Journal articles on the topic 'Процес екстракції'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Процес екстракції.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 41 journal articles for your research on the topic 'Процес екстракції.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Б. Медведков, Євген, Бібіпатима Є. Єренова, Юлія Г. Проніна, Микола Д. Пенов, Ольга Д. Білозерцева, and Наталія В. Кондратюк. "ЕКСТРАКЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕКТИНІВ З КІРОК ДИНІ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ОГЛЯД." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 31, 2022): 650–59. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.252250.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене процесу вилучення пектину з кірок динь кислотним методом. Вивчено хімічний склад кірки динь сортів «Мирзачульська», «Гулябі», «Інжирна», «Гурбек» та «Амері», безпосередньо вміст пектину у зразках. В якості екстрагенту пектинових речовин була використана хлоридна кислота. З метою зниження кількості поставлених експериментів та оптимізації дослідження було використано регресійний аналіз експериментальних даних. Для дослідження впливу деяких технологічних факторів на вилучення пектину із зразків було поставлено експерименти за планом ПФЕ 23. Кожен експеримент було відтворено тричі. Встановлено фактори, що впливають на вихід пектину. Визнчено, що найбільший вміст пектину був у зразках сорту «Мирзачульська» – 10.9 %. Відзначено високу точність математичної моделі, що описує процес, що вивчається (коефіцієнт детермінації – 0.98). Доведено динаміку ступеня вилучення пектину зі збільшенням концентрацій кислоти в діапазоні 0.5...1.25 %, температури (60...90 ˚С) та зменшення розмірів частинок сировини, що піддаються гідролізу. Встановлено тривалість процесу екстракції, за якої досягається максимальний ступінь вилучення пектину (95–98 %): вона становить 40...60 хв. Рекомендовано наступні параметри екстракції: концентрація кислоти – 1.25 %, температура – 90 ˚С. Дослідження присвячене процесу вилучення пектину з кірок динь кислотним методом. Вивчено хімічний склад кірки динь сортів «Мирзачульська», «Гулябі», «Інжирна», «Гурбек» та «Амері», безпосередньо вміст пектину у зразках. В якості екстрагенту пектинових речовин була використана хлоридна кислота. З метою зниження кількості поставлених експериментів та оптимізації дослідження було використано регресійний аналіз експериментальних даних. Для дослідження впливу деяких технологічних факторів на вилучення пектину із зразків було поставлено експерименти за планом ПФЕ 23. Кожен експеримент було відтворено тричі. Встановлено фактори, що впливають на вихід пектину. Визнчено, що найбільший вміст пектину був у зразках сорту «Мирзачульська» – 10.9 %. Відзначено високу точність математичної моделі, що описує процес, що вивчається (коефіцієнт детермінації – 0.98). Доведено динаміку ступеня вилучення пектину зі збільшенням концентрацій кислоти в діапазоні 0.5...1.25 %, температури (60...90 ˚С) та зменшення розмірів частинок сировини, що піддаються гідролізу. Встановлено тривалість процесу екстракції, за якої досягається максимальний ступінь вилучення пектину (95–98 %): вона становить 40...60 хв. Рекомендовано наступні параметри екстракції: концентрація кислоти – 1.25 %, температура – 90 ˚С.
2
І.П. Захаров, д.т.н.,, Т.В. Чуніхіна, к.т.н., and В.Ю. Папченко, к.т.н. "ОЦІНЮВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ ПРИ ДОСЛІДЖЕННЯХ НАСІННЯ СОНЯШНИКА НОВОЇ ЛІНІЇ." Перспективні технології та прилади, no. 15 (December 19, 2019): 45–50. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-6.
Full textAbstract:
Олієжирова галузь є провідною галуззю харчової промисловості України. Зростаючий за останні роки об'єм виробництва соняшникової олії пояснюється зростанням врожаю та збільшенням вмісту олії у насінні соняшника. У роботі представлені результати дослідження фізико-хімічних показників якості соняшникового насіння нової лінії. Детально розглянуто процес дослідження одного із фізико-хімічних показників якості насіння соняшника-вмісту олії, із застосуванням методу екстракції. На прикладі одного із показників якості, вмісту олії у насінні соняшника, показано розрахунок невизначеності вимірювання цього показника.
3
MIDYANA, Galyna, Tetyana POKYNBRODA, Olena KARPENKO, Ihor SEMENIUK, and Olena PAL’CHIKOVA. "THE INFLUENCE OF THE REACTION MEDIUM ON THE EXTRACTION PROCESS OF GLYCOLIPIDS OF THE PSEUDOMONAS BACTERIA." Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Series Сhemical Sciences 2019, no. 56 (August 28, 2019): 64–70. http://dx.doi.org/10.37827/ntsh.chem.2019.56.064.
Full text
4
Тетерєв, М. М., Н. М. Соколенко, В. І. Островка, О. В. Мороз, Є. В. Попов, and Е. В. Рубан. "Безвідходна технологія одержання пектину з відходів харчової промисловості." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 5 (269) (September 10, 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-61-80.
Full textAbstract:
Проведені дослідження по створенню вдосконаленої спрощеної технології отримання стійкого до окислення харчового бурякового пектину з його вичавків для виробництва хлібобулочних, кондитерських виробів, желейного мармеладу та інших продуктів харчування, що дозволить скоротити тривалість технологічного процесу з одночасним зменшенням енерговитрат. Об’єкт дослідження – розробка сучасної вдосконаленної , спрощеної технології отримання стійкого до окислення бурякового пектину із бурякових вичавків. Такий продукт повинен задовільняти вимогам до якості, що забезпечує його використання в харчовій, кондитерській, медецинській та фармацевтичній промисловості. Крім того розроблена технологія повинна забезпечити максимальний вихід готового продукту (пектину) та оптимальні технологічні умови проведення процесу переробки бурякового жому. Мета дослідження – вивчення оптимальних умов отримання пектину із вичавок буряку методом гідролізу хлороводневою кислотою замість нітратної з наступним виділенням пектину із нейтралізованого екстракту 96%-ним етиловим спиртом. Для досягнення поставленої мети слід виконати наступні задачі: дослідити умови екстракції пектину із вичавок буряку та умови його осадження із екстраку етиловим спиртом; визначити оптимальні параметри проведення процесу одержання пектину; розробити на основі даних, отриманих у процесі досліджень, принципову технологічну схему одержання пектину із вичавок буряку. На основі виконаних досліджень та отриманих результатів розроблена технологічна схема одержання пектину із вичавок червоного буряку. Удосконалена технологія отримання пектину в порівнянні з відомими технологіями, відрізняється безвідхідністю і екологічністю, так як при екстракції в якості екстрагента використовується хлористоводнева кислота низьких концентрацій, а для виділення пектину застосовують відновлений дистиляцією етиловий спирт. Оптимізовано умови екстракції пектину з бурякового жому, що дозволяює отримати пектин з виходом до 30 відсотків. Зразки пектину, отриманого з бурякового жому, відповідають міждержавному стандарту (ДСТУ 21186), що діє на території України [28], за всіма показниками якості: зовнішнім виглядом, запахом, кольором, смаком, ступенем етерифікації, гелеутворюючою здатністю з кількістю часточок волокнистої фракції і мікробіологічною властивістю та відсутністю сторонніх домішок. Для фармацевтичних препаратів у пектині в необхідній кількості містяться метоксигруппи і галактуронова кислота та відсутні нітрати, цукор, органічні кислоти, сполуки миш'яку, свинцю та інших шкідливих елементів. Відходи від екстракції пектину використовуються в якості біопалива або для технологічних потреб у виробництві матеріалів медицинського призначення.
5
В. Пешук, Людмила, Ільдус І. Ібатуллін, Ірина Г. Радзієвська, and Ірина І. Сімонова. "ТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ ЕФІРО-ОЛІЙНИХ ЕКСТРАКТІВ З ПРЯНО-АРОМАТИЧНОЇ СИРОВИНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА М'ЯСО-РИБНІ ФОРМОВАНІ НАПІВФАБРИКАТИ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 21, 2022): 607–17. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.244559.
Full textAbstract:
Дана робота присв’ячена дослідженням процесу екстрагування пахучих речовин пряно-ароматичної сировини методом мацерації, з встановленням технологічних параметрів мацерації (гідромодуля 1:5, тривалість процесу 10 діб). Вихід екстрактивних речовин з підвищенням температури зростає, досягаючи максимуму при 40 °С, а потім зменшується. Найбільше значення виходу (15,2 %) встановлено для екстрактів №1 (кмин у поєднанні з чорним перцем) та №2 (барбарис у поєднанні з коріандром). Найвищий вміст за сумою фенольних сполук виділено в ефіроолійному екстракті з плодів кардамону. Розроблено 21 рецептуру м'ясо-рибних напівфабрикатів з різним співвідношенням м'ясної та рибної сировини. До рецептури яких входили: куряче філе, риба хек, мінтай, пікша, сайда у різних співвідношеннях від 10 % до 50 %. За результатами попередніх органолептичних досліджень встановлено, що найбільш оптимальним виявились зразки з використанням курячого філе та філе океанічної риби пікші, сайди у співвідношенні 50:50 % та 60:40 % відповідно. Саме до цих рецептур напівфабрикатів додавали п’ять отриманих ефіроолійних екстрактів з пряно-ароматичної сировини у кількості 2, 3 ,5 та 8 % до рецептури. Найбільшу кількість балів за показниками «смак» і «запах» отримали зразки м'ясо-рибних напівфабрикатів до складу яких входили ефіроолійний екстракт суміші розмарину і чебрецю, доданий у кількості 3% до маси сирого фаршу. В результаті досліджень даних зразків жирно кислотного складу встановлено, що у м'ясо-рибних формованих напівфабрикатах співвідношення м’яса та риби пікші 50:50 % є більш наближене до науково-обгрутнованих норм. Термін зберігання м'ясо-рибних формованих напівфабрикатів складає 8 діб за температури ‒ 4…-6 ̊С.
6
Целень, Богдан Ярославович, Любов Петрівна Гоженко, Наталія Леонідівна Радченко, and Георгій Костянтинович Іваницький. "Використання кавітаційних ефектів в процесах екстрагування." Scientific Works 84, no. 1 (December 14, 2020): 92–97. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1876.
Full textAbstract:
Представлено огляд традиційних і сучасних технологій екстрагування рослинної і тваринної сировини та інноваційних методів інтенсифікації процесів екстракції. Розглянуто три основні фактори які забезпечують інтенсифікацію процесів екстракції, а саме: збільшення питомої поверхні контакту фаз, підтримання високого потенціалу масопереносу, а також прискорення масопереносу через міжфазну поверхню. Серед них найбільш вагомим фактором інтенсифікації є прискорення внутрішнього масопереносу в структурі сировини. На цій лімітуючій стадії відбувається підведення розчинника до цільового компонента і подальша молекулярна дифузія розчиненої речовини через складну капілярно-пористу структуру до поверхні частинки. Показано, що сучасні інноваційні методи, спрямовані саме на заміну молекулярної дифузії в матриці сировини на конвективний масоперенос. Ефективність цих методів базується на ефектах кавітації, які розглядаються як основний фактор інтенсифікацій внутрішнього масопереносу в сировині. Обговорюються основні механізми кавітаційної дії, які сприяють прискорення внутрішнього масопереносу.
В статті особливу увага приділено роботі пульсаційних екстракторів, котрі ефективно застосовуються при екстрагуванні з грубо дисперсної сировини. Розглянуто конструкцію і принцип работи пульсаційного диспергатора-екстрактора, в якому для посилення кавітаційної ефектів дії вперше застосовано сопло Вентурі. До найбільш вагомих переваг нової конструкції віднесено можливість скорочення часу екстракції, максимальне вилучення цільових речовин, зменшення питомих енерговитрат та збільшення продуктивності, а також можливість одночасного проведення процесів змішування, екстракції, диспергування, гомогенізації, що дозволить в подальшому його застосування в різних промислових технологіях.
7
Grycyk, R. A., I. V. Kireev, О. А. Struk, and V. M. Ivanochko. "ВИВЧЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ТА ГЕПАТОПРОТЕКТОРНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТІВ ТРАВИ ПОЛИНУ ГІРКОГО ТА ПОЛИНУ ЗВИЧАЙНОГО." Фармацевтичний часопис, no. 2 (June 23, 2019): 67–75. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10247.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідження гострої токсичності та гепатопротекторної активності трави полину гіркого та полину звичайного.
