Journal articles on the topic 'Процес культивування'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Процес культивування.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 39 journal articles for your research on the topic 'Процес культивування.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Pasailiuk, Mariia. "Культивування Sparassis laminosa на рослинних субстратах." Notes in Current Biology, no. 1 (1) (September 13, 2021): 9–14. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.1.9-14.
Full textAbstract:
Sparassis laminosa – їстівний, цінний у фармацевтичному відношенні, перспективний для культивування вид. Метою роботи було дослідити можливість плодоношення S. laminosa на рослинному, багатокомпонентному, модифікованому листям субстраті та перспективи використання модифікованого суб-страту для промислового культивування виду. Встановлено, що інкубація оброслого міцелієм гриба субст-рату (зерно пшениці, лушпиння соняшника, стружка хвойних, солома пшениці) з опалим листям супроводжу-ється плодоношенням S. laminosa на 46-у добу експерименту. Сформовані плодові тіла мають розміри, що не перевищують 15-20 × 10-15 см, вагу не більше 70 г, тому методика потребує доопрацювання. Отримані результати важливі для їх застосування при реалізації методики re-situ, адже обростання міцелієм опалого листя до його винесення в природу очевидно скорочуватиме процес адаптації грибниці до природних умов і цим самим підвищуватиме його життєздатність.
2
Ковпак, В. В., and О. С. Ковпак. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФЕНОТИПОВИХ ЗМІН КУЛЬТУР КЛІТИН ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ ТА КІСТКОВОГО МОЗКУ В ПРОЦЕСІ КУЛЬТИВУВАННЯ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (June 29, 2017): 113–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.22.
Full textAbstract:
У статті описані дані щодо зміни фенотипу культур клітин жирової тканини (ККЖТ) та кісткового мозку (КККМ) у процесі культивування. Дослідження первинних культур клітин кісткового мозку та жирової тканини щура показали, що вони морфологічно гетерогенні, у їх склад входили: невелика кількість клітин полігональної форми, а основну масу складали фібробластоподібні. За подальшого культивування відмічали процес переходу від гетерогенних культур на нульовому пасажі до найбільш гомогенних у кінці дослідження. Нами були відмічені відмінності у імунофенотипі культур клітин кісткового мозку та жирової тканини, які не зникали з пасажами.
This article describes the changes in phenotype of cultures of adipose tissue cells (ATCC) and bone marrow cells (BMCC) in the process of cultivation. Study of primary cultures of cells of the bone marrow and adipose tissue of rat has shown that they are morphologically heterogeneous, they included: a small number of cells of polygonal shape, and the bulk was fìbroblast-like cells. Process of transition from the heterogeneous cultures at zero passaging to the most homogeneous at the end of the study was noted during further cultivation. We noted differences in immunophenotype of bone marrow and adipose tissue cell cultures that did not disappear with passaging.
3
Galіuk, I. B. "ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ У ПРОЦЕСІ ЛОГІСТИЗАЦІЇ БІЗНЕС-ДІЯЛЬНОСТІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 15 (November 4, 2019): 169–73. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.169-173.
Full textAbstract:
Сучасний характер підприємницької діяльності передбачає інноваційну поведінку на ринку. Ступінь підприємливості визначається наявністю творчого початку в діяльності бізнесмена. І в цьому контексті виникає питання про співвідношення в мотиваційному механізмі підприємництва креативних і корисливих аспектів, тобто визначальної орієнтації на отримання прибутку. В умовах конкурентного ринку передумовою забезпечення даного співвідношення є інноваційна складова діяльності. При цьому повинно забезпечуватися раціональне використання існуючих ресурсів, для чого обов’язковим моментом стає застосування логістизації бізнес-процесів як основи підвищення конкурентоспроможності підприємницької структури.Відносно нове поняття інноваційного потенціалу підприємницької логістики розглянуто у статті у трьох аспектах: як функціональний менеджмент, що забезпечує дистрибуційний процес нової продукції; як новітній інструментарій управління економічними потоками у підприємництві, що виступає більш ефективною управлінською технологією у порівнянні з традиційними методами управління рухом товарів; як прояв процесу удосконалення логістичної інфраструктури ринку товарів і послуг.Визначено основні напрямки впливу інноваційного фактора у системі підприємницької логістики, що визначають потенціал її розвитку, а саме: здатність підприємницьких структур генерувати, знаходити, абсорбувати і використовувати знання детермінують їх живучість в умовах всеосяжної невизначеності і мінливості ринкового середовища; процес інформатизації економічних потоків підприємницької діяльності на базі створення інформаційно-логістичних систем; модернізація діючої інституційної структури ринку; розвиток технічного прогресу безпосередньо в процесі руху товару; злам багатьох управлінських стереотипиів, боротьба з корпоративним сепаратизмом і опортунізмом всередині підприємницьких структур, реформування системи цілевизначення і взаємодії у бізнесі, насаджування і культивування нових ціннісних орієнтирів у економіці.
4
Єгоров, Богдан Вікторович, Олена Миколаївна Кананихіна, and Тетяна Михайлівна Турпурова. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БІЛКОВО-ВІТАМІННОЇ ДОБАВКИ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМ МЕТОДОМ." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 4–9. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1168.
Full textAbstract:
В матеріалах статті розглянуто проблему білоквмісних кормів в годівлі сільськогосподарських тварин. Надано функціональну схему виробництва білково-вітамінної добавки біотехнологічним методом, яка включає наступні етапи: підготовка меляси, культивування дріжджів виду Saccharomyces cerevisiae, приготування розчину солей та стимуляторів росту, дріжджування при температурі 30 ºС, рН-середовищі 4,5…5,5, а також підготовка зернової сировини. Отриману біомасу змішують з підготовленим зерном пшениці у співвідношенні від 10:90 до 20:80 і подають на лінію екструдування. Екструдування здійснюють при температурі 110…130 ºС та тискові пари 2…3 МПа. Екструдат охолоджують до температури не вище 10 °С температури навколишнього середовища і подрібнюють до крупності, передбаченої відповідним рецептом комбікорму. Досліджено процес вирощування дріжджів виду Saccharomyces cerevisiae. Підібрано склад поживного середовища на основі меляси. Визначено вміст сирого протеїну в екструдованому зерні зволоженого мелясою.
5
М. Корнієнко, Ірина, Олег П. Луценко, Володимир М. Ісаєнко, Михайло М. Барановський, Андрій С. Анацький, and Людмила П. Ларичева. "ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ФЕРМЕНТАЦІЇЇ ПОЖИВНОЇ СУМІШІ З ВИКОРИСТАННЯМ СПЛАЙН ІНТЕРПОЛЯЦІЇ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 1 (April 30, 2021): 137–54. http://dx.doi.org/10.15421/082115.
Full textAbstract:
Розроблено технологію отримання закваски на основі чистих культур молочнокислих бактерій без додавання хлібопекарських дріжджів та синтетичних домішок. У якості поживної суміші запропоновано цільнозернове спельтове, пшеничне та безглютенове соєве борошно. Досліджено процес ферментації закваски за фізико-хімічними показниками – піднімальною силою за кулькою та титрованою кислотністю при температурах культивування симбіозу чистих молочнокислих бактерій 22 0С та 40 0С. Для інтенсифікації процесу ферментації введено додаткові субстрати – лактулоза, сорбіт, лактоза, фруктоза у концентраціях 2, 4, 6, 8 %. Ефективність використання нуклеотиду аденозинтрифосфату було досліджено у зразках закваски за концентрацій 25, 50, 75, 100 мг/кг борошна. Досліджені зразки заквасок за якісними показниками мають стабільну форму пастоподібної консистенції з кислотністю 10–14 град., піднімальною силою за кулькою не вище ніж 25 хв., вологістю 48–50 %. Найкращими за результатами органолептичної оцінки, показниками пористості вважаються зразки функціонального хліба, виготовленого на заквасці з додаванням лактулози та аденозинтрифосфату. Методом математичного моделювання з використанням сплайн-апроксимації встановлено оптимальні технологічні параметри для мінімізації часу технологічного циклу виведення закваски з додаванням лактулози та нуклеотиду аденозинтрифосфату. Встановлено оптимальні концентрації лактулози та нуклеотиду аденозинтрифосфату, які становлять 4.34 % та 46.7 мг/кг борошна відповідно. Дана технологія адаптована для потужних та крафтових пекарень.
6
Zabrodina, О. V. "Політико-правова еволюція української суверенної бюрократії." Grani 18, no. 3 (February 23, 2015): 6–12. http://dx.doi.org/10.15421/1715050.
Full textAbstract:
У статті простежується еволюція української суверенної бюрократії в контексті формування її політико-правових засад. Визначено, що для України притаманнє поєднання «східної» та «західної» моделі бюрократії. Зокрема, «західна» модель переважала в періоди існування України як незалежної держави, тоді як «східна» модель домінувала в періоди втрати нею свого незалежного статусу. Виділено етапи розвитку української суверенної бюрократії. На початкових етапах бюрократизації державного управління відбувається трансформація української бюрократії з радянського чиновництва в суверенну бюрократію (1990-ті роки). Українське чиновництво стало самостійною силою, яке характеризується високим ступенем знеособленості. Ідеальний профіль українського чиновника – це технократ, не пов’язаний ідеологічними зобов’язаннями і який при прийнятті рішень використовує критерії економічної й соціальної ефективності. В умовах, коли старі авторитарні механізми політичного керівництва зруйновані, а нові, демократичні або ще не створені, або мають низьку ефективність, чиновництво перетворюється на потужну групу інтересів, що протистоїть як політичному класу, так і громадянському суспільству, метою якої є використання привласнених посадових позицій для розширення соціально-політичного впливу й максимізації зисків від адміністративної ренти. Державне будівництво у незалежній Україні призвело до того, що бюрократія поступово перетворюється з дієвого інструмента реалізації урядової політики в самостійний суб’єкт соціально-політичних відносин, сукупність інституціональних груп інтересів, які приватизують окремі структури й функції системи державного управління. Показово, що для української бюрократії, особливо її вищих щаблів, притаманний високий рівень політизованості. У своїй діяльності бюрократія підпорядковується потребам боротьби за політичну владу, вона втягується у політичне протистояння, в результаті чого відбувається неадекватне функціям та призначенню бюрократії розширення її меж повноважень, компетенції, сфери відповідальності і тим самим порушуються функціонально-рольові та статусні засади бюрократичної організації. Обґрунтовано, що сучасний етап бюрократизації управлінських структур в Україні пов’язаний з подіями кінця 2004 – початку 2005 рр., у ході яких до влади прийшла нова політична команда, яка актуалізувала процес адаптації бюрократичних структур до європейських стандартів. Цей процес ускладнюється надзвичайною політизованістю бюрократичного апарату, проявами соціально-психологічної втомленості від нескінченних змін. Ця втомленість викликає стурбованість, апатію, агресивність у населення. Перебуваючи тривалий час у режимі очікування змін на краще, громадяни зневірилися в благих намірах влади і чинять спротив будь-яким змінам, навіть які виправдані. По суті, на сучасному етапі державотворення є шанст на подолання наслідків зрощення авторитаризму з бюрократизмом, що приводить до культивування серед чиновництва рабської покори, догматизму мислення, консерватизму, соціальної апатії, спостерігається зниження довіри до політико-владної еліти в суспільстві.
7
Башуцька, У. Б. "Потенціал вирощування робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.) на порушених землях Східної Німеччини." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 99–103. http://dx.doi.org/10.36930/40300417.
Full textAbstract:
Проаналізовано результати модельних проектів із розведення швидкозростаючих порід дерев для виробництва відновлюваної сировини в короткому циклі у лісових насадженнях та на рекультивованих після добування бурого вугілля землях Східної Німеччини. Особливу увагу звернено на робінію звичайну, оскільки її рекомендують вирощувати на малопродуктивних і порушених землях, а не за рахунок площі корінних листяних насаджень. На дев'яти дослідних територіях Бранденбурга (Східна Німеччина) проводять випробування нових концепцій культивування робінії звичайної для енергетичного використання деревини. Розробляють шляхи мобілізації раніше невикористаних, але стабільно доступних запасів деревини робінії відповідно до "Національного плану дій щодо біомаси для Німеччини" (2009). Перевагу надають економічно обґрунтованому поводженню з наявними лісовими культурами робінії на малопродуктивних і рекультивованих землях. Встановлено придатність робінії звичайної для вирощування з метою енергетичного використання на малопродуктивних землях із невеликою кількістю опадів. Оцінено потенціал біомаси робінії звичайної у Бранденбурзі, який можна мобілізувати вирощуванням робінії в короткому плантаційному циклі. Інтенсивність росту робінії звичайної була високою вже в перший рік вирощування. Дослідження підтверджують важливість властивостей ґрунту, зокрема води, доступної рослинам, аерації ґрунту та глибини кореневмісного шару для продуктивного росту й розвитку саджанців робінії звичайної. Висока інтенсивність коренепаросткового відтворення робінії є сприятливою для її вирощування з енергетичною метою. Застосування відповідної технології лісозаготівлі для невеликих площ та невеликий річний приріст за діаметром основи робінієвого пагона (на висоті зрізання приблизно 5 см) ускладнюють технологічний процес. Для його оптимізації потрібні короткі транспортні маршрути до споживача та можливості сушіння деревини. Висока щільність деревини робінії зумовлює високу теплоту згоряння її тріски. Робінія звичайна на малопродуктивних землях в умовах низької кількості опадів має високий приріст біомаси у перші п'ять років.
8
Бігуляк, Г. Т., and І. М. Кліщ. "ВПЛИВ МІОГЕННИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН НА ПЕРЕБІГ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ЩУРІВ ІЗ ГОСТРИМ ПАРОДОНТИТОМ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 1 (May 22, 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12082.
Full textAbstract:
Резюме. Захворювання пародонта є однією з актуальних проблем у сучасній стоматології та за частотою посідають друге місце після карієсу. Сучасний рівень знань дозволяє розглядати етіопатогенез захворювань пародонта як мультифакторну модель, що включає наявність мікробної інвазії (бактерійні пародонтопатогени), неадекватну захисну реакцію імунної системи або її відсутність, вплив негативних місцевих факторів ротової порожнини. Мета дослідження – вивчити вплив стовбурових клітин на перебіг оксигензалежних процесів за умов експериментального пародонтиту. Матеріали і методи. Дослідження проводили на білих безпородних щурах-самцях масою тіла 180– 200 г. Пародонтит викликали уведенням ліпополісахариду в тканини ясен по 40 мікролітрів (1 мг/мл) через день протягом 14-ти діб. Через 1; 7; 14 і 21-шу доби після останнього уведення ліпополісахариду (ЛПС) щурів декапітували під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг). Контролем слугував матеріал від інтактних тварин. Результати. Отримували міогенні стовбурові клітини (МСК) у вагітних самок орієнтовно на 21–24-ту добу вагітності. Для отримання життєздатних МСК використовували ферментний метод. Культивування здійснювали в СО2-інкубаторі за температури 37 оС та концентрації СО2 – 5 %. Стовбурові клітини вводили щурам в ділянку ясен разовою ін’єкцією з розрахунку 1 млн клітин на 1 кг маси тіла. Для максимального збереження життєздатності клітин введення МСК виконували протягом 30 хв після отримання суспензії. Продукцію активних форм кисню (АФК) визначали методом проточної цитофлуориметрії. Рівень гідропероксидів ліпідів (ГПЛ), вміст ТБК-активних продуктів (ТБП) і основ Шиффа (ОШ) визначали за загальноприйнятими спектрофотометричними методиками. Функціональну активність нейтрофілів оцінювали за допомогою спонтанного НСТ-тесту (сНСТ-тест). Розраховували також показник резерву (ПР) за формулою іНСТ/сНСТ, а також коефіцієнт метаболічної активації нейтрофілів (Какт) за формулою: іНСТ – сНСТ/іНСТ. Отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики. Визначення достовірності відмінностей порівнюваних параметрів між різними вибірками проводили з використанням t-критерію Стьюдента (при нормальному розподілі результатів) чи Манна – Уїтні (у випадку розподілу, що не був нормальним). Висновки. Встановлено, що застосування міогенних стовбурових клітин з метою корекції гострого пародонтиту приводить до зменшення активності пероксидного окиснення ліпідів, що зумовлює зменшення ознак запалення в пародонті. Запальний процес, що перебігає у пародонті щурів за умов корекції, характеризується більш низькими показниками сНСТ-тесту та іНСТ-тесту, порівняно з тваринами, яким корекцію не проводили. Зниження метаболічних і оксидативних процесів в осередку ушкодження при гіпотиреозі супроводжується зниженням активності оксидативних процесів, що зумовлює зменшення інтенсивності ушкодження тканин у щурів із гострим пародонтитом.
9
Chmil, A., R. Bilous, and O. Vozniy. "Optimization of the energy source of microwaves cultivation process." Energy and automation 2018, no. 5 (October 23, 2018): 116–35. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2018.05.116.
Full text
10
Chmil, A. "Energy efficiency of microwave cultivation process." Energy and automation 2018, no. 6 (November 28, 2018): 58–69. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2018.06.058.
Full text
11
Mazurkiewicz, A. I., V. V. Kovpak, and O. S. Kovpak. "ФЕНОТИПОВІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ КУЛЬТУРИ КЛІТИН КІСТКОВОГО МОЗКУ ЩУРІВ В ПРОЦЕСІ ЇХ КУЛЬТИВУВАННЯ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnology 18, no. 2(66) (September 17, 2016): 126–32. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6626.
Full textAbstract:
Bone marrow is the only adult tissue which normally consists of immature undifferentiated and low differentiated cells which called stem cells and they are similar in structure to embryonic stem cells. But literature data analysis doesn't give an unambiguous answer regarding phenotypic and morphological changes of bone marrow cells culture of rats during their in vitro cultivation which necessitated further research.Investigate phenotypic and morphological changes of bone marrow cells culture of rats during their in vitro cultivation from first to fourth passage.We were used in these research bone marrow cells of rats from the first to the fourth passages. Microscopic analysis and evaluation morphological changes of bone marrow cells culture of rats during cultivation were carried out using inverted microscope Axiovert 40. Control of changes phenotype was performed by detecting CD markers (CD10, CD38, CD34, CD45, CD48, CD54, CD56, CD66e, CD96, CD227, CD326, pan–keratin). The evaluation was performed by the semi– quantitative method (H–Score).The research of primary culture of rat bone marrow cells showed that it morphologically heterogeneous, noted the small number of cells polygonal shape, surrounded by the fibroblast cells. During the cultivation cell culture becomes more homogenous at the expense of fibroblast–like cells. As a result of occurred the transition process from heterogeneous culture in zero passage to the most homogeneous culture in 4 passage. Immunophenotyping population of cell culture derived from rat bone marrow, revealed a high level of expression of pan–keratin; moderate level – CD34, CD48, CD66e, CD95; low level – CD38, CD45, CD56, CD227, CD326; lack of expression – CD10, CD54. Change of the expression of surface markers varies in each passage CD48, CD66e, CD95 increased significantly; CD38, SD45, SD326, pan–keratin reduced significantly. The markers CD34, CD 56, CD 227 were expressed on the one level from the first to the fourth passage. The expression of the CD10, CD54 markers during the study period was not identified.
12
Куц, Б. Ю. "ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ: ПОЛІТИКО-КУЛЬТУРНИЙ РАКУРС." Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, no. 2-19 (2020): 69–78. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2019.19.2.06.
Full textAbstract:
Стаття присвячена виявленню специфіки популяризації електронного урядування в Україні. Зазначається, що важливою компонентою електронного урядування є електронна демократія, завдяки якій постає можливість уникнення надмірної бюрократизації в системі органів влади, наближення влади до громадян шляхом задоволення їхніх потреб, використання технологій інформаційного суспільства в організації управлінського процесу, знищення корупційних «пасток» у системі надання послуг населенню та ін. Аргументується, що популяризація електронного урядування здатна стати успішною при вмілій доступній подачі інформації. В епоху інформаційного суспільства з’явилися нові можливості для популяризації практик електронного врядування: через мас-медіа, соціальні мережі, соціальну рекламу тощо. Обґрунтовується, що популяризація електронного врядування серед населення здатна стати запорукою успішності процесу демократизації, оскільки це сприятиме формуванню демократичної політичної культури суспільства, основою якої є культивування довіри, консолідації, толерантності тощо.
13
Джеджера, Клавдія. "АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЯК МОРАЛЬНИЙ ОРІЄНТИР ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ." Інноватика у вихованні, no. 10 (November 7, 2019): 157–64. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.181.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється сутність академічної доброчесності, окреслюються притаманні їй цінності, надається перелік можливих порушень з боку учасників освітнього процесу та санкцій щодо них.
Презентуються результати опитування майбутніх вихователів стосовно їх обізнаності з проблемою академічної доброчесності та ставлення до цієї норми, які засвідчують недостатній рівень усвідомлення ними відповідальності за якість навчання та отриманої підготовки, принципів і правил доброчесності студента як майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти.
Визначаються можливості підвищення рівня академічної доброчесності учасників освітнього процесу шляхом її інституалізації у чинному законодавстві, вироблення доброчесної ідеології закладу вищої освіти та створення в ньому доброчесного середовища, розвитку особистісного духовного потенціалу учасників освітнього процесу через просвітництво, націлене на сприяння осягненню і прийняттю сенсу академічних чеснот, усвідомленню їх цінності та необхідності, їх реалізації в педагогічній, науковій, навчально-пізнавальній діяльності. Пропонується розв’язання проблеми виховання академічної доброчесності майбутніх вихователів, яке полягає у виробленні етичних стандартів доброчесної поведінки студента, вихователя закладу дошкільної освіти; ознайомлення з сутністю, принципами та правилами академічної доброчесності, а також з можливими порушеннями притаманних їй норм та санкціями щодо них у закладах вищої та дошкільної освіти; культивування доброчесності в діяльності учасників освітнього процесу, заохочення до моральних вчинків, виховання поваги до себе та до інших, відповідальності за результати навчання.
14
Hirlina, N. Y. "Методологічні аспекти дослідження процесу соціалізації у медіакультурному просторі інформаційного суспільства." Grani 19, no. 4 (March 2, 2016): 12–17. http://dx.doi.org/10.15421/1716071.
Full textAbstract:
Інтегрована у межах соціально-філософського дискурсу міждисциплінарна методологія, що опирається на класичну філософську методологію аналізу соціокультурних феноменів, дає можливість цілісного уявлення про досліджуваний феномен. З методологічної точки зору важливо визначитися з соціально-філософським розумінням впливу медіакультурного простору на становлення особистості в умовах динамічно мінливого соціокультурного оточення. важливою соціально-філософською методологічною настановою слід вважати тезу щодо постійної присутності медіакультури в людині як просторі її буття внаслідок того, що людина є соціальна істота, а інформаційнОГО суспільства без медіакультури як свого атрибуту не існує. Філософським «стрижнем» дослідження духовної культури молоді є гуманізм у самому широкому сенсі, тобто розуміння досліджуваного феноменА передусім як багатовимірного культивування загальнолюдських цінностей. Підпорядкування матеріалістичних детермінант медіакультурного простору духовним чинникам можливе лише в умовах домінування гуманістичних цінностей. При всьому різноманітті до розуміння духовного виміру взаємозв’язку особистості з соціокультурним середовищем спільною домінантною ідеєю філософських настанов є визнання духовно-культурної автономності людини. Глобалізація і пов’язані з нею цивілізаційні і технологічні процеси мають розглядатися як зовнішньосоціальні стосовно людини, у той час як внутрішньодуховним змістом є процеси культурні. Антропологічно орієнтований культурний простір соціалізації грунтується на міжособистісній культурній взаємодії, яка продукує унікальні та самобутні особистості.
15
Khropot, O. S., Ye V. Bazavluk, R. T. Konechna, I. I. Hubytska, Y. Т. Konechnyi, I. Jasicka-Misiak, P. P. Wieczorek, and V. P. Novikov. "ОДЕРЖАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КАЛЮСНОЇ МАСИ DELPHINIUM ELATUM L." Фармацевтичний часопис, no. 2 (June 23, 2020): 5–15. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11205.
Full textAbstract:
Мета роботи. Ввести в культуру in vitro Delphinium elatum L., дослідити вплив регуляторів росту на процеси росту рослинних клітин, визначити оптимальні умови культивування рослини в умовах in vitro. Одержати екстракти біомаси та рослинної сировини D. elatum, провести порівняльне дослідження вмісту біологічно активних сполук, антимікробної та антиоксидантної активностей.
Матеріали і методи. Культивування D. elatum проводили на модифікованому живильному середовищі Мурасіге-Скуга. Екстракти одержували методом мацерації, як екстрагент використовували водно-етанольні розчини в концентрації 20, 40, 70 та 90 %. Загальний вміст фенольних сполук в екстрактах визначали спектрофотометричним методом Фоліна-Чокальтеу, загальний вміст флавоноїдів – колориметричним методом з алюмінію хлоридом. Антимікробну активність досліджували на стандартних та клінічних штамах мікроорганізмів методом дифузії в агар, антиоксидантну активність – спектрофотометричним методом шляхом взаємодії зі стабільним хромоген-радикалом 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом.
Результати й обговорення. Підібрано оптимальну схему стратифікації та стерилізації насіння D. elatum з найбільшим виходом асептичних експлантів: почергові механічна обробка, змочування холодною стерильною водою, витримка в холодильнику, обробка 70 % етанолом, натрію гіпохлоритом та стерилізованою бідистильованою водою.
Визначено склад поживного середовища Мурасіге-Скуга, доповненого регуляторами росту БАП, 2,4-Д, на якому спостерігались найвищі значення індексу росту і найменший час подвоєння біомаси калюсів. Одержано калюсну біомасу після 35 діб культивування.
Досліджено загальний вміст флавоноїдів та фенольних сполук в екстрактах D. Elatum. Встановлено, що екстракти як калюсної біомаси, так і рослинної сировини, одержані з 40 % водно-етанольним розчином мають найбільший вміст фенольних сполук і флавоноїдів.
Встановлено протимікробну та протигрибкову активність екстрактів D. elatum щодо стандартних та клінічних штамів деяких мікроорганізмів. Визначено, що максимальну активність проявили екстракти D. elatum, одержані з 40 % та 70 % водно-етанольними розчинами.
Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено, що калюсна біомаса D. elatum за вмістом фенольних сполук, флавоноїдів та фармакологічною активністю не поступається рослинній сировині і може бути використана як рівноцінна лікарська сировина.
16
Buidina, T. A., and O. F. Rozhok. "ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ І ДОСВІД ІНТРОДУКЦІЇ ВИТКИХ ТРОЯНД РОДУ ROSA L. В УКРАЇНІ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 2 (March 29, 2018): 41–44. http://dx.doi.org/10.15421/40280206.
Full textAbstract:
Троянда – одна з найпопулярніших і найдавніших рослин в історії декоративного садівництва. Виткі троянди – незамінний компонент у вертикальному озелененні. Дослідження історичних етапів інтродукції і культивування рослин дає змогу проаналізувати основні тенденції становлення культури, виявити перспективний генофонд для подальшого інтродукційного та селекційного процесу та уникнути негативних наслідків, завдяки багатовіковому досвіду культури роду Rosa L. Наведено результати аналітичного аналізу літературних джерел, електронних ресурсів, архівних матеріалів щодо історичних аспектів інтродукції витких троянд в Україні. Показано основні етапи інтродукційного процесу та відзначено основні ботанічні установи, які зробили внесок у розширення генофонду витких троянд. За доступними літературними даними, встановлено, що основними центрами інтродукції витких троянд в Україну були і на сьогодні залишаються Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України (м. Київ), дендропарк "Олександрія" (м. Біла Церква) та Нікітський ботанічний сад у Криму. Відображено значення персоналій у вітчизняній інтродукції троянд. Зокрема, в Україні, варто відзначити здобутки таких учених, як М. А. Гартвіс, З. К. Клименко, Н. М Тимошенко, О. Л. Рубцова та ін.
17
Krechkivska, G. V., G. M. Kossak, and Ya Ya Pavlishak. "Дослідження впливу регуляторів росту на культивування різних сортів суниці мускусної (Fragaria Moschata) в умовах Передкарпаття." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 5 (May 31, 2018): 27–30. http://dx.doi.org/10.15421/40280505.
Full textAbstract:
Останнім часом досить актуальними є сучасні підходи для галузі ягідництва, продукція якої має великий попит. Завдяки науковим працям вітчизняних учених досягнуто значних успіхів у вирішенні низки технологічних проблем щодо використання регуляторів росту рослин для повнішого розкриття біологічного потенціалу суниці мускусної (Fragaria moschata). Вивчено умови культивування чотирьох сортів полуниці: Еліс, Хоней, Флоренс та Вікторія в умовах Передкарпаття. Проаналізовано вітчизняні регулятори росту рослин "Емістим С" і "Вермістим", які стимулюють процеси розвитку рослин та сприяють ранньому дозріванню врожаю, збільшують енергію проростання та укорінення рослин, стійкість рослин до хвороб (бурої іржі, плодової гнилі) і стресових чинників (високих і низьких температур, засухи), підвищують урожай і покращують якість рослинної продукції. Охарактеризовано сорти суниці мускусної (Fragaria moschata): еліс (Alice), хоней (Honeoye) флоренс (Florence), вікторія (Victoria) і регулятори росту рослин: "Вермістим" і "Емістим С" та описано поетапно методи проведення досліджень. Досліджено позитивний вплив регуляторів росту "Вермістим" і "Емістим С" на ріст і розвиток (15 %), врожайність (20 %) та стійкість різних сортів суниці мускусної (Fragaria moschata) до хвороб бурої іржі (30 %), плодової гнилі (40 %) порівняно із контролем.
18
ДЕМ’ЯНЕНКО, Борис, and Андрій ДЕМ’ЯНЕНКО. "МІЛІТАРИЗАЦІЯ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ НА ТЕРИТОРІЇ ОКУПОВАНОГО КРИМУ (2014–2019)." Східноєвропейський історичний вісник, no. 19 (June 30, 2021): 228–38. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.19.233845.
Full textAbstract:
Метою статті є спроба, залучивши матеріали з відкритих джерел (інформаційних ресурсів органів влади Російської Федерацїї, окупаційної влади Криму, матеріалів Кримської правозахисної групи, інтернет-видань тощо), визначити сутність та особливості, форми і суб’єкти мілітаризації освітньо-виховного процесу анексованого півострова. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, авторської об’єктивності, на використання загальнонаукових (діалектичного, методу аналогій, методу аналізу й синтезу, індукції та дедукції, компаративного (порівняльного)), міждисциплінарних (методів філософії, політології, соціальної психології, синергетичного, статистичного аналізу, контекстуального аналізу), історичних (ретроспективного (історико-генетичного), проблемно-хронологічного, дискурс-аналізу, методу “виявлення” (detection)) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі залучення матеріалів відкритих джерел з’ясовано сутність, особливості, форми і суб’єкти мілітаризації освітньо-виховного процесу анексованого Російською Федерацією Криму впродовж 2014–2019 рр. Висновки. Зазначено, що трансформація громадського життя кримчан упродовж останніх п’яти років пов’язана передовсім з мілітаризацією освітньо-виховного процесу, спорту й культури. З цією метою серед дітей і молоді окупаційна влада проводить різноманітні заходи: ігри, конкурси, екскурсії, змагання на військову тематику, організовує воєнізовані дитячі табори, культурно-масові заходи, лекції, конференції, театралізовані вистави, створює спеціальні воєнізовані заклади освіти і класи, проводить уроки і зустрічі військово-патріотичного, духовно-патріотичного й патріотичного виховання тощо. Наймасштабнішими серед таких мілітарних заходів є різноманітні військово-спортивні й військово-патріотичні ігри. Констатовано, що змістовно політика мілітаризації освітньо-виховного процесу анексованого Криму спрямована, по-перше, на активну пропаганду служби в збройних силах Російської Федерації, у тому числі й контрактної; по-друге, на виховання численної армії потенційних носіїв і захисників “Русского міра”; по-третє, на культивування насильства і війни.
19
Євтух, М. Б., and І. Б. Червінська. "СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ТРАДИЦІЙ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ ГІРСЬКИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, no. 1 (March 4, 2020): 74–88. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-74-88.
Full textAbstract:
У статті розглядається соціокультурний аспект феномену філософії здоров’я в традиційній культурі молоді гірських регіонів Українських Карпат.
На підставі опрацювання філософської, психолого-педагогічної, етнографічної літератури, вивчення архівних матеріалів, етнографічних досліджень, анкетування студентів, автори розкривають феномен процесу культивування здорового способу життя людини крізь призму етнокультурних традицій, видів діяльності та способів життєзабезпечення населення гірських регіонів.
Методологічні засади дослідження складають теоретичні засади етнографічних, психолого-педагогічних та філософських наук щодо вивчення унікальності процесу взаємодії людини і гірського середовища, людини і автентичної культури в контексті етнопедагогічного, етнокультурного та середовищного підходів.
Авторами наголошується на тому, що філософія здоров’я людини, відображена в етнокультурних традиціях жителів гірських регіонів, є надзвичайно багатогранною, оскільки вона сприяє подоланню меж між тілесним та духовним, біологічним та соціальним, індивідуальним та глобальним і включає цілісність людської особистості, гармонію психофізичних сил, спосіб життя людини, основними параметрами якого є праця, побут, освітня, суспільно-корисна та культурна діяльність, різноманітні звичаї, традиції, поведінка людини.
Наголошується, що вивчення та узагальнення сутності здоров’я з позицій фізичного, психологічного, соціального й духовного благополуччя дозволить виявити соціокультурні, медико-біологічні й психолого-педагогічні аспекти його формування, що в комплексі сприятиме покращенню рівня здоров’я населення гірських регіонів.
20
Sazonova T., Potapiuk I., and Janush V. "ОСОБЛИВОСТІ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 152–57. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-21.
Full textAbstract:
В статті розглянуто сутність корпоративної культури, особливості її функціонування в умовах сучасного бізнес-середовища. Визначена роль корпоративної культури у системі менеджменту організації. Охарактеризований управлінський та соціально-психологічний вплив корпоративної культури на організацію в цілому та персонал зокрема. Зроблена спроба довести вплив корпоративної культури на всі організаційні процеси: виробництва, трудові, технології, маркетингу, комунікаційні, процеси кар’єри та соціалізації, а також прийняття та ухвалення рішень; на організаційну поведінку (індивіда та колективу, мотивацію та соціально-психологічний клімат); на конкурентоспроможність, потенціал організації.
Враховуючи групування організаційних цінностей за визначеними ознаками: на етико-соціальні, економіко-прагматичні та емоційно-розвивальні, запропоновані варіанти їх доповнення, продиктовані вимогами сучасності та всесвітньою пандемією COVID-19. Це цінності життя, безпеки, єдності, самодисципліни та взаємодопомоги, залучення. Запропоновані заходи із модернізації корпоративної культури в сучасних нестабільних умовах, з огляду на виклики зовнішнього середовища, які охоплюють індивідуальну діагностику впливу пандемії на організацію, розробку схему заходів переміщення та захисту персоналу, організацію роботи у нових реаліях, забезпечення персоналу необхідними технологіями, а також розробку нових підходів до управління згуртованістю та лояльністю персоналу. Сформовані поради для менеджерів щодо управління в умовах гібридної трудової діяльності (змішаний тип online та offline). Сформований вектор розвитку корпоративної культурі з акцентом на забезпечення бізнес-безпеки, кадрової безпеки, що передбачає, культивування оновлених цінностей, норм, правил; залучення персоналу; впровадження системи підтримки працівників; впровадження інновацій в робоче середовище тощо.
21
Ivanova, T. V., N. V. Patyka, and K. R. Tulivetrova. "PECULIARITIES OF DETECTION OF PATHOGENIC BACTERIA AND CONTROL OF THE DISTRIBUTION IN THE BIOTECHNOLOGICAL PROCESS OF MUSHROOM CULTIVATION." Bulletin of Uman National University of Horticulture 1 (May 2020): 129–32. http://dx.doi.org/10.31395/2310-0478-2020-1-129-132.
Full text
22
Polishchuk, V. V., S. Ya Turchina, and M. Yu Osipov. "Підбір стерилізатора для введення in vitro донорного матеріалу досліджуваних сортів Callistephus Chinensis (L.) Ness. з метою подальшого використання в озелененні." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 5 (May 30, 2019): 22–26. http://dx.doi.org/10.15421/40290504.
Full textAbstract:
За результатами аналізу літературних джерел з'ясовано, що всередині експлантів і в подальшому розвитку з них рослин-регенерантів може проявлятись інфекція, яка була як на поверхні, так і всередині рослини. При цьому істотно знижується частота поділу соматичних чи ембріональних клітин та інші показники росту. Водночас деякі мікроорганізми у певних стадіях розмноження можуть залишатися неактивними впродовж декількох пересадок культури і тільки потім починають розмножуватись. Мета нашої роботи – отримати стерильний неінфікований рослинний матеріал у процесі введення в культуру та в період культивування рослин, провести поверхневу стерилізацію вихідного рослинного матеріалу (насіння) Callistephus chinensis (L.) Nees. залежно від складу живильного середовища. Стерилізацію рослинного матеріалу виконано 5-15 % розчином хлораміну, і 0,01-0,1 % розчином сулеми. У ролі стерилізаторів обрано хлорамін, гіпохлорид натрію та септодор-форте з різною концентрацією робочого розчину. Кількість введених генотипів становила 100 насінин для всіх стерилізаторів. Визначено, що найефективнішим стерилізатором експлантів рослин калістефусу китайського є 0,5 % розчин гіпохлориду натрію при експозиції стерилізації 15 хв – 98 % стерильного матеріалу.
23
Pavlova, Y. О., S. P. Gudz’, and S. О. Gnatush. "Вплив факторів середовища на ріст і синтез пігментів пурпуровими сірковими бактеріями." Biosystems Diversity 16, no. 1 (December 15, 2007): 164–73. http://dx.doi.org/10.15421/010828.
Full textAbstract:
Досліджено вплив різних факторів середовища на ріст і синтез пігментів окремими штамами пурпурових сіркових бактерій родів Chromatium, Thiocystis, Thiocapsa і Lamprocystis, виділених із водойм Яворівського сіркового родовища. Для оптимального росту бактерій у середовище необхідно вносити кальцій, магній, манган, ферум, хлорид натрію. Внесення цих елементів дозволяє значно підвищити вихід біомаси бактерій і синтез ними каротиноїдів та бактеріохлорофілу а. Суттєвий вплив на ріст пурпурових сіркових бактерій виявляє початкова концентрація посівного матеріалу та донора електронів. Після окиснення сульфіду на початкових етапах розвитку культури спостерігається уповільнення росту і руйнування клітин під дією світла. Для оптимізації росту бактерій донор електронів (сульфід) необхідно вносити багаторазово у процесі культивування в концентрації, що не перевищує інгібуючу дозу. Додаткове внесення до середовища донора електронів сприяє зростанню біомаси клітин. Позитивний вплив на синтез пігментів виявляє внесення до середовища ацетату. Необхідною умовою для росту та синтезу пігментів є інтенсивність освітлення. Максимальний ріст культур спостерігали при освітленості 400 лк. Зростання інтенсивності освітлення супроводжується зниженням темпів росту і вмісту каротиноїдів та бактеріохлорофілу а у клітинах. У всіх штамів синтез пігментів пригнічується киснем.
24
Бужилов, Микола Георгійович, Леонід Вікторович Капрельянц, and Лілія Георгіївна Пожіткова. "ОЦІНКА ФРАКЦІЙ ВИСІВОК ПШЕНИЦІ ЯК ОБ’ЄКТІВ БІОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПЕРЕРОБКИ." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 55–61. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1144.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто можливість використання пшеничних висівок як джерела ряда біологічно активних речовин та харчових волокон. Проаналізовано структурні зміни, які відбуваються в клітинах алейронового шару висівок в результаті їх замочування, це в свою чергу значно підвищує дифузію поживних речовин вакуолей в навколишнє водне середовище, і створює сприятливе поживне середовище для подальшого розвитку мікроорганізмів. Встановлено закономірність кількісного співвідношення розміра фракцій в залежності від вмісту вологи. Досліджено хімічний склад загальних пшеничних висівок з трьох зернопереробних підприємств одеської області: Грейн Милл, ВАТ Одесахарчкомбінат і ТОВ Софія. Встановлено всі досліджувані зразки не перевищують вимог показників, які висуваються до пшеничних висівок згідно ДСТУ 3016-95. З огляду біохімічного складу та морфологічних ознак клітини визначено і обґрунтовано доцільність проведення фракціонування за розміром часток пшеничних висівок. Показано, що вміст білку, легко гідролізуємих полісахаридів та кількість крохмалю у всїх фракціях відрізняється, це обумовнене тим, що кожна з фракцій утворюється у процесі переробки з різних шарів зерна. Графічно наведено залежність розміру фракцій пшеничних вісівок на вміст білку, полісахаридів та вологості. Встановлено, що вміст білків, вуглеводів та біологічно активних речовин дає нам можливість, їх подальшого використання, як питомого середовища для культивування пробіотичних мікроорганізмів.
25
Okunevska, S. O., N. A. Tkachenko, and J. V. Nazarenko. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕЖИМУ ТЕПЛОВОГО ОБРОБЛЕННЯ МОЛОЧНОЇ ОСНОВИ У ТЕХНОЛОГІЇ СИРКОВИХ ДЕСЕРТІВ ДЛЯ ЛЮДЕЙ, СХИЛЬНИХ ДО АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (February 7, 2016): 174–77. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6837.
Full textAbstract:
В роботі наведено результати визначення ефективності параметрів теплового оброблення молочних сумішей у технологіях сиркових десертів для людей, схильних до артеріальної гіпертензії (АГ). Вибір режиму пастеризації зумовлюється не тільки необхідністю знищення мікрофлори, а й особливостями технологічного процесу виробництва цільових молочних продуктів.
Обґрунтування режимів теплового оброблення молочної сировини є одним із важливих етапів при розробці та удосконаленні технологій кисломолочних продуктів взагалі, і сиркових десертів, зокрема.
Дослідження проводили за допомогою чашкового методу, посівом підготовлених зразків в розплавлене поживне середовище з подальшим культивуванням. Перевірку ефективності режимів теплового оброблення знежиреного молока, збагаченого фруктозою та/або рисовим борошном для дитячого харчування, здійснювали розрахунковим методом за співвідношенням КМАФАнМ до та після пастеризації.
В результаті експериментальних досліджень встановлено раціональні режими теплового оброблення молочних сумішей при виробництві сиркових десертів для людей, схильних до АГ;показановідсутність впливу фруктози та рисового борошна для дитячого харчуванняна ефективність пастеризації;обґрунтовано можливість та доведено доцільність використання традиційних технологічних режимів теплового оброблення при виробництві сиркових десертів для людей, схильних до АГ, а отже – відсутність необхідності встановлення додаткового обладнання у технологічній лінії.
26
Nychytajlo, M. Yu, D. V. Andriuschenko, V. A. Mahlovanyj, and V. P. Andriuschenko. "Характеристики сучасного бактерійного чинника при гострому панкреатиті та їх клінічне значення для обґрунтування лікувальної тактики." International Journal of Antibiotics and Probiotics 1, no. 2 (December 20, 2017): 61–72. http://dx.doi.org/10.31405/ijap.1-2.17.04.
Full textAbstract:
Мета роботи — вивчити характеристики сучасного бактерійного чинника (БЧ) при гострому панкреатиті (ГП) та проаналізувати їх клінічне значення для обґрунтування лікувальної тактики.
Матеріали і методи. Проведено 147 бактеріологічних досліджень вмісту перипанкреатичних рідинних скупчень та некротизованих тканин підшлункової залози і заочеревинної клітковини з використанням методик аеробного та анаеробного культивування матеріалу. Чутливість аеробних бактерій до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом, анаеробних бактерій — за допомогою тест-систем АТВ ANA (BioMerieux. Франція). Ступінь чутливості/резистентності аеробних мікроорганізмів до анти- бактерійних засобів оцінювали згідно з наказом МОЗ України № 167 від 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказівок “Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів”», а анаеробних — на підставі мінімальної інгібувальної концентрації антибіотика.
Результати та обговорення. Установлено, що БЧ при ГП представлений широким спектром мі- крофлори з домінуванням аеробних бактерій у вигляді монокультури (37 %) та аеробно-анаеробних асоціацій (39 %) з грамнегативною ознакою (56 %). Аналіз асоціаційності культивованої мікрофлори засвідчив незмінність існуючих асоціацій упродовж усього періоду захворювання у кожного другого хворого. Приєднання інфекційного чинника до первинно асептичного запального процесу відбувається як у ранні (до одного тижня, 17 %), так і в пізні (через 3 тиж, 31 %) терміни. Визначено чутливість мі- крофлори до антибіотиків та виявлено умови виникнення її полірезистентності. З’ясовано особливості використання антибіотиків на різних етапах лікування в режимі превентивної та етіотропної терапії. Виявлено деякі ознаки інфекційного чинника, які є предикторами тяжкості перебігу ГП.
Висновки. Бактерійний чинник (панкреатична інфекція) при ГП представлений переважно ентеробактеріями і анаеробною неклостридіальною флорою з неоднаковою тропністю окремих видів бактерій до рідинних та тканинних патоморфологічних субстратів. Незмінність верифікованих мікробних асоціацій відзначено впродовж усього періоду захворювання в 54 % спостережень. Аналіз асоціаційності культивованої мікрофлори за індексами частоти виявлення (Рi), постійності (С) та домінування (D) дає підставу вважати бактерії Enterococcus spp. та Enterobacter aerogenes «мікробами-індикаторами» наявності анаеробної флори. Інфікованість залози або заочеревинної клітковини, раннє приєднання інфекційного чинника, домінування аеробно-анаеробної флори та її грамнегативна приналежність можуть бути об’єктивними критеріями оцінки тяжкості перебігу захворювання. Превентивна антибіотикотерапія сприяє збереженню асептичності запального процесу підшлункової залози в 68 % спостережень. У післяопераційний період антибіотики доцільно використовувати в режимі етіотропної антибіотикотерапії.
27
Бігуляк, Г. Т., А. І. Довгалюк, І. М. Кліщ, and М. М. О. Стецевич. "ВПЛИВ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН НА ПЕРЕБІГ ІМУННОГО ПРОЦЕСУ В ЩУРІВ З ГОСТРИМ ПАРОДОНТИТОМ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 4, 2021): 116–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12259.
Full textAbstract:
Вступ. Методи регенеративної терапії починають широко використовувати в медицині. Лікування пародонтиту є складним завданням стоматології, тому відбувається пошук новітніх методів, які були б ефективними за цієї патології.
Мета дослідження – вивчити вплив стовбурових клітин на стан клітинної та гуморальної ланок імунітету за умов експериментального пародонтиту.
Методи дослідження. Дослідження проводили на білих безпородних щурах-самцях масою 180–200 г. Пародонтит викликали шляхом уведення в тканини ясен ліпополісахариду по 40 мікролітрів (1 мг/мл) через день протягом 14 діб. Через 1, 7, 14 і 21 доби після останнього його введення щурів декапітували під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг). Контролем слугував матеріал від інтактних тварин. Отримували мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) у вагітних самок орієнтовно на 21–24-ту доби вагітності. Для одержання життєздатних МСК використовували ферментний метод. Культивування здійснювали в СО2- інкубаторі за температури 37 °С та концентрації СО2 – 5 %. Стовбурові клітини вводили щурам у ділянку ясен разовою ін’єкцією з розрахунку 1 млн клітин на 1 кг маси тіла. Для максимального збереження життєздатності клітин вводили МСК протягом 30 хв після отримання суспензії. Клітинну (CD4+, CD8+, CD3+, CD20+) ланку імунітету досліджували імунофлуоресцентним методом за допомогою моноклональних антитіл до CD4+-, CD8+-, CD3+- і CD20+-антигенів щура, кон’югованих із флуоресцеїн ізотіоціанатом (FITC) виробництва “Beckman Coulter” (США). Імунореактивність організму вивчали за вмістом сироваткових імуноглобулінів класів А, М, G методом твердофазового імуноферментного аналізу за допомогою набору реагентів “eBioscience, Inc” із використанням аналізатора “StatFax”. Отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики. Достовірність відмінностей порівнюваних параметрів між різними вибірками визначали з використанням t-критерію Стьюдента (при нормальному розподілі результатів) чи Манна – Уїтні (в разі розподілу, що не був нормальним).
Результати й обговорення. За умов моделювання гострого пародонтиту продукування сироваткових імуноглобулінів значно зростало на початкових етапах експерименту з подальшим зниженням до 21-ї доби. При введенні МСК воно було менш інтенсивним, ніж у тварин без корекції. Вміст CD4+-клітин у щурів з гострим пародонтитом достовірно підвищувався на початкових етапах з подальшим зниженням до 21-ї доби. Після введення МСК він був меншим і на 1-шу добу складав 130,8 % від показника здорових тварин, що, відповідно, становило 88,6 % від рівня щурів, яким корекції не проводили. До 21-ї доби вміст CD4+-клітин продовжував знижуватись і достовірно не відрізнявся від такого у тварин без патології. Подібною була динаміка рівня CD8+-клітин, однак підвищення було меншим, ніж CD4+-клітин. Динаміка регуляторного індексу CD4+/CD8+ вказувала на достовірне зростання у тварин з гострим пародонтитом у ранні терміни з подальшим зниженням до 21-ї доби. Вміст CD3+- та CD20+-клітин у сироватці крові щурів з гострим пародонтитом на 1-шу добу достовірно перевищував показники інтактних тварин з подальшим зниженням до 21-ї доби. Корекція із застосуванням МСК супроводжувалась менш інтенсивним зростанням рівня CD3+- та CD20+- клітин.
Висновки. У тварин з гострим пародонтитом спостерігають достовірне зростання рівня CD4+-лімфоцитів, порушення співвідношення основних субпопуляцій лімфоцитів (CD4+ і CD8+), що супроводжується достовірним підвищенням імунорегуляторного індексу, а також порушення функціональності гуморальної ланки імунної системи, що проявляється дисбалансом імуноглобулінів у кров’яному руслі та зниженням резистентності гуморальної ланки імунної системи. Застосування МСК суттєво вирівнює спричинений патологічним процесом дисбаланс імунної системи, сприяючи нормалізації імунорегуляторного індексу та основних класів імуноглобулінів.
28
Editor, Editor. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТИЗИ УСТРИЦЬ." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 22, 2019): 49–57. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-05.
Full textAbstract:
Метою статті є визначення особливостей та практичних аспектів експертизидвостулкових молюсків – устриць.Методика. Збір фактичного матеріалу щодо досліджуваної проблеми та йогоаналіз.Результати. Дослідження, висвітлені у наукових публікаціях українських науковців,значимі, але стосуються, в основному, механізмів освоєння біоресурсів моря, технічних таекологічних проблем морського промислу, організації устричного фермерства, чинників, якіберуть участь у формуванні тонких смакових властивостей цих двостулкових молюсків.Устриці є делікатесним, дієтичним продуктом високої комерційної вартості й належатьдо небагатьох видів харчових продуктів, які споживають живцем. Устриці підлягаютьобов’язковій ветеринарно-санітарній експертизі. Особливістю експертизи устрицьмікробіологічний та бактеріологічний види контролю для встановлення їх загальноїбезпечності. В ході досліджень, у першу чергу, визначають органолептичні показникимолюсків, які відображають їх свіжість. Далі виконують дослідження на присутністьпатогенної мікрофлори, визначають наявність токсинів, проводять бактеріологічнідослідження. Крім тіла молюска, досліджують також рідину, яка заповнює черепашку.Оскільки устриці є придонними організмами, їх первинна мікрофлора відповідаємікрофлорі морського осаду, мулу й води, отже одночасно з мікробіологічним контролеммолюсків проводиться контроль морської води з районів їх вирощування і видобування. Зпричини того, що устричний бізнес в Україні знаходиться на стадії початкового розвитку,державного стандарту, який регламентував би вимоги до якості устриць, не розроблено.Оскільки Україна є членом міжнародної організації Комісії Кодекс Аліментаріус, занормативний документ щодо показників якості та безпеки устриць слідвикористовувати стандарт цієї організації.Наукова новизна. В статті відображено результати аналізу якісних показників, яківідповідають за безпечність вживання в їжу сирих молюсків. Отримали подальшогорозвитку дослідження щодо надзвичайної важливості мікробіологічних критеріїв якостісирих молюсків при визначенні їх придатності до споживання та безпеки для споживачів.Практична значимість. Відображено аспекти проведення експертизи устриць;обґрунтовано необхідність дотримання гігієнічних правил у процесі природнього видобутку, культивування та зберігання двостулкових молюсків; обґрунтованонеобхідність гармонізації вітчизняного законодавства з міжнародним стосовно безпекиустриць як біологічно цінного продукту харчування.
29
Камінська, В. В. "СИСТЕМОУТВОРЮЮЧІ ЧИННИКИ І ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ В ЧАСИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, no. 4 (April 15, 2022): 47–53. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.7.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості становлення і розвитку державної політики у сфері фізичної культури і спорту в часи Київської Русі. Результатом досліджень стало виокремлення її системоутворюючих чинників у конкретно взятому історичному періоді з урахуванням українських національних особливостей. У статті використовувався міждисциплінарний методологічний інструментарій, який виходить поза межі науки публічного управління та адміністрування і охоплює методи таких близьких за об’єктом досліджень дисциплін, як історичні та юридичні науки. Означена методологія зумовлена історико-правовим контекстом дослідження сфери публічного управління та адміністрування фізичної культури і спорту у найбільш віддалений і водночас найбільш показовий для українського державотворення період. У процесі дослідження використано наукові розробки вчених, які вивчали державної політики у сфері фізичної культури і спорту в часи Київської Русі. За результатами дослідження встановлено, що досліджуваний період характеризувався особливим контекстом розвитку державної політики, яка передбачала укріплення обороноздатності держави у постійних воєнних кампаніях і це позначилося на сфері фізичної культури і спорту. Політика держави була зумовлена двома системоутворюючими чинниками: необхідністю системного відкриття військо-спортивних шкіл і розвитком фізичної культури на перманентному рівні громад. Зазначений підхід був реалізований двома векторами публічного адміністрування: централізованими підходами щодо відкриття шкіл військово-спортивної підготовки і первинним рівнем наставництва та розвитку спортивних заходів на рівні громад. Обидва рівні такої державної політики забезпечувалися шляхом регулювання даних суспільних відносин нормами звичаєвого права, що стало результатом культивування національних спортивних традицій, найбільш тісним чином пов’язаних із воєнною підготовкою з самих ранніх років і до періоду повноліття. У статті зроблено висновок про те, що дана система підготовки на рівні її публічного управління та адміністрування знайшла своє практичне втілення через багаторічний період у часи Козацької України.
30
Прокопчук, В. М., І. М. Дідур, and Г. В. Панцирева. "Перспективи використання Paeonia L. у Ботанічному саду "Поділля" Вінницького Національного аграрного університету." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 1 (February 27, 2020): 39–44. http://dx.doi.org/10.36930/40300106.
Full textAbstract:
Наведено результати дослідження перспективності вирощування 32 культиварів Paeonia L. в умовах ботанічного саду "Поділля" Вінницького національного аграрного університету. Подано літературний аналіз наукових джерел з порівнянням світового досвіду вирощування півоній та використання їх у ландшафтному дизайні. Наведено систематизовану та узагальнену інформацію про особливості культивування сортів і гібридів світової та української селекції, визначено найперспективніші примірники для вирощування на базі ботанічного саду "Поділля" ВНАУ. Проведено економічну оцінку перспективності вирощування сортів та гібридів Paeonia L. на архітерно-експозиційній ділянці ВНАУ. У процесі дослідження визначено актуальність використання досліджуваних представників Paeonia L. для озеленення міст, селищ, приватних будинків для покращення естетичного сприйняття проектованих об'єктів. Порівняння отриманих результатів з характеристикою сортів, представленою оригінатором, показали збіг сортових ознак за всіма показниками. Проаналізовано економічну доцільність вирощування саме цих представників флори для подальшої реалізації продукції на ринку та визначено напрямки використання півоній. Доведено, що в умовах Поділля досліджувані культивари мають цінність об'єктів для збільшення сортименту багаторічних квітниково-декоративних рослин, їх використовують для поліпшення стану садів та парків України. Встановлено, що поряд з високими декоративними якостями культурі півонії мають широкі перспективи використання. Види роду Paeonia L. мають вагому значущість для декоративного садівництва, зокрема, квітникарства – для поповнення колекцій квітниково-декоративних рослин України. Визначено перспективи інтродукції культури півонії завдяки природним можливостям трав'яних видів, адаптаційній здатності до зміни життєвої форми та сукупності високих якісних ознак. Отже, дослідження видів роду Paeonia L. для квітникарства дасть змогу розширити сортимент квітниково-декоративних рослин та збагатити культивовану флору зони Поділля та України. Результати експериментальних досліджень будуть використані для збагачення колекції трав'яних видів півоній на базі архітектурно-експозиційної ділянки ВНАУ та практичної діяльності студентів спеціальності 206 "Садово-паркове господарство", а також науково-педагогічних працівників.
31
Usov, Dmytro. "Феномен людської гідності: сучасний філософський дискурс." Multiversum. Philosophical almanac 1, no. 1 (March 31, 2020): 18–30. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.02.
Full textAbstract:
Повага до людської гідності є шляхом досягнення гуманного та справедливого людського буття. У статті здійснено історико-філософський аналіз проблеми людської гідності як засадничої складової людського існування. Методологічною основою дослідження постали принцип об’єктивності та принцип історизму, що виявляються найбільш адекватними при розгляді такого багатоаспектного явища, як проблема людської гідності. Велике значення мали методи історико-філософського аналізу та історичної реконструкції, а також онтологічний підхід, використання яких дало автору можливість розкрити сутність історичної трансформації проблеми людської гідності і різноманіття її сутнісних конотацій в процесі соціально-історичного розвитку. Наукова новизна статті полягає у спробі виявлення різноманіття філософських конотацій поняття людської гідності, серед яких економічна, соціокультурна, правова і морально-антропологічна, а також з’ясування способів їх взаємодії. У статті осмислено гідність як особливий інтерсуб’єктивний феномен та фундаментальний чинник людського буття, що відкриває перспективи подальшого аналізу шляхів розбудови людяного, справедливого суспільства. Загальнокультурна тенденція, спрямована на ціннісне буття людини, органічно поєднана з її правами на збереження честі та гідності. Проблеми становлення та функціонування відкритого, демократичного, правового суспільства і формування людяної системи ціннісних соціальних регулятивів безпосередньо вкорінені у визнанні та культивуванні такого фундаментального чинника людського буття, як гідність. А розв’язання жодної соціальної проблеми не може бути успішним при порушенні людської гідності. Проте ці, такі важливі, горизонти, сутнісні інтерекзистенціали людського буття все ще недостатньо осмислені, що значно ускладнює розуміння трендів суспільного розвитку та планування майбутнього. У теоретичному сенсі на особливу увагу потребує подальше дослідження конкретно-історичного екзистенційного виміру гідності людини та особливостей, способів її функціонування у сучасному глобалізованому світі, у постмодерних практиках, зокрема тих, що породжені розвитком новітніх технологій, які надають нових аспектів обговоренню проблеми гідності людини.
32
Debryniuk, Iurii. "Вплив фітоценотичних умов на нагромадження деревини насадженнями за участю Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco у західному регіоні України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 19 (December 26, 2019): 33–49. http://dx.doi.org/10.15421/411925.
Full textAbstract:
Pseudotsuga menziesii за відповідних режимів культивування у багатих свіжих і вологих типах лісорослинних умов є швидкорослим деревним видом, придатним для плантаційного лісовирощування.
У молодих насадженнях Західного Лісостепу до 25-30-річного віку псевдотсуга поступається за інтенсивністю росту ялині і особливо – модрині. Якщо в чистих культурах псевдотсуга росте за Іа-Іb класами бонітету, в дубово-дугласієвих – за Іа, в дугласієво-ялинових – за І, то в дугласієво-модриново-ялиновому – за ІІ класом бонітету. Після 35-річного віку псевдотсуга нарощує темпи росту і відставання її середніх таксаційних показників від таких у модрини та ялини зменшується.
Початкове розміщення дугласії в лісових культурах становить в межах 1,5 × 1,0 – 2,5 × 3,0 м за густоти 1,3-6,6 тис. шт.∙га-1 за різних варіантів поєднання з іншими породами. В останній час існує тенденція до створення рідких культур дугласії (2 × 2, 3,5 × 3,5 м і більше) з використанням відселекційованого садивного матеріалу.
В умовах D2-D3 на сірих (темно-сірих) лісових грунтах в добре аерованих місцеположеннях Pseudotsuga menziesii характеризується інтенсивним ростом, високою біотичною стійкістю, нагромаджуючи в 40-60-річному віці близько 600-800 м3∙га-1 стовбурової деревини.
При дослідженні інтенсивності росту різних форм дугласії за будовою кори не встановлено достовірної відмінності між цим показником. Однак, у процесі відбору матеріалу для створення плантаційних насаджень все ж таки перевагу варто надавати особинам зі слабо- та середньоборозенчастою корою як таким, в яких частка кори у загальному об’ємі стовбура є меншою.
У чистих насадженнях псевдотсуги в умовах свіжого груду початкову густоту під час створення плантаційних насаджень доцільно прийняти в межах 1,5-2,0 тис. шт.∙га-1 (з урахуванням ущільнювача загальна густота становить 6,6 тис. шт.∙га-1).
У вологих грудах інтенсивність росту псевдотсуги дещо вища, тому початкова густота породи повинна бути трохи меншою (1,0-1,5 тис. шт.∙га-1), а з урахуванням ущільнювача – 4,5-5,0 тис. шт.∙га-1.
33
Красовський, В. В., Т. В. Черняк, М. О. Антонець, and О. А. Антонець. "ВІДМІННІСТЬ ЗРАЗКІВ ZІZYPHUS JUJUBA MILL., 1768 У КОЛЕКЦІЇ ХОРОЛЬСЬКОГО БОТАНІЧНОГО САДУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 90–95. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.11.
Full textAbstract:
Серед населення лісостепової зони України зростає зацікавленість у вирощуванні субтропічних плодових рослин, зокрема, Zіzyphus jujuba Mіll. Для поступового введення в культуру нової плодової рослини виникає необхідність у створенні середовища генофонду виду із залученням методів інтродукції та селекції. Значна роль у розв'язанні цієї проблеми відведена ботанічним садам. Вони якраз і проводять інтродукцію та селекцію рослин. Одним з основних напрямків наукових досліджень Хорольського ботанічного саду є інтродукція субтропічних плодових культур в Лісостеп України. Виокремлено колекцію рослин Z. jujuba, що презентована 50 рослинами. Вони є віком 11 років та мають життєву форму дерева. Рослини висаджено у два ряди з кроком у ряду 2 м і на відстані між рядами 4 м. Форми дерев поліпшено шляхом обрізки та формування штамбу і крони. За посадковий матеріал колекції взято трирічні гібридні сіянці Z. jujuba. У якості джерела зимостійкості використали місцевий середньоплідний зразок, створений у результаті кількох репродуктивних циклів. З нього й заготовляли гібридне насіння. Також використовували зразки з крупними плодами, але з неповноцінним насінням, яке в умовах Лісостепу України неодмінно потребує захисту у зимовий період від морозів. У якості джерела крупноплідності до гібридизації залучали такі цінні генотипи Z. jujuba як сорти Та-Ян-Цзао та Вахшський. Вони інтродуковані перенесенням вегетаційного матеріалу у вигляді живців. Дослідження на відмінність зразків Z. jujuba проведено після морфологічного опису колекції упродовж 2019–2021 років. Зразок відносили до відмінного у випадку вирізнення його з-поміж інших методом порівняння описів зразків. У процесі досліджень виявлено цінні генотипи, а саме 11 зразків відмінних з-поміж наявних у колекції. Серед них найважливішими елементами новизни є низькорослість, мала кількість або відсутність колючок, величина плодоносного пагона, величина листкової пластинки, розміри плоду, основна форма плоду, маса плоду, соковитість плоду. Природньо-кліматичні умови Лісостепу України визначено як ті, що сприяють культивуванню відібраних зразків. Вони характеризуються також високою вегетативною продуктивністю та плодоношенням.
34
Капрельянц, Л. В., О. О. Лівенцова, and Н. С. Трегуб. "КУЛЬТИВУВАННЯ БІФІДО- І ЛАКТОБАКТЕРІЙ В СЕРЕДОВИЩАХ ІЗ НАТРІЮ СЕЛЕНІТОМ." Food Science and Technology 10, no. 1 (June 29, 2016). http://dx.doi.org/10.21691/fst.v10i1.75.
Full textAbstract:
У статті наведено дані щодо актуальності створення нових альтернативних джерел органічних форм селену. Описано здатність мікроорганізмів до біотрансформації селену. Наведено дані стосовно впливу концентрацій натрію селеніту на приріст біомаси лакто- і біфідобактерій. Визначено, що підвищені концентрації натрію селеніту пригнічують ріст мікроорганізмів. Основними показниками, що характеризують накопичення біомаси були значення оптичної щільності середовища культивування та кількість колонієутворюючих одиниць мікроорганізмів. Підтверджено здатність до біотрансформації неорганічних форм селену досліджуваними мікроорганізмами в процесі їх культивування. За допомогою флуориметричного методу визначено кількісний вміст біотрансформованого селену.
35
Гнатів, Зоряна, and Ірина Чернова. "ОБ’ЄКТИВНІСТЬ ЕСТЕТИЧНОГО В ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ХОРОВИХ ОСЕРЕДКІВ ЗАРУБІЖЖЯ." Молодь і ринок, no. 10/196 (December 23, 2021). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2021.248805.
Full textAbstract:
Багатство феномену естетичного утверджує культивування цінностей, категорій прекрасного, духовного, спонукає до переформатування людської психіки, людської дійсності, людського буття. Геніальність творів мистецтва, що виступає наслідком особливостей людського розуму складають партитуру світових симфоній та є могутнім чинником процесу едукації. Автори піднімають проблему хорової практики української діаспори, висвітлення якої сприяє комплексним мистецько-освітнім дослідженням питань феноменів естетичного, розумінням світоглядних моделей культури, теорії та практики музичного виховання тощо.
36
Чайка, Оксана. "СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ЯК ОСНОВОПОЛОЖНИЙ У МЕТОДОЛОГІЇ ДО ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИХОВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ФАХОВИХ МОВ В ПРОЦЕСІ ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ." Молодь і ринок, no. 5/191 (August 29, 2021). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2021.239267.
Full textAbstract:
У статті розглядається системний підхід як основа методології дослідження при вивченні питань освіти й культивування полікультурності у майбутніх викладачів фахових мов у процесі вивчення та викладання іноземних мов у вищій школі. Доведено, що завдяки своїй інтегрованості – використання системного підходу в освіті уможливлює виховання позитивної взаємозалежності суб’єктів, усвідомлення індивідуальної та соціальної відповідальності, високого рівня розвитку соціальних навичок, сприяє усвідомленню необхідності рефлексивного аналізу власної поведінки в контексті соціальної поведінки інших.
37
МАКАРИНСЬКА, А. В., А. В. ЄГОРОВА, Г. Й. ЄВДОКИМОВА, and А. Г. КУЧЕРУК. "ОЦІНКА САНІТАРНОЇ ЯКОСТІ БІЛКОВО- ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНОЇ ДОБАВКИ ДЛЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН." Grain Products and Mixed Fodder’s 62, no. 2 (September 11, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v62i2.144.
Full textAbstract:
В матеріалах статі на основі потреб домашніх тварин (собак) в поживних і біологічно-активних речовинах (БАР) науково обґрунтовано вибір кормової сировини для виробництва білково-вітамінно-мінеральної добавки (БВМД). Наведено характеристику отриманої БВМД для домашніх тварин (собак), яку розроблено за науково-обгрунтованим рецептом та розрахованим за допомогою програми КормОптимаЭксперт, за органолептичними, фізичними та хімічними показниками якості. Розроблена БВМД для собак в залежності від рецепту може містити від 30 до 36 % сирого протеїну. Порівняльний аналіз показників якості БВМД для собак згідно вимог нормативно-технічної документації показав її відповідність ДСТУ 7111-2009.В статті представлені результати оцінки санітарної якості кормової сировини і готової продукції БВМД для домашніх тварин (собак) в процесі зберігання протягом чотирьох місяців в поліетиленовій упаковці в нерегульованих умовах при температурі + 10 – 15 оС і відносній вологості повітря 60…70 %. Всі дослідження з визначення мікробіоти кормової сировини проводили для компонентів, які найбільш піддаються мікробіальній порчі в процесі зберігання: мідійна мука, крилева мука, водорості, дріжджі кормові, калоген. Санітарний стан кормової сировини і готової БВМД для собак оцінювали за кількісним і якісним складом мікроорганізмів: мезофільними аеробними і факультативно-анаеробними мікроорганізмами (МАФАнМ), бактеріями групи кишкової полочки БГКП, умовно-патогенними (Escherihia coli i Staphylococcus aureus), патогенними мікроорганізмами (сальмонели, стафілокок, протей, сульфидредукуючі клостридії, плісеневі гриби і дріжджі), які визначали класичними методами шляхом висівання в поживні середовища з подальшим культивуванням і характеристикою посівів.В результатах дослідження представлена характеристика мікробіоти кормової сировини, яка входить до складу БВМД для собак. Слід зазначити, що в усіх досліджуваних видах сировини і БВМД кишкова паличка, сальмонели, стафілокок, протей, сульфідрекукуючі клостридії не виявлені. На підставі результатів дослідження кількісного і якісного складу мікробіоти кормової сировини і БВМД для собак встановлено, що показники загального числа (МАФАнМ) і показники коліформних мікроорганізмів (БГКП) знаходяться в дозволених межах протягом зберігання 90 діб. Розроблено рекомендації щодо використання і зберігання кормової сировини і БВМД для домашніх тварин.
38
Капустян, Антоніна Іванівна, Наталія Кирилівна Черно, and Кристина Ігорівна Науменко. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ НАПІЙ НА ОСНОВІ АПЕЛЬСИНОВОГО ПЮРЕ ТА ІМУНОТРОПНИХ КОМПОНЕНТІВ БАКТЕРІАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННЯ." Scientific Works 2, no. 83 (December 28, 2019). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i83.1533.
Full textAbstract:
Анотація. Функціональні напої – це сегмент, який широко представлено у світі, але, на жаль, його доля надзвичайно мала серед українських операторів ринку. Доцільним є розроблення вітчизняних функціональних напоїв із вмістом імунотропних інгредієнтів, що здатні взаємодіяти з імунокомпетентними рецепторами організму людини та підвищувати її імунний статус. У роботі розглянуто можливість використання у якості фізіологічно функціональних імунотропних інгредієнтів муропептидів, які мають здатність стимулювати імунітет і формувати захист від мікробних інфекцій. У якості об’єкту для отримання муропептидів використовували біомасу Lactobacillus acidophilus K 3111, для дезінтеграції клітин з метою отримання низькомолекулярних складових пептидогліканів їхнії клітинних стінок використовували автоліз та ферментоліз. Автоліз проводили із залученням температурної обробки на різних стадіях культивування біомаси, ферментоліз – із використанням протеаз різного походження. Встановлено, що максимальний вміст муропептидів має місце за наступних режимів: автоліз після 8-ї години інкубації біомаси при її експозиції протягом 15 хв при 90°С; ферментоліз папаїном при співвідношенні фермент:субстрат 1:100 та тривалості процесу 180 хв. За даних умов дезінтеграції у реакційному середовищі накопичуються амінокислоти у кількості 11,25 мг/см3, муропептиди – 1,40 мг/см3, низькомолекулярні пептиди – 4,45 мг/см3. Запропоновано схему послідовності операції та режимів отримання функціонального харчового інгредієнту на основі продуктів дезінтеграції пептидогліканів клітинної стінки Lactobacillus acidophilus K 3111. Розроблено та проаналізовано рецептури апельсинових напоїв, надано органолептичну оцінку та визначено їхні фізико-хімічні показники, а саме, розчинні сухі речовини, титровану кислотність, масову частку м’якоті, цукру, рН, мінеральні домішки та оксиметилфурфурол. За результатами органолептичних, фізико-хімічними досліджень, беручи до уваги вміст функціонального інгредієнту, який повинен корелювати з його ефективною дозою, обрано найбільш прийнятну рецептуру апельсинового напою, який відповідає вимогам стандарту ДСТУ 4069:2016 та ДСТУ 7159:2010.
39
Капустян, Антоніна Іванівна, and Наталля Кирилівна Черно. "ДІЄТИЧНА ДОБАВКА ІМУНОТРОПНОЇ ДІЇ НА ОСНОВІ ПРОДУКТІВ ДЕСТРУКЦІЇ ПРОБІОТИЧНИХ БАКТЕРІАЛЬНИХ КУЛЬТУР." Scientific Works 82, no. 1 (August 23, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i1.1016.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто можливість отримання імунотропної дієтичної добавки на основі низькомолекулярних продуктів деградації пептидогліканів клітинних стінок пробіотичних бактерій. Встановлено раціональні режими автолізу біомаси як первинного етапу деструкції пептидогліканів бактеріальних клітинних стінок. Показано, що найбільш інтенсивний лізис клітин відбувається при експозиції культуральної рідини при 90°C протягом 15 хв після 8-ї години культивування, про що свідчить максимальне накопичення амінокислот у реакційному середовищі (1,8 мг/см3). Проведено оптимізацію процесу деструкції пептидогліканів бактеріальних клітин, які піддавали лізису, ферментним препаратом панкреатином. Ефективність ферментолізу визначали за накопиченням імунотропних низькомолекулярних пептидів залежно від концентрації ферменту (СЕ), субстрату (СS) в реакційній суміші та тривалості процесу (τ). Встановлено, що раціональний режим ферментолізу, який забезпечує максимальне накопичення низькомолекулярних пептидів (0,569 мг/см3, досягається за наступних значень факторів: СЕ=12,5 мг/см3, СS=70,0 мг/см3, τ=245,6 хв. Зразок низькомолекулярних пептидів, отриманий за раціональних режимів деструкції, досліджено методом ІЧ-спектроскопії. Встановлено, що у його ІЧ-спектрі присутні смуги поглинання, які відповідають коливанням аміногруп, пептидних зв’язків, піранозної форми глюкози, залишки якої входять до складу мурамової кислоти, та N-ацетилглюкозаміну пептидоглікану. Приведено загальну схему, що ілюструє послідовність процесів виробництва імунотропної дієтичної добавки .У дослідах на щурах встановлено ефективну дозу отриманої дієтичної добавки –0,06 мг/кг маси тіла. The possibility of obtaining an immunotropic dietary supplement based on low molecular weight degradation products of cell wals peptidoglycans of lactic and bifidobacteria composition has been considered. Rational regimes of autolysis of biomass as the primary stage of degradation of peptidoglycans of bacterial cell walls have been established. It was shown that the most intensive lysis of cells takes place when the culture liquid is treated at a temperature of 90 °C for the 8th hour of cultivation, as indicated by the maximum accumulation of amino acids in the reaction medium (1.8 mg/cm3). Optimization of the destruction process of bacterial cell peptidoglycans exposed to lysis, by enzyme preparation with pancreatin, was carried out by the mathematical planning method of the multifactorial experiment. The effectiveness of enzymatic hydrolysis was determined by the accumulation of immunotropic low molecular weight peptides, depending on the concentration of the enzyme (CE), the substrate (CS) in the reaction mixture and the duration of the process (τ). The rational value of the factors CE, CS and τ that provide the maximum concentration of low molecular weight peptides (0.569 mg/cm3) in the enzymatic hydroltsate are CE=12.5 mg/cm3, Cs=70.0 mg/cm3, τ=245.6 min. A sample of low molecular weight peptides obtained from rational degradation regimes was investigated using the IR spectroscopy method. It has been established that in its spectrum absorption bands corresponding to fluctuations of amino groups, peptide bonds are presentred, which, in fact, take place in the structure of peptides. Fluctuations of the pyranose glucose form, which is included in the muramic acid and N-acetylglucosamine of peptidoglycan, have also been observed. The general scheme of the sequence of production processes of an immunotropic dietary supplement has been given. In animal experiments, it has been established that this additive, in accordance with the classification of chemicals substances to the degree of danger, belongs to class 4 (low-toxic substances). The effective dose of the obtaned dietary supplement is 0.06 mg/kg body weight.