Journal articles on the topic 'Підрозділ'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Підрозділ.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Підрозділ.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Лезік, О. В., Г. А. Левагін, А. Ф. Волков, М. В. Мужук, В. Ю. Лукашов, and М. В. Шевченко. "Розробка рекомендацій командиру підрозділу ППО з підвищення оперативності розрахунку вогневих можливостей підрозділу в умовах оборонного бою." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(67) (September 24, 2021): 7–18. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.01.
Full textAbstract:
В роботі проводиться стислий аналіз можливого масштабу та характеру дій засобів повітряного нападу противника по підрозділах та об’єктах загальновійськового підрозділу, розглядається характеристика загальновійськового підрозділу, як об’єкту протиповітряної оборони з метою його якісного прикриття при повній реалізації бойових можливостей підрозділу ППО, який прикриває цей загальновійськовий підрозділ, розглядаються шляхи підвищення оперативності розрахунку вогневих підрозділів ППО. Для цього вибирається показник розрахунку вогневих можливостей зенітного підрозділу, після чого є можливість проведення розрахунку цих можливостей. Отже, виникає питання в удосконаленні методичної бази досліджень і оцінювання бойових можливостей підрозділу ППО тактичної ланки. Практичне значення отриманих результатів полягає у реалізації пропозицій щодо бойового застосування підрозділу ППО в ході виконання завдань підрозділами ППО Сухопутних військ в районі проведення ООС.
2
Головня, Сергій, Дмитро Ефендієв, and Олег Чиж. "МОДЕЛЬ ОЦІНКИ МОЖЛИВОСТЕЙ РЕМОНТНОГО ПІДРОЗДІЛУ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ЩОДО НАДАННЯ ПОСЛУГ ЦИВІЛЬНИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ З ВІДНОВЛЕННЯ ТЕХНІКИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 86, no. 4 (April 16, 2022): 143–58. http://dx.doi.org/10.32453/3.v86i4.901.
Full textAbstract:
У статті висвітлено модель оцінки здатності ремонтного підрозділу надавати послуги на договірній основі. У моделі враховано ймовірність надання послуг на договірній основі в умовах завантаженості ремонтного підрозділу. З метою незниження готовності власного парку техніки під час надання послуг у моделі заплановано оцінкутехнічної готовності техніки органу охорони державного кордону. Пропонується визначати частку надлишкових виробничих можливостей, які можуть бути спрямовані на потреби приватних осіб та організацій. Передбачена можливість перерахунку сил та засобів ремонтного підрозділу залежно від потрібного рівня наповнення спеціального фонду військової частини. Порядок проведення розрахунків пропонується розділити на 2 етапи: на першому етапі з’ясовувати, чи здатний ремонтний підрозділ обслуговувати власну техніку на заданому рівні готовності, а на другому за наявності залишкових виробничих засобів оцінювати можливість із заданою ймовірністю надавати послуги на договірній основі. В основі моделі був використаний математичний апарат теорії масового обслуговування, що враховує можливість одночасного надходження багатьох заявок (неординарний поток) та надає можливість прогнозувати виробничі можливості ремонтного підрозділу. Крім того, розроблено алгоритм проведення оцінки можливостей ремонтного підрозділу з надання послуг, який дозволяє приймати рішення щодо можливості надання послуг, а також моделювати умови, за яких ремонтний підрозділ може надавати послуги на договірній основі. Запропоновано розроблену модель використовувати для оцінки доцільності надавання послуг силами та засобами ремонтного підрозділу військової частини на договірній основі фізичним особам та організаціям. Крім того, ця модель може застосовуватись для обґрунтування штатів ремонтних підрозділів з урахуванням потреб власного парку військової техніки та необхідності наповнення спеціального фонду з метою подальшого розвитку матеріальної бази ремонтного підрозділу.
3
Харун, Олег, Віктор Кульчицький, Олег Чиж, and Геннадій Ковальов. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМНИХ АСПЕКТІВ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ВІДБИТТЯ ЗБРОЙНОГО ВТОРГНЕННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, no. 2 (February 23, 2020): 211–26. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.200.
Full textAbstract:
Досвід проведення операції об’єднаних сил та антитерористичної операції, особливо на її початковому етапі показав, що структура та організація інженерного забезпечення не дають в повній мірі виконувати обов’язки покладені Законом України «Про Державну прикордонну службу України». Тактика ведення гібридної війни, що застосовується країною-агресором показує, що органи та підрозділи ДПСУ в умовах загострення обстановки повинні бути в готовності до ведення пошуку та знищення ДРГ в умовах прикриття їх дій авіацією та артилерією; охорони та захисту державного кордону в умовах застосування мінно-вибухових загороджень; ведення оборонних оїв; діяти в умовах оточення. Враховуючи зазначене підрозділи ДПСУ повинні бути завжди готові до оборони та дій в умовах повного оточення, що є можливим при всебічному та якісному інженерному обладнанні опорних пунктів прикордонних підрозділів, які за відсутності у них важкого озброєння зможуть протистояти 3-х кратній перевазі противника. Крім того, щоб протистояти броньованій техніці необхідно створювати систему інженерних загороджень, а якісне виконання вимог щодо маскування та підготовки шляхів відходу дає можливість відвести підрозділ у визначений район без втрат. Отже, підсумовуючи розглянуте, відзначимо, що підрозділи органу охорони державного кордону повинні бути в готовності до повної автономії в умовах застосування тактики гібридної війни. Засобами інженерного озброєння підрозділи охорони кордону повинні бути забезпеченні виходячи з тактичного задуму, фізико-географічних умов та інфраструктури ділянки відповідальності кожного підрозділу. Рівень теоретичних знань та практичних навиків з інженерного забезпечення особового складу підрозділів повинен надавати можливість якісно та ефективно використовувати в охороні, захисті та обороні державного кордону засоби інженерного озброєння. В подальших дослідженнях необхідно обґрунтувати вимоги до якісно нових способів фортифікаційного обладнання районів, опорних пунктів, рубежів та позицій органів та підрозділів охорони державного кордону, інженерного обладнання пунктів постійної дислокації, інженерних загороджень на НЗОЗ, ефективного застосування ТЗОК при підготовці та відбитті збройного вторгнення.
4
Khamaziuk, Olha. "Структура та завдання прикордонної поліції Словацької Республіки." Педагогічний дискурс, no. 28 (June 4, 2020): 46–54. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2020.28.06.
Full textAbstract:
У статті описано організаційну структуру Президії Поліцейського корпусу Міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки. Розкрито її структуру та основні завдання, які стоять перед прикордонним відомством Словацької Республіки. Охарактеризовано особливості професійної підготовки фахівців з охорони кордону у відомчих навчальних закладах. Актуальність дослідження зумовлена тим, що інтеграція України до Європейського Союзу потребує якісної реформи українського прикордонного відомства, що неможливо без запозичення досвіду європейських країн, правоохоронні органи яких повністю інтегрували свою діяльність у сфері охорони кордону на міжнародному рівні та адаптували систему професійної підготовки до єдиної європейської системи професійної освіти.
Дослідження показало, що Бюро прикордонної поліції та поліції у справах іноземців Президії Поліцейського корпусу (далі – ППтПСІ) в Словаччині є еквівалентом нашого прикордонного відомства та відповідає за охорону державного кордону Словацької Республіки й здійснює контроль за перетинанням кордону. В рамках інтегрованого управління кордонами Європейського союзу та охорони зовнішніх кордонів Шенгенської зони Словаччина реформувала своє прикордонне відомство у відповідності до загальноєвропейських вимог, у тому числі Кодексу Шенгенських кордонів та інтегрувалась повністю до системи правоохоронних органів ЄС, створивши відділи FRONTEX, аналізу ризиків та статистики (для обміну інформацією в межах ЄС), національний підрозділ боротьби проти нелегальної міграції та інші підрозділи.
Встановлено, що Управління прикордонної поліції у Собранце, яке організаційно входить до складу Бюро, відповідає за контроль словацько-української ділянки державного кордону. Організаційна структура включає низку підрозділів, які займаються безпосередньо контролем кордонів та прикордонного руху через державний кордон, а саме: 10 відділень прикордонного контролю, 5 пунктів пропуску та 3 аеропорти. Здійснення прикордонного контролю базується на чотирьохрівневій системі контролю Словацькою Стороною на кордоні з Україною. Важливими підрозділами Бюро є також національний підрозділ боротьби з нелегальною міграцією та підрозділи поліції у справах іноземців, діяльність яких тісно пов’язана з прикордонною поліцією.
5
Кушнір, Олег, Віктор Маланюк, and Наталія Вишневська. "АВТОМАТИЗОВАНИЙ СПОСІБ ВРАХУВАННЯ ОКРЕМИХ ПОКАЗНИКІВ СТІЙКОСТІ ТА КЕРОВАНОСТІ МАШИН У ПЛАНУВАННІ МАРШУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, no. 2 (February 23, 2020): 262–82. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.203.
Full textAbstract:
Однією із умов забезпечення успіху виконання завдання підрозділом є ефективне планування та здійснення його переміщення. Переважна більшість маршрутів, що використовуються прикордонними включають дороги із ґрунтовим або покращеним покриттям. За таких умов недотримання маршової дисципліни, призводить до втрати стійкості та керованості машин, що рухаються у колоні. Наявні методи раціональної побудови колони машин не передбачають врахування особливостей мікропрофілю дорожнього полотна або наявності його пошкоджень, оскільки рух машин на прямолінійних ділянках апріорно вважається стійким. Проте, статистика дорожньо-транспортних подій підтверджує необхідність обмеження максимальних швидкостей руху на таких ділянках. Відповідно для прийняття рішення на марш оцінка показників прохідності і керованості кожної із машин та визначення аварійно небезпечних ділянок маршруту є одним із найважливіших завдань. Тим більше, що під час планування переміщення підрозділу своїм ходом розглядається не менше двох альтернативних маршрутів руху. Таким чином, існує гостра потреба врахування показників стійкості та керованості машин під час визначення основних показників маршу, особливо під час його планування у підготовчий період. Складність вирішення такої задачі, навіть за умови наявності усіх вихідних даних, у проведенні великої кількості розрахунків за обмеженого бюджету часу на їх проведення. У публікації авторським колективом запропоновано інструментарій підтримки прийняття рішення на марш, який дозволяє командиру підрозділу оперативно проводити попередні розрахунки, ефективно планувати пересування машин своїм ходом під час підготовчого етапу організації маршу, надавати інформацію вищому командуванню про наявність аварійно небезпечних ділянок маршруту. Крім того розроблена програма дозволяє за результатами оцінки можливостей окремих зразків здійснювати раціональну побудову похідної колони підрозділу залежно від складності маршруту за яким планується пересування підрозділу. Автоматизація проведення розрахунків основних показників маршу за підрозділ надає можливість обирати оптимальний маршрут із декількох альтернативних, у програмному середовищі VBA програмного пакету Microsoft Office.
6
Коновалов, Ю. О. "Кадрове забезпечення митниць у напрямі розпорядження майном, що переходить у власність держави: історія питання та перспективи розвитку." Митна безпека, no. 4 (March 4, 2021): 45–56. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.4.2020.45-56.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання кадрового забезпечення митниць у напрямі розпорядження майном, що переходить у власність держави. Досліджено історію розвитку та проаналізовано сучасний стан кадрового забезпечення митниць у напрямі розпорядження майном, що переходить у власність держави. Окреслено тенденції розвитку Державної митної служби України в контексті кадрового забезпечення митниць у напрямі розпорядження майном, що переходить у власність держави, зокрема запропоновано створити підрозділ, який би безпосередньо займався розпорядженням цим майном та здійснював координацію інших підрозділів, дотичних до цього питання.
7
Ярош, С. П., Б. М. Рябуха, and Р. А. Соломонович. "Обґрунтування організації зенітного ракетно-артилерійського прикриття угруповань військ з застосуванням міжвидових мобільних вогневих підрозділів ППО." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(39), (May 7, 2020): 77–82. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.09.
Full textAbstract:
У статті пропонується однин із шляхів забезпечення ефективного зенітного ракетно-артилерійського прикриття – це його ешелонування, а саме створення та застосування міжвидових мобільних вогневих підрозділів протиповітряної оборони, до складу яких будуть залучені комплекси ЗРВ і військ ППО СВ різної дальності дії. Основними складностями при організації застосування міжвидових мобільних вогневих підрозділів, які потребують дослідження, є: обґрунтування раціонального складу міжвидового мобільного вогневого підрозділу протиповітряної оборони залежно від визначеного завдання; вибір бойового порядку, який забезпечує ефективне застосування створеного підрозділу ППО; порядок організації управління, взаємодії та логістичного забезпечення в міжвидових мобільних вогневих підрозділах ППО.
8
Lazorenko, Borys, and Kateryna Kalnytska. "Теоретична модель соціально-психологічного супроводу реадаптації ветеранів." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 44(47) (December 20, 2019): 26–36. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).114.
Full textAbstract:
Розроблено теоретичну модель соціально-психологічного супроводу реадаптації (СПСР) ветеранів в умовах гібридних війни і миру. За допомогою методик визначення посттравматичних станів та адаптивності у форматі “case study” представлено їхню динаміку у двох ветеранів після завершення ними реабілітаційного етапу відновлення. Виокремлено чинники ретравматичного впливу на їхню особистість в умовах гібридних війни і миру. До зовнішніх соціальних чинників віднесено тривання обстрілів і загибель українських військовослужбовців та мирного населення на сході країни, проросійські настрої певної частини українських громадян, до психологічних чинників – внутрішній конфлікт субособистостей “ворога” і “захисника”, зумовлені ним проєкції і неадекватні поведінкові прояви. Обстоюється необхідність соціально-психологічного супроводу реадаптації ветеранів та членів їхніх сімей, аби нейтралізувати й усунути деструктивну дію цих чинників. З’ясовано мотиви участі ветеранів у супроводі: допомога побратимам, зміцнення психіки, покращення стосунків у сім’ї, забезпечення належної якості життя сім’ї, родини і країни. Розроблено теоретичну модель супроводу реадаптації ветеранів в умовах гібридних війти і миру, показано доцільність використання принципів командотворення і технології взаємодії “рівний – рівному” в реадаптаційному процесі. Центральне місце в моделі відведено команді фахівців і ветеранів – учасників програми реадаптації, до її периферійних елементів віднесено мережу громадських та державних організацій, які працюють у сфері психологічної, медичної та соціальної підтримки ветеранів. Окреслено коло таких організацій: громадські – це організації ветеранів і волонтерів, які працюють у регіонах; державні – це обласні відділи департаментів Міністерства ветеранів України, військові госпіталі, соціальні центри для сім’ї, дітей та молоді, центри зайнятості, територіальні центри соціального обслуговування тощо. У структурі моделі виокремлено такі підрозділи: реабілітаційно-профілактичний, соціальної та професійної адаптації, науково-дослідний та інформаційний. Реабілітаційно-профілактичний підрозділ має убезпечувати ветеранів від ретравматизації, залежностей та суїцидальної поведінки в умовах гібридних війни і миру; підрозділ соціальної та професійної адаптації покликаний допомагати ветеранам у пошуку роботи та набутті необхідної професійної кваліфікації; науково-дослідний підрозділ має забезпечувати ефективність реалізації супроводу, проводити моніторинг отриманих результатів, оптимізувати зворотний зв’язок між основними структурними елементами СПСР і системою в цілому; інформаційна структура має надавати необхідну інформацію користувачам та фахівцям центру щодо обміну досвідом між учасниками супроводу, інформувати потенційних користувачів, партнерські організації, інших представників громади про труднощі і здобутки супроводу ветеранів. У ході подальших досліджень належить з’ясувати ефективність розробленої моделі, умови і засоби її поширення за необхідності в інших регіонах України.
9
Березюк, Віктор, Максим Токарчук, Вадим Бойко, and Віктор Колесніков. "РЕКОМЕНДАЦІЇ ШТАБАМ ОРГАНІВ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ЩОДО ОЦІНКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАГРОЗ ЗА НАПРЯМКАМИ КОНТРАБАНДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПУНКТАХ ПРОПУСКУ НА КОРДОНАХ З КРАЇНАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, no. 1 (September 12, 2021): 20–38. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.801.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано нормативно-правові дефініції процесу контрабандної діяльності та оглядової роботи в пунктах пропуску через державний кордон, проблеми, що виникають в процесі її проведення. В умовах активізації ризиків на державному кордоні постає нагальна потреба в оцінці актуальних та потенційних загроз та їх прогнозуванні на певний період з метою своєчасної протидії їм навіть в мовах відсутності достатньої кількості сил та засобів. Прогнозування – процес складний та трудомісткий для будь-якої організації, тому початковим етапом процесу прогнозування є ідентифікація потреби в прогнозній інформації. На цьому етапі необхідно дати відповідь на питання: “Для чого потрібний цей прогноз? Яким чином він буде використаним для підготовки та прийняття рішення на відповідному рівні управління?” Саме тому було проведено ідентифікацію учасників процесу прогнозування: суб’єкта, замовника та користувача. Суб’єкт прогнозування – це організація, структурний підрозділ, що здійснює розробку прогнозу. В нашому випадку – це інформаційно-аналітичний відділ органу охорони державного кордону. Замовник прогнозу – організація, структурний підрозділ або окрема посадова особа, що ставить завдання на розробку прогнозу. В органі охорони державного кордону – це штаб і начальник штабу відповідно. Користувач прогнозу – організація, структурний підрозділ або посадова особа, що використовують результати у своїй діяльності. В окремих випадках користувачами прогнозу може бути й замовник. Користувачами прогнозу є як прикордонні підрозділи, так і штаб органу охорони державного кордону. З метою оцінки та прогнозування загроз за напрямками контрабандної діяльності було проведено статистичний аналіз результатів оперативно-службової діяльності в пунктах пропуску через державний кордон з країнами-членами Європейського Союзу та за допомогою спрощеного методу прогнозування, екстраполяції, було визначено тенденції у видах протиправної діяльності у середньостроковій перспективі на період 2021–2022 рр. Застосування екстраполяції для прогнозування базувалося на припущенні, що характер динаміки, тобто певна закономірність (тенденція) зміни досліджуваного явища, яка мала місце для певного проміжок часу в минулому збережеться на обмеженому відрізку в майбутньому. Статистичний аналіз ґрунтувався на відомостях аналітичних зведень про обставини на державному кордоні та результатів оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України у період з 2012 до 2020 рр. Оцінка та прогнозування здійснювалось відносно лише одного з видів контрабандної діяльності – контрабанди зброї, решту можливо буде визначити за аналогічною методикою. Використання кількісного та якісного прогнозування показників контрабандної діяльності разом із залученням висококваліфікованого персоналу, сучасних технічних засобів огляду, службових собак цілком здатне підвищити ефективність виявлення в ППр предметів та матеріалів, заборонених до ввезення/вивезення в/з Україну(и).
10
РЕЗНІК, Олег, Олег КУСТИНСЬКИЙ, and Віталій ГАВРИЛЮК. "УДОСКОНАЛЕННЯ БОЙОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЩОДО БОРОТЬБИ З БРОНЬОВАНОЮ БОЙОВОЮ ТЕХНІКОЮ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 156–67. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.536.
Full textAbstract:
Зважаючи на складну воєнно-політичну обстановку, яка склалась на північно-східних ділянках державного кордону нашої країни, можливість збройнної агресії зі сторони Російської Федерації проведено аналіз можливостей прикордонних підрозділів щодо боротьби з броньованими бойовими машинами.
Однією з головних тенденцій, що впливають на воєнно-політичну обстановку в Україні є інтенсивна модернізація збройних сил сусідніми державами, а також активізація розробок озброєння та військової техніки нового покоління з принципово новими можливостями вогневого ураження і управління.
Успішне виконання підрозділами Державної прикордонної служби України оперативно-службових завдань неможливе без відповідного знання тактики дій, тактико-технічних характеристик броньованої техніки противника, без вивчення досвіду форм і методів боротьби з броне об’єктами. Такі дані дають можливість синтезувати на основі порівняльно-історичного методу пропозиції щодо тактики дій прикордонних підрозділів при виконанні завдань за призначенням.
Враховуючи велику кількість броньованих бойових машин Збройних сил Російської Федерації на сухопутних ділянках державного кордону, застосування танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів незаконних збройних формувань на сході України, автори вважають, що під час особливого періоду в підрозділах охорони державного кордону необхідно створити групи вогневого забезпечення. З урахуванням новітніх модифікацій броньованих бойових машин, наявності активного та динамічного захисту, до складу групи вогневого забезпечення в підрозділі охорони державного кордону обов’язково повинні входити новітні протитанкові ракетні комплекси. Ми розуміємо, що боротьба з бронетехнікою не є функцією підрозділів Державної прикордонної служби України, але наявність таких підрозділів, за нашою думкою, у випадку загострення ситуації або збройної провокації дозволить проводити стримання противника і надасть можливість здійснення маневру підрозділу охорони державного кордону у визначені райони та в подальшому виконувати оперативно-службові завдання.
11
Височин, І. "Підрозділ продажів в організаційній структурі підприємства роздрібної торгівлі." Схід, no. 5 (112) (2011): 10–16.
Find full text
12
Біленець, Д. А. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗОНИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ: ПРАВОВІ ОСНОВИ." Знання європейського права, no. 2 (October 23, 2020): 41–44. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.72.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні підґрунтя створення та функціонування зони митного контролю в межах розташування зони митниць та в пунктах пропуску через державний кордон, розкрито основну типологію зон митного контролю.
