Journal articles on the topic 'Профіль активів'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Профіль активів.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Профіль активів.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Богомолова, Татьяна Юрьевна, and Татьяна Юрьевна Черкашина. "Стратификация по нефинансовому богатству российских домохозяйств: высота, профиль, детерминанты." Мир России 29, no. 4 (September 18, 2020): 6–33. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2020-29-4-6-33.
Full textAbstract:
Цитирование: Богомолова Т.Ю., Черкашина Т.Ю. (2020) Стратификация по нефинансовому богатству российских домохозяйств: высота, профиль, детерминанты // Мир России. Т. 29. № 4. С. 6–33. DOI: 10.17323/1811-038X-2020-29-4-6-33
Богатство (wealth) наряду с доходами и расходами является измерением экономического статуса индивида или домохозяйства. Понимание социальной стратификации, ее особенностей и тенденций, механизмов накопления и межпоколенной передачи собственности без изучения неравенства по богатству будет неполным. Если в экономически развитых странах данные позволяют изучать масштабы неравенства по богатству на основе денежных (количественных) оценок, то открытые данные об активах российских домохозяйств делают возможной лишь структурную оценку стратификации по богатству. Из составляющих богатства – финансовых и нефинансовых активов – объектом исследования являются находящиеся в собственности членов домохозяйства материальные (нефинансовые) активы. В статье на данных Комплексного наблюдения условий жизни населения представлены дифференциация российских домохозяйств по обладанию нефинансовыми активами; выделены слои, образующие стратификацию домохозяйств по нефинансовому богатству; выявлены социально-демографические детерминанты, определяющие шансы домохозяйств оказаться в слоях, относительно обеспеченных нефинансовым богатством. Ограничением данных можно считать неполную представленность верха и низа стратификации, что характерно для массовых обследований. С использованием процедур факторного и кластерного анализа выделены семь слоев, отличающихся по наличию, количеству и составу нефинансовых активов. Установлено, что профиль имущественной иерархии российских домохозяйств смещен в сторону низкой обеспеченности нефинансовыми активами: самый большой по численности (47%) – малообеспеченный слой, портфель активов которого включает только жилье, в трети случаев дополненное автомобилем; портфель следующего слоя (19%) с выраженным сельским профилем включает, помимо жилья, земельный участок и в трети случаев автомобиль. Вместе с домохозяйствами без нефинансовых активов эти слои составляют 70% совокупности. Четыре верхних имущественных слоя имеют три и более нефинансовых актива, они отличаются комбинацией активов в портфеле. Влияния социально-демографических и экономических детерминант на шансы оказаться в верхних слоях стратификации по нефинансовому богатству проявляются по тем же образцам, которые установлены зарубежными исследованиями богатства на основе стоимостных показателей: они выше для домохозяйств с устойчивым брачным ядром, при относительно высоком текущем доходе, в старшем возрасте (50–70 лет) при более низких шансах для молодых и самых пожилых. В целом более значимыми детерминантами оказываются, скорее, условия сохранения накопленной собственности, чем условия ее формирования.
2
Малхазов, О. Р. "РЕФЛЕКСИВНІСТЬ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ." Problems of Modern Psychology, no. 2 (October 7, 2021): 48–56. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-6.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі розвитку емоційної стійкості у соціально- психологічному супроводі. Висунуто припущення щодо існування значущих зв’язків між індивідуально-психологічними характеристиками особистості і особливостями подолання нею емоційно несприятливих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження виявлено три суперкластери якостей, на основі яких розроблено типологію емоційних профілів особистості та виокремлено шість типів профілів осіб з різним потенціалом розвитку емоційної стійкості. На основі суперкластера рефлексивності виокремлено два типи профілів респондентів: схильні та не схильні до рефлексивності. Встановлено, що у осіб, схильних до рефлексивності, достовірно нижчі показники гіпертимності, комунікабельності та циклотимності, водночас вони більш тривожні, дистимічні, емотивні та збудливі. Емпірично виділено чотири підтипи осіб, схильних до рефлексивності: гіпертимно-домінантні, активно- імпульсивні, рефлексивно-тривожні, нейротично-застрягаючі. Для типу профілю з низьким рівнем рефлексивності виділено три підтипи: гіпертимно-імпульсивний, активно-збалансований та емотивно- педантичний. Описано індивідуальні характеристики та особливості поведінкових проявів осіб з високою і низькою рефлексивністю, які варто враховувати у процесі супроводу. Виокремлено діагностичні маркери профілів рефлексивності, які можуть застосовуватись для експрес діагностики. До маркерів профілю осіб, схильних до рефлексії, віднесено такі: прагнення контролю і аргументації; слабкість механізмів психологічного захисту (насамперед витіснення); низька комунікабельність; прояви тривожності і нестабільності у емоційно значущих ситуаціях та тяжіння до правил, ритуалів, традицій і усталених моделей поведінки (як захисний механізм). До діагностичних маркерів типу профілю «не схильних до рефлексивності» віднесено: готовність приймати на віру недостовірну інформацію, якщо вона відповідає очікуванням; відмову від планування своїх дій і прогнозування їх наслідків; імпульсивність і агресивність у просуванні своїх переконань; авантюризм, готовність до ризику.
3
Куликова, О. "Активні методи навчання в підготовці фахівців книгознавчого профілю." Вісник Книжкової палати, no. 2 (211), лютий (2014): 3–6.
Find full text
4
Куликова, О. "Активні методи навчання в підготовці фахівців книгознавчого профілю." Вісник Книжкової палати, no. 2 (211), лютий (2014): 3–6.
Find full text
5
Богомолова, Татьяна Юрьевна, and Татьяна Юрьевна Черкашина. "Институционально-экономический контекст формирования нефинансового богатства российских домохозяйств: от приватизации к приобретению." Мир России 27, no. 2 (April 16, 2018): 62–89. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2018-27-2-62-89.
Full textAbstract:
Татьяна Юрьевна Богомолова – кандидат социологических наук, заведующий, Отдел социальных проблем, Институт экономики и организации промышленного производства СО РАН; доцент, кафедра общей социологии, Новосибирский национальный исследовательский государственный университет. Адрес: 630090, Новосибирск, проспект Академика Лаврентьева, д. 17. E-mail: bogtan@rambler.ru
Татьяна Юрьевна Черкашина – кандидат социологических наук, старший научный сотрудник, Институт экономики и организации промышленного производства СО РАН; заведующий, кафедра общей социологии, Новосибирский национальный исследовательский государственный университет. Адрес: Адрес: 630090, Новосибирск, проспект Академика Лаврентьева, д. 17. E-mail: touch@nsu.ru
Цитирование: Богомолова Т.Ю., Черкашина Т.Ю. (2018) Институционально-экономический контекст формирования нефинансового богатства российских домохозяйств: от приватизации к приобретению // Мир России. Т. 27. № 2. С. 62–89. DOI: 10.17323/1811-038X-2018-27-2-62-89
В статье соотнесены институциональные условия и результаты формирования в динамике нефинансового богатства домохозяйств в новейшей истории России. Индикаторами процесса формирования нефинансового богатства домохозяйств выступили обеспеченность ключевыми нефинансовыми активами и профиль стратификации домохозяйств по количеству активов в собственности. В исследовании для описания институционального фона формирования нефинансового богатства населения в 1991–2014 годах использована государственная и ведомственная статистика о приватизации предприятий, жилья, сельскохозяйственной земли, строительстве жилья, производстве и продаже автомобилей. На данных Российского мониторинга экономического положения и здоровья населения НИУ ВШЭ выполнены расчеты, отражающие эволюцию в 1994–2014 годах численности домохозяйств, которые обладают тем или иным нефинансовым активом, а также демонстрирующие концентрацию активов в домохозяйствах.
