Academic literature on the topic 'Реінжинірінг'

У даній статті розглядається реінжиніринг бізнес-процесів, як один із методів інноваційного розвитку підприємств. Сьогодні реінжиніринг бізнес-процесів інтенсивно впроваджують та застосовують у багатьох вітчизняних підприємствах, з метою підвищення ефективності ведення підприємницької діяльності та формування конкурентоспроможного підприємства у сучасних ринкових умовах. Проаналізовано різноманітні трактування вітчизняними та іноземними науковцями сутності категорії «реінжиніринг бізнес-процесів» та описано еволюцію даного поняття. Досліджено дотичне поняття “реструктуризація підприємства”, яке є важливим для даного дослідження, оскільки являє собою принципову зміну всіх видів діяльності на підприємстві. Окреслено передумови, які слугують для втілення реінжинірингу бізнес процесів до інноваційної діяльності підприємств. Охарактеризовано процес розробки аргументів, котрий надає додаткові переваги підприємству, з метою переконання співробітників для застосування реінжинірингу. Виокремлено перелік проблем, з якими стикаються компанії у процесі своєї діяльності, та котрі може вирішити реінжиніринг бізнес процесів. Визначено основні переваги та недоліки від впровадження реінжинірингу бізнес-процесів на підприємствах. Надано перелік відомих світових компаній, такі як: Tech Mahindra, General Motors Corporation, Dell, Ford Motor Company, British Telecom та інші компанії, які застосовували реінжиніринг як інструмент для управління своїми бізнес-процесами, та котрий позитивно вплинув на ефективність функціонування даних підприємств. Наведено наочний приклад застосування реінжинірингу бізнес-процесів в діяльності американської страхової компанії Mutual Benefit Insurance, котрий ефективно позначився на діяльності даної компанії. Реінжиніринг бізнес процесів розглядається як система корінних перетворень бізнес-процесів на підприємстві, котрі сприяють виходу підприємств з кризової ситуації, та прискоренню адаптації даного підприємства до сучасних ринкових умов, а також його фінансового оздоровлення та системного оновлення.

Розглянуто поняття реінжинірингу в контексті удосконален- ня діяльності органів місцевого самоврядування на основі архетипіки. Про- аналізовано проведення структурних реформ у діяльності органів місцевого самоврядування за допомогою архетипіки, які дають змогу досягти стійкого економічного ефекту за умови гармонізації пріоритетів і етапів реформуван- ня діяльності органів місцевого самоврядування. Схарактеризовано, що орган місцевого самоврядування виступає як центр адміністративно-управлінських процесів. Реінжиніринг встановлює процеси, які орієнтовані на певні цілі. Поставлені цілі досягаються впливом кадрами і засобами виробництва на інформацію, матеріальні блага і послуги. В умовах реформування діяльності ОМС залишається вищою метою надання послуг населенню. Зацікавлені особи отримують можливість реалізації управлінських цілей. При цьому необхідно враховувати як поточні, так і майбутні наслідки управлінських дій. Основою системи місцевого самоврядування є два головні суб’єкти: дер- жава і громада. Роль держави полягає у законодавчій регламентації процесу місцевого управління. Механізмом формування демократичного і ефектив- ного місцевого самоврядування є децентралізація, що забезпечує передачу частини владних повноважень самоврядним структурам. Об’єктом децен- тралізації виступає громада — локальна соціальна система, яка спроможна реалізовувати управлінську функцію. Ефективність діяльності ОМС за- лежить від рівня взаємодії з громадянами і підприємствами, якості роботи кожної установи, взаємодії органів влади між собою. Розвиток відповідної технічної бази не вирішить усіх проблем у системі місцевого самовряду- вання, але може істотно підвищити ефективність її роботи на різних рівнях. Застосування сучасних ІКТ супроводжується оптимізацією організаційних процедур, що робить їх більш простими і логічно витриманими.

Стаття присвячена проблемам наукоємного машинобудування. Для України нагальним є відновлення машинобудування і імпортозаміщення. Але впровадження новітніх технологій у виробництво старої формації недоцільне Традиційні принципи організації виробництва, які орієнтовані на масове виробництво типової продукції, не є ефективними в умовах, коли ринок контролюється споживачами. Інноваційні підходи вимагають принципово нового типу виробництва – гнучкого, яке базою має інформаційні технології. Основними інструментами створення підприємств відповідного рівня є інжиніринг та (навіть в більшій мірі) реінжиніринг. Інжиніринг вирішує питання підготовки і організації виробництва, керування підприємством, забезпечення реалізації продукції, а Реінжиніринг, натомість, є фундаментальним перепроектуванням всіх ділових процесів (реінжиніринг бізнесу), а технологічний реінжиніринг, відповідно, стосується реструктуризації виробництва і всіх процесів, які його супроводжують, з метою досягнення стрибкоподібного поліпшення головних показників діяльності компанії: вартість, якість, сервіс, темпи. Передбачено розробку низки проектів, зокрема автоматизації виробництва, і об’єктивне планування технічного переозброєння підприємства, яке є проблемою. Названі шляхи та стадії , які супроводжують це планування, і підкреслено роль інформаційних технологій.

У статті розглянуто сучасні методи управління, такі як реінжиніринг, аутсорсинг та бенчмаркінг. Представлено авторське тлумачення понять, визначено переваги та недоліки їх застосування. Запропоновано комплексний підхід до їх застосування в практиці машинобудівних підприємств України

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2019. У дисертаційній роботі розглянуто теоретико-методологічні положення антикризового управління вітчизняними підприємствами машинобудування, що ґрунтуються на використанні радикальних інструментів перепроектування виробничих процесів. Сформульовано власну наукову позицію щодо характеристики реінжинірингу виробництва в антикризовому управлінні як активного стратегічного методу та удосконалено методичні підходи до систематизації виробничих процесів підприємств важкого машинобудування. У дисертації обґрунтовані методичні підходи до аналізу закономірностей побудови та формування змістовного наповнення моделі реінжинірингу виробництва на об’єднаннях підприємств важкого машинобудування, яка враховує використання інструментів концентрації та спеціалізації виробництва. Систематизовано засоби реалізації стратегічних цілей проекту реінжинірингу виробництва, з групуванням виконуваних операцій за змістом і об’єктами, що дозволяє відслідковувати і координувати виконання стратегічних цілей на всіх етапах проекту реінжинірингу виробництва.
Dissertation for the degree of Candidate of Economic Sciences, speciality 08.00.04 – Economics and Management of Enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2019. In dissertation work the theoretical and methodological positions of anti-crisis management of domestic machine-building enterprises based on the use of radical tools of redesigning of production processes are considered. The author formulates his own scientific position regarding the characterization of the reengineering of production in crisis management as an active strategic method, which allows to optimize production processes in heavy engineering enterprises and their associations in order to provide a quick response to the manifestations of the crisis in order to further enable the functioning of the crisis. The methodical approaches to the systematization of production processes of enterprises of heavy engineering, which are distributed according to the types of production at each stage of the production cycle, are improved, and they allow to formulate a concretized list of basic and auxiliary production processes as objects of reengineering. The dissertation substantiates the methodical approaches to the analysis of the patterns of construction and formation of the content content of the model of production reengineering at the enterprises of heavy mechanical engineering, which takes into account the use of tools of concentration and specialization of production and is based on the experience of process management of domestic enterprises, due to which it is possible to adapt the developed model for various enterprises of mechanical engineering and their associations using certain stages of the project of reengineering of production va modeling of production processes in accordance with their role in the production cycle of heavy machinery enterprises, which simplifies the process management system and reduces the cost of providing processes. There is determined that the core capabilities of reengineering in the crisis overcoming are: improving the basic performance of the enterprise by optimizing its production processes, improving production efficiency by redesigning logistics and technological processes, changing the structure of fixed assets and working capital in carrying concentration of production. The diagnosis of generalized financial and economic indicators of heavy engineering industry determine the main objects of reengineering the production:fixed assets (workshops, production space, equipment, intangible assets); production technology; internal logistics; organization of personnel; system of organization of raw material supply. The developed model of reengineering of production in crisis management enables structured crisis management tools, extending them through innovative approaches. Model reengineering of production involves the use of concentration, specialization and diversification within the association and each company separately, implementation of lean production, quality control systems and the creation of technological and engineering centers. Crisis management using reengineering is carried out by optimizing production processes, improving logistics, introducing a system of motivation, and improving the personnel supply system. The stages of implementation of the project of reengineering of production at heavy machinery enterprises were formulated and substantiated. At the preparatory stage, the company's diagnosis and construction of the project objectives tree are underway. The implementation phase includes modeling processes, determining options for conducting concentration, identifying and describing risks, forecasting results. The implementation phase involves concentrating, specializing and diversifying production, re-designing processes, creating incentive systems and quality management, optimizing staffing structure. The final stage is presented by the calculation of the project's performance indicators and the comparison of the performance with the expected. The paper assessed the efficiency of project implementation reengineering of production at enterprises of heavy engineering associations using the calculation of discounted cash flow, net present value, profitability index and internal rate of return. It is possible to find out what are the main factors of success: determination and consideration of risk exposure, ensuring a continuous process of project management and engagement group of specialists from different spheres of production, the use of innovative redesign of manufacturing processes, efficiency of use of radical crisis management tools for fixing achieved change. The methodical provision of crisis management by industrial enterprises is improved on the basis of the developed model of reengineering of production by expanding the functionality methods for optimizing production processes and interprocess relations, concentration and specialization of production. For the developed model, the means of implementing the strategic objectives of the project of reengineering of production are systematized, in accordance with the system approach in grouping executed operations in terms of content and objects, which allows to monitor and coordinate the implementation of strategic objectives at all stages of the project reengineering production.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2020. У дисертаційній роботі розглянуто теоретико-методичні положення антикризового управління вітчизняними машинобудівними підприємствами на основі використання радикальних інструментів перепроектування виробничих процесів. Автор формулює власну наукову позицію щодо характеристики реінжинірингу виробництва в умовах антикризового управління як активного стратегічного методу, що дозволяє оптимізувати виробничі процеси на підприємствах важкого машинобудування та їх об'єднаннях з метою швидкого реагування на прояви кризи та подальшого забезпечення функціонування в умовах кризи. Удосконалено методичні підходи до систематизації виробничих процесів підприємств важкого машинобудування, які розподіляються за видами продукції на кожному етапі виробничого циклу, і дозволяють сформулювати конкретизований перелік основних і допоміжних виробничих процесів та об'єкти реінжинірингу. У дисертації обґрунтовуються методичні положення використання реінжинірингу виробництва на підприємствах важкого машинобудування, що враховують використання засобів концентрації та спеціалізації виробництва та на основі досвіду управління технологічними процесами вітчизняних підприємств, за рахунок чого підвищується ефективність діяльності підприємств важкого машинобудування та їх об’єднань. Сформульовано етапи проекту реінжинірингу виробництва, описано процес моделювання виробничих процесів відповідно до їх ролі у виробничому циклі підприємств важкої промисловості, що спрощує систему управління процесами і знижує витрати на забезпечення процесів. Визначено, що основними можливостями реінжинірингу в подоланні кризи є: поліпшення базових показників діяльності підприємства шляхом оптимізації виробничих процесів, підвищення ефективності виробництва шляхом перепрофілювання логістичних і технологічних процесів, зміна структури основних засобів і оборотних коштів при проведенні концентрації виробництва. Діагностику узагальнених фінансово-економічних показників важкого машинобудування визначають основні об'єкти реінжинірингу виробництва: основні засоби (цехи, виробничі площі, обладнання, нематеріальні активи); технологія виробництва; внутрішня логістика; організація персоналу; система організації постачання сировини. Розроблені полодення реінжинірингу виробництва в умовах антикризового управління дають змогу структурувати інструменти управління кризою, розширюючи їх за допомогою інноваційних підходів. Проект реінжинірингу виробництва передбачає використання концентрації, спеціалізації та диверсифікації на кожному підприємстві та їх об’єднанні, впровадження бережливого виробництва, системи контролю якості та створення технологічних та інженерних центрів. Антикризове управління з використанням реінжинірингу здійснюється шляхом оптимізації виробничих процесів, вдосконалення логістики, запровадження системи мотивації та вдосконалення системи забезпечення персоналом. Сформульовано та обґрунтовано етапи реалізації проекту реінжинірингу виробництва на підприємствах важкого машинобудування. На підготовчому етапі ведеться діагностика та побудова дерева завдань проекту. Фаза впровадження включає в себе процеси моделювання, визначення варіантів проведення концентрації, виявлення та опису ризиків, прогнозування результатів. Фаза впровадження включає зосередження, спеціалізацію та диверсифікацію виробництва, перепроектування процесів, створення систем стимулювання та управління якістю, оптимізацію структури персоналу. Заключний етап представлений розрахунком показників ефективності проекту та порівнянням результатів діяльності з очікуваними. У дисертації проведено оцінку ефективності реалізації проекту реінжинірингу виробництва на підприємствах важкого машинобудування. З’ясовано, що основними факторами успіху є наступні: визначення та розгляд ризику, забезпечення безперервного процесу управління проектами та залучення групи фахівців з різних сфер виробництва, використання інноваційного редизайну виробничих процесів, ефективність використання радикальних інструментів управління кризою для фіксації досягнутих змін. Удосконалено методичні рекомендації щодо систематизації стратегічних цілей проекту реінжинірингу виробництва, які групуються за змістом виконуваних операцій відповідно до визначених об’єктів реінжинірингу та дозволяють адаптувати проект реінжинірингу виробництва для промислових підприємств.
Thesis for the degree of Candidate of Economic Sciences (PhD) in specialty 08.00.04 – economics and management (of economic activity). - National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», Kharkov, 2019. In dissertation work the theoretical and methodological positions of anti-crisis management of domestic machine-building enterprises based on the use of radical tools of redesigning of production processes are considered. The author formulates his own scientific position regarding the characterization of the reengineering of production in crisis management as an active strategic method, which allows to optimize production processes in heavy engineering enterprises and their associations in order to provide a quick response to the manifestations of the crisis in order to further enable the functioning of the crisis. The methodical approaches to the systematization of production processes of enterprises of heavy engineering, which are distributed according to the types of production at each stage of the production cycle, are improved, and they allow to formulate a concretized list of basic and auxiliary production processes as objects of reengineering. The dissertation substantiates the methodical approaches to the analysis of the patterns of construction and formation of the content content of the model of production reengineering at the enterprises of heavy mechanical engineering, which takes into account the use of tools of concentration and specialization of production and is based on the experience of process management of domestic enterprises, due to which it is possible to adapt the developed model for various enterprises of mechanical engineering and their associations using certain stages of the project of reengineering of production va modeling of production processes in accordance with their role in the production cycle of heavy machinery enterprises, which simplifies the process management system and reduces the cost of providing processes. There is determined that the core capabilities of reengineering in the crisis overcoming are: improving the basic performance of the enterprise by optimizing its production processes, improving production efficiency by redesigning logistics and technological processes, changing the structure of fixed assets and working capital in carrying concentration of production. The diagnosis of generalized financial and economic indicators of heavy engineering industry determine the main objects of reengineering the production:fixed assets (workshops, production space, equipment, intangible assets); production technology; internal logistics; organization of personnel; system of organization of raw material supply. The developed model of reengineering of production in crisis management enables structured crisis management tools, extending them through innovative approaches. Model reengineering of production involves the use of concentration, specialization and diversification within the association and each company separately, implementation of lean production, quality control systems and the creation of technological and engineering centers. Crisis management using reengineering is carried out by optimizing production processes, improving logistics, introducing a system of motivation, and improving the personnel supply system. The stages of implementation of the project of reengineering of production at heavy machinery enterprises were formulated and substantiated. At the preparatory stage, the company's diagnosis and construction of the project objectives tree are underway. The implementation phase includes modeling processes, determining options for conducting concentration, identifying and describing risks, forecasting results. The implementation phase involves concentrating, specializing and diversifying production, re-designing processes, creating incentive systems and quality management, optimizing staffing structure. The final stage is presented by the calculation of the project's performance indicators and the comparison of the performance with the expected. The paper assessed the efficiency of project implementation reengineering of production at enterprises of heavy engineering associations using the calculation of discounted cash flow, net present value, profitability index and internal rate of return. It is possible to find out what are the main factors of success: determination and consideration of risk exposure, ensuring a continuous process of project management and engagement group of specialists from different spheres of production, the use of innovative redesign of manufacturing processes, efficiency of use of radical crisis management tools for fixing achieved change. The methodical provision of crisis management by industrial enterprises is improved on the basis of the developed model of reengineering of production by expanding the functionality methods for optimizing production processes and interprocess relations, concentration and specialization of production. For the developed model, the means of implementing the strategic objectives of the project of reengineering of production are systematized, in accordance with the system approach in grouping executed operations in terms of content and objects, which allows to monitor and coordinate the implementation of strategic objectives at all stages of the project reengineering production.

У сучасних умовах більшість українських банків потребують серйозної перебудови і оновлення свого бізнесу. Однією з основних причин цього є різке загострення конкуренції на фінансових ринках, яке викликане універсалізацією та глобалізацією банківської діяльності, певною лібералізацією її державного регулювання, інтенсивним проникненням у традиційно банківські сфери небанківських фінансових посередників. Крім того, поява все нових фінансових продуктів та технологічних інновацій викликає необхідність швидкої адаптації і забезпечення можливості передбачати майбутній напрямок розвитку.