Функціональне спрямування зон митного контролю як місць, де виконуються митні формальності щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон, зумовлює зв'язок їхнього правового режиму із функціями конкретних митних органів, зоні діяльності яких створено такі зони. Зони митного контролю в пунктах пропуску на державному кордоні відрізняються від зон митного контролю, які створюються у внутрішніх митницях, наявністю окремої зони або лінії прикордонного контролю, з якої починається огляд транспортних засобів, здійснюється паспортний контроль, визначаються особи, яким заборонено в'їзд до країни, тощо. Водночас у разі розташування пунктів пропуску на лінії державного кордону обов'язковою є наявність договору із сусідньою державою. Основними суб'єктами управління зонами митного контролю є митниці, їх відокремлені структурні підрозділи - митні пости. Крім того, безпосереднє забезпечення режиму зони митного контролю може бути покладено на відповідний структурний підрозділ митниці або митного поста - відділ митного оформлення. Підставами розподілу повноважень у цьому разі є такі критерії, як зона діяльності підрозділу та його функції щодо митного контролю й митного оформлення щодо конкретних способів і засобів переміщення товарів, або виду товарів.
Територіальна дія правового режиму зони митного контролю охоплює певну ділянку митної території України, а також розташовані на ній об'єкти та споруди. Важливою особливістю правового режиму зони митного контролю є встановлення низки правил технічного й організаційного характеру щодо відповідних територій, споруд та об'єктів, головною метою яких є створення належних умов як для дотримання режимних вимог перебування осіб, товарів і транспортних засобів на території відповідної зони, так і для виконання передбачених законодавством митних формальностей.
13
КУБЕЦЬКИЙ, Ярослав. "МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ОПЕРАТИВНОГО ПІДВЕЗЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ПРИКОРДОННИМ ПІДРОЗДІЛАМ ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ В УМОВАХ ЇХ АВТОНОМНОСТІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 16, 2020): 96–108. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.440.
Full textAbstract:
У статті розкрито сутність та зміст розробленої моделі процесу оперативного підвезення матеріальних засобів прикордонним підрозділам швидкого реагування в умовах їх автономності. Визначено, що для досягнення успіху у прикордонних операціях особливого періоду, коли прикордонні підрозділи швидкого реагування будуть діяти в умовах автономного функціонування, особливу роль поряд із раптовістю, інтенсивністю та сміливістю дій відіграє продуманий процес оперативного підвезення матеріальних засобів. Досвід та специфіка дій прикордонних підрозділів швидкого реагування при проведенні антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил викликає потреба розкрити специфіку розробленої моделі процесу оперативного підвезення матеріальних засобів прикордонним підрозділам швидкого реагування в умовах їх автономності. У статті наведені аспекти наукових досліджень що розкривають побудову моделі процесу оперативного підвезення матеріальних засобів прикордонним підрозділам швидкого реагування в умовах їх автономності. Загалом модель розкриває процес підвезення матеріальних засобів прикордонним підрозділам швидкого реагування в умовах невизначеності характеру ризиків при виконанні спеціальних завдань в особливий період. Новизна розробленої та запропонованої моделі процесу оперативного підвезення матеріальних засобів прикордонним підрозділам швидкого реагування в умовах їх автономності полягає в тому, що на відміну від існуючих, вона враховує особливості попиту підрозділів швидкого реагування в матеріальних засобах, ризики та невизначеності обстановки, а також визначає оптимальну кількість поставок, інтервали між ними та розміри поставок.
14
Бакуменко, Б. В., В. І. Клименко, О. О. Реус, and А. Е. Мощенко. "Підвищення оперативності оцінки повітряної обстановки та прийняття по ній рішення в радіотехнічній частині (підрозділі) з урахуванням досвіду ООС." Системи озброєння і військова техніка, no. 4 (68) (December 24, 2021): 7–13. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.01.
Full textAbstract:
Стаття присвячена підвищенню оперативності оцінки повітряної обстановки та прийняття по ній рішення в радіотехнічній частині (підрозділі) з урахуванням досвіду операції Об’єднаних сил. Існуючий порядок оцінки повітряного противника в ході підготовки радіотехнічних підрозділів до виконання бойового завдання та радіотехнічної частини до бойового застосування в цілому, здійснюється заздалегідь, ще на етапі підготовки до бойового застосування. При цьому, не враховуються ні зміни, які можуть статися в бойовому складі повітряного противника, ні особливості його бойового застосування на даному напрямку та в конкретний момент часу, в тому числі і виходячи з досвіду операції Об’єднаних сил. Проведений аналіз порядку оцінки повітряного противника чи повітряної обстановки в цілому показав, що окремі елементи оцінки повітряної обстановки можливо оцінити заздалегідь, а найбільш важливі елементи оцінки обстановки доцільно оцінювати оперативно, безпосередньо в ході бойового застосування. При цьому особливе значення має оцінка підлітного часу, рубежів виявлення засобів повітряного нападу та часу перебування цілі в зоні радіолокаційної інформації (ЗРІ) чи радіолокаційному полі (РЛП) підрозділу. Визначені пропозиції оцінки підлітного часу, рубежів виявлення та часу перебування цілі в зоні інформації чи радіолокаційному полі підрозділу нададуть можливість командирам радіотехнічних частин і підрозділів своєчасно визначити спосіб ведення радіолокаційної розвідки, напрямок зосередження зусиль та забезпечити своєчасне виявлення повітряного противника і видачу радіолокаційної інформації, в тому числі, враховуючи досвід ведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил і, в цілому, покращити ефективність бойового застосування радіотехнічних військ.
15
ДЖИГУН, Людмила, Наталія БЕРЕГОВА, and Наталія ГЛАВАЦЬКА. "ОСОБЛИВОСТІ І СУЧАСНИЙ СТАН ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІСЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ." Psychology Travelogs, no. 2 (November 10, 2021): 57–73. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-2-6.
Full textAbstract:
У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо особливостей і сучасного стану психологічної реабілітації військовослужбовців після проходження служби в умовах бойових дій. Висвітлено зміст поняття психологічної реабілітації як процесу організованого психологічного впливу, спрямованого на допомогу військовослужбовцям у подоланні негативних психологічних наслідків пережитого ними травматичного стресу військової діяльності, для забезпечення такого стану психічного здоров'я військовослужбовців, що дозволяє їм досить ефективно вирішувати бойові і службові задачі. Розглянуто поняття психологічної допомоги як комплексу психологічних, організаційних, медичних та інших заходів, спрямованих на забезпечення успішного подолання воїнами обставин сучасного бою, що травмують психіку задля збереження боєздатності та попередження розвитку в них посттравматичних психічних розладів. Розкрито етапи надання психологічної допомоги та реабілітації військовослужбовцям. Завдання психологічної реабілітації військовослужбовця визначаються характером психотравмуючого стресу, серед яких центральне місце займає бойовий стрес. При реалізації використовується основний принцип – облік та врахування індивідуально-психологічних особливостей кожного пораненого і відповідність їх основним завданням соціально- психологічної реабілітації.
Надання первинної психологічної допомоги повинно супроводжуватися умілою психотерапевтичною бесідою командира підрозділу, офіцера по роботі з особовим складом, психолога після того, як гостра реакція на БПТ буде знята і потерпілий знову стане здатний до розсудливих дій. Усвідомлення того, що товариші по службі військовослужбовця буквально поруч б’ються з ворогом, а він в цілому фізично здоровий знаходиться в тилу, є для більшості військовослужбовців потужним мотивом і стимулом для повернення у підрозділ.
16
Oliinyk, Volodymyr. "Удосконалена методика визначення ймовірності вогневого ураження об’єкту противника з урахуванням його протидії." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 4 (August 31, 2021): 225–31. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.20.
Full textAbstract:
Технологічний розвиток протиборчих сторін, впровадження нових форм і способів збройної боротьби, тенденції переходу до мережецентричної війни обумовлює необхідність пошуку нових підходів до оцінки ефективності виконання бойових завдань підрозділами. Ефективність виконання бойового завдання значною мірою буде залежати від детальної оцінки можливостей наявного озброєння протиборчих сторін. Тому в основу удосконаленої методики визначення ймовірності вогневого ураження підрозділом покладено найбільш прийнятний алгоритм, заснований на теорії ймовірностей. Запропонована часткова методика, ґрунтуючись на відомих методиках визначення ймовірності вогневого ураження, кількості зразків озброєння та їх тактико-технічних характеристиках, дозволяє визначити кількість зроблених успішних пострілів протиборчими сторонами в ході ведення бою. З урахуванням зазначених в удосконаленій методиці умов визначається ймовірність вогневого ураження підрозділом об’єкту противника з урахуванням його протидії. Практичне значення удосконаленої методики полягає у наданні можливості командиру підрозділу корегувати своє рішення з урахуванням оцінки ефективності засобів вогневого ураження, які є у його розпорядженні. Поряд з цим удосконалена методика може бути складовою математичної моделі цілерозподілу підрозділів по об’єктам противника, яка базується на методі двох функцій.
17
КИРИЛЕНКО, Володимир, Олег ФАРІОН, Павло ЛИСАК, and Дмитро КОВАЛЬОВ. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 106–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.533.
Full textAbstract:
В науковій статті обґрунтовано модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України. Представлена модель дає можливість оперативним підрозділам використовувати наявний в Державній прикордонній службі потенціал та можливості органів та підрозділів суб’єктів інтегрованого управління кордонами для здійснення інформаційно-аналітичної взаємодії в інтересах забезпечення безпеки державного кордону України. Зазначено, що інформаційно-аналітична взаємодія полягає у взаємному обміну інформацією між її споживачами з метою більш повного та якісного виконання покладених на них завдань. Оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України є споживачами інформації від внутрішніх та зовнішніх об’єктів її надходження. Цілеспрямоване проходження інформації різних видів за заданими напрямками до її споживачів формує інформаційні потоки. Через інформаційні потоки здійснюється обмін продуктами інформаційно-аналітичної взаємодії, прикладом яких є оперативно-розшукова інформація, аналітичні звіти за результатами кримінального аналізу проведеного в рамках оперативно-розшукових справ. Враховуючи специфіку оперативно-розшукової діяльності оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України в процесі інформаційно-аналітичної взаємодії формують між собою внутрішній інформаційний простір, який надає можливість здійснювати обмін та обробку інформації із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт-10». Інформаційні потоки внутрішнього та зовнішнього інформаційного простору розробленої моделі мають певні властивості, які характеризуються за змістом, методами отримання, формою передачі та інтенсивністю обміну інформацією між оперативно-розшуковими підрозділами і об’єктами її надходження. Визначено параметри та показники кількісно-якісної характеристики інформаційних потоків. Крім того, зазначено, що критеріями, яким має відповідати модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів є наявність дієвого технічного обладнання для циркуляції інформаційних потоків із дотриманням конфіденційності та режиму доступу, стабільність ефективного обміну інформацією між оперативними підрозділами та об’єктами її надходження, здатність моделі виконувати завдання для забезпечення високого рівня результативності оперативно-розшукової діяльності та інші.
Запропоновано подальше наукове дослідження спрямувати на розробку методичних рекомендації щодо застосування моделі інформаційно-аналітичної взаємодії за завданнями оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України.
18
Fedorovych, E. I., V. V. Fedorovych, N. P. Mazur, M. I. Kuziv, N. M. Kuziv, and T. V. Chokan. "Laboratory of breeding and animal selection of animals — the important scientific department of the Institute." Animal Biology 22, no. 3 (September 2020): 35–40. http://dx.doi.org/10.15407/animbiol22.03.035.
