Dissertations / Theses on the topic 'Ресурси інтелектуальні'

Використані джерела: 1. Марченко Н.Б., Нечипорук В.В., Клобукова Л.П., Яковенко Л.В. Програмне забезпечення реєстрації та обробки сигналів акустичної емісії. Наукова думка інформаційного століття: XV Міжнар. наук.-практ. конф., 07-15 березня 2019 р.: тези доп. – Перемишль, 2019. – Т.10. – С. 8-11. 2. Марченко Н.Б., Нечипорук О.П. Методи обробки вібродіагностичної інформації та побудова на їх основі систем оперативної діагностики електротехнічного обладнання. The Caucasus. Economical and social analysis journal of southern Caucasus. – 2014. - №3. – P.25-29. 3. Марченко Н.Б., Нечипорук В.В., Нечипорук О.П., Пепа Ю.В. Методи оцінювання точності інформаційно-вимірювальних систем діагностики. Монографія. – К.: Вид-во ПВП «Задруга», 2014. – 200с.
Моніторинг та оцінка поточного стану обладнання у складі складних технічних систем і прогноз його стану у рамках інтелектуальних інформаційних систем моніторингу та автоматизованої системи управління технологічних процесів є нині одним з пріоритетних завдань при побудові автоматизованих систем. Проблема оцінки залишкового ресурсу діючого обладнання, яке відпрацювало гарантійний ресурс і перебуває в режимі експлуатації, є комплексною і включає інтелектуальноінформаційний, технологічний, управлінський, економічний і організаційний аспекти, а також вимагає розробки методів і алгоритмів автоматизації процесів моніторингу і прогнозування технічного стану контрольованого обладнання в реальному часі.

1. Андрієнко М.М., Щиголь І.В. Управління ефективністю діяльності транспортного підприємства / Причорноморські економічні студії. 2018. № 35 (1). URL: http://bses.in.ua/journals/2018/35_1_2018/9.pdf (дата звернення: 14.10.2021) 2. Ареф’єва О.В. Управління потенціалом розвитку промислових підприємств: монографія / О.В. Ареф’єва, О.В. Коренков. К.: ГРОТ, 2004. 200 с. 3. Диба В. Інтелектуальний потенціал підприємства та методи його оцінки. Ринок цінних паперів України. 2013. № 9–10. С. 97–101. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rcpu_2013_9-10_15 (дата звернення: 14.10.2021)
Сутність поняття інтелектуальний потенціал підприємства знаходиться у площині розуміння таких визначень як інтелектуальний капітал, людський капітал, інтелектуальні ресурси, які за своїми характеристиками та значенням значно схожі між собою. Слід зазначити, що інтелектуальний потенціал визначають як економічну систему, що характеризується взаємозалежними та взаємопов’язаними між собою елементами, необхідними при здійсненні виробничого та управлінського процесів на підприємстві. До структури інтелектуального потенціалу відносять складові у вигляді елементів, взаємозв’язки між ними, принципи їх формування та розвитку. Конкурентні позиції на ринку для суб’єктів господарювання значно підсилюються при розробці та впровадженні у їхню діяльність інноваційних заходів та перспективних нововведень, які до того ж будуть більш вигідними, ніж у інших підприємств на даному сегментів ринку.

Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні : матеріали VІIІ міжнар. бізнес-форум. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. – С. 32-33.
Зростання економіки України напряму залежить від розвитку інноваційної діяльності в країні. Щороку все більше науковців розробляють нові технології виробництва, альтернативних джерел електроенергії та багато інших, проте багато із цих розробок так і не досягають споживача, для якого вони призначені. Водночас, вітчизняні підприємці у пошуках ефективних технологій виробництва часто звертаються до зарубіжних винахідників, не знайшовши відповідних технологій всередині країни. Проблемою незадоволеного попиту та недостатньої пропозиції є недосконала система обміну технологіями між учасниками інноваційного процесу. Тому виникає потреба аналізування діяльності мереж трансферу технологій в Україні та розроблення ефективної системи їх взаємодії.
Київський національний торговельно-економічний університет

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретичних моделей і практичних рекомендацій з управління мотивацією інтелектуальної праці працівників нафтогазового комплексу України. У роботі показані особливості мотивації робочої поведінки в умовах економіки Знань. Розроблено графоаналітичну модель інтелектуально-ресурсного потенціалу особи та встановлено визначальну роль точок біфуркації інтелекту і мотивів її поведінки в процесі управління мотивацією інтелектуальної праці. Запропоновано схему структуризації підприємств у вигляді мережі взаємодіючих постійних, тимчасових і неформальних груп-команд разом із алгоритмом формування групи-команди її керівником-лідером. Ідентифіковано проблемні питання традиційної мотивації персоналу підприємств нафтогазопромислового комплексу України як основної складової продуктивних сил галузі з виділенням в особливу категорію проблем мотивації інтелектуальної праці. На цій основі розроблено практичні рекомендації з запровадження методів інтелектоорієнтованої мотивації персоналу підприємств, установ та організацій галузі, які були запропоновані для впровадження і експериментально-практичної апробації з метою підтвердження основної наукової гіпотези, достовірності і дієвості моделей, положень і рекомендацій.
The thesis is devoted to the development of theoretical models and practical recommendations for management of intellectual work motivation for gas and oil personnel in Ukraine. The main features of motivation in Knowledge economy are shown in the thesis. Graphical and analytical model of individual’s intellectual-and-resource potential were worked out, also the great role of bifurcation point of intellect and the reason of its behavior in the process of intellectual work motivation was established. The scheme of structuring the organization into associated constant, temporary and informal hot-groups together with the leader was proposed. Special recommendations were proposed for introduction and practical approbation for researches so that to be confirmed as a scientific investigation in order to confirm the main scientific hypotheses, reliability and effectiveness of the models, findings and suggestions.