Матеріали і методи. Для визначення гострої токсичності використовували методику доклінічного вивчення безпечності лікарських засобів. Вивчення гепатозахисної активності екстрактів полину гіркого та полину звичайного проводили на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту. Як препарат порівняння використовували гепатопротектор вітчизняного виробництва таблетки «Силібор».
Результати й обговорення. В результаті проведеного дослідження встановлено, що внутрішньошлункове введення екстрактів трави полину гіркого та полину звичайного у дозі 6000 мг/кг не призводить до загибелі тварин, змін зі сторони інтегральних, гематологічних, біохімічних показників та морфологічної структури внутрішніх органів піддослідних тварин не виникає, що вказує на відсутність токсичної дії екстрактів в даній дозі, та характеризує їх як практично нетоксичні (V клас токсичності, LD50 > 5000 мг/кг) відповідно до класифікації речовин за токсичністю.
При гострому токсичному уражені печінки екстракти полину гіркого та полину звичайного проявляють виразну гепатопротекторну активність, пригнічуючи перекисні деструктивні процеси та зменшуючи розвиток синдрому цитолізу і практично не поступаються препарату порівняння «Силібор».
Висновки. Вивчення гострої токсичності після внутрішньошлункового введення екстрактів трави полину гіркого та полину звичайного у дозі 6000 мг/кг не призводило до загибелі тварин, вони були охайними, мали задовільний апетит, нормально реагували на звукові і світлові подразники, процеси сечовиділення і дефекації були у нормі, порушення дихання та судом не спостерігали.
Досліджувані екстракти полину гіркого та полину звичайного проявляють при гострому токсичному ураженні печінки гепатопротекторну активність, про що свідчить зниження інтенсивності процесу перекисного окислення ліпідів та зменшення токсичності дії тетрахлорметану, доводячи біохімічні показники крові та гомогенату печінки тварин до рівня інтактних.
8
Пономарьова, Людмила Миколаївна, Роман Анатолійович Ярощук, Ігор Миколайович Коваленко, and Оксана Іванівна Гузь. "ВИЗНАЧЕННЯ СУМАРНОГО ВМІСТУ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК В ЕКСТРАКТІ З ЛИСТЯ Ginkgo biloba L." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 68–73. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1165.
Full textAbstract:
Відомо, що різні групи фенольних сполук мають адаптогенні властивості, тому метою досліджень було визначення оптимальних параметрів процесу екстракції листя Ginkgo biloba з метою максимального вилучення фенольних сполук. Визначення проводили спектрофотометричним методом. Основні фактори, що вивчалися для визначення впливу на повноту і швидкість екстракції, були: дисперсність рослинної сировини, природа екстрагента, тривалість екстрагування, співвідношення сировина : екстрагент, кратність екстракції. На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що оптимальним ступенем подрібнення сировини є 1-0,5 мм. Найкращими екстрагентами, при використанні яких досягається найбільший вихід досліджуваних діючих речовин із листя Ginkgo biloba, виявились вода очищена і 50 % етанол. Найкращий вихід фенольних сполук досягається водою протягом 30 хв при одноразовій екстракції. Оптимальне співвідношення між сировиною та екстрагентами для води очищеної і 50 % розчину етанолу становить 1:30. Повнота виділення фенольних сполук досягається шляхом двократного екстрагування при використанні вказаних екстрагентів.
9
Editor, Editor. "ЗАСВОЮВАНІСТЬ БІЛКІВ ПРОДУКТІВ ДЛЯ ЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ." Товарознавчий вісник 1, no. 11 (December 6, 2019): 29–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-04.
Full textAbstract:
Мета. Дослідження засвоюваності білків продуктів для ентерального харчуваннясистемою ферментів шлунково-кишкового тракту для визначення їх біологічноїповноцінності.Методика. Дослідження проводили згідно вимог ДСТУ 7617:2014 “Продуктихарчові. Метод визначення засвоюваності білка” та методики Покровського-Єртанова.Суть методу полягає у дослідженні атакуємості білків in vitro комплексомпротеолітичних ферментів – пепсином та трипсином.Результати. Встановлено, що продукти для ентерального харчування легкопіддаються гідролізу. У всіх досліджуваних продуктах залежності мають подібнутенденцію - процес як в пепсиновій, так і в трипсиновій стадіях найбільш стрімкопроходить за першу годину та за цей час утворюється найбільша концентрація продуктіврозщеплення. Після сповільнення протягом другої години процесу гідроліз пепсинової стадіїзнову прискорюється на третій годині. Це пояснюється наявністю у досліджуванихпродуктах рослинних екстрактів, які переважно характеризуються повільнимпротіканням гідролізу. Згідно класифікації Покровського А.А. продукти можна віднести до1 групи харчових продуктів, яким притаманний швидкий темп перетравлюваності білка.При зберіганні продуктів для ентерального харчування амінокислоти можуть вступати вперехресні реакції з іншими компонентами продуктів. Внаслідок даного процесувідбувається «блокування» незамінних амінокислот, особливо лізину, метіоніну тацистину. Це може спричинити зниження засвоєння білка організмом людини. Дослідженняатакуємості білків продуктів in vitro протягом передбачуваного терміну зберіганнязасвідчили, що перетравлюваність білків у зразках знизилась на 1,8-3,5 %. Зміна цієїхарактеристики проходить за рахунок зменшення доступного лізину у продуктах.Наукова новизна. Встановлено закономірності засвоюваності білків продуктів дляентерального харчування системою ферментів шлунково-кишкового тракту в процесі їхзберігання. Практична значимість. Проведені дослідження щодо перетравлюваності білківпідтвердили високу біологічну цінність продуктів для ентерального харчування. Цедозволяє рекомендувати включення продуктів у харчування хворих та травмованих осіб.
10
Бушуєв, А. С., В. П. Шапкін, О. В. Мороз, and В. В. Котова. "Удосконалення технології отримання пектинового концентрату з вичавків червоного буряку для медичної та фармацевтичної промисловості." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 2 (266) (March 13, 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-49-55.
Full textAbstract:
Проведені дослідження по створенню удосконаленої і безвідходної технології отримання стійкого до окислення харчового бурякового пектину з його вичавків для медичної та фармацевтичної промисловості, а також виробництва хлібобулочних і кондитерських виробів, желейного мармеладу тадиєтичних продуктів харчування, що дозволили скоротити тривалість технологічного процесу з одночасним зменшенням енерговитрат. Удосконалена технологія отримання пектину в порівнянні з відомими технологіями, яка відрізняється безвідхідністю і екологічністю, так як в екстракції використовуються в якості екстрагента дешева лимонна кислота в невеликих концентраціях, що отримується при переробці лимонів в соки, а також для виділення пектину застосовується відновлений дистиляцією етиловий спирт. Оптимізовано умови екстракції пектину з бурякового жому, що дозволяють отримати пектин з виходом до 30%, який відповідає даним з літературних джерел. Показано, що неутилізуємі відходи від екстракції пектину використовуються для біопалива або для технологічних потреб у виробництві матеріалів медичного призначення.
11
М. Чорний, Валентин, Тарас Г. Мисюра, Наталия В. Попова, and Володимир Л. Зав'ялов. "ПІДБІР РОЗЧИННИКА ДЛЯ ЕКСТРАГУВАННЯ ЦІЛЬОВИХ КОМПОНЕНТІВ З БУРШТИНУ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 1 (April 25, 2021): 92–99. http://dx.doi.org/10.15421/082106.
Full textAbstract:
Бурштин (сукциніт) є потенційним джерелом комплексу натуральних біологічно активних компонентів, які перспективно використовувати за цільовим призначенням у різних галузях промисловості. У представленій роботі досліджується широкий спектр різнополярних розчинників для екстрагування цільових компонентів з бурштину Волинського видобутку (Україна), відзначається їх вплив на ефективність даного процесу та якісні характеристики отриманого екстракту. Для ряду органічних розчинників досліджено ефективність вилучення розчинних сухих речовин як кількісної характеристики розчинника. За таким показником встановлено, що найкращими екстрагентами є уайт спірит, етанол, ацетон та петролейний етер. Як показник кількісної ефективності вилучення забарвлених речовин, що представлені в сировині фракцією смоли, можна використовувати величину оптичної густини екстрактів, при цьому найбільш високі її значення отримано у випадку ацетону та етанолу. Величина окисно-відновного потенціалу одержаних екстрактів збільшується в процесі екстрагування усіма розчинниками окрім води, з якою цей показник не змінювався. Зміну кольору та структури отриманого шроту ілюстровано фотографями зовнішнього вигляду бурштину після екстрагування. Встановлено, що найбільш ефективними для екстрагування цільових компонентів з бурштину є малополярні розчинники, такі як ацетон та етанол, які в змозі вилучати як гідрофільні, так і гідрофобні речовини. У галузях, що працюють з технологіями та продуктами з високими вимогами до безпечності, для екстрагування цільових компонентів з бурштину доцільно використовувати етанол.
12
Kriukova, A. I., I. S. Konovalenko, I. M. Vladymyrova, and V. O. Tarasenko. "Розробка технології отримання та дослідження екстракту сухого зі збору аналгетичної та протизапальної активності." Ukrainian Journal of Military Medicine 3, no. 1 (March 31, 2022): 75–86. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-075.
Full textAbstract:
Вступ. На сьогоднішній день простежується тенденція до переведення лікарської рослинної сировини і зборів на її основі у форму екстракційних фітопрепаратів, що мають ряд переваг перед рослинною сировиною – це забезпечення вилучення максимальної кількості біологічно активних речовин, точність дозування, забезпечення комплексного фармакологічного ефекту при збереженні властивостей багатокомпонентного збору.
Метою цієї роботи є отримання сухого екстракту на основі рослинного збору аналгетичної та протизапальної активності. Для досягнення поставленої мети необхідно: визначити оптимальні умови екстрагування рослинної суміші, розробити технологію отримання екстракту сухого та встановити показники якості отриманого екстракту у відповідності до нормативної документації України.
Матеріали та методи дослідження. Вихідним матеріалом для виготовлення екстракту було обрано рослинний збір з аналгетичною та протизапальною активністю (патент 121151 України на винахід. До складу збору входить наступна лікарська рослинна сировина: гарпагофітуму лежачого корені (Harpagophyti radiх), софори японської бутони (Sophorae japonicae flos immaturus), квасолі звичайної стулки плодів (Phaseoli vulgaris valvae fructus), споришу звичайного трава (Polygoni avicularis herba) при співвідношенні: (50:20:20:10). Рослинна композиція завдяки наявності певних груп біологічно активних речовин, комплексно надає виражену протизапальну та аналгетичну активності. Дослідження показників якості вихідної сировини, рослинного збору, зразків водно-етанольних витягів та екстрактів сухих здійснювали за методиками Державної фармакопеї України.
Результати. Досліджено технологічні параметри рослинного збору та лікарської рослинної сировини, що входить до його складу, з метою визначення та підвищення ефективності процесу екстрагування. Встановлено, що максимальний вихід біологічно активних речовин у витягах зі збору спостерігається при використанні методу «ультразвукової екстракції» протягом однієї години, як екстрагент доцільно використовувати етанол 20 %, у співвідношенні сировини до екстрагенту (1:8). Оптимальний ступінь подрібнення досліджуваної багатокомпонентної суміші, що містить бутони, траву та корені є від 2 до 5 мм. За отриманими результатами розроблено технологію та технологічну блок-схему виробництва сухого екстракту. У відповідності до вимог ДФУ, визначено параметри стандартизації та показники якості екстракту сухого: опис; ідентифікація з визначенням речовин-маркерів компонентів екстракту методом тонкошарової хроматографії; втрата в масі при висушуванні; зола загальна; спектрофотометричним методом визначено кількісний вміст суми амінокислот у перерахунку на аргінін, вміст флавоноїдів у перерахунку на рутин; методом високоефективної хроматографії визначено вміст гарпагозиду.
Висновки. Проведено низку фізико‐хімічних та фармакотехнологічних досліджень зі встановлення оптимальних умов екстракції рослинного збору аналгетичної та протизапальної активністі. На основі отриманих даних розроблено технологію отримання екстракту сухого. Встановлені параметри стандартизації отриманого екстракту сухого у відповідності до вимог ДФУ.
13
Barchuk, O. Z., T. A. Hroshovyi, O. M. Zalis’ka, V. Yа Shalata, and N. M. Maksymovych. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ КІЛЬКІСНИХ ФАКТОРІВ ПРИ СТВОРЕННІ ТАБЛЕТОК ЕКСТРАКТІВ ЛИСТЯ ЧОРНИЦІ І ТРАВИ КОЗЛЯТНИКА ТА ТАУРИНУ МЕТОДОМ ПРЯМОГО ПРЕСУВАННЯ." Фармацевтичний часопис, no. 4 (December 30, 2018): 42–48. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9706.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення впливу 7-ми кількісних факторів на властивості мас для таблетування і основні показники таблеток при розробці нового комбінованого таблетованого лікарського засобу з гіпоглікемічною активністю на основі сухих екстрактів листя чорниці і трави козлятника в комбінації з таурином.
Матеріали і методи. Активними фармацевтичними інгредієнтами були сухі екстракти листя чорниці і трави козлятника, таурин, допоміжні речовини (ДР). Дослідження впливу 7-ми кількісних факторів ДР на такі показники, як процес пресування, однорідність маси таблеток, стійкість таблеток до роздавлювання, стираність і розпадання таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину методом прямого пресування проводили відповідно до вимог Державної фармакопеї України (ДФУ), 2 видання. Досліджували також процес заповнення матриці таблетної машини порошковою масою для таблетування та середню масу зпресованих таблеток як показники, що найбільше характеризують придатність порошкової маси до прямого пресування.
Результати й обговорення. За допомогою методу випадкового баласу вивчено вплив кількостей 7-ми ДР на основні показники порошкових мас і таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину. Для кожного із показників будували діаграми розсіювання. Аналіз діаграм розсіювання показав, що із збільшенням кількості лактози покращується однорідність маси таблеток та зменшується час розпадання. Із збільшенням кількості маніту погіршується однорідність маси таблеток та збільшується час розпадання. Збільшення кількості натрій карбоксиметилкрохмалю в складі таблеток веде до суттєвого погіршення однорідності маси і в межах вивчених інтервалів зменшує час розпадання.
При збільшенні кількості неусіліну US 2 в складі таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину покращується однорідність маси, підвищується стійкість до роздавлювання, зменшується стираність, проте дещо збільшується час розпадання. Збільшенння кількості кальцій карбонату в складі таблеток веде до погіршення однорідності маси, підвищення стійкості таблеток до роздавлювання, зменшення їх стираності, однак призводить до суттєвого збільшення часу розпадання. Збільшення кількості натрій кроскармелози в складі таблеток покращує однорідність дозування та суттєво зменшує час розпадання таблеток.
Висновки. За допомогою методу випадкового балансу вивчено вплив 7-ми кількісних факторів на фармако-технологічні показники таблеток екстрактів листя чорниці і трави козлятника та таурину. За сукупністю основних показників кращими ДР для створення таблеток на основі екстрактів листя чорниці і трави козлятника в комбінації з таурином відібрано таблетозу, неусілін US 2, натрій кроскармелозу, МКЦ 200 та магній стеарат.
14
Мельник, Г. М., Т. Г. Ярних, and І. В. Герасимова. "ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВИГОТОВЛЕННЯ ПЕСАРІЇВ (СУПОЗИТОРІЇВ ВАГІНАЛЬНИХ) ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РОДОВИХ ШЛЯХІВ ПЕРЕД ПОЛОГАМИ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 4, 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12242.
Full textAbstract:
Вступ. Однією з актуальних проблем сучасної медичної науки і практики є збереження здоров’я жінок репродуктивного віку. Зменшення травматизму м’яких тканин під час пологів, безумовно, залежить перш за все від раціонально і дбайливо проведених пологів. Проте важливу роль у цьому відіграє і підготовка родових шляхів. Раціональна підготовка родових шляхів з урахуванням особливостей гістологічної будови стінки піхви повинна передбачати застосування лікарських засобів, здатних підвищувати тонус еластичних і колагенових волокон, що стимулюють утворення глікогену. Крім того, важливу роль відіграє лікарська форма препарату, яку використовують для подібних цілей, тому в процесі розробки лікарського засобу було обрано песарії (супозиторії вагінальні). До складу лікарського препарату введено як активні фармацевтичні інгредієнти гіалуронову кислоту і фітокомплекс СО2 екстрактів календули, алое та зеленого чаю, що володіють усіма необхідними властивостями для зменшення ризику виникнення розривів м’яких тканин.
Мета дослідження – визначити основні технологічні параметри виготовлення песаріїв (супозиторіїв вагінальних) для підготовки родових шляхів перед пологами із вмістом гіалуронової кислоти і фітокомплексу СО2 екстрактів.
Методи дослідження. Під час досліджень використовували фармако-технологічні методи.
Результати й обговорення. У результаті використання мікроскопічного методу аналізу вивчили розчинність гіалуронової кислоти у воді очищеній, дослідили структурно-механічні властивості песаріїв залежно від температури проведення технологічного процесу. Окрім цього, встановлено температурний режим виготовлення песаріїв (40,0±2,0) °С на підставі одержаних результатів здійсненого термогравіметричного аналізу. З метою визначення температури охолодження зразків вивчали їх стійкість до руйнування, в результаті чого з’ясовано, що дану стадію виготовлення песаріїв варто проводити при температурі 10–15 °С упродовж 20 хв.
Висновки. Виконано дослідження з визначення основних технологічних параметрів виготовлення песаріїв (супозиторіїв вагінальних) для підготовки родових шляхів перед пологами із вмістом гіалуронової кислоти і фітокомплексу СО2 екстрактів. Обґрунтовано раціональний шлях введення активних фармацевтичних інгредієнтів у лікарську форму. Гіалуронова кислота розподіляється в основі за типом емульсії, а СО2 екстракти розподіляються за типом розчину. Визначено вплив на якісні характеристики песаріїв таких чинників, як температура виготовлення, дозування та охолодження супозиторної маси.
15
Тележенко, Любов Миколаївна, Алла Костянтинівна Бурдо, and Марина Миколаївна Чебан. "ДОСЛІДЖЕННЯ СПОСОБІВ ВИЛУЧЕННЯ ФІТОКОМПОНЕНТІВ З БУРЯКУ." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 61–67. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1164.
Full textAbstract:
Одним з актуальних наукових напрямків в створенні здорової їжі є застосування нових підходів до розробки рецептур і технологій, що дозволяють створити продукти з новими властивостями, поліпшити якість шляхом введення в склад біологічно активних речовин природного походження. Потреба організму у вітамінах, мінералах та інших речовинах задовольняється за рахунок овочів, фруктів, ягід, прянощів або концентратів, екстрактів з них.
На сьогоднішній день все більшу увагу дослідників привертають лікувальні властивості буряку. Столовий буряк характеризується багатим хімічним складом, містить комплекс натуральних біологічно активних речовин, які мають здатність зв’язувати та виводити з організму шкідливі для здоров’я людини сполуки, а також стимулювати імунну систему організму.
Серед фітокомпонентів буряку особливе місце займають бетаїн та бетанін, що надають йому корисних та барвних властивостей. Зберегти ці властивості та донести їх до споживача у складі різної харчової продукції можна за допомогою таких способів, як пресування, екстрагування або комбінацією цих двох способів. Однак, пресуванням буряку можна вилучити не всі екстрактивні компоненти сировини. Багато фіто компонентів залишається у вичавках та не потрапляє у харчову продукцію. Найкращим способом вилучення максимальної кількості корисних речовин та пігментів буряку є комбінування способів пресування сировини та екстрагування вичавок. Тому перспективним для виробництва якісної харчової продукції є використання бурякового екстракту, який може надавати звичайним стравам та напоям нові поживні та органолептичні властивості та має широке використання у різних галузях харчової промисловості – безалкогольній, кондитерській, харчоконцентратній, лікеро-горілчаній, тощо.
На процес екстрагування буряку впливає багато факторів, які потрібно враховувати при вилучені цільового компоненту. Процес екстрагування найчастіше проводять при підвищених температурах, що дозволяє збільшити кількість екстрактивних речовин у готовому продукті. Але барвні та біологічно активні речовини буряку особливо чутливі до дії високих температур. У виробництві харчової продукції НВЧ-обробка знайшла широке застосування, у тому числі для вилучення екстрактивних речовин. Тобто проведення процесу екстрагування у НВЧ-полі дозволяє інтенсифікувати процес та підвищити якість продукту.
16
МАРУШКО, Лариса, Елла КАДИКАЛО, and Микола ЛУКАЩУК. "АНТИОКСИДАНТНА ДІЯ ЕКСТРАКТІВ ІЗ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН РОДИНИ ERICACEAE НА СТАБІЛЬНІСТЬ ХАРЧОВИХ ОЛІЙ ТА ОЛІЙНИХ ЕМУЛЬСІЙ У ПРОЦЕСІ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 3 (November 18, 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-6.
Full textAbstract:
Метою роботи було виявлення антиоксидантного ефекту екстрактів із лікарських рослин родини Ericaceae: брусниці звичайної (Vaccinium vitis-idaea L.), буяхів (Vaccіnіum ulіgіnosum L.), журавлини болотної (Oxycoccus Hill L.), чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.), на окиснювальну стабільність харчових олій та олійних емульсій (основи майонезів). Об’єктом дослідження стала олія соняшникова та емульсія на основі цієї олії. Для їхньої стабілізації вико- ристовували олійні, водні та водно-спиртові екстракти із пагонів брусниці, буяхів, журавлини і чорниці. Для визначення антиоксидантного ефекту обраховували пероксидне число екстрактів і контрольного зразка. Такі дослідження є актуальними, оскільки антиоксидантна дія фітоекстрактів брусниці звичайної, буяхів, журавли- ни болотної, чорниці звичайної є маловивченою, порівняно з іншими представниками родини Вересових. Визначення ступенів інгібування процесу окиснення олії соняшникової за додавання олійних екстрактів пока- зало, що екстракти чорниці та журавлини мають сильний антиоксидантний ефект (ступені інгібування 57% і 51%, відповідно), екстракт брусниці володіє середнім антиоксидантним ефектом (35%), екстракт буяхів вияв- ляє слабкий антиоксидантний ефект (21%). Обрахувавши відсоток інгібування процесу окиснення емульсії на основі олії соняшникової за додавання водних фітоекстрактів, встановлено, що водні екстракти чорниці та журавлини виявляють середній антиоксидант- ний ефект (41% та 37%, відповідно), водні екстракти брусниці та буяхів мають слабкий антиоксидантний ефект (24% і 15%, відповідно). За використання водно-спиртових фітоекстрактів для приготування емульсії на основі олії соняшникової встановлено, що ступінь інгібування процесу окиснення в усіх випадках є дещо вищим, ніж за використання водних фітоекстрактів, а саме: водно-спиртовий екстракт чорниці виявляє сильний антиоксидантний ефект (53%), водно-спиртові екстракти журавлини та брусниці мають середній антиоксидантний ефект (46% і 32%, відповідно), водно-спиртовий екстракт буяхів чинить слабкий антиоксидантний ефект (19%).
17
Kostyk, Kh V., Kh V. Lupiy, V. S. Mykytyuk, A. S. Krvavych, and R. O. Petrina. "Optimization of the process of extraction of flavonoids from callus biomass of Arnica montana." Chemistry, Technology and Application of Substances 1, no. 1 (June 1, 2018): 83–87. http://dx.doi.org/10.23939/ctas2018.01.083.
Full text
18
Verkhovodova, Y. V., I. V. Kireyev, O. M. Koshovyi, and M. M. Myha. "ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИЕКСУДАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТІВ З ЛИСТЯ SALVIA OFFICINALIS." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 4, 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10839.
Full textAbstract:
Вступ. Удосконалення фармакотерапії запалення є актуальним завданням сучасної фармацевтичної та медичної науки.
Мета дослідження – вивчити протизапальну активність 11 різних екстрактів з листя шавлії лікарської (ШЛ) на моделі карагенінового набряку.
Методи дослідження. Експеримент виконано на білих безпородних щурах-самцях масою 200–250 г. Екстракти вводили внутрішньошлунково в діапазоні доз 10–100 мг/кг через 1 год, після чого в задню кінцівку субплантарно вводили 1 мл 0,1 % розчину карагеніну. Фіксували об’єм набряку щогодини протягом 4 год. Препарат порівняння – диклофенак натрію.
Результати й обговорення. Встановлено протизапальну активність 9 з 11 екстрактів. Екстракт на основі відвару ШЛ (екстракт № 1), екстракт, отриманий шляхом екстрагування 50 % етанолом (екстракт № 2), фенольний екстракт ШЛ з додаванням L-лізину (екстракт № 4) та комплекс гідроксикоричних сполук ШЛ (екстракт № 11) зменшували запалення протягом як альтеративної, так і ексудативної фаз запалення на 31–100 % (р<0,05). Фенольний комплекс, очищений від амінокислот та іонів металів (екстракт № 7), сапоніновий комплекс (екстракт № 8), сумарний фенольний комплекс (екстракт № 9) та флавоноїдний комплекс (екстракт № 10) зменшували запалення лише на фазі альтерації (зменшення набряку – 26–67 %, р<0,05). Зменшував запалення під час ексудативної фази екстракт, одержаний шляхом екстрагування 96 % етанолом (екстракт № 3). Зменшення ексудації на його тлі становило 73–90 % (р<0,05). За цих умов тільки комплекс фенольних сполук у суміші з L-аргініном (екстракт № 5) та полісахаридний комплекс із листя ШЛ (екстракт № 6) не проявили антиексудативної активності.
Висновки. Отримані дані характеризують досліджувані екстракти з листя ШЛ (окрім екстрактів № 5 та 6) як ефективні протизапальні засоби, що здатні редукувати запальний процес, який розвивається за циклооксигеназним шляхом. Усі досліджувані субстанції не поступалися за протизапальною активністю диклофенаку натрію. Одержані результати обумовлюють необхідність подальшого експериментального та клінічного дослідження листя ШЛ і засобів на його основі.
19
Vronska, L. V. "ХРОМАТОГРАФІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ." Фармацевтичний часопис, no. 4 (December 31, 2019): 5–18. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.4.10701.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення профілю гідроксикоричних кислот сухого екстракту пагонів чорниці методом високоефективної рідинної хроматографії.
Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження були сухі екстракти пагонів чорниці, отримані методом дробної мацерації з подрібнених пагонів чорниці вітчизняного походження за допомогою спиртово-водного екстрагенту із різним вмістом етанолу. Для ідентифікації гідроксикоричних кислот застосовували стандартні зразки гідроксикоричних кислот (Sigma-Aldrich, Fluka). ВЕРХ-дослідження проводили на рідинному хроматографі з детектором діодною матрицею («Waters 2960», США). Використовували хроматографічну колонку XTerra C18 («Waters», США) розміром 250х4,6 мм (5 мкм) при температурі (25±1) ºС.
Результати й обговорення. ВЕРХ-профілі сухого екстракту пагонів чорниці містили хроматографічні піки, що відповідали часу утримування хлорогенової, кофейної, ферулової, транс-п-кумарової і 3-гідроксикоричної кислот. Шляхом аналізу їхніх електронних спектрів поглинання було підтверджено присутність лише хлорогенової і кофейної кислот. Речовина з відносним часом утримування 4,2 (відносно хлорогенової кислоти) характеризується спектром поглинання ідентичним спектрові хлорогенової кислоти, що вказує на приналежність цієї речовини до гідроксикоричних кислот. ВЕРХ-профіль екстракту містить хроматографічні піки трьох речовин, спектри поглинання яких є подібними зі спектром транс-п-кумарової кислоти. Ймовірно, вони можуть належати до ізомерів чи похідних цієї кислоти. Були проведені ВЕРХ-дослідження профілів гідроксикоричних кислот сухих екстрактів, отриманих за допомогою екстрагентів із різним вмістом етанолу. Було встановлено, що вміст кофейної кислоти в сухому екстракті підвищується, а вміст хлорогенової знижується зі зменшенням вмісту етанолу в екстрагенті. Це, ймовірно, пов’язано з інтенсифікацією процесів гідролізу хлорогенової кислоти до кофейної. Це спонукає до глибшого вивчення даного процесу як з метою оптимізації технології, так дослідження стабільності й умов зберігання готового екстракту.
Висновки. Для ідентифікації сухого екстракту пагонів чорниці доцільно застосувати метод хроматографічного «відбитка» шляхом виявлення у ВЕРХ-профілях екстракту, отриманого при довжині хвилі детектування 270 і 330 нм хлорогенової, кофейної, невідомої гідроксикоричної (відносний час утримування 4,2 відносно хлорогенової кислоти) та похідних транс-п-кумарової кислот. Одночасно з дослідженням ВЕРХ профілів необхідне порівняння спектрів поглинання речовин із відповідними часами утримування. Зважаючи на високий вміст окремих гідроксикоричних кислот (хлорогенової, кофейної), вміст окремо взятої кислоти чи/або суми гідроксикоричних кислот, у перерахунку на хлорогенову, необхідно обрати як один із кількісних критеріїв якості сухого екстракту.
20
Kalinichenko, K. V., G. N. Nikovskaya, and Z. R. Ulberg. "Surface properties and stability of colloidal sludge systems in the processes of heavy metals extraction." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 6 (June 25, 2014): 114–19. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2014.06.114.
Full text
21
Mandzii, T. P. "ДОСЛІДЖЕННЯ МАКРО- ТА МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ ЛИСТКІВ PINUS SYLVESTRIS L. ТА PINUS MUGO TURRA." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (April 28, 2020): 112–17. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.10689.
Full textAbstract:
Вступ. Дослідження науковців, проведені в останні роки, показали, що існує певний зв’язок між вмістом у рослинах, лікарській рослинній сировині та харчових продуктах макро- і мікроелементів та частотою виникнення деяких захворювань. На здоров’я людини впливає цілий комплекс чинників, і вміст макро- та мікроелементів є лише одним із аспектів зазначеного зв’язку. Безпечна цінність біологічно активних речовин рослин полягає в тому, що вони містять у своєму складі збалансований комплекс елементів, які для організму людини не чужі. Багато лікарських рослин накопичують високу концентрацію необхідних для організму макро- та мікроелементів, що надає їм суттєвої переваги при проведенні профілактики і лікуванні великої кількості захворювань, які пов’язані з порушенням балансу макро- та мікроелементів в організмі людини. Рослинна сировина здатна накопичувати хімічні елементи у процесі вегетації і виділяти ці сполуки при екстракції та отриманні комплексних фітопрепаратів.
Мета дослідження – дослідити макро- та мікроелементний склад листків сосни звичайної та сосни гірської, заготовлених в Україні, для вивчення можливості подальшого їх використання як фітозасобів.
Методи дослідження. Дослідження проводили на базі Центру Біоелементології Івано-Франківського національного медичного університету. Визначали накопичення в досліджуваних видах таких елементів, як купрум, цинк, ферум, кадмій, магній. Елементи визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115ПК у повітряно-ацетиленовому полум’ї з використанням комп’ютерного розшифрування їх вмісту порівняно зі стандартом.
Результати й обговорення. У листках сосни звичайної, заготовлених в Івано-Франківській області, визначено кількісний вміст макро- та мікроелементів, а саме: Cu, Zn, Fe, Mg, Cd, S, Co, Ni, Pb, Cr. Вміст Cd перебував у гранично допустимих межах.
Висновки. Уперше досліджено склад макро- та мікроелементів сировини Рinus sylvestris L. і Pinus mugo TURRA, яка зростала на території Івано-Франківської та Закарпатської областей, виявлено 5 елементів. Установлено, що вміст макро- та мікроелементів у листках сосни звичайної і сосни гірської відповідає таким закономірностям: Cu>Zn>Fe>Cd>Mg.
Рослинна сировина здатна до накопичення хімічних елементів у процесі вегетації та має здатність до виділення цих сполук при екстракції та отриманні комплексних фітопрепаратів.
Тому актуальним є дослідження нових лікарських рослин, які будуть доповненням до офіційних видів, з великим вмістом біологічно активних речовин та розробка нових лікарських засобів, які вміщують комплекс необхідних макро- та мікроелементів. До таких рослин ми можемо віднести родину Pinus L.
Досліджено склад макро- та мікроелементів листків Pinus sylvestris L. та Pinus mugo TURRA. У досліджуваній сировині ідентифіковано та визначено кількісний вміст 5 елементів.
Ключові слова: макро- та мікроелементи, сировина, сосна звичайна, сосна гірська.
22
Годованець, O. I., and Л. В. Долинчук. "Ускладнення після операції видалення зуба за ортодонтичними показаннями та їх причини." CLINICAL DENTISTRY, no. 4 (March 11, 2022): 15–19. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12788.
Full textAbstract:
Резюме. Найпоширенішим оперативним втручанням у комплексі ортодонтичного лікування є операція видалення зуба, яка нерідко супроводжується розвитком ускладнень.
Мета дослідження – провести детальний аналіз ускладнень, які виникали після операції видалення зуба за ортодонтичними показаннями.
Матеріали і методи. Роботу виконано на підставі вивчення 477 медичних карт ортодонтичних пацієнтів, у комплексі лікування котрих був хірургічний етап у вигляді екстракції зуба. Для дослідження відібрані пацієнти віком від 12 до 15 років.
Результати досліджень та їх обговорення. У 28,30 % випадків після операції видалення зуба спостерігається розвиток ускладнень, у структурі яких домінують альвеоліт (10,48 %), різні форми стоматитів (15,51 %) та кровотеча з лунки (2,31 %). Встановлено чимало системних та місцевих чинників, які можуть провокувати розвиток цих ускладнень.
Висновки. Найпоширенішими ускладненнями після операції видалення зубів за ортодонтичними показаннями є запальні процеси слизової оболонки ротової порожнини, а саме: альвеоліт та загострення хронічних форм стоматитів. Враховуючи характер нозологій, які діагностувались як ускладнення в післяопераційний період, можна зробити висновок, що їх розвиток пов’язаний із травматизацією тканин щелепно-лицевої ділянки на тлі порушення мікробного пейзажу та захисних механізмів ротової порожнини.
23
Терзієв, Сергій Георгійович, Наталія Володимирівна Ружицька, Ілля Вадимович Сиротюк, Олександр Вікторович Акімов, and Максим Володимирович Щербич. "Інноваційні процеси одержання фітоекстрактів і концентратів для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості." Scientific Works 84, no. 1 (December 14, 2020): 73–78. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1873.
Full textAbstract:
В роботі розглядаються шляхи одержання фітоекстрактів з різних груп рослинної сировини для харчової, фармацевтичної та парфумерно-косметичної промисловості з використанням інноваційних технологій адресної доставки енергії.
В якості об’єктів досліджень розглянуто ефіроолійну сировину: лаванду, м'яту перцеву, квітки троянди та шипшини; фруктово-ягідну – сливові вичавки, та відходи кавового виробництва – кавове лушпиння. Наведено шляхи використання фітоекстрактів з розглянутої сировини у харчовій, фармацевтичній та парфумерно-косметичній промисловостях. Визначено основні перспективні для вилучення компоненти.
В якості механізму, який дозволяє підвищити ефективність екстрагування цільових компонентів з розглянутої рослинної сировини розглядається бародифузія, яку ініціює мікрохвильове поле. НВЧ-електромагнітні хвилі виступають засобом адресної доставки енергії до мікро- та наноструктурструктур сировини. Для збереження термолабільних сполук у фітоекстрактах пропонується комбінування бародифузії з кипінням екстрагенту в умовах вакууму. Розглядається конструкція мікрохвильового вакуум-екстрактора.
Розглянуто перспективи створення нових технологічних ліній переробки ефіроолійної сировини на основі нового мікрохвильового обладнання. Наведено дані по зразкам продуктів, одержаних за запропонованою технологією. При переробці лаванди та м’яти перцевої окрім екстрактів одержано ефірну олію та гідролати. Під час екстрагування фруктово-ягідної сировини вилучено ло 42% сухих речовин.
Показано вплив мікрохвильового підведення енергії на вихід сухих речовин з лушпиння. Наведено результати з дослідження кінетики вилучення сухих речовин з сировини при різних режимах екстрагування. В результаті екстрагування кавового лушпиння у запропонованому інноваційному екстракторі одержано екстракти з високим вмістом кофеїну.
24
Hordiienko, O. I., and Т. А. Hroshovyi. "ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ТАБЛЕТОК З РОСЛИННИМИ ЕКСТРАКТАМИ ТА ЕФІРНОЮ ОЛІЄЮ." Фармацевтичний часопис, no. 3 (September 18, 2019): 27–34. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10444.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідити та обрати оптимальні допоміжні речовини (ДР) у склад таблеток на основі сухих екстрактів трави герані криваво-червоної, герані сибірської та ефірної олії шавлії мускатної для місцевого застосування у ротовій порожнині.