Показано, что к концу 1990-х годов приватизация национального богатства как механизм массового превращения населения в обладателей нефинансового богатства себя исчерпала. Рост доходов населения с середины первой декады 2000-х годов сопровождался развитием потребительского кредитования, государственными программами по увеличению жилищного строительства и производства автомобилей. Эти институциональные стимулы создали для российских домохозяйств не только возможности, но и риски для формирования нефинансового богатства через приобретение собственности. В течение 1994–2014 годов поступательно увеличивалась доля домохозяйств, владеющих жилищными активами и транспортными средствами, в то время как доля собственников земельных участков и производственных активов сокращалась. В рассматриваемый период существенно уменьшилась доля домохозяйств, не обладающих нефинансовыми активами; параллельно наблюдалась тенденция к поляризации: росла относительная численность домохозяйств с одним активом в собственности и домохозяйств, имеющих более трех активов.
6
Скибун, Наталія Дмитрівна. "Соціокультурний компонент професійної мовленнєвої компетентності майбутніх фахівців туристичного профілю." Освітній вимір 47 (July 23, 2019): 197–203. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2455.
Full textAbstract:
кибун Н. Д. Соціокультурний компонент професійної мовленнєвої компетентності майбутніх фахівців туристичного профілю.
У статті з’ясовано та обґрунтовано зміст соціокультурного компонента професійної мовленнєвої компетентності майбутніх фахівців туристичного профілю. Уточнено поняття «соціокультурна компетентність майбутніх фахівців туристичного профілю», що містить знання студентів про теорію мовних одиниць, у тому числі з національно-культурним компонентом, семантики мовних одиниць і вміння використовувати їх відповідно до соціально-мовленнєвої ситуації.
Визначено засоби формування соціокультурної компетентності майбутніх фахівців туристичного профілю: є активне використання в освітньому процесі технічних засобів навчання, наочності, текстів. Доповнено критерії відбору текстового дидактичного матеріалу в мовній підготовці майбутніх фахівців туристичного профілю.
Обґрунтовано доцільність забезпечення міждисциплінарного зв’язку українська мова – іноземна мова, що актуалізує поняття «міжкультурна компетентність майбутніх фахівців туристичного профілю».
7
Дзюба, Г. І. "Активні методи навчання у підготовці фахівців економічного профілю у Німеччині." Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія "Педагогіка. Психологія. Філософія", Вип. 208, ч. 2 (2015): 65–72.
Find full text
8
Дзюба, Г. І. "Активні методи навчання у підготовці фахівців економічного профілю у Німеччині." Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія "Педагогіка. Психологія. Філософія", Вип. 208, ч. 2 (2015): 65–72.
Find full text
9
Tymkiv, Lidiya. "Адаптивна культура особистості як чинник професійного становлення соціальних працівників." Освітній простір України, no. 10 (May 17, 2017): 71–78. http://dx.doi.org/10.15330/esu.10.71-78.
Full textAbstract:
У статті розглядається значення адаптивної культури студентів у процесі фахової підготовки майбутніх соціальних працівників, презентуються результати експрес-діагностики симптомокомплексів адаптивної культури особистості за допомогою технологічного підходу “Кваліметричний профіль”. На основі системно-синергетичного підходу здійснено компонентно-структурний, функціональний аналіз феномену “адаптивна культура особистості”, обґрунтовано зміст поняття “адаптивна культура особистості” в цілісній системі її інтегративних якостей; визначено критерії та показники рівнів сформованості адаптивної культури особистості.З’ясовано, що вивчення рівня сформованості адаптивних властивостей необхідно здійснювати на особистісному рівні, аналізуючи та зіставляючи окремі аспекти цілісного розвитку загальної й адаптивної культур студента. У їх формуванні простежуються активні центри – домінування позитивного роз¬витку чи “западання” окремих якостей, що виступає результатом попереднього включення студентів у відповідні адаптивні аспекти стосунків. Результати дослідження засвідчили, що застосування експрес-діагностики симптомокомплексів адаптивної культури за допомогою технології “Кваліметричний профіль” дає змогу оперативно визначати співгармонійність у розвитку адаптивних властивостей студентів, здійснювати відповідну корекційну діяльність.
10
Каширіна, Євгенія, and Дмитро Сілюков. "Синдром професійного вигорання у поліцейських Національної поліції України." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т3 (2021): 90–105. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-90-105.
Full textAbstract:
У статті розглянуто соціально-психологічну структуру синдрому професійного вигорання фахівців соціономічного профілю, а саме у працівників Національної поліції України. Наголошується, що особливої уваги заслуговують соціономічні професії, які передбачають постійну взаємодію та безпосереднє спілкування в процесі професійної діяльності, а до представників цих професій висуваються підвищені вимоги, оскільки об’єктом їх праці є інші люди. Екстремальність, напруженість, підвищена небезпека, відповіда-льність за вчинені дії - все це, може спричинити виникнення у працівників Національної поліції України станів емоційного напруження, фізичного та психічного виснаження, професійних стресів тощо. Визначено, що найчастіше у працівників Національної поліції України виникають спалахи роздратування, які призводять до конфліктних ситуацій. Для професіоналів з відсутністю або незначним емоційним вигоранням характерне гармонійне співвідношення цих компонентів у системі життєвих орієнтацій і переважання таких термінальних цінностей, як «духовний спокій», «активне творче життя» та «активна соціальна думка». У працівників з частково або повністю сформованим синдромом професійного вигорання виявляється неузгодженість у системі життєвих орієнтацій і домінуванні термінальних цінностей – «збереження власної індивідуальності», «розвиток себе» та «високе матеріальне становище». Показано, що редукція особистих звершень проявляється як зниження відчуття компетентності в роботі, незадоволеність собою та своїми проявами, зменшення цінності своєї професійної діяльності, зухвале сприйняття себе як професіонала й особистості в цілому. При цих показниках у людини поступово знижується як професійна, так й особиста самооцінка, з’являється відчуття власної неспроможності та байдужості до своїх професіональних обов’язків. Ключові слова: професійне вигорання, професійна мотивація, демотивація, професійна деформація, психічне здоров’я, емоційне напруження, невротичні реакції, психопрофілактика.
11
Sheptytska, L. B., N. G. Zakharchyn, and O. A. Chaplyk. "Система національно-патріотичного виховання у вищому навчальному закладі лісотехнічного профілю." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 10 (November 29, 2018): 135–38. http://dx.doi.org/10.15421/40281026.
Full textAbstract:
Враховуючи потреби часу і важливість формування світогляду молоді, на прикладі Національного лісотехнічного університету України відстежено процес формування системи національно-патріотичного виховання студентів впродовж періоду його становлення. Опираючись на нормативно-правові акти, обґрунтовано потребу створення Ради з організації виховної роботи та залучення до цієї роботи Координаційної ради кафедр гуманітарно-соціальних дисциплін та інших підрозділів університету. Окреслено основні напрями виховання студентів: національно-громадянський, військово-патріотичний, екологічний, громадянсько-правовий та ін., особливу роль серед яких відведено екологічному. Наведено основні форми вживання виховних заходів в університеті. Доведено необхідність активізації подальшої роботи в напрямі національно-патріотичного виховання. Окреслено роботу колективу університету в пошуку нових форм та методів здійснення виховних заходів та вирішення проблеми подолання пасивності та інертності частини студентського середовища. Стверджено, що активна участь студентів у позанавчальному житті університету також сприяє формуванню у них Soft Skills (м'яких навичок), в яких зацікавлені сучасні роботодавці. Акцентовано увагу на перспективі створення арт-студії та молодіжного центру для співпраці студент – викладач на виховній ниві.
12
Волч, І. Р., and Г. І. Михайлишин. "ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ МЕДИЧНОГО ПРОФІЛЮ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (July 28, 2021): 46–48. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.11803.
Full textAbstract:
Професійна підготовка майбутніх медичних фахівців регламентована законодавчими документами і державними галузевими стандартами, які є орієнтирами для цілеспрямованого планування й організації освітнього процесу, змісту професійної підготовки, вибору методів і засобів, прогнозування результатів тощо. Мета – обґрунтування особливостей підготовки майбутніх медичних працівників до професійної діяльності з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в умовах дистанційного навчання. Матеріал і методи. Опрацьовано праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, вивчено особливості застосування ІКТ в умовах дистанційної освіти на основі результатів досліджень науковців і практичних працівників. Результати. ІКТ активно впливають на процес навчання і виховання студентів, оскільки змінюють схему передавання знань і методи навчання. Висновки. Удосконалення системи освіти на основі інформаційних технологій, широке впровадження в навчальний процес ІКТ привели до появи віртуальних університетів та відкритої системи освіти.
13
Жигаренко, Ігор. "Соціально-психологічні ефекти особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T3 (2020): 217–23. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-217-223.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз підходів до проблеми дослідження показав, що у сучасних умовах динамічного розвитку суспільства проблема адаптації особистості до умов професійної діяльності продовжує актуалізуватися, наповнюється новим змістом і вивчається у традиціях субʼєктного, системного і комплексного підходів, екопсихології розвитку, що підкреслює багатофакторність і багатовимірність цього процесу. Показано, що в залежності від індивідуально-типологічних і соціально-психологічних властивостей особистості адаптаційний процес може відбуватися в активно-цілеспрямованій та у пасивно-пристосувальній формах. При цьому адаптація має на увазі як самореалізацію особистості, її адекватне функціонування, так і вираженість відхилень. Наголошується, що при несприятливому збігу соціальних умов, в періоди вікових та професійних криз спостерігається дезадаптація фахівця, яка виходить на особистісний рівень його функціонування. З цих позицій виокремлюють обʼєктивні (результативність і якість діяльності) і субʼєктивні (професійне самовизначення (ступінь прийняття себе як професіонала, усвідомлення рівня розвитку своїх здібностей, компетентності, мотивів), задоволеність діяльністю (ступінь прийняття умов і змісту діяльності)) критерії ефективності адаптаційного процесу. Підкреслюється, що негативні зміни особистості фахівця в процесі адаптації, оволодіння «брудними» стандартами і цінностями професійного співтовариства, реалізація негативних аспектів накопиченого професійного досвіду, відтворення стереотипних соціальних комунікацій, є особливо небезпечними для професійної діяльності соціономічного типу, що артикулює необхідність грунтовного вивчення соціально-психологічних основ особистісно-професійної Ключові слова: фахівці соціономічного профілю, особистісно-професійна адаптація, соціально-психологічні параметри особистісно-професійної адаптації, соціально-психологічні ресурси особистісно-професійної адаптації.
14
Оверчук, Вікторія. "Особливості підтримуваного працевлаштування молоді із синдромом Дауна: психологічний аспект." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T3 (2019): 241–55. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-241-255.
Full textAbstract:
Стаття присвячена особливостям ранньої профорієнтації та підтримуваного працевлаштування молоді із синдромом Дауна в Україні. Зазначено, що на сьогоднішньому етапі розвитку України проблеми осіб з інвалідністю набувають свого загострення. В статті наголошується, що синдром Дауна – це не хвороба, а описовий термін, який вказує на те, що у даної людини є певна хромосомні порушення. Авторкою відзначається той факт, що вітчизняні автори акцентують напрям своїх досліджень на виявлені слабких сторін психомоторного профілю і спрямовують на них корекційний вплив. В той час, як закордонні фахівці зорієнтовані на розуміння психологічних особливостей людей з синдромом Дауна та фокусують свою увагу на областях, в яких вони проявляють свої сильні сторони, з метою так побудувати їхнє життя, щоб вони активно використовували свої таланти і інтереси, так як цілеспрямований розвиток сильних сторін полегшить самостійне оволодіння іншими, більш важкими навичками. Авторкою зауважується, що в останні десятиліття багато уваги приділялося дослідженню та розробці програм раннього розвитку дітей з синдромом Дауна. В сучасних умовах цей акцент зміщується в сторону вивчення їхніх потреб у відповідній роботі, житлі, отриманні можливостей для повноцінного дозвілля, відновлення сил і нормальної діяльності в суспільстві. Авторка підтримує та доводить думку фахівців, що займаються дослідженням соціально-психологічною інтеграцією осіб з синдромом Дауна, що підготовку молодої людини до «дорослого життя» у всіх її проявах слід починати досить рано – ще під час шкільного навчання, тобто приблизно з 11-12 років. На її думку, профорієнтація осіб з трисомією повинна починатися в ранньому віці і видозмінюватися в процесі дорослішання дитини. Також, при профорієнтації та навчанні молоді з синдромом Дауна необхідно враховувати особливості їхнього психологічного профіля, які ускладнюють засвоєння знань та вмінь. В статі проаналізований міжнародний досвід країн світу, в яких існують розроблені програми та відпрацьовані механізми соціально-економічної інтеграції, які постійно удосконалюються. При цьому відзначається, що наразі проблеми організації підтримуючого працевлаштування вкрай складно впроваджується в Україні. Запропоновані можливі заходи для соціальної інтеграції та працевлаштування осіб з ментальною інвалідністю.
15
Andrushkiv, І. P., and B. M. Mushynskyi. "РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ У БАНКУ ЗА РЕКОМЕНДАЦІЯМИ БАЗЕЛЬСЬКОГО КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 7 (September 24, 2015): 168–73. http://dx.doi.org/10.15421/40250726.
Full textAbstract:
Розглянуто принципи побудови системи ризик-менеджменту в банку, вимоги щодо нормативного регулювання та показників адекватності. Висвітлено основні принципи банківського регулювання згідно з рекомендаціями Базельського комітету з банківського нагляду. Проаналізовано потребу побудови якісного напрямку управління ризиками в банку. Досліджено методи оцінювання ризиків та елементи управління, які дають змогу кількісно оцінити схильність до ризику (профіль ризику) конкретного банку. Визначено основні типи ризиків, з якими працює кожен банк та які потрібно визначити та оцінити. Ідентифіковано елементи управління ризиками в організації та їхні шляхи вдосконалення.Зроблено висновок про те, що в період посилення економічних проблем, спаду економіки загалом – питання якісного ризику менеджменту постає особливо гостро. У такі періоди активи банку переважно втрачають якість, і це показує ефективна система ризик-менеджменту чи навпаки.
16
Мусаєв, К. Ф. "АНАЛІЗ ПОБУДОВИ СТРУКТУРИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ ЗА ТЕХНІЧНИМ ПРОФІЛЕМ." Educational Dimension 30 (May 19, 2022): 298–302. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4853.
Full textAbstract:
Проаналізовано побудову структури навчального матеріалу курсу неорганічної хімії на основі принципу сходження від абстрактного до конкретного, що дозволило впровадити в шкільну практику технологію розвиваючого навчання. Акцентовано особливу увагу на самостійній роботі учнів з підручником, що усе більше бере на себе навчальні функції. Зроблено висновок, що з пасивного носія інформації підручник перетворюється в активну дидактичну систему, яка забезпечує учню самоконтроль за засвоєнням знань, а також сприяє формуванню специфічного стилю мислення та мовної культури.
