Academic literature on the topic 'Підбір реклами'

У статті виокремлено й проаналізовано особливості рекламного тексту, який розглядається як коротке інформаційне повідомлення, створене для того, щоб стимулювати збут продукту або послуги. Це повідомлення, яке має сильний переконливий вплив, виражений за допомогою лінгвістичних засобів мови. Рекламні тексти часто націлені на велику аудиторію й розраховані на переконання цієї аудиторії придбати певний продукт. Тому основне завдання перекладача – збереження цієї мети, що вимагає врахування певних особливостей і функцій у процесі перекладу. Досліджено структуру рекламного тексту й виділено основні його частини. Виявлено, що переклад рекламного тексту залежить від сфери спілкування, які можна представити такими блоками, як торговельно- комерційна, соціально-культурна, навчально-професійна, сімейно- побутова та спортивно-оздоровча. Уніфіковано завдання на переклад реклами й розглянуто етапи роботи з рекламним текстом. Виявлено закономірності та специфіку відбору мовних засобів для надання тексту реклами виразності, лаконічної інформативності, привабливості й переконливості з метою максимального впливу на потенційного споживача. Установлено, що при перекладі реклам зазвичай використовують два основні методи: калькування й різного роду перекладацькі трансформації. Визначено види перекладу, які використовуються при перекладі рекламних текстів. Виявлено, що за своєю складністю переклад рекламного тексту схожий на переклад художнього твору. Проаналізовано художні засоби, які використовують при перекладі реклами. Установлено, що алегорія, метафора, порівняння, паралелізм, різні види повторів, алітерація, ономатопея, концентрація імперативних форм дієслова й конотативних прикметників – усе це широко презентовано в рекламних текстах. Виявлено, що загальними рисами всіх рекламних текстів можна вважати специфічний підбір лексики, низькочастотних слів; часто стилістично забарвлені слова; уживання ідіом і цитат для створення образності; заклик до дій за допомогою імперативу; широке використання особових і присвійних займенників; використання номінативних речень; прийом паралелізму й повтору; широкий спектр прикметників і прислівників.

У статті здійснено аналіз актуальних підходів до визначення поняття "реклама". Застосовано субстанційний підхід для його дефініювання, який продовжуючи класичну традицію наукового мислення, проголошує основоположним принципом розуміння об’єкта наукового пізнання як стійкої сутності, зведення багатоманітності й мінливості властивостей до постійного, відносно сталого й постійно існуючого означення. Наголошено, що саме у предметному полі філософських наук з урахуванням актуальних досліджень в комунікативістиці та економічних наук, можна визначити його сутність та атрибутиви. Етимологія поняття у різних мовах дозволяє визначити наступні характеристики: закликання, повторене голосно кілька разів; звернення уваги; повернення (інформації). З’ясовано, що більшість визначень понять акцентують на окремих комерційних, комунікативних чи субстратних ознаках і не наголошують на суті цього соціального феномену. Виявлено, що у визначенні, яке дане Дж. Річардсом та К. Курраном, запропоноване на основі аналізу цього поняття в американських підручниках, актуальних на кінець ХХ століття, і яке найбільше відображає сутність цього явища, низка характеристик є акцидентними. Це, по-перше, платність, а по-друге – знеособленість. Ці характеристики охоплюють не усі форми та види реклами. Також у ньому не враховано діяльнісний аспект функціонування реклами у суспільстві. Запропоновано на основі субстанційного підходу тлумачити рекламу як комунікативну діяльність спонукального характеру, яка має на меті привернення уваги до об’єкта рекламування для взаємного обміну. Атрибутами реклами є рекламне повідомлення та привернення уваги. Перше розуміється як основний елемент комунікації, що передбачає трансляцію ідеї, яку рекламодавець намагається донести до конкретної цільової аудиторії, з метою спонукати до певної дії, викликати реакцію. Друге наголошує на тому, що саме реклама на відміну від інших інформаційних повідомлень ставить за мету привернути увагу. На сучасному етапі ця ознака дозволяє виявити рекламне повідомлення в інформаційному шумі.

Статтю присвячено висвітленнню явища нативної реклами як новітнього рекламного формату, що полягає в адаптації рекламного контенту до медіасередовища, в якому він розміщений. Визначено, що нативна реклама виникає й активно розвивається паралельно з розвитком онлайн-ЗМІ, в яких традиційні рекламні формати виявляються неефективними. Встановлено, що культура медіаспоживання нового покоління впливає на вибір каналів поширення нативної реклами. Серед сучасних читачів спостерігається високий попит на нішевий контент, тому комерційні публікації в нішевих виданнях викликають довіру. З огляду на це зроблено висновок, що розміщення нативної реклами в нішевих онлайн-виданнях має широкі перспективи. Однак у масових ЗМІ нативна реклама використовується обмежено і подається переважно в тематичних рубриках.Визначено, що нативна реклама в тематичних рубриках масових онлайн-ЗМІ має переважно формат спецпроєктів і спирається на традиційні журналістські жанри: інтерв’ю, аналітична стаття, репортаж. Нішеві видання ширше використовують новітні формати: життєва історія, стаття-лайфхак, підбірка. Також популярні ігрові формати публікацій: тест, генератор.Встановлено, що формати й жанри нативної реклами в нішевих онлайн-виданнях великою мірою залежать від редакційної політики ЗМІ. Переважна більшість видань використовує редакційний контент для подання нативної реклами. В окремих онлайн-ЗМІ допускається використання матеріалів рекламодавця як анонсів або новин про компанію.

Pозглядаються актуальні питання теорії і практики регулю- вання у процесі формування та реалізації державної політики у сфері ре- клами, зокрема, методологічні проблеми застосування архетипного підходу для аналізу регулювання реклами в контексті сталого розвитку України. Рекламна діяльність в сучасних умовах впливає на формування ціннісних орієнтацій суспільства і є однією з причин загострення соціальних супереч- ностей. Багатовекторність реклами і масовий характер зумовлюють пробле- ми її функціонування, зокрема таку, як вплив на раціональність споживання в сучасному суспільстві. Одним з основних завдань реклами є стимулю- вання споживання, а отже, вирішення завдання збалансованого споживан- ня, що визначене Стратегією сталого розвитку України до 2030 р., створює суперечність. Вирішення проблеми вимагає трансформації концептуаль- них основ регулювання рекламної сфери. Обґрунтовано необхідність вироблення парадигми регулювання реклами на основі ціннісних установок, на яких ґрунтується концепція сталого розвитку і, зокрема, збалансованого споживання. Певні ціннісні установки (архетипи), що зумовлюють розви- ток регулювання, відповідно мають вплив і на рівень корпоративної соці- альної відповідальності рекламного бізнесу і сприяють досягненню гармо- нізації відносин рекламного бізнесу, суспільства і держави. Обґрунтовано висновок, що питання ціннісних установок у регулюванні реклами з пози- цій завдань Стратегії сталого розвитку щодо збалансованого споживання не має ставитися як вибір альтернативи. Оптимальне співвідношення матері- альних інтересів бізнесу й нематеріальних цінностей суспільства в регулю- ванні рекламної сфери залежить від співвідношення ціннісно-смислових архетипів, коли суб’єкти рекламної діяльності мають дієву мотивацію щодо соціальної відповідальності, яка доповнює, а не виключає корпоративні ін- тереси.

Метою даного дослідження є вивчення завдання побудови рейтинга товарів та послуг на основі відгуків від клієнтів з подальшою кластеризацією та виявлення прихованих зв'язків між різними групами клієнтів. Методи дослідження ефективності реклами, що ґрунтуються на поведінковій функції клієнтів, проводилися досить давно. Традиційно, вони поділяються на методи колабораційної фільтрації та методи контентного аналізу. Наші дослідження лежать осторонь існуючих методів і засновані насамперед на зворотному зв'язку між споживачами товарів та послуг та виробниками.Пандемія коронавірусу призвела до суттєвої зміни відносин між клієнтами (споживачами послуг та товарів) та, відповідно, їх виробниками. У цих умовах велику роль набувають інтернет-реклама. Обмеження переміщення людей призводить до того, що зростає роль інтернету, як з погляду інформаційно-комутативних зв'язків, і з погляду продажу товарів та послуг. Розвиток інтернет-реклами набуває необхідності побудови рейтингу товарів та послуг на основі відгуків від клієнтів. Думка клієнтів стала, як ніколи, визначальною. Необхідність доставки клієнта в той сектор товарів та послуг, який йому цікавий, призводить до завдання виявлення прихованих зв'язків між товарами та послугами, який обирається тією чи іншою групою клієнтів. Були встановлені наступні факти: 1. Пряме використання β-розподілу для аналізу ефективності реклами не завжди є виправданим. У крайніх випадках вона призводить до викривлення результатів ефективності реклами.2. Завдання кластеризації результатів дослідження, заснованих на апроксимації β-розподілу нормальним розподілом, ефективне у разі хороших відгуків клієнтів і неефективне за наявності великої кількості негативних відгуків, що робить цей підхід некоректним. Виробники товарів та послуг отримують неправильну інформацію. Використання кластеризації на основі функції β-розподілу, заданих на тому самому проміжку, дозволяє обійти цю проблему. Застосування методу метричного шкалювання дозволяє провести ефективну кластеризацію інтернет-реклами на основі відгуків клієнтів.

Статтю присвячено аналізу функціонування ідеологічних кодів у слоганах української комерційної телереклами та встановленню лексичних індикаторів їхньої впливовості. Визначено, що поняття «ідеологічний код» та «рекламний слоган» перебувають в одному дефінітивному полі, проте репрезентують відношення «ціле – частина». Установлено, що маркерами ідеологічних кодів у структурі рекламних слоганів є лексеми, що здебільшого мають статус ключових слів. Здійснено таксономізацію зафіксованих одиниць відповідно до класифікації семіотичних знаків Ч. Пірса. Їх розподілено за трьома групами: перша група містить слогани, у яких індикаторами ідеологічних кодів виступають знаки-копії; друга – слогани з маркерами індексального статусу; третя – з маркерами символічного статусу. У межах кожної групи пояснено впливову специфіку лексичних домінант ідеологічних кодів. Доведено, що ідеологічні коди, продуцентами впливовості яких є знаки-копії та знаки-символи, апелюють до емоцій адресата, а коди, впливовість яких забезпечують знаки-індекси, скеровано на раціональну сферу реципієнта.

Проаналізовано сучасну практику формування інноваційних рішень в менеджменті, маркетингу і рекламі. Аргументовано, що недостатній рівень конкретизації цих рішень перешкоджає можливостям їхньої ефективної реалізації. Виявлено і проілюстровано чотири типових способи часткової конкретизації рішень в управлінській практиці. Запропоновано підхід до формування управлінських рішень на основі стандартизації їх структури. Показано, що фреймове представлення рішень дає змогу організувати їх в інформаційний банк з можливістю пошуку рішень за кожною складовою структурної моделі рішення чи їх комбінацією. Запропоновано застосування структурованих таким чином рішень у форматі інформаційного банку як інструменту удосконалення і підвищення ефективності управління.

В статті розглядаються основні сучасні інструменти цифрового маркетингу в сфері сервісів доставки продуктів, товарів і готової їжі. Особлива увага приділяється тому, як коронавірусна пандемія вплинула на розвиток онлайн-ритейлу, де торгівля здійснюється через Інтернет. Без використання цифрового маркетингу, який з нашого поглядуявляє собою інструменти комунікацій зі споживачем та здійснюються за допомогою сучасних цифрових каналів зв’язку, не можливо розраховувати на результат. Було розглянуто особливості та прояв інтегрованих маркетингових комунікацій в різних омніканальних засобах таких, як смартфони, комп’ютери, планшети, телебачення, радіо, цифрові екрани. Крім того, цифровий маркетинг має своє втілення і в офлайн каналах у вигляді посилань на електронні ресурси і qr-кодів. У якості рекомендацій пропонується створювати спецпроекти – це комплексна інтеграція бренду, яка виходить за рамки стандартних форматів. Наприклад, можна створити спецпроект, присвячений Новому року. З точки зору маркетингу можна виявити, які продукти необхідно продати, які зараз існують проблеми із замовленнями, яке потрібне охоплення аудиторії тощо. З точки зору рекламної комунікації, бренди можуть запустити велику акцію і залучити до співпраці партнерів. Розглянуто приклади просування системи доставки продуктів харчування, які існують на нинішньому ринку. Одним з найбільш відомих і ефективних способів комунікації зі споживачами залишається відео-контент: на телебаченні та в Інтернеті. Іншими важливими інструментами для комунікації зі споживачем в онлайн і офлайн-середовищі є: контекстна реклама, таргетована реклама, SMM, е-mail-маркетинг, аутдор-реклама, пуш-повідомлення, SMS, QR-коди. Проаналізуємо, які сучасні інструменти та канали використовують українські онлайн-сервіси швидкої доставки. Об'єктами досліджень стали – Rocket і Glovo. Карантин зіграв для національного рітейлу роль каталізатора, прискоривши тренди, що вже існують в інших розвинених країнах. Виявилося, що інструменти, потрібні для зручних покупок онлайн, в українців уже є: банківські додатки з кредитними пропозиціями, можливість перераховувати гроші з карти на карту, швидкий мобільний Інтернет. Цифровий маркетинг передбачає персоналізований підхід, а це означає, що ви повинні мати уявлення про потреби, переваги, інтереси та інші дані вашого потенційного клієнта.

Актуальність. На сьогоднішній день все більш стає популярною ідея створення інтернет-сервісів, які не потребують будь-якої оплати за використання. Це допомагає розширити кількість користувачів, оскільки не всі користувачі готові, або можуть оплачувати використання сервісом. Для цього все більше сервісів використовують влаштовану в них рекламу як головне джерело прибутку. Це дозволяє сервісам бути незалежними та не втрачати ідентичності. Враховуючи це, є дуже актуальною ідея розробки системи, яка буде показувати таргетовану рекламу користувачам, які користуються даним сервісом. Це дозволить рекламодавцям менше витрачати грошей на рекламу та дозволить користувачам отримувати по-справжньому актуальну для них рекламу. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» в рамках теми «Ефективні методи колаборативної фільтрації, засновані на аналізі поведінки користувачів, відображеної в "big data"». Мета дослідження – покращення релевантності рекомендованої реклами. Для досягнення мети необхідно виконати наступні задачі: - виконати огляд існуючих аналогічних систем; - здійснити аналіз та порівняння різних методів вирішення задачі підбору рекомендацій; - сформувати задачу підбору рекомендацій; - створити модель відбору рекомендацій реклами; - розробити прототип системи адміністрування рекламною кампанією; - виконати аналіз отриманих результатів. Об’єкт дослідження – процес формування рекламного пакету з урахуванням особистих характеристик користувача. Предмет дослідження – методи та моделі формування рекомендованого рекламного пакету. Методи дослідження, застосовані у даній роботі, базуються на методах колаборативної фільтрації. Наукова новизна одержаних результатів полягає у застосуванні модифакованого методу колаборативної фільтрації, який використовує набори ключових слів замість рейтингів. Публікації. Матеріали роботи опубліковані у рамках Всеукраїнської науково-практична конференція «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2018).
Topicality. Today an idea of creation free-to-use Internet services, that does not need any charge for using, becomes more and more popular. It helps to increase number of potential users, because not all users are ready or able to pay for usage of internet services. To make it possible to create free services, creators are making built-in target advertising, which helps to earn money and stay independent company and do not lose identity in comparing to other services. Based on this reasons, there is a need to create system that will make as relevant advertisement recommendation to users, which are using system, as possible. It will help advertisers to spend less money for advertising and will show advertising to customers in which they are really interested. Relationship of work with scientific programs, plans, themes. The work was carried out at the Department of Automated Systems for Information Processing and Management of the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute. Igor Sikorsky "within the theme" «Effective methods of collaborative filtering based on the analysis of user behavior, reflected in "big data"». Purpose of the study is to improve the relevance of recommended advertisement. To achieve the purpose, there is need to solve tasks: - make a review of existing analogue systems; - make an analysis and compare different methods of making advertisement recommendations; - formalize task of making recommendations; - create model of effective recommendation picking based on collaborative filtering method; - create a prototype of a system for administrating advertising campaign; - perform analysis of results. The object of the research - process of forming advertisement package, based on user’s personal characteristics. Subject of research - methods and models for forming of a recommended advertisement. The research methods used in this work are based on collaborative filtering methods. The scientific novelty of the results is based on usage of modificated collaborative filtering method, which uses keywords list instead of ratings. Publications. The materials of this work published in the Ukrainian Scientific and Practical Conference “The actual problems of informatization of management decisions” (APIMD 2018).

1. Росситер Дж. Р. Реклама и продвижение товара / Дж. Росситер. — СПб.: ПИТЕР, 2000. 2. Международный кодекс рекламной практики / Пер. с англ. Н. В. Гениной, В. Е. Демидова. — К.: Укрреклама, 2005. 3. Миронов Ю. Основи рекламної діяльності: навч. Посібник / Ю.Б. Миронов, Р.М. Крамар – Дрогобич: Посвіт, 2007. – 108 с.
