Journal articles on the topic 'Пульсаціїi'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Пульсаціїi.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 32 journal articles for your research on the topic 'Пульсаціїi.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Зубков, С., and М. Козій. "Підвищення точності неінвазивного вимірювання артеріального тиску осцилометричним методом." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (December 18, 2021): 147–51. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.247777.
Full textAbstract:
Розглянуто практичні апаратні рішення щодо виділення пульсацій тиску в манжеті, що дозволяють підвищити точність та захищеність від перешкод алгоритмів вимірювання тиску. Досліджено вплив АЧХ фільтрів виділення слабких пульсацій тиску в манжеті на форму вихідного сигналу в неінвазивних автоматичних вимірювачах артеріального тиску.
Під час розробки каналу неінвазивного вимірювання тиску для приліжкового монітору виявлено невідповідність між формою кривих пульсацій тиску в манжеті, отриманих прямою високоточною реєстрацією абсолютного тиску, з формою відповідних осциляцій. Виконано моделювання в MicroCap-12 схеми каскаду виділення пульсацій тиску, яке підтвердило, що форма і амплітудні характеристики вихідного сигналу залежить від ЧСС.
Висновки: проектування каналу виділення пульсацій тиску в манжеті рекомендується виконувати у вигляді смугового фільтру, формулюючи вимоги щодо нього у часовій області (до гладкості імпульсної перехідної функції), як більш значущі у даному разі, ніж частотні.
Ключові слова: артеріальний тиск, осцилометричний метод, пульсації тиску, схемотехніка неінвазивного каналу
2
Denisov, Y. "ВПЛИВ ПУЛЬСАЦІЙ НА ПОСТІЙНУ ІНТЕГРУВАННЯ РЕГУЛЯТОРА КОНТУРА СТРУМУ В СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОПРИВОДУ КВАДРОКОПТЕРА." Наукові праці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, no. 2 (December 23, 2019): 62–67. http://dx.doi.org/10.37701/dndivsovt.2.2019.09.
Full textAbstract:
Виконано аналіз рівня пульсацій напруги на вході системи управління квазірезонансним імпульсним перетворювачем що перемикається при нульовому струмі (КРІП-ПНС). Він регулює напругу на вході автономного інвертора напруги (АІН) в системі електроприводу безпілотного літального апарату (БпЛА). Отримано співвідношення між постійною інтегрування регулятора контура струму та нескомпенсованою постійною, при якому пульсації на вході системи управління КРІП-ПНС мінімальні. З умові налагодження регулятора контура струму на процес кінцевой тривалості встановлено оптимальне значення цього співвідношення.
3
Pazych, S. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЗАРЯДУ БАСЕЙНА-АКУМУЛЯТОРА ГІДРОАКУМУЛЮВАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ВІД ВІТРОВОДОНАСОСНОЇ УСТАНОВКИ." Vidnovluvana energetika, no. 2(57) (September 2, 2019): 61–69. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).61-69.
Full textAbstract:
З ростом частки відновлюваних джерел в електроенергетичної мережі України, відбувається негативний вплив на якість електричної енергії так і на саму мережу. Одним із варіантів ефективної інтеграції відновлюваних джерел в електроенергетичну мережу це акумулювати її енергію з подальшим використанням. Оскільки основною проблемою відновлюваних джерел являється її непостійність і пульсація в часі, то її акумулювання в такі періоди прийнятний варіант. В Україні найбільшу частку по виробітку за рік займають вітроелектричні станції, що в основному знаходяться на півдні України. Саме там концентрація великих вітроелектричних станцій зумовлюють нестаціонарну роботу електричної мережі, що в свою чергу призводить до їх відключення при великих пульсаціях генерування електричної енергії. Акумулювання енергії вітру можливе в різних виконаннях, але в даному дослідженні вивчається варіант з гідроакумулюванням цієї енергії для подальшим використанням через гідравлічну турбіну. Тобто досліджуватиметься процес перетворення енергії вітру в кількісні показники накопичення води протягом визначеного часу. В якості об’єкту дослідження виступатиме вітроводонасосна установка. Моделювання такого процесу відбуватиметься з поєднання трьох складових: моделі вітру, модель вітрової турбіни, модель насосу. Моделювання здійснюватиметься для різних потужностей насосу за постійної потужності вітроустановки для визначення найефективнішого варіанту роботи вітроводонасоної установки. Для співвідношення різних варіантів вітроводонасосної установки з різними потужностями насосів використовуватимемо відносні одиниці виміру, оскільки характеристики насосів в відносних одиницях ідентичні в межах одного класу. Параметром, яким буде оцінюватись робота вітроводонасосної установки служитиме річна величина продуктивності даної установки у відсотковому відношенні за річного розподілу енергії вітру для обраного регіону. Робота установки моделюватиметься тільки за номінального режиму роботи з урахуванням пульсацій вітру та обмежень в моделюванні роботи вітрової турбіни і насосу з досвіду їх експлуатації. Бібл. 25.,табл. 3, рис. 4.
4
Титаренко, Т. М. "Особистісне самоконструювання: пульсації хаосу і порядку." Наукові студії із соціальної та політичної психології, Вип. 31 (34) (2012): 3–11.
Find full text
5
Денисов, Ю. О., А. С. Ревко, and О. О. Бурсала. "Компенсація пульсацій напруги та струму в системах електроприводів гвинтів квадрокоптеру." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(39), (May 7, 2020): 47–53. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.05.
Full textAbstract:
Запропоновано засіб компенсації пульсацій струму, напруги живлення та проти-е.р.с. безколекторного двигуна постійного струму для систем електроприводів гвинтів квадрокоптеру. Отримано умову компенсації пульсацій за результатами контролю їх похідних, що призводить до зниження втрат потужності в електродвигуні та підвищує час використання енергетичного ресурсу акумулятора. Знайдено умови субгармонійної стійкості контуру струму системи електроприводу з ланцюгами компенсації пульсацій.
6
Куріс, Юрій, Дмитро Матяшев, and Оксана Матяшева. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПАРАМЕТРІВ СВІТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ ВПРОДОВЖ РОБОЧОЇ ЗМІНИ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 177–80. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-33.
Full textAbstract:
У статті досліджено параметри санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища на робочих місцях постійного перебування робітників у процесі трудової діяльності з комп’ютерною технікою. На основі результатів атестації робочих місць за умовами праці, виконаний аналіз показників світлового середовища. Встановлено, яка частина цих місць характеризується шкід-ливими умовами праці за фактором «освітлення». Визначено, які з параметрів світлового середовища найчастіше не відповідають вимогам нормативних до-кументів. Зроблені дослідження впливу значущих чинників на втомлюваність операторів протягом робочої зміни. Як профілактику несприятливого впливу параметрів світлового середовища запропоновано комплекс захисних заходів з нормалізації показника «коефіцієнт пульсації освітленості» для аналізованих умов.
7
Dolinskyi, A. А., O. M. Obodovych, and V. V. Sydorenko. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ БІОЛОГІЧНОГО ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД ЗА РАХУНОК НОВИХ ТЕПЛОМАСОБМІННИХ АЕРАЦІЙНО-ОКИСНЮВАЛЬНИХ АПАРАТІВ РОТОРНОГО ТИПУ." Industrial Heat Engineering 39, no. 4 (November 20, 2017): 5–10. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.4.2017.01.
Full textAbstract:
У статті запропонована схемаетапу біологічного очищення стічнихвод з використанням в якості аератораі змішувача апарату роторного типу. Представлені експериментальні даніпо швидкості розчинення кисню вустановці роторного типу, швидкості очищення стічних вод (за показником БПК) в залежності від частоти пульсацій. Представлені порівняльні характеристики очищення побуто- вих стічних вод аераторів різних конструкцій.
8
Golovach, V. M., and O. S. Baranova. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ХАРАКТЕРИСТИК ДЕФЕКТУ ФАНЕРИ НА КІЛЬКІСТЬ ПУЛЬСАЦІЙ ВИХІДНОГО СИГНАЛУ УДАРНОГО ДАВАЧА." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 280–85. http://dx.doi.org/10.15421/40251043.
Full textAbstract:
Розглянуто проблему виявлення внутрішніх дефектів фанери на стадії виробництва. Виникає потреба у створенні обладнання неруйнівного контролю для визначення розшарованих областей фанери на ранніх стадіях виробництва. Переваги використання методу вільних коливань перед іншими методами – можливість контролю виробу в умовах виробництва, контроль матеріалів з високими коефіцієнтами затухання пружних коливань, а також знаходження дефектів на значній глибині. Досліджено, що під час контролю дефекту розшарування фанерного матеріалу на вихідний сигнал ударного давача впливають такі характеристики дефекту: площа S, глибина h та місце розташування дефекту.
9
Yemets, N., V. Gol, and O. Berdnykov. "АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ МЕРЕЖІ IP/MPLS ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ QOS." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 66 (December 1, 2021): 94–98. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.4.094.
Full textAbstract:
Розглянуто та проаналізовано можливості, які надає мережа IP/MPLS для імплементації механізмів якості обслуговування QoS. Розглянуто перспективи використання QoS базі мереж, побудованих на технології IP/MPLS залежно від можливостей, які надає багатопротокольна комутація за мітками, виконано огляд особливостей основного протоколу резервування ресурсів для застосування механізмів якості обслуговування та проаналізовано переваги даної мережі. Методи QoS покликані мінімізувати рівень затримок для чутливого до ним трафіку, наприклад голосового, і одночасно гарантувати середню швидкість і динамічну передачу пульсацій для трафіку даних.
10
Васько, П. Ф., С. Т. Пазич, and А. О. Бриль. "ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІТРОГІДРОНАСОСНОЇ СТАНЦІЇ ЗНАЧНОЇ ПОТУЖНОСТІ." Vidnovluvana energetika, no. 4(63) (December 28, 2020): 69–79. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).69-79.
Full textAbstract:
Розвиток відновлюваних джерел енергії в Україні характеризується стрімкими темпами. Станом на вересень 2020 року встановлена потужність вітроелектричних (ВЕС) та фотоелектричних (ФЕС) станцій складає біля 6 ГВт, що відповідає майже 20% максимального навантаження електроенергетичної системи на чинний момент часу. Тому на сьогодні набуває актуальності задача акумулювання стохастичного надходження електроенергії ВЕС та ФЕС в електроенергетичну систему, зумовлена неузгодженістю графіків генерування та споживання потужності. Ідея застосування гідроакумулювальних електростанцій (ГАЕС) для накопичення стохастичного надходження енергії ВЕС і ФЕС починає знаходити своє практичне втілення. В Іспанії вже декілька років функціонує вітродизельна електростанція для подачі води в басейн-акумулятор ГАЕС потужністю 11 МВт. Досвід експлуатації цього комплексу засвідчив суттєве зменшення його енергетичної ефективності, зумовлене стохастичним характером надходження енергії вітру. Тому на часі вирішення задачі визначення енергетичної ефективності процесу перетворення кінетичної енергії вітру в потенційну енергію води, накопиченої в басейні-акумуляторі, з урахуванням наявності пульсацій швидкості вітру . В даній роботі виконана оцінка енергетичної ефективності потужної гідронасосної станції при електроживленні двигунів насосів від вітроелектричної установки з урахуванням пульсацій швидкості вітру та кількості гідроелектричних агрегатів у складі станції. Визначення кількісних значень оцінюваних параметрів базувалось на результатах математичного моделювання динаміки навантажувальних режимів роботи вітрогідронасосної станції з урахуванням стохастичної зміни швидкості вітру. Математична модель являє собою систему нелінійних диференційних рівнянь, що описує взаємодію двох інерційних складових єдиної аероелектрогідродинамічної системи. Визначено раціональне співвідношення кількості гідронасосів в складі насосної станції для досягнення максимальних значень коефіцієнта використання встановленої потужності вітрогідронасосної станції. Бібл. 29, рис. 6.
11
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, О. С. Тітлов, К. В. Георгієш, and Л. В. Іванова. "Аналіз термоакустичних коливань тиску в каналах при кипінні недогрітої рідини." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 1-2 (July 4, 2020): 4–10. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1832.
Full textAbstract:
Важливою особливістю роботи теплообмінників з киплячою рідиною є можливість виникнення в каналах охолодження високочастотних пульсацій тиску (термоакустичні явища). В роботі аналізуються умови виникнення термоакустичних явищ в каналах системи охолодження теплонавантажених пристроїв. Стверджується, що у порівнянні з кипінням з насиченим потоком, кипіння з переохолодженням має більш високу ефективність теплопередачі і кращі характеристики тепловіддавання. Внаслідок високих теплових потоків на поверхні охолодження та при великих недогрівах ядра потоку рідини до температури насичення виникає поверхневе кипіння теплоносія. Визначено, що в таких умовах можливо виникнення високочастотних пульсацій акустичного тиску. Встановлено, що виникнення термоакустичних коливань здатне привести до утворення стоячої хвилі в каналі. Бульбашки киплячої рідини, які розподілені по поверхні труби, можна розглядати в якості гармонійних осциляторів. Представлено математичну модель, що описує генерацію термоакустичних коливань в каналі охолодження. Припущеннями математичної моделі є одномірний рух теплоносія і синусоїдальний закон зміни об’єму парових бульбашок. Вважається, що коливання з високою амплітудою виникають внаслідок резонансу, що спостерігається при збігу частоти вимушених коливань парових бульбашок з власною частотою коливань парорідинного стовпа або їх гармоніками. Розроблена методика розрахунку амплітуди термоакустичних коливань тиску в залежності від щільності теплового потоку. Проведення обчислювального експерименту показало, що без урахування дисипативних явищ визначити значення амплітуди коливань в резонансній області неможливо. Представлена методика пропонується до використання при проектуванні систем рідинного охолодження теплонавантажених приладів, для яких режими охолодження припускають істотний недогрів теплоносія до температури насичення та за умов виникнення поверхневого кипіння
12
Степаненко, С. П., Б. І. Котов, and Р. А. Калініченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ ЧАСТИНОК ЗЕРНОВОГО МАТЕРІАЛУ У ВЕРТИКАЛЬНОМУ КАНАЛІ ЗА УМОВ ДІЇ ПУЛЬСАЦІЙ ПОВІТРЯНОГО ПОТОКУ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 47 (December 7, 2021): 25–36. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.619.
Full textAbstract:
Створення нових і вдосконалення існуючих пневмосепаруючих систем пов’язано з подальшим розвитком теорії повітряного сепарування і створення точних математичних моделей, що ураховують дію сил, які виникають при зміні швидкості повітряних потоків як за координатами, так і з часом. Дія на зернину сил, які зумовлені нестаціонарністю потоку повітря і його нерівномірністю, за певних умов може сприяти збільшенню ефективності розділення компонентів зернового матеріалу за аеродинамічними властивостями. Для дослідження процесу переміщення зернового матеріалу, на який діє нерівномірний нестаціонарний потік повітря в пневмосепарувальному каналі, необхідно сформулювати математичний опис, який дозволить визначити траєкторії руху зернини в повітряному потоці із градієнтом швидкості і за наявності пульсацій. У статті теоретично визначені закономірності руху зернини та удосконалено математичну модель динаміки руху зернини у вертикальному потоці повітря, яка відрізняється від відомих тим, що ураховує нерівномірність поля швидкості, дію бокових сил та концентрацію матеріалу. Застосування імпульсного потоку повітря дозволяє збільшити відхилення одна від одної траєкторій руху зернин на 10–15%. Розв’язок системи диференціальних рівнянь виконано у вигляді траєкторій руху зернин у вертикальному повітряному потоці, що дозволяє розраховувати їх траєкторії руху, які різняться коефіцієнтами парусності, та визначити раціональні параметри пневмогравітаційних сепараторів.
13
Vasylenko, Yuliya. "Перервність простору світових явищ як можливість повернення до світла вічності." Multiversum. Philosophical almanac, no. 1-2 (May 17, 2019): 45–55. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.1-2.05.
Full textAbstract:
У статті розкривається перервність усіх процесів та явищ видимого простору і обґрунтовується неможливість «матеріальної нескінченності». Аналіз абсурдності речей світу як замкнених систем доводить істинність Божої нескінченності, світла вічності, до якого необхідно повернутись. В дослідженні простежується зв’язок між філософськими вимірами П.О. Флоренського та аритмологічним способом осягнення дійсності. Аритмологія як вчення про розривність світових явищ надає обґрунтування неможливості віднайдення шляху до первинної цілісності посеред розколотих самозамкнених уламків дійсності. З іншого боку, розкривається виправданість факту наявності в кожній «піднебесній» речі її унікальної сутності, пульсації смислу. У відповідності з цим, світ постає не як «безлика тотальність», а як різнорідність простору, в кожному моменті якого зосереджується внутрішній логос речей, по причині їх первинної вкоріненості в небесній нескінченності. Така антиномічність долається на вищих рівнях діяльності людської душі, на рівні зцілення серця від ілюзій як наслідків надмірної прив’язаності до пошуків Абсолюту посеред порожнечі. Здійснення аналізу абсурдності речей світу як замкнених систем приводить до виявлення істинності Божої нескінченності, світла вічності, до якого необхідно повернутись.
14
Denisov, Yurii, Oleksiy Gorodny, and Oleg Sereda. "СИНТЕЗ РЕГУЛЯТОРА КОНТУРУ КУТА КРЕНУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КВАДРОКОПТЕРА З КОМПЕНСУЮЧИМ РЕГУЛЯТОРОМ КОНТУРУ СТРУМУ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 4(18) (2019): 169–74. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-169-174.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Постановка теми дослідження викликана необхідністю підвищення якості енергетики та динаміки в системах управління польотом безпілотних літальних апаратів (БПЛА), враховуючи їх зростаючу роль у промисловій, побутовій та військовій сферах. Постановка проблеми. У системах керування польотом БПЛА з чотирма несучими гвинтами (квадрокоптер) процеси керування впливають на процеси споживання електроенергії від бортового акумулятора. Втрати потужності в силових компонентах систем керування квадрокоптером можна знизити, якщо усунути вплив пульсацій проти-е.р.с. електродвигуна на форму струму, що споживається від акумулятора. Досягнення цієї мети можливе за рахунок реалізації необхідних законів керування в контурах системи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз відомих публікацій за темою дослідження показав, що в них не приділено уваги питанням економного використання енергетичного ресурсу акумулятора. Основна увага приділяється удосконаленню процесів управління та навігації без урахування їх зв’язків з енергетичними процесами. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Існування поставленої проблеми є наслідком неврахування впливу процесів управління на якість процесів енергоспоживання. Це проявляється в тому, що в наявних одноконтурних системах керування квадрокоптером регулятор настроюється на необхідну швидкодію та перерегулювання без урахування впливу закону керування на якість енергетичних процесів, тобто без контролю форми струму, що споживається. Постановка завдання. Відомі системи керування квадрокоптером мають один контур регулювання. Для контролю струму, що споживається від акумулятора, необхідно мати контур струму та контур швидкості, що підкорюється головному контуру кута крену. Система керування польотом БПЛА повинна мати три контури регулювання. Виклад основного матеріалу. Для триконтурної системи керування польотом квадрокоптера виконано синтез цифрового регулятора головного контуру, котрий регулює кут крену. Процедура синтезу включає в себе врахування впливу пропорційно-інтегрального регулятора з астатизмом другого порядку, який включений у контур струму для компенсації пульсацій проти-е.р.с. безколекторного двигуна постійного струму (БДПС). У результаті синтезу отримана структура і параметри ланок регулятора контуру кута крену у вигляді цифрового рекурсивного фільтра. Висновки відносно статті. Синтезовано цифровий регулятор контуру кута крену для триконтурної системи управління квадрокоптером. Регулятор дозволяє стабілізувати процес польоту з економією енергетичного ресурсу бортового акумулятора.
15
Denysov, Yu O., and O. O. Bursala. "INFLUENCE OF THE SUPPLY VOLTAGE RIPPLE OF THE LINEAR ELECTRIC MOTOR ON THE PARAMETERS OF THE TRANSIENT RESPONSE OF THE CURRENT LOOP OF THE ON-BOARD AVIATION POSITIONING SYSTEM." Tekhnichna Elektrodynamika 2021, no. 6 (October 21, 2021): 20–28. http://dx.doi.org/10.15407/techned2021.06.020.
Full textAbstract:
A comparison of the parameters of the transient characteristics of the module-optimized closed-loop transfer current of the positioning system without taking into account and taking into account the deep pulse-width modulation of the supply voltage of the linear motor. Their essential difference on speed, overregulation, static error is established. A method of optimization according to the criterion of current circuit speed is proposed, which allows to realize its transient characteristic during a finite number of switching intervals of the pulse-width converter. The synthesis of a digital current loop controller is performed, it allows to realize its transient characteristic without over-regulation during a finite number of switching intervals. The results obtained are based on the transfer function of a pulse-width converter, which is a link in the current loop. It is obtained for the case of deep pulse-width modulation based on the statistical linearization of piecewise-linear modulation characteristics of the channels of the pulse-width converter model. The modulation characteristics are obtained as a result of the expansion of the latitude-modular voltage for multiple values of the control coordinate in the Walsh-Fourier series. The number of Walsh functions taken into account depends on the approximation error and the cutoff frequency of the system. References 11, figures 3.
16
Дівіцький, А. С., Л. В. Боровик, С. В. Сальник, and В. Д. Голь. "Аналіз методів прогнозування змін маршрутів передачі даних в бездротових самоорганізованих мережах." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 1(63), (April 7, 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.08.
