Journal articles: 'Психотехніка'

1

Zorina, Ekaterina S., and Andrey А. Zelenov. "Психологические основы смыслотехник как современных образовательных методов." Российский психологический журнал 13, no. 1 (March 31, 2016): 76–84. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2016.1.6.

Full text

Abstract:

В статье рассматривается вопрос об альтернативных методах работы с детьми и молодежью в рамках реализации Федерального государственного образовательного стандарта второго поколения и ценностно-смысловой педагогики. Приводятся результаты анализасовременного состояния изученности и проработанности понятия «психотехника», дается развернутое определение данного термина с учетом его исторического развития. Рассматриваются варианты классификаций в зависимости от выделения ведущего ключевого критерия: психотехники, принадлежащие к какому-либо научно-практическому направлению (бихевиоризм, психоанализ, гештальт- и гуманистический подходы); психотехники классического, развивающего и нетрадиционного обучения; психотехники, сгруппированные по принципу кодирования информации, к которым относятся вербальные, аудиовизуальные, машинообучающие, мульти- медийные, гипертекстовые, голографические и другие; психотехники, сформированные по принципу количественного охвата (индивидуальные, групповые и массовые) и, наиболее интересная для нас модель эманации, – по принципу смыслообразности. Предлагаемая модель классификации позволяет обосновать уникаль- ность особой группы психотехник – смыслотехник, которые лежат в основе технологии смыслового обучения. Аргументируется актуальность их совершенствования и применения в практике образовательного процесса на разных этапах обучения. Также дается подробное описание видов смыслотехник, раскрывается их сущность и возможности педагогического внедрения в обучение и воспитание детей и молодежи. Приводятся обобщенные данные, посвященные отдельным исследованиям влияния смыслотехник на формирование мотивации, в ситуациях ценностно-смыслового выбора, в проблемных и проектных заданиях. Для составления полной информационно-аналитической картины о современных особенностях использования смыслотехник в психотерапии, рекламе, политике, социологии и других сферах антропологического знания авторы делают их краткий обзор, подчеркивая важность разработки смыслотехнического подхода, его перспективность и экологичность среди других психотехник.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Капранов, С. В. "Психотехніка та містичний досвід у сінто: до питання про типологію." Східний світ, no. 3 (2007): 107–15.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Obukh, Liudmyla. "PSYCHOTECHNICS OF SINGING AS A MODERN DIRECTION OF VOCAL PEDAGOGY." Academic Notes Series Pedagogical Science 1, no. 195 (2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-195-106-110.

Full text

Abstract:

The aim of the study is to solve the problem of development of vocal abilities and vocal qualities through the development of stress resistance during singing of students of artistic specialties from a psychophysiological point of view, which is still relevant and appropriate in terms of finding and implementing innovative teaching aids. Whereas singing must first and foremost be physiologically correct, a person's voice is a consequence of his or her physical and mental health. The key to the singer's success in the modern hyper-stressful world will be the ability to liberate the body and soul from certain psychophysiological overloads through certain exercises, trainings, etc. Certainly, for each organism of the singer it is necessary to select a separate set of special exercises, look for appropriate methods for educating psychophysiological freedom during singing, as well as to establish an individual singing regime. The article considers certain theoretical and methodological developments in the field of education and upbringing of a music artist, which allow to form an idea of traditions and innovations for effective work with students in the process of learning to sing. The described views of both vocal teachers and psychophysiologists resonate with each other, complementing each other and forming a new modern direction of vocal pedagogy – the psychotechnics of singing. In particular, the use in practice of publicly available trainings by D. Burns, A. Ellis and S. Genyk help to solve certain psychophysiological problems in vocal pedagogy, and the methods and techniques of R. Berkeley and A. Kalabin contribute to the release of psychophysiological feelings of the vocalist, expanding his professional opportunities. Therefore, research and implementation of interesting methods and practices of leading specialists not only in the field of vocal pedagogy, but also psychology, physiology and medicine in the educational process will help not only to expand singing potential and improve the work of the vocal apparatus. The study of such innovations is the prospect of further research to substantiate the psychotechnics of singing as a new direction of vocal pedagogy.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Омельчук, Олеся. "Сцієнтизм як складова пролетарської літературної концепції (на матеріалі творчості Валер’яна Поліщука)." Sultanivski Chytannia, no. 9 (May 1, 2020): 70–82. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2020.9.70-82.

