Journal articles: 'Ризики життя'

1

Chaplinska, Iuliia, and Polina Kabanova. "Ризики кіберсоціалізації: сьгодення і недалеке майбутнє." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 47(50) (July 3, 2021): 160–79. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).220.

Full text

Abstract:

Визначаються поточні і можливі в перспективі психологічні ризики, пов’язані зпроцесом активного переходу сучасних цифрових технологій зі сфери наукових розробок уповсякденне життя людей. Основними завданнями дослідження були: якісний аналіз науковоїта науково-популярної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, представленняавторського бачення найбільш актуальних для сьогодення ризиків кіберсоціалізації тапрогнозування тих, з якими людство може зіткнутися в недалекому майбутньому. Зокрема,розглянуто вісімнадцять ризиків, які виявляються як на індивідуальному рівні або на рівнімалої групи, так і на загальносвітовому рівні, а саме: збіднення емоційної сфери людини,надмірна довіра до новітніх технологій, послаблення когнітивних функцій людини,психологічна залежність людей від техніки, загроза здоров’ю і блокування фізичногорозвитку, кіборгізація людського тіла, руйнування соціальних стосунків та віддалення людейодне від одного, переорієнтація емоційних прихильностей, спотворення уявлень просексуальне життя, викривлення уявлення про людську красу, нав’язування феномену«фальшивого життя», поширення кіберзлочинності, руйнування репутації, витіснення людей зробочих місць і заміна їх роботами, руйнування соціальної структури суспільства, посиленняінформаційної диктатури держави, парасоціальність та симулякризація політичних суб’єктів,загроза людському життю з боку роботів та штучного інтелекту. Разом з тим авторизауважують, що світовий технологічний ринок щороку випускає нову продукцію, яка може якполіпшити людське життя, так і зробити його складнішим, породити відтак новий витокпсихологічних ризиків. Тож опис представлених ризиків може втратити, на думку авторів,актуальність уже через кілька років. Представлений у роботі матеріал можна використовуватидля виховної роботи з неповнолітніми як у шкільному, так і в сімейному колі, длярозроблення практичних занять і тренінгів з медіаграмотності, а також для підготовки лекційз медіа- і кіберпсихології. Обмеження дослідження полягають у тому, що представлені ризикиє найбільш проблематичними на сучасному етапі розвитку суспільства або такими, щоможуть створити реальні проблеми в недалекому майбутньому. Подальші перспективипов’язуються з детальним вивченням психологічних аспектів взаємодії на рівні «людина-робот» (ставлення людей до кіборгізації власного тіла, ризиків роботизації суспільства нарівні медіаобразів, створених кіноіндустрією), з висвітленням актуального нині феноменусексроботів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Сунєгін, Сергій. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ДЕРЖАВНОГО РОЗВИТКУ: РИЗИКИ ІННОВАЦІЙ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 7 (September 3, 2021): 96–104. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.014.

Full text

Abstract:

у статті досліджуються соціальні ризики цифрової трансформації суспільно-державного розвитку. Відзначається, що ризики сучасних цифрових інновацій у значній мірі закладені у філософсько-світоглядних, ідеологічних константах соціального розвитку сьогодення. Наголошується на невід’ємності онлайн-життя сучасної людини від її офлайн-відносин, у зв’язку із чим з кожним роком індивіду стає все складніше орієнтуватися в специфіці відповідної комунікації. Детально висвітлюється проблема забезпечення належного рівня соціальної відповідальності в умовах віртуалізації суспільного життя та основні передумови, необхідні для її вирішення. Робиться висновок, що основною передумовою забезпечення позитивних перспектив обмеженої цифровізації суспільних відносин є значне посилення рівня колективної та індивідуальної моральної свідомості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Kryvoshein, V. V. "Ризики делегітимації політичної влади в умовах субполітизації сучасного суспільства та шляхи їх мінімізації." Grani 18, no. 8 (June 13, 2015): 64–70. http://dx.doi.org/10.15421/1715158.

Full text

Abstract:

Показано, що у профілі ризиків, які загрожують нормальному, стабільному функціонуванню політичної влади, ризики делегітимації посідають провідне місце, оскільки з посиленням делегітимаційних тенденцій збільшуються деструктивні, дисфункціональні процеси, наростають кризові явища у владнополітичній сфері. Обгрунтовано, що в сучасних умовах ризик делегітимації політичної влади ускладнюється процесами субполітизації суспільства, головними сферами прояву яких є держава, транснаціональна економіка, наука і технології, приватне життя. З’ясовано, що джерелами ризику делегітимації політичної влади є: інституціоналізована корупція у державному управлінні та в судових органах; домінування медіаполітики та політики скандалів в управлінні суспільними відносинами; невиконання правлячими політичними суб’єктами передвиборчих програм, порушення ними правил демократичних процедур, ухвалення рішень поза рамками демократичної системи ухвалення рішень або коли законно обрані політики здійснюють владу, укладаючи угоди та досягаючи компроміси з деякими політичними, суспільними чи комерційними структурами, тим самим псуючи свою репутацію як суверенно та незалежно правлячих суб’єктів; послаблення традиційних каналів впливу на уряд (через голосування чи пресу) представників певних суспільних кіл одночасно з погіршенням їхнього соціальноекономічного становища; невідповідності зростаючих очікувань суспільства та можливостей влади їх задовольнити наявними засобами та ін. Визначено такі стратегічні напрями подолання делегітимаційних тенденцій: реальне чи формальне розширення участі громадян у прийнятті політичних рішень; перекладання відповідальності на окремі органи влади чи посадових осіб; весь арсенал спіндокторської діяльності; будьякі аргументовані чи емоційно забарвлені обіцянки політичних партій та окремих політиків, які виборють владу. Показано, що дієвим засобом протидії делегітимації політичної влади є або чіткі кроки з удосконалення процедур ухвалення політичних рішень (у плані чесності та прозорості) з показовим покаранням винних у порушенні, або поступове задоволення інтересів основних верств суспільства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Аравіцька, M., and O. Лазарєва. "Значення комплаєнтності пацієнтів у довготривалій модифікації стилю життя в процесі корекції маси тіла." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.91-99.

Full text

Abstract:

Мета. Визначити значення реабілітаційної комплаєнтності пацієнтів у довготриваліймодифікації стилю життя в процесі корекції маси тіла в рамках програми фізичної терапії.Методи. Обстежено 288 осіб другого зрілого віку з аліментарно-екзогенним ожирінням І–ІІІ ступеня. За результатами визначення реабілітаційного комплаєнсу їх було поділено надві групи. Групу порівняння становили особи з низьким рівнем комплаєнсу, які були інфор-мовані про ризики ожиріння та принципи зменшення маси тіла. Основну групу становилиособи з високим рівнем комплаєнсу, які проходили річну програму корекції із застосуваннямзаходів для підтримки комплаєнсу, модифікації харчування, збільшення фізичної активно-сті, лімфодренажу, психокорекції. Контрольну групу становили 60 осіб з нормальною масоютіла. За допомогою анкетування визначали поширеність модифікованих факторів ризикувиникнення ожиріння у стилі життя. Після впровадження реабілітаційної програми повторновизначали їх поширеність; ефективність програми визначали за динамікою індексу маси тіла.Результати. Початкове анкетування показало значну поширеність модифікованих етіологічнихфакторів ожиріння. У пацієнтів основної групи після річного періоду спостереження за всімазапитаннями анкети визначалось значне зменшення поширеності факторів ризику ожиріння.На фоні застосування програми реабілітації із використанням заходів для утриманнякомплаєнсу на високому рівні досягнуто статистично значущого покращення індексу маситіла. Висновок. Високий рівень комплаєнсу сприяє тривалій модифікації стилю життя хворихожирінням, виконанню ними наданих рекомендацій і, як наслідок, значному зменшеннюмаси тіла. Низький рівень комплаєнсу супроводжується невиконанням рекомендацій щодомодифікації стилю життя та відсутністю зменшення маси тіла.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Дерменжі, Діна Федорівна. "Фінансові ризики в електронних закупівлях, як елементу цифрової економіки." Economic and food security of Ukraine, no. 3-4 (March 6, 2019): 10–15. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1280.

Full text

Abstract:

Споживання харчових продуктів є незмінною частиною нашого життя. На сьогоднішній день забезпечення харчуванням у навчальних закладах, в установах охорони здоров'я та взагалі в багатьох державних установах відбувається за допомогою електронних закупівель. Відповідно до Закону України «Про державні закупівлі», закупівля це - придбання замовником товарів, робіт і послуг в порядку, встановленому цим Законом [1]. Це є обов'язковим для всіх розпорядників бюджетних коштів і відображається на платформі Prozorro. Така спрямованість економіки є нічим іншим, як прикладом цифрової економіки. Цифрову економіку також іноді називають інтернет-економікою, новою економікою, або веб-економікою. [2] Під цифровий економікою найчастіше розуміють виробництво, продажу та поставки продуктів через комп'ютерні мережі, як і в нашому випадку. Мета «Prozorro» - максимальна прозорість процесу державних закупівель та простота доступу. Основним питанням, яке виникає за участю підприємства в таких закупівлях, це ризики. Вони є на будь-якому етапі діяльності, і можуть виникати незалежно від його дій. З огляду на досить недавнє виникнення такої електронної системи, проблема оцінки таких ризиків є досить важливою і вимагає вивчення. В системі публічних закупівель суб'єкт підприємницької діяльності виступає в ролі учасника, і саме цей статус і є причиною виникнення ризиків. Говорячи про цю систему, можна сказати, що тут в більшості випадків виникають саме фінансові ризики, в частині можливості втрати частину свого капіталу, а також неотримання бажаного доходу, або в недостатньому обсязі.Під втратою частини капіталу розуміється втрата коштів, сплачених за участь у тендерній процедурі. Незалежно від результатів процедури закупівлі вони не повертаються суб'єкту підприємницької діяльності. Під ризиком неотримання бажаного доходу розуміється такий випадок, коли незалежно від об'єктивних чи суб'єктивних причин учасник програє тендер і не отримує додаткового стабільного доходу. І останній випадок, коли підприємство отримує дохід менше бажаного. Це відбувається в результаті скорочення обсягів фінансування і зменшення обсягів закупівлі. Державні закупівлі одночасно є гарантом отримання стабільного доходу, але в той же час можуть стати і причиною його зменшення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Panchenko, Oleg. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ." Science Review, no. 5(32) (June 30, 2020): 30–35. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_sr/30062020/7141.

Full text

Abstract:

У статті розглядається питання інформаційних технологій та їх роль в захисті та забезпеченні національної безпеки, а також ключові проблеми, пов'язані з посиленням їх впливу в світі. Сучасний світ ‒ це складна система, простір глобальних інформаційних технологій. Сучасна інформація є основною детермінантою суспільства, а швидкий розвиток інформаційних технологій, які проникають в усі сфери нашого життя, відкриває абсолютно нові можливості для соціального прогресу, а також певні проблеми і виклики.Інформаційні технології, які використовуються практично у всіх галузях життєдіяльності людини і суспільства, стали атрибутом сучасності і безпосередньо впливають на національну безпеку і механізми її забезпечення.Впровадження інформаційних технологій в усі сфери життя людини через вразливість і недосконалість комп'ютерних програм та інформаційних технологій, а також їх доступність, створює серйозні ризики і загрози, як для звичайних громадян, так і для цілих держав.Роль інформації та інформаційних технологій у сучасному світі є надзвичайно великою. Разом зі швидким розвитком сфери інформаційних технологій виникають нові та вдосконалюються уже відомі інформаційні ризики національній безпеці держави перед суспільством в цілому та кожного окремого громадянина.На основі врахування національних інтересів України в інформаційній сфері формуються стратегічні та поточні завдання внутрішньої й зовнішньої політики державного управління щодо забезпечення інформаційної безпеки як складової сектора безпеки держави.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Batiukh, О. V., Kh O. Novak–Mazepa, T. V. Kharkovska, and A. I. Pak. "ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ ПОРУШЕНЬ СНУ І ДЕПРЕСІЇ НА РОЗВИТОК СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (December 1, 2020): 145–52. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11326.

Full text

Abstract:

Резюме. Цукровий діабет (ЦД) являє собою одну з провідних медико-соціальних проблем сучасного суспільства, що зумовлено високою захворюваністю та його поширеністю, частим виникненням ускладнень. Дослідження факторів розвитку, а саме: порушення сну, депресія, серцево-судинні захворювання (ССЗ), вивчення причини, комплексне розв’язання проблеми, наявність якої негативно позначається на якості життя людини, дозволять покращити стан здоров’я пацієнтів із ЦД 2 типу. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела щодо впливу тривожних, депресивних розладів на розвиток і прогресування серцево-судинних захворювань у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу для ранньої діагностики захворювань та їх профілактику. Матеріали і методи. При дослідженні використано дані літературних джерел та дані проведених наукових досліджень щодо причин розвитку захворювань, зокрема депресії, цукрового діабету 2 типу, розладів сну, серцево-судинних захворювань, і їх взаємозв’язок та взаємовплив. Результати. Цукровий діабет 2 типу є найпоширенішим типом діабету, що становить близько 90 % усіх випадків діабету. Це захворювання найчастіше діагностується у дорослих людей, але все частіше спостерігається у дітей, підлітків через підвищення рівня ожиріння, малорухливого способу життя, психоемоційного перевантаження, стресів. Депресія є фактором ризику виникнення цукрового діабету та негативно впливає на його перебіг, підвищуючи ризик розвитку ускладнень. Пацієнти з ЦД страждають від супутньої депресії у 2–3 рази частіше, ніж без нього. Поширеність депресивних розладів у хворих із ЦД у середньому становить близько 14 %. Приблизно у 80 % випадків у пацієнтів із ЦД 2 типу виявляється артеріальна гіпертензія. Головною причиною смертності є гострі серцево-судинні захворювання, від яких помирає 75 % хворих. За даними клінічних досліджень у 15–25 % пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) виявляють симптоми депресії, яка в 3,7 раза підвищує несприятливий перебіг хвороби. Результати іноземних досліджень свідчать, що смертність від серцево-судинних захворювань серед людей, які сплять менше 4 год на добу на 36 % вище, ніж у тих, які сплять 4–8 год, а ризик розвитку інсульту становить 34 %. Пацієнти, які схильні до даних захворювань і спали достатню кількість часу, ризики компенсувалися і значно зменшувалися. Висновки. Основною причиною значної захворюваності та смертності від ЦД із супутніми ССЗ можна вважати високу поширеність факторів ризику і відсутність єдиного підходу до боротьби з ними. Вивчаючи чинники ризику, отримаємо можливість зрозуміти вплив мультифакторної природи на розвиток й ускладнення перебігу захворювань. Дослідження та аналіз зв’язків між депресивними порушеннями й розвитком серцево-судинної патології дозволять встановити рівень впливу цих факторів на розвиток цукрового діабету 2 типу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Уманець, Н. А. "ОНЛАЙН-КОМУНІКАЦІЯ: КОМУНІКАТИВНІ МОЖЛИВОСТІ ТА РИЗИКИ ДЛЯ ОСОБИСТОСТІ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, no. 2(Ч.2) (September 28, 2021): 200–210. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-200-210.

