Academic literature on the topic 'Пігментні речовини'

Об'єктом дослідження є реакція, яка полягає в конденсації фенолу з формальдегідом та одночасним сульфуванням сульфітом натрію. За рахунок лугу, а саме NaOH, що утворюється в ході реакції, процес конденсації фенолу з формальдегідом проходить у водному середовищі при рН=9-9,5. Метою дослідження запропонованої технології є отримання водорозчинних нетоксичних продуктів на основі фенолу, формальдегіду та сульфіту натрію, що можна запропонувати для використання в якості аніоноактивних поверхнево-активних речовин (АПАР). В ході дослідження технології вивчали вплив умов проведення реакції на швидкість реакції, властивості та якість отриманих продуктів. А саме було підібрано оптимальне співвідношення вихідних компонентів, температури та часу процесу. Встановлено, що недолік формальдегіду або сульфіту натрію призводить до полімеризації реакційної маси з утворенням твердої смоли. Підібрано оптимальне співвідношення вихідних реагентів фенол : формальдегід : сульфіт натрію : вода, яке становить 1: (1,25-1,47): 0,4 : (16-20). Час процесу не робить істотного впливу. Було запропоновано час процесу конденсації від 0,6 до 1 години. Встановлено, що при вибраному співвідношенні компонентів і часу проведення конденсації оптимальна температура реакції становить 130 оС. З підвищенням температури збільшується стабілізуюча здатність отриманих зразків ПАР. Якісні характеристики отриманого продукту (стабілізуюча та диспергуюча здатність) дозволяють рекомендувати застосування його в якості аніонактивної поверхнево-активної речовини. Отримана по запропонованій технології поверхнево-активна речовина на основі фенолу, за властивостями подібна відомому диспергатору НФ (продукт поліконденсації нафталінсульфокислоти і формальдегіду) і може бути рекомендована як заміна вже існуючим диспергаторам на основі нафталіну. Ці продукти знайшли використання як диспергатори органічних барвників та пігментів, як розширювач для свинцевих акумуляторів, як допоміжна речовина в гумовій, шкіряної, анілінофарбній, текстильній, хіміко-фотографічній промисловості, у виробництві синтетичного каучуку, хімічних волокон, оптичних відбілювачів, а також широко застосовується у виробництві мінеральних добрив в якості речовини, що перешкоджає злежуванню при транспортуванні і зберіганні добрив та інше.

Одним з актуальних наукових напрямків в створенні здорової їжі є застосування нових підходів до розробки рецептур і технологій, що дозволяють створити продукти з новими властивостями, поліпшити якість шляхом введення в склад біологічно активних речовин природного походження. Потреба організму у вітамінах, мінералах та інших речовинах задовольняється за рахунок овочів, фруктів, ягід, прянощів або концентратів, екстрактів з них. На сьогоднішній день все більшу увагу дослідників привертають лікувальні властивості буряку. Столовий буряк характеризується багатим хімічним складом, містить комплекс натуральних біологічно активних речовин, які мають здатність зв’язувати та виводити з організму шкідливі для здоров’я людини сполуки, а також стимулювати імунну систему організму. Серед фітокомпонентів буряку особливе місце займають бетаїн та бетанін, що надають йому корисних та барвних властивостей. Зберегти ці властивості та донести їх до споживача у складі різної харчової продукції можна за допомогою таких способів, як пресування, екстрагування або комбінацією цих двох способів. Однак, пресуванням буряку можна вилучити не всі екстрактивні компоненти сировини. Багато фіто компонентів залишається у вичавках та не потрапляє у харчову продукцію. Найкращим способом вилучення максимальної кількості корисних речовин та пігментів буряку є комбінування способів пресування сировини та екстрагування вичавок. Тому перспективним для виробництва якісної харчової продукції є використання бурякового екстракту, який може надавати звичайним стравам та напоям нові поживні та органолептичні властивості та має широке використання у різних галузях харчової промисловості – безалкогольній, кондитерській, харчоконцентратній, лікеро-горілчаній, тощо. На процес екстрагування буряку впливає багато факторів, які потрібно враховувати при вилучені цільового компоненту. Процес екстрагування найчастіше проводять при підвищених температурах, що дозволяє збільшити кількість екстрактивних речовин у готовому продукті. Але барвні та біологічно активні речовини буряку особливо чутливі до дії високих температур. У виробництві харчової продукції НВЧ-обробка знайшла широке застосування, у тому числі для вилучення екстрактивних речовин. Тобто проведення процесу екстрагування у НВЧ-полі дозволяє інтенсифікувати процес та підвищити якість продукту.

Склад відпрацьованих травильних розчинів залежить від багатьох факторів: початковий склад розчинів, вид окалини, питома поверхня виробів, спосіб травлення та ін. Але існують деякі особливості утилізації пов’язані з присутністю органічних речовин, інгібіторів, низькими значеннями рН, змінними концентраціями солей заліза (50-500 г/дм3), присутністю нерозчинних домішок. Рідкі відходи травильних та гальванічних відділень накопичуються, а сировинна база промисловості нестримно виснажується. Тому переробка таких відходів допоможе вирішити ряд питань, серед яких виробництво більш дешевого вітчизняного продукту, який зможе конкурувати на світовому ринку з іншими виробниками. У статті розглянуто існуючі методи утилізації відпрацьованих травильних розчинів. Досліджено вплив основних чинників на процес формування залізооксидних пігментів. За допомогою рентгенофазового та мікроскопічного аналізів показані області утворення жовтого залізооксидного пігменту.

Вступ. Антоціани й антоціанідини – це два типи червоно-синіх рослинних флавоноїдів, які в основному містяться у квітках і плодах вищих рослин. Головна відмінність між антоціаніном та антоціанідином полягає в тому, що антоціанін є водорозчинним вакуолярним пігментом, тоді як антоціанідин – аналогом антоціану без цукру. Антоціани утворюються в результаті додавання цукрів до різних бічних груп іона флавілію. Пігменти перебувають у глікозильованих формах. Ціанідин, дельфінідин, мальвідин, пеонідин, петунідин і пеларгонідин – це шість поширених антоціанідинів. Крім використання антоціанідів та антоціанів як природних барвників, ці кольорові пігменти є потенційними фармацевтичними інгредієнтами, які мають різні корисні ефекти для здоров’я. Наукові дослідження, такі, як дослідження на культурі клітин, моделі на тваринах і клінічні випробування на людях, показують, що антоціанідини й антоціани мають антиоксидантну та антимікробну активність, покращують зорове і неврологічне здоров’я та захищають від різних захворювань. У цьому огляді узагальнено найновішу літературу щодо біологічних переваг дієтичних антоціанів, включаючи протипухлинну активність, протизапальну активність, нейропротекторну активність, запобігання серцево-судинним захворюванням, ожиріння та антидіабетичну активність, особливу увагу зосереджено на молекулярних механізмах дії. Даний огляд допоможе краще зрозуміти, що являють собою ці дієтичні фітохімічні речовини та як їх застосовувати на користь для здоров’я людини. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження, що включають експертно-аналітичний огляд наукових джерел, аналіз і синтез літературних даних. Мета дослідження – узагальнити основні знання про біохімію, регулювання біосинтезу антоціанів у рослинах, молекулярних механізмів дії, висвітлити деякі аспекти, що стосуються антиоксидантної активності антоціанів та їх біодоступності, й обговорити останні експериментальні дані, пов’язані зі сприятливим впливом на здоров’я людини. Висновок. Аналіз літературних джерел обґрунтовує актуальність дослідження молекулярних механізмів дії антоціанів, важливість цих сполук як природних барвників, маркерів стресу для рослин і профілактики багатьох хронічних захворювань у людини та використання їх для запобігання ряду захворювань.

Представлені результати трирічних досліджень(2008–2010 рр.) щодо визначення динаміки форму-вання піґментів фотосинтезу в рослинах пшеницітвердої ярої сорту Харківська 41 за дії різних ва-ріантів способу сівби та норм висіву насіння.Встановлено значний вплив досліджуваних елементівтехнології на вміст хлорофілів і каротиноїдів улистках рослин. Більших змін вміст пігментів фо-тосинтезу зазнавав за дії фактора норми висіву.Загальною закономірністю було зменшення вмістухлорофілів і каротиноїдів у листках рослин за умо-ви зменшення норми висіву та оптимізації розпо-ділу рослин за площею живлення. Виявлено, щопроведення сівби смуговим способом дає змогупроводити її в більш широкому діапазоні норм ви-сіву без істотного зменшення вмісту піґментівфотосинтезу в листовій масі рослин. У ході дослі-джень визначено пряму кореляційну залежністьміж вмістом піґментів і зерновою продуктивніс-тю колоса головного пагона рослин. The results of the three-year study (2008–2010) to determine the dynamics of the formation of photosynthetic pigments in plants of durum spring wheat varieties Kharkiv 41, depending on the different ways of planting and seeding rate are given in the article. A significant effect of the studied elements of the technology on the content of chlorophyll and carotenoids in the leaves of plants was found. The content of photosynthetic pigments was changed to a large extent at the impact factor of the seeding rate. The general regularity was to reduce the content of chlorophyll and carotenoids in the leaves of plants at effective seeding rate and optimization of the distribution of plants over the area of ​​nutrition. The studies identified a direct correlation between the content of pigments and grain productivity of the ear of the main shoot of the plant.

Перевагою теплової обробки харчових продуктів в вакуумі є можливість реалізації процесів в бескисневому середовищі. Теплова обробка в таких умовах сприяє збереженню поживних речовин, вітамінів, антиоксидантів, фарбувальних пігментів сировини, смакових якостей і т.п., а також збільшенню терміну застосування допоміжних речовин і зберігання готових продуктів в порівнянні з обробкою при атмосферному тиску. Роботу присвячено побудові імітаційної моделі процесу теплової обробки харчових продуктів в вакуумному термоелектричному котлоагрегаті. Проведено аналіз технологічного процесу як об’єкту керування. Виконана декомпозиція технологічного процесу на окремі субпроцеси та розроблена його загальна структура з основними взаємозв’язками між моделями окремих вузлів. Розроблено моделі термоелектричного перетворювача, пароводяної сорочки, випарника, паропроводу, конденсатора, радіатора з повітряним охолодженням, вакуумної системи, збірника конденсата, . Ці моделі, а також загальна імітаційна модель процесу реалізовані в середовищі Matlab Simulink. Для перевірки імітаційної моделі технологічного процесу термовакуумної обробки на адекватність проведені її тестові дослідження як об’єкту керування. В статті наведені отримані в ході проведених віртуальних експериментів, квазістатичні та динамічні характеристики процесу за основними каналами перетворень. Результати тестування імітаційної моделі процесу теплової обробки харчових продуктів в вакуумі як обєкту керування свідчать про те, що вона досить адекватно відтворює основні параметри складних теплових та тепломасообміних процесів, що протікають в малогабаритному вакуумному термоелектричному котлоагрегаті, і може бути використана при дослідженнях його як об’єкту керування, а також при розробці та тестуванні алгоритмів керування процесом.

У роботі, за допомогою експрес тестів VetExpert та в ІФА і ПЛР, визначено зміни у імунокомпетентних органах з урахуванням особливостей клінічного прояву хвороби та результатів макро- та мікроскопічних змін в органах і тканинах собак при коронавірусному та парвовірусному ентеритах. На основі проведеного нами аналізу літературних джерел, результатів моніторингових та власних досліджень з’ясовано, що вірусні ентерити займають провідне місце в інфекційній патології собак і завдають значних збитків власникам тварин. Вірусні ентерити призводять до тяжких розладів багатьох систем організму, а однією з перших вражається – імунна. Патологоанатомічний розтин собак виконували методом часткової евісцерації в загальноприйнятій послідовності. Виготовлені гістологічні зрізи фарбували гематоксиліном та еозином за стандартними прописами. Загальну гістологічну будову і мікроструктурні зміни гісто– та цитоструктур органів в гістологічних препаратах вивчали під світловим мікроскопом. За результатами патолого-анатомічного розтину трупів собак за кишкової форми парвовірусного ентериту встановлено, зміни в органах імунного захисту, а саме: у тимусі найбільш виразними є порушення процесів диференціації лімфоцитів в тимусних часточках, в лімфатичних вузлах – розширення і переповнення кров'ю кровоносних судин й набряк коркової і мозкової речовини, в селезінці – набряк пульпи і накопичення в червоній пульпі гранул і зерен залізовмісного пігменту – гемосидерину, (внаслідок розпаду великої кількості еритроцитів). За коронавірусного ентериту у собак виявляли патоморфологічні зміни в імунокомпетентних органах, що характеризують пригнічення функції імуногенезу під час інфекційного захворювання вірусної етіології. Так, у селезінці відмічаються крапчасті крововиливи, лімфатичні вузли – помірно гіперплазовані, з ознаками геморагічного запалення. Встановлено активну проліферацію лімфоїдного ряду клітин, що призводить до гіперплазії, і є одним з маркерів впливу інфекційного агента на макроорганізм у вигляді запального процесу в регіонарних лімфовузлах, що свідчить про репродукцію вірусу і вказує на розвиток імунологічних процесів.

Валерченко Ю. В. Вплив Hg2+ та Ag+ на синтез пігменту дріжджових культур Rhodotorula aurantiaca та Rhodotorula glutinis : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 101 "Екологія " / наук. керівник О. Ф. Рильський. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 58 с.
UA : Дана робота розміщена на 58 сторінках друкованого тексту, містить 9 таблиць, 3 фотокартки. Список літератури включає 70 джерел. Об’єкт досліджень – пігментосинтезувальні дріжджі роду Rhodotorula. Мета роботи – дослідити вплив йонів важких металів на каротиносинтезувальну здатність дріжджів роду Rhodotorula у присутності гумінових речовин. В результаті проведення дослідження було встановлено, що пігментосинтезувальні дріжджі втрачали здатність до утворення пігментів з певних концентраційних рівнів йонів Меркурію та Аргентуму, а також, що гумінові речовини здатні проявляти детоксикаційну дію на каротиносинтезувальні дріжджі роду Rhodotorula в присутності йонів важких металів. Новизна роботи – вперше проведено дослідження впливу йонів Меркурію та Аргентуму на пігментосинтезувальну здатність штамів Rhodotorula aurantiaca Y-1193 та Rhodotorula glutinis Y-1333 у присутності гумінових речовин. Значущість роботи – результати дослідження поширюють уявлення про використання дріжджів з точки зору сигналізаторів забруднень, що дозволяє застосовувати їх для біоіндикації водних об’єктів, а також результати можна використовувати для екстраполяції отриманих результатів на інші живі об’єкти для їх детоксикації за впливу важких металів. Результати дослідження можуть бути використані для біоіндикації стічних вод та детоксикації живих організмів за впливу важких металів.
EN : This work is presented on 58 printed text, contains 9 tables, 3 photographs. List of references to include 70 sources. The object of the study is pigment synthesizing yeasts of the genus Rhodotorula. The purpose of the work is to investigate the influence of heavy metal ions on carotenogenising capacity of yeasts in the presence of humic substances. As a result of the study, it was found that pigment-synthesizing yeast lost the ability to form pigments from certain concentration levels of Mercury and Argentum ions, and that humic substances were able to have a detoxifying effect on the carotenesynthesizing yeast. The novelty of the work – for the first time investigated the influence of Mercury and Argentum ions on the pigment synthesizing ability of Rhodotorula aurantiaca Y-1193 and Rhodotorula glutinis Y-1333 strains in the presence of humic substances Significance of work – the results of the study extend the idea of using yeasts from the point of view of pollution sensors, which allows them to be used for bioindication of water, and the results can be used to extrapolate the results to other living objects for their detoxification by the influence of heavy metal ions. The results of the study can be used for for wastewater bioindication and detoxification of living organisms under the influence of heavy metals.

Сапрунова Т. О. Вплив гумінових речовин на інтенсивність росту пігментсинтезувальної бактерії Serratia marcescens : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 101 "Екологія" / наук. керівник О. Ф. Рильський. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 78 с.
UA : В роботі 78 сторінок, 7 таблиць, 3 рисунка, 11 фотокарток, було використано 72 літературних джерела, із них 13 іноземною мовою. Об’єктом дослідження є культуральні властивості та інтенсивність синтезу пігменту продигіозину грамнегативної бактеріальної культури Serratia marcescens MP-141 та каротиноїдних пігментів дріжджів Rhodotorula mucilaginosa Y-1394 і Rh. rubra RA-10 під впливом гумінових речовин. Предметом дослідження є динаміка росту бактеріальних та дріжджових культур, а також інтенсивність пігментоутворення. Методи досліджень: фізико-хімічні, мікробіологічні, фотоколориметрії, аналітичні, статистичні. Метою кваліфікаційної роботи є: дослідження впливу гумінових речовин на інтенсивність росту та пігментоутворення бактеріальної культури Serratia marcescens MP-141 та дріжджів Rhodotorula mucilaginosa Y-1394 і Rhodotorula rubra RA-10. Теоретично та експериментально визначено: фізико-хімічні параметри розчину гумату натрію; вплив гумату натрію на криву зростання бульйонної культури Serratia marcescens MP-141 та дріжджів Rhodotorula mucilaginosa Y-1394, Rh. rubra RA-10; вплив гумінових речовин на синтез пігменту продигіозину у Serratia marcescens MP-141 та пігменту дріжджів Rhodotorula mucilaginosa Y-1394, Rh. rubra RA-10.
EN : In the work of 78 pages, 7 tables, 3 figures, 11 photographs, 72 literary sources were used, 13 of them in a foreign language. The object of the study is the cultural properties and intensity of synthesis of prodigiosin pigment of gram-negative bacterial culture Serratia marcescens MP-141 and carotenoid pigments of yeast Rhodotorula mucilaginosa Y-1394 and Rh. rubra RA-10 under the influence of humic substances. The subject of the study is the growth dynamics of bacterial and yeast cultures, as well as the intensity of pigmentation. Research methods: physicochemical, microbiological, photocolorimetry, analytical, statistical. The purpose of the qualification work is to study the effect of humic substances on the intensity of growth and pigmentation of bacterial culture Serratia marcescens MP-141 and yeast Rhodotorula mucilaginosa Y-1394, Rh. rubra RA-10. Theoretically and experimentally determined: physicochemical parameters of sodium humate solution; influence of sodium humate on the growth curve of broth culture Serratia marcescens MP-141 and yeast Rhodotorula mucilaginosa Y-1394, Rh. rubra RA-10; influence of humic substances on the synthesis of prodigiosin pigment in Serratia marcescens MP-141 and yeast pigment Rhodotorula mucilaginosa Y-1394, Rh. rubra RA-10.