Relevant bibliographies by topics / Ресурси освітні

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters
  5. Conference papers
  6. Reports

Academic literature on the topic 'Ресурси освітні'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Ресурси освітні.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Ресурси освітні"

1

Vlasii, Olesia, and Oleg Dovgij. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗА УМОВ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОСВІТИ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 21 (November 27, 2019): 92–97. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.21.92-97.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню актуальної проблеми розвитку логічного мислення школярів за умов інформатизації освіти. Метою дослідження є аналіз наявного стану проблеми формування логічного мислення учнів та пошук шляхів його розвитку за допомогою цифрових технологій. Завдання дослідження – проаналізувати роль і місце логічного мислення за умов цифрового суспільства, закордонні та вітчизняні електронні освітні ресурси для розвитку логічного мислення дітей різного віку; виокремити електронні освітні ресурси, які доцільно використовувати в освітньому процесі під час вивчення математики та інформатики; окреслити можливість реалізації логічних завдань засобами ІКТ. У результаті дослідження проаналізовано місце та роль логічного мислення за умов інформатизації освіти; обґрунтовано важливість розвитку логічного мислення для формування ключових компетентностей особистості ХХІ століття, зокрема математичної та інформаційно-цифрової; наведено огляд відкритих електронних освітніх ресурсів для розвитку логічного мислення дітей та дорослих; виокремлено електронні освітні ресурси, які доречно використовувати в освітньому процесі для розвитку логічного мислення та наведено приклади їх використання; окреcлено перспективи подальших досліджень у цьому напрямі, які полягають в доладному аналізі особливостей процесу розроблення електронних освітніх ресурсів та пошуку можливостей для самостійного створення сучасними педагогами електронних освітніх ресурсів для розвитку логічного, творчого та креативного мислення учнів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кононец, Н. В. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 51 (2018): 31–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.03.

Full text
Abstract:
У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Друшляк, Марина Григорівна, Олена Миколаївна Семеног, Наталія Вікторівна Грона, Наталія Петрівна Пономаренко, and Олена Володимирівна Семеніхіна. "ТИПОЛОГІЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНФОМЕДІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ МОЛОДІ." Information Technologies and Learning Tools 88, no. 2 (April 29, 2022): 1–22. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4786.

Full text
Abstract:
У статті схарактеризовано типологію електронних ресурсів у галузі медіаосвіти, визначено типи електронних ресурсів, які можуть бути успішними для розвитку інфомедійної грамотності учнівської та студентської молоді, проведено експертну оцінку ефективності типів електронних ресурсів для формування інфомедійної грамотності. Медіаосвіту схарактеризовано як процес навчання і самонавчання за посередництва медіа, як науково-освітню сферу діяльності, що спрямована на формування психологічного захисту від маніпуляцій та формування медіаграмотності особистості. Показано, що інфомедійна грамотність характеризується набором маркерів: медіаграмотність, критичне мислення, соціальна толерантність, стійкість до впливів, фактчекінг, інформаційна грамотність, цифрова безпека, уміння запобігати ризикам у комунікації, візуальна грамотність; уміння втілювати ідеї завдяки онлайн-інструментам, уміння використовувати медіа для соціального блага. Обґрунтовано, що розвитку інфомедійної грамотності значною мірою сприяють Інтернет-ресурси. Проведений аналіз електронних освітніх ресурсів у мережі Інтернет уможливив їх класифікацію: відеоконтент (вебінари, освітні серіали, медіатексти, ютуб-канали тощо); аудіоконтент (подкасти); освітні платформи (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mamа та подібні до них); текстові ресурси (онлайн посібники, е-словники тощо); креолізовані ресурси (комікси, дудли, постери, інфографіка тощо); ігровий контент (онлайн ігри); соціальні мережі й дискусійні Інтернет-майданчики; спеціалізовані науково-популярні сайти (сайти наукових лабораторій, громадських організацій; сайти, створені при університетах тощо). Проведено експертну оцінку ступеня потенційного впливу Інтернет-ресурсів на розвиток інфомедійної грамотності. За результатами експертної оцінки найбільш ефективно впливають на розвиток кількості маркерів інфомедійної грамотності освітні платформи (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mamа та подібні до них), відеоконтент (вебінари, освітні серіали, ютуб-канали тощо) і текстові ресурси (онлайн посібники, е-словники тощо).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Гриценчук, Олена Олександрівна. "ЦИФРОВІ ОСВІТНІ ХАБИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА: ДОСВІД НІДЕРЛАНДІВ, БЕЛЬГІЇ ТА УКРАЇНИ." Information Technologies and Learning Tools 79, no. 5 (October 28, 2020): 341–60. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.4048.

Full text
Abstract:
У статті висвітлюється міжнародний та вітчизняний досвід впровадження цифрових освітніх хабів для підтримки громадянської освіти як елементу інформаційно-цифрового навчального середовища. Проаналізовано основні поняття, розглянуто теоретичні підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників та визначено роль цифрового освітнього хабу як сучасного інструменту інформаційно-цифрового навчального середовища. Обґрунтовано поняття «цифровий освітній хаб», що є багатофункціональним цифровим освітнім простором, де зібрано електронні освітні ресурси, навчальні матеріали, інструменти, технології; забезпечуються організаційно-педагогічні умови для набуття знань, формування та розвитку компетентностей учасників освітнього процесу, створено умови для ефективної та оперативної акумуляції інтелектуального потенціалу, що сприяє професійному та особистому самовдосконаленню, створенню інновацій та їх впровадженню в освіту. Опрацьовано вітчизняну законодавчу базу, що визначає актуальність громадянської освіти та потенціал цифрових освітніх хабів. На основі досвіду Нідерландів і Бельгії описано інструменти цифрових освітніх хабів, засобами яких реалізується громадянська освіта та її елементи в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. Здійснено аналіз сучасного стану впровадження освітніх хабів у вітчизняній освітній практиці та виявлено проблеми, що потребують ґрунтовного дослідження. Практичне значення цифрового освітнього хабу як складової інформаційно-цифрового навчального середовища полягає у сприянні створенню інновацій та їх упровадженню в освіту; реалізації проєктів; формуванні та розвитку особистості сучасного громадянина, що активно діє у цифровому середовищі. Новизна дослідження полягає в тому, що на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду надано рекомендації вітчизняним фахівцям щодо створення ресурсного цифрового освітнього хабу для підтримки громадянської освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Мельниченко, Юлія Анатоліївна. "Розробка електронних освітніх ресурсів з математики у середовищі CoCalc для автоматизованої підготовки контрольних завдань." New computer technology 16 (May 14, 2018): 134–41. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.828.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є висвітлення особливостей проектування електронних освітніх ресурсів з математики у хмаро орієнтованому середовищі математичного призначення CoCalc. Задачами дослідження є аналіз існуючих електронних освітніх ресурсів – математичних генераторів, що можуть бути використані на підтримку здійснення контрольних заходів; реалізація зразків електронних освітніх ресурсів з математики – генераторів багатоваріантних навчальних завдань математичного змісту у хмаро орієнтованому середовищі математичного призначення CoCalc. Об’єктом дослідження є комп’ютерно орієнтоване навчання математики у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів та на перших курсах закладів вищої освіти. Предметом дослідження є електронні освітні ресурси з математики для автоматизованої підготовки засобів контролю. У роботі надано практичні рекомендації щодо розвитку інформатичних компетентностей сучасних вчителів/викладачів математики (які на сьогодні, як правило, набувають додаткову спеціальність «учитель інформатики») з метою реалізації можливості власноруч створювати електронні освітні ресурси математичного змісту для автоматизованої підготовки контрольно-перевірочних засобів у середовищі універсальних систем комп’ютерної математики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Chupakhina, Svitlana. "Методичні підходи до застосування електронних освітніх ресурсів в інклюзивному навчанні молодших школярів." Освітній простір України 17 (November 22, 2019): 171–79. http://dx.doi.org/10.15330/esu.1.171-179.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто особливості застосування електронних освітніх ресурсів в інклюзивному навчанні молодших школярів задля формування в них умінь працювати з електронними освітніми ресурсами, що сприяє розвитку інтелектуального і творчого потенціалу, вмінню правильно використовувати інформаційні ресурси в різних сферах діяльності людини, водночас забезпечує підготовку учнів до життя в умовах інформаційного суспільства загалом.Задля реалізації мети дослідження обгрунтуємо поняття “електронні освітні ресурси”. Зосереджено увагу на застосуванні комп’ютерно зорієнтованих методичних систем на різних етапах навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного середовища початкової школи. Доведено, що застосування електронних освітніх ресурсів в інклюзивному навчанні важливо застосовувати в різних режимах роботи з урахуванням особливостей розвитку учнів під час: опитування, бесіди, обговорення процесу виконання завдання; пояснення нового матеріалу, наочної демонстрації, виконання завдань, підведення підсумків уроку; самостійної навчальної діяльності (індивідуальна, парна, групова робота); контролі результатів навчання, тестуванні, коригуванні індивідуальної траєкторії; проектної роботі, під час вирішення проблемних завдань, виконання практичної чи лабораторної роботи, також у роботі з учнями з особливими освітніми потребами в умовах комплексної допомоги та співпраці з сім’єю.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Желуденко, Марина, and Світлана Гринюк. "ОСВІТА ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ РЕСУРС ЗАБЕЗПЕЧННЯ СТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ COVID-19: СТАН, ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, no. 2 (December 25, 2020): 43–53. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.43-53.

Full text
Abstract:
Оглядова стаття присвячена розгляду освіти в умовах пандемії К-19, яка спричинила вплив на функціонування усіх сфер суспільства, змінила картину світу та стала причиною трансформацій освіти. Освіта розглядається як основний стратегічний ресурс забезпечення здорового функціонування суспільства та держави. Підкреслюється необхідність адекватної та професійної освітньої політики держави для подолання кризової ситуації та забезпечення соціальної й економічної безпеки населення. Розглядаються фактори дестабілізуючого характеру, які суттєво впливають на стан освіти в умовах пандемії: соціальна ізоляція, блокування можливості навчання face-to-face, напруження в суспільстві, економічна криза, відсутність достовірних знань про реальних стан речей, нерівний доступ до якісного Інтернету, низький рівень цифрової обізнаності педагогічного персоналу. Здійснюється аналіз проблем освіти у кризовій ситуації, а також визначаються потенційні можливості для виведення освіти на принципово новий за формою та якістю рівень. Автори наголошують на необхідності посилення іншомовної компетентності викладачів, оскільки ситуація потребує теоретичних знань із зовнішніх джерел для об’єктивного аналізу ситуації, а також практичних знань, які дозволяють підвищувати власний професійний рівень (у тому числі за рахунок освіти та самоосвіти при використанні ресурсів іноземними мовами). Серед позитивних змін в освіті автори називають створення нових моделей навчання, розширення освітніх кордонів, економічність, оновлення запитів на освіту, розкриття творчого потенціалу педагогів. У статті визначаються також пріоритети освіти: сприяння, підтримка та участь держави та державних органів влади усіх рівнів у реалізації принципів цифрової освіти; масштабне використання цифрових технологій навчання та викладання; розвиток цифрових навичок педагогічного персоналу, формування культури цифрової комунікації; аналітика в системі освіти, компаративістські дослідження, вивчення досвіду інших держав, стратегічні прогнози. Обґрунтовано, що в умовах дестабілізації суспільства основні проблеми – у царині моральної відповідальності, а тому реформи, зміни, трансформації освіти мають відбуватися з урахуванням основних моральних цінностей та поваги до особистості. Ключові слова: цифрові ресурси, Інтернет, цифрова освіта, освітні ресурси, цифрове спілкування, фактори дестабілізуючого характеру, пріоритети освіти, цифрова обізнаність, моральна відповідальність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Долинський Є. В. "ЕЛЕКТРОННІ ОСВІТНІ РЕСУРСИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ В ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ УНІВЕРСИТЕТУ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 76–84. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.258.

Full text
Abstract:
Потреба у висококваліфікованих перекладачах особливо зростає завдяки міжнародному співробітництву. Це актуалізує потребу в покращенні якості професійної підготовки майбутніх перекладачів. Електронні освітні ресурси є складовою частиною організаційного і методичного забезпечення освітнього процесу, використовуються для забезпечення освітньої діяльності університету і вважаються одним із головних елементів його інформаційно-освітнього середовища. До переліку електронних освітніх ресурсів університету, що підлягають процедурі сертифікації як «Навчально-методична розробка університету», відносять: електронний навчально-методичний комплекс; електронний підручник, посібник; дистанційний курс дисципліни. Електронні освітні ресурси відповідають певним вимогам. Основні види електронних освітніх ресурсів наведені у положенні. Подано структуру електронного навчально-методичного комплексу дисципліни. Електронний навчальний курс має відповідну структуру, схожу зі структурою робочої програми з дисципліни.Сучасна філологічна освіта в цілому і перекладацька, зокрема, переживає період активного оновлення електронних навчальних засобів. Електронні підручники та посібники, загалом, мають низку позитивних особливостей, порівняно з такими, що створені на паперових носіях інформації. Розглянуто критерії визначення якості програмного засобу за кількома напрямами. В умовах розвитку інформаційного суспільства інформатизація освіти неможлива без модернізації змісту навчальних дисциплін, навчальних і педагогічних практик, навчально-дослідницької та науково-дослідної діяльності студентів у професійній галузі. З розвитком соціальних інтернет-мереж студенти і викладачі отримують нові форми і засоби для зберігання й поширення інформації, що полегшує керування навчальною інформацією і процесом засвоєння знань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

ГУБІНА, Оксана. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛЮЧОВИХ АСПЕКТІВ РОЗВИТКУ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ В РОБОТАХ ВІТЧИЗНЯНИХ КОМПАРАТИВІСТІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 48–55. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-48-55.

Full text
Abstract:
У статті представлено результати дослідження соціально-педагогічного та технологічного аспектів розвитку відкритої освіти у вищих навчальних закладах України та Великої Британії. Встановлено, що в результаті інформатизації суспільства постають нові вимоги до навчання майбутніх фахівців. Вирішення вимог полягає у створенні вдосконаленого відкритого (комп’ютерно-орієтованого) середовища навчальних закладів, лабораторій, бібліотек; оновленням методичного забезпечення, педагогічних технологій та змісту дистанційного й електронного навчання на основі використання ІКТ; запровадженням нових форм і методів організації освітнього процесу; упровадженням відкритих навчальних систем; використанням методики формування інформаційно-комунікаційних компетентностей науково-педагогічних працівників, методики оцінювання якості відкритих електронних систем та вільного доступу до відкритих освітніх ресурсів; а також у дослідженні стану, тенденцій і моніторингу розвитку відкритої освіти. Представлено основні технології, що застосовуються у відкритій освіті, а саме: а) кейс-технологія, яка є близьким аналогом технологій заочного навчання; б) TV-технологія; в) мережна технологія. Наведено найбільш детальну в українській науці класифікацію технологій відкритої освіти: 1) науково-освітні інформаційні мережі; 2) технології підтримки віртуального навчання (зокрема, web 2.0 та ін.); 3) всесвітня мережа «Партнерство в навчанні» (Partners in Learning Network); 4) технології електронного проєктування педагогічних систем; 5) технології мережного е-дистанційного навчання; 6) електронні бібліотеки; 7) технології комунікацій близької зони, зокрема, мобільні електронні технології і спеціальні засоби; 8) електронні технології управління проєктами. Доведено, що головними перевагами відкритої освіти є доступність, гнучкість, паралельність, модульність, економічність, інтернаціональність та координованість, які надають можливість кожній людини отримувати освіту. Використання елементів відкритої освіти забезпечує не тільки доступ до цифрового контенту, а й сприяє вдосконаленню системи управління освітою та контролю її якості. Ключові слова: відкрита освіта, соціально-педагогічний та технологічний аспекти, інноваційні технології, інформаційно-комунікаційні компетентності, індивідуалізація навчання, навчальні ресурси.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Naumenko, Olga M. "ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ І ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ШКІЛЬНОЇ ХІМІЧНОЇ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 34, no. 2 (April 19, 2013): 56–63. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v34i2.808.

Full text
Abstract:
Розглядається питання застосування Інтернет-ресурсів з метою підвищення якості шкільної хімічної освіти. Якість освіти трактується як процес і як результат. Із позицій процесу, якість освіти – це стан системи освіти в цілому й умови освітньої діяльності у кожному навчальному закладі зокрема; як результат – вказує на відповідність рівня підготовки учнів вимогам Державного стандарту освіти і чинних освітніх програм, здатність задовольняти освітні запити особистості, відповідати потребам суспільства і держави. Зазначається, що розвиток системи шкільної освіти потребує постійного оновлення технологій, прискореного впровадження інновацій, швидкої адаптації до економічних і технологічних змін у світі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Ресурси освітні"

1

Скарлупіна, Юлія Анатоліївна, Юлия Анатольевна Скарлупина, and Yuliia Anatoliivna Skarlupina. "Відкриті освітні ресурси у викладанні іноземних мов." Thesis, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72690.

Full text
Abstract:
Використання методів змішаного навчання надає багато можливостей для викладання іноземних мов. В цьому контексті, позитивний вплив використання відкритих освітніх ресурсів важко переоцінити, оскільки вони надають студентам доступ до автентичних матеріалів, інтерактивних завдань і платформ для створення власного контенту.
Использование методов смешанного обучения предоставляет ряд возможностей для преподавания иностранных языков. В этом контексте, позитивное влияние использования открытых образовательных ресурсов трудно переоценить, поскольку они дают студентам доступ к аутентичным материалам, интерактивным заданиям и платформам для создания собственного контента.
Using the methods of blended learning gives a number of opportunities for teaching foreign languages. In this context, the positive effect of using free open educational resources cannot be overestimated, as far as they provide the students with the access to authentic materials, interactive tasks and possibilities for creating their own content.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Косик, В. М. "Електронний освітній простір України." Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29430.

Full text
Abstract:
Стрімкий розвиток науки створив передумови для технологізації та інформатизації освітнього процесу. Інформатизація освітньої галузі ініціювала проведення активних наукових досліджень, присвячених інформаційним технологіям навчання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29430
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Пазуха, Ірина Михайлівна, Ирина Михайловна Пазуха, and Iryna Mykhailivna Pazukha. "Відкриті освітні ресурси – інноваційний шлях організації самостійної роботи." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47462.

Full text
Abstract:
Сучасні підходи до вищої освіти передбачають суттєве скорочення аудиторних годин при вивченні дисциплін як гуманітарного, так і природничого та технологічного циклів. Поруч з цим навчальні плани передбачають збільшення кількості годин, що відводяться на самостійну роботу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Лаврик, Тетяна Володимирівна, Татьяна Владимировна Лаврик, Tetiana Volodymyrivna Lavryk, Зоя Іванівна Маслова, Зоя Ивановна Маслова, and Zoia Ivanivna Maslova. "Відкриті освітні ресурси як засоби підтримки у навчальному курсі "Дискретна математика"." Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28747.

Full text
Abstract:
The idea of open educational resources in the current conditions has became wide-spread in academia. The authors give an overview of academic initiatives on the movement of open educational resources. The potential of the initiatives is analyzed, taking discrete mathematics as an example. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28747
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Бондаренко, Андрій Ігорович. "Вікіпедія як освітній ресурс: досягнення і перспективи." Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29426.

Full text
Abstract:
Зростаюча популярність Вікіпедії і її невичерпний потенціал як освітнього ресурсу визнається як зарубіжними, так і українськими науковцями та освітянами. Це дає право говорити про актуальність проблеми використання Вікіпедії в освітньому процесі в різних аспектах. Метою цього дослідження є аналіз досягнень і перспектив розвитку Вікіпедії в її можливостях у використанні в освітньому процесі в Україні. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29426
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Пікалова, Валентина Валеріївна, and В. М. Шерстюк. "Особливості розробки масових відкритих дистанційних курсів в рамках підготовки майбутнього вчителя математики." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41075.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Смольникова, О. В. "Відкриті освітні ресурси у навчанні дітей, які довготривало перебувають на лікуванні." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/38020.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Каук, В. І., and К. М. Пуголовок. "Розробка і впровадження системи розробки інформаційно-освітніх ресурсів у ХНУРЕ." Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29477.

Full text
Abstract:
Стрімкий розвиток технологій потребує змін в усіх галузях.В свою чергу галузь освіти останнім часом також реформується та трансформується до стандартів Євросоюзу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29477
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Фоміних, Н. Ю. "Відкриті освітні ресурси як засоби підтримки навчальної дисципліни "англійська мова за професійним спрямуванням"." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33282.

Full text
Abstract:
Сьогодні вища освіта змінюється за структурою і змістом, системою матеріально-технічного забезпечення, моделями організації навчально-виховного процесу, технологіями. У Національній доктрині розвитку освіти ХХІ століття задекларовано перехід від суто держаного управління освітою до державно-громадського. Реалізація цього положення потребує пошуку нових освітніх ресурсів вищими освітніми закладами. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33282
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Литвин, Андрій Вікторович, and Віталій Андрійович Литвин. "Переваги і недоліки застосування електронних освітніх ресурсів." Thesis, ВЦ КОГПА ім. Тараса Шевченка, 2018. http://hdl.handle.net/123456789/5588.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Ресурси освітні"

1

Освітні інтернет-ресурси. Київ: Освіта України, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Електронні ресурси для науки, освіти, виховання. Донецьк: ДонДУЕТ, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Електронні ресурси для науки, освіти, виховання. Донецьк: ДонДУЕТ, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Електронні ресурси для науки, освіти, виховання. Донецьк: ДонДУЕТ, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Електронні ресурси для науки, освіти, виховання. Донецьк: ДонДУЕТ, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Барладим, В. М., К. С. Берідзе, А. В. Бруяка, С. В. Горбаченко, В. В. Коваленко, Ю. Г. Носенко, М. В. Мар’єнко, С. О. Семеріков, and М. П. Шишкіна. Використання сервісів адаптивних хмаро орієнтованих систем у діяльності вчителя. Педагогічна думка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4349.

Full text
Abstract:
У методичному посібнику наведено теоретичні відомості з основ вико-ристання адаптивних хмаро орієнтованих систем у діяльності вчителя, що охоплюють поняттєвий апарат, критерії добору засобів і ресурсів, проекту-вання структури середовища. Обґрунтовано методичні засади використання сервісів науково-навчальної хмари закладу освіти на базі MS Office 365, сервісів адаптивного управління контентом на базі загальнодоступної хмари (AWS, IBM Box), підтримування процесів створення і використання електронних освітніх ресурсів (WPadV4), використання сервісів відкритої науки в адаптивних хмаро орієнтованих системах, використання хмарного сервісу CoCalc для організації спільної роботи над навчальними проектами та ін. Для педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, студентів і аспірантів закладів педагогічної освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

"Гендерна освіта - ресурс розвитку паритетної демократії". Тернопіль, 2011.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Августюк, Марія. Vocabulary Builder Quiz Supplement. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/30.11.2020.

Full text
Abstract:
Навчальний посібник «Vocabulary Builder Quiz Supplement» iз навчальної дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням (англійська)» призначений для студентів факультету міжнародних відносин Національного університету «Острозька академія» (рівень вищої освіти: другий (магістерський); освітньо-професійна програма «Історія та археологія»; спеціальність 032 Історія та археологія; ОПП «Історія та археологія») очної (денної) форми навчання. Посібник містить програму навчальної дисципліни, тестові завдання на засвоєння лексичного матеріалу, список питань до заліку, список тем самостійного опрацювання студентами матеріалу занять, список рекомендованої літератури до курсу, а також пропоновані інформаційні ресурси в Інтернет для перегляду відео відповідно до матеріалу, що вивчається.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Токарева, Наталя Миколаївна, Олена Андріївна Ткаченко, Наталя Миколаївна Макаренко, Олена Леонідівна Пінська, Анжеліка Володимирівна Коллі-Шамне, Світлана Анатоліївна Дрібас, Оксана Анатоліївна Даценко, Яна Олександрівна Гапочка, Володимир Миколайович Прокопов, and Олена Олександрівна Халік. Полімодальність особистісного розвитку суб’єктів освіти у сучасному інформаційному суспільстві. Криворізький державний педагогічний університет, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6048.

Full text
Abstract:
Науково-методичний посібник висвітлює науково-методичний контент особистісного розвитку суб’єктів освіти в умовах системних змін. Авторами представлено результати дослідження можливостей розвитку життєтворчих умінь, креативного мислення здобувачів освіти, надано методичні рекомендації щодо ресурсного розвитку суб’єктів освіти. Приділяється увага питанням превенції та корекції внутрішньоособистісних конфліктів в умовах психологізації і діалогізації освітнього простору; аналізується ресурсний потенціал дистанційного формату підвищення кваліфікації освітян та роботи в умовах інклюзії. Видання адресоване психологам, педагогам та іншим зацікавленим особам, котрі можуть бути долучені до психолого-педагогічного супроводу особистісного розвитку суб’єктів освіти у вимірах несталого інформаційного суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Електронні ресурси для науки і освіти: створення, збереження, доступ. Донецьк: ДонДУЕТ, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Ресурси освітні"

1

Yashchuk, S. Р., and N. S. Zhuravska. "УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ РЕСУРС: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД." In VECTOR OF MODERN PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCE IN UKRAINE AND EU COUNTRIES, 746–62. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-37-2.2.21.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Четвертак, Тетяна. "ІННОВАЦІЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ: ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ХІМІЇ." In Traditional medicine and pharmacology. Achievements, innovations, and alternatives, 206–13. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.med.ii-206-213.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Ilchuk, V. V. "ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНІХ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ." In MODERN RESEARCHES IN PHILOLOGICAL SCIENCES, 85–101. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-37-2/6.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Ресурси освітні"

1

Дмитрук, Зоя. "СТВОРЕННЯ КУРЕНЯ - ВАГОМИЙ РЕСУРС ПРОЦЕСУ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ." In ЗДОБУТКИ ТА ДОСЯГНЕННЯ ПРИКЛАДНИХ ТА ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУК XXI СТОЛІТТЯ, chair Т. Махиня. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/07.08.2020.v2.14.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Біда, Д. "РЕАЛІЗАЦІЯ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ У STEM-ОСВІТІ РЕСУРСАМИ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ ПРОЕКТУ «КОЛОСОК»." In PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/15.05.2020.v4.37.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Бурмакіна, Н. С. "Переваги застосування інтернет-ресурсів для формування іншомовної комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти." In MODERN EUROPEAN PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL EDUCATION. THE DEVELOPMENT OF A CREATIVE LEARNING ENVIRONMENT. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-146-6-17.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Ресурси освітні"

1

Скрипник, Л. М. Інформаційно-комунікаційне освітнє середовище, як необхідна складова модернізації освіти. Cognum Publishing House, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4527.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена питанням функціонування інформаційно- комунікаційного освітнього середовища в сучасному закладі освіти. Розкрито зміст і функцію його основних структурних елементів та ресурси його створення. Виокремленні рівні інформаційно-комунікаційного освітнього середовища. Визначено основні перспективи та можливості закладу освіти та всіх його учасників після створення інформаційно-комунікаційого освітнього середовища. Та з’ясованні протиріччя його функціонування. Представленні погляди науковців щодо користі та необхідності створення в сучасному закладі освіти інформаційно-комунікаційого освітнього середовища.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Тимченко, А. А., В. А. Ващенко, С. В. Заболотній, Я. В. Гальченко, Ю. Г. Лега, В. М. Лукашенко, Т. Л. Мазурок, et al., eds. Інформаційні технології в освіті, науці і техніці (ІТОНТ-2018). Chair В. М. Рудницький. ЧДТУ, May 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2871.

Full text
Abstract:
Матеріали конференції висвітлюють основні напрями розвитку інформаційних технологій і систем та їх використання в освіті, науці, техніці, економіці, управлінні, медицині. У матеріалах розглядаються питання, пов’язані з комп’ютерним моделюванням фізичних, хімічних і економічних процесів, інформаційною безпекою та застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у техніці, наукових дослідженнях і управлінні складними системами, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, з створенням, впровадженням і використанням науково-освітніх ресурсів у закладах освіти різного рівня, а також з проблемами підготовки ІТ-фахівців. Для наукових і педагогічних працівників, аспірантів і студентів закладів вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Пахомова, Олена Володимирівна, and Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Пахомова, Олена Володимирівна, and Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Пахомова, Олена Володимирівна, and Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Моісеєнко, Михайло Вікторович, Наталя Володимирівна Моісеєнко, and Сергій Олексійович Семеріков. Мобільне інформаційно-освітнє середовище вищого навчального закладу. Видавничий центр ДВНЗ «Криворізький національний університет», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/717.

Full text
Abstract:
У тезах висвітлено визначення поняття мобільного інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу, спрямованого на задоволення освітньо-наукових потреб всіх користувачів у забезпеченні необхідними електронними ресурсами у будь-який час та у будь-якому місці.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Моісеєнко, Наталя Володимирівна, Михайло Вікторович Моісеєнко, and Сергій Олексійович Семеріков. Мобільне інформаційно-освітнє середовище вищого навчального закладу. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/720.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено визначення поняття мобільного інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу, спрямованого на задоволення освітньо-наукових потреб всіх користувачів у забезпеченні необхідними електронними ресурсами у будь-який час та у будь-якому місці.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Дікунова, О. А. Фахівці бібліотеки як інтелектуально-креативний ресурс формування інформаційно-освітнього простору вищого навчального закладу. Рівненський державний гуманітарний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3833.

Full text
Abstract:
Розглянуто інноваційну модель бібліотеки в системі вищої освіти. Проаналізовано бібліотечно-інформаційну діяльність фахівців як основного генератора креативних ідей. Доведено, що виклики часу, пов’язані з високим попитом на творчість, обумовлює зростання вимог до бібліотечних фахівців у плані обов’язковості професійно-творчого підходу, запитів на креативні рішення, реалізацію нових ідей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Теплицький, О. І. М-портал в системі мобільної освіти. КЕІ ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1229.

Full text
Abstract:
Програмне забезпечення М-порталу має надавати можливості подання навчального контенту, ведення дискусій та передавання повідомлень. Така можливість реалізується системою управління навчанням (LMS), що базується на Web-послугах по обміну XML-контентом за стандартами SOAP, WSDL, UDDI. Це створює необхідну основу для переходу від PC-центричних до розподілених мобільних систем, в яких різні пристрої мають єдиний доступ до освітніх XML-ресурсів з будь-якого місця.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Лисоконь, Ілля Олександрович. Introduction of Electronic Document Flow in the System of Higher Educational Institutions as a Phenomenon of Digitalization. Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4393.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто, що діджиталізація у вищій школі дає змогу удосконалити адміністративно-господарський процес, збільшити ефективність роботи, знизити витрати на придбання канцелярських товарів та звільнити персонал від виконання рутинних завдань. Уведення електронного документообігу в університеті дасть змогу зосередити увагу на основних процесах – освітній та науково-технічний, раціонально використовувати наявні ресурси, вчасно реагувати на інформацію та здійснювати планування власної роботи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Ресурси освітні' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses Books
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography