To see the other types of publications on this topic, follow the link: Ресторанна індустрія.
Journal articles on the topic 'Ресторанна індустрія'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 32 journal articles for your research on the topic 'Ресторанна індустрія.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Завадинська, О. Ю., and Є. Дубчак. "ДІАЛЕКТИКА РОЗВИТКУ ЯКОСТІ ПОСЛУГ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ В УКРАЇНІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 64 (October 7, 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-07.
Full textAbstract:
У даній науковій статті ставиться завдання проаналізувати “поняття якості” в динаміці йо-го розвитку в індустрії гостинності України. В процесі розвитку індустрії гостинності питання якості посі-дають одне з важливих місць. Ключовим моментом у формуванні якості є процес взаємодії туристичних фірм і готельно-ресторанних комплексів. Встановлено, що зміна форм власності, інтеграція України у світовий простір стали початком нових підходів до формування якості сервісних послуг готелів, ресторанів і турис-тичних фірм. На основі аналізу діяльності туристичної фірми “Супутник” (туроператор з багаторічним дос-відом роботи на ринку туристичних послуг України), а також враховуючи опрацювання наукових джерел з даного питання, авторами робиться спроба систематизувати діалектику розвитку, поняття якості за останні десятиліття. Хронологічні межі дослідження: 70-80-ті роки XX століття та період ринкових відно-син у незалежній Україні. Логічним і своєчасним є судження про важливість якості послуг в умовах всесвіт-ньої пандемії коронавірусу COVID-19. Доведено, що наслідком всесвітньої пандемії коронавірусу стала поява цілого ряду новітніх технологій обслуговування клієнтів туристичними фірмами і готельно-ресторанними комплексами. Актуальним є бачення історичної динаміки розвитку поняття якості як фактора привабливості індустрії гостинності та її рушійної сили. Зроблено висновок, що готельно-ресторанні господарства і туризм як одні з високорентабельних сфер світової економіки в XXI столітті стають провідним напрямом економіч-ного і соціального розвитку України.
2
Кругляк, Григорій Олексійович. "Дослідження ролі інноваційних технологій в управлінні підприємствами готельно-ресторанного господарства." Economic and food security of Ukraine, no. 3-4 (March 6, 2019): 58–64. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1287.
Full textAbstract:
У сучасних ринкових умовах впровадження інновацій сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств. Розвиток підприємства вимагає постійного використання інновацій. Для того, щоб підвищити ефективність діяльності підприємства, важливо вдосконалювати методи управління, створювати нові продукти і послуги. У статті досліджено основні визначення понять інновація та інноваційні технології в управлінні підприємствами та визначено їх роль у розвитку підприємств готельно-ресторанного господарства. Розглянуто такі сучасні методи управління готелем, як електронне управління готелем, системи управління взаємовідносинами з клієнтом (crm-системи). Проведено порівняльний аналіз популярних на ринку CRM-систем, таких як Libra OnDemand CRM, Парус, Opera Enterprise Solution. Досліджено їх основні модулі, функціональні можливості в оптимізації управління готельними підприємствами. Визначено роль інтерактивного електронного меню в управлінні ресторанним підприємством, переваги використання QR-кодів та інших інтерактивних технологій в закладах ресторанного господарства. Розглянуто інноваційний тип закладу - інтерактивний ресторан. Наведені в статті результати дослідження можуть бути використані в якості джерела інформації для побудови і вдосконалення системи інвестиційної привабливості підприємствами готельно-ресторанного комплексу. Згодом все більшу кількість підприємств розробляють і впроваджують інноваційні технології для оптимізації управління та підвищення конкурентоспроможності. Оскільки впровадження таких інноваційних технологій і електронних систем дозволяє надавати гостям технологічно новий, сучасний формат взаємодії з готелем і рестораном, а також дозволяє підвищити загальний рівень управління підприємством. Інтерактивні технології формують новий ринок, відкривають широкі можливості і впливають на майбутнє індустрії готельно-ресторанного господарства, тому являються перспективними як у всьому світі, так і в нашій країні.
3
Симонович, Наталія. "Визначальні особливості професійної підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 5, 2021): 39–42. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-39-42.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність якісної професійної підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи. На основі аналізу теорії та методики професійної освіти виокремлено її визначальні особливості та найбільш істотні фактори підвищення якості. Доведено, що подальший динамічний розвиток індустрії гостинності вимагає підвищення якості підготовки кадрів, забезпечення туристичної галузі, готельного та ресторанного господарства фахівцями, які відповідали б міжнародним стандартам якості у сфері послуг. З’ясовано, що вища професійна освіта в галузі готельно-ресторанного обслуговування повинна спрямовуватися на формування особистості фахівця, здатного до самореалізації в сучасному суспільстві. Визначено, що найважливішими факторами підвищення якості підготовки фахівців у сфері готельно-ресторанних послуг є: теоретична підготовка; формування ділових навичок; розвиток науково-методичного забезпечення; проходження практики в організаціях різних галузей економіки; психологічний супровід професійної підготовки та використання інноваційних методів у процесі навчання.
4
Kovtunenko Yu., Palzhok N., Tarutina P., and Babynina M. "ВПЛИВ COVID-19 НА ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ." Economic forum 1, no. 1 (March 13, 2022): 120–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-15.
Full textAbstract:
У статті розглянуто ключові проблеми, зміни та обмеження в діяльності підприємств готельно-ресторанної індустрії в період Covid-19. Також розглянуто статистичні дані, що надають уявлення про стан та тенденції розвитку готельно-ресторанного бізнесу в Україні в період пандемії. Проаналізовано вплив пандемії коронавірусу (COVID-19), яка спричинила величезні перебої в роботі підприємств різних галузей. Виявлено низку проблем, з якими стикається готельний та ресторанний бізнес в Україні. Надано практичні пропозиції щодо виходу з кризи, упровадження яких дасть змогу зменшити рівень негативного впливу наслідків пандемії. Коронавірус завдав серйозних збитків готельному та ресторанному бізнесам в Україні, на відновлення сектору може піти не один рік. Внаслідок цього майже вся світова економіка дала тріщину. Безліч галузей економіки у всьому світі втратили свої позиції, а мільйони людей втратили робочі місця. Все це негативно позначається на добробуті людей, їх фінансовому становищі та може призвести до великої економічної кризи.
Крім цього були накладені жорсткі обмеження на соціально-культурну сферу життя. Серед них можна виділити такі як, заборона відвідування масових святкових/спортивних заходів, закриття магазинів, кафе, салонів, готелів та інше, обмеження в пересуванні в межах країни та за кордон. Вітчизняний готельно-ресторанний бізнес одним із перших відчув на собі наслідки, які приніс із собою карантин. Це одна з тих галузей, де наявна жорстока конкуренція за місце «під сонцем» і існує необхідність постійно розвиватись, щоб задовольнити усі бажання клієнтів.
Через карантин люди були змушені забути про подорожі, кордони були закриті, а туристичні агенти змушені були повернути своїм клієнтам кошти за заброньовані тури. Карантинні заходи майже повністю призвели до зупинки таких галузей економіки, як готельний та ресторанний бізнес, авіаперевезення, роздрібна торгівля тощо.
5
Kozak, Andriy. "Модель формування професійної компетентності майбутніх майстрів ресторанного обслуговування у професійно-практичній підготовці." Освітній простір України, no. 15 (April 15, 2019): 87–96. http://dx.doi.org/10.15330/esu.15.87-96.
Full textAbstract:
Інноваційний розвиток сфери ресторанного господарства зумовлює пошук нових форм, методів, способів професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах профе-сійної (професійно-технічної) освіти та систематизованої репрезентації досвіду органі-зації процесу формування професійної компетентності майбутніх майстрів ресторан-ного обслуговування у вигляді педагогічних моделей. На основі результатів аналізу педагогічних моделей формування відповідних знань, умінь та навичок майбутніх фахівців з’ясовано, що основою їх розроблення є сучасні методологічні підходи (компетентнісний, системний, суб’єктний, особистісно-розвивальний, контекстний, діяльнісний), як визна-чальні орієнтирри досягнення якості професійної підготовки. У статті схарактери-зовано складники моделі формування професійної компетентності майбутніх майстрів ресторанного обслуговування, а саме: цільовий, змістовий, процесуально-методичний, діагностично-результативний блоки. Узагальнено, що упровадження моделі формування професійної компетентності майбутніх майстрів ресторанного обслуговування у профе-сійно-практичній підготовці передбачає дотримання та реалізацію зв’язків між наявни-ми нормами організації професійної підготовки майбутніх майстрів ресторанного обслуговування та сучасними вимогами ресторанної індустрії з орієнтацією на формування професійно компетентного майбутнього фахівця – здатного ефективно провадити професійну діяльність у динамічно змінних умовах розвитку ресторанного господарства.
6
Капліна, Тетяна, Анна Капліна, and Лариса Кущ. "ІНДУСТРІЯ ГОСТИННОСТІ УКРАЇНИ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 27 (November 14, 2021): 116. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.27.116.
Full textAbstract:
УДК 338.488.2:640.4 (477), JEL Classification: Z310, L83
Мета. Метою дослідження є тенденції розвитку індустрії гостинності, зокрема її складових: готельного та ресторанного господарства в умовах підвищених вимог, пов’язаних з карантинними заходами. Методика дослідження. У статті використано методи, що дозволяють реалізувати мету дослідження, зокрема: логічного узагальнення – під час визначення сучасного стану індустрії гостинності України; теоретичного узагальнення – під час визначення понятійного апарату сфери гостинності; аналізу та синтезу – під час дослідження сучасних тенденцій розвитку сфери гостинності та її складових: готельного та ресторанного господарства. Результати. Установлено, що в умовах карантинних обмежень найбільш вразливою стала сфера гостинності та її складові: туристична галузь, ресторанне та готельне господарство. На основі запропонованих МОП заходів для керівників підприємств авторами систематизовано рекомендації для готельного та ресторанного господарства. На підставі вивченого досвіду роботи підприємств ресторанного господарства запропоновано схему їх роботи під час пандемії, систематизовано вимоги до виробничого процесу в закладах ресторанного господарства. Наукова новизна. На основі дослідження сучасних тенденцій розвитку індустрії гостинності запропоновано напрями покращення стану галузі. Систематизовані для ресторанного господарства схема реалізації продукції під час пандемії та рекомендації для виробничого процесу. Практична значущість. Упровадження в діяльність підприємств ресторанного господарства запропонованої авторами схеми роботи під час пандемії дозволить попередити скупчення людей і підвищить рівень безпеки як гостей, так і персоналу. Дотримання рекомендацій щодо виробничого процесу в закладах ресторанного господарства надасть їм можливість функціонувати навіть в умовах підвищених карантинних вимог.
7
Миронов, Ю. Б. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА ІНДУСТРІЮ ТУРИЗМУ ТА ГОСТИННОСТІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 63 (October 1, 2021): 78–82. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-12.
