Journal articles on the topic 'Підвищення пропускної здатності'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Підвищення пропускної здатності.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 15 journal articles for your research on the topic 'Підвищення пропускної здатності.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ковальова, Юлія. "МОДЕЛЮВАННЯ ТОПОЛОГІЇ БЕЗДРОТОВИХ СЕНСОРНИХ МЕРЕЖ." System technologies 1, no. 132 (March 27, 2021): 92–98. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-1-132-2021-07.
Full textAbstract:
До числа основних проблем досліджень бездротових сенсорних мереж (БСМ) відносяться моделювання та управління топологією мережі з метою підвищення її зв'язності, а також маршрутизація з мінімальними часовими і енергетичними затратами. В роботі здійснено порівняння можливих топологій БСМ між собою та розглянуто статистику кінцевої затримки, пропускної здатності, завантаження. Ре-зультати вказують на те, що деревоподібна мережа має більшу пропускну здатність і кінцеву затримку. Крім того, згасання погіршує продуктивність мережі та накладні витрати на маршрутизацію. Зроблено висновок, що продуктивність мережі з топо-логією зірки прийнятна для малих мереж, тоді як на основі сітки найкраще підходить для мереж з великою кількістю мобільних вузлів.
2
Лисак, В. В., М. В. Деркач, and І. С. Скарга-Бандурова. "Інтеграція алгоритмів транспортної логістики для сервісу паркування." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 8(264) (January 12, 2021): 5–9. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-5-9.
Full textAbstract:
У статті розглянута проблема пошуку місця для паркування, оскільки з підвищенням рівня урбанізації це стає все більш складним завданням, особливо в великих містах. Для пошуку оптимального маршруту до вільного центру паркування на найкоротшій відстані від водія, виключаючи ділянки дороги, де здійснюється максимальний рух транспорту, пропонується алгоритм, на основі інтеграції алгоритмів Дейкстри та Форда-Фалкерсона. В роботі розглянуто алгоритми транспортної логістики, а саме алгоритм пошуку максимально можливої пропускної здатності мережі, зокрема алгоритм Форда-Фалкерсона, та алгоритми пошуку найкоротшої відстані, такі як алгоритм Дейкстри, алгоритм Флойда — Уоршелла та алгоритм Суурбалле. Проведено тестування алгоритмів, для цього попередньо визначено транспортну мережу існуючих центрів паркування міста Сєвєродонецьк. Оскільки в ході тестування визначено, що час виконання алгоритму Дейкстри швидше для всіх пошукових відстаней, то саме цей алгоритм інтегрується з алгоритмом пошуку максимально можливої пропускної здатності мережі. Це дає оптимальне рішення щодо шляху до найближчого парковочного центру, мінуючи найбільш навантажені ділянки дороги транспортної мережі на прикладі міста Сєвєродонецьк і розширює функціонал сервісу. Крім того, сервіс паркування використовується для моніторингу та інформування про стан доступності кожного окремого центру паркування, а також здійснює управління місцем паркування, як безпосередньо власником автотранспорту, так і власником центру. Сервіс призначений для отримання інформації про кількість вільних місць для паркування в режимі реального часу; про час, коли доступні місця для паркування, щоб користувачі могли зарезервувати місце на вибраній автопарковці. Розробка спрямована на підвищення якості наданих послуг у сфері автотранспорту.
3
Вишняков, Володимир Михайлович, and Мхамад Ібрагім Ахмад Альомар. "Збільшення корисного завантаження вузлового обладнання комп’ютерних мереж." New computer technology 11 (November 22, 2013): 159–60. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v11i1.164.
Full textAbstract:
Однією з важливих умов під час експлуатації вузлового обладнання комп’ютерних мереж є забезпечення високого значення коефіцієнту корисного завантаження обладнання [1]. Цей коефіцієнт визначають як відношення середньої швидкості передачі даних крізь вузлове обладнання до пропускної здатності даного обладнання. Проблема збільшення коефіцієнту корисного завантаження вузлового обладнання полягає в тому, що магістральний трафік має пульсуючий характер, який відносять до самоподібних (фрактальних) випадкових процесів [2]. Таким процесам притаманні непередбачувані зміни та неможливість прогнозування. Через це існуючі технології обробки протокольних блоків даних в умовах пульсуючого трафіку не в змозі забезпечити високий рівень завантаження вузлового обладнання (ВО), зокрема магістральних мультиплексорів, комутаторів, маршрутизаторів, шлюзів, серверів тощо.Ступінь завантаження ВО поточним трафіком на проміжку часу τ визначається коефіцієнтом завантаження КВО – відношенням досягнутої на цьому проміжку швидкості (інтенсивності) обробки пакетів ІВО до пропускної спроможності цього обладнання СВО,тобтоКВО=ІВО/СВО. По мірі підвищення завантаження ВО на часових ділянках сплесків трафіку ймовірність перенавантаження зростає, що може призвести до лавиноподібного збільшення втрат пакетів і, отже, до перевищення нормативного значення коефіцієнту втрат пакетів, що неприпустимо [3]. Тому доводиться суттєво обмежувати середню швидкість обробки пакетів на портах ВО у порівнянні із його пропускною здатністю з тим, щоб уникнути втрат пакетів під час пульсацій трафіку. Робота пакетної мережі може вважатися лише тоді ефективною, коли кожен її ресурс є суттєво завантаженим, але не перенавантаженим. Оскільки обладнання сучасних пакетних мереж є високо вартісним, то міркування економічної доцільності змушують прагнути до найбільш повного використання ресурсів такого обладнання, щоб обробляти якомога більші обсяги даних у перерахунку на одиницю вартості задіяного обладнання, і при цьому в умовах пульсацій трафіка намагатися не втратити якість обробки інформації. Тобто, необхідно намагатися забезпечити оптимальний компроміс між рівнем завантаження ресурсів мережі і якістю надання послуг.З метою підвищення завантаженості вузлового обладнання (ВО) визначено можливі шляхи удосконалення технології адаптивного управління розподілом ресурсів пакетних мереж [4; 5]. У роботі [5]пропонується ефективний спосіб збільшення корисного завантаження ВО за рахунок використання механізму адаптивного перерозподілу пропускної спроможності пакетного комутатора між його портами у реальному часі. Проте цей спосіб не враховує статистичні характеристики реального пакетного трафіку, що суттєво зменшує ефективність застосування вищеназваного способу на практиці. Окрім того, не враховується негативний вплив системних помилок, пов’язаних із адаптивністю та дискретністю процесу перерозподілу. З метою підвищення ефективності адаптивного управління авторами проведено дослідження статистичних характеристик реального пакетного трафіку і запропоновано способи перетворення нестаціонарних потоків трафіку у квазістаціонарні відрізки, що надає можливість зменшення системних помилок адаптивного управління. При цьому потік пакетів розподіляється на декілька черг з різним пріоритетом [5]. Для визначення пріоритету аналізуються тільки заголовки пакетів, що забезпечує мінімальну затримку під час аналізу.
4
КРИСТОПЧУК, Михайло, Ігор ХІТРОВ, Олег ЦЬОНЬ, and Олег ПОЧУЖЕВСЬКИЙ. "ДОСЛІДЖЕННЯ КООРДИНОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ПОТОКАМИ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ МІСТА." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 19, 2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.511.
Full textAbstract:
Проблеми, пов’язані з погіршенням функціонування вулично-дорожньої мережі суттєво впливають на роботу всього транспортного комплексу міста. Затримки транспорту в процесі руху, виникнення заторів, які характеризуються збільшенням часу на переміщення, погіршення транспортного обслуговування, підвищення рівня забруднення міського середовища внаслідок збільшення шкідливих викидів і підвищення рівня шуму, зростання кількості дорожньо-транспортних пригод свідчать про невідповідність пропускної здатності вулично-дорожньої мережі міст сучасному рівню автомобілізації. Найбільші труднощі з раціональною організацією дорожнього руху виникають на перехрестях вулиць, оскільки вони є «вузькими місцями» на вулично-дорожній мережі з погляду ефективного та безпечного обслуговування транспортних та пішохідних потоків. Для управління дорожнім рухом на перехрестях найчастіше використовують світлофорне регулювання, яке дає змогу підвищити безпеку дорожнього руху, скоротити затримки учасників дорожнього руху, зменшити споживання енергоресурсів та негативний вплив на довкілля, що, в свою чергу, має істотний вплив якість життя у містах.
Створюючи умови для оптимізації роботи регульованих перехресть потрібно враховувати технічний стан транспортних засобів, стан дорожнього покриття та технічні засоби регулювання дорожнього руху. Зменшення витрат часу на пересування, мінімізація фінансових і матеріальних витрат, забезпечення безпеки руху автомобілів і пішоходів, комфорт та зручність при пересуваннях є основними вимогами до функціонування вулично-дорожньої мережі та транспортної інфраструктури. В багатьох випадках, інтенсивність руху транспортних засобів перевищує пропускну здатність вулично-дорожньої мережі, тому важливим є питання підвищення ефективності її функціонування із найменшими капітальними фінансовими витратами.
У роботі розглянуто результати дослідження впливу координованого управління транспортними потоками в центральній частині міста Рівне на зниження транспортних затримок при проїзді перехресть транспортними засобами та запропоновано технічні рішення щодо підвищення безпеки дорожнього руху шляхом обладнання перехресть додатковими технічними засобами регулювання дорожнього руху.
Ключові слова: інтенсивність транспортних потоків, склад транспортного потоку, координоване управління, потік насичення, регульоване перехрестя, цикл світлофорного регулювання.
5
Dovzhenko, N. "Analysis of methods of increase of traffic capacity of the sensor networks and the ways of reliability support of the information." Modern information security, no. 3 (2018): 45–50. http://dx.doi.org/10.31673/2409-7292.2018.034550.
Full text
6
Шматко, Дмитро, Володимир Авер’янов, Олександр Коробочка, and Олександр Сасов. "КОМПЛЕКСНЕ РІШЕННЯ ЗАДАЧІ ВИБОРУ РУХОМОГО СКЛАДУ ТА УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ." Математичне моделювання, no. 1(44) (July 1, 2021): 76–82. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.235975.
Full textAbstract:
Основними заходами, прийнятими на автомобільному транспорті в останні роки і спрямованими на підвищення ефективності виробництва, підвищення продуктивності праці, були: організаційні заходи для збільшення використання транспортних засобів, більш повне використання їх вантажопідйомності та місткості, скорочення порожніх пробігів, розробка оптимальних схем перевезення вантажів, вдосконалення технології організації перевезень, підтримання ритмічності вантажно-розвантажувальних робіт за добу. Подальший розвиток та вдосконалення автомобільного транспорту вимагає підготовки кваліфікованих інженерно-технічних працівників, які мають сучасні передові засоби організації, планування, впровадження, аналізу транспортного процесу. Важливим завданням організації перевезень є вибір ефективних транспортних засобів, які найкраще відповідають конкретним умовам. Технічні та експлуатаційні характеристики автомобіля визначаються організацією перевезення та сукупністю його експлуатаційних властивостей: вантажопідйомність, використання ваги, швидкісні характеристики, економія палива тощо.
Метою роботи є вирішення взаємопов’язаних задач щодо визначення спеціалізації та вибору пропускної здатності рухомого складу, що забезпечує низькі транспортні витрати та високу продуктивність автомобіля.
Виходячи з конкретних умов, можна встановити взаємозв'язок між відстанню перевезення вантажу, величиною його щоденного споживання, вартістю вантажу та оптимальною вантажопідйомністю рухомого складу, при якій сумарні витрати, що складаються з витрат на перевезення вантажу, вартості матеріальних засобів в обігу та капіталовкладень в рухомий склад й складське господарство, досягають мінімуму.
7
Назаров, Александр. "Підвищення гальмівної ефективності двовісних транспортних засобів під час виконання екстрених гальмувань у експлуатаційних умовах." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 22 (December 7, 2020): 8–18. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.8-18.
Full textAbstract:
Розглянуто питання підвищення гальмівний ефективності двохосьових транспортних засобів в експлуатаційний період.
Для обгрунтування можливості підвищення ефективності гальмування двохосьових транспортних засобів в експлуатаційний період використано метод математичного моделювання руху двохосьового автотранспортного засобу, загальмовуваного на автомобільних дорогах, що мають поперечний ухил, з урахуванням дії складових сили аеродинамічного опору. Встановлено, що в разі виконання екстреного гальмування двохосьовим автотранспортним засобом в початковий момент гальмування є потенційна можливість реалізації більшої за величиною гальмівної сили на задній осі, що в результаті дозволить реалізувати відносно більшу ефективніть.
Крім того, в зв'язку з прогнозованим зростанням інтенсивності та швидкості руху транспортних засобів, а також пропускної здатності автомобільних доріг, до забезпечення безпеки дорожнього руху пред'являються підвищені вимоги. Збільшення інтенсивності й швидкості руху, зокрема, двовісних транспортних засобів, як обладнаних, так і не обладнаних електронними системами стеження за процесом гальмування, може бути досягнуто за рахунок ряду заходів, в тому числі забезпечення мінімально допустимої дистанції між окремими транспортними засобами, що рухаються в єдиному потоці.
Теоретичні дослідження проведено на математичній моделі загальмовуваного двовісного транспортного засобу при різних начальних швидкостях руху, що змінюються в межах 60-100 км/год. Встановлено, що залежно від величини початкової швидкості гальмування величина зміни нормального навантаження на колесах задньої осі може досягати 23-32% в початковий момент екстреного гальмування на сухому асфальтобетоні.
Аналіз відносної зміни нормальних навантажень на осях транспортних засобів при екстреному гальмуванні з урахуванням експлуатаційних факторів показує, що нормальні навантаження на задній осі, отримані за уточненими залежностям, відрізняються від нормальних навантажень на цій же осі, визначених за класичною методикою, що створює передумови для посилення задніх гальм транспортного засобу з метою підвищення його гальмівний ефективності. Однак, при цьому повинні бути задіяні електронні пристрої, які відстежують зміну нормального навантаження на колесах транспортного засобу.
8
Vatsyk, M. O. "ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КРОВОНОСНОГО РУСЛА ЛЕГЕНЬ ЩУРІВ У НОРМІ ТА ЙОГО РЕОРГАНІЗАЦІЯ ПРИ ЗАГАЛЬНОМУ ЗНЕВОДНЕННІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (August 8, 2018): 28–35. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9273.
Full textAbstract:
Експериментальне моделювання різноманітних захворювань на тваринах є одним із основних методів вивчення закономірностей розвитку патологічних процесів, що часто трапляються у клінічній практиці. Для об’єктивної порівняльної оцінки експериментальних даних та їх наступної екстраполяції на людину важливо знати основні морфометричні параметри органів і тканин у нормі. Щодо загального зневоднення, то воно виникає внаслідок найрізноманітніших фізіологічних та патологічних станів і може бути причиною тяжких порушень у різних органах, включаючи легені.
Мета дослідження – встановити особливості структурно-просторової організації кровоносного русла легень щурів у нормі та дати кількісну характеристику змін його окремих параметрів при загальному зневодненні.
Матеріали і методи. Експерименти проведено на білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях, яким моделювали загальну дегідратацію різного ступеня важкості. Дослідження проводили з використанням рентгенангіографічних, гістологічних, морфофметричних і статистичних методик.
Результати. За результатами проведеного дослідження було встановлено певні видові особливості структурної організації легеневої тканини і кровоносного русла легень у щурів і дана їх кількісна оцінка. До цих особливостей належать співвідношення між правою і лівою легенями за об’ємом і масою, поділ на частки кожної із легень та відповідне галуження їх кровоносних судин. Особливістю є також досить часте виявлення артерій «замикаючого» типу. При тривалому загальному зневодненні відмічено висхідну вазоконстрикцію з одночасним зниженням пропускної cпроможності гілок легеневих артерій дрібного і середнього калібру та розширенням просвіту і збільшенням ємності інтраорганних артерій великого калібру.
Висновки. 1. У щурів права легеня за об’ємом і масою значно переважає ліву, їх співвідношення складає 2,22 до 1,00. 2. Особливістю легень щурів є їх поділ на частки: права поділяється на 4 частки, у лівій частковий поділ не виражений, що визначає особливості галуження правої і лівої легеневих артерій. 3. Тривале загальне зневоднення призводить до зниження пропускної здатності кровоносних русел легень за рахунок підвищення тонусу і звуження просвіту гілок легеневих артерій дрібного і середнього калібру, а також бронхіальних артерій з одночасним розширенням просвіту і збільшенням ємності інтраорганних артерій великого калібру.
9
Obertykh, Roman, Andrіі Slabkyі, Sergei Аndrukhov, and Vitaliy Kudrash. "Parametric single-time generators impulses of a pressure increased towing confidence." Journal of Mechanical Engineering and Transport 9, no. 1 (July 24, 2019): 82–88. http://dx.doi.org/10.31649/2413-4503-2019-9-1-82-88.
Full text
10
Лемешко, О. В., and М. О. Євдокименко. "Вдосконалення потокової моделі маршрутизації в мультисервісній телекомунікаційній мережі із забезпеченням якості обслуговування." Системи озброєння і військова техніка, no. 1(61), (May 14, 2020): 31–43. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.04.
Full textAbstract:
У статті запропонована вдосконалена потокова модель маршрутизації в мультисервісній телекомунікаційній мережі. Вона ґрунтується на оновлених умовах забезпечення якості обслуговування за показниками пропускної здатності, середньої міжкінцевої затримки та ймовірності втрат пакетів. Це особливо актуально для мереж військового призначення, які функціонують в умовах обмеження мережного ресурсу, спричиненого постійною радіоелектронною та вогневою протидією противника. Отримати шукані умови забезпечення якості обслуговування вдалося на основі використання тензорного підходу до моделювання мультисервісних телекомунікаційних мереж. Як показали результати проведеного дослідження з підвищенням завантаженості телекомунікаційної мережі число задіяних маршрутів поступово зростало. Таким чином, оновлені умови забезпечення якості обслуговування були адекватними в умовах реалізації як одношляхової, так і багатошляхової маршрутизації, що сприяло більш ефективному використанню доступного мережного ресурсу.
11
Herasymiuk, I. E., and A. H. Korytskyy. "ОСОБЛИВОСТІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПЕРЕБУДОВИ КРОВОНОСНИХ СУДИН НИРОК ЗА УМОВ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 16, 2018): 125–29. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9418.
Full textAbstract:
Як відомо, нирки відіграють в організмі важливу дезінтоксикаційну роль. Усі отруйні речовини, що потрапляють в організм, виводяться з нього в основному трьома шляхами: фільтрацією, екскрецією та секрецією. Однією із таких речовин є ацетилсаліцилова кислота. Її токсична дія у великих дозах і при помилковому застосуванні може спричиняти важкі отруєння, нерідко з летальними наслідками. Тим більше, що поширеність аспіриновмісних знеболювальних продуктів, які наявні майже у кожному домогосподарстві, робить їх загальндоступними джерелами ненавмисного та суїцидального прийому. Зокрема, використання саліцилатів продовжує бути досить частою причиною отруєння у дітей і підлітків.
Мета дослідження – установити особливості морфофункціональної перебудови кровоносних судин нирок за умов гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою тяжкого ступеня та їх кількісна характеристика.
Матеріали і методи. Експерименти проведено на 24 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях. З них 12 тварин склали контрольну групу, іншим 12 тваринам одноразово внутрішньошлунково вводили ацетилсаліцилову кислоту з розрахунку 500 мг на 1 кг маси тіла для моделювання тяжкого ступеня токсичності. Дослідження проводили з використанням ін’єкційних, рентгенангіографічних, гістологічних, морфометричних і статистичних методик.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що при тяжкому ступені гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою у нирках виникають виражені морфофункціональні ознаки розладів органного кровообігу, що проявляються значним застійним венозним повнокровʼям. У відповідь на це артеріальний відділ кровоносного русла рефлекторно реагує підвищенням тонусу міжчасточкових артерій та артеріол зі зменшенням їх пропускної здатності, що може бути захисною реакцією для попередження гемодинамічного перевантаження гемомікроциркуляторної ланки й у науковій літературі описують як рефлекс Китаєва. При цьому одночасно спостерігають компенсаторне розширення просвіту зі збільшенням ємності дугових і міжчасткових артерій. Виявлені судинні реакції можуть бути причиною розвитку функціональних і дистрофічних змін у структурних компонентах паренхіми органа як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності, що цілком узгоджується із сучасними уявленнями про механізми розвитку органної дисфункції.
Висновки. При тяжкому ступені гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою у нирках щурів виникають виражені морфофункціональні ознаки розладів органного кровообігу, які полягають у застійному венозному повнокров’ї, рефлекторному підвищенні тонусу міжчасточкових артерій та артеріол і компенсаторному розширенні просвіту дугових та міжчасткових артерій. Виявлені судинні реакції можуть бути причиною розвитку функціональних і дистрофічних змін у структурних компонентах паренхіми органа як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності.
12
Tkachov, V., K. Halchenko, A. Kovalenko, and O. Yeroshenko. "КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СТАНДАРТУ БЕЗПРОВІДНОЇ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ У ВИСОКОМОБІЛЬНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖАХ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 66 (December 1, 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.4.063.
Full textAbstract:
В статті розглянуто особливості функціонування високомобільних комп’ютерних мереж в умовах мінливості середовища передачі даних, його впливу на швидкість передачі даних між вузлами та методику визначення критеріїв вибору різних стандартів безпровідної передачі даних. Метою статті є розробка критеріальної бази селективного вибору стандартів безпровідної передачі даних у високомобільних комп’ютерних мережах в залежності від стану середовища передачі даних та віддаленості вузлів між собою. Отримані результати дозволяють: виокремити науково-прикладну задача розробки критеріальної бази селективного вибору стандартів безпровідної передачі даних у окремий клас задач у області рухомих комп’ютерних мереж; продовжити подальший розвиток методики підвищення живучості високомобільних комп’ютерних мереж в умовах мінливості пропускної здатності каналів зв’язку між вузлами; вирішити задачу розрахунку нестаціонарного коефіцієнта готовності відносно всіх інтерфейсів передачі корисних даних вузлами високомобільних комп’ютерних мереж. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропоновані критерії, за результатами модельного експериментування, дають ефект 15% скорочення часу на передачу обсягу даних в умовах нормального функціонування високомобільної комп’ютерної мережі у гетерогенному просторі та динамічною зміною відстані між вузлами мережі за наперед заданою траєкторією руху. Сформульовано напрями подальшої роботи, зокрема запропоновано проведення ряду прикладних експериментів для виявлення закономірності функціонування реальних високомобільних мереж в умовах обмеженого енергетичного запасу ходу вузлів та впливу зовнішнього середовища на нього.
13
Чорнобай,, Р. І., and Д. А. Маковєєнко. "АНАЛІЗ ПІДВИЩЕННЯ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ПРИ ВИКОРИСТАННІ SFR В МЕРЕЖІ E-UTRA." Refrigeration Engineering and Technology 50, no. 1 (December 9, 2014). http://dx.doi.org/10.15673/0453-8307.1/2014.32665.
Full text
14
Palant, Oleksii, Vyacheslav Stamatin, and Yuriy Tararuyev. "ECONOMIC ASPECTS OF INCREASING THE THROUGHPUT OF METRO STATIONS." Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Economy and Management 70, no. 5 (2020). http://dx.doi.org/10.32838/2523-4803/70-5-9.
Full text
15
Slabyy, O. B. "Морфогенез пострезекційного легеневого серця." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (November 8, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2017.3.8130.
Full textAbstract:
Розвиток легеневого серця викликає ряд компенсаторно-адаптаційних процесів на всіх рівнях структурної організації, які відіграють ключову роль у його декомпенсації. Адекватно оцінити різні фізіологічні процеси, що виникають, можна за допомогою морфометрії, яка найбільш повно об’єктивізує результати морфологічних досліджень, дозволяє логічно інтерпретувати механізми морфогенезу ушкоджених органів, визначити адаптаційні резерви та можливості корегуючих впливів. Незворотні патологічні процеси легеневої тканини часто є показами для резекції легень, яка продовжує залишатись одним з найбільш травматичних оперативних втручань, що супроводжується частими ускладненнями через раптове підвищення опору у малому колі кровообігу, внаслідок зменшення його об’єму. Недостатній розвиток адаптаційно-компенсаторних можливостей міокарда може спричинити гостру недостатність правого шлуночка – гостре легеневе серце. Видалення 1/3 та більше легеневої тканини може призводити до розвитку синдрому гіпердинамії правого шлуночка, дилатації на етапі декомпенсації хронічного легеневого серця, артеріальної гіпертензії у малому колі кровообігу та розвитку легеневого серця, яке характеризується зростанням маси та розширенням камер серця з домінуванням гіпертрофії та дилатації правого шлуночка і правого передсердя, потовщенням стінки артерій, звуженням їх просвіту, зниженням пропускної здатності, зростанням кількості ушкоджених ендотеліоцитів, венозним повнокрів’ям закапілярних венул та венул, погіршенням секреторної активності міоендокринних клітин передсердь, дистрофією, некробіозом кардіоміоцитів, ендотеліоцитів, стромальних структур, інфільтративними та склеротичними процесами. За допомогою морфометрії встановлено, що правостороння пульмонектомія у віддалені строки після оперативного втручання у свиней в’єтнамської породи та лабораторних білих щурів-самців призводить до вираженого ремоделювання камер серця, яке характеризується незбалансованим, диспропорційним зростанням мас та розширенням камер серця. Також у пострезекційному легеневому серці виникає виражена структурна перебудова переважно дрібних артерій шлуночків та передсердь, виражене ремоделювання судин мікрогемоциркуляторного русла шлуночків серця та передсердь. При декомпенсації гіпертрофованого серця секреторна активність міоендокриноцитів знижується. Стадії морфогенезу гіпертрофованого міокарда: компенсоване та декомпенсоване легеневе серце характеризуються кардіометричними параметрами. Найбільш інформативними є показники, які відображають незбалансованість і диспропорційність гіпертрофічних та гіперпластичних процесів на всіх рівнях організації серцевогом’яза.