17
Зива, Валентина Ф. "Методологические подходы прогнозирования развития художественно-промышленного образования." ДЕКОРАТИВНОЕ ИСКУССТВО И ПРЕДМЕТНО-ПРОСТРАНСТВЕННАЯ СРЕДА. ВЕСТНИК МГХПА 4, no. 1 (2020): 11–20. http://dx.doi.org/10.37485/1997-4663-2020-4-1-11-20.
Full textAbstract:
Автор анализирует современную ситуацию в художественно-промышленном образовании, опираясь на процессы формирования нормативно-правовой базы и внедрения ее в жизнь, акцентируя внимание на идеях прогнозирования развития образовании в контексте новых целей и вызовов времени. Рассматривается предложение создания учебными заведениями прогностической модели, на основе которой появляется возможность наиболее активно осуществлять академические свободы участниками образовательных отношений, внедрять дистанционное образование и способствовать развитию конкурентоспособности вузов художественно-промышленного профиля.
18
Брона, Олена. "ПРИНЦИПИ ОПИСУ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ СИНТАГМИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ТЕКСТІВ)." Inozenma Philologia, no. 133 (December 1, 2020): 63–75. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3171.
Full textAbstract:
У статті запропоновано методологію деталізації змісту термінологічних синтагм, виявлених у корпусі англомовних геологічних текстів. Дистрибутивний аналіз дискурсної сполучуваності термінів з іншими одиницями мови виконано у руслі семасіологічного підходу. Розглянуто можливість застосу- вання лексико-граматичної моделі, моделі класів об’єктів та моделі семантичних ролей для виокрем- лення концептуальних класів, виходячи з двоєдиності синтагматичних і парадигматичних зв’язків. У профілі синтагми особливу увагу приділено ролі прикметникових атрибутів як носіїв предметно- орієнтованого знання. Застосування методу перефразування дало можливість продемонструвати активну функцію прикметників з огляду на класи концептів, детерміновані прикметниками. Аналіз прикметників у межах термінологічної синтагми дав змогу показати багатовимірність динамічної структури предметно-орієнтованих концептів. Ключові слова: синтагма, концепт, прикметник, термінологічний потенціал, клас об’єктів, се- мантична роль.
19
Довлеткиреева, Л. М., and Т. Д. Висханова. "ТРАНСФОРМАЦИЯ КОДИФИЦИРОВАННЫХ ЕДИНИЦ В ПЕЧАТНОМ ТЕКСТЕ." Международная научно-практическая конференция «Актуальные вопросы истории и развития литературы народов РФ», no. 1 (May 28, 2021): 46–51. http://dx.doi.org/10.36684/40-2021-1-46-51.
Full textAbstract:
В данной статье рассматривается и характеризуется трансформация фразеологических единиц в печатном тексте. В современной публицистике активно используется такая разновидность неологизмов, как неологизмы-фразеологизмы. С одной стороны, это новые фразеологические сочетания; с другой, – это трансформированные в авторских целях известные фразеологизмы. В данной статье на примерах выявлено, каким образом трансформация фразеологизма позволяет достичь экспрессивно-выразительного эффекта, какие типы трансформации фразеологической единицы используются в современных СМИ. Мы проанализировали структурную и семантическую трансформацию фразеологических единиц, данные представили в виде таблиц. Материалом для проведенного исследования стали журнал «Профиль» и газета «Аргументы и факты». В этих изданиях авторами данной публикации были обнаружены фразеологические единицы, подвергшиеся трансформации – структурной, семантической, структурно-семантической. Их классифицировали по группам, согласно произошедшим изменениям.
20
Veselovskaya, A. B., V. A. Kabanov, A. M. Linkova, A. V. Odnovol, T. A. Tkachova, G. I. Khlopov, and S. I. Khomenko. "Recovering the vertical cloud profile using active-passive sensing." RADIOFIZIKA I ELEKTRONIKA 22, no. 2 (May 29, 2017): 58–65. http://dx.doi.org/10.15407/rej2017.02.058.
Full text
21
Кузьміна, Вікторія, Ольга Гульбс, and Світлана Діхтяренко. "РОЗВИТОК ЕМПАТІЇ У СТУДЕНТІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ В ГРУПАХ АКТИВНОГО СОЦІАЛЬНО ПСИХОЛОГІЧНОГО НАВЧАННЯ (АСПН)." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 63 (2020): 117–32. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.63.08.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження. Актуальність досліджуваної проблеми зумовлена необхідністю пошуку прогресивної концепції підготовки майбутнього психолога. Вивчення особливостей розвитку емпатії у студентів психологічного профілю в групах активного соціально психологічного навчання (АСПН) затребуване професійною діяльністю психолога, що потребує конкретних даних про розвиток емпатії студентів майбутніх психологів та взаємообумовлені якісні зміни в їх особистості. У зв'язку з цим виявлення умов і факторів, що детермінують розвиток емпатії майбутнього психолога, є актуальною науково-практичною проблемою, вирішення якої дозволить керувати процесом розвитку емпатії у студентів. Результати. У статті розглядається актуальна проблема розвитку емпатії у студентів психологів в групах активного соціально психологічного навчання (АСПН). Розкриваються професійні якості студентів психологів, що допоможуть їм досягати успіху у своїй майбутній роботі. Показано, що у професійній діяльності психолога емпатія є найважливішим чинником регуляції пізнавальної діяльності, обміну інформацією, встановлення комунікації. Розроблена корекційно-розвиваюча програма розвитку емпатії у студентів психологічного профілю в групах АСПН, описано емпіричне дослідження, його результати та перспективи. Висновки. Активне соціально психологічне навчання студентів є ефективним методом розвитку їх емпатії при дотриманні наступних умов: робота з групою повинна починатися з глибокого психологічного дослідження, спрямованого на діагностику виявлення рівня емпатії студентів; програма розвитку емпатії студентів враховує наступні компоненти: когнітивний, комунікативний, емоційний та конативний (поведінковий); у учасників групи АСПН необхідно сформувати високий рівень мотивації до розвитку емпатії згідно з корекційно-розвиваючою програмою.
22
Кириленко, Олександр Васильович. "Особливості роботи Об’єднаної енергетичної системи України в синхронному режимі з європейською континентальною енергетичною системою." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 5 (May 24, 2022): 39–44. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.05.039.
Full textAbstract:
У доповіді зазначено. що в процесі підготовки Об’єднаної енергетичної системи України до переходу на синхронну роботу з об’єднанням енергосистем європейських країн постала ціла низка науково-технічних завдань, у вирішенні яких активну участь брали профільні установи НАН України. Ці роботи виконувалися в рамках серії цільових програм наукових досліджень НАН України «Об’єднання». Отримані результати дали змогу в складних умовах успішно реалізувати перехід ОЕС України на режим повної синхронізації з європейською енергетичною мережею ENTSO-E і відокремлення від енергетичних систем Росії та Білорусі.
23
Мартынов, Александр Викторович. "Содержание подвижных форм микроэлементов в аллювиальных почвах поймы среднего течения р. Амур и влияние на них паводка 2013 года." Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, no. 2 (January 17, 2019): 32–39. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2019.2/2298.
Full textAbstract:
Приведены данные о содержании подвижных форм микроэлементов в аллювиальных почвах поймы среднего течения реки Амур. Определены последствия длительного затопления паводковыми водами в результате крупного наводнения в 2013 году на содержание подвижных микроэлементов. Установлено, что в аллювиальных почвах поймы активно накапливаются подвижные формы Sr, Ba Cd, Y, U и наблюдается дефицит таких элементов как – Sc, V, Cr, Cu, Ga, Zr, Mo, Cs, Hf, W. Распределение по профилю подвижных микроэлементов обусловлено их аккумуляцией глинистыми минералами и органическим веществом. После паводка содержание микроэлементов, аккумулирующихся на глинистых минералах, преимущественно увеличилось, а связанных с органическим веществом снизилось.
24
Ялтонский, Владимир М., Илья Н. Абросимов, Тамара Д. Андрушкевич, and Елизавета М. Шашурина. "Исследование параметров внутренней картины болезни пациентов ревматологического профиля." Российский психологический журнал 17, no. 1 (May 6, 2020): 15–26. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2020.1.2.
Full textAbstract:
Введение. Внутренняя картина болезни (ВКБ) пациента рассматривается и в качестве одного из результатов процесса его адаптации к заболеванию, и в качестве инструмента саморегуляции личности в условиях болезни. Данный психологический конструкт активно изучается современной клинической психологией, что дополняет имеющиеся на сегодняшний день данные, полученные в ходе определения психологических факторов лечебного процесса. Применение многоуровневой модели ВКБ, фокусирующей свое внимание на восприятии болезни и совладании с ней, осуществляется впервые на выборке пациентов ревматологического профиля.
Методы. Было обследовано 80 пациентов с ревматическими болезнями в возрасте от 18 до 52 лет: 40 пациентов с ревматоидным артритом (РА), 40 пациентов с системной красной волчанкой (СКВ). Применялся пакет психодиагностических методик, позволяющий описать структуру и содержание различных уровней внутренней картины болезни: опросник выраженности психопатологической симптоматики (SCL 90-r); краткий опросник восприятия болезни; методика для психологической диагностики способов совладания со стрессовыми и проблемными для личности ситуациями.
Результаты. В группах сравнения были получены статистически значимые различия: по шкалам восприятия болезни – «понимание болезни», «течение болезни», «контроль болезни», «контроль лечения»; по шкалам копинг-поведения – «поиск социальной поддержки», «принятие ответственности»; по шкалам «соматизация», «депрессивность», «тревога». Установленные корреляции указывают на соотношение между собой параметров различных уровней внутренней картины болезни пациентов в обеих группах.
Обсуждение результатов. Параметры внутренней картины болезни пациентов с системной красной волчанкой говорят о стремлении пациентов осознать и преодолеть выраженную неопределенность и непредсказуемость имеющегося у них заболевания, однако это не снижает их эмоциональной вовлеченности в проблему. Внутреннюю картину болезни пациентов с ревматоидным артритом характеризуют худшее понимание и контроль заболевания, а также сфокусированные на эмоциях копинг-стратегии, направленные на дистанцирование от тревожных переживаний, связанных с болезнью.
25
Hetsko, N. V., and I. Ya Krynytska. "ЗМІНИ ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ СИРОВАТКИ КРОВІ У ЩУРІВ ЗА УМОВИ ПАСИВНОГО ТЮТЮНОКУРІННЯ НА ТЛІ ТРИВАЛОГО ВВЕДЕННЯ НАТРІЮ ГЛУТАМАТУ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 1 (May 22, 2020): 11–18. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.1.10899.
Full textAbstract:
Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає тютюнокуріння як глобальну медико-соціальну проблему, а активне застосування штучних харчових добавок у харчовій промисловості викликає неоднозначне ставлення щодо їх безпеки відносно здоров’я людини, тому дослідження молекулярних механізмів токсичності ізольованої та поєднаної дії тютюнового диму і натрію глутамату є одним з актуальних питань у сучасній науці.
Мета дослідження – вивчити зміни цитокінового профілю сироватки крові у щурів за умови пасивного тютюнокуріння на тлі тривалого введення натрію глутамату у віковому аспекті.
Матеріали і методи. Досліди проведено на 64 безпородних білих щурах-самцях, яких поділили на такі групи: перша – контрольна; друга – щури, яким моделювали пасивне тютюнокуріння; третя – тварини, яким вводили натрію глутамат; четверта – щури, яким моделювали пасивне тютюнокуріння на тлі введення натрію глутамату. Визначення вмісту цитокінів сироватки крові проводили методом твердофазового імуноферментного аналізу з використанням наборів реагентів «RayBio» виробництва «RayBiotech» (США) відповідно до протоколу виробника на аналізаторі «Multiscan FC» (Фінляндія).
Результати. У статевозрілих щурів пасивне тютюнокуріння на тлі застосування натрію глутамату супроводжувалося вираженим збільшенням вмісту IL1β (у 2,2 раза (р<0,001)) відносно контрольної групи, що вірогідно не відрізнялося від аналогічного показника за умови ізольованої дії тютюнового диму. Вміст TNFα збільшувався більш виражено (у 2,9 раза (р<0,001)) відносно контрольної групи і на 32,3 % (р<0,002) перевищував дані за умови ізольованої дії тютюнового диму. Щодо протизапального цитокіну IL10, то встановлено його вірогідне зниження на 61,0 % (р<0,001) відносно контрольної групи, що було на 29,7 % (р<0,001) нижче аналогічного показника за умови ізольованої дії тютюнового диму. У віковому аспекті порушення цитокінового профілю сироватки крові більш виражено проявилися у статевонезрілих щурів.
Висновки. Пасивне тютюнокуріння на тлі застосування натрію глутамату супроводжується вираженою дисцитокінемією, що підтверджується вірогідним збільшенням вмісту прозапальних цитокінів (TNFα) на тлі зниження вмісту протизапальних цитокінів (IL10) відносно даних за умови ізольованої дії тютюнового диму. У віковому аспекті за умови пасивного тютюнокуріння на тлі застосування натрію глутамату інтенсивність змін вмісту цитокінів TNFα, IL1β та IL10 у сироватці крові статевонезрілих щурів перевищує показники статевозрілих на 141,9; 70,4 і 16,1 % відповідно.
26
Boychak, M. P. "Книга Анатолія Міхньова «Очерки по военно-полевой терапии» та сучасність." Ukrainian Journal of Military Medicine 1, no. 2 (July 5, 2020): 74–91. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.2(1)-074.
Full textAbstract:
Мета. Розглянути окремі глави книги Анатолія Міхньова «Очерки по военно-полевой терапии» і, по можливості, надати своє бачення актуальності деяких проблем, що піднімав автор «Очерков», з точки зору сьогодення
Матеріали та методи дослідження. В дослідженні використано історичний і бібліосемантичний методи для повного розкриття актуальності деяких проблем, що піднімав А.Л. Міхньов в книзі «Очерки по военно-полевой терапии» з точки зору сьогодення.
Результати дослідження. Фундаментальні погляди А. Міхньова на етіопатогенез та терапію гострих бронхітів воєнного часу, деякі особливості перебігу крупозної пневмонії та її лікування внутрішньовенним введенням сульфідину, патогенез та лікування легеневих нагнійних процесів, патогенез і терапію кардіопульмональної недостатності, аліментарну дистрофію, спільність симптомів та диференційну діагностику міокардіодистрофій, Брайтову хворобу і аліментарну дистрофію, а також лікування малярії внутрішньовенним введенням хініну залишиаються актуальними і на теперішній час.