Full textAbstract:
У статті розглядається економічний та соціально-психологічний вплив пандемії COVID-19 та пов’язаних з нею карантинних обмежень на ринки туристичних послуг і сферу гостинності, поведінку спожи-вачів на цих ринках, їх очікування. Поведінка споживачів залежить від їх соціально-демографічних особливо-стей, що відіграє істотну роль у прийнятті рішень про покупку туристичних та готельно-ресторанних по-слуг. Досліджується зв’язок між сприйняттям споживчого ризику та політикою стимулювання економіки з боку уряду. Доведено, що сприйняття споживчого ризику знизиться, коли уряд буде проводити економічну політику щодо стимулювання туризму та сфери гостинності. Прозора, достовірна статистична інформація про стан захворюваності у країні та можливості скасування карантинних обмежень, а також довіра грома-дян до такої інформації здійснює вагомий вплив на поведінку споживачів, а рекомендації чи вимоги щодо об-межень більш адаптовані для людей, якщо вони чітко розуміють відомості, надані органами державної влади. Адекватні та обґрунтовані обмеження допомагають учасникам ринку краще контролювати свої емоції та управляти ризиками, а власникам бізнесів додають упевненості в тому, що вони зможуть ефективніше спра-витися з кризою на різних рівнях. Високий рівень невизначеності, викликаний спалахом коронавірусу, змусив людей глибше замислитися про ризики та спричинив розвиток високого рівня негативних емоцій. Туристичний бізнес, а також готельний та ресторанний сектори повинні бути за таких умов інноваційними, вони також повинні донести до споживачів думку про те, що всі клієнти отримають безпечне для здоров’я обслуговування та будуть достатньо захищеними. Кожне підприємство повинне запевнити клієнтів, що пункт чи місце об-слуговування достатньо безпечні, і це допоможе побудувати довірливі відносини зі своїми постійними клієнтами та знайти нових. Вивчаються можливі сценарії відновлення туристичної галузі у постпандемійний період. Визначено перспективні напрями подальших наукових досліджень у даному напрямі.
8
Милько І.П. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ." Економічний форум 1, no. 4 (November 30, 2019): 90–97. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-14.
Full textAbstract:
У статті розглянуто загальні аспекти розробки стратегії розвитку готельно-ресторанного комплексу України. Розглянуто готельно-ресторанний комплекс як важливий елемент сфери послуг. Пояснено співвідношення індустрії туризму та індустрії гостинності. Запропоновано схему основних складових управління підприємствами готельно-ресторанного комплексу. Запропоновано визначення управління підприємствами готельно-ресторанного комплексу. Розглянуто сучасні тенденції розвитку всесвітнього готельно-ресторанного комплексу. Сформовано місію готельно-ресторанного комплексу країни, уточнено цілі, пріоритети і завдання діяльності. Визначено поняття «стратегія» розвитку готельно-ресторанного комплексу. У статті побудована SWOT-матрицю підприємств готельно-ресторанного комплексу країни. Визначено принципи стратегічного планування. Запропоновано структуру стратегії розвитку готельно-ресторанного комплекса країни.
9
Шевчук, Юлія Андріївна. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ІЄРАРХІЇ ЦІЛЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ ІНДУСТРІЇ." Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Series: Economic sciences 133, no. 2 (August 19, 2019): 89–99. http://dx.doi.org/10.30857/2413-0117.2019.2.8.
Full textAbstract:
The article presents the research findings on building an optimal goal hierarchy for businesses in the sector of hotel and restaurant industry. A mathematical rationale has been provided for setting objectives in the context of ensuring effective hospitality management by hotel and restaurant businesses based on a set of key performance indicators. It is argued that every managerial action must be focused on problem solving. According to the research results, a solution is a management decision aimed at gaining the maximum to achieve certain goals. Failure to set optimal goals makes impossible to shape a management problem which, in turn, translates into absence of the need for making management decisions. Goals contribute to shaping the criteria for evaluating the feasibility of proposed management decisions as well as mapping the criteria for assessing the ultimate predicted outcomes. However, most often, objectives sought to be achieved by top management of hospitality industry companies are perceived quite differently by the staff. In this context, the system of goals is a critical instrument for management decision making and problem solving related to organizational issues in managing businesses of hotel and restaurant industry. Thus, the flexibility of organizational structures in a management paradigm within the hospitality industry is associated with the dynamic process of designing the optimal goal hierarchy to achieve good performance in the sector of hotel and restaurant industry. The author assumes that the estimation of the relevant flexibility of organizational structure management by hospitality industry businesses can be attained through the suggested classification of management goals.
10
Сідина, Л. П. "Перспективи розвитку готельно-ресторанної індустрії України: теорія, практика, інновації розвитку." Інвестиції: практика та досвід, no. 5, березень (2019): 58–62.
Find full text
11
Chmil, H. L., and N. M. Dzhhutashvili. "Digitalization of the Customer Experience Management in the Hotel and Restaurant Industry." Business Inform 8, no. 511 (2020): 237–45. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-8-237-245.
Full text
12
Сапожник, Д. І., and Л. Б. Демидчук. "ІНФОРМАЦІЙНА СЕРВІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НАДАННЯ ПОСЛУГ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ." Підприємництво і торгівля, no. 28 (February 5, 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-14.
Full textAbstract:
У статті досліджуються актуальні проблеми інформаційної сервізації в системі послуг індустрії гостинності під час процесів трансформації її інфраструктури і вимог до організації та особливостей надання у сучасних умовах в Україні. Вітчизняний інформаційний простір містить дуже мало конкретики про результати цифровізації, зокрема сфери індустрії гостинності, тому це питання потребує систематизації. Технологія трансформацій до цифрового суб’єкта господарської діяльності з надання туристичних, готельних та ресторанних послуг повинна складатися з трьох основних частин: стратегії, діджиталізації ринку й автоматизації переважної більшості операційних процесів. Стратегія починається із вбудовування діджиталізації в стратегію розвитку підприємництва у цілому. Розглянуто процес перебудови під цифрові технології підприємницьких процесів, коли актуальним стає елемент прийняття ділового рішення щодо інвестицій, зокрема придбання потрібного програмного забезпечення, технічного переоснащення та навчання персоналу, розвиток у підприємстві діджитального способу мислення; передумови вбудовування інформаційних послуг і консультування в матеріально-речове виробництво та його підстави. Проаналізовано ключові об’єкти цифрових трендів сьогодення, зокрема: інформаційні дані, що є джерелом формування конкурентоспроможності; internet of things (IoT); цифрові процеси трансформації як окремих видів підприємництва, так і цілих підприємницьких секторів; sharing economy; повна віртуалізація усіх інфраструктурних IT-систем; artificial intelligence (AI); формування та використання цифрових платформ. Розглянуто сукупність переваг, які надаються в результаті впровадження сучасних цифрових технологій та користування ними, реальні перешкоди щодо належного розвитку інформаційної сервізації в Україні. Констатовано, що у вітчизняному інформаційному просторі дуже мало конкретики про результати цифровізації. Досліджено складники сучасних інновацій в індустрії гостинності. Зроблено висновок, що основними завданнями стимулювання інноваційної діяльності галузі індустрії гостинності є: розвиток інституціональних засад інтеграції наукової, інноваційної, виробничої сфер; перетворення наукового складника на активного чинника нагромадження інноваційного потенціалу цієї галузі; формування її ефективної інноваційної інфраструктури.