Full text

Abstract:

У статті здійснена ревізія новітніх ризиків і загроз, пов'язаних з технологізацією інформаційно-комунікативної сфери, а також представлені основні напрями наукового теоретизування у вказаній області. Автор розглядає Інтернет як особливий інтерактивний глобальний і національний засіб комунікації, як нове соціальне середовище, що розширює наше розуміння взаємодій людини в інформаційному суспільстві. Постійне перебування в Інтернеті стало одним з маркерів сучасного способу життя. У статті проаналізована проблема повної «зануреності» особистості у віртуальний простір. Усупереч безперечним перевагам Інтернету, таким, як швидкий доступ до інформації, дистанційне навчання і багато що інше, в цій роботі розкриваються деякі форми девіантної поведінки, а також соціально-психологічних деформацій, що відбуваються при активному використанні віртуальних засобів масової комунікації. Так, за відсутності можливості вийти в Інтернет, користувачі відчувають «комп'ютерний голод», що може свідчити про їх кіберзалежність. Використання технологічних новинок в домашніх умовах може несприятливо позначатися на міжособистісній комунікації членів сім'ї. Робиться висновок про те, що наявність позначених ризиків в процесі мережевих комунікацій особистості, обумовлює необхідність формування практик їх успішної нейтралізації і мінімізацію їх негативної дії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Уманец, Н. А. "РИЗИКИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, no. 3 (June 29, 2020): 244–55. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-244-255.

Full text

Abstract:

У статті говориться про кризи соціалізації молоді в умовах інформаційного суспільства. Нова модель соціалізації молоді знаходиться на етапі становлення. Глобалізаційні процеси відбиваються на цій соціальній групі в першу чергу. Зміна цінностей, особливостей та способів спілкування, що породжені цифровою революцією, сприяли посиленню індивідуалізації соціальних практик. Зростання складності соціального життя супроводжується інтенсифікацією процесів обміну інформацією і підвищенням потреби людей в ній. Адаптуючись до нових умов існування, сучасна людина змушена трансформувати свої когнітивні стратегії й встигати обробляти більшу кількість інформації за коротший проміжок часу. Лінійне, бінарне мислення замінюється нелінійним. Сьогодні людина все частіше мислить яскравими образами, брендами, рекламними текстами, не маючи цілісної картини. Під тиском інформаційного потоку змінюється свідомість людини, її мова, процес мислення, комунікативні якості особистості. Змінюється співвідношення традиційних та нових форм в структурі практик читання сучасної молоді. Розглядається процес кіберсоціалізації особистості, який набуває значущості в умовах трансформації соціокультурного середовища і ціннісної системи. Акцентується увага на системі освіти як ключовому інституті у забезпеченні соціального розвитку молоді. Актуальність цієї проблематики пов'язана з розвитком віртуального комунікативного простору соціальних мереж і появою у сучасної молоді потреби в соціальних мережах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Saifudinova, O. V. "Зміна ролі особистості і соціальної структури в сучасних філософських концепціях." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 9 (September 10, 2017): 23–28. http://dx.doi.org/10.15421/1717118.

Full text

Abstract:

Сучасні теорії суспільного розвитку є спробою адаптувати зміни, які вже протікають у суспільстві. Спонтанність, хаотичність, непередбачуваність поточних змін змушує кожного члена суспільства знайти свій власний спосіб життя і сформувати власні цінності, постійно перебуваючи в зоні очікуваного ризику. Безліч різноспрямованих цілей індивідів, різні способи їх досягнення, різні ресурси, які були використані при цьому, розхитують існуюче суспільство, змушуючи його до трансформування. Результатом таких змін є гнучка, короткострокова соціальна структура, що пристосовується до будь-яких зовнішніх і внутрішніх змін та наповнена індивідами зі схожими особистими характеристиками. Індивіди без зразка для наслідування, боротьби з суспільством, без правил та меж, встановлених соціальним оточенням, знаходяться у процесі досягнення короткострокового результату, вони хаотично рухаються розвивають свої власні ресурси. Наслідком таких змін як на рівні індивідів, так і на рівні суспільства виступає зростаюча мобільність (і особиста, і соціальна). Група і суспільство в цілому отримують можливість на зміни, які можуть відбуватися в самих сферах, приносячи хаос, ризики, галопуючий розвиток і таку довгоочікувану свободу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Хлопов, А. О. "Поняття та ознаки таємниці у кримінальному праві України в розрізі інформації приватного характеру." Прикарпатський юридичний вісник, no. 4(33) (November 24, 2020): 89–93. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4.629.

Full text

Abstract:

У статті досліджується сутність поняття таємниці й притаманних їй ознак у кримінальному праві України в розрізі інформації приватного характеру. Розглядаються погляди науковців щодо розуміння таємниці й співвідношення різних її видів між собою. Аналізується правова природа інформації приватного характеру крізь властиві таємниці ознаки. Пропонується вироблення єдиних правових підходів, здатних спростити правове регулювання кримінально-правової охорони приватного життя та окремих її сфер. Розглядаються різні аспекти приватної життєдіяльності людини, що підпадають під охорону з боку кримінально-правових норм. У цьому сенсі вивчено ряд дотичних до приватного життя понять, що розкривають зміст та окремі його аспекти. Пропонуються шляхи вдосконалення наявного натепер поняттєвого апарату. Детально аналізуються наукові погляди й етимологія поняття таємниці, особливо в контексті приватного життя, з урахуванням наявних законодавчих підходів. Підтверджується незадовільний стан справ у сфері правового регулювання та існування стійкого запиту на модернізацію значного масиву законодавства. Насамперед це стосується Кримінального кодексу України, адже після його прийняття норми, відповідальні за охорону окремих аспектів приватного життя, майже не переглядалися. Це дозволяє сумніватися в можливості цих приписів ефективно відповідати на сучасні суспільні виклики. Особливо в умовах швидкого розвитку суспільних відносин та інформаційного буму двадцять першого століття, чим створюються додаткові ризики протиправного використання будь-яких відомостей, у тому числі приватного характеру. У висновку підтверджується переконливість думки, що забезпечення охорони різних аспектів приватного життя не може зводитися лише до однієї статті кодексу. Окреслена категорія є більш багатогранною з великою кількістю дотичних до неї сфер життя. У підсумку констатується, що інформація приватного характеру має ознаки таємниці, але нею не є. Водночас вона найбільш спроможна консолідувати всі сфери приватного життя в межах одного правового інституту, сприяючи його осучасненню.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Федорчук-Мороз В.І., Вісин О.О., and Ліщук М.Є. "ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОГО ЕЛЕКТРОМОНТАЖУ." Перспективні технології та прилади, no. 17 (December 29, 2020): 135–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-20.

Full text

Abstract:

Правила безпечного виконання електромонтажних робіт завжди було актуальним, адже безпосередньо стосується збереженню життя та здоров’я працівників. В статті розкрите питання умов праці електромонтажних робіт, їх безпечне проведення. Особлива увага приділена питанням успішного та якісного виконання електромонтажних робіт, а також чинникам які призводять до травм та ушкоджень. Проведено аналіз виконання робіт на висоті згідно з яким висунуті рекомендації роботодавцю для врахування наявних небезпечних та шкідливих виробничих чинників. Для більшого розуміння небезпечності електромонтажних робіт було визначено ризики їх утворення, тобто моделювання процесів формування та виникнення травмонебезпечних і аварійних ситуацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Копил, О. В. "Методика оцінки інвестиційної привабливості країни для розвитку сфери культури." Європейський вектор економічного розвитку 29, no. 2 (2020): 40–50. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5362-2020-2-29-4.

Full text

Abstract:

Результати проведеного дослідження надали змогу розробити власну методику оцінки інвестиційної привабливості країни для розвитку сфери культури. У ході розробки методики було вирішено, що необхідною умовою для оцінки інвестиційної привабливості України для розвитку сфери культури є врахування регіонального аспекту розвитку. Визначено сім основних факторів, які слід враховувати при виборі індикаторів інвестиційної привабливості країни для розвитку сфери культури. Запропонована методика надає можливість оцінити інвестиційну привабливість регіонів для розвитку сфери культури за такими групами показників: 1) економічний потенціал регіону; 2) рівень розвитку людського капіталу; 3) рівень якості життя; 4) розвиток підприємницької діяльності та інновацій; 5) інвестиційні ризики. Дана методика є простою у використанні, враховує різні аспекти розвитку регіону, оцінка яких створює можливість для інвестора зменшити ризики при інвестуванні у сферу культури, ґрунтується на використанні методу ранжування з розрахунком інтегральних показників через використання середніх багатовимірних. Методика враховує сукупність аспектів та факторів, які впливають на розвиток та функціонування сфери культури в Україні, а також на попит та пропозицію культурних послуг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Маслова, Я. І. "ПРОЦЕДУРА МОНІТОРИНГУ СПОСОБУ ЖИТТЯ ПРАЦІВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНТСТВА ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ." Знання європейського права, no. 5 (December 22, 2021): 59–62. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i5.281.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню процедурних особливостей моніторингу способу життя до працівників Націо нального агентства з питань запобігання корупції. Звернено увагу на відсутність нормативно встановленої вказів ки щодо прийняття Національним агентством з питань запобігання корупції окремого порядку проведення моні торингу способу життя до суб’єктів декларування. Установлено, що специфікою статусу працівника Національного агентства з питань запобігання корупції є діалектичний зв’язок одночасності визнання суб’єкта вповноваженим на вживання антикорупційних заходів та застосування до нього цих інструментів антикорупційного контролю. Визначено, що процедура здійснення моні торингу способу життя працівників НАЗК є регламентованою нормами публічного права послідовністю дій у сфе рі запобігання корупції, яку спрямовано на забезпечення доброчесності службовців спеціально вповноваженого антикорупційного органу державної влади та дотримання ними нормативно встановлених вимог і обмежень, що одночасно мінімізує ризики погіршення авторитету НАЗК та негативно впливає на репутацію службовця антико рупційного профілю. Зазначено, що процедура моніторингу способу життя працівників НАЗК є втручальною фор малізованою процедурою, яка застосовується вибірково; підставою для моніторингу способу життя працівників НАЗК є інформація, яка свідчить про можливість невідповідності рівня життя працівника НАЗК та задекларова ним ним відомостям про майновий стан; джерелом інформації, яка стала підставою для застосування цього анти корупційного інструмента, можуть бути: повідомлення фізичних чи юридичних осіб; публікації в засобах масової інформації; дані, зібрані з відкритих баз даних (включно із соціальними мережами); відсутні визначені терміни між початком процедури та встановленням підстав для цього; змістом процедурних дій є перевірка, порівняння інформації, наданої особою в деклараціях та спостереження за конкретним об’єктом доходу; наслідком її засто сування є складання документа у вигляді доповідної записки, що є підставою для застосування інших заходів антикорупційного контролю до працівника НАЗК тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Шевченко, О. М., and В. В. Мельничук. "Соціально-філософські аспекти евтаназії в Україні." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 27 (April 8, 2021): 130–34. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.933.

Full text

Abstract:

У статті досліджено соціально-філософські аспекти евтаназії. Особлива увага приділена доцільності легалізації евтаназії в Україні. Автори обґрунтовують важливість і неоднозначність цього питання та звертають увагу на ризики щодо легалізації в Україні евтаназії. Ця тема іноді є зовсім скандальною через нестачу правдивої інформації. Їй властиві страхи й домисли. Розбиратися в цьому питанні необхідно неупереджено, озброївшись досвідом інших країн. Автори акцентують увагу на значущості кожного людського життя і звертають увагу на необхідність консолідації та співпраці окремих людей та інституцій із поширення правдивої інформації про евтаназію та виховання пошани до людського буття. Більшість релігій не схвалює евтаназію. Католицька церква ставиться до неї вкрай негативно, розглядаючи помирання і смерть як важливу частину людського життєвого шляху. Вона вважає, що хорошу смерть треба заслужити своїми діяннями, а страждання наприкінці життя є передумовою для кращого життя і блаженства в іншому світі. Запровадження евтаназії нацистським режимом демонструє небезпеку поєднання етичних та економічних критеріїв, навіть прагматичних міркувань. Автори вважають, що в сучасному суспільстві обговорення питань евтаназії має виключати економічний аспект. Існує думка про те, що актуалізація евтаназії у західних суспільствах є зворотною стороною високої вартості сучасних медичних послуг. Тема вартості догляду за пацієнтом наприкінці життя не має бути табуйованою. Ми розуміємо, що зараз в Україні не найкращий час для порушення цього питання. На жаль, сучасне сприйняття українським суспільством медичної сфери позбавлене довіри. Надзвичайне значення має питання довіри між лікарем та пацієнтом. Місія лікаря полягає у перебуванні на сторожі життя і поліпшення здоров’я громадян. Евтаназія здається йому зрадою професії і клятви Гіппократа. Дослідження свідчать про те, що лікарі, залучені до евтаназії або асистованого лікарем самогубства, важко переживають такий досвід. Базовим завданням української влади у разі запровадження інституту евтаназії є його максимальне убезпечення від зловживань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Кащенко, Нінель. "МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: РИЗИКИ ТА ВИКЛИКИ." Public management 24, no. 4 (March 20, 2020): 146–62. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-146-162.