Висновки. Оскільки у надані медичної допомоги військовослужбовцям ЗС України на Сході України активну участь приймають терапевти і лікарі терапевтичного профілю (більшість санітарних втрат на цій війні є втрати саме терапевтичного профілю), фундаментальні погляди А. Міхньова на етіопатогенез та терапію бойовоїтерапевтичної патології є важливими і не втрачають своєї актуальності. Звичайно і, це вже чітко встановлений факт – низка захворювань внутрішніх органів мають певні особливості перебігу, які залежать від багатьох факторів (від театру воєнних дій, їх інтенсивності, застосування сучасного озброєння і бойової техніки, умов служби та побуту військовослужбовців тощо). Міхньов А.Л. звертає увагу на те, що умови служби і побуту бійців та командирів діючої армії у роки Другої світової війни «знижують загальну опірність організму і послаблюють його сили в боротьбі з інфекцією. Ця обставина істотно позначається і на характері перебігу патологічного процесу, змінюючи клінічну картину цілого ряду захворювань, роблячи її різноманітною, даючи нові якісні прояви при взаємодії хвороботворних агентів з макроорганизмом». Такі особливості є і тепер,а їх вивчення та вплив на здоров'я військовослужбовців, та на перебіг захворювань – є одним із завдань військово-медичної служби. Прикладом для такого вивчення і є книга А.Л. Міхньова «Очерки по военно-полевой терапии».
27
Мкртчян, Никита Владимирович. "Половые диспропорции в потоках долговременной миграции в России." Демографическое обозрение 8, no. 3 (October 22, 2021): 6–19. http://dx.doi.org/10.17323/demreview.v8i3.13264.
Full textAbstract:
На основе данных Росстата проанализировано распределение потоков долговременной миграции в России по полу за 2004-2020 гг. с учетом их различий в отдельных возрастных группах. В международной миграции в России отмечается явное преобладание мужчин в трудоспособных возрастах, диспропорции нарастали после изменения методики учета в 2007 и особенно после 2011 г. Они привели не только к изменению масштабов учтенной долговременной миграции, но и к кардинальному изменению ее половозрастной структуры. К концу рассматриваемого периода диспропорции сохранились, но масштаб их существенно уменьшился. Во внутристрановых переселениях в целом диспропорции полов не выражено, однако в молодых возрастах женщины более активны, особенно в потоке внутрирегиональной миграции. Изменение подходов к учету внутренних долговременных мигрантов в 2011 г., приведшее к изменению их возрастного профиля, практически не оказало воздействия на их распределение по полу. Предприняты попытки объяснения неравного участия мужчин и женщин в миграции, однако эти особенности нуждаются в дальнейшем изучении. Ввиду существенной динамики половозрастного состава мигрантов ее необходимо своевременно учитывать при прогнозировании наряду с регулярными корректировками общих прогнозных гипотез.
28
К.В., Потий, Плешакова В.И., and Лещева Н.А. "ПРИМЕНЕНИЕ КОМПЛЕКСНОГО ПРЕПАРАТА НА ОСНОВЕ ХЛОРГЕКСИДИНА ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ ЭНДОМЕТРИТОВ У КОРОВ." Bulletin of KSAU, no. 4 (April 20, 2020): 126–31. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-4-126-131.
Full textAbstract:
Значительное место среди инфекционной патологии репродуктивной системы коров занимают эндометриты, которые составляют в среднем от 25,5 до 40 % среди акушерско-гинекологической патологии. В наше время наиболее часто данную патологию обуславливает условно-патогенная микрофлора. Кроме того, использование наиболее часто применяемых лекарственных средств не дает терапевтической эффективности или она очень низкая. В связи с этим разработка новых антибактериальных средств и схем лечения послеродового эндометрита у коров является актуальной задачей. Нами был разработан и протестирован новый комплексный препарат на основе хлоргексидина при лечении гнойно-катарального эндометрита, обусловленного Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Proteus vulgaris, Citrobacter freundii, Enterococcus faecalis, которые регистрировались в ассоциациях, представленных 2–3 возбудителями. Установлено, что введение препарата в рекомендованной дозе нормализует микробиоценоз маточно-цервикального содержимого в сторону уменьшения содержания количества патогенных и условно-патогенных микроорганизмов. Кроме того, у животных, которым применяли разработанный препарат, улучшался протеиновый профиль крови и наблюдалось усиление факторов естественной резистентности, в частности увеличение показателей лизоцимной и бактерицидной активности сыворотки крови. При этом отмечено сокращение сроков клинического выздоровления больных послеродовым эндометритом коров по сравнению с животными, которым проводили базовое лечение, а оплодотворяемость составляла 100 %. Следовательно, можно констатировать, что предложенный комплексный препарат на основе хлоргексидина обладает высокой антимикробной активностью, положительно влияет на регенеративные процессы в слизистой оболочке матки и активно стимулирует факторы неспецифической резистентности.
29
Kuzminskyi, Anatolii. "ФОРМУВАННЯ ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ." UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", no. 1 (May 12, 2020): 53–59. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.53-59.
Full textAbstract:
Висвітлюються окремі аспекти формування почуття соціальної відповідальності у студентів закладів вищої освіти педагогічного профілю. Дається визначення терміна «відповідальність». Підкреслюється, що відповідальність є моральним стрижнем, на якому базуються всі інші якості особистості. Називаються фактори, які не сприяють дотриманню належного рівня соціальної відповідальності педагогами. Розкривається розуміння відповідальності як педагогічної категорії у теоретичній спадщині А. Макаренка і В. Сухомлинського. Констатується, що існуюча практика підготовки вчителів недостатньо ефективна. У період модернізації системи вітчизняної освіти очевидною є необхідність кардинальної перебудови підготовки педагогічних кадрів, зокрема вжиття заходів щодо формування у студентів почуття соціальної відповідальності за якість навчальної праці і взагалі за будь-яку доручену справу. Для педагогів повинні бути притаманні активна громадянська позиція, висока загальна й душевна культура, глибокі знання й методична майстерність, наукове діалектичне мислення. Стверджується, що діюча система підготовки педагога потребує модернізації й суттєвої перебудови на основі осучаснення й диверсифікації форм занять, урахування індивідуальних потреб студента, органічного поєднання теорії й новаторського досвіду, зокрема європейського, вдосконалення професійно спрямованих особистісних якостей майбутнього педагога, особливо почуття громадянської обов’язковості й соціальної відповідальності. Проведені експериментальні дослідження свідчать про необхідність збільшення питомої ваги педагогічних і психологічних дисциплін у програмі підготовки педагогів, збільшення обсягу практичних занять, використання діагностико-прогностичної методики, поєднання навчальної й пошуково-дослідницької роботи. Освітні завдання мають реалізовуватися шляхом виконання студентами актуалізованих соціальних справ.
30
Красновська І. П. "Теоретичне обґрунтування комунікативної компетентності майбутніх моряків." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 46 (February 12, 2021): 157–63. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.122.
Full textAbstract:
У статті розглянуто й уточнено поняття комунікативної компетентності морських фахівців, а також обґрунтовано важливе значення комунікативної компетентності морського фахівця в професійній діяльності.Зазначено умовний поділ процесу становлення трьох історичних періодів вивчення комунікативної компетентності. Наприкінці 60-х – на початку 70-х років XX століття було зроблено перші спроби визначити комунікативну компетентність у межах уміння застосовувати лінгвістичну компетентність у різноманітних ситуаціях. Поступово сутність і структуру комунікативної компетентності було розширено та наповнено новим змістом. Від 80-х років минулого століття комунікативна компетентність аналізується вченими з урахуванням психологічного підґрунтя особистості. Починаючи з 2000 рр. активно впроваджують комунікативний підхід в освітніх закладах із професійною підготовкою фахівців різних галузей.Проаналізовано науковий доробок вітчизняних і зарубіжних дослідників Ю. Ємельянова, Л. Петровської, М. Пентилюк, Д. Хаймза, Н. Хомського, С. Савіньона, М. Свейна щодо сутності даного поняття. У своїх працях вони доводять, що під комунікативною компетентністю слід розуміти застосування вербальних та невербальних засобів спілкування під час навчання та виховання з метою взаємодії з людьми в різних соціально-побутових ситуаціях. Комунікативні компетенції, які базуються на знаннях, вміннях, навичках, способах комунікативної діяльності і проявах емоційно-ціннісного ставлення до неї, є складовими основи комунікативної компетентності.На основі аналізу наукової літератури запропоновано визначення поняття «комунікативна компетентність» морських фахівців. Виявлено, що вона є ключовою компетентністю робітників морського профілю, оскільки особливість специфіки професії вимагає постійного контакту між людьми та виконання ними щоденних обов’язків.