Матеріали і методи. У склад таблеток входить фармацевтична композиція, що містить сухі екстракти трави герані криваво-червоної і герані сибірської, ефірну олію шавлії мускатної, а також ДР. Вплив ДР на фармако-технологічні властивості таблеток вивчали за показниками: процес пресування, зовнішній вигляд, однорідність маси, стійкість до роздавлювання, стираність, час розпадання.
Результати й обговорення. Результати дисперсійного аналізу експериментальних даних показали, що процес пресування таблеток із МКЦ 102, натрій кроскармелозою та неусіліном UFL2 проходив рівномірно, без адгезії порошкових мас до прес-інструмента. Таблетки із неусіліном UFL 2, компактролом, Ді-Пак і просолвом SMCC 90 мали найкращий зовнішній вигляд. Однорідність маси таблеток в межах ±5 % забезпечували наступні ДР: компактрол, емкомпрес, крохмаль кукурудзяний і прежелатинізований, натрій стеарилфумарат, магній карбонат основний, МКЦ 102, манітол 60. Найміцніші таблетки отримували з допомогою неусіліну US 2, МКЦ 200, натрій карбоксиметилкрохмалю, мікроцелаку 100, Ді-Паку і магній стеарату. Неусілін UFL 2, емкомпрес, МКЦ 102, крохмаль прежелатинізований, лудіпрес і кислота стеаринова дозволили отримати таблетки із найменшою стираністю. А найшвидше розпадались таблетки із натрій кроскармелозою, аеросилом 200, МКЦ бурстом, манітолом 60, емкомпресом і натрій стеарилфумаратом.
Висновки. За сукупністю вивчених показників відібрані кращі поєднання ДР для подальшого вивчення з метою розробки оптимального складу та технології таблеток для місцевого застосування у ротовій порожнині.
25
Hunсhak, А. V., Ya M. Sirko, B. Ya Kyryliv, V. О. Кystsіv, B. B. Lisna, C. І. Koretchuk, О. M. Stefanyshyn, М. V. Каminska, and U. A. Martunyuk. "EFFECT OF PLANT EXTRACTS ON THE DIGESTIVE PROCESS, PRODUCTIVITY AND QUALITY OF THE POULTRY PRODUCTIO." Animal Biology 18, no. 2 (July 2016): 25–35. http://dx.doi.org/10.15407/animbiol18.02.025.
Full text
26
G. Bespalova, Iryna, Liliya A. Rogoza, Sergij Ye. Galchenko, and Borys P. Sandomyrsky. "Extracts of cryopreserved fragments of pig spleen and piglet skin affect the healing of cold wounds in rat." Problems of Cryobiology and Cryomedicine 25, no. 2 (June 25, 2015): 151–61. http://dx.doi.org/10.15407/cryo25.02.151.
Full text
27
Н. Є. Зав’ялова, О. С. Зав’ялов,. "ДОСЛІДЖЕННЯ РІДИН, ЗАСТОСОВУВАНИХ В ЕЛЕКТРОННИХ ПРИСТРОЯХ ДЛЯ КУРІННЯ." Криміналістичний вісник 34, no. 2 (April 26, 2021): 75–84. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-34-2-75.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в розробленні деяких теоретичних положень і науково-обґрунтованих практичних рекомендацій щодо дослідження рідин, застосовуваних в електронних пристроях для куріння, зокрема послідовності пробопідготовки рідин на основі гліцериново-пропіленгліколевих сумішей, використовуваних в електронних сигаретах, для подальшого їх якісного та кількісного дослідження із застосуванням методів хромато-мас-спектрометрії і газорідинної хроматографії. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та часткові методи наукового пізнання, комплексне застосування яких дозволило чітко окреслити мету й завдання дослідження в контексті взаємопоєднання наукових здобутків і потреб судово-експертної практики. При цьому за допомогою емпіричних методів (складника загальнонаукових або загальнологічних методів під кутом зору логіки пізнавального процесу), таких як опис, аналіз, вимірювання, порівняння, спостереження, експеримент проаналізовано рідини для вейпорайзерів, виготовлені з використанням наркотичних засобів і психотропних речовин, отриманих із рослин конопель, коли відсутність характерного їдкого диму дозволяє маскувати їх вживання таким способом; проаналізовано та експериментально перевірено можливість якісного і кількісного визначення тетрагідроканабінолу методом газорідинної хроматографії з мас-селективним та полум’яно-іонізаційним детектуванням, окреслено особливості таких досліджень. Часткові методи застосовано для дослідження конкретних явищ хімічної та біологічної природи. Математичними методами здійснено проміжні та остаточні розрахунки експерименту. Наукова новизна. Розроблено і відпрацьовано методологію пробопідготовки дослідження рідин на основі гліцериново-пропіленгліколевих сумішей, використовуваних в електронних сигаретах, для подальшого їх якісного та кількісного дослідження із застосуванням методів хромато-мас-спектрометрії та газорідинної хроматографії. Висновки. Окреслено основні проблеми дослідження гліцериново-пропіленгліколевих рідин та їх сумішей, зокрема на етапі пробопідготовки, коли за браком чіткої методичної регламентації цього процесу експерти мусять вдаватися до експериментального підбору оптимального розчинника для екстракції та самостійно встановлювати послідовність її проведення з метою їх подальшого гравіметричного (визначення сухого залишку екстракту канабісу) і газохроматографічного (кількісного визначення тетрагідроканабінолу) дослідження; запропоновано методологію пробопідготовки дослідження рідин на основі гліцериново-пропіленгліколевих сумішей, використовуваних в електронних сигаретах, для подальшого їх якісного та кількісного дослідження із застосуванням методів хромато-мас-спектрометрії та газорідинної хроматографії; експериментально доведено неможливість кількісного (а в окремих випадках і якісного) визначення тетрагідроканабінолу методом газорідинної хроматографії з полум’яно-іонізаційним детектуванням через наявність у складі гліцериново-пропіленгліколевих рідин речовин, які мають близький до тетрагідроканабінолу час утримання та «виходять» із хроматографічної колонки разом із ним одним аналітичним сигналом («піком»). Підтверджено можливість вирішення цього завдання за допомогою хромато-мас-спектрометричного комплексу із застосуванням методу вибіркового сканування іонів (Selective Ion Monitoring) у разі, коли неможливо підібрати умови для хроматографічного розділення тетрагідроканабінолу в суміші з іншими супутніми компонентами; проаналізовано отримані експериментальним шляхом дані порівняльного дослідження екстракції тетрагідроканабінолу із водних розчинів рідин для паріння трьома різними органічними розчинниками, у результаті з’ясовано, що діетиловий ефір проявляє дещо кращі екстракційні властивості щодо досліджуваного об’єкта, проаналізовано способи приготування наркотичних засобів і психотропних речовин, отриманих із рослин конопель, на основі рідин для вейпорайзерів. Наголошено на тому, що ці способи приготування відноснонескладні, а відсутність характерного їдкого диму дозволяє маскувати їх вживання. Тому убачається на часі, оскільки формування демократичного суспільства і розбудова інституцій правової держави потребують унормування усіх сфер життєдіяльності суспільства, на законодавчому рівні розтлумачити і чітко дефініювати поняття «електронні сигарети», врегулювати їх обіг, зважаючи на ті ризики, що сьогодні постають перед державою.
28
Kruglov, E. M., and G. I. Borshchevskiy. "Оптимізація методу концентрування екстракту біологічно активних речовин із дермального шару шкіри свиней." Ukrainian Journal of Military Medicine 3, no. 1 (March 30, 2022): 87–92. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-087.
Full textAbstract:
Мета роботи. Оптимізація методу концентрування екстракту біологічно активних речовин із дермального шару шкіри свиней.
Матеріали та методи. Об’єктом дослідження була стадія концентрування технології отримання концентрату депротеїнізованого дермального шару шкіри свиней. Концентрування ультрафільтрату проводили методоми випарювання під вакуумом у реакторі та на ротаційному випарювачі та ліофільного сушіння. Кількісне визначення вмісту загального білка проводили згідно з вимогами ДФУ 1.4, п. 2.5.33 за методом Лоурі із використанням УФ- спектрометра Shimadzu UV-2401PC. Відсутність деструкції пептиду підтверджували методом високоефективної гель-проникної хроматографії із використанням хроматографа фірми «Agilent Technologies», модель Agilent 1200 з діодно-матричним детектором.
Результати та їх обговорення. Результати досліджень показали, що під час випарювання у реакторі з повної колби процес концентрування екстракту дермального шару шкіри свиней не відбувається. Найбільший вміст загального білка в екстракті утворюється у разі використання методу випарювання на ротаційному випарювачі за температури водяної бані (30 ± 2 )0С. Зменшення вмісту білка в екстракті відбувається під час випарювання на роторному випарювачі з температурою бані (40 ± 2 )0С. Хоча час випарювання в даному випадку зменшується на 17 %, втрати білка збільшуються на 27,6 %. Окрім цього, у разі підвищення температури спостерігалось утворення видимих частинок в об’ємі концентрату, що свідчить про деструкцію білка. Така втрата білка неприпустима, оскільки призведе до збільшення маси концентрату під час приготування лікарського препарату у формі очних крапель. У разі використання методу ліофільного сушіння було установлено, що вміст загального білка в ліофілізованому порошку складає 89,5% (мг/мг) та відповідає за встановленим молекулярно масовим розподілом концентратам отриманим методом випарювання. Час концентрування методом ліофільного сушіння 56 годин значно перевищує час концентрування методом випарювання та є більш технологічно складний.
Висновки. Концентрування екстракту депротеїнізованого дермального шару шкіри свиней необхідно проводити методом випарювання на ротаційному випарювачі за температури водяної бані (30±2) 0С і тиску 20 мПа. Концентрування екстракту депротеїнізованого дермального шару шкіри свиней за допомогою методу ліофільного сушіння є більш тривалим і технологічно складним та може бути використано для концентрування внутрішнього стандарту.
29
Степченко, Л. М., Л. І. Галузіна, І. В. Павлова, А. М. Шостя, О. І. Кравченко, and М. М. Маслак. "ВПЛИВ РЕЧОВИН ГУМІНОВОЇ ПРИРОДИ НА ЯКІСТЬ СПЕРМОПРОДУКЦІЇ У КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ ПІД ЧАС ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 141–46. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.17.
Full textAbstract:
Сучасний стан у свинарстві вимагає оптимізації та повного розкриття потенціалу тварин при застосуванні біологічно нешкідливих та екологічно безпечних речовин. Однією з таких речовин є біо-логічно активна добавка гумінової природи, яка виготовляється з екологічно чистого українського торфу шляхом кислотно-лужної екстракції. Метою досліджень було встановити вплив речовин гу-мінової природи на спермопродукцію кнурів-плідників під час дії теплового стресу. А саме ‒ якість спермопродукції та морфомертичні показники сперміїв. В експерименті використані дорослі кнури-плідники двох порід полтавської м’ясної та червоно-білопоясої м’ясної порід, аналоги за віком, жи-вою масою та якістю спермопродукції, яким згодовували біологічно активну кормову добавку в пері-од теплового стресу. Виявлено існування міжпородної різниці серед досліджуваних порід за концен-трацією сперміїв у еякулятах, де вона була вищою у тварин І групи порівняно з ІІ групою. На 30-ту добу на 6,2 % і 60-ту добу від початку досліджень – 13,8% (р<0,001). Встановлено, дія що теплово-го стресу знижує якість спермопродукції у кнурів-плідників. Згодовування кормової добавки гумінової природи активує процеси сперматогенезу, вірогідно збільшуючи концентрацію сперміїв на 9,8 % у тварин полтавської м’ясної та 13,3 % червоно-білопоясої порід. Виявлено, що представники першої породи характеризувались вірогідно вищою рухливістю та виживаністю сперміїв відповідно на 6,7 % і 24,1 % (30-ту добу) і на 10,8 і 14,6% (60-ту добу експерименту) порівняно з другою породою. З’ясовано, що тепловий стрес протягом 30 діб негативно впливає на морфометричні показники спе-рміїв у напрямі істотного зменшення ширини і площі голівки відповідно на 23,6% (р<0,01) та 76,1% (р<0,001) (І група) і 25,0% (р<0,001) та 75,1% (р<0,001) (ІІ група). Згодовування кормової добавки гумінової природи кнурам-плідниками обох порід протягом 60 діб невілює дію негативного фактору.
30
Khropot, O. S., Ye V. Bazavluk, R. T. Konechna, I. I. Hubytska, Y. Т. Konechnyi, I. Jasicka-Misiak, P. P. Wieczorek, and V. P. Novikov. "ОДЕРЖАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КАЛЮСНОЇ МАСИ DELPHINIUM ELATUM L." Фармацевтичний часопис, no. 2 (June 23, 2020): 5–15. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11205.
Full textAbstract:
Мета роботи. Ввести в культуру in vitro Delphinium elatum L., дослідити вплив регуляторів росту на процеси росту рослинних клітин, визначити оптимальні умови культивування рослини в умовах in vitro. Одержати екстракти біомаси та рослинної сировини D. elatum, провести порівняльне дослідження вмісту біологічно активних сполук, антимікробної та антиоксидантної активностей.
Матеріали і методи. Культивування D. elatum проводили на модифікованому живильному середовищі Мурасіге-Скуга. Екстракти одержували методом мацерації, як екстрагент використовували водно-етанольні розчини в концентрації 20, 40, 70 та 90 %. Загальний вміст фенольних сполук в екстрактах визначали спектрофотометричним методом Фоліна-Чокальтеу, загальний вміст флавоноїдів – колориметричним методом з алюмінію хлоридом. Антимікробну активність досліджували на стандартних та клінічних штамах мікроорганізмів методом дифузії в агар, антиоксидантну активність – спектрофотометричним методом шляхом взаємодії зі стабільним хромоген-радикалом 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом.
Результати й обговорення. Підібрано оптимальну схему стратифікації та стерилізації насіння D. elatum з найбільшим виходом асептичних експлантів: почергові механічна обробка, змочування холодною стерильною водою, витримка в холодильнику, обробка 70 % етанолом, натрію гіпохлоритом та стерилізованою бідистильованою водою.
Визначено склад поживного середовища Мурасіге-Скуга, доповненого регуляторами росту БАП, 2,4-Д, на якому спостерігались найвищі значення індексу росту і найменший час подвоєння біомаси калюсів. Одержано калюсну біомасу після 35 діб культивування.
Досліджено загальний вміст флавоноїдів та фенольних сполук в екстрактах D. Elatum. Встановлено, що екстракти як калюсної біомаси, так і рослинної сировини, одержані з 40 % водно-етанольним розчином мають найбільший вміст фенольних сполук і флавоноїдів.
Встановлено протимікробну та протигрибкову активність екстрактів D. elatum щодо стандартних та клінічних штамів деяких мікроорганізмів. Визначено, що максимальну активність проявили екстракти D. elatum, одержані з 40 % та 70 % водно-етанольними розчинами.
Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено, що калюсна біомаса D. elatum за вмістом фенольних сполук, флавоноїдів та фармакологічною активністю не поступається рослинній сировині і може бути використана як рівноцінна лікарська сировина.
31
Левчик, Н. Я., А. М. Гнатюк, А. В. Любінська, and Н. Є. Горбенко. "Алелопатична активність Trifolium repens L. та T. rubens l. (Fabaceae) в умовах національного ботанічного саду імені м. М. М. Гришка НАН України." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 1 (February 4, 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.36930/40310103.
Full textAbstract:
На сьогодні досягнення алелопатії дають змогу досліджувати характер хімічної взаємодії між рослинами як у природних фітоценозах, так і у вирощуванні рослин культурної флори. Ця взаємодія полягає у пригніченні або стимуляції проростання насіння, росту та розвитку передусім особин одного виду та довколишніх видів цього фітоценозу. Алелопатична активність є важливою ознакою для конкуренції та виживання виду на певній території. Біологічно активні сполуки, що є засобом алелопатичної конкуренції, можуть бути виділені у повітря, змиті з поверхні листка на поверхню ґрунту, виділені кореневою системою безпосередньо в ґрунт. Кореневі виділення рослин призводять до ґрунтовтоми, яка є комплексною і ключовою проблемою для сільського господарства, та вимагає правильного чергування та поєднання культур на посівних площах та обов'язкового дотримання режиму відпочинку ґрунтів. Здійснено літературний скринінг вітчизняних і закордонних джерел, які роблять висновок про високу алелопатичну активність рослин роду Trifolium, яка отримала назву "конюшиновтома". У процесі досліджень зроблено висновок, що під час тривалого росту на одному місці рослини T. rubens і T. repens проявляють алелопатичну активність відносно довколишніх рослин. Алелопатичну активність виділень кореневої системи у ризосферному ґрунті та екстрактів надземної частини рослин T. rubens і T. repens встановлювали за методикою А. М. Гродзінського (1973). Для тестування використано однодобові проростки тест-рослин амаранту Amarantus paniculatus. Встановлено, що алелопатична активність ризосферного ґрунту рослин роду Trifolium перебуває у динаміці, внаслідок накопичення виділень (колінів) кореневої системи рослин, із найвищими показниками у кінці вегетаційного періоду. Зроблено висновок, що рослини T. rubens, як кореневі їх виділення, так і екстракти надземних органів, є сильнішими інгібіторами, ніж T. repens. Зроблено узагальнення, що, незалежно від виду рослин роду Trifolium та фази вегетації, екстракти за концентрації 1:10 мають найбільшу інгібуючу активність, за концентрації 1:50 – мають середні показники, за концентрації 1:100 – найменше інгібування. Встановлено закономірність, що зі збільшенням концентрацій розчинів рослин роду Trifolium їх інгібуюча алелопатична активність підвищується. Найсильнішу інгібуючу дію (7,22 %) зафіксовано у рослин T. rubens наприкінці вегетації, найсильнішу стимулятивну дію (113,64 %) – у рослин цього самого виду у фазу цвітіння. Актуальним для майбутніх досліджень залишається встановлення якісного та кількісного вмісту колінів ризосферного ґрунту та біологічно активних речовин надземної частини рослин роду Trifolium.
32
Pasichnyi, V. M., О. V. Khrapachov, A. I. Ukrainets, А. І. Marynin, N. P. Lohvynenko, and E. I. Kapitula. "Використання повторної пастеризації при виготовленні варених ковбасних виробів." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 85 (February 27, 2018): 29–34. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8506.
Full textAbstract:
Питання безпеки продуктів харчування є чи не основним, якому приділяється широка увага в умовах сьогодення. Зберегти свіжість та якість продукту протягом терміну його зберігання та задовольнити вимоги споживача є основною метою виробників та торгівельних мереж. Варені ковбаси, сосиски, сардельки є дуже поширеною та популярною групою продуктів споживання. Але одночасно дані продукти мають порівняно невеликий термін зберігання, що дуже незручно за умов розгалуженого ланцюга логістики, до якого звикло більшість виробників м’ясопродуктів. Є декілька напрямків подовження термінів зберігання даної продукції, а саме: за рахунок використання газо- та паронепроникних оболонок, консервуючих речовин, пакування продукції в багатошарові полімерні матеріали тощо. Але для досягнення стабільних результатів під час виробництва, зберігання та реалізації продукції необхідно контролювати цілий ряд факторів, таких як: гігієна, температура, рН, активність води (aw), дія кисню та інші, оскільки вони впливають на споживчі характеристики продукту і за відсутності контролю – сприяють його псуванню. Істотним видом псування є мікробіологічне, що спричинене дією мікроорганізмів: бактерій, плісняви, дріжджів, вірусів і т.д. Відомо, що більшість мікроорганізмів розвиваються на поверхні продукту, особливо, якщо це стосується натуральних оболонок, що використовуються для виготовлення ковбасних виробів. Деякі науковці працювали над розробками, що пов’язані з інгібуючими властивостями екстрактів рослин, дією хітозану тощо, що використовували для покриття полімерних плівок, надаючи їм антимікробних властивостей. Однак недоліком використання полімерних плівок з асептичними властивостями є обмеження їх використання в промислових умовах. Враховуючи, що подовження термінів зберігання варених ковбасних виробів є актуальним питанням, для отримання стабільного та прогнозованого результату було запропоновано поєднати використання багатошарових полімерних матеріалів, призначених для пакування м’ясопродуктів, з наступним проведення короткочасної температурної обробки (пастеризації) готових, запакованих під вакуумом, ковбасних виробів, яке дає можливість пригнічити ріст мікроорганізмів, що присутні на поверхні продукту після первинного теплового оброблення. В процесі досліджень були виготовлені сардельки вищого та першого сортів, запаковані під вакуумом в багатошарові полімерні матеріали (плівки), з подальшим проведенням короткочасної пастеризації. Контрольними зразками слугували аналогічні за складом ковбасні вироби, що були виготовлені за відповідними до технічних умов вимогами і запаковані під вакуумом, але які не піддавались додатковій термічній обробці (пастеризації). Протягом терміну зберігання проводились органолептичні, мікробіологічні, фізико-хімічні дослідження, вимірювались: активність води, вологозв’язуюча здатність, вологоутримуюча здатність, амінокислотний складу продукту, структурно-механічні показники. За результатами досліджень позитивний результат щодо можливості зберігання пастеризовані сардельки як вищого, так і першого сорту показали до 75 доби, тимчасом як аналогічні продукти без повторної термічної обробки не відповідали вимогам нормативно-технологічної документації вже на 35-ту добу зберігання. В результаті проведених робіт розроблені рекомендації щодо збільшення термінів зберігання пастеризованих варених ковбасних виробів до 60 діб, з урахуванням коефіцієнту запасу, при використанні комплексу заходів за повторної теплової обробки (пастеризації), що сприяють отриманню якісного та стабільного за показниками безпеки продукту тривалого терміну зберігання без застосування консервуючих речовин хімічного походження.
33
I.S., Lupaina, Liashevych A.M., and Veselsky S.P. "EFFECTS OF TESTOSTERONE ON BILE ACID COMPOSITION OF BILE RATS." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 31 (December 20, 2021): 45–52. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-31-5.
Full textAbstract:
The study of sexual differences in the regulation of biliary secretory function of the liver is considered as one of the areas in hepatology. After all, the liver plays a role in mediating a number of systemic effects of sex hormones on the body and is a key organ of their metabolism. In particular, the correlation between the concentrations of sex hormones can determine the direction of physiological processes and their possible violations. Since hormones of a steroidal nature are considered to be one of the chains of effector mechanisms by which homeostasis is provided and processes of tissue proliferation, differentiation and growth occur, the correlation between the concentrations of steroid hormones can determine the direction of physiological processes and their possible disorders. The effects of androgens on cholate secretion remain poorly studied. Given the significant intersex differences in bile formation and bile secretion, the purpose of the study was to investigate the role of testosterone in the regulation of bile secretory function of the liver of female rats. During the study, physiological methods were used (surgery, cannulation of the bile ducts, registration of the dynamics of bile secretion); biochemical methods (separation by thin layer chromatography of the main organic components of bile (bile acids and lipids (cholesterol, cholesterol esters, phospholipids, triglycerides, free fatty acids)) with their preliminary differential extraction and subsequent quantitative densitometric evaluation of individual components of this bioliquid on chromatograms; methods of mathematical statistics (using the software package Statistica 5.0). Cholic secretion in female rats increased under the influence of testosterone. Testosterone increased the concentrations of taurocholic, tauroсhenodeoxycholic and taurodeoxycholic and glycocholic acids. Instead, the content of glycoсhenodeoxycholic and glycodeoxycholic acids under the action of testosterone decreased significantly, and the concentration of free bile acids -cholic, chenodeoxycholic and deoxycholic acids increased. As the content of taurocholate and glycocholate increased in female rats underthe influence of intraportal testosterone, this indicates an increase in the efficiency of the processes that provide conjugation and transformation of bile acids in the liver of these animals.Key words:testosterone propionate, cholates, free bile acids, conjugated bile acids, liver. Дослідження статевих відмінностей у регуляції жовчносекреторної функції печінки розглядається як один із напрямків у гепатології. Адже печінка відіграє роль посередника в ряді системних впливів статевих гормонів на організм і є ключовим органом їх обміну. Зокрема, співвідношення між концентрацією статевих гормонів може визначати направленість фізіологічних процесів та можливі їх порушення. Стероїдні гормони вважаються одними з ланцюгів тих ефекторних механізмів, за допомогою яких забезпечується гомеостаз та відбуваються процеси проліферації, диференціації та росту тканин. Ефекти андрогенів на секрецію холатів лишаються недостатньо вивченими. З огляду на значні міжстатеві відмінності в жовчоутворенні та жовчовиділенні метою роботи стало дослідження ролі тестостерону в регуляції жовчносекреторної функції печінки самиць щурів. Під час дослідження були використані фізіологічні методи (оперативне втручання, канюлювання жовчних проток, реєстрація динаміки виділення жовчі); біохімічні методи (розділення за допомогою тонкошарової хроматографії основних органічних складових жовчі (жовчних кислот і ліпідів (холестерол, етери холестеролу, фосфоліпіди, тригліцериди, вільні жирні кислоти)) з попередньою диференціальною їх екстракцією та подальшою кількісною денситометричною оцінкою окремих компонентів цієї біорідини на хроматограмах; методи математичної статистики (використання пакету програм Statistica 5.0). Під впливом тестостерону підвищувалася холесекреція у самиць щурів. Тестостерон збільшував концентрації таурохолевої, таурохенодезоксихолевої і тауродезоксихолевої та глікохолевої кислот. Натомість, вміст глікохенодезоксихолевої і глікодезоксихолевої кислот при дії тестостерону суттєво зменшувався, а концентрація вільних жовчних кислот –холевої, хенодезоксихолевої та дезоксихолевої кислот збільшувалася. Оскількипідвпливомвнутрішньопортальноговведеннятестостеронусамицямщуріввміст таурохолату і глікохолату збільшувався, це свідчить про зростання ефективності процесів, які забезпечують кон’югацію і трансформацію жовчних кислот в печінці цих тварин.Ключовіслова:тестостеронпропіонат,холати,вільніжовчнікислоти,кон’югованіжовчнікислоти,печінка.
34
Сенькова, Катерина, and Микола Гомеля. "Вплив pH на зворотньоосмотичне вилучення хромат-аніонів зі стічних вод гальванічних виробництв." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 243–46. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233526.
Full textAbstract:
У наш час проблеми забруднення води привертають увагу різних зацікавлених сторін: громадян, урядів, підприємців і, звичайно, науковців. Представники цих груп зацікавлені у вирішенні цієї проблеми, але об’єднуючим фактором є прагнення досягти безпечного середовища та економічного прибутку. Виробництво товарів стало джерелом різноманітних забруднювачів, але однією з найнебезпечніших груп речовин, як для довкілля, так і для здоров'я людей, є група іонів важких металів. Незважаючи на численні дослідження проблеми вилучення аніонів хроматів із стічних вод гальванічного виробництва, вивченню та підвищенню ефективності мембранних методів очищення приділяється мало уваги. Метою даної роботи було вивчення процесу зворотньо-осмотичної екстракції хромат-аніонів та впливу характеристик середовища на ефективність екстракції. Зворотну осмотичну екстракцію аніонів хроматів проводили з використанням розчинів дихромату калію в дистильованій воді. Фільтрацію вищевказаних розчинів проводили в установці з мембраною низького тиску. Для перевірки впливу рН середовища на процес вилучення аніонів хроматів з водних розчинів використовували модельні розчини дихромату калію в дистильованій воді з різним рН середовища. У статті показано, що в процесі вилучення аніонів хроматів з водних розчинів за допомогою мембрани зворотного осмосу на селективність суттєво впливає рН середовища: із збільшенням рН селективність мембрани щодо аніонів хроматів зростає. Тим не менше, проблема використання концентрату зворотного осмосу та розчинів для регенерації від іонного обміну ще не вирішена. Запропоновані методи можуть бути впроваджені у промисловий процес.
35
Beley, S. Ya, T. A. Hroshovyi, and N. M. Beley. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МАСИ ДЛЯ ТАБЛЕТУВАННЯ І ДЕЯКІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ТАБЛЕТОК НА ОСНОВІ СУХИХ ЕКСТРАКТІВ МАЛЬВИ ЛІСОВОЇ І ПОДОРОЖНИКА ЛАНЦЕТОЛИСТОГО." Фармацевтичний часопис, no. 4 (December 29, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.4.8377.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення впливу допоміжних речовин на процес зволоження та грануляції, втрату в масі, текучість і насипну густину маси для таблетування, процес пресування та зовнішній вигляд таблеток з метою розробки нового комбінованого таблетованого лікарського засобу на основі сухих екстрактів квітів мальви лісової і листя подорожника ланцетолистого методом вологої грануляції.Матеріали і методи. Основні діючі речовини – сухі екстракти з квітів мальви лісової та листя подорожника ланцетолистого, 16 допоміжних речовин, які були згруповані в 4 групи фармацевтичних факторів. Таблетки отримували методом вологої грануляції. Дослідження впливу допоміжні речовини на такі показники, як текучість і насипну густину маси для таблетування, проводили відповідно до вимог ДФУ, 2 вид. Оцінку процесу зволоження і грануляції, процесу пресування і зовнішнього вигляду таблеток проводили за п’ятибальною шкалою. Втрату в масі при зволоженні та грануляції визначали у відсотках.Результати й обговорення. Враховуючи результати досліджених фармако-технологічних властивостей сухих екстрактів мальви лісової і подорожника ланцетолистого, для виготовлення таблеток було вирішено використати метод вологої грануляції. Для цього необхідно підібрати склад – раціональні допоміжні речовини, і розробити технологію даної лікарської форми. В статті наводяться результати дослідження впливу різних груп допоміжних речовин і їх представників на технологічні властивості маси для таблетування і процес пресування при розробці складу і технології таблеток на основі екстрактів мальви лісової і подорожника ланцетолистого за допомогою математичного планування експерименту. Найкращі відгуки було отримано при використанні таких допоміжних речовин, як сахароза, лактози моногідрат, МКЦ 101 і 102, неуселін UFL-2, аеросил, розчин плаздону К-25.Висновки. За допомогою чотирьохфакторного експерименту – греко-латинського квадрату встановлено вплив 4-х якісних факторів на основні властивості маси для таблетування, процес пресування і зовнішній вигляд таблеток на основі сухих екстрактів мальви лісової і подорожника ланцетолистого. Це дозволить звузити коло допоміжних речовин для подальшої розробки оптимального складу і технології таблеток, використання яких дасть можливість отримати таблетовану лікарську форму із стабільними показниками якості в умовах промислового виробництва.
36
Ружицька, Наталя Володимирівна, Тетяна Анатолїївна Різниченко, and Олександр Кирилович Войтенко. "МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПРОЦЕСУ КОНЦЕНТРУВАННЯ ХАРЧОВИХ РОЗЧИНІВ ТА ЕКСТРАКТІВ У МІКРОХВИЛЬОВОМУ ВАКУУМ-ВИПАРНОМУ АПАРАТІ." Scientific Works 82, no. 1 (August 23, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i1.1020.
Full textAbstract:
Для інтенсифікації процесу вакуум-випарювання запропоновано забезпечити рівномірність енергопідведення і виключити проміжний теплоносій за рахунок використання мікрохвильових технологій. При мікрохвильовому підведенні енергія надходить безпосередньо до молекул води в продукті, осередки пароутворення виникають у всьому об’ємі і виконують функцію гріючої поверхні. В результаті експериментального моделювання процесу мікрохвильового вакуум-випарювання розчинів цукру одержано коефіцієнти критеріального рівняння процесу.Наведено методику розрахунку процесу вакуум-випарювання в умовах дії мікрохвильового поля. В основі методики розрахунку критеріальне рівняння процесу випарювання в умовах вакууму та мікрохвильового енергопідведення, змінними якого є число енергетичної дії, безрозмірний параметр площі дзеркала продукту та безрозмірний тиск. Алгоритм включає розрахунки теплофізичних властивостей продукту, геометричних характеристик ємності, швидкості видалення вологи, поточну концентрацію сухих речовин у розчині, необхідну тривалість процесу, витрати енергії та економічні характеристики. Цикли розрахунку повторюються поки концентрація розчину в апараті сягне заданого для кінцевого продукту значення. Наведено результати перевірки запропонованої методики для розчинів цукру, кави, стевії. Встановлено, що відносна похибка для визначеної за алгоритмом швидкості видалення вологи відносно експерименту для розчинів цукру, стевії та кави складає 0,2…12 %.На основі розробленого мікрохвильового вакуум-випарного апарату запропоновано технологію одержання рідкого концентрату стевії – природного цукрозамінника. Екстракт стевії, який направляється на концентрування, одержується у мікрохвильовому екстракторі,а концентрація сухих речовин у кінцевому продукті - близько 12 %. For vacuum-vaporization process intensification it is offered to provide energy supply uniformity and exclude intermediate heat medium by using of microwave technologies. While microwave supply energy comes directly to water molecules in product, vaporization centers appear in whole volume and perform function of heating surface.As a result of experimental modeling of sugar solutions microwave vacuum vaporization the constants of criterion equation are received.The method of calculation of vacuum vaporization under microwave action is given. The base of the calculation method is criterion equation of vaporization under vacuum and microwave energy supply conditions, which variables are energy action criterion, dimensionless parameter of product mirror area and dimensionless pressure. The algorithm includes calculations of product thermophysical properties, vessel geometrical characteristics, water removing velocity, current dry matter concentration, necessary process duration, energy consumption and economical characteristics. Calculation cycles repeat until solution concentration in apparatus reaches the value prescribed for the final product. The results of verification of proposed method for sugar solutions, coffe and stevia extracts are given. It is defined, that relative error for calculated water removing velocity relatively to experiment for sugar, coffee and stevia solutions is 0,2…12 %.On the base of elaborated microwave vacuum evaporation apparatus a technology of production liquid stevia concentrate, a natural sugar substitute, is offered. Stevia extract that is being concentrated is received in microwave extractor. Dry matter concentration in final product is about 12 %.
37
Акімов, Олександр Вікторович, Михайло Юрійович Молчанов, Олександр Кирилович Войтенко, and Олег Григорович Бурдо. "Кінетика та енергетика процесів екстрагування з деревини дуба в електромагнітному полі." Scientific Works 85, no. 1 (August 31, 2021). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v85i1.2076.
Full textAbstract:
У статті розглянутий новий перспективний метод екстрагування з використанням електромагнітних технологій. Надані переваги методу екстрагування у електромагнітному полі перед традиційним методами.
Головною проблемою традиційних технологій є неповнота вилучення цільових компонентів та тривалість процесу екстрагування. Розглянуто можливості та перспективи використання дубових екстрактів у різних галузях промисловості. Сформульовано головне науково-технічне протиріччя процесу екстрагування. Запропонована гіпотеза екстрагування у електромагнітному полі.
Приводиться методика дослідження та детальний опис установок, на яких проводилися експериментальні дослідження. Приведені параметри, при яких проводилися експериментальні дослідження. Представлені порівняння термограм, зміни коефіцієнтів світлопропускання та витрат електроенергії п’ятьох серій експериментів, де екстрагентом виступала вода, проведено їх аналіз. Представлені дані щодо концентрації сухих речовин у отриманих екстрактах.
Проведено серію експериментальних дослідження з екстрагування дубової деревини етиловим спиртом, представлені термограми процесів та зміни коефіцієнта світлопропускання. Проведено порівняння концентрації сухих речовин у отриманих екстрактах.
Запропонована інноваційна технологія отримання високоекстарктивних вин з використанням МХ технологій та дубової деревини, як альтернатива витримки в дубових бочках. Дана коротка органолептична характеристика отриманих екстрактів та високоекстрактивних вин.
Доведена гіпотеза о можливості отримання поліекстрактів при використанні розчинника із полярними молекулами та в умовах мікрохвильового поля. Підтверджено дію механодифузійного ефекту. Визначено, що вихід цільових компонентів у МХ екстракторах в 2,5…5 разів вищий, ніж у традиційних при знижені енергетичних витрат у 1,5…2 рази.
Визначено, що найбільш привабливими є плівкові та циркуляційні екстрактори, вони мають переваги щодо отримання якісних поліекстрактів з дубової деревини, з більш повним вилученням компонентів та перспективами промислового впровадження.
38
Barchuk, O. Z., T. A. Groshovyi, O. M. Zaliska, V. Jа Shalata, and I. Yu Revyatsky. "РОЗРОБКА ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ТАБЛЕТОК ЕКСТРАКТУ ТРАВИ КОЗЛЯТНИКА, ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ ЧОРНИЦІ ТА ТАУРИНУ МЕТОДОМ ПРЯМОГО ПРЕСУВАННЯ." Фармацевтичний часопис, no. 4 (December 29, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.4.8352.
Full textAbstract:
Повідомлення 1. Вивчення впливу допоміжних речовин на фармако-технологічні характеристики порошкових мас при створенні таблеток екстракту трави козлятника, екстракту трави чорниці та таурину методом прямого пресування.Мета роботи. Вивчення впливу допоміжних речовин на властивості мас для таблетування і основні показники таблеток із метою розробки нового комбінованого таблетованого лікарського засобу з гіпоглікемічною активністю на основі сухих екстрактів із листя чорниці звичайної, трави козлятника лікарського та таурину.Матеріали і методи. Основні діючі речовини – сухі екстракти з листя чорниці звичайної та трави козлятника лікарського, таурин, допоміжні речовини 6 технологічних груп. Дослідження впливу допоміжних речовин (ДР) на такі показники, як текучість, кут природного укосу, вільну насипну густину, насипну густину після усадки, засипку порошкової маси матриці таблетної машини і середню масу таблеток після пресування порошкових мас при створенні таблеток екстракту трави козлятника, екстракту листя чорниці та таурину методом прямого пресування проводили відповідно до вимог ДФУ 2 видання.Результати й обговорення. Вивчено вплив 25-ти ДР на фармако-технологічні властивості порошкових мас (плинність, кут природного укосу, вільну насипну густину, насипну густину після усадки, процес засипки порошковою масою матриці таблеткової машини) та середню масу таблеток з екстрактом трави козлятника, екстрактом листя чорниці та таурином. За допомогою шестифакторного експерименту – гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку вивчено вплив 6-ти якісних факторів на основні показники порошкових мас з екстрактом трави козлятника, екстрактом листя чорниці та таурином. Для кожного із показників побудовані ранжовані ряди переваг вивчених ДР.Результати дисперсійного аналізу експериментальних даних показали, що на текучість порошкових мас екстракту трави козлятника, екстракту трави чорниці і таурину найбільш позитивно впливають тальк, магнію стеарат, МКЦ 112, маніт, МКЦ бурст і натрій карбоксиметилкрохмаль.Найменше значення кута природного укосу порошкових мас отримували при використанні таблетози, гарке плюс таб., кальцію стеарату, натрій карбоксиметилкрохмалю і кальцію карбонату.Найбільше значення вільної насипної густини і насипної густини після усадки порошкових мас отримували при використанні таблетози, натрій карбоксиметилкрохмалю, МКЦ+натрій КМЦ, гарке плюс таб., кальцію карбонату, тальку, МКЦ 302, МКЦ 12 і магнію стеарату.Процес заповнення матриці таблетної машини порошковою масою екстрактів трави козлятника, листя чорниці і таурину найкраще проходив при використанні натрій карбоксиметилкрохмалю, маніту, кислоти стеаринової, МКЦ 200, магнію карбонату основного.Найбільше значення середньої маси таблеток екстрактів трави козлятника, листя чорниці і таурину отримували при використанні кальцію карбонату, натрій карбоксиметикрохмалю, МКЦ 302, МКЦ+натрій КМЦ, магнію стеарату, і маніту.Отримані результати за показниками текучості порошкових мас, кута природнього укосу, вільної насипної густини до та після ущільнення вказують на можливість отримання таблеток екстракту трави козлятника, екстракту листя чорниці та таурину методом прямого пресування.Висновки. Вивчено вплив 25-ти ДР на фармако-технологічні властивості порошкових мас (плинність, кут природного укосу, вільну насипну густину, насипну масу після ущільнення, процес засипки порошковою масою матриці таблеткової машини) та середню масу таблеток з екстрактом трави козлятника, екстрактом листя чорниці та таурином. За допомогою шестифакторного експерименту гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку вивчено вплив 6-ти якісних факторів на основні відгуки (показники) порошкових мас з екстрактом трави козлятника, екстрактом листя чорниці та таурином. Побудовані ранжировані ряди переваг впливу ДР на 6 відгуків (показників) порошкових мас і таблеток екстракту трави козлятника, екстракту листя чорниці та таурину.
39
Barchuk, O. Z., T. A. Groshovyi, O. M. Zaliska, and V. Ya Shalata. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТАБЛЕТОК ЕКСТРАКТУ ЧОРНИЦІ ЛИСТЯ, ЕКСТРАКТУ КОЗЛЯТНИКА ТРАВИ ТА ТАУРИНУ, ОТРИМАНИХ МЕТОДОМ ПРЯМОГО ПРЕСУВАННЯ." Фармацевтичний часопис, no. 1 (March 24, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.1.8609.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідження впливу допоміжних речовин на фармако-технологічні показники таблеток з метою розробки нового комбінованого лікарського засобу з гіпоглікемічною активністю на основі сухого екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави та таурину методом прямого пресування.Матеріали і методи. Основні діючі речовини - сухі екстракти з листя чорниці звичайної і трави козлятника лікарського, таурин і 30 допоміжних речовин згрупованих у 6 якісних факторів за властивостями і призначенями. В роботі використовували математичне планування експерименту на основі гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку, що дає можливість встановити залежність між складом таблеток та їх основними фармако-технологічними показниками (процес пресування, однорідність маси, стійкість таблеток до роздавлювання, стираність, час розпадання), відповідно до вимог ДФУ 2.Результати й обговорення. Вивчено вплив 30-ти допоміжних речовин на фармако-технологічні властивості таблеток (процес пресування, однорідність маси, стійкість до роздавлювання, стираність, час розпадання) на основі сухих екстрактів чорниці листя, козлятника трави та таурину. За допомогою шестифакторного експерименту - гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку вивчено вплив 6-ти якісних факторів на фармако-технологічні показники досліджуваних таблеток. Для кожного із показників побудовані ранжовані ряди переваг вивчених допоміжних речовин.Дисперсійний аналіз експериментальних даних показав, що найкраще процес пресування таблеток екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину проходить при використанні парлітол 100SD+манітолу, кислоти стеаринової, неусиліну УФЛ і натрій крохмальгліколяту.Найбільш однорідну масу таблеток отримано при використанні неусиліну УС та неусиліну УФЛ, натрій карбоксиметилкрохмалю, просолву ОДТ Г 2, магнію стеарату та олії гідрогенізованої.Найбільш стійкі до роздавлювання таблетки отримували при використанні МКЦ 200, МКЦ бурст, магнію стеарату, неусиліну УС 2, натрію кроскармелози та натрій карбоксиметилкрохмалю.Найменшу стираність мали досліджувані таблетки, до складу яких входила МКЦ бурст, неусилін УС 2, МКЦ 200, кросповідон ХЛ 10, кислота стеаринова і лудіпрес.Найшвидше розпадалися таблетки екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину при використанні маніту, таблетози, натрій кроскармелози, кальцію карбонату, натрій стеарилфумарату, МКЦ 102, просолву ОДТ Г 2.Висновки. Дослідженно вплив 30-ти допоміжних речовин на фармако-технологічні властивості таблеток екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину (процес пресування, однорідність маси, стійкість до роздавлювання, стираність і розпадання). За допомогою гіпер-греко-латинського квадрату четвертого порядку вивчено вплив 6-ти якісних факторів на основні відгуки (показники) таблеток екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину. Побудовані ранжовані ряди переваг впливу ДР на 5 відгуків (показників) таблеток екстракту чорниці листя, екстракту козлятника трави і таурину.
40
Левтринская, Юлия Олеговна, Юсеф Альхурі, Яна Андріївна Голінська, and Сергій Георгійович Терзієв. "ВАКУУМНІ МІКРОХВИЛЬОВІ ТЕХНОГІЇ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ФІТОПРЕПАРАТІВ З ПЛОДІВ ШИПШИН." Scientific Works 82, no. 1 (August 24, 2018). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i1.1004.
Full textAbstract:
У даній статті представлено результати досліджень процесів екстрагування у мікрохвильовому полі в умовах зниженого тиску. Об’єктом досліджень обрано плоди шипшини – багаті на термолабільний вітамін С. При екстрагуванні у створеному зразку екстрактора температури не перевищують 50 °С. За таких температур зберігається більше вітаміну С, краще зберігається колір та смак. Проведені лабораторні дослідження підтверджують підвищений вміст вітаміну С у екстракті. У порівнянні з технологіями, які зараз застосовуються на фармацевтичних підприємствах при виробництві екстрактів шипшини створені екстрактор та випарна установка мають ряд переваг: проста конструкція, безпечність, знижені робочі температури, енергетична ефективність. Підвищення виходу екстрактивних речовин можна пояснити особливим протіканням процесу за умов впливу мікрохвильового поля та виникненню явища бародифузії, що значно інтенсифікує перехід компонентів, що містяться у капілярах до екстракту.In this paper are presents the results of studies of extraction processes in a microwave field under conditions of reduced pressure. The object of research are the rose hips – rich in thermolabile vitamin C. According to previous studies, under the action of the microwave field possible reach a significant intensification of extraction processes. This is due to barodiffusion – a phenomenon that occurs in the capillaries of plant material. These principles are the base for innovative facilities designed by our scientific group: a microwave vacuum extractor and a microwave vacuum evaporator. During the sample treatment in an extractor, the temperature does not exceed 50 °C. At these conditions saved more of vitamin C, color and taste are better preserved. The laboratory researches confirm that the high content of vitamin C is present in the extract. Compared to the technologies that are applied be pharmaceutical companies in the production of rose hips extracts and evaporators, they have several advantages: simple design, safety, reduced working temperatures, high energy efficiency, shortening of processes. With microwave extraction it is possible to obtain the extracts that contain non-typical components for aqueous extracts precisely due to barodifusion. So, with the use of one solvent, can be obtained a polyextract on the same installation. These technologies are actual in the first place for the pharmaceutical industry and the market of health food products. The comparison of vacuum microwave and cryoconcentration technologies are performed. It is wellknown that the best way to concentrate products with high vitamin C content is cryoconcentration. Obtained in that research results indicate that the quality of the extract produced in the vacuum microwave evaporator is similarly to cryoconcentrate.
41
Макаринська, А. В. "«МОБІКАН » - Б ІЛКОВО - ВІТАМІННО - МІНЕРАЛЬНА ДОБАВКА ДЛЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН." ЗЕРНОВІ ПРОДУКТИ І КОМБІКОРМИ 17, no. 3 (October 22, 2017). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v17i3.660.
Full textAbstract:
В матеріалах статті наведені проблеми прояву дисплазії у домашніх тварин (собак) та шляхи її усунення за допомогою введення в раціон білково-вітамінно-мінеральних добавок. Представлені наукові та практичні результати розробки ТУ У 10.9-2574413678-001:2017 Білково-вітамінно-мінеральна добавка для собак “Мобікан”. На основі норм годівлі, хімічних властивостей кормової сировини, біологічних та зоотехнічних досліджень науковообґрунтовані склад та рецептура білково-вітамінно-мінеральної добавки (БВМД) для собак. БВМД для собак “Мобікан” виготовляють згідно затверджених рецептур шляхом дозування та змішування попередньо очищеної і підготовленої білкової сировини тваринного і рослинного походження, мінеральної сировини, пробіотику, преміксу і фітобіотиків (сухих екстрактів рослин). Надано опис та принципову блок-схему виробництва БВМД для собак. Технологічна схема виробництва БВМД для собак включає наступні операції: розтарювання та очистка всіх видів сировини; її подрібнення та гранулометрична підготовка; дозування підготовлених макро- і мікрокомпонентів;дозування і змішування попередньої суміші мікрокомпонентів;основне змішування всіх компонентів або макрокомпонентів з попередньою сумішшю мікрокомпонентів;пакування білково-вітамінно-мінеральної добавки. Наведені технологічні режими процесу змішування у V-подібному змішувачі марки VM-35L: для мікрокомпонентів протягом 120…160 с при частоті обертання робочого органу змішувача n = 1,25…1,4 c-1 ; основне змішування протягом 240…300 с при частоті обертання робочого органу змішувача n = 1,25…1,4 c-1. Представлені дані оцінки якості БВМД для собак за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними показниками та показниками безпеки у відповідності з методами контролювання. Гарантійний термін зберігання БВМД для собак «Мобікан» – не більше 2-х місяців з дня виготовлення. Добова норма складає 5 г з розрахунку на 10 кг живої ваги. Виробництво БВМД дозволить розширити асортимент білково-вітамінно-мінеральних добавок для домашніх тварин вітчизняного виробництва та суттєво знизить витрати, оскільки зможе повністю замінити та навіть перевершити кращі закордонні аналоги, допоможе значно зекономити кошти кінологів, бо є значно дешевою.