Full text

Abstract:

Присвячено проблемам реформування державної політики в контексті Стратегії національної безпеки України. Розглядаються викли- ки чинної системи державного управління, зокрема і оборонною сферою; акцентовано на необхідності викликів щодо розроблення конкретних планів реалізації прийнятої концепції з можливістю їхнього коригування відповідно до змін соціальної та гуманітарної сфери в Україні; обґрунтовано створення ефективної системи контролю за перебігом реформ із широким залученням громадськості. З’ясована проблема державної політики в секторі національ- ної безпеки України, у зв’язку з російською агресію, які постали в порядку виконання суспільно-політичного життя країни та стали головною ідеєю по- дальшого розвитку нашої держави. У зв’язку з тим, що за роки незалежності в Україні не звертали достатньої уваги на проблеми забезпечення потрібного рівня національної безпеки, країна постала перед різними ризиками свого іс- нування. Ефективне державне управління національної безпеки України — це необхідна умова збереження національного суверенітету та територіальної єдності нашої держави. Доведено, що створена система, яка нині функціонує в державі, фак- тично має багато проблем та структурних недоліків, зустрічається по- двоєння функцій, неузгодженість у прийнятті рішень, відсутність опера- тивності в аналізі політичної ситуації України. Кардинальна зміна усієї структури, орієнтація її на найкращі європейські стандарти має стати основою реформування національного сектору безпеки й оборони та ке- рівництва ним. Саме цей аспект актуалізує питання підвищення ефектив- ності механізмів державної політики в умовах публічного управління та адміністрування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Vasylchak, S. V., M. V. Kunytska-Ilyash, and M. P. Dubyna. "Використання криптовалют в сучасних економічних системах України: перспективи та ризики." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 4, 2017): 19–25. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7604.

Full text

Abstract:

Досліджено розвиток та використання в Україні інноваційних технологій розрахунків, а саме криптовалюти. Проаналізовано особливості функціонування криптовалют у світових платіжних системах. Криптовалюта як абсолютно інноваційний платіжний інструмент в сучасних умовах розвитку комп’ютерних технологій, значно інтегрується у повсякденне життя людей, тому питання розвитку та використання цього платіжного засобу в Україні набуває особливого значення. Відбувається це на фоні кризи вітчизняної банківської системи, нестабільності національної валюти, мінливого курсу валют та інших труднощів, які постають перед економічними суб’єктами. Однак, поряд з перевагами, криптовалюта має також і певні недоліки, які стримують її розвиток та використання в Україні. Аналіз недоліків здійснений в даній статті. Дослідження міжнародної практики використання криптовалюти свідчить про те, що у світі неоднозначно ставляться до її впровадження в обіг, а пояснюється це в першу чергу новизною даного платіжного інструменту та відсутністю єдиного визначення категорії «криптовалюта», яка б розкривала її економічну сутність. Основним об’єктом дослідження в даній статті є bitcoin. Bitcoin успішно виконує функцію грошей у відносинах, які виникають в процесі суспільного виробництва між людьми по всьому світу. Передача bitcoin здійснюється безпосередньо між платником та отримувачем через децентралізовану (пірингову р2р) мережу. У цій схемі передачі біткоїнів немає посередників, які зазвичай встановлюють свої правила, мають змогу блокувати та обмежувати. Сьогодні Bitcoin – сучасна цифрова валюта, яка чудово підходить для розрахунків в мережі Інтернет. Також розглянуто питання інвестицій у реальний сектор економіки за допомогою криптовалют, використання в економіці країни та спроби їх регулювання. Сьогодні в світі налічується близько 1,6 тис. віртуальних валют. Понад 600 серед них є активними, а ринкова вартість 30 валют понад 1 млрд дол. США. Bitcoin залишаються найпоширенішими та найдорожчими, вони не випускаються центральними банками і не залежать від грошово-кредитної політики держави. Їхня максимальна кількість лімітована, а тому інфляція їм не загрожує.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Білик, О. І. "Вплив пандемії на зміну системи управління соціальними ризиками." Економіка, управління та адміністрування, no. 4(94) (December 29, 2020): 117–22. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-117-122.

Full text

Abstract:

Раптове виникнення пандемії COVID-19 трансформувало соціальне середовище у всьому світі, що вплинуло на зміну траєкторії соціальних ризиків. Спалах COVID-19 у грудні 2019 року поставив людство в надзвичайний стан. Швидке поширення вірусу становить подвійний ризик: пандемія ставить суспільство в особливо ризиковану політичну, економічну та соціальну ситуацію. З іншого боку, співіснування людей в суспільстві стає ризиком для здоров’я певних соціальних груп та суб’єктів, що, у свою чергу, є початком для далекосяжних політичних, економічних та соціальних ризиків. Різкі обмеження, введені державами в контексті соціального дистанціювання (враховуючи блокування) для стримування пандемії, були чітко помітні для суспільства. У деяких випадках вони викликали радикальні потрясіння у повсякденному житті кожного. На даний момент поки неможливо передбачити, в який період і в якому порядку втручання в економічне та соціальне життя будуть повністю закінчені. Саме це спричиняє виникнення нових соціальних ризиків. Інші соціальні наслідки пандемії, такі як втрата робочих місць у особливо постраждалих галузях, матимуть, швидше за все, довгостроковий ефект у майбутньому. Стаття побудована на основі емпіричних досліджень розкрито виникнення нових соціальних ризиків і зміни стратегії управління ними. Також важливим є і дослідження різностороннього впливу пандемії на суспільство та навколишнє середовище в цілому. В статті доведено, що зовнішні потрясіння чи кризи можуть бути пусковими механізмами або каталізаторами соціально бажаних перетворень, які також відомі як «стрибок уперед». Процедури, які створила криза, слугують для того, щоб шукати підходи до неминучої термінової соціально-екологічної трансформації суспільства. Оскільки ця трансформація має створити стійкі та справедливі у всьому світі способи життя й економіки, тому в статті порушується питання про те, що важливо для забезпечення зміни в системі управління соціальними ризиками з метою забезпечення соціальної безпеки країни в цілому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

ПРУДКА, Лілія. "ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ПРОФЕСІЙНІ РИЗИКИ І ЗДОРОВ’Я МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 4 (53) (May 12, 2022): 64–69. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.4.11.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано психічне здоров’я: професійні ризики і здоров’я майбутнього фахівця в освітньому просторі. Розглянуто наукові погляди різних дослідників щодо визначення феномену «психічне здоров’я». Метою статті є аналіз психічного здоров’я: професійні ризики і здоров’я майбутнього фахівця в освітньому просторі. Визначено, що стан психічного здоров’я сучасних студентів характеризується великою кількістю індивідуальних якостей, а також, синтезом біологічно та соціально-обумовлених особливостей їх психічної сфери. До основних ознак психічного здоров’я майбутніх фахівців в освітньому просторі належить: успішне пристосування до навчальної діяльності; схвалення колективом; низький рівень тривоги; емоційна рівновага; здатність аналізувати отриману інформацію. Доведено, що для студентів в освітньому просторі характерні підвищені вимоги та різни види навантаження. В процесі навчання у вищому освітньому закладі відбувається становлення майбутнього фахівця, а його стан психічного здоров’я здійснює вплив на успішність навчання та стиль життя загалом. Висновки. До пріоритетних форми з метою збереження психічного здоров’я необхідно включити: просвітницьку діяльність, яка базується на наданні інформації майбутнім фахівцям щодо важливих питань покращення їх здоров’я; профілактику, у формі проведення бесід індивідуально чи для всієї групи; діагностування, психологічне консультування. Особливе значення має адаптації студентів першого курсу, тому їм потрібно приділити важливу увагу, тобто необхідна тісна співпраця з кураторами (наставниками) навчальних груп; вивченню особистісних якостей майбутнього фахівця, інформування студентів. Вважаємо, що необхідно інтегрувати досвід європейських колег в освітній сфері стосовно розв’язання проблеми, перш за все, врахування особливостей психічного здоров’я в національних програмах, нормативно-правових актах. Перспективи подальших досліджень у зазначеному аспекті є вивчення динаміки, соціальних та психологічних напрямів і основних факторів збереження та покращення психічного здоров’я майбутніх фахівців в освітньому просторі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Крук, Б. Р., and Н. Я. Росолянка. "Неінструментальні методи оцінки рівноваги у осіб із черепно-мозковою травмою." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 33. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.25739.

Full text

Abstract:

Актуальність. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) являє собою складну як медичну, так і соціально-економічну проблему (J. Ghajar, 2000). Зниження працездатності та інвалідизація хворих є наслідком черепно-мозкової травми і трапляється у 50–100 % випадків, залежно від важкості травми. Для перевірки ефективності фізичної терапії необхідні тести, які дають змогу оцінити здатність виконання повсякденних завдань, а також відобразити вплив неповносправності на загальний стан здоров’я і якості життя пацієнта (Яворская В. А., 2012; Живолупов С. А., 2009). Мета дослідження: проаналізувати використання клінічних тестів для оцінки рівноваги в осіб із черепно-мозковою травмою. Матеріали та методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та інформаційної мережі Інтернет. Результати дослідження та їх обговорення. Для оцінки важкості порушення рухових навичок, ефективності та результатів фізичної терапії необхідні тести, які дають можливість об’єктивно визначити рівень володіння руховими навичками та встановити чинники, які впливатимуть на загальний стан здоров’я і якості життя пацієнта (Wood-Dauphinee S., 1997; Живолупов С. А., 2009). Використання тестів для оцінки рівноваги в процесі фізичної терапії є необхідним для формування цілей реабілітації. Для визначення рівноваги можемо застосовувати клінічні шкали, які виявляють наявність або відсутність порушень, визначають ризики падінь (шкала Берга, функціональне досягнення, тест чотирьох квадратів, проба Ромберга). Перелічені тести мають доведену надійність (Berg K., 1992; Hong S. K., 2015; Dite W., 2007; Blennerhassett J. M., 2008; Duncan P. W., 2017; Whitney S. L., 2007). Є простими і зручними у застосуванні. Висновки. Існує низка тестів, які можуть бути використані як достовірні та ефективні клінічні тести для оцінювання рівноваги й координації рухів у хворих із неврологічними розладами, зокрема для осіб із забоєм головного мозку. Їх доцільно використовувати для оцінки важкості рухових порушень, ризиків падіння та динаміки результатів реабілітації. Перспективи подальших досліджень будуть пов’язані з використанням клінічних тестів для оцінки стану рівноваги та координації рухів у осіб із забоєм головного мозку в лікарняному періоді реабілітації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

КРАСНЯКОВА, Алла. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ ЯК РЕСУРС РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДІ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 4 (53) (May 12, 2022): 34–39. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.4.6.

Full text

Abstract:

Інформаційно-комунікаційне середовище мережі Інтернет розглянуто як ресурс розвитку громадянської компетентності молоді, унікальне джерело інформації, новий соціальний простір інтерсуб’єктної взаємодії користувачів. Наголошується, що інтернет-середовище є гібридним середовищем, яке утворюється за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій у результаті інтеграції елементів реального і віртуального життя. Підкреслюється, що сучасні інтернет-технології створюють можливість швидко орієнтуватися в інформаційно-комунікаційному інтернет-просторі, ефективно і відповідально взаємодіяти з різними соціальними суб’єктами. Звертається увага на те, що оцифрування різних сфер життєдіяльності вимагає від сучасної людини готовності і здатності постійно оволодівати новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями, компетентно (швидко і якісно, усвідомлено і відповідально) оцінювати їхні можливості та ризики. Громадянську компетентність розглянуто як внутрішню готовність особистості усвідомлено і відповідально реалізовувати комплекс громадянських прав і свобод, нести відповідальність за свої дії як у реальному житті так і у віртуальному інформаційно-комунікаційному просторі мережі Інтернет. Інформаційно-комунікаційний простір мережі Інтернет визначено як простір взаємодії соціальних суб’єктів, утворений за допомогою інтернет-технологій; сукупність баз даних, способів, технологій їх використання, що забезпечують інформаційні потреби особистості. У статті представлено результати авторського емпіричного дослідження впливу інтернет-середовища на такі характеристики громадянської компетентності як: відповідальність за країну, усвідомлення можливості впливу на суспільно-політичні процеси, бажання брати участь у суспільно-політичному житті, ініціативність у вирішенні значущих проблем суспільства. Результати емпіричного дослідження показали, що молодь оцінює вплив інтернет-середовища вище впливу політичних суб’єктів і на рівні впливу традиційних соціальних суб’єктів. Взаємовплив відбувається на рівні мікро-, мезо- і макросередовища, що дає підстави розглядати інтернет-середовище як метасередовище сприятливе для розвитку громадянської компетентності молоді.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Човпан, Г. О., С. М. Лад, and Є. А. Громко. "АСПЕКТИ ОКРЕМИХ ПРОБЛЕМ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 15, 2022): 54–57. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12469.

Full text

Abstract:

Мета: визначення, аналіз та актуалізація основних проблем громадського здоров’я в Україні відповідно до законодавчої бази та з урахуванням нинішньої епідеміологічної ситуації, значно зміненої наслідками пандемії. Матеріали і методи. При проведенні дослідження застосовано бібліосемантичний метод та метод системного аналізу, а також проаналізовано нормативно-правову базу системи громадського здоров’я в Україні, наукові джерела. Результати. У дослідженні враховано ті ризики та виклики, які ставить нинішня епідеміологічна ситуація, зумовлена пандемією, викликаною розповсюдженням коронавірусної хвороби COVID-19, перед працівниками системи громадського здоров’я, закладів охорони здоров’я та суспільством загалом. Загальні статті дослідження відповідають засадам Концепції розвитку системи громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, що визначає актуальність та перспективність дослідження для наближення практичної реалізації завдання зменшення захворюваності людей, зниження летальності хвороб, збереження здоров’я та збільшення тривалості і якісного покращення життя. Такі результати є не лише метою українських проектів зі збереження громадського здоров’я, а й загальноєвропейських та загальносвітових тенденцій і концепцій зі зміцнення та збереження здоров’я населення. Серед означених проблем виділено ті, що пов’язані з виконанням органами громадського здоров’я їх основних функцій, визначених законом, та окреслено орієнтовні напрямки їх вирішення. Висновок. Комплекс заходів для оптимізації системи громадського здоров’я відповідно до викликів сучасної епідеміологічної ситуації розглянуто як багатоскладову сукупність заходів, що потребують відповідної структуалізації та стратифікованого планування на різних рівнях для поступової реалізації у всіх сферах як охорони здоров’я, так і людського життя загалом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Калюжна, Ю. І. "ДО ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ І МІЖНАРОДНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УМОВАХ «ЕКОЛОГІЧНИХ ВІЙН» ХХІ СТОЛІТТЯ." Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, no. 1-18 (2019): 92–105. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2019.18.2.09.

Full text

Abstract:

В статті здійснюється спроба, спираючись на прогностично-аналітичні проекти провідних експертів сучасної гуманітаристики (З. Бауман, А. Безгодов, Л. Браун, О. Дженсен, С. Постел, Е. Уілсон, К. Кванг Фун та ін.), визначити локальні та глобальні ризики від наслідків зміни клімату та незворотності екологічних трансформацій ХХІ століття. Акцентовано увагу на тому, що в умовах «надзвичайної кліматично-екологічної ситуації» (масштабні природні катаклізми, стихійні лиха, голод, криза прісної води, масова міграція, епідемії тощо) – основним джерелом соціально-політичної напруги та міжнародної дестабілізації стане боротьба за «базові ресурси» (продовольство, вода, медичне забезпечення, території придатні для життя та ін.). Вочевидь, «Війни за Воду», «Голодні Війни» та «Війни за Життєвий Простір» – стануть потужними генераторами глибокої дестабілізації в окремих регіонах світу, провокуючи суспільно-політичні кризи, військові конфлікти, гуманітарні катастрофи та крупно масштабні міграційні процеси і визначатимуть формат внутрішньої та зовнішньої політики держав в найближчому майбутньому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Savelyuk, Nataliya. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОСЕМАНТИЧНОГО ОБРАЗУ COVID-19." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 11, 2021): 254–59. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-254-259.

Full text

Abstract:

У статті теоретично обґрунтовується важливість семантичного диференціалу як актуального методу вивчення особливостей сприйняття різних стимулів. Мета дослідження - опис та інтерпретація результатів психосемантичного дослідження образу КОВІД-19 у свідомості респондентів різного віку. Емпірична вибірка – 76 осіб. Перша підгрупа – "молодь" (студенти 17-20 років), друга – "дорослі" (особи 21-30 років). Емпіричне дослідження показало, що для першої підгрупи найбільш значущими психосемантичними факторами у структурі іміджу COVID-19 є "Ненависть" та "Свіжі витрати", для другої - "Похмурий гнів" та "Активна серйозність". Стверджується, що міжгрупову розбіжність у семантичному змісті найбільш значимих категориально-семантичних структур даного образу пояснюють різні вікові чинники: велика афективність молоді проти дорослих; специфічний страх додаткових витрат у першихб як найменш економічно захищеної категорії населення, і глобальне сенсорне відчуття активного та сильного "тягаря" - у других, які мають сильніші "совкові" ризики та відповідальність у різних сферах дорослого життя (робота, діти тощо).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Siromakha, S. O., Yu V. Davydova, N. I. Volkova, and V. V. Lazoryshynets. "СИНДРОМ МАРФАНА ТА ВАГІТНІСТЬ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (November 3, 2020): 94–101. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11492.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – проведення аналізу сучасних рекомендацій та клінічних настанов, а також досвіду роботи національної мультидисциплінарної команди щодо медичного супроводу вагітних із синдромом Марфана (СМ) з метою зменшення материнських та перинатальних втрат. Матеріали та методи. З січня 2014 до червня 2020 року мультидисциплінарний колектив на базі клініки ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» провів лікування 16 вагітних та породілей з аневризмою аорти. Спадкові захворювання грудної аорти з типовим фенотипом (синдром Марфана) спостерігалися у 3 вагітних. Серед них дві було з ГРАА у III триместрі та після пологів. Одна пацієнтка супроводжувалася мультидисциплінарною командою з 14 тижнів вагітності до пологів. У 19 тижнів пацієнтці було виконано кардіохірургічне втручання з fetus in utero. Результати дослідження та їх обговорення. У групі вагітних та породілей із патологією грудної аорти мала місце 1 материнська смерть (породілля із СМ та гострим розшаруванням аневризми аорти (ГРАА) на 40 тижні вагітності після екстреного кесаревого розтину та невідкладного втручання Бенталла-де-Боне на 7 добу після операції). Причиною смерті стала спонтанна гостра дисекція грудної аорти типу В із розривами низхідного відділу грудної аорти. Віддалені результати прослідковано в обох інших породілей – материнської смертності або «near-miss» не було. Перинатальних втрат не було. У статті обговорено патоморфологічні та патанатомічні фактори, що впливають на зростання ризику виникнення ГРАА у вагітних із СМ. Представлено сучасні погляди на медичну допомогу вагітним із СМ, принципи первинної та вторинної профілактики великих кардіальних подій, у тому числі й небезпечного для життя ускладнення – гострої дисекції аорти. Обговорено акушерську та кардіохірургічну тактику у вагітних пацієнток із СМ, у тому числі й при гострій дисекції аорти. Розглянуто рекомендації щодо ведення пологів у пацієнток із СМ, проведення превентивної хірургії аорти, наведено клінічний випадок профілактичної хірургії у вагітної із СМ з досвіду національної команди «акушерська кардіологія». Висновки. Наявність синдрому Марфана значно збільшує материнські та перинатальні ризики та потребує ретельного мультидисциплінарного спостереження за вагітною та породіллею. Розвиток ГРАА у пацієнток із СМ під час вагітності – небезпечне для життя ускладнення, профілактика якого потребує медикаментозного, а іноді й превентивного кардіохірургічного супроводу вагітної жінки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

САПІГА, Світлана. "ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПРИХИЛЬНОСТІ ДО АНТИРЕТРОВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ В ПІДЛІТКІВ, ЩО ЖИВУТЬ ІЗ ВІЛ." Humanitas, no. 5 (January 12, 2022): 68–74. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.10.

Full text

Abstract:

У статті розкрито фактори впливу, які сприяють формуванню свідомої прихильності в підлітків, що живуть із ВІЛ до антиретровірусної терапії. Узагальнені результати соціологічних досліджень, в яких висвітлюється питання аналізу причин переривання антиретровірусної терапії та відмови від антиретровірусної терапії серед людей, які живуть із ВІЛ, та узагальнено наукові праці, де охарактеризовано особливості прихильності до терапії в підлітків, що живуть із ВІЛ. Представлено результати анкетного опитування, проведеного в спільноті громадського об’єднання «МО Підлітки України» з підлітками, що живуть із ВІЛ. Окреслено проблеми та труднощі, з якими стикаються підлітки, що живуть із ВІЛ. Представлено результати глибинних інтерв’ю зі спеціалістами Київського міського правобережного центру для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді щодо визначення ключових факторів впливу на формування свідомої прихильності до антиретровірусної терапії. Визначено, що факторами впливу на формування прихильності до антиретровірусної терапії в підлітків, що живуть із ВІЛ, є раннє інформування дітей про їхній статус, особлива увага до формування прихильності в підлітків як групи, що має найбільші ризики відриву від терапії на початку дорослого життя, врахування вікових особливостей у процесі розкриття ВІЛ-статусу дитини, збільшення кількості груп «рівний – рівному», соціальний та психологічний супровід підлітків, підтримка, консультування та соціальний супровід батьків, опікунів ВІЛ-інфікованих підлітків, роз’яснювальна та інформаційна робота з підлітком щодо ефективності лікування, підтримка підлітка в разі проявів побічних ефектів від прийому терапії, сприятливе та довірливе соціальне оточення, врахування стилю життя підлітка, його індивідуального режиму життєдіяльності, протидія стигматизації та дискримінації за ознакою ВІЛ-статусу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Myronchak, Kateryna. "Етапи переживання втрати як орієнтир для соціально-психологічного супроводу особистості." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 48(51) (December 30, 2021): 68–75. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).239.

Full text

Abstract:

Завданням дослідження було висвітлити специфіку переживання втрати особистості на фоні кризових подій у суспільстві, виокремити послідовність етапів цього переживання, окреслити зони для потенційної роботи агентів соціально-психологічного супроводу. Соціально-психологічний супровід визначено як трансформаційний інструмент у процесі переживання людиною втрати, який сприяє відновленню та реконструкції життєвого простору особистості. Виділено п’ять етапів переживання втрати: зіткнення з реальністю втрати, примирення з втратою, усвідомлення змін, пошук та визначення смислів втрати, інтеграція внутрішніх змін у реальне життя. Здійснено розгорнутий аналіз виокремлених етапів, визначено потенційні ризики на кожному з них та акцентовано увагу на конкретних психологічних завданнях, які дають змогу ефективно надавати психологічну підтримку. Визначено, що на етапі зіткнення з реальністю втрати основним завданням соціально-психологічного супроводу буде допомогти людині усвідомити свою втрату; на етапі примирення – допомогти її прийняти; на етапі усвідомлення змін – забезпечити адаптацію до життя з втратою, допомогти усвідомити точку неповернення до минулого і сформувати готовність рухатися далі; на етапі пошуку смислів – через усвідомлення власної скінченності актуалізувати персональні значення втрати; на етапі інтеграції – допомогти засвоїти всі напрацювання попередніх етапів і якісно втілити їх у нову реальність. Представлені етапи переживання втрати внаслідок воєнних і пандемічних подій можуть слугувати орієнтиром для здійснення соціально-психологічного супроводу і бути використані фахівцями для своєчасної діагностики особливостей переживання втрати, опрацювання її негативних наслідків, перетворення болючого досвіду переживання втрати в екзистенційний ресурс. Перспективою подальших досліджень є розроблення спеціалізованих програм супроводу із застосуванням запропонованої класифікації етапів переживання втрати.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Заруцька, Вікторія, and Микола Жиленко. "ДИДАКТИЧНІ НАСТІЛЬНІ ІГРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКЛАДАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 46–49. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-10.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена визначенню сутності дидактичної настільної гри, розкриттю особливостей їх застосування у організації викладання у вищій школі. Розкривається актуальність використання настільних ігор у освітній діяльності, аналізуються основні переваги та ризики, які можуть виникнути у процесі впровадження. Визначається ставлення студентів до використання освітніх настільних ігор та рівня вдоволення аудиторії якістю навчальних занять. Деталізуються умови використання даної форми навчання та акцентується увага на необхідності розробки практичних рекомендацій для викладачів вищої школи, які б покроково описували процес створення настільної гри, адаптованої під вивчення конкретної дисципліни. Аналіз вітчизняних та іноземних наукових публікацій за тематикою дослідження, визначення основних прогалин на українському освітньому ринку в сфері використання настільних ігор. Ми визначили, що дидактична настільна гра: сформує стійкий інтерес до навчальної діяльності; розвине навички роботи у команді та здатність до співпраці; надасть знання, що передбачені навчальною програмою, у доступній та веселій формі; допоможе сформувати загальні та професійні компетентності; зніме психоемоційну напругу у академічному колективі, згуртує членів команди, подолає бар’єри у спілкуванні ; створить ілюзію реальності під час гри, коли прийняті рішення, здається, маю справжній вплив на твоє життя; розвине критичне та аналітичне мислення, емоційний інтелект та креативність; за розумного застосування – сформує навик розвитку партнерських взаємин замість загострення конкуренції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Лиха, Л. М. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ДЕФІЦИТУ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР У СВІТОВОМУ ПРОСТОРІ." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 97–101. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12697.

Full text

Abstract:

Пандемія COVID-19 є найбільшим викликом нашого часу. Оскільки коронавірус продовжує поширюватися більш ніж у 200 країнах, у яких діагностовано понад мільйон випадків захворювання, яке забирає, на жаль, істотну кількість життів, швидкість відновлення в кожній країні залежатиме від здатності реагувати шляхом обмеження передачі інфекції, забезпечення безпеки вразливих груп населення та підтримки функціональної системи охорони здоровʼя. На жаль, більшість країн незадовільно обладнана засобами для реагування на пандемію такого масштабу. Частково це можна пояснити нестачею та обмеженістю дій молодшого медичного персоналу. У статті описуються загальні тенденції, деякі теми глобалізації і міжнародної міграції медсестер та медсестринської освіти, попит, правове регулювання і працевлаштування дипломованих фахівців сестринської справи. Дослідження присвячено аналізу тенденцій, позитивних та негативних наслідків міграції медичних працівників на світовому ринку праці, узагальненню досвіду та висновкам для України. Описано нерівномірність економічного розвитку, що в умовах нівелювання всіх перешкод руху праці породжує проблеми для бідніших країн. Їм потрібен часовий лаг для економічного зростання і захист національного ринку праці, а це суперечить спільному європейському ринку. Необхідність аналізу тенденцій та наслідків міграції медичних працівників важлива для того, аби мінімізувати негативні екстерналії, скоротити ризики. В охороні здоровʼя це особливо важливо, бо прямо стосується якості життя громадян.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Krasniakova, Alla. "ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ КОРИСТУВАЧІВ ІНТЕРНЕТУ." Проблеми політичної психології 22 (December 1, 2019): 198–210. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol22-year2019-40.

Full text

Abstract:

Цифрова компетентність розглядається як комплексний соціально-психологічний феномен, що характеризує здатність особистості діяти в інформаційному суспільстві. Оцифрування різних сфер життєдіяльності вимагає від сучасної людини готовності і здатності постійно оволодівати новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями, компетентно (швидко і якісно, усвідомлено і відповідально) оцінювати їхні можливості та ризики. Цифрова компетентність набуває соціального наповнення, виявляється через настановлення на ефективну діяльність в інформаційному суспільстві, особисте ставлення до цієї діяльності, засноване на почутті відповідальності; здатність і готовність індивіда впевнено, ефективно, критично і безпечно обирати та застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в різних сферах життєдіяльності. Дослідження проблеми цифрової компетентності набуває наразі ще й політико-психологічної спрямованості. В інформаційному суспільстві цифрова компетентність дає людині змогу орієнтуватися в динамічному цифровому середовищі інтернету, вибудовувати власний стиль інтернет-комунікації, взаємодіяти з іншими соціальними суб’єктами різних культур, автономно приймати рішення на всіх рівнях соціальної взаємодії – від місцевого і національного до європейського та міжнародного, а також сприяє ефективному застосуванню ресурсу інформаційно-комунікаційного середовища у вирішенні проблем своєї країни, територіальної громади, суспільного та особистого життя. У структурі цифрової компетентності розглянуто основні компоненти: інформаційно-комунікаційний, мотиваційний та компонент відповідальності. Ці компоненти перебувають у щільному взаємозв’язку і взаємозалежності, що зумовлює їхній взаємовплив і взаємопроникнення. Результати пілотного емпіричного дослідження показали, що у чверті користувачів інтернету за індексом цифрової компетентності високий її загальний рівень, у понад половини – середній і лише в кожного сьомого користувача – низький. У самій структурі цифрової компетентності індекс мотиваційного компонента проявляється меншою мірою порівняно з іншими компонентами. Так, переважна більшість респондентів неспроможні розв’язувати проблеми, що виникають у результаті зіткнення в інтернет-просторі із шахраями, недоброчесними політиками, чиновниками, провайдерами, а також нездатні до розпізнавання та викриття маніпулятивних технологій, тобто не готові взяти на себе відповідальність за ризики користування цифровою інформацією. Тільки у половини респондентів виявлено готовність до оволодіння додатковими знаннями в цій сфері (мотиваційний компонент). Зроблено висновок про необхідність дослідження мотиваційного компонента цифрової компетентності як такого, що найбільшою мірою забезпечує розвиток цифрової компетентності. Обґрунтовано припущення, що мотиваційний компонент і компонент відповідальності в цілому визначають становлення громадянської компетентності особистості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Кузнєцова, Є. А. "ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ПРОФЕСІЙНИХ УЧАСНИКІВ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 3(28) (March 24, 2020): 77–80. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).362.

Full text

Abstract:

Перебудова економіки України супроводжується процесами реформування відносин власності, формування та розвитку повноцінного, ефективного РЦП, який є багатоаспектною соціально-економічною системою, тісно пов’язаною з іншими сферами суспільного життя. Одним із основних інститутів такої системи є професійні учасники РЦП, які мають особливий статус, що пояснюється специфікою виконуваних ними функцій. Професійні учасники є фінансовими посередниками, які за відповідну винагороду перерозподіляють ризики між різними типами інвесторів, а також підвищують ліквідність ринку. Стосовно правового статусу професійних учасників слід підтримати обґрунтовану в юридичній науці позицію, що такі учасники ринку цінних паперів є суб’єктами господарювання. Це стосується всіх категорій професійних учасників вказаного ринку. Діяльність, яку вони провадять на цьому ринку, виступає як діяльність господарська, оскільки вона у повному обсязі охоплюється ознаками цієї діяльності, визначеними у ст. 3 ГК України. Проблема оцінки фінансово-правового регулювання діяльності професійних учасників РЦП є новою у вітчизняній літературі, оскільки дослідники, зокрема В.В. Колесник, В.С. Торкановський, Ю.М. Лисєнков, Н.В. Фетюхіна, О.Г. Мендул, І.А. Шевчук, Ю.Є. Петруня, у своїх роботах торкаються лише загальної характеристики правового статусу учасників РЦП. У статті здійснюється аналіз поняття та ознак професійних учасників ринку цінних паперів. Проаналізовано чинне законодавство та погляди науковців щодо тлумачення сутності професійних учасників ринку цінних паперів та внесено власну пропозицію щодо закріплення нового визначення на рівні закону.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Kochubeynyk, Olha M. "Соціальна механіка виробництва аномії: дискурсивний вимір." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 41(44) (July 7, 2018): 92–104. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi41(44).136.

Full text

Abstract:

У рамках дискурсивного виміру вивчається соціальна механіка виробництва аномії. Актуальність дослідження обґрунтовується тим, що в суспільстві, яке перебуває у стані воєнного конфлікту, аксіологічні атестації зазнають граничної фрагментації відповідно до дискурсів окремих ідентичностей; унаслідок цього унеможливлюється функціонування конструктів “солідарність”, “консолідація”, “єдність цілей”, “взаємна довіра”, що створює ризики для існування суспільства загалом. Розглядаються основні положення теорії аномії Р. Мертона, які доповнюються принципами соціального конструкціонізму, а тому механіка виникнення аномії пов’язується із втратою елітами дискурсивного контролю над визначенням соціальності. Описано п’ять фаз виробництва аномії, кінцевим результатом чого стає виникнення інфантильного соціуму. Основою процесу визнається поява нових, нерегламентованих практик, що спрямовують суспільне життя на “адаптацію з пониженням”, тобто нав’язують спільноті спрощено-примітивні соціальні настановлення. Частина цих практик входить у суперечність із фундаментальними цінностями та місією панівного дискурсу, а також запускає процеси групової поляризації. Останні ж спричинюють, по суті, виникнення ерзац-еліт, тобто умовної соціальної групи, що виходить на суспільну арену з іншою місією – задовольнити передусім власні потреби. Домінування ерзац-еліт призводить до послаблення механізмів формального і неформального контролю, нестійкості оцінних критеріїв, хабітуалізації соціальних практик, що суперечать морально-етичним конвенціям, і зрештою – до інфантильного соціуму. Зроблено висновок, що гострі соціальні зміни – це лише передумови, на тлі яких відбувається примітивізація соціальних настановлень особистості та фрагментація аксіологічних атестацій, а тому аномія, яка зазвичай особистісно детермінована, є складнокоригованим станом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

ЧАБАНОВ, Василь, Антон НАЙЧУК, and Вадим МАРКІТАНТОВ. "ДО ПИТАННЯ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ПОНЯТЬ: «КУЛЬТУРА», «САМОБУТНІСТЬ», «ІДЕНТИЧНІСТЬ», «ЕТНОКУЛЬТУРНА САМОБУТНІСТЬ»." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 44 (May 20, 2022): 312–30. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.21.

Full text

Abstract:

Стрімкі динамічні процеси глобалізаційного розвитку світу несуть зміни в усі сфери життєдіяльності людства. Безпосереднім чином, такі трансформації торкаються етнокультурного виміру буття людини. Нові тенденції міжнародного культурно-духовного поступу формують ризики збереження та розвитку етнокультурної самобутності українців, тим самим актуалізуючи дану проблематику і викликаючи науковий інтерес у дослідників до концептуалізації понять. Метою статті є дослідження сутнісної складової поняття «культура» в контексті етнокультурного дискурсу. Наукова новизна. У результаті уточнення наукових визначень понять «самобутність» та «ідентичність», запропоновано наступну їх інтерпретацію: – ідентичність є співвідношенням ототожнення та розрізнення, відчуттям схожості з іншим та потребою підкреслення своєї неповторності; – самобутність є результатом своєрідного самостійного розвитку суб’єктів, у процесі якого були сформовані їх унікальні характеристики як атрибути ідентичності. Крім того, поняття етнокультурної самобутності подається у значенні унікальної самостійної у своєму розвитку системи. Висновки. Етнокультурна самобутність українського народу є важливою запорукою побудови громадянського суспільства, демократичної правової держави та політичної нації, тому й виступає важливим об’єктом філософських студій. Базовим поняттям заявленої пробле- матики є «етнокультурна самобутність», під яким автори пропонують розуміти складну систему відносно стабільних, своєрідних особливостей культури, ментальності й способу життя певної спільноти та її представників. Ця система є унікальною і самостійною у своєму розвитку. Самобутність як характеристика особистісного самовизначення, на нашу думку, супроводжується умовно сталими (константними) особливостями людини та її готовністю взяти на себе відповідальність за власну самореалізацію.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Guseva, S. A., and Ya B. Savchenko. "Особливості клінічного перебігу залізодефіцитної анемії у жінок 40-55 років." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 2 (June 30, 2021): 49–60. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.2(2)-049.

Full text

Abstract:

Вступ. Дефіцит заліза (ДЗ) є серйозною проблемою у жінок віком 40-55 років. В цей період відбувається варіації гормональних рівнів, порушення менструального циклу з ризиком виникнення тяжкої крововтрати. Крім того, жінки цієї вікової групи часто ведуть нездоровий спосіб життя, з наступним розвитком порушень, що призводять до змін у фізичному і психічному станах. Мета роботи. Дослідити причини розвитку ЗДА у жінок, які знаходилися під спостереженням у клініці гематології Національного військового медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» МО України і визначити фактори ризику розвитку анемії та її корекції. Матеріали та методи. У статті надані дані європейських досліджень про високий ризик розвитку дефіциту заліза/залізодефіцитної анемії (ДЗ/ЗДА) у жінок віком 40-55 років. Проведений аналіз обстеження та лікування 109 жінок, котрі знаходилися під спостереженням у клініці гематології Національного військово‐медичному клінічному центрі «ГВКГ» (м. Київ) з 2015 по 2019 роки. Результати. Узагальнено сучасні наукові європейські дослідження щодо ризику розвитку ДЗ/ЗДА у жінок віком 40-55 років. Проведено аналіз причин розвитку ЗД/ЗДА за результатами обстеження та лікування жінок, котрі знаходилися під спостереженням у клініці гематології Національного військово‐медичному клінічному центрі «ГВКГ» (м. Київ) з 2015 по 2019 роки. Виділено найбільш часті причини розвитку ЗД/ЗДА: рясні менструальні крововтрати, запальні процеси в органах шлунково-кишкового тракту, зниження вживання м'ясних продуктів, прийоми антикоагулянтів, порушення дієти з метою схуднення, що в цілому складає 75% серед можливих причин. Висновки. За даними європейських досліджень виявлено високий ризик розвитку ДЗ/ЗДА у жінок віком 40-55 років при цьому клінічні прояви ЗДА у жінок віком 40-55 років є проблемою суспільної охорони здоров’я, оскільки призводить не тільки до зниження працездатності, але й до зниження якості життя жінок. Результати проведених досліджень свідчать про багатофакторну структуру причин розвитку ДЗ у жінок віком 40-55 років, головними з яких є рясні менструальні крововтрати (21,1%), запальні процеси в органах шлунково-кишкового тракту (19,26%), зниження вживання м'ясних продуктів (13,76%), прийоми антикоагулянтів (10,1%). Показано, що визначення факторів ризику розвитку анемії і корекції цих негативних проявів за допомогою препаратів заліза є актуальним завданням для лікаря.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Polishchuk, K. O. "Необхідність та організація мети споживання в межах інформаційних технологій." Grani 18, no. 6 (April 21, 2015): 55–59. http://dx.doi.org/10.15421/1715120.

Full text

Abstract:

Кількісне збільшення інформації у цивілізованому світі другої половини ХХ початку ХХІ ст. впливає на індивідуальну свідомість людини. Це змінює всезагальний розвиток і трансформує природу людини. Агресивне пришвидчення масового виробництва в цей період починає імплікувати спосіб життя людства з усталеними маркетинговими відносинами в середині суспільства. Швидкий темп зміни класу товарів, послуг, прискорення інформаційного потоку змінює свідомість. Такі зміни викликали необхідність культурноантропологічного осмислення та аналізу нової парадигми поведінки людини розумної в умовах інформаційного хаосу. Біологічна неспеціалізованість і наявність інтелекту помістили людину в центр інформаційного простору, який живе за власними правилами. Історія філософськоантропологічної думки з давніхдавен розвивалась у закритих наукових товариствах формуючи високу культуру. Епоха Постмодерну вивела етичні, онтологічні і антропологічні питання «на вулицю». Дисонанс між теорією і практикою призводить до психологічних зрушень у свідомості цілих націй. Надлишкове захоплення здебільшого має деструктивний вплив. Стаття має на меті довести можливість організації культури споживання як особистості, так і державних інститутів. Окреслюється спроба побудови доцільних шляхів такої організації на прикладі Арістотелівського вчення про причини та трьох психічних інституціях людської свідомості за Лаканом. У дослідженні аналізуються роботи Е. Фромма, Т. Велбена, Ж. Бодрійяра та інших дослідників щодо специфіки сучасного процесу споживання. Окреслено ризики стихійного, неусвідомленого споживання товарів та інформації. Пропонується використати методологію Ж. Лакана для класифікації інформації, яку ми споживаємо. Акцентується увага на важливості визначення мети споживання. Виділено та проаналізовано соціальні інститути, здатні організувати культуру споживання. Висновками запропонована ідея сімейного виховання та самовиховання організації культури споживання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Ostudimov , B. А. "Ключові проблеми забезпечення енергетичної безпеки." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 4 (July 21, 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.04.07.

Full text

Abstract:

Метою статті є здійснення комплексного аналізу забезпечення енергетичної безпеки в Україні з метою виокремлення існуючих проблем, а також визначення напрямів і шляхів їх вирішення. Наукова новизна. Питання енергетичної безпеки є багатогранними, що зумовлює міжгалузевий і міждисциплінарний підходи до її вивчення. Загалом енергетична безпека трактується як стан захищеності носіїв енергетичних інтересів, насамперед людини, регіону, держави, від загроз дефіциту в забезпеченні їх потреб в енергії за допомогою гарантованого доступу до безпечних для життя і здоров’я людини та нації, навколишнього середовища енергетичних послуг високої якості за доступними цінами на умовах безперервності, надійності, диверсифікованості джерел енергопостачання, ефективності та раціональності, використання відновлюваних джерел енергії та рівного доступу. За результатами дослідження відзначено ряд ключових проблем на шляху забезпечення енергетичної безпеки в Україні: реалізація державної енергетичної політики в Україні, прогалини та суперечності її правового регулювання, недосконалість інституційного механізму, корупційні ризики й загрози, енергетична бідність і т.д. Висновки. З-поміж актуальних першочергових завдань на шляху вирішення існуючих проблем є ширше використання відновлюваних джерел енергії, зміцнення кібернетичної безпеки в енергетиці, а також сприяння інтеграції енергетичних ринків України до відповідних ринків ЄС, розбудова європейської моделі енергетичної безпеки в Україні. Окрім того, необхідними є якісні, надійні та доступні за ціною енергетичні послуги для всього населення, відповідні дієві гарантії їх забезпечення. Отже, закономірною є потреба удосконалення нормативно-правової та інституційної основ енергетичної безпеки України, вивчення зарубіжного досвіду її регламентації, енергозбереження, перспектив відновлювальної енергетики, інтелектуальної енергетичної системи України, забезпечення екологічної рі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Дмитрієва, Кристина Сергіївна, and Ольга В’ячеславівна Іванова. "КРИПТОВАЛЮТА ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ СУДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ." New Ukrainian Law, no. 6 (December 27, 2021): 156–60. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.23.

Full text

Abstract:

Нині в багатьох країнах світу відбувається стрімкий розвиток нової цифрової валюти, яка має особливу специфіку використання. З огляду на це, інтерес до цифрових грошей зростає з кожним днем. Світ криптовалюти швидко розвивається, зростає, змінюється за допомогою нових ідей та технологій. Завдяки їм можна відстежувати багато змін у розвитку держав. Нові можливості у сфері криптовалют дозволяють перейти на більш спрощений та захищений спосіб життя. Тому сьогодні в межах цивілізаційного суспільства криптовалюта розглядається як феномен, який має регулюватися й охоронятися правом. У вітчизняній літературі питання щодо правової регламентації криптовалют не набуло широкого обговорення. Це можна пояснити нерозвиненістю інституту цифрових грошей у нашій країні. Зазначимо, що відсутність обґрунтованого правового статусу не ставить криптовалюту поза законом. Як наслідок, виникає закономірний дисбаланс, який полягає в тому, що економічна новизна випереджає розвиток законодавства, що регулює взаємовідносини суб’єктів у сфері розрахунків і платежів, що посилює можливі ризики на макро- і мікрорівні. У статті розглянуто принципово новий вид об’єктів судової експертизи – віртуальні активи. Зауважено, що нині в Україні відсутнє законодавство, яке регулює обіг віртуальних активів. Установлено, як визначається державними органами України поняття терміна «криптовалюта», досліджено питання сутності криптовалюти, порядок її обігу, оцінено сучасний стан криптовалюти в різних аспектах. Розглянуто методичні питання оцінки криптовалюти. Проаналізовано наявність законодавчого визначення терміна «криптовалюта». Досліджено питання сутності криптовалюти, порядок її обігу, оцінено сучасний стан криптовалюти в різних аспектах. Розглянуто методичні питання оцінки криптовалюти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Kremena, Valerii Ivanovych. "ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РЕКРУТИНГУ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ: НА ПРИКЛАДІ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ 2015, 2020 РОКІВ." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 2 (December 25, 2021): 73–80. http://dx.doi.org/10.15421/342124.

Full text

Abstract:

Визначено особливості процесу рекрутингу українських політичних партій на прикладі місцевих виборів 2015, 2020 років. Доведено, що новітні підходи до рекрутингу до політичних партій впливають на ефективне забезпечення виборчих прав громадян, впровадження гендерної квоти у виборчих списках.Констатується, що сучасне зовнішнє середовище, у якому діють політичні партії, особливо українські, є вкрай турбулентним, невизначеним і нестійким. Тому в ньому не можуть бути ні ефективними, ні результативними традиційні українські політичні партії з їх застарілою ієрархічною структурою. Визначається, що місцеві еліти розглядають нову виборчу систему як інструмент парламентських партій для консолідації навколо них популярних локальних лідерів. Підкреслюється, слабкий рівень розвитку місцевих організацій політичних партій, що спричиняє ризики централізованого контролю партійних лідерів за місцевим політичним процесом. Аналізується спроможність традиційних політичних організацій елітних груп адекватно діяти у швидкозмінних, невизначених і турбулентних умовах сучасного інформаційного суспільства. Доводиться важливість запровадження процедури відкликання депутатів місцевих рад. Вбачається, що поширення пропорційної виборчої системи на відносно невеликі громади політичні партії отримає потужний механізм впливу на обраних осіб у системі місцевого самоврядування. Визначається, що успіх партій нового покоління, створених з нуля або побудованих шляхом реорганізації старих у майбутньому визначатиме вибір їхніми лідерами найбільш оптимальної з множини можливих горизонтальних структур.Вбачається, що у міру розвитку організації та набуття її членами позитивного досвіду, сформується нова організаційна культура, яка укріпиться і зможе сама підтримувати своє відтворення та активувати всіх членів організації для забезпечення максимально прозорих демократичних практик в реалії суспільно-політичного життя українців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Panfilov, Dmitriy. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ ДАНОСТЕЙ БУТТЯ ОСОБИСТОСТІ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, no. 2 (March 29, 2018): 99–110. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp99-110.

Full text

Abstract:

У статті представлені результати експериментального дослідження екзистенційних даностей буття особистості. Отримані дані дали змогу визначити три фактори, що характеризують екзистенційну ситуацію особистості. Фактор «усвідомлення самості» є змістовою характеристикою, яка розкриває особистісні, сутнісні особливості, що визначають прийняття себе особистістю. «Життєва самоперетворювальність» − цей фактор визначає результативні та регулятивні якості особистості: «мету в житті», «загальний показник осмисленості життя», «процес життя», «результативність життя», «локус контролю-я», «локус контролю-життя». «Самоактивація життєстійкості» − розкриває такі сутнісні якості особистості: життєстійкість, контроль, залучення, прийняття ризику, тривога. Наведені фактори в цілому визначають екзистенційну ситуацію особистості і дають змогу розробити ефективну стратегію практичної роботи з клієнтом. Створення моделі конструктивного, осмисленого життя людини – багатомірний процес.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Gomonyuk, Olena. "Формування ключових компетентностей майбутніх фахівців соціономічних професій у закладах вищої освіти." Освітній простір України, no. 14 (December 21, 2018): 146–54. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.146-154.

Full text

Abstract:

Ключові компетентності є знанням про найефективніші способи досягнення мети; здатністю ухвалювати самостійні рішення й обстоювати власні погляди, дотримуватися вимог, прагнути до розуміння власних почуттів; адекватне розуміння бажань, очікувань і вимог інших людей; повага прав людини та її обов’язків, осмислення свого призначення, життєвих цілей, смислу життя й організації життєвого шляху. Формування ключових компетентностей майбутніх фахівців соціономічних профе¬сій у закладах вищої освіти передбачає розвиток загальнокультурної, комунікативної, психолого-педагогічної, інформаційно-комунікаційної та соціальної компетентностей.Спільною ознакою загальнокультурної компетентності для всіх видів професійної діяльності є культура спілкування, готовність до діалогу в полікультурному комунікативному просторі.Володіння комунікативними навичками, компетентністю у спілкуванні допомагає сучасному фахівцеві виявити себе освіченою, інтелігентною людиною, сприяє кар’єрному росту і розвитку власної особистості. Інформаційна компетентність майбутнього фахівця соціономічних професій перед-бачає здатність його орієнтуватися в інформаційному просторі, одержувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Психолого-педагогічну компетентність можна представити як узгодженість знань та практичних умінь із реальною поведінкою, що демонструються фахівцем соціономічних професій у процесі діяльності.Соціальну компетентність майбутніх фахівців соціономічних професій можна визначити як комплексну, багатогранну характеристику особистості, що містить систему здібностей, особистісних рис, набутих знань, умінь і навичок, поєднання яких забезпечує формування готовності до ефективної взаємодії, здатності аналізувати, оцінювати ризики, приймати рішення у ситуації невизначеності з урахуванням інтересів, цілей і потреб власних та інших осіб, що не суперечать нормам і цінностям суспільства. Адже саме соціальна компетентність надає можливість зберегти власну унікальність, враховуючи соціальні норми, права та погляди інших людей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Рубан, Лариса, and Ірина Жарова. "СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 79 (October 26, 2020): 33–37. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-5.005.

Full text

Abstract:

Мета: на підставі аналізу сучасної спеціальної літератури з проблеми артеріальної гіпертензії у жінок молодого віку провести дослідження щодо ставлення до свого здоров’я. Матеріал і методи: у дослідженні брало участь 40 жінок з встановленим діагнозом артеріальна гіпертензія І ст. віком 35-42 роки, давність захворювання менше 3 років. Діагноз був установлений сімейним лікарем, проте, медикаментозну терапію для корекції артеріального тиску не вживали. Жінки мали у наявності наступні фактори ризику, а саме: зниження рівня фізичної активності, нераціональне харчування, зайву вагу, наявність великої кількості стресів у житті, куріння. При індивідуальному спілкуванні було проведено анкетування за опитувальником Р.А. Березовської «Ставлення до здоров'я». Результати: на підставі якісного аналізу отриманих за допомогою опитувальника даних за всіма сферами життя були розраховані результати. На питання стосовно найважливих цінностей за різними сферами життя, тільки 18 жінок оцінили стан здоров'я, як фактор, важливий для них в даний момент життя. Контент-аналіз визначення поняття «здоров’я» показав, що 35% жінок вважають, що це гармонія фізичного та психічного благополуччя. 53% жінок вважають, що на стан здоров’я впливає саме спосіб життя. Тільки 60% опитуваних нами жінок у своєму повсякденному житті застосовують оздоровчі заходи для підтримки свого здоров’я. Висновки: опитувані нами жінки молодого віку з артеріальною гіпертензією не виконують рекомендації лікаря, не проходять профілактичні огляди, не дотримуються складових, які формують здоровий спосіб життя, незначна кількість респондентів застосовують оздоровчі заходи. Модифікація факторів ризику виникнення АГ, розробка освітніх і оздоровчих програм, спрямованих на підвищення фізичної активності буде сприяти покращенню якості життя жінок молодого віку з АГ. Ключові слова жінки молодого віку, артеріальна гіпертензія, опитувальник «Ставлення до здоров'я».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Скрипник, Андрій Васильович, Наталія Анатоліївна Клименко, and Інна Сергіївна Костенко. "РІВЕНЬ ОСВІЧЕНОСТІ НАСЕЛЕННЯ В ГАЛУЗІ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІК КРАЇН." Information Technologies and Learning Tools 78, no. 4 (September 11, 2020): 278–97. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.2948.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати аналізу сучасного стану цифровізації. Проблематика дослідження цифрової економіки є дещо новою для української економічної думки. Разом з тим проникнення нових технологій у підприємницьку діяльність, громадське життя, державне управління відбувається дуже швидко. Наведено приклади помилкових рішень, зроблених урядом за рахунок використання детерміністичних принципів розвитку, успадкованих з часів планової економіки. При цьому рішення приймаються без урахування об‘єктивного існування ризиків, а це означає, що й без урахування існуючого як у фінансовому секторі, так і взагалі в житті фундаметального співвідношення між прибутковістю та ризиком. Інформатизація системи освіти спричиняє активне використання інформаційно-комунікаційних технологій суб’єктами освітнього процесу, що позитивно позначається на його ефективності й сприяє формуванню професійних компетентностей економістів. У роботі виокремлюється один із складників професійної компетентності – цифрова компетентність. Проаналізовано ефективність української вищої освіти з позиції рівня економічного розвитку та корумпованості суспільства. Показано, що при існуючому рівні освіченості, якщо базуватись на статистичному співвідношенні між рівнем освіти та рівнем життя, наш рівень життя повинен бути в рази кращим за існуючий. Обгрунтовано, що освітній процес повинен бути побудований на інших принципах, які насамперед спрямовані на вирішення конкретних повсякденних задач методами цифровізації. Основну увагу в роботі акцентовано на прикладних засадах формування цифрових компетентностей та специфіці вивчення фахових дисциплін майбутніми економістами. Повноцінна реалізація нових можливостей залежить від розвитку цифрової інфраструктури, цифрової грамотності населення, ефективності підготовки фахівців, спроможних працювати в умовах цифрової економіки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Mukharovska, Inna, Marianna Markova, and Tetiana Yavorska. "Роль стресового ризику у розвитку та перебігу цереброваскулярної патології." Psychosomatic Medicine and General Practice 3, no. 3 (December 5, 2018): e0303146. http://dx.doi.org/10.26766/pmgp.v3i3.146.

Full text

Abstract:

Мета – оцінити особливості впливу факторів стресового ризику (поведінкових та психоемоційних) у хворих з цереброваскулярною патологією (ЦВП) в динаміці її розвитку, як мішені медико-психологічної допомоги даному контингенту. Матеріали та методи. В дослідженні прийняли участь 122 пацієнтів, які мали серцево-судинні захворювання з високим ризиком розвитку ЦВП – група 1 (Г1), 134 пацієнтів з клінічними проявами ЦВП у вигляді транзиторних ішемічних атак (ТІА) в анамнезі – група 2 (Г2), та 127 пацієнтів, які перенесли ішемічний мозковий інсульт (МІ) – група 3 (Г3). В якості групи порівняння (ГП) було обстежено 47 умовно здорових осіб з відсутністю ризику або ознак ЦВП, верифікованих клініко-лабораторним дослідженням. Для вивчення факторів потенційного стресового навантаження застосовано Бостонський тест на стресостійкість (тест «Аналізу стилю життя») з модифікацією оціночних шкал. Результати. Діагностовано високий рівень стресового навантаження у ОГ, який прогностично вказував на значний ризик щодо розвитку соматичних та психічних зрушень у хворих з кардіоваскулярним ризиком та ЦВП (34,9±11,7 балів у Г1, 37,1±11,9 балів у Г2 та 37,4±12,0 балів у Г3, р=0,201), тоді як у ГП стресовий потенціал був нижчим (27,7±12,8 балів). Співвідношення впливу поведінкової та психоемоційної стресової складової показало, що у пацієнтів з КВР виявлено вищий рівень поведінкових стрес-потенціюючих факторів (18,0±6,1 балів проти 17,0±6,1 балів, р<0,001), хворих після МІ – психоемоційних (16,8±5,1 балів проти 20,6±7,42 балів, р<0,001), тоді як у осіб з ТІА та ГП – у формуванні стресових розладів рівнозначно відігравали як поведінкові так і психоемоційні компоненти (18,3±6,2 та 18,8±6,3 балів, р=0,095 у Г2; 13,8±6,5 та 13,9±6,8 балів, р=0,81). Висновки. Вищий рівень стресового навантаження, вплив широкого спектру стрес-потенціюючих чинників, особливо психоемоційного ґенезу, у пацієнтів з КВР та ЦВП, дають підстави стверджувати про необхідність розробки, організації та впровадження медико-психологічних заходів для даного контингенту хворих на основі здоров’я-центованого підходу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Вдовиченко, Оксана. "ПОРІВНЯННЯ СХИЛЬНОСТІ ДО РИЗИКУ В ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ." Психологія: реальність і перспективи, no. 16 (July 1, 2021): 47–55. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.206.

Full text

Abstract:

У роботі наведено результати теоретико-емпіричного дослідження певних відмінностей показників ризику між підлітками та юнаками. Відзначено, що саме у підлітковому й юнацькому віці загострюється проблема пошуку сенсу життя, зростає невпевненість в собі, виникають інтимні, особистісні та міжособистісні непорозуміння і все це впливає на більш виражені ризиковані дій у визначених вікових груп. Ризик розглядається нами як специфічні емоційно-вольові дії, що активують різні психічні функції, які спрямовані на подолання невизначеної і небезпечної ситуації. В емпіричному дослідженні було використано такі психодіагностичні інструменти: тест «Суб’єктивна оцінка ситуацій як небезпечних і невизначених» (Вдовіченко, 2018), «Опитувальник схильність до ризику в різних сферах діяльності» (Вдовіченко, 2007), методика «Самооцінка схильності до екстремально-ризикованої поведінки» (Zuckerman, 2005), методика «Особистісні фактори прийняття рішення» (ОФР-25) (Корнілова, 1994), опитувальник якісних показників схильності до ризику (Саннікова, & Бикова, 2008). Вибірку дослідження склали 897 досліджуваних підліткового та юнацького віку 14-19 років (підлітки – 432 школяра, юнаки – 465 студентів). Відзначено певні специфічні відмінності за показниками, що характеризують вираженість ризику. Так, у підлітків високі показники пошуку нових вражень, репрезентуються у прагненні змінювати себе, свій зовнішній вигляд, здійснювати необмірковані безшабашні, зокрема, й асоціальні вчинки, також вони схильні до девіантної поведінки, демонстративних форм поведінки, високий ризик формування адикцій, ніж у юнаків. Прагнення до труднощів, що характеризується високою імпульсивністю, агресивними проявами у поведінці, нехтуванням деталей у виконанні складної роботи, недостатньою довільністю у діяльності загалом, властиве також підліткам більшою мірою, ніж особам юнацького віку. Також юнаки у ситуаціях ризику є більш розсудливими, раціональними у виборі стратегій при їх вирішенні, усвідомлюють свої вчинки. Отримані результати виступають підґрунтям для продовження дослідження цінностей та мотивів у підлітків та юнаків з певним рівнем вираженості ризику, а також його особливостей з урахуванням їх гендерних розрізнень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Топчій, В. В. "НАПРЯМИ ЗАПОБІГАННЯ НЕВИКОНАННЮ ЧИ НЕНАЛЕЖНОМУ ВИКОНАННЮ МЕДИЧНИМ ПРАЦІВНИКОМ СВОЇХ ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ ТА НЕЗАКОННІЙ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 4(29) (April 13, 2020): 143–47. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).412.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто напрями запобігання невиконанню чи неналежному виконанню медичним працівником своїх професійних обов’язків та незакон-ній трансплантації. Випадки неналежного надання медичної допомоги, порушення прав пацієнтів в Укра-їні – явища доволі поширені. Натомість притягнення медичних працівників до кримінальної відповідально-сті відбувається досить рідко. На жаль, сьогодні працівники медичних установ ма-ють нечітке уявлення про правові засади відповідаль-ності за вчинення ними професійних злочинів. Саме тому кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення ними професійних злочинів потре-бує доступної методології і є актуальним науковим по-шуком сьогодення. Автором відзначено, що кожна особа має непо-рушне, невід’ємне та природне право на охорону здо-ров’я. Держава і громадянське суспільство повинні забезпечувати пріоритетність охорони здоров’я в усіх напрямах, вдосконалювати надання медичної допомо-ги, а також суворо карати винних за порушення у цій сфері, адже наслідками злочинів у медичній сфері можуть бути негативні впливи на здоров’я чи життя людини. У статті доведено, що дослідження юридичної (зокрема, кримінальної) відповідальності медичних працівників за вчинення ними правопорушень та зло-чинів є актуальним науковим пошуком сьогодення. У теорії права існує загальновизнана думка, що юри-дична відповідальність – це процес застосування захо-дів примусу уповноваженими державними органами до особи, яка вчинила дії, що передбачені чинними нормативними актами як правопорушення, злочини чи проступки. Автором наведено пропозиції щодо запроваджен-ня ведення подвійних історій хвороб хворих у стаціо-нарному та амбулаторному лікуванні, що передбачає наявність однієї історії хвороби у медичному закладі, а іншої безпосередньо на руках у пацієнта, що дозво-лить мінімізувати ризики незаконного переписування, дописування чи внесення інших змін до історій хво-роб. Також наведено заходи запобігання незаконній трансплантації. Це заходи щодо удосконалення нор-мативно-правової бази, вдосконалення порядку і умов застосування трансплантації, підготовки професій-них кадрів, а також заходи щодо запобігання торгівлі людьми з метою вилучення анатомічних матеріалів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Аксьонова, С. Ю., and О. І. Василець. "Репродуктивна поведінка в сучасному урбанізованому суспільстві." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 27 (April 6, 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.924.

Full text

Abstract:

Процес урбанізації є багатовимірним і охоплює різноманітні сфери життєдіяльності, зокрема дітородну активність. Аналіз причин зниження народжуваності під впливом урбанізації є особливо актуальним і з огляду на глобальні контексти цього явища, і з урахуванням необхідності розвитку вітчизняної економіки, зокрема її втрат внаслідок пандемії. У статті показано, як доволі сильна локальна ідентичність української молоді може обумовлювати формування або зміну репродуктивних установок відповідно до уявлень про належну поведінку для жителів великих міст, метрополісів. З’ясовано, що урбанізація завдяки концентрації економічного, соціального, культурного, інноваційного, інформаційного капіталів прискорює суспільний розвиток, а це разом з іншими чинниками зумовлює зміни у системі цінностей молоді. У статті зазначається, що прагнення самореалізації (насамперед, у професійній, соціальній сфері), як правило, створює необхідність відкладати народження дитини на старший вік; крім цього, в умовах поширення толерантного ставлення суспільства до різноманітних способів життя, зокрема бездітного, також формується відмова від народження дитини взагалі. Отже, загалом позитивна тенденція зміщення пріоритетів із кількісних аспектів відтворення населення на якісні водночас поглиблює і підсилює ризики самих процесів відтворення. Наголошується на значущості ЗМІ у проведенні ідей відповідального батьківства як складової частини оптимізації репродуктивної поведінки людей в урбанізованому соціальному просторі сьогодення. Оскільки соціальна спроможність держави ґрунтується на конструктивному ставленні до людського капіталу, то громадяни країни становлять найцінніший ресурс розбудови демократичного простору у нашій Батьківщині. Отже, у статті доводиться, що репродуктивна поведінка як один із головних чинників формування демографічної мапи суспільства має досліджуватися синергетичними зусиллями представників поведінкових, соціальних, гуманітарних наук, адже старіння населення є комплексним викликом для України. Це стосується не тільки вимог ринку праці, але й можливості держави виконувати соціальні зобов’язання перед своїми громадянами різного віку. У статті підкреслюється, що конкурентні стосунки, загострюючись у метрополісах, негативно впливають на відтворення населення у буквальному розумінні, тому звертається увага на те, що прагнення до самореалізації під час здійснення останньої через гедоністичну модель поведінки призводить до втрати перспективного бачення наслідків власного вибору і стоїть на перешкоді прогресивному розвитку і країни, і особистості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Харченко, Наталя. "Особливості підлітків, що мають ризик наркотизації." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T3 (2019): 314–23. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-314-323.

Full text

Abstract:

Конcтановано, що у науковій переодиці представлені чинники, що обумовлюють генезу наркотичної залежноcті; індивідуально – типологічні оcобливоcті наркозалежних; визначено риcи оcобиcтоcті наркозалежного, перелічено підходи до причин формування пcихічної, зокрема наркотичної залежноcті. Зазначено що існує обмежений психодиагностичний інструментарій, що дозволяє визначити ризик наркотизації у підлітків. Мета дослідження - емпірично дослідити вираженість чинників ризику, що приводять до наркотичної залежності у підлітків за допомогою експрес-діагностики. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових першоджерел, психодіагностичний метод, що включав експресс-методику раннього виявлення схильності до наркоманії ("Кассандра"), проективні методики "Мій життєвий шлях" і "Графічний тест Коттла", методи математичної статистики. Результати. В пілотажному дослідженні виділена група ризику або група уваги, до якої увійшли підлітки з середньо-високим і високим рівнем за шкалами «Особистісні передумови», «Психосоціальні передумови» та «Ставлення до наркотиків». Показано, що ці підлітки допускають можливість епізодичного споживання наркотичних засобів, вони часто стикаються з фактами вживання в соціальному оточенні, деякі констатують наявність проблем у взаємовідносинах в сім'ї. За шкалою «Біогенетичні передумови» у більшості досліджуваних не встановлено обтяжуючого анамнезу. За шкалою "Ризик нервово - психічного зриву" у підлітків групи ризику встановлено середній рівень задоволеності собою та життєвою ситуацією, що в несприятливих умовах може статі причиною неадекватного емоційного реагування. У більшості зафіксовано песимістичне реагування на емоційно - значущі події. У підлітків групи ризику представлений частковий образ подій у впорядкованій поcлідовноcті від минулого до майбутнього з ознаками нереаліcтичного/ілюзорного оптиміcтичного погляду на майбутнє життя та представлена зв’язаність часових зон («без минулого немає майбутнього»). Заключення. Аналіз результатів продемонстрував наявність у підлітків групи ризику часткового позитивного образу життєвого шляху і зв’язаність часових перспектив, на фоне високого рівня за шкалами «Особистісні передумови», «Психосоціальні передумови» та «Ставлення до наркотиків», що свідчить про усвідомлену готовність до вживання наркотичних речовин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Pankiv, V. I. "Цукровий діабет 2-го типу: як уникнути помилок і підвищити ефективність лікування." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 4.52 (May 1, 2013): 79–84. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.4.52.2013.84441.

