Academic literature on the topic 'Радіохвильовий метод'

Мета дослідження – визначити ефективність застосування радіохвильової хірургії в лікуванні хворих з меланомою циліарного тіла і хоріоідеї у сполученні з ад’ювантною β- терапією. Матеріал та методи. Клінічний анализ проведений у 48 хворих на меланому іридоциліохоріоїдальної ділянки. Всім пацієнтам завчасно проводилась брахітерапія на основу пухлину за 40,0±0,2 днів до оперативного втручання. У якості офтальмоаплікаторів були використані стронціє-ітрієві (90Sr+90Y) аплікатори. Разова доза дорівнювала 40 Гр, сумарна поглинена доза склала 400 Гр Результати. Після проведеної брахітерапії у всіх пацієнтів відбувалася часткова резорбція пухлини (на 50-60 % від вихідного розміру). Важких пострадіаційних реакцій після опромінення у пацієнтів не було, але у 23 (47,9 %) посилилися прояви початкової і незрілої катаракти. Значно рідше зазначалося помутніння склоподібного тіла – 5 випадків або 10,4 %). При оцінці частоти післяопераційних ускладнень в контрольній групі встановлено, що найбільш частими ускладненнями були гемофтальм (5 випадків або 25,0 %), відшарування сітківки (3 випадки або 15,0 %), епіретинальний фіброз (1 випадок або 5,0 %). В основній групі були виявлені 2 випадки гемофтальму (7,1 %). Після проведеного втручання відзначалося зниження частоти випадків вторинної глаукоми, показник ВОТ знизився до 21,3±3,6 мм рт ст. При оцінці динаміки гостроти зору встановлено, що до кінця першого року спостереження хворих із гостротою зору більше 0,6 було 6 (21,4 %) у І групі, та 5 (25,0 %) – у ІІ групі. Висновки. 1. При циліохоріоїдальній локалізації доцільно перед хірургічним втручанням використовувати брахітерапію з використанням бета-активних ізотопів. 2. При циліохоріоїдектомії з використанням ріжучого хірургічного інтрументарію з попередньою брахітерапією частота післяопераційних ускладнень в 5,7 разу вище в порівнянні з застосуванням радіохвильового ножа. 3. Застосування радіохвильового методу зменшує ризик рецидиву на порядок, при цьому безпосередні (зорові функції, післяопераційний клінічний перебіг) і віддалені результати (зорові функції, стан оптичних середовищ, ВГД, ймовірність розвитку рецидиву пухлини) не залежать від застосованого методу розсічення тканин при хірургічному втручанні.

Мета. Покращити результати хірургічного лікування пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки за рахунок використання апарата радіохвильової хірургії «Surgitron». Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 236 пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки з використанням апарата радіохвильової хірургії «Surgitron». Результати та їх обговорення. Дослідженням встановлено, що використання апарата радіохвильової хірургії «Surgitron» зменшує тривалість операції до (15 ± 5) хв, об’єм крововтрати – до (20 ± 10) мл, потребу в наркотичних аналгетиках – до (2 ± 1) мл, тривалість стаціонарного лікування – до (4 ± 1) день. Висновки. Застосування апарата радіохвильової хірургії «Surgitron» скорочує тривалість операції, зменшує крововтрату під час операції, а також інтенсивність болю в післяопераційному періоді. Використання цієї мініінвазивної технології забезпечує незначну глибину некрозу тканин – (0,2 ± 0,1) мм і косметичність операції.

