To see the other types of publications on this topic, follow the link: Регіональна торгівля.
Journal articles on the topic 'Регіональна торгівля'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 41 journal articles for your research on the topic 'Регіональна торгівля.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Lialiuk, Alla. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ: РЕГІОНАЛЬНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 2, № 26 (2021): 119–27. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-02-119-127.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано макроекономічні умови розвитку держави; визначено тенденції зростання роздрібного товарообороту в Україні та Волинській області; досліджено взаємозв’язок між рівнем доходів населення та обсягом роздрібного товарообороту у Волинської області; здійснено порівняльний аналіз структури грошових витрат домогосподарств в окремих країнах світу та Волинській області; охарактеризовано основні формати торгової мережі Волинської області; розраховано рівень спеціалізації торгової мережі підприємств роздрібної торгівлі Волині та Україні; виявлені напрями, за яким роздрібна торгівля у Волинській області відстає від світових тенденцій; запропоновані регіональні фактори розвитку роздрібної торгівлі у Волинській області.
2
Христенко, Л. М., А. О. Крамчанінова та О. В. Швецова. "Вплив глобальних загроз на формування тенденцій розвитку міжнародної торгівлі". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-41-47.
Full textAbstract:
У статті розглянуто стан та тенденції розвитку міжнародної торгівлі в контексті сучасних глобальних викликів та загроз.Дане дослідження розглядає фактори, що впливають на зовнішню торгівлю, зокрема в контексті посилення глобалізаційних та інтеграційних процесів, що відбуваються у світовій економіці. Динаміка обсягів світової торгівлі товарами та послугами відбиває результати економічних наслідків, спричинених кризою у поєднанні з пандемією COVID – 19. Аналізуючи подальші тенденції розвитку міжнародної торгівлі, автори дійшли висновку, що в більшості розвинених країн під впливом глобальних загроз існує реальний політичний сентимент до економічного суверенітету. Збільшення ризиків впровадження обмежувальної політики торгівлі підштовхне компанії до часткової релокалізації виробничої та комерційної діяльності й наданню переваги національним і регіональним ланцюжкам постачань.
3
Koval, V. V., K. О. Kostetska та V. А. Bondar. "УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ЛОГІСТИЧНИХ ЛАНЦЮГІВ ПІДПРИЄМСТВ ЗЕРНОПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО ЗРОСТАННЯ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (2020): 79. http://dx.doi.org/10.31713/ve320208.
Full textAbstract:
В статті аналізують проблеми розвитку ринку української зернової продукції з урахуванням зміни агропродовольчого балансу з зовнішньої торгівлі. Розглянуто в законодавстві ринок зерна як сфери для здійснення товарно-грошових операцій та можливості опціонної торгівлі зерном на Український універсальній біржі для забезпечення реалізації сільськогосподарської продукції за найвищою ціною на засадах законності, вільної конкуренції та недопущення проявів корупції. Розкрито логістичний підхід до організації інноваційної діяльності, що ґрунтується на системній комплексності економічних процесів, передбачає ефективну їх інтеграцію і створення логістичних систем і ланцюгів. Зазначено, що одним із перспективних напрямів логістичного розвитку ринку зернових є опціонна торгівля, за рахунок якої може покращитись міжнародна реакція на регіональний чи глобальний дефіцит. Визначено умови для розвитку торгівлі опціонами на зерно (врахування попиту та пропозиції на зернові культури; тенденції біржі та ф’ючерсних контрактів, ціни) і впливу загальних зернових державних запасів або дефіциту на ціну котирування.
4
Гавриш, О. М., Т. В. Капелюшна та В. П. Пильнова. "ПЛАНУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 21–25. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-03.
Full textAbstract:
У статті розглянуто різні підходи до визначення сутності поняття «планування». Установлено, що торгівля є найважливішою сферою формування та стабілізації споживчого ринку, координуючою ланкою в системі секторальних, регіональних та кластерних зв’язків, дієвим механізмом задоволення соціальних потреб і недопущення соціальної напруженості в суспільстві. Особливо важливим є процес планування торговельної діяльності підприємств на міжнародних ринках. Під час виходу на міжнародні ринки кожне торговельне підприємство з метою отримання стабільного успіху повинне уявляти можливі результати своєї діяльності, критично оцінювати свої можливості, правильно розділяти цілі за часом, ефективно використовувати ресурси й отримувати конкурентні переваги. Установлено, що в Україні, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, торгівля належить до секції G й має назву «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів». Досліджено динаміку прямих інвестицій (акціонерного капіталу) як в економіку України, так і з економіки України за видами економічної діяльності. Установлено, що найбільше прямих інвестицій в економіку України протягом останніх років спостерігається від промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів та від операцій із нерухомим майном. Наведено динаміку зовнішньої торгівлі товарами та послугами, яка свідчить про зростання як експорту, так й імпорту. Установлено, що вагомим чинником, який впливає на планування торговельної діяльності, є розмір підприємства. Так, у малих за розмірами підприємствах вищі керівники самостійно визначають весь процес планування, тоді як у великих та середніх за розмірами підприємствах розроблення стратегічних, поточних і календарних планів проводиться з урахуванням прийнятої організаційної структури, розподілу обов’язків між колективами певних служб, супідрядності управлінців, контролю й координації всіх функцій організації як єдиного цілого. Схематично зображено перелік залежностей структури планування торговельної діяльності на міжнародних ринках від параметрів підприємства.
5
Ковальська, Л. Л. "МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА РЕГІОНУ В СФЕРІ ТОРГІВЛІ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка", № 18 (71) (29 листопада 2021): 67–75. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2021-18(71)-8.
Full textAbstract:
В статті розроблено механізм забезпечення розвитку підприємництва регіону в сфері торгівлі. Розглянуто такі елементи механізму як оцінка розвитку підприємництва регіону в сфері торгівлі, обґрунтування мети розвитку підприємництва регіону в сфері торгівлі, визначення цілей розвитку підприємництва регіону в сфері торгівлі, формування регіональної політики розвитку підприємництва в сфері торгівлі, реалізація регіональної політики розвитку підприємництва в сфері торгівлі, контроль за реалізацією регіональної політики розвитку підприємництва в сфері торгівлі, реалізованість цілей розвитку підприємництва в сфері торгівлі. Обґрунтовано, що запропонований механізм дозволить активізувати розвиток підприємництва в сфері торгівлі у всіх регіонах держави.
6
Вавдіюк, Н. С., та Н. І. Корецька. "РЕГІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ В УКРАЇНІ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (2020): 302–10. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-30.
Full textAbstract:
У статті досліджено участь регіонів в загальній структурі зовнішньої торгівлі, Так, проаналізовано зміни обсягів зовнішньої торгівлі за регіонами України по експорту та імпорту товарів у період 2018–2019 років, представлено загальний обсяг сальдо зовнішньої торгівлі за регіонами України у 2019 році.
7
Карнаушенко, А. С. "СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІНІМАРКЕТІВ В УКРАЇНІ". Підприємництво та інновації, № 18 (30 червня 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.4.
Full textAbstract:
Розвиток торговельної галузі відіграє важливу роль у розвитку економіки всієї країни. Продуктові рітейлери звертають увагу не лише на розвиток великих за розмірами роздрібних магазинів, а й розуміють важливість розміщення торговельних точок близько до споживача та покупця. Тому ринок мінімаркетів та магазинів формату «біля дому» набуває широкої популярності як у великих рітейлерів, так і у невеликих представників торговельного бізнесу. Метою наукового дослідження є здійснення комплексного аналізу сучасного стану розвитку мінімаркетів, а також визначення перспектив їхньої діяльності в Україні. Методологією дослідження послугували такі методи: абстрактно-логічний – під час дослідження та систематизації наукової статті; аналізу, синтезу, порівняння та графічний – під час аналізу та візуалізації динаміки кількості суб’єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею; метод узагальнення – під час формування висновків. У результаті дослідження встановлено, що ринок мінімаркетів та магазинів формату «біля дому» постійно нарощує обсяги, оскільки продукти харчування займають основну частину в структурі витрат домогосподарств населення. У публікації проаналізовано кількість магазинів роздрібної торгівлі в розрізі торговельної площі та динаміку кількості суб’єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею, окрім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами, спрогнозувавши їхні показники на три періоди вперед. Визначено найпопулярніші та найбільші роздрібні торговельні мережі мінімаркетів і магазинів формату «біля дому» в Україні та проаналізовано кількість торговельних точок за період 2017–2020 рр. Проаналізовано регіональну приналежність найбільших представників формату «біля дому» та мінімаркетів. Запропоновано внести зміни до визначення поняття «мінімаркет», оскільки розміри торговельної площі магазинів даного формату не відповідають сучасним вимогам. Практична цінність дослідження полягає у комплексному дослідженні сучасного стану розвитку мінімаркетів в Україні та обґрунтуванні доцільності пере спрямування діяльності великих продуктових рітейлерів із формату «супермаркет» у формат «мінімаркет».