Full textAbstract:
The article presents the history of the Laboratory of breeding and selection of animals of the Institute of Animal Biology NAAS, its personnel and scientific achievements. Currently there are seven scientists, including four Doctors of Sciences, two Candidates of Sciences and one junior researcher without a scientific degree work in the laboratory. The team has made radical changes not only in staff capacity but also in research. Scientists have developed and introduced into production methods of optimizing selection and formation of high-value genotypes in dairy cattle, improved methods of targeted breeding of young animals, increasing meat and dairy productivity of animals, assessment of breeding traits of cattle for selection by reproductive and fattening qualities, the efficiency of use in selection process of foreign gene pool. They developed theoretical and practical issues about the genesis of the Ukrainian Black-and-White dairy breed and its western intra-breed type, developed recommendations for the formation of highly productive dairy herds with long economic use, a system for monitoring the genetic variability of dairy breeds cattle, proposed the development of the selection of animals on a set of grounds, discovered the influence of various genetic and paratypic factors on the formation of milk productivity and duration of economic use of cows, etc.
19
Власюк, Валерій, and Олексій Гасан. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ВИКОНАТИ БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ ПОХІДНОЮ ОХОРОНОЮ ЩОДО НЕДОПУЩЕННЯ РАПТОВОГО НАПАДУ ПРОТИВНИКА НА ГОЛОВНІ СИЛИ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ МАРШУ ПІДРОЗДІЛОМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, no. 1 (September 12, 2021): 5–19. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.800.
Full textAbstract:
Наведено методику, застосування якої може дозволити розробляти рекомендації командирам підрозділів Національної гвардії України та інших військових формувань щодо оцінювання та досягнення прогнозованої можливості успішного виконання бойових завдань з розвідки похідною охороною для недопущення раптового нападу противника на колону головних сил під час здійснення маршу. У роботі було прийнято та наведено систему гіпотез і допущень, яка визначає рамки та обмеження проведеного дослідження відносно реальних умов здійснення маршу колоною головних сил та дій похідної охорони підрозділу Національної гвардії України.Послідовне застосування методики та отримані результати моделювання можливо використовувати для розроблення рекомендацій командирам підрозділів Національної гвардії України та іншихвійськових формувань для досягнення встановленої прогнозованої можливості виконати бойове завдання похідною охороною щодо недопущення раптового нападу противника на головні сили колони, що охороняються.Для застосування методики передбачено шість етапів. На першому кроці здійснюють збирання та обробку початкових даних, необхідних для отримання шуканої оцінки ймовірності успішного виконання бойового завдання з розвідки похідною охороною підрозділу під час здійснення маршу. З другого по п’ятий крок відбувається оцінювання шуканих проміжних ймовірностей. На шостому кроцівиникає можливість формувати рекомендації командирам підрозділу та органу розвідки щодо недопущення раптового нападу на головні сили колони під час здійснення маршу.Рекомендації ґрунтуються на тактико-технічних характеристиках одиниць озброєння, військової техніки, засобів ведення розвідки, що наявні у підрозділах Національної гвардії України та можуть бути поширені для застосування іншими військовими формуваннями.Оцінки шуканих значень ймовірностей можливо отримати за допомогою застосування відомих та апробованих підходів математичного моделювання військових дій. Оцінку вірогідності та адекватності отриманих результатів моделювання, рекомендацій може бути проведено шляхом порівняння теоретичних розрахунків з уже відомими результатами виконання бойових завдань на Сході України підрозділами Національної гвардії України та іншими військовими формуваннями, що накопичено у відповідних відомостях та донесеннях.
20
Ситник, Ю. Б. "Аналіз основних характеристик і показників стану безпеки польотів авіаційної системи." Системи озброєння і військова техніка, no. 2(66) (May 21, 2021): 117–22. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.15.
Full textAbstract:
У статті проведений аналіз щодо організації системи безпеки польотів, що базується на двох контурах управління безпекою польотів (управління та забезпечення безпеки польотів). Визначено, що безпека польотів – це стан захищеності авіаційної системи від впливу небезпечних чинників, який відображає рівень авіаційної аварійності і стан безпеки польотів. Доведено, що рівень авіаційної аварійності визначається комплексною характеристикою безпеки польотів, яка відображає за допомогою системи статистичних показників людські втрати і втрати авіаційної техніки в результаті авіаційних подій, що відбулися в авіації України за певний період. Одним з показників рівня авіаційної аварійності є кількість авіаційних пригод на сто тисяч годин нальоту. Стан безпеки польотів – це інтегральна характеристика захищеності авіаційної системи, що визначається впливом на неї небезпечних факторів в масштабі реального часу. Проведений аналіз основних характеристик стану безпеки польотів дозволяє виділити два основних показники, за якими слід оцінювати її стан в авіаційному підрозділі. Так, в період організації польотів стан безпеки польотів визначається поточним значенням рівня забезпечення безпеки польотів; під час виконання польотів стан безпеки польотів визначається поточним значенням її рівня. В статті визначено, що рівень забезпечення безпеки польотів – це показник, що характеризує повноту профілактичної роботи, проведеної в авіаційному підрозділі на момент оцінки, щодо запобігання авіаційної пригоди. Головним критерієм оцінки рівня забезпечення безпеки польотів є обґрунтована повнота виконання заходів і процедур, визначених документами в області безпеки польотів і розпорядженнями вищих органів. При оцінці рівня забезпечення безпеки польотів в авіаційних підрозділах рекомендовано враховувати вплив людського фактору, а саме авіаційних фахівців з числа льотного складу авіаційних підрозділів на стан захищеності авіаційної системи. Рівень безпеки польотів в статті визначено як кількісне значення інтегрального показника, який характеризує стан захищеності авіаційної системи від впливу небезпечних чинників в ході виконання польотного завдання. Можливі стани безпеки польотів в авіаційному підрозділі можуть виникнути під час організації та виконання польотів. Проведений аналіз основних характеристик і показників стану безпеки польотів в авіаційному підрозділі дозволить розробити методичний апарат, застосування якого на практиці в процесі підготовки авіаційних підрозділів підвищить ефективність управління забезпеченням безпеки польотів.
21
Bakumenko, B., B. Artemychenko, M. Sukhorukov, and D. Melnyk. "МОДЕЛЬ РОЗРАХУНКУ ЧАСУ НА ПЕРЕДИСЛОКАЦІЮ РАДІОТЕХНІЧНОГО ПІДРОЗДІЛУ З УРАХУВАННЯМ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ШТАТНИХ ЗМІН." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 60 (May 28, 2020): 148–51. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.148.
Full textAbstract:
Стаття присвячена визначенню моделі розрахунку часу готовності окремого радіотехнічного підрозділу на призначені позиції. Існуюча модель розрахунку часу готовності підрозділу не враховує зміни організаційно-штатної структури радіотехнічного підрозділу та всі можливі часові затрати виконання заходів підготовки й виконання поставлених завдань. Існуюча методика розрахунку часу на передислокацію визначає лише порядок розрахунку передислокації окремих підрозділів і частин, але не може враховувати всі особливості підготовки та передислокації саме радіотехнічних підрозділів. Проведений аналіз етапів злагодження радіотехнічного підрозділу показав увесь перелік заходів, що виконуються, та які часові показники можуть бути враховані при розрахунку часу готовності. Розглянуті зміни в організаційно-штатні структурі радіотехнічного підрозділу дають можливість змінити та визначити модель розрахунку часу не тільки здійснення маршу, а в цілому часу готовності радіотехнічного підрозділу до виконання завдання на визначені позиції. Зміни організаційно-штатної структури привели до збільшення чисельності підрозділу, що дало можливість окремі заходи виконувати одночасно. Визначена модель порядку розрахунку часу готовності радіотехнічного підрозділу до виконання завдання надасть можливість набуття єдиного підходу до проведення розрахунків та врахування всіх можливих часових затрат виходячи з досвіду останніх років
22
Медвідь, Михайло. "МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВАРІАНТА ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, no. 2-3 (April 11, 2022): 182–201. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.868.
Full textAbstract:
Заходи з протидії транскордонній злочинності, які проводяться суб’єктами інтегрованого управління кордонами, спрямовані на запобігання широкому спектру загроз прикордонній безпеці держави: тероризму, незаконній міграції, торгівлі людьми, контрабандівсіх видів, організованій злочинності тощо. Одними із підрозділів Державної прикордонної служби України, які спрямовані на запобігання перерахованому спектру загроз прикордонній безпеці держави, є мобільні прикордонні підрозділи, раціональне застосування яких забезпечує ефективне виконання завдань за призначенням. У статті розкрито питання формування алгоритму методики визначення раціонального варіанта використання мобільних прикордонних підрозділів в умовах особливого періоду. Проаналізовано основні загрози у сфері прикордонної безпеки, завдання мобільних сил Державної прикордонної служби України. Проведено систематизацію досвіду та обґрунтування необхідності застосування мобільних підрозділів. Наведено ілюстративні приклади моделей раціонального формування складу груп мобільних прикордонних підрозділів в умовах складнення обстановки відповідно до чинної нормативно-правової бази, яка регламентує діяльність мобільних сил ДПСУ, що дозволяє забезпечити виконання завдань та упередити низькі результати ОСД. Зазначені ілюстративні приклади моделі раціонального формування складу груп мобільних прикордонних підрозділів в умовах ускладнення обстановки відображають: нормативно-правову базу, відповідно до якої мобільні підрозділи здійснюють оперативнослужбову діяльність; конкретизацію завдання, згідно з яким безпосередньо застосовуються мобільні підрозділи; основні елементи обстановки, що можуть виникати на ділянці державного кордону України; сили та засоби, які необхідні для успішного виконання завдання.
23
Данилюк, Ігор, and Володимир Наумов. "БОЙОВІ ДІЇ УГРУПОВАННЯ ВИСОКОМОБІЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ США В ОПЕРАЦІЇ БАГАТОНАЦІОНАЛЬНИХ СИЛ «БУРЯ В ПУСТЕЛІ» (1991 РІК) — ЯК ПРИНЦИПОВО НОВИЙ ВАРІАНТ ЗАСТОСУВАННЯ ВИСОКОМОБІЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ В ОПЕРАЦІЯХ." Воєнно-історичний вісник 40, no. 2 (June 21, 2021): 143–54. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-40-2-143-154.
Full textAbstract:
В статті на матеріалах опублікованих джерел проаналізовано досвід бойових дій угруповання високомобільних формувань збройних сил США в операції «Буря в пустелі». Історичний досвід застосування, яких свідчить, що їх дії є найважливішою складовою операцій. Змінюються засоби збройної боротьби, розвиваються способи дій, розширюється коло завдань, які виконуються високомобільними формуваннями. Виявлено і досліджено, що в зазначеній операції був започаткований принципово новий варіант застосування цих формувань в операціях, а саме перенесені акценти їх застосування з наземного компоненту на повітряний і тим самим обраний найбільш раціональний спосіб застосування аеромобільного з’єднання.
Ключові слова: армійська авіація, десантно-штурмові дії, з’єднання, підрозділ, тактика.
24
Обаль, О. О. "СЛІДЧО-ОПЕРАТИВНА ГРУПА ЯК ОПТИМАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ВЗАЄМОДІЇ СЛІДЧОГО З ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(27) (January 31, 2020): 192–96. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).217.