Мета дослідження – порівняльний аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок після застосування різних органозберігаючих хірургічних методів лікування патології шийки матки. Матеріали та методи. Обстежено 250 жінок репродуктивного віку, які до вагітності перенесли ексцизію або аблативні методи лікування шийки матки. У залежності від проведеного хірургічного методу лікування патології шийки матки всіх обстежених жінок було розподілено на 5 груп. Обстеження включало загально-клінічні методи дослідження відповідно до наказів МОЗ України № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» від 15.07.2011 р. та № 676 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» від 31.12.2004 р. Результати. Найчастішими ускладненнями вагітності у пацієнток із оперованою шийкою матки були: загроза переривання вагітності, загроза передчасних пологів, анемія, низька плацентація, плацентарна дисфункція, маловоддя. Серед ускладнень пологів у жінок, які до вагітності перенесли ексцизію чи аблативні методи лікування патології шийки матки переважали аномалії пологової діяльності, передчасний розрив плодових оболонок, дистрес плода, розриви шийки матки та промежини. Серед ускладнень післяпологового періоду спостерігалися поодинокі випадки субінволюції матки, лохіометри, метроендометрита, лактостазу. Серед новонароджених дітей випадків інтранатальної та ранньої неонатальної смертності зафіксовано не було. Висновки. Враховуючи високу частоту гестаційних та післяпологових ускладнень у жінок після хірургічного лікування шийки матки необхідно вибирати максимально щадні методи. Найменша частота ускладнень під час вагітності, пологів та в післяпологовому періоді спостерігалася у жінок після оперативного втручання на шийці матки методом лазерної вапоризації та радіохвильової терапії.

Мета роботи: порівняльна оцінка ефективності використання апаратів високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200”, “ЭФА”, “KLS Martin”, а також апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” для лікування пацієнтів із поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки. Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 586 пацієнтів із поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки. З використанням апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” було прооперовано 245 (41,8 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” – 169 (28,8 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “ЭФА” – 114 (19,4 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “KLS Martin” – 58 (9,9 %) хворих. Результати досліджень та їх обговорення. При застосуванні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” тривалість операції становила в середньому (15±5) хв, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” – (20±5) хв, “ЭФА” – (25±5) хв, “KLS Martin” – (15±5) хв. Об’єм крововтрати в досліджуваній групі при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron”становив (20±10) мл, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” – (15±5) мл, “ЭФА” – (20±5) мл, “KLS Martin” – (20±10) мл. В післяопераційному періоді в досліджуваних групах при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron”, а також високочастотних електрохірургічних апаратів “ERBE ICC 200” і “KLS Martin” пацієнти потребували для знеболення всього (2±1) мл наркотичних засобів. Лише при застосуванні апарата високочастотної електрохірургії “ЭФА” потреба в наркотичних засобах для знеболення склала (3±1) мл. Період лікування у стаціонарі в досліджуваній групі становив (4±1) день при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” та високочастотного електрохірургічного апарата “KLS Martin”, при застосуванні апарата високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” він склав (5±1) день, апарата “ЭФА” – (6±1) день.

Мета роботи: порівняльна оцінка результатів хірургічного лікування пацієнтів із поєднаною аноректальною патологією із застосуванням сучасних високочастотних електрохірургічних та радіохірургічних апаратів, а також традиційних методик. Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 112 пацієнтів контрольної групи з поєднаною аноректальною патологією, які були прооперовані з використанням звичайного хірургічного скальпеля, та 689 пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки із застосуванням сучасних електро- та радіохірургічних технологій. З них за допомогою апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” було прооперовано 245 (35,8 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200 – 170 (24,7 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “ЭФА” – 114 (16,5 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “KLS Martin” – 160 (23,2 %) хворих. Результати досліджень та їх обговорення. При використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” набряк анодермальних “містків” діагностували з частотою 0,8 %, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200 – 1,1 %, “ЭФА” – 1,7 %, “KLS Martin” – 1,2 %, а у контрольній групі – 5,4 %. Формування підшкірних гематом при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” було відмічено з частотою 0,8 %, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200 – 0,6 %, “ЭФА” – 0,8 %, “KLS Martin” – 1,2 %, а у контрольній групі – 7,1 %. Виникнення гострого підшкірно-підслизового парапроктиту при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” було встановлено у 0,4 % випадків, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200 – 0,6 %, “ЭФА” – 1,7 %, “KLS Martin” – 0,6 %, а у контрольній групі – 3,6 %. Післяопераційні кровотечі при застосуванні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” зустрічалися з частотою 0,4 %, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200 – 0,6 %, “ЭФА” – 1,7 %, “KLS Martin” – 0,6 %, а у контрольній групі – 4,4 %. Утворення гіпертрофованих періанальних шкірних міток у першій групі з використанням апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” не спостерігали, а при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200 було виявлено у 1,1 %, “ЭФА” – 1,7 %, “KLS Martin” – 0,8 %, а у контрольній групі – 8 %. Рецидиви аноректальної патології при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” були відсутні, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії ERBE ICC 200” вони становили лише 0,6 %, “ЭФА” – 0,8 %, “KLS Martin” – 0,6 %, а у контрольній групі – 2,7 %. Утворення рубцевих стриктур анального каналу не було діагностовано в жодній з дослідних груп, тоді як у контрольній групі їх частота становила 1,8 %.

Мета: оцінити сучасний стан та проблеми надання дерматовенерологічної допомоги з позиції пацієнтів та менеджерів охорони здоров’я. Матеріали і методи. Застосовано бібліографічний, медико-статистичний, соціологічний методи. Науковою базою стали дані наукової літератури, дані власних соціологічних досліджень з вивчення думки пацієнтів та менеджерів охорони здоров’я щодо якості та доступності дерматовенерологічної допомоги. Результати. Соціологічним дослідженням встановлено проблеми доступності та якості дерматологічної допо­-моги. Понад третина пацієнтів оцінила як недостатню територіальну (34,6±2,1 на 100 опитаних) та фінансову (31,3±2,0) доступ­ність дерматовенерологічної допомоги, як низьку – 13,3±1,5 та 28,5±2,0 відповідно. Якість допомоги вважали недостатньою 27,3±2,0 на 100 респондентів. Виявлено причини проблем і шляхи підвищення доступності та якості дерматологічної допомоги, у тому числі удосконалення організації обслуговування, запровадження електронної охорони здоров’я, поліпшення ресурсного забезпечення, комунікації. Менеджери охорони здоров’я вказали на причини недостатньої ефективності дерматовенерологічної допомоги, у тому числі недостатнє медичне оснащення (71,9±3,9) та інформаційне забезпечення (40,7±4,2), брак комп’ютерного обладнання (57,8±4,3), незадовільну координацію діяльності з колегами, допоміжними підрозділами, брак міжгалузевої взаємодії, відсутність мотиваційних важелів тощо. Виявлено потребу в запровадженні дистанційних технологій – телемедицини, мобільної медицини, а також в поширенні практики використання цифрової дерматоскопії, ультразвукової діагностики шкіри, патогістології шкіри, лазерних та радіохвильових апаратних технологій лікування. Підтверджено думку пацієнтів та менеджерів охорони здоров’я про негативний вплив пандемії COVID-19 на доступність і якість медичних послуг. Висновки. Вивчення думки пацієнтів та менеджерів охорони здоров’я стосовно сучасного стану дерматовенерологічної служби, кадрового потенціалу, доступності та якості її послуг дозволило виявити низку організаційно-управлінських проблем та визначити пріоритети діяльності з подальшої розбудови системи дерматовенерологічної допомоги населенню за умов реформування охорони здоров’я, обґрунтувати концептуальні засади побудови її удосконаленої функціонально-організаційної моделі.

Мета. Покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з поєднаною патологією анального каналу (АК) і прямої кишки (ПК) шляхом застосування високочастотних (ВЧ) електрохірургічних (ЕХ) апаратів «ERBE ICC 200», «ЕФА», «KLS Martin» та апарата радіохвильової (РХ) хірургії «Surgitron» і їх порівняльна характеристика. Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 564 пацієнтів з поєднаною патологією АК і ПК з використанням ВЧ ЕХ апаратів «ERBE ICC 200», «ЕФА», «KLS Martin» та апарата РХ хірургії «Surgitron». Результати. Дослідженням встановлено, що застосування ВЧ ЕХ апаратів «ERBE ICC 200», «ЕФА», «KLS Martin» та апарата РХ хірургії «Surgitron» зменшує тривалість операції до (20 ± 5) хв, об’єм інтраопераційної крововтрати до (20 ± 10) мл, потребу в наркотичних аналгетиках до (2 ± 1) мл, строки стаціонарного лікування до (5 ± 1) доба. Висновки. Використання ВЧ ЕХ апаратів «ERBE ICC 200», «ЕФА», «KLS Martin» та апарата РХ хірургії «Surgitron» забезпечує скорочення тривалості операції, зменшення об’єму крововтрати під час операції, інтенсивності больового синдрому в післяопераційному періоді, а також незначну глибину некрозу тканин (від 0,055 до 0,43 мм), що обумовлює хороший косметичний результат операції.

Підвищення рівня надійності і збільшення ресурсу машин та інших об’єктів техніки можливо тільки за умови випуску продукції високої якості у всіх галузях машинобудування. Це вимагає безперервного вдосконалення технології виробництва і методів контролю якості покриттів. У даний час все більш широкого поширення набуває 100%-вий неруйнівний контроль покриттів на окремих етапах виробництва. Для забезпечення високої експлуатаційної надійності машин і механізмів велике значення має також періодичний контроль їх стану без демонтажу або з обмеженим розбиранням, який проводиться при обслуговуванні в експлуатації або при ремонті.Висока якість машин, приладів, устаткування – основа успішної експлуатації, отримання великого економічного ефекту, конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому комплекс глибоких знань і певних навичок в області контролю якості покриттів є необхідною складовою частиною професійної підготовки фахівців з машинобудування.Існуючі методики викладання інженерних дисциплін, як правило, не відповідають змінам у розвитку суспільства. У зв’язку з невеликим обсягом годин, що приділяються на вивчення дисципліни, й сучасними високими вимогам до рівня підготовки фахівців такий курс необхідно ввести не традиційним способом, а з використанням інформаційних технологій. Для цього:– студенти повинні мати попередню комп’ютерну підготовку;– викладач повинен розробити відповідну технологію навчання.Відомо [1], що під технологією навчання мається на увазі системна категорія, орієнтована на дидактичне застосування наукового знання, наукові підходи до аналізу й організації навчального процесу з урахуванням емпіричних інновацій викладачів і спрямованості на досягнення високих результатів у розвитку особистості студентів.Суть пропонованої технології полягає у створенні модульного середовища навчання (МСН) «Контроль якості покриттів» і впровадженні його у процес навчання, що забезпечує систематизацію навчання й формалізацію інформації. Метою технології є індивідуалізація навчання, а визначеність МСН полягає в її алгоритмічній структурі. Тому зміст МСН розроблений у вигляді систематизуючої ієрархічної схеми, куди увійшли основні розділи робочої програми курсу. Структура МСН складається з наступних блоків:1. «Методичне забезпечення дисципліни», у якому пропонуються відповідні дії, що сприяють засвоєнню інформації на заданому рівні:– першоджерела;– робоча програма;– робочий план;– опис дисципліни;– загальні методичні вказівки;– методичні вказівки до вивчення лекційного матеріалу;– методичні вказівки до виконання самостійної роботи;– методичні вказівки до виконання лабораторних робіт;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №1;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №2;– зразок титульної сторінки домашнього завдання.2. «Лекції», у якому представлені html-файли відповідного лекційного матеріалу, контрольні питання й тести до кожної теми:– дефекти і фізико-хімічні властивості покриттів;– оцінка механічних властивостей покриттів; класифікація видів і методів неруйнівного контролю (НК); візуально-оптичний, радіохвильовий і тепловий види НК;– вихореструмовий і радіаційний види неруйнівного контролю покриттів;– магнітний та електричний види НК покриттів;– акустичний метод НК покриттів;– НК покриттів проникаючими речовинами;– технологічні випробування покриттів;– методи і засоби статистичного контролю якості; автоматизація контролю якості покриттів.Викладання лекцій проводиться у режимі комп’ютерної презентації.3. «Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу» з тестами.Відомо, що викладач у процесі своєї роботи повинен не тільки передавати студентам певний об’єм інформації, але і прагнути сформувати у них потребу самостійно здобувати знання, застосовуючи різні засоби, зокрема комп’ютерні. Чим краще організована самостійна пізнавальна активність студентів, тим ефективніше і якісніше проходить навчання. Тому деякі матеріали, що відносяться до лекційних тем, пропонуються для самостійного вивчення. При цьому організований доступ студентів до розділів МСН без звернення за допомогою до викладача. При необхідності подальшого використання матеріалів МСН можна копіювати ресурси, компонувати, редагувати і згодом відтворювати їх.4. «Лабораторні роботи» з інструкціями з техніки безпеки при виконанні робіт у лабораторіях і при роботі на персональному комп’ютері й з тестами до кожної теми:– вплив товщини покриття на міцність деталі;– контроль мікротвердості покриттів;– моделювання технологічних випробувань покриттів;– контроль внутрішніх напружень покриттів;– вплив дефектів покриття на якість деталі;– корозійний та електрохімічний контроль якості покриттів;– використання х– та s–діаграм для визначення причин погіршення якості покриттів.5. «Домашні завдання» (умова з варіантами даних і методичні вказівки до виконання, зразок оформлення):– оцінити вплив мікротвердості покриття на міцність деталі;– оцінити вплив корозії покриття на міцність деталі.Для ефективного використання МСН необхідне його планомірне включення в учбовий процес. Тому ще на етапі тематичного планування були розглянуті варіанти можливого використання усіх модулів МНС.Для розвитку розумової діяльності студентів і виховання у них пізнавальної активності самостійну роботу потрібно добре методично забезпечити. У свою чергу, ефективність самостійної роботи студентів багато в чому залежить від своєчасного контролю за її ходом. Тому для оцінки ефективності використання ІКТ у учбовому процесі створена система визначення якості навчання і на її основі побудовані тестові процедури оцінки знань з усіх тем курсу. Перевірку і контроль знань студентів можна здійснити як під час занять, так й інтерактивно. Основними перевагами програми автоматизованого контролю знань є:– випадковий характер вибору тестових завдань, порядок проходження завдань і відповідей, що сприяє об’єктивності оцінок;– представлення варіантів відповідей у вигляді формул і малюнків, що дозволяє розширити коло текстових завдань;– диференційована оцінка кожного варіанту відповіді, що забезпечує детальний аналіз результатів тестування.Комп’ютерне тестування дозволяє [2] розширити можливості проведення індивідуально адаптованих процедур контролю і коректування знань конкретних тем, підвищити об’єктивності контролю знань студентів, забезпечити можливість проведення їх попереднього самоконтролю, підвищити рівень стандартизації вимог до об’єму і якості знань та умінь.Розв’язування експрес-тестів проходить під час лабораторних занять протягом фіксованого проміжку часу. Крім режиму контролю передбачений режим навчання.Важливим елементом навчання є використання моделюючих програм у процесі навчання. У цьому випадку студенти самостійно задають різні параметри задачі, що дає можливість детальніше перевірити характер поведінки моделі за різних умов.Особливістю МСН є застосування комп’ютерного моделювання для лабораторних робіт, оскільки постійні бюджетні проблеми останніх років виключають придбання необхідних установок і приладів. Моделювання контролю якості покриттів дозволило істотно наситити заняття експериментальним і теоретичним змістом. При цьому учбові і учбово-дослідницькі задачі розв’язуються як з формуванням практичних навиків у вивченні фізичних явищ, так і дослідницького мислення, а розроблені методичні вказівки дозволяють разом з типовими лабораторними роботами виконувати роботи евристичного змісту. І, що особливо важливо, використання ІКТ, методів комп’ютерного моделювання дозволяє істотно розширити можливості лабораторних робіт.Використання електронних лабораторних робіт дозволяє більш повно реалізувати диференційований підхід у процесі навчання, ніж роботи і завдання на паперових носіях. Це пов’язано з можливістю включення в роботи необхідної кількості завдань різного рівня складності або об’єму. Істотною перевагою є можливість легко адаптувати наявні роботи до нових версій програм, що з’являються [3].Домашні завдання також виконуються з використанням САПР: на етапі побудови 3D моделі деталі з покриттям студенти працюють в SolidWorks; потім, перейшовши до реальної конструкції, використовують SimulationXpress і SolidWorks Simulation (додатки для аналізу проектних розв’язків, повністю інтегровані в SolidWorks). Оформлення робочої документації досягається засобами Microsoft Office. Така організація роботи дозволяє у процесі навчання побудувати модель контролю якості покриттів на якісно новому рівні й підготувати студентів до використання сучасних інструментаріїв інженера.В SolidWorks Simulation студенти виконують наступне:– прикладають до деталей з покриттями рівномірний або нерівномірний тиск в будь-якому напрямі, сили із змінним розподілом, гравітаційні та відцентрові навантаження, опорну та дистанційну силу;– призначають не тільки ізотропні, а й ортотропні та анізотропні матеріали;– застосовують дію температур на різні ділянки деталі (умови теплообміну: температура, конвекція, випромінювання, теплова потужність і тепловий потік; автоматично прочитується профіль температур, наявний в розрахунку температур, і проводиться аналіз термічного напруження);– знаходять оптимальний розв’язок, який відповідає обмеженням геометрії та поведінки; якщо допущення лінійного статичного аналізу незастосовні, застосовують нелінійний аналіз– за допомогою аналізу втоми оцінюють ефект циклічних навантажень у моделі;– при аналізі випробування на ударне навантаження вирішують динамічну проблему (створюють епюру і будують графік реакції моделі у вигляді тимчасової залежності);– обробляють результати частотного і поздовжнього вигину, термічного і нелінійного навантажень, випробування на ударне навантаження й аналіз втоми;– будують епюри поздовжніх сил, деформацій, переміщень, результатів для сил реакції, форм втрати стійкості, резонансних форм коливань, результатів розподілу температур, градієнтів температур і теплового потоку;– проводять аналізи контактів у збираннях з тертям, посадок з натягом або гарячих посадок, аналізи опору термічного контакту.Змінюючи при чисельному моделюванні деякі вхідні параметри, експериментатор може прослідити за змінами, які відбуваються з моделлю. Основна перевага методу полягає у тому, що він дозволяє не тільки поспостерігати, але і передбачити результат експерименту за якихось особливих умов.Метод чисельного моделювання має наступні переваги перед іншими традиційними методами [4]:– дає можливість змоделювати ефекти, вивчення яких в реальних умовах неможливе або дуже важке з технологічних причин;– дозволяє моделювати і вивчати явища, які передбачаються будь-якими теоріями;– є екологічно чистим і не представляє небезпеки для природи і людини;– забезпечує наочність і доступний у використанні.Але щоб приймати технічно грамотні рішення при роботі з САПР, необхідно уміти правильно сприймати і осмислювати результати обчислень. Цілеспрямований пошук шляхом ряду проб оптимального або раціонального рішення у проектних задачах набагато цікавіший і повчальніший для майбутнього інженера, ніж отримання тільки одного оптимального проекту, який не можна поліпшити і ні з чим порівняти.При великій кількості варіантів проекту аналіз машинних розрахунків дозволяє виявити основні закономірності зміни характеристик проекту від варійованих проектних змінних і сприяє тим самим швидкому і глибокому вивченню властивостей об’єктів проектування.Упровадження сучасних САПР для контролю якості покриттів не тільки забезпечує підвищення рівня комп’ютеризації інженерної праці, але й дозволяє приймати оптимальні рішення. При створенні і використанні таких систем сучасний інженер повинен мати навички роботи з комп’ютерними системами, уміти розробляти математичні моделі формування параметрів оцінки якості покриттів.У цих умовах молодий інженер не має достатнього резерву часу для надбання на виробництві необхідних навичок моделювання складних процесів і систем – він повинен одержати такі навички у процесі навчання у вузі. Таким чином, йдеться про володіння прийомами постановки і розв’язування конструкторсько-технологічних задач сучасними методами моделювання.

