To see the other types of publications on this topic, follow the link: Процесне управління.
Journal articles on the topic 'Процесне управління'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Процесне управління.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Оксана Синякова. "ЯКІСНЕ ПРОЦЕСНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". International Journal of Innovative Technologies in Economy, № 7(19) (30 серпня 2018): 37–39. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/30082018/6113.
Full textAbstract:

 
 
 Matching the activity specifics, the method of the system constructing of business processes with the logical concept of the process approach inculcation at an enterprise is suggested and formally described.The process approach, which is used by many enterprises as the most progressive management tool, aimed at achieving results, has been examined and studied in detail.At the practical research level, it is found out that the systematic approach of mapping, performing, documenting, measuring, monitoring and controlling doth automated and non- automated processes determines the main role in the management of business processes in order to achieve the goals and the business strategies of the enterprise.
 
 
2
Кадикова, Ірина Миколаївна, Світлана Олександрівна Ларіна та Ігор Володимирович Чумаченко. "ПРОЦЕСНЕ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ СТРАТЕГІЇ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ". RADIOELECTRONIC AND COMPUTER SYSTEMS, № 1 (23 лютого 2018): 54–62. http://dx.doi.org/10.32620/reks.2018.1.07.
Full textAbstract:
The requirements to the quality of higher education in Ukraine and in the world are rising. This means that the quality of strategic management of HEIs is a guarantee of successful implementation of the state reform of higher education in Ukraine. In this conditions, there is no doubt that the adjustment of the universities’ strategies is inevitable if they are going to adapt to new challenges. The article is devoted to the evaluation from the process approach of the management of effectiveness of the university's strategy as a project-oriented organization. the matrix "competitive position / growth trend" for the universities of the Kharkiv region in 2017 was constructed. A comparative assessment of the activities of universities of the Kharkiv region in 2017 has been carried out for three components: quality of scientific and pedagogical potential; quality of training; international recognition. The paper investigates the hypothesis of a connection between the position in the official rating of universities and the quality of its strategic plan. The data of the Consolidated rating of Ukrainian universities and the rating of CEDOS for 2015-1017 are used. Correlation connection with time lag between these indicators is proved. The rank correlation increases with the increase of the time lag (in this paper the range of the time lag {0; 1; 2} was investigated, due to the availability of empirical data). The research evaluated the degree of correlation of the observed phenomena (the content of the strategic plan and the university’s position in the rating) by Spearman’s rank correlation coefficient. The colligation of the studied factors was assessed applying the Chaddock’s scale. The results of the correlation analysis of the relationship between the group of indicators "The main management processes of the university" and the group of calculated indicators in the structure of the indicator "Content of the strategic plan" confirmed the correctness of the using the rating methodology by the CEDOS Center. The authors conclude that the management of an organization such as a university is advantageously carried out from the standpoint of the process approach
3
Verbovska, L. S., N. M. Hamuliak, O. V. Gladun та Yu S. Muts. "ВПРОВАДЖЕННЯ СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПРОЦЕСНОГО ПІДХОДУ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (2019): 14–23. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.14-23.
Full textAbstract:
У статті висвітлено основні складові застосування процесного підходу для удосконалення бізнес-процесів суб’єктами господарювання. Обґрунтовано умови гнучкості в контексті впливу зовнішнього середовища. Запропоновано інструменти та методи, що засновані на стосунках всередині самого суб’єкта господарювання, є досить практичною складовою спрямованою на спільну мету з покращення бізнес-процесної діяльності. Розглянуто концепцію керованого управління (Agile Management), яка випливає з інформатики та Модель гнучкого підприємства. Визначено, що провайдери гнучкості - це засоби, за допомогою яких можна досягти необхідних навичок для створення відповідних практик, інструментів та метод і не можуть виступати, як результат обмежень внутрішнього та зовнішнього середовища, є концепцією внутрішньої політики організації та конфігурації ресурсів. Запропоновано процесне управління, яке має базуватися на процесному п’ятиресурсному методі, і полягає у визначенні сфер адаптації суб’єкта господарювання до глобальних змін, стратегій розвитку, людського потенціалу, ІТ-систем. Виокремлено завдання концепції керованого управління (Agile Management) і Моделі гнучкого підприємства та очікування того, що маючи доступ до необхідної інформації, керівник/тор-менеджери суб’єкта господарювання зможуть забезпечити високу додану вартість у підвищенні ефективності бізнес-процесів. Доведено, що впровадження процесного підходу в управлінні є головною складовою підвищення конкурентних переваг суб’єктів господарювання в умовах глобальних змін.
4
КРАЄВСЬКА, Алла, та Євген ЯБЛОНСЬКИЙ. "ПРОЦЕСНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Development Service Industry Management, № 2 (15 травня 2025): 16–21. https://doi.org/10.31891/dsim-2025-10(2).
Full textAbstract:
У статті розкрито сутність та сучасні підходи до процесного управління підприємством як стратегічного інструмента підвищення ефективності, гнучкості та конкурентоспроможності організацій. Досліджено концептуальні основи процесного підходу, проаналізовано наукові погляди провідних вітчизняних і зарубіжних дослідників на природу бізнес-процесів і механізми їх інтеграції в управлінську систему. Охарактеризовано ключові етапи процесного управління: ідентифікацію, моделювання, аналіз, оптимізацію та моніторинг бізнес-процесів. Встановлено взаємозв’язок між структурою бізнес-процесів та досягненням стратегічних цілей підприємства. Особливу увагу приділено сучасним тенденціям розвитку процесного управління у контексті цифрової трансформації та впровадження інноваційних технологій. Узагальнено результати наукових досліджень і визначено практичну цінність процесного підходу для забезпечення стійкого розвитку підприємств в умовах динамічного ринкового середовища.
5
Маматова, Тетяна Валеріївна, та Євген Григорович Удод. "УПРАВЛІННЯ ПОРТФЕЛЕМ ПРОЄКТІВ РОЗВИТКУ ВЕЛИКОГО ПРОМИСЛОВОГО МІСТА: ПРОЦЕСНЕ МОДЕЛЮВАННЯ І КРАЩІ ПРАКТИКИ". Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права, № 6 (30 грудня 2023): 42–48. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.6.6.
Full textAbstract:
У статті визначено, що забезпечення стійкості територій і громад в період воєнного стану та успішність повоєнного відновлення України актуалізує потребу поширення підходу управління проєктами, програмами та їх портфелями (Project, Program, and Portfolio Management), де управління портфелем розуміється як відбір, визначення пріоритетів та контроль програм і проєктів відповідно до стратегічних цілей та спроможності їх реалізації. Проєктна діяльність у сфері розвитку великого промислового міста передбачає досягнення поставлених перед органами місцевого самоврядування міста цілей та реалізацію наданих ним повноважень з використанням наявних ресурсів, при забезпеченні оптимізації управлінських витрат, мінімізації впливу ризиків та підвищення ефективності взаємодії органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, органів самоорганізації населення та громадян з питань реалізації проєкту. До завдань офісу управління проєктами належать: розроблення і поширення методології управління проєктами в виконавчому комітеті міської ради та в інших організаціях територіальної громади; надання консультативної підтримки проєктним менеджерам і командам проєктів; визначення стандартів та норм управління проєктами; забезпечення доступу до інформації та інструментів для планування, виконання та моніторингу проєктів; визначення і контроль ключових показників ефективності проєктів та порівняння їх з поставленими цілями; управління ресурсами, в тому числі людськими, фінансовими та матеріальними ресурсами, необхідними для реалізації проєктів. Цифрове управління проєктами із використанням інструментів Microsoft (Microsoft Office 365; Microsoft Teams; Microsoft Project; Microsoft Power BI; Microsoft Planner) допомагає підвищити продуктивність та ефективність команди проєкту, спрощує процес управління та підвищує якість виконання робіт, знижуючи ризики невиконання обмежень проєкту за строками та бюджетом. Апробований програмний комплекс може бути також доповнений інструментами Microsoft Dynamics 365 Business Central та Microsoft Viva Goals задля забезпечення гнучкості (agile), що дозволить кожній команді проєкту швидко адаптуватися та впроваджувати інновації.
6
Skrypnyk, S. "Системне управління пріоритетними напрямами розвитку фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 83–87. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.16.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність системного управління пріоритетними напрямами розвитку фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств. При цьому як система з певним набором підвидів, функцій, інструментів розглядається управління та як системні утворення – суб’єкти господарювання. Важливими складниками системного управління визначені функціональне, процесне й управління за центрами відповідальності. Їх залучення є найбільш перспективним щодо пріоритетних напрямів розвитку фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств. Вони дозволяють використовувати спеціальні інструменти, методи та прийоми, адекватні змісту пріоритетних напрямів. При цьому в інформаційно-аналітичному забезпеченні управлінських рішень велика увага приділяється моніторингу та обліку господарської діяльності.
7
Du, Hanyu, and Oksana Mazorenko. "Process management of educational service business model formation." Actual problems of innovative economy and law 2025, no. 2 (2025): 102–5. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2025-2-23.
Full textAbstract:
The article considers the issues of forming a business model of an educational service in transforming the modern educational space, increasing competition among educational institutions, and the actualization of the needs for flexible, innovative approaches to managing educational processes. The topic’s relevance is due to the need to find practical management tools that allow educational institutions to adapt to rapid market changes, improve the quality and attractiveness of educational products, and ensure sustainable competitiveness. One of such tools is process management, which allows for holistic and systematic analysis, modeling, and improvement of key processes that form the basis of the business model of an educational service. The article aims to provide a theoretical justification and develop a methodological approach to managing the formation of a business model of an educational service based on process management principles. The study clarifies the essence and content of the concept of the “business model of educational service”, which is defined as a multidimensional structure that combines economic mechanisms, innovative technologies, effective business processes, and value-oriented educational activities aimed at meeting the needs of students, the labor market and society in the context of digital transformation and global competition. The author’s methodological approach to process management of the formation of an educational service business model is proposed, which involves the isolation of key processes (analysis of consumer needs, design of a value proposition, formation of an educational service, selection of service delivery channels, provision of resources and monitoring of results), determination of their interrelationships, efficiency criteria and management mechanisms. Particular attention is paid to the developed approach’s practical significance. It can be applied in higher and vocational education to increase managerial effectiveness and achieve the institution’s strategic goals. Keywords: Business model, business model of educational service, process approach, educational service, management, business processes, value proposition, value creation.
8
Polinkevych, Oksana, and Viktor Leshchuk. "Process Management of Enterprises on the Basis of Corporate Social Responsibility of Business." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 11, no. 3 (2017): 56–62. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2017-03-56-62.
Full text
9
Небаба, Н. О., М. М. Кучер, В. А. Язіна, Є. Л. Сайгак та Н. О. Головко. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ РЕСТОРАННИМ ПІДПРИЄМСТВОМ". Systems and Technologies 66, № 2 (2023): 132–39. http://dx.doi.org/10.32782/2521-6643-2023.2-66.15.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду сучасного інформаційного забезпечення процесів управління ресторанним підприємством. Досліджено сутність та охарактеризовано систему інформаційного забезпечення процесів управління ресторанним підприємством. Розглянуто складові елементи інформаційного забезпечення в управлінні ресторанним підприємством. Надано класифікацію інформаційних технологій відповідно категорій. Наведено переваги та особливості інформаційного забезпечення процесів управління ресторанним підприємством. Встановлено, що інформаційні технології є невідʼємною частиною ресторанного бізнесу, адже вони сприяють автоматизації та оптимізації процесів управління рестораном, поліпшують комунікацію з клієнтами, забезпечують швидке та зручне обслуговування, підвищують ефективність роботи кухні та дозволяють аналізувати дані для прийняття кращих управлінських рішень. Надано рекомендації щодо ефективного використання інформаційного забезпечення у закладах ресторанного господарства. Доведено, що інформаційне забезпечення управління ресторанним підприємством базується на використанні інформаційних технологій для збору, аналізу та оптимізації різних аспектів бізнесу. Це включає автоматизацію обліку товарів, управління персоналом, контроль за фінансами та взаємодію з клієнтами. Застосування інформаційних систем допомагає ефективніше вирішувати завдання у сфері ресторанного бізнесу. Інформаційне забезпечення ресторану відіграє ключову роль у забезпеченні ефективного та конкурентоспроможного бізнесу і його важливі аспекти включають: облік інгредієнтів та товарів, управління персоналом, фінансовий облік, маркетинг та CRM, технологічні інновації, системи управління замовленнями, автоматизовані системи управління запасами, програмне забезпечення для обліку і звітності, програми захисту від кібератак і збереження конфіденційності даних, а також інші технології, що полегшують роботу. Інформаційне забезпечення сприяє ефективному управлінню всіма аспектами ресторанного бізнесу, що важливо для досягнення успіху у цій галузі.
10
Hrytsiuk, Yu I., та E. A. Nemova. "Особливості управління процесом розроблення вимог до програмного забезпечення". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (2018): 161–69. http://dx.doi.org/10.15421/40280832.
Full textAbstract:
Наведено технологічні особливості управління процесами розроблення вимог до ПЗ та внесення змін до них, методи і засоби яких дають змогу проконтролювати стан їхнього виконання та встановити статус кожної з вимог протягом усіх етапів реалізації програмного проекту. Проаналізовано основні поняття про план виконання завдань програмного проекту та управління процесом його реалізації, що допомогло зрозуміти суть пропонованих методів і засобів здійснення контролю за станом виконання кожного із завдань та відстеження їхнього статусу на усіх етапах реалізації програмного проекту. Виявлено проблеми, які виникають під час управління процесом розроблення вимог до ПЗ, що дає змогу запобігти непередбачені втрати і неприємні інциденти, які можуть виникнути на деяких етапах реалізації програмного проекту. З'ясовано, що більшість виявлених проблем пов'язані насамперед з: плануванням послідовності виконання робіт; контролем за станом виконання робіт; управлінням змінами вимог до ПЗ; відстеженням статусу кожної вимоги. Характер проблем, з якими стикаються IT-компанії при управлінні вимогами до ПЗ, залежить також і від специфіки їхньої діяльності. Досліджено деякі особливості управління вимогами до ПЗ в процесі діяльності компанії його замовника, виконавця та виробника, що дає змогу своєчасно підготувати відповідні плани виконання завдань програмного проекту та ефективно управляти процесом їх реалізації. Встановлено, що на початкових етапах розроблення користувацьких вимог до ПЗ процедура внесення змін має мати незначний ступінь формалізації, яка повинна постійно збільшуватися в міру просування етапів реалізації програмного проекту. Зроблено відповідні висновки та надано рекомендації щодо практичного використання запропонованих методів і засобів управління процесом розроблення вимог до ПЗ.
11
Bondarenko, N. B., та T. O. Hryboiedova. "ПРОБЛЕМA ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-01.
Full textAbstract:
У статті досліджується актуальна проблема сучасності – шляхи підвищення ефективності управління закладом дошкільної освіти. Зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій, надана характеристика понять, на які спираються автори: «управління», «управлінська діяльність», «менеджер освіти», «освітній простір», «освітнє середовище», «ефективність управління», «компетентність» тощо. Окреслено мету статті, яка полягає у визначенні шляхів підвищення ефективності управління дошкільної освіти у сучасному освітньому просторі. У статті використані сучасні нормативно-директивні документи стосовно організації закладу дошкільної освіти, управління освітнім процесом: Базовий компонент дошкільної освіти, Нова редакція та Положення про заклад дошкільної освіти. Розкриті психолого-педагогічні та методологічні основи управлінської діяльності керівника ЗДО. Охарактеризовано основні складники змісту роботи директора закладу та принципи управління: демократизації, децентралізації, гуманізації та людиноцентризму. Особливу увагу приділено вимогам до сучасного управлінця. У дослідженні виділено основні напрямки роботи керівника: робота з педагогічним колективом та обслуговуючим персоналом; створення досконалої матеріально-технічної бази; удосконалення предметно- розвивального освітнього середовища; планування; контроль; підготовка дошкільного закладу до нового навчального року; проведення літньої оздоровчої компанії; робота з батьками та охорона життя і здоров’я, створення безпечних умов життя. Виділено важливі фактори підвищення ефективності управління ЗДО: представлена виважена стратегія спілкування; партнерська взаємодія колективу закладу освіти і батьків; формування іміджу дошкільного закладу. Особливу увагу приділено впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську діяльність, що позитивно сприяє переходу на новий якісний рівень всіх структурних компонентів ЗДО. Значна увага приділена використанню кваліметричного підходу в управлінні та необхідності керівнику володіти міжнародною методикою ECERS-3, використання якої надає можливість якісно оцінити освітній процес ЗДО. Проаналізовано значення володіння елементами етикету, поведінковою культурою для підвищення авторитету, покращенню стилю у спілкуванні. Визначено значення комунікативних, сугестивних, перцептивних вмінь управлінця. Особливо важливою є асертивність поведінки як складової частини управлінського потенціалу керівника. Охарактеризовані технології «тайм-менеджмету» та «лідерства-служіння» в управлінні ЗДО. Зроблено висновки та надано бібліографічний список.
12
Павловський, М. В., та А. В. Корюгін. "УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА". Цифрова економіка та економічна безпека, № 6 (06) (29 травня 2023): 41–45. http://dx.doi.org/10.32782/dees.6-8.
Full textAbstract:
У статті висвітлено особливості управління якістю транспортно-логістичних процесів підприємств. Проаналізовано значення індексу ефективності логістики в Україні у 2016, 2018 та 2023 роках. Проаналізовано обсяги перевезених вантажів за видами транспорту в період 2018 2021 років, а також за січень 2022 року. Виділено операції, які має включати управління якістю транспортно-логістичних процесів підприємства. Розкрито проблеми, які дасть можливість вирішувати сформована система управління якістю транспортно-логістичних процесів підприємства. Визначено, що важливе значення в управлінні якістю транспортно-логістичних процесів підприємства посідає дотримання стандартів ISO. Висвітлено переваги управління якістю транспортно-логістичних процесів підприємства на основі впровадження стандартів ISO.
13
Мартишин, Денис. "РОЛЬ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ ПРОЦЕСАХ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ". Public management 17, № 2 (2019): 188–99. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-188-199.
Full textAbstract:
Висвітлено роль Православної Церкви України у зміцненні процесів державності та єднання українського народу у контексті політич- них, економічних та культурних змін у житті України. Проаналізовано ре- альні проблеми та можливі шляхи духовного єднання українського народу, а також головні аспекти державотворення у вітчизняній богословській і полі- тологічній думці. Обґрунтовано, що діалог Української Християнської Цер- кви та суспільства постійно буде базисним елементом суспільного розвитку та платформою процесів демократизації в Україні.
 З точки зору соціального вчення церкви, можна дійти висновку, що са- моорганізаційні духовні та соціальні процеси, які відбуваються на рівні цер- ковних парафій горизонтальних зв’язків, ефективно впливають на розвиток процесів державотворення та громадянського суспільства в Україні. Зважаю- чи на ситуацію загалом, виникає потреба переглянути позиції щодо напрямів подальшого розвитку діалогу церкви та держави у процесі державотворення, акцентуючи увагу на мотивації самоорганізаційних процесів в управлінні на рівні церковних громад, на потенційних можливостях співпраці інститу- тів церкви, держави та громадянського суспільства в духовній, культурній, освітній сферах, на досягненні паритету на рівні вертикально-горизонталь- них зв’язків з метою збалансування інтересів суб’єкта та об’єкта державного управління.
 Визначено, що для налагодження тісних взаємовідносин держави і церкви у процесах державотворення в управлінні потрібна не локальна і не фрагмен- тарна, а постійна та стійка суспільна самоорганізація церковних парафій (со- ціальне служіння, освіта, виховання, проповідь, спілкування) у поєднанні з ефективним державним управлінням. Слід також зважити на ту обставину, що на рівні церковного життя Православної Церкви України та формуван- ня соціального вчення церкви потрібно сформувати загальне уявлення щодо подальшого розвитку взаємовідносин держави та церкви в управлінні.
14
Олійник, Віталій, and Олег Денисов. "THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASIS OF MANAGEMENT OF PRODUCTION PROCESSES OF ENTERPRISE." "Scientific notes of the University"KROK", no. 1(73) (March 30, 2024): 166–73. http://dx.doi.org/10.31732/2663-2209-2024-73-166-173.
Full textAbstract:
У статті досліджено теоретично-методичний базис управління виробничими процесами підприємства. Актуальність теми проведеного дослідження визначається тим, що на сучасних етапах економічного розвитку, ризиків, невизначеності та динамічності ринкового середовища питання ефективного управління виробничою операційною діяльністю підприємств набуває вагомого значення, оскільки саме впровадження нових технологій та удосконалення процесів виробництва продукції, послуг стають визначальними чинниками зростання як цінової так і технологічної конкурентоспроможності продукції чи послуг підприємства на ринку, визначають його прибутковість і перспективи майбутнього розвитку. Відповідно до вище зазначеного питання дослідження теоретично-методичного базису управління виробничими процесами підприємства є актуальним для впровадження подальших наукових досліджень і має не лише теоретико-методичне, але й практичне значення. Метою статті є дослідження теоретично-методичного базису управління виробничими процесами підприємства. Методологічною основою дослідження стали методи наукового пізнання: аналізу та синтезу, порівняння; а також процесний, системний, динамічний, функціональний, кількісний, якісний, суспільно-організаційний, відтворювальний, програмно-цільовий, нормативний, інституційний, системно-синергетичний наукові підходи. Отримані наукові результати полягають у дослідженні та виявленні впливу та дії процесного та системного наукових підходів як базових в управлінні виробничими процесами підприємства, впровадження яких передбачає: формування алгоритму управління виробничим потенціалом підприємства з визначенням мети виробничої діяльності; обгрунтування основних напрямів виробництва; оцінку використання виробничого потенціалу за системою показників; аналіз показників; розробку рекомендацій щодо зростання ефективності управління виробництвом; забезпечення контролю реалізації заходів. Таким чином, зазначені наукові підходи мають не лише широке теоретично-методичне застосування, але й забезпечують організацію розробки та впровадження механізму управління виробництвом. Перспективи подальших досліджень полягають у необхідності розбудови процесно-орієнтованої системи управління, головним завданням якої є формування механізмів взаємодії між структурними підрозділами, виконавцями (власниками процесів), як при управлінні підприємством, так і у його співпраці із контрагентами-партнерами зовнішнього середовища та впровадженні інтегруванні сучасних інноваційних технологій в операційній діяльності і управлінні виробничими процесами загалом, що забезпечить зростання ефективності та конкурентоспроможності підприємств.
15
Корнієвський, Сергій. "Використання методології державного управління у дослідженні процесів регіонального розвитку". Public administration aspects 9, № 4 (2021): 50–60. http://dx.doi.org/10.15421/152137.
Full textAbstract:
В статті зазначається, що дослідження процесів розвитку регіонів передбачає використання загальнонаукової методології, методології міждисциплінарного рівня, методології науки «державне управління» та методології наукового дослідження регіонального розвитку.
 Метою статті є проаналізувати основні складові методології державного управління та надати пропозиції з її практичного використання у дослідженні процесів регіонального розвитку.
 З врахуванням того, що методологія державного управління характеризується значним проблемним полем існує необхідність розв’язання багатьох проблем: створення та розвиток категорійного апарату державного управління; формулювання принципів державного управління; визначення норм пізнавальної, оцінної та практичної діяльності в державному управлінні; дослідження системи цінностей, їх зміни та ролей в державному управлінні; вивчення парадигмальності державного управління; аналіз теоретичного напрацювання державного управління; обґрунтування методів державного управління, їх специфіки; забезпечення цілісності пізнавальної та практичної методологій, їх відкритості для методологічних інновацій.
 Визначено, що структура методології державного управління складається з принципів, категорій, норм, цінностей, парадигм, теорій та методів. Теорії і концепції щодо регіонального розвитку базуються на тому, що досягнення високих соціально-економічних показників значною мірою залежить від якості управління, а не ресурсного потенціалу. Відрізняючись за фундаментальними підходами, теорії і концепції пропонують різні механізми впливу на стан територій з урахуванням розміщення економічних об’єктів, їх взаємодії із зовнішнім середовищем, взаємодії і партнерства на місцевому рівні, людського потенціалу та ін. Автором надана сутність зазначених теорій та концепцій.
 На думку автора методологія наукового дослідження регіонального розвитку має об’єднати наступні методи: інституційний, системний, соціологічний, історичний, діалектичний, структурно-функціональний, статистичний, ситуаційний, аналіз і синтез, порівняльний аналіз, індукція і дедукція, картографічний, моделювання, вимірювання, описання, узагальнення, спостереження, аналіз документів та ін. В роботі запропоновано практичне використання зазначених методів в дослідженні процесів регіонального розвитку.
16
Шевчук, Ірина, Лариса Федоришина та Любов Шевчук. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ЗНАННЯМИ: ТЕНДЕНЦІЇ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Сталий розвиток економіки, № 2 (53) (30 квітня 2025): 341–49. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-53-47.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню ролі інформаційних технологій в управлінні знаннями та аналізу їхнього впливу на ефективність бізнес-процесів, наукової діяльності та освітнього середовища. Визначено, що основними способами використання інформаційних технологій в управлінні знаннями є: системи управління знаннями, платформи для спільної роботи, електронні бібліотеки та архіви, системи управління навчанням, бази знань, інструменти управління проєктами, інструменти обробки та аналізу даних, системи штучного інтелекту та машинного навчання, соціальні мережі та комунікаційні платформи. Охарактеризовано роль соціальних мереж та штучного інтелекту в процесах управління знаннями та окреслено основні ризики, які пов’язані з їхнім використанням. Узагальнено соціально-економічні вигоди компаній від використання інформаційних технологій в управлінні знаннями.
17
Хитрова, Ольга. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ТА РЕСУРСІВ В УПРАВЛІННІ БУДІВНИЦТВОМ". Сталий розвиток економіки, № 1 (52) (21 лютого 2025): 137–43. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-52-19.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання операційної оптимізації в управлінні будівництвом, особлива увага приділяється промисловим проектам. Досліджуються різні аспекти, зокрема аутсорсинг, грамотне управління ресурсами, аналіз життєвих циклів проєктів і оцінка управлінських здібностей. Новим внеском є синтез цих різноманітних аспектів у цілісний підхід, спрямований на подолання складнощів, притаманних проєктам промислового будівництва. Основна наукова проблема, що розглядається, полягає в підвищенні операційної активності за одночасного забезпечення рентабельності та своєчасної реалізації проєкту в динамічних і складних умовах будівництва. Ідеї, викладені в статті, не тільки показають вдосконалення практики управління проектами, а й створюють сприятливе середовище для майбутніх досліджень і досягнень у сфері оптимізації управління будівництвом.
18
Netepchuk, V. V. "ПРОЦЕСНИЙ ПІДХІД У ПОБУДОВІ КОРПОРАТИВНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2020): 112. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202012.
Full textAbstract:
Метою написання статті є обґрунтування послідовності розробки корпоративних систем управління проєктами як інструменту проривного і еволюційного вдосконалення, розвитку бізнесу та організації. У статті узагальнено основні підходи застосування процесного підходу у побудові корпоративних систем управління проєктами шляхом інтегрування процесів організації, що створює можливість знизити невизначеність у прийнятті рішень, зменшити трансформацію інформації за етапами її обробки та передачі. Автор пропонує модель управління підприємством, що працює за позамовними технологіями, як сукупністю основних, ресурсозабезпечуючих, оціночних та контрольно-вимірювальних бізнеспроцесів, у які інтегровано процес «управляти проєктами» із врахуванням рекомендацій і вимог настанови «Керівництво до бази знань з управління проєктами». Розглянуто можливості підвищення ефективності бізнесу і систем управління за рахунок утвердження у менеджменті документованих стандартів у формі корпоративної системи управління проєктами. Розробка і адаптація корпоративних систем управління на основі процесного підходу до менеджменту створює можливості системного запровадження проєктного менеджменту в організації бізнесу та управлінні; розвиває потенціал організації у підвищенні задоволеності замовника; зосередженості на дослідженні та визначенні докорінних причин невідповідностей у результатах діяльності за подальшого виконання запобіжних і коригувальних дій; підвищеного врахування як поступового, так і проривного поліпшення; збільшує можливості використання набутих знань персоналом для поліпшення.
19
Пержун, Володимир. "ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 143–48. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.25.
Full textAbstract:
Сучасний етап управління суспільством і державою складний, неоднозначний, до того ж перебуває і зна- ходиться на етапі серйозних змін українського соціуму в усіх сферах суспільного життя. Він потребує нових підходів модернізації управління, розуміння історично глибинних, найважливіших, вирішальних проблем управління та з’ясування ролі в цій стратегічній роботі управлінської культури. Шляхи розвитку й структурні зміни управління всіх рівнів торкнулися й державного управління, що поступово має трансформуватися в більш відкрите в діалозі з громадянським суспільством, має ставати публічним. Окреслені зміни й перетворення зумов- люють і сприяють процесам результативного підходу до проблем досліджень історії та сучасних напрямів фор- мування, розвитку, осмислення управлінської культури. Найбільше цей процес пов’язаний із реальним життям суспільства, держави, владних структур, інститутів громадянського суспільства, дієвої соціальної співпраці держави і громадянського суспільства тощо. Власне від названих чинників істотно залежали й залежать фор- мування складових ознак і якостей управлінської культури, її місце і роль у державному (публічному) управлінні. Усвідомлюємо, що управлінець, який починає виконувати управлінську роботу, вже має деякі сформовані якості управлінської культури. Її формування, а надалі розвиток, становлення та утвердження відбуваються в різноманітних соціокультурних обставинах, соціальному оточенні, у відносинах із колегами, керівництвом, загалом соціумом. До того ж сучасні процеси формування управлінської культури мають як організований, так і стихійний характер. А власне від цих обставин істотно залежить професійна діяльність і робота публічного управлінця. Ми розуміємо управлінську культуру як соціально-політичний та державно-управлінський феномен, навіть більше, вона в процесі свого історичного формування й розвитку структурувалася в самодостатній суспільно-державний інститут, який має вплив на управлінську політику державою, суспільством, різноманітними колективами, територіальними громадами і т. д. Таким складним питанням історії і сучасним перспективам формування та дієвості управлінської культури в публічному управлінні присвячена ця стаття.
20
Kropivnicka, V. B. "МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ОПТИМИЗАЦИИ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССОМ БУРЕНИЯ СКВАЖИН". Научный взгляд в будущее, № 06-01 (12 листопада 2017): 57–68. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-01-013.
Full textAbstract:
Проведено аналіз методичних підходів до оптимізації управління процесом буріння свердловин. Визначено джерела і види невизначеності, у широкому діапазоні яких має функціонувати система управління. Запропоновано для визначення проблеми оптимізації управлін
21
Oleksenko , R., та V. Voronkova. "ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ КЛАСИФІКАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ТА АДМІНІСТРУВАННІ: ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІЙНИЙ АПАРАТ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (2020): 82–90. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.09.
Full textAbstract:
Виявлено напрями покращання якості організації публічного управління та адміністрування, що зводиться до завдання програмування розвитку його системотворчих структур. Розкрито онтологію ієрархії структури соціального процесу, що реалізується в політичній сфері життєдіяльності суспільства. Сформовано класифікацію соціальних процесів, в основі якої більш складні, середні й малі масштаби соціальних процесів, які подано в моделях таксонами різного рівня, що важливо використовувати в управлінській діяльності на всіх рівнях. Обґрунтовано поняттєво-категорійний апарат формування моделі класифікації соціальних процесів у публічному управлінні та адмініструванні, виражений поняттями “таксон”, “аутопоезис”, “ієрархія”. Дослідження про формування моделі класифікації соціальних процесів у публічному управлінні та адмініструванні та її понятійно-категорійний апарат становлять практичну цінність для управлінців усіх рівнів, розкриваючи інноваційний підхід до публічного управління та адміністрування, в основі якого покращання якості, результативності та дієвості.
22
Матвєєнко, Ірина Володимирівна. "АСПЕКТИ ПРОЯВУ ЕКОНОМІЧНОГО ВПЛИВУ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 2 (24 червня 2024): 19–24. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.2.3.
Full textAbstract:
У статті виокремлено аспекти прояву економічного впливу в публічному управлінні в зарубіжних та українських наукових розвідках, продемонстровано їх відмінність. В зарубіжних дослідженнях відзначається, що всі сфери, які підпадають під публічне управління характеризуються наявністю економічних впливів, до яких відносять: державні фінанси; систему планування; програмування та бюджетування; економічне планування; управління державними підприємствами тощо. Зроблено наголос, що формулювання та реалізація урядових планів і політики економічного розвитку містить оцінку економічних наслідків та масштабу економічного впливу. Визначено, що одним із аспектів економічного впливу в публічному управлінні є участь держави в економічному розвитку. В українських дослідженнях аспекти прояву еконо- мічного впливу в публічному управлінні розглядаються з різних позицій: площині механізмів державного регулювання економіки; використання різних способів впливу в процесі організації державного регулювання економіки на основі правових, адміністративних та економічних методів; інструментів державного впливу на об’єкт управління. Економічний вплив в державному управлінні розглядається в контексті формування та реалізації механізмів державного управління в окремих сферах. Виявлено вплив глобалізації на державне управління інвестиційним процесом, до складових якого віднесено деструктивний та конструктивний вплив рушійних сил на суспільний розвиток. Наголошено, що в межах економічної моделі виокремлюються внутрішні та зовнішні чинники впливів та зроблено наголос на відмінності їх розуміння у науковому вимірі. З’ясовано, що вплив якості публічного управління на економіку співвідносять з низкою теорій: публічного управління; суспільного вибору та політичної економії; державних витрат; нова інституціональна економічна теорія; теорія зростання; неокласична модель зростання; концепція «економіка впливу».
23
Покровець, Назарій, та Богдан Депутат. "Аналіз бізнес процесів інформаційної системи для управління персоналом приватного підприємства". InterConf, № 28(137) (20 грудня 2022): 15–19. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.12.2022.002.
Full textAbstract:
Актуальність теми. На жаль в нашій державі поняття управління персоналом стало розвиватись набагато пізніше ніж у інших країнах Європи. Звичайно дуже довгий термін в організаціях було закарбоване правило: керівник відділу піклується про свої підопічних. Проте, як показала практика, дана система призводила до втрати мотивації та ефективності у співробітників. На даний момент впровадження розумної системи управління персоналом є актуальним і відкритим питанням кожної компанії. Мета роботи. Аналіз сучасних бізнес процесів управління персоналу. Та дослідження впливу автоматизації цих процесів на ефективність та продуктивність. Висновки. Хочу наголосити, що кожен працівник унікальний по своєму і здатний допускати помилки, тому потреба в правильному та ефективному управлінні персоналом завжди буде на першому плані. Дання стаття висвітлює основні проблеми у організації бізнес-процесів на підприємстві. Описує важливість впровадження достойної винагороди за виконану роботу співробітниками на підприємстві та вплив заробітної плати на ефективність та продуктивність кадрів.
24
Андрусів, Уляна Ярославівна, Анжела Олексіївна Черчата та Галина Олексіївна Зелінська. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 2(26) (31 грудня 2022): 43–52. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2022-2(26)-43-52.
Full textAbstract:
Встановлено, що бізнес-процеси є основою, на якій базується процесно орієнтоване управління підприємств на інноваційних засадах. Доведено, що для ефективного управління бізнес-процесами на інноваційних засадах необхідно проводити моніторинг та оцінювання їх стану, оскільки будь-які зміни в умовах або результатах функціонування бізнес-процесів можна визначити лише тоді, коли існують відповідні критерії та методики їх виміру. В статті представлено концептуальні засади щодо оцінювання бізнес-процесів підприємств в контексті інноваційного управління соціально-економічними системами. Процесний підхід вимагає від керівництва підприємства дій, що передбачають адаптацію до змін та, як наслідок, вдосконалення бізнес-процесів. Запропонована концепція передбачає виявлення «вузьких» місць певних бізнес-процесів шляхом розрахунку середньозважених, інтегральних та узагальнюючого показників результативності та ефективності. Це дозволяє здійснити оцінку стану як певних операційних бізнес-процесів підприємств, так і їх сукупності та встановити пріоритетність управлінських дій щодо їх удосконалення. Доведено, що дієвим і актуальним засобом досягнення поставленої мети є процесний підхід, який орієнтує діяльність підприємства на бізнес-процеси, а систему управління ним – на управління кожним бізнес-процесом окремо та їх сукупністю в цілому та/чи в межах певних проектів, що реалізують підприємства. Оцінка результативності та ефективності бізнес-процесів за означеними критеріями і показниками дозволяє в конкретний момент часу відстежувати поточну діяльність підприємства та оцінювати ефективність його функціонування. Розрахунок показників результативності та ефективності окремих бізнес-процесів і сукупності цих бізнес-процесів в цілому дозволяють отримувати і агрегувати дані про міру досягнення цілей як окремих бізнес-процесів, так і синергетичних цілей сукупності цих бізнес-процесів. Інформація про результативність та ефективність виконання бізнес-процесу є основою для прийняття управлінських рішень керівництвом та використовується для оперативного контролю бізнес-процесів, аналізу і вдосконалення діяльності підприємства на інноваційних засадах.
25
Пархоменко-Куцевіл, Оксана. "ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, № 8 (11 липня 2024): 98–106. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6246-2024-8-98-106.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано використання технологій штучного інтелекту у системі управління персоналом публічної служби України. Зазначено, що нові інструменти із застосуванням технологій штучного інтелекту здатні аналізувати та вибудовувати алгоритми, що сприяють не тільки рекрутингу кандидатів, що найбільш підходять на вакантні посади, але й запобіганню звільненню цінних працівників за рахунок аналізу взаємозв’язків, контролю показників професійного вигоряння та рівня лояльності до організації. Проведені дослідження щодо впровадження та використання штучного інтелекту в HR-процесах дозволяють обґрунтувати перспективність застосування даних технологій в управлінні. Інновації є ключовим елементом суспільств знань і істотно трансформують усі сторони його життя. Навчання стає ключовою цінністю суспільств знання. В цій ситуації ускладнюється оцінка пізнавальних здібностей людини. Використання штучного інтелекту в системі управління персоналом публічної служби має як позитивні, так і негативні наслідки. Взаємодоповнюючої взаємодії людини та «машини» можна досягти за рахунок коректної постановки управлінських завдань та підбору відповідних їм технологічних можливостей. Важливо знайти баланс між автоматизацією із застосуванням штучного інтелекту та ручним управлінням процесами, а також мінімізувати негативний вплив нових технологій на соціальну стійкість суспільства. Розглянуті варіанти застосування штучного інтелекту в основних напрямках управління персоналом системи публічної служби, зокрема: рекрутмент персоналу системи публічної служби, кадрове адміністрування, адаптація фахівців, система оцінювання публічних службовців, система навчання, підвищення кваліфікації, розвиток персоналу системи публічної служби, система стимулювання персоналу, запобігання вигоранню та звільненню співробітників, HR-брендинг системи публічної служби. Крім того, у дослідженні були проаналізовані основні ризики, які суттєво стримують процес повної заміни людського інтелекту штучним у сфері управління персоналом публічної служби.
26
Sobchuk, V. "МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ НА ВИРОБНИЧОМУ ПІДПРИЄМСТВІ З ФУНКЦІОНАЛЬНО СТІЙКИМ ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (2019): 84–91. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.084.
Full textAbstract:
В роботі проводиться аналіз існуючих методик щодо управління промисловим підприємством. Найбільш відомими з них є такі нормативні документи управління: MRP II (Manufacturing Resource Planning), ERP (Enterprise Resource Planning), APS (Advanced Planning & Scheduling Systems) і MES (Manufacturing Execution Systems). Наводяться основні переваги та недоліки вказаних систем управління. Проведений аналіз вказує на необхідність створення систем управління нового покоління, яка тісно пов'язане з розвитком методики створення єдиного інформаційного простору підприємства і інтегрованих моделей для автоматизованих систем управління підприємством. Запропонована методика, що ґрунтуються на системному підході, який містять формалізований описи всієї сукупності виробничих та бізнес процесів; матеріальних об'єктів та ресурсів, що задіяні в оперативному управлінні виробництвом і його конструкторській та технологічній підготовці. Зазначена методика створення єдиного інформаційного простору підтримується відповідними базовими інформаційними технологіями, що забезпечують: реінжиніринг бізнес-процесів оперативного управління та технічної підготовки виробництва з метою забезпечення переходу від функціонально-орієнтованої до процесної організації управління підприємством; опис і візуальне представлення електронної структури виробу й надання йому статусу стандарту підприємства; управління бізнес-процесами оперативного планування і технічної підготовки виробництва з використанням електронної структури виробу, спрямоване на підтримку функціональних задач APS, MES, PLM-систем. Зокрема, в роботі розглянута математична модель технологічного процесу на промисловому підприємстві. Вводиться поняття та умови функціональної стійкості технологічного процесу на промисловому підприємстві. Вказуються критерії функціональної стійкості технологічного процесу
27
Бялошицький, М. О. "ЦИФРОВІЗАЦІЯ HR-ПРОЦЕСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (75) (27 вересня 2024): 7–12. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/75-1.
Full textAbstract:
Підхід до цифровізації HR-процесів включає різноманітні цілі, які визначаються специфікою бізнесу та потребами його клієнтів. Автором розглянуто ключові переваги цифровізації HR-процесів, які полягають у наступному: високий рівень конкурентоздатності, спрощення роботи з масивом інформації, економія коштів, позитивне ставлення до іміджу підприємства. Зазначено, що для успішного використання цифрових технологій у управлінні персоналом необхідно акцентувати увагу на розвитку навчальної культури та технологічних компетенцій персоналу. Автором відмічено, що у найближчому майбутньому очікується дефіцит цифрових талантів у всьому світі. Найбільшою проблемою стає не навіть кібербезпека або обсяг інвестицій, а саме нестача кваліфікованих кадрів, які можуть адаптувати, впроваджувати, навчати та оптимізувати процеси, побудовані на нових технологіях. Одним з ключових факторів, який впливає на темпи розвитку цифровізації HR-процесів на підприємстві, є інституційне середовище. Це охоплює державну політику, законодавчу та нормативну базу, фіскальні інструменти. Розглядаючи порівняння класичної парадигми управління персоналом і цифровізованих HR-процесів, автором статті виокремлено наступні відмінності: головний ресурс, тип завдань для персоналу, розподіл праці, стиль управління, сфокусованість, використання технологій. На основі проведених досліджень виокремлено три основні напрями цифровізації HR-процесів: цифрова робоча сила, цифрове робоче місце, цифровий HR.
28
КИЄНКО-РОМАНЮК, Лариса, та Володимир ЗАЯЧКОВСЬКИЙ. "ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ЗАКЛАДОМ ЗАРАДИ ПРОСУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування», № 2 (24 жовтня 2022): 40–46. http://dx.doi.org/10.32782/2786-5681-2022-2.05.
Full textAbstract:
Анотація. Метою статті є аналіз підходів до визначення місця і значення публічного управління закладом освіти в просуванні соціально-інноваційних процесів. Нормативна система, а в ній і способи розуміння основних для такої проблеми понять можуть не лише стати ключем до кращого розуміння явищ, що відбуваються в освітніх організаціях, але й дати новий імпульс діям, що здійснюються у сфері управління ними. Перший принцип – тісна взаємодія з громадою як власником. Тобто всі рішення у сфері освіти підпорядковані виключно одній меті – розвитку громади. Другий – необхідність врахування специфіки освіти як галузі. Часто складно підібрати навіть однозначні та прості еквіваленти для дефініцій, які використовуються в управлінні організаціями поза сферою освіти. І третій – різноманітність підходів до питань управління. Зокрема, прийняття суспільно-культурної перспективи як підходу до управління закладом освіти. Це далеко не повний спектр психологічних підходів до публічного управління закладом освіти задля просування соціально-інноваційних процесів. У контексті зазначеного пропонуємо спиратись на концепцію організаційної культури Г. Хофстеде. Вона представлена рівнями організаційної культури, зокрема колективного – індивідуального, та визначення, що вони формуються в процесі взаємодії членів спільноти (колективу, громади тощо) і передаються від старших до молодших, наприклад, учням від учителів, молодим учителям від професійних, новопризначеним директорам шкіл від досвідчених колег.
29
КРЕМНЬОВ, Володимир, та Андрій ШАМАТРІН. "ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ СИСТЕМИ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ АГРАРНИХ ВИРОБНИЦТВ". Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, № 2 (31 липня 2024): 68–78. http://dx.doi.org/10.32782/it/2024-2-9.
Full textAbstract:
Актуальність. Системи комп’ютерного контролю на основі Інтернету речей (IoT) націлені на підвищення врожайності та стійкості сільського господарства завдяки точному моніторингу аграрних параметрів і ефективному управлінню ресурсами. Мета. Розробити імітаційну модель системи комп’ютерного контролю технологічних процесів аграрних виробництв для підвищення ефективності та сталого розвитку аграрних процесів. Об’єкт дослідження. Технологічні процеси в аграрних виробництвах, включаючи моніторинг стану культур, ґрунту та кліматичних умов за допомогою IoT-сенсорів і обчислювальних модулів. Предмет дослідження. Комп’ютерна модель для моніторингу та управління аграрними параметрами, яка використовує датчики для збору даних, їх первинну обробку та індикацію. Висновки. Розроблено імітаційну комп’ютерну модель ефективного збору та обробки аграрних даних та підтверджено її придатність для сільськогосподарських проєктів. Ця модель ергономічно налаштовується, може бути розширена для додаткових функцій, забезпечуючи точний моніторинг та управління аграрними параметрами.
30
Українська, Л. О., та Н. І. Шифріна. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 87 (31 жовтня 2024): 137–44. https://doi.org/10.18664/btie.87.322637.
Full textAbstract:
Висвітлено сучасні тенденції теорії та практики в державному та муніципальному управлінні. Узагальнено проблеми, що існують у цій галузі дослідження, виявлено причини їх виникнення та позначено контури їх можливого вирішення. На основі проведеного порівняльного аналізу трактування надо узагальнене визначенняпоняття«публічне управління» як взаємодії державних, муніципальних та громадських організацій з метою вирішення суспільних проблем. Обгрунтовано необхідність участі суспільства, його організацій та інституцій в процесах управління на всіх рівнях суспільної іерархії. Обгрунтовано необхідність включення участі громадських організацій, експертного співтовариства в управлінські процеси формування системи публічного управління. Систематизовано основні елементи і висвітлено особливості управління державною власністю. Узагальнено проблеми, що накопичуються в публічному управління, виділено протиріччя, вирішення яких сприятиме підвищенню управлінських процесів.
31
ТАРАНИЧ, Андрій, та Дмитро ПЕЛЕХАЦЬКИЙ. "ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОЦЕСАХ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ". Economy of Ukraine 67, № 1(746) (2024): 54–65. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2024.01.054.
Full textAbstract:
Досліджено тенденції розвитку і можливості використання штучного інтелекту в процесі стратегічного управління компанією в кризових умовах для стабілізації і збереження конкурентоспроможності бізнесу. Проаналізовано сфери застосування і місце штучного інтелекту в управлінні бізнес-процесами, вплив інновацій, що використовують машинне навчання, на стратегічній аспект діяльності компанії для формування рекомендацій щодо забезпечення конкурентних переваг і оптимізації використання обмежених ресурсів.
 На основі проведеного аналізу доведено позитивний вплив упровадження інновацій на рентабельність бізнесу. Визначено основні переваги технологій на основі штучного інтелекту і драйвери їх розвитку. Розглянуто використання штучного інтелекту для предикативного аналізу з метою подальшого використання результатів у стратегічному управлінні й реалізації діяльності компанії. Проаналізовано можливості штучного інтелекту щодо оптимізації діяльності фахівців сфери маркетингу й управління. Визначено можливості дослідження конкурентних ринків і поведінкових аспектів клієнтів компанії за допомогою штучного інтелекту на основі Big Data, описано синергію технології з сучасними CRM-системами. Окреслено переваги використання штучного інтелекту при розширенні діяльності компанії завдяки можливостям технологій на основі штучного інтелекту і машинного навчання забезпечувати високо персоналізований позитивний клієнтський досвід взаємодії з компанією, навіть у мінливих умовах. 
 Особливу увагу приділено основним способам використання штучного інтелекту при реалізації бізнес-моделі підприємства в кризових умовах. Проаналізовано процеси і принципи інтеграції штучного інтелекту в діяльність підприємства, визначено показники якості даних для мінімізації ризиків упровадження інновацій і умови ефективного використання даних технологій з метою формування конкурентних переваг, які дозволять швидко адаптуватися при негативному впливі зовнішнього середовища на сформовані бізнес-процеси.
32
Королюк, Н. О., О. М. Чекунова, О. П. Черній, Є. В. Тютюнник та В. В. Савченко. "Сучасний підхід щодо автоматизації процесів прийняття рішень по управлінню винищувальною авіацією за допомогою використання системи цільових установок". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 79–84. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.11.
Full textAbstract:
У статті пропонується сучасний підхід щодо автоматизації процесів прийняття рішень по управлінню винищувальною авіацією (ВА) на основі використання системи цільових установок та обґрунтована доцільність використання інтелектуальної системи, яка здатна вирішувати логічні та розрахункові задачі для прийняття ефективного рішення. Для формалізації задач управління ВА пропонується використовувати комбіновані моделі – структури цільових установок з урахуванням мережевої моделі представлення знань, в результаті отримувати значення функції приналежності на будь-якому рівні ієрархічної структури цільових установок. Отримані результати дозволяють підвищити ефективність управління ВА.
33
П’ятницька, Г. Т., М. Б. Шевчун та К. В. Яцишина. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА ТОРГІВЛІ: ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 18–26. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-03.
Full textAbstract:
У статті поставлена мета, відповідно до якої заплановано розвинути наукові підходи до орга-нізації інформаційного забезпечення управління логістичними процесами на підприємстві торгівлі. Для досяг-нення поставленої мети були використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Основні ре-зультати дослідження, презентовані у статті, свідчать, що було удосконалено понятійно-категорійний апа-рат теорії менеджменту та концепції логістичного менеджменту. На основі даних результатів проведеного порівняльного аналізу дефініцій понять “інформаційне забезпечення”, “інформаційне забезпечення управлін-ня”, “інформаційне забезпечення логістики” та виділення загальнонаукового, менеджерського і логістичного підходів до визначення суті інформаційного забезпечення запропоновано ввести до наукового обігу поняття “інформаційне забезпечення управління якістю логістичних процесів”. Обґрунтовано, що з позицій теорії ме-неджменту під ним варто розуміти сукупність інформаційних даних, засобів і програмних продуктів їх збору та / або обробки, що необхідні для забезпечення результативного управління якістю логістичних процесів. У ході дослідження набула подальшого розвитку концепція цифрового менеджменту шляхом розробки та обґру-нтування наукового підходу до організації інформаційного забезпечення управління якістю логістичних проце-сів підприємства торгівлі. Побудовано економіко-математичну модель, застосування якої на практиці дозво-ляє удосконалити систему управління підприємством у частині створення передумов для належного інформа-ційного забезпечення розробки і прийняття управлінських рішень щодо логістичних процесів та підвищення рівня їх якості. Обґрунтовано, що під організацією інформаційного забезпечення управління якістю логістич-них процесів підприємства доцільно розуміти організаційну діяльність, що пов’язана зі створенням та по-дальшим розвитком інформаційної системи підприємства, робота якої спрямована на мінімізацію витрат у процесі формування інформаційних потоків, що необхідні для прийняття і реалізації результативних управлін-ських рішень щодо якості логістичних процесів. Зроблено висновок, що для формування якісного інформаційно-го забезпечення потрібно створювати та розвивати спеціальні банки даних (зокрема, показників якості різних логістичних процесів та методів їх розрахунку; вхідних даних для проведення розрахунків вищезазначених по-казників; методів прийняття управлінських рішень щодо альтернативних логістичних стратегій підприємст-ва торгівлі на основі показників якості його логістичних процесів тощо). Результати дослідження сприяти-муть подальшому розвитку цифровізації бізнес-процесів на підприємствах торгівлі (передусім цифровізації управління якістю логістичних процесів цих підприємств) та можуть бути використані для розробки іннова-ційних наукових підходів до вибору логістичних стратегій.
34
СПІЦИНА, Ангеліна. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 2 (25 червня 2024): 127–37. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2024-12-16.
Full textAbstract:
Визначено, що на сучасному етапі розвитку управління персоналом на підприємствах транспортної системи притаманні такі проблеми, як недостатня дієвість управління трудовим колективом, низький рівень до обґрунтування і розробки кадрової політики, низька ефективність заходів щодо наймання персоналу, відсутність систематичного і кваліфікованого оцінювання персоналу, низький рівень забезпечення соціального партнерства та оцінювання ефективності управління персоналом тощо. Доведено, що через підвищення ролі персоналу у сфері транспорту, принциповими змінами у змісті праці, викликаними застосуванням нової техніки, технологій і методів виробничої діяльності, зріс інтерес до персоналу, першорядними стали функції забезпечення безперервності надання послуг та обслуговування в транспортної галузі, які потрібно удосконалити і в управлінні персоналом. Концептуальна система управління персоналом транспортної галузі на сучасному етапі передбачає сильну, адаптивну та організаційну корпоративну культуру, яка б стимулювала розвиток атмосфери взаємної відповідальності найманого працівника та роботодавця, бажання всіх працівників, щоб підприємство було успішним за рахунок підтримки ініціативи на всіх рівнях організації, постійних технічних і організаційних нововведень, відкритого обговорення всіх проблем. Варто зазначити, що євроінтеграційні процеси в Україні сприятимуть розвитку транспортної галузі у середньо-та довгостроковій перспективі розвитку. Активізується залучення інвестицій, підвищиться конкурентоспроможність підприємств, що сприятиме виходу на новий для українських підприємств - світовий ринок. Євроінтеграційні процеси в Україні є основною інвестицією в майбутнє.
35
Черняк, О. Л., Р. К. Чакалов та Н. В. Зачосова. "ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ВОЄННОГО ЧАСУ". Підприємництво та інновації, № 27 (31 травня 2023): 73–78. http://dx.doi.org/10.32782/2415-3583/27.13.
Full textAbstract:
Встановлено можливості використання ризик-менеджменту у системі управління фінансово-економічною безпекою в умовах економіки воєнного часу. Конкретизовано місце та завдання ризик-менеджменту у системі фінансово-економічної безпеки. Для забезпечення потреби у підтриманні високого рівня фінансово-економічної безпеки пропонується у процесах ризик-менеджменту передбачити такі управлінські дії: планування заходів щодо ідентифікації ризиків, мінімізації їх впливу, компенсації наслідків; організацію роботи по управлінню ризиками; оцінювання ризиків; реалізацію заходів ризик-менеджменту; контроль наслідків управління ризиками; розробку стратегії управління ризиками з урахуванням форсайту економічної ситуації. Виявлено особливості забезпечення фінансово-економічної безпеки та реалізації інструментарію ризик-менеджменту в умовах функціонування економіки воєнного часу.
36
Македон, В. В., О. Г. Михайленко та П. Д. Красніков. "УПРАВЛІННЯ РОЗРОБКОЮ ТА РЕАЛІЗАЦІЄЮ НАЦІОНАЛЬНИХ І МІЖНАРОДНИХ ПРОЕКТІВ У СФЕРІ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ". Підприємництво та інновації, № 26 (3 лютого 2023): 5–13. http://dx.doi.org/10.32782/2415-3583/26.1.
Full textAbstract:
В статті було вирішено питання алгоритмізації управління та подальшої реалізації проектів в сфері відновлювальної енергетики на національному або міжнародному рівні. Виділено компоненти механізму управління розробкою та реалізацією проекту у сфері відновлювальної енергетики. Визначено провідну роль структурно-орієнтованого управління розробкою та реалізацією проектів на основі процесно-орієнтованого підходу, при якому предметом управління є процеси, що протікають через структурні елементи. Запропоновано процесний підхід щодо інтеграції проектів у сфері відновлювальної енергетики на основі матричного інструментарію. Запропоновано управлінський інструментарій щодо комплексного обґрунтування проекту в сфері у сфері відновлювальної енергетики. Визначено та обґрунтовано ключові фактори успіху, що мають бути застосовані для комплексної оцінки проекту в сфері у сфері відновлювальної енергетики.
37
Гуторов, О. І., та О. О. Гуторова. "КОМПЛЕКСНИЙ МЕХАНІЗМ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ РЕГІОНУ". Аграрні інновації, № 29 (28 лютого 2025): 282–89. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.29.43.
Full textAbstract:
Мета. Метою проведених досліджень було теоретико-методологічне обґрунтування та розроблення прикладного інструментарію механізму управління інноваційним розвитком інфраструктури сільських територій.Результати. В роботі обгрунтовано, що завдання інноваційної модернізації системи управління на основі оптимального та ефективного розподілу продуктивних сил та виділення інфраструктурних центрів у регіонах зумовлюють необхідність концептуального обґрунтування нового формату взаємодій. Доведено необхідність активізації регулювання розвитку інфраструктури у сільській місцевості та підтримки практичної реалізації відповідних заходів на регіональному та місцевому рівнях, включаючи моніторингові дослідження, комплексні, прогностичні та експертні оцінки наслідків дій управління. Реалізація логіко-процесної моделі удосконалення механізму управління розвитком інфраструктури сільських територій передбачає визначення мети, джерел формування інвестиційних ресурсів, територіальне розташування та участь у соціально-економічних процесах всіх елементів, об'єктів і складових інфраструктури.У роботі досліджено економічний зміст інфраструктури сільських територій, системи управління на основі вдосконалення міжрівневої взаємодії. Запропоновано механізм та інструменти управління інноваційним розвитком інфраструктури сільських територій регіону.З метою досягнення економічної незалежності і вирішення проблем сталого розвитку сільських територій запропоновано створення «точок росту» в сільській місцевості. Висновки. Перехід сільських територій України до концепції, спрямованої на розвиток всього комплексу інфраструктури, потребує аналізу та оцінки ефективності роботи всіх її суб'єктів та підсистем, розробки комплексного механізму інноваційного розвитку інфраструктури сільських територій регіону та впровадження методів програмно-цільового управління розвитком інфраструктури сільських територій на регіональному рівні. В якості концептуальної основи вдосконалення механізму управління розвитком інфраструктури сільських територій регіону запропоновано логіко-процесну модель комплексної модернізації процесів управління.Стратегічним напрямом удосконалення управління розвитком інфраструктури сільських територій регіону є поетапний перехід до формування оптимальної системи управління на основі впровадження інноваційних механізмів та інструментів. Модель міжрівневої взаємодії в організаційній структурі управління розвитком сільських територій відображає мету досягнення балансу інтересів підсистем управління в їх секторальномурозрізі для задоволення інтересів місцевого населення на основі раціонального використання бюджетних коштів та виробничих можливостей агробізнесу, покращення інституційного середовища та подолання негативних наслідків антропогенного навантаження на біосферу. Використання сучасних ІТ-технологій в менеджменті, інноваційне управління розвитком інфраструктури в сільській місцевості має базуватися на методологічній основі, що включає методику управлінського рішення та набір організаційних заходів з його розробки, методи розробки управлінських рішень, організацію розробки управлінського рішення, технологію розробки управлінського рішення, якість управлінського рішення, об'єкт прийняття управлінського рішення.
38
Khaustova, Viktoriia, Olena Kozyreva, and Mykola Ivanov. "IMPROVEMENT OF THE PROJECT RISK MANAGEMENT SYSTEM IN IT COMPANIES OF UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (2021): 53–58. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-53-58.
Full textAbstract:
У статті запропоновано удосконалення системи управління проектними ризиками в ІТ-компаніях України у сучасних економічних умовах. Зазначено, що в умовах сьогодення всі розвинуті країни світу та країни, що прагнуть до розвитку, орієнтовані на інновації та розвиток ІТ-технологій як найбільш перспективних напрямів економічного зростання. Відзначено, що практично у всіх ІТ-компаніях основним процесом загальної системи управління організацією є «управліня проектами», а система «управління ризиками» вважається допоміжним, незважаючи на те, що проектні ризики мають величезний вплив на досягнення основних цілей проекту та рентабельність проекту загалом. Зроблено висновок про необхідність удосконалення існуючої системи управління проектними ризиками в ІТ-компаніях України на основі удосконалення оцінки проектних ризиків та визначення послідовності управлінських дій у разі виникнення ризикових ситуацій по проектах.
39
Onats, О. М., and B. G. Chizhevsky. "THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ASPECTS OF THE STATE PUBLIC ADMINISTRATION AS A DEMOCRATIC MODEL OF MANAGEMENT OF GENERAL SECONDARY EDUCATION INSTITUTIONS IN MODERN CONDITIONS." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ 54 (2023): 157–66. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi54.488.
Full textAbstract:
У статті визначено теоретико-методологічні аспекти державно-громадського управління як демократичної моделі керівництва закладами загальної середньої освіти в сучасних умовах, що є особливо важливим в умовах війни, воєнного стану та підготовки до післявоєнного відновлення України та її освіти, зокрема обґрунтовано два основоположні, на думку авторів статті, методологічні підходи – людиноцентричний та системний; зазначено, що методологія державно-громадського керівництва ЗЗСО як демократичної моделі має особливості як філософська, юридична та педагогічна категорії, та розкрито їх змістовне наповнення; окреслено засадничі принципи за результатами дослідження; доведено, що сучасне державно-громадське управління ЗЗСО є складною, динамічною категорією, що передбачає використання комплексу заходів дослідження, які утворюють відповідний категоріальний апарат. Цей процес досить різноманітний за своїми організаційними, супровідними, контрольними формами, змістом, моделюванням, методами реалізації та засобами конструювання; зроблено висновок, що державно-громадське управління як демократична модель керівництва ЗЗСО – це система, яка фокусується на процесах співорганізації та вдосконалення, спільному визначенні сукупності внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків, взаємозв’язку й розвитку, ролі середовища в цих процесах, коли потребує врегулювання суперечливе співвідношення позитивної й негативної діяльності партнерів, їх рівносильного впливу в державно-громадському управлінні, дотримання принципів демократії, гуманізму в організації самоврядування й співуправління в управлінні закладом освіти, продуктом якого має бути узгоджений інноваційний розвиток системи й підсистем, соціальний порядок загалом і правопорядок зокрема, активність і компетентність усіх суб’єктів.
40
Любохинець, Лариса, та Ольга Поплавська. "УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПОЗИЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 квітня 2022): 46–54. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-6.
Full textAbstract:
У дослідженні розкрито актуальність проблеми удосконалення методів стратегічного управління конкурентними позиціями підприємства. Розроблено модель реалізації процесного підходу до стратегічного управління конкурентними позиціями підприємства, яка включає керуючу підсистему, підсистему управління конкурентоспроможністю підприємства, в які, своєю чергою, входять функціональна підсистема (організаційне, кадрове, фінансове, технологічне, інформаційне та юридичне забезпечення) та процесна підсистема (організаційно-управлінські, фінансово-аналітичні, ринкові та збутові бізнес-процеси). Визначено цілі вдосконалення системи стратегічного управління конкурентними позиціями підприємства, які вибудувано у відповідності до елементів процесної підсистеми управління ними. Показано яким чином реалізація цих цілей забезпечує застосування і поєднання ключових концепцій управління. Визначено положення організаційно-економічного механізму покращення конкурентних позицій підприємства зі застосуванням сукупності методів та засобів впливу на зміцнення структурних складових розвитку бізнесу, а також у підсумку формування надійної системи менеджменту шляхом створення відповідної служби чи делегування функцій з її забезпечення іншим структурним підрозділам підприємства.
41
Юрченко, С. О. "УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА НАВЧАННЯ ЯКІСНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЯК КЛЮЧОВІ СКЛАДОВІ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ПОСЛУГ У ТУРИЗМІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 18 (29 грудня 2023): 170–75. http://dx.doi.org/10.32782/2708-0366/2023.18.19.
Full textAbstract:
Роль управління персоналом та його навчання як ключових складових у формуванні якості обслуговування в сфері туризму важко переоцінити. Зосереджуючись на взаємодії між управлінням персоналом і якісним обслуговуванням, у статті аналізуються стратегії та методи управління персоналом, спрямовані на підвищення рівня обслуговування та задоволення клієнтів. Велика увага приділяється процесам навчання, їх ролі у підготовці персоналу до роботи у туристичної галузі. У статті ретельно проаналізовано аспекти управління якістю в туристичних підприємствах, визначено їх особливості та ключові характеристики. Охарактеризовано сутність поняття «якість» та розглянуто різноманітні її види. Виходячи з цього, туристичні підприємства визнано не лише як надавачі послуг, але і як творці продукції, яка повинна ідеально відповідати попиту споживача.
42
Пліш, Ірина Валеріївна. "Хмарні сервіси як сучасний засіб в управлінні навчальним закладом". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 45–49. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.691.
Full textAbstract:
Цілі дослідження: висвітлити досвід використання хмарних сервісів в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.
 Завдання дослідження: обґрунтування перспективності та доступності використання сучасних інформаційних технологій в роботі директора школи.
 Об’єкт дослідження: хмарні сервіси як сучасний засіб в управлінні навчальним закладом.
 Предмет дослідження: хмарні сервіси як сучасний засіб в управлінні навчальним закладом Спеціалізована школа – дитячий садок (СШДС) «Лісова казка».
 Використані методи дослідження: аналіз джерел, синтез.
 Результати дослідження: схематично представлено взаємозв’язки основних блоків системи, яка ефективно впроваджується в діяльність директора СШДС в останні роки.
 У матеріалі описано досвід використання системи управління проектами Basecamp, яка надає можливість неперервної підтримки управлінської діяльності, забезпечення постійного зворотного зв’язку з педагогічним колективом, керування процесом виконання поставлених задач та, за необхідності, їх оперативним коригуванням тощо. Система управління дозволяє директору та виконавцям (педагогічному та господарському колективу) використовувати ресурси означеної системи незалежного від їхнього місцезнаходження з будь-якого ґаджету чи персонального комп’ютера, незалежно від версії встановленого на пристрої програмного забезпечення.
43
Базалійська, Наталія. "МОДЕЛЮВАННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ АУТСОРСИНГУ ПЕРСОНАЛУ ЯК ОПТИМІЗАЦІЙНОЇ HR-ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ЗА СУЧАСНОГО СТАНУ ЕКОНОМІКИ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 квітня 2022): 108–19. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-13.
Full textAbstract:
У статті досліджено використання сучасних HR-технологій в управлінні підприємством. Визначено сутність поняття аутсорсинг, основні мотиви щодо використання та сфери його практичної реалізації у діяльності підприємства. Розроблено процес моделювання бізнес-процесів аутсорсингу персоналу на основі визначення основних показників ресурсного потенціалу підприємства. Наведено переваги і недоліки застосувааня аутсорсингу персоналу для підприємства. Проведено вибір змінних для побудови багатофакторної моделі управління підсистемою «Персонал» у системі управління підприємстваом, що є ключовою ланкою моделювання бізнес-процесів аутсорсингу персоналу. Побудовано багатофакторну регресійну модель лінійного програмування ресурсного потенціалу підприємства, що виступає основою переведення бізнес-процесів на аутсорсинг з метою подальшої оптимізації організаційної структури та раціоналізації діяльності підприємства. Обґрунтовано рекомендації щодо передачі бізнес-процесів на аутсорсинг із використанням атрибутивних і кількісних критеріїв експетрного оцінювання.
44
Михайличенко, А. "Управління навчальним процесом". Новий колегіум, № 4 (2008): 23–35.
Find full text
45
Михайличенко, А. "Управління навчальним процесом". Новий колегіум, № 4 (2008): 23–35.
Find full text
46
Perevozova, Iryna, Oleh Dzoba, Svetlana Minakova, Svіtlana Bondarenko та Oksana Vasylyk. "Управління оборотними активами промислових підприємств в контексті реалізації маркетингової стратегії". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 1 (2021): 237–58. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.21.
Full textAbstract:
В умовах глобальної фінансово-економічної кризи, при падінні обсягів продажів і прибутковості підприємства, маркетинговий підхід в управлінні, як стратегічний інструмент, стає особливо актуальним. Метою статті є дослідження основних підходів поліпшення управління оборотними активами промислових підприємств в контексті реалізації маркетингової стратегії. На основі аналізу фінансового стану підприємства виділено основні проблемні аспекти управління оборотними активами промислових підприємств. В ході дослідження виділено сучасні підходи та запропоновано основні напрямки поліпшення управління оборотними активами промислових підприємств для реалізації маркетингової стратегії. Доведено, що особливої уваги потребує політика підприємства щодо управління операційними та фінансовими ризиками, спрямована на їх мінімізацію. Для промислового підприємства вкрай важливо мати можливість формувати необхідні запаси матеріальних ресурсів, які потім використовуються у процесах виробництва і надання послуг. В якості інструментів поліпшення управління оборотними активами підприємства пропонується впроваджувати планування та бюджетування грошових потоків, використовувати для цих цілей платіжний календар, що дозволить контролювати ліквідність підприємства.
47
Гавриленко, Наталія Г., та Олег В. Олійник. "ОПТИМІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ІКТ". Journal of Strategic Economic Research, № 2 (13 вересня 2023): 110–20. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5398.2023.2.12.
Full textAbstract:
В статті запропоновано оптимізацію інноваційно-інвестиційних процесів підприємства на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій. Виділено, що гнучкість в управлінні інноваційними та інвестиційними процесами на підприємстві має проявлятися не тільки на стадії формування інноваційного та інвестиційного потенціалів, але і на стадії їх реалізації. Проведений ретроспективний аналіз моделей управління інноваційно-інвестиційним процесом дозволив виявити такі тенденції, що характеризують його на сучасному етапі: (1) ефективні комунікації підприємства із зовнішнім середовищем; (2) збільшення ролі знань та навчання; (3) використання принципів «відкритих інновацій»; (5) створення інноваційних екосистем; (5) цифровізація інноваційно-інвестиційного процесу. За підсумками результатів аналізу доповнено поняття інноваційно-інвестиційного процесу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій. Підкреслено, що особливу роль у формуванні інноваційного та інвестиційного потенціалів підприємства в сьогоденних умовах відіграє взаємодія із зовнішнім середовищем та ефективні комунікації з ним на різних рівнях та в різних формах, що дозволяє досягти синергетичного ефекту. Виділено, що пріоритетним напрямом розвитку стає наскрізна цифровізація всіх процесів на підприємстві, екосистем та держав на основі впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Для реалізації ефективного управління та оптимізації інноваційно-інвестиційних процесів на підприємстві пропонується застосовувати систему збалансованих показників, адаптовану з урахуванням завдань інформаційно-комунікаційних технологій.
48
Barabanova, Valentina Vitaliivna, Galina Andriivna Bohatyryova та Nataliy Serhiivna Pryimak. "МАРКЕТИНГОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA 1, № 2(14) (2018): 221–29. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-2-2(14)-221-229.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. В умовах сучасних євроінтеграційних процесів набуває актуальності якість надання туристичних послуг населенню, яка повинна максимально відповідати його потребам. Постановка проблеми. Залишаються недостатньо визначеними маркетингові підходи в управлінні попитом на туристичні послуги засобами інноваційних технологій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед науковців, які досліджували маркетингові аспекти сфери туристичної діяльності слід виділити вчених: Н. Є. Кудла, І. Ю. Мартинов, О. М. Правик, І. М. Шкода та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сучасному етапі невирішеними залишаються питання щодо пошуку і реалізації сучасних механізмів формування та управління попитом на туристичний продукт. Постановка завдання. Стаття спрямована на розроблення інноваційних методів управління процесом реалізації маркетингових підходів до ринку туристичних послуг в Україні. Виклад основного матеріалу. У статті досліджено стан ринку туристичних послуг в Україні у світлі новітніх реалій. Розроблена структурно-функціональна модель системи маркетингових підходів та оперативна модель управління процесом реалізації маркетингових підходів до ринку туристичних послуг. Висновки. Використання запропонованих моделей дозволить підвищити ефективність маркетингової діяльності на сучасному ринку туристичних послуг.
49
Андрушкевич, Н. В., Н. О. Чен та В. В. Подібка. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСНОГО ПІДХОДУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 20 (31 травня 2024): 215–20. http://dx.doi.org/10.32782/2708-0366/2024.20.25.
Full textAbstract:
Стаття охоплює актуальні аспекти з виникнення, розвитку, впровадження та застосування процесного підходу у сучасному управлінні підприємством. Автори досліджують суть поняття «процесний підхід», визначають передумови його виникнення та етапи розвитку. У статті аналізуються принципи та завдання процесного підходу, а також наводяться ключові елементи, які є основою управління підприємством. Авторами здійснена порівняльна характеристика процесного та функціонального підходів. Аналізується сутність понять «процес» та «бізнес-процес», надається типова класифікація бізнес-процесів підприємства та визначається їхня роль у системі процесів сучасного підприємства. Описуються ключові бізнес-процеси та методи оцінки їх ефективності. Визначаються етапи впровадження та регламентація бізнес-процесів, переваги та недоліки застосування процесного підходу управління підприємством, а також проаналізовано до яких результатів може привести впровадження процесного підходу в управління підприємством.
50
КОРЖ, Роман. "КВАНТОВІ ПІДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗУ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ВИКЛИКИ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 березня 2024): 119–23. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2024-11-16.
Full textAbstract:
Стаття розглядає квантовий підхід у моделюванні та аналізі інноваційних процесів; виявленні аспектів даних процесів у сучасних економічних системах. Відображаються підходи до стрімкого розвитку квантової технології та інноваційних процесів та квантова революція, яка стає ключовим фактором глобальної економічної зміни XXI століття. Проаналізовано джерела літератури та сформульовано власні уявлення про радикальні новаторські інновації, квантову технологію, квантові обчислення, реалізацію квантового підходу в економічній системі. Вказано позитивні аспекти квантової економіки, ринку квантової технології та квантової обчислювальної техніки у сучасному економічному контексті. На підставі проведеного дослідження встановлено, що розуміння впливу квантової техніки на інноваційний процес потребує міждисциплінарного підходу з інтеграцією знання у комп'ютерних науках, фізиці, економіці, управлінні. Визначено, що підходи квантового моделювання та аналізу інноваційного процесу дають ідеї щодо управління інноваційними процесами у квантовій економічній системі. Практичний зміст описує адаптація бізнес-моделі до умов квантів та розробка ефективних стратегічних підходів до управління ризиком та потенціалом бізнесу. Експерти розраховують, що дослідження, які перебувають на стадії розробки, стануть реальністю у сфері квантової економіки та ІТ.