Full text

Abstract:

Мета – показати вплив науково-природничих ідей та наукових напрямів (наукова організація праці, психотехніка, гемотрансфузія) на розвиток української пролетарської культурної концепції та на літературну діяльність Валер’яна Поліщука. Дослідницька методика: основні принципи академічного історико-літературного підходу. Результати дослідження. У першій половині 1920-х років ідея політичної, культурної та наукової революції були скеровані до єдиної цілі, яка полягала у формуванні нового суспільства пролетарського типу. Сцієнтизм став важливою складовою багатьох мистецьких теорій та практик, набуваючи у різних авторів різних інтерпретацій. Для Поліщука сцієнтизм був засобом пізнання, органічним елементом світогляду, тематичним орієнтиром і смисловим принципом у різножанрових літературних практиках. Власний психофізіологічний стан стає у письменника об’єктом рефлексії та інтегрується у художній текст. Наукова новизна. Вперше в українському літературознавстві враховано, проаналізовано та проілюстровано вплив теорій і практик природничих наук на український літературний процес 1920-х років загалом і на творчість В. Поліщука зокрема. Практичне значення. Стаття розширює розуміння основних тенденцій історико-літературного процесу 1920-х років в Україні та накреслює перспективу для наступних його досліджень в аспекті впливу природничих наук на письменницький світогляд, естетику і художню практику.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Якушев, О. В. "Комунікаційні механізми психотехнік." Інформаційне суспільство, Вип. 19, (січень - червень) (2014): 75–78.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Kostyuchenko, Elena. "ПСИХОТЕХНІКИ СЕНСОРНО-ПЕРЦЕПТИВНОЇ АКТИВІЗАЦІЇ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 2, no. 2 (May 28, 2015): 56–64. http://dx.doi.org/10.31108/1.2015.2.2.9.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Буякас, Т. М. "Проблема и психотехника самоопределения личности." Вопросы психологии, no. 2 (2002): 28–39.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Завальський, Олександр Васильович. "Особливості мовно-голосового тренінгу на старших курсах мистецьких навчальних закладів." Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, no. 27-28 (May 25, 2021): 56–62. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238790.

Full text

Abstract:

У статті порушується проблема підготовки студентів старших курсів вищих творчих навчальних закладів щодо мовно-голосових навичок. Пропонуються експериментально перевірені та відпрацьовані на практиці методологічні напрями і вправи для відшліфування технічних якостей мовленнєвої майстерності, які разом з особливостями поєднання зовнішньої техніки з тренінгом внутрішньої психотехніки сприятимуть активізації підсвідомості та вдосконаленню сценічно-мовної дієвості акторського слова.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Шестопалова, О. П. "АРТ-ТЕРАПІЯ ТА ЕКСПРЕСИВНІ ПСИХОТЕХНІКИ В РОБОТІ ЦЕНТРУ ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ ТА ШКІЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ." Educational Dimension 29 (May 19, 2022): 424–31. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4982.

Full text

Abstract:

Проаналізовано поняття терміну «психологічне здоров’я». Висвітлено процес експериментальної роботи із застосування методів художньо-естетичного розвитку, експресивних психотехнік та елементів арт-терапії в аспекті профілактики та корекції відхилень у психологічному здоров’ї дітей у Центрі дитячої творчості та різних формах позакласної діяльності школи. Запроваджено модель коректувально-розвиваючої роботи. Наголошено, що використання комбінації індивідуально-орієнтованих і групових прийомів арт-терапевтичних занять спричинило зміни образу себе у підлітків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Kryvosheieva, O. "ACTOR TRAINING AS A MEANS OF THE FORMATION THE ELEMENTS OF PSYCHOPHYSICAL TECHNIQUE OF THE FUTURE ACTOR." Visnik Zaporiz'kogo naciohai'nogo universitetu. Pedagogicni nauki 2, no. 33 (2019): 105–12. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2019-2-33-22.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Королюк, Т. И. "Проблема использования отечественных психотехник в консультативной и психотерапевтической работе." Практична психологія та соціальна робота, no. 2 (167) (2013): 57–63.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Mushkevych, Myroslava. "ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНА ТЕХНІКА «СІМЕЙНА СКРИНЯ» В ПСИХОЛОГІЧНОМУ СУПРОВОДІ СІМЕЙ, ЩО МАЮТЬ ПРОБЛЕМНИХ ДІТЕЙ." Psychological Prospects Journal, no. 35 (August 3, 2020): 119–34. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-35-119-134.

