Journal articles on the topic 'Підприємства лісового господарства'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Підприємства лісового господарства.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Підприємства лісового господарства.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Torosov, A. S., I. M. Zhezhkun, A. O. Kalashnikov, and Yu V. Kharchenko. "Методичні підходи до визначення модельних підприємств лісового господарства." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 9 (October 25, 2018): 110–13. http://dx.doi.org/10.15421/40280921.
Full textAbstract:
Підприємства лісового господарства зазнають впливу не лише соціально-економічних, а й природно-кліматичних чинників. На сьогодні актуальним питанням для підприємств лісової галузі України є визначення нормативних (оптимальних) організаційно-економічних параметрів їх діяльності за регіонами та їх уповільнення до реальних економічних умов функціонування. Розглянуто методичний підхід до визначення за регіонами модельних лісогосподарських підприємств (лідерів). Запропонована методика спирається на сценарний підхід у методології управління господарською діяльністю підприємств галузі та використовує методи міжгосподарського порівняльного аналізу. Прогнозування параметрів діяльності лісогосподарських підприємств за регіонами здійснюється за достовірними багатофакторними моделями з шістьма групами найвагоміших факторів впливу. Запропоновані оптимальні багатофакторні моделі організаційно-економічної діяльності лісогосподарських підприємств містять такі параметри: ресурсно-виробничого потенціалу (потужності), еколого-економічної (лісівничо-екологічної та економічної складових) та соціально-економічної ефективності (соціальної значущості для власних працівників та економіки регіону) за шістьма групами критеріїв. Запропонований методичний підхід апробовано на лісогосподарських підприємствах чотирьох областей України (Вінницької, Сумської, Харківської та Чернігівської).
2
Yukhnovskyy, V. Yu, Yu S. Urlyuk, and M. P. Holovetskyy. "ДИНАМІКА ЛІСОВОГО ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВИЩЕ-ДУБЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО"." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 8 (October 29, 2015): 8–15. http://dx.doi.org/10.15421/40250801.
Full textAbstract:
Проаналізовано динаміку лісового фонду ДП "Вище-Дубечанське лісове господарство" за 50-річний період. Лісорослинні умови господарства найсприятливіші для вирощування сосни звичайної, насадження якої зростають на площі 18385,0 га, що становить 68,6 % від площі лісових ділянок. За даними останнього лісовпорядкування, захисні ліси з категорією водоохоронні насадження займають домінуюче положення. Питома вага ділянок, вкритих лісовою рослинністю, становить 92,2 %, а вкритих лісом – 87,0 % від загальної площі. До захисних лісів віднесено 26697,0 га (92,7 %). На експлуатаційні ліси припадає лише 2105,7 га або 7,3 % від загальної площі лісового фонду.
3
Яхницький, В. Й., and І. І. Делеган. "Лісовий фонд і особливості ведення господарства у Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінаті." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 1 (February 4, 2021): 9–13. http://dx.doi.org/10.36930/40310101.
Full textAbstract:
Охарактеризовано природно-кліматичні умови та лісотипологічні особливості району розміщення підприємства. З'ясовано динаміку зміни лісівничо-таксаційних показників деревостанів. Оцінено ефективність ведення лісового господарства порівняно зі суміжними лісогосподарськими підприємствами регіону Розточчя, а саме: Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат Міністерства освіти і науки України, Старичівський військовий лісгосп Міністерства оборони України, державне підприємство "Рава-Руське лісове господарство" державного агентства лісових ресурсів України та підприємство комунальної власності – Яворівське державне лісогосподарське підприємство, яке є структурним підрозділом Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс". Встановлено, що переважаючими є дерново-слабопідзолисті ґрунти на флювіогляціальних відкладах (59,8 %) та сірі лісові ґрунти на лесах (26,3 %), менше дерново-карбонатних на продуктах вивітрювання вапняків (6,1 %), решту площі займають інші типи і різновиди ґрунтів. Лісовий фонд налічує 30 типів лісу, за площею переважають свіжий грабово-дубово-сосновий сугруд – 25,45 % або 1579,1 га та свіжа грабова бучина – 18,51 % або 1148,1 га. Деревостани лісокомбінату відзначаються високою продуктивністю: до І, Іа, Іб бонітету належить 71,2 %, до ІІ – 24,5 %, до ІІІ-ІV – 4,3 %. Для деревостанів теж характерні високі повноти: насадження з повнотою 0,7 і вище займають 66,2 % площі, 0,5-0,6-28,9 % і рідини 0,4-4,9 %. Для всіх лісогосподарських підприємств Розточчя характерне переважання середньовікових насаджень. За 70 років ведення лісового господарства у Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінаті набуто позитивного виробничого досвіду, що підтверджується лісівничо-таксаційними показниками, породним складом і віковою структурою деревостанів. Лісові насадження лісокомбінату мають важливе водоохоронне, оздоровче, кліматичне й естетичне значення. Площа лісів є водозбірним басейном, який постачає водою місто Львів. Західні вітри забезпечують місто чистим іонізованим і багатим фітонцидами повітрям. Різноманітні за складом, багаті ягодами, грибами, лікарськими рослинами ліси стали улюбленим місцем відпочинку людей.
4
Gerasimov, O. M. "Візуальне дешифрування природних змін лісів ДП "Чигиринське лісове господарство" за супутниковими знімками Landsat." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 129–31. http://dx.doi.org/10.15421/40280825.
Full textAbstract:
Встановлено використання супутникових знімків у лісовому господарстві, зокрема дешифрування лісових масивів із використанням супутникових знімків. Головною метою цієї роботи є створення умов, які б полегшили ведення лісового господарства. Дослідження, проведені під час роботи над матеріалом, дають змогу швидко виявити масштаби пошкодження та вжити необхідних заходів. Під час проведення досліджень було використано знімки лісового масиву з супутників Landsat. Результатом дослідження стало поєднання супутникових знімків із лісопатологічним журналом підприємства, що дало змогу візуально дешифрувати ділянки, пошкоджені шкідниками. Також для візуального дешифрування лісового масиву, пошкодженого пожежею, використано матеріали з журналу реєстрації лісових пожеж. Результати проведеного дослідження можна використати для рекогносцирувального нагляду за насадженнями, враховуючи біологію того чи іншого шкідника. Проведені дослідження показують, що використання дистанційного зондування Землі в лісовому господарстві значно спрощують роботи, пов'язані з охороною та захистом лісу. З'ясовано, що використання безкоштовних супутникових знімків та програмного забезпечення дає змогу відстежувати стан насадження до та після впливу певних негативних факторів, а також прогнозувати заходи для боротьби з наведеними вище пошкодженнями. Виявлено, що дистанційне зондування Землі значно покращує якість виконання робіт з охорони та захисту лісу.
5
Нужна О.А., Тлучкевич Н.В. "АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБСЯГІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ З РОЗПОДІЛОМ ЇХ ЗА РОЗМІРАМИ." Економічний форум 1, no. 1 (February 10, 2020): 115–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-1-16.
Full textAbstract:
У статті розглянуто актуальні питання, пов’язані із дослідженням проблем здійснення ефективної діяльності з виробництва і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у сільському господарстві України. Проведено кількісну оцінку діяльності аграрних підприємств Волинської області за таким показником, як обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), і виявлено стійку тенденцію до зростання вказаного показника як для підприємств галузі загалом, так і з розподілом їх за розмірами. У структурі обсягу реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) підприємств сільського, лісового і рибного господарства Волинської області найбільшу питому вагу займають середні підприємства (64 % у 2018 році), відповідно питома вага малих підприємств складає у 2018 році 36 %, в тому числі питома вага мікропідприємств не перевищує 10 %.
6
Kahaniak, Yulian, Ivan Ilkiv, and Serhii Havryliuk. "Структура букових деревостанів у господарствах із різною інтенсивністю використання запасу деревини." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 18 (March 28, 2019): 93–100. http://dx.doi.org/10.15421/411909.
Full textAbstract:
Дані про структуру лісових масивів з різним режимом використання деревного запасу є важливою основою організації форм господарства та їх багатоваріантності. Об’єктом дослідження виступають букові лісові деревостани, що ростуть у лісовому фонді із різною інтенсивністю ведення господарства. Встановлено тенденції між режимом використання запасу деревини та основними біометричними і структурними показниками деревостану. Методи перелікової лісової таксації вважаються найбільш адекватними для отримання надійних первинних даних про структуру букових деревостанів. Відбір об’єктів у лісостанах різних категорій захисності дає змогу врахувати інтенсивність використання лісових ресурсів.
Відібрано характерні об’єкти, які представлені буковими деревостанами Карпатського біосферного заповідника, Національного природного парку «Сколівські Бескиди» та державного підприємства «Славське лісове господарство». Букові деревостани близькі за величиною запасу та середньою висотою, але різні за інтенсивністю ведення лісового господарства. Для таких об’єктів перерозподіл кількості дерев і запасу між ярусами різний. Встановлено зв’язок між режимом господарської діяльності та біометричними характеристиками ярусів. Помітна різниця середніх величин та показників мінливості для таких ознак як діаметр, висота і об’єм стовбура дерева.
Зменшення інтенсивності використання запасу деревини корелює із збільшенням структурної складності деревостану. Раціональне використання лісових ресурсів практично має узгодити час адаптації деревостану на антропогенний тиск із величиною вилученого запасу в процесі реалізації системи лісогосподарських заходів.
7
Кременецька, Євгенія Олексіївна, Михайло Григорович Голуб, and Максим Володимирович Череповський. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТЕРИТОРІЙ ІЗ ОСОБЛИВИМИ ЦІННОСТЯМИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ (У СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЛІСІВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ)." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, no. 2 (February 4, 2022): 19–32. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.3.
Full textAbstract:
Лісова сертифікація є однією із найбільш відомих у світі добровільних довкільних програм щодо сталого лісового менеджменту. Принципом 9 «Особливі цінності для збереження» добровільної лісової сертифікації за схемою FSC® передбачається необхідність прийняття спеціальних заходів із ідентифікації й збереження лісових територій із наявними особливими цінностями для збереження (ОЦЗ). Ідентифікація ОЦЗ є дієвим інструментом лісової сертифікації, який спонукає лісогосподарське підприємство враховувати інтереси широкого кола зацікавлених сторін та розробляти заходи щодо збереження біорізноманіття у лісах. Досліджувалися сучасні методичні підходи щодо ідентифікації ОЦЗ на лісових територіях, а також їхнє практичне застосування у лісовому фонді державного підприємства “Сумське лісове господарство” (північно-східна частина України). Були використані матеріали лісовпорядкування, стандарти, посібники, звіти, доповіді, наукові публікації. Методи дослідження є загальноприйнятими у лісовій сертифікації за схемою FSC®. Застосовувався поділ ОЦЗ на категорії, які наведені у «FSC національному стандарті системи ведення лісового господарства для України» (2020). Розглянуто методичні підходи багатьох країн світу щодо підтримки лісових екосистем на територіях з ОЦЗ. Особлива увага надавалася висвітленню інформації, яка є пов’язаною із лісами, які зазнали мінімального турбування з боку людини (первинні ліси, квазіпралісові ділянки, старовікові ліси). Інтенсивне ведення лісового господарства призводить до втрати природних лісів та пов’язаного з ними біорізноманіття. Ці негативні тенденції стану біорізноманіття та функціонування лісових екосистем вимагають нових ініціатив. На рівні Європейського Союзу до нової ініціативи належить концепція зеленої інфраструктури, спрямування якої полягає у забезпеченні біорізноманіття, стійкості середовища існування та екосистемних послуг. Ідентифікація ОЦЗ 1 Видове різноманіття вимагає знань щодо природоохоронного статусу рослин та тварин, ОЦЗ 3 Екосистеми та оселища – застосування сучасних методик та володіння інформації щодо виділення: старовікових лісів, рослинних угруповань із «Зеленої книги України», національного каталогу біотопів України, IBA-територій тощо. Пошук ОЦЗ 5 Потреби громади та ОЦЗ 6 Культурні цінності потребує консультацій із зацікавленими сторонами. ОЦЗ 2 в Україні не виділяють. Важливим заходом є нанесення на карту контурів територій із ОЦЗ, символічне зображення їхніх категорій, позначення цінних та рідкісних біотопів тощо. Концепцію ОЦЗ можна вважати універсальною платформою, завдяки якій можна ідентифікувати категорії тих лісових екосистем, які існують в умовах потенційної небезпеки. Значна частина таких лісів досі є незахищеними і потребують уваги суспільства.
8
Vdovichenko, V. M. "Аналіз пірогенних процесів у лісах дніпропетровського ОУЛМГ." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 46 (May 29, 2019): 34–39. http://dx.doi.org/10.15421/441706.
Full textAbstract:
Наведено результати аналізу пірогенних процесів у лісах Дніпропетровськогообласного управління лісового та мисливського господарства та даних державно-го підприємства «Новомосковський військовий лісгосп» до приєднання. Виявленонайбільш пожежонебезпечні підприємства та закономірності динаміки цих процесів.
9
Bulat, A. G., and А. О. Baschevanzhi. "ВИВЧЕННЯ СТАНУ ТА РОСТУ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР СОСНИ В УМОВАХ СТЕПУ НА ПРИКЛАДІ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПРИМОРСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО"." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 104–8. http://dx.doi.org/10.15421/40251015.
Full textAbstract:
З метою впровадження засад сталого розвитку у лісове господарство Степового регіону потрібно вирішити складне завдання щодо підвищення продуктивності та поліпшення якісного складу лісових насаджень. Наведено результати досліджень щодо стану та росту культур сосен кримської та звичайної у Державному підприємстві "Приморське лісове господарство" (ДП "Приморське ЛГ") Запорізького обласного управління лісового і мисливського господарства, в умовах свіжих суборів. Наведено таксаційні показники, а саме висоту та діаметр, також на пробних площах проведено опис насаджень, тобто надано лісокультурну та лісівничу оцінку. Приживлюваність сіянців, починаючи з першого року вегетації, використано як основний результативний показник якості створених культур.
10
Kaflyk, M. S. "Еколого-економічні підходи до енергетичного використання деревної біомаси з відходів виробництва в Україні." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 9 (October 25, 2018): 49–53. http://dx.doi.org/10.15421/40280909.
Full textAbstract:
Деревинна біомаса є основним джерелом енергії серед відновлюваних джерел в Україні. Питання біоенергетичного використання деревини розглянуто в контексті впровадження у практику ведення лісового господарства на засадах наближеного до природи лісівництва та сталого, невиснажливого використання лісових ресурсів. Проаналізовано основні показники відходів деревної біомаси в Україні. Доведено важливість використання відходів деревної біомаси в контексті сталого розвитку з урахуванням економічної, екологічної та соціальної складових цього процесу. В Україні немає спеціалізованих підприємств, які постачають біомасу компаніям з виробництва біопалива. Деревину постачають безпосередньо державні лісогосподарські підприємства та деревообробні підприємства, які можуть постачати відходи від деревообробки. Лісові вторинні ресурси потрібно використовувати згідно з каскадним принципом – насамперед для виробництва продукції з масиву і переробляти повторно для максимального збільшення поглинання і нагромадження вуглецю, а тільки після цього – для виробництва енергії. Актуальним завданням є розвиток комплексних лісогосподарських підприємств, до складу яких входитиме перероблення відходів деревної біомаси в енергетичних цілях. Відходи лісогосподарського та лісопильного виробництва є високим біоенергетичним потенціалом для формування ефективного способу господарювання (економіки) на біоекономічних засадах.
11
Editor, Editor. "СПОЖИВНI ВЛАСТИВОСТI ДРУКОВАНОЇ ПРОДУКЦIЇ, ПРИЗНАЧЕНОЇ ДЛЯ ДЕРЖАВНИХ ЛIСОВИХ ГОСПОДАРСТВ." Товарознавчий вісник 1, no. 11 (December 13, 2019): 176–82. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-20.
Full textAbstract:
Мета. Визначення основних споживчих властивостей нової лінійки стендів, розроблених та виготовлених для державних лісових господарств і призначених для дітей. Методика. Під час проведення дослідження використовувались загальнонаукові аналітичні методи, а також методи аналогії та прототипів для отримання практичних результатів. Результати. У статті розглянуті особливості стендів для державних лісових господарств, як один з видів поліграфічної продукції. Встановлені основні споживчі властивості стендів для державних лісових господарств та фактори, що впливають на їх формування. Подано характеристику нової розробленої лінійки стендів «Майбутнє лісу в руках дітей», призначеної для дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку. Лінійка стендів «Майбутнє лісу в руках дітей» відповідає функціональному призначенню, виконує агітаційну функцію – надає інформацію про загальні правила поведінки дітей та дорослих у лісі. Також важливими функціями стендів є навчальна і виховна, що забезпечує виховання загальнолюдських цінностей. Лінійка стендів «Майбутнє лісу в руках дітей» є своєрідною візитною карткою державного підприємства «Попільнянський лісгосп». Наукова новизна. Дизайн-розробка лінійки стендів «Майбутнє лісу в руках дітей» є вперше представленою авторською роботою та охоплює лінійку розроблених, виготовлених та застосованих стендів для лісових господарств. Новизна також полягає у виявленні формоутворюючих особливостей і соціально-культурної ролі стендів для лісових господарств як об’єкта графічного дизайну в процесі естетично- функціонального формування сучасного середовища. Практичне значення. Розроблені, виготовлені і встановлені стенди для лісового господарства. Замовником виступає державне підприємство «Попільнянський лісгосп». Розробка є власністю фірми «Золота стріла».
12
Прокопенко, Жанна Володимирівна, and Ірина Миколаївна Мельник. "Механізм формування аналітичного забезпечення управління діяльністю лісогосподарських підприємств." Економіка, управління та адміністрування, no. 4(94) (December 29, 2020): 69–73. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-69-73.
Full textAbstract:
У сучасних умовах розвитку лісового господарства є потреба в постійній оцінці ефективності системи управління. Це обумовлено тим, що лісогосподарські підприємства є суб’єктами господарювання, діяльність яких направлена на використання, зберігання та примноження стратегічного природного ресурсу України. Мета статті полягає в дослідженні механізму формування аналітичного забезпечення управління діяльністю лісогосподарських підприємств. У процесі дослідження було встановлено, що економічний аналіз є особливою функціональною економічною наукою, яка проявляє себе як сукупність нових знань і на рівні наукових досліджень, і на рівні практики застосування його інструментарію. Встановлено, що отримані в результаті аналітичного інструментарію інформаційні ресурси перетворюються в систему спеціальних знань, що визначає тенденції розвитку економічних систем різних рівнів. Визначено, що економічний аналіз як науку та практичну діяльність можна розглядати з декількох аспектів: економічний аналіз як система генерування нових спеціальних знань, що в результаті визначають тенденції розвитку економічної науки; економічний аналіз як система генерування основного ресурсу постіндустріальної економіки інформації; економічний аналіз як засіб прийняття ефективних управлінських рішень в умовах динамічного розвитку зовнішнього середовища та жорстокої конкуренції. Економічний аналіз дозволяє ідентифікувати напрями розвитку підприємства для забезпечення його стійкого розвитку в умовах невизначеності.
13
Zhezhkun, I. N. "Подвійне оподаткування лісових земель в Україні та його наслідки для лісогосподарської та деревообробної галузей." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 8 (October 31, 2019): 97–101. http://dx.doi.org/10.36930/40290817.
Full textAbstract:
Розглянуто теоретичні аспекти та головні економічні наслідки для лісогосподарської та суміжних з нею галузей в Україні від запровадження податку на лісові землі з одночасним збереженням рентних платежів за спеціальне використання лісових ресурсів. Проаналізовано останні зміни в законодавстві України щодо оподаткування лісових земель та теоретично доведено суперечливість для економіки держави введення подвійного їх оподаткування. Обґрунтовано нерівнозначність підходів до оподаткування сільськогосподарських та лісових земель. З'ясовано, що одержувачем фінансової вигоди від введення податку на лісові землі є об'єднані територіальні, насамперед сільські громади, а постраждалою стороною – лісокористувачі: підприємства лісового господарства безпосередньо та деревообробної галузі, малого бізнесу – опосередковано через вірогідність зростання цін на деревину. Встановлено позитивну динаміку впродовж 2016-2018 рр. обсягів податків та виплат до соціальних фондів держави, сплачених підприємствами Державного агентства лісових ресурсів України та визначено в них та в доходах від реалізації продукції, робіт та послуг частку рентних платежів за спеціальне використання лісових ресурсів. Розраховано за областями України на 2019 р. прогнозні обсяги земельного податку із вкритих лісовою рослинністю земель. Визначено категорії лісових земель, які не можуть приносити дохід їх користувачу і тому мають бути вилучені з бази оподаткування земельним податком. Запропоновано два шляхи вирішення проблеми подвійного оподаткування лісових земель.
14
Andreieva, O. Yu, A. I. Guzii, and A. V. Vyshnevskyi. "ПОШИРЕННЯ ОСЕРЕДКІВ МАСОВОГО РОЗМНОЖЕННЯ КОРОЇДІВ У СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ РІВНЕНСЬКОГО ПОЛІССЯ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 3 (April 26, 2018): 14–17. http://dx.doi.org/10.15421/40280302.
Full textAbstract:
Досліджено особливості поширення усихання сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в осередках верхівкового (Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827)) та шестизубчастого (Ips sexdentatus (Boerner, 1767)) короїдів (Curculionidae, Scolytinae) у лісах Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. Встановлено, що площа всихаючих соснових насаджень лісгоспу впродовж 2017 р. збільшилася і перевищила 2000 га на кінець року. Частка площі осередків короїдів у площі всихаючих соснових насаджень зросла від 3,1 % у першому кварталі до 75 % у другому, до 90,8 % у третьому та до 100 % у четвертому. Виявлено, що чисті соснові насадження становлять 50,3 % від площі всіх насаджень лісгоспу, в котрих сосна є головною породою, і 64,6 % від площі осередків короїдів. З'ясовано, що у віковій структурі соснових насаджень лісгоспу на V-VIII класи віку припадає 61,1 % від площі всіх соснових насаджень і 90,9 % від площі осередків короїдів. Розраховано, що середня зважена повнота соснових насаджень лісгоспу становить 0,73 одиниці, а в осередках короїдів – 0,7 одиниці. Статистично підтверджено приуроченість осередків короїдів до чистих середньоповнотних соснових насаджень V-VIII класів віку.
15
Нужна О.А., Тлучкевич Н.В. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНІЙ СФЕРІ В СТРУКТУРІ ЧИННИХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Економічний форум 1, no. 3 (December 16, 2019): 74–80. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-12.
Full textAbstract:
У статті розглянуто актуальні питання, пов’язані із дослідженням проблем забезпечення ефективності ведення аграрного виробництва. Проведено дослідження в динаміці ефективності роботи підприємств Волинської області загалом і з розподілом на великі, середні, малі та мікропідприємства за таким показником виробничої діяльності, як обсяг реалізованої продукції на 1 зайнятого. Визначено, що найбільший обсяг реалізованої продукції на 1 зайнятого на підприємствах Волинської області протягом досліджуваного періоду спостерігався на великих підприємствах (за винятком 2017 року, коли цей показник був найбільшим на середніх підприємствах), а на підприємствах сільського, лісового і рибного господарства – на середніх підприємствах. Встановлено, що обсяг реалізованої продукції на 1 зайнятого на підприємствах сільського, лісового і рибного господарства Волинської області протягом досліджуваного періоду поступається відповідним показникам по підприємствах області всіх видів економічної діяльності як загалом, так і для підприємств відповідного розміру.
16
Oksana Nuzhna and Nataliia Tluchkevych. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАТРАТ ПРАЦІ І КАПІТАЛУ В СІЛЬСЬКОМУ, ЛІСОВОМУ ТА РИБНОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ З ВИКОРИСТАННЯМ ВИРОБНИЧИХ ФУНКЦІЙ." Economic forum 1, no. 1 (March 13, 2022): 109–14. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-13.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню ефективності ресурсів на мезорівні з використанням виробничої функції. Мета дослідження – оцінити ефективність затрат праці і капіталу для підприємств сільського, лісового та рибного господарства на основі побудованої моделі виробничої функції Кобба-Дугласа. Розраховано параметри і побудовано модель виробничих функцій Кобба-Дугласа для підприємств сільського, лісового та рибного господарства за статистичними даними за період 2012-2020 роки та розраховано основні характеристики виробничої функції. Визначено, скільки виробленої продукції (товарів, послуг) припадає в середньому за період дослідження на 1 грн. затрат праці (13,78 грн.) і на 1 грн. затрат капіталу (2,65 грн.), тобто в 5,2 рази менше. Встановлено, скільки додаткових гривень виробленої продукції (товарів, послуг) приносить кожна додаткова гривня витрат на оплату праці (12,22 грн.) і кожна додаткова гривня витрат на основні засоби (0,13 грн.), тобто в 94,0 рази менше. Розраховано, на скільки відсотків збільшується обсяг виробленої продукції (товарів, послуг) при збільшенні витрат на оплату праці на 1% (на 0,89%) і при збільшенні затрат на основні засоби на 1% (на 0,05%), тобто в 17,8 раз менше. З’ясовано, що для підприємств в сільському, лісовому та рибному господарстві України побудована виробнича функція має спадну віддачу від масштабу і економічного зростання не спостерігається. Порівняно з класичною моделлю виробничої функції Кобба-Дугласа для економіки США за 1899-1922 роки, для побудованої нами моделі виробничої функції співвідношення параметрів а1 : а2 становить не 3:1, а 18:1, однак зберігається умова а1 > а2, і відповідно вкладення в людський капітал дає більший ефект у зростання обсягів виробництва порівняно із вкладенням у капітал у 18 разів.
17
Mandziuk, R. I., and T. I. Kharachko. "НАСІННА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОСНИ КЕДРОВОЇ КОРЕЙСЬКОЇ (PINUS KORAIENSIS SIEB. ET ZUCC.) В МЕЖАХ ГАЛИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 3 (April 26, 2018): 43–47. http://dx.doi.org/10.15421/40280309.
Full textAbstract:
_____________________________________
Інформація про авторів:
Мандзюк Роман Іванович, канд. с.-г. наук, наук. співробітник. Email: romanmandziuk@gmail.com
Харачко Тарас Іванович, канд. с.-г. наук, доцент, кафедра лісових культур і лісової селекції. Email: taras-forester@ukr.net
Цитування за ДСТУ: Мандзюк Р. І., Харачко Т. І. Насінна продуктивність сосни кедрової корейської (Pinus Koraiensis Sieb. et Zucc.) в межах Галицького національного природного парку. Scientific Bulletin of UNFU. 2018, т. 28, № 3. С. 00–00.
Citation APA: Mandziuk, R. I., & Kharachko, T. I. (2018). On Seed Productivity of the Pinus Koraiensis (Sieb. et Zucc.) in Halych National Nature Park. SBUNFU, 28(3), 00–00. https://doi.org/10.15421/40280300
Наведено коротку характеристику сосни кедрової корейської та проведено історичний екскурс щодо його появи у лісових насадженнях Галицького національного природного парку (Галицький НПП). Проаналізовано сучасні напрями досліджень виду у світі та зроблено висновок щодо актуальності його досліджень в Україні, а саме: доцільність вивчення процесів шишко- та насіннєношення, які безпосередньо впливають на насінну продуктивність. Описано результати фенологічних спостережень та встановлено періодичність шишконошення виду на постійній лісонасінній ділянці у Галицькому НПП. Висвітлено результати дослідження біометричних показників шишок і насіння кедрової корейської сосни. Результати досліджень свідчать про високу насінну продуктивність інтродуцента в умовах підприємства та дають підстави висловити припущення про збільшення цього показника впродовж кількох найближчих десятиліть, одночасно зі збільшенням віку шишконосних дерев. Встановлено оптимальні терміни заготівлі лісонасінної сировини та виявлено чинник, що впливає на зменшення врожаю шишок. Висвітлено результати інвентаризації самосіву досліджуваного виду на пробних ділянках та зроблено аналіз його висотної структури. Одночасно з обліком самосіву, наведено найхарактерний місця його появи в насадженні та висунуто припущення щодо причин його масового випадання впродовж другого та третього років життя. Проведене дослідження підтвердило натуралізацію виду в умовах Галицького НПП і вказало на притаманну для нього досить високу насінну продуктивність. Результати досліджень свідчать про можливість ширшого впровадження цього цінного, для лісового господарства, виду у лісові насадження регіону.
18
Dyachyshyn, O. V. "РЕФОРМУВАННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ: НАСЛІДКИ ТА ПРОБЛЕМИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 7 (September 24, 2015): 48–53. http://dx.doi.org/10.15421/40250707.
Full textAbstract:
Розглянуто значення лісів для економічної, екологічної, соціальної сфер та передумови для реформування лісового господарства України. Запропоновано способи вирішення проблем лісового господарства. Здійснено аналіз впровадження заходів, запланованих Концепцією реформування та розвитку лісового господарства. На прикладі підприємств Львівського ОУЛМГ, розглянуто використання підрядних організацій на лісозаготівельних роботах.
19
Maksymets, O. V., and S. V. Antosevych. "Використання підходів "KPI" для підвищення конкурентоспроможності підприємств лісового сектору України." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 4 (April 25, 2019): 62–66. http://dx.doi.org/10.15421/40290413.
Full textAbstract:
Розглянуто і критично проаналізовано теоретичні засади та методичні підходи до формування показників ефективності KPI (англ. Key Performance Indicators або KПE – Ключові Показники Ефективності). На основі фундаментальних показників оцінено стан та ефективність використання ресурсів, прибутковість, фінансовий стан, ділову активність, кадровий потенціал та зовнішньоекономічну діяльність підприємства. Особливу увагу приділено можливостям розвитку експортної діяльності в умовах обмеження експорту необроблених лісоматеріалів. Виконано поглиблений аналіз та оцінку виконання експортних контрактів. Оцінено та проаналізовано ефективність експортної діяльності лісгоспу та запропоновано підходи до покращення організації та підвищення ефективності. Враховуючи специфіку діяльності лісових господарств, оцінено та проаналізовано стан та можливості впровадження нових показників, які стосуються екологічної та соціальної складових. На основі відповідей керівників окремого досліджуваного підприємства, що проводилось у формі інтерв'ю, було розроблено попередній варіант модулів КПЕ для підприємств лісового сектору. Запровадження показників дасть поштовх до розвитку лісових підприємств у таких напрямах, як: підвищення прибутковості та ефективності зовнішньоекономічних операцій, оптимізація обсягів, асортименту та географії збуту, збереження та підтримання довготривалих стосунків з клієнтами, задоволення працівників, а також дбайливе ставлення до навколишнього середовища.
20
Пиршін, М. І. "ЕКОНОМІЧНІ ЗАГРОЗИ САМОДОСТАТНЬОМУ РОЗВИТКУ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ." Підприємництво і торгівля, no. 30 (July 1, 2021): 72–82. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-12.
Full textAbstract:
У статті розглянуто стан розвитку підприємств лісового господарства і лісозаготівлі та запропоновано узагальнюючий підхід до питання визначення економічних загроз їх самодостатності, згідно з яким сутність її може бути охарактеризована як досягнення якісного і кількісного рівня ефективності функціонування господарюючої системи, так і певний стан захищеності від загроз збалансованої, стійкої і стабільної роботи. Визначено, що економічні загрози самодостатності розвитку підприємств – це будь-які обставини або події, які можуть привести не лише до поточного порушення наявних бізнес-процесів, одержання збитків або зменшення доходів, так і втрати гарантій учасникам господарювання на збереження і примноження вкладених активів і створеного іміджу. Дослідження дозволило узагальнити наявні економічні загрози, які стоять на шляху до самодостатнього їх розвитку за окремими напрямами, зокрема у сфері: бюджетно-податкової політики, відносин з постачальниками та підрядниками, ціноутворення на об’єкти діяльності, платоспроможності, ефективності господарювання, автономії, інвестування, окупності витрат, створення цільових резервів, продуктивності праці, впливу інфляційних процесів, формування доданої вартості, приросту ринкової вартості підприємств, побудова системи контролінгу, капіталізації потенціалу та превентивно-профілактичної протидії тіньовій економіці. Проведене оцінювання наявних економічних загроз державним лісогосподарським підприємством із урахуванням впливу реалізації інтересів стейкхолдерів надає можливість отримання комплексної оцінки рівня самодостатності господарювання, що сприяє прийняттю більш ефективних управлінських рішень щодо покращення стану економічної безпеки, стійкості функціонування та розвитку лісової галузі. Подальші дослідження доцільно спрямувати на обґрунтування превентивно-профілактичної, оперативно-інформаційної та прогностичної функцій, які є абсолютною основою забезпечення самодостатнього розвитку підприємств лісової галузі. Це дозволить протистояти ідентифікованим і потенційним загрозам самодостатньому розвитку підприємств шляхом ефективного управління ризиками в процесі своєї господарської діяльності.
21
Сторожук, Т. М., and Н. С. Дружинська. "ОРГАНІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОННОГО ОБЛІКУ ПРОДУКЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ДЕРЕВНОГО ПОХОДЖЕННЯ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 2 (February 27, 2018): 206–12. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.206-212.
Full textAbstract:
У статті висвітлено особливості організації електронного обліку продукції лісового господарства деревного походження в умовах використання кишенькових персональних комп’ютерів, що впроваджено на підприємствах лісового господарства. Розкрито технологію електронного обліку деревини для забезпечення якісного і достовірного відображення інформації про рух продукції лісового господарства, контролю за її походженням, попередження нестач, крадіжок і незаконної реалізації лісопродукції. У результаті проведеного дослідження узагальнено особливості діючої процедури електронного обліку деревини, визначено її переваги та окреслено проблеми функціонування.
22
Гаврилюк О.О., Костюкевич В.В. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА." Економічні науки. Облік і фінанси 1, no. 16 (61) (March 24, 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2707-8701-2019-16/61-4.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості оподаткування лісового господарства в Сполучених Штатах Америки, Франції та Ірландії. Визначено основні напрями реформування податкової системи України в сфері лісокористування.
23
Karpuk, A., and I. Litsur. "Аналіз фінансування видатків підприємств Держлісагенства з державного бюджету України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 16 (May 31, 2018): 123–30. http://dx.doi.org/10.15421/411814.
Full textAbstract:
Досліджено сутність та особливості механізму фіскального регулювання, обґрунтовано науково-теоретичні засади його впливу на забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства в системі фіскальної політики природокористування.
Проаналізовано стан фіскального регулювання в досліджуваній сфері та виявлено, що зниження фінансової стабільності лісогосподарських підприємств негативно впливає не лише на фінансово-економічну, але й на соціальну, екологічну ситуацію, продуктивність лісових екосистем, спричиняє погіршення сортиментної структури деревини, втрату нею конкурентоспроможності на ринку. Основними причинами нестачі коштів бюджетів різних рівнів визначено: низьку частку власних дохідних коштів, залежність від державного фінансування, відсутність стимулів щодо додаткового одержання доходів та економного витрачання бюджетних коштів. За умови ефективної організації внутрішньогалузевої взаємодії можливо мінімізувати бюджетну підтримку та функціонувати на засадах самоокупності, збільшивши надходження до бюджетів усіх рівнів.
Обгрунтовано залежність наповнення бюджету і подальшого процесу перерозподілу доходів між бюджетами різних рівнів та, як наслідок, збалансованого розвитку лісового господарства, від обсягу податкових надходжень і ефективності застосування інструментів фіскального регулювання. Для поліпшення реалізації лісової політики існує необхідність поліпшити наповнення бюджетів усіх рівнів, що передбачає застосування таких інструментів, які є найбільш дієвими і не вимагають додаткових витрат з бюджету, з одного боку, і не знижують показників діяльності лісогосподарських підприємств – з іншого.
Запропоновано концептуальні засади функціонування механізму фіскального регулювання з урахуванням світового досвіду.
24
Yelisavenko, Yu А. "Формування каркасу регіональної екологічної мережі східного Поділля на підставі перспективних заповідних об'єктів і територій у структурі лісового фонду." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/40280716.
Full textAbstract:
Наведено дані про стан і кількісний показник природно-заповідного фонду Східного Поділля в адміністративних межах Вінницької області у структурі лісового фонду. Дослідження виконано на базі лісового фонду 11 лісових підприємств, Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, які зосереджені в регіоні. За результатами аналізу таксаційних описів лісових господарств регіону з'ясовано, що кількісний показник природно-заповідного фонду не є оптимальним. Унаслідок натурних обстежень встановлено, що лісовий фонд області є резервом для створення нових перспективних заповідних об'єктів і територій у структурі проектованої регіональної екологічної мережі Східного Поділля. На основі базових критеріїв, особливо цінних для збереження лісів, відібрано репрезентативні лісові ділянки високої природоохоронної цінності. Загальна площа відібраних ділянок становить 16160,3 га. Запропоновано такі лісові ділянки внести до наявних категорій заповідності для оптимізації категоріальної структури природно-заповідного фонду. Це дасть змогу підвищити рівень заповідності в регіоні до оптимального. Підвищення рівня заповідності сприятиме ефективному збереженню біотичного та ландшафтного різноманіття та ефективному функціонуванню екомережі.
25
Дубина, М. В., and О. В. Зінкевич. "Проблеми формування фінансового забезпечення розвитку лісогосподарських підприємств в Україні." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, no. 1 (September 30, 2021): 76–84. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue1-2021-11.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сучасні системні проблеми розвитку лісового господарства в Україні та виокремлено базові перешкоди удосконалення фінансового забезпечення функціонування цієї галузі національного господарства. Встановлено, що в Україні на сьогодні використовується модель екстенсивного лісокористування, яка вже втратила свою актуальність, оскільки не дозволяє нарощувати виробництва продукції окресленої галузі, забезпечити її довгостроковий розвиток, враховуючи незначні площі лісів на території країни. Відповідно, впровадження принципів саме інтенсивного лісокористування є єдиним шляхом для активізації роботи лісогосподарських підприємств, забезпечення зростанні рівня їхнього фінансового забезпечення. У статті констатовано, що удосконалення також потребує механізм фінансування окресленої галузі, який не відповідає основним принципам функціонування ринкової економіки. Також конкретизовані проблеми в цьому напрямку розвитку лісового господарства.
26
Дубина, М. В., and О. В. Зінкевич. "Детермінанти удосконалення функціонування системи фінансового забезпечення розвитку лісового господарства в Україні." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, no. 2 (November 27, 2021): 63–71. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue2-2021-9.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання розвитку галузі лісового господарства та підвищення рівня фінансового забезпечення функціонування лісогосподарських підприємств. Зокрема, розглянуто загальні, економічні та фінансові заходи для активізації роботи окреслених суб’єктів підприємницької діяльності. Встановлено, що значною мірою розвиток окресленої галузі стримується відсутністю фінансової незалежності таких суб’єктів, що обумовлюється недостатнім фінансовим забезпеченням їх функціонування. З урахуванням цього у статті виокремлено та описано макросистемні та мікросистемні детермінанти підвищення рівня такого забезпечення. Обґрунтовано, що впровадження таких напрямів дозволить змінити діючу застарілу модель фінансування галузі лісового господарства, сприятиме впровадженню ринкових механізмів у роботу лісогосподарських підприємств та дозволить сформувати основу для впровадження моделі сталого лісокористування в Україні.
27
Myklush, S. I., P. H. Khomiuk, and S. A. Havryliuk. "Лісівнича освіта і наука в Національному лісотехнічному університеті України: здобутки, проблеми, перспективи." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 10 (December 26, 2019): 38–44. http://dx.doi.org/10.36930/40291007.
