Academic literature on the topic 'Рентабельність чистого прибутку'

Досліджено ефективність мінеральних та рідких органо-мінеральних добрив з включенням мікроелементів при вирощуванні нуту без зрошення в умовах Південного Степу України. Аналіз отриманих даних дозволило виявити чітку тенденцію зростання урожайності нуту за 3-х кратної обробки посівів на початку фаз гілкування, бутонізація та наливу наступними рідкими органо-мінеральними добривами (РОМД): на неудобреному фоні – Фульво ТЕ, Антистрес, Полімікростим, Extra та Root Most забезпечили від 0,23 до 0,27 т/га приросту урожаю, економічний ефект склав від 4,6 до 5,6 грн. чистого прибутку на 1 грн. додаткових затрат; коефіцієнт енергетичної ефективності – 6,22; на фоні мінерального азоту з внесенням N30 під посів і підживлення N30 на початку гілкування, максимальна агрономічна ефективність відзначена при використанні препаратів Фульво ТЕ і Полімікростим (приріст урожаю склав 0,335-0,300 т/га, Антистрес (0,25т/га); економічний ефект – 1,5 грн., 1,25 та 0,90 грн. чистого прибутку на 1 грн. затрат; коефіцієнт енергетичної ефективності при використанні РОМД в середньому дорівнював 6,22, а при використанні мінеральних добрив та РОМД на фоні мінерального живлення коливався в інтервалі від 4,28 до 3,25. Вирощування нуту за різним рівнем мінерального живлення з передпосівною бактеризацією насіння інокулянтами в умовах Південного степу України є економічно ефективним та вигідним, не зважаючи на високу ціну на мінеральні добрива. При загальних технологічних витрат вирощування культури умовно чистий прибуток становив від 11362,34 до 20427,64 грн./га, собівартість зерна коливалася в інтервалі 4196,08-7190,49 грн./т залежно від норми внесення добрив та співвідношення елементів живлення. Рентабельність вирощування нуту без мінеральних добрив складала 189,9%, при внесенні N30 під сівбу – 197,9%, додатковим підживленням мінеральним азотом в такій же нормі у фазу гілкування – 174,7% та при внесенні повного мінерального добрива N30Р30К30 – 131,9%; мінімальний рівень рентабельності (73,8%) був при використанні N60Р30К30.

Внесення мінеральних і органічних добрив під цукрові буряки є одним із важливих заходів підви-щення рівня економічної ефективності зернобурякових сівозмін. Проте дослідних даних саме щодо зони недостатнього зволоження про вплив системи удобрення цукрових буряків та інших культур на економічну ефективність короткоротаційної плодозмінної сівозміни вкрай не вистачає. В цьому і полягає актуальність та практичне значення відповідного дослідження, мета якого – визначення впливу удобрення цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур на економічну ефектив-ність короткоротаційної плодозмінної сівозміни. Завдання досліджень полягало у вивченні впливу різних систем удобрення, що застосовуються під час вирощування цукрових буряків та інших сільсь-когосподарських культур у короткоротаційній плодозмінній сівозміні, на її економічну ефектив-ність. Відповідні дослідження проводили у тривалому стаціонарному досліді структурного підрозді-лу Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук Укра-їни, яким є Веселоподільська дослідно-селекційна станція (Семенівський район, Полтавська область) упродовж 2015–2018 рр. У результаті проведених досліджень встановлено, що в короткоротаційній плодозмінній сівозміні з розрахунку на 1 га її площі найвищу вартість валової продукції одержано у разі внесення під цукрові буряки та інші культури за ротацію сівозміни з розрахунку на 1 га ріллі 6,25 т гною + N56,2Р75,0К56,2 і 12,5 т гною + N33,8Р45,0К33,8 – 19166 і 19270 грн відповідно. Внесення за ротацію сівозміни 6,25 т гною + N11,2Р15,0К11,2 і 6,25 т гною + N33,8Р45,0К33,8 сприяло отриманню най-більшого умовно чистого прибутку з розрахунку на 1 га сівозмінної площі – 9728 і 8569 грн відповід-но. З-поміж різних доз добрив у розрахунку на 1 га сівозмінної площі найвищу рентабельність отри-мано за умови застосування за ротацію сівозміни 6,25 т гною + N11,2Р15,0К11,2 і 6,25 т гною + N33,8Р45,0К33,8 – 108 і 82 % відповідно.

Дослідження проводились у Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції. В господарстві застосовується розроблена технологія інтенсивного виробництва кролятини. Генотип кролів, що розводять в господарстві - трьох породні помісі білого велетня, шиншили та фландр (НТШ). Для досліду, методом пар-аналогів, сформовано 5 груп молодняку кролів по 15 голів в кожній. Першій контрольній групі згодовували корм без підкислювача, 2, 3, 4 і 5- й дослідній групам з вмістом 0,1; 0,3; 0,5; 0,7% підкислювача корму Асіd Stаг S ВF. Максимальною жива маса однієї голови в 90 добовому віці була в 4-ій дослідній групі, становила 2,967кг де використовувався підкислювач корму АСІD STАГ S ВF в кількості 0,5%, тимчасом, як при використанні цього підкислювача в раціоні годівлі молодняку кролів 2-ї групи (0,1%) була – 2,877 кг, 3-ї групи (0,3%) - 2,89кг, а 5-ї (0,7%) - 2,9 кг. Середньодобові прирости за період 40-90 діб вищими були в четвертій дослідній групі (0,5%) - 42,1 г, дещо нищими при використанні підкислювача АСІD STАГ S ВF в раціонах дослідних груп кролів: 2-ї (0,1%) - 40,2г; 3-ї (0,3%) - 40,6г; та 5-ї (0,7%) – 40,9г. Прижиттєвий показник м’ясності – ширина попереку в 3-місячному віці у кролів цих груп становив 5,9см, в 2 і 5-й групах при введені у раціон дослідних кролів підкислювача корму АСІD STАГ S ВF в кількості 1кг і відповідно 7 кг на тону готового корму цей показник становив 5,8 см. Затрати корму у 1-, 2-, 3-, 5-й групах становили 3,55; 3,48; 3,4 кг і 3,41кг готового корму на 1 кг приросту, тимчасом як в 4-й групі вони були дещо ефективнішими і знаходилися на рівні 3,32 кг. Кращі показники відгодівельної продуктивності при вводі 5кг підкислювача корму АСІD STАГ S ВF на тону готового корму(4 дослідна група) отримані за рахунок ефективності фізіологічного впливу низькомолекулярних органічних кислот на процес травлення моногастричних, рослиноїдних гризунів, що проявилось у кращому поїданні корму. При цьому зросли відгодівельні показники 4 дослідної групи до кролів до 1контрольної: жива маса в 90 добовому віці на, 190г; середньодобові прирости на 3,9г; ширина попереку на 0,2см; покращилась конверсія корму на 230г. Зниження вартості корму на 1 ц приросту до 1 контрольної групи (2485 грн), відбувалось до 4 групи: 2 дослідна 2464грн; 3 дослідна 2461грн, 4 дослідна 2457грн. Вартість корму в структурі затрат 5 дослідної групи виявилась найвищою – 2578грн. Така динаміка вплинула на показник чистого прибутку і рентабельність виробництва.

Метою проведення досліджень було визначення можливості зменшення хімічного навантаження на навколишнє середовище за застосування літнього садіння свіжозібраними бульбами. Методи. Польові дослідження виконувалися згідно з вимогами методик дослідної справи та методичних рекомендацій щодо про- ведення досліджень із картоплею на зрошуваних зем- лях Інституту зрошуваного землеробства НААН в зоні дії Інгулецької зрошувальної системи. Математичну обробку експериментальних даних здійснювали за загальноприйнятими методиками. Дослідженнями було передбачено порівняння впливу обробки садивних час- ток бульб хімічними препаратами після підсихання на них 4-и компонентного розчину стимуляторів (1% тіосе- човини, 1% роданістого калію, 0,002% бурштинової кислоти, 0,0005% гібереліну) на схожість, розвиток рослин та продуктивність посадки. Вивчались препарати Гаупсин, Триходермін, Мочевин К-6. Ці біопрепарати не шкідливі для людини, теплокровних тварин, комах, риб, не нагромаджуються в рослинах. Агротехніка в досліді, крім досліджуваних факторів, загальноприйнята для зрошуваних земель півдня України. Повторність – чоти- риразова. Результати. Впливу будь-якого препарату як в чистому вигляді, так і в сполученні з іншими препа- ратами на інтенсивність утворення сходів виявлено не було. Середні значення урожайності за три роки дослі- джень вказують на те, що жоден з варіантів обробки насіннєвих бульб не забезпечив суттєве підвищення продуктивності рослин. Максимальну середню врожай- ність бульб забезпечив варіант з додатковою обробкою бульб біопрепаратом Гаупсин – 21,19 т/га, що всього на 1,58% перевищило контроль (фон). Продуктивність контрольних варіантів становила 20,86 та 20,72 т/га. Мінімальна середня врожайність становила 18,86 т/га, що на 2,0 т, або 9,59% нижче контролю у варіанті з додат- ковою обробкою препаратом Мочевин К-6. Висновки. Рівень урожайності картоплі літнього садіння не зале- жав від обробки свіжозібраних бульб в літній посадці препаратами хімічного та біологічного походження. На єдиному варіанті з додатковою обробкою рослин біопре- паратом фунгіцидної дії Гаупсин урожайність порівняно з контролем була вищою на 0,33 т/га, або 1,6%, відпо- відно рентабельність виробництва – на 11,2%, а умовно чистий прибуток – на 4,35 тис. грн/т. Решта варіантів не перевищили контроль.

Проведено аналіз абсолютних (чистого доходу від реалізації, чистого фінансового результату) та відносних (рентабельність капіталу (активу), рентабельність активів за прибутком до оподаткування і сплати відсотків, рентабельність власного капіталу, рентабельність продаж (реалізованої продукції) показників прибутковості АТ «Укрзалізниця» за 2018р. - 6 міс. 2021р.. Встановлено, що основними факторами впливу на зниження чистого доходу, виникнення збитку у 2020-2021рр. є зовнішні (екзогенні) фактори: скорочення попиту на послуги пасажиро- та вантажоперевезення внаслідок пандемії COVID -19. Проведено оцінку ймовірності банкрутства АТ «Укрзалізниця» за 2018р. – 6 міс.2021р. на основі трьох- та п’ятифакторних моделей Альтмана та функції О. Терещенка. Встановлено, що за функцією О. Терещенка у 2020 році для АТ «Укрзалізниця» існувала найбільша ймовірність банкрутства. Запропоновано для зменшення рівня банкрутства провести санаційні заходи.

Проведено аналіз методів оцінки економічної ефективності енергозбереження. Розглянуто два метода оцінки економічної ефективності: 1) від реалізації організаційно-технічних заходів (ОТЗ) щодо енергозбереження; 2) від вкладення інвестицій в енергозберігаючі проекти. 1) Для оцінки ефективності ОТЗ з енергозбереження використано такі показники фінансової діяльності підприємства: ріст прибутку та зменшення збитковості підприємства. 2) Для оцінки інвестицій докладно розглянуто такі методи: метод визначення чистої поточної вартості; метод розрахунку рентабельності інвестиції; метод розрахунку внутрішньої норми прибутку.

З точки зору інвесторів, велике значення мають фінансові коефіцієнти. В роботі розглянуті особливості розрахунку за фінансовою звітністю НП(С)БО України основних метрик експрес-діагностики рентабельності підприємства. Як відомо, в даний час в розпорядженні аналітика знаходиться величезна кількість показників рентабельності, але завдання експрес-діагностики – отримати адекватну інформацію, ґрунтуючись на якомога меншій кількості ключових індикаторів, які при цьому ще й можна розрахувати на основі загальнодоступної відкритої фінансової звітності. Виходячи з цього, наша задача – відібрати якомога меншу кількість коефіцієнтів рентабельності, які, однак, при цьому здатні забезпечити комплексне уявлення про прибутковість компанії. При цьому треба відзначити, що набір коефіцієнтів рентабельності, який буде використовуватися при експрес-діагностиці, залежить від цілей і адресата аналізу.
From the investors’ point of view, financial ratios are of great importance. The paper discusses the features of rapid diagnostics of profitability basic metrics calculating according to the data presented in the financial statements. As you know, at present, a huge number of profitability indicators are at the disposal of analysts, but the task of express diagnostics is to obtain adequate information based on as few key indicators as possible, which can also be calculated on the basis of publicly available open financial statements. Based on this, our task was to select the smallest possible number of profitability ratios, which, however, can provide a integrated presentation of the company's profitability. It should be noted that the set of profitability ratios that will be used in express diagnostics depends on the goals and destination of the analysis.