Academic literature on the topic 'Реалістичне зображення'

У статті проаналізовано твори Євгена Гуцала для і про дітей в аспекті специфіки розкриття в них природознавчої тематики. Зроблено акцент на залежності форм зображення природи від вікового цензу читача. Наголошено на майстерності автора синхронізувати об’єктивну інформацію щодо навколишньої дійсності з індивідуальною емоційною зарядженістю оповідача. Споглядальна манера письма, синтез реалістичної точності і словесно-художньої образності, апеляція до маркерів української культури, вміння вести діалог із читачем невимушено, просто, тонко відчуваючи найменші порухи душі, вирізняють прозу Євгена Гуцала для і про дітей.

У статті розглядаються особливості художньої реалізації жіночого дискурсу в повісті «Мій роман» української авторки к. ХІХ – поч. ХХ століть Любові Олександрівни Яновської. Увагу зосереджено на специфічному поєднанні народницько-реалістичних та модерних рис у зображенні жіночої особистості. Наголошено на тому, що, звертаючись до традиційного наративу, письменниця вдається до новаторських підходів до створення жіночої постаті, здатної до активної діяльності, розвитку, переживання сильних почуттів. Презентація такого образу відбувається шляхом створення оригінальної психологічної парадигми.

The article is devoted to the functional-semantic aspect of obsolete vocabulary, which is widely used in poetic texts of Serhiy Zhadan. The traditional approach to the classification of obsolete vocabulary is revealed, among which archaisms and historicisms are distinguished. Groups of archaisms – lexical, lexical-word-forming, lexical-phonetic, morphological, lexical-semantic are considered. It is noted that historicisms, in contrast to archaisms, have no synonymous equivalents in modern Ukrainian language. They perform proper nominative function in historical texts, reproducing facts, events and phenomena of past epochs.It was found that Serhiy Zhadan introduced outdated words, which he has organically inserted into the artistic fabric of poetic works. In poetic texts of the artist (the collections of poems “Templars”, “Antenna”, “List of ships” were taken as the source base of the study) among obsolete vocabulary lexical archaisms, lexical-phonetic and lexical-word-forming were found. The following semantic groups of archaisms: names of body parts; names of diseases; names of individuals by profession, occupation, etc.; names of military items, ammunition, concepts, etc.; names of family relations; names of numbers are distinguished.In Serhiy Zhadan’s poetic texts archaisms give the language a solemn sound, express the author’s attitude to the depicted, convey his feelings and enhance the emotionality of poetic works.Historicisms in poetic texts of the artist outnumber archaisms. The following semantic groups of historicisms are revealed in his creative works: geographical names; words that characterize the social status, place of an individual in society; names of former professions, occupations; names of extinct nations; names of historical epochs; names of household items, women’s jewelry, etc.; names of buildings or their parts; names of various scientific studies, directions, etc.A detailed analysis of Serhiy Zhadan’s poetic language made it possible to identify the main functions performed by obsolete words in poetic texts: realistic depiction of the events of certain historical epoch; strengthening of solemnity, pathos of the depicted; creation of strong perceptual effect; expression of author’s opinion, etc.Key words: archaisms, historicisms, semantic groups, stylistic means, expressive function, nominative function. Стаття присвячена функціонально-семантичному аспекту застарілої лексики, що широко вживається в поетичних текстах Сергія Жадана. Розкрито традиційний підхід до класифікації застарілої лексики, серед якої виділяють архаїзми й історизми. Розглянуто групи архаїзмів – лексичні, лексико-словотвірні, лексико-фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні. Зауважено, що історизми на відміну від архаїзмів не мають у сучасній українській мові синонімічних відповідників. Вони виконують власне номінативну функцію в історичних текстах, відтворюючи факти, події, явища минулих епох.З’ясовано, що Сергій Жадан широко послуговується застарілими словами, які органічно вводить у художню тканину поетичного твору. У поетичних текстах митця (джерельною базою дослідження послужили збірки поезій «Тамплієри», «Антена», «Список кораблів») серед застарілої лексики виявлено лексичні архаїзми, лексико-фонетичні й лексико-словотвірні. Виділено такі семантичні групи архаїзмів: назви частин тіла; назви хвороб; назви осіб за професією, родом занять тощо; назви військових речей, амуніцій, понять тощо; назви родинних стосунків; назви чисел.У поетичних текстах Сергія Жадана архаїзми надають мові урочистого звучання, виражають авторське став-лення до зображуваного, передають його почуття, переживання, підсилюють емоційність віршованого твору.Історизми в поетичних текстах митця кількісно переважають над архаїзмами. У його творчому доробку виявлено такі семантичні групи історизмів: географічні назви; слова, що характеризують соціальний стан, місце людини в суспільстві; назви колишніх професій, роду занять; назви зниклих народів; назви історичних епох; назви предметів побуту, жіночих прикрас тощо; назви будівель, їх частин; назви різноманітних наукових учень, течій, напрямів тощо.Детальний аналіз поетичної мови Сергія Жадана дав змогу виділити основні функції, що виконують застарілі слова у віршових текстах: реалістичне зображення подій певної історичної епохи; підсилення урочистості, пафосу зображуваного; створення сильного перцептивного ефекту; увиразнення авторської думки тощо.Ключові слова: архаїзми, історизми, семантичні групи, стилістичний засіб, експресивна функція, номінативна функція.