Full text

Abstract:

У статті презентовано результати використання в процесі психологічного супроводу психотерапевтичної техніки «Сімейна скриня». Методи. Описано основні підходи до застосування психотехніки, під час реалізації якої клієнтові пропонують уявити образ сімейної скрині, передбачаючи, що в описі будуть представлені незадоволені сімейні та особистісні потреби, конфлікти або афекти, що утворюють зміст несвідомого. Указано, що образи, повʼязані з несвідомим, досить універсальні й мають статус архетипових образів, що співвідносяться з екзистенційними життєвими ситуаціями. Результати. Констатовано, що в експериментальній групі внаслідок упровадження техніки на етапі контрольного діагностичного зрізу частота вираження позитивної модальності всіх визначених емпіричних показників достовірно вища за частоту вираження такої в контрольній групі. Засвідчено, що серед представників експериментальної вибірки кількість членів сімей проблемних дітей зі сформованою настановою на позитивне сприйняття й прийняття партнера або інших членів ядерної сім’ї, із відрефлексованою позицією та готовністю до генерування конструктивного простору подружніх і сімейних взаємин, культивування «здорових» сімейних цінностей та настанов, реалізації конструктивних рольових патернів сімейного функціонування виявилася більшою, ніж серед представників контрольної вибірки. Відзначено, що рівень формування особистісної настанови на позитивне сприйняття й прийняття партнера або інших членів ядерної сім’ї в членів сімей проблемних дітей у межах упровадження психотерапевтичної техніки в 4,5 раза вищий. Висновки. Доведено, що важливим компонентом психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей, є психотерапевтичний етап із використанням психотехніки «Сімейна скриня», спрямованої на розвиток позитивних змін щодо сімейних цінностей, сімейних ролей, сімейних установок, особливостей подружніх і сімейних взаємин та ставлення, прийняття партнера чи інших членів ядерної сім’ї, що стали мішенями психологічного супроводу. Зазначено, що перспективними напрямами подальших досліджень є вдосконалення програми психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей, складання емпірико-діагностичних програм формування змісту психологічного супроводу сімей із використанням ефективних психотерапевтичних технік.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Yergieva, Ekateryna. "Воплощение архетипических образов в фортепианном исполнительском искусстве (на примере 10 пьес из балета «Ромео и Джульетта» для фортепиано соч. 75 С. Прокофьева)." Музичне мистецтво і культура, no. 20 (December 12, 2014): 551–63. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2014-20-551-563.

Full text

Abstract:

В статье на примерах 10 пьес из балета «Ромео и Джульетта» С.Прокофьева исследуются интонационно-коммуникативные проявления архетипических образов в исполнительской интерпретации Е. Кисина. Аудио-визуальный анализ его интерпретации данного произведения показывает, что им используются как исполнительские средства музыкальной выразительности, так и психосемантика и кинесика, которые сообразуются благодаря его художественной психотехнике с внутренними переключениями артиста из одного психологического состояния в другое и, таким образом, способствуют органичному воплощению архетипических образов данного цикла С.Прокофьева, установлению художественной коммуникации артиста с публикой.Ключевые слова: архетип, архетипические образы, базисные формы музыки, игра, интонация, коммуникативные архетипы, протоинтонация.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Zhelyabin, A. V. "The Problem of Dialogical Personality in the Context of Modern Psychotechnology." Social Psychology and Society 6, no. 3 (2015): 134–49. http://dx.doi.org/10.17759/sps.2015060310.

