Journal articles on the topic 'Психофізіологічні аспекти'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Психофізіологічні аспекти.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 38 journal articles for your research on the topic 'Психофізіологічні аспекти.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Бегош, Н. Б., О. В. Бакалець, and С. В. Дзига. "ФУНКЦІОНАЛЬНА АСИМЕТРІЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ: ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 1 (May 22, 2021): 107–11. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12096.
Full textAbstract:
Резюме. Взаємозв’язок у функціонуванні півкуль головного мозку забезпечує адаптаційні процеси, підвищує надійність у керування органів та систем організму. Функціональна асиметрія півкуль є важливою психофізіологічною властивістю головного мозку людини та розглядається як одна з умов, необхідна для реалізації процесів вищої нервової діяльності людини.
Мета дослідження – висвітлити сучасні наукові напрямки дослідження міжпівкульної асиметрії мозку людини, її психофізіологічні, нейроанатомічні та нейрохімічні особливості для оцінки структурно-функціональних показників різних фізіологічних функцій людини.
Матеріали і методи. Проаналізовано літературні джерела щодо концепції міжпівкульної взаємодії мозку, її психологічного значення та впливу на функціонування різноманітних процесів в організмі людини та ефективність регуляторних механізмів.
Результати. Представлено огляд сучасних даних про динамічні властивості функціональної спеціалізації півкуль головного мозку. Наведені дані про нейроанатомічні та нейрохімічні особливості правої та лівої півкулі. Приділено увагу адаптаційним механізмам у осіб з домінуванням одної із півкуль, особливостям міжпівкульної асиметрії правшів та лівшів на основі даних електроенцефалографії.
Висновки. Особливість сприйняття зовнішнього світу, характер реагування та поведінки людини визначається саме нерівнозначністю правої та лівої гемісфер мозку, поєднуючись з феноменом спеціалізації півкуль при здійсненні психофізіологічних функцій.
2
Shvets, A. V., V. V. Kalnysh, and I. S. Trinka. "Психофізіологічні аспекти розвитку «гібридної війни»." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 4 (December 30, 2021): 48–59. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-048.
Full textAbstract:
Вступ. Вивчення особливостей впливу подій «гібридної війни» на працездатність і надійність діяльності військовослужбовців, їх функціональний стан, а також негативних наслідків впливу стресогенних чинників безпосередньо під час їх участі в бойових операціях в даний час є недостатньо дослідженими. Важливим невивченим фактором, що досить сильно впливає на психологічний стан бійців, є фон (контекст), який обумовлений негативними подіями, які відбуваються в країні. Ці події пов'язані з підвищенням активування населення, яке самопідтримується процесами, що формуються в цьому середовищі. Тому актуальність поглибленого аналізу психофізіологічних механізмів зародження та подальшого розвитку ефектів «гібридної війни» є безсумнівною і має велике значення для підтримки високої обороноздатності країни.
Мета. Виявлення деяких психофізіологічних механізмів формування та підтримки існування «гібридної війни» та обґрунтування її переваг для противника перед засобами «гарячої війни».
Матеріали та методи. З використанням методів системного, бібліосемантичного та ретроспективного аналізу вивчено наукові публікації щодо виявлення деяких психофізіологічних механізмів формування і підтримки існування «гібридної війни» та обґрунтування її переваг для противника перед засобами «гарячої війни». Для цього здійснено пошук доступних джерел інформації з 1982 по 2020 роки, які стосувались мети роботи. Вивчали різні психофізіологічні механізми формування та підтримки існування «гібридної війни». На основі thoughtful-аналіз сучасних джерел інформації було узагальнено різні механізми формування та підтримки існування «гібридної війни» для розробки на цій основі заходів щодо послаблення їх шкідливої дії.
Результати. Виявлено деякі психофізіологічні механізми формування та підтримки існування «гібридної війни» та обґрунтування її переваг для противника перед засобами «гарячої війни». Окреслено умови функціонування психофізіологічних та психологічних механізмів, які сприяють виникненню та розповсюдженню автохвильових процесів в державі, що характеризують протікання «гібридної війни». Критично проаналізовано такі проблемні напрями як: самоорганізація активності маси людей - «віртуальний натовп»; механізми організації «гібридної війни»; моделі синхронізації активності в великих масах людей. Звернено увагу на необхідність подальшого дослідження психофізіологічних механізмів виникнення та підтримки «гібридної війни» і розробки на цій основі заходів щодо послаблення їх шкідливої дії.
Висновки. Сформульовані умови функціонування психофізіологічних та психологічних механізмів, які сприяють виникненню та розповсюдженню автохвильових процесів на теренах України, які характеризують протікання «гібридної війни». Встановлено, що організація «гібридної війни» може бути описана в термінах функціонування «віртуального натовпу». Показано, що головною перевагою «гібридної війни» є широке охоплення населення та військовослужбовців шкідливими емоційними процесами, які призводять до зниження боєздатності збройних сил та хаотизації суспільних настроїв. Встановлено, що інформаційні та кібернетичні заходи, тероризм, диверсії, партизанські дії та ін. є лише прийомами, що дозволяють запустити і підтримувати на належному рівні автохвильові процеси в «віртуальному натовпі», що охоплюють широкі верстви населення і військовослужбовців. Застосування таких прийомів призводить до швидкого та без особливих людських втрат досягнення ворогом своїх інтересів, а також кардинальним чином здешевлює ведення війни.
3
Shaposhnykova, I. V. "Соціокультурні трансформації:співвідношення традицій та новацій." Grani 18, no. 4 (March 23, 2015): 21–26. http://dx.doi.org/10.15421/1715073.
Full textAbstract:
У статті піднято проблему співвідношення традицій та новацій у процесі соціокультурних трансформацій. Автор звертає увагу на три основні параметри значущості процесу формування особистості: параметр суспільної орієнтації, параметр осмислення соціалізації як соціокультурного явища, параметр культурологічного значення соціалізації. Натомість новітнє теоретичне положення щодо становлення «порядку через хаотичну стійкість» дозволить більш точно пояснити складну взаємодію між суспільством та молоддю, яка проходить процес соціалізації. Її основний орієнтир, який не сприймається традиційною педагогікою, керований хаос припускає наявність стабільного еволюційного розвитку і біфуркацій (моментів вибору). Автор при цьому виходить із логіки міждисциплінарного дослідження та з того, що культурна соціалізація охоплює всі аспекти соціального життя індивіда, у той час як професійна та трудова соціалізація тільки аспекти, пов’язані із трудовою взаємодією. При цьому на продуктивний стан людини суттєво впливають психофізіологічні аспекти, такі як безумовні рефлекси і психофізіологічні якості та стани, котрими може бути описано поведінку індивідів. Відповідно для збалансування системи «людинавиробництво», або «людинамашина» має місце вплив психофізіологічних чинників та індивідуальних якостей того, хто працює, оскільки відхилення від базового значення (помилки на виробництві, нещасні випадки, або, навпаки, суттєві покращення виробничого процесу) є наслідком зіткнення якостей людини з особливостями конкретної професійної діяльності. Однак самі ці якості є результатом дії культурного чинника, який у контексті забезпечення продуктивності праці відіграє принципово важливу роль. Висловлено думку, що трудова і професійна соціалізація по суті являють собою глибоке сприйняття норм та цінностей, котрі неформально узгоджують характер спільної діяльності людей під час трудового процесу.
4
Котюк, І. І. "Ідентифікація (ототожнення): лінгвістичні, філософські, логічні, психофізіологічні та юридичні аспекти." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, вип. 40 (2000): 67–74.
Find full text
5
Sirakovska, Olena. "ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я ЖІНОК." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, no. 4 (April 19, 2018): 185–205. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp185-205.
Full textAbstract:
У статті наводиться аналіз даних літератури щодо впливу психологічних факторів на стан репродуктивної системи жінок, оцінюються психофізіологічні стани жінок з різноманітними розладами репродуктивної сфери. Демонструються основні постулати психосоматичної медицини. Розглядається актуальність психологічних методів регуляції емоційних станів жінок з різними проблемами репродуктивної сфери. Підкреслюється важливість гармонізації психологічного стану з метою досягнення репродуктивного здоров’я. Висловлюється пропозиція щодо формування структурних підрозділів психологічної допомоги, які вбудовані в клінічні установи (жіночі консультації, лікарні, поліклініки) з метою профілактики та запобігання розвитку соматичних ускладнень, насамперед, репродуктивної сфери, на фоні негативних емоційних станів, внутрішньо-особистісних та міжособистісних конфліктах, порушення сімейних відносин.