Full textAbstract:
У статті визначено особливості створення і функці-онування слідчо-оперативних груп під час розслідуван-ня економічних злочинів, як організаційно-правової форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділа-ми. Зазначається, що на практиці слідчо-оперативна група є оптимальною організаційною формою розсліду-вання тяжких та особливо тяжких злочинів, яка забез-печує органічне поєднання процесуальних та оператив-но-розшукових методів у збиранні доказів. Звертається увага на недоліки організації розслідування злочинів слідчо-оперативною групою, які пов’язані з дотриман-ням принципу безпосередності в дослідженні доказів, та наголошується, що для уникнення подібної ситуації потрібне належне взаємне інформування про хід розслі-дування, що здійснюється всіма членами групи, зокре-ма, щодо прийнятих процесуальних рішень, протоко-лів слідчих дій, наявності ключових доказів тощо. Сформульовано та розкрито керівні вимоги (принципи) щодо створення слідчо-оперативних груп: своєчасність створення; компетентність створення; залучення пра-цівників різних підрозділів; тимчасовий характер ді-яльності; звільнення членів слідчо-оперативних груп від виконання поточних службових обов’язків; пріо-ритет процесуального керівництва; спільність мети і завдань; сталість (стабільність) складу групи. Акценто-вано на їх значущості для результатів вирішення так-тичних завдань досудового розслідування. Обґрунто-вано необхідність внесення доповнень до КПК України щодо визначення організаційно-правової форми взає-модії слідчих та оперативних підрозділів із розмежу-ванням компетенції за характером використовуваних засобів вирішення спільних завдань. Наголошується, що суттєвою помилкою є те, що оперативні підрозділи не розглядаються належним чином як суб’єкти кримі-нального провадження. У цьому зв’язку підкреслено доцільність внесення в КПК України змін у положен-ня, що стосуються статусу оперативних підрозділів та їх співробітників.
25
САГАН, Віталій. "ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ ОФІЦЕРА ПРИКОРДОННИКА ДО ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИКОРДОННОГО ПІДРОЗДІЛУ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 291–306. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.592.
Full textAbstract:
За роки ведення військового конфлікту на сході України в Державній прикордонній службі України проведено значне переоснащення органів та підрозділів охорони кордону новітніми зразками озброєння, військової техніки, військового майна, які необхідно опановувати. Також з’явилися нові підрозділи із специфічними завданнями такі як відділення інспекторів прикордонної служби, окрема бойова прикордонна комендатура, прикордонна комендатура швидкого реагування, рота матеріального забезпечення та інші.
Динаміка процесів, що відбуваються у Збройних Силах України пов’язаних із змінами системи тилового забезпечення та впровадження логістичних підходів, в тому числі і в Державній прикордонній службі України, визначають нагальну потребу в оновленні системи професійної підготовки прикордонників з урахуванням європейських освітніх стандартів і сучасних вимог до професійної діяльності фахівців з ведення військового господарства. З огляду на це очевидно вбачається необхідність покращення освітнього процесу, досягнення необхідних професійних компетенцій якими повинен володіти випускник – прикордонник для організації ведення військового господарства.
Всі ці зміни спонукають замислитися, а чи готовий випускник академії вирішувати питання військового господарства прикордонного підрозділу які чекають його під час служби. Чи отримує він необхідні навички, вміння.
26
КУРАШКЕВИЧ, Андрій, and Михайло МЕДВІДЬ. "АНАЛІТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ, ЩО ПОКЛАДАЮТЬСЯ НА МОБІЛЬНІ ПІДРОЗДІЛИ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, no. 2 (February 21, 2021): 137–52. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.563.
Full textAbstract:
Ефективне функціонування мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України, а саме здатність захищати та надійно охороняти державний кордон, у тому числі і від проявів міжнародної організованої злочинності, у вигляді нелегальної міграції, контрабанди товарів, наркотиків, зброї, торгівлі людьми, потребує теоретичного обґрунтування їх діяльності та на цій основі розробки моделі, методики раціонального використання мобільних підрозділів по всій лінії державного кордону та на лінії розмежування.
У статті досліджується питання аналізу завдань мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України визначених нормативно-правовими актами, що регламентують їх діяльність. Проаналізовано порядок використання мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України. Визначено завдання мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України. Проведено систематизацію досвіду та обґрунтування необхідності застосування мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України.
Так проаналізувавши комплекс задач, що покладаються на мобільні сили Державної прикордонної служби України, у статті представлено варіант структурно-логічної схеми нормативно-правового обґрунтування відповідних завдань, які покладаються на мобільні прикордонні підрозділи. Запропонована структурно-логічна схема відображає відповідність визначених законодавством України завдань до мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України.
Наведено нормативно-правове обґрунтування завдань, які покладаються на мобільні прикордонні підрозділи. Виявлено об’єктивну необхідність у введенні нового завдання щодо реалізації «повітряного моніторингу обстановки на державному кордоні (в районі дій)».
27
БРАТКО, Артем, Максим ФІЛІППОВ, Олег БАШНЯНИН, and Андрій БІЛОРУС. "РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТОПОГРАФІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ДЕРЖАВНІЙ ПРИКОРДОННІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 19–31. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.528.
Full textAbstract:
В статті авторами надано рекомендації щодо упорядкування роботи з топографічними, електронними, цифровими, спеціальними картами в регіональних управліннях, прикордонних загонах, загонах морської охорони, окремих авіаційних ескадрильях, Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, навчальних центрах та інших органах та підрозділах Державної прикордонної служби України, надано рекомендації щодо роз’яснення та визначення порядку процесів забезпечення, обліку, зберігання та списання топографічних, спеціальних, цифрових, електронних карт у органах та підрозділах Державної прикордонної служби України. В різноманітних умовах застосування сил і засобів органів та підрозділів Держприкордонслужби при організації та здійснені заходів з охорони державного кордону, веденні сучасних операцій (в тому числі і бойових) з широким застосуванням усіх видів озброєння, топографічні карти мають багатоцільове оперативно-тактичне призначення. Для забезпечення виконання різноманітних завдань виготовляються топографічні карти різних масштабів. Організація зберігання топографічних карт полягає у створенні умов, які забезпечують проведення їх швидкого набору та видачі, а також які виключають можливості їхнього псування, втрат, крадіжок, знищення вогнем, вологою тощо. В органах Держприкордонслужби ведеться бухгалтерський та управлінський облік топографічних карт у відповідності до вимог чинного законодавства України, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При опрацюванні різних видів графічних документів (робоча карта, план, схема, карта обстановки тощо) на основі топографічної карти (топографічної основи) використовуються уніфіковані умовні знаки, скорочення, позначення та інші графічні елементи у відповідності до керівних документів за напрямком діяльності підрозділу, який відпрацьовує документ.
28
Печиборщ, В. П. "Відділення екстренної медичної допомоги розвинених країн як компонент системи екстренної медицини та структурний підрозділ багатопрофільної лікарні." Екстрена медицина: від науки до практики, no. 4 (20) (2016): 23–32.
Find full text
29
Перегуда, О. М., О. П. Черкес, П. М. Піонтківський, В. В. Гордійчук, and А. В. Шишацький. "Обґрунтування рекомендацій щодо впровадження інформаційних систем в наукову та науково-технічну діяльність Міністерства Оборони України та Збройних Сил України." Системи озброєння і військова техніка, no. 1(61), (May 14, 2020): 158–66. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.19.
Full textAbstract:
В статті запропоновано методику впровадження інформаційних систем в наукову та науково-технічну діяльність наукових (освітніх) установ (організацій, підрозділів), наведено її основні положення та результати апробації. За результатами апробації (застосування) методики на прикладі одного з наукових підрозділів вищого військового навчального закладу Міністерства оборони України запропоновано Концепцію побудови інформаційної системи окремої наукової установи (підрозділу.
30
ЗАБОЛОТНИЙ, Сергій, Олена ЗАБОЛОТНА, and Олег РЕЗНІК. "СПЕЦИФІКА ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ МОБІЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МИТНО-ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, no. 4 (January 1, 2022): 93–106. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.912.
Full textAbstract:
У статті висвітлено завдання, особливості професійної підготовки та специфіку оперативно-службової діяльності мобільних підрозділів Митно-прикордонної служби США. Авторами досліджено організаційно-штатну структуру американських підрозділів спеціального призначення сфери охорони кордону, яка представлена трьома оперативними підрозділами в складі загону спеціального призначення Митно-прикордонної служби США. Розглянуто стандартні та спеціалізовані операції, визначені для виконання підрозділами. З’ясовано, що персонал мобільних підрозділів Митно-прикордонної служби США повинен на високому рівні володіти базовими навичками: надання першої медичної допомоги; використання табельної зброї; патрулювання; застосування сили та спеціальних засобів; ведення операцій у складі мобільної польової групи; використання супутникової навігації та орієнтування на місцевості. Виявлено, що мобільні підрозділи загонів спеціальних операцій на постійній основі залучено до таких видів професійної підготовки персоналу: індивідуальної, спільної, спеціальної та підвищення кваліфікації. Інтерес для системи професійної підготовки Державної прикордонної служби України становить реалізація спільної підготовки, що може виходити за межі потреб загону спеціальних операцій і проводитися спільно з іншими правоохоронними відомствами для перевірки готовності своїх підрозділів та оцінки індивідуальних навичок виконання особовим складом загону спеціальних операцій нетипових функцій, до сприяння у здійсненні яких його може бути залучено. Відбір на навчання у мобільні підрозділи Митно-прикордонної служби США спроектовано з огляду на вимоги Спеціальної програми відбору персоналу до спеціальних підрозділів США, яка охоплює проведення вступного тестування кандидатів, організацію інтенсивного курсу підготовки, що передбачає вивчення тактики дій у складі малих підрозділів, оперативне планування, удосконалення навичок володіння зброєю, відпрацювання тактики оборонних дій і проведення аеромобільних операцій.
31
Реуцьков, О. Г. "ПОЗИТИВНИЙ ДОСВІД ГРУЗІЇ ЩОДО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ АТЕСТАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ: НАПРЯМИ ЗАПОЗИЧЕННЯ В НАЦІОНАЛЬНЕ ТРУДОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 4(29) (April 13, 2020): 89–93. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).401.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано специфіку правового ре-гулювання атестації працівників поліції у Грузії. Ви-значено позитивні та негативні аспекти правового регулювання атестації працівників поліції в цій краї-ні. Сформульовано напрями запозичення у національ-не трудове законодавство позитивного досвіду Грузії щодо правового регулювання атестації працівників поліції. З’ясовано, що в Україні число звільнених пра-цівників було, порівняно із грузинським досвідом, незначним, і при цьому більшість із звільнених в ре-зультаті поновились на посадах. Організація та норма-тивно-правове регулювання звільнення неатестованих службовців були забезпечені таким чином, що у звіль-нених працівників поліції залишились можливості оскаржувати такі рішення, зокрема у зв’язку із безпід-ставністю звільнення. В Грузії було створено такі умо-ви, за яких неатестовані працівники поліції не понов-лювались на посаді у судовому порядку. І при цьому всьому досвід Грузії продемонстрував, що одночасне звільнення великої кількості правоохоронців не стає катастрофою для держави, яка поступово заповнювала вакантні посади новими працівниками. Звернуто увагу на те, що під час формування нової поліції реформато-ри виходили з першочергової необхідності ліквідації підрозділів, які повністю були паралізовані корупцією. Найбільш проблемним для населення був підрозділ до-рожньої поліції, тому було прийнято рішення про його ліквідацію. Зроблено висновок, що в Законі України «Про Національну поліцію» прямо передбачено норми, присвячені регламентації процедури атестації праців-ників поліції, прийнято спеціальне законодавство. По суті, законодавство Грузії не передбачає процедури атестації працівників поліції у тому вигляді, у якому вона функціонує в українському законодавстві. Для України найбільш доцільно продовжити реформу наці-ональної поліції на основі досвіду тих держав, на які і раніше опирався вітчизняний законодавець. Досвід Грузії є взірцем того, як ефективно провести реформу поліції в умовах, близьких до українських. Для цього насамперед важливо нарешті оновити та оптимізувати кадровий склад Національної поліції.
32
САГАН, Віталій, and Анатолій МИСИК. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ У ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛАХ ОРГАНІВ ТА ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ ПІД ЧАС ПЛАНУВАННЯ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАСТУПНИЙ ПЕРІОД." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 464–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.488.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз забезпеченості Державної прикордонної служби фінансовими ресурсами для закупівлі пально-мастильних матеріалів за останні 3 роки. На основі Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України проведений аналіз штатної потреби у пальному і встановленого ліміту витрачання автомобільного бензину та дизельного палива. Проаналізовано відсоток забезпеченості, порівнюючи штатну потребу у пальному з встановленим лімітом на рік. Враховано важливість якісних підходів, які дозволяють спланувати мінімальну потребу в пальному для оперативно-службової діяльності підрозділу. Приведено порядок планування у визначенні потреби в пально-мастильних матеріалах для органів охорони кордону та підрозділів під час оперативно-службової діяльності на наступний період. Для розрахунку потреби в ПММ застосовуються різноманітні розрахункові формули. Які враховують такі параметри: робота в холодну пору року; робота в гірській місцевості; робота в міських умовах; робота, яка потребує частих зупинок; робота що потребує пониження швидкостей; їзда по полях, по пересіченій місцевості у важких шляхових умовах, тощо. Приводиться узагальнений розрахунок який може бути використаний підрозділами під час оформлення показників потреби у ПММ на наступний період. Проаналізовано керівні документи що регламентують ключові аспекти які служать вихідними даними для подальшої роботи із визначення потреби у ПММ. Наведено приклад та методику заповнення розрахунку-заявки на необхідні пально-мастильні матеріали і спеціальні рідини для виконання оперативно-службових завдань сухопутних та авіаційних частин ДПСУ. На підставі проведеного аналізу оперативно-службової діяльності умовного підрозділу визначені показники що можуть бути взяті за основу при побудові науково-методичного апарату визначення потреби у ПММ підрозділам, органам охорони кордону під час планування на наступний період.
33
Klishch, I. M., M. I. Marushchak, I. Y. Krynytska, and H. H. Habor. "ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ." Медична освіта, no. 4 (September 26, 2018): 48–51. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9305.
Full textAbstract:
Мета роботи – аналіз можливих заходів з комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності у закладах вищої медичної освіти.
Основна частина. В Україні практика активного залучення об’єктів інтелектуальної власності сьогодні перебуває на стадії становлення, тому в даній статті ми розглянули шляхи залучення науково-педагогічного складу медичних навчальних закладів у процеси комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.
Комерціалізація технологій є важливим елементом інноваційного процесу та сталого розвитку університетів, оскільки являє собою процес перетворення результатів наукової діяльності на продукт і можливість отримання додаткового прибутку або іншої вигоди.
Висновок. Для успішної комерціалізації наукових розробок із метою забезпечення сталого розвитку закладів вищої медичної освіти необхідно мотивувати науково-педагогічний склад до створення інноваційних розробок, забезпечувати фінансову підтримку на стадії поширення інформації, а також сформувати підрозділ з комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності для підтримки науковців на стадії впровадження.
34
Лучик, В. В. "Кафедра загального і слов"янського мовознавства як науково-дидактичний підрозділ НаУКМА (до 10-річчя від дня створення)." Магістеріум, Вип. 66 (2017): 3–7.
Find full text
35
Медінець, І. Р., С. М. Лук’янов, І. А. Шарапа, and С. В. Блащук. "Дослідження питань використання механізованого відділення як самостійної бойової одиниці." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 4(70) (November 25, 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.05.
Full textAbstract:
Розглянуті проблемні питання використання механізованого відділення як автономного (самостійного) підрозділу для виконання бойових задач у певній обстановці на основі досвіду ведення бойових дій у сучасних війнах та військових конфліктах. Проведено аналіз і обґрунтування окремих факторів організаційної диференціації використання механізованого відділення як самостійної бойової одиниці. Врахування таких факторів дозволить підвищити активність, рівень підготовки, актуальність думки та персональні характеристики командного складу окремого підрозділу (механізованого відділення), що безпосередньо впливають на його боєздатність. Це дозволить більш ефективно використовувати окремі підрозділи (механізовані відділення) під час виконання поставленого бойового завдання у сучасних військових конфліктах. Розглянуто основні особливості (фактори) ведення бойових дій механізованим відділенням як самостійної бойової одиниці.
36
Kotvitska, A. A., A. I. Fedosov, and O. I. Nazarco. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НФаУ: ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ." Медична освіта, no. 3 (May 13, 2019): 74–77. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10130.
Full textAbstract:
Мета роботи – висвітлити значення створення системи управління якістю, враховуючи досвід НфаУ, та окреслити її перспективи.
Основна частина. Для підтримки функціонування внутрішньої системи управління якістю у НФаУ створено абсолютно новий для університету структурний підрозділ – відділ управління якістю.
До функцій ВУЯ належать планування діяльності університету, організаційно-методичний супровід внутрішніх і зовнішніх аудитів, проведення процедури рейтингування кафедр та НПП, моніторинг результативності процесів СУЯ, впровадження ризик-орієнтованих підходів до функціонування процесів СУЯ, навчання персоналу, координація документообігу тощо.
Змістовна модель СУЯ НФаУ представлена каскадною системою планування, яка передбачає поступову деталізацію планів від Місії й Політики університету до планів окремих виконавців.
Висновки. Керівництво університету вважає запроваджену систему управління якістю дієвим механізмом, що попереджає виникнення внутрішніх та зменшує вплив зовнішніх ризиків. Створена система управління якістю Національного фармацевтичного університету є змістовним підґрунтям для розбудови внутрішньої системи забезпечення якості вищої фармацевтичної освіти.
37
САГАН, Віталій, Олег ПОНОМАРЕНКО, and Василь КРАВЧУК. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ЗА ЯКІСТЮ ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ У ДЕРЖАВНІЙ ПРИКОРДОННІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, no. 2 (February 21, 2021): 330–43. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.577.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання організації та здійснення контролю за якістю пально-мастильних матеріалів і спеціальних рідин які надходять на забезпечення підрозділів Державної прикордонної служби України. Піднімаються проблемні питання у зв’язку із втратою чинності керівних документів щодо організації контролю якості пально-мастильних матеріалів у 2016 році Державної прикордонної служби України. Із втратою чинності керівних документів щодо контролю якості пального з’являється ряд питань які потребують роз’яснень. Важливими питаннями стають, розподіл відповідальності посадових осіб, алгоритми роботи при виявлені проблемних питань щодо якісного стану пального і багато інших. Описуються існуючі проблеми неякісного пального, що є на ринку нафтопродуктів України. Яким чином під видом якісних марок пального не доброчесні учасники ринку виробляють і поставляють фальсифікат, альтернативні палива до організацій і підприємств промисловості у тому числі і до Державної прикордонної служби України. В системі тилового забезпечення прикордонного відомства існують підрозділи які відповідальні за якість пального яке надходить до відомства, це підрозділи забезпечення пально-мастильних матеріалів. Але для якісної перевірки якісного стану пального у них не вистачає інструментів контролю. Приводяться діючі схеми організації забезпечення і контролю якості пального у підрозділах прикордонного відомства які мають недоліки. Ставиться мета провести аналіз діючої системи забезпечення пально-мастильними матеріалами та контролю за якістю пального та спеціальних рідин за рахунок впровадження інтегрованих логістичних підходів. На сьогоднішній день логістика стала активно впроваджуватися в практичну діяльність оборонного сектору держави до якого входить Державна прикордонна служба України. Сьогодні без впровадження інтегрованих логістичних підходів не можливо уявити господарську діяльність Державної прикордонної служби України. За допомогою логістики сьогодні провідні країни, організації, підприємства удосконалюють свою діяльність. Логістика спроможна провести глибокий аналіз системи забезпечення знайти ефективні методи, методики для досягнення необхідного результату.
38
ЛОПАТКІН, Ігор, and Ярослав КІЦАЙ. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСАНТАМИ ЧЕТВЕРТОГО КУРСУ НА КАФЕДРІ ВОГНЕВОЇ ТА ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 113–23. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.516.
Full textAbstract:
Головними завданнями підготовки військовослужбовців Державної прикордонної служби України (далі–ДПСУ) є нарощування практичної складової в системі підготовки особового складу, враховуючи досвід бойового застосування прикордонних підрозділів, підвищення рівня боєздатності органів і підрозділів ДПСУ та їх спроможності з виконання завдань із захисту державного кордону; нарощування системи професійної підготовки персоналу, який ефективно виконуватиме функції держави на кордоні, з метою формування високих стандартів діяльності, що відповідають європейським нормам; продовження планової допідготовки військовослужбовців, які направляються для проходження служби в район проведення операції Об’єднаних сил; удосконалення рівня практичної підготовки з метою реалізації правоохоронних та правозастосовних функцій у повсякденній діяльності під час проведення спільних оперативно-профілактичних заходів та локалізації нестандартних (кризових) ситуацій на державному кордоні, підвищення антитерористичної навченості особового складу органів та підрозділів Державної прикордонної служби України. Метою вогневої підготовки у підрозділах Державного кордону є – вдосконалення практичних навичок військовослужбовців під час поводження зі зброєю, підготовки зброї до стрільби, її вмілого використання, застосування зброї з меншими витратами боєприпасів під час дій самостійно або у складі підрозділу (групи). Основні зусилля підготовки персоналу зосереджувати на ефективному використанні зброї під час виконання службових завдань з урахуванням факторів, які впливають на умови стрільби, умінні військовослужбовців спостерігати за полем бою, виборі способів ведення вогню, визначенні вихідних установок для стрільби. Заняття проводяться на військових стрільбищах на фоні відповідної обстановки з використанням наявної навчальної матеріальної бази. Це заняття має передбачати опрацювання питань з фізичної підготовки, тактичної медицини, особистої безпеки та застосування сили, тактичної підготовки, тому основною формою підготовки персоналу є – комплексні практичні заняття. Як ми бачимо, проведений аналіз керівних документів, які регламентують підготовку персоналу свідчить про те, що основною формою навчання персоналу ДПСУ є – комплексні практичні заняття, тому у цій статті розкрита методика проведення комплексного практичного заняття, як основної форми навчання персоналу ДПСУ. Надано приклад навчальних питань та методика їх проведення, в залежності від умов у яких здійснюється навчання, з урахуванням особливостей оперативно-службової діяльності.
39
Боровик, Олег, and Дмитро Боровик. "МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОТИДІЇ КОНТРАБАНДНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДІЛЯНЦІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ТА ОЦІНКИ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, no. 2-3 (April 11, 2022): 22–42. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.858.
Full textAbstract:
У сучасних умовах реформування Державної прикордонної служби України у правоохоронний орган європейського зразка з урахуванням необхідності якісної організації та ефективного управління оперативно-службовою діяльністю підрозділами охорони державного кордону необхідні дієві інструментальні засоби, які забезпечували б об’єктивну оцінку виконання підрозділами своїх функцій і завдань, давали б оцінку результатів оперативно-службової діяльності та дозволяли б формувати ефективні управлінські рішення щодо застосування сил і засобів. Таке завдання є актуальним для різних видів діяльності прикордонних структур, у тому числі і протидії контрабандній діяльності на ділянці відповідальності підрозділів охорони державного кордону. На сьогодні основна проблема щодо оцінки ефективності оперативно-службової діяльності підрозділів охорони державного кордону полягає в тому, що вона здійснюється за кількісними показниками без урахування характеристик місцевості, складності оперативної обстановки, стану протидії протиправній діяльності, наявних загроз і ризиків, можливостей кожного підрозділу, економічної складової контрабандної діяльності. У статті обґрунтовано інструментальний методичний апарат, який забезпечує можливість здійснювати оцінку ефективності протидії контрабандній діяльності на ділянці відповідальності підрозділу охорони державного кордону. Апарат сформовано з урахуванням розумної можливої поведінки організатора контрабандної діяльності та містить оптимізаційні моделі організації і реалізації контрабандної діяльності за відсутності протидії підрозділу охорони державного кордону, за наявності такої протидії, а також модель організації протидії контрабандній діяльності на державному кордоні й засоби для оцінки її ефективності.
40
Кравченко, Микола. "ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНОЇ ПОБУДОВИ ДОБРОВОЛЬЧОГО БАТАЛЬЙОНУ «АЗОВ» У ТРАВНІ–ВЕРЕСНІ 2014 РОКУ ЗА МАТЕРІАЛАМИ АРХІВУ НЕРЕГЛАМЕНТОВАНОЇ БАТАЛЬЙОННОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ." Воєнно-історичний вісник 41, no. 3 (January 18, 2022): 87–97. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-87-97.
Full textAbstract:
В статті досліджено процеси становлення внутрішньої структури добровольчого батальйону «Азов», відображені у внутрішній нерегламентованій документації підрозділу. Оглянуто особливості цієї структурної побудови, а також формування підрозділів, що складали батальйон. Дослідження проведене на основі матеріалів збірки нерегламентованої батальйонної документації, яка у 2020 році була зафондована Центральним державним архівом громадських об’єднань України. Зроблено висновки щодо взаємозв’язку внутрішньої структурної побудови добровольчого батальйону та бойової ефективності підрозділу впродовж травня-вересня 2014 року.
Ключові слова: добровольчий рух, українські добробати, нерегламентована документація, Антитерористична операція, батальйон «Азов».
41
Бондар, Анастасія, and Руслан Байрамов. "Стратегічний менеджмент неолімпійського спорту (на прикладі сумо)." Слобожанський науково-спортивний вісник K, no. 6 (December 30, 2019): 10–15. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.022.
Full textAbstract:
Мета: визначити стратегію розвитку сумо в Харківській області. Матеріал і методи: проаналізовано Статут громадської організації «Харківська обласна федерація сумо» та Націо- нальну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація» (2016), системний аналіз та метод моделювання дав можливість побудувати стратегічну модель розвитку сумо у Харківській області, соціологічне опитування серед жителів Харківської області сприяло визначенню думки населення щодо сумо та перспектив його розвитку у нашому регіоні, метод експертних оцінок використано для оцінки розробленого в ході дослідження перспективного плану розвитку сумо в Харківській області. Результати: у ході дослідження визначено, що сумо притаманні ознаки європейської моделі професійного спорту: відсутність чіткого поділу між аматорським і професійним напрямом; спортивно-комерційна спрямованість розвитку. Окреслено стратегію розвитку сумо в Харківській області, подано результати попередніх досліджень щодо перспек- тивного плану розвитку сумо та запропоновано стратегічну модель розвитку сумо, яка базується на принципах сис- темності, науковості, цілепокладання, гуманізму, включає мережу організаційно-управлінських заходів, що зумовлю- ють досягнення поставлених завдань, таких як зростання популярності та конкурентоспроможності сумо; покращення спортивних результатів на міжнародних змаганнях сумо; збільшення кількості людей, які займаються сумо. Висновки: Отримані результати доповнюють і розширюють сучасні наукові дані щодо стратегічного управління роз- витком неолімпійського спорту в Україні. Розроблений перспективний план розкриває мережу заходів, які покладені в основу моделі і сприятимуть вирішенню стратегічних завдань щодо розвитку сумо в регіоні. Для ефективного вико- нання перспективного плану ми пропонуємо Громадській організації «Харківська обласна федерація сумо» створити структурний підрозділ «Центр розвитку сумо» зі статусом Юридичної особи, для проведення власної господарської діяльності, що передбачена статутом Федерації та не суперечить діючому законодавству, на який покласти обов’язки роботи із зовнішніх зв’язків та маркетингу. На базі Центру створити структурні підрозділи, які відповідатимуть окремим напрямкам роботи: «Спортивний комплекс», «Академія сумо», «Музей сумо», «Спортивний магазин», «Відділ марке- тингу», «Видавництво» (або видавничий відділ). Запропонована нами стратегічна модель, з урахуванням внутрішніх і зовнішніх ризиків, відображає розвиток неолімпійського спорту, зокрема сумо, ефективний менеджмент сприятиме вирішенню нагальних завдань на кожному етапі та досягненню генеральної мети. Ключові слова сумо, стратегія розвитку, план, модель, федерація, центр розвитку сумо.
42
ФАРІОН, Олег. "ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРАТИВНОГО ПІДРОЗДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 16, 2020): 207–20. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.447.
Full textAbstract:
У науковій статті представлено інструментарій оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу Державної прикордонної служби України. На основі дослідження результатів виконання завдань щодо збирання (добування) та аналізу даних обстановки на державному кордоні України й організації даних процесів запропоновано порядок формування інтегрального показника оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу. Зазначено, що інтегральний показник має певну структуру, яка відповідно до дерева властивостей включає окремі комплексні та загальні комплексні показники. Розрахунки значень окремих показників запропоновано здійснювати із урахуванням їх вагових коефіцієнтів. Стан інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу пропонується визначати на основі порівняння фактичного значення загального результату оцінювання із інтервальним значенням шкали інтегрального показника. Визначений таким чином стан надає можливість встановлювати необхідність корегування інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу. Запропоновано порядок вибору рішення для корегування інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу. За результатами реалізації прийнятого рішення рекомендовано здійснювати повторне оцінювання зазначеної діяльності для перевірки відповідності вимогам, що висуваються. Критерієм ефективності інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу є оптимальне співвідношення необхідних ресурсів для здійснення зазначеної діяльності та досягнення найкращого результату. Практичне значення запропонованого наукового підходу полягає у можливості безпосереднього використання керівниками оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України розробленого інструментарію оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності для виявлення конкретних прорахунків, обґрунтування пріоритетних напрямків та змісту заходів з покращення зазначеної діяльності.
43
ЧМИР, Віктор, Віктор МЕЛЕНЧУК, and Юрій ІВАШКОВ. "МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ ЗМІСТОМ СЕРЕДНІХ РЕМОНТІВ АВТОМОБІЛІВ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 535–51. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.492.
Full textAbstract:
З урахуванням результатів огляду наукових досліджень, враховуючи, досвід, специфіку та практику використання автомобільної техніки (АТ) в підрозділах охорони кордону, а також наявність проблематики щодо вдосконалення процесу виконання середніх ремонтів автомобілів, в статті визначенні можливості з підвищення ефективності управління змістом середнього ремонту автомобілів підрозділів охорони кордону.
Середній ремонт автомобілів органів Держприкордонслужби, виконаний ремонтним підрозділом, реалізується на застосуванні двох стратегій ремонтних дій: повному агрегатному відновленні основних агрегатів (блоків, вузлів); прямих ремонтних операцій (розточення, шліфування і т.п.), виконуваних на агрегаті, що відмовив, (блоці, вузлі), з частковим відновленням його окремих елементів, або його заміні ідентичним агрегатом (блоком, вузлом), що вже був у застосуванні і пройшов ремонт.
Перехід від описових (або констатуючих) моделей до керованих моделей ефективності середнього ремонту має принципове значення по ряду позицій. Одна з основних – удосконалення і раціоналізація діючої системи їхнього виконання, що виключає необхідність виконання капітальних ремонтів техніки. Немаловажне також те, що на керованих моделях стає якісно іншим саме планування проведення середніх ремонтів. Основою аналітичної побудови керованої моделі ефективності середнього ремонту служить динамічна система диференціальних рівнянь.
За результатами дослідження отримані математичні моделі процесу адаптивного управління змістом середнього ремонту автомобілів підрозділів охорони кордону у вигляді динамічних систем диференційних рівнянь. Ці математичні моделі формалізують залежність коефіцієнта відновлення технічного ресурсу від співвідношення структурних елементів окремого зразка АТ, що відремонтовані методом агрегатного відновлення і прямими ремонтними діями. Змістом отриманих диференційних рівнянь визначається процес адаптивного управління змістом середнього ремонту, їх аналіз показує, що при домінуванні методу агрегатного відновлення коефіцієнт відновлення технічного ресурсу АТ збільшується, а у протилежному випадку зменшується.
44
Borovyk, М. О. "Вивчення деяких особливостей діяльності підрозділів поліції спеціального призначення зарубіжних країн." Law and Safety 83, no. 4 (December 1, 2021): 167–77. http://dx.doi.org/10.32631/pb.2021.4.17.
Full textAbstract:
Проаналізовано діяльність спеціальних підрозділів поліції таких країн, як Польща, Німеччина та США, аналіз здійснено з метою визначення пріоритетних напрямів формування особистості бійця вітчизняних підрозділів поліції особливого призначення. Під час дослідження було визначено базові принципи та змістові елементи підготовки поліцейських у зазначених країнах.
Охарактеризовано поліцейські функції спеціальних підрозділів поліції, розглянуто умови створення та визначено чинники їх реорганізації. Подано відомості щодо етапів відбору, організаційної структури і матеріально-технічного забезпечення, виокремлено загальні тенденції, характерні для спеціальних підрозділів поліції зазначених країн. Установлено спільні особистісні якості, вдосконалення яких дасть змогу підрозділам поліції особливого призначення ефективно виконувати завдання, що на них покладаються.
45
Kyrylyuk, V. P., and A. M. Lyssak. "Лейкогранулітова формація і зеленолевадівська світа побузького гранулітового комплексу (західна частина Українського щита). Стаття 1. Загальні відомості, склад, будова, стратиграфічне положення." Мінеральні ресурси України, no. 4 (December 28, 2021): 21–29. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.4.21-29.
Full textAbstract:
У статті продовжено обговорення походження лейкогранулітової формації побузького гранулітового комплексу й можливості її виокремлення як самостійного стратиграфічного підрозділу – зеленолевадівської світи – у схемі розчленування нижнього докембрію Українського щита (УЩ). Цю тему було несподівано порушено в статті колективу авторів [24] після тривалого активного використання названих підрозділів у науковій літературі й геологічній практиці. Автори висловили думку, що лейкогранулітова формація не є стратигенним утворенням, а виникла в результаті динамометаморфізму та супутніх процесів діафторезу й кварц-польовошпатового метасоматозу. Саме тому вони вважають, що зеленолевадівську світу треба вилучити зі стратиграфічної схеми докембрію УЩ. Аргументи, які наводять автори опублікованої статті, не видаються переконливими. Зеленолевадівська світа і гранітоїди, які її заміщують, мають значне поширення в південно-західній частині УЩ й охоплюють приблизно половину її території. Саме тому уявлення про походження та структурну позицію цих утворень мають важливе значення для геологічного картування цього регіону й розуміння його геологічної будови та еволюції. Тож у цій публікації наведено відомі раніше й нові свідчення на користь початкових пріоритетних висновків про стратигенне походження лейкогранулітової формації (зеленолевадівської світи) [17]. Показано, що лейкогранулітова формація складена здебільшого лейкократовими двопольовошпатовими гнейсами та підпорядкованими їм різноманітними супутніми породами. На підставі відмінностей у складі супутніх порід формація чітко поділяється на дві частини: нижню з магнетитумісними породами і верхню з переважанням лейкократових гнейсів, часто перетворених у різноманітні на вигляд гранітоїди. У стратиграфічній схемі УЩ ці частини лейкогранулітової формації позначені як самостійні підрозділи – павлівська (нижня) і зеленолевадівська (верхня) товщі.
46
Tyshchuk , V. V. "Шляхи вдосконалення законодавчого забезпечення проведення контррозвідувальних заходів уповноваженими органами та підрозділами Державної прикордонної служби України." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 4 (July 21, 2021): 94–103. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.04.10.
Full textAbstract:
Стаття присвячена виявленню та науковому аналізу проблемних питань реалізації повноважень розвідувального органу та підрозділів забезпечення внутрішньої і власної безпеки Державної прикордонної служби України щодо проведення контррозвідувальних заходів. Наголошено, що законодавче забезпечення проведення контррозвідувальних заходів у контексті діяльності відповідних уповноважених органів та підрозділів Державної прикордонної служби України необхідно формувати на основі єдиної теоретичної концепції про поняття та класифікацію контррозвідувальних заходів. Керуючись практичною необхідністю у формуванні належних теоретичних основ законодавства про контррозвідувальні заходи та контррозвідувальний пошук як основоположні категорії системи контррозвідувальної діяльності, сформульовано визначення їх дефініцій. Виявлено основні недоліки Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» та запропоновано шляхи їх виправлення.
Метою статті є науковий аналіз проблемних питань законодавчого забезпечення проведення контррозвідувальних заходів уповноваженими органами та підрозділами Державної прикордонної служби України.
Наукова новизна статті полягає у визначенні основних проблем законодавчого забезпечення реалізації повноважень розвідувального органу та підрозділів забезпечення внутрішньої і власної безпеки Державної прикордонної служби України щодо проведення контррозвідувальних заходів, а також шляхів їх вирішення.
Висновки. 1) Закон України «Про контррозвідувальну діяльність» не містить визначень понять «контррозвідувальний захід» та «контррозвідувальний пошук», які є основними категоріями системи контррозвідувальної діяльності. Така ситуація неприйнятна, тому визначення «контррозвідувального заходу» та «контррозвідувального пошуку» повинні бути передбачені в законодавстві щодо здійснення контррозвідувальної діяльності; 2) слід зауважити, що уповноважені органи та підрозділи Державної прикордонної служби України інтегровані у систему контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, саме тому обмеження, передбачені частиною 2 статті 5 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» стосовно проведення вказаними органами та підрозділами лише окремих контррозвідувальних заходів, має формальний характер; 3) природним є те, щоб обмеження щодо здійснення системи заходів контррозвідувальної діяльності відповідними державними органами стосувалися об’єктів контррозвідувального забезпечення, а не форм, методів сил та засобів здійснення контррозвідувальної діяльності; 4) вилучене із визначення контррозвідувальної діяльності словосполучення «розвідувальні заходи», які мають проводитися в інтересах контррозвідки, необхідно відновити у Законі України «Про контррозвідувальну діяльність»; 5) надання повноважень оперативно-розшуковим підрозділам Департаменту оперативно-розшукової діяльності Державної прикордонної служби України проводити контррозвідувальні заходи посилить превентивні та наступальні дії з контррозвідувального забезпечення охорони (захисту) державного кордону України.
47
СЕРГЄЄВА, ДІАНА. "Взаємодія слідчих та оперативних працівників при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій." Право України, no. 2018/08 (2018): 107. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-08-107.
Full textAbstract:
У кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини чільне місце відводиться негласним слідчим (розшуковим) діям (далі – НСРД) як ефективним засобам кримінального процесуального доказування, завдяки яким розслідується та розкривається понад 85 % таких злочинів. Успішне проведення НСРД можливе лише при ефективній взаємодії слідчих та оперативних працівників уповноважених підрозділів компетентних правоохоронних органів. Проте у правозастосовній діяльності під час взаємодії цих суб’єктів кримінального процесу виникає низка проблемних питань, що актуалізує дослідження їх взаємодії. Метою статті є визначення проблемних правових та організаційних питань взаємодії слідчих та оперативних працівників уповноважених оперативних підрозділів при проведенні НСРД й обґрунтування пропозицій щодо їх вирішення. Обґрунтовується, що під взаємодією слідчого та оперативного працівника уповноважених оперативних підрозділів слід розуміти необхідний, заснований на законі та відомчих нормативних актах, координований за проміжними цілями напрямок діяльності незалежних в адміністративному відношенні суб’єктів, що спрямовується слідчим чи прокурором при комплексному сполученні та ефективному використанні повноважень, методів та форм, властивих кожному із них. Доводиться, що ефективною формою взаємодії слідчих та оперативних працівників уповноважених підрозділів компетентних правоохоронних органів є безпосередня участь слідчого в проведенні НСРД. Наводяться аргументи на користь того, що доручення слідчого про проведення НСРД має направлятися саме тому оперативному підрозділу правоохоронних органів, який безпосередньо його виконує. З огляду на аналіз практики проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному процесуальному доказуванні аргументується, що протокол про проведення відповідної НСРД має складатися або уповноваженим працівником оперативного підрозділу, або слідчим, які її проводили чи брали участь у її проведенні. Такий протокол повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження. Робиться висновок, що лише за умови правильної взаємодії слідчого й оперативного працівника відповідних уповноважених оперативних підрозділів як незалежних в адміністративному підпорядкуванні один від одного суб’єктів правоохоронних органів, що спрямовується слідчим чи прокурором при комплексному сполученні та ефективному використанні повноважень, методів та форм, властивих кожному із них, можна підвищити ефективність проведення НСРД, використання їх результатів у кримінальному процесуальному доказуванні, що у цілому сприятиме успішному виконанню завдань кримінального провадження.
48
Літвінчук, Р. В., А. О. Левченко, and В. В. Клименко. "Вплив вражаючої дії осколкових боєприпасів на елементи об’єктів і легко броньовану техніку підрозділів." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(67) (September 24, 2021): 19–23. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.02.
Full textAbstract:
Аналіз проведених досліджень показав, що найбільш ймовірними засобами ураження елементів об'єктів і легко броньованої техніки підрозділів є артилерійські системи, що ведуть вогонь осколково-фугасними боєприпасами, в тому числі ті, що мають порівняно високу точність влучання на позицію підрозділу і велику руйнівну силу. Тому в статті представлений аналітичний вираз, що описується законом Пуассона та характеризує ймовірність ураження елемента ОВТ одним осколком, що потрапив в нього. Він може бути використаний як для оцінки вражаючої дії осколкових боєприпасів на живучість елементів об'єктів і легко броньованої техніки підрозділів так і для оцінки вражаючої дії осколкових боєприпасів на живучість ОВТ в цілому.
49
Kirylenko , V., and O. Mejko . "КОМПЛЕКСНИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ШТАТНИХ СТРУКТУР ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ." Актуальні Проблеми Державного Управління, no. 1(57) (May 26, 2020): 53–64. http://dx.doi.org/10.34213/ap.20.01.06.
Full textAbstract:
Проаналізовано проблему функціонування механізму державного управління організаційно-штатною структурою прикордонного підрозділу, а також Стратегію розвитку МВС України та Державної прикордонної служби. Визначено механізм державного управління в прикордонній сфері діяльності та розкрито його структуру. Зазначено, що якісна реалізація комплексного механізму державного управління забезпеченням формування організаційно-штатної структури прикордонних підрозділів можлива лише за умов якісної організації інформаційно-аналітичної діяльності.
50
Urbanovych, A. S., O. V. Safonova, and R. D. Makar. "КАФЕДРА ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО: ІСТОРІЯ ТА СЬОГОДЕННЯ." Медична освіта, no. 1 (May 8, 2019): 172–75. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10103.
Full textAbstract:
Мета роботи – відтворити й проаналізувати основні етапи становлення кафедри, висвітлити основні напрямки педагогічної та наукової діяльності.
Основна частина. Кафедра ендокринології – одна з перших в Україні як окремий підрозділ – була створена 1978 року на базі Львівського обласного ендокринологічного диспансеру; її очолив доктор медичних наук, професор Я. І. Томашевський. Головним напрямом створеної ним наукової школи стали дослідження станів гормональної регуляції процесів гліколізу та глюконеогенезу на етапах формування цукрового діабету, патології щитоподібної залози, автоімунного поліендокринного синдрому. Під керівництвом доктора медичних наук, професора О. О. Сергієнка, який завідував кафедрою з 1999 до 2013 року, здійснювалися дослідження порушень метаболізму при цукровому діабеті. У 2014 році кафедру очолила доктор медичних наук, доцент А. М. Урбанович, її наукові дослідження стосуються патогенезу серцево-судинних захворювань при цукровому діабеті та ожирінні, ролі гормонів жирової тканини у розвитку ендокринопатій. Проаналізована діяльність та наведені основні досягнення кафедри на сучасному етапі.
Висновок. Аналіз історичного досвіду становлення і розвитку кафедри ендокринології засвідчив існування тривалої традиції формування професорсько-викладацького колективу, фахової підготовки лікарів-ендокринологів, єдності та постійного взаємозв’язку всіх видів діяльності у становленні цієї категорії спеціалістів.