8
Sak, Tetiana, та Nataliia Hrytsiuk. "РИНОК РИТЕЙЛУ В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УМОВАХ КРИЗИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 22 (2020): 33–42. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-02-33-42.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз роздрібної торгівлі в структурі вітчизняної економіки; досліджено тенденції розвитку ринку ритейлу в Україні, наведені регіональні відмінності. На основі оцінки діяльності лідерів ринку продуктового та drogerie сегментів за регіонами та по країні загалом, визначені основні риси та тренди функціонування роздрібних мереж; наведені як позитивні, так і негативні прояви даного виду бізнесу. Окреслено основні пріоритети та можливості подальшого розвитку ринку ритейлу в Україні, серед яких: зростання темпів електронної торгівлі, впровадження сучасних інформаційних технологій та інновацій, поширення власних торгових марок.
9
Ястремська, І. "Вплив явища нелегальної торгівлі ядерними матеріалами на регіональну стабільність". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 98, ч. 1 (2011): 6–8.
Find full text
10
Міщук, І. П., С. О. Луцко, О. А. Стецюк та І. В. Терещенко. "СУЧАСНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТІВ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ПОСТКОВІДНОЇ ЕКОНОМІКИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 13–22. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-02.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню сучасного стану розвитку внутрішньої торгівлі України в умовах карантинних обмежень на торговельний бізнес. Встановлено, що в період 2016-2021 р. у внутрішній торгівлі України відбувалися суперечливі процеси розвитку роздрібної та оптової торгівлі та видового складу їх суб’єктів у частині зміни чисельності, обсягів і результативності діяльності. Встановлено наявність прямого зв'язку між скороченням торговельної діяльності суб'єктів торгівлі та виявленими в аналізі тенденціями скорочення роздрібного товарообігу на основі традиційних (офлайнових) технологій збуту через карантинні обмеження торгівлі для продавців непродовольчих товарів у поєднанні з суттєвими змінами в стратегіях підприємств роздрібної торгівлі та змінами в поведінці споживачів, що відбулися під впливом карантинних обмежень. Визначено факт вирішального впливу антиковідних обмежень на припинення діяльності низки торговельних підприємств та/або здійснення її із збитковими результатами. Охарактеризовано зміст основних тенденцій у процесах адаптації торгівлі до умов постковідної економіки, розвитку технологій та організаційних бізнес-моделей провадження торговельного бізнесу, відображено результати інноваційного поглиблення типологічного різноманіття суб’єктів та об’єктів торговельного середовища. Акцентовано на ключовій ролі цифрових технологій у розробці та впровадженні в практику сучасних бізнес-моделей і форматів торговельних закладів, а також розвитку мобільної та електронної торгівлі. Наголошено на необхідності інтеграції в умовах карантинних обмежень суб’єктів торговельного підприємництва в інтегровані регіональні формування з забезпечення споживачів продовольством на засадах логістики і з дотриманням рекомендацій ФАО.
11
Заблоцька, Р. О. "Моделі лібералізації торгівлі послугами в регіональних торговельних угрупуваннях". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 104, (ч. 2) (2012): 82–87.
Find full text
12
Васьків, С. "Методичні підходи статистичної оцінки структури регіональної зовнішньої торгівлі". Формування ринкової економіки в Україні, Вип. 22 (2010): 29–34.
Find full text
13
Паничок, М. Ю., та Н. В. Швець. "Дослідження макроекономічного впливу цифровізації державного сектору на розвиток бізнесу в Україні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-47-54.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості цифровізації державного сектору. Надано детальну характеристику сфери публічних закупівель, описано минулий і діючий процеси проведення публічних (державних) закупівель; висвітлено основні недоліки раніше використовуваної процедури проведення державних тендерів та доведено їх негативний вплив на розвиток бізнесу. Охарактеризовано електронну цифрову платформу ProZorro як сучасний новітній цифровий інструмент проведення публічних закупівель в Україні, який з 1 серпня 2016 року є обов’язковим для застосування в установах бюджетної сфери. Висвітлено мету діяльності та принципи побудови даної електронної платформи, зокрема «усі бачать усе», «конкуренція понад усе» та «золотий трикутник партнерства»; надана загальна схема побудови цього ресурсу. Висвітлено процес контролю закупівель та механізм зниження комерційного і фінансового ризиків за допомогою моніторингового порталу DoZorro, який є інтегрованим з електронною платформою ProZorro. Описано економічні переваги пошуку контрагентів та укладання угод в межах платформи ProZorro. Проаналізовано динаміку основних показників функціонування даної електронної платформи, зокрема кількість учасників та аукціонів, відсоток успішних торгів та дохід. Показано регіональне розповсюдження даної платформи, тобто залучення до торгів регіональних представників; зазначено п’ять найбільших за обсягами доходу областей. Виявлено та обґрунтовано переваги електронної платформи ProZorro, які сприяли розвитку комерційних закупівель. Проаналізовано динаміку основних показників сектору комерційних закупівель, а саме їх кількість, успішність та масштаби, й відзначено значне їх зростання протягом 2016-2020 рр.Окресленоосновні напрями удосконалення електронної платформи ProZorro, які сприятимуть подальшому розвитку українського бізнесу на конкурентних засадах, у тому числі в міжнародному секторі.
14
MUDRAK, Ruslan. "REGIONAL FEATURES OF FOREIGN TRADE IN AGRO-FOOD PRODUCTS." Ukrainian Journal of Applied Economics 4, no. 3 (2019): 309–16. http://dx.doi.org/10.36887/2415-8453-2019-3-34.
Full textAbstract:
Introduction. The intensification of globalization processes that characterize the beginning of the new millennium has led to the emergence of supranational structures of regional and global scope. The deepening of Ukraine's integration into the international trading space causes new opportunities and threats. The relatively large size of the territory of Ukraine as a European state and its administrative structure causes a number of differences in the socio-economic development of its regions. Identifying regional differences in foreign trade in agri-food products and their causes is an urgent task of the study, given the leading role of the agro-industrial sector in Ukraine's foreign trade. The aim of the study is to identify regional differences of foreign trade in agri-food products and identify their causes. Results of work. The analysis results of foreign trade in agro-food products on the average for 2016-2018 by regions are given. It is determined that the four leading export regions are Mykolaiv, Odesa, Kyiv and Vinnytsia, as they account for about 47,9 %. The regions were evaluated according to the following indicators: the volume of regional exports, the volume of production of cereals and legumes, the production of sunflower seeds. According to the results of the analysis, each region was assigned a corresponding rank, on the basis of the values of which the correlation coefficients of the regions ranks were calculated. It is determined that there is a close link between the region's place in the national agri-food export ratings and the production of cereals and legumes; and there is a median link between the region's place in the national agri-food export and sunflower seed ratings. Imports of agro-food products by regions are considered, where Kiev region is the absolute leader, which together with Odessa, Lviv and Dnipropetrovsk regions have 64.5 % of all corresponding imports. The analysis of agro-food products import by groups of goods is presented. The regions ranking by import volumes of agri-food products and disposable income per person has been done. The obtained coefficient of correlation of ranks testifies to the average degree of relation close to high. Conclusions. It is proved that the differences in the volumes of crop production mainly cereals, legumes and sunflower are the basis for regional differentiation of agricultural food exports, which testifies to the raw nature of exports, stagnation of livestock and unsatisfactory development of the domestic food industry. Differentiation of imports of agro-industrial products is caused by the difference in income of the population by regions. Keywords: agro-food products, export, import, balance, production, raw materials, processing, disposable income.
15
Колодійчук, В. А. "Регіональні аспекти запровадження електронних систем біржової торгівлі зерном в Україні". Регіональна економіка, № 1 (71) (2014): 158–64.
Find full text
16
Кравченко, Оксана, та Галина Кучер. "ЗАХИСТ ПРАВ ЖІНОК НА РІВНІ ГРОМАДИ: ДОСВІД МІСТА УМАНЬ". Інноватика у вихованні 2, № 11 (2020): 14–21. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.251.
Full textAbstract:
У статті узагальнено регіональні аспекти інноваційного досвіду розробки системи заходів із забезпечення рівних прав жінок і чоловіків, виявлення ефективних інструментів впровадження цієї системи. Встановлено, що такі інноваційні підходи запроваджуються в місті Умань, координаційний центр яких – Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради.
 Серед основних досягнень на шляху до встановлення гендерної рівності та дотримання прав жінок слід назвати такі: затверджена соціальна Програма протидії торгівлі людьми на період 2015 – 2020 роки; міська соціальна Програми з утвердження гендерної рівності на період 2015-2020 рр.; функціонує мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі; прийнято рішення Уманської міської ради «Про приєднання до Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад»; розроблено та затверджено Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі тощо.
 Відповідно до цих програм вживаються заходи із попередження виникнення фактів насильства в сім`ї, насильства за ознакою статі та торгівлі людьми.
17
Komlichenko, Albina. "ПІВДЕННО-СХІДНА АЗІЯ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ РЕГІОН В ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ СТРАТЕГІЇ КНР". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 1 (2020): 180–87. http://dx.doi.org/10.15421/342019.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу зовнішньополітичної стратегії КНР щодо країн Південно-Східної Азії. Проаналізовано основні виміри зовнішньої політики КНР в регіоні Південно-Східної Азії. Наголошується на важливості морських комунікацій регіону для безпеки КНР в цілому. По мірі потужного економічного зростання КНР, щоб стати великою торговою державою з постійно зростаючим попитом на нафту, що імпортується і природний газ, а також з більшою частиною імпорту енергоносіїв транзитом через Малаккську протоку, безпека Південно-Східної Азії на морських комунікаціях має вирішальне значення для безпеки КНР. Підкреслено, що забезпечення безпечного буфера по периметру своїх кордонів є для Пекіна однією з першочергових цілей.Мета дослідження – проаналізувати важливість Південно-Східної Азії як стратегічного регіону зовнішньополітичної стратегії КНР в контексті дослідження перспектив розвитку відносин між країнами та їх впливу на китайсько-американську взаємодію.Доводиться, що одним з основних чинників зацікавленості КНР в регіоні є створення сприятливих економічних умов для розвитку країни в довгостроковій перспективі. Визначено, що основними інструментами інституціоналізації відносин між країнами АСЕАН та КНР є практична реалізація зон вільної торгівлі та спільне впровадження регіональних проектів співробітництва.Доведено важливість побудови стабільної двосторонньої співпраці в контексті реалізації Пекіном геоекономічної ініціативи «Один пояс, один шлях». Даний проект передбачає укладення двосторонніх меморандумів про співробітництво з державами, розташованими на транспортних євразійських маршрутах.Оцінено вплив американо-китайського суперництва на регіональну трансфігурацію сил в Південно-Східній Азії. Підкреслена стратегічна зацікавленість США в регіоні через те, що постійною складовою зовнішньої політики Америки було недопущення того, щоб інша держава могла домінувати в регіоні.З’ясовано, що Пекін стурбований потенційною дестабілізацією поблизу своїх кордонів. Ось чому основною метою південно-східного напрямку китайської стратегії стає не стільки одноосібне володіння енергоресурсами Південно-Китайського моря, скільки забезпечення політичної та економічної безпеки, необхідної для довгострокового сталого розвитку.
18
Стрельченко, О. Г. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯМІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНИ ТА ЧОРНОГОРІЇ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 4(29) (2020): 177–81. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).459.
Full textAbstract:
У статті здійснено ґрунтовне дослідження міжна-родних нормативно-правових актів, якими врегульо-вано міжнародну економічну взаємодію України та Чорногорії. Встановлюючи та реалізовуючи власні пріо-ритети у відносинах із зарубіжними країнами, в тому числі й з Україною, Чорногорія впроваджує інтегра-цію до європейських та євроатлантичних структур та всіх регіональних ініціатив, контролює глобальні тенденції та прагне приєднати їх до своїх інтересів та можливостей, розвиває належні стосунки із сусідні-ми країнами, встановлює та підтримує доброзичливі стосунки із найрозвиненішими країнами світу, бере на себе міжнародні зобов’язання повністю втілювати у життя міжнародну економічну взаємодію України та Чорногорії тощо. Автором проаналізовано низку міжнародних та вітчизняних нормативних актів, які забезпечують та врегульовують міжнародну економіч-ну взаємодію України та Чорногорії. Основними з них є такі акти: Конституція Чорногорії, закони Чорногорії «Про іноземні інвестиції», «Про зовнішню торгівлю», Угода між Урядом України і Союзним Урядом Союз-ної Республіки Югославія про торгівлю та економічне співробітництво, Угода між Україною та Чорногорією про вільну торгівлю, Угода про асоціацію та стабілі-зацію між Чорногорією та ЄС, Договір між Кабінетом Міністрів України та Союзним Урядом Союзної Рес-публіки Югославія про уникнення подвійного оподат-кування стосовно податків на доходи і капітал, Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорно-горії про взаємну допомогу у митних справах, Угода про співробітництво між Федерацією роботодавців України та Федерацією роботодавців Чорногорії.
 Визначено, що норми, які регулюють відносини у сфері міжнародної економічної взаємодії України та Чорногорії, містяться також у ряді інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, які склада-ють систему зовнішньоекономічного та інвестиційного законодавства Чорногорії.
19
Krinitsyn, O. "TRADE IN SERVICES LIBERALIZATION WITH RESPECT TO ASEAN FRAMEWORK AGREEMENT ON SERVICES." ACTUAL PROBLEMS OF INTERNATIONAL RELATIONS 1, no. 127 (2016): 163–70. http://dx.doi.org/10.17721/apmv.2016.127.1.163-170.
Full textAbstract:
Nowadays very dynamic and ambitious structural changes transform the global economy and international trade. Particularly noteworthy is not only the speed of global changes, but the coverage which affects almost the entire economic world. The Association of Southeast Asian Nations economies are no exception to these trends. While their rapid growth over the past few decades, largely driven by high exports of industrial products, services sector and trade in services began to gain importance recently. This article analyzes the volume, dynamics and structure of trade in services in the Association of Southeast Asian Nations with respect to the Framework Agreement on Trade in Services (AFAS) geography and development of free trade zones involving ASEAN. A comprehensive analysis of trade in services of individual sectors was performed. As a factor that contributes to international trade the Framework Agreement on Trade in Services was analyzed. Moreover free trade zones involving ASEAN were pointed out. This article analyzes the importance of comprehensive measures to successfully promote trade in services both within the region and with the rest of the world.
20
Титарчук, І. М. "АНАЛІЗ РОЛІ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ: ВНУТРІШНІЙ РОЗВИТОК ТА ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (2020): 84–93. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.84-93.
Full textAbstract:
Розглянуто основні макроекономічні тенденції, що впливають на сектор, роль ВВП сформованого у сільському, лісовому та рибному господарстві, особливості державного та приватного секторів у сільському господарстві, проаналізовано внутрішній розвиток агропромислового сектору по регіонах та в розрізі країни, а також стан зовнішньої торгівлі та перспективи експорту. Особливу увагу приділено державній підтримці аграрного напрямку через бюджетне фінансування програм та темпи її зростання. З точки зору концептуального підходу та узгодженої методології, стаття описує існуючі стратегічні та політичні пріоритети у агропромисловому комплексі, його основні досягнення та значення. Огляд є ретроспективним поглядом, спрямованим на те, щоб здійснити аналіз з достатньою точністю та вибіркою за п’ять останніх років. Для поглиблення розуміння ситуації використовувались існуючі спеціальні дослідження сектору та офіційні матеріали статистичних органів та державних організацій. На їх основні здійснювався аналіз тенденцій і змін ролі агропромислового комплексу в економіці країни. Також, шляхом опитування, визначено основні перешкоди з якими стикаються малі та середні підприємства аграрного сектору при виході на експортні ринки. Відповідно до отриманих результатів сформовано практичні поради для аграрних підприємств, державних органів влади та інституційних організацій підтримки розвитку бізнесу, що включають як нові рекомендації, що базуються на зарубіжному досвіді, так і удосконалений механізм реалізації уже відомих інструментів. Зокрема, визначено, що основними зонами втручання державних та приватних інституцій у розвиток агропромислового комплексу повинні стати підтримка здійснення експортних операцій (в т.ч. їх здешевлення) та розвиток інфраструктури підтримки експорту (в т.ч. регіональної). Також запропоновано проведення більш системного підходу до встановлення пріоритетів витрат разом із підвищеною передбачуваністю фінансування, це сприятиме тому, що державна підтримка стане більш ефективним рушієм для сталого розвитку агропромислового комплексу та зростання ВВП.
21
Khomeriki, O. A. "Глобалізація в сфері вищої освіти в фокусі макроаналізу: тенденції і проблеми". Grani 18, № 9 (2015): 55–59. http://dx.doi.org/10.15421/1715176.
Full textAbstract:
В статті розглядається глобалізація в сфері вищої освіти. Навколо вищої освіти групується багато ключових питань глобалізації: стратегія інтернаціоналізації; транснаціональна освіта; забезпечення міжнародної якості; підприємницькі підходи до функціонування освіти; регіональна і міжрегіональна співпраця; інформаційна і комунікаційна технології та віртуальні навчальні заклади; поява нових освітніх посередників – провайдерів освіти, проблеми рівноправності та доступності освіти і таке інше. Більш детально серед глобалізаційних процесів виділяють нові відносини обміну, інтернаціоналізацію торгівлі, реструктурування міжнародного ринку праці, зменшення конфліктів на рівні трудових капіталів, міжнародний поділ праці, розвиток нових сил виробництва і технологій, капіталомістке виробництво, збільшення кількості зайнятих жінок у виробничоекономічних процесах, збільшення розміру і значення сфери послуг. При цьому необхідно зазначити, що система вищої освіти здатна впливати на глобалізацію, формуючи лінію майбутньої політики держави і регіону. Зазначається, що лідерами процесу глобалізації в цілому і зокрема інтеграційних процесів і процесів формування ринку освітніх послуг на міжнародному рівні є провідні країни світу, які вступили на шлях перетворення своїх освітніх систем і розглядають активну участь у формуванні світового освітнього простору як один з чинників вирішення існуючих проблем на національному та міжнародному рівнях. Такими країнами є США, Канада, країни Західної Європи, Австралія.
22
Zhabynets, O. Y., and O. O. Sukhyi. "Cities of Regional Significance in International Trade in Services under Globalization: Regional Cross-Section." Problems of Economy 4, no. 42 (2019): 62–71. http://dx.doi.org/10.32983/2222-0712-2019-4-62-71.
Full text
23
Чучалін, Олександр. "Господарська діяльність київських монастирів (кінець XVIII – ХІХ ст.)". Старожитності Лукомор'я, № 4 (23 серпня 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.90.
Full textAbstract:
У статті досліджується господарська діяльність київських православних монастирів кінця XVIII – ХІХ ст. Здійснено загальний аналіз основ їх економічного існування. Розглянуто регіональні особливості розвитку монастирського господарства – землеробства, скотарства, торгівлі, промислів і промисловості – та чинники, що впливали на його стан. З’ясовано, що монастирі зосереджували у своїх руках земельні володіння, значну кількість сіл і хуторів, що посилювало роль їх господарства, частина з якого здавалася в оренду та забезпечувала міцний і стабільний позабюджетний прибуток. Доведено, що монастирі намагалися вести своє господарство раціонально, з урахуванням як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Факти, зібрані та систематизовані у цій статті, покликані розкрити специфіку й особливості володіння монастирями своїми угіддями та довести, що православні обителі у своїй господарській діяльності намагалися йти в ногу з часом. Аналіз матеріалів свідчить про прихильність київських монастирів до розвитку товарно-грошових відносин, переходу на нові форми господарювання та організації праці, що забезпечувало їм міцне фінансове й економічне становище, створювало можливості для подальшої розбудови, благодійницької та культурно-просвітницької діяльності.
24
Паленичак, О., та О. Стасів. "КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИЙ РОЗВИТОК АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ КОРЕКЦІЇ ЇХНЬОЇ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (2021): 582–95. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245242.
Full textAbstract:
Анотація. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні конкурентоспроможного розвитку регіональних сільськогосподарських товаровиробників в умовах корекції їхньої галузевої структури в контексті євроінтеграційних процесів. Методологія / методика / підхід. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії та практики забезпечення конкурентоспрожного розвитку аграрного товаровиробництва з урахуванням екзогенних та ендогенних факторів. Зі спеціальних методів дослідження використано економіко-статистичний — під час аналізу сучасного стану й прогнозування перспектив конкурентоспрожного розвитку регіональних аграрних товаровиробників в умовах євроінтеграційних процесів, графічний — для визначення прогнозованих обсягів тваринницької продукції у фермерських господарствах у розрізі областей Карпатського регіону України, абстрактно-логічний з метою обґрунтування інституціонально-економічного механізму конкурентоспроможного розвитку сільськогосподарських товаровиробників Карпатського регіону України в контексті корекції їхньої галузевої структури. Результати. У результаті проведеного дослідження виявлено, що з огляду на можливості налагодження транскордонного партнерства, поглиблення економічної євроінтеграції з країнами ЄС важливим економічним пріоритетом регіональних сільськогосподарських товаровиробників Карпатського регіону України є можливість формування ринку різних видів агропродовольчої продукції з географічним зазначенням. Карпатський регіон України володіє достатньо потужним земельно-ресурсним потенціалом для виробництва якісної і безпечної молочної продукції з високою доданою вартістю. Згідно з проведеними розрахунками за умови використання конкурентних переваг, які законодавчо закріплені у країнах ЄС, у досліджуваному регіоні потенційні обсяги виробництва найважливішої тваринницької продукції — молока у фермерських господарствах можуть зрости з 14 тис. тонн до 252 тис. тонн, або у 18 разів. У регіоні відродження традиційних напрямів спеціалізації в сільськогосподарському виробництві сприятиме корекції його галузевої структури, поліпшенню організаційно-економічних умов щодо самозабезпечення регіону тваринницькою продукцією, мінімізації економічного ризику внаслідок розширення напрямів спеціалізації, зниженню трансакційних витрат на транспортування і реалізацію завдяки розвиткові фірмової торгівлі, підвищенню рівня конкурентоспроможності аграрних підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, що вироблятимуть продукцію з високою доданою вартістю. Оригінальність / наукова новизна. Уперше обґрунтовано організаційно-економічні засади оптимізації галузевої структури регіональних сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням конкурентних переваг, які законодавчо закріплені у країнах ЄС. Практична цінність / значущість. Згідно з проведеними розрахунками в Карпатському регіоні врахування принципу боніфікації в розмірі 10,0 % на агропродовольчу органічну, приміром нішеву або крафтову тваринницьку продукцію, з географічним зазначенням, дозволить скоригувати галузеву структуру аграрних підприємств відповідно до науково обґрунтованих вимог і підвищити рівень рентабельності традиційно важливого виробництва і водночас життєвого необхідного виду продовольчої продукції — молока на 13,0—22,0 процентного пункту. Ключові слова: конкурентоспроможний розвиток, галузева структура, аграрна продукція, конкурентні переваги, екологічний маркетинг, регіон. Формул: 0; рис.: 4; табл.: 2; бібл.: 20.
25
Lisitsa, Ekaterina, and Svetlana Pavlovskaya. "Global marketing and advertising development based on cultural specificities in the world." University Economic Bulletin, no. 42 (June 19, 2019): 102–10. http://dx.doi.org/10.31470/2306-546x-2019-42-102-110.
Full textAbstract:
Предмет дослідження: взаємозв'язок глобального маркетингу і реклами з культурними особливостями країн у світовій економіці. Мета дослідження: на основі аналізу підходів транснаціональних корпорацій до формування глобальних маркетингових стратегій визначити основні елементи з урахуванням культурних відмінностей приймають ринків і виділити рушійні і стримуючі фактори, що впливають на глобальну інтеграцію і маркетинг. Методи: загальнонаукові методи аналізу і синтезу, методи угруповань, узагальнення та систематизації даних, а також економіко-математичні моделі. Результати роботи: В статті міститься аналіз основних механізмів побудови глобальної маркетингової стратегії і реклами ТНК, сформованих з урахуванням культурних відмінностей країн в світовій економіці, досліджено основні види маркетингових стратегій на основі EPRG-схеми, представлений компаративний аналіз маркетингових стратегій інтерналізації та локалізації, використовуваних різними ТНК (включаючи ТНК Китаю). На основі SWOT-аналізу основних елементів глобальних маркетингових стратегій ТНК виділені основні сполучення стратегічних елементів і напрямків розвитку національних компаній. Галузь застосування результатів: Результати дослідження можуть бути використані при формуванні маркетингових стратегій національних компаній при виході на міжнародний ринок, допомогти в процесі інтернаціоналізації компанії, посилити положення компаній в міжнародній торгівлі за допомогою побудови враховує культурні відмінності маркетингової стратегії і реклами. Висновки: Процеси глобалізації призвели до посилення зовнішньоекономічних взаємозв'язків держав і формування нової світової інфраструктури. Це зумовило актуальність формування маркетингових стратегій національних компаній з урахуванням світового досвіду маркетингових стратегій ТНК і з урахуванням культурних відмінностей приймаючих країн. Облік культурних відмінностей внутрішніх ринків країн дозволяє уникнути істотних втрат при побудові відповідної маркетингової стратегії (наприклад, EPRG-схема), побудувати адекватну симбіоз всіх ресурсів компанії (включаючи фінансові, трудові, інноваційні та ін.), Що дозволяє завоювати нові ніші на ринку або утримати конкурентні позиції. Цьому також сприяє наявність регіональних торгових угод, зняття тарифних і нетарифних обмежень у світовій торгівлі. Все це дозволяє виділити рушійні і стримуючі ключові фактори, що впливають на глобальну інтеграцію і глобальні маркетингові стратегії в сучасних умовах.
26
Птащенко, О. В., А. О. Пастушенко, І. Н. Імнадзе та А. А. Солдатова. "Тенденції розвитку глобальних ринків в умовах цифровізації". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 125–28. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-125-128.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні існування глобальних ринків сьогодення. 
 У XXI столітті, на наш погляд, слід говорити про виникнення якісно нового виду конкуренції - гіперконкуренції, або інноваційної гіперконкуренції, тобто керованому гіперконкурентном розвитку глобальних ринків в умовах використання випереджальних домінантних інновацій, що обумовлюють інтеграцію в глобальні структури і включають нові, передові методи конкурентної боротьби.
 Сьогодні виникає цілий клас нових явищ і процесів, які вимагають нового наукового осмислення і систематизації, концептуального теоретико-методологічного дослідження і обґрунтування їх сутності, а також розробки нового категоріального апарату і введення в науковий обіг системи нових взаємопов'язаних понять.
 У сучасному процесі інтеграції національних (і їх регіональних) економік в єдине світове господарство є ряд відмінностей, особливостей, в порівнянні з тим, що відбувалося в недавньому минулому: перш за все, велика частина світу не брала участі в глобальній економіці початку нашого століття. Сьогодні більше, ніж будь-коли раніше, кількість країн, відкрили свої кордони для торгівлі, фінансових операцій, інвестиційної діяльності та розповсюдження інформаційних потоків. Не тільки розвинені, але і країни, що мають трансформаційну економіку та розвиваються сьогодні перейшли на шляї реформування своїх економічних систем; якщо на початку століття глобалізація була викликана скороченням транспортних витрат, то в даний час вона обумовлена зниженням вартості коштів на реалізацію комунікаційного процесу.
 Революційні зміни відбулися в області глобальних засобів комунікацій і становлення «інформаційного суспільства». Також зазначено, що віртуальне середовище сьогодення – Інтернет, має найстрімкіший розвиток серед будь яких технологій за всю історію людства.
 У цифровій економіці спостерігаються неймовірні інновації та розвиток людського капіталу, пошук шляхів підвищення якості та продуктивності праці, перехід від простої цифрової техніки до складних інновацій, що базуються на комбінаціях технологій штучного інтелекту, промислового інтернету, роботизації та автоматизації процесів (від проектування, моделювання виробництва до оформлення покупки товару і моменту доставки споживачеві в сферах виробництва, громадського харчування, роздрібної торгівлі, фінансів, освіті, охороні здоров'я та ін.).
27
Yu., Biliavska, and Mykytenko N. "VENDING IN THE CONVENTION OF THE COVID-19 PANDEMIC: FOREIGN AND DOMESTIC EXPERIENCE." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 40 (December 24, 2020): 13–18. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2020-40-2.
Full textAbstract:
The article is devoted to the essence and specifics of such a modern form of trade organization as vending. It has been proven that in the conditions of the COVID-19 pandemic, trade through vending machines acquires special importance as a safe contactless technology of public service. Today, in a pandemic and rapid changes in retail, category and product management is more important than ever. There are significant changes in the activities of trade enterprises due to the fact that the way of thinking of consumers has become different. In response to these unprecedented shifts in consumer demand, retailers need to prioritize effective adaptation to changes in their product range and store space planning. The world experience of vending machines application is researched and the assortment of vending pro-ducts in the world is reviewed. The tendencies of development of vending business in the context of volume and structure of the domestic market are estimated, and also locations of vending machines and regional distribution of vending business in Ukraine are investigated. The analysis of advantages and limitations of domestic vending business under modern conditions is carried out. Prospects for further development of vending in Ukraine in the conditions of the COVID-19 pandemic are also outlined. These types of changes are best done with vending. Management of product categories in vending machines should play a critical role, as responding to changes in consumer demand is a key element of business efficiency. Recently, we have seen large fluctuations in consumer demand, as basic goods, immune boosters, hygiene, anti-virus and safety products are given priority, while luxury goods are relegated to the background. The different types of vending machines can be categorized into product-oriented and serviceoriented machines. Product-oriented vending machines offer both cold and hot food as well as nonfood items. Vending has become a kind of communication language of the new generation between producers and retailers in the field of consumer goods, which allows to meet the needs of consumers in the most efficient way.Keywords: vending, vending machines, vending market, vending operators, contactless technologies, pandemic, COVID-19. У статті визначено сутність та специфіка такої сучасної форми організації торгівлі, як вендинг. Доведено, що за умов пандемії COVID-19 торгівля через торговельні автомати набуває особливої важливості як безпечна безконтактна технологія обслуговування населення. Досліджено світовий досвід застосування вендингових автоматів та зроблено огляд асортименту вендингової продукції в світі. Оцінено тенденції розвитку вендингового бізнесу в розрізі обсягу та структури вітчизняного ринку, а також досліджено місця розташування торгових автоматів та регіональний розподіл вендингового бізнесу в Україні. Проведено аналіз переваг та обмежень вітчизняного вендингового бізнесу за сучасних умов. Також окреслено перспективи подальшого розвитку вендингу в Україні за умов пандемії COVID-19.Ключові cлова: вендинг, торговельні автомати, вендинговий ринок, вендинг-оператори, безконтактні технології, пандемія, COVID-19.
28
Matsiakh, Iryna. "Інвазійні чужорідні патогени як загроза глобальному біорізноманіттю". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 11–26. http://dx.doi.org/10.15421/412101.
Full textAbstract:
Охарактеризовано особливості шляхів проникнення інвазійних патогенів і показано приклади масових пошкоджень лісів внаслідок поширення адвентивних збудників хвороб. Встановлено, що основною причиною поширення інвазійних патогенів є широкомасштабна торгівля декоративними рослинами для потреб озеленення. Вказано на причини, які призводять до пошкоджень деревних порід і подальшої суттєвої трансформації лісових екосистем під впливом інвазійних патогенів. Підкреслено недостатній рівень уваги з боку лісопатологів, науковців, практиків лісового господарства до проблеми поширення адвентивних збудників хвороб. Недостатньо уніфікованою та розробленою є термінологія щодо інвазій різних таксонів патогенних організмів. Подано характеристику основних термінів щодо інвазій та інвазійних організмів. 
 Охарактеризовано особливості фаз, які проходить організм, щоб набути статусу інвазійності та чинники, які сприяють успішному встановленню інвазійних патогенів на локальних, регіональних і континентальних рівнях. Переважна більшість інтродукцій лісових інвазійних видів є ненавмисними, наприклад, морфологічними структурами патогенів (спори, міцелій) які не вдається виявити під час імпорту рослин, або на упакуванні тощо.
 В Україні не існує законодавчої бази, яка б регулювала на державному рівні проникнення чужорідних інвазійних видів рослин. На сьогодні діє тільки Закон України "Про карантин рослин" який містить списки: 1) карантинних організмів, відсутніх в Україні; 2) карантинних організмів, обмежено поширених в Україні; 3) регульованих некарантинних шкідливих організмів.
 Глобальні зміни клімату суттєво впливають на успішність впровадження інвазійних організмів, стимулюють їх поширення і розповсюдження, а також ослаблюють рослин-господарів, що є сприятливою передумовою поширення адвентивних видів на нових територіях.
29
Миронов, Ю. Б., та О. Р. Сватюк. "ВИДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ ПОПИТ НА ФАХІВЦІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ЛЬВІВЩИНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 66 (15 квітня 2022): 57–63. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-66-08.
Full textAbstract:
Дана стаття є актуалізацією дослідження впливу чинників на тенденції розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на Львівщині, її ролі в економічному зростанні підприємництва регіону. Спеціалізацію робітників Львівщини формують чотири види економічної діяльності – промисловість (23 %), торгівля (15,5 %), сільське господарство (9,6 %), сфера інформаційних технологій (7 %). Регіон характеризується потужним науковим потенціалом, високим рівнем освіченості населення та розвинутою науково-освітньою інфраструктурою, проте рівень інтегрованості науки, освіти та реального сектору економіки залишається недостатнім за умов карантинних обмежень. Регіональний ринок праці визначає свої умови підприємництва. У центрах зайнятості більшість високоосвічених безробітних. Робітничі кадри натомість завжди знайдуть собі роботу. Активно розвивається будівельна галузь – житлові та торговельні центри, транспортні, вантажні та пасажирські перевезення, агрокомплекси. Харчова та легка промисловість також користується великим попитом на кваліфікованих працівників. На недостатню ефективність використання науково-технічного та виробничого інноваційного потенціалу закладів професійної (професійно-технічної) освіти Львівської області вказують: зниження рівня фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, що призводить до відтоку цінних кваліфікованих наукових і технічних кадрів за кордон; відсутність зв’язку в тріаді “освіта-виробництво-ринок”, коли спеціальності випускників є орієнтованими на вітчизняні підприємства, а не новий ринок праці, де присутні перспективні розробки, що призводить до їхнього знецінення. У статті розглядаються види економічної діяльності, які формують попит на фахівців робітничих професій, їхні проблеми з працевлаштуванням. Найбільшим попитом серед професій користуються кухар, кондитер, офіціант, водій, майстер з ремонту колісних автомобілів, електрозварювальник, різальник, перукар і стиліст. Підприємства зацікавлені в таких людях, тому що вони отримують добре підготовлених фахівців. Молодь є дуже ініціативна і часто відкриває власний бізнес, поєднуючи свої знання та вміння.
30
Похилько, Світлана, Лариса Гриценко та Артем Мартим’янов. "ЕПОХА ПОСТКОРОНАВІРУСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЦИФРОВІ БІЗНЕС-МОДЕЛІ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 404–8. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-87.
Full textAbstract:
У сучасному суспільстві за часів світової пандемії особливе місце займає процес переходу бізнесу в онлайн середовище. Зокрема, майже половина підприємств на початку карантину в березні 2020 року була закрита або була на межі закриття, що призвело до того, що бізнес-середовище було вимушене швидко адаптувалося до сучасної ситуації. Виникла необхідність активно залучати програми дистанційної роботи. У статті було проаналізовано вплив карантинних обмежень на бізнес-сферу, наведено статистичні дані впливу диджіталізації підприємств у умовах коронавірусної епохи. Також, було проведено дослідження щодо введення нових шляхів покращення економічних наслідків в сучасних умовах, зокрема, виділено роль керівника підприємства, такі зміни як пришвидшення функціонування цифрової бізнес-моделі підприємства. Було узагальнено поняття безпосередньо самої бізнес-моделі як складової мехіанізму роботи підприємства. Загалом, цифровізація процесів актуальна не лише на рівні окремих компаній: цілі галузі обирають цей шлях розвитку як єдиний спосіб реагування на швидко мінливі умови навколишнього середовища. Завдяки цьому цифрова трансформація промисловості, роздрібної торгівлі, державного сектору та інших сфер вже змінює життя кожної людини та кожного бізнесу. Загалом впровадження цифрових технологій розмиває географічні та фізичні кордони та відкриває нові економічні перспективи, соціальний та культурний розвиток країн, а також зростання регіональної та глобальної конкурентоспроможності. Пришвидшення диджіталізації на практиці показує високі показники продуктивності, а експерти говорять що карантин допоміг зробити справу наступних років. Без перебільшень локдаун за часів коронавірусу здійснив безпрецедентний вплив на увесь світ, але серйозні проблеми все ж таки залишаються. Компанії повинні запроваджувати цифрові бізнес-моделі сьогодні, якщо вони хочуть продовжувати існувати на економічному ринку в майбутньому. Тимчасові вдосконалення, які задовольняють клієнтів сьогодні, можуть стати постійними компонентами, що покращують роботу бізнес-компаній на протязі найближчих років.
31
Воротін, Валерій Євгенович, та Алла Володимирівна Шевченко. "ПІДТРИМКА МІЖДЕРЖАВНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА: ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЄВРОРЕГІОНІВ". Науковий вісник: Державне управління 3, № 5 (2020): 22–33. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-22-33.
Full textAbstract:
У науковій літературі поняття єврорегіон має різні тлумачення, зокрема більшість науковців характеризують єврорегіон як форму міждержавного регіонального (транскордонного) співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, що мають спільний кордон, яке спрямоване на координацію їх взаємних зусиль і здійснення узгоджених заходів у різних сферах життєдіяльності у відповідності до національних законодавств і норм міжнародного права для вирішення спільних проблем і в інтересах людей, що населяють його територію по обидві боки державного кордону. Основними характеристиками єврорегіону, які застосовуються в науковій літературі, є наступні: географічна – єврорегіон є територією, яка має конкретне географічне положення; політична – частини цієї території знаходяться під юрисдикцією суверенних держав, які мають спільний кордон.
 Доведено, що єврорегіони утворюють прикордонні регіони держав, що мають спільний кордон; функціональна – єврорегіон є формою міждержавного регіонального (транскордонного) співробітництва. Основні завдання, які за аналізом наукових джерел, слід сформулювати для діяльності єврорегіонів, наступні: обмін досвідом та інформацією; вирівнювання та постійне покращення життєвих умов; підтримка регіонального розвитку; розвиток економіки, торгівлі та туризму; охорона й покращення стану навколишнього середовища; співробітництво в запобіганні та подоланні стихійних лих і катастроф; співпраця в області гуманітарної та соціальної діяльності, у сфері освіти, спорту і охорони здоров’я; культурний обмін і турбота про культурне надбання.
 Обґрунтовано, що на відміну від утворення та функціонування єврорегіональних структур в Європейському співтоваристві, де ініціатива утворення таких структурних одиниць в основному, належить місцевим громадам, усі єврорегіони за участю адміністративно-територіальних одиниць України були ініційовані структурами державного управління. Це має як позитивні моменти, оскільки з одного боку, це свідчить про те, що на рівні вищих органів влади присутнє усвідомлення в необхідності участі в сучасних інтеграційних проектах, налагодженні добросусідських відносин між сусідніми державами. З іншого боку, в умовах децентралізації необхідним стає підвищення самостійності місцевих властей, активна місцева політика в сфері міждержавного регіонального співробітництва.
 Визначено, що на сьогодні єврорегіон є основним інструментом для забезпечення співробітництва на рівні регіонів та територіальних громад, виступаючи як транскордонна регіональна асоціація прикордонних адміністративних територій з метою координації міждержавного регіонального співробітництва.
32
Леган, І. М. "Основні напрями й форми міжнародного співробітництва щодо запобігання та протидії транснаціональній злочинності". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3212.
Full textAbstract:
У статті розглядаються правові основи та основні напрямки діяльності правоохоронних організацій у сучасних умовах. Визначено, що у світі створено глобальну поліцейську інформаційну мережу, її цілі та завдання реалізуються переважно шляхом інформаційного забезпечення міжнародного розшуку та ведення міжнародних криміналістичних обліків, а також інформаційного забезпечення боротьби з окремими видами злочинів. Однак сучасні тенденції злочинності, їх міжнародна складова частина вимагають не тільки інформації, але й спільних дій із недопущення й розкриття злочинів. Це зумовило формування регіональних організацій по співпраці між сучасними правоохоронними органами. У статті доведено, що сучасні глобалізаційні процеси у світі та розвиток інформаційного суспільства, новітні засоби комунікації та цифрові технології актуалізують питання транснаціональної злочинності та виводять її на зовсім інший рівень. У статті охарактеризовано, що під впливом різних інститутів громадянського суспільства, а також наростаючої терористичної загрози, збільшення обсягів кримінальної торгівлі зброєю, наркотиками і легалізації (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом, які останнім часом набули транснаціонального характеру, державні органи змушені з усією відповідальністю поставитися до забезпечення громадської і державної безпеки через підвищення професіоналізму співробітників правоохоронних органів. Виділено основні характеристики сучасної організованої злочинності, серед яких: стійкий та довготривалий характер, жага до отримання надприбутків, попереднє планування своєї діяльності та визначення ролі кожного члена у групі, чітка диференціація на керівників різного рівня та виконавців, організація спільних грошових страхових запасів. У статті доведено, що співпраця в напрямку протидії та запобігання транснаціональній злочинності ведеться відносно певних категорій злочинів. Вказано, що, крім того, здійснюється обмін досвідом, нормативно-правовими актами та методичними посібниками, організовуються спільні семінари, ознайомчі візити та консультації. У статті проаналізовано, що сторони у ході міжнародного співробітництва можуть обмінюватися стратегічною та технічною інформацією, яка становить взаємний інтерес, а також аналітичними матеріалами з різних аспектів боротьби з організованою транснаціональною злочинністю, в тому числі з міжнародним тероризмом.
33
Луц, Д., та Д. Гречковський. "Поняття та структура організаційно-правового механізму публічного управління в сфері виробництва органічної сільськогосподарської продукції". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2021): 175–82. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2043.
Full textAbstract:
Однією з вимог, які висуває перед Україною європейська спільнота, є вирішення питання переходу на європейські стандарти з виробництва сільськогосподарської продукції. Йдеться не просто про втілення нових технологій переробки, але й про запровадження новітніх технологій виробництва сільськогосподарської продукції. Одним із таких перспективних напрямів у сільському господарстві є виробництво органічної сільськогосподарської продукції.
 Актуалізація питання зумовлена тим, що заохочення сучасного та сталого сільськогосподарського виробництва щодо поширення методів органічного виробництва й використання біотехнологій передбачено ст. 404 Глави 17 Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
 Констатовано, що спостерігаються значні тенденції щодо збільшення виробництва органічної сільськогосподарської продукції в Україні. Органи державної влади вживають заходів щодо популяризації органічного виробництва як пріоритету розвитку аграрного сектору економіки України, споживання органічної продукції в Україні, а також процедури внутрішньої торгівлі та перспективи розширення експорту органічної продукції українських операторів ринку [1].
 Проте Україна, маючи величезний потенціал у цій сфері, суттєво відстає від більшості зарубіжних держав за темпами розвитку органічного напряму сільського господарства та обсягами його виробництва.
 Розділ III Закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» [2] встановлює загальні засади державного регулювання у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, а окремий розділ IV цього Закону визначає повноваження органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління та регулювання у зазначеній сфері. Вважаємо, що має йтися не просто про державне регулювання у сфері органічного виробництва, а про організаційно-правовий механізм публічного управління у сфері виробництва органічної сільськогосподарської продукції, адже з огляду на проблеми з виділенням коштів із державного бюджету на відповідні напрями гостро постає питання необхідності прийняття та виконання регіональних програм, які спрямовуються на підтримку органічного виробництва. Це зачіпає більш широкий спектр правового регулювання, ніж суто повноваження органів державної влади.
 Вищевикладене детермінує необхідність дослідження поняття та структури організаційно-правового механізму публічного управління у сфері виробництва органічної сільськогосподарської продукції.
34
O., Cheremisin. "SPECIAL, ADDITIONAL AND INDIVIDUAL LAWS FOR THE MUNICIPAL GOVERNMENT OF THE SOUTH OF UKRAINE IN THE LATE 18TH – THE FIRST HALF OF THE 19TH CENTURY." South Archive (Historical Sciences), no. 34 (October 7, 2021): 39–46. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-34-7.
Full textAbstract:
The paper analyzes the effect of special, additional and individual legislative acts adopted by the central authorities in order to supplement and specify the positions of the Charter of 1785 to improve the financial state of the towns and cities in the Southern Ukrainian region. The role of the regional-individual laws for the towns and cities in the South of Ukraine was extremely important since they offered opportunities for the development of the municipal budgets and trade. Excise duties, farming of revenues and servitude were common for all the provinces in the South of Ukraine. They differed in private privileges, for instance, class payments were more characteristic of the towns in Ekaterinoslav province, more privileges were given on trade and land ownership for the towns of Taurida province. The only province in the South of Ukraine, the towns of which were given some financial assistance, was Kherson province. Financial support was given to the towns from the state treasury for the best payment of the state taxes. But the only conclusion that can be drawn is that the towns and cities in the South of Ukraine did not have a satisfactory financial position. According to new laws, many positive phenomena were introduced, but the financial position of the towns and cities did not improve. For instance, the self-government had more opportunities and rights in managing the municipal economy and more independence in the formation and use of the budget. But the general plan of dividing estimates into mandatory and non-mandatory costs, direct and indirect, current and occasional profits, direct and indirect, ordinary and extraordinary remained without changes. The conclusions emphasize that, as a result of the effect of additional, special and individual laws, the newly-established municipal public authorities in the South of Ukraine received mandatory costs for the state needs with much less opportunities in financial and economic initiative. Therefore, the social-economic activity was enclosed in the space of legislative-administrative directives, but the activity of individual municipalities had their own specificity of the development.Key words: the South of Ukraine, municipal authorities, municipality, legislation, legal frame. У статті аналізується дія спеціальних, додаткових та індивідуальних законодавчих актів, які приймались центральною владою з метою доповнення та уточнення позицій Жалуваної грамоти 1785 р. для покращення фінансового становища міст південноукраїнського регіону. Роль регіонально-індивідуальних законів для міст Півдня України була надзвичайно важлива, оскільки вони створювали можливості для розвитку міських бюджетів та торгівлі. Спільними у всіх губерніях Півдня України були акцизні збори, винні відкупи, постійна повинність. Різнилися у приватних пільгах. Так, для міст Катеринославської губернії більш характерним явищем було станові виплати, для міст Таврійської губернії більше пільг надавалося для розвитку торгівлі та щодо земельної власності. Єдиною губернією Півдня України, у міста якої призначалась певна грошова допомога, була Херсонська. Із державної казни надавалось фінансове заохочення містам за найкраще виконання державних податків, але висновок можна зробити лише єдиний, що в містах Півдня України було незадовільне фінансове становище. Нові закони стимулювали появу багатьох позитивних явищ, але особливо не покращувалася фінансова система міста. Так, самоврядування отримало більше можливостей і прав у веденні міського господарства і більше самостійність у формуванні та використанні бюджету. Але сам загальний план поділу кошторисів на обов’язкові та необов’язкові витрати, прибутки поточні та випадкові, прямі та не прямі, ординарні та надзвичайні збереглися без особливих змін. У висновках відзначено, що результатом дії додат-кових, спеціальних та індивідуальних законів стало те, що новостворені міські громадські інституції влади на Півдні України отримали обов’язкові витрати на державні потреби із значно зменшеними можливостями у фінансовій та господарській ініці-ативі. Тому соціально-економічна активність виявилася в замкнутому просторі законодавчо-адміністративних настанов, але із розвитком індивідуальних особливостей у діяльності кожного окремого муніципалітету.Ключові слова: Південь України, міське самоврядування, муніципалітет, законодавство, правова система.
35
Гасанханли, С. С. "Традиційні суспільства як складники регіональних міжнародно-правових підсистем". Актуальні проблеми держави і права, № 83 (6 лютого 2020). http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i83.115.
Full textAbstract:
Сьогодні в межах універсального міжнародного права досить активно розвиваються регіональні міжнародно-правові підсистеми. У статті розглянуто питання віднесення традиційного суспільства до складників регіональних міжнародно-правових підсистем. Здійснено аналіз поняття регіональної міжнародно-правової підсистеми, традиційного суспільства. Так, регіональна підсистема є сукупні-стю держав, що об’єднані географічним фактором, наявністю спільних інтересів, що лежать в осно-ві дій держав у підсистемі, наявністю загальних інститутів, організацій, асоціацій та норм у різних сферах людської діяльності (економіка, торгівля, безпека, політика). Держави підсистеми поєднують подібну культуру та загальний історичний досвід. Поділ світу на регіональні підсистеми та регіони виходить із широкого визначення регіону. Гео-графічні макрорегіони: Азія, Америка, Європа, Австралія та Океанія, регіони (субрегіон) поділяють той же принцип. Громадський уклад в ньому характеризується жорсткою становою соціальною ієрархією, існуван-ням стійких соціальних спільнот (особливо в країнах Сходу), особливим способом регуляції життя су-спільства, заснованому на традиціях, звичаях.У статті надана характеристика традиційного суспільства, визначені характерні ознаки. Так, тра-диційне суспільство (або індустріальне) – це найтриваліша із трьох стадій, її історія нараховує ти-сячі років. Більшість своєї історії людство провело саме у традиційному суспільстві. Це суспільство з аграрним укладом, мало динамічними соціальними структурами та із заснованим на традиції спо-собом соціокультурної регуляції. У традиційному суспільстві головним виробником є не людина, а природа. Поведінка індивідів в такому суспільстві регламентується звичаями, нормами, соціальними інститутами. Звичаї, норми, інститути, освячені традиціями, вважаються непорушними, не допуска-ють навіть думки про їх зміну.На прикладі деяких країн з елементами традиційного суспільства визначена їх роль у міжнарод-них відносинах.
36
Комар, Наталія, та Алла Уніят. "РЕГІОНАЛЬНІ УГОДИ ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ ЗА УЧАСТЮ УКРАЇНИ: МОЖЛИВОСТІ ТА РИЗИКИ". Економіка та суспільство, № 26 (27 квітня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-36.
Full textAbstract:
Конкуренція на світових ринках супроводжується розвитком специфічних форм міжнародного регіонального співробітництва – підписання регіональних торговельних угод про ЗВТ. На даний час Україною укладено угоди про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), країнами СНД, а також із Чорногорією, Македонією, Грузією, Азербайджаном, Узбекистаном, Таджикистаном, Туркменістаном. У січні 2016 році набрала чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та країнами ЄС, яка забезпечує лібералізацію торгівлі товарами та послугами. З моменту підписання Угоди про ЗВТ між Україною та Канадою експорт з Канади в Україну та експорт з України в Канаду зростав щороку, незважаючи на політичну та економічну нестабільність в нашій державі. Нещодавно ратифікована Угода між Україною та Ізраїлем є зеленим «світлом» для зростання експорту України, а також передумовою тісної співпраці у сферах високих технологій, машинобудування, інвестицій.
37
Kavun-Moshkovska, Olha. "REGIONAL CHARACTERISTICS OF MARKET PLACES DEVELOPMENT IN WORLD ELECTRONIC RETAIL TRADE." Market Infrastructure, no. 45 (2020). http://dx.doi.org/10.32843/infrastruct45-2.
Full text
38
Синютка, Наталія, та Наталія Буковська. "ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ PROZORRO: РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Економіка та суспільство, № 25 (30 березня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-64.
Full textAbstract:
Робота актуалізує тему економії бюджетних ресурсів та ефективної політики у сфері бюджетних видатків в умовах цифрових трансформацій. Розкрито теоретичне підґрунтя, причини запровадження та зміст діджиталізації публічних закупівель в Україні, а також означено регіональні особливості закупівель у Львівській області. Розглянуто напрямки впливу цифровізації на прозорість та ефективність видатків окремих органів місцевого самоврядування та досліджено розвиток державної платформи ProZorro. Основними цілями електронної реформи публічних закупівель визначено усунення недобросовісних практик, скорочення корупційної ренти, послаблення адміністративного тиску з боку організаторів торгів, спрощення процедур адміністрування та як наслідок – економія бюджетних видатків. Узагальнено показники електронних закупівель Prozorro на прикладі Львівської області, в тому числі в розрізі кількості та структури проведених тендерів, предмету закупівлі, числа учасників та організаторів торгів, обсягів закупівель та економії бюджетних ресурсів. Доведено, що цифрові трансформації насамперед стимулюють прозорість процедур публічних закупівель та їхню підзвітність громадськості. Водночас обґрунтовано недостатність позитивного впливу Prozorro на зростання конкуренції між учасниками та констатовано незначні обсяги економії бюджетних ресурсів. Авторами означено переваги і недоліки системи Prozorro в Україні на прикладі Львівської області. Запропоновано рекомендації щодо покращання функціонування системи.
39
Білоцерківець, Володимир, та Олена Завгородня. "РЕФРАКЦІЯ МІКРОЕКОНОМІЧНИХ, МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ТА МІЖНАРОДНИХ ЗРІЗІВ ІННОВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КОНТЕКСТІ ТВОРЧОСТІ В. ШЕКСПІРА". Економіка та суспільство, № 35 (25 січня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-35-44.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню особливостей рефракції у творчості Вільяма Шекспіра мікроекономічних та макроекономічних аспектів економічної діяльності. Проаналізовано специфіку соціально-економічного тла формування Вільяма Шекспіра як митця та особистості, визначено роль пандемії чуми у метаморфозах економічного та соціального буття зрілого Середньовіччя. Розкрито засади та специфіку реалізації інноваційних стратегій розвитку, що набувають поширення в Європі на зрізі Середньовіччя та Нового часу. Показано причини та особливості трансформацій міжнародних логістичних ланцюжків, проведено аналіз впливу на діяльність середньоземноморських негоціантів виходу торгівлі за регіональні рамки та набуття нею світового характеру, досліджено модальність відображення та інтерпретації змін в міжнародній економічній діяльності в творчості англійського поета.
40
Ляховська, Олена. "ТЕНДЕНЦІЇ ЕКСПОРТУ ПШЕНИЦІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Економіка та суспільство, № 37 (29 березня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-71.
Full textAbstract:
Досліджено сучасні тенденції виробництва та експорту пшениці в Україні. Доведено, що виробництво пшениці має ключове значення для економіки країни, як в контексті забезпечення харчової безпеки, так і для розвитку експортного потенціалу. Окреслено місце України у світовій торгівлі пшеницею: країна займає одні з перших позицій серед країн виробників та експортерів пшениці. Досліджено регіональну структуру виробництва пшениці, що дозволило виявити можливі втрати у виробництві, що пов’язані із військовими діями на території України. Встановлено основні загрози, що викликані складним політико-економічним становищем в Україні, і можуть негативно вплинути на виробництво і експорт пшениці. Окреслено заходи, які вжито державними органами влади для забезпечення підтримки агровиробників. Запропоновано ряд заходів спрямованих для збереження Україною статусу провідного експортера зернових культур.
41
Rudik, O. M. "Політичні положення Угоди про асоціацію з ЄС: значення для України". Public administration aspects 2, № 5-6 (2014). http://dx.doi.org/10.15421/151426.
Full textAbstract:
В статті розглядаються політичні положення Угоди про асоціацію, підписані Україною та ЄС в березні 2014 р. Підкреслюється, що Угода про асоціацію є новаторським документом і першою угодою, що ґрунтується на політичній асоціації між ЄС та країною-учасницею Східного партнерства. На основі аналізу змісту ключових політичних положень Угоди з’ясовано, що вони мають надзвичайно важливе значення для України, зокрема стосовно захисту суверенітету та територіальної цілісності, виконання політичних критеріїв вступу, європеїзації публічного управління, збереження без’ядерного статусу, посилення глобальної та регіональної ролі Української держави. Розглядається також передбачена Угодою спеціальна інституційна структура для відносин ЄС та України, у межах якої забезпечуватиметься діалог на найвищому та міністерському рівнях, розглядатимуться конкретні питання глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, здійснюватиметься парламентська співпраця та підтримуватиметься зв’язок з громадянським суспільством.