Ключові слова: репродуктивне здоров’я, психосоматика, непліддя «нез’ясованої» етіології, психологічні стани.
6
Kravets, A. Y. "Витоки біополітики як нового напрямку наукових досліджень у межах вітчизняної політичної науки." Grani 19, no. 3 (February 19, 2016): 68–72. http://dx.doi.org/10.15421/1716062.
Full textAbstract:
Основною метою є дослідження витоків біополітики як нового напрямку наукових досліджень у межах вітчизняної політичної науки. З’ясовано, що в науковому співтоваристві й досі не вироблено чіткого уявлення про витоки цієї наукової дисципліни: одні біополітики бачать їх в еволюції біологічного знання, інші – підкреслюють важливу роль політичних концепцій. Запропоновано комплексний підхід до цієї проблематики, де до витоків біополітики можна віднести філософські, біологічні, політичні та психологічні концепції від античного періоду до сучасності, що сприяє уточненню наукового знання стосовно цієї проблематики, підкреслює міждисциплінарний статус цієї дисципліни і конкретизує сферу її наукового інтересу. З’ясовано, що біополітика – це міждисциплінарна галузь знання в межах вітчизняної політичної науки, яка поєднує безліч напрямів досліджень: витоки та еволюція політичної поведінки людини, психофізіологічні аспекти такої поведінки, роль виховання і соціальних норм у трансформації соціальної та політичної поведінки, вплив політичної поведінки на політичний процес тощо. Запропоновано визначення біополітики як суміжної дисципліни, що досліджує «людину політичну» як біологічний вид з акцентом на психофізіологічних механізмах політичної поведінки та їх впливом на політичний процес.
7
Shvets, A. V. "Psychophysiological aspects of military operators' training." Ukrainian Journal of Occupational Health 2010, no. 2 (June 30, 2010): 63–70. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2010.02.063.
Full text
8
Шевченко, С. "Ключові аспекти дослідження психофізіологічної адаптації першокурсників." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, вип. 1 (10) (2019): 109–12.
Find full text
9
Korolenko, N. V., and O. V. Gorsha. "КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ЦЕРВІКОГЕННИМ ГОЛОВНИМ БОЛЕМ НА ТЛІ НЕСТАБІЛЬНОСТІ В ШИЙНОМУ ВІДДІЛІ ХРЕБТА." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (October 1, 2018): 69–74. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9383.
Full textAbstract:
Актуальність проблеми вивчення головного болю (ГБ) у дітей обумовлюється поширеністю, складністю патогенетичних механізмів та невизначеністю алгоритмів і методичних підходів до терапії цього захворювання у вказаній віковій групі.
Метою дослідження було вивчення в динаміці (до лікування, після курсу та через 1 і 6 місяців після впливу) клінічного ефекту окремого та поєднаного застосування кінезіотейпування і лікувальної фізкультури (ЛФК) і їх впливу на стан гемодинаміки судин вертебробазилярного басейну, вегетативний баланс та психофізіологічний стан дітей молодшого шкільного віку з цервікогенним головним болем (ЦГБ) на тлі нестабільності в шийному відділі хребта.
Матеріал і методи. Клініко-функціональний стан у 96 дiтей чоловічої та жіночої статі молодшого шкiльного вiку (6–11 років), якi мали цервiкогенний головний бiль на тлі нестабільності в шийному відділі хребта впродовж бiльш нiж 6 мiсяцiв, вивчено із застосуванням клінічного і рентгенологічного методів, ультразвукової транскраніальної доплерографії, психофізіологічних тестів і аналізу варіабельності ритму серця.
Результати. Встановлено, що у дітей з ЦГБ найкращий клініко-функціональний ефект настає при поєднаному застосуванні кінезіотейпування і ЛФК, який зберігається ще 1 місяць та дещо зменшується через 6 місяців після лікування. Комплексний вплив призводить до сприятливої динаміки майже всіх показників обстеження і покращує клінічний стан (зменшення частоти і інтенсивності головного болю), більш значно та довготривало покращує гемодинаміку судин вертебробазилярного басейну (кровотік, пружноеластичні властивості судин, реакція на негативні екстравазальні впливи оточуючих структур, венозний відтік), психофізіологічний стан (нервово-психічна напруженість, увага, динамічна працездатність) і вегетативний статус хворих дітей, ніж окреме застосування означених методик. Досягнуті через 6 місяців після лікування клініко-функціональні ефекти окремого і поєднаного застосування кінезіотейпування і ЛФК є зіставними.
Висновок. Найбільшу ефективність ВЛ дітей з ЦГБ на тлі нестабільності ШВХ встановлено при комплексному застосуванні кінезіотейпування і ЛФК. Катамненстичне спостереження через півроку виявляє регрес позитивних результатів у частини хворих дітей, що підтверджує необхідність продовження тривалості курсу ВЛ або їх повторення не пізніше, ніж через 6 місяців.
10
Kirieiev, Ye. "РОЗВИТОК ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ." Актуальні Проблеми Державного Управління, no. 2(56) (October 29, 2019): 152–60. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.19.
Full textAbstract:
Розглянуто теоретичні аспекти розвитку трудового потенціалу працівників органів публічного управління в сучасних умовах. Запропоновано структуру компонентів трудового потенціалу органу публічного управління за його такими видами: психофізіологічний, морально-мотиваційний, професійно-кваліфікаційний, нормативно-рольовий, адаптаційний, комунікативний та лідерський.
11
Деркач, Н. В. "Специфіка актуалізації темпоральних ознак англійського мовлення: фізичний і психофізіологічний аспекти." Наукові студії - XXI (культура, освіта - антропоцентричні парадигми і сучасний світ), Вип. 5, (т. 7) (2015): 48–60.
Find full text
12
Kalnysh, V. V., A. V. Shvets, and S. M. Pashkovsky. "Характеристика діяльності зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів та їх професійно важливі якості : теоретико-практичні аспекти." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 1 (April 19, 2021): 38–51. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-038.
Full textAbstract:
Актуальність. Наявна інформація щодо професійних вимог до операторів безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) та їх психофізіологічних якостей, що дозволяють виконувати керування цими комплексами в звичайних та екстремальних ситуаціях, є обмеженою, розрізненою та несистематизованою. Всі ці причини стимулюють детальну розробку та уточнення переліку професійно важливих якостей та психофізіологічних критеріїв професійної придатності операторів БпАК потрібних для успішного виконання своєї діяльності.
Метою даної роботи є пошук в сучасній літературі переліку професійно важливих якостей операторів БпАК та адекватних методів проведення професійного психофізіологічного відбору.
Матеріали та методи. З використанням методів системного, бібліосемантичного та ретроспективного аналізу вивчено наукові публікації щодо переліку професійно важливих якостей операторів БпАК та адекватних методів проведення професійного психофізіологічного відбору. Для цього здійснено пошук доступних джерел інформації з 1982 по 2020 роки, які стосувались характеристик професійної діяльності операторів безпілотних літальних апаратів, безпілотних авіаційних комплексів (систем), дронів. Вивчали характеристики діяльності зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів та їх професійно важливі якості. На основі наявних даних було узагальнено класифікацію внутрішніх та зовнішніх шкідливих чинників в професійній діяльності особового складу пілотів БпАК та характеристики їх професійно важливих якостей, що були зазначені у доступних публікаціях.
Результати. Проведено попередній аналіз літературних даних щодо визначення професійної придатності операторів БпАК. Запропоновано узагальнений перелік психологічних та психофізіологічних показників, що можуть застосовуватися для визначення ступеня професійної придатності операторів. Цей перелік може використовуватися для визначення критеріїв професійної придатності. Світовий досвід показує, що складна та відповідальна робота оператора БпАК потребує не тільки первинного відбору до цієї роботи, але й постійного моніторингу психофізіологічних характеристик оператора для збереження його здоров’я, забезпечення високої працездатності та надійності при виконанні бойових завдань, підвищення професійного довголіття.