Full text

Abstract:

У статті розглядається актуальність проблеми захворюваності на цукровий діабет (ЦД) у сучасному світі. Підкреслюється, що на сучасному етапі розвитку діабетології основною метою лікування ЦД є досягнення максимально наближених до фізіологічних рівнів глюкози крові без підвищення ризику розвитку гіпоглікемії й без шкоди для якості життя хворих. Приділено увагу питанням лікування з наголосом на тому, що пріоритет слід віддавати засобам із мінімальним ризиком гіпоглікемії, а при виборі комбінованої терапії особливо важливо розглянути можливість застосування препаратів із механізмами дії, що доповнюють один одного. Окремо розглядаються причини невдач у лікуванні й досягненні компенсації захворювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Волянська, Л. А., О. Р. Боярчук, Е. І. Бурбела, and М. М. Павельєва. "ОРГАНІЗАЦІЯ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ КЕРОВАНИХ РЕ-ЕМЕРДЖЕНТНИХ ІНФЕКЦІЙ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ SARS-COV-2." Інфекційні хвороби, no. 3 (November 29, 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12496.

Full text

Abstract:

Своєчасна вакцинація – це однин із найуспішніших профілактичних напрямків охорони здоров’я, найефективніший і найдешевший спосіб для держави зберегти здоров’я своїх громадян. Мета – запропонувати алгоритм організації планової імунізації дітей в умовах карантину для підвищення ефективності рутинної імунізації на первинній ланці та зниження ймовірності виникнення епідемічних спалахів ре-емерджентних інфекцій. Пандемія SARS-CoV-2 внесла свої корективи в реалізацію налагоджених національних імунізаційних програм. Світ зіштовхнувся із кризою громадського здоров’я, ініційованого COVID-19, наслідком якої можуть стати значні соціально-економічні втрати через зростання ймовірності виникнення ре-емерджентних інфекцій і що може мати руйнівний вплив на кожен аспект людського життя, спричинивши значну захворюваність та смертність. ВООЗ рекомендує продовжувати планові щеплення в умовах пандемії, але з чітким дотриманням всіх протиепідемічних заходів. В умовах медичної реформи в Україні реалістичним є сценарій, який передбачає детальний аналіз стану колективного імунітету дільниці та об’єму потреб в імунізації для дітей цього підрозділу з подальшим сортуванням отриманих даних за термінами проведення, використанням певних вакцин, можливостями батьків відвідати лікаря в призначену дату. Окремо варто скористуватись можливістю поєднання планового патронажу дитини з вакцинацією, надати пріоритетність первинним вакцинальним комплексам і застосуванню комбінованих вакцин у формуванні індивідуального календаря імунізації для кожної дитини, що наздоганяє Календар. Програма наздоганяння вимагає визначити, хто пропустив, виявити, що пропустив та скласти відповідно отриманій інформації індивідуальні програми імунізації, враховуючи наявний перелік імунобіологічних препаратів за кошт держбюджету чи виходячи з можливостей або бажання батьків. Висновок. Щеплення продовжують відігравати важливу роль у захисті вразливих людей від потенційно смертоносних хвороб. Незважаючи на те, що пандемія порушила важко здобутий прогрес, досягнутий за останнє десятиліття шляхом вакцинації, вона повинна тривати. Потрібно наздогнати втрачене шляхом створення індивідуальних схем рутинної імунізації, зробивши їх максимально зручними для батьків. Регулярні профілактичні щеплення як захід забезпечення громадського здоров’я є найбільш ефективним засобом у запобіганні виникненню ре-емерджентних інфекцій та економічно вигідним при запобіганні масової захворюваності та передчасної смертності. Запобіжна масова захворюваність і висока смертність шляхом регулярної рутинної імунізації перевищує за користю ймовірні ризики від COVID-19, пов’язані з відвідуванням клінік для вакцинації, особливо для дітей з уже наявним певним вакцинальним анамнезом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Столбов, Денис Володимирович. "Розкриття сутності Інтернет-ризиків на міжнародному рівні." Theory and methods of e-learning 3 (February 11, 2014): 279–85. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.350.

Full text

Abstract:

Сучасні школярі є одними із найактивніших користувачів Інтернет. За допомогою Інтернет діти не тільки шукають інформацію, але й розважаються, знайомляться, спілкуються. Активність школярів є цілком закономірною. З одного боку, діти можуть отримати безперешкодний доступ до глобальної мережі – вдома, у друзів, у школі, в Інтернет-клубах, в кафе та інших публічних закладах і користуватися послугами мережі без контролю зі сторони дорослих. Доступ до Інтернету надають і ряд сучасних пристроїв зв’язку – мобільні телефони, смартфони, планшети, кишенькові комп’ютери тощо, які є звичними для школярів і доступними у будь-який момент часу. З іншого боку, роль глобальної мережі в суспільстві поступово збільшується, й Інтернет стає впливовим джерелом інформації, зручним засобом міжособистісної комунікації, важливою складовою сучасної комерції. Збільшення ролі мережі у побуті та професійній діяльності батьків знаходить віддзеркалення у житті школяра. Сучасний школяр, як правило, вже має досвід використання пошукових систем, соціальних мереж, спілкування у форумах та чатах, застосування новітніх послуг та сервісів Інтернету для задоволення особистих потреб. У зв’язку з цим актуальності набувають питання ознайомлення школярів з можливими загрозами і формування навичок безпечної роботи в мережі Інтернет.Проблеми інформування школярів із загрозами та питання розробки концепцій щодо забезпечення безпеки школярів у глобальній мережі є предметом багатьох науково-педагогічних, психологічних, соціологічних досліджень, державних та міжнародних програм. У цьому зв’язку представляється доцільним здійснення аналізу підходів до виокремлення загроз.Найбільш повно проблема дослідження он-лайн ризиків дітей знайшла відображення в колективному дослідженні Ю. Газебрінг, С. Лівінгстон, Л. Гаддона, К. Олафсона – представників Лондонської школи економічних і політичних наук. Дослідження здійснювалося протягом 2006–2009 рр. в рамках проекту «Діти Євросоюзу в Інтернеті» (EU Kids Online).У роботі [2] ризики, з якими може зустрітися школяр, пов’язуються з можливостями Інтернет. Виокремлені можливості та ризики Інтернету наведено на рис. 1. Online можливостіOnline ризикиДоступ до глобальної інформаціїПротиправний контентОсвітні ресурсиПедофілія, переслідуванняРозваги, ігри, жартиМатеріали / дії дискримінаційного / ненависного характеруСтворення контенту користувачамиРеклама/комерційні кампанії (промо-акції)Громадянська або політична діяльністьУпередженість/дезінформаціяКонфіденційність введення данихВикористання персональних данихУчасть у суспільному житті/заходахКібер- залякування, переслідування, домаганняТехнологічний досвід і грамотністьАзартні ігри, фінансові шахрайстваКар’єрне зростання або зайнятістьСамоушкодження (самогубство, втрата апетиту)Поради особистісного, сексуального характеруВторгнення у приватне життяУчасть у тематичних групах, форумах фанатівНезаконні дії (незаконне проникнення під чужими реєстраційними даними)Обмін досвідом, знаннями з іншимиПорушення авторських правРис. 1. Можливості Інтернету для школяра та пов’язані з ними ризики Ризики і можливості, на думку авторів даної класифікації, – це дві залежні змінні, що складають «єдине ціле» діяльності школяра в мережі Інтернет. Але подібна діяльність може бути обмежена наступними чинниками: діти і молодь отримують доступ і використовують Інтернет-технології в широкому контексті – побутовому, родинному, соціальному, культурному, політичному, економічному. Багато факторів можуть впливати на їх використання в цілому, як результат і на ймовірність виникнення ризиків, з якими підлітки можуть мати зустріч. Серед чинників, що впливають на Інтернет-можливості і ризики дослідники виокремлюють незалежні від школяра (соціально-демографічні), посередницькі, контекстуальні чинники.Online можливості і ризики серед молодих користувачів, як показують дослідження вчених Європи, змінюються в залежності від віку і статі, а також соціально-економічних показників (рівня освіти батьків або міського/сільського населення). Соціально-демографічні чинники впливають на дитячий доступ до мережі Інтернет, користування Інтернетом, і пов’язаних з ними відносин і навичок. Посередницькі чинники проявляються в результаті діяльності засобів масової інформації, батьків, вчителів, однолітків. Батьки виконують роль посередника шляхом регулювання діяльності дітей в мережі Інтернет, потенційно впливаючи на формування їх досвіду діяльності в мережі Інтернет і як результат, здатні застерегти від ризиків.Дослідники Лондонської школи відзначають також ключові контекстуальні змінні, що можуть вплинути на online-досвід підлітків. Ці чинники включають: медіа-середовище, ІКТ регулювання, громадське обговорення питань використання дітьми мережі Інтернет, та можливих Інтернет-ризиків; загальні цінності і відносини в освіті, вихованні і технології, особливості системи освіти. Вплив національних особливостей на Інтернет-можливості та ризики для школярів схематично зображено на рис. 2 [2]. Рис. 2. Аналітична модель впливу факторів на процес формування online-компетентності підлітківВ результаті дослідження науковцями було розроблено узагальнену модель Інтернет-можливостей та пов’язаних з ними Інтернет-ризиків.Визначальними факторами, що впливають на можливості та ризики, є спосіб доступу до Інтернету і тривалість використання його послуг та ресурсів:спосіб доступу до Інтернету визначає рівень контролю та регулювання з боку батьків, вчителів, громадськості;тривалість використання сервісів впливає на ймовірність потрапляння в ризиковані ситуації та набуття Інтернет-залежності.Європейські вчені класифікують Інтернет-ризики (рис. 3) відповідно до ролі, яку виконує школяр в ризикованій ситуації і мотивів, якими керуються ініціатори ризикованих ситуацій (зловмисники).Комунікативні ролі підлітків:контентна – підліток виступає в якості одержувача інформації;комунікативна – підліток як учасник процесу спілкування;керівна – підліток як актор, що пропонує контент або ініціює процес спілкування.Рис. 3. Модель класифікації Інтернет ризиків Мотивації (мотиви) ініціатора ризикованих ситуацій – потенційно проблемні аспекти комунікації, надання контенту і послуг через мережу Інтернет, які призводять до ризиків.В моделі Інтернет-можливостей (рис. 4) залишаються аналогічними ролі підлітків, а чотири мотиви змінено на такі: навчання і виховання; громадянська позиція; креативність (творчість); ідентичність і соціалізація. Рис. 4. Модель Інтернет-можливостей У наукових джерелах існують й інші класифікації Інтернет-ризиків. Зокрема, робочою групою організації ОЕСР з інформаційної безпеки і конфіденційності (OECD Working Party on Information Security and Privacy – WPISP) і Комітету зі споживчої політики (Consumer Policy – CCP) визначено додаткові критерії для класифікації:джерело впливу на школяра – особа (наприклад, cybergrooming – кіберпереслідування або кібергрумінг) або комп’ютер (наприклад, збір персональних даних, азартні ігри – gambling);ризикована взаємодія між однолітками (кіберзалякування) або між дитиною і дорослим (кіберпереслідування);перенесення оnline, offline-ризиків у мережу (наприклад, розповсюдження порнографії, незаконне завантаження матеріалів тощо);вікова група – ризики, що становлять потенційну небезпеку тільки для дітей, або загальні onlinе-ризики (наприклад, шпигунське програмне забезпечення, захист персональної інформації);пристрій, з якого здійснюється вихід в мережу (наприклад, комп’ютер, мобільний телефон);кримінальний аспект – ризики, які передбачають або не передбачають кримінальну відповідальність.На основі зазначених критеріїв виділено три загальні категорії online-ризиків [3]:ризики, пов’язані з використанням сучасних технологічних приладів, що мають вихід в Інтернет. В даному випадку Інтернет є середовищем впливу інформаційної складової електронних ресурсів на дитину, або місцем взаємодії підлітків як між собою, так і з дорослими;комерційні online-ризики, коли дитина розглядається як мета електронної комерції;ризики захисту інформації і гарантування конфіденційності персональних даних користувача – саме підлітки є найбільш вразливою категорією користувачів до даного класу ризиків.Ряд досліджень щодо розкриття сутності Інтернет-ризиків було проведено вітчизняними науковцями. Зокрема, М. Л. Смульсон, Н. М. Бугайова [1] визначають дві групи ризиків (offline і online) використання сучасних телекомунікаційних засобів.До offline ризиків відносяться:всеохоплююча пристрасть школяра до роботи за комп’ютером (програмування, хакерство);offline-гемблінг – залежність від комп’ютерних ігор;offline-залежність до володіння конкретним приладом, пристроєм, які не підключені до Інтернету;До online-ризиків відносяться:нав’язливий web-серфінг й інформаційний пошук у віддалених базах даних;online-перегляд і прослуховування інформації аудіо- і відео форматів;залежність від користування конкретним мобільним приладом, що має вихід в Інтернет, наприклад, мобільним телефоном, смартфоном;гіперзахопленність індивідуальними або мережними online іграми, on-line лудоманія (патологічна схильність до азартних ігор у віртуальних казино);хакерство;кібероніоманія, що трактується дослідниками як прагнення здійснювати нові покупки в Інтернет-магазинах, без необхідності їх придбання й врахування власних фінансових можливостей і нав’язлива участь в online аукціонах;кіберкомунікативна залежність (спілкування в чатах, участь у телеконференціях);кіберсексуальна залежність (непереборний потяг до обговорення сексуальних тем на еротичних чатах і телеконференціях, відвідування порнографічних сайтів);відвідування сайтів агресивної (що пропагують ксенофобію, тероризм) або ауто агресивної спрямованості (кіберсуїцид, online суїцид, суїцидальні договори, інформаційні ресурси про застосування засобів суїциду з описанням дозування й ступеня летальності);адитивний фанатизм (релігійний – сектантство, політичний (партійний) національний, спортивний, музичний, тощо) [1, 200].Таким чином, в статі розкрито окремі підходи до класифікації Інтернет-ризиків, запропонованих як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями. В статі представлені моделі Інтернет-можливостей і ризиків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Ризики життя'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles