Journal articles: 'Процедура контролю'

1

Зоріна, Оксана Григорівна. "ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ТА МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ВЕТЕРИНАРНИХ ПРЕПАРАТІВ‚ ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ." New Ukrainian Law, no. 1 (March 31, 2022): 190–96. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.29.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено розкриттю особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення ветеринарних препаратів‚ що переміщуються через митний кордон України. З’ясовано, що при організації митного контролю ветеринарних препаратів обов’язкового проводиться попередній документальний контроль таких товарів. Розкрито, що попередній документальний контроль припиняється під час проведення ветеринарно-санітарного контролю ветеринарних препаратів. Аргументовано, що попередній документальний контроль ветеринарних препаратів розпочинається після пред’явлення митному органу вантажу таких препаратів, і документів на них в пункті пропуску через державний кордон України із використанням механізму «єдиного вікна» відповідно до вимог митного законодавства. Розкрито, що попередній документальний контроль ветеринарних препаратів здійснюється митними органами на підставі інформації, отриманої від посадових осіб державних органів ветеринарної медицини‚ документів та відомостей, наданих декларантом ветеринарних препаратів, які внесені до єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». Запропоновано терміни «митне оформлення ветеринарних препаратів» розуміти як сукупність дій, що підлягають виконанню особами і митними органами щодо ветеринарних препаратів, що переміщуються через митний кордон України, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог митного законодавства, які необхідні для випуску ветеринарних препаратів у вільний обіг. Зроблено висновок‚ що ветеринарні препарати підлягають обов’язковому письмовому декларуванню, в їхній митній декларації декларантом зазначається митна процедура, що підлягає застосуванню, та передбачені законодавством відомості про ветеринарні препарати, умови і способи їх переміщення через митний кордон та нарахування митних платежів щодо таких препаратів, необхідних для застосування цієї процедури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Маслова, Я. І. "ПРОЦЕДУРА МОНІТОРИНГУ СПОСОБУ ЖИТТЯ ПРАЦІВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНТСТВА ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ." Знання європейського права, no. 5 (December 22, 2021): 59–62. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i5.281.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню процедурних особливостей моніторингу способу життя до працівників Націо нального агентства з питань запобігання корупції. Звернено увагу на відсутність нормативно встановленої вказів ки щодо прийняття Національним агентством з питань запобігання корупції окремого порядку проведення моні торингу способу життя до суб’єктів декларування. Установлено, що специфікою статусу працівника Національного агентства з питань запобігання корупції є діалектичний зв’язок одночасності визнання суб’єкта вповноваженим на вживання антикорупційних заходів та застосування до нього цих інструментів антикорупційного контролю. Визначено, що процедура здійснення моні торингу способу життя працівників НАЗК є регламентованою нормами публічного права послідовністю дій у сфе рі запобігання корупції, яку спрямовано на забезпечення доброчесності службовців спеціально вповноваженого антикорупційного органу державної влади та дотримання ними нормативно встановлених вимог і обмежень, що одночасно мінімізує ризики погіршення авторитету НАЗК та негативно впливає на репутацію службовця антико рупційного профілю. Зазначено, що процедура моніторингу способу життя працівників НАЗК є втручальною фор малізованою процедурою, яка застосовується вибірково; підставою для моніторингу способу життя працівників НАЗК є інформація, яка свідчить про можливість невідповідності рівня життя працівника НАЗК та задекларова ним ним відомостям про майновий стан; джерелом інформації, яка стала підставою для застосування цього анти корупційного інструмента, можуть бути: повідомлення фізичних чи юридичних осіб; публікації в засобах масової інформації; дані, зібрані з відкритих баз даних (включно із соціальними мережами); відсутні визначені терміни між початком процедури та встановленням підстав для цього; змістом процедурних дій є перевірка, порівняння інформації, наданої особою в деклараціях та спостереження за конкретним об’єктом доходу; наслідком її засто сування є складання документа у вигляді доповідної записки, що є підставою для застосування інших заходів антикорупційного контролю до працівника НАЗК тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Кунєв, Ю. Д., and З. Ю. Кунєва. "Митні формальності: проблеми реалізації в Україні." Митна безпека, no. 1(2) (January 11, 2019): 104–13. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.104-113.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена виявленню проблем реалізації правового явища «митні формальності» у митній діяльності. Встановлено, що в національному митному законодавстві підміняється або ототожнюється значення понять «митна процедура», «заходи митного контролю» значенням поняття «митні формальності», що вносить плутанину в праворозуміння та правозастосування митного законодавства в Україні. Запропоновано під час формування та реалізації митного законодавства України врахувати теоретичні розробки та пропозиції вітчизняних вчених, що стосуються митних формальностей і процедур.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Колгатін, Олександр Геннадійович, and Лариса Сергіївна Колгатіна. "Умови застосування модифікованих процедур обчислення тестових балів у системах організації самостійної роботи студентів." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (November 27, 2013): 142–47. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.210.

Full text

Abstract:

Постановка проблеми. Здійснення зворотного зв’язку в системах організації самостійної роботи студентів у значній мірі спирається на застосування тестових технологій педагогічного вимірювання для здійснення поточного контролю і педагогічної діагностики. Під час самостійної роботи студентів комп’ютерно орієнтоване тестування з успіхом застосовується для вирішення таких завдань як актуалізація опорних знань (навчальна, стимулювально-мотиваційна функції та функція контролю), відпрацювання навичок за допомогою тестів-тренажерів (навчальна та стимулювально-мотиваційна функції), організація навчальних змагань (навчальна, виховна та стимулювально-мотиваційна функції). Надійність результатів вимірювання визначає якість управління самостійною роботою і позитивне ставлення студентів до відповідних навчальних засобів. Неперервний розвиток тестових технологій, розробка нових модифікованих процедур тестування та інтерпретації тестових результатів (наприклад, застосування вагових коефіцієнтів, спеціальних алгоритмів подання тестових завдань, врахування вгадування тощо) зумовлює потребу в розвитку методів визначення їх надійності.Мета даної роботи полягає у використанні методу статистичного моделювання для аналізу умов застосування певних процедур інтерпретації тестових балів у системах організації самостійної роботи студентів.Виклад основного матеріалу. Будь-яке порівняння має спиратися на певний критерій якості. Але кожна процедура інтерпретації тестових результатів передбачає оригінальний критерій, і різноманітність критеріїв позбавляє дослідника можливості застосувати їх для порівняння різних процедур. Більш того шкали, за якими визначаються тестові бали є різними в різних процедурах інтерпретації тестових результатів. Так за класичною моделлю маємо лінійну шкалу відносно кількості правильно виконаних завдань; моделі з ваговими коефіцієнтами, що враховують трудність або складність завдань, передбачають певні нелінійні шкали; модель IRT, яку започатковано Г. Рашем, передбачає визначення підготовленості тестованого в логітах. Одним із напрямів вирішення проблеми може бути перетворення тестового балу за процентільною шкалою, яка відображає ранжування тестованих за результатами тестування. Але, на наш погляд, такий підхід пов’язаний з певними проблемами застосування статистичних методів для обчислення надійних інтервалів, оскільки зв’язок між різними шкалами є нелінійним. В такій ситуації пропонуємо здійснювати порівняння на підставі методу статистичних випробувань. Критерієм якості процедури інтерпретації тестових результатів (Q) оберемо різницю між імовірністю правильного та неправильного висновку щодо ранжування тестованих. Статистичне моделювання процедур тестування та інтерпретації тестових результатів здійснюємо за розробленою нами моделлю [1], яка ґрунтується на апроксимації ймовірності правильної відповіді на завдання за моделлю Г. Раша. В обчислювальних експериментах кількість статистичних випробувань складала 100000, що за наближеними оцінками з імовірністю не менше 95% забезпечувало дві правильні цифри у шуканому значенні критерію Q.Аналіз результатів обчислювальних експериментів, проведений у статті [1] (рис. 1) дає підстави для висновку, що в усіх розглянутих випадках для рейтингової (нормоорієнтованої) інтерпретації тестових результатів саме класична процедура забезпечує найкращі значення запропонованого критерію якості. Проведено зіставлення таких процедур обчислення тестового бала:1. Класична процедура (ряд 1 на рис. 1), що передбачає 1 бал за кожну правильну відповідь і 0 балів в інших випадках.2. Поправка на вгадування (ряд 2 на рис. 1). Вгадування тестованим правильних відповідей призводить до систематичного завищення тестового бала. Для корекції систематичної похибки для випадку тесту з різними за формою завданнями нами на підставі підходу В. В. Кромера [2] було запропоновано процедуру обчислення тестового бала [3] в якій за правильну відповідь тестований отримує 1 бал, за відмову від відповіді – 0 балів, неправильна відповідь оцінюється величиною (–cj)/(1–cj).3. Застосування вагових коефіцієнтів, відповідних до трудності завдань (ряд 3 на рис. 1) – приклади такого підходу досить часто зустрічаються в літературі й автоматизованих системах тестування. Наприклад, вагові коефіцієнти застосовуються в тестах підсумкової державної атестації для завдань середнього і достатнього рівнів.Результати обчислювальних експериментів збігаються з відомими висновками, що класична процедура інтерпретації тестових результатів забезпечує найкраще розділення тестованих, коли їх підготовленість близька до трудності завдань тесту. Але такий тест має вузький робочий діапазон вимірювання и для тестованих з низькою або високою підготовленістю не забезпечує задовільної якості вимірювання. Сучасні педагогічні тести будуються як система завдань зростаючої трудності, що дозволяє суттєво розширити робочий діапазон вимірювання, але чутливість тесту, тобто його здатність розділяти тестованих з невеликою різницею підготовленості зменшується. Відсутні вгадуваннята неуважністьІмовірність угадування 25%, неуважність відсутняІмовірність угадування для половини завдань різної трудності складає 25%; решта завдань не припускають вгадування;неуважність відсутняІмовірність угадування для половини завдань різної трудності складає 25%; решта завдань не припускають вгадування; ймовірність помилки за неуважністю складає 10%Рис. 1. Вплив вгадування та неуважності на якість інтерпретації тестових результатів за різними процедурами обчислення тестового бала (1 – класична; 2 – з поправкою на вгадування; 3 – з ваговими коефіцієнтами). Критерій Q обчислено для випадку ранжування тестованих з різницею підготовленості (θ2–θ1) = 0,5 і середньою підготовленістю θ = (θ2 + θ1) / 2 в термінах моделі Г. Раша (θ = –2 – погано підготовлені учні; θ = 0 – середньо підготовлені учні; θ = 2 – кращі учні) для тесту, який складається з 31 завдання зростаючої трудності (параметр трудності різних завдань за моделлю Г. Раша від –2 до 2), параметр роздільної здатності за моделлю Г. Раша дорівнює 2. Враховуючі значну різницю в підготовленості тестованих, доцільно застосовувати тести, які побудовані як система завдань зростаючої трудності, що забезпечує найкращу якість тестових результатів у широкому діапазоні, як це показано за результатами обчислювальних експериментів [1].Інтерпретація тестових результатів за моделлю IRT не змінює ранжування тестованих у порівнянні з класичною процедурою інтерпретації тестових результатів. Це підтверджується теоретичним аналізом процедури визначення підготовленості тестованого за моделлю IRT і проведеними обчислювальними експериментами. В реальному тестуванні, коли параметри завдань невідомі й обчислюються за результатами тестування, звісно, спостерігатимуся розбіжності в ранжуванні, які викликатимуся похибками визначення параметрів тестових завдань за моделлю Г. Раша.В системі організації самостійної роботи студентів розглянута вище рейтингова (нормоорієнтована) інтерпретація тестових результатів доцільна для проведення певних навчальних змагань і при здійснені студентом самоконтролю, щоб надати йому можливість бачити рівень власних навчальних досягнень на фоні групи. За нормоорієнтованою інтерпретацією тестових результатів може здійснюватися підсумковий контроль.Під час організації самостійної роботи часто застосовується інтерпретація тестових результатів, що орієнтована на критерії, які задаються навчальним стандартом, викладачем або системою педагогічної діагностики й прогнозування. Так, під час здійснення актуалізації опорних знань на початку вивчення нового матеріалу рейтингова інтерпретація тестових результатів не є можливою, оскільки за умови нормального навчального процесу всі тестовані мають успішно виконати тест. Викладач задає певну межу тестового балу, що відповідає якості опорних знань, яка достатня для продовження навчання. Поточний контроль теж частіше здійснюється на основі критеріїв якості засвоєння. За рекомендаціями різних авторів повнота знань, яка ще дає можливість студенту самостійно ліквідувати прогалини складає близько 0,7. За вимогами «Критерієв оцінювання навчальних досягнень ...» [4] мінімальна позитивна оцінка 4 за 12-бальною шкалою виставляється за умови, що учень знає близько половини навчального матеріалу. Тематичний контроль може здійснюватися за нормоорієнтованою інтерпретацією тестових результатів, але для цього потрібно мати стандартизовані тести, створення яких пов’язано з ретельною апробацією цих тестів на великій вибірці з цільової групи. Якщо таких тестів немає, то неможливо перевірити якість засвоєння студентом навчального матеріалу теми через порівняння його навчальних досягнень з досягненнями невеликої і не завжди репрезентативної академічної групи студентів. В такому випадку застосування інтерпретації тестових результатів, що орієнтована на критерії, буде доцільним.Для порівняння якості різних критеріально орієнтованих процедур інтерпретації тестових результатів запропонуємо критерії Z, який за аналогією з вище описаним критерієм Q визначатиме різницю між імовірністю правильного та неправильного висновку щодо перебільшення навчальних досягнень тестованого над певною заданою межею, що встановлена викладачем або освітнім стандартом. Критерії Z є функцією від різниці Δy між навчальними досягненнями та встановленою критеріями межею. Чим більше ця різниця, тим ближче значення критерію до одиниці. Таким чином, під час здійснення аналізу якості процедур тестування й інтерпретації тестових результатів потрібно заздалегідь обрати певну різницю Δy, яка визначатиме частку повноти знань для якій визначатимуся критерій Z. Крім цього, досліджувана процедура тестування й інтерпретації тестових результатів може давати систематичну похибку в бік завищення або заниження вимірюваної повноти знань. Тому потрібно обчислювати значення критерію Z як для випадку перевищення навчальних досягнень над заданою межею, так і для протилежного випадку, коли навчальні досягнення (наприклад, повнота знань) нижче за встановленої межі.Висновки:1. Показано, що під час організації самостійної роботи доцільно застосовувати як нормоорієнтовану, так і критеріально орієнтовану інтерпретацію тестових результатів, у залежності від дидактичних завдань тестування.2. Обчислювальний експеримент підтверджує відомий висновок, що найбільша якість ранжування тестованих забезпечується, якщо тест містить завдання однакової трудності, яка близька до підготовленості тестованих. Але такий тест має вузький діапазон вимірювання.3. Для тестів з нормо-орієнтованою інтерпретацією результатів слід застосовувати класичну процедуру обчислення тестового бала (без корекції вгадування та вагових коефіцієнтів).5. Інтерпретація тестових результатів за моделлю IRT не змінює ранжування тестованих у порівнянні з класичною процедурою інтерпретації тестових результатів за відсутності похибки визначення параметрів завдань.6. Запропоновано критерій, який дає можливість порівнювати якість критеріально орієнтованих процедур інтерпретації тестових результатів, незалежно від застосованої в кожній процедурі шкали вимірювання.Напрями подальших розвідок з проблеми дослідження: доцільно провести порівняльне дослідження якості конкретних процедур тестування та інтерпретації тестових результатів в системах з критеріально орієнтованою інтерпретацією тестових результатів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Шабля, Володимир Петрович, and Олена Сергіївна Побойна. "ПОРІВНЯННЯ ПЛАВЛЕНИХ СИРІВ, ОТРИМАНИХ ЗА РІЗНИХ ПРОЦЕДУР ПРИГОТУВАННЯ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (46) (October 12, 2021): 100–106. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.14.

Full text

Abstract:

Випробувано різні режими введення наповнювача «Гриби» до сирної маси в процесі виготовлення плавленого сиру. В якості контролю використовували плавлений сир, виготовлений за процедурою, коли наповнювач до вихідної суміші додавався разом з іншими компонентами перед завантаженням до котла-плавителя. Дослідні зразки було виготовлено за тією ж рецептурою, але за іншого часу введення наповнювача «Гриби»: дослідний варіант № 1 – наповнювач додавали через 10 хвилин після завантаження основних вихідних компонентів; дослідний варіант № 2 – наповнювач додавали при досягненні температури оброблюваної маси 85 ºС, тобто приблизно через 15-20 хвилин після завантаження основних вихідних компонентів. Експертною комісією проведено порівняльну оцінку зовнішнього вигляду, консистенції і смаку плав-лених сирів, виготовлених за різними процедурами. Встановлено, що всі три досліджених процедури виготовлення плав-леного сиру забезпечують його високі смакові якості. У той же час процедура виготовлення плавленого сиру вірогідно (p<0,001) впливає на його бальні оцінки за органолептичними ознаками "структура плавленого сиру" та "рівномірність смакових відчуттів у часі". Ступінь впливу процедури виготовлення на структуру плавленого сиру становить η2 = 0,858; на рівномірність смакових відчуттів у часі – η2 =0,784. Найоригінальнішим і найпривабливішим зовнішнім виглядом відріз-нявся дослідний варіант плавленого сиру № 2. На блідо-жовтому фоні варіанта плавленого сиру № 2 найрельєфніше виділялися окремі темні шматочки грибів розміром до 3 мм, які робили поверхню плавленого сиру злегка горбистою. Зокрема, за показником "структура плавленого сиру" контрольний зразок було оцінено 1,2 балами, дослідний варіант № 1 – 2,6 балами, а дослідний варіант № 2 – 3,8 балами; всі парні різниці між середніми високовірогідні на рівні p<0,01 ... p<0,001. Виявлено значну вірогідну (p<0,001) різницю в 2,8 бали за рівномірністю смакових відчуттів у часі між контроль-ним варіантом плавленого сиру і дослідним № 2. Різноманітність зовнішнього вигляду випробуваних виробів дає додат-кову перевагу щодо залучення ширшого спектру споживачів, орієнтованих на оцінку плавлених сирів за привабливістю й оригінальністю їх структури та смаку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

КОЛОГОЙДА, ОЛЕКСАНДРА, and ВЛАДИСЛАВ СТАФІЙЧУК. "Процедура примусового продажу акцій (squeeze-out): законодавство та практика правозастосування." Право України, no. 2018/06 (2018): 111. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-06-111.

Full text

Abstract:

Інститут примусового викупу цінних паперів міноритарних акціонерів за вимогою особи (групи осіб), яка володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, є новим для теорії та практики вітчизняного корпоративного права. У законодавстві інших країн світу та правовій доктрині інститут публічної пропозиції є механізмом, що гарантує акціонерам дотримання їхніх прав у процесі перерозподілу корпоративного контролю і поглинання та забезпечує баланс приватних і публічних інтересів в акціонерному товаристві. Він характерний для виходу публічної компанії з публічного ринку цінних паперів. Метою статті є аналіз історії виникнення та становлення інституту публічної пропозиції в окремих країнах світу, механізму його впровадження у вітчизняне законодавство, практики правозастосування та визначення пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання порядку реалізації права на публічну пропозицію, механізму формування справедливої ринкової ціни викупу. Встановлено, що регулювання інституту публічної пропозиції тісно пов’язане з поняттям корпоративного контролю. Досліджено дві основні моделі регулювання процедури публічної пропозиції – британську та американську. Право здійснювати примусовий викуп акцій в інших акціонерів товариства (squeeze-out) розглядається у нерозривному зв’язку з наданням кореспондуючого права міноритарним акціонерам вимагати від контролюючого акціонера викупу в них акцій за справедливою ціною (sell-out). Автори доходять висновку, що вітчизняна модель правового регулювання процедури примусового продажу акцій (squeeze-out) заснована на британській (європейській) моделі регулювання публічної пропозиції. Напрямами її вдосконалення є скасування норми про право ретроспективного застосування процедури squeezeout, забезпечення механізму формування справедливої ринкової ціни викупу, зокрема, шляхом впровадження права зворотної вимоги міноритарія, інвестора за ціною публічної вимоги, відкритого аукціону з викупу міноритарного пакета акцій, спеціальних вимог до оцінювачів, а також механізму оцінки ринкової вартості акції. Впровадженню процедур squeeze-out та sell-out має передувати створення в Україні публічного (біржового) ринку акцій. Запропоновано визначати публічну безвідкличну пропозицію (оферту) одностороннім правочином, а публічну вимогу – ненормативним правовим актом індивідуальної дії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Бартків, О. С., and Є. А. Дурманенко. "ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ПЕДАГОГІКИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-06.

Full text

Abstract:

У статті розкривається особливості використання методу тестового контр- олю на заняттях з педагогіки з метою виявлення навчальних досягнень студентів. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю отримання викладачем надійного зворотного зв’язку від студентів, який уможливить визначення рівнів їх навчальних досягнень з педагогіки. Одним із методів виявлення рівня професійних компетенцій з педагогіки у здобувачів вищої освіти є тестовий контроль. Мета статті полягає в обґрунтуванні сутнісних характеристик тестового контролю та його ефективного використання на заняттях з педагогіки в закладах вищої освіти. Задля реалізації мети важливим є вирішення таких завдань: 1. Визначити сутність та особливості тестового контролю як методу перевірки успішності здобувачів вищої освіти. 2. Проаналізувати специфіку використання тестів на заняттях з педагогіки з метою виявлення рівнів сформованості педагогічних компетенцій. 3. Визначити умови ефективного використання тестового контролю на заняттях з педагогіки. Тест потрактовано як фіксоване в часі випробування з виявлення та вимі- рювання навчальних досягнень студентів чи вихованості в них певних рис і якостей. Установлено, що тест складається з тестових завдань, а процедура розв’язування тестових завдань – це тестування. Відзначено, що тест з педагогіки – це система тестових завдань педагогічного змісту, упорядкована за логікою їх подання, яка забезпечує інформативність оці- нювання рівня і якості освітніх результатів, здобутих студентами в ході вивчення навчального предмету; інструмент контрольно-оцінювальної діяльності викладача, який сприяє об’єктивному вимірюванню й бальній оцінці сформованості в здобувачів вищої освіти педагогічних компетенцій. Тестові завдання з педагогіки можуть використовуватися в процесі різ- них видів контролю. Ефективному проведенню тестування сприяє дотри- мання принципів індивідуального характеру перевірки й оцінки знань, систематичності та системності, тематичності, всебічності контролю, об’єктивності, гласності та диференційності оцінки успішності студентів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Новицька, Н. В. "Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб"єкта господарської діяльності." Економічний часопис - 21, no. 3/4 (2012): 77–80.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Клекоцюк, Р. Є. "Методи визначення митної вартості товарів та процедура контролю за правильністю її визначення." Юриспруденція: теорія і практика, no. 12 (62) (2009): 15–20.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Хомуленко, Тамара, Віра Крамченкова, Дар’я Туркова, Ніна Лесніченко, and Богдан Миронович. "МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ТІЛЕСНОГО ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 62 (February 2020): 293–316. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.17.

Full text

Abstract:

Метою дослідження було створення психодіагностичної методики для вивчення тілесного локусу контролю. Відповідно до мети дослідження завданнями роботи виступили: операціоналізація феномену тілесний локус контролю та його емпіричних індикаторів, розробка опитувальника як набору тверджень, що відображують зміст визначених індикаторів, психометрична оцінка, розробленого опитувальника. Методи дослідження. Психометрична обробка результатів дослідження включалаперевірку внутрішньої узгодженості методики за коефіцієнтом альфа Кронбаха, оцінку конструктивної валідності та ретестової надійності опитувальника. Конвергентна та дискримінативна валідність методики перевірялась шляхом визначення кореляційних зв’язків показників методики «Тілесний локус контролю» та методик діагностики ставлення до свого тіла О.Б.Станковської, діагностики локусу контроля Дж. Роттера, діагностики рівня суб’єктивного контролю Є. Ф. Бажина, С. А. Голикіної, А. М. Еткінда, опитувальника Body Awareness Questionnaire (конвергентна валідність); діагностики інтрацептивної чутливості, «Вербалізація тілесного Я» (дискримінантна валідність). Психометричну вибірку склали 286 «умовно здорових» респондентів віком від 15 до 55 років. Процедура ретестування проводилася через чотири тижні із залученням 96 респондентів, що входили до психометричної вибірки. Результати. Теоретичною основою створення опитувальника діагностики тілесного локусу контролю були концепція локусу контролю, концепції реципрокного детермінізму та каузальної атрибуції, уявлення про профіль суб’єктивного контролю, уявлення про роль інтернальності у клініці соматичних та психосоматичних розладів, а також зв’язку тілесного досвіду та смислового аспекту особистості, визначення локусу тілесного контролю, як зв’язку локалізації тілесних відчуттів із усвідомленням власного психоемоційного стану та ступенем самоконтролю, визначення основних сфер ставлення до тілесного, як ідентифікаторів тілесного локусу контролю. Шляхом деревовидної кластерізації було виділено статистично значущі класи тверджень, що відповідають 5 сферам ставлення до тілесного: сфера здоров’я і хвороби; сфера краси і зовнішності; сфера харчової поведінки; сфера сексуальної поведінки; сфера фізичної активності і спорту. Опитувальник характеризується інтраіндивідуальною стійкістю та розподілом близьким до нормального, що дає підстави для перенесення отриманих результатів вибіркової сукупності на генеральну, високою внутрішньою узгодженістю, . Визначені три інтервали граничні значення статистичної норми, що характеризують високий, середній та низький рівні показника інтернальності тілесного локусу контролю. Показники конвергентної та дискримінативної валідності свідчать, що запропонована методика вимірює саме усвідомлення детермінації особливостей функціонування власного тіла та характеризують приписування внутрішніх або зовнішніх причин того, що відбувається з тілом. Висновки. Запропонована психодіагностична методика «Тілесний локус контролю» відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування особистісних опитувальників. Психометричними ідентифікаторами тілесного локусу контролю визначено ставлення до основних сфер тілесного – сфери здоров’я і хвороби; краси і зовнішності, харчової та сексуальної поведінки, фізичної активності і спорту. Стандартизація опитувальника показала його високу тест-ретестову надійність та валідність. Опитувальник може бути використаний для психодіагностики у структурі досліджень з психосоматичної проблематики та реалізації оздоровчих психотехнологій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Маркова, О. О. "ДОЗВІЛЬНА ПРОЦЕДУРА В УКРАЇНІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 6(35) (May 11, 2021): 126–33. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).704.

Full text

Abstract:

Маркова О. О. Дозвільна процедура в Україні. - Стаття. У статті автор проводить комплексне дослідження дозвільної процедури: її правове регулювання, призначення, мету та функції, суб’єктів, структуру. Діяльнісна сторона дозвільної процедури реалізується крізь призму дозвільної системи, яка є комплексним поняттям і включає сукупність дій органу, спрямованих на прийняття правонадільного адміністративного акта про надання дозволу, контроль за дотриманням правил дозвільної діяльності, переоформлення, призупинення, анулювання дозволу. Особливість адміністративної дозвільної процедури зумовлена специфікою дозвільної системи, яка характеризується сукупністю ознак. Функціональна сторона дозвільної процедури реалізується шляхом здійснення дозвільного провадження як окремого виду провадження, в межах якого встановлюється порядок здійснення конкретних дозвільних процедур (надання дозволу, проведення попередніх контрольних заходів, застосування оперативних санкцій до невладного суб’єкта дозвільних правовідносин. Автор намагається пояснити та розкрити необхідність ухвалення єдиного загального Закону України «Про адміністративну процедуру», незважаючи на те, що існує Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», який визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів. В Україні повинен функціонувати уніфікований процедурний механізм, який буде відгравати ключову роль у впорядкуванні дій із боку суб’єктів дозвільної діяльності, створення легальних рамок для здійснення органами своїх повноважень щодо заявників, а також обмеження адміністративного розсуду. Як показує зарубіжний досвід, найбільшу гарантію від адміністративних зловживань і порушень прав і свобод громадян можуть забезпечити тільки єдині правила про адміністративну процедуру (на противагу дійсній практиці галузевої законодавчої регламента

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

ДАНІЛОВ, АРТЕМ. "Контроль арбітражного керуючого за задоволенням вимог кредиторів за зобов’язаннями, на які не поширюється дія мораторію." Право України, no. 2019/02 (2019): 274. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-02-274.

Full text

Abstract:

Основною метою процедури банкрутства є справедливий розподіл конкурсної (ліквідаційної) маси неплатоспроможного боржника між його кредиторами. На відміну від конкурсних кредиторів, які можуть отримати задоволення своїх вимог виключно в межах конкурсу на принципах черговості та пропорційності, кредитори, на вимоги яких не поширюється дія мораторію, можуть отримати задоволення позачергово. У цьому контексті особливої актуальності набуває питання належної правової регламентації та ефективної практичної реалізації контролю арбітражного керуючого за виконанням боржником грошових зобов’язань перед кредиторами, на вимоги яких не поширюється дія мораторію, оскільки преференційний порядок їх задоволення справляє відчутний вплив на рівновагу інтересів сторін у справі про банкрутство. Положення чинного Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким унормовано питання контролю, містять суттєві прогалини, що на практиці створює проблеми у суб’єктів правозастосування, зокрема суддів, сторін справи про банкрутство, Міністерства юстиції України, та передусім в арбітражних керуючих. Невирішеним залишилося це питання і в щойно прийнятому Кодексі України з процедур банкрутства, в якому не зазнав будь-яких змін порядок здійснення арбітражним керуючим контролю за виконанням боржником грошових зобов’язань перед кредиторами, на вимоги яких не поширюється дія мораторію. Метою статті є аналіз причин, що мають негативний вплив на практичну реалізацію функції контролю арбітражного керуючого за виконанням боржником грошових зобов’язань перед кредиторами, на вимоги яких не поширюється дія мораторію, а також викладення пропозицій щодо шляхів забезпечення ефективності здійснюваного контролю. Контроль за задоволенням вимог кредиторів розглянуто як сукупність послідовних дій, що здійснюються арбітражним керуючим з метою досягнення покладених на нього завдань у процедурах банкрутства. Сформульовані поняття та мета контро лю за задоволенням вимог кредиторів, на які не поширюється дія мораторію, досліджено чинники, що забезпечують ефективність контролю; запропоновано захо ди, спрямовані на підвищення дієвості контролю арбітражного керуючого за задоволенням вимог кредиторів, на які не поширюється дія мораторію. Зроблено висновок, що низька ефективність контролю арбітражного керуючого за задоволенням вимог кредиторів, на які не поширюється дія мораторію в процедурах банкрутства, обумовлена неповнотою законодавчого регулювання, яка, з огляду на спеціально-дозвільний тип правового регулювання діяльності арбітражного керуючого, не може бути зведена до проблеми тлумачення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Прокопенко, В. "Адміністративна процедура в митній справі." Юридичний вісник, no. 1 (December 4, 2019): 31–36. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.524.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню адміністративних процедур у митній справі та їх складників – митних формальностей і дій. Акцентується увага на тому, що, відповідно до термінології чинного Митного кодексу України, дефініції «митна процедура» та «митний режим» є словами-синонімами. Доведено, що основними адміністративними процедурами в митній справі є митний контроль і митне оформлення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Головин, Сергей Владимирович, Марина Сергеевна Луценко, and Олеся Олеговна Шендрикова. "Организация внутреннего контроля на российских и зарубежных предприятиях: подходы и модели." Вестник ВГУ. Серия: Экономика и управление, no. 3 (December 10, 2020): 34–47. http://dx.doi.org/10.17308/econ.2020.3/3103.

Full text

Abstract:

Предмет. Усложнение конкурентной ситуации в условиях импортозамещения вынуждает современные компании уделять повышенное внимание организации управления. Одним из способов повышения эффективности менеджмента является развитие и совершенствование такого ее элемента, как подсистема внутреннего контроля. Организация внутреннего контроля на отечественных предприятиях показывает необходимость разработки мер по совершенствованию данной процедуры с целью повышения эффективности внутреннего контроля. Для этого авторами статьи проводится исследование особенностей процедуры внутреннего контроля в зарубежных странах, выявляются отличительные черты каждой из применяемых за рубежом моделей, а также цели, условия и результаты их применения. Кроме того, глубокому анализу подвергаются процедуры внутреннего контроля на промышленных предприятиях Воронежа, выявляются слабые места в процессе организации внутреннего контроля. Совместив опыт иностранных компаний, авторы изучают возможностей применения отдельных методик и процедур, успешно зарекомендовавших себя за рубежом, на российских предприятиях в процессе осу-ществления внутреннего аудита.Цели. Авторы исследуют подходы к организации и проведению внутреннего контроля в различных странах, рассматривают контрольные процедуры, этапы проведения контроля бизнес-процессов, а также организацию внутреннего контроля на предприятиях.Методология. В процессе достижения поставленных целей использовались методы научного познания: диалектический; анализа и синтеза, сравнения. Исследование построено на изучении актуальной научной и периодической экономической литературы.Выводы. Предложены этапы проведения контроля бизнес-процедур, а также информационно-процедурная модель организации внутреннего контроля хозяйственной части цеха окончательной сборки в ПАО «ВАСО», которые способны повысить эффективность системы внутреннего контроля, что может являться инструментом развития бизнеса для руководства и совета директоров, а также исключить всевозможные риски.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Набойченко, А. Г., and В. О. Федірко. "Мікросудинна декомпресія при рецидивах класичної тригемінальної невралгії після перкутанних втручань на трійчастому вузлі." Pain medicine 4, no. 1/1 (May 16, 2019): 6. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t2.4.

Full text

Abstract:

Актуальність. Процедури перкутанної ризотомії (ПР) в лікуванні класичної тригемінальної невралгії (КТН), за своєї достатньої ефективності, мають значний відсоток не-вдач та рецидивів болю. Вибір іншого втручання дуже складний, оскільки дані щодо лікування рецидивів КТН обмежені. Мета дослідження. Дослідити, чи впливають раніше проведені перкутанні втручання на ефективність та безпечність “золотого стандарту” лікування КТН – мікросудинної декомпресії (МСД). Матеріали та методи. Ретроспективний аналіз 28 послідовних випадків проведення МСД з приводу рецидиву КТН після ПР за період 2015–2016 рр. Категоризація даних та статистична обробка. Контрольна група 66 МСД у пацієнтів з КТН без будь-яких попередніх процедур. Використовувались шкали BNI для болю (BNI PS) та заніміння (BNI NS). Результати дослідження та їх обговорення. Інтраопераційні знахідки: атрофія та деколорація трійчастого нерва – в 9 випадках (32 %); щільні арахноїдальні злуки з деформацією корінця – в 13 випадках (46,7 %); “молочне” помутніння павутинної оболони – в 5 (17,8 %); в одному випадку конфлікт не виявлено (3,6 %). Середній після-операційний бал за шкалою BNI PS склав 2,21 і статистично не відрізнявся від контрольної групи – 1,95. Під час останнього контролю бал BNI PS був нижчим у групі виключно МСД (1,43 проти 2,43; P = 0,0006; 95 % ДІ 0,5918–1,9987). BNI NS та інші показники нейропатії були вищими в групі ПР (2,5 проти 1,3; P < 0,0001; 95 % ДІ 0,6697–1,6541). Серед них 100 % мали клінічно суттєву нейропатію та 57 % мали дизестезії, на відміну від 27 % та 7 % відповідно в групі виключно МСД . Поява або погіршення симптомів нейропатії спостерігались у 5 пацієнтів (17,9 %). Додаткові ризики розвитку нейропатичних проявів ймовірно обумовлені деструктивним характером перкутанних втручань. Висновки. Процедура МСД, як більш патогенетично обґрунтована, лишається втручанням вибору для пацієнтів із рецидивами КТН після раніше проведених ПР. Результати у цієї категорії пацієнтів гірші, ніж після пер-винної МСД. Перспективи подальших досліджень. Багатоцентрові дослідження з мультифакторним аналізом великих масивів даних. Конфлікт інтересів. Відсутній.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Горбань, А. В., І. І. Довгаль, С. І. Крижановська, and Андрій Найденов. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ СТАНУ СУДНОВОГО ОБЛАДНАННЯ РІЧКОВОГО ТА МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ." Vodnij transport, no. 3(31) (December 10, 2020): 55–66. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.06.

Full text

Abstract:

Основне протиріччя, яке лежить в основі наукових досліджень у напрямку підвищення ефективності експлуатації засобів річкового та морського транспорту, полягає, з одного боку, у необхідності підвищення технічної готовності суднового обладнання до використання за призначенням та безвідмовності його функціонування. З іншого боку, намагання максимального здешевлення транспортних перевезень, призводить до зменшення кількості контрольних заходів, спрощення їх процедури. У такому аспекті, розроблення нових методів технічної експлуатації обладнання на основі застосування сучасних автоматизованих процедур визначення періодичності та обсягу діагностування є актуальним. Отже, вирішенню підлягає актуальне науково-прикладне завдання щодо розроблення процедури визначення доцільних термінів технічного діагностування суднового обладнання при на основі прогнозування технічного стану обладнання. Наведені результати моделювання підтверджують адекватність моделі процесу експлуатації суднового обладнання річкового та морського транспорту, яка базується на ідеї прогнозуючого контролю індивідуальної надійності зразка суднового обладнання на основі канонічного розкладання випадкового процесу з урахуванням похибок апріорних вимірювань, що дозволяє реалізувати зазначену модель в умовах експлуатації судна при мінімумі діагностичних даних точно визначаючи випадковий процес у точках контролю та забезпечуючи мінімум середнього квадрата похибки наближення у проміжках між цими точками Неповнота апріорної інформації може знизити точність прогнозування, або взагалі зробити неможливим прогнозування стану суднового обладнання. У такому випадку постає необхідність врахування неповноти інформації контролю у процедурі вирішення задачі прогнозування, а також оцінки її впливу на точність одержаних результатів. У статті розглянуто особливості вирішення задачі прогнозування поза межами апріорного знання процесу, а саме практичний приклад індивідуального прогнозування зміни зазору штоку та направляючої втулки клапана на основі лінійного канонічного подання скалярного апостеріорного процесу на області, не охопленій статистикою, тобто поза межами апріорного знання процесу Ключові слова: апріорне знання процесу, канонічне розкладання випадкового процесу, прогнозуючий контроль, індивідуальна надійність, модель, річковий та морський транспорт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Коробейникова, Лариса Сергеевна, and Кристина Александровна Черкасова. "Особенности формирования программы производственного контроля для корпоративных организаций." Современная экономика: проблемы и решения 1 (February 9, 2022): 83–98. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2022.1/2757.

Full text

Abstract:

Цель: разработка положений программы производственного контроля направлено на повышение эффективности корпоративной организации в условиях роста влияния внешних и внутренних угроз бизнессреды ее функционирования для достижения условий непрерывности деятельности. Обсуждения: в настоящее время для повышения эффективности осуществления производственных процессов во всех корпоративных организациях необходим своевременный контроль, обеспечивающий рациональное использование материальных, трудовых и финансовых ресурсов. В условиях производственной деятельности контроль может носить правовой или административный характер; в условиях цифровизации экономики большое значение приобретают технический, экономический виды контроля; экономические субъекты в практике контрольной деятельности используют экономический и общехозяйственный виды контроля. В ходе исследования раскрыта сущность контроля как вида деятельности, направленного на снижение рисков; сформулированы требования, предъявляемые к контролю, как к виду управленческой деятельности; обоснованы объекты производственного контроля, к которым отнесены производственные, общественные помещения, здания, сооружения, санитарно-защитные зоны, зоны санитарной охраны, оборудование, транспорт, технологическое оборудование, технологические процессы, рабочие места, используемые для выполнения работ, оказания услуг, а также сырье, полуфабрикаты, готовая продукция. Результаты: предложенные рекомендации по разработке основных положений программы производственного контроля способствуют созданию эффективной системы контроля на основе интеграции контрольных процедур во все процессы деятельности корпоративной организации, распределения ответственности между участниками бизнес-процессов за эффективность применения контрольных процедур и постоянный мониторинг их реализации, что позволит достичь поставленных стратегических целей в условиях долгосрочного функционирования корпоративной организации.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Ларіонов, М. О. "ОСОБЛИВОСТІ МОНІТОРИНГУ КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ: ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(26) (November 28, 2019): 155–60. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).30.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано процедуру та особливості фінансово-правового регулювання моніторингу контрольованих операцій в Україні. Виділено основні етапи процедури моніторингу контрольованих операцій в Україні: 1) первинний аналіз інформації; 2) аналіз звітів про контрольовані операції; 3) аналіз документації з трансфертного ціноутворення та проаналізовано їх особливості. Констатовано, що моніторинг є первинною ланкою в процедурі податкового контролю за відповідністю умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», а відомості, отримані в результаті моніторингу, використовуються під час прийняття рішення про проведення перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки», а також як додаткова інформація безпосередньо в процесі проведення перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки». Порівняно процедуру моніторингу контрольованих операцій в Україні з міжнародними стандартами ООН та ОЕСР та виділено основні відмінності: 1) значна кількість контактів між контролюючим органом та платником податків в Україні; 2) порядок проведення моніторингу контрольованих операцій в Україні не передбачає обов’язку контролюючого органу підготувати фінальний звіт за результатами проведеного дослідження; 3) відсутність в Україні нормативно закріплених критеріїв ризиковості, які мають аналізуватися під час проведення моніторингу контрольованих операцій. Запропоновано шляхи вдосконалення процедури моніторингу контрольованих операцій в Україні з урахуванням міжнародних стандартів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Васильківська, В. В. "ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ОСОБЛИВОСТІ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РЕЗУЛЬТАТ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 3(28) (March 23, 2020): 30–33. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).352.

Full text

Abstract:

У статті досліджується питання особливостей оцінювання результатів службової діяльності в Україні. Звертається увага на порядок реалізації процедури оцінювання та визначаються фактори, що впливають на результат проведення процедури оцінювання. Наводиться приклад зарубіжного досвіду в частині проведення процедури оцінювання та аргументуються перспективи удосконалення подальшого законодавчого удосконалення оцінювання державних службовців в Україні. Зазначається, що процедура оцінювання у державній службі є одним з дієвих способів управління сферою державної служби, який має суттєвий потенціал для впливу на ефективність та прозорість функціонування всього апарату державної служби, розстановку кадрів, сприяння прозорому добору на керівні посади державної служби виключно висококваліфікованих і професійних осіб, які у майбутньому будуть результативно, ефективно та якісно адмініструвати державну службу, а також виконувати покладені на них професійні завдання та посадові обов’язки. Визначено складники, що виражають особливості оцінювання результатів службової діяльності. Перший складник – це нормативний складник, що передбачає законодавче визначення порядку та особливостей оцінювання державних службовців. Водночас другий складник – це соціальний складник, адже нині, як ніколи раніше, суспільство зацікавлене в наданні якісних державних послуг та очікує професійної, результативної діяльності державних службовців незалежно від політичних впливів чи міркувань. Констатовано, що оцінювання державних службовців має бути важливим інструментом забезпечення об’єктивного контролю за результатами професійної діяльності уповноважених осіб, що висуває конкретні вимоги до забезпечення чіткого зв’язку між плануванням професійного управління, функціонуванням органів влади та державних службовців. Оцінювання діяльності державних службовців відіграє важливу роль у системі управління людськими ресурсами. Професійне оцінювання є ключовим інструментом для управлінців та керівників державних органів, що дає змогу інформувати та узгоджувати завдання та цілі державного органу з можливостями державних службовців, а також є інструментом перегляду та зміни напряму роботи окремих службовців та оптимізації їх праці. Водночас для самих службовців процес оцінювання є важливим, оскільки зазвичай такий процес пов’яза-ний із системою заохочень, може визначати рішення щодо просування по службі державного службовця та його преміювання. Такі заохочення є певним мо-тиваційним поштовхом для серйозного підходу та підготовки до службового оцінювання. Оцінювання результатів службової діяльності є механізмом для підтримки особистого розвитку та вдосконалення діяльності для державного службовця, також слугує свого роду інструментом діагностування для визначення потреб у професійному навчанні та професійному розвитку у тій чи іншій сфері. Такий розвиток може стосуватися певних повноважень чи, навпаки, здобуття знань з метою їх втілення надалі у практичну діяльність. Важливо враховувати, що механізм оцінювання є передусім інструментом, що має використовуватися для пошуку шляхів удосконалення діяльності, а не посилювати функції контролю та покарання. Професійне оцінювання, безумовно, відкриває можливості відвертого діалогу між державним службовцем, що обіймає конкретну посаду, та безпосереднім керівником щодо якості діяльності, стимулювання праці та підтримки. Також у статті визначено сукупність факторів, що впливають на результат оцінювання державних службовців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Гевчук А.В. "КЛАСИФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ І ХАРАКТЕРИСТИКА ПОМИЛОК В ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ І ЗВІТНОСТІ." Економічний форум 1, no. 4 (December 1, 2019): 225–37. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-35.

Full text

Abstract:

В статті розглядається одна із самих вагомих проблем забезпечення якості обліку та захисту бухгалтерської звітності від помилок та інших спотворень. Безліч помилок виникає із-за неправильного застосування законодавства про бухгалтерський облік, неточностей в обчисленнях, недобросовісні дії працівників обліку, неправильна оцінка фактів господарської діяльності. Безліч прийомів і способів, які використовуються в процесі контролю за первинною документацією та правильністю ведення бухгалтерського обліку не вирішує проблеми дійового захисту від помилок. В сучасних умовах виникають суб’єктивні, але й об’єктивні причини тому, що безліч операцій виконується методом копіювання, що ускладнює їх пошук, а також відставання з часом зміни технології облікового процесу від зміни господарської діяльності підприємства, галузевої специфіки, класифікаційних ознак помилок та низької культури обліковців і топ-менеджерів. В статті розглядається також процедура виявлення помилок і надаються рекомендації зниження економічного ризику від запобігання істотних помилок і застосування методологічних прийомів в процесі експертних перевірок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Shumeiko, T. "ЗАГАЛЬНІ ТА ОСОБЛИВІ ОЗНАКИ ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ОБІГУ ЗБРОЇ В УКРАЇНІ." Juridical science, no. 6(108) (April 4, 2020): 155–63. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.19.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена формуванню актуальної наукової думки щодо системи ознак дозвільних процедур реалізації державної політики у сфері обігу зброї в Україні. Автором звертається увага на те, що досліджувані процедури є елементом системи адміністративних процедур у сфері обігу зброї, а отже для них характерними є загальні ознаки системи вказаних процедур. До загальних ознак дозвільних процедур реалізації державної політики у сфері обігу зброї віднесено те, що ці процедури: мають загальну мети, будучи управлінською діяльністю переважно позитивної спрямованості; є попередньо визначеними типовими правовими моделями реалізації права в сфері обігу зброї, що врегульовуються нормами адміністративного законодавства України й поетапно здійснюються у відповідності до порядків, які урегульовані адміністративним законодавством; здійснюється в публічно-правовій сфері за участю суб’єкта владних повноважень. Групу особливих ознак дозвільних процедур реалізації державної політики у сфері обігу зброї в Україні складають такі їх ознаки: об’єкт цих процедур пов’язаний із правовою можливістю заявника набути (зберегти) правовий статус в сфері обігу зброї та бути учасником правовідносин у цій сфері; предметом дозвільних процедур є дозволи; ці процедури обмежуються темпоральними рамками їх практичної об’єктивації; дозвільні процедури, як правило ініціюються заявником та здійснюються трьома суб’єктами (в межах їх компетенції) – Уповноваженим підрозділом із контролю за обігом зброї центрального органу управління поліцією, Уповноваженим підрозділом з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, а також територіальними підрозділами поліції; дозвільні процедури об’єктивуються в публічно-правовій сфері під час здійснення дозвільної публічно-владної діяльності, що виявляється в межах певних напрямів (реєстрація (перереєстрація), ліцензування, сертифікація, власне дозвільна діяльність); ці процедури опосередковують юридичні наслідки позитивного (видача дозволу, відновлення та продовження строку дії дозволу) чи негативного (відмова у видачі дозволу, зупинення строку дії дозволу, анулювання дозволу) характеру. У висновках до статті узагальнюються результати дослідження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Hrytsiuk, Yu I., and E. A. Nemova. "Особливості управління процесом розроблення вимог до програмного забезпечення." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 161–69. http://dx.doi.org/10.15421/40280832.

Full text

Abstract:

Наведено технологічні особливості управління процесами розроблення вимог до ПЗ та внесення змін до них, методи і засоби яких дають змогу проконтролювати стан їхнього виконання та встановити статус кожної з вимог протягом усіх етапів реалізації програмного проекту. Проаналізовано основні поняття про план виконання завдань програмного проекту та управління процесом його реалізації, що допомогло зрозуміти суть пропонованих методів і засобів здійснення контролю за станом виконання кожного із завдань та відстеження їхнього статусу на усіх етапах реалізації програмного проекту. Виявлено проблеми, які виникають під час управління процесом розроблення вимог до ПЗ, що дає змогу запобігти непередбачені втрати і неприємні інциденти, які можуть виникнути на деяких етапах реалізації програмного проекту. З'ясовано, що більшість виявлених проблем пов'язані насамперед з: плануванням послідовності виконання робіт; контролем за станом виконання робіт; управлінням змінами вимог до ПЗ; відстеженням статусу кожної вимоги. Характер проблем, з якими стикаються IT-компанії при управлінні вимогами до ПЗ, залежить також і від специфіки їхньої діяльності. Досліджено деякі особливості управління вимогами до ПЗ в процесі діяльності компанії його замовника, виконавця та виробника, що дає змогу своєчасно підготувати відповідні плани виконання завдань програмного проекту та ефективно управляти процесом їх реалізації. Встановлено, що на початкових етапах розроблення користувацьких вимог до ПЗ процедура внесення змін має мати незначний ступінь формалізації, яка повинна постійно збільшуватися в міру просування етапів реалізації програмного проекту. Зроблено відповідні висновки та надано рекомендації щодо практичного використання запропонованих методів і засобів управління процесом розроблення вимог до ПЗ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Эпштейн, Наум Аронович. "Аттестация фармацевтических субстанций как лабораторных первичных стандартов (обзор)." Химико-фармацевтический журнал 55, no. 6 (July 19, 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2021-55-6-47-52.

Full text

Abstract:

При разработке, валидации и использовании аналитических методик в лабораториях нередко встает вопрос об аттестации фармацевтической субстанции (DR) как стандарта. В настоящее время в лабораториях R&D и QC все шире используется процедура аттестации лабораторных первичных стандартов методом баланса масс. В то же время она имеет «подводные камни», которые необходимо учитывать. Рассмотрены особенности аттестации DR как лабораторных первичных стандартов (IPS) методом баланса масс или с использованием дифференциальной сканирующей калориметрии (DSC). Приведены необходимые расчетные формулы, даны пояснения и рекомендации. Подчеркнуто, что аттестация фармацевтических субстанций как лабораторных первичных стандартов является более легкой процедурой, чем кажется первоначально. При использовании метода баланса масс действия напоминают входной контроль нескольких образцов субстанции без биологических показателей. Лабораторные первичные стандарты имеют большую точность по сравнению с вторичными стандартами. Их можно использовать для контроля качества лекарственных препаратов, а также для входного контроля субстанций (когда в продаже нет фармакопейных стандартов).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Панина, Елена Борисовна, Сергей Игоревич Панин, and Лариса Александровна Шишкина. "АНАЛИТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ В ФИНАНСОВОМ КОНТРОЛЕ БЮДЖЕТНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ." Современная экономика: проблемы и решения 9 (October 20, 2019): 57–69. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2019.9/2202.

Full text

Abstract:

Цель: в статье прорабатывается вопрос о совершенствовании методики аналитических процедур в системе внутреннего финансового контроля бюджетной организации. Обсуждение: для решения указанного вопроса обсуждаются методические аспекты аналитических процедур в финансовом контроле бюджетных организаций; разрабатывается комплексный системный подход, обосновывается необходимость выявления изолированного влияния факторов для управления расходами и действенного финансового контроля; разрабатываются факторные модели для анализа отдельных статей сметных назначений и приводится их апробация на примере исследуемой бюджетной организации. Результаты: авторами сформулированы предложения по совершенствованию методики аналитических процедур в системе внутреннего финансового контроля бюджетной организации.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Alekseev, Oleksandr M., and Olena M. Korol. "АДАПТИВНІ МОЖЛИВОСТІ ІМІТАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ." Information Technologies and Learning Tools 41, no. 3 (May 14, 2014): 28–40. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1049.

Full text

Abstract:

Розглянуто особливості тестового контролю знань з використанням імітаційної моделі. Імітаційна модель базується на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях і наразі максимально спирається на традиції активної участі викладача в діагностиці успішності навчання студентів. Поєднання переваг комп'ютеризованого тестування з математичним обґрунтуванням процедур прийняття рішень екзаменатором розширює область ефективного застосування тестових форм контролю. Відзначено, що застосування імітаційної моделі дозволяє знизити вплив умов, у яких проходило навчання студентів, на достовірність результатів контролю. Описано процедури імітаційної моделі, що мають адаптивні можливості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

КОЛОГОЙДА, ОЛЕКСАНДРА, and ВЛАДИСЛАВ СТАФІЙЧУК. "Захист прав міноритарних акціонерів у процедурі примусового продажу акцій (squeeze-out)." Право України, no. 2018/07 (2018): 143. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-07-143.

Full text

Abstract:

Інститут примусового викупу цінних паперів міноритарних акціонерів за вимогою особи (групи осіб), яка володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, є новим для теорії та практики вітчизняного корпоративного права. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах” спрямований на імплементацію Директиви 2004/25/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання. У законодавстві інших країн світу та правовій доктрині інститут публічної пропозиції є механізмом, що гарантує акціонерам дотримання їхніх прав у процесі перерозподілу корпоративного контролю і поглинання та забезпечує баланс приватних і публічних інтересів в акціонерному товаристві. Він характерний для виходу публічної компанії з публічного ринку цінних паперів. Аналіз правозастосовної практики щодо проведення процедур squeeze-out у публічному акціонерному товаристві “ДТЕК ‘Дніпроенерго’”, ПАТ “ДТЕК ‘Західенерго’”, приватному акціонерному товаристві “Металургійний комбінат ‘Азовсталь’”, ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” та інших емітентах свідчить про необхідність визначення адекватних правових форм, способів та засобів захисту прав міноритарних акціонерів у процедурі squeeze-out. Метою статті є аналіз правових форм, способів та засобів захисту прав міноритарних акціонерів, рішень конституційних судів окремих країн Європи у справах про конституційність процедури squeeze-out та практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) з питання примусового позбавлення майна та застосування процедури squeeze-out. Встановлено, що захист права власності на цінні папери найчастіше здійснюється у юрисдикційній судовій формі. Серед основних судових способів захисту прав міноритарних акціонерів у процедурах squeeze-out виділено: визнання недійсним рішення Наглядової ради товариства про затвердження ціни примусового продажу акцій; визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги про продаж акцій за правилами недійсності правочинів; визнання права власності на акції та витребування майна з чужого незаконного володіння; оскарження міноритарним акціонером ціни викупу шляхом позову про стягнення грошової суми та відшкодування збитків; звернення до Конституційного Суду України у формі конституційного подання або конституційної скарги. З аналізу рішень конституційних судів окремих країн Європи у справах про консти туційність процедури squeeze-out та практики ЄСПЛ з питання примусового позбавлення майна та застосування процедури squeeze-out автори доходять висновку, що примусове позбавлення міноритарних акціонерів права власності на акції можливе лише у разі суспільної необхідності, з дотриманням вимог закону, принципу справедливості і балансу інтересів та за умови попередньої повної компенсації її ринкової вартості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Головин, Сергей Владимирович, Марина Сергеевна Луценко, and Олеся Олеговна Шендрикова. "К вопросу осуществления контроля закупок товаров, работ и услуг организаций коммерческого и государственного сектора экономики." Вестник ВГУ. Серия: Экономика и управление, no. 4 (January 29, 2021): 15–29. http://dx.doi.org/10.17308/econ.2020.4/3189.

Full text

Abstract:

Предмет. На протяжении длительного времени наблюдается тенденция роста количества нарушений в области осуществления закупочных процедур. Нарушения процедуры осуществления закупки на предприятиях государственного и частного сектора экономики происходят на любой стадии процесса, начиная с проведения конкурсных процедур и заканчивая исполнением контракта. В связи с этим становится актуальным осуществление внутреннего контроля за процессом проведения закупок в государственном и частном секторе экономики. Цели. Выявить особенности организации внутреннего контроля, сравнить процесс проведения закупок в сфере товаров работ и услуг в российских коммерческих организациях, государственных корпорациях и государственных учреждениях. Провести сравнительную характеристику закупочных процедур в государственном и частном секторе экономики. Методология. В процессе достижения поставленных целей использовались методы научного познания: диалектический, анализа и синтеза, сравнения. Исследование построено на изучении актуальной научной и периодической экономической литературы. Выводы. Результаты сравнения процедуры осуществления контроля закупок в государственном и частном секторе экономики позволяют выявить важные отличительные особенности контроля в государственном секторе экономики. Также на основании практики осуществления закупочной деятельности государственных корпораций рассмотрены основные причины нарушения законо- дательства сфере закупок товаров, работ и услуг, а также выходы из сложившейся ситуации. Предложены мероприятия мониторинга осуществления закупок, которые можно осуществлять в практической деятельности работниками как государственных, так и частных структур.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Кондрашова, Надежда Викторовна, Сергей Владимирович Головин, and Александр Сергеевич Королюк. "Применение контрольно-аналитических процедур для целей устойчивого развития регионального здравоохранения." Современная экономика: проблемы и решения 1 (February 9, 2022): 71–82. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2022.1/2756.

Full text

Abstract:

Цель: научные интересы авторов статьи связаны с конкретизацией вопроса применения экономического анализа в контрольных мероприятиях, в частности, в решении задач достижения устойчивого развития. В качестве объекта практической реализации контрольноаналитических процедур выступила система здравоохранения Воронежской области. Цель авторского исследования – подчеркнуть практику применения методического инструментария экономического анализа в основе аналитических процедур при осуществлении контрольных мероприятий на макро-, мезо-, микроуровнях управления устойчивым развитием. Ключевыми задачами, направленными на достижение цели, явились: 1) отразить учет и сопряжение целей устойчивого развития в национальной политике; 2) показать на практических примерах, что аналитические процедуры при осуществлении контроля есть контрольно-аналитическая работа. Обсуждение: экономический анализ в системе макро-, мезо-, микроуправления следует воспринимать не только как инструмент аналитического обоснования управленческих решений, но и как контрольно-корректирующий при решении задач устойчивого развития. Результаты: авторы резюмировали: 1) цели устойчивого развития интегрируются в национальную политику и экономику посредством национальных проектов, критериями реализации которых является достижение целевых показателей; 2) использование методологии экономического анализа в контрольном мероприятии делает его контрольно-аналитической процедурой, что, в свою очередь, есть контрольно-аналитическая работа определенного вида.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Віговський, С. І. "ЩОДО МОЖЛИВОСТЕЙ СТВОРЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СУДУ." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 99–107. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.12.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена формулювання пропозицій стосовно створення та прийняття у процесі поточної судово-правової реформи проєкту Закону України «Про контроль за діяльністю суду». Автором детально розкривається структура запропонованого проєкту Закону. В «Основних положеннях» пропонується визначити: поняття «контроль за діяльністю судів»; сферу застосування відповідного законопроєкту; нормативну основу та правові принципи контролю за діяльністю судів; об’єкт і предмет тако- го контролю; основні вимоги до здійснення контролю. У розділі «Суб’єкти, які здійснюють контроль за діяльністю суду» законопроєкту закріплюються: перелік суб’єктів, які здійснюють контроль за діяльністю суду; основні права та обов’язки цих суб’єктів; обов’язковість оцінювання результативності та ефективності здійснення контролю; правовий статус суб’єктів контролю, що знаходяться поза межами системи правосуддя. Розділом «Суб’єкти, щодо яких застосовуються заходи контролю за діяльністю суду» проєкту Закону пропонується визначити: коло підконтрольних суб’єктів у межах контролю за діяльністю суду; обсяг прав підконтрольних суб’єктів. У розділі «Здійснення контролю за діяльністю суду» проєкту Закону пропонується визначити: загальні підстави та умови для контролю за діяльністю судів; форми та процедури контролю; сутність та особливості профілактики ризиків відхилення підконтрольного суб’єкта від його норми діяльності. Окрема увага в законопроєкті приділяється особливостям здійснення громадського контролю за діяльністю суду, що наразі досить часто використовується в якості інструменту тиску на судову владу в Україні. У висновках до статті автором вказується на те, що прийняття проєкту Закону України «Про контроль за діяльністю суду» сприятиме нормативному закріпленню адміністративно-правових засад такого контролю, встановлюватиме рамки цієї владної діяльності, що унеможливлюватиме використання на практиці контролю в якості інструменту неправомірного тиску на суд з метою спотворення правосуддя, звуження незалежності суду та самостійності суддів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Denisov, Yurii, Oleksiy Gorodny, and Oleg Sereda. "СИНТЕЗ РЕГУЛЯТОРА КОНТУРУ КУТА КРЕНУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КВАДРОКОПТЕРА З КОМПЕНСУЮЧИМ РЕГУЛЯТОРОМ КОНТУРУ СТРУМУ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 4(18) (2019): 169–74. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-169-174.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Постановка теми дослідження викликана необхідністю підвищення якості енергетики та динаміки в системах управління польотом безпілотних літальних апаратів (БПЛА), враховуючи їх зростаючу роль у промисловій, побутовій та військовій сферах. Постановка проблеми. У системах керування польотом БПЛА з чотирма несучими гвинтами (квадрокоптер) процеси керування впливають на процеси споживання електроенергії від бортового акумулятора. Втрати потужності в силових компонентах систем керування квадрокоптером можна знизити, якщо усунути вплив пульсацій проти-е.р.с. електродвигуна на форму струму, що споживається від акумулятора. Досягнення цієї мети можливе за рахунок реалізації необхідних законів керування в контурах системи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз відомих публікацій за темою дослідження показав, що в них не приділено уваги питанням економного використання енергетичного ресурсу акумулятора. Основна увага приділяється удосконаленню процесів управління та навігації без урахування їх зв’язків з енергетичними процесами. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Існування поставленої проблеми є наслідком неврахування впливу процесів управління на якість процесів енергоспоживання. Це проявляється в тому, що в наявних одноконтурних системах керування квадрокоптером регулятор настроюється на необхідну швидкодію та перерегулювання без урахування впливу закону керування на якість енергетичних процесів, тобто без контролю форми струму, що споживається. Постановка завдання. Відомі системи керування квадрокоптером мають один контур регулювання. Для контролю струму, що споживається від акумулятора, необхідно мати контур струму та контур швидкості, що підкорюється головному контуру кута крену. Система керування польотом БПЛА повинна мати три контури регулювання. Виклад основного матеріалу. Для триконтурної системи керування польотом квадрокоптера виконано синтез цифрового регулятора головного контуру, котрий регулює кут крену. Процедура синтезу включає в себе врахування впливу пропорційно-інтегрального регулятора з астатизмом другого порядку, який включений у контур струму для компенсації пульсацій проти-е.р.с. безколекторного двигуна постійного струму (БДПС). У результаті синтезу отримана структура і параметри ланок регулятора контуру кута крену у вигляді цифрового рекурсивного фільтра. Висновки відносно статті. Синтезовано цифровий регулятор контуру кута крену для триконтурної системи управління квадрокоптером. Регулятор дозволяє стабілізувати процес польоту з економією енергетичного ресурсу бортового акумулятора.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Несторишен, І. В., В. А. Туржанський, and І. Г. Бережнюк. "Новації у митному законодавстві України." Митна безпека, no. 4 (March 4, 2021): 66–76. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.4.2020.66-76.

Full text

Abstract:

У статті узагальнено вітчизняну практику здійснення процедур постмитного контролю, а також обґрунтовано доцільність внесення змін до Митного кодексу України щодо запровадження інструментів постмитного контролю у вітчизняне митне законодавство. В основу дослідження покладено концепцію збалансування інтересів держави та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо забезпечення національної безпеки та спрощення процедур митного контролю. Митний контроль після випуску є складовою частиною системи надання спрощень, який дозволяє забезпечити мінімальне втручання митних органів в зовнішньоекономічну діяльність бізнесу з високим ступенем довіри. Одним з актуальних питань у сфері здійснення державної митної справи в Україні є наближення митного законодавства до положень міжнародних конвенцій та угод, а також в умовах реалізації подальших євроінтеграційних прагнень гармонізація вітчизняного інструментарію здійснення митного контролю із європейським. Зазначено, що 2016 р. в Європейському Союзі набув чинності ряд нормативних документів, які істотно змінили підходи до здійснення процедур митного контролю та порядок надання спрощень економічним операторам. Зокрема, Митним кодексом ЄС передбачено активне використання інструментів митного контролю після випуску (post-release control), який є одним із складових частин системи надання спрощень економічним операторам. В Україні, не зважаючи на передбачене нормативне підґрунтя контролю після випуску, ця форма митного контролю не працює повною мірою, а показники ефективності підрозділів митного аудиту Держмитслужби є низькими. Авторами проаналізовано нормативні документи ЄС, якими передбачено використання інструментів митного контролю після випуску в контексті внесення змін до Митного кодексу України, та узагальнено новації у вітчизняному митному законодавстві відповідно до положень митного законодавства ЄС.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Крикунов, Олександр Вікторович, and Юлія Олександрівна Фідря. "СУДОУСТРІЙНІ ТА КРИМІНАЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ СЛІДЧОГО СУДДІ." Історико-правовий часопис 17, no. 2 (March 30, 2022): 150–56. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2021-2/21.

Full text

Abstract:

У статті узагальнено чинне законодавство, судову практику визначення належного слідчого судді для забезпечення судового контролю під час досудового розслідування. Відповідно до європейських стандартів судочинства, втручання органів виконавчої влади у права окремих осіб повинно перебувати під ефективним контролем, який має забезпечуватися судовою системою. Встановлено, що функції слідчого судді можуть виконувати судді, обрані зборами суддів відповідного суду першої інстанції. Судовий контроль щодо законності проведення негласних слідчих розшукових дій здійснюють голова відповідного апеляційного суду або, за його визначенням, інший суддя цього суду, а також слідчі судді Вищого антикорупційного суду – у межах власної предметної підсудності. З’ясовано підстави для передання функції судового контролю слідчим суддям інших судів. Здійснено аналіз норм законодавства щодо обрання слідчих суддів, визначення їхнього статусу у кримінальному провадженні, висловлено пропозиції щодо його вдосконалення та систематизації. Слідчий суддя, будучи представником суддівського корпусу, користується гарантіями фахової незалежності і недоторканності, які закріплено Конституцією і законами України. Дотримання вимоги щодо незалежності та неупередженості слідчого судді реалізується за допомогою процедури автоматичного розподілу матеріалів кримінального провадження між суддями відповідного суду першої інстанції, а після визначення конкретного слідчого судді – через використання інституту самовідводу та відводу. Слідчий суддя у своїй діяльності є незмінним, оскільки після вступу у кримінальне провадження він має здійснювати судовий контроль до завершення досудового розслідування, за винятком періодів неробочого часу, під час яких ці повноваження здійснює черговий слідчий суддя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Дніпров, О. С. "Адміністративно-правові засади громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади: проблеми законодавчого регулювання." Прикарпатський юридичний вісник, no. 3(32) (October 16, 2020): 37–42. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).600.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемам законодавчого регулювання в Україні громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади. Автор аналізує зміст поняття «громадський контроль» у юридичній літературі та законодавчих пропозиціях. Підзвітність і контроль влади перед суспільством - фундаментальний принцип конституційного ладу, невід'ємний елемент принципів верховенства права, законності та поваги до прав людини, важлива умова формування довіри громадськості до влади та держави загалом. Проаналізовано інститут громадського контролю в аспекті сучасних тенденцій розвитку українського адміністративного права. В контексті європейських принципів державного управління, які базуються на забезпеченні «належного врядування», громадський контроль за діяльністю державного управління є невід'ємною частиною права громадян брати участь в управлінні державними справами. Межі, форми та методи, права та обов'язки суб'єктів контролю за діяльністю уряду, їх повноваження та обов'язки юридично не уніфіковані. Громадський контроль повинен підкорятися правовим принципам, формам і методам його здійснення, а зв'язок між діяльністю суб'єктів громадського контролю і законом повинен відображатися на законодавчому рівні. Визначено адміністративно-правові основи організації та здійснення громадського контролю в контексті європейських критеріїв демократичної держави. Європейські стандарти існують у формі критеріїв, принципів, правил, процедур, механізмів організації управління або систем державного управління: верховенство права, пріоритет прав та свобод людини і громадянина у відносинах із державою, принципи партнерства влади та суспільства, взаємна відповідальність держави та суспільства, взаємна відкритість і прозорість, взаємоповага сторін тощо. Вирішення проблеми законодавчого регулювання правових основ громадського контролю за діяльністю державного управління може слугувати основою для розробки узгодженої науковцями та практиками єдиної Концепції законопроекту про громадський контроль. Концепція законопроекту про громадський контроль повинна закріпити ідею превентивного контролю, який спрямований на попередження порушень Конституції України, законів України, інших правових актів, забезпечення дотримання прав фізичних і юридичних осіб.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Білоусова, Людмила Іванівна, and Олександр Геннадійович Колгатін. "Напрями застосування комп’ютерно орієнтованого тестування навчальних досягнень." Theory and methods of e-learning 3 (November 27, 2013): 09–14. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.212.

Full text

Abstract:

Комп’ютерно орієнтоване тестування навчальних досягнень застосовується в навчальному процесі для вирішення різноманітних дидактичних завдань, в кожному з яких проявляються усі дидактичні функції діагностики та контролю, але деякі з них є провідними. Традиційно тестування пов’язується з реалізацією контрольної функції при оцінюванні навчальних досягнень під час поточного, тематичного або підсумкового контролю. Комп’ютерно орієнтоване тестування є потужним методом самоконтролю (провідними є функція контролю й систематизуючо-регулятивна функція). Важливим напрямом застосування педагогічного тестування є діагностика студента з метою вибору варіанту реалізації технології навчання (провідні функції – реалізація механізму зворотного зв’язку, прогностична та систематизуючо-регулятивна). Комп’ютерно орієнтоване тестування з успіхом застосовується у навчальному процесі для актуалізації опорних знань (навчальна, стимулювально-мотиваційна функції та функція контролю), застосування завдань у тестовій формі для створення проблемної ситуації під час вивчення нового матеріалу (навчальна, розвивальна та стимулювально-мотиваційна функції), відпрацювання навичок за допомогою тестів-тренажерів (навчальна та стимулювально-мотиваційна функції), організація навчальних змагань, вікторин тощо (навчальна, виховна та стимулювально-мотиваційна функції). Окремо слід відзначити комп’ютерно орієнтоване тестування високої значимості (high stake assessment), коли за результатами вимірювання здійснюється розподіл студентів або школярів, наприклад, процедура відбору абітурієнтів до вищого навчального закладу (провідними є функція контролю та прогностична функція). Кожне дидактичне завдання висуває специфічні та суперечливі вимоги до відповідної автоматизованої системи тестування, що потребує спеціалізації таких систем.Метою даної роботи є обґрунтування специфічних вимог до автоматизованих систем педагогічного тестування у відповідності з їх дидактичним призначенням.Системи тематичного й підсумкового оцінювання мають забезпечити високу надійність тестових результатів, зручні та надійні засоби їх обліку результатів, захист даних від несанкціонованого використання та спотворення. Якщо оцінка виставляється в автоматичному режимі без втручання викладача, то особливої уваги потребує процедура формування оцінки за шкалою, яку затверджено в навчальному закладі або на рівні держави. Так у загальноосвітній школі за діючими критеріями оцінювання застосовується критеріально орієнтована 12-бальна шкала за рівнями навчальних досягнень. Для правильного оцінювання за такою шкалою завдання тесту мають бути класифіковані за рівнями навчальних досягнень і автоматизована система тестування має враховувати структуру бази завдань для визначення оцінки. У вищих навчальних закладах у разі використання рейтингових шкал оцінювання, наприклад ECTS, слід застосувати нормоорієнтовану інтерпретацію результатів. Для підсумкового оцінювання доцільно застосовувати стандартизовані тести.Для забезпечення надійності тестових результатів багатоваріантного тесту доцільно застосовувати адаптивне тестування на основі моделі Г. Раша. Але підготовка такого тесту потребує створення великої бази тестових завдань і ретельної їх апробації, що пов’язано зі значними витратами. Якщо така підготовка тесту неможлива, доцільно застосовувати тест з фіксованим переліком завдань для усіх тестованих, щоб виключити розбіжність трудності варіантів тесту та забезпечити справедливе оцінювання.Тести для поточного оцінювання часто створюються безпосередньо викладачем. На виконання таких тестів у навчальному процесі відводиться небагато часу, тому вони складаються з невеликої кількості завдань і не забезпечують надійність, достатню для автоматичного оцінювання. Викладач особисто виставляє оцінку з урахуванням кількості правильно виконаних завдань тесту та результатів інших видів контролю (співбесіда, опитування, участь студента у дискусії, виконання лабораторної роботи тощо). Головні вимоги до системи автоматизованого тестування, що застосовується для поточного оцінювання – це зручність і простота інтерфейсу, зокрема зручні засоби створення та редагування завдань і тесту, відсутність зайвих сервісів і налагоджувань, збереження усіх відповідей студента для аналізу (краще на сервері викладача), зручні засоби перевірки якості тестових завдань.Важливим напрямом застосування автоматизованих систем тестування навчальних досягнень є самоконтроль. Оскільки студент може виконувати тест багаторазово, має здійснюватися випадковий вибір завдань з досить великої бази. Щоб не перевантажувати слабких студенів складними завданнями та не втомлювати добре підготовлених студентів дуже простими завданнями, система має бути адаптивною. Доцільно зберігати детальну інформацію про перебіг тестування та його результати на сервері з метою аналізу якості тестових завдань і забезпечення студенту можливості побачити власні досягнення у порівнянні з результатами інших учасників тестування. Збереження результатів тестування на сервері в умовах позааудиторної роботи студента передбачає on-line тестування із застосуванням мережі Інтернет. Доцільно поєднувати самоконтроль з педагогічною діагностикою студента, у такому разі до системи автоматизованого тестування висуваються додаткові вимоги, які розглядатимуся далі.Головним завданням автоматизованого тестування в системі педагогічної діагностики є забезпечення високої інформативності тестових результатів, накопичення даних для формування педагогічного прогнозу. Система має накопичувати результати тестування в динаміці для педагогічного прогнозування та оперативного контролю якості бази тестових завдань. Обов’язковою умовою якісної діагностики є репрезентативність завдань відповідно до структури навчального матеріалу. За результатами діагностики обирається напрям подальшого навчання, при цьому деякі шляхи утворюють цикли – студент багаторазово виконує той самий тест і система тестування має забезпечити варіативність завдань. Паралельні варіанти тесту повинні мати однакову трудність і еквівалентно відображати зміст навчального матеріалу. Сполучення вимоги варіативності з необхідністю забезпечити репрезентативність і паралельність варіантів тесту чинить суттєві перепони розробникам програмного забезпечення. Успішні кроки в напряму вирішення цієї проблеми пов’язані з систематизацією випадкового вибору завдань з бази даних. Педагогічне прогнозування базується на особливостях засвоєння матеріалу за рівнями навчальних досягнень – тому система діагностики має забезпечити окреме опрацювання результатів за рівнями навчальних досягнень. Для прийняття рішень щодо вибору доцільного варіанту реалізації технології навчання важливо знати, які саме елементи навчального матеріалу слабко засвоєні – звідси випливає необхідність окремого опрацювання результатів за елементами навчального матеріалу. Система має бути адаптивною – складні завдання мають пропонуватися тільки тим студентам, які готові до їх сприйняття.Розглянемо відомі автоматизовані системи тестування навчальних досягнень з точки зору їх відповідності до специфічної системи вимог стосовно педагогічної діагностики.Як бачимо за результатами аналізу (табл. 1), кожна вимога виконується більшістю з розглянутих автоматизованих систем, але поєднання варіативності тесту з дотриманням стабільності його трудності та, одночасно, репрезентативності системи завдань відносно структури навчального матеріалу є актуальним напрямом розробки програмного забезпечення педагогічного тестування.Таблиця 1Автоматизовані системи тестування навчальних досягнень і вимоги до їх застосування з метою педагогічної діагностики Автоматизована системаВідповідність вимогамВаріативністьРепрезентативність щодо структури навчального матеріалуСтабільність трудності тестуОкреме опрацювання результатів за рівнями навчальних досягненьОкреме опрацювання результатів за елементами навчального матеріалуОперативність опрацювання результатів та їх інтерппретаціїНакопичування всіх відповідейРеалізація адаптивного алгоритмуКритеріально орієнтований підхід до інтерпретації тестових результатів«EXAMINER-II», 1993 [1]+––––+––+«OpenTest2», 2004 [2]++–––++–+«Експерт», 2003 [3] +++++++++“WEB-EXAMINER”, 2005 [4]+–+––++++“WebTutor”, 2008-2011 роки, [5]++––+++–+«Інформаційна система ВНЗ 2.0.1», 2008 [6]++–––++–+«Телетестинг», 1999 [7]+–+––++++Moodle [8]± ––++–+UniTest System, 2001-2006 [9]++–––++

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Ковальова, М. Л. "ПРИНЦИПИ ТА ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ В ЄС." Підприємництво та інновації, no. 17 (April 30, 2021): 13–17. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/17.2.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано систему митного контролю в ЄС, принципи та особливості митного оформлення та визначення рівня ризиків. Визначено основні тенденції розвитку та вдосконалення системи митного контролю в країнах ЄС, становлення загальної митної системи. Виокремлено основні цілі застосування системи управління митними ризиками. Митний контроль здійснюється в рамках загальної системи управління ризиками, що ґрунтується на обміні інформацією про ризики та результатах аналізу ризиків між митними органами і встановлює спільні критерії та стандарти ризиків. Наголошено, що одним з елементів системи митного контролю в ЄС є загальна декларація прибуття, яка була запроваджена і в Україні, що є важливим кроком до впровадження в Україні міжнародних стандартів митного контролю та майбутнього приєднання до процедури спільного транзиту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

КАЛІНСЬКИЙ, Є. О., Г. А. ТІХОСОВА, and К. М. КЛЕВЦОВ. "ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОРЯДКУ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВАНТАЖІВ У МОРСЬКИХ ПОРТАХ УКРАЇНИ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 13, 2021): 205–14. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-19.

Full text

Abstract:

Мета. Метою даної роботи є пошук шляхів можливих напрямів вдосконалення взаємовідносин, які виникають під час здійснення митного контролю, і розробка методів їх практичної реалізації шляхом скорочення кількості документів у відповідності з міжнародними конвенціями та директивами ЄС. Методика. Для досліджень використовували методи аналізу та синтезу, порівняльного аналізу та синтезу інформації, абстрагування та групування. Результати. У статті проведено аналіз стану адаптації національного законодавства до норм ЄС у сфері митного контролю на морському та річковому транспорті. Визначено основні проблеми імплементації до національного законодавства норм, визначених в Угоді про Асоціацію з ЄС. На основі результатів дослідження запропоновано шляхи перспективних напрямів удосконалення порядку митного оформлення контролю якості вантажів у морських портах України з метою скорочення кількості документів та прискорення оформлення вантажів у відповідності з міжнародними конвенціями та директивами ЄС. Для підвищення конкурентоспроможності та економічної привабливості морських портів України пропонується запровадити електронний документообіг, скасувати комісійний контроль на борту судна, скасувати процедури при переході між портами України, скасувати хімічний контроль та спростити радіологічний та екологічний, скасувати фінансові обмеження та прискорити процедури. Наукова новизна. Проаналізовано стан нормативно-правового забезпечення у сфері митного контролю на морському та річковому транспорті. Вперше розроблено комплекс практичних рекомендацій щодо удосконалення порядку митного оформлення і контролю якості вантажів у морських портах України Практична значимість. Розроблені та запропоновані рекомендації з удосконалення порядку митного оформлення і контролю якості вантажів у морських портах України, внесені до проекту змін існуючого Порядку оформлення приходу суден у морський порт. Одержані результати можуть бути використані для прискорення оформлення вантажів та зменшення термінів перебування суден в портах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Nevinhlovska, Yu. "ДОСВІД КРАЇН-УЧАСНИЦЬ ЄС ЩОДО ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ ТА ОБМЕЖЕННЯ МОНОПОЛІЗМУ." Juridical science 2, no. 5(107) (April 3, 2020): 56–60. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-2.07.

Full text

Abstract:

У статті досліджено досвід країн-учасниць ЄС щодо публічного адміністрування економічної конкуренції та обмеження монополізму. Важливою запорукою зростання економіки в державі є боротьба з такими негативними проявами, як монополістичне становище. З’ясовано, що Європейський комісар із питань конкуренції має повноваження щодо контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. До сфери відповідальності комісара входять: приведення до виконання правил конкуренції для ефективного функціонування внутрішнього ринку; примус до виконання правил конкуренції при злиттях і поглинаннях, субсидуванні (зокрема в галузі транспорту та енергетики); розвиток ринкового моніторингу; просування дотримання антимонопольного законодавства й міжнародної кооперації з антимонопольними органами за межами ЄС. Наголошено, що в Республіці Польша діє Управління із захисту конкуренції та прав споживачів. У Польщі, як власне і в Україні, контрольні функції щодо публічних закупівель мають декілька органів. Насамперед це Агентство публічних замовлень, що існує з 1995 року і має статус окремого центрального органу виконавчої влади, яке координується Міністерством економіки. Вагомі повноваження має Вища палата контролю Польщі (аналог Рахункової Палати України), яка на відміну від України контролює процес використання коштів як державного, так і місцевих бюджетів, а також питання використання державного майна. До ключових органів, що здійснюють нагляд і контроль, необхідно також віднести Апеляційну палату оскаржень (орган оскарження), яка здійснює досудовий розгляд претензій учасників щодо організації замовниками процедур закупівель, і Відомство захисту конкуренції та прав споживачів, яке проводить розслідування щодо наявності змов. В Україні аналогічні функції здійснює Антимонопольний комітет. Виходячи з аналізу європейського досвіду щодо публічного адміністрування економічної конкуренції та обмеження монополізму доходимо висновку, що особливу увагу звернуто на контроль і прозорість інформації в цій сфері, ухвалення ж рішень відбувається колегіально. Україні спільно з Європейським Союзом слід здійснювати ефективний контроль за дотриманням законодавчих норм конкуренції та обмежити монополізм.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Сердюк, В. Н., С. Б. Устименко, Е. В. Баландина, and И. О. Коломиец. "Optimization of Descemet Membrane Endothelial Keratoplasty Using Intraoperative Optical Coherence Tomography." Офтальмология. Восточная Европа, no. 1 (May 4, 2020): 60–64. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.10.1.006.

Full text

Abstract:

Введение. Эндотелиальная кератопластика десцеметовой оболочки (DMEK) является сложной процедурой для хирурга ввиду трудности визуального контроля прецизионности выполнения хирургических этапов. Интраоперационная оптическая когерентная томография (iOCT) при проведении DMEK является эффективным и перспективным методом, который позволяет хирургу лучше ориентироваться и контролировать процедуру, уменьшить количество интраоперационных осложнений, повлиять на скорость послеоперационной реабилитации пациентов. Цель. Повысить эффективность проведения эндотелиальной кератопластики десцеметовой оболочки (DMEK) с помощью точной визуализации хирургических этапов при помощи iOCТ. Методы. Проведено ретроспективное исследование 6 пациентов (6 глаз), посвященное изучению эффективности использования iOCT во время процедуры DMEK. Данная процедура проводилась пациентам с эндотелиальными дистрофиями, такими как эндотелиальная дистрофия Фукса (3 пациента 3 глаза), буллезная кератопатия (3 пациента 3 глаза). Все операции были проведены с использованием микроскопа Haag-Streit Hi-R NEO 900A NIR с установкой iOCT. Результаты. Правильная ориентация эндотелиального графта и его прилегание к строме реципиента были подтверждены при помощи iOCT в 6/6 случаев. В первый послеоперационный день прилегание DМ донорского материала к строме реципиента наблюдалось в 5/6 случаев. В одном случае была отмечена видимая периферическая дегисценция графта, которая была нивелирована введением 10 газовой смеси S3F8. Заключение. iOCT позволяет в разы повысить прецизионность выполнения основных этапов процедуры DMEK, особенно при визуальном контроле ориентации трансплантата, оценке прилегания графта к строме реципиента, наличия жидкости в интерфейсе трансплантат донор, тем самым снижается длительность послеоперационной реабилитации, минимизируются риски осложнений и улучшается качество зрения. Introduction. Descemet membrane endothelial keratoplasty (DMEK) is a complex procedure for the surgeon due to the difficulty of visual monitoring the precision of the surgical stages. iOCT during DMEK is an effective and promising method that allows the surgeon to navigate and control the procedure better, reduce the number of intraoperative complications, and affect the speed of postoperative rehabilitation of patients. Purpose. To improve the efficiency of Descemet Membrane Endothelial Keratoplasty (DMEK) using Intraoperative Optical Coherence Tomography (iOCT) and femtosecond laser system. Materials and methods. Retrospective analysis of 6 cases (6 eyes) of planned DMEK using on patients with endothelial dystrophy (such as Fuchs endothelial dystrophy 3 patients 3 eyes), bullous keratopathy (3 patients 3 eyes). All operations were performed using Haag-Streit Hi-R NEO 900A NIR microscope with iOCT. Results and discussion. The correct orientation of the endothelial graft and its attachment to the recipient stroma were confirmed by iOCT in 6/6 cases. On the first postoperative day, the adherence of the DM donor to the recipient stroma was observed in 5/6 cases. In one case, a visible peripheral graft dehiscence and it was fixed by 10 S3F8 gas mixture introducing. Conclusions. iOCT can significantly increase the precision of the main stages of the DMEK procedure, especially: monitoring of the transplant orientation, assessing the grafts adherence to the recipients stroma, and the presence of fluid in the graft donor interface, thereby reducing duration of postoperative rehabilitation, minimizing the risk of complications and improving the quality of vision.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Лісовий, О. О. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ ПРИ ПРОВЕДЕННІ НСРД, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (40) (February 4, 2021): 159–68. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-40-2-159-168.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто проблематику судового контролю при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, пов’язаних із використанням технічних засобів. Автор доводить, що норми національного законодавства, які регламентують процедури судового контролю під час здійснення кримінального провадження, у тому числі при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, пов’язаних із використанням технічних засобів, мають будуватися з огляду на непорушність європейських стандартів і принципів у сфері захисту конституційних прав і свобод людини. З метою вдосконалення чинного законодавства з питань судового контролю при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, пов’язаних із використанням технічних засобів, пропонується внести відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України. Ключові слова: правове регулювання, негласні слідчі (розшукові) дії, слідчий суддя, суд, судовий контроль, технічні засоби.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Chumakova, Irina, and Yuliia Kravchenko. "ОСВІТНІ ПОСЛУГИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В МЕЖАХ ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 2(14), no. 2 (14) (2018): 32–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-2(14)-32-40.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена вирішенню проблеми внутрішнього контролю освітніх послуг, що надаються закладами вищої освіти. Авторами визначено поняття й суб’єкти освітніх послуг та місце внутрішнього контролю в процесі формування та розміщення державного замовлення на надання освітньої послуги. Встановлено, що внутрішній контроль, який здійснює Міністерство освіти і науки України, є внутрішньосистемним. Обґрунтовано необхідність запровадження на рівні Міністерства освіти і науки України та закладу вищої освіти окремих типів контрольних процедур залежно від цілей їх застосування під час планування та виконання державного замовлення на підготовку фахівців із вищою освітою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Співак, І. В. "Вдосконалення процедур митного контролю." Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Політологія. Соціологія. Право, no. 1 (1) (2008): 101–10.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Шевчук, Лариса Миколаївна. "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «МИТНИЙ КОНТРОЛЬ» В УКРАЇНІ." Історико-правовий часопис 17, no. 2 (March 30, 2022): 106–11. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2021-2/15.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена теоретико-правовому дослідженню змісту категорії «митний контроль» з урахуванням наявних у юридичній літературі визначень і міжнародної, європейської та національної нормативно-правової бази. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення поняття «митний контроль», його розуміння в широкому і вузькому значеннях. Акцентовано увагу на особливостях правового закріплення змісту категорії «митний контроль» у Митному кодексі України, Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур та Реґламенті Європейського парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 від 9 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу Союзу. З’ясовано, що європейське та вітчизняне законодавство закріплює норми стосовно взаємодії митних органів з іншими уповноваженими органами під час переміщення товарів через митний кордон. Обґрунтовано, що з урахуванням специфіки суб’єктного складу, задіяного у проведенні контролю під час перетину митного кордону держави, митний контроль в Україні може розглядатися у вузькому та широкому значеннях. Запропоновано формулювання вузького розуміння митного контролю як діяльності митних органів, спрямованої на забезпечення додержання нормативно-правових актів з питань митної справи. Висловлено позицію, що широке розуміння митного контролю повинно включати діяльність як митних, так і інших органів держави, наділених владними повноваженнями, спрямовану на додержання чинного законодавства України загалом (зокрема, фітосанітарного, ветеринарно-санітарного, про харчові продукти тощо). Зроблено висновок, що питання розмежування митного контролю залежно від складу суб’єктів, задіяних у контрольних заходах під час перетину кордону, а також широке й вузьке розуміння цієї категорії потребує подальшого наукового осмислення та комплексного дослідження його змістового наповнення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Барабаш, Т. О. "РИЗИКООРІЄНТОВАНИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЯК ЗАПОБІЖНИК ВИНИКНЕННЮ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (42) (January 27, 2022): 38–45. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-38-45.

Full text

Abstract:

Досліджено правове регулювання виконання такої функції Бюро економічної безпеки України, якантикорупційний контроль, а також окреслено законодавчі вимоги до програм із запобігання корупції.Розглянуто складові елементи й структуру дій суб’єктів господарювання при розробці антикорупційноїпрограми юридичної особи. Обґрунтовано наявність підстав для застосування дієвих важелів впливу насуб’єктів господарювання в частині виконання ними припису щодо здійснення функцій антикорупційногоконтролю. Запропоновано розробити пропозиції про внесення змін і доповнень до Закону України «ПроБюро економічної безпеки України», що стосуються суті, змісту процедур ризикоорієнтованого контролю у сфері господарювання як його функції.Ключові слова: економічні правопорушення, шахрайство, Бюро економічної безпеки, антикорупційний контроль, антикорупційна програма юридичної особи, ризикоорієнтований контроль у сфері господарювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Наконечна, Альона. "Сучасний стан контролю в сфері банківської діяльності: проблеми та шляхи вдосконалення." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, no. 1 (October 20, 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue1-2021-10.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто сучасний стан контролю у сфері банківської діяльності в Україні. Доведено, що його правова база в загальних рисах відповідає європейським стандартам і вдосконалюється з урахуванням вимог Базельського комітету за сприяння міжнародних організацій. Проблеми банківського контролю в Україні лежать в площині недостатнього розроблення нормативних документів і практичної реалізації їхніх положень. В статті розглянуто такі види контролю як банківський нагляд, внутрішній банківський контроль та незалежний аудит. Запропоновано застосування в Україні моделі банківського нагляду, яка передбачає його здійснення Національним банком України спільно з іншими контролюючими органами. Обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення систем діагностики фінансового стану банку, контролю за наявністю та ефективністю систем управління ризиками, методики обчислення значень обов’язкових економічних нормативів та процедур банківського нагляду, заходів щодо протидії відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, розкриття інформації у фінансовій звітності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Довга, М. О., and О. П. Мельник. "ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, no. 29 (January 26, 2022): 92–97. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.720.

Full text

Abstract:

Довга М. О., Мельник О. П. Проблеми правового регулювання фінансового контролю в Україні та шляхи їх вирішення. – Стаття. У статті розкрито основні питання побудови й запровадження дієвої та єдиної системи фінансового контролю держави. Розглянуто базові законодавчі акти, що регулюють здійс- нення державного фінансового контролю. Проаналізовано думки провідних вітчизняних учених, які досліджують проблеми фінансового контролю за ефективного використання коштів Державного й місцевих бюджетів, а також реформування в галузі. Звертається увага, що державний фінансовий контроль перебуває в процесі постійного розвитку й удосконалення, а його зміст і спрямованість змінюються залежно від рівня роз- витку суспільства, а також завдань, які суспільство ставить перед собою. Сучасні умови розвитку економіки й фінансово-економічна криза, яка охопила багато країн світу, показа- ли, що державний фінансовий контроль потребує постійного вдосконалення. Процеси, які відбуваються в сучасній економіці, не можуть бути впорядковані застарілими формами й методами фінансового контролю. У статті розкривається думка, що розвиток державного фінансового контролю забезпе- чить розвиток всієї фінансової системи й економічної безпеки країни. Проведено аналіз сучасного стану державного фінансового контролю, що надало мож- ливість визначити характерні недоліки функціонування елементів системи державного контролю, а саме необхідність посилення процедур попереднього й поточного фінансового контролю; покращення законодавчого врегулювання питань формування системи держав- ного фінансового контролю на основі прийняття єдиного нормативного акту, що допоможе визначити єдині концептуальні засади організації фінансового контролю; оптимізації орга- нізаційної структури суб’єктів державного фінансового контролю та інше. У роботі акцентується, що наявні проблеми у сфері фінансового контролю негативно впливають на реалізацію контролюючими органами покладених на них повноважень. Це спонукає до найшвидшого вирішення виявлених недоліків на основі запропонованих напря- мів удосконалення фінансового контролю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Гусейнов, Н. Р., and Э. А. Шарипова. "К вопросу о роли административно-процессуального нормотворчества при осуществлении государственного контроля." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 72, no. 6 (April 2021): 28–31. http://dx.doi.org/10.18411/lj-04-2021-223.

Full text

Abstract:

Административный процесс - это упорядоченная система административнопроцессуальных норм и основанная на них деятельность органов и должностных лиц. Ведомственное административно-процессуальное нормотворчество, регламентирующее осуществление государственного контроля разнообразно, и только в последнее время законодатель задумался об общих требованиях в вопросах его регулирования. Поскольку осуществление государственного управления невозможно без государственного контроля, а государственный контроль неосуществим без конкретных административных процедур, авторы приходят к выводу, что административный процесс следует изучать как отдельную учебную дисциплину в высших юридических учебных заведениях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Кулешов, Володимир. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ." Public management 25, no. 5 (December 29, 2020): 120–34. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-120-134.

Full text

Abstract:

Розглянуто теоретико-методологічні засади громадського контролю представницьких органів влади в умовах децентралізації. Проведено аналіз зарубіжних наукових джерел, що дозволило виокремити широкий спектр досліджень громадського контролю представницьких органів влади та надало можливість систематизувати теоретико-методологічні засади формування та розвитку такого контролю за напрямами досліджень. Узагальнення сутності теорій, концепцій, підходів, шкіл зарубіжної науки продемонструвало широкий діапазон їх практичного застосування для діяльності публічних адміністрацій у побудові взаємовідносин з громадою в аспектах: самостійного прийняття рішень у сфері політики та розподілення ресурсів; формування сильних громад, які контролюють і координують дії по відношенню до держави; виборчого процесу та розподілення відповідальності; взаємодії з обраними в представницькі органи влади; здійснення влади; впливу об’єднань громадян на застосування законів і політики (публічної політики) на сфери життєдіяльності населення; участі громадськості та державних управлінців в плануванні та реалізації розвитку громади; впливу громадськості на кризи на місцевому рівні; соціальної роботи; процесу залучення громадян до процедури контролю тощо. Проведений аналіз наукових джерел продемонстрував відсутність у вітчизняній науковій думці теоретико-методологічних засад і теорій громадського контролю як явища і як процесу, зокрема за представницькими органами влади в умовах децентралізації. Здебільшого йдеться про форми, методи, технології, інструменти та процедури громадського контролю, які часто дорівнюються до методів залучення громадян у процес прийняття рішень на різних рівнях управління. Аналіз наукових поглядів на формування та розвиток контролю дав змогу узагальнити сфери громадського контролю представницьких органів влади, класифікувати їх за сферами публічного управління, а відповідно до змісту, сенсу та характеристик теорій, за сферами впливу на життєдіяльність населення. Продемонстровано, що громадський контроль представницьких органів влади — це одна з форм взаємовідносин публічної адміністрації з громадою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Алексєєв, О. М. "Процедури адаптивного тестового контролю знань." Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка, no. 2 (23) (2008): 96–100.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Паккі, Маріанна Сергіївна. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПРОЦЕДУР ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ В УМОВАХ ОНЛАЙН НАВЧАННЯ." Information Technologies and Learning Tools 88, no. 2 (April 29, 2022): 139–51. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4476.

Full text

Abstract:

На підставі здійсненого автором аналізу наукового доробку встановлено, що дослідники основними проблемами онлайн оцінювання вважають високий рівень академічної недоброчесності здобувачів (списування та колективну роботу над завданнями), а також складність перевірки в дистанційному режимі досягнутих ними результатів навчання та сформованих компетентностей. На користь цих тверджень свідчить і проведене автором статті опитування науково-педагогічних працівників. Задля вирішення вказаних проблем у статті розглянуто підхід до забезпечення надійності процедур онлайн оцінювання здобувачів, який передбачає методичну та організаційну складові. У межах даного підходу автор пропонує на етапі розробки процедур оцінювання сконцентруватися на підборі тих типів питань, за рахунок яких вдасться унеможливити академічну недоброчесність здобувачів та різнобічно перевірити їх підготовку. У статті дана характеристика низькопорядкових «загальноприйнятих (conventional)» та «концептуальних (conceptual)» типів питань. Розглянуто особливості питань «на впізнавання», «на пригадування», а також «на інтеграцію та використання». Сформульовано рекомендації щодо використання різних типів питань під час онлайн оцінювання здобувачів відповідно до рівнів таксономії Блума. Зокрема для оцінювання найвищих рівнів запропоновано використовувати кейси та ситуаційні задачі. Проведене опитування показало високий рівень залучення викладачів до процедур оцінювання в умовах онлайн навчання, що зменшує їх переваги в порівнянні з очним контролем. Тому серед організаційних засад проведення онлайн контролю автор пропонує обирати інструменти для оцінювання, які дають змогу використовувати автоматизовану перевірку навіть для завдань з «високопорядковими» типами питань. Наголошено на потребі завчасного ознайомлення здобувачів з процедурою онлайн оцінювання, наданню переваги підходу «low-stakes assessment». Також у статті описано досвід автора з використання гугл-форм та платформи «Online Test Pad».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Архірейська, Н. В. "Аналіз ефективності процедур митного контролю." Вісник Академії митної служби України. Серія "Економіка", no. 1 (51) (2014): 160–65.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Процедура контролю'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles