Journal articles on the topic 'Рекламні витрати'

В статті досліджено і співставлено основні тенденції, які склалися на рекламному ринку України і світу за минулі десять років. Показано, що український рекламний ринок виріс у гривневому еквіваленті, проте зазнав двох кризових спадів у 2009 і 2014 роках. У доларовому еквіваленті місткість українського ринку медіа реклами за десять років зменшилася в два рази, в той час як місткість глобального рекламного ринку зросла на третину. Представлено структуру українського ринку медійної реклами, її динаміку в розрізі різних медіа каналів. Показано, що за досліджуваний період суттєво зросла частка інтернет реклами за рахунок скорочення частки витрат на телевізійну рекламу, рекламу в пресі і зовнішню рекламу. Здійснено порівняння розподілу рекламних витрат в розрізі носіїв в Україні і світі. Розглянуто світові тенденції перспектив розвитку рекламного ринку щодо носіїв реклами. Показано, що реклама через мобільні пристрої є ключовим фактором зростання рекламних ринків. Визначено п’ятірку лідерів світових рекламодавців за обсягами витрат на рекламу у 2015 р., розглянуто їх витрати на рекламу, в тому числі через цифрові носії та мобільні пристрої. Визначено перспективи розвитку глобального рекламного ринку щодо країн–лідерів. Розглянуто перспективи розвитку рекламного ринку України та основні фактори, які їх визначають.

Цифрові платформи продажу продуктів забезпечують зростаючі обсяги торгових операцій завдяки зручності вибору продукту для покупця, клієнтоорієнтованому сервісі, альтернативним варіантам продуктів для клієнтів. Цифрові торгові майданчики, або маркетплейси, забезпечують компанії інтегрованими у платформу інструментами просування продуктів, що автоматично веде до створення унікальних бізнес-моделей продажу в цифровому середовищі. Проте інтегровані інструменти просування за умови відсутності розуміння алгоритмів та принципів їх роботи не забезпечують стабільність продажів. Це потребує розроблення методики просування продукту на електронному ринку. Мета статті полягає в розробленні методики просування продукту у висококонкурентній ніші на маркетплейсі. В результаті вивчення практики просування продукту компанії Х сформовано методику просування продукту у висококонкурентній ніші на маркетплейсі. Визначено, що для ефективного просування методика повинна включати ідентифікацію передумов та цілей просування продукту на цифровій платформі, розроблення унікальної торгової пропозиції на основі переваг продукту, аналіз продукту конкурентів, визначення бюджету та стратегії просування продукту, вибір типів рекламних кампаній та інструментів просування кампанії. Для оцінювання ефективності запуску продукту та рекламних кампаній використовуються показники конверсії, рівня охоплення цільової аудиторії, CPC (“pay per click” – «вартість за клік»), CTR (рейтинг кліків, або клікабельність), відношення вартості реклами до продажів (Ad Cost Over Sales, ACOS), частки витрат конкурентів на рекламу (Share of Spend, SOS) та планової частки продажу продукту на ринку (SOM). Перерозподіл рекламних інвестицій між вибраними рекламними кампаніями забезпечує досягнення планового обсягу продажу завдяки вкладенням у найбільш ефективні інструменти. Визначено, що перерозподіл рекламних інвестицій доцільно здійснювати у поточному періоді для досягнення стратегічних цілей просування, таких як забезпечення планової частки ринку за планових інвестицій у випуск, просування продукту на електронному ринку.

В роботі розглянуті важливі питання планування реклами в сучасних умовах. Зокрема, проаналізована категорія непостійних споживачів конкретної торгової марки. Зазначено, що це - крайня зона цільової аудиторії. Покупці цієї групи споживають товари як досліджуваної торгівельної марки, так і товари конкуруючих марок. Якщо збільшити частоту покупок з боку цих споживачів, то можна наростити обсяг збуту продукції.Обґрунтовано, що для визначення збутового потенціалу кожного з виділених типів споживачів необхідно знати їх рівень обізнаності про товарну категорію, ставлення до неї і до конкретної торгівельної марки, можливі види поведінки при купівлі товарів. З цією метою досліджується категорія профілю як узагальненого опису особистості та стилю життя типового представника цільової аудиторії.Виокремлено поняття рекламного важеля як відношення очікуваного зростання продажів у вартісному вимірі до кошторису заходів з реклами, що можуть спричинити таке зростання. Стверджується, що на рекламний важіль впливає життєвий цикл того чи іншого товару. Показано, що для нових покупців характерним є зменшення рекламного важеля відповідно до послідовної зміни етапів життєвого циклу товару. Це відбувається у зв’язку з тим, що витрати на переконання споживачів спробувати новий для них товар є достатньо високими, хоча цей тип споживачів має високий збутовий потенціал.Визначені основні підходи до аналізу цільової аудиторії, обгрунтовані методи роботи з непостійними споживачами товару, аналізується поняття рекламного важеля. На основі матриці Россітера – Персі запропоновані стратегічні прийоми для формування ставлення споживачів до торгової марки.Запропонована низка стратегічних підходів до планування реклами, пов’язаних з формуванням мотивації споживача, особливостями сприйняття ними інформації про основні переваги товару, які подаються в рекламі.В статті окреслено, що для визначення збутового потенціалу кожного з типів споживачів, а саме: новий користувач товарної категорії, споживач лояльний до конкретної торгової марки, непостійний споживач торгової марки, непостійний споживач інших торгових марок, споживач лояльний до інших торгових марок необхідно знати їх рівень обізнаності про товарну категорію, ставлення до неї і до конкретної торгової марки, можливі види поведінки при купівлі товарів. Саме тому, цільова аудиторія повинна бути охарактеризована з точки зору демографічних, географічних, психографічних профілів.Авторами статті стверджується, що для прийняття більш обґрунтованих стратегічних рішень при виборі засобів реклами в процесі її планування бажано підключати творчий персонал. Якщо творчі та медіа рішення будуть прийматися професійною командою, то й ефективність рекламних зусиль буде вищою.Також автори статті відмічають, що географічний чинник в значній мірі ускладнює роботу фахівців з планування реклами. Адже у різних географічних зонах переваги споживачів відрізняються, навіть в одному регіоні може спостерігатися різне ставлення до торгових марок, засобів реклами. Саме ці особливості необхідно враховувати при розробці рекламного плану.