13
Oshchypok, I. M., N. Z. Petryshyn, R. O. Blishch, and M. P. Popovych. "Scientific and innovative infrastructure of the region in the context of hotel&restaurant industry development." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Economic sciences, no. 56 (2018): 25–32. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2018-56-04.
Full text
14
Козак, Андрій. "СУЧАСНА СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАЙСТРІВ РЕСТОРАННОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 14 (September 21, 2018): 86–92. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.86-92.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної освіти з метою досягнення балансу між вимогами галузі ресторанного господарства та якістю освітніх послуг. З‘ясовано, що раціональне використання наукового і практико-орієнтованого потенціалу компетентнісного підходу до підготовці майбутніх майстрів ресторанного обслуговування робить можливим здійснення змін у змісті професійної освіти, в організації та методичному забезпеченні навчально-виробничого процесу та оцінюванні навчальних досягнень учнівської молоді. Проаналізовано наукові праці дослідників проблем компетентнісної парадигми професійної освіти. Обґрунтовано категорії компетентнісного підходу: «професійна компетентність», «ключові компетентності», «підприємницька компетентність» та ін. Розкрито зміст поняття «професійна компетентність майбутніх майстрів ресторанного обслуговування», що ґрунтується на конкретизації знань, умінь, навичок, професійно важливих якостей, необхідних для здійснення професійної діяльності в ресторанній індустрії. Проаналізовано процес формування професійної компетентності майбутніх майстрів ресторанного обслуговування, згідно з яким відбувається становлення особистості в соціальному та професійному середовищах. З метою досягнення позитивної динаміки в рівнях сформованості професійної компетентності майбутніх майстрів ресторанного обслуговування визначено компоненти досліджуваного явища, якими є: ціннісно-мотиваційний, когнітивно-пізнавальний, особистісно-професійний та діяльнісно-рефлексивний. Цілеспрямований розвиток цих компонентів в освітньому процесі забезпечить кваліфікованим робітникам успішну соціалізацію та ефективне виконання ними професійних функцій у сфері ресторанного господарства.
15
Антошкова, Н. А. "КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КЛІЄНТООРІЄНТОВАНОГО СЕРВІСУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 60 (July 3, 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-13.
Full textAbstract:
Перспективи сталого розвитку підприємств ресторанної індустрії України визначаються да-леко не короткостроковими результатами отримання прибутку, а застосуванням стратегії клієнтоорієнто-ваного сервісу, спрямованої на підвищення конкурентноздатності і, як результат, досягнення економічного ефекту в довгостроковому періоді. У статті розглянуто роль кадрового забезпечення у формуванні клієнтоо-рієнтованого сервісу на підприємствах ресторанного господарства. Доведено, що основним суб’єктом, що реалізує клієнтоорієнтований сервіс на підприємстві, є його персонал. Сформовано авторський алгоритм формування клієнтоорієнтованості персоналу. Обгрунтовано важливість балансу інтересів та корпоратив-них цінностей підприємства та персоналу, а також доведено ефективність формування лояльності працівни-ків до підприємства завдяки відкритості та доступності керівництва. Запропоновано модель взаємозв’язку потреб підприємства, мотиваційних стимулів, потреб працівника та його внеску в формування клієнтоорієн-тованого сервісу. Окреслено важливість і домінуючу роль у формуванні кадрового забезпечення клієнтоорієн-тованого сервісу процесу навчання та безперервного саморозвитку персоналу. Охарактеризовано основні ме-тоди навчання як на робочому місці працівника, так і поза ним. Досліджено практику навчання клієнтоорієн-тованого персоналу зарубіжними підприємствами готельно-ресторанного господарства, яка грунтується на системі японського менеджменту кайдзен та передбачає безперервний розвиток клієнтоорієнтованого персо-налу, створює умови досить високої адаптації персоналу до різних змін у ресторанному господарстві. Обгру-нтовано застосування методу за моделлю Циклу Колба. Показано значення різних видів клієнтоорієнтованос-ті персоналу з погляду цінності та ефективності ресторанного бізнесу.
16
Степанова, Т. М., and А. О. Геліх. "ФОРМУВАННЯ КУЛІНАРНИХ БРЕНДІВ СУМЩИНИ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ГОСТИННОСТІ РЕГІОНУ." Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, no. 3 (December 21, 2021): 44–48. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-3-7.
Full textAbstract:
Статтю присвячено підвищенню туристичної привабливості Сумського регіону за рахунок кулінарних брендів, що є актуальним питанням для зростання конкурентоздатності підприємств гостинності. У статті досліджено туристичний потенціал Сумщини. Значну увагу звернено на сприятливі кліматичні умови, екологічну незабрудненість, історико-культурні надбання Сумської області. Визначено чинники, що є сприятливими для розвитку туризму: спортивного, деяких видів спеціального туризму, що, прогнозовано, матиме позитивний вплив на економічне зростання регіону. Порушено актуальні питання забезпечення своєчасного та якісного харчування споживачів туристичних послуг. Проведено аналіз гастрономічного потенціалу окремих міст Сумської області. Акцентовано увагу на створенні кулінарних брендів та впровадження їх в об’єкти гостинності, що є перспективним для залучення більш широкого кола споживачів. Установлено суттєвий вплив на зростання лідируючих позицій у галузі гостинності відродження страв за автентичними рецептурами та впровадження їх у закладах ресторанного господарства. Сприятливим для підвищення конкурентоспроможності засобів розміщення є використання у меню регіональних страв. Окреслено роль гастрономічних фестивалів у розширенні кола споживачів ресторанних послуг, орієнтованих на споживання кулінарних надбань Сумщини. Проведено аналіз існуючих тенденцій приготування і реалізації регіональних страв у підприємствах ресторанного господарства України. Проаналізовано історико-культурний потенціал Сумської області, описано особливості харчової продукції певних районів, а також можливі шляхи підвищення їхньої кулінарної привабливості. Визначено перспективи розвитку кулінарного брендингу шляхом розвитку нових напрямів, що активно впроваджуються у деяких містах Сумської області. Таким чином, позитивні тенденції до динамічного розвитку індустрії гостинності через упровадження кулінарних інновацій регіонального спрямування матимуть сприятливий вплив на економічне зростання регіону.