Full textAbstract:
В статті було проаналізовано сучасні дослідження в галузі прогнозування, які розглядають методи підтримання якості функціонування мобільних радіомереж та прогнозування часу перевантаження маршрутів передачі даних. Вказано основні фактори, які впливають на якість функціонування мобільних радіомереж такі як пульсація вхідного трафіка, рівень використання пропускної здатності ліній зв’язку, чутливість до затримок або втрат пакетів. Розглянуто методи прогнозування змін маршрутів передачі даних. Показано реалізацію класичних методів. Вказані переваги і недоліків, які визначають їх ефективність за різних умов застосування. На основі аналізу визначено доцільність проведення комбінування інтелектуальних, причинно-наслідкових, формалізованих та інтуїтивних методів, а саме штучного інтелекту, еволюційних обчислень та управління параметрів. Враховуючи функціональні особливості побудови мобільних радіомереж та вимоги, що висуваються до методів які розглянуті, можливим варіантом рішення є побудова методів заснованих на комбінуванні штучного інтелекту, еволюційних обчислень та управлінням параметрами, що в свою чергу надає можливість розробити нові методи з прогнозування змін маршрутів передачі даних в бездротових самоорганізованих мережах.
17
Fedevych, O. Yu. "Застосування методу Ateb-прогнозування для дослідження зразків високороздільного відеотрафіку." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 8 (October 31, 2019): 125–29. http://dx.doi.org/10.36930/40290823.
Full textAbstract:
Наведено результати поточного стану зростання відеотрафіку у світі. За допомогою зібраних статистичних даних показано, що цей процес призводить до збільшення завантаження комп'ютерних мереж. Показано, що на сьогодні забезпечення аналізу переваг та недоліків особливостей функціонування сучасних комп'ютерних мереж, а також розвитку методів прогнозування інтенсивності потоків трафіку, методів маршрутизації в комп'ютерних мережах є важливими та невідкладними завданнями. Згідно з прогнозами, обсяг світового трафіку зросте у 4 рази, на приблизно 33 % щороку, а відео з таких платформ, як: YouTube, Netflix, Amazon Prime, Facebook та інших сервісів, становитимуть основну частину майбутнього трафіку. Саме тому необхідно спрогнозувати тренди високороздільного відеотрафіку, що дасть змогу здійснити адаптивне управління мережевим обладнанням, а також зменшити затримки передавання даних. Подано посилання на процес конструювання прогнозу тренду високороздільного відеотрафіку, що був попередньо розроблений. Комп'ютерне імітаційне моделювання показало, що природа цього трафіку є самоподібною, тому метод можна успішно застосувати для прогнозування пульсацій відеотрафіку типів 1080p60, 4k, 1080p, але для 8k метод необхідно доопрацювати. Для оцінювання самоподібності відеотрафку було використано параметр Херста.
18
Plyasov, V. S. "Суспільні трансформації в контексті історичних просторових морфологій." Grani 18, no. 6 (April 19, 2015): 83–87. http://dx.doi.org/10.15421/1715124.
Full textAbstract:
У статті аналізуються суспільні трансформації через призму історичних просторових морфологій. Показані зміни сприйняття простору у взаємозв’язку з соціальноісторичними трансформаціями. У первісному суспільстві фізичний простір земної поверхні був опанований і соціально сегментувався життєдіяльністю племені та родових общин. Родовий простір був для людини сакрально унікальним. Ця форма відношення людини до простору може бути названа топофілією. Вона зумовлює відповідні норми поведінки людини в такому світі. З переходом до традиційного суспільства головною просторовою морфологією виступили імперії. На зміну прив’язаності до власної території приходять експансіонізм, жага чужих територій. Колишні провінції імперії виявляються самодостатніми в культурному і господарському відношенні і стають місцем розвитку більш життєстійких націй. Структурними елементами нації стали регіони, які на власному рівні інтерпретували національну культуру, тому регіони мають більше значення для націй ніж провінції для імперій. З кожною суспільною трансформацією відбувається перманентна пульсація простору. Для конкретних просторових морфологій визначені адекватні механізми політичного керівництва. Актуальним стає вивчення суспільних трансформацій через розуміння нових просторових морфологій – глобалізації та регіоналізації, які є визначальними рисами інформаційного суспільства.
19
Арсірій, В. А., and Б. А. Савчук. "Реконструкція турбін методом аналогового моделювання, зображення структури потоку і вдосконалення частин потоку." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 2 (December 11, 2018): 57–60. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i2.1105.
Full textAbstract:
В статті розглянуто проблеми значних втрат енергії для подолання гідравлічного опору, представлені результати діагностики структури потоку при русі в елементах турбін, а також варіанти удосконалення геометрії частин потоку. Головною проблемою гідродинаміки є великі витрати енергії на подолання гідравлічних опорів. Крім витрат енергії, опір викликають пульсації і як наслідок зменшення діапазону регулювання продуктивності обладнання, є причиною шуму, вібрації та інших негативних явищ. Перераховані недоліки обумовлені недосконалістю (нерідко навіть примітивністю) геометрії проточних частин. Проблеми гідродинаміки пов'язані з тим, що процеси руху рідин і газів практично недоступні для візуальних досліджень. Досі гідродинаміка заснована на парадигмі турбулентності, яка асоціюється як «хаос». Тому, довідники і каталоги, які використовують при проектуванні гідравлічних систем, невиправдано «прийняли» технологічно прості проточні частини поворотів, колекторів, трійників, і ін. і відповідно високі значення їх гідравлічних опорів. Коригування геометрії проточних частин з метою вдосконалення структури потоку забезпечує зниження опору в п’ять разів і більше. Високий ступінь організації гідравлічних потоків може бути основою для створення нової парадигми «структури потоків», яку доцільно використовувати при проектуванні обладнання та гідравлічних систем. Однак, динамічні процеси в проточних частинах сьогодні характеризуються тільки величинами опорів, інші показники ефективності при проектуванні не використовуються. Досвід позитивних результатів зниження опору при реалізації проектів реконструкції, коли збільшується продуктивність системи з одночасним зниженням початкового тиску, призводить до зниження ККД насосів, вентиляторів, компресорів. Отже ККД основного обладнання системи і опору проточних частин по різному характеризують показники ефективності енергетичних процесів.
20
Шмакова, І. П., Г. А. Шаповалова, and Д. О. Уманський. "Природні та преформовані фізичні фактори як складова комплексної програми санаторно-курортної реабілітації дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 23, 2022): 152–60. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12774.
Full textAbstract:
Резюме. Актуальність роботи зумовлена неабиякою перспективністю нового вектора реабілітаційної медицини – санаторно-курортної реабілітації, зокрема дітей, у періоді ремісії онкологічних захворювань (ОЗ).
Мета дослідження – обґрунтувати використання природних та преформованих фізичних факторів (магнітотерапії та «сухих» вуглекислих ванн) на санаторному етапі в комплексній програмі реабілітації дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань.
Матеріали і методи. Бібліометричні, аналітичні.
Результати. Застосування лікувального комплексу з додатковим призначенням магнітотерапії (РК1) дозволяє вірогідно зменшити скарги дітей у періоді ремісії ОЗ із супутніми захворюваннями нервової системи. За показниками УЗД встановлено статистично вірогідні позитивні зміни мозкової гемодинаміки. Результати УЗ ЕхоЕГ свідчать про покращання ліквородинаміки. За даними ЕЕГ встановлено позитивні зміни в стані електрогенезу головного мозку. Після проведеного лікувального комплексу з додатковим призначенням «сухих» вуглекислих ванн (РК2) покращилося самопочуття дітей. За показниками ультразвукової доплерографії у 70,0 % дітей нормалізувався кровообіг по церебральних артеріях. Венозна дисгемія реєструвалась удвічі рідше порівняно з вихідними даними. Венозний застій ІІІ ст. не реєструвався. Частота виявлення внутрішньочерепної гіпертензії зменшилася з 90,0 до 50,0 %. За показниками ультразвукової ехоенцефалографії відмічалося покращення ліквородинаміки у вигляді зменшення індексу пульсації вдвічі та частоти реєстрації додаткових Ехо-сигналів більш ніж утричі у 70,0 % хворих дітей. Стан електрогенезу характеризувався нормалізацією біоелектричної активності головного мозку, що супроводжувалося стабілізацією функціональної активності кори у 70,0 % дітей.
Висновки. Результати досліджень свідчать про ефективність фізичних факторів магнітотерапії та «сухих» вуглекислих ванн як значущих складових комплексів санаторно-курортної реабілітації дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань.
21
Вишняков, Володимир Михайлович, and Мхамад Ібрагім Ахмад Альомар. "Збільшення корисного завантаження вузлового обладнання комп’ютерних мереж." New computer technology 11 (November 22, 2013): 159–60. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v11i1.164.
Full textAbstract:
Однією з важливих умов під час експлуатації вузлового обладнання комп’ютерних мереж є забезпечення високого значення коефіцієнту корисного завантаження обладнання [1]. Цей коефіцієнт визначають як відношення середньої швидкості передачі даних крізь вузлове обладнання до пропускної здатності даного обладнання. Проблема збільшення коефіцієнту корисного завантаження вузлового обладнання полягає в тому, що магістральний трафік має пульсуючий характер, який відносять до самоподібних (фрактальних) випадкових процесів [2]. Таким процесам притаманні непередбачувані зміни та неможливість прогнозування. Через це існуючі технології обробки протокольних блоків даних в умовах пульсуючого трафіку не в змозі забезпечити високий рівень завантаження вузлового обладнання (ВО), зокрема магістральних мультиплексорів, комутаторів, маршрутизаторів, шлюзів, серверів тощо.Ступінь завантаження ВО поточним трафіком на проміжку часу τ визначається коефіцієнтом завантаження КВО – відношенням досягнутої на цьому проміжку швидкості (інтенсивності) обробки пакетів ІВО до пропускної спроможності цього обладнання СВО,тобтоКВО=ІВО/СВО. По мірі підвищення завантаження ВО на часових ділянках сплесків трафіку ймовірність перенавантаження зростає, що може призвести до лавиноподібного збільшення втрат пакетів і, отже, до перевищення нормативного значення коефіцієнту втрат пакетів, що неприпустимо [3]. Тому доводиться суттєво обмежувати середню швидкість обробки пакетів на портах ВО у порівнянні із його пропускною здатністю з тим, щоб уникнути втрат пакетів під час пульсацій трафіку. Робота пакетної мережі може вважатися лише тоді ефективною, коли кожен її ресурс є суттєво завантаженим, але не перенавантаженим. Оскільки обладнання сучасних пакетних мереж є високо вартісним, то міркування економічної доцільності змушують прагнути до найбільш повного використання ресурсів такого обладнання, щоб обробляти якомога більші обсяги даних у перерахунку на одиницю вартості задіяного обладнання, і при цьому в умовах пульсацій трафіка намагатися не втратити якість обробки інформації. Тобто, необхідно намагатися забезпечити оптимальний компроміс між рівнем завантаження ресурсів мережі і якістю надання послуг.З метою підвищення завантаженості вузлового обладнання (ВО) визначено можливі шляхи удосконалення технології адаптивного управління розподілом ресурсів пакетних мереж [4; 5]. У роботі [5]пропонується ефективний спосіб збільшення корисного завантаження ВО за рахунок використання механізму адаптивного перерозподілу пропускної спроможності пакетного комутатора між його портами у реальному часі. Проте цей спосіб не враховує статистичні характеристики реального пакетного трафіку, що суттєво зменшує ефективність застосування вищеназваного способу на практиці. Окрім того, не враховується негативний вплив системних помилок, пов’язаних із адаптивністю та дискретністю процесу перерозподілу. З метою підвищення ефективності адаптивного управління авторами проведено дослідження статистичних характеристик реального пакетного трафіку і запропоновано способи перетворення нестаціонарних потоків трафіку у квазістаціонарні відрізки, що надає можливість зменшення системних помилок адаптивного управління. При цьому потік пакетів розподіляється на декілька черг з різним пріоритетом [5]. Для визначення пріоритету аналізуються тільки заголовки пакетів, що забезпечує мінімальну затримку під час аналізу.
22
Горошко, Вікторія. "Функціональна діагностика стану здоров’я молоді за допомогою експрес-тесту заміру критичної частоти злиття мерехтінь." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.14-20.
Full textAbstract:
Резюме. У статті розглянуто новий програмно-апаратний комплекс для визначення втоми людини, який забезпечує високу точність і гнучкість проведення діагностичної операції. Цей комплекс характеризується зручністю та простотою у використанні, має можливість дистан-ційно змінювати частотно-імпульсні та кольоро-світлові характеристики і складається з простої електронної бази компонентів. Мета. Створення програмно-апаратної системи для визначення функціонального стану та втоми людини. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування. Результати. Залучення технології мікроконтролера з бездротовим ін-терфейсом дозволяє значно спростити компонентну базу електронної частини розробленого комплексу та розширити функціональність інструменту для діагностики втоми людини. Вико-ристання мобільних смарт-інструментів сприяє впровадженню методу дистанційного управ-ління та плавності регулювання ключових параметрів діагностичного процесу. Встановлено, що вимірювання точності зросло на 67 % порівняно з попередньою моделлю. Пропоноване програмне забезпечення робить цю процедуру доступною та простою для більшості опера-торів діагностики. Комплекс для визначення зорової втоми людини протестовано і рекомен-довано для промислового впровадження. Заявлене технічне рішення може бути використане в галузі безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втоми програмістів, операторів персональних комп’ютерів, диспансерного спостереження за станом зору школярів, студентів, спортсменів.Ключові слова: програмно-апаратний комплекс, електронно-компонентна основа, програм-ний продукт, частота пульсацій, мерехтiння.
23
Vakulenko, Dmitro. "ЗАСТОСУВАННЯ МОРФОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ АРТЕРІАЛЬНИХ ОСЦИЛОГРАМ ДЛЯ ОЦІНКИ ДИНАМІКИ ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ПРОБІ МАРТІНЕ-КУШЕЛЕВСЬКОГО." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 2, 2021): 82–89. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12174.
Full textAbstract:
Вступ. Проба Мартіне-Кушелевського (20 присідань за 30 с) - простий, високо інформативний метод вивчення стану серцево-судинної системи (ССС), успішно використовується протягом багатьох десятиліть. Застосування електронних тонометрів дає можливість удосконалити метод, фіксувати частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск (АТ), артеріальні пульсації впродовж усього дослідження, більш детально оцінити особливості діяльності ССС.
Мета. Вивчити функціональну здатність ССС адаптуватися до компресії судин плеча при вимірюванні АТ у стані спокою, після проби Мартіне-Кушелевського за допомогою (запропонованого авторами роботи) морфологічного аналізу артеріальних осцилограм (АОГ) та обгрунтувати його інформативність.
Матеріали та методи. Обстежено 89 осіб віком 18-55 років, без скарг на стан здоров’я. Вивчено показники як самої проби, так і АОГ, зареєстрованих до, після навантаження, через 3 хв відпочинку. Оцінку морфологічних даних АОГ проводили (відповідно до запропонованих авторами критеріїв) за п’ятибальною системою. Результати порівняно між собою.
Результати дослідження та їх аналіз. У стані спокою найчастіше реєструвались найкращі, 1-й (28%) та 2-й (53%) типи АОГ. Після навантаження – 3-й тип (54%), який зріс на 37% за рахунок зменшення відсотку АОГ 1-го та 2-го типів. Після 3 хв відпочинку (навіть при нормотонічному типі реакції) АОГ мали динаміку як в бік «покращення», так і «погіршення». Нерідко у випадках, коли цифрові показниками проби незначно відрізнялись між собою , реєструвались найрізноманітніші типи АОГ. Найчастіше – при неадекватній реакції АТ. Відмічене пов’язане з різними рівнями адаптаційної здатності нервово-рефлекторних механізмів кровообігу до компресії та навантаження, в’язко-пружних властивостей судинної стінки, що підтверджується морфологічним аналізом АОГ.
Висновки. Застосування морфологічного аналізу АОГ при проведенні проби Мартіне-Кушелевського дає можливість більш детально оцінити стан гемодинамічних процесів обстежених, їх рівень здоров’я та адаптаційні можливості, завчасно діагностувати початкові відхилення від меж норми.
24
Васько, П. Ф. "НАБЛИЖЕНА ЗАСТУПНА ЕЛЕКТРИЧНА СХЕМА СИНХРОННОГО ЯВНОПОЛЮСНОГО ГЕНЕРАТОРА ДЛЯ АНАЛІЗУ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ АВТОНОМНИХ ВІТРО- ТА ГІДРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК." Vidnovluvana energetika, no. 3(62) (September 28, 2020): 51–61. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).51-61.
Full textAbstract:
Синхронні явнополюсні генератори знаходять широке застосування в складі вітро- та гідроелектричних установок малої потужності. На сьогодні набуває актуальності задача застосування потужних автономних вітроелектричних установок з синхронними генераторами для накопичення частини генерованої ними енергії на гідроакумулювальних електростанціях. Розроблення раціональних схемо-технічних рішень реалізації даної технології для багатоагрегатних вітроелектростанцій потребує аналізу навантажувальних режимів роботи всіх складових в широкому діапазоні робочих швидкостей вітру і частоти обертання. Ефективне моделювання та проведення розрахункових досліджень перебігу електромеханічних процесів в даних системах може бути реалізовано шляхом застосування заступних електричних схем генераторів та двигунів, проте для явнополюсного синхронного генератора неможливо побудувати точну заступну електричну схему для електрорушійної сили обмотки якоря. В рамках цього дослідження розроблено наближену заступну електричну схему фази явнополюсного синхронного генератора та виконано оцінку можливих похибок результатів розрахунку параметрів навантажувального режиму схеми за різних значень частоти обертання ротора. Схема базується на послідовному ввімкненні активного опору обмотки якоря та індуктивних опорів розсіювання і поперекової реакції якоря, а також індуктивного опору, зумовленого сумісною дією поперекової та повздовжньої реакцій якоря. Очікувані похибки визначення розрахункових параметрів напруги споживачів автономної системи електроживлення на основі вітро- та гідроелектричних установок з синхронними явнополюсними генераторами за використання розробленої заступної електричної схеми не перевищують 2,5% по модулю та 1,5 електричних градусів по фазі для довільного значення частоти обертання ротора генератора в діапазоні 0,6...1,2 номінального значення. Застосування розробленої заступної електричної схеми явнополюсного синхронного генератора надає можливості проведення автоматизованих багатоваріантних розрахункових досліджень електромеханічних перехідних процесів в системах електроживлення на основі вітро- та гідроелектричних установок з урахуванням пульсацій швидкості вітру, зміни витрат та напорів води, зміни навантаження. Бібл. 24, табл. 3, рис. 3.
25
Vasko, P., and S. Pazych. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ ГІДРОНАСОСНОЇ СТАНЦІЇ З ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ ЗА ЖИВЛЕННЯ ВІД ВІТРОЕЛЕКТРИЧНОЇ УСТАНОВКИ З СИНХРОННИМ ГЕНЕРАТОРОМ." Vidnovluvana energetika, no. 1(60) (March 30, 2020): 61–73. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).61-73.
Full textAbstract:
Гідронасосні станції з електроприводом та живленням від вітроелектричних установок знайшли застосування на територіях, віддалених від розподільчих електромереж. Досвід експлуатації таких станцій засвідчує суттєвий вплив наявності пульсацій швидкості вітру на їх продуктивність. В рамках цього дослідження розроблена математична модель динаміки зміни подачі води багатоагрегатною гідронасосною станцією з електроприводом від асинхронних двигунів з короткозамкненою обмоткою ротора за живлення від вітроелектричної установки з синхронним генератором з урахуванням стохастичної складової зміни швидкості вітру. Дослідження динамічних процесів здійснюється на 10-и хвилинному інтервалі осереднення швидкості вітру, що є стандартизованою величиною для оцінки потужності вітроелектричної установки за збурень вітрового потоку. Модель являє собою систему нелінійних диференційних рівнянь, що описує взаємодію двох інерційних складових єдиної аероелектрогідродинамічної системи. Перша інерційна складова містить в собі вітротурбіну та синхронний генератор, а друга – асинхронний двигун та гідронасос. Взаємний вплив одної інерційної складової на іншу здійснюється через електричний зв’язок між генератором та двигуном через лінію електропередачі разом з трансформаторними підстанціями. Визначення параметрів механічного обертального руху інерційних складових виконувалось в припущенні про квазістаціонарність електромагнітних процесів в статорних і роторних контурах генератора та двигуна. Розрахунок їх електромагнітних моментів здійснювався з використанням еквівалентних заступних електричних схем обладнання з урахуванням змінної частоти обертання та довільної кількості гідроагрегатів у складі станції. Представлені результати розрахунків динаміки подачі гідронасосної станції потужністю 1 МВт в складі 5 гідроагрегатів за електроживлення від вітроустановки з синхронним явнополюсним генератором такої ж потужності за швидкості вітру менше номінального значення, рівному та більшому за номінальне значення. Вони надають можливості оцінки динамічних властивостей процесу перетворення кінетичної енергії вітру в потенціальну енергію води, накопиченої в басейні акумуляторі. На сьогодні отримані результати набувають важливого значення в зв’язку з необхідністю інтеграції значних потужностей вітроелектростанцій до складу електроенергетичних систем. Бібл. 26, табл. 3, рис. 8.
26
Білошицький, В. В. "Primary headache associated with sexual activity." Pain medicine 4, no. 1/1 (May 16, 2019): 15–16. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t2.12.
Full textAbstract:
Пацієнт, 48 років, звернувся зі скаргами на приступи інтенсивного головного болю, що виникає під час оргазму. Уперше такий приступ виник за 13 днів до консультації під час статевого акту з новою партнеркою, який супроводжувався значним сексуальним збудженням. Напад повторився через 3 дні під час наступного статевого акту і ще за 6 днів після другого. Відчуття болю з’являється в лівій потиличній ділянці голови, інтенсивність зростає протягом 3 секунд, допоки не виникає надзвичайно сильний біль (VAS 8–9), який при розпитуванні пацієнт характеризує як найсильніший у житті («наче лусне голова»). Біль локалізується в лівій потилично-скроневій ділянці з відчуттям «тиску на очі». Інтенсивний біль тривав 1,5–2 хвилини, потім його вираженість зменшувалася до VAS 3, і такий остаточний біль зберігався до 1,5 години. На початку на-паду пацієнт приймав 2 таблетки спазмалгону (метамізол натрію моногідрат, пітофенону гідрохлорид, фенпіверинію бромід).Головний біль не супроводжується нудотою, фото- й фонофобією. Також немає вегетативних проявів, характерних для тригемінальних вегетативних цефалгій (ін’єкція кон’юнктиви та/або сльозотеча, закладення носа та/або ринорея, набряк повік, потіння лоба та обличчя, почервоніння лоба та обличчя, відчуття закладення вуха, міоз та/або птоз).Під час третього нападу пацієнт, відчувши «пульсацію в голові», зменшив активність і рівень збудження, внаслідок чого біль не сягнув вище рівня VAS 4 і згодом припинився. Пацієнт зазначає, що замолоду мав один епізод головного болю (не пов’язаного з сексуальною активністю), що тривав кілька днів. Із 35-річного віку з’явилися головні болі тієї ж локалізації (ліва потилично-скронева ділянка), тупі, низької інтенсивності (VAS 3), які виникають при фізичних навантаженнях, особливо пов’язаних із нахилами («качання черевного преса» – не більше 15 нахилів, робота на городі – сапання).При нападах інтенсивного головного болю, що настають вибухоподібно, у тому числі при першому нападі головного болю, пов’язаного з сексуальною активністю, завжди слід виключати такі види патології, як субарахноїдальний крововилив, внутрішньочерепна й екстракраніальна артеріальна дисекція та синдром оборотної мозкової вазоконстрикції – reversible cerebral vasoconstriction syndrome (RCVS). Ми призначили мультиспіральну комп’ютерну томографію (МСКТ) черепа й головного мозку з МСКТ-ангіографією, яка не виявила патологічних змін.
27
Sirenko, Yu M., G. D. Radchenko, I. O. Zhivilo, and Yu A. Botsyuk. "Алгоритми діагностики та лікування ідіопатичної легеневої артеріальної гіпертензії." HYPERTENSION 14, no. 5 (January 24, 2022): 5–28. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.14.5.2021.245239.
Full textAbstract:
Визначення. Легенева гіпертензія (ЛГ) — це гемодинамічний та патофізіологічний стан, що характеризується підвищенням середнього тиску в легеневій артерії > 20 мм рт.ст. та оцінюється за даними катетеризації правих відділів серця (КПС). У більшості випадків ЛГ не самостійне захворювання, а є проявом інших хвороб. Ідіопатична легенева артеріальна гіпертензія (ІЛАГ) — діагноз, який встановлюється методом виключення усіх інших причин ЛГ (ураження лівих відділів серця, захворювання сполучної тканини, ВІЛ-інфекція, захворювання легень, портальна гіпертензія, вроджені вади серця, легенева тромбоемболія в анамнезі та ін.). При ІЛАГ етіологія захворювання невідома. Патогенез та симптоми ЛГ. Вазоконстрикція, мікротромбоз та ремоделювання судин — три основні патофізіологічні елементи при ЛГ. Симптоми ЛГ неспецифічні: задишка, швидка втомлюваність, біль у грудях при фізичному навантаженні, іноді спостерігаються синкопальні стани. У декомпенсованих пацієнтів наявні ознаки правосторонньої серцевої недостатності (нябряки, асцит, здуття живота, пульсація яремних вен). Діагностика. Діагностичний алгорим при ЛГ складається з двох етапів. Перший — поза межами експертного центру, другий — безпосередньо в експертному центрі ЛГ. При підозрі на це захворювання та за наявності типових симптомів та ознак усім хворим проводиться ехокардіографічне обстеження (ЕхоКГ). Далі, за певних умов (наприклад, відсутність основної причини ЛГ), хворий направляється до експертного центру ЛГ, де можливе проведення КПС. Оцінка прогнозу. Оцінка хворих з ІЛАГ необхідна для покращення контролю захворювання та переходу з більш високого ризику до більш низького. Оцінка прогнозу є комплексною та визначається на основі: клінічного статусу, прогресування симптомів, наявності синкопе, результатів тесту 6-хвилинної ходьби та NT-proBNP, результатів методів обстеження (кардіопульмональний тест із фізичним навантаженням, ЕхоКГ або МРТ серця, оцінка гемодинаміки). Лікування. Основними завданнями лікування ІЛАГ є зменшення вираженості симптомів, уповільнення прогресування захворювання, поліпшення якості та збільшення тривалості життя хворих. У першу чергу це загальні заходи (фізична активність, запобігання та ведення вагітності), запобігання інфекційним захворюванням, соціально-психологічна допомога, контроль дотримання режиму, рекомендації щодо подорожей/поїздок, підтримуюча терапія (пероральні антикоагулянти, діуретики, дигоксин, оксигенотерапія). Хворим із позитивним вазореактивним тестом призначаються блокатори кальцієвих каналів. У всіх інших хворих специфічна терапія ЛГ може включати простагландини (інгаляційна, внутрішньовенна та підшкірна форма), антагоністи простациклінових рецепторів, антагоністи рецепторів ендотеліну, інгібітори фосфодіестерази-5, стимулятори розчинної гуанілатциклази. Хірургічне лікування. Одним із варіантів хірургічного лікування ІЛАГ є передсердна септостомія — створення перфорації в міжпередсердній перегородці. Це призводить до декомпресії правих камер серця і збільшує перед-навантаження на лівий шлуночок, що веде до збільшення серцевого викиду. У разі неефективності всіх вищеописаних методів лікування та значного прогресування захворювання пацієнтам показана трансплантація легень або комплексу серце — легені.
28
Pérez Cruz, Jorge Tonatiuh, Claudia González León, and Hugo Mendieta Zerón. "OPTIC NERVE SHEATH DIAMETER, MEAN FLOW RATE, PULSATILITY INDEX AND PREECLAMPSIA." Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences 64, no. 1 (June 29, 2021). http://dx.doi.org/10.25040/ntsh2021.01.10.
Full textAbstract:
Background: Ultrasound has led to non-invasive neuromonitoring for surveillance and decision-making of aspects affecting the central nervous system. The aim was to determine the correlation between mean blood pressure and bilateral optic nerve sheath diameter, pulsatility index and mean flow rate of the middle cerebral artery in cases of preeclampsia/eclampsia. Methods: It was a prospective cohort study, including pregnant women diagnosed with preeclampsia/eclampsia who received medical attention in an Intensive Care Unit. The registered ultrasonographic measurements (optic nerve sheath diameter, pulsatility index and mean flow rate) were correlated against mean blood pressure at admission and after 24 and 72 hours. The recorded data were entered in an Excel sheet with subsequent use of the Social Science Statistics online web page. Results: The correlation analysis indicated that at admission, mean blood pressure had a significant negative correlation with mean flow rate (right: R2 = -0.52547, p = 0.04426 and left: R2 = -0.63628, p = 0.01077). In relation to optic nerve sheath diameter, the only positive and significant correlation was the one observed with mean blood pressure after 24 hours following admission (R2 = 0.56980, p = 02659). Conclusion: Mean flow rate measurements give more consistent and useful information than optic nerve sheath diameter in the hemodynamic evaluation of the preeclamptic women in the first 24 hours.
29
Vakulenko, D. V., L. O. Vakulenko, and A. S. Pleshkanova. "Застосування інформаційної технології морфологічного аналізу артеріальних осцилограм для порівняльного аналізу стану судин лівої та правої верхніх кінцівок." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 23, no. 2-3 (November 13, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v23.i2-3.5234.
Full textAbstract:
<p>РЕЗЮМЕ. При проведенні морфологічного аналізу осцилограм правого і лівого плеча асиметрію стану периферійного кровообігу зареєстровано у кожного із 31 обстежених. Ступінь проявів асиметрій був різним. Вона залежала від оцінюваного критерію та індивідуальних особливостей обстеженого. Найменшу асиметрію реєстрували при вивченні тривалості висхідної частин пульсації (у 25 %), найбільшою – низхідної (у 44 % обстежених). За іншими критеріями різниця була меншою. Проте у 2 осіб було зареєстровано значні відхилення досліджуваних параметрів від норми. Вони підлягають терміновому поглибленому обстеженню.</p>Ключові слова: артеріальна осцилограма, електронні вимірювачі артеріального тиску, морфологічний аналіз артеріальних осцилограм.
30
BARTOSH, H. K., T. V. MURAVYOV, and V. V. ARTIUKH. "Випадок рідкісного ускладнення гнійного інфільтративного ларингіту." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (October 22, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2015.3.5036.
Full textAbstract:
<p>Гострий медіастиніт – гостре гнійне запалення клітковини межистіння, що виникає в результаті ускладнення різноманітних захворювань. Гнійне запалення, запалення клітковини межистіння, перебігає, як правило, у вигляді флегмони. Цьому сприяють анатомічні та фізіологічні особливості межистіння (рихла жирова клітковина, відсутність фасціальних бар’єрів, постійні дихальні рухи, пульсація серця та центральних судин). Висока всмоктувальна здатність приводить до швидкої вираженої інтоксикації та летального виходу протягом 1–5 діб від початку захворювання. Летальність при гострому медіастиніті, за даними різних авторів, сягає від 7,2 до 70 %. </p>
31
Martsenyuk, V. P., D. V. Vakulenko, L. A. Vakulenko, A. V. Kutakova, A. V. Semenets, N. O. Kravets, and N. J. Klimuk. "ІНФОРМАТИВНЕ ЗНАЧЕННЯ ВІЗУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ОСЦИЛОГРАМИ, ЗАРЕЄСТРОВАНОЇ ПІД ЧАС ЗРОСТАННЯ КОМПРЕСІЇ ПЛЕЧА ПРИ ВИМІРЮВАННІ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ." Medical Informatics and Engineering, no. 3 (October 23, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2018.3.9475.
Full textAbstract:
Відомо, що захворювання серцево-судинної системи відносяться до найбільш поширених захворювань людства. Особливо насторожує «помолодшання» судинних катастроф, що призводять до глибокої інвалідності. Значною мірою благополуччя кровообігу залежить від стану судин - „периферійного серця". Одним із методів його оцінювання є артеріальна осцилографія (АО). Представлені дослідження базуються на аналізі 1640 АО, зареєстрованих за допомогою електронного тонометра ВАТ 41-2 під час вимірювання АТ. Для морфологічного аналізу АО пропонується використовувати такі критерії: а) форма всієї осцилограми; б) характер окремих пульсацій у різних фазах компресії. Дослідження дали можливість виявити різні види судинної реакції на компресію плеча під час вимірювання АТ у стані спокою (на лівому та правому плечі), після впливу різноманітних чинників і в процесі відновлення після них. Використання запропонованих авторами методів морфологічного аналізу АО, їх оцінка та клінічна інтерпретація значно підвищують інформативність процесу вимірювання АТ.
32
Руденко, А. В., Є. А. Настенко, О. А. Береговий, Р. Б. Демченко, М. В. Марченко, and Ю. В. Шардукова. "Особливості зміни гемодинаміки при використанні внутрішньоаортальної балонної контрпульсації у кардіохірургічних хворих з гострою серцевою недостатністю." Ukrainian journal of cardiovascular surgery, December 4, 2017, 35–41. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/17.29/07(035-041).
Full textAbstract:
Внутрішньоаортальна балонна контр пульсація (ВАБК) є одним з найпростіших допоміжних методів механічної підтримки роботи серця, які застосовуються при гострій серцевій недостатності (ГСН) у кардіохірургічних пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді після шунтування коронарних артерій та протезування клапанів серця. В умовах роботи з ВАБК основна проблема полягає у своєчасному її застосуванні, стабілізації гемодинаміки без ішемічних уражень органів і тканин та своєчасному припиненні механічної підтримки серця без рецидиву ГСН.
Мета роботи – розробити критерії та підходи для мінімізації ризику рецидиву ГСН та кардіогенного шоку після закінчення ВАБК на основі досліджень взаємодії центрального та периферичного кровообігу.
Матеріали та методи. База даних включає 719 дорослих пацієнтів реанімаційного відділення, обстежених через 1–2 дні після ШКА або протезування клапанів серця (КС). ВАБК виконано у 96 пацієнтів до або після ШКА.
Результати та обговорення. Проведений аналіз кривих артеріального тиску та показників гемодинаміки під час роботи ВАБК виявив, що в момент інфляції балона відбувається збільшення коронарного кровотоку, підвищення ДАТ, збільшення системної перфузії. При дефляції балона скорочується фаза вигнання, зменшується постнавантаження, збільшується ударний об‘єм лівого шлуночка, підвищується серцевий викид.
При застосуванні ВАБК істотним є зниження кінцево-діастолічного тиску в аорті. Також було встановлено, що на регуляцію системної гемодинаміки при ГСН головним чином впливають два чинники: рефлекс Бейнбріджа та тісний кореляційний зв’язок між об’ємом циркулюючої крові та системним судинним тонусом.
Дослідження показало достовірну різницю в динаміці лактату та NT-proBNP в крові при ВАБК у пацієнтів двох груп після кардіогенного шоку.
Висновки. Всі розглянуті підходи є додатковими до тих, що використовуються стандартного і дозволяють оцінити можливості фізіологічної компенсації низького серцевого викиду. Крім відомих клінічних показань, це дослідження дозволило сформулювати критерії для безпечного завершення ВАБК: стійкий серцевий ритм (стабільний синусовий або фібриляція передсердь); нормальне співвідношення діапазону діастолічного артеріального тиску і частоти серцевих скорочень – ці показники повинні бути близькими до передопераційних; співвідношення ДАТ/САТ>0,6, що вказує на нормалізацію умов функціонування мікроциркуляторної системи. Розроблені діаграми зручні для оцінки стану гемодинаміки на етапах застосування ВАБК.