Дергалюк, Б. В. Структурна модернізація регіональної економіки та детермінанти прискорення цих процесів через капіталізацію інтелектуального потенціалу : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.05 / Дергалюк Б. В. - Київ, 2020. - 513 с.
Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень щодо структурної модернізації регіональної економіки, обґрунтування методологічних засад та практичних рекомендацій щодо прискорення цих процесів через капіталізацію інтелектуального потенціалу. Узагальнення теоретичних підходів до трактування окремих понять й категорій розвитку продуктивних сил і регіональної економіки дало можливість поглибити понятійно-категоріальний апарат через уточнення сутності понять: «структура економічної системи» – сукупність елементів та взаємозв’язків між ними, що визначають пропорційність їх розподілу та ролі, формують властивості та закономірності функціонування, встановлюють співвідношення щодо розміщення і динамічності розвитку як окремих елементів так і їх сукупності; «структура регіону» – композиційна будова елементів економічної системи і утворених у ній конструкцій (нових стійких елементів), пов’язаних просторово-часовими і ресурсними обмеженнями, сформована взаємозв’язками між елементами та зовнішнім стійким впливом, що характеризується протентропійністю, збалансованістю й результативністю; «структурні зрушення регіональної економічної системи» – як стохастичний, цілеспрямований, незворотній потік якісних змін в регіональній економічній системі, спровокований з однієї сторони потребами розширення або видозміни (прогресу, еволюції чи модернізації) системи, а отже і перебудови її структури, яка б відображала зв’язки, узгодженість, результативність та кругообіг новоутворених елементів; з іншої – появою нових технологій та тенденцій (нарощення якісних відмінностей від зовнішнього середовища, зростання інтенсивності, спрямованості зовнішнього впливу на регіональну економічну систему); «структурна трансформація регіональних економічних систем» – динамічний якісний процес перетворення архітектоніки структури системи, що призводить до узгодження накопичених змін та адаптує систему до сформованого напрямку структурних зрушень у взаємозв’язках і балансі складових регіональної економіки; при цьому, визначаються тенденції впливу і результати: позитивний вплив формує умови реформування структури та подальшої її модернізації, негативний – викликає деформації і потребує перегляду підходів до управління спрямованістю структурних зрушень; «інтелектуалізація регіональної економічної системи» – процес модернізації економічної структури у напрямах розширення інноваційності, накопичення інноваційно-інвестиційного потенціалу, формування унікальних територіальних конкурентних переваг для залучення людини у створення цінностей і здійснення трудової діяльності в регіоні, застосування результатів структурних зрушень в системах вищого рівня управління для впровадження у регіонах інтелектуальних досягнень глобалізації, що дозволить сформувати стійку, адаптивну систему регіону з ознаками знаннієвої економіки; «інтелектуальні ресурси регіонів» – сукупність інформації, індивідуальних (або ж групових) знань, умінь та навичок населення регіонів, а також історично сформовані в її межах інститути генерації, сприйняття та реалізації нових знань, умінь та навичок, які за умов їх оптимального поєднання забезпечують їх розширений соціально-економічний розвиток. Дослідження регіональної економічної системи з точки зору рівнів впливу і трансформації дозволили виокремити класифікаційні ознаки структури економіки регіонів, що включають: мегарівень: формування структури зовнішнього впливу глобалізаційних процесів, наявність представництв міжнародних інституцій та організацію на території регіону; макрорівень: форма структури, утворена державним укладом, національним розподілом видів економічної діяльності, зовнішньою національною структурною та регіональною політикою, процесами стимулювання окремих територій чи галузей; мезорівнень: галузева та територіально-просторова структура всередині регіону, внутрішні потоки ресурсів і капіталу, культурні й географічні властивості, історично сформована структура господарювання в регіоні; мікрорівень: розглядаються структури за власністю, формами малого бізнесу, соціальних запитів й інтересів споживачів, структурою зайнятості, витрат і доходів населення регіонів. Обґрунтовано, що сучасним структуроутворюючим впливом на регіональну економічну систему є зростання частки і ролі високотехнологічних елементів, пов’язаних із розвитком інформаційно-цифрових технологій, зростанням значення унікальності територіальних цінностей та культурною ідентифікацією населення, а також інтелектуалізацією й підвищенням ролі у формуванні капіталу знаннієвої економіки. Використання результатного підходу дало можливість запропонувати інтерпретацію просторового уявлення результуючої структуризації регіональної економічної системи у її ідеалізованій формі через візуалізацію додекаедра, який побудовано з дванадцяти рівносторонніх п’ятикутників, що характеризується рівністю елементів та зв’язків та дає можливість відобразити роль кожного елемента у результатах економічної діяльності регіону. Ідеалізовано, що мала зірчаста форма може відповідати ресурсному забезпеченню регіону; 5-гранна велика – накопиченому потенціалу регіону; 3-гранна велика зірка – сформованому капіталу. Із урахуванням того, що управління регіону відображає: управління ресурсами, потенціалом та капіталом, форма будь-якого дванадцятигранника дозволяє описати одну сторону як приймаючу (ресурсний рівень), протилежна сторона – це вершина результативності управління; внутрішня площина (обмежена десятикутником) - відображає масштабність потенціалу та його можливості інтелектуалізації для капіталізації активів регіону. Дослідження періодізації розвитку наукових досліджень структурних зрушень у регіональній економіці в контексті світового цивілізаційного розвитку дозволило виокремити композицію інтелектуалізації економічної системи регіонів, що включає періоди: формування, становлення та стійкого розвитку. На основі деталізації детермінант впливу на розвиток регіональної економіки, виокремлення чинників структурних зрушень у регіональній економічній системі, закономірностях прискорення модернізації сформульовано концептуальні засади модернізації регіональної економіки за використанням інтелектуально-цифрової парадигмі, що засновані на прискоренні інтелектуалізації та стратегічності застосування інтелекту як нового фактору виробництва та базуються на безперервності інноваційногопошуку й інтелектуальної активності людини, нарощуванні темпів інноваційності технологій, поширенні інформаційних потоків та дифузії знань, об’єктності інтелекту у відносинах власності та процесах створення доходів. Відповідно до інтелектуально-цифрової парадигми модернізація здійснюється на засадах інтелектуалізації в умовах цифровізації та віртуалізації економічних відносин, зростання ролі і вартості інтелектуального капіталу та динамічності накопичення знань й інформації, а інтелект є новим засобом виробництва. Дослідження генези та багатоаспектності накопичених знань і досвіду регулювання розвитку економіки регіонів дало можливість сформувати базові теоретико-методологічні засади структурної модернізації регіональної економіки через капіталізацію інтелектуального потенціалу, що базуються на парадигмальних характеристиках процесу модернізації на засадах інтелектуалізації. Ґрунтуючись на теоріях та парадигмах модернізації регіональної економіки розкрито систему цілей, принципів, методичного інструментарію прискорення модернізації регіонів. Запропоновано побудову системи принципів, яка передбачає групування принципів модернізації структури регіонів за: по-перше, місцем в методології дослідження (загальнонаукові принципи економічних досліджень та спеціальні принципи, що поділяються на принципи структуризації, модернізації та інтелектуалізації регіону), функцією мотивації до модернізації регіонів (консервативні, стимулюючі, прогресивні принципи) та рівнями регулювання структурних зрушень регіонів (принципи мега-, макро-, мезо- та мікрорівня). На основі виокремлення досвіду європейських країн щодо модернізації регіональної економіки обґрунтовано напрями імплементації практики країн Європейського Союзу з точки зору визначення передумов, напрямів, завдань, а також інструментарію їх реалізації в умовах української регіональної політики. Запропоновано вектори структурних зрушень та інноваційного розвитку. Проведення аналізу існуючих методичних підходів щодо оцінювання структурних зрушень в економіці регіонів дало можливість удосконалити методичний підхід щодо обґрунтування взаємоузгодженості структурних перетворень з рівнем інтелектуалізації регіонального простору та передбачає, що результативною ознакою виявлення ефективності структурних зрушень в економіці регіонів виступає валовий регіональний продукт. У результаті проведеного економіко-математичного моделювання виокремлено фактори, які мають найбільш суттєвий вплив на структурні зміни в регіональному розвитку. Виокремлено функції інтелектуальних ресурсів у процесі модернізації регіональної економіки як специфічного продукту людської діяльності, до яких відносяться: формування інформаційного середовища; створення та використання бази знань; забезпечення зростання освітнього рівня населення; генерація нових знань; удосконалення інституційного середовища; сприяння світоглядному розвитку суспільства; покращення вертикальних та горизонтальних комунікацій; забезпечення сталого розвитку; посилення захисту прав власності. На їх основі виокремлено п’ять основних функціональних компонент, що виконують інтелектуальні ресурси в системі регіонального розвитку, а саме: наукова, освітня, управлінська, ринкова та суспільно-поселенська компонента. Розроблено методичний підхід до прогнозування розвитку регіональної соціально-економічної системи, що будується на прогнозі можливостей і обмежень соціально-економічного розвитку за допомогою методу експоненціального згладжування, що враховує цінність вихідної інформації та визначення меж стратегічного розвитку регіональних економічних систем. На основі визначення структурних зрушень в економіці регіонів було проведено моделювання прогнозу за видами економічної діяльності на період до 2023 р. Та отримано такі результати за: песимістичним та оптимістичним прогнозними сценаріями. Виокремлено пріоритетні завдання модернізації із урахуванням інноваційного характеру та цілей реалізації інтелектуально-цільової парадигми в процесах регулювання структурних зрушень регіональної економіки, до яких віднесено: збереження темпів адаптації до інноваційного розвитку інформаційних комунікацій; формування інтелектуального капіталу та нарощування обсягів його капіталізації; формалізація стратегічних імперативів розвитку інноваційного потенціалу; формування інтелекту як фактору виробництва; нарощування рівня і темпів інтелектуалізації. Обґрунтовано, що зв’язуючим чинником між освітньою, науковою та підприємницькою сферою повинен стати саме регіон, чому сприяє передача частини функцій державного управління на регіональний та місцевий рівень внаслідок процесів децентралізації. Розроблено матрицю стратегічного планування за використанням реалістичних сценаріїв структурних зрушень в економіці регіонів, що передбачає групування стратегій у двовимірній системі координат: по-перше, низький, середній та високий рівні конкурентоспроможності регіональної економіки: по-друге, невисокий, середній, високий рівень активності процесів інтелектуалізації регіонів. Кожен із визначених реалістичних сценаріїв має свою специфіку та ризики, що дозволить регіонам із різною ресурсною базою та рівнями розвитку обрати свій сценарій структурних зрушень та визначити можливі траєкторії руху до моменту впровадження найбільш ефективних їх видів при стратегічному плануванні модернізації економіки регіонів. Виокремлення впливу глобальних чинників та умов функціонування інституціонального середовища розвитку регіональних господарських систем зумовило визначення критеріїв стратегічного планування щодо сценаріїв структурної модернізації економіки регіонів, а саме: стратегічна спрямованість; взаємовигідні та партнерські відносини; широке коло включеності до процесів інтелектуалізації; готовність; формалізованість; наявність зацікавлених сторін; керованість; когерентність; наявність ефективної інформаційно-комунікаційної системи; наявність системи самоконтролю. Запропоновано методичний підхід щодо оцінювання впливу інтелектуальних ресурсів на структурні зрушення в економіці регіонів, що розкривається шляхом адаптації математичного інструментарію оцінювання результуючої моделі додекаедрного простору. Додекаедри будуються для системи впливу інтелектуалізації ресурсів, а також для: блок-підсистеми впливу ресурсних чинників інтелектуалізації економіки регіонів на інтегральний фактор; блок-підсистеми впливу капіталізації чинників інтелектуального потенціалу на інтегральний фактор; блок-підсистеми чинників впливу потенціалу на інтегральний фактор.
The dissertation is devoted to deepening of theoretical positions concerning structural modernization of regional economy, substantiation of methodological bases and practical recommendations on acceleration of these processes through capitalization of intellectual potential. Generalization of theoretical approaches to the interpretation of certain concepts and categories of development of productive forces and regional economy made it possible to deepen the conceptual and categorical apparatus by clarifying the essence of concepts: "structure of economic system" - a set of elements and relationships between them that determine the proportionality of their distribution and role. form the properties and patterns of functioning, establish the relationship between the location and dynamics of development of both individual elements and their totality; "Structure of the region" - the compositional structure of the elements of the economic system and the structures formed in it (new stable elements), associated with spatio-temporal and resource constraints, formed by the relationship between the elements and external sustainable influence, characterized by protentropy, balance and efficiency; "Structural shifts of the regional economic system" - as a stochastic, purposeful, irreversible flow of qualitative changes in the regional economic system, provoked on the one hand by the need to expand or change (progress, evolution or modernization) system, and hence its restructuring links, consistency, effectiveness and circulation of newly formed elements; on the other - the emergence of new technologies and trends (increasing qualitative differences from the external environment, increasing intensity, direction of external influence on the regional economic system); "Structural transformation of regional economic systems" - a dynamic qualitative process of transforming the architecture of the system, which leads to the coordination of accumulated changes and adapts the system to the current direction of structural changes in the relationships and balance of the regional economy; at the same time, tendencies of influence and results are defined: positive influence forms conditions of reforming of structure and its further modernization, negative - causes deformations and needs revision of approaches to management of a direction of structural shifts; "Intellectualization of the regional economic system" - the process of modernizing the economic structure in the direction of expanding innovation, accumulation of innovation and investment potential, the formation of unique territorial competitive advantages to attract people to create values and work in the region, application of structural changes in higher management systems. introduction of intellectual achievements of globalization in the regions, which will allow to form a stable, adaptive system of the region with signs of knowledge economy; "Intellectual resources of regions" is a set of information, individual (or group) knowledge, skills and abilities of the population of regions, as well as historically formed within it institutions of generation, perception and implementation of new knowledge, skills and abilities, which in terms of their optimal combination provide their expanded socio-economic development. Studies of the regional economic system in terms of levels of influence and transformation have identified classification features of the structure of regional economies, including: megalevel: the formation of the structure of external influence of globalization processes, the presence of international institutions and organization in the region; macro level: the form of structure formed by the state structure, national distribution of economic activities, foreign national structural and regional policy, the processes of stimulating certain territories or industries; meso-levels: sectoral and territorial-spatial structure within the region, internal flows of resources and capital, cultural and geographical properties, historically formed economic structure in the region; micro-level: structures by property, forms of small business, social demands and interests of consumers, structure of employment, expenses and incomes of the population of regions are considered. It is substantiated that the modern structural influence on the regional economic system is the growing share аnd role of high-tech elements associated with the development of information and digital technologies, the growing uniqueness of territorial values and cultural identification, as well as intellectualization and increasing the role of knowledge economy. The use of the result approach made it possible to offer an interpretation of the spatial representation of the resulting structuring of the regional economic system in its idealized form through the visualization of a dodecahedron built of twelve equilateral pentagons, characterized by equality of elements and connections and reflects the role of each element. region. It is idealized that a small star shape can correspond to the resource provision of the region; 5-faceted large - the accumulated potential of the region; 3-faceted big star - the formed capital. Given that the management of the region reflects: management of resources, potential and capital, the form of any dodecahedron allows to describe one side as the host (resource level), the opposite side is the peak of management efficiency; inner plane (bounded by a decagon) - reflects the scale of the potential and its ability to intellectualize the capitalization of the region's assets. The study of the periodization of the development of research on structural changes in the regional economy in the context of world civilization has identified a composition of intellectualization of the economic system of regions, which includes periods: formation, formation and sustainable development. Based on the detailing of determinants of influence on the development of the regional economy, highlighting the factors of structural changes in the regional economic system, patterns of acceleration of modernization formulated conceptual principles of modernization of the regional economy using intellectual-digital paradigm. on the continuity of innovative search and intellectual activity of man, increasing the pace of technological innovation, the spread of information flows and diffusion of knowledge, the objectivity of intelligence in property relations and income generation processes. According to the intellectual-digital paradigm, modernization is carried out on the basis of intellectualization in terms of digitalization and virtualization of economic relations, the growing role and value of intellectual capital and the dynamics of knowledge and information, and intelligence is a new means of production. The study of the genesis and multifaceted nature of the accumulated knowledge and experience in regulating the economic development of regions made it possible to form the basic theoretical and methodological foundations of structural modernization of the regional economy through the capitalization of intellectual potential based on such paradigmatic characteristics of the modernization process. Based on the theories and paradigms of modernization of the regional economy, a system of goals, principles, methodological tools for accelerating the modernization of regions is revealed. It is proposed to build a system of principles, which involves grouping the principles of modernization of the structure of regions by: first, place in the research methodology (general scientific principles of economic research and special principles divided into principles of structuring, modernization and intellectualization of the region), the function of motivation to modernize regions, stimulating, progressive principles) and levels of regulation of structural changes of regions (principles of mega-, macro-, meso- and micro-level). Based on the separation of experience of European countries in modernizing the regional economy, the directions of implementation of the practice of the European Union in terms of determining the prerequisites, directions, tasks, as well as tools for their implementation in Ukrainian regional policy, proposed vectors of structural change and innovation. The analysis of existing methodological approaches to assessing structural changes in the regional economy made it possible to improve the methodological approach to justify the coherence of structural changes with the level of intellectualization of the regional space and suggests that the effective sign of identifying the effectiveness of structural changes in regional economies is gross regional product. As a result of the conducted economic-mathematical modeling the factors which have the most essential influence on structural changes in regional development are allocated. The functions of intellectual resources in the process of modernization of the regional economy as a specific product of human activity, which include: the formation of the information environment; creation and use of knowledge base; ensuring the growth of the educational level of the population; generation of new knowledge; improving the institutional environment; promoting the ideological development of society; improvement of vertical and horizontal communications; ensuring sustainable development; strengthening the protection of property rights. Based on them, five main functional components that perform intellectual resources in the system of regional development are identified, namely: scientific, educational, managerial, market and social-settlement components. A methodical approach to forecasting the development of the regional socioeconomic system is developed, based on the forecast of opportunities and limitations of socio-economic development using the method of exponential smoothing, which takes into account the value of source information and defines the strategic development of regional economic systems. Based on the definition of structural changes in the economy of the regions, the modeling of the forecast by types of economic activity for the period up to 2023 was carried out and the following results were obtained for: pessimistic and optimistic forecast scenarios. The priority tasks of modernization are singled out taking into account the innovative nature and goals of realization of the intellectual-target paradigm in the processes of regulation of structural shifts of the regional economy, which include: maintaining the pace of adaptation to innovative development of information communications; formation of intellectual capital and increasing the volume of its capitalization; formalization of strategic imperatives for the development of innovation potential; formation of intelligence as a factor of production; increasing the level and pace of intellectualization. It is substantiated that the connecting factor between the educational, scientific and business spheres should be the region, which is facilitated by the transfer of part of the functions of public administration to the regional and local levels due to decentralization рrocesses. A matrix of strategic planning based on realistic scenarios of structural changes in the regional economy has been developed, which provides for grouping strategies in a two-dimensional coordinate system: first, low, medium and high levels of competitiveness of the regional economy: second, low, medium, high level of intellectual activity. regions. Each of the identified realistic scenarios has its own specifics and risks, which will allow regions with different resource base and levels of development to choose their scenario of structural changes and identify possible trajectories until the introduction of their most effective types in strategic planning of regional modernization. Isolation of the influence of global factors and conditions of functioning of the institutional environment of development of regional economic systems led to the definition of strategic planning criteria for scenarios of structural modernization of the regional economy, namely: strategic orientation; mutually beneficial and partnership relations; a wide range of involvement in the processes of intellectualization; readiness; formality; availability of stakeholders; controllability; coherence; availability of an effective information and communication system; the presence of a system of self-control. A methodical approach to estimating the impact of intellectual resources on structural changes in the regional economy is proposed, which is revealed by adapting the mathematical tools for estimating the resulting model of dodecahedron space. Dodecahedrons are built for the system of influence of intellectualization of resources, and also for: block subsystem of influence of resource factors of intellectualization of economy of regions on the integrated factor; block subsystems of influence of capitalization of factors of intellectual potential on the integral factor; block subsystems of factors influencing the potential on the integral factor.

Розвиток сучасного суспільства характеризується посиленням ролі інформації, інтелектуальних продуктів в різних сферах життя, і в першу черзі в економіці. Це вимагає посилення теоретичних досліджень сутності інтелектуальних факторів виробництва та розробки механізмів практичного управління ними. Незважаючи на зростаючу увагу в науковій економічній літературі до питання інтелектуальних чинників виробництва, залишається актуальним питання встановлення чіткої сталої термінології відносно таких основних понять, як "інтелектуальні ресурс", "інтелектуальний капітал", "інтелектуальний потенціал", що стримує науково обґрунтовану розробку і використання механізмів управління ними в межах підприємств.

У роботі запропоновано теоретичне обґрунтування та методологічні підходи щодо організації діяльності підприємств на засадах інтелектуалізації. Визначено передумови та очікувані наслідки, запропоновано технології, інструменти та моделі інтелектуалізації діяльності підприємств. Аналізування та оцінювання рівня інтелектуалізації діяльності нафтогазових підприємств дали змогу встановити, що персонал суб’єктів господарювання НГК України володіє значним потенціалом для зростання частки інтелекту. Головною проблемою підвищення рівня інтелектуалізації у нафтогазовій галузі слід вважати різну орієнтованість управлінських дій у сфері галузевої освіти, науки, виробництва та розвитку персоналу щодо забезпечення взаємних цілей. Доведено, що запропоновані в роботі заходи комплексного характеру та локальні зміни на рівні окремих суб’єктів господарювання дадуть змогу підвищити рівень інтелектуалізації діяльності як окремих підприємств, так і НГК України загалом, активізувати процеси, пов’язані з ефективним використанням інтелектуальних ресурсів галузі.
В работе предложено теоретическое обоснование и методологические подходы к организации деятельности предприятий на основе интеллектуализации. Сформулировано авторское определение понятия «интеллектуализация». В рамках анализа понятийно-категориального аппарата процесса интеллектуализации предложен порядок формирования элементов экономического потенциала предприятия. Схему рыночного кругооборота реинтерпретовано с целью исследования особенностей процесса преобразования общественной интеллектуализации в интеллектуализированное развитие предприятий. Систематизирован понятийно-категориальный аппарат интеллектуализации путем введения в научный оборот понятия «потенциал интеллектуализации» и уточнения категорий «интеллект», «знание», «информация», «интеллектуальный капитал». На основе приведенной структурной схемы формирования человеческого капитала предприятия отслежено участие человека как носителя интеллекта в процессах производственно-хозяйственной деятельности, а интерпретация деятельности предприятия в виде совокупности задач, которые реализует управленческий и исполнительный персонал дала возможность сформировать авторский подход к оценке результатов интеллектуализации субъекта хозяйствования. Интеллектуализацию бизнес-процесса предложено рассматривать как комплекс взаимосвязанных управленческих, организационных и технико-технологических мероприятий, направленных на рост доли интеллектуального труда в реализации бизнес-процессов предприятия. Интерпретация схемы соответствия уровня интеллектуализации уровню развития предприятия позволяет установить три варианта развития субъекта хозяйствования, каждый из которых характеризуется тремя сценариями деятельности. Результатом анализа методов, технологий, инструментов и направлений роста интеллектуальной составляющей в деятельности предприятий стало формирование базовой модели интеллектуализации деятельности предприятия. Концептуальную структуру интеллектуализации системы менеджмента предприятия представлено в виде совокупности личных и объективных (материально-вещественных) факторов. Графоаналитическое моделирования процессов интеллектуализации деятельности предприятий дает возможность характеризовать уровень интеллектуализации, определять условия его достижения и необходимые изменения. Вследствие оценивания уровня интеллектуализации деятельности предприятий НГК Украины обнаружена проблема низкого уровня согласованности действий в сфере нефтегазового образования, науки, производства и развития персонала по обеспечению взаимных целей интеллектуализации. Практические рекомендации и их ожидаемые последствия сформулированы с использованием подходов, предусматривающих меры комплексного характера и локальные изменения на уровне отдельных субъектов хозяйствования НГК Украины.
The doctoral thesis is devoted to the development of theoretical grounds and methodological approaches of enterprises operation on basis of intellectualization. Both conditions and expected results are identified. The technologies, tools and intellectualization of enterprises operation models are conceptualized. According to the analysis and evaluation of oil-and-gas enterprises intellectualization level it has been turned out that the personnel of oil-and-gas complex has a considerable potential for growth of intellect particle in it. Therefore, the main problem of rise of intellectualization level in the oil and gas industry is in the sphere of multidirectional management activity orientations of mutual goals in university-level education, science, production and personnel development of the economic sector. It is proven that given in this doctoral thesis activities and local variations in economic entities can increase the intellectualization level both separate enterprises and oil and gas complex of Ukraine, activating the processes connected with the efficient oil and gas industry intellectual resources application.

Дедалі більший інтерес у суспільства викликає право інтелектуальної власності. На сьогоднішній день молодь все більше намагається себе реалізувати саме в творчій діяльності, а саме в одному із популярний відеохостингів у світі YouTube, де на сьогоднішній момент кількість сайтів перевищує 2,097,022 млн, в процесі якої створюється нові оригінальні, неповторні об’єкти права інтелектуальної власності.

Практична цінність любого інтелектуального технологічного процесу (на основі певного об’єкту інтелектуальної власності) повинна оцінюватися, на наш погляд, по-перше, кількістю необхідних економічних ресурсів для виробництва певної кількості продукції з використанням даного технологічного процесу, по-друге, сукупною вартістю цих ресурсів. Виходячи з цього, можна стверджувати, що кращим технологічним процесом з ряду альтернативних об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ), на основі яких він створений, буде такий процес, який забезпечує найменшу вартість необхідних для його практичної реалізації економічних ресурсів.

Доведено, що інтелектуальний потенціал підприємства часто виступає в формі інтелектуального капіталу, що сприяє розвитку інновацій, ефективно впливає на економічні та соціальні явища. Саме інтелектуальний капітал встановлює індивідуальний темп та характер для оновлення технології виробництва різної продукції. Все це призводить до конкурентних переваг на ринку та до значного приросту прибутків підприємства.

Актуальність аналізу взаємодії дизайну і сучасного мистецтва вже декілька десятиліть зумовлюється запозиченням методології однієї з цих сфер у іншої та навпаки, що призвело до візуального стирання меж між предметами сучасного мистецтва й дизайну. Але обидві галузі покликані справляти враження на реципієнта, тобто транслювати певне повідомлення.
Актуальность анализа взаимодействия дизайна и современного искусства уже несколько десятилетий обусловливается заимствованием методологии одной сферы у другой и наоборот, что привело к визуальному стиранию границ между предметами современного искусства и дизайна. Но обе сферы призваны создавать впечатление у реципиента, то есть транслировать сообщение.
The art and design interaction shows the methodological import from one sphere to another. The result of it is visual blurring between pieces of art and design products. Buе both spheres intend to influence the recipient, thus to make message.

Авторами доведено, що криза фірми обумовлюється нестачею власного капіталу, борговими зобов’язаннями, що зростають; некомпетентністю керівництва фірми, яке не здатне своєчасно розпізнати і усунути причини кризи; зовнішніми причинами – нестійкістю фінансового ринку, відсутністю інновацій. Проведені дослідження свідчать про те, що реакцією фірми на кризовий стан є застосування захисної або наступальної тактики.

В дисертаційній роботі вирішено науково-прикладну проблему розроблення методів, моделей та засобів інтелектуального управління децентралізованою мультиоператорною інфраструктурою мереж мобільного зв’язку, з метою підвищення її техніко-економічної ефективності для операторів та абонентів, в умовах відкритого ринку радіочастотного ресурсу та мережної інфраструктури. Запропоновано системний підхід до структурно-функціонального синтезу децентралізованих мереж мобільного зв'язку з інтелектуальним автоматизованим управлінням, який полягає у розробленні множини методів інтелектуального управління мережною інфраструктурою, засобів автоматизації мережі для забезпечення її універсальності до будь-яких стандартів безпровідного зв’язку та типів мобільних пристроїв, а також моделей децентралізації радіочастотного ресурсу та мережної інфраструктури із адаптивним мультиоператорним обслуговуванням абонентів. В диссертационной работе решена научно-прикладная проблема разработки методов, моделей и средств интеллектуального управления децентрализованной мультиоператорною инфраструктурой сетей мобильной связи, с целью повышения ее технико-экономической эффективности для операторов и абонентов, в условиях открытого рынка радиочастотного ресурса и сетевой инфраструктуры. Предложен системный подход к структурно-функциональному синтезу децентрализованных сетей мобильной связи с интеллектуальным автоматизированным управлением, который заключается в разработке множества методов интеллектуального управления сетевой инфраструктурой, средств автоматизации сети для обеспечения ее универсальности к любым стандартам беспроводной связи и типам мобильных устройств, а также моделей децентрализации радиочастотного ресурса и сетевой инфраструктуры с адаптивным мультиоператорним обслуживанием абонентов. The thesis solves a scientific problem of the development of methods, models and means for the intelligent decentralized multi-operator infrastructure management in mobile networks, to increase its technical and economic efficiency for operators and users in the scenario of open spectrum and infrastructure markets. This work aims to resolve an uncertainty between the need of centralized management to enhance the technical efficiency of the mobile network by leveraging the advanced capabilities of artificial intelligence, and the demand for decentralized open spectrum market with flexible business models for infrastructure deployment and sharing by operators to increase the economic efficiency of the entire mobile ecosystem. In particular, we have developed a concept of a decentralized mobile network that integrates the means of artificial intelligence and the blockchain technology to leverage the advantages of both centralized and decentralized business models in the mobile network, while eliminating their corresponding drawbacks and constraints. Such a solution allows to disrupt the mobile network market by enabling a trustable spectrum and infrastructure sharing among operators, underpinned by economic and legislative mechanisms. This in turn, raises a challenge of the effective operation of the multi-operator mobile network in terms of technical and economic factors, while assuming the conditions of the decentralized infrastructure deployment, the open spectrum market and the ubiquitous connectivity of end users regardless of the serving operator. Thus, the key scientific contributions of the thesis are summarized as following. A new structural and functional model of decentralized mobile network is proposed to decouple the user plane, infrastructure plane, operator plane, decentralization plane and intelligent control plane to enable an automated coordination of the spectrum and infrastructure sharing among operators based on the smart contracts, the assets tokenization and the artificial intelligence. To provide a data supply chain for the artificial intelligence we have developed a decentralized monitoring system that can cope with an exogenous dynamic of the mobile network and allows operators to react in advance. To enable the trading of spectrum and infrastructure among operators within the decentralized blockchain ecosystem, we propose a tokenization model of spectrum and infrastructure based on the non-fungible tokens, utility tokens and central bank digital currencies. Considering the demand for the ubiquitous connectivity and the upcoming paradigm of the micro-operators in 6G, we propose a new model of adaptive operator selection based on technical and economic criteria to enable seamless user connectivity across multiple operators with flexible SLA smart contracts, negotiated and executed in quasi real time. A particular attention in the thesis is given to the problem of decentralized coverage planning to allow operators extending the network coverage by placing new base stations in the most optimal way, taking into account the existing network infrastructure that has been built before. This challenge is solved by a modified version of the self-organizing maps with a combination of immutable and mutable neurons to exhibit the positions of existing and potential network infrastructure during the coverage optimization. An additional enhancement of the model has been done by replacing the conventional metric of Euclidean distance to the metric of SINR that allows optimizing the network coverage in a spatial domain, considering the impact of buildings in the urban environment on the coverage quality. To resolve the problem of spectrum management in a current semi-centralized scenario, we have developed a game theoretical model that allows big operators with a nationwide spectrum license to share it with micro-operators in a local scale based on the smart-contracts. Such a solution allows both improving the connectivity and experience of the end users as well as increasing profits of operators by sharing the spectrum based on evolutionary stable equilibrium strategies. In addition, the challenge of unlicensed spectrum sharing with interference mitigation is solved by the cooperative game model based on the trading of utility tokens among the operators in a blockchain. The proposed model converges to the Nash equilibrium within few iterations that ensures the fair utilization of unlicensed spectrum regardless of the number of operators. To further enhance the efficiency of spectrum sharing among operators considering their timevarying demands, we have developed the intelligent spectrum management model for mobile networks based on the recurrent neural networks, which allows to predict a trafficde mand of the particular network service and allocate enough spectrum in advance. This allows operators to adjust their corresponding strategies to ensure the best tradeoff between technical end economic efficiency of the mobile network. Finally, we have proposed a method of intelligent data flows management in an optical transport network infrastructure. Proposed method implements a flexible data flows multiplexing and aggregation across wireless and optical domain to support an adaptive end-to-end quality of service provision for different network slices in the large scale decentralized mobile ecosystem.

Обґрунтовано актуальність дослідження питань формування й ефективного використання нематеріальних активів сільськогосподарськими підприємствами. Проаналізовані проблеми оцінки й обліку, формування і застосування нематеріальних активів підприємств даного виду діяльності. Запропонований механізм нарощування й використання інтелектуального капіталу як стратегічного ресурсу економічного розвитку сільськогосподарських підприємств. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24647
Обоснована актуальность исследования вопросов формирования и эффективного использования нематериальных активов сельскохозяйственными предприятиями. Проанализированы проблемы оценки и учета, формирования и применения нематериальных активов предприятий данного вида деятельности. Предложен механизм наращивания и использования интеллектуального капитала как стратегического ресурса экономического развития сельскохозяйственных предприятий При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24647
There is substantiated the urgency of investigation of formation and effective use of intangible assets of agricultural enterprises. There are analyzed the problems of assessment and management, formation and use of intangible assets of enterprises of such sphere of activity. There is proposed the mechanism to build and use intellectual capital as a strategic resource for economic development of agricultural enterprises. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24647

Дипломна робота: 66 c., 6 табл., 13 рис., 1 додаток, 37 джерел. Необхідність використання систем моніторингу безпеки в комп'ютерних системах і мережах (КСМ) визначається тим, що застосування звичайних засобів і механізмів захисту інформації виявляється недостатнім, тому що вони виконують лише базові функції і не дозволяють контролювати безпеку функціонування інформаційних систем в умовах постійних модифікацій вторгнень, оновлення апаратного та програмного забезпечення КСМ. Попередній аналіз, оперативний контроль і реалізація механізмів реагування на вторгнення в КСМ дозволяють не тільки виявити атаки на комп'ютерні системи, але також сформувати комплекс заходів щодо попередження, локалізації і усунення наслідків несанкціонованих дій в КСМ. Проте, існуючі системи моніторингу безпеки (СМБ) не здатні проводити комплексну оцінку дій зловмисників, будувати послідовність реалізованих вразливостей, визначати кінцеву ціль дій зловмисників і оцінювати ризики реалізації загроз безпеки інформаційних ресурсів, що може призвести до повторних успішних атак на комп'ютерні системи і мережі, а також до фінансових втрат. Для комплексного вирішення даних завдань необхідно збільшити об'єм даних, які обробляються системою моніторингу безпеки, що спричиняє уповільнення реагування на атаки на КСМ. Таким чином, актуальним є створення нових методів, а також модифікованих засобів моніторингу безпеки, що забезпечують високу ймовірність коректного виявлення і своєчасне попередження атак зловмисників. Об'єктом досліджень є процеси аналізу дій легальних користувачів корпоративних мереж в рамках вирішення задач моніторингу безпеки. Предметом досліджень є методи і засоби аналізу ризиків реалізації загроз безпеки інформаційних ресурсів і засоби протидії зловмисникам, що забезпечують підвищення ефективності систем моніторингу безпеки в КСМ. Методи дослідження. В дипломній роботі використовується математичний апарат теорії графів для досліджень і оцінки вразливостей КСМ; лінійної алгебри, теорії лінійного програмування для аналізу рівня загроз КСМ; теорії ймовірності і математичної статистики для оцінки ризиків реалізації загроз безпеки; методи теорії обробки спостережень для аналізу експериментальних даних. Основні положення і теоретичні оцінки підтверджено результатами аналізу і моделювання систем моніторингу безпеки в комп'ютерних системах і мережах. Метою роботи є підвищення ефективності систем моніторингу безпеки на основі оцінки рівня загроз вторгнень із врахуванням цілей дій порушників та аналізу ризиків реалізації загроз безпеки інформаційних ресурсів, що забезпечать за допомогою засобів адаптивного управління безпекою КСМ випереджуючу реакцію системи захисту на дії зловмисників. Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в розробці нових ефективних алгоритмів аналізу поведінки легальних користувачів корпоративних мереж, які використані для створення програмних засобів системи моніторингу безпеки, що забезпечують прогнозування можливих вторгнень та підвищують ефективність функціонування системи захисту інформації. Запропоновано архітектуру системи підтримки прийняття рішень адміністратором безпеки, який за даними моніторингу використовує засоби адаптивного управління захищеністю інформаційних ресурсів КСМ. Також створено спеціалізоване середовище для моделювання і аналізу параметрів систем моніторингу безпеки в комп'ютерних системах і мережах, яке може бути використано для дослідження різноманітних методів та засобів виявлення вторгнень в КСМ. Актуальність теми полягає в тому, що моніторинг станів інформаційних ресурсів сприяє набагато більш безпечній роботою з комп’ютерними системами. У результаті виконання роботи було розглянуто та випробувано низку методів для оптимізації управління захищеністю комп’ютерних систем та проаналізовано результати.
Thesis: 66 p., 6 tabl., 13 fig., 1 appendix, 37 sources. The need to use security monitoring systems in computer systems and networks (CSM) is determined by the fact that the use of conventional means and mechanisms of information protection is insufficient, because they perform only basic functions and do not control the security of information systems in constant modifications of intrusions, update of CSM hardware and software. Preliminary analysis, operational control and implementation of response mechanisms to the intrusion into the CSM allow not only to detect attacks on computer systems, but also to form a set of measures to prevent, localize and eliminate the consequences of unauthorized actions in the CSM. However, existing security monitoring systems (SMS) are not able to comprehensively assess the actions of attackers, build a sequence of implemented vulnerabilities, determine the ultimate goal of attackers and assess the risks of security threats to information resources, which can lead to repeated successful attacks on computer systems and networks , as well as financial losses. To comprehensively address these challenges, it is necessary to increase the amount of data processed by the security monitoring system, which causes a slowdown in response to attacks on KSM. Thus, it is important to create new methods, as well as modified security monitoring tools that provide a high probability of correct detection and timely prevention of attacks by attackers. The object of research is the processes of analysis of actions of legal users of corporate networks in the framework of solving security monitoring problems. The subject of research is the methods and means of risk analysis of the implementation of security threats to information resources and means of counteracting intruders, which increase the effectiveness of security monitoring systems in the CSM. Research methods. The dissertation uses the mathematical apparatus of graph theory for research and assessment of VS vulnerabilities; linear algebra, the theory of linear programming for the analysis of the level of threats of KSM; probability theory and mathematical statistics to assess the risks of security threats; methods of observation processing theory for analysis of experimental data. The main provisions and theoretical assessments are confirmed by the results of analysis and modeling of security monitoring systems in computer systems and networks. The aim of the work is to increase the efficiency of security monitoring systems based on assessing the level of intrusion threats, taking into account the objectives of violators and risk analysis of information security threats, which will provide adaptive security management KSM anticipatory response to attackers. The practical significance of the obtained results is to develop new effective algorithms for analyzing the behavior of legal users of corporate networks, which are used to create software for security monitoring systems that predict possible intrusions and increase the efficiency of information security. The architecture of the decision support system of the security administrator is proposed, which according to the monitoring data uses the means of adaptive management of the security of information resources of KSM. A specialized environment has also been created for modeling and analyzing the parameters of security monitoring systems in computer systems and networks, which can be used to study various methods and means of detecting intrusions into KSM. The relevance of the topic is that monitoring the state of information resources makes it much safer to work with computer systems. As a result of the work, a number of methods for optimizing the security management of computer systems were considered and tested, and the results were analyzed.

У дисертації викладено авторський підхід до вирішення науково-прикладної задачі удосконалення моделей і методів експертної грошової оцінки земель та інформаційної підтримки землеоціночної діяльності для забезпечення функціонування і сталого розвитку земельного ринку в Україні. Розроблено концептуальну модель інфраструктури інформаційного середовища. Запропоновано інформаційну модель профілю метаданих про виконані проекти експертної грошової оцінки земельних ділянок, яка відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 19115 «Географічна інформація - метадані». Розроблено структурну і функціональну моделі системи моніторингу земельного ринку та сформульовані принципи його ведення як складової системи державного управління земельними ресурсами. На основі теорії нечітких множин запропоновано моделі і методи інтелектуального пошуку та порівняння об’єктів-аналогів в базі даних проданих земельних ділянок. Розроблено структурно-функціональну модель інформаційного порталу як засобу доступу до бази даних проданих земельних ділянок та інших інформаційних ресурсів підтримки землеоціночної діяльності. Запропоновані моделі та методи доведено до практичної реалізації в програмному комплексі БД-ПРОДЗЕМ для створення, наповнення та підтримання в актуальному стані банку даних проданих земельних ділянок та інформаційному сайті ВГО «Спілка оцінювачів землі».
The author's approach to solving scientific and applied tasks of improving land evaluation activities through the development and implementation models of the components the information environment for monitoring the land market is presented in the dissertation. The urgency of information support land evaluation activities as the basis for the formation of financial and transparent conditions for the functioning of the land market is substantiated. The classification of information resources and analyzes the state of informatization land evaluation areas today are completed. The conceptual model of the information environment has been developed. An informational model of the metadata profile project expert valuation of land, which meets the requirements of ISO 19115 "Geographic information - Metadata", has been developed and detailed. The structural and functional models of monitoring the land market has been developed, the principles of his conduct as a component of public land management has been formulated. The models and methods for intelligent search and comparison object valuation has been proposed on the basis of the fuzzy sets. The structural model of the information portal is proposed as a means of access to databases and other information resources. The developed methods and models are applied in the program product BD-PRODZEM that creation, filling and support up date database of sold land parcels, and in the website of All-Ukrainian social organization «Land assessors union»

У дисертації поглиблено дослідження наукового ландшафту визначення ролі та місця державної міграційної політики в системі управління національним господарством, що здійснено з використанням бенчмаркінг-інструментарію (Scopus Tools Analysis, Web of Science Analyze Results і Google Ngram Viewer) та бібліометричного аналізу (VOSviewer v. 1.6.13) у таких вимірах: змістовному (кластеризовано наукові патерни досліджень залежно від тісності їх взаємозв’язку), часовому (визначено періоди зростання публікаційної активності та основні етапи еволюції наукового доробку), просторовому (виявлено та описано інтернаціональні наукові альянси). Обґрунтовано напрямки реформування державної міграційної політики в Україні на основі формалізованих причинно-наслідкових зв’язків між рівнем чистого міграційного приросту та сукупністю параметрів розвитку національної економіки (рівні урбанізації, експортно-імпортного й бюджетного потенціалів, соціального та інфраструктурного розвитку, інноваційності, ефективності системи охорони здоров’я, фінансової стабільності) на основі результатів когнітивного моделювання. У роботі обґрунтовано основні напрями реалізації державної міграційної політики відповідно до Цілей сталого розвитку і ключових стейкхолдерів, що здійснено на основі виявлених фільтром Баттерворта флуктуацій часових рядів зміни індексу чистого міграційного приросту та ключових індикаторів досягнення Цілей сталого розвитку, а також засобами кореляційного аналізу – співпадіння/неспівпадіння виявлених трендів; Виявлено часові лаги, ретроспективні та прогнозовані зміни кількості вітчизняних емігрантів, обґрунтувати, що серед їх мотивів пошук можливостей працевлаштування домінує над потребами в зростанні добробуту. Для цього розроблено методологію дослідження трендів та структури еміграційного потоку у контексті таргетування регуляторних інтервенцій державної міграційної політики на основі результатів сценарного прогнозування (модель авторегресії та розподіленого лага ADL) динаміки зміни кількості емігрантів з України залежно від зміни рівнів безробіття та доходів на душу населення. Це дозволило виявити часові лаги, ретроспективні та прогнозовані зміни кількості вітчизняних емігрантів, обґрунтувати, що серед їх мотивів пошук можливостей працевлаштування домінує над потребами в зростанні добробуту. У роботі обґрунтовано впливу бренду країни на динаміку чистого міграційного потоку, що базується на поєднанні тестувань ANOVA, Шапіро – Уїлка та Левене, врахуванням емоційних уявлень та обізнаності потенційних мігрантів про країну, орієнтацією не на статичну, а на інтервальну оцінку сприйняття бренду країни її зовнішніми стейкхолдерами. Це дозволило на даних України та європейських країн емпірично підтвердити наявність динамічного тренду еміграційних потоків у ті країни, які сприймаються нерезидентами як такі, що демонструють більш високий потенціал, якість життя, культурні цінності та традиції. Розроблено методологію встановлення ролі конкурентоспроможності національної системи вищої освіти як детермінанти зміни міграційних процесів, яка впливає на залучення нових трудових ресурсів до країни та зменшення їх відпливу за кордон. Для цього у роботі розроблено дворівневий підхід, який на першому рівні передбачає кластеризацію європейських країн за інтегральним показником, що комплексно оцінює як кількісні, так і якісні характеристики системи вищої освіти, а також рівень її інтернаціоналізації, а на другому рівні – за допомогою logit- та probit-моделювання визначає ймовірність зміни інтенсивності міграційних процесів для кожного кластеру країн. Поглиблено наукові засади сценарного прогнозування динаміки чистого міграційного приросту населення залежно від характеру змін рівнів грамотності населення, його залученості до неформальної освіти, що на відміну від існуючих базується на поєднанні регресійного аналізу та імітаційного моделювання. На основі цього обґрунтовано напрямки синхронізації державної міграційної політики з освітніми реформами, зокрема щодо розвитку неформальної освіти та освіти впродовж усього життя. Розроблено методологічний інструментарій оцінювання впливу інтенсивності міграційних процесів на рівень економічної конвергенції України з країнами-членами Європейського Союзу, що засновано на дворівневий підхід дозволив: на основі поєднання модифікованої моделі Кобба – Дугласа та індексу Херфіндаля – Хіршмана довести, що для України та країн Вишеградської четвірки домінуючою міграційною детермінантою довгострокового економічного зростання є збільшення обсягів грошових переказів емігрантів у країну їх походження, а не зміна концентрації і поляризації населення цих країн у наслідок припливу іммігрантів; на основі моделей !- і "-конвергенції оцінити швидкість та час, необхідний для економічної конвергенції національної економіки з країнами-членами Європейського Союзу з урахуванням впливу інтенсивності міграційних процесів. Розвинуто науково-методичний підхід до оцінювання динамічного інтегрального індексу соціального прогресу як рефлектора державної міграційної політики, що базується на чотириетапному підході та передбачає оцінювання показників соціального розвитку (відібраних на основі Національної економічної стратегії на період до 2030 р.), визначення їх вагових коефіцієнтів ентропійним методом, а також дозволяє врахувати динамічний характер інтегрального індексу соціального прогресу, забезпечити однорідність та узгодженість у процесі порівняння рівнів соціального прогресу різних країн. Поглиблено методичний інструментарій оцінювання взаємовпливу індикаторів державної міграційної політики та рівня соціального прогресу країни у системі управління національної економіки, що здійснено шляхом оцінювання (узагальнюючим методом моментів Ареллано – Бонда) взаємного впливу міграційного приросту та інтегрального динамічного індикатора соціального прогресу. Це дозволило емпірично підтвердити високий рівень синхронізації державних міграційної та соціальної політик країн Вишеградської групи та відсутність такої узгодженості в Україні, обґрунтувати напрямки використання відповідних кращих бенчмарків під час реформування державної міграційної політики в Україні.
The dissertation is devoted to developing the theoretical and methodological basis for justification of the determinants and reflectors of efficiency of the government migration policy implementation, causal relationships between them, which identified the role and place it in the national economic management system. The thesis provided the bibliometric analysis using the benchmark-instruments Scopus Tools Analysis, Web of Science Analyze Results, Google Ngram Viewer and software VOSviewer v. 1.6.13. It allowed investigating the development of the scientific landscape of the role and place the government migration policy. The assessment of causal relationships (FCM-analysis) between net migration rate and indicators of economic growth (urbanization, export-import and budget potentials, social and infrastructural development, innovation, efficiency of the health care system, financial stability) confirmed the positive and negative interaction between them. The thesis developed the approach for justification of the core direction of government migration policy considering the sustainable development goals and stakeholders. It was based on Butterworth filter fluctuations of time series of the net migration rate changes and key indicators of the sustainable development goals, and the correlation analysis – coincidence/discrepancy of the revealed trends. Furthermore, the author developed an approach for assessing the links between migration and globalization processes in the reform of the government migration policy, which formalize causal relationships between the immigrants and the globalization processes (social, economic, and political dimensions) through complex a combination of ANOVA testing, least squares method and Granger test. It allowed to refute the hypothesis of globalization as a reflector of migration processes, but to confirm that political and social globalization are essential determinants of their activation, and on this basis to justify the socio-political targets of government migration policy reform in Ukraine. The author improved the methodology for studying trends and structure of emigration flow in the context of targeting regulatory interventions government migration policy, based on using scenario forecasting (autoregression model and distributed lag ADL) of emigrants from Ukraine depending on changes in unemployment and per capita income people. The author developed methodology and methodological tools (the principal components analysis and correlation-regression analysis) to assess government efficiency (both as a whole and on its separate components) as determinants of government migration policy. The hypothesis that the intensity of migration processes contributes to the acceleration of Ukraine's integration into the European community is empirically confirmed. The developed two-level approach allowed: 1) based on a combination of the modified Cobb-Douglas model and the Herfindahl-Hirschman index to prove that for Ukraine and the Visegrad countries, the dominant migration determinant of long-term economic growth is an increase in remittances and emigration and the polarization of the population of these countries due to the influx of immigrants; 2) based on the models of !- and "-convergence to estimate the speed and time required for economic convergence Ukraine with EU countries, considering the impact of migration processes intensity. Using the ANOVA test, Shapiro–Wilk and Levene tests, the methodology of justification of the country's brand impact on the net migration flow was developed. The proposed approach considers the emotional perceptions and awareness of potential migrants about the country, focusing not on static but interval assessment of the country's brand perception by its external stakeholders. It allowed empirically confirm the dynamic trend of emigration flows to those countries that non-residents perceive as those that demonstrate higher potential, quality of life, cultural values and traditions for Ukraine and European countries. The hypothesis that the competitiveness of the national higher education system is an important determinant that affects the attraction of new labour resources to the country and reduce their outflow abroad was confirmed. For this purpose, the two-level approach was applied. The first level involves the clustering of European countries by integrated indicator, which comprehensively assesses both quantitative and qualitative characteristics of higher education and its internationalization. At the second level – logit- and probit-modelling determines the probability of changing the intensity of migration processes for each cluster of countries. The scientific principles of scenario forecasting of the net migration rate of the population depending on the changes in literacy rate, population involvement in nonformal education, which is based on a combination of regression analysis and simulation, was developed. It allowed substantiating the directions of synchronization of government migration policy with educational reforms, particularly regarding the development of informal and lifelong education. The author developed the methodology for assessing the social progress of Ukraine and the Visegrad countries, which was based on a four-stage approach and involves assessing social development indicators (selected based on the National Economic Strategy until 2030), determining their entropy weights method, and also allows considering the dynamic nature of the social progress index, ensuring homogeneity and consistency in the comparing the social progress of the countries. Besides, the methodology for studying the coherence of government migration policy and social policy was improved. It assessed (using the Arellano-Bond method) the mutual influence of migration growth and social progress index.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти, що стосуються поняття категорії інтелектуальний капітал, у тому числі акцентуються увага на його сутності, складових, специфічних властивостях та особливості оцінювання. Проаналізовано рівень та динаміка найбільш важливих техніко-економічних показників діяльності досліджуваного підприємства, проведений аналіз стану, руху, рівня використання і відтворення за досліджуваний період часу. Запропоновано заходи, що сприяють підвищення ефективності та прибутковості діяльності підприємства за рахунок підвищення рівня окремих складових інтелектуального капіталу підприємства.
The work deals with the theoretical aspects of the concept of the category of intellectual capital, including focus on its essence, structure, specific properties. Analyzed the level and dynamics of the most important technical and economic indicators of the enterprise under study, analyzed the movement, level of use and reproduction of intellectual capital for the researched period. The proposed activities that contribute to improving the efficiency and profitability of the enterprise by increasing the level of human and intellectual technological capital.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти аналізу відтворення капіталу підприємства, з’ясовано сутність та визначено структуру інтелектуального капіталу, досліджено сутність економічної ефективності та ефективності відтворення інтелектуального капіталу підприємства зокрема.
The work deals with the theoretical aspects of the capital reproduction analysis. The essence and the structure of intellectual capital is defined. The essence of economic efficiency and the efficiency of reproduction of intellectual capital is investigated.

У збірнику опубліковано тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих учених «Напрями економічного зростання та інноваційного розвитку підприємств», яка відбулася у Кіровоградському національному технічному університеті 21 квітня 2016 р. Для викладачів, аспірантів, студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Може бути корисним також для підприємців, організаторів бізнесу та менеджерів підприємств.