Методи визначення ефективності реклами. – надзвичайно важливий фактор існування та розвитку підприємства в сучасному світі. Рекламна діяльність є основною умовою ефективної та прибуткової діяльності, вона постійно удосконалюється як незалежна структура з конкретними функціями й цілями.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 «Германські мови». – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна МОН України, Харків, 2017. Дисертація присвячена полікодовому лінгвопрагматичному аналізу сучасного англо- і німецькомовного рекламного дискурсу, представленого у текстах друкованої споживчої реклами, які розглядаються як креолізовані. Наукова новизна роботи полягає у розробленні дискурсивно-прагмалінгвістичної полікодової методики дослідження рекламного дискурсу друкованих ЗМІ, що представлений двома мовними видами; створенні його лінгвопрагматичної моделі; визначенні спільних і етноспецифічних властивостей англо- і німецькомовного рекламного дискурсу, зокрема у характеризації мовних рис заголовкових комплексів, виявленнні особливостей креолізації англо- і німецькомовних рекламних текстів, встановленні іллокутивного потенціалу англо- і німецькомовних рекламних дискурсивних актів і з‟ясуванні типів їхніх імплікатур. Практична цінність отриманих результатів визначається можливістю їх застосування у викладанні курсів теоретичної граматики англійської та німецької мови (розділи «Синтаксис», «Прагматика речення»), лексикології (розділи «Парадигматичні угрупування слів», «Епідигматичні зв‟язки слів», «Запозичення», «Фразеологія»), стилістики (розділ «Стилістичні тропи й фігури»), загального мовознавства (розділ «Мова і суспільство»), у спецкурсах із прагмалінгвістики, теорії міжкультурної комунікації, дискурсології, лінгвістики тексту, в дослідженнях студентів і аспірантів, а також у психології, рекламній діяльності та PR-менеджменті. Рекламний дискурс розглядається як розумово-комунікативний феномен, що охоплює дві складові – комунікативну взаємодію у сфері масової реклами, спрямовану на просування товару або послуги на ринку мовними та позамовними засобами за відсутності контакту комунікантів, з одного боку, та рекламного тексту, з іншого. Рекламний текст розглядається як полікодове утворення, що складається з вербальних і невербальних знаків у письмовій формі, продукується у межах рекламного дискурсу та відображає інтенцію продуцента вплинути на реципієнта таким чином, щоб той придбав товар або скористався послугою. Тлумачення рекламного тексту як креолізованого зумовлює розгляд комунікативних дій продуцента рекламного дискурсу не як мовленнєвих, а як дискурсивних актів. Якщо мовленнєвий акт є взаємодією адресанта і адресата у дискурсі, яка ініціюється інтенцією адресанта і відбувається за допомогою мовних засобів, то дискурсивний акт – взаємодія адресанта і адресата у дискурсі, яка ініціюється інтенцією адресанта і відбувається за допомогою як вербальних, так і невербальних засобів. Відповідно, рекламний дискурсивний акт становить дискурсивну взаємодію рекламодавця і споживача, яка ініціюється інтенцією рекламодавця пропонувати товар/послугу на ґрунті креолізованого рекламного тексту. Рекламний дискурсивний акт є імпліцитним, тобто таким, який на глибинному рівні має первинну директивну іллокуцію, але на поверхневому рівні демонструє іллокуцію асертивного, директивного, емотивного, комісивного або контактивного типу. Первинна директивна іллокуція – пропонування адресантом адресатові товару або послуги – виражена у базовій імплікатурі на зразок Купуйте наш товар! / Скористайтеся нашою послугою!. Директивна іллокуція відображає глобальну ціль адресанта – спонукання, що відповідає провідній функції мови в рекламному дискурсі – імперативній. Англо- і німецькомовні рекламні тексти виявляють спільні й етноспецифічні лінгвопрагматичні характеристики, які відображають дві протилежні, але взаємопов‟язані тенденції розвитку англо- і німецькомовного рекламного дискурсу – універсалізацію і національну специфікацію. У структурно-композиційному відношенні англо- і німецькомовні рекламні тексти демонструють розмаїття і креативність невербальних компонентів та експресивність вербальних. При цьому англомовний рекламний текст відзначається більшою роллю невербальних компонентів, що знаходить прояв у превалюванні повної креолізації, міні-зображення товару та відсутності основного тексту і пунктуаційних знаків. Натомість німецькомовний рекламний текст характеризується рівновагою вербальних і невербальних компонентів, що виражається у більшій ролі підзаголовка, основного тексту й коди та у превалюванні часткової креолізації та графічної гри. За критерієм взаємодії між вербальними і невербальними компонентами рекламні тексти поділяються на три типи: з нульовою, частковою і повною креолізацією. Нульова креолізація не передбачає взаємодії між вербальною і невербальною частинами тексту через відсутність однієї з них. Відповідно, існує два різновиди таких текстів: з відсутнім вербальними компонентами та з відсутнім зображенням. Обидва різновиди є більш характерними для англомовного рекламного дискурсу. Рекламні тексти з частковою креолізацією характеризуються автономним існуванням зображення щодо вербальних компонентів і мають три різновиди: повторення, доповнення і повна атономія. Для англомовного рекламного дискурсу частотнішим є доповнення, для німецькомовного – повторення. У рекламних текстах з повною креолізацією вербальні й невербальні компоненти знаходяться у синсемантичніх відношеннях. Вони мають два типи: з домінуванням зображення (тлумачення змісту або створення фразової єдності) і з домінуванням вербальних компонентів, і притаманні в більшій мірі англомовному рекламному дискурсу. Значущість вербальних компонентів у німецькомовних рекламних текстах зумовлює більшу вагомість стилістичних засобів, ніж у англомовних. Зокрема, в німецькомовних заголовкових комплексах частотнішими є фоностилістичні засоби – рима, алітерація, асонанс, складоповтори та парономазія. Лексика англо- і німецькомовних заголовкових комплексів має дві найважливіші характеристики – експресивність і здатність до подвійної актуалізації значення. Експресивність створюється такими лексико-граматичними засобами, як експресивно-оцінна лексика, прикметники та якісні прислівники в порівняльних ступенях, лексичні повтори, квантори винятковості та універсалізації, інтенсифікатори, фразеологізми. Найчастотнішим засобом експресивності є експресивно-оцінна лексика. Німецькомовні заголовкові комплекси демонструють також перевагу лексичного повтору і англо-американізмів. Заголовкові комплекси демонструють усі прояви експресивного синтаксису. Прототипною синтаксичною структурою англо- і німецькомовних рекламних заголовкових комплексів є просте розповідне стверджувальне неокличне односкладне (називне – у англомовних, називне або інфінітивне – у німецькомовних) неповне поширене речення. Найвиразнішими фігурами є парцеляція, дефінітивна конструкція, еліпсис і синтаксичний паралелізм. У англомовних заголовкових комплексах переважає дефінітивна конструкція – сполучення називного речення з іншою структурою, у німецькомовних – еліпсис і синтаксичний паралелізм. Серед стилістичних засобів у англомовних рекламних текстах переважає метафора, у німецькомовних – засоби інтертекстуальності (цитата, ремінісценція, алюзія). Мовні засоби підпорядковані прагматичним властивостям рекламного дискурсу, які стосуються реалізації рекламних дискурсивних актів та їх імплікатур. Імплікатури – імпліцитні пропозиційні та іллокутивні смисли – актуалізуються на ґрунті вербальних (насамперед, заголовкових комплексів) і невербальних засобів. За квантитативним критерієм імплікатури поділяються на прості (одна імплікатура) і складні (ланцюжок із 2-х та більше імплікатур), за типом індикатора – на конвенційні й конверсаційні, за наявністю метафоризації – на метафоричні й неметафоричні, за наявністю комічного ефекту – на комічні й нейтральні, за відображенням культурних реалій – на універсальні й етноспецифічні. У досліджуваних дискурсах переважають складні, конверсаційні, універсальні імплікатури. Метафоричні й комічні імплікатури є більш характерними для англомовного рекламного дискурсу. Складові рекламного дискурсивного акту знаходять відображення у невербальних компонентах у вигляді візуалізації. Іллокутивна складова візуалізується лише у випадку емотивної іллокуції. Візуалізація перлокуції передбачає зображення адресата, який вже купив рекламований товар або скористався послугою. Візуалізація пропозиційної складової стосується певного актанта або усієї пропозиції. У німецькомовному дискурсі більш частотною є візуалізація експліцитної пропозиції, у англомовному – імпліцитної. Прототипний англомовний рекламний текст є повністю креолізованим, складається із візуального контексту, заголовку/слогану і міні-зображення товару або логотипу та активує у свідомості реципієнта довгий ланцюжок комічних і/або метафоричних імплікатур. Прототипний німецькомовний рекламний текст є частково креолізованим, складається із зображення товару, візуального контексту, повного заголовкового комплексу (слоган, заголовок, підзаголовок, кода), основного тексту, логотипу, утилітарної інформації та активує у свідомості реципієнта дві імплікатури.