Висновки. Проведено аналіз професійної діяльності операторів безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) та визначено основні функціональні обов’язки та стрес-навантаження цих осіб. Запропоновано класифікацію внутрішніх та зовнішніх шкідливих чинників в професійній діяльності особового складу пілотів БпАК. Виявлено та запропоновано перелік психологічних та психофізіологічних професійно важливих якостей пілотів БпАК, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності, та є необхідними для проведення професійного відбору персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами і моніторингу їх психофізіологічних якостей, а також якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності. Визначено комплекс методичних засобів, використання яких сприятиме проведенню професійного психофізіологічного відбору операторів БпАК.
13
Бріскін, Ю. А., О. Р. Задорожна, С. Б. Смирновський, С. Б. Смирновська, and І. А. Завойський. "ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ОБДАРОВАНОСТІ У ФЕХТУВАННІ НА ШПАГАХ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 2 (November 4, 2021): 91–97. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-13.
Full textAbstract:
Еволюція змагальної діяльності у фехтуванні, неможливість збільшення обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень фехтувальників на шпагах зумовлюють пошук нових шляхів та резервів для вдосконалення різних аспектів підготовленості фехтувальників на шпагах, а також нових підходів до визначення найбільш обдарованих спортсменів. За останні роки в умовах активного розвитку фехтування як виду спорту, змін правил змагань, посилення процесів комерціалізації суттєво збільшилася кількість змагань, у яких беруть участь кваліфіковані та висококваліфіковані спортсмени. Зросла інтенсивність змагальної діяльності та підвищились вимоги до підготовленості спортсменів. Тренери та науковці почали шукати нові шляхи підвищення результативності змагальної діяльності у фехтуванні, а також нові підходи щодо відбору обдарованих спортсменів. Одним із таких шляхів є урахування психофізіологічних характеристик у підготовці спортсменів. Метою нашого дослідження було визначення психофізіологічних критеріїв обдарованості у фехтуванні на шпагах. Методами, які використовувалися упродовж дослідження, були: теоретичний аналіз та узагальнення, документальний метод, метод вимірювання та методи математичної статистики. З метою визначення інформативних критеріїв обдарованості у фехтуванні на шпагах нами було здійснено вимірювання психофізіологічних характеристик 15-ти фехтувальників на шпагах на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, а також 15-ти фехтувальників на шпагах на етапі спеціалізованої базової підготовки. За допомогою комплексу для психофізіологічного тестування «Нейрософт-психотест» нами було здійснено вимірювання простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення, реакції вибору, реакції на рухомий об’єкт, силової витривалості кисті та стійкості до перешкод. Проста зорово-моторна реакція, реакція розрізнення, реакція вибору та реакція на рухомий об’єкт є відносно стійкими показниками у процесі багаторічної підготовки фехтувальників, отже, можна їх розглядати як критерії обдарованості у фехтуванні на шпагах.
14
Shevchenko, Svitlana. "KEY ASPECTS OF THE STUDY OF PSYCHOPHYSIOLOGICAL ADAPTATION OF FIRST-YEAR STUDENTS." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series “Psychology”, no. 1 (10) (2019): 109–12. http://dx.doi.org/10.17721/bsp.2019.1(10).28.
Full textAbstract:
The article considers and studies the problem of psychophysiological adaptation of freshmen through the concretization of the very concept of adaptation and determination of the time period of the adaptation period. Moreover, carried out a scientific analysis and experimental study of key aspects of psycho-physiological adaptation of first-year students. The levels of adaptive and communicative abilities, neuropsychic stability and moral norm, indicators of psychophysiological adaptation and the main features that indicate the sources of maladaptation have been determined. The criteria for psychophysiological adaptation (state of health, mood, anxiety, fatigue, activity behavior) are highlighted, and prospects for further research are formulated. According to the results of the work it was found that most freshmen have high rates of development of communicative abilities and moral normativity. They really assess their role in the team, in relationships, focusing on compliance with generally accepted norms of behavior. Freshmen are capable of accepting other people as they are, respect their originality and the right to be themselves. The development of such an ability characterizes them as a mature personality. High optimism score and high ability for somatic regulation were found. In addition, a moderate (average) level of psychophysiological maladaptation was found in young people. From time to time, they have certain difficulties associated with changes in the forms, teaching and assessment methods that are characteristic of a comprehensive school, and most often they experience problems due to a deterioration in well- being, namely, due to the characteristics of individual mental processes of freshmen, a decrease their overall activity and a decrease in motivation for any activity. Freshmen are dominated by a low level of development of adaptive abilities and neuropsychic stability. The data obtained indicate the need to develop a system of measures to update the adaptive capabilities of freshmen. We identified this direction as a promising vector for further studies of this problem.
15
Shmyrko, Vira, Oleksandr Korobko, Yuliia Troian, and Yurii Yakimtsov. "Pedagogical Aspects of Improving the Psychophysiological Safety of Future Professionals." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University 2, no. 6 (344) (2021): 141–49. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2021-6(344)-2-141-149.
Full textAbstract:
The article is devoted to improving the quality of training on occupational safety and health in the context of national quarantine and distance learning. The need to integrate numerous, diverse studies related to the peculiarities of becoming a specialist, combining psychological and psychophysiological aspects of this problem and developing a holistic system of psychological support for all stages of becoming a specialist. It is shown that in ergatic systems specialists together with professional knowledge and skills must have special abilities, competencies, flexibility, dynamism, creativity in professional activities, independence in finding and assimilating new information and new professional experience, make adequate decisions in "non-standard" situations. in conditions of lack of time and have the skills of optimal interaction with other participants in the production process in joint professional activities in the team. It is noted that to obtain a sustainable learning outcome is possible only taking into account the psychophysiological characteristics of the student, his character defects and stereotypes of behavior in normal and extreme conditions. The method of psychological testing and analysis of the obtained results is offered. After passing all the proposed tests, the teacher receives a psychological portrait of each individual student and has the opportunity to adjust the curriculum and methodological approaches to ensure maximum mastery of theoretical material and practical skills of future professionals.
16
Іванощук, Л. О. "ҐЕНДЕРНА ТА ПРОФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК І ВЗАЄМОВПЛИВ." Problems of Modern Psychology, no. 4 (February 11, 2022): 47–53. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-6.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється питання взаємозв’язку та взаємовпливу ґендерної та професійної ідентичності, обґрунтовується актуальність дослідження цієї проблематики з метою підвищення адаптивності особистості, її розвитку, сприяння ефективній професійній діяльності, активізації продуктивної співтворчості людей різної ґендерної приналежності для розвитку суспільства загалом. Проаналізовано й узагальнено наукові погляди щодо визначення професійної ідентичності, виокремлення її основних компонентів та чинників, що впливають на її формування, умов ідентифікації особистості як професіонала. Також висвітлено поняття ґендерної ідентичності, її структури. З’ясовано, що основними у формуванні ґендерної ідентичності виступають індивідуальні та психофізіологічні особливості розвитку, а біологічні характеристики лише доповнюються психологічною статтю. На підставі вивченого теоретичного матеріалу зроблено висновок, що ґендерна та професійна ідентичності як складові частини соціальної ідентичності мають схожі компоненти (когнітивний, афективний, конативний), значною мірою впливають на формування і розвиток особистості. Це дало змогу стверджувати, що дані види ідентичності особистості пов’язані одна з одною і можуть впливати одна на одну у процесі життєдіяльності особистості. Емпіричним шляхом визначено, що тип сформованості професійної ідентичності у студентів другого і четвертого курсів значно відрізняється загалом і за ґендерним аспектом зокрема – для студентів другого курсу характерна «дифузна ідентичність» (40 %), для студентів четвертого курсу – «досягнута ідентичність» (33 %). Водночас значна частина студентів-економістів четвертого курсу мають статус професійної ідентичності «мораторій» (30 %). Висунуто гіпотезу, що формування і розвиток ґендерної ідентичності, зміна чинників, які на неї впливають, у представників різних статей проходять по-різному. Як перспектива дослідження пропонується проведення більш детального теоретико-емпіричного вивчення основних компонентів ґендерної та професійної ідентичності, розроблення навчальних і тренінгових програм розвитку професійної ідентичності особистості з урахуванням ґендерного аспекту.
17
Kachur, I. V., and L. A. Karamzina. "Research of the Intellectual Helmet Device: a Psychophysiological Aspect." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, no. 3 (April 21, 2020): 426–31. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.03.426.
Full text
18
ТАРАСЮК, А. М. "ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ЗВО." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 183–89. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.27.
Full textAbstract:
У статті проведено змістовний аналіз питань щодо оптимізації навчання англійської мови у закладі вищої освіти. Визначено ключові складники оптимізації іншомовного навчання: підвищення цілеспрямованості навчання, посилення його мотивації, інформаційної місткості змісту освіти, застосування сучасних методів навчання, активізація темпів навчальних дій, розвиток рефлексивних навичок праці, використання комп'ютерів та інших новітніх інформаційних технічних засобів навчання. У роботі розглянуті психологічні механізми та особливості їх функціонування під час навчання іншомовного читання: смислове зорове сприйняття, ймовірне прогнозування, мислення, пам'ять, увага як психологічні механізми професійно-орієнтованого читання. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з теми запропоновано рекомендації для методики навчання професійно-орієнтованого читання англійською мовою у вищій школі. Зазначається, що особистісно-орієнтований підхід до студента у процесі викладання англійської мови у закладі вищої освіти досягається впровадженням та використанням нових інформаційно-комунікаційних технологій під час навчального процесу, що визначається головним концептуальним напрямом вищої освіти, також він перед- бачає диференціацію та індивідуалізацію навчання. Висвітлюється, що застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій породжує нові форми навчання, які сприяють формуванню мотивації, вирішенню освітніх завдань у контексті викладання англійської мови, переосмисленню теоретичних та методичних уявлень про процес навчання англійської мови з погляду пристосування навчальної системи до особливостей конкретного процесу навчання з метою його оптимізації на основі: врахування психологічних особливостей учнів (вид пам'яті, тип темпераменту тощо); забезпечення прийнятних психофізіологічних характеристик взаємодії того, хто навчається, з комп'ютером; вибору індивідуального темпу роботи та засобу презентації матеріалу, здійснення оптимальної стратегії управління процесом іншомовного навчання.
19
Корольова, Наталя. "ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНOГО СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, no. 2 (January 26, 2020): 168–77. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.39.
Full textAbstract:
Визначено, що спорт сьогодні – це соціальний інститут, який виконує загальні соціальні функції. Наведено класифікацію мотивів на основі їх природи: біогенні мотиви, соціогенні мотиви, стимулюючі мотиви. Описано проведення педагогічного дослідження щодо визначення проблем мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до фізичної культури та спорту, що проведено у 3 етапи. Найбільш сильною мотивацією молоді до занять фізичними вправами визначено можливість зміцнення свого здоров’я та профілактика захворювань.Запропоновано етапи визначення ефективності заходів щодо профілактики захворювань та збереження здоров’я студентів, яка складається з 5 блоків. Перший блок – загально статистичні показники здоров’я студентів: задоволеність якістю здоров’я; пропуски занять студентами через хворобу; діагностична карта захворюваності студентів рік та інші. Другий блок – системність і послідовність діяльності адміністрації щодо збереження здоров’я студентів, яка включає: наявність в навчальних планах професійної підготовки спецкурсів щодо збереження здоров’я, спецдисциплін; соціально-адаптаційна і особистісно-розвиваюча робота ЗВО, де враховується наявність і використання технологій оздоровлення. Третій блок – показники психофізіологічної комфортності освітнього процесу: напруженість функціонального стану навчального процесу, задоволеність викладачів життєдіяльністю освітнього закладу та інші. Четвертий блок – фізкультурно-оздоровча робота у ЗВО: якість і зміст медичного обслуговування; ефективність організації культурно-оздоровчої роботи ЗВО; ефективність медичної профілактики і динамічного спостереження за станом здоров’я студентів, спортивно оздоровча робота; мотивація учнів до занять фізичною культурою і спортом. П’ятий блок – просвітницько-виховна робота зі студентами, їх участь в активній самостійній роботі.
20
Semak, Оlena. "ПСИХОСОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ ГІРСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 19 (November 27, 2018): 40–45. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.40-45.
Full textAbstract:
Стаття має за мету визначити поширеність психосоматичних розладів ендокринної системи у дітей, що проживають в гірській місцевості та проаналізувати їх зв'язок з культурними традиціями і умовами життя. У горян спостерігаються специфічні психофізіологічні стани і недуги. Їх причиною виступає унікальне сполучення кліматичних і соціальних умов, яке напружує адаптаційні механізми, зумовлює порушення функціонування органів і систем. Тому вивчення проблем охорони здоров’я дітей гірської місцевості важливе як в загальнонауковому, так і в практичному аспекті. Особливий інтерес викликають захворювання ендокринної системи, що у тісному зв’язку з нервовою системою забезпечує нейрогуморальну регуляцію всіх життєвих функцій і підтримку гомеостазу організму. Автор виходить з визнання вагомої ролі психологічного фактору у виникненні тілесних захворювань. В роботі здійснено теоретичний аналіз проблеми: узагальнені дані щодо основних відомих причин виникнення психосоматичних розладів у дітей, наведені існуючі клінічні дані про розповсюдженість ендокринних хвороб в гірських районах, надане їх тлумачення з точки зору психогенних причин. Виділені специфічні механізми захворювань, спричинені впливом складних умов життя та формування особистості в Українських Карпатах. Обґрунтований висновок про необхідність відповідної психопрофілактичної роботи та її можливі напрями.
21
Крет, Михайло, and Наталія Левчук. "Музикотерапія як чинник впливу на психоемоційний стан особистості." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 8, 2021): 164–68. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-164-168.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню музикотерапії як оздоровчо-розвивального підходу до покращення психоемоційного стану особистості. Визначено, що музикотерапія – це системне використання музики з метою лікування фізіологічних та психосоціальних аспектів хвороби та різноманітних розладів. Доведена актуальність музики та схарактеризовані її цілющі властивості ще з глибокої давнини. Окреслені погляди сучасних учених на музикотерапію та її вплив на лікування і профілактику багатьох захворювань. Доведено, що музикотерапія позитивно впливає на становлення й розвиток гармонійної особистості через вплив на емоційно-почуттєву сферу, психофізіологічний стан. Встановлено, що зміни, які відбуваються в психічному розвитку індивідуума, можуть бути коригованими та вмотивованими музично-терапевтичними засобами з метою досягнення лікувальних результатів. Схарактеризоване значення властивостей класичної музики. У контексті дослідження музично-терапевтичного впливу представлено добірку музичних творів, що сприяють оздоровленню та гармонізації психоемоційного стану особистості.
22
Омельчук, Олеся. "Сцієнтизм як складова пролетарської літературної концепції (на матеріалі творчості Валер’яна Поліщука)." Sultanivski Chytannia, no. 9 (May 1, 2020): 70–82. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2020.9.70-82.
Full textAbstract:
Мета – показати вплив науково-природничих ідей та наукових напрямів (наукова організація праці, психотехніка, гемотрансфузія) на розвиток української пролетарської культурної концепції та на літературну діяльність Валер’яна Поліщука. Дослідницька методика: основні принципи академічного історико-літературного підходу. Результати дослідження. У першій половині 1920-х років ідея політичної, культурної та наукової революції були скеровані до єдиної цілі, яка полягала у формуванні нового суспільства пролетарського типу. Сцієнтизм став важливою складовою багатьох мистецьких теорій та практик, набуваючи у різних авторів різних інтерпретацій. Для Поліщука сцієнтизм був засобом пізнання, органічним елементом світогляду, тематичним орієнтиром і смисловим принципом у різножанрових літературних практиках. Власний психофізіологічний стан стає у письменника об’єктом рефлексії та інтегрується у художній текст. Наукова новизна. Вперше в українському літературознавстві враховано, проаналізовано та проілюстровано вплив теорій і практик природничих наук на український літературний процес 1920-х років загалом і на творчість В. Поліщука зокрема. Практичне значення. Стаття розширює розуміння основних тенденцій історико-літературного процесу 1920-х років в Україні та накреслює перспективу для наступних його досліджень в аспекті впливу природничих наук на письменницький світогляд, естетику і художню практику.