Лікування хворих з радикулярними кістами щелеп у хірургічній стоматології є однією з актуальних проблем, так як в умовах амбулаторного прийому майже половина операцій припадає на цистектомії і цистотомії. При традиційному методі проведення цистектомії в деяких випадках можливе виникнення рецидивів. Застосування сучасних радіохвильових технологій може сприяти вирішенню проблеми. Метою нашого дослідження є підвищення ефективності лікування хворих з радикулярними кістами щелеп шляхом застосування трансканальної електрохвильової цитотомії. Було обстежено та проліковано 55 хворих на радикулярні кісти щелеп віком від 20 до 45 років. Хворі були розподілені на дві групи. Першу контрольну групу склали 25 хворих, яким проводилось лікування за традиційною методикою: оперативне втручання з резекцією верхівки кореня та одночасним видаленням гранульоми. Другу групу склали 30 хворих, яким проведено малоінвазивний метод лікування радикулярних кіст за допомогою високочастотного радіохвильового апарату вітчизняного виробництва ЕХВА-350М/120Б Надія-2. Використання трансканальної електрохвильової цитотомії дозволяє забезпечити практично безкровне операційне поле, мінімізувати післяопераційний біль пришвидшити загоєння ран та скоротити термін лікування хворих. Отримані результати рентгенологічних досліджень свідчать про переваги застосування нашого методу при лікуванні радикулярних кіст щелеп.

Актуальність проблеми поєднаної патології анального каналу і прямої кишки досить висока, що на сьогодні зумовлено стрімко зростаючою кількістю проктологічних захворювань, а також відсутністю єдиного підходу щодо хірургічного лікування цієї категорії пацієнтів. Крім того, вивченню даної проблеми присвячена досить незначна кількість публікацій з результатами наукових досліджень. Серед ускладнень після комбінованих операційних втручань на анальному каналі і прямій кишці з приводу їх поєднаної патології найчастіше зустрічаються рубцеві стриктури анального каналу, недостатність анального сфінктера, а також грубі рубцеві деформації періанальних і параректальних ділянок та промежини. Впродовж останнього десятиліття широкого застосування набули “гібридні” операції в лікуванні хронічного геморою III–IV стадії в комбінації з іншою патологією анального каналу і прямої кишки. Вони включають поєднання деартеріалізації гемороїдальних вузлів із мукопексією або латексне лігування гемороїдальних вузлів, їх ліфтинг та мукопексію з видаленням супутньої патології анального каналу. У зв’язку із прогресивним розвитком сучасних технологій у практику колопроктологів почали швидко впроваджуватись такі сучасні методи хірургічного лікування аноректальної патології, як електротермічна система “Liga Sure”, ультразвуковий гармонічний скальпель “Ultra Cision”, лазерні технології в лікуванні анальних тріщин, хронічного геморою та парапроктиту (LHP, FiLaC), плазменний скальпель, біполярна системи “En Seal”, радіохвильовий скальпель “Surgitron”, а також методики LIFT (ligation of intersphincteric fistula tract) та VAAFT (Video Assisted Anal Fistula Treatment), які зменшили тривалість операцій, об’єм крововтрати, інтенсивність больового синдрому, але, на жаль, не позбавили пацієнтів таких ускладнень, як рецидиви захворювання, післяопераційні кровотечі та рубцеві стриктури анального каналу.Отже, актуальність проблеми поєднаної патології анального каналу і прямої кишки спонукає до розробки і впровадження в клінічну практику нових високоефективних методів хірургічного лікування даної патології, які б забезпечували відсутність ускладнень в післяопераційному періоді і швидку медико-соціальну реабілітацію пацієнтів.

Актуальність. Патології шийки матки – одна із найпоширеніших груп гінекологічних захворювань. За статистикою ці захворюванням виявляються у кожної другої жінки. Патологія шийки матки (ерозія, псевдоерозія, лейкоплакія, ектропіон, дисплазія) проявляється у вигляді порушень цілісності, змін слизової оболонки піхвової частини шийки матки. Основними причинами її розвитку є запалення, дисбактеріоз піхви, інфекції та захворювання, що передаються статевим шляхом, ранній початок статевого життя, ранні пологи, операції на внутрішніх статевих органах, травми, аборти, гормональні порушення.