Full textAbstract:
Після відновлення навчання в лісотехнічному інституті підготовка фахівців в інституті лісового і садово-паркового господарства (на лісогосподарському факультеті) постійно удосконалювалась. На факультеті у 60-х роках ХХ ст. навчалося близько 600 студентів, а на січень 2018 р. в університеті навчаються майже тисяча студентів на бакалаврському та магістерському рівнях за трьома спеціальностями та чотирма освітньо-професійними програмами: лісове господарство, садово-паркове господарство, мисливське господарство, ландшафтна архітектура. Підготовку фахівців для лісової галузі забезпечує висококваліфікований навчально-науковий персонал – 17 докторів наук, професорів та 44 доценти, кандидати наук. Співробітники інституту з 1949 р. захистили 30 докторських та 168 кандидатських дисертацій. Результати наукових досліджень висвітлено в 95 монографіях, що опубліковано в Україні та 13 – за кордоном, а також у наукових статтях, виступах на конференціях і захистили патенти та авторські свідоцтва. Науковці опублікували майже 5,5 тис. статей у різних виданнях та майже 5 тис статей у фахових виданнях. Викладачі кафедр інституту викладають більше як половину дисциплін для освітнього ступеня "бакалавр" та понад 75 % – для освітнього ступеня "магістр" за спеціальністю "лісове господарство". Науково-педагогічні працівники університету є співавторами стандартів вищої освіти, проектів ДСТУ, проектів СОУ, нормативно-довідкових матеріалів, енциклопедій та словників. Наукові дослідження, що започаткували співробітники інституту беруть початок з 1960 р., коли під керівництвом проф. М. М. Горшеніна було розроблено новий спосіб рубань головного користування для гірських умов – механізовані улоговинні рубки ЛЛТІ. Для розширення освітньої діяльності доцільно ліцензувати нові спеціальності з підготовки фахівців за спеціалізаціями, для розвитку яких у співробітників університету є значні напрацювання. Частина викладачів добре володіє іноземними мовами, проходили стажування у провідних європейських навчальних закладах, мають значний досвід викладання та можуть забезпечити викладання навчальних дисциплін іноземними мовами. Необхідно підвищувати ефективність роботи лабораторій кафедр та реалізацію наукових результатів на лісогосподарських підприємствах.
28
Korzhov, V., and O. Chaskovskyу. "Методологічні аспекти створення геоінформаційної системи лісових автодоріг." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 14 (January 14, 2018): 259–64. http://dx.doi.org/10.15421/411635.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз тенденцій розвитку геоінформаційних систем (ГІС) в лісовій галузі та міжнародних вимог стосовно запровадження природозберігаючих технологій на базі оптимальної транспортної мережі як передумови для реального запровадження принципів сталого ведення лісового господарства. Обґрунтовано необхідність наявності об’єктивних даних про транспортну мережу лісових підприємств. Подано методичні підходи до створення ГІС лісових автодоріг, які передбачають подання інформації про лісові автодороги як лінійні об'єкти з відомими координатами вздовж дороги та наявністю певної кількості каліброваних точок, тобто коректно розташованої лінії, що відображає дорогу, і відомостей про неї у вигляді таблиць та фото (креслень), які відображають її технічні та експлуатаційні характеристики. Також висвітлено особливості структури і порядку роботи та операційні можливості дослідної ГІС лісових автодоріг, розробленої для ДП «Осмолодське лісове господарство».
29
Голячук Н.В. "УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ." Економічні науки. Облік і фінанси 1, no. 16 (61) (March 24, 2020): 44–54. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2707-8701-2019-16/61-5.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання організації облікового процесу на підприємствах лісового господарства та формування їх фінансових результатів; проаналізовані визначення науковців та запропоноване власне бачення відображення фінансових результатів в обліку.
30
Kopiy, Leonid, Yulian Kahaniak, Serhiy Kopiy, Vitalii Suhovych, Maria Kopiy, and Igor Fizyk. "Cтруктура соснових деревостанів району видобутку бурштину у північно-східній частині Західного Полісся." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 19 (December 26, 2019): 50–59. http://dx.doi.org/10.15421/411926.
Full textAbstract:
Господарська діяльність державного підприємства «Клесівське лісове господарство», що розташоване у північно-східній частині Західного Полісся, характеризується комплексним використанням природних ресурсів, які знаходяться на території лісового фонду. Лісові екосистеми є джерелом деревини та недеревних лісових ресурсів, протектором ерозії грунту тощо. Одночасно на території лісогосподарського підприємства здійснюється нелегальний видобуток бурштину. Таке негативне втручання зумовлює істотне пошкодження або повне знищення деревостанів і рослинного покриву.
Дослідження здійснювали з метою актуалізації лісотаксаційних показників соснових деревостанів на ділянках лісового фонду ідентичних до тих, які порушені внаслідок видобутку бурштину, з наступним аналізом структури деревного запасу. Об’єктом дослідження є чисті та мішані соснові деревостани на землях, які не порушені бурштиновими розробками, в умовах вологого субору на території лісового фонду ДП «Клесівське ЛГ», що за структурою відповідають пошкодженим. Предметом дослідження є структура деревного запасу зазначеного об’єкту.
Виявлено сімнадцять об’єктів, подібних за породним складом деревостанів. Запас для кожного елемента лісу поділено на десять рівновеликих частин. Встановлено мінливість частки запасу сосни звичайної, розподіленого за рівновеликими частинами. Виділено п’ять типів розподілу запасу сосни за рівновеликими частинами деревостану. Тип розподілу частки запасу сосни детермінований деревною породою, групою віку та показником мінливості діаметра стовбура. Встановлені особливості доцільно використовувати при відтворенні деревостанів на ділянках, порушених під час видобуванні бурштину.
Соснові деревостани, які використані для порівняльного аналізу, відносяться до одного типу лісу та групи віку і характеризуються високою дисперсністю бонітету та відносної повноти. Структурний аналіз вказує на вагомість впливу чинника розробки бурштину на величину сировинних втрат.
31
Sukhovych, V. M., S. L. Kopiy, Yu Yo Kahanyak, L. I. Kopiy, O. P. Shykula, and M. L. Kopiy. "Структурний аналіз розподілу запасу соснових деревостанів у характерних для розробки бурштину лісорослинних умовах на території ДП "Дубровицьке лісове господарство"." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 9 (December 26, 2019): 65–69. http://dx.doi.org/10.36930/40290911.
Full textAbstract:
Територія лісового фонду ДП "Дубровицьке лісове господарство" характеризується комплексним використанням природних ресурсів. Лісові екосистеми є джерелом стиглої деревини. Підприємство відзначається значною різноманітністю лісорослинних умов, що зумовлює потребу в розробленні системи лісогосподарських заходів для вирощування високопродуктивних та екологічно стійких лісових насаджень. Одночасно на території таких об'єктів здійснюють самовільне видобування бурштину. Цей процес у майбутньому сприятиме істотній зміні перебігу нагромадження запасу деревними породами. Здійснено інвентаризацію соснових деревостанів та оцінено структуру деревного запасу у вологому суборі (найпоширеніший тип лісорослинних умов, у межах якого проводять несанкціоноване видобування бурштину) на території державного підприємства "Дубровицьке лісове господарство" для подальшої оцінки втрат деревини на ділянках, що порушені видобутком бурштину. Об'єктом дослідження є чисті та мішані соснові деревостани на непорушених землях. Предметом дослідження є структура запасу зазначеного об'єкту. Детальний аналіз структури деревостану проведено на дванадцяти дослідних ділянках. Запас для кожного елемента лісу розподілено на десять рівновеликих частин. Аналіз розподілу запасу за рівновеликими частинами виявив його істотну мінливість. Виділено сім груп об'єктів. У межах кожної рівновеликої частини підтверджено мінливість частки запасу. Вказано на мінливість розподілу запасу за рівновеликими частинами деревостану.
32
Shparyk, Yuriy. "Прогноз всихання ялинників в Українських Карпатах за типами лісу." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 19 (December 26, 2019): 79–88. http://dx.doi.org/10.15421/411929.
Full textAbstract:
Масове всихання ялинових лісів Українських Карпат в останнє десятиріччя вже у найближчому майбутньому зумовить дефіцит ялинової деревини, яка зараз є майже безальтернативною для різних галузей промисловості. Тому, актуальним є прогнозування площі та запасів ялини як з наукових позицій, так і для підприємств лісового господарства. Одним із найефективніших методів прогнозування є екстраполяція існуючих тенденцій, наприклад, всихання ялини, на перспективу. Закономірності всихання ялинників регіону були ідентифіковані на більш як 20 постійних дослідних об’єктах УкрНДІгірліс у 2010-2019 роках. Аналіз отриманих результатів дав змогу оцінити інтенсивність всихання ялинників за такими складовими: тип лісу, група віку, група повноти та частка ялини у породному складі.
Встановлено, що в умовах вологої чистої сусмеречини середня інтенсивність всихання (втрати запасу ялинової деревини) середньовікових і середньоповнотних лісів з часткою ялини у породному складі на рівні 6-7 одиниць склала 3, для вологої буково-ялицевої сусмеречини – 1, а для вологої буково-смерекової суяличини – 2% за рік. Виявлені тенденції всихання дали можливість підготувати схему розрахунку площі та запасу ялини на наступні 20 років. Прогнозування до 2040 р. дало такі результати: середні втрати площі ялинників у смерекових типах лісу складуть 28, в букових – 63, в ялицевих – 53%; середні втрати запасу ялинової деревини у смерекових типах лісу складуть 80, в букових – 92, в ялицевих – 80%. Сумарно в державних підприємствах лісового господарства Українських Карпат наслідком всихання стане зменшення площі ялинників з 425,6 до 328,9 тис. га, а запасу ялинової деревини – з 145,6 до 32,1 млн. м3. Представлені розрахунки підтверджують необхідність розробки регіональної програми з відновлення ялинових лісів в Українських Карпатах.
33
Kahaniak, Yulian, Mykola Korol, Olha Tokar, and Anna Cunjak. "Еталон лісових насаджень на заповідних територіях Національного природного парку «Сколівські Бескиди»." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 17 (October 25, 2018): 104–12. http://dx.doi.org/10.15421/411825.
Full textAbstract:
Облік лісових масивів природоохоронних об’єктів є первинним етапом оцінення їх потенціалу. Об’єктом дослідження є лісові насадження заповідної зони Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Метою дослідження передбачено відібрати еталон, тобто лісові насадження із максимальним біорізноманіттям та продуктивністю, складною вертикальною структурою. Методику вибіркової лісової інвентаризації вважають найбільш адекватною для отримання репрезентативних даних. Для таких об’єктів лісівничо-таксаційна характеристика доповнюється аналізом просторової структури насаджень та оцінкою біорізноманіття.
На території Майданського лісництва виявлено еталон лісових насаджень. Еталон представлений триярусними деревостанами. Після розроблення моделей залежності середнього приросту деревостану від середнього віку, а також запасу деревостану від середнього діаметра дерев першого ярусу, усі об’єкти розділено на дві групи. До першої групи відібрано об’єкти, котрі за величиною запасу (приросту) потрапляють до верхньої частини довірчої зони моделі з одностороннім обмеженням 1-2 стандартні відхилення.
Відібрано шість еталонів у віковому діапазоні 55-136 років. Яруси лісового насадження складаються із бука лісового, ялиці білої та ялини європейської. Один еталон характеризує деревостан з модрини європейської, явора, ялини та ялиці. Частка дерев в першому ярусі змінюється в межах 43-63%, у другому – 4-32%, у третьому – 24-31%.
Високопродуктивні структурно складні еталони є типовими природними утвореннями, на котрі повинна орієнтуватися господарська діяльність підприємства.
34
Muraviov, Yu V., and Kh Yu Hryn. "Методологічні основи підготовки нормативів плати за спеціальне використання ресурсів мисливських угідь державних підприємств лісового господарства." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 8 (October 31, 2019): 84–87. http://dx.doi.org/10.36930/40290814.
Full textAbstract:
Ведення мисливського господарства є невід'ємною складовою частиною суспільного використання природних ресурсів. Це особлива галузь, що розвивалася одночасно із розвитком людини. Її вклад у сучасний стан людства важко переоцінити. Хоча самі тлумачення понять "мисливства", "полювання", "добування" давно змінили свою первозданну сутність та значення й у розвиненій цивілізованій системі еколого-економічних відносин переросли у поняття "ведення мисливського господарства". Це комплексний, складний, науковий підхід до охорони, відтворення та невиснажливого, раціонального користування ресурсами мисливських угідь і тварин. Ведення мисливського господарства мають провадити люди, що дійсно люблять природу і є спеціалістами своєї справи. При цьому особливу роль відводять державному регулюванню через відповідні важелі стимулювання раціонального ведення мисливського господарства. Одним з таких важелів має стати дієвий механізм справляння плати за спеціальне використання ресурсів мисливських угідь. У роботі досліджено підходи до визначення плати за спеціальне використання мисливських угідь та самого механізму справляння плати. Відзначено основні умови дієвості запропонованої методики та її недоліки. Запропоновано більш універсальну методику, яка є простішою для розрахунків та менш часозатратною.
35
Cherchyk L. and Burda A. "ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТУ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 109–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-15.
Full textAbstract:
У статті обгрунтовано необхідність змін у системі управління лісокористуванням на засадах сталого розвитку. Реалізація у дослідженні міждисциплінарного підходу переконливо свідчать про зростання значення лісу завдяки виконанню ним екологічних, економічних і соціальних функцій на місцевому, національному і глобальному рівнях. На основі аналізу наукових джерел та офіційних міжнародних документів узагальнено підходи до визначення сутності сталого (стійкого, усталеного) лісокористування, збалансованого розвитку лісового господарства, а саме як: 1) гармонійного поєднання екологічних, економічних та соціальних функцій лісів; 2) стабільного розвитку екосистем лісу та ландшафту загалом; 3) комплексного застосування заходів щодо користування, відтворення, формування, охорони та захисту лісів з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін; 4) невиснажливого та раціонального використання ресурсів (потенціалу) лісу. Змістовне наповнення зазначених підходів обумовлює необхідність застосування відповідних систем менеджменту лісових господарств, у яких відображаються стратегічні цілі та пріоритети і застосовуються відповідні інструменти їх реалізації. А саме, при трактуванні сталого лісокористування згідно першого підходу доцільно застосовувати інтегровані системи менеджменту на основі міжнародних стандартів; якщо домінують акценти другого підходу – сталий лісовий менеджмент, екологічно орієнтований лісогосподарський менеджмент, екосистемний та екологічний менеджмент; при третьому підході – сталий лісовий менеджмент на основі стандартів SA 8000 (Social Accountability), соціальний менеджмент; при четвертому підході – екологічний менеджмент на основі стандартів ISO 14000, управління бізнес-процесами. Охарактеризовано сутність та особливості застосування зазначених систем менеджменту лісогосподарських підприємств
36
Часковський, О. Г., and Г. Г. Гриник. "Оцінювання втрат лісового покриву Українських Карпат дистанційними методами за матеріалами відкритих джерел супутникової інформації." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 1 (February 27, 2020): 66–73. http://dx.doi.org/10.36930/40300111.
Full textAbstract:
Для оцінювання втрат лісового покриву Українських Карпат на прикладі території Сколівських Бескидів використано дистанційні методи. Для території досліджень на основі аналізу цифрових моделей рельєфу виокремлено ділянки, де, відповідно до чинних інструкцій та нормативів, заборонені суцільні рубки головного користування. На таких ділянках були виявлено та проаналізовано зміни лісового покриву. Для аналізу довгострокових змін лісового покриву використано Карту глобальних змін лісу (Global Forest Change – GFC). За даними аналізу такої інформації встановлено, що у 2010 р. частка природних лісів становила 19 % від загальної площі країни, або від 60,1 млн га. За період з 2001 по 2018 рр. в Україні втрачено 958 тис. га, що відповідає 8,6 % відносно площі лісового покриву за 2000 р. Для порівняння карт змін використано знімки із супутників Sentinel2 з роздільною здатністю 10 м×pix-1 для аналізу втрат лісу за 2015-2018 рр. Розмежування вододілу проведено для досліджуваної території за допомогою інструменту SAGA "Басейни вододілу" з використанням цифрової моделі рельєфу ASTER GDEM. За допомогою інструменту QGIS розраховано стрімкість схилів на основі цифрової моделі рельєфу ASTER GDEM2. Окрім цього, обчислено середнє значення, мінімум та максимум стрімкості схилу для порівняння її із наведеними даними стрімкості в базах лісовпорядкування для кожного виділу. Для визначення площі для екорегіону Українські Карпати на території Сколівських Бескидів спочатку вирізано растрову карту змін за даними Глобальної лісової варти (Global Forest Watch – GFW) за контурами екорегіону, векторизовано растр за картою змін, а потім обчислено площі за кожною категорією змін. Розраховано площі втрат лісового покриву. Встановлено, що вища частка втрат лісового покриву припадає на 2014-2018 рр. Він істотно вищий за середній щорічна частка втрат. Також виявлено, що останніми роками втрати лісового покриву зумовлені рубками, значна частка, котрих припадає на висоту понад 1100 м н.р.м. Аналіз змін лісового покриву для території Сколівських Бескид дав змогу порівняти такі зміни в лісах різної відомчої приналежності: Національного природного парку "Сколівські Бескиди", державного підприємства "Сколівське лісове господарство" та деяких лісництв, котрі належать до юрисдикції Сколівського війського лісгоспу ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат". Порівняння даних втрати лісового покриву показав значні обсяги втрат на території військових лісництв, які були набагато вищими, ніж на інших територіях, що свідчить про їх антропогенне походження, тобто значні обсяги рубок.
37
Lebedevych, S. І. "КОНЦЕПЦІЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ І ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ ФУНКЦІЙ ЛІСІВ У ГАЛУЗЕВІЙ СИСТЕМІ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 7 (September 24, 2015): 27–30. http://dx.doi.org/10.15421/40250703.
Full textAbstract:
Відображено розроблену теоретичну концепцію оптимізації оборонно-соціальних та еколого-економічних функцій лісів у рамках галузевої системи екологічного менеджменту підприємств лісового господарства. Проведено комплексне дослідження потенціалу адаптації сучасного управління лісівництвом щодо потреб підвищення рівня обороноздатності й національної безпеки, євроінтеграції та конкурентоспроможності України на світовому ринку. Сформовано нову теоретичну парадигму і концепцію оптимізації оборонно-соціальних та еколого-економічних функцій лісів. Розроблено концептуальну модель оптимізації зазначених функцій лісів за критерієм мінімуму сукупних витрат.
38
Blaga, Viktoriya, Vitaly Blagoy, and Irina Khoroshilova. "УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ В ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ З МЕТОЮ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 21 (December 28, 2018): 28. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2018.21.0.28.
Full text
39
Lavnyy, Vasyl, and Oksana Pelyukh. "Поширення та аналіз стану похідних ялинових деревостанів в Українських Карпатах." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 19 (December 26, 2019): 60–67. http://dx.doi.org/10.15421/411927.
Full textAbstract:
Встановлено негативний синергетичний вплив змін клімату та посилення антропогенного навантаження на стан, структуру та функціонування похідних ялинових деревостанів Українських Карпат. Аналіз таксаційних показників похідних ялинових деревостанів Українських Карпат засвідчив критичний стан цих лісових екосистем та їхні негативні наслідки для ведення лісового господарства підприємствами регіону досліджень. Загальна площа похідних ялинників на території Українських Карпат становить 126678,1 га із загальним запасом деревини 43032,5 тис. м3. Найбільшу площу похідні ялинові деревостани займають на території Івано-Франківської – 60514,8 га (47,8% від загальної площі похідних ялинових деревостанів), а найменшу у Чернівецькій області – 13155,1 га або 10,4%. Середній запас похідних ялинників становить 340 м3∙га-1. Серед типів лісу похідні ялинові деревостани на території Українських Карпат найчастіше трапляються у вологій смереково-буковій суяличині, де їхня площа становить 47537,3 га (37,5% від загальної площі похідних ялинових деревостанів). Значна кількість похідних ялинників зосереджена також у вологій смереково-буковій яличині ‒ 17761,2 га (14,0%). Поряд з цим, похідні ялинові деревостани відзначаються високою продуктивністю: найбільшу площу займають деревостани І класу бонітету – 89631 га або 70,8% від загальної площі.
Для вирішення проблеми всихання ялинових насаджень на території Українських Карпат рекомендовано здійснювати моніторинг лісових екосистем та інтегрувати у практику ведення лісового господарства засади наближеного до природи лісівництва. Зокрема, для підвищення біотичної стійкості, стабільності та біорізноманіття похідних ялинових деревостанів необхідно ширше застосовувати рубки переформування.
40
Syrota, O. P. "Оцінка змін у лісових генетичних резерватах Полтавщини впродовж останніх 35 років." Forestry and Forest Melioration, no. 138 (June 21, 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.49.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано динаміку природних процесів у лісових генетичних резерватах (ЛГР) державних підприємств Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства за авторською методикою комплексного оцінювання з використанням матеріалів лісовпорядкування. Лісівничі показники на час відведення генетичних резерватів порівнювали із сучасними таксаційними показниками ЛГР та оцінили за баловою шкалою. Визначено різницю суми балів двох періодів. Серед 13 обстежених лісових генетичних резерватів у трьох відзначено позитивну динаміку природних процесів, у семи – змін не відбулося, ще в трьох ЛГР помічено незначні негативні зміни. Загалом відзначено позитивну динаміку функціонування ЛГР дуба звичайного, нейтральну – вільхи чорної та зниження показників ЛГР сосни звичайної. Визначено можливості застосування запропонованої методики у подальшій практичній роботі.
41
Калашніков, А. О. "Напрями інвестицій та джерела інвестиційного забезпечення лісогосподарських підприємств у контексті сталого розвитку лісового господарства України." Лісівництво і агролісомеліорація, Вип. 129 (2016): 181–86.
Find full text
42
Косінський П.М. "ОЦІНКА НЕОБХІДНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДОДАТКОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ І ВІДХОДІВ ПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ У РЕГІОНІ." Економічний форум 1, no. 1 (February 26, 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-9.
Full textAbstract:
В статті розглядається питання, що стосується застосування додаткових економічних стимулів як засобів впливу на зниження викидів і відходів переробних виробництв регіону, що працюють на місцевій природно-ресурсній сировині. Визначено фактори, які впливають на викиди шкідливих речовин та відходів у навколишнє природне середовище. Узагальнено «основні проблеми функціонування системи стимулювання поглибленої переробки природних ресурсів еколого-економічного характеру. Виявлено, що у Волинській області спостерігається переважно позитивна тенденція до збільшення масштабів поглибленої переробки природної сировини, а також доцільності збільшувати бюджетні видатки на розвиток сільського, лісового та рибного господарства, адже це дасть позитивний соціально-економічний результат. Вивчено й проаналізовано тенденції стосовно зміни обсягів реалізації промислової продукції та зміни обсягів викиду шкідливих речовин і відходів, на основі показників реальних обсягів реалізації продукції підприємств харчової та деревообробної сфери, дослідження яких показало, що за останнє десятиріччя обсяг реалізованої продукції підприємствами деревообробної та харчової сфер промисловості регіону поступово зростав, при чому обсяг відходів та викидів шкідливих речовини, в наслідок їхньої діяльності, поступово зменшувався, що, зрештою, дає можливість говорити про певний розвиток поглибленої переробки природних деревинних ресурсів і сільськогосподарської сировини у Волинській області. Проведено порівняння показників співвідношення обсягів виробництва (реалізації) продукції підприємствами, що переробляють місцеву природно-ресурсну сировину до суми обсягів відходів виробництва й викиду шкідливих речовин в звітному році із середнім зваженим значенням даного показника за період 2010-2018 рр. Таким чином, коли щорічний показник співвідношення обсягів реалізації продукції підприємствами, до сумарного обсягу відходів виробництва й викиду шкідливих речовин більший за середнє зважене значення, то відпадає потреба у залученні додаткових економічних інструментів зниження обсягів забруднюючих речовин, але, якщо даний показник є меншим за середнє зважене значення, то залучення додаткових економічних інструментів зниження викидів і відходів переробних виробництв у регіоні є просто необхідним. У зв’язку з цим, запропоновано використовувати відповідні фінансово-економічні інструменти заохочувального та карального характеру.
43
Maksymiv, Lyudmyla, and Tetiana Lutsyshyn. "Еколого-економічна оцінка ефективності використання енергетичної деревини в регіональній агломерації «Дрогобиччина»." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 18 (March 28, 2019): 164–75. http://dx.doi.org/10.15421/411917.
Full textAbstract:
Агломерація є територіальним об'єднанням різних населених пунктів, пов’язаних економічними, трудовими, соціальними й іншими зв'язками. Однією із найважливіших сфер, в якій потрібно налагодити тісну співпрацю в межах агломерації, є підвищення енергоефективності. Особливістю регіональної агломерації «Дрогобиччина» є її приналежність до Карпатського економічного району, який характеризується найвищою в Україні лісистістю і де місцеве населення традиційно використовує деревину в енергетичних цілях для обігріву приміщень і приготування їжі. Відповідно тут є достатня кількість ресурсів деревної біомаси, яку можна і потрібно використовувати в енергетичних цілях, а також сприйняття цього виду палива як природного і прийнятного.
Карпатський регіон має значний потенціал деревної біомаси, доступної для енергетичного використання шляхом залучення лісової деревини, деревини від проведення ландшафтних робіт, залишків деревини від технічної обробки, деревних відходів. Додатковими джерелами деревного палива можуть бути парки, полезахисні лісосмуги, енергетичні плантації, лісонасадження уздовж автомобільних доріг і залізниць, а також сухостій.
Ресурсний потенціал енергетичної деревини на території регіональної агломерації «Дрогобиччина» формують ресурси спеціалізованих підприємств, де головними постачальниками деревної біомаси є ДП «Дрогобицьке лісове господарство», Дрогобицьке ДЛГП «Галсільліс» і потенційно КП «Зелений світ» у м. Борислав. У 2017 р. приріст деревини у лісовому фонді аналізованих підприємств становив: у ДП «Дрогобицьке ЛГ» – 113,4; Дрогобицькому ДЛГП «Галсільліс» – 32,2, КП «Зелений світ» – 0,9 тис. м3.
Резервом підвищення ефективності використання деревини є порубкові рештки, об’єм яких на зрубах ДП «Дрогобицьке ЛГ» у 2017 р. становив 7,1 тис. м3, а на Дрогобицькому ДЛГП “Галсільліс” за перше півріччя 2018 р. – 0,5 тис. м3. Додатковим ресурсом деревної біомаси для використання в енергетичних цілях можуть слугувати відходи операційної діяльності лісових господарств. Ще одним способом отримання деревної біомаси є вирощування енергетичних плантацій.
Для встановлення міри готовності місцевого населення використовувати деревину для опалення домогосподарств, а також чинників, які впливають на масштаби використання енергетичної деревини, було проведено соціологічне опитування населення м. Борислав. З’ясовано, що більшість жителів користуються індивідуальною системою опалення, використовуючи газ або комбіновані котли для опалення. Встановлено, що 40 % респондентів хотіли б змінити систему опалення. За сприятливих умов, таких як постійна наявність ресурсів, дешеві кредити на заміну системи опалення, субсидії на тверде паливо та активне просування деревної біомаси як джерела енергії, частина громадян висловила готовність перейти на опалювання житла енергетичною деревиною.
44
Титарчук, І. М. "АНАЛІЗ РОЛІ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ: ВНУТРІШНІЙ РОЗВИТОК ТА ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ." Actual problems of regional economy development 2, no. 16 (November 25, 2020): 84–93. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.84-93.
Full textAbstract:
Розглянуто основні макроекономічні тенденції, що впливають на сектор, роль ВВП сформованого у сільському, лісовому та рибному господарстві, особливості державного та приватного секторів у сільському господарстві, проаналізовано внутрішній розвиток агропромислового сектору по регіонах та в розрізі країни, а також стан зовнішньої торгівлі та перспективи експорту. Особливу увагу приділено державній підтримці аграрного напрямку через бюджетне фінансування програм та темпи її зростання. З точки зору концептуального підходу та узгодженої методології, стаття описує існуючі стратегічні та політичні пріоритети у агропромисловому комплексі, його основні досягнення та значення. Огляд є ретроспективним поглядом, спрямованим на те, щоб здійснити аналіз з достатньою точністю та вибіркою за п’ять останніх років. Для поглиблення розуміння ситуації використовувались існуючі спеціальні дослідження сектору та офіційні матеріали статистичних органів та державних організацій. На їх основні здійснювався аналіз тенденцій і змін ролі агропромислового комплексу в економіці країни. Також, шляхом опитування, визначено основні перешкоди з якими стикаються малі та середні підприємства аграрного сектору при виході на експортні ринки. Відповідно до отриманих результатів сформовано практичні поради для аграрних підприємств, державних органів влади та інституційних організацій підтримки розвитку бізнесу, що включають як нові рекомендації, що базуються на зарубіжному досвіді, так і удосконалений механізм реалізації уже відомих інструментів. Зокрема, визначено, що основними зонами втручання державних та приватних інституцій у розвиток агропромислового комплексу повинні стати підтримка здійснення експортних операцій (в т.ч. їх здешевлення) та розвиток інфраструктури підтримки експорту (в т.ч. регіональної). Також запропоновано проведення більш системного підходу до встановлення пріоритетів витрат разом із підвищеною передбачуваністю фінансування, це сприятиме тому, що державна підтримка стане більш ефективним рушієм для сталого розвитку агропромислового комплексу та зростання ВВП.
45
Vysotska, N. Yu, L. I. Tereshenko, S. A. Los, V. A. Yurchenko, and O. I. Borysenko. "Оцінка стану та збереження генофонду основних лісоутворювальних видів у Луганській області." Forestry and Forest Melioration, no. 138 (June 21, 2021): 25–34. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.25.
Full textAbstract:
Питання збереження лісових генетичних ресурсів основних лісоутворювальних видів у критичних степових умовах стоїть особливо гостро. Метою роботи було визначення наявності та стану об’єктів збереження генофонду основних лісоутворювальних видів у Луганській області, ступеня їхнього використання, оцінювання перспектив розширеного збереження цінного генофонду та надання відповідних пропозицій щодо покращення лісонасінницької справи в умовах Північного (Байрачного) Степу. Матеріалами були результати власних польових досліджень, дані ДО «Український лісовий селекційний центр», а також наведені джерела літератури. Наведено результати обстеження трьох генетичних резерватів сосни звичайної та дуба звичайного, 29 плюсових дерев (ПД) сосни шести підприємств лісового та мисливського господарства Луганської області. Виявлено, що недостатня кількість об’єктів постійної лісонасінної бази, низька їхня репродуктивна здатність не сприяють ефективному відтворенню адаптованих до посушливого клімату Байрачного Степу насаджень. Запропоновано проведення заходів з інвентаризації, відбору та створення нових об’єктів задля збереження цінного генофонду та покращення лісонасінницької справи на Луганщині. Запропоновано нове лісонасіннєве районування для уточнення районів заготівлі насіння сосни звичайної в Луганській області.
46
Debryniuk, Iu, and S. Belelia. "Технологія створення та особливості росту сосни і модрини у лісових культурах Західного Полісся." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 15 (November 30, 2017): 54–63. http://dx.doi.org/10.15421/411707.
Full textAbstract:
Встановлено основні технологічні елементи створення модриново-соснових культур, здійснено порівняння особливостей росту у висоту сосни звичайної та різних видів модрини в молодих насадженнях штучного походження свіжих та вологих суборів і сугрудів. Досліджено лісові культури, які ростуть на території Державного лісового фонду державних підприємств «Сарненське ЛГ», «Рівненське ЛГ» та «Соснівське ЛГ» Рівненського обласного управління лісового і мисливського господарства.
З’ясовано, що в 1-2-річних лісових культурах значну перевагу за висотою, порівняно із сосною звичайною, має модрина європейська (1,5-2,1 раза), а особливо – модрина широколуската (3,1 раза). У 3-річних культурах перевага модрини європейської над сосною звичайною за середньою висотою становить 1,5, за максимальним показником – 1,7 раза.
У 4-річних культурах перевага модрини над сосною за висотою у вологих суборах становить 2,0, а над сосною та ялиною у вологих сугрудах – 2,3-2,4 раза. У 5-річних лісових культурах за показником середньої висоти модрина має перевагу над сосною в 1,5-2,2, над ялиною – в 2,6-3,6 раза.
Під час створення лісових культур використано переважно схему розміщення садивних місць – 2,0 х 1,0 м з розрахунку на можливий відпад модрини. Однак він виявився незначним (4-7%), тому крок садіння для породи, враховуючи її високу інтенсивність росту, є недостатнім.
З урахуванням підтипів лісорослинних умов, в умовах С2-С3, крок садіння модрини доцільно запровадити в межах 1,5-2,0 м, а в умовах В2-В3 – 1,3-1,5 м.
47
Rebezniuk, I. T. "Інженерно-технічна освіта і наука: здобутки та перспективи." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 10 (December 26, 2019): 45–48. http://dx.doi.org/10.36930/40291008.
Full textAbstract:
Проаналізовано здобутки інженерно-технічної освіти і науки в НЛТУ України. Коротко висвітлено історію формування Навчально-наукового інституту інженерної механіки, автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій. Окреслено спеціальності, за якими в інституті готують бакалаврів, магістрів і докторів філософії. Розглянуто структуру інституту, його кадрове та матеріально-технічне забезпечення. Викладено інформацію про участь фахівців інституту в розроблянні проектів стандартів вищої освіти України для бакалаврського й магістерського рівнів та в удосконалюванні науково-технічної термінології. Подано результати впровадження наскрізної програми екологізування навчального процесу. Наголошено на важливості застосування матеріальної бази курсів готування водіїв транспортних засобів для навчання студентів за спеціальностями інституту. Охарактеризовано оригінальні наукові школи, основні наукові проблеми та напрями досліджень. Розглянуто доробок науковців інституту за десятирічний термін. Виокремлено важливість проведення освітянської та наукової діяльності у співпраці з галузевими підприємствами. Висвітлено складники міжнародної співпраці для розвивання інженерно-технічної освіти. Викладено перспективи розвивання її в НЛТУ України для фахівців лісового господарства, деревообробної та меблевої промисловості.
48
Лялін, О. І., О. М. Тарнопільська, Л. І. Ткач, С. І. Мусієнко, and В. В. Бондаренко. "Схожість, збережуваність і стан сіянців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), вирощених у контейнерах." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 44–48. http://dx.doi.org/10.36930/40300208.
Full textAbstract:
На базі двох підприємств Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, а саме ДП "Чугуєво-Бабчанське ЛГ" та "Вовчанське ЛГ" в умовах Лівобережного Лісостепу України визначено ґрунтову схожість сіянців сосни звичайної у контейнерах із різним складом субстрату. Досліджено та узагальнено значення збереженості та життєвого стану сіянців з урахуванням впливу складу субстрату коренезакриваючої грудки контейнера. Дослідним шляхом проаналізовано вісім варіантів субстратів: чотири двокомпонентних торфовмісних та чотири трикомпонентних тирсо-перегноєвмісних. Встановлено комплексну перевагу над контролем за названими вище біометричними показниками варіантів із використанням торфу з базовим ґрунтом в субстраті Тф : Ґ – 1 : 1 та найбільшою мірою варіанта з використанням ґрунту, перегною й тирси у пропорціях частин 6 : 3 : 1. Результати досліджень із визначення оптимального складу субстрату для вирощування сіянців сосни звичайної із закритою кореневою системою підтвердили високі показники схожості, отримані у варіантах з використанням трикомпонентних сумішей перегною, тирси та темно-сірого опідзоленого середньо суглинкового лісового ґрунту на лесах. Серед випробуваних субстратів при об'ємі контейнера 500 см3 за комплексом переваг за досліджуваними показниками схожості, збережуваності та стану торфовмісний варіант із рівними частинами темно-сірого лісового середньо суглинкового опідзоленого ґрунту та торфу (Тф : Ґ – 1 : 1) та варіант трикомпонентної суміші Ґ : П : Т – 6 : 3 : 1 є найбільш збалансованими за основними ґрунтовими параметрами та найбільш оптимальними з досліджуваних для продуктивного росту сіянців сосни звичайної із закритою кореневою системою. Темно-сірі лісові опідзолені середньо суглинкові ґрунти на лесах за рівнем потенційної родючості є одними з найродючіших ґрунтів України. Їх формування відбувалося під достатньо розрідженими широколистяними лісами з добре розвиненим трав'яним покривом на важко глинистих карбонатних лесах. Поєднання таких факторів ґрунтоутворення, як наявність значної кількості високо зольного органічного опаду, а також материнської породи, насиченої кальцієм та глинистими частками, надає темно-сірим опідзоленим ґрунтам високої поживної здатності.
49
Portakh, S. V., and M. M. Korol. "Порівняння шести функцій щільності розподілу для моделювання таксаційної будо¬ви за діаметром модальних ялицевих деревостанів Українських Карпат." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 6 (July 27, 2018): 39–42. http://dx.doi.org/10.15421/40280607.
Full textAbstract:
Для дослідження таксаційної будови за діаметром ялицевого елемента лісу у семи підприємствах лісового господарства Українських Карпат та в НПП "Сколівські Бескиди" закладено 14 прямокутних тимчасових пробних площ та 61 кругову пробну площу (у 15 таксаційних виділах). Дані суцільного переліку дерев ялиці зі замірами їх діаметрів використано для визначення особливостей розподілу кількості дерев за діаметром. Моделювання фактичного розподілу кількості дерев здійснено за допомогою шести фунцій щільності розподілу: дво-, три-, та семипараметричного розподілу Вейбулла, гамма- та бета-розподілу, Sb розподілу Джонсона. Виявлено, що ялицеві деревостани характеризуються значною мінливістю діаметра. За результатами аналізу основних усереднених статистичних показників різних функцій розподілу за діаметром ялицевого елемента встановлено, що дво-, трипараметричний розподіл Вейбулла, гамма- та бета-розподіл завищують показники асиметрії та ексцесу порівняно із фактичним розподілом, Sb розподіл Джонсона занижує ці показники порівняно з фактичними, найближчі результати має бімодальний розподіл Вейбулла. Отримані результати непараметричної оцінки за допомогою χ² критерію Пірсона дають змогу зробити висновок, що найпридатнішою функцією для дослідження таксаційної будови модальних ялицевих деревостанів Українських Карпат є семипараметричний розподіл Вейбулла, а найменш точним – гамма-розподіл.
50
Шевченко, Валентина, Оксана Лагутенко, Тетяна Настека, and Валерія Шевченко. "ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СЕЛА РУСАНІВ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 99–103. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-22.
Full textAbstract:
В залежності від конкретного природного середовища, розвитку інфраструктури, особливостей забудови, діючих виробництв, наявних рекреаційних зон, у різних населених пунктах складається певна еколого-біологічна ситуація. Визначено основні чинники негативного впливу на еколого-біологічний стан компонентів довкілля села Русанів Броварського району. Через Русанів протікає річка Трубіж, на акваторії якої спостерігається замулення, зниження водності. Через село проходить автомобільна дорога державного значення Н-07 Київ – Суми – Юнаківка, яка впливає на ряд показників якості повітря. Хвойні та листяні ліси навколо села відносяться до державного підприємства “Бориспільське лісове господарство”, що здійснює системи рубок головного користування та рубки для формування і оздоровлення лісів. На території села знаходиться об’єкт екологічної мережі – заказник ботанічний „Оврамівсько-Івашківський”. Тут виявлено місцезростання лілії лісової, занесеної до Червоної книги України. Сформульовано пропозиції щодо мінімізації антропогенно-техногенного впливу на природне середовище.