23
ДУБЦОВА, Ольга. "ПЕРЦЕПТИВНІ ПРИЧИНИ КОМУНІКАТИВНИХ НЕВДАЧ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 67–74. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.9.
Full textAbstract:
У статі виявлено й описано комунікативні невдачі, спричинені перцептивними чинниками в межах інтерсуб’єктивної парадигми. Комунікативну невдачу розглянуто як нездатність суб’єктів інтеракції вивести інференцію або виведення хибної інференції в межах інтерсуб’єктного акту. Інтерсуб’єктний акт тлумачено як взаємодію, у межах якої вербальні/невербальні комунікативні дії комунікантів розглянуто як перцептивні стимули, що запускають паралельні свідомі/несвідомі інференційні процеси, які включають когніцію, волевиявлення й афект в ініціацію мотивованої комунікативної соціальної дії. Інференційний аналіз, застосований у дослідженні, надає інструментарій для відтворення інференційних процесів комунікантів та уможливлює врахування когнітивних, перцептивних, афективних і волевиявних аспектів взаємодії, що зумовлюють їхні цілеспрямовані мотивовані вербальні/невербальні комунікативні дії. Випадки комунікативних невдач, підданих інференційному аналізу, відібрані з американського кінодискурсу, представленого жанром ситуаційної комедії, який моделює живе спілкування. Ми доводимо, що комунікативні невдачі, спричинені перцептивними чинниками, можуть бути внутрішніми (психологічними та психофізіологічними) або зовнішніми (технічними) стосовно комунікантів. Психологічні причини комунікативних невдач пов’язані з фокусуванням уваги адресата на сутностях, які перебувають поза ситуацією комунікації, що заважає йому/їй брати активну участь у спілкуванні. Психофізіологічні причини комунікативних невдач є наслідком аномального психічного й/або фізичного стану адресанта або адресата, який унеможливлює їхню повноцінну участь у процесі комунікації. Технічні причини комунікативних невдач виникають через перешкоди в сенсорних каналах сприйняття інформації в процесі комунікативної взаємодії.
24
Мірошниченко, Олена, and Ігор Пасічник. "ГОТОВНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ЗИМІВНИКІВ ДО ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НА АНТАРКТИЧНІЙ СТАНЦІЇ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 10(55) (May 27, 2020): 58–67. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).06.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню готовності українських зимівників до життєдіяльності на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Обґрунтовано актуальність дослідження готовності зимівників працювати в суворих умовах Антарктики, оскільки Україна є країною, що має свою постійно діючу антарктичну станцію та проводить наукові спостереження впродовж 25-ти років. Проаналізовано наукові розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників, що займаються проблемою готовності до життєдіяльності в екстремальних умовах. Уточнено поняття готовності до життєдіяльності в екстремальних умовах; визначено вікові межі досліджуваних груп українських зимівників; презентовано методологічний інструментарій психологічного дослідження. Розглянуто теоретичні основи та практичні результати досліджень готовності українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики на прикладі 9-ти експедицій до Антарктики. Виокремлено такі аспекти готовності особистості до діяльності в умовах Антарктики: психофізіологічний, особистісний, соціально-психологічний. Описано особливості психологічної підготовки українських зимівників в умовах, психологічно наближених до реальних. Використано комплекс методів психологічних досліджень особливостей готовності особистості трьох вікових категорій. Розкрито результати емпіричних досліджень щодо показників готовності у зимівників різних вікових груп за попередні зимівлі. Зіставлення результатів обстеження під час експедицій виявили наявність змін психологічних характеристик. Доведено, що найбільш підготовленою віковою групою щодо життєдіяльності в умовах Антарктики є представники середньої дорослості віком від 35-ти до 45-ти років. Представники цієї групи складають близько 40% учасників Українських антарктичних експедицій, що свідчить про достатній рівень психологічної стабільності команд зимівників. Такі результати дозволили визначити нові критерії психологічного прогнозування, а також підтвердили необхідність застосування психологічних досліджень у межах підготовки до антарктичної зимівлі.
25
ГЛУШЕНКО, Катерина, and Олександр КОЗИНЕЦЬ. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТАТЕВО-ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 99–108. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-99-108.
Full textAbstract:
Наукова стаття присвячена дослідженню особливостей протікання психосексуального розвитку в дітей з психофізичними порушеннями з акцентом на формуванні статево-гендерної ідентичності в осіб із сенсорними та мовленнєвими порушеннями. У публікації розглядаються поняття «стать», «статева свідомість», «психосексуальний розвиток». В аспекті статевого виховання та сексуальної просвіти дітей та молоді з інвалідністю йдеться про три головні спектри, які обумовлюють психосексуальний розвиток особистості: статеву самосвідомість (усвідомлення власної статевої приналежності і статі оточуючих); становлення статеворольової поведінки (формування стереотипу адекватної статевої ролі, відповідного психофізіологічним і соматичним ознаками дитини); психосексуальна орієнтація. Як один із «помічників» для батьків у питанні психосексуального виховання дітей та підлітків згадується брошура про правила спідньої білизни («правила трусиків»), розроблена Радою Європи. Брошура містить поради для батьків і вихователів про те, як пояснити дитині, що таке інтимні частини тіла. Також у науковій статті йде мова про актуальність проблеми уникання батьками тем статевого виховання з дітьми з особливими освітніми потребами. Окреслена чотирьохкомпонентна модель сучасного бачення статевої та гендерної ідентичності людини. Наприкінці в статті описані специфічні бар’єри, характерні для дітей з порушеннями розвитку, які їм доводиться долати в період свого психосексуального розвитку. Представлені результати опитування К. О. Глушенко батьків дітей з порушеннями психофізичного розвитку, які відображають ставлення родин до суперечливих питань сексуальної просвіти. Ключові слова: психосексуальний розвиток, статеве виховання, гендерна ідентичність, статева орієнтація, діти з особливими освітніми потребами, сексуальність та інвалідність.
26
Борисова, Ольга, Ольга Подрігало, and Леонід Подрігало. "Обґрунтування та аналіз концептуальної моделі прогнозу успішності спортсменів єдиноборств на етапах базової підготовки." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 3–8. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.3-8.
Full textAbstract:
Аннотація. Практична реалізація прогнозів (поточних, оперативних, етапних) у багаторічному процесі підготовки спортсменів є основою для корекції тренувального процесу та відбору. Прогнозування в спорті трактується як форма конкретизації передбачення перспектив розвитку того чи іншого процесу або явища, характерного для спортивної діяльності. Мета. Обґрунтувати та розробити концептуальну модель прогнозування успішності спортсменів у єдиноборствах на етапах базової підготовки і довести можливість її використання. Методи. Під час розробки моделі використовували структурний підхід (ієрархія, чітка структура), що дозволяє виявити компоненти об’єкта, їх функціональне призначення і системний підхід (система взаємозв’язків та взаємовпливів, залежностей), згідно з яким успішність є системою і розглядати її необхідно в сукупності параметрів, що її характеризують. Аналіз і синтез були головними інструментами вивчення теоретичних аспектів обраної теми. Результати. Розроблена концептуальна модель, що дозволила практично реалізувати прогнозування успішності спортивної діяльності на етапах базової підготовки, представлена системою із трьох взаємопов’язаних компонентів-блоків: інформаційного, організаційнотехнологічного та наукового регулювання, що включають три компоненти – підсистеми аналізу: фізичного розвитку спортсменів; їхніх психофізіологічних особливостей та адаптаційних можливостей і фізичної підготовленості. Ключові характеристики та властивості моделі: інформаційна структура, що забезпечується зворотними зв’язками, респонсивність, сталість та лабільність, масовість, антиентропічність.
Ключові слова: прогнозування, спортивна успішність, модель, єдиноборства.
27
Головацька, С., І. Бурденко, К. Нагірська, and А. Король. "БІХЕВІОРИСТИЧНА МОДЕЛЬ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ В УМОВАХ РИЗИКУ ТА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 65 (January 28, 2022): 72–78. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-10.
Full textAbstract:
Умови невизначеності та ризику стрімко поглинають кожну сферу діяльності, адже модернізований світ - це часті економічні зміни, фінансові кризи і висока конкуренція. Поєднуючи все це у своїй роботі, бухгалтер витрачає максимальний рівень інтелектуальної та емоційної складової, що з плином часу може не тільки відобразитися на його зовнішньому стані, а й привести до пригнічення й хвороб, і в результаті до неефективної роботи та прийняття неправильних та неефективних рішень. Біхевіористична модель ставить на меті аналіз усіх психофізіологічних факторів та застосування їх – у разі позитивного впливу на стан працівника, або ж їх мінімізація – у разі, якщо вплив є негативним та шкідливим. Застосування поведінкової моделі допоможе не тільки зберегти значну кількість емоційних та інтелектуальних втрат облікового працівника, а ще й стабілізувати діяльність підприємства, що прямо залежить від його стану. Стаття присвячена дослідженню зв’язку біхевіористичної моделі на прийняття рішень бухгалтером в умовах ризику та невизначеності. Невизначеністю у цьому аспекті є не співпадіння практичних ситуацій з нормативними документами, при цьому обліковець повинен самостійно приймати рішення та втілювати його. Бухгалтер аналізує придатність кожного показника: як різні користувачі можуть його сприйняти, яка адекватність показника реальним процесам або очікуванням, який вплив можуть здійснити альтернативні облікові процедури на формування управлінських рішень. Інтелектуальне чи емоційне напруження бухгалтера доволі часто досягає максимального рівня, особливо під час складання звітів та проведення перевірок. Для стабілізації таких ситуацій можна використовувати моделі біхевіористичної теорії. У статті запропонована найдоречніша з них та представлені шляхи її практичного застосування, що є беззаперечно необхідним у беззбитковому та ефективному функціонуванні підприємства. Практичне її застосування може знадобитися при аналізі помилок в роботі бухгалтера та при бажанні позбутися негативних факторів та оптимізувати діяльність підприємства.
28
КОНДРАТЮК, Світлана, and Наталія ВОЛИНЕЦЬ. "ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 15, no. 4 (July 15, 2020): 133–46. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.382.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність вивчення ціннісного ставлення особистості до майбутньої професійної діяльності. Розглянуто поняття «цінності», «ставлення», «ціннісне ставлення». Зазначено, що вагоме значення в житті кожної людини мають вибір майбутньої професії та професійне самовизначення. Здійснений теоретичний аналіз ціннісного ставлення до професійної діяльності майбутнього фахівця. Формування ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності залежить від усвідомлення змісту поняття «цінність», «ціннісне ставлення».
Висвітлюється ціннісне ставлення як важливий компонент у підготовці майбутнього фахівця. Тенденції розвитку сучасного суспільства зумовлюють постійне підвищення значущості професій типу "людина-людина". Ставлення до професії формується на початку навчання, тому важливим є позитивний клімат у закладі вищої освіти серед усіх учасників навчально-виховного процесу на основі визначення сучасних особливостей становлення фахівця, поєднання суто психологічних та психофізіологічних аспектів цієї проблеми, а також розробки цілісної системи психологічного забезпечення всіх етапів становлення фахівця.
Зауважено, що цінності виступають основою поведінки людини, вони мають здатність поступово втрачатися, тому їх потрібно набувати та реалізовувати; ціннісне ставлення до майбутньої професійної діяльності можливе за умови його усвідомлення, прийняття та реалізації у практичній діяльності.
Зазначено, що у процесі навчання з боку професорсько-викладацького складу необхідно навчати студентів взаємоповазі, терпінню при взаємодії; створювати умови для реалізації ціннісних орієнтацій в процесі професійної підготовки; викликати та підкріплювати позитивні емоції з метою активізації діяльності та мобілізації зусиль задля підвищення професійного рівня; розвивати потребу в самоосвіті та самовдосконаленні професійних знань, вмінь та навичок. Важливим завданням закладу вищої освіти є створення оптимальних умов для формування професійних цінностей майбутніх фахівців, що спонукатимуть їх до сумісних суспільно значущих цілей.
29
Боярин, Лілія, and Наталія Завацька. "Проблема соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до умов освітнього середовища закладу вищої освіти." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T2 (2019): 243–55. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-243-255.
Full textAbstract:
У роботі представлені результати теоретичного дослідження проблеми соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до умов освітнього середовища закладу вищої освіти. Зазначено, що якісна підготовка фахівців та відносна доступність вищої освіти заохочують іноземних студентів до навчання в освітніх закладах України. Метою роботи є теоретико-методологічний аналіз вивчення проблеми соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до умов освітнього середовища у зарубіжній та вітчизняній психологічній літературі. Для досягнення поставленої мети використано комплекс методів дослідження: аналіз, синтез, порівняння сучасних наукових й емпіричних досліджень з проблеми адаптації студентів, зокрема й іноземних, до навчання у вищих навчальних закладах, а також їх узагальнення й систематизація. Розкрито труднощі адаптації іноземних студентів – вони залежать від національних та регіональних характеристик і змінюються від курсу до курсу. Процес ускладнюється декількома проблемами: налагодженням соціальних контактів, подоланням мовного бар’єру, самореалізацією у новому соціумі та інтеграції у ньому, позбавленням від стереотипного сприйняття представників іншої культури, розвитком толерантного ставлення до учасників міжкультурного спілкування та взаємодії, подоланням культурного шоку, а також пристосуванням до цінностей нового суспільства. Визначено, що соціально-психологічна адаптація є процесом активного пристосування до вимог середовища. З позицій системного підходу це явище розглядається як безперервний процес взаємозумовлювального впливу людини та її соціального оточення, успішність і адекватність якого залежить як від індивідуально-психологічних особливостей, так і від чинників середовища. Зазначено, що психофізіологічна, інтелектуальна, соціокультурна та інші сфери адаптації, постають окремими аспектами єдиного процесу соціально-психологічної адаптації. Як правило, в природних умовах ЗВО щодо іноземних студентів діє не окремий фактор, а багатошаровий комплекс факторів середовища в якому вони опинились. Встановлено, що соціально-психологічна адаптація іноземних студентів, як складне, міждисциплінарне, процесуальне утворення – є результатом активності студента і включає концентрування та використання його особистісних регулятивних можливостей.
30
Бондарук, Антоніна. "Шкільна готовність першокласників як медико-психологічна проблема." Психологічне здоров’я, no. 1 (2018): 3–29. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2018-1-1-3-29.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Від того, наскільки дитина розвинена фізично, психічно, розумово і особистісно, має залежати, з якого віку починати навчання в школі, що робить актуальним вивчення медико-психологічних аспектів готовності дошкільників до навчання у віці шести років у порівнянні з дітьми, яким виповнилося сім років, у теоретичному та практичному плані. Аналіз останніх досліджень і публікацій. При формуванні психологічної готовності до школи, необхідно враховувати індивідуально-психологічні особливості дитини.Формулювання мети статті. Мета -на основі дослідження медико-психологічних особливостей шкільної готовності, визначити оптимальний вік початку шкільного навчання дитини. Виклад основного матеріалу. Нами були здійснені порівняльні дослідження шкільної готовності дітей 6-та 7-річного віку. Діти6-річного віку виявляли ускладнення в спілкуванні, встановленні контакту, адаптації до нових ситуацій, давали неповні та неточні відповідіна запитання. Діти 7-річного віку, навпаки, були схильні до встановлення емоційного контакту. У віці 6 років ще недостатньо сформованими є самоконтроль, навчальна мотивація та інші елементи навчальної діяльності. В 7 років дитина вже і фізіологічно, й психологічно готова до процесу шкільного навчання, тоді як 6-літки виявляють незрілість пізнавальної сфери, психомоторики та інших психофізіологічних показників.Висновки та перспективи подальших досліджень. В дітей 7-річного віку психологічні якості, що є важливими для процесу адаптації до шкільного навчання, є значно більш розвиненими, ніж у дітей 6-річного віку. Недостатня психологічна готовність 6-річних дітей до шкільного навчання може спричинити в них проблеми орієнтування в навчальному процесі та як наслідок –підвищення рівня ситуативної та особистісної тривожності. Діти 7-річного вікує психологічно більш зрілими, для них початок шкільного навчання є значно меншим стресогенним чинником, ніж для 6-літок.
31
Курило, Т., and А. Баранкевич. "Особливості правового статусу дитини у Цивільному кодексі України." Юридичний вісник, no. 2 (August 25, 2020): 108–14. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1711.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблематиці розуміння поняття «дитина» та з'ясуванню значення такого у Цивільному кодексі України з метою розуміння правового статусу дитини у цивільному праві, уніфікації використання терміна «дитина» у законотворчій та правозастосовній діяльності.
Здійснено аналіз використання поняття «дитина» у нормах міжнародних правових актів, які ідейно та нормативно впливають на формування національного права. Проаналізовано формулювання поняття «дитина» у Конвенції про права дитини, яка є концептуальним міжнародним правовим актом із захисту прав дитини. На підставі системного аналізу міжнародних договорів щодо захисту прав дітей зроблено висновок, що момент набуття статусу дорослої особи пов'язаний не лише з досягненням певного віку, а й зі здатністю самостійно виконувати ті чи інші дії, бути самостійним учасником тих чи інших правовідносин, нести персональну відповідальність.
У статті досліджено використання законодавцем терміна «дитина» у нормах Сімейного та Цивільного кодексів України. Виокремлено критерії, які є визначальними для «дитини» як учасника цивільних правовідносин. Проаналізовано випадки, за яких фізична особа, яка хоча й досягла повноліття, але не має повної цивільної дієздатності. Наведено умови надання цивільної дієздатності особі, яка не досягла повноліття, а також збереження за повнолітньою фізичною особою тих прав, які вона мала до досягнення нею повноліття. Звертається увага на особливості набуття дитиною цивільної право- та дієздатності у сфері особистих немайнових прав, а також на специфіку захисту прав зачатої, але ще не народженої особи.
У результаті проведеного комплексного аналізу норм міжнародних актів та національного законодавства зроблено висновок, що у цивільному законодавстві поняття «дитина» розкривається не лише через особливості психофізіологічних (вікових) та соціальних якостей, що характерно для сімейного законодавства, а й через специфіку прав та обов'язків, носіями яких є фізична особа. Вказано, що, надаючи дитині як учаснику цивільних правовідносин повну цивільну дієздатність, доцільно враховувати не лише психосоці-альний аспект розвитку дитини, а й матеріальне становище такої.
32
Васильченко, О. І. "ЧИННИКИ СПРИЯННЯ ГЕНДЕРНІЙ ОБІЗНАНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 15, 2021): 211–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-33.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу та опису практики сприяння гендерній обізнаності студентів університету під час викладання дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативної спрямованості» в контексті формування фахівця нового типу, який спроможний у майбутній професійній діяльності протистояти гендерним стереотипам та упередженням щодо ролі чоловіка і жінки. Запропонована проблема визначена також завдяки запиту українського суспільства та системи вищої освіти зокрема на необхідність пошуку нових форм та методів, які забезпечать студентів не тільки професійними знаннями та навичками, які необхідні для продуктивної професійної діяльності, але й знаннями та навичками, які дозволять майбутнім фахівцям бути ефективними у міжособистісній взаємодії у різних сферах суспільства. У статі пропонується залучення можливостей дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування» не тільки як засіб опанування іноземною мовою, але й як інструмент реалізації ідеї гендерної рівності. Завдяки ознайомленню студентів із гендерними аспектами різних сфер діяльності особистості, адже гендер як соціальний конструкт, проникаючи у всі сфери людського життя, є важливим чинником під час особистісної взаємодії та впливає на самоідентифікацію та самореалізацію особистості, студенти мали можливість проаналізувати свій досвід гендерної соціалізації, порівняти його з досвідом інших студентів та визначити можливі шляхи вирішення гендерних проблем у своєму власному житті. Запропонована стаття описує практику впровадження гендерного компоненту у зміст дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування», який спрямований на підвищення рівня обізнаності студентів щодо ідеї гендерної рівності, яка допомагає зрозуміти її переваги в контексті самоідентифікації та самореалізації особистості не тільки в майбутній професійній діяльності, але і в особистому житті. Завдяки спостереженню та співбесідам зі студентами під час навчально-педагогічного процесу були визначені основні форми та методи, які стали ефективними для досягнення поставленої мети. Міжособистісне спілкування студентів визначено основним чинником підвищення гендерної обізнаності, адже воно відповідає психофізіологічній потребі, притаманній студентському віку. Визначено пріоритетні напрями у змісті гендерного компоненту, які впливають на підвищення рівня гендерної обізнаності студентів. Завдяки запропонованому навчальному матеріалу студенти мали можливість зрозуміти формування та функціонування гендерних упереджень та стереотипів, з якими вони стикаються у своєму повсякденному житті.
33
Харченко, С. В., and А. С. Симчук. "Залучення законного представника у кримінальних провадженнях за участю неповнолітніх осіб." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28 (July 26, 2021): 137–44. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i0.707.
Full textAbstract:
Становлення України як демократичної правової держави, проголошення людини найвищою соціальною цінністю вимагає вжиття відповідних суспільно-політичних і правових заходів щодо забезпечення прав і свобод людини. Такі заходи особливо важливі для забезпечення прав і свобод такої категорії населення, які в силу свої вікових особливостей, психофізіологічної незрілості й соціально-психологічної адаптованості неспроможні самостійно захистити свої порушені чи спірні права або реалізувати процесуальні повноваження. Серед таких осіб найбільш незахищеною категорією суспільства є саме неповнолітні. Тому їхні права та інтереси перебувають під постійною пильною увагою як законодавців, так і правоохоронних органів, прокуратури, суду.
Досудове провадження у кримінальних справах щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, а також неповнолітніх, котрі є потерпілими від правопорушення, здійснюється в Україні в межах повноважень єдиної системи процесуальної діяльності органів досудо-вого слідства й прокуратури. Воно спрямоване на досягнення єдиних цілей кримінального процесу і грунтується на загальних принципах кримінального судочинства, однак має й певні особливості.
Неповнолітні особи, які потрапили у сферу кримінального процесу, у силу своїх вікових особливостей потребують посилення своєї правової захищеності, застосування до них особливих правил під час провадження й створення для них додаткових процесуальних гарантій. Однією з форм правого захисту є подвійне представництві інтересів неповнолітнього в суді - його законним представником і захисником (адвокатом).
На відміну від захисника, законні представники захищають інтереси неповнолітнього не через призму виконання професійної діяльності, а насамперед через загально-правову відповідальність за своїх неповнолітніх дітей з урахуванням морально-етичних аспектів виховання.
У статті висвітлено нормативно-правове регулювання проведення слідчих (розшуко-вих) дій за участю неповнолітніх учасників у кримінальному процесуальному законодавстві України, зокрема обов'язкового залучення законного представника. Підкреслюється значення дотримання процесуальної форми за умов проведення слідчих (розшукових) дій за участю неповнолітніх учасників кримінального провадження.
34
ЖИТНІК, Тетяна. "МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНІХ ЦІННОСТЕЙ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ У ПРОЦЕСІ НАБУТТЯ ЕСТЕТИЧНОГО ДОСВІДУ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 5 (December 30, 2021): 16–22. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.3.
Full textAbstract:
Актуалізує тему дослідження науково-методична вивченість проблеми, зокрема такий аспект, як організаційно-методичне забезпечення формування художніх цінностей у старших дошкільників у сучасній мистецькій освіті. Відзначаємо, що є необхідність створення методичного забезпечення формування художніх цінностей у дитини старшого дошкільного віку засобами візуального мистецтва. Метою дослідження є опис змісту методики формування художніх цінностей у дітей старшого дошкільного віку (елементарний підрівень початкової мистецької освіти) у процесі знайомства із творами мистецтва, зокрема візуального. Завдання: розглянути методику формування художніх цінностей у дітей старшого дошкільного віку в умовах початкової мистецької освіти; охарактеризувати зміст запропонованої програми. Методологію дослідження становили праці Г. Ващенко, Г. Сковорода, К. Ушинський (знайомство з мистецтвом удосконалює внутрішній світ особистості та гармонізує її); Н. Гросул, Є. Коротаєва, Б. Неменський, М. Фомін (формування інтересу дітей до мистецтва, розуміння впливу мистецтва на суспільне життя, естетичний та духовний розвиток особистості відбувається за рахунок відповідного методичного забезпечення); О. Комаровська, Г. Падалка, О. Рудницька (формування естетичного смаку, ставлення до природи, людини, мистецтва та самого себе). Науковою новизною є те, що запропонований зміст типової навчальної програми «Бесіди про мистецтво» для дітей старшого дошкільного віку (елементарний підрівень початкової мистецької школи (проект) розроблений з урахуванням диференціювання тем, що базуються на принципах системності, наступності, інноваційності та інтегрованості, що дає змогу застосовувати та адаптовувати власний педагогічний досвід, застосовувати методи та форми роботи, що відповідають специфіці регіону, закладу та методичним уподобанням викладача. Висновки: Процес набуття дитиною естетичного досвіду повинен вибудовуватися на основі систематичного та послідовного знайомства з історією мистецтва (образотворче мистецтво, мистецтво музики, танцю та театру); застосуванні на заняттях їх синтезу; підготовки мистецького проекту у формі творчої лабораторії (за видами мистецтва), як метод закріплення отриманих знань з історії мистецтва. Визначено, що: структура навчальних модулів повинна коригуватися разом зі змінами сучасних тенденцій в освіті, в мистецькій зокрема, та запитом суспільства на формування естетично-вихованої особистості; завдання курсу повинно базуватися на психофізіологічних особливостях дитини старшого дошкільного віку, тому закріплення знань повинно забезпечуватися шляхом повернення до аналогічного, але не тотожного матеріалу; перевага у вивченні історії мистецтва на елементарному підрівні початкової мистецької школи повинна свідомо надаватися вивченню рис українського мистецтва.
35
Ковтун, Алла, and Тетяна Гетьман. "ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ АУТИЗМУ." InterConf, July 30, 2021, 166–75. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.07.2021.017.
Full textAbstract:
До уваги пропонуємо теоретичні і практичні наукові здобутки вітчизняних та світових практик дослідження дітей з РАС. Розглядаємо клінічні ознаки прояву даного нозологічного відхилення, наголошуючи на необхідності та доцільності раннього клінічного дослідження і втручання. Здійснюємо диференційований аналіз аутичного спектру та інших розладів.
36
Тімченко, Олександр, and Юрій Широбоков. "Психологічні умови індоктринації військовополонених." Disaster and crisis psychology problems, no. 1 (2021). http://dx.doi.org/10.52363/dcpp-2021.1.5.
Full textAbstract:
В сучасних умовах, коли на сході нашої держави триває операція Об’єднаних сил, особливого значення набувають аспекти співробітництва громадян України з ворогом. Особливо гостро постають питання переходу на бік ворогуючої сторони військовополонених, затриманих представниками незаконних збройних формувань, особливо важливими стають питання психологічного аспекту даної проблеми. Статтю присвячено проблемі військового полону. На сьогоднішній день детально опрацьовані та досягли високих технологічних форм методи переформування поведінки (переконання) військовополонених, але умови перебування військовополонених у психологічному середовищі індоктринації, фази протікання цього процесу та їх характеристики у ході сучасного військового конфлікту, вивчені недостатньо та потребують більш детального дослідження. Проведене дослідження фаз сучасного військового полону дозволило виявити їх характеристики. І фаза «Вітальних реакцій», яка триває від декількох секунд до 5-15 хвилин та характеризується підпорядкуванням всіх дій збереженню власного життя. ІІ фаза «Шокова» з проявами надмобілізаціі – триває від 3 до 5 годин та характеризується загальним психологічним напруженням, граничною мобілізацією психофізіологічних резервів. ІІІ фаза «Психофізіологічної демобілізації», на думку опитаних, триває до трьох діб. В абсолютній більшості випадків вона пов'язується з розумінням масштабів трагедії («стрес усвідомлення»). У ІV «Фазі дозволу» (від 3 до 12 діб) динаміка стану та самопочуття військовополонених багато в чому визначається специфікою впливу екстремальних факторів. V фаза «Фаза відновлення» психофізіологічного стану починається переважно з кінця другого тижня після впливу екстремального фактора. VІ фаза «Конфліктогенності» (через місяць), характеризувалася стійкими порушеннями сну, невмотивованими страхами, жахливими сновидіннями. Розглянуті умови індоктринації військовополонених у різних фазах полону.
37
Пріма, Раїса, and Олена Цибульська. "КОМПОНЕНТНО-СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ “ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ”." Молодь і ринок, no. 6/185 (March 1, 2021). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2020.225659.
Full textAbstract:
Актуалізація готовності майбутнього вчителя початкової школи до виховання у молодших школярів культури здоров’язбереження розглядається у контексті цілісної професійної підготовки студентів як цілеспрямований, організаційний процес включення майбутніх педагогів у активну здоров’язбережувальну діяльність; інтегроване утворення особистості; вміння і навички, необхідні для збереження, зміцнення і сприяння здоров’ю; психофізіологічний стан майбутнього педагога. Виокремлено ключові компоненти готовності майбутнього вчителя початкової школи до виховання у молодших школярів культури здоров’язбереження: мотиваційно-особистісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та проаналізовано окремі аспекти їх характеристики.
38
Антонова, Алевтина. "Формування культури безпеки праці у майбутніх інженерів-педагогів." Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics) 11, no. 21 (May 10, 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-03.
Full textAbstract:
Анотація. Комплекс глобальних проблем, викликаних стрімким технічним, економічним і соціальним розвитком людства, актуалізував на сьогоднішній день дилему - вижити або загинути. Науково-технічна революція відкрила широкі можливості для всебічного розвитку людини і, відповідно, зумовила зростання ролі людського фактора в житті суспільства. Вже сьогодні, в процесі трудової активності людини відбувається зміна декількох поколінь техніки. Ускладнення техніки вимагає від працівників постійного підвищення їх кваліфікації та оволодіння новими знаннями для подальшого вдосконалення. А це, в свою чергу, обумовлює необхідність гармонійного поєднання в кожному індивідуумі професійної компетентності з науковим світоглядом, соціальною відповідальністю і загальнолюдськими моральними цінностями. Ключовим в цьому процесі є формування гуманістичної, орієнтованої на загальнокультурні цінності світогляду особистості або так званого «безпечного типу людини». Все це пред'являє високі вимоги до рівня знань і компетентності сучасного здобувача вищої освіти, які можуть бути задоволені вдосконаленням системи підготовки фахівців і модернізації навчально-виховного процесу.
Стрімкий розвиток технологій вимагає відповідного удосконалення методик навчання безпеки професійної діяльності здобувачів вищої освіти і складу освітніх програм, які повинні враховувати не тільки сучасні вимоги науки і техніки, а й перспективи їх розвитку. Особливу увагу необхідно приділити змісту навчання і характеру встановлення міждисциплінарних зв'язків між загальноосвітніми, технічними і спеціальними дисциплінами. Культура безпеки повинна використовуватися як дієвий проект пробудження інтересу і виховання психофізіологічної і психосоціальної надійності кожної людини в процесі її індивідуальної життєдіяльності. В даний час важливо не тільки формування у здобувачів вищої освіти розуміння головних аспектів безпечної діяльності, а й прищеплення стійких навичок безпечних прийомів праці, формування культури безпеки на всіх рівнях виробничого процесу.
Життя є головною цінністю кожної особистості, а існування і розвиток людства є головною загальнолюдською цінністю, які неможливі без забезпечення необхідного і достатнього рівня безпеки.
Ключові слова: культура безпеки, небезпека, безпека, діяльність, техносфера, людський фактор, безпечна життєдіяльність.