17
Д’яконова, Анджела, Федір Трішин, and Олена Коротич. "РЕІНЖИНІРИНГ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ УСПІШНОГО РОЗВИТКУ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА." Економіка та суспільство, no. 29 (July 27, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-28.
Full textAbstract:
Робота присвячена дослідженню розвитку ресторанного бізнесу, який вважається вагомою високоприбутковою складовою індустрії гостинності в Україні і світі. В сучасних умовах жорсткої конкурентної боротьби підприємствам ресторанного бізнесу дуже важко адаптуватися до швидких змін у зовнішньому економічному середовищі та збільшення вимогливості гостей ресторанних закладів. Тому все більшої актуальності і практичного значення набуває реінжиніринг бізнес-процесів, який базується на новому підході до ведення бізнес-процесів, дає змогу вітчизняним підприємствам активно розвиватися і бути конкурентоспроможними як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. У зв’язку з цим виникла необхідність у впровадженні у ресторанний бізнес інноваційних заходів та інформаційних технологій. Сучасні інформаційні технології здатні суттєво змінити діяльність ресторанних закладів у відповідності до вимог ринку і очікування споживачів ресторанної продукції. В роботі досліджено практичний досвід використання інформаційних технологій при впровадженні принципів реінжинірингу бізнес-процесів підприємствами ресторанного бізнесу, проведено аналіз матеріальних і інформаційних потоків в діючих ресторанах, що дозволило отримати комплексну функціональну модель діяльності ресторанних закладів. Побудова функціональної моделі AS-IS дозволяє визначити, які процеси здійснюються на підприємствах ресторанного бізнесу, які інформаційні засоби використовуються, а також відображає взаємозв’язок етапів діяльності в ресторані між собою і вплив кожного етапу на кінцевий результат.
18
Лисюк, Тетяна, Оксана Терещук, and Ольга Демчук. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ РЕКЛАМИ ТА PR-ТЕХНОЛОГІЙ В ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ." Економіка та суспільство, no. 28 (June 29, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-35.
Full textAbstract:
У статті розглянуто вплив реклами та PR-технологій на готельно-ресторанну індустрію. Проаналізовано ефективність використання соціальної мережі Instagram для просування готельно-ресторанного бізнесу. Розглянуто основні переваги та недоліки рекламної кампанії у мережі. Зважаючи на розвиток індустрії гостинності, реклама та PR-технології є основними засобами просування ресторанного бізнесу. Адже сучасна готельно-ресторанна сфера дуже динамічна, щодня відкриваються різноманітні заклади, яким з урахуванням зростаючої конкуренції потрібно просувати власний заклад за допомогою реклами і PR-акцій. Також, важливо, що за допомогою Інтернету і соціальних мереж можна розробляти різні види інтернет-реклами. Вельми актуальним на сьогодні у розвитку та популяризації ресторану чи готелю є створення контенту для закладу, або ж як це називають Social Media Marketing (SMM).
19
"Романуха О.М., Шаповалова І.В. ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЙ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ПІДПРИЄМСТВ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ НА ПРИКЛАДІ ГОТЕЛІВ ТА РЕСТОРАНІВ УКРАЇНИ." TRADE AND MARKET OF UKRAINE, no. 49 (1) 2021 (June 30, 2021): 130–38. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2021-49-1-130-138.
Full textAbstract:
Мета. Метою статті є вивчення особливостей комунікації в соціальних мережах підприємств індустрії гостинності на прикладі топових готелів та ресторанів України. Методи. Використано комплекс загальнонаукових методів гносеології: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу, індукції та дедукції, методів статистики і аналізу. Вихідним фактом дослідження є констатація збільшення ролі соціальних мереж в комунікаціях готелів та ресторанів з клієнтами, перетворення їх на діалоговий майданчик для просування власного продукту та послуг. Залежність характеру та інтенсивності комунікацій від стану ринку. Результати. Розглянуто причини зростання популярності соцмереж в суспільстві, як засобу комунікації, та звернено увагу на вікові особливості їх користувачів. Констатовано, що комунікативна активність готелів та ресторанів напряму залежала від ситуації на ринку. Готелі активно взаємодіяли з аудиторією в періоди посилення конкуренції та навпаки знижували її за умови зростання кількості клієнтів. Звернено увагу на вплив міжнародних заходів на рівень активності комунікацій підприємств гостинності в Facebook. Виявлено, що під час проведення в Україні великих міжнародних заходів — чемпіонату з футболу Євро-2012 та пісенного конкурсу — Євробачення-2017 готелі послаблювали роботу в соцмережах, ресторани навпаки — активно боролися за клієнта. Основними методами формування активності виступали публікації, репости, коментарі та уподобання. Проведено паралелі між динамікою комунікацій готелів та коливанням загальної динаміки їх кількості в Україні. Визначено основні інформаційні приводи, які формували найбільшу активність в соцмережах. Констатовано, що повідомлення стосовно якості послуг, їх різноманіття, сервісу були малоцікаві відвідувачам. Основну інформаційну активність формували меседжі стосовно відзначення закладів нагородами, їх участі в різноманітних благодійних акціях, висвітлення прийомів відомих гостей. Од- ночасно звернено увагу на використання маркетингових прийомів залучення авдиторії, домінування в інформаційному полі більшою мірою фото та відео матеріалів, використання текстів в незначній кількості. Підкреслено, що пости, які мали на фото не лише зображення готелю чи ресторану, але й людей мали в середньому вищу оцінку ніж просто світлини інтер’єру. Ключові слова: готель; ресторан; гостинність; соціальні мережі; комунікації; туризм.
20
Білоус, Софія, Анна Красько, and Любомир Безручко. "ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИХ ТА ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ МЕНЕДЖМЕНТУ." Економіка та суспільство, no. 23 (January 26, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-23-22.
Full textAbstract:
Розкрито суть конкурентних переваг, обґрунтовано необхідність та важливість розвитку готельно-ресторанних та туристичних підприємств з точки зору розвитку національної економіки. Проаналізовано основні статистичні показники розвитку обох сфер в Україні на їх основі розроблено картографічне зображення динаміки розвитку обох сфер в країні. Авторським колективом виокремлено ряд особливостей конкуренції в готельно-ресторанній та туристичній сфері, здійснений їх детальний аналіз. Зроблено наголос на необхідності підтримання конкурентних переваг та запропоновано ряд методів менеджменту, які найактуальніші, на думку авторського колективу, саме для готельно-ресторанних та туристичних підприємств. Підсумовано актуальність та ефективність використання цих методів у індустрії гостинності та туризмі.
21
Баженова, Стефанія, Юлія Пологовська, and Інна Канцур. "РОЗВИТОК ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ." Економіка та суспільство, no. 38 (April 26, 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-22.
Full textAbstract:
У статті розкрито практичні аспекти розвитку готельно-ресторанного бізнесу в Україні в сучасних умовах функціонування. Встановлено, що готельно-ресторанний бізнес як у період минулих років, так і зараз, перебуває у неочікуваних та несприятливих умовах. Визначено, що нестабільність економічної та політичної ситуації в Україні, пандемічні обмеження, військова агресія ворога негативно позначаються на динаміці розвитку та функціонування суб’єктів готельно-ресторанної індустрії. З метою забезпечення розвитку та ефективного функціонування суб’єктів готельно-ресторанної справи в умовах сьогодення в державі запроваджуються програми та проєкти підтримки цієї сфери економічної діяльності за сприянням міжнародних організацій.
22
Жигулін, О. А. "Модель поведінки споживачів готельних і ресторанних послуг в умовах кризи й інформатизації суспільства." Food Industry Economics 14, no. 1 (April 27, 2022). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v14i1.2272.
Full textAbstract:
Мотивами поведінки споживачів готельних і ресторанних послуг під час глобальних кризовихявищ й інформатизації суспільства є задоволення «фізіологічних» потреб у харчуванні (їдальні самоо-бслуговування й підприємства «швидкої їжі»), потреб в безпеці (індустрія гостинності, фабрики-кухні,кафе) і потреб в спілкуванні, повазі й самовираженні (ресторани, бари, нічні клуби, дома чайних тра-дицій). Обґрунтовано, що основними споживчими властивостями послуг і виробів перелічених группідприємств є «економність», «якість», «інноваційно-креативна диференціація», відповідно. Розроб-лено модель поведінки споживачів готельних і ресторанних послуг в умовах кризи й інформатизаціїсуспільства, а також систему методів управління задоволенням їх потреб. Доведено, що у кожномутоварі споживача цікавть його і «економність», і «якість», і «інноваційно-креативна диференціація».Однак, одну з властивостей він виділяє як основну для подальшого вибору.
23
Сорока, Л. М. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ НА РЕСТОРАННОМУ ПІДПРИЄМСТВІ." Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», no. 19 (September 17, 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.239745.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду особливостей застосування комплексу маркетингових комунікацій на підприємствах ресторанної сфери: конкретизовано поняття «інтегровані маркетингові комунікації» та склад маркетингових комунікацій, систематизовано наукові підходи до оцінки ефективності. Визначено, що комплекс маркетингових комунікацій формується з основних (реклама, стимулювання збуту, зв’язки з громадськістю, особисті продажі та прямий маркетинг) та синтетичних компонентів (продакт-плейсмент, упаковка, спонсорська та виставково-ярмаркова діяльність тощо). При здійсненні оцінки варто враховувати, що вплив комплексу маркетингових комунікацій поширюється не лише на реальних та потенційних клієнтів ресторанного закладу, а й на інші, не менш важливі цільові аудиторії такі, як постачальники, конкуренти, акціонери, органи державної влади тощо. Основною перепоною у процесі визначення результативності маркетингових комунікацій є наявність spill-over ефекту, який полягає у неможливості обчислення точного ефекту від застосування кожного елементу маркетингових комунікацій через їхній взаємний вплив та пролонговану дію. Встановлено, що імплементація комплексу маркетингових комунікацій на ресторанних підприємствах має комунікативну, економічну та соціальну ефективність. Визначення економічної ефективності передбачає розрахунок показника рентабельності (окупності) інвестицій. Комунікативна ефективність потребує проведення соціологічних опитувань, асоціативних тестів, інтерв’ю зі споживачами та експертами ресторанної індустрії. Індикаторами соціальної ефективності є конверсія продажів, розмір середнього чеку, кількість повторних покупок та постійних клієнтів. Отже, визначення ефективності імплементації комплексу маркетингових комунікацій передбачає комбінацію кількісних та якісних методів оцінювання. Розглянуто особливості застосування аналітичних, статистичних, соціологічних, економіко-математичних методик оцінювання ефективності використання маркетингових комунікацій у ресторанних закладах. Доведено, що вибір методики залежить від мети оцінки, трудомісткості розрахунків, інформаційної та кадрової забезпеченості ресторанного закладу.
24
"Ніколайчук О.А. АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ В УМОВАХ COVID." TRADE AND MARKET OF UKRAINE, no. 48 (2) 2020 (December 23, 2020): 59–68. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2020-48-2-59-68.
Full textAbstract:
Мета. Метою дослідження є аналіз прибутковості діяльності підприємств сфери гостинності в умовах пандемії COVID та розробка антикризових заходів для їх подальшого розвитку. Методи. У дослідженні було використано діалектичний метод наукового пізнання, загальнонаукові методи: аналіз, синтез, систематизація, порівняння, метод відносних величин (для аналізу інформації щодо динаміки, структури та результативності діяльності підприємств індустрії гостинності), абстрактно-логічний метод (для формулювання висновків). Результати. Проаналізовано показники прибутковості діяльності вітчизняних підприємств індустрії гостинності за 2010–2019 рр. Встановлено проблематичність та невисоку результативність діяльності для більшості суб’єктів малого бізнесу галузі, які становлять переважну більшість підприємств. За всіма підприємствами протягом останніх років відмічається зростання прибутковості діяльності, характерне більшою мірою для підприємств, що надають послуги з тимчасового розміщення. Проведений аналіз функціонування підприємств індустрії гостинності в Україні в умовах пандемії COVID виявив наявність негативних соціально-економічних наслідків для їх розвитку, що підтверджується скороченням показників прибутковості діяльності суб’єктів готельно-ресторанного бізнесу. На підставі вивчення світового та вітчизняного досвіду запропоновано основні антикризові заходи на рівні суб’єктів господарювання, які мають бути спрямовані на розширення й підвищення якості послуг, оптимізацію бізнес-процесів та витрат, орієнтацію на онлайн продажі, дотримання підвищених санітарно-гігієнічних вимог, активне впровадження програмного забезпечення тощо та сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності й успішності суб’єктів сфери гостинності в майбутньому. Ключові слова: антикризове управління, індустрія гостинності, пандемія COVID, готельно-ресторанний бізнес.
25
Бурачек, Ігор, and Діна Ярмолюк. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ МЕНЕДЖМЕНТУ В СФЕРІ ТУРИЗМУ." Економіка та суспільство, no. 34 (December 28, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-2.
Full textAbstract:
Несприятлива кон’юнктура та жорстка конкуренція серед вітчизняних туристичних підприємств все більш вимагає необхідність впровадження сучасних методів управління. Об’єктивною реакцією туристичних підприємств на динаміку соціально-економічних змін є застосування підходу до управління, основний детермінант якого – фокусування на технологіях менеджменту як сукупності взаємоузгоджених операцій, спрямованих на досягнення цілей господарської діяльності. Впровадження технологій менеджменту в сфері туризму передбачає організаційний розвиток підприємства, під яким мається на увазі поступовий процес якісних змін з метою більш ефективної адаптації до вимог технологій і ринку. Вибір напрямку організаційного розвитку і позиціонування при створенні підприємства в туристичній індустрії – відповідальне завдання, вирішення якого повинно привести до створення життєздатного та ефективного бізнесу. Туристичні підприємства, що використовують сучасні технології менеджменту, зосереджені на впровадженні проектів із розробки нових туристичних продуктів, нових підходів в маркетинговій діяльності, які впливають на роботу не тільки самого підприємства, а й інших учасників ринку, розвивають культуру споживання, впроваджують інновації в обслуговуванні клієнтів, тим самим сприяючи розвитку туристичної індустрії в цілому. В статті обґрунтовано процес управління готельно-ресторанним і туристичним підприємством на основі впровадження сучасних технологій менеджменту. Визначено переваги такого механізму, який дозволяє залучати до виконання бізнес-функцій досвідчених фахівців, що спеціалізується у певній галузі діяльності, а також особливості таких технологій, як інструменту управління, що сприяє його впровадженню у діяльність туристичних та готельно-ресторанних підприємств.
26
Добрянська, Н. А., Г. О. Саркісян, О. В. Ніколюк, and К. В. Єланська. "Аналіз міжнародного ринку готельних послуг: проблеми і тенденції розвитку." Food Industry Economics 13, no. 4 (December 30, 2021). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v13i4.2193.
Full textAbstract:
Індустрія гостинності є однією з найактивніших у світі, тому завжди змінюється та перебуває упошуках нового. У статті досліджено стан сучасного ринку готельних послуг, проаналізовано сучаснісвітові тенденції індустрії гостинності. Окреслено питому вагу ночівлі туристів в закладах розміщенняЄвропейського регіону, для детального аналізу були використані показники Євростату. Так більшістьприпадає на готелі та схожі заклади розміщення, а найменша кількість на кемпінги та трейлери. Про-ведено аналіз динаміки показників кількості ночівель, які провели туристи в закладах розміщення вЄвропейському регіоні, в результаті, в період з 2010 по 2019 роки, спостерігається позитивна динамі-ка. Визначено, що під впливом пандемії COVID-19, змінились побажання, щодо споживання готельнихпослуг, більшість клієнтів закладів розміщення бажають бачити збільшення кількості прибирань тадезінфекції приміщення, дотримання соціальної дистанції та тимчасове припинення деяких видів го-тельного сервіс: СПА, казино, ресторан. Розглянуто, що сьогодні велика кількість мандрівників під часбронювання віддає перевагу мобільним додаткам готелю, а левова частка бронювань здійснюєтьсячерез мобільні пристрої. Прогнозується, що скоро третина замовлень турів буде здійснюватися такожчерез мобільні пристрої. Обрані шляхи для покрашення функціонування ринку готельних послуг
27
Єгупов, Юрій, Олег Бабій, and Ірина Єгупова. "ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ВИТРАТОЄМНОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РЕСТОРАННОЇ ІНДУСТРІЇ." Економіка та суспільство, no. 37 (March 29, 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-69.
Full textAbstract:
Стаття присвячена обґрунтуванню методики факторного аналізу витратоємності продукції на підприємствах ресторанного господарства. Визначено місце та завдання факторного аналізу собівартості продукції в системі управління витратами на підприємствах ресторанного господарства. Обґрунтовано доцільність використання як основного об'єкта даного аналізу показника витрат на 1 грн. товарної продукції. Розглянуто види та місце детермінованих моделей в інструментарії факторного аналізу економічних показників. Дано критичний аналіз традиційного підходу до побудови факторної моделі показника витрат на 1 грн. товарної продукції. Доведено, що в отримання коректних результатів аналізу витратоємності продукції, розрахованої за повною собівартістю, у складі традиційної факторної моделі необхідно внести істотні зміни. Обґрунтовано доцільність використання методу ізольованого впливу факторів як інструменту кількісної оцінки впливу факторних показників на рівень витратоємності продукції. Визначено основні напрямки та алгоритми подальшого поглибленого аналізу окремих факторних показників, що негативно вплинули на рівень витратоємності продукції на підприємствах ресторанного господарства.
28
Яворська, Оксана. "ЛІДЕРСТВО В ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ УТВЕРДЖЕННЯ БІОЕКОНОМІКИ." Економіка та суспільство, no. 35 (January 25, 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-35-13.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним питанням визначення напрямів стійкого розвитку готельного-ресторанної індустрії, аналізу та встановленню основних особливостей організації бізнес-процесів сучасних лідерів індустрії гостинності в період утвердження біоекономіки. Встановлено, що провідні заклади у сфері послуг підтримують різноманітні екологічні ініціативи з захисту та збереження природного середовища, менеджмент стійкого розвитку вибудовують у відповідності до екологічних, соціальних та управлінських цілей, які узгоджуються з принципами біоекономіки, активно співпрацюють з незалежними громадськими структурами та публічно звітують про власний прогрес щодо означених напрямів реальними діями у площині соціальної відповідальності, а також примножують інтелектуально-технологічну домінанту сучасних бізнес-процесів підприємств індустрії гостинності.
29
Дмитренко, Генадій, and Олена Каролоп. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ." Молодь і ринок, no. 6/185 (March 1, 2021). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2020.225544.
Full textAbstract:
У статті розглянуто зміст компетентнісного потенціалу освітнього процесу, обґрунтовано актуальність його створення та реалізації в освітній практиці. Охарактеризовано, проаналізовано й доповнено понятійну систему. Визначено структурні компоненти компетентнісного потенціалу.
Сьогодні суспільство вимагає від системи вищої освіти професійної підготовки майбутніх бакалаврів готельно-ресторанної справи, що володіють сучасними, фундаментальними знаннями, вміннями та навичками, здатних творчо підходити до розв’язання неординарних питань, бути конкурентоспроможними на ринку праці. Тому одним із чергових завдань вищої освіти є питання впровадження компетентнісного підходу у професійну підготовку студентів. Основна увага акцентується на компетенціях, що сприяють адаптації фахівців до мінливих умов сучасного ринку праці готельно-ресторанної індустрії й бурхливого розвитку науки й техніки.
30
Verhun, Antonina, and Oksana Yavorska. "CORPORATE ASSETS OF RESTAURANT INDUSTRY AND CATERING ENTERPRISES DURING THE PANDEMIC." International scientific journal "Internauka". Series: "Economic Sciences", no. 1(57) (2018). http://dx.doi.org/10.25313/2520-2294-2022-1-7843.
Full textAbstract:
The article considers the specifics of the restaurant industry and food delivery service in Ukraine in the Covid-19 pandemic and opportunities, in accordance with existing corporate assets, the implementation of a new vector of transformation of domestic entrepreneurship - digitalization, which has long-term consequences and one is a trend of the further restaurant business. The aim of the study was to conduct an analytical review of the state and prospects of the restaurant industry and food delivery service in the country and develop recommendations for the use of internal corporate resources and assets of the restaurant sector in the Covid-19 pandemic. It is established that after the deep crisis of the second quarter of 2020, there is a gradual increase in the volume of services provided to the population by catering establishments, especially in the second and third quarters of 2021; accordingly, the dynamics of growth of the total number of institutions in 2021 was 6%. It is proposed at the initial stage of recovery of the restaurant industry, which is quite attractive to investors in the modern economic space of Ukraine and a profitable business for entrepreneurs, to emphasize the importance of increasing intra-corporate resources of food establishments. The results of our study prove the fact that in the period of reformatting the business strategies of restaurants and increasing the adaptability of food establishments during the pandemic, as well as in the future, human resources and intellectual assets will form the dominant entrepreneurial success and accelerate the capitalization of intangible assets enterprises of the restaurant industry, which is embodied in modern strategic management, expanding the creative space of restaurants and a deep knowledge of the values and preferences of customers and guests of institutions.
31
Strygul, Larysa, and Viktoriia Aleksandrova. "HOTEL-RESTORED BUSINESS, AS PART OF THE SERVICE ECONOMY INDUSTRY: PROBLEMES TA DEVELOPMENT PERSPECTIVES." Pryazovskyi Economic Herald, no. 6(23) (2020). http://dx.doi.org/10.32840/2522-4263/2020-6-26.
Full text
32
Добрянська, Н. А., Г. О. Саркісян, І. В. Крупіца, and К. М. Бирка. "Аналіз міжнародного ринку енотуристичних послуг." Food Industry Economics 14, no. 1 (April 27, 2022). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v14i1.2271.
Full textAbstract:
В статті проведений аналіз особливостей міжнародного ринку енотуристичних послуг. Визна-чено поняття енотуризму та енотуристичних послуг, охарактеризовано види послуг, що складаютькомплекс туристичного продукту. Виділено дестинації, де популярний даний вид туризму та вказано їхподіл відносно історії розвитку виноробної справи. Наведено перелік найкращих винних готелів танайкращих ресторанів з винною картою світу. Описано особливості додаткових послуг енотуризму.Визначено сутність понять лікувально-профілактичних та косметичних процедур, які носять назву ам-пелотерапія, енотерапія. Представлено актуальні дослідження ринку спільного проєкту німецькогоуніверситету Гайзенхайма та представників виноробної галузі країни, яке полягало в ефективностінадання споживачам енотуристичних послуг. Зазначено країни-лідери за кількістю виробництва вината за індексом туристичної конкурентоспроможності в усіх туристичних макрорегіонах та виявлено те-нденцію недостатнього розвитку туристичної індустрії, в тому числі і винної. На підставі вивченого ма-теріалу запропоновано рекомендації щодо поліпшення розвитку ринку енотуристичних послуг.