Full text

Abstract:

The paper focuses on variations in understanding of personality in psychology and on the absence of the very category of personality in the modern Russian psychological practice. It aims to clarify the category of personality in the context of modern psychotechnical approach taking into account the key criteria of psychotechnicity, for instance, dialogicality. An assumption about the general pattern of overcoming all critical situations, including those of impossibility of emotional experience, is reviewed. The paper also outlines the key characteristics of personality and stresses the importance of working with personality — and, therefore, the need to acquire proper representations about this category. It explores the issue of the genesis of personality in cultural-historical psychology and associated fields and defines the general mechanism of development through interiorization. With several basic concepts of personality as examples, the paper concludes that personality can hardly thought of as something that exists within an isolated individual. Thus are introduces the notions of 'cumulative subject', 'step of personality development' and 'angle of meaning deflection'.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Savinkina, N. B. "Psycho technology of personality reserves activation when teaching foreign language. Practical experience." Консультативная психология и психотерапия 24, no. 2 (2016): 93–105. http://dx.doi.org/10.17759/cpp.2016240206.

Full text

Abstract:

The article considers the problems of the role of implicit memory in education. The Activation Method (also known as Professor G.A. Kitaygorodskaya Method) is analyzed from the point of view of the implicit memory. It is shown that the efficiency of teaching/learning process is to a great extent reached thanks to the implicit memory. Some specific features of the teaching/learning process which provide for the conditions activating implicit memory are identified and described. These conditions are as follows: refocusing students attention from mnemonic goals to the game play- ing which is achieved thanks to the dramatization of the teacher-students classroom interaction; motivating students speech activities by involving them into a kind of classroom drama in which they act as its characters; integrity and content richness of the dramatized teaching course; integration of all the communicative tasks into the wholistic teaching/learning process; students contribution to the lesson content creation which requires their speech activity and speech initiative, as well as the development of their intellectual and creative potential; non-standard, unique char- acter of the teaching process; using a variety of mnemonic techniques to facilitate memorizing; students emotional involvement into the dramatized teaching/learning process and other factors.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Фомич, Микола, Сергій Головченко, and Юрій Скоробогатов. "Психологічний аналіз робочого місця психолога ДСНС України в осередку надзвичайної ситуації." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T3 (2020): 31–40. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-31-40.

Full text

Abstract:

У науковій розвідці аналізується робоче місце психолога ДСНС України в осередку надзвичайної ситуації. Розкривається законодавче та нормативно-правове регулювання організації і надання екстреної психологічної допомоги на місці надзвичайної ситуації. З’ясовано мету такої допомоги, що полягає у нейтралізації негативних психічних станів і реакцій серед населення у разі загрози й виникнення надзвичайних ситуацій та її суб’єктність. У праці уточнено зміст та зазначено організаційні засади підготовки і проведення психологічної роботи психологом ДСНС з постраждалими в осередку надзвичайної ситуації, що включають дві взаємозумовлені складові: перша і головна – безпосереднє проведення психотерапевтичної інтервенції, з використанням короткотермінових психотехнік (тілесноорієнтована терапія, арт-терапія, короткострокова позитивна терапія, сугестивні техніки, релаксаційні методи), які ґрунтуються на глибокому розумінні закономірностей функціонування психіки особистості в граничних умовах існування, методів і прийомів роботи з потерпілими при обмеженому часі, нестачі інформації стосовно потерпілих, значної їх кількості тощо; друга – організація роботи психолога на місці надзвичайної ситуації. Остання містить процеси на спрямовані на створення необхідних умов для продуктивної діяльності психолога, відновлення управління та стабілізацію психічного стану населення; розробку рекомендацій з підготовкицільових програм відновлювального періоду постраждалих. Ключові слова: психолог ДСНС, психологічна робота, екстрена психологічна допомога, надзвичайна ситуація, постраждалі, рятувальники.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Zaretsky, V. K. "The Story of the Textbook by F.Ye. Vasilyuk Psychotechnique of Experiencing (A Cultural-Historical Essay)." Cultural-Historical Psychology 15, no. 1 (2019): 56–63. http://dx.doi.org/10.17759/chp.2019150106.

Full text

Abstract:

The article focuses on one of the first experiences of applying psychology to solving practical tasks, moreover on the scale of an entire country, in the framework of the project «Practical Psychology of Creativity», the idea of which originated in 1989. That was also the first experience of distance psychological counseling of several thousand people on the basis of specially designed for this course tutorials which included “Psychotechnique of Experiencing” by F.Ye. Vasilyuk and two more manuals: “Autogenic Training” by N. N. Petrov and “If the Situation Seems Irresolvable...” by V.K. Zaretsky. The objective of this article is to show through the analysis of less known episodes of F.Vasilyuk's biography the initial milestones of the movement towards overcoming the schism between academic psychology and psychological practice which was described by him later.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Gorshkova, E. V. "Psychological and Pedagogical Helping to Preschoolers Using the Methods of Psychotechnics Based on the Movements." Вестник практической психологии образования 17, no. 1 (2020): 21–31. http://dx.doi.org/10.17759/bppe.2020170103.

Full text

Abstract:

The article describes the conditions for the active development of psychological and pedagogical assistance to children 3–7 years old in Russian preschool institutions, the beginning of the using of movement-based psychotechnics in working with preschool children. The problem is formulated as the need to search and develop methods of psychological and pedagogical assistance to preschool children, which use motor tasks that “work” to identify and overcome difficulties in developing communication, arbitrariness, the emotional sphere, etc. A literature review of domestic scientific and practical research is given, which describe the possibilities of different technologies based on movement: emotional and motor psychotechnics (E.V. Gorshkova, E.V. Chernigina, Yu.V. Antipova, E.G. Zhabina), the technique of creating a spatial image of oneself in children on the age from 1,5 to 4 (E.O. Smirnova, E.A. Abdulaeva), the technique of “educational kinesiology” (A.L. Diterikhs). The research results showed the effectiveness of these techniques in the development and correction of emotional-personal sphere and behavior among preschoolers, however, these researches do not cover the whole range of psychological and pedagogical problems encountered in preschoolers of different ages. This review allows us to outline the problems of future research.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Чернявская, В. С., and Е. П. Серова. "Экспериментальная программа по развитию рефлексии и самопонимания при подготовке будущих бакалавров направления подготовки «Сервис» профиля 43.03.01 Имиджмейкерские услуги." Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса 13, no. 2 (2021): 147–56. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-2/147-156.

Full text

Abstract:

Представлены результаты педагогического эксперимента по реализации программы дисциплины «Психологический практикум» для студентов направления «Сервис» профиля «Имиджмейкерские услуги». Приводятся данные об актуальности указанного направления подготовки и неопределенности педагогических путей реализации профессиональной подготовки имиджмейкеров. Раскрыты педагогические цели и принципы реализации образовательной программы и дисциплины «Психологический практикум» для студентов второго курса – будущих имиджмейкеров. Обосновываются целевые ориентиры экспериментальной программы, состоящие в организации среды для самопознания, на что указывают исследователи – основатели практики и теории имиджелогического направления. В итоге исследования выявлена результативность образования будущих имиджмейкеров: возросла способность выделять и учитывать основные психические особенности потребителя, в качестве сущностной основы этой компетенции выступили рефлексия и самопонимание. Выделены условия и принципы развития самопонимания, рефлексии: принципы диалогичности, договора и апелляции к рефлексивным ресурсам личности студента на всех этапах (модулях) обучения. Описаны четыре модуля программы: самопознание, уверенность в себе, основы карьеры и успеха, общение с другим, работа в конфликтных ситуациях. Практика программы включала самодиагностику, упражнения на отработку навыков самоанализа, психотехнические игры на рефлексирование и активизацию, обсуждение, элементы проектирования и прогнозирования жизненного пути, активные методы взаимодействия, психотехники, способствующие актуализации потребностей и возможностей участников. Результативность экспериментальной программы была определена с помощью методик диагностики рефлексивности и самопонимания – самораскрытия способностей. Статистические расчеты с использованием критериев Манна-Уитни и Фишера показали достоверность различий исследуемых параметров в экспериментальной и контрольной группах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Калмиков, Г. В. "ПРО СПІВВІДНОШЕННЯ ПСИХОТЕРАПІЇ, ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ І ПСИХОЛІНГВІСТИКИ: ПРОБЛЕМИ ТА ДИСКУСІЇ." Problems of Modern Psychology, no. 1 (June 30, 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-3.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто дискусійну проблему розмежування психотерапії і психологічного консультування, висвітлено роль психолінгвістики у встановленні меж між цими двома формами надання психологічної допомоги. У науковій студії також представлено погляди науковців і практиків, які працюють у галузі психотерапії та психоконсультування, на співвідношенні цих галузей психології; описано ознаки, за якими встановлюється спільне і відмінне в психотерапії та психологічному консультуванні. Серед ознак, за якими ототожнюють ці сфери психологічної науки і практики, виокремлюють такі як: а) використання схожих або одних і тих же психотехнік; б) схожість цілей і завдань допомоги, застосування спільних для двох форм психологічної допомоги компетентностей фахівців; в) схожість вимог, що ставляться до особистості психолога і клієнта, і процедур, які використовуються в консультуванні та психотерапії; г) допомога ґрунтується на вербальній взаємодії та ін. У статті зазначається, що до цього часу не встановлені визнані більшістю фахівців істотні ознаки, потрібні для виокремлення спільного і відмінного у двох видах психологічної допомоги. Кожний із авторів, хто бере участь в обговоренні полемічних питань встановлення схожого і відмінного в терапії і консультуванні, висловлює власну суб’єктивну думку, більшою мірою спираючись на спостереження, досвід роботи й емпіричні узагальнення, а не на системне наукове дослідження. Велика кількість формальних ознак, покладена різними фахівцями в основу розмежування психотерапії і психоконсультування, лише вказує на брак наукового консенсусу в розв’язанні важливого для психологічної науки і практики питання, актуалізує його й пришвидшує пошуки шляхів його вирішення. Уважаємо, що одним із раціональних і результативних підходів до розв’язання цього дискусійного питання є опертя на психолінгвістичні постулати, зокрема на психолінгвістику психотерапевтичної комунікації та її специфічні – дискурсивні – засоби, які дають змогу по-різному впливати на підсвідомі та свідомі пласти психіки пацієнтів і клієнтів відповідно до випадків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Абакумова, Ирина, Наталья Мироненкова, and Денис Пеньков. "Смыслотехники, обращенные к субъектному опыту обучающегося как основе его ценностно-смыслового выбора на примере математики." Российский психологический журнал 16, no. 2 (June 30, 2019): 63–80. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2019.2.4.

Full text

Abstract:

Введение. Присвоить личностную, осмысленную направленность процессу обучения возможно в случае применения различных психологических технологий в обучении, способных актуализировать неповторимый субъектный опыт личности. Именно субъектный опыт является основой ценностно-смыслового выбора, выступающего точкой соприкосновения смыслов культуры и смыслов обучающегося. Благодаря этому соприкосновению возможно трансформировать смысловое пристрастие ученика. Новизна исследования заключается в разработке классификации смыслотехник, обращенных к опыту обучающегося, и их апробацию в рамках учебного процесса с целью повышения мотивации и развития смысловой сферы студентов на занятиях по математике. Методы. В работе использовались: авторская анкета по выявлению субъектной позиции, ценностного отношения учащимися к математике, возможности осуществления выбора в обучении; тест смысложизненных ориентаций (СЖО) в русскоязычной версии Леонтьева. В исследовании приняли участие 34 обучающихся первых курсов Южно-Российского государственного политехнического университета (г. Новочеркасск). Результаты. Результаты авторского анкетирования на начальном и конечном этапах педагогического эксперимента показали эффективность использования смыслотехник в учебном процессе. Анализ обработки результатов теста смысложизненных ориентаций у студентов говорит о выстраивании учащимся своей собственной субъектной позиции на этапе исследования. Обсуждение результатов. Предложенная классификация психотехник представляет интеграцию современных психолого-педагогических технологий, позволяет регулировать в ситуациях выбора чувственно-эмоциональные и мотивационно-ценностные выражения обучающихся, раскрывает личностно-смысловой потенциал личности. Внедрение и использование смыслотехник, обращенных к субъектному опыту обучающегося как основе его ценностно-смыслового выбора на примере математики, возможно в случае конструирования соответствующего содержания учебного материала на смысловой основе.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Kislyakov, Pavel Aleksandrovich, Aleksey Gennadevich Udodov, Ekaterina Igorevna Dubrovinskaya, and Valeriy Panteleevich Kartashev. "ПРОГРАММА СОПРОВОЖДЕНИЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ДЕТЕЙ С НАРУШЕНИЯМИ ИНТЕЛЛЕКТА." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, no. 2 (April 5, 2018): 55. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2018-2-55-69.

Full text

Abstract:

В статье представлено описание авторской программы сопровождения обеспечения социально-психологической безопасности детей с нарушениями интеллекта, обучающихся в школе-интернате VIII вида.Объектом исследования выступили дети с нарушениями интеллекта. Предметом исследования – особенности формирования у детей с интеллектуальными нарушениями социально-психологической безопасности.Методологическую основу составили подходы специальной психологии (Л.С. Выготский, С.Л. Рубинштейн, О. Шпек).Результаты работы. Комплексное психолого-педагогическое сопровождение обеспечения социально-психологической безопасности детей с нарушениями интеллекта отражает содержание психолого-педагогических задач (целевая функция) и технологии их решения (инструментальная функция) направленных на уменьшение внутренних и внешних факторов риска. Целевыми функциями являются: социальная и психологическая адаптация, личностно-развивающая, функция социальной поддержки и психолого-педагогической помощи, профилактическая и коррекционная функция. Психолого-педагогическими задачами являются формирование умений и навыков безопасного поведения и противостояния опасностям за счет развития соответствующих социальных навыков, психических, физических и когнитивных способностей, установления реального и более комфортного контакта с социальной (в том числе городской и образовательной) средой, что способствует обеспечению индивидуальной защищенности и психосоциального благополучия, поддержке душевного равновесия, развитию гармоничной личности, облегчению адаптации к социальной среде, коррекции факторов риска дизонтогенеза. Программа включает в себя содержательный, технологический и диагностический модули. В основу конструирования учебной информации в области безопасности нами положен принцип инегративности – межпредметная кооперация учебных предметов; сочетание обязательных базовых курсов и внеучебной воспитательной и коррекционной работы. Технологическое обеспечение включало в себя следующие методы обучения: интерактивные (психотехники развития личности, субъективности); игровые (ролевые игры); эвристические (анализ конкретных ситуаций). Программа включала следующие внеаудиторные мероприятия: программа «Безопасное колесо», спортивный праздник «День защиты детей», военно-спортивная игра «Зарница», программа «Православие – путь к духовной безопасности русского человека и русского народа».Область применения: система специального образования.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Бутома, Б. Г., and А. П. Коцюбинский. "The Effectiveness of Body-Oriented Psychotherapy Methods in Personalized Treatment of Patients with Autochthonous Mental Disorders." Психиатрия, психотерапия и клиническая психология, no. 4 (December 6, 2021): 727–36. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.12.4.014.

Full text

Abstract:

В статье приведен краткий обзор телесно-ориентированных методов психотерапии, используемых как в нашей стране, так и за рубежом. Авторы статьи, рассматривая человека в единстве его психосоциального и биологического функционирования, подчеркивают, что телесно-ориентированная психотерапия расширяет возможности общего психотерапевтического воздействия, помогая пациенту с помощью двигательных психотехник более точно распознать и вербализовать собственные эмоции. Это позволяет ему пережить заново свой прошлый эмоциональный опыт, способствуя тем самым расширению сферы самосознания и формированию более эмоционально благоприятного отношения к себе. Авторы статьи условно разделяют используемые в клинике многочисленные методы телесно-ориентированной психотерапии на 3 категории, позволяющие зарубежным специалистам рассматривать ее в качестве зонтичного метода: 1) методы психоаналитического направления; 2) методы поведенческого направления; 3) методы опытного направления. Авторами предлагается интегративный телесно-ориентированный метод, разработанный в отделении биопсихосоциальной реабилитации психически больных Национального медицинского исследовательского центра психиатрии и неврологии имени В.М. Бехтерева, показана эффективность этого варианта групповой психотерапии. The article provides a brief overview of body-oriented methods of psychotherapy used both in our country and abroad. The authors of the article, considering a person in the unity of his psychosocial and biological functioning, emphasize that body-oriented psychotherapy expands the possibilities of general psychotherapeutic influence, helping the patient using motor psychotechnics for more accurately recognize and verbalize their own emotions. This allows him to relive his past emotional experiences, thereby contributing to the expansion of the sphere of self-awareness and the formation of a more emotionally favorable attitude towards himself. The authors of the article conditionally divide into 3 categories the numerous methods of body-oriented psychotherapy used in the clinic, which allow foreign specialists to consider this method as «umbrella»: 1) psychoanalytic direction; 2) behavioral direction; 3) experimental direction. The authors propose an integrative body-oriented method developed in the Biopsychosocial Therapy Department of V.M. Bekhterev National Research Medical Center for Psychiatry and Neurology, and show the effectiveness of this method of group psychotherapy.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Собкин, Владимир, and Татьяна Лыкова. "Психотехники развития одаренности в театральной педагогике." Психологические исследования 8, no. 40 (April 27, 2015). http://dx.doi.org/10.54359/ps.v8i40.559.

Full text

Abstract:

Статья посвящена исследованию динамики развития профессионально важных качеств студентов-актеров на разных этапах обучения в театральном колледже. Представлены результаты пятилетнего лонгитюдного исследования (2010–2015 г.г.), реализуемого на базе Московского театрального колледжа под руководством народного артиста СССР О.П.Табакова. Приводятся результаты, полученные с помощью теста Р.Кеттела 16 PF на материале опроса 120 студентов первых курсов и 49 студентов вторых курсов театрального колледжа. Обсуждаются личностные особенности, характерные для следующих этапов обучения: 1) отбор на этапе вступительных экзаменов; 2) отсев по итогам первого года обучения; 3) педагогическая оценка успехов учащихся по ведущей профессиональной дисциплине «Мастерство актера» на первом и втором курсах театрального колледжа. Полученные данные показали, что на этапе отбора студентов наиболее значимым является комплекс личностных характеристик, связанных как с эмоциональными особенностями личности (открытость, общительность, эмоциональная чувствительность), так и с готовностью к социальному взаимодействию (социальная смелость, конформизм, социабельность). Проведен специальный анализ, направленный на выявление существенных отличий между успешными и неуспешными студентами-актерами, позволивший охарактеризовать направление личностных трансформаций в течение обучения на первом курсе. Факторный анализ взаимосвязей педагогических критериев оценки учебной успешности и личностных особенностей студентов на первом и втором году обучения выявил, что в целом положительная оценка актерских способностей учащихся педагогами сориентирована на умение эмоционально понимать и моделировать смысловые основания социального поведения и межличностного взаимодействия.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

"Артемьева О.А. Советская психотехника: социальная биография научно-практического течения." NB: Психология и психотехника 2, no. 2 (February 2014): 1–23. http://dx.doi.org/10.7256/2306-0425.2014.2.12015.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Klimova, Elena M. "psychotechnics AND PSYCHOTECHNOLOGY OF CONSULTATION IN LEGAL institutions." Bulletin of the Moscow State Regional University, no. 4 (2014). http://dx.doi.org/10.18384/2224-0209-2014-4-614.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

"А.О. Карпов Лики Ренессанса: диспозитивные стратегии, психотехники и семиозис. Часть 1." Психология и Психотехника 8, no. 8 (August 2013): 726–41. http://dx.doi.org/10.7256/2070-8955.2013.8.7475.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

"А.О. Карпов Лики Ренессанса: диспозитивные стратегии, психотехники и семиозис. Часть 2 (окончание)." Психология и Психотехника 9, no. 9 (September 2013): 825–35. http://dx.doi.org/10.7256/2070-8955.2013.9.7475.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Turchyn, Oksana. "EXPRESSIVE PSYCHOTECHNICS USAGE FOR THE OPTIMIZATION OF THE PROCESS OF LEARNING ENGLISH AT HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS (THE CASE OF STUDENTS-PSYCHOLOGISTS)." Young Scientist 7.1, no. 83.1 (2020). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-83.1-31.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Gafarova, O. N. "PRACTICAL APPLICATION OF THE MECHANISM OF PSYCHOLOGICAL INFLUENCE "STRUCTURING INFORMATION AND EXPERIENCE" BY MATRIX ALGORITHM "TECHNOLOGY OF REALIZATION OF REALITY" ON THE EXAMPLE OF WORKING WITH DIAGNOSIS ADOLESCENT: OLIGOFRENIA IN THE STAGE OF DEPILISM. (PSYCHOLOGY AND PSYCHOTECHNIKA)." EurasianUnionScientists, 2018, 11–27. http://dx.doi.org/10.31618/esu.2413-9335.2018.7.57.11-27.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Психотехніка'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles