Dissertations / Theses on the topic 'Психологічні механізми'

У доповіді висвітлено сфери здоров’я: фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Наведено критерії оцінювання суспільного здоров’я. Сказано про основні механізми психогенного виникнення захворювань. Доведено, що психічне здоров'я - це стан, який сприяє найбільш повному фізичному, розумовому та емоційному розвиткові людини. Показано фрагмент здоров’язберігаючого уроку з математики. Матеріал доповіді дуже корисний для вчителів, учнів та батьків, які цікавляться основами здоров’я.

У статті висвітлена тема психологічних механізмів моніторингу та контролю у структурі метакогнітивної активності суб’єкта навчально-професійної діяльності. За умови ефективної діагностики рівня розвитку даних процесів у кількісному та якісному аспектах у процесі навчально-професійної діяльності, система підготовки майбутніх фахівців із вищою освітою поступово може отримати додаткові можливості для прирощення своєї ефективності. В статье освещается тема психологических механизмов мониторинга и контроля в структуре метакогнитивной активности субъекта учебно-профессиональной деятельности. При эффективной диагностике уровня развития данных процессов в количественном и качественном аспектах в процессе учебно-профессиональной деятельности, система подготовки будущих специалистов с высшим образованием постепенно может получить дополнительные возможности для наращения своей эффективности. The article highlights the topic of psychological mechanisms of monitoring and control in the structure of metacognitive activity of the subject of educational and professional activity. With effective diagnosis of the level of development of these processes in the quantitative and qualitative aspects in the process of educational and professional activity, the system of training of future specialists with higher education can gradually get additional opportunities to increase its effectiveness.

У статті висвітлено проблематику використання ґеймерами копінг-стратегій як адаптивних механізмів особистості. Представлено особливості прояву копінг-стратегій ґеймерів дорослого віку та охарактеризовано вплив психологічних особливостей ґеймерів на вибір копінг-стратегій.
The article describes the problem of using coping strategies by gamers as adaptive mechanisms of personality. The features of the manifestation of adult gamers copying strategies are presented and the influence of the psychological characteristics of the gamers on the choice of coping strategies is characterized.

Долгова, Н.О. Механізми психологічного захисту та стратегії поведінки у спортсменів командних видів спорту в конфлікті / Н.О. Долгова, Д.В. Бережна // Інноваційні технології в системі підвищення кваліфікації фахівців фізичного виховання і спорту: тези доповідей VІІ Міжнар. наук.-метод. конф.(Суми, 16–17 квітня 2020р.) – Суми : СумДУ, 2020. – С. 78–81.

Ситуації конфлікту у спортивному середовищі нерідкість, адже дух суперництва, жага до перемоги та прагнення бути першим притаманні майже усім спортсменам. Психологічна підготовка спортсменів командних видів спорту сприяє розв’язанню організуючих, мобілізуючих і виконавчих завдань у процесі спортивної підготовки та є невід’ємним фактором підготовки команди до змагань [2, с. 145–147]. Конфлікти можуть виникати серед членів однієї команди через те, що кожному несвідомо приписуються певні характеристики, виникають певні очікування та сподівання, які покладаються на плечі кожного самими учасниками, капітаном команди, тренерами, вболівальниками тощо. Психологічний захист – властиві кожній людині стійкі способи сприйняття і переживання світу, у процесі яких окремі аспекти дійсності вона змінює, викривляє так, щоб дійсність здавалася зручнішою, сприятливішою, не загрозливою. Захисні механізми – це прийоми опрацювання інформації, за допомогою яких особистість захищається від внутрішнього та зовнішнього напруження [1, с. 115]. Мета дослідження. Визначення взаємозв’язку механізмів психологічного захисту та стратегій поведі

Шевченко-Бітенська О. В. Правові механізми Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства : дис. ... канд. юрид. наук : спец. : 12.00.11 / Шевченко-Бітенська Олена Валентинівна. - Одеса, 2015. - 210 с.
Дисертація містить визначення та систематизацію правових механізмів Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства та пропозиції щодо їх ефективного застосування у правовій системі України. У роботі висвітлюється генезис міжнародного права прав дитини на універсальному та регіональному (європейському) рівнях та відповідне міжнародно-правове закріплення понять «дитина» і «насильство». Виявлено три види правових механізмів у сфері захисту дітей від насильства: договірний, інституційний та програмний. Правові механізми Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства розглядаються як система правових та пов’язаних з ними організаційних засобів, які використовуються в рамках договірного та позадоговірного співробітництва держав-членів Ради Європи з метою захисту дітей від протиправного фізичного впливу та/або порушення їх психічної цілісності. Проаналізовано механізми створення та реалізації (зокрема контролю та заохочення) стандартів Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства. Розроблено конкретні пропозиції щодо удосконалення конституційного, кримінального та сімейного законодавства України відповідно до стандартів Ради Європи та застосування правових механізмів Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства у правовій системі України.
В диссертации определяются и систематизируются правовые механизмы Совета Европы в сфере защиты детей от насилия и разрабатываются предложения по их эффективному применению в правовой системе Украины. В работе исследован генезис международного права прав ребенка на универсальном и региональном (европейском) уровне и соответствующее международно-правовое закрепление понятий «ребенок» и «насилие». Учитывая, что Совет Европы является единственной европейской региональной организацией, которая значительную часть своей деятельности направляет на поддержку, развитие и защита прав ребенка, выявлено три вида правовых механизмов в сфере защиты детей от насилия: договорно-правовой механизм охватывает средства разработки, принятия и реализации договорных норм с помощью судебного или других видов контроля по исполнению сторонами своих обязательств. Институционно-правовой механизм охватывает средства координации деятельности уставных органов и специализированных учреждений и принятие актов рекомендательного характера. Программный механизм охватывает поощрительные меры, предоставление консультаций и технической помощи государствам-членам Совета Европы для эффективной имплементации стандартов в сфере защиты детей от насилия. Правовые механизмы Совета Европы в сфере защиты детей от насилия рассматриваются как система правовых и связанных с ними организационных средств, которые используются в рамках договорного и внедоговорного сотрудничества государств-членов Совета Европы с целью защиты детей от противоправного физического воздействия и/или нарушения их психической целостности. Разработаны конкретные предложения по совершенствованию конституционного, уголовного и семейного законодательства Украины в соответствии со стандартами Совета Европы и применения проанализированных правовых механизмов в сфере защиты детей от насилия в правовой системе Украины.
The thesis contains definition and systematization of legal mechanisms of the Council of Europe in sphere of protection of children from violence and proposals for their effective implementation in the legal system of Ukraine. The paper highlights the genesis of International Children Rights’ Law on the universal and regional (European) level and appropriate international legal consolidation of definitions "child" and "violence." Three types of legal mechanisms in sphere of protection children from violence were discovered: treaty, institutional and program. Legal mechanisms of the Council of Europe in sphere of protection of children from violence are seen as a system of legal and related organizational tools which are used as a part of the treaty and non-contractual cooperation among member states of the Council of Europe to protect children from unlawful physical action and / or violation of their mental integrity. Mechanisms of creation and implementation (including monitoring and promotion) Council of Europe standards in sphere of protection of children from violence have been analyzed. Specific proposals for improvement of constitutional, criminal and family law of Ukraine in accordance with Council of Europe standards and the application of legal mechanisms of the Council of Europe in sphere of protection of children from violence in the Ukrainian legal system are developed.

У дисертації досліджено і систематизовано соціально-психологічні особливості політичного становлення молоді юнацького віку. З’ясовано специфічні соціально-психологічні механізми, які сприяють самовизначенню в політико-ідеологічній сфері. Розроблено спеціальний психодіагностичний інструмент – опитувальник визначення рівня політико-ідеологічного самовизначення, за допомогою якого можна з’ясувати важливі параметри соціально-психологічних механізмів. Механізмами політико-ідеологічного самовизначення є: позиційна конкуренція, політична ідентифікація, домінантна автономізація, владне самоствердження, прагматична раціоналізація, нормативна непоступливість. Побудовано рівневу модель політико-ідеологічного самовизначення молоді. Висвітлено вікову динаміку та ґендерну специфіку дії соціально-психологічних механізмів політико-ідеологічного самовизначення в ранній та середній юності.
В диссертации исследовались социально-психологические механизмы, способствующие самоопределению молодёжи в политико-идеологической сфере. Дополнено и расширено понимание категории «самоопределение» характеристиками, связанными с самоопределением в политико-идеологической сфере. Политико-идеологическое самоопределение рассматривается как социально-личностное образование или позиция, как осмысленный, рефлексивный результат процесса определения ценностных приоритетов в политико-идеологической сфере. Конкретизированы личностные и социально-психологические предпосылки самоопределения. Установлено, что важным элементом политико-идеологического самоопределения является готовность как структурообразующий компонент активности личности относительно политико-идеологических ценностей. Эта активность реализуется через определенные личностные и межличностные способы взаимодействия с социально-политическим пространством, являются механизмами политико-идеологического самоопределения, их планировалось изучить в ходе эмпирического исследования. Эмпирическое исследование проходило в четыре этапа в течение 2002–2003 годов. Общая выборка исследуемых составила 776 человек. Основными методами исследования стали методы группового опроса. Используя оценивание испытуемыми интереса к различным сферам жизни были выявлены показатели личностных и межличностных характеристик, опосредующие различные уровни интереса к политике. На основании выявленных характеристик были определены наиболее выразительные способы регуляции и коррекции личностью своих когнитивных, эмоциональных и поведенческих установок политико-идеологического направления в процессе и под влиянием интерсубъективного взаимодействия. Эти способы составляют основное содержание социально-психологических механизмов политико-идеологического самоопределения. К ним относят: стремление к отстаиванию своих интересов и позиций, желание определить политико-идеологические приоритеты, ценности независимой автономной позиции, высокий уровень самоуважения, осознание и реализация потребности в социальной власти и подчинении себе других людей, доминирование рационального осмысления ситуации над интуитивным ощущением, консервативность взглядов. Создан и валидизирован специальный психодиагностический инструмент, который позволяет диагностировать специфические для политико-идеологического самоопределения социально-психологические механизмы: «позиционная конкуренция», «политическая идентификация», «доминантная автономизация», «властное самоутверждение», «прагматическая рационализация», «нормативная неуступчивость». Проанализированы возрастная динамика и гендерная специфика функционирования социально-психологических механизмов в ранней и средней юности. Выявлены перспективные области для развития темы исследования, в частности, изучение закономерностей влияния агентов политической социализации на процесс политико-идеологического самоопределения, когнитивно-коммуникативных механизмов, влияющих на формирование системы политико-идеологических ценностей.
The dissertation analyzes and systematizes socio-psychological characteristics of juvenile youths' political becoming. It finds out specific socio-psychological mechanisms which stimulate self-determination in politico-ideological sphere. Special psycho-diagnostic instrument is developed - the questionnaire of politico-ideological self-determination level which gauges important parameters of socio-psychological mechanisms. The level model of youths' politico-ideological self-determination is developed. The age dynamics and gender specificity of socio-psychological mechanisms of politico-ideological self-determination in extreme and middle youth is evaluated.

У дисертації обґрунтовано застосування синергетичного підходу, який дозволяє аналізувати соціальні явища і процеси з мультипарадигмальних позицій. Автором розроблено синергетичну концепцію інформаційного впливу в постіндустріальному суспільстві. Наведено синергетичне розуміння основних використовуваних понять: інформації, дискурсу, інформаційного впливу. Інформаційний вплив проаналізовано як частину соціальної комунікації, метою якої є просування дискурсу суб'єкта впливу (досягнення цілей його життєдіяльності). Сконструйовано синергетичну модель соціально-психологічних механізмів інформаційного впливу, якій властива масштабна інваріантність. Виділено три соціально-психологічні механізми інформаційного впливу: конструювання знакового тексту інформації, створення соціального контексту комунікації, програмування дискурсу споживача інформації. Ці механізми злиті в єдине ціле і діють на споживача одночасно, але кожен із них організований за подобою тексту, що складений з дискретних елементів.
In the dissertation, the synergetic conception of informational influence in post-industrial society is developed. The author has argued the usage of synergetic approach, which allows analyzing social phenomena and processes basing on multiparadigmality. Besides, the understanding of main terms (society, discourse, information, communications, and informational influence) has been given. Informational influence has been analyzed as the part of social communication, the purpose of which is to promote the discourse of the subject of influence (to achieve the goals of its livelihood). The synergetic model of social and psychological mechanisms of informational influence that possesses a great invariance (self-similarity) has been created. Three social and psychological mechanisms of informational influence (designing of sign-made text of information, creating of communicational social context, programming of informational consumer`s discourse) have been designed. They are conglomerated into one integrity, but each of them is designed like the text consisting of discrete elements.

У дисертації розроблено синергетичну концепцію інформаційного впливу в постіндустріальному суспільстві. Людство на рубежі ХХ–XXI ст. перейшло в нову стадію свого розвитку, в якій кардинальні суспільні зміни пов'язані з інформаційними та комунікаційними технологіями. Щодо неї застосовуються різні визначення, основними з яких є «постіндустріальне суспільство», «інформаційне суспільство», «суспільство знання», «комунікативне суспільство», «програмоване суспільство». Постіндустріальне суспільство передбачає нові форми соціалізації, засновані на вільному доступі до інформації, нерегламентованих способах її обробки і соціального використання. Продукування знаків і знакових систем, які виражають сенси і визначають завдання життєдіяльності, стає провідним сектором інноваційної економіки і політики, що дає можливість управляти масовою поведінкою індивідуальних суб'єктів. У зв'язку з налаштованістю суспільства на постійне споживання інформації виникає спокуса управління процесами конструювання віртуальної реальності через контроль над інформаційними потоками. Враховуючи множинність теоретичних і методологічних підходів до вивчення процесів інформаційного впливу, що вже існують, автором обґрунтовано застосування синергетичного підходу, котрий дозволяє аналізувати соціальні явища і процеси з мультипарадигмальних позицій. У рамках цього підходу дослідник при аналізі цілого вивчає узгоджену взаємодію його частин, що утворюють складноорганізовану цілісність, яка функціонує на основі процесів самоорганізації. Порівняно з системним підходом застосування синергетичної методології дозволяє розширити рамки аналізу досліджуваних явищ. Складність структурної організації системи і середовища її функціонування доповнює складність самоорганізації системи в часі. У мінливому середовищі система, залишаючись собою, «довстановлює» власне призначення в метасистемі. Прикладом такого способу теоретичного моделювання може слугувати створення тексту, коли автор конструює складноорганізовану структуру згідно власного задуму, який може трансформуватися у ході написання тексту. Наведено синергетичне розуміння основних використовуваних понять: дискурсу, інформації, комунікації, суспільства, інформаційного впливу. Суспільство розглядається як текст, котрий (ре)конструюють суб'єкти суспільства протягом своєї життєдіяльності. Цей текст відтворюється відповідно до задуму, функцію якого виконує соцієтальний дискурс. Цей дискурс, своєю чергою, є безперервно оновлюваним текстом, породжуваним суб'єктами суспільства в їхніх комунікаціях. У складноорганізованому суспільстві суб’єкт здатен конструювати внутрішній світ за подобою організації соціального світу, у діяльність котрого він включений. Для означення конструкцій внутрішнього світу використовуються різноманітні терміни – імпліцитна теорія, інтенціональна картина світу, когнітивна карта, установка, соціальні уявлення, схеми, сценарії, скрипти, стереотипи, фрейми та ін. Автор з цією метою використовує термін «дискурс», визначений як текст задуму тексту життєдіяльності суб’єкта. У ході соціалізації індивідуальний суб’єкт засвоює версію соцієтального дискурсу, на основі котрої вибудовує власну життєдіяльність. Спостерігається кругова причинність: конструювання дискурсу індивідуального суб’єкта зумовлено соцієтальним дискурсом, відповідно до якого організована життєдіяльність суспільства, у той же час суб’єкт на основі наявного у нього дискурсу оновлює (реконструює) зміст соцієтального дискурсу. Інформацію розглянуто як текст, що є артикульованим фрагментом дискурсу суб’єкта впливу. Інформація являє собою послідовність знаків, котрій автор тексту надає сенсу у рамках цілей суб’єкта впливу. При цьому комунікація постає як обмін знаками, взаємодія суб’єктів, конструювання спільного дискурсу, а учасники комунікації перебувають у трьох рольових позиціях – авторів інформації, учасників комунікації, співавторів спільного дискурсу. У результаті виникає розширене розуміння ситуації інформаційного впливу: споживання інформації індивідуальними суб’єктами змінюється аналізом суб’єкт-суб’єктних комунікацій аж до розуміння соціальних комунікацій як процесу корекції соцієтального дискурсу, спрямованого на конструювання життєздатного суспільства. Аналіз дискурсивної взаємодії суб’єктів суспільства має на увазі, що вони, реалізуючи у ході комунікації приватні цілі, конструюють спільний дискурс, що є частиною соцієтального дискурсу. Відбувається «комунікація в комунікації», коли комунікація суб’єктів є частиною процесу відтворення соцієтального дискурсу. Отримання інформації запускає процеси самоорганізації споживача інформації, групового суб’єкта комунікації, суспільства у цілому. Здійснюючи вплив інформацією на індивідуальних суб’єктів, можна впливати на соцієтальний дискурс, трансформуючи програму життєдіяльності суспільства. Запропоновано розуміння інформаційного впливу як діяльності по просуванню дискурсу, спрямованої на засвоєння споживачем фрагментів дискурсу суб’єкта впливу, трансльованого в інформації. Цей вплив одночасно аналізується як інтенція суб’єктів, імовірний результат їхньої взаємодії, один із процесів самоорганізації суспільства. Сконструйовано модель психологічних механізмів сприйняття інформації, що володіє масштабною інваріантністю. Ці механізми дозволяють споживачеві реконструювати фрагменти дискурсу, закладені в інформації. Задано базові механізми: розпізнавання, розуміння, антиципація, які застосовуються до різних структурних елементів тексту: знаків сенсів, цілей, виділених споживачем інформації. Відповідно до синергетичного розуміння розглянуто три соціально-психологічні механізми інформаційного впливу: конструювання знакового тексту інформації, створення соціального контексту комунікації та програмування дискурсу, який використовується споживачем інформації. Діяльність, спрямована на створення соціального контексту ситуації комунікації, розгортається у двох вимірах, до яких входять організація метатексту (інформаційного потоку) суб'єкта впливу й організація соціального простору, в якому відбувається взаємодія суб'єктів. Програмування дискурсу проводиться у трьох вимірах: шляхом організації життєдіяльності споживача інформації, конструювання простору його соціальних комунікацій, організації його аутокомунікаціі. Запропонована синергетична модель соціально-психологічних механізмів інформаційного впливу володіє масштабною інваріантністю, три соціально-психологічні механізми поєднані в єдине ціле і діють на споживача одночасно, але кожен з них у свою чергу організований за подобою тексту, складеного з дискретних елементів. Ці механізми представляють складноорганізовану діяльність суб’єкта впливу, що розгортається залежно від глибини планування і складності організації цієї діяльності. При цьому безпосередній інформаційний вплив опосередковано соціальним впливом автора інформації та індукованим впливом дискурсу суб’єкта впливу, які запускають процеси самоорганізації споживача інформації. Відзначено компліментарність організації соціально-психологічних механізмів інформаційного впливу, використовуваних у конструюванні текстів, і психологічних механізмів сприйняття інформації. Якщо суб’єкт інформаційного впливу здійснює збірку тексту(ів), то споживач починає сприйняття інформації з деконструкції тексту(ів): вибір елементів – розпізнавання елементів; з’єднання елементів – демонтаж цілого на частини, що дозволяє розуміти зв’язки елементів у виділених контекстах; задавання логіки конструювання цілого відповідно до цілей – антиципація цілей організації цілого. Взаємодоповнюваність цих процесів дає можливість чинити інформаційний вплив, що приводить до «засвоєння» фрагментів трансльованого дискурсу. Виявлено, що дослідження ефективності інформаційного впливу як оцінки діяльності суб’єкта впливу по просуванню його дискурсу включає в себе аналіз: витрачених зусиль суб’єкта впливу, отриманих результатів (змін, що трапилися з аудиторією), досягнутих цілей. Наведено ряд факторів, здатних нівелювати ефективність діяльності по просуванню дискурсу суб’єкта впливу: проблеми в організації інформаційної кампанії, успішна протидія опонентів, зміна значимості запропонованого дискурсу. Технології інформаційного впливу розглянуто як діяльність з конструювання механізмів інформаційного впливу, як «діяльність над діяльністю», яка забезпечує просування дискурсу суб’єкта впливу. Сучасні інформаційні технології виявляються не лише технічним засобом доставки інформації, але одночасно є інструментом впливу, що сприяє реконструкції соцієтального дискурсу. Виділено такі типи технологій інформаційного впливу: – інформаційні (конструювання інформаційних текстів); – соціальні (конструювання колективного суб'єкта комунікації і соціальних структур, що створюють і поширюють інформацію); – ментальні (діяльність з програмування соцієтального дискурсу в різних сферах його функціонування: життєдіяльності суспільства, простору соціальних комунікацій, самоорганізації соцієтального дискурсу). Виявлено, що стратегії інформаційної безпеки суспільства мають передбачати наявність у ньому якісного соцієтального дискурсу, який дає можливість суспільству витримувати конкуренцію з іншими суспільствами. Умовами, критеріями і результатами функціонування якісного дискурсу є суспільство, яке ефективно функціонує; управління простором соціальних комунікацій; управління (ре)конструюванням соцієтального дискурсу. В умовах глобалізації основами інформаційної безпеки суспільства на міжнародній арені є технологічна конкурентоспроможність держави; здатність брати участь в організації міжнародних об’єднань, які створюють системи колективної безпеки; участь у конструюванні дискурсу глобалізації в якості одного з його авторів.
In the dissertation, the synergetic conception of informational influence in post-industrial society is worked out. At the turn of the 20th and 21st centuries humanity proceeded to the new stage of its development, in which cardinal social changes are connected with informational and communicational technologies. A wide range of terms is used for its denotation, for example “post-industrial society”, “informational society”, “society of knowledge”, “communicational society”, “programmed society”. Post-industrial society provides new forms of socialization, based on free access to information and unregulated forms of its processing and social usage. Production of signs and sign systems, expressing meanings and creating goals of livelihood, is now the main sector of innovational economy and policy. It helps to manage over the mass behavior of individual subjects. Due to the fact that society moves to the permanent consumption, there is a temptation of superintendence over the processes of creating of virtual reality by setting control over informational flows. After having considered into account the variety of modern theoretical and practical methods of informational influence process` learning, the author argues the usage of synergetic approach that allows analyzing social phenomena and processes basing on multiparadigmality. While using this approach in order to learn the integrity, the researcher has to analyze the coordinated interaction between its parts, which form complex self-organized integrity. Using the synergetic methodology helps to broaden the scopes of analysis in comparison to the systematical approach. Cumulative analysis of complex sphere of the system`s functioning and its structural organization is supplemented by taking into account its difficult self-organization. In changing surroundings, each system, besides remaining the same, determines its own function in the meta-system. The example of such way of theoretical modeling is the creation of the text, when the author designs complex structure according to his own plan, which can be changed during writing the text. The understanding of main terms (society, discourse, information, communications, and informational influence) has been given. Society has been regarded as the collective text of generations, which is (re)constructed by the subjects of society during their livelihood. This text is reproduced according to the intention, e.g. societal discourse. This discourse is a permanently updated text, generated by society subjects in their communication. In the complex-organized society, the subject can create his inner world in the same way as the social world he is included in is organized. To name the process of the inner world designing different terms are used (implicit theory, intentional world image, cognitive map, social arrangements, schemes, scripts, frames etc.). In order to name it the author uses the term “discourse”, which is defined as the textual intention of the text of subject`s livelihood. During his socialization individual subject learns the social discourse version, basing on which he creates his own livelihood. The sequential causality can be seen, because the designing of the discourse of individual subject depends on the societal discourse in accordance with social livelihood. At the same time, the subject refreshes (reconstructs) the content of the societal discourse based on his individual discourse. Information is regarded as the text, which is an articulated fragment of the discourse of the subject of influence. Information is a certainly arranged range of signs, whom the author (within the confines of influential subject`s purposes) gives meaning to. At the same time, communication appears to be the sign exchange, an interaction between the subjects, constructing of common discourse. The members of communication can remain in three different role positions, such as the author of information, the member of communication and the co-author of mutual discourse. As a result, there arises an expanded understanding of the situation of informational influence. Informational consuming by individual subjects is replaced by the analysis of subject-subject communication, even to the point of understanding of social communications as the process of correction of societal discourse, which leads to creating of viable society. Analysis of discursive interaction between social subjects means that while achieving private goals in communication, they are constructing the mutual discourse, a part of the societal discourse. A “communication in communication” is the situation when the communication between the subjects is the part of societal discourse`s reproduction. By influencing on individual subjects, one can affect over societal discourse and transform the livelihood program of the whole society. There has been proposed the meaning of “informational influence” as discourse-striding activity, held in order for consumer to adopt the fragments of influential subject`s discourse, which is transmitted by information. This influence is meanwhile analyzed as an intention of the subjects, an expected result of their interaction, one of the processes of society`s self-organization. The model of psychological mechanisms of perception of information has been created. It possesses a great invariance (self-similarity). These mechanisms allow the consumer to reconstruct the fragments of discourse, underlying in information. There have also been given basic principles, such as recognition, understanding, and anticipation. They can be used as applied to the different structural parts of the text (signs, meanings, purposes), excreted by information`s user. According to the synergetic approach, three socio-psychological mechanisms of informational influence have been described. They are the designing of sign-made text of information, the creating of communicational social context, and the programming of informational consumer`s discourse. The activity, directed to create the social context of communication, unfolds in two dimensions, including meta-textual organization (informational flow) of influencing subject and organizing of social area, where the interaction between the subjects takes place. The activity of programming the discourse occurs in three dimensions, such as organizing of informational consumer`s livelihood, designing of his social communication area, and organizing of his self-communication. Proposed synergetic model of socio-psychological arrangements of informational influence has a great invariance. Three socio-psychological mechanisms interflow into one integrity and affect the consumer simultaneously, but each of them is organized like the text, consisting of discrete elements. These mechanisms constitute complex and sophisticated influential subject`s activity, which is unrolled depending on the level of planning and the difficulty of how this activity is organized. At the same time, informational influence is mediated by social impact of the author of information and inducted effect of influential subject. They start the self-organizing of the consumer of information. Complementarity between the organizing socio-psychological mechanisms of informational influence and psychological mechanisms of informational perception is emphasized. If the subject of informational influence composes the text, consumer begins the perception from the deconstruction of the text (-s). Such oppositions are selection of elements and recognition of elements, linking the elements and dismantling the integrity into pieces (which helps to understand the connection between the elements in allotted contexts), determination of logical designing of the integrity according to the purposes and anticipation of purposes of organized integrity. Complementarity between these processes enables to implement informational influence by “digestion“ of transmitted discourse`s fragments. It has been detected, that to examine the effectivity of informational influence (to evaluate the influential subject`s activity in order to promote his own discourse) one needs to analyze the efforts used by the subject of influence, the results obtained (changes made in the audience), and the goals achieved. A range of factors that can destroy the effectivity of promotion of the subject of influence is given (problems in setting on the information campaign, successful counterwork provided by the opponents, changes in the importance of the discourse offered). Technologies of informational influence have been described as activity committed in order to design the mechanisms of informayional influence, as „activity over activities“, which provides the promotion of discourse of the subject of influence. Modern informational technologies turn out to be not only the technical means of carriage of information, but also the instrument of influence, that helps to reconstruct the societal discourse. There have been several types of technologies of informational influence identified. Those can be - informational (designing of informational texts); - social (designing of social structures, which create and spread information, and the group subject of communicational situation); - mental (activity held in order to program the societal discourse in different srheres of its functioning, such as the livelihoood of society, the space of socail communication, and self-organizing of societal discourse). It has been discovered, that the strategies of informational security of the society provide for existence of high-guality societal discourse. The conditions, criteria and results of qualitative discourse are effectively-functioning („healthy“) society, management over the space of social communications, management over the process of (re-)constructioning of societal discourse. Under the sircumstances of globalization, the foundations of informational security of the society in the international arena are its technological competitive abilities, its capacity to take part in the creation of international unions producing the systems of collective security, its participation in the process of designing the globalization discourse being one of its author.

Хоманська Т. В. Психологічні механізми соціалізації дітей з аутизмом: компетентнісний підхід : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Р. О. Труляєв. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 94 с.
UA : Робота виклади на 94 сторінок, 7 таблиць, 4 рисунка. Перелік посилання включає 70 джерел. Об’єкт дослідження – процес соціалізації дітей молодшого шкільного віку з розладами аутистичного спектру. Синдром аутизму та різноманітні розлади спектру аутизму є однією з найпоширеніших форм соціально-побутової дезадаптації та порушень розвитку у дітей, що з високою часткою ймовірності призводить до подальшої недієздатності. Передусім, мова йде про біологічно зумовлену патологію функціонування головного мозку, що виходить за межі нормативного розвитку. Як наслідок спостерігаються порушення соціального та мовленнєвого розвитку дитини, специфічні особливості її поведінки уже у ранньому віці. Формування соціальної компетенції дітей з обмеженими можливостями є найважливішим завданням спеціальної психології та педагогіки. Створення умов для розкриття потенційних можливостей дитини з проблемами в розвитку є важливим соціальним завданням нашого суспільства. Формування соціальної компетенції у дітей із розладами спектру аутизму – це багатогранний процес засвоєння досвіду суспільного життя. А соціалізація дітей із аутизмом в умовах сімейного виховання виступає дуже складним завданням, успішне вирішення якого забезпечує перспективу подальшого психічного розвитку дитини та позитивну психологічну атмосферу в сім'ї. На сьогоднішній день практично неопрацьованою залишається проблема соціальної адаптації дітей із аутизмом в умовах інституціалізованого навчання. Мова йде про спеціально організоване навчання у межах певного соціального інституту: школа, професійно-виробничий заклад, вищий навчальний заклад. Таке організоване навчання є протилежністю стихійній пізнавальній діяльності дітей, яка може відбуватися вдома або на вулиці. Наукова новизна полягає у тому, що вперше обґрунтовано необхідність формування соціальної компетенції дітей із РАС з урахуванням її системної будови. У роботі передбачено комплексний вплив на психологічні структури, які безпосередньо позначаються на соціальній поведінці учнів з особливими освітніми потребами.
EN : The work is presented on 94 pages, 7 tables, 4 figures. The list of references includes 70 sources. The object of research is the process of socialization of primary school children with autism spectrum disorders. Autism syndrome and various disorders of the autism spectrum are one of the most common forms of social maladaptation and developmental disorders in children, which most likely leads to further incapacity. First of all, we are talking about biologically conditioned pathology of brain functioning, which goes beyond normative development. As a result, there are violations of social and speech development of the child, specific features of his behavior at an early age. The formation of social competence of children with disabilities is the most important task of special psychology and pedagogy. Creating conditions for the disclosure of the potential of a child with developmental problems is an important social task of our society. The formation of social competence in children with autism spectrum disorders is a multifaceted process of learning the experience of public life. And the socialization of children with autism in a family upbringing is a very difficult task, the successful solution of which provides the prospect of further mental development of the child and a positive psychological atmosphere in the family. To date, the problem of social adaptation of children with autism in the context of institutionalized learning remains virtually unresolved. We are talking about specially organized education within a certain social institution: school, vocational school, higher education institution. Such organized learning is the opposite of spontaneous cognitive activity of children, which can take place at home or on the street. The scientific novelty lies in the fact that for the first time the necessity of formation of social competence of children with ASD taking into account its system structure is substantiated. The paper provides a comprehensive impact on psychological structures that directly affect the social behavior of students with special educational needs.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. – Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Київ, 2012. У дисертації наведено результати дослідження психологічних механізмів трансформації соціальної ідентичності молоді сільського походження в умовах міграції до міста. Розкрито суть трансформації соціальної ідентичності як психологічно опосередкованого переконструювання її компонентів у результаті впливу на людину біологічних, особистісних, соціальних та економічних чинників із метою збереження балансу та сталості в структурі особистості. З’ясовано характеристики образів сільської і міської молоді в уявленнях молоді сільського походження. Виявлено особливості соціальної ідентичності та її трансформації у молоді сільського походження, яка мігрувала до міста. Визначено механізми трансформації соціальної ідентичності молоді сільського походження в міській спільноті: ідеалізація власної групи, деідеалізація власної групи, групова деідентифікація, активне залучення, ідеалізація образу Я, деідеалізація образу Я, конфронтація і конформізм. Висвітлено особливості функціонування цих механізмів у різних соціально-демографічних групах молоді та обґрунтовано основні стадії цього процесу. Експериментальним шляхом доведено чутливість соціальної ідентичності до дії виявлених механізмів та з’ясовано компоненти соціальної ідентичності, що трансформуються в ситуації функціонування цих механізмів.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной работы. – Институт социальной и политической психологии НАПН Украины. – Киев, 2012. В диссертации представлено результаты исследования психологических механизмов трансформации социальной идентичности молодежи сельского происхождения в условиях миграции в город. Проанализированы основные подходы к изучению социальной идентичности и ее трансформации. Раскрыта сущность трансформации социальной идентичности как психологически опосредованного переконструирования её компонентов в результате влияния на человека биологических, личностных, социальных и экономических факторов с целью сохранения баланса и стабильности в структуре личности. Представлен анализ социально-психологических отличий сельской и городской общностей. Обоснован методический инструментарий для исследования социальной идентичности и её трансформации. Исследованы основные детерминанты миграции сельской молодежи в город, а также обосновано их доминирование в зависимости от ориентаций молодежи на проживание в городе или селе. Выяснены особенности представлений молодежи сельского происхождения о сельской и городской молодежи. Определены особенности социальной идентичности и её трансформации у молодежи сельского происхождения, которая мигрировала в город. Механизмами трансформации социальной идентичности молодежи сельского происхождения в городской общности являются: идеализация собственной группы, деидеализация собственной группы, групповая деидентификация, активное вовлечение, идеализация образа Я, деидеализация образа Я, конфронтация и конформизм. Освещены особенности функционирования этих механизмов в различных социально-демографических группах молодежи и обоснованы основные стадии этого процесса. Психологические механизмы трансформации социальной идентичности сельской молодежи в процессе интеграции в городскую общность функционируют на двух стадиях. На первой интенсивнее действуют: идеализация собственной группы, групповая деидентификация, идеализация образа Я и конфронтация, что стимулирует более интенсивные проявления ингруппового фаворитизма и аутгрупповой дискриминации. На второй стадии более характерным является действие деидеализации собственной группы, групповой деидентификации, активного вовлечения, идеализации образа Я, деидеализации образа Я, в результате чего усиливается интеграция молодежи сельского происхождения в городскую общность и ее самоопределение в городском социуме. Показано, что в зависимости от доминирующей ориентации сельской молодежи в планировании своей жизни актуализируется тот или иной психологический механизм. Экспериментальным путем доказано чувствительность социальной идентичности к действию выявленных механизмов и определено компоненты социальной идентичности, которые трансформируются в ситуации функционирования этих механизмов. Особенно чувствительными к действию исследуемых механизмов оказались территориальная, этническая идентичность и самооценка. Разработана модель трансформации социальной идентичности сельской молодежи в процессе миграции в город.
Dissertation for Candidate Degree in Psychological Sciences in speciality 19.00.05 – Social Psychology; Psychology of Social Work. – Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2012. The thesis is dedicated to the study of psychological mechanisms of the social identity transformation on the condition of rural youth migration to city. The essence of social identity transformation is clarified. The methodological tools for study the social identity and its transformations are grounded. The peculiarities of social identity and its transformation of rural youth who moved to city are defined. Psychological mechanisms of social identity transformation of rural youth in an urban community are: idealization of in-group, deidealization of in-group, deidentification of group, active involving, idealization of the Self, deidealization of the Self, confrontation and conformism. The peculiarities of these mechanisms functioning in different social and demographic groups of youth are highlighted and the main stages of this process are substantiated. By the experimental way the sensibility of social identity to discovered mechanisms acting is proved and the components of social identity which transformed by these mechanisms functioning are found out.

Тодоров І. М. Гендерні особливості психологічних механізмів захисту : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Л. В. Спіцина. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 83 с.
UA : Робота викладена на 83 сторінки, 9 таблиць, 14 рисунків. Перелік посилань включає 72 джерела. Об’єкт дослідження: Захисні механізми. поняття психологічного захисту є одним з основоположних в сучасній теорії особистості та соціальної психології. При подоланні життєвих ситуацій людина використовує великий арсенал захисних механізмів та стратегій, всі вони являють собою найважливіші форми адаптаційних процесів і реагування індивіда на стресові ситуації. Психологічний захист визначає суб’єктивний комфорт особистості в усіх ситуаціях напруженості, у професійній та побутовій діяльності. Питання виявлення особливостей механізмів психологічного захисту є значущим насамперед тому, що зачіпає особливості функціонування нормальної психіки, збереження самоповаги, підтримання сильного, несуперечливого, позитивного почуття власного Я – одна з головних функцій захисних механізмів. Система психологічного захисту виступає як психічна детермінанта поведінки людини. Психологічний захист є однією із найбільш суперечливих властивостей у структурі особистості, оскільки одночасно сприяє як стабілізації особистості, так і її дезорганізації. В даний час тема психологічного захисту не має єдиної концептуальної основи. Аналіз літератури виявляє різноманіття підходів, уявлень, теоретичних і емпіричних спроб дослідити проблеми психологічного захисту. Незважаючи на їх надзвичайну теоретичну і практичну значимість, захисні механізми ще не стали предметом досить широких досліджень. Разом з тим у сучасній психологічній науці існують великі розбіжності між дослідниками щодо трактування сутності захисних механізмів, загального числа цих механізмів, розуміння послідовності виникнення та розвитку упродовж життя людини, зокрема їх гендерна специфіка.. Наукова новизна полягає у розробці рекомендацій з формування ціннісних орієнтацій у дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти.
EN : The work is set out on 83 pages, 9 tables, 14 figures. The list of links includes 72 sources. Object of research: Protective mechanisms. the concept of psychological protection is one of the fundamental in modern theory of personality and social psychology. When overcoming life situations, a person uses a large arsenal of protective mechanisms and strategies, all of which are the most important forms of adaptation processes and the individual's response to stressful situations. Psychological protection determines the subjective comfort of the individual in all situations of tension, in professional and domestic activities. The question of identifying the features of the mechanisms of psychological protection is important primarily because it affects the functioning of the normal psyche, maintaining self-esteem, maintaining a strong, consistent, positive sense of self - one of the main functions of defense mechanisms. The system of psychological protection acts as a mental determinant of human behavior. Psychological protection is one of the most contradictory properties in the structure of personality, as it simultaneously contributes to the stabilization of personality and its disorganization. Currently, the topic of psychological protection does not have a single conceptual basis. The analysis of the literature reveals a variety of approaches, ideas, theoretical and empirical attempts to investigate the problems of psychological protection. Despite their extraordinary theoretical and practical significance, protective mechanisms have not yet been the subject of extensive research. However, in modern psychological science there are great differences between researchers on the interpretation of the essence of protective mechanisms, the total number of these mechanisms, understanding the sequence of origin and development throughout human life, in particular their gender specificity. preschool age in the conditions of preschool education institution.

У дисертації представлено результати експериментального дослідження наслідування як механізму розвитку творчих здібностей дошкільників, розкрито його зміст і динаміку та розроблено програму ціннісної підтримки розвитку творчих здібностей у дошкільному віці.

Столяр П. Є. Розвиток психологічних аспектів адміністративної діяльності у процесі розробки планів управління персоналом : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 073 "Менеджмент" / наук. керівник В. О. Нікітенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 136 с.
UA : В кваліфікаційній роботі розглянуто теоретико-методологічні засади розвитку психологічних аспектів адміністративної діяльності у процесі розробки планів управління персоналом. Розглянуто особливості розвитку психологічних аспектів адміністративної діяльності у процесі розробки планів управління персоналом. Певна увага приділяється виявленню перспектив і недоліків розвитку психологічних аспектів адміністративної діяльності у процесі розробки планів управління персоналом. Ключові слова: персонал, управління, механізм, методи, потенціал, попередження, витрати, структура, організаційна струтура, потреби, мотивація
EN : The qualification work deals with the theoretical and methodological foundations of the development of psychological aspects of administrative activity in the process of developing plans for personnel management. The peculiarities of the development of psychological aspects of administrative activity in the process of developing personnel management plans are considered. Particular attention is paid to identifying the perspectives and weaknesses of the development of psychological aspects of administrative activity in the development of personnel management plans.