УДК 658.8; JEL Classification: M 31 Мета. Визначення критеріїв прийняття рішення про ефективність маркетингової діяльності підприємства та розробка алгоритму проведення аналізу ефективності маркетингової діяльності підприємства. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є спеціалізовані наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Проблема забезпечення найвищого рівня ефективності маркетингової діяльності і усіх видів витрат на неї в сучасних умовах вимагає ґрунтовного дослідження. Одним з елементів вирішення проблеми може стати побудова дієвої системи аналізу маркетингової діяльності підприємства. У існуючих дослідженнях відстежується загальний підхід до визначення ефективності маркетингової діяльності підприємства через порівняння ефекту і витрат. Під ефектами або результатами маркетингової діяльності найчастіше розуміють наступні: збільшення обсягів попиту на продукцію, збільшення обсягів реалізації продукції, збільшення доходу від реалізації продукції, збільшення ступеню задоволеності потреб споживачів, збільшення частки ринку, збільшення рівня лояльності споживачів до підприємства, тощо. До складу витрати на маркетингову діяльність відносять: витрати на збут та рекламу, витрати на дослідження ринків та розробку нових видів продукції, витрати на формування структури випуску продукції за асортиментними групами, витрати на утримання маркетингового відділу, витрати на формування цінової політики підприємства, тощо. Ефективність маркетингової діяльності слід аналізувати у короткостроковій та довгостроковій перспективі: в короткостроковій перспективі її головним ефектом є збільшення доходу від реалізації існуючих видів продукції; в довгостроковій перспективі висновки слід робити на основі обсягів реалізації відповідно до зміни потреб та лояльності споживачів та відповідності розробленої структури асортименту продукції підприємства цим зміненим вимогам ринку. Виходячи з існуючої ринкової ситуації, алгоритм реалізації аналізу ефективності маркетингової діяльності має носити ознаки експрес-аналізу, що дозволить швидко робити висновки та реагувати на ситуацію без залучення значних обсягів додаткових коштів на реалізацію самої процедури аналізу. Алгоритм має включати такі етапи: визначення переліку показників та критеріїв оцінювання, встановлення нормативного значення показників оцінювання, розрахунок показників оцінювання, аналіз отриманих показників та визначення резервів їх поліпшення, розробка заходів по засвоєнню визначених резервів. Наукова новизна. Уточнено критерій прийняття рішення про ефективність маркетингової діяльності підприємства у короткостроковій та довгостроковій перспективах. Запропоновано алгоритм експрес-аналізу ефективності маркетингової діяльності підприємства. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані дослідниками, власниками та керівниками підприємств при побудові ефективної системи аналізу маркетингової діяльності.

В умовах цифровізації та розвитку платформеної економіки кількість Інтернет-підприємств, які функціонують у сфері торгівлі, постійно зростає. У структурі вартості таких підприємств усе більшу питому вагу мають нематеріальні активи, зокрема бренд. У статті розглядається проблема достовірної оцінки бренду торгових Інтернет-підприємств. Зазначено, що брендовані товари швидше знаходять шлях до покупця, користуються більшою довірою і дають змог упідтримувати довготривалі стосунки з покупцем. Підкреслено важливість використання результатів оцінки бренду для стратегічного управління підприємством, визначення ефективності маркетингових заходів та для цілей продажу або реорганізації підприємства. Досліджено основні підходи до оцінки вартості брендів, виявлено обмеження щодо застосування існуючих методів для оцінки вартості бренду торгових Інтернет-підприємств. Більшість обмежень щодо застосування методів дохідної оцінки бренду пов’язана з недоступністю інформації для розрахунку. Проведений порівняльний аналіз методів витратної та прибуткової оцінки брендів дав змогу зробити висновок, що за своєю суттю вони являють собою ретроспективний і перспективний методи оцінки. Прибутковий підхід є необхідним для використання, хоча він є більш витратним за часом і трудовитратами й має більше припущень. Найбільш придатними серед прибуткових методів оцінки для підприємств Інтернет-торгівлі є методи преміальної ціни і преміального обсягу. Метод преміальної ціни є найбільш об’єктивним, він ґрунтується на статистичних даних. Метод преміального обсягу дає змогу визначити розмір майбутніх фінансових потоків, одержуваних за рахунок бренду. Підкреслено необхідність одночасного застосування витратного методу, оскільки на відміну від оффлайн-торгівлі Інтернет-торгівля сильно залежить від реклами на самій платформі й особливо від відгуків покупців. Витратний підхід ґрунтується на визначенні витрат на створення, підтримку та захист бренду. Запропоновано власну методику вартісної оцінки бренду підприємства Інтернет-торгівлі.

У статті розглянуто особливості застосування мережі Інтернет у рекламній діяльності реального підприємства. Проведено опитування та обґрунтовано необхідність застосування сучасного інструментарію Інтернету. Наголошено на необхідності більш ретельного вивчення соціального медіамаркетингу як оптимального методу просування Інтернет-продукту для підприємств різного масштабу. Проведено аналіз діяльності у соціальних мережах та просування Інтернет-продукту через них на прикладі діючого суб’єкта господарювання в умовах невизначеного конкурентного середовища. Доведено, що актуальність та необхідність використання цього методу сприяє підвищенню конкурентоздатності суб’єкта господарювання в аспекті надання рекомендацій для підприємств різного масштабу в сучасному бізнес-середовищі, де соціальний медіамаркетинг є найбільш універсальним і дає змогу отримати актуальні та точні дані, розробити та обґрунтувати рекомендації, що відповідатимуть реальній ситуації на ринку. Обґрунтовано, що даний метод просування Інтернет-продукту є оптимальним у співвідношенні точності даних та витрат часу і зусиль на його проведення.

Більшість вебстудій, маркетингових компаній та рекламних агенцій не може забезпечити реальну відповідність грошового вираження SMM-послуг їх дійсній величині і, як наслідок, визначити коректний фінансовий результат, тому у статті актуалізується проблема вивчення та вибору оптимального методу оцінки. У роботі акцентовано увагу на порядку обчислення собівартості послуг із SMM-просування та питанні доцільності використання справедливої вартості таких маркетингових послуг, особливостей її обчислення. Розроблено калькуляційну картку для потреб суб’єктів господарювання, основним видом діяльності (або одним з основних) є маркетинг у соціальних мережах – її використання забезпечить формування достовірної собівартості послуг, віддзеркалить чітке розмежування понесених витрат та покаже розмір стандартних і специфічних ЗВВ, що входять до складу собівартості SMM-послуг.

Мета. Проаналізувати та зробити відбір основних показників якості для дослідження конкурентоспроможності промислової продукції (на прикладі синтетичних шкір). Методика. При дослідженнях використовували передбачені діючими державними стандартами методи. Результати. У ринковій економіці вирішальним чинником комерційного успіху товару є конкурентоспроможність. Це багатоаспектні поняття, що означають відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки за своїми технічними, економічними, естетичними характеристиками, але і за комерційними та іншими умовами його реалізації (ціна, терміни постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Більше того, важливою складовою якості та конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача за період експлуатації виробу. Синтетичні шкіри створюються у галузі виробництва як продукти праці, функціонують у сфері обігу і реалізації як товари і задовольняють різні потреби населення у сфері споживання як предмети споживання. На різних стадіях життєвого циклу можуть бути виділені різні властивості синтетичних шкір, але для споживача найбільше значення мають корисні властивості синтетичної шкіри, якими вона наділена як предмет споживання і які визначають її споживну якість. Встановлено, що найбільш важливими споживними властивостями синтетичних шкір, які впливають на якість і конкурентоспроможність є функціональні, ергономічні, естетичні, властивості безпеки і надійності. Наукова новизна. проведений відбір основних показників якості для дослідження конкурентоспроможності промислової продукції (на прикладі синтетичних шкір). Практична значимість. Встановлено, що показники якості, які впливають на конкурентоспроможність синтетичних шкір залежать від багатьох факторів і потребують детального вивчення, особливо це стосується впливу технології виробництва.

Розглянуто основні проблеми, виклики та обмеження, які зумовили зміни у стратегіях просування та роботи галузевих періодик протягом 2020–2021 рр. Актуальність питання просування галузевої преси зумовлена важливою роллю цього типу видань у вирішенні викликів криз і формуванні інформаційної безпеки читачів. Проаналізовано приклади антикризової діяльності окремих галузевих періодик в умовах пандемії COVID-19 методом case study. У результаті встановлено, що ключовими негативними наслідками пандемії, з якими довелося зіткнутися галузевій періодиці у контексті просування своєї продукції, стали скорочення доходів, проблеми дистрибуції паперових видань і скасування галузевих заходів. Як наслідок, видання, в яких значний відсоток доходів складає реклама, були змушені скоротити кількість номерів і готувати спарені видання. Однак інформаційний дефіцит в умовах високого попиту на актуальні та достовірні джерела інформації послужив драйвером зростання інтересу до окремих періодик, які швидко та ефективно інформували про зміни в галузевому законодавстві, надавали інформаційну допомогу в кризових умовах, сприяючи поінформованості своєї аудиторії. Основні види інновацій, які були застосовані під час пандемії галузевими видавництвами задля скорочення витрат та підвищення маржинальності бізнесу, передусім були пов’язані з інвестуванням ресурсів в організацію онлайн-заходів для фахового середовища та відкриттям пробного доступу до власних електронних товарів. У постпандемічний період періодики будуть удосконалювати власні стратегії просування з урахуванням досвіду, здобутого в умовах коронакризи. Передусім це стосується зростання впливу цифрових комунікацій і скорочення шляхів взаємодії з аудиторією внаслідок спаду цікавості до галузевих заходів.

У статті досліджено питання, пов’язані із сучасними тен- денціями англійського словотвору. На нинішньому етапі розвитку мови кон- тамінація є одним із популярних засобів утворення нових лексичних одиниць, що передусім пояснюється екстралінгвістичними чинниками: необхідністю створення спеціальних механізмів переробки й ущільнення інформації. Акту- альність дослідження зумовлена тим фактом, що сьогодні контамінанти репрезентують особливий шар лексики, який динамічно розвивається, що й засвідчує активне використання цієї словотвірної моделі у мові реклами, медіадискурсі, сучасній англомовній літературі. Окрім того, вивчення особли- востей функціонування і розвитку новоутворення Brexit у сучасній англійській мові є своєчасним, суголосним із наявними лінгвокультурологічними і пере- кладознавчими розвідками. Мета статті – здійснити теоретично обґрун- тований синхронно-системний аналіз контамінованого словотвору в сучас- ній англійській мові на матеріалі лексеми Brexit та її похідних. Досягнення зазначеної мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) продемонстру- вати автономність контамінації як словотвірної моделі; 2) виявити основні причини появи контамінанту Brexit; 3) продемонструвати, що контамінація як словотвірна стратегія є найефективнішим способом компресії інформації в межах однієї лексеми. Зростання кількості контамінантів у лексиконі пояснюється тим фак- том, що контамінація (блендінг, телескопія), поєднуючи найкращі риси двох продуктивних способів англійського словотвору, скорочення і словоскладання, дає змогу передати максимум смислового змісту за рахунок мінімальних фор- мальних (звукових, графічних) витрат. Високий ступінь компресії інформації, що спостерігається за контамінації, сприяє продуктивності цього способу словотворення. Лексема Brexit аналізується за критеріями, яким має відпові- дати нове слово, щоб увійти у літературну мову і бути кодифікованим. Аналіз електронних словників та Інтернет-видань засвідчив факт інституалізації бленду Brexit в англійському лексиконі. Окреслено перспективи подальших нау- кових розвідок.

Постановка проблеми. Розвиток сучасного суспільства неперервним чином залежить від розвитку інформаційних технологій, причому, як стверджують аналітики, технології йдуть вперед більш швидкими темпами порівняно з суспільством, яке їх намагається засвоїти та використати в повсякденному житті.Серед таких новацій виділяється відеоконференцзв’язок. На сьогоднішній день практично не залишилося області життєдіяльності, в якій не можна було б його використовувати: він знаходить застосування там, де необхідні оперативність в аналізі ситуації і ухваленні рішень, консультація фахівця, спільна робота над проектами в режимі віддаленого доступу тощо.Результати досліджень психологів показали, що у процесі телефонної розмови людиною в середньому сприймається близько 20% інформації, у ході особистого спілкування – 80%, а в ході сеансу відеозв’язку – 60%. Іншими словами, якщо до спілкування по звуковому (аудіальному) каналу додається візуальна невербальна мова (жести, міміка тощо), то у співрозмовників підвищується ефективність сприйняття інформації [3].Ці висновки були вдало використані компаніями зв’язку, які поряд з аудіальним каналом зв’язку почали забезпечувати і відеозв’язок. Вже у другій половині ХХ століття були запропоновані системи такої електронної взаємодії двох осіб у режимі реального часу.Аналіз актуальних досліджень. Велику частину наявних на сьогоднішній день систем відеоконференцій можна розбити на персональні, групові та студійні [1].Персональні відеоконференції – системи, що підтримують діалог двох чи більше учасників. Для проведення конференції необхідний комп’ютер із мультимедійними можливостями і канал зв’язку (наприклад, локальна мережа). Підключення до сеансу відеоконференції тут можна порівняти зі звичайним телефонним дзвінком. У процесі спілкування користувач має можливість бачити як свого співрозмовника, так і власне зображення, яке передається іншим учасникам.Групові відеоконференції забезпечують одночасний зв’язок між групами учасників. Вони вимагають використання спеціального оснащення і наявності спеціальних каналів зв’язку. При цьому можна одночасно обмінюватись і переглядати документи, відображення яких у персональних відеоконференціях є неможливим.Студійні відеоконференції – системи більш високого класу, що поєднують одного виступаючого з великою аудиторією. Вони вимагають високошвидкісних ліній зв’язку, високоякісного телеобладнання і чіткої регламентації сеансів.Західні дослідження показують, що найбільш бурхливо розвиваються групові і персональні відеоконференції, оскільки системи саме такого рівня призначені для вирішення завдань суспільства у різних сферах. Зокрема, серед них [2]:структури влади: практика селекторних нарад давно і міцно затвердилася в свідомості керівників всіх рівнів; відеоконференції значно розширюють можливості спілкування начальників і підлеглих, напрацювання і ухвалення спільних рішень, затвердження документів тощо;бізнес-структури: співробітники компаній значну частину свого робочого часу проводять у відрядженнях і переговорах, тому відеоконференції здатні істотно знизити витрати, пов’язані з оплатою відряджень і з вимушеним відривом від виробництва на час переїзду до місця ділової зустрічі; якщо необхідно розглянути кандидатури іногородніх претендентів на вакантні посади, співбесіду можна провести з використанням відеоконференції, що значно скоротить матеріальні витрати обох сторін;телемедицина: відеозв’язок між лікарками і пацієнтами дозволяє зменшити витрати, необхідні для постановки діагнозу та лікування жителів віддалених регіонів; при цьому істотно спрощується проведення наукових конференцій, консиліумів, демонстрацій новітнього обладнання; з’являється можливість дистанційного навчання новітнім технологіям в області практичної медицини і діагностики місцевих фахівців, а також тиражування досвіду провідних медичних центрів;торгівля і реклама: відеоконференції дозволяють демонструвати переваги нової продукції, різних видів товарів і послуг тощо.Серед сфер впровадження відеоконференцзв’язку не стоїть осторонь і освітня галузь. Оскільки системи відеоконференцій забезпечують можливості:особистого спілкування без витрат на переїзди;своєчасного обміну необхідною інформацією;спільної роботи над якою-небудь задачею віддалених один від одного учасників цього процесу (вони можуть знаходитися на різних поверхах одного будинку або навіть у різних точках земної кулі);то використання такого зв’язку є виправданим. Викладачі, користуючись відеоконференцзв’язком, можуть працювати одночасно з декількома аудиторіями слухачів, розташованими в різних точках земної кулі. При цьому встановлені камери надають можливість інтерактивного спілкування (слухачі можуть ставити запитання в режимі реального часу, є можливість приймати заліки та іспити через відеоконференцзв’язок тощо).Мета статті. Провести стислий аналіз програмного забезпечення, що надає можливість здійснити відеоконференцзв’язок.Виклад основного матеріалу. Завдяки розвитку інформаційно-комунікаційних технологій використання відеоконференцзв’язку стало можливим як в процесі навчання і підвищення кваліфікації фахівців, так і в реальній практиці наукового і професійного спілкування. Тому для ефективних публічних виступів при захисті власних проектів, участі у конференціях, в тому числі, відеоконференціях, під час навчання студентів необхідно розвивати у них нові соціально-психологічні, інформаційно-комунікаційні і науково-аналітичні компетенції. Досвід показує, що такі компетенції можуть бути сформовані лише в результаті практичної діяльності – безпосередньої участі у таких заходах, тому у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка на базі кафедри інформатики було вирішено провести студентську відеокноференцію «Використання інформаційних технологій в навчальному поцесі» в рамках захисту власних курсових проектів студентами 4–5 курсів. Основною метою проведення такої конференції було набуття практичного досвіду як викладачами, так і студентами в організації відеоконференцзв’язку та отримання таких фахових компетенцій, як психологічні, інформаційні та аналітичні компетенції.Організація такого заходу вимагала попередньої підготовки: потрібно було визначитися з технічною підтримкою проведення конференції та її змістовим наповненням.Якість змістового наповнення забезпечувалася тематикою курсових робіт та відповідним ставленням студентів до власних курсових проектів.Технічна сторона вимагала певного аналізу наявного програмного забезпечення, що забезпечує відеозв’язок.Як показав аналіз, сьогодні існує достатня кількість програм для VoIP-зв’язку (Voice over IP). Серед них Skype, Sight Speed Business, ooVoo, Google Talk [4–7] тощо, а також ті, які постачаються з програмним забезпеченням виробниками web-камер. Ми зупинилися на двох з них – загальновідомій програмі Skype та програмі ooVoo [4–6].Як було з’ясовано, програму Skype спочатку було розроблено для аудіозв’язку, але в процесі розвитку інформаційних технологій програму було вдосконалено: система стала забезпечувати відеозв’язок, але без підключення сторонніх модулів інших виробників – вона і досі залишається двосторонньою.Компанія ooVoo розробила сервіс з більш широким спектром послуг, а саме: проведення web-конференцій, зустрічей on-line або презентацій через Інтернет у режимі реального часу.Однією з позитивних характеристик програми ooVoo (перед програмою Skype) є те, що ooVoo позиціонує себе як сервіс для проведення відеоконференцій, а це є зв’язок другого покоління (VoIP2), який дозволяє не використовувати комп’ютер користувача в якості проміжного вузла, як це здійснюється у програмі Skype. До того ж програма ooVoo використовує власну інфраструктуру для керування відеодзвінками.Ще одним плюсом ooVoo є більш широка карта відеоналаштувань, ніж у Skype – ви можете виставити кількість кадрів в секунду від 5 до 30 fps (Frames Per Second), змінити роздільну здатність та один з трьох рівнів якості передачі відео.Серед спільних характеристик цих програм можна виділити:відеодзвінок у реальному часі;миттєву передачу текстових повідомлень;передачу файлів;роботу на платформах PC, Mac OS, Linux.Програма ooVoo в свою чергу має додаткові характеристики, які відсутні у Skype:зберігання та перегляд матеріалів тривалістю до 1000 хвилин;відеоконференція з 6-ма співрозмовниками в режимі реального часу *;відео HD-якості *;запис відео дзвінків *;можливість посилати відеоповідомлення (тривалість до 5 хвилин), якщо співрозмовник знаходиться off-line, і, навіть, якщо не є клієнтом ooVoo (в цьому випадку посилання на повідомлення надходить на E-mail адресу одержувача, переглянути яке можна за допомогою «браузера»).У більшості випадків інтерфейси програм схожі, зручні та інтуїтивно зрозумілі, але інтерфейс ooVoo надає можливість показу відеокартинок у 3D просторі, що створює ефект віртуальної кімнати переговорів.До недоліків програми ooVoo слід віднести платні послуги (відмічені вище зірочкою *), але якщо висока якість зв’язку доступна і у безкоштовній версії, і при цьому вам не потрібний конференцзв’язок на 6 осіб, тоді цим недоліком можна знехтувати.У загальному випадку обидва ресурси дають змогу без особливих зусиль провести відеоконференцію, тому вибір програми можна залишити за користувачами, технічними можливостями комп’ютерів співрозмовників та шириною самого Інтернет каналу.Для реалізації відеоконференцзв’язку нами було використано комп’ютер із звуковою картою, мікрофон, Web-камеру і проектор та програмне забезпечення ooVoo, через яке було налагоджено зв’язок з аудиторіями.Побудова виступів була заздалегідь регламентована, тому наперед були підготовлені презентації та відповідне програмне забезпечення. Сама конференція пройшла згідно побудованого сценарію.Висновки.Використання програми ooVoo є можливим і доцільним для налагодження відеоконференцзв’язку.Проведення відеоконференції в педагогічному університеті є важливим заходом як для викладача, що його організовує, так і для студента, що є його безпосереднім учасником, оскільки він надає можливість:набути досвіду відеоспілкування каналами VoIP-зв’язку;навчитися студентам налагоджувати такі канали зв’язку;зберегти власний виступ для подальшого аналізу власної поведінки під час виступу (своїх рухів, висловів тощо), тобто глянути на себе збоку.

В умовах сучасного науково-технічного прогресу стратегічний розвиток системи вищої освіти значною мірою пов’язаний із створенням і впровадженням перспективних інформаційних технологій як однієї з базисних основ для реформування вищої школи, істотного підвищення ефективності і якості підготовки спеціалістів до рівня, який забезпечить їм конкурентоспроможність на ринку інтелектуальної праці.Як відмічаютькерівники освіти практично всіх країн світу, вирішення проблем створення і розвитку перспективних систем освіти і впровадження дистанційної освіти (ДО) на основі нових інформаційних технологій повинно визначатися прийняттям і реалізацією політичних рішень на загальнодержавному рівні.Це особливо важливо для країн, які мають слаборозвинену інфраструктуру і значну концентрацію наукових і освітніх центрів. Для їхніх громадян можливість одержання бажаної освіти без відриву від основної діяльності і місця проживання є дуже важливою. До таких країн відносяться, зокрема, Індія, Китай, Бразилія, Росія. До них варто приєднати й Україну, про що говорять соціологічні дослідження особливостей освітнього ринку в Україні.Створення організаційної інфраструктури забезпечення процесу інформатизації освіти в названих вище та інших країнах йде, в основному, шляхом організації і розвитку регіональних центрів нових інформаційних технологій (РЦНІТ). Зокрема в Росії для координації роботи таких регіональних центрів створено Центр інформатизації освіти “Інформіка” [1]. Такі системи РЦНІТ створюються з метою залучення інтелектуальних і фінансових ресурсів регіонів для вирішення задач інформатизації освіти і для подальшого переходу до інформатизації всього суспільства. Система регіональних центрів інформатизації і центрів нових інформаційних технологій функціонує, як правило, на базі вищих навчальних закладів. Вона є виробничо-технологічною базою для реалізації розробок у галузі нових інформаційних технологій і телекомунікацій. Робота центрів НІТ дозволяє створювати в регіоні єдиний науково-освітній інформаційний простір в інтересах його економічного, соціального і культурного розвитку. Поступово і в Україні починають створюватися подібні центри. Зокрема згідно Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні передбачено функціонування регіональних центрів ДО у містах: Харків, Львів, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ.На думку авторів, одним з перших кроків, який забезпечить регіональному центру НІТ вирішення покладених на нього завдань, є створення регіонального освітнього порталу.Портал – це інформаційне середовище, яке створюється для підтримки прийняття оперативних рішень у певній галузі діяльності людини та їх всебічного аналізу.Інформаційні портали дозволяють формалізувати доступ до інформаційних ресурсів компанії, організації, товариства, громади тощо незалежно від типу джерела інформації.Зокрема, інформаційний портал організації пропонує його користувачам єдину точку доступу (єдиний URL) до всіх структурованих і неструктурованих даних, необхідний їм інструментарій для персоніфікованого доступу, перегляду й аналізу корпоративної інформації і для подальшого швидкого реагування на події на основі більш повної й оперативної інформації. На відміну від статичних мереж Intranet, портали здатні надавати інформацію, яка оперативно змінюється і відповідає поточному моменту звернення до неї. У бізнесі портал забезпечує:надійні ділові зв’язки із співробітниками, клієнтами, постачальниками і партнерами;створення нових моделей бізнесу і мережевої стратегії через глибоке розуміння потреб клієнтів, аналіз статистики і оточення;безпечне спільне використання інформації в режимі реального часу;зростання задоволення клієнтів і партнерів від підвищення рівня обслуговування;більш якісне наповнення і обслуговування ділової спільноти через партнерство та інтегроване наповнення порталу.Відкрита портальна платформа дозволяє підприємству розгорнути портал із наданням на ньому послуг, орієнтованих на потреби конкретного бізнесу, а при необхідності доповнити його додатковими послугами.Освітні портали необхідні для підвищення ефективності освітніх процесів на основі використання сучасних інформаційних технологій і телекомунікаційних засобів. Мета даної статті розглянути деякі організаційні особливості створення освітніх регіональних порталів і дати загальну характеристику їх змістовної складової.Серед основних причин, які обумовлюють створення освітніх регіональних порталів можна виділити такі:неспроможність існуючої інфраструктури регіональної освіти забезпечити всім бажаючим можливість одержати необхідну їм освіту (територіальність);відставання знань, які одержують студенти при традиційних формах навчання, від сучасного рівня розвитку науки та інформаційних технологій (консерватизм);низька адаптивність системи регіональної освіти до різних соціально-економічених умов (інерційність);специфічність освіти, яку надають окремі навчальні заклади регіону (локальність);обмеженість номенклатури спеціальностей, які пропонують регіональні ВНЗ особам, котрі бажають навчатися на відповідній території (обмеженість).Створення регіонального освітнього порталу, на нашу думку, буде сприяти частковому вирішенню зазначених проблем, а також дозволить:активізувати використання наявних і створення нових актуальних і якісних інформаційних та освітніх ресурсів;розширити доступ до освітніх ресурсів учням і студентам, вчителям і викладачам, працівникам органів управління освіти і науки, адміністрацій різного рівня, політичним і громадським організаціями;створити організаційну і технологічну базу для впровадження дистанційних форм навчання в регіоні;забезпечити прозорість та інвестиційну привабливість освітніх установ;підвищити рівень конкурентоспроможності випускників ВНЗ регіону на ринку праці;знизити витрати на освітні процеси;скоротити час навчання і підвищити рівень професійної підготовки студентів;забезпечити загальний доступ до інформаційних і освітніх ресурсів населення регіону;покращити процес взаємодії між освітніми установами;інтегруватися регіональним навчальним закладам у світовий освітній простір;створити єдину платформу для надання освітніх послуг;підвищити продуктивність праці професорсько-викладацького складу;підвищити віддачу від інвестицій в освіту.Як зазначено в [2], розвиток ідеї створення інформаційного освітнього порталу – задача всіх вищих навчальних закладів регіону. Лише колективними зусиллями кількох ВНЗ можна забезпечити створення і підтримку такого порталу. Створення освітнього регіонального порталу повинно спиратися на результати ряду попередніх дій, зокрема:написання і широке обговорення концепції освітнього порталу, яка повинна містити такі основні розділи:актуальність створення порталу та його призначення;цілі й основні напрями діяльності порталу;основні завдання порталу;учасники проекту та їх ролі;структура порталу;організаційне забезпечення порталу;правове забезпечення діяльності порталу;змістовна складова порталу;технологічна складова порталу;фінансове забезпечення процесу створення і функціонування порталу;очікувані кінцеві результати проекту.досягнення домовленостей відносно змісту і технології оперативного оновлення даних корпоративної бази даних ВНЗ-учасників проекту;аналіз наявних інформаційних ресурсів ВНЗ довідкового, навчально-методичного, наукового та іншого характеру і можливості їх об’єднання;визначення номенклатури видів оперативної інформації і технології її публікації всіма ВНЗ;оцінка можливостей створення віртуальних творчих колективів із складу співробітників ВНЗ-учасників проекту, які спроможні здійснювати спільну освітню, науково-дослідну, проектно-конструкторську, рекламно-видавничу, культурно-просвітницьку, інноваційну, благочинну, правозахисну та інші види діяльності;визначення номенклатури тематичних дискусійних форумів, списків поштової розсилки та персоналії авторитетних спеціалістів регіону, спроможних виконувати функції модераторів даних служб;розподіл між ВНЗ-учасниками проекту функцій підтримки окремих розділів порталу з урахуванням специфіки і можливостей кожного ВНЗ.Розглянемо деякі аспекти створення регіонального освітнього порталу, які стосуються організаційних, змістових і технологічних його складових.Організаційно освітній портал створюється як консорціум провідних навчальних закладів регіону, як державної, так і недержавної форм власності, управління освіти і науки регіону, що об’єднують за допомогою Internet свої інформаційно-довідкові та освітні ресурси і технології для їх широкого й ефективного використання.Діяльність порталу повинна ґрунтуватися на законодавчих і нормативно-правових актах, зокрема таких, як: Конституція України; Закон України “Про освіту”; Закон України “Про вищу освіту”; Закон України “Про Національну програму інформатизації”; Постанова Верховної Ради України від 06.07.2000 р. №1851-III “Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2000-2002 роки”; Указ Президента України від 31.07.2000 року № 928/2000 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мереж в Україні”; Наказ Міністерства освіти і науки України “Про створення Українського центру дистанційної освіти” від 07.07.2000 р. №293; Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні.Оскільки освітній портал призначений для реалізації задач сучасного розвитку всіх рівнів освіти в регіоні, тому він повинен бути, насамперед орієнтований на свого користувача.Тому, на думку авторів, інформація і послуги порталу повинні групуватися за категоріями користувачів:учні;батьки;вчителі;абітурієнти;студенти;аспіранти;викладачі ВНЗ;наукові співробітники;адміністратори ВНЗ;випускники ВНЗ;роботодавці;адміністратори середніх і вищих навчальних закладів;адміністратори регіонального органу управління освіти і науки;адміністратори МОН України.Повинні бути передбачені також загальні розділи, які, насамперед, будуть містити нормативно-правову базу в галузі освіти, електронну бібліотеку навчальних матеріалів, що мають гриф МОН України, новини освіти і науки.Дамо стислу характеристику можливостей освітнього порталу відповідно до категорій користувачів.Учням освітній портал повинен пропонувати:мультимедійні матеріали з кожного предмету, що вивчається у школі;можливість контактувати з вчителями і консультуватися з ними за допомогою електронної пошти і чатів;можливість брати участь в освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;можливість індивідуально настроювати сайт для відображення персональних завдань, розкладу занять й контрольних заходів (персоналізація);можливість оцінити власні успіхи в навчанні й одержати матеріали для вивчення найбільш складних тем;місце для збереження навчальних матеріалів і документів учня на сервері порталу.Батькам учнів портал повинен пропонувати можливість:здійснювати навігацію в сфері освіти, а також одержати допомогу у виборі майбутньої кар’єри для своєї дитини;контактувати з вчителями і методистами, консультуватися з ними з питань навчання своєї дитини;одержати кваліфіковану консультацію психолога або соціального педагога з питань сімейного виховання та особистих проблем;аналізувати успішність своїх дітей;брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях для батьків.Вчителям і викладачам портал повинен пропонувати:великий вибір мультимедійних матеріалів, які вони зможуть використати при створенні власних навчальних (дистанційних) курсів;інформацію про новітні методики у дистанційному навчанні;можливість створювати власні сторінки в Internet та сторінки на порталі, на яких вони зможуть розміщувати власну інформацію;засоби спілкування через портал з своїми учнями за допомогою електронної пошти і чатів;можливість спілкуватися з колегами, національними й міжнародними експертами з питань освіти;можливість брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;можливість розміщувати на порталі свої навчально-методичні матеріали, наукові публікації;можливість слідкувати за успішністю своїх учнів (студентів), а також порівнювати її з успішністю паралельних класів (академічних груп).Адміністраторам регіонального органу управління освіти і науки портал повинен пропонувати:нормативну базу даних з дошкільної, середньої, професійної та вищої освіти, національні й міжнародні новини в галузі освіти, накази й інші документи Міністерства освіти і науки України;можливість створювати власні сторінки на порталі;засоби спілкування з колегами, національними й міжнародними експертами з питань управління освітою;можливість брати участь у освітніх форумах, онлайнових конференціях і бюлетенях;місце для збереження власних документів на сервері порталу, в тому числі для створення інформаційних баз даних.Орієнтований перелік загальних розділів порталу:Структура й склад регіонального адміністративного органу управління освіти і науки;Форум з тематичних питань і періодичною участю відповідальних працівників органів управлення освіти;Положення про орган управління освітою і наукою, інші документи, що регламентують його діяльність;Плани й основні напрями діяльності органу управління освіти й науки;Інформація про національні й регіональні освітні програми, проекти, фонди, гранти і конкурси;Освітні стандарти середньої, спеціальної і вищої освіти;Правила ліцензування, акредитації й атестації закладів освіти;Міжнародне співробітництво в галузі освіти;База даних з нормативними документами МОН України;Каталог науково-пізнавальних та освітніх журналів, книг й навчальних посібників;Бази даних навчальних матеріалів відкритого й персоніфікованого доступу;Інформація про освітні й наукові конференції, семінари й виставки;Інформація про акредитовані навчальні заклади регіону;Новини;Карта веб-сайту з системою пошуку;Фотогалерея подій.Інформація, яка буде розміщуватися на освітньому порталі, повинна бути якісною, достовірною, оперативною й по можливості повною.Одним з напрямків діяльності освітнього порталу повинна бути підтримка дистанційної освіти інвалідів або створення умов, які забезпечують реальні права інвалідів на вищу освіту.Крім зазначених послуг портал може надавати різноманітні додаткові послуги:1. Система тестування знань.Необхідно передбачити, щоб за допомогою освітнього порталу учні старших класів середніх шкіл, а також всі бажаючи, в том числі і дорослі, могли проходити регулярне тестування своїх знань, пройти підсумкову атестацію через систему Державного централізованого тестування для одержання відповідного сертифіката;2. Магазин електронної т

Мета статті полягає у вивченні одночасного впливу інноваційної та маркетингової політики виробничих підприємств на оптимізацію роботи ланцюга поставок. Досягнення поставленої у статті мети здійснено за допомогою таких методів дослідження, як методи логічного узагальнення та наукової абстракції, економіко-математичного моделювання, комп’ютерного моделювання та графічного аналізу. Запропоновано економіко-математичну модель планів виробництва та доставки продукції промислового підприємства кінцевим споживачам з урахуванням інноваційної та маркетингової активності виробничих підприємств – ланок ланцюга поставок. Передбачено, що витрати на виробництво продукції залежать від обсягів інвестицій у інноваційну активність. Маркетингова активність підприємства – виробника готової продукції врахована у припущенні, що попит на продукцію є деякою зростаючою функцією від розміру витрат на рекламу. Використання на практиці запропонованого підходу дасть змогу за рахунок узгодження виробничих планів промислових підприємств, планів перевезень для транспортних підприємств, а також маркетингових та інноваційних планів удосконалити взаємодію підприємств у рамках ланцюга поставок.

У дослідженні сформовано систему оцінки просування продукту на цифрову майданчику, яка складається зі стратегічних показників оцінки (частка ринку, частка витрат конкурентів на рекламу, вартість реклами відносно продажів), показників операційної ефективності (конверсія, вартість за клік, окупність інвестицій), показників вимірювання взаємодії з покупцями (лояльність та задоволеність на основі показників індексу підтримки споживачів, показнику прибутковості клієнтів, рівень задоволення споживанням продукту, середній рейтинг продукту та інші). Оцінювання ефективності просування на торгових майданчиках повністю автоматизоване, що забезпечує швидку операційну реакцію компанії на скорочення обсягів продажу або незадоволення покупця. Система відгуків є важливим елементом системи продажів й просування продукту, від якої залежить майбутня взаємодія компанії з наявною базою клієнтів та новими клієнтами. Система відгуків забезпечує розуміння планових обсягів продажу, а в поєднанні з системою показників оцінки лояльності клієнтів дає змогу прогнозувати майбутні доходи, прибутковість, рентабельність інвестицій у рекламу. Система відгуків на електронному ринку автоматизована та включає аналіз рейтингу продукту, обсягів та актуальності відгуків, найбільш корисних коментарів, сприйняття покупців. Вказані показники забезпечують розуміння потреб клієнтів та потенціал задоволення очікувань покупців на основі аналізу переваг та недоліків продуктів.

В статті розглянуто зміну комплексу маркетингу з розвитком цифрових технологій, а саме: ґенезу digital-маркетингу, його характеристики і основні канали. Визначено роль та особливе значення digital-маркетингу в діяльності підприємств України. Обґрунтовано, що digital-маркетинг, завдяки своїми властивостям, істотно розширив можливості та інформаційне поле підприємств, знизив витрати, пов'язані з рекламою, пошуком партнерів, обміном і зберіганням інформації, а також посилив роль інформації як ресурсу в маркетингових та економічних системах управління. Доведено, що ефективність маркетингової діяльності напряму залежить від застосування комплексу інструментів digital-маркетингу, які розширяють можливості інформаційної підтримки підприємства в процесі вивчення ринку і пошуку нових ніш та підвищують ефективність взаємодії зі споживачем. Обґрунтовано пріоритетність залучення клієнтів та синергетичний ефект від комплексного використання інструментів digital-маркетингу в умовах нестабільного середовища. Систематизовано та охарактеризовано основні передумови формування digital-маркетингу, а саме: поява перших соціальних мереж та сервісів (MySpace, Del. icio. us, Diggта Facebook, Instagram, Twitter тощо), розвиток пошукових систем (Google, Baidu, Bing тощо), та поширення мобільних пристроїв (айфони, смартфони, планшети, нетбуки тощо). Показано, що впровадження цифрових технологій набуло поширення завдяки успішному налагодженню взаємодії з більш широкою цільовою аудиторією Інтернету за короткі терміни, відносно дешеве просування, підвищення впізнаваності бренду, прозорість маркетингової кампанії і можливість вносити коригування в режимі реального часу. Здійснено історичний аналіз та запропоновано еволюційне плато розвитку digital-маркетингу. До ключових етапів формування та розвитку digital-маркетингу в світі та в Україні пропонується віднести: цифрове телебачення, e-mail-маркетинг, інтерактивні екрани, пошукову оптимізацію, інфлюенц-маркетинг, контекстну рекламу та SMM-маркетинг.

У статті розглянуто важливість системи збуту в умовах перенасиченості ринку. Визначено основні завдання збутової діяльності. Описано збутовий процес в господарській діяльності підприємства. Досліджено фактори впливу на збутову стратегію. Проаналізовано етапи формування маркетингової збутової політики. Досліджено методи для співпраці між посередниками в процесі збутової діяльності. Описано важливість засобів стимулювання збуту. Визначено цільові групи та види стимулювання. Визначено стратегічні заходи, спрямовані на оптимізацію витрат на управління збутом. Обґрунтовано важливість пошуку оптимального рівня обслуговування. Розглянуто обґрунтування всіх витрат, що пов’язані із дослідженням ринку, рекламою та стимулюванням збуту з метою забезпечення високого конкурентного статусу підприємства. Надано рекомендації для стимулювання збуту.

даній статті досліджено стан страхового ринка України, його діяльність, наведенні та проаналізовані статистичні дані; чинники, які впливають на формування даного ринку; зазначенні основні проблеми галузі та їх наслідки для неї. Проаналізовані роботи науковців щодо страхового ринку, страхового маркетингу, інтернет-страхування в Україні. Виділено , як окремий аспект у функціонуванні даної сфери , маркетинг ( страховий маркетинг та інтернет-маркетинг): їх теоретичні основи; чинники, які сповільнюють розвиток маркетингу страхової сфери, чинники , які впливають на попит страхових послуг ; статистичні данні щодо витрат страхових фірм на рекламу; зазначенні переваги маркетингу в цілому та інтернет-маркетингу зокрема. Запропоновано можливі шляхи розв’язання наявних проблем та шляхи для розвитку страхового ринку в України.

Стaн ринку в Укрaїні потребує від підприємств для формувaння попиту нa свою продукцію не тільки встaновлювaти конструктивні зв’язки з клієнтaми, дилерaми тa постaчaльникaми, a тісно співпрaцювaти з громaдськістю, тобто формувaти коло зaцікaвлених потенційних споживaчів, поширюючи позитивну інформaцію про себе тa випрaвляючи через зaсоби мaсової інформaції думку про події, не вигрaшні для них aбо їхнього товaру. Досягнення цієї мети можливе зa тaкого інструменту інформaтивної реклaми, як пaблік рилейшнз (PR). Бaгaто світових тенденцій (обмеженість ресурсів, постійний тиск нa мaркетингові бюджети, посилення контролю нaд використaнням коштів) є aктуaльними для Укрaїни. Aле проблемa полягaє в тому, що посилення контролю не зaвжди супроводжується свідомістю необхідності витрaт нa проведення соціологічних досліджень щодо ефективності інформативної реклами.

During of writing this article, we analyze the models of economic dynamics that have a relationship between advertising and costs. It was found that advertising in these models did not have the character that it has in practice, namely it did not have a cumulative effect for subsequent periods. A model of economic dynamics was formulated during the research, this model include the cumulative effect of advertising messages, if advertising will affect sales not in pointly, but it will continue to influence in subsequent periods. Also, the effect of resales is integrated into the model if the drug has a small volume of release, has a short shelf life, or is often used for prevention viruses. To develop the model, a time-based modeling approach was used. It has been suggested that although advertising is cumulative, over time the impact of advertising diminishes until it disappears altogether. It is assumed that due to the establishment of production restrictions of the firm, the impact of previous sales weakens. When formulating the model, it is believed that with a positive experience of interaction with the product, in our case with drugs, buyers can repeat purchases and advise the tool to others. A suitable numerical calculation method was found to solve the model. The method of modified local variations was used for the calculation, which is not difficult to reproduce in practice even without significant mathematical training. A correlation analysis of sales advertising was performed using Pearson's correlation coefficients and autocorrelation and it was found that the relationship between them becomes weaker as the lag increases. The revenue function is presented in nonlinear form. In the course of calculations, it was found that the revenue is ascending, which confirms the positive impact of advertising on sales. The study was conducted with different sampling steps and with each step the accuracy increased, but at the same time the calculation time. This study will be useful both to marketing agencies that shape advertising budgets of companies and to pharmaceutical companies themselves that want to make investment in advertising more effective.

Статтю присвячено аналізу особливостей впровадження стратегічного управління на вітчизняних аграрних підприємствах. Зокрема, досліджено підходи до визначення поняття «стратегія» та запропоновано власне визначення даного поняття. Авторами доведено, що головним завданням стратегії є об’єднання всіх видів діяльності підприємства, а також трудових ресурсів з метою отримання ряду переваг над конкурентами та досягнення високих результатів. В процесі дослідження було сформовано і економічно обґрунтовано думку про те, що розробка стратегії – це певний процес, основою якого є потенціал суб’єкта господарювання, а його основною характеристикою може бути виокремлення цілей та відповідних конкурентних переваг у довгостроковій перспективі, що коригуються завдяки вчасній адаптації до змін у зовнішньому середовищі за допомогою інноваційних технологій та ефективного антикризового управління. Крім цього, в процесі розробки обраного напряму дослідження, визначено особливості стратегічного управління аграрним підприємством та проаналізовано фактори, що перешкоджають прискореному розвитку галузі. Виявлено, що у провідних країнах із найбільш розвиненим агросектором значну роль відіграють транснаціональні компанії, і відповідно, сформовано рейтинг найбільших аграрних компаній світу, досліджено їх основні стратегічні напрямки розвитку. Проаналізовано фінансові результати до оподаткування за видами економічної діяльності за останні десять років і частку експорту за видами сільської продукції. З’ясовано, що найбільший експорт аграрної продукції становлять продукти рослинного походження, а головним імпортером української сільськогосподарської продукції є Китай. Розглянуто чинники, що впливають на вибір стратегії розвитку для аграрного підприємства. Також, автором доведено, що наявність стратегії не завжди означає її успішну реалізацію, що зокрема може бути спричинено наступним: невідповідність організаційної структури та обраної стратегії; непорозуміння серед керівників компанії; відсутність системи колективного прийняття рішень; нерішучість керівництва стосовно нових змін; відсутність достатньої кваліфікації та досвіду керівництва у сфері стратегічного управління; невідповідність рекламних замовлень сезонним коливанням їх реалізації; великий обсяг витрат тощо. Запропоновано імплементацію іноземних стратегій на вітчизняному ринку та принципи стратегічного розвитку аграрного сектору України. Розроблено етапи формування стратегії аграрного підприємства та обґрунтовано доцільність їх реалізації на вітчизняному ринку.