Зібрано й упорядковано глиняні вироби, що мають хліборобську символіку. Виділено двікатегорії предметів: речі з хліборобськими зображеннями та вироби, до яких додано зернівкикультурних рослин. На перших наявні як абстрактні символи, що інтерпретуються як хліборобські,так і примітивні реалістичні зображення. Вироби з відбитками зернівок культурних рослин можнарозділити на культові й побутові. Поєднанням того й іншого є певне культове використаннязбіжжя під час виготовлення звичайних речей щоденного вжитку. The author has accumulated and organized clay finds that have agricultural symbols in the article.The material is represented by products from the Neolithic period, when pottery was originated and,accordingly, ornamentation and technologies began to develop.There are two categories of artefacts: objects with agricultural images; products with added grains ofcultivated plants. Products with images are represented by household items: utensils and spindles. Thereare both primitive realistic images and abstract symbols that are interpreted as agricultural. Primitiverealistic images include drawings that schematically like to spikelets (dishes of the Trypillia culture,spindles of the Early Iron Age) and ploughing tools (ware of the Eneolithic period, Lengyel culture, spindlesof the Early Iron Age). The calendar with agricultural signs from Lepesivka site of Chernyakhiv culture canbe included to the conditionally abstract symbolism.The other type of agriculture tradition is the deliberate process of admixture of the grain to the clayproducts. It includes the most popular items: cult figurines, "small loafs", commonware and parts of stoves.There is a set of clay models, which included a plow, a yoke, as well as bull figurines (Early IronAge, Bilsk settlement). This set also brightly illustrates the farming traditions of the ancient population.All these examples emphasize the importance of agriculture in the different peoples, who lived mainlyon the reproduction of the economy. The purpose of my essay is only to pay attention to this interestingphenomenon of perception of the world through the prism of a combination of two traditional industries:agriculture and pottery.

У статті йдеться про реалістичні тенденції, експліковані в сучасному британському романі. Розвинуто концепцію Б. Шалагінова про містерію й карнавал як два метажанри світової літератури. Доведено, що в англійському романі «Хмарний атлас» Д. Мітчелла репрезентовано карнавальні та містеріальні елементи, причому центральне місце посідає саме містерія, яка переживає занепад у літературах ХХ ст. З’ясовано, що в британській постпостмодерністській літературі відбувається співіснування двох зазначених метаформ. Окреслено світоглядну специфіку (пост)реалізму, експлікованого в сучасному романі Великої Британії. Наголошено на аспектах медикалізованого пізнання дійсності персонажами. Визначено, що оприявнені в романах конфлікти, соціальні непорозуміння, комунікативні девіації тощо зображені як приклади фізіологічних порушень персонажів («Дивний випадок із собакою вночі», «Угамуйте мене», «Субота»), а отже, сучасний британський роман акцентує на детермінації соціальних феноменів біологічними особливостями й фізіологічною специфікою літературних героїв.

У статті розглянуто застосування наглядних агітаційних матеріалів у вигляді плакатів та листівок, які створювалися та поширювалися серед населення з метою проведення агітації та пропаганди облігацій військових позик у Російській імперії в роки Першої світової війни. Звернута увага на те, що у часи Першої світової війни поліграфічна продукція та періодична преса були основними засобами пропагандистського впливу, адже кіно і радіо ще не набули широкого поширення. Проте саме випуск плакатів і листівок були на той час одним з найдієвіших способів спрямованого і комплексного впливу на адресата, оскільки в них використовуються вербальні й невербальні елементи, що становлять єдину візуальну, змістовну, структурну, та функціональну цілісність. Акцентовано увагу на тому, що практика застосування агітаційних плакатів мала широке використання не лише в Російській імперії, а й серед інших країн учасників Великої війни (Франції, Німеччини, Австро-Угорщини тощо), які також здійснювали випуск облігацій внутрішніх державних позик у своїх країнах. У результаті проведеного аналізу зображень і текстів на плакатах, які стосувалися тематики військових позик, встановлено, що вони були суто пропагандистськими та мали агітаційне спрямування. До розробки агітаційних плакатів залучали відомих вітчизняних художників. Переважна більшість авторів плакатів для посилення ефекту візуалізації проблеми обирали реалістичний або національно-романтичний стиль. Тож, автор статті дійшов висновку, що використання плакатного мистецтва урядом Російської імперії та Тимчасовим урядом Росії під час проведення акцій з випуску облігацій внутрішніх позик з метою вирішення проблеми залучення фінансових ресурсів для участі у Першій світовій війні було надзвичайно актуальним та дієвим. Адже налагодження візуальної комунікації з потенційними покупцями (підписниками) цих облігацій засобами поширення тематичних плакатів та листівок давало можливість здійснювати результативну агітацію та пропаганду з метою формування громадської думки та спрямування суспільних дій в інтересах уряду

Purpose. To analyze the artistic details of W. Scott’s and M. Starytsky’s historical novels to identify the author’s position on the details depicted; to compare the artistic and functional features of their local color, landscape, and objects; to show the intersections and differences in the development of both Scottish and Ukrainian literature and the interaction of different mentalities in the process of reflecting the world around.Methods. The research is carried out from the standpoint of complex literary-textological analysis, cultural-historical and comparative-typological methods.Results. As a result of the research, analysis of the types of artistic details in the historical novels of W. Scott and M. Starytsky was carried out; different types of artistic details were discovered, collected and systematized and their functions were revealed in separate works of the Ukrainian and Scottish novelist; the peculiarities of use of portrait details and landscapes, their place and role in the creative process of the writers are determined.Conclusions. Based on the analysis of the artistic detail in both writers’ historical novels, it can be argued that M. Starytsky, having mastered the experience of predecessors and contemporaries (and not only from domestic literature), developed his own system of images of the objective world and generally maintained it, albeit inconsistently, in all his multifaceted work. In this system, the writer’s scientific knowledge and his ideological and aesthetic principles were synthesized in a unique way, to which we include various factors – religious, historiosophical, national, stylistic, and so on. Scott’s experience became a kind of springboard for actively increasing the role of the authorial-subjective factor in literature and art, which is clearly defined in realistic novels of the second half of the nineteenth century, when attention was given to detailing the environment. Detailing, in the historical novels of W. Scott and M. Starytsky, serves as a historical background, conveys the spirit of the era, helps to reveal the temper and individuality of the character, his/her own artistic image, is a part of the landscape panorama as well as it is a means of emotional impact on the reader.Key words: artifact, subject detail, color local, verbal painting, portrait, ethnography. Мета. За допомогою аналізу художніх деталей романів В. Скотта та М. Старицького виявити авторську позицію стосовно зображуваного, а також зіставити художні й функціональні особливості їхніх описів місцевості, предметів і таким чином побачити перетинання і розбіжності в розвитку літератур обох країн, взаємодію різних ментальностей у процесі відображення навколишнього світу.Методи. У статті застосовано порівняльно-історичний, культурно-історичний, типологічний та контекстуальний методи при порівнянні суб’єктивних і водночас національно-репрезентативних принципів створення художньої деталі.Результати. У ході дослідження здійснено аналіз різновидів художніх деталей в історичних романах В. Скотта й М. Старицького; виявлено, зібрано і систематизовано артефакти та розкрито їх функції в окремих творах українського та шотландського романістів; визначено особливості використання прозаїками деталей портрету, пейзажу, речей, їх місця й ролі у творчому процесі письменників.Висновки. На основі здійсненого аналізу проблеми художньої деталі в історичних романах обох письменників можемо стверджувати, що М. Старицький, засвоївши відповідний досвід попередників і сучасників (причому, не тільки з вітчизняного письменства), виробив власну систему зображення предметного світу і загалом витримував її, хоч і непослідовно, в усій своїй багатогранній творчості. У цій системі своєрідно синтезувалися й наукові пізнання письменника, і його ідейно-естетичні принципи, до яких ми зачисляємо різні чинники – релігійний, історіософський, національний, стильовий тощо. Досвід Скотта став свого роду трампліном для активного підвищення ролі авторсько-суб’єктивного фактора в літературі й мистецтві, що виразно визначається у реалістичній романістиці другої половини ХІХ століття, коли посилилася увага до деталізації зображення середовища та аналізу. Деталізація в історичних романах В. Скотта й М. Старицького виконує роль історичного тла, допомагає розкрити характер та індивідуальність персонажа, виступає складовою художнього образу людини, частиною пейзажної панорами, передає дух епохи, доносить до читача авторське, сучасне переживання історії, служить засобом емоційного впливу на читача.Ключові слова: артефакт, предметна деталь, місцевий колорит, словесний живопис, портрет, етнографізм.

Автор презентує богословське, культурологічне і мистецьке роз’яснення про канонізовану традиційними еклезіальними структурами іконографію та відмінний від неї реалістичний (нецерковний) живопис. На основі власних спостережень автора статті досліджено основні ознаки канонічної ікони та протилежної їй світської картини (неканонічного з церковної точки зору) релігійного жанру. Подається пояснення особливостей іконографічного канону, основні богословські переконання щодо можливості опису або зображення канонізованих Вселенською Церквою святих на іконах. Автор також розглядає основні теоретичні і практичні питання реалістичного живопису.Ключові слова: ікона, іконографічний канон, православна ікона, релігійна картина, Вселенська Церква, параканон, мистецтвознавство, художник, жанр. In this scholarly article, the author presents a theological, cultural, and artistic explanation about the iconography canonized by traditional ecclesiastical structures and different realistic (non-church) painting. On the basis of the author's own observations, the basic features of the canonical icon and the opposite of the secular picture (non-canonical from the church point of view) of the religious genre were investigated. In the publication the author gives a brief explanation of the features of the iconographic canon, the basic theological beliefs about the possibility of describing or depicting the canonized by the Ecumenical Church of the saints on icons. The author also discusses the basic theoretical and practical issues of realistic painting.Key words: icon, iconographic canon, orthodox icon, religious picture, Ecumenical Church, art critic, artist, genre.