31
Pomortseva, Olena, Maryna Pilicheva, and Tetiana Anopriienko. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ПРИ ОБРОБЦІ ГЕОДЕЗИЧНИХ ДАНИХ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 4(18) (2019): 229–37. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-229-237.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Останніми роками в Україні у сфері геодезії та інших суміжних галузях науки активно розроблюються та впроваджуються інформаційні технології, що дозволяють прискорити процеси вирішення науково-технічних і господарських завдань. Постановка проблеми. Обробка значних об’ємів геодезичних даних є трудомістким процесом, тому для автоматизації камеральної обробки результатів топографо-геодезичних робіт доцільно використовувати геоінформаційні технології. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні публікації вчених із цієї теми присвячені розробці методології і методик використання геоінформаційних технологій при виконанні геодезичних робіт, обробці і створенні геопросторових моделей даних. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо дослідженим є питання використання при камеральній обробці геодезичних вимірювань популярних програмних продуктів, таких як Digitals, AutoCad і ArcGIS та можливості їхнього застосування в зазначених роботах. Постановка завдання. Метою дослідження є технологія обробки результатів геодезичних вимірювань із використанням геоінформаційних систем, зокрема програмних комплексів Digitals, AutoCad і ArcGIS. Виклад основного матеріалу. Наведено технологію використання можливостей геоінформаційних систем AutoCad Civil 3D і ArcGIS при автоматизації процесів на всіх етапах проведення топографо-геодезичних робіт. Доведено доцільність використання безкоштовних інтернет-ресурсів – Публічна кадастрова карта України і картографічний сервер «Публічна карта GISFile» – на етапі збору та аналізу вихідних даних на район робіт. Наведено правила і принципи побудови бази геоданих на прикладі топографо-геодезичних даних ділянки залізниці. Показана можливість графічного представлення профілів як тривимірних об’єктів. Вирішені інженерно-геодезичні завдання з використанням розробленої геоінформаційної технології – визначено об’єм земляних робіт ділянки залізниці і розраховані техніко-економічні показники проекту. Висновки відповідно до статті. Розроблено технологію синтезу функцій різних геоінформаційних систем, яка дозволяє автоматизувати: процеси збору й аналізу вихідних даних; камеральну обробку результатів геодезичних вимірювань із наступною побудовою топографічних карт (планів) і профілів; створення тривимірної моделі місцевості; рішення складних інженерно-геодезичних задач; розрахунки техніко-економічних показників проектів.
32
Долгополов, Даниил Валентинович, Евгений Ильич Аврунев, Вячеслав Анатольевич Мелкий, Денис Анатольевич Веретельник, and Елена Вячеславовна Жидиляева. "АНАЛИЗ ТОЧНОСТИ ИСХОДНЫХ ДАННЫХ, ИСПОЛЬЗУЕМЫХ ПРИ МОДЕЛИРОВАНИИ РЕЛЬЕФА И ПРОФИЛЯ ТРАССЫ МАГИСТРАЛЬНЫХ ТРУБОПРОВОДОВ." Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 333, no. 4 (April 19, 2022): 168–80. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2022/4/3454.
Full textAbstract:
Ссылка для цитирования: Анализ точности исходных данных, используемых при моделировании рельефа и профиля трассы магистральных трубопроводов / Д.В. Долгополов, Е.И. Аврунев, В.А. Мелкий, Д.А. Веретельник, Е.В. Жидиляева // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2022. – Т. 333. – № 4. – С. 168-180.
Актуальность исследования обусловлена тем, что для обеспечения безопасной эксплуатации трубопроводных сетей на территориях с активно протекающими природными процессами всегда необходимо организовывать мониторинг коридора трассы трубопровода. Комплексный анализ состояния трубопровода проводят по данным различных видов диагностики, геодезических и геологических изысканий, а также материалов, полученных с использованием аэросъемки, включая материалы воздушного лазерного сканирования. При этом крайне важной является информация о рельефе коридора трассы, геометрии трубопровода и динамике изменений состояния природно-технической среды в процессе эксплуатации трубопровода. Использование геоинформационной модели территории является эффективным инструментом для оценки состояния природно-технической системы трубопроводной сети, определения в пространстве положения дефектов трубопроводов, анализа причин их возникновения и выявления тенденций динамики процессов. Особенность такой модели – необходимость использования исходных данных из разных источников для ее создания. Это данные внутритрубной диагностики, материалы воздушного лазерного сканирования, аэрофотосъемки с использованием беспилотных летательных аппаратов, материалы инженерно-геодезических изысканий. При этом исходные данные имеют разные характеристики, могут быть получены за разные периоды мониторинга, в разных системах координат и высот, могут иметь разную пространственную точность. Характеристики геоинформационной модели определяются в первую очередь характеристиками исходных данных, поэтому этот вопрос требует отдельного внимания. Цель: проанализировать возможности использования исходных данных из различных источников – материалов аэрофотосъемки с использованием беспилотных летательных аппаратов, воздушного лазерного сканирования, внутритрубной диагностики, измерений при инженерно-геодезических изысканиях – при работе с геоинформационной моделью. Методы: дешифрирование аэроснимков, экспериментальные исследования в полевых условиях для определения точности данных беспилотных летательных аппаратов и воздушного лазерного сканирования, геоинформационные технологии. Результаты. Приводится анализ пространственной точности исходных данных, используемых при моделировании рельефа и профиля трассы трубопровода. Работа с инструментами линейной системы координат позволяет использовать в качестве калибровочных точек объекты магистрального трубопровода, которые можно дешифрировать по материалам аэросъемки. Координаты и отметки высот объектов, используемых для калибровки, могут быть получены из эксплуатационной документации с привязкой к километру трассы или из материалов геодезической съемки. Применение инструментов линейной системы координат позволяет также наполнить модель данными о дефектах трубопровода, полученными в процессе внутритрубной диагностики, с точностью, достаточной для анализа причин их возникновения. При геотехническом мониторинге магистрального трубопровода основная роль отводится технологиям внутритрубной диагностики с целью определения дефектов трубопровода и дистанционного зондирования. Особое внимание уделяется контролю планово-высотного положения при формировании трехмерной цифровой модели местности по данным воздушного лазерного сканирования, который позволяет оценить влияние экзогенных геологических процессов на трубопровод. При формировании геоинформационного пространства трубопроводного транспорта в процессе моделирования линейных и площадных объектов трубопровода данные внутритрубной диагностики, а также глобальные данные о рельефе следует использовать с большой осторожностью, или использовать их после дополнительной проверки и корректировки.
33
Троц, Наталья Михайловна, Наталья Владимировна Прoхорова, Галина Игнатьевна Чернякова, and Светлана Витальевна Ишкова. "Особенности латерального и радиального распределения металлов в почвах агроландшафтов Самарской области." Аграрная Россия, no. 10 (October 29, 2017): 24–33. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2017-10-24-33.
Full textAbstract:
Одним из факторов, изменяющим структуру и функции почв агроландшафтов, являются соединения металлов. В работе выявлены и оценены особенности латерального и радиального накопления тяжелых металлов (Pb, Cd, Zn, Cu, Mn, Cr, Fe) в темно-каштановых, темно-серых лесных типах почвах, а также во всех основных подтипах черноземов (южном, обыкновенном, типичном, выщелоченном, оподзоленном) в условиях Самарской области. Почвенные образцы анализировали методом атомно-абсорбционной спектрометрии с пламенной и беспламенной атомизацией. Установлено, что содержание Pb, Cd, Zn, Cu, Mn, Cr, Fe в гумусовых горизонтах темно-каштановых, темно-серых лесных почв и в подтипах черноземов не выходит за пределы ПДК. Превышение над кларками земной коры выявлено для Pb в темно-серых лесных и темно-каштановых почвах, для Cd — в черноземах типичных и выщелоченных, для Mn и Pb — в темно-серых лесных почвах, черноземе южном, для Zn — в темно-серых лесных почвах. Коэффициенты накопления, показывающие превышение над фоновым значением, в почвах агроландшафтов представлены следующим убывающим рядом: Fe(1,9) > Zn(1,7) > Cu(1,5) > Mn(1,4) > Cr(1,4) > Pb(0,9) > Cd(0,2). По суммарному показателю загрязнения исследованные почвы образуют ряд (в порядке снижения концентрации): темно-серые лесные (16,15) > чернозем южный (9,81) > чернозем выщелоченный (8,72) > чернозем обыкновенный (8,64) > чернозем типичный (8,12) > темно-каштановые (7,83) > чернозем оподзоленный (4,79). Распределение металлов в почвенных горизонтах равномерно-аккумулятивное. Элементами выноса во всех изученных почвах являются Cr(0,42), Fe(0,43), Cu(0,66); Cd активно накапливается в выщелоченных (3,55) и типичных (2,17) черноземах, Mn — в темно-серых лесных почвах (2,04); Pb равномерно распределен в профиле почв и аккумулируется в профиле серых лесных (1,24) и темно-каштановых (0,94) почв; Cd, Zn, Cu, Cr накапливаются в верхнем пахотном горизонте; Fe и Mn мигрируют в нижележащие слои почвы.
34
Волкова, Тетяна Василівна. "Використання засобів і методів інформаційних технологій у підготовці кваліфікованих робітників поліграфічного профілю." Theory and methods of e-learning 2 (February 3, 2014): 221–26. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.277.
Full textAbstract:
Одним із основних напрямів підвищення ефективності підготовки кваліфікованих робітників для поліграфічної галузі на теперішній час розглядається навчання, в основі якого лежить концепція дидактично усвідомленої інтеграції технології „класичного навчання” і технології навчання, що ґрунтується на нових інформаційних технологіях.Відомий теоретик виробничої педагогіки академік С. Батишев, аналізуючи вимоги до підготовки робітників, зауважував то тому, що процес їх формування має дві сторони: кількісну, яка характеризується різноманіттям робіт, та якісну, що визначає складність виконаних робіт. Виконання робітником виробничих функцій залежить від рівня розвитку техніки, від того, чи працює робітник за допомогою машинної чи автоматизованої техніки [1, с. 46].Основоположник вітчизняної кібернетики та інформатики академік В. Глушков вважав, що автоматизація інформаційних технологій у редакційно-видавничій діяльності викликана необхідністю виключення помилок виготовлення верстки та її коригування на всіх етапах технологічного процесу виготовлення поліграфічної продукції, починаючи від операцій безпосереднього введення даних до комп’ютера, комп’ютерного редагування, монтажу сторінок або газетної смуги до перенесення підготовлених на комп’ютері копій до автоматичних набірних машин. Крім того, в сучасних автоматизованих редакціях, на думку вченого, мають бути створені редакційні автоматизовані архіви – інформаційно-пошукові документальні дворівневі системи дескрипторного типу, завдяки чому забезпечується можливість вести статистику опублікованих матеріалів і відповідним чином планувати новий матеріал [3, с. 386].Широке впровадження комп’ютерних технологій у поліграфічному виробництві, інтеграція додрукарських, друкарських і післядрукарських видавничо-поліграфічних процесів, об’єднання всіх стадій технологічного процесу виготовлення друкованої продукції єдиним інформаційним потоком, необхідним для спільної роботи обладнання поліграфічного підприємства спричинили потребу у фахівцях інтегрованих професій. Виробничі завдання організації технологічного процесу, зокрема накопичення, збереження, передача і оброблення інформації, зняття її за допомогою реєструючих пристроїв, підключення до джерел інформації, вивчення інформаційних потоків, підтримування баз даних, відбір і реалізація алгоритмів оброблення інформації, виведення графічної й текстової інформації, перевірка якості готової друкарської продукції складають основу функціональної діяльності оператора з уведення і обробки інформації в комп’ютерній видавничій системі, верстальника, препрес-оператора і оператора друкарського цеху. Водночас, варто зазначити, що роботодавці з кожним роком оновлюють поліграфічне обладнання, впроваджують автоматизовані інформаційні системи управління поліграфічним підприємством, що, в свою чергу, потребує від працівників систематичного самостійного підвищення власного професійного рівня відповідно до виробничих інновацій. Отже, зрослі вимоги до готовності майбутніх поліграфістів до оволодіння ними виробничими технологіями з високим рівнем комп’ютеризації виробничих процесів потребують обґрунтування нового змісту, засобів і методів професійної поліграфічної освіти.Досліджуючи техніко-технологічні аспекти розвитку професійно-технічної освіти, академік НАПН України Н. Ничкало приходить до висновку, що зміст освіти повинен мати випереджувальний характер і постійно оновлюватися з урахуванням динамічних змін у різних галузях економіки, техніки, технологіях, узгодження та взаємозв’язок з метою забезпечення наступності навчання і виховання на всіх рівнях неперервної професійної освіти. Винятково важливим, на думку вченого, є регламентування змісту освіти державними стандартами та їх формування з урахуванням галузевої та регіональної специфіки на кожному ступені навчання [6, с. 91].Реалізація інноваційних компонентів освітньої парадигми, як зазначає Е. Зеєр, вимагає оновлення змісту професійної освіти і державних стандартів, що мають бути зорієнтовані не на вихідні програмні матеріали, а на результат процесу освіти, включаючи компетентність і компетенції [5, с. 27]. У цьому зв’язку здається правомірною точка зору, висловлена С. Батишевим про те, що для майбутніх робітників важливо навчитися ще в стінах училища використовувати знання у виробничій діяльності [1, с. 165]. Тому слід підвищувати ефективність методів вивчення теоретичного матеріалу, інтегрувати його з практикою, забезпечувати наступність теорії з практикою. У кожному профтехучилищі, як зазначав учений, мають бути кабінети і лабораторії з кожної професії – майстерня з новітнім обладнанням, механізмами, устаткуваннями, передбачено обладнання автоваматиувазованих класів, кабінетів інформатики і обчислювальної техніки [1, с. 174]. Очевидно, що практична реалізація моделей навчання як інструмента модернізації сучасної професійно-технічної освіти полягає в проектуванні нових педагогічних методик навчання, основаних на інтеграції традиційних підходів до організації навчально-виробничого процесу, в ході якого здійснюється безпосереднє передавання знань, та інформаційно-освітніх технологій навчання.Академік НАПН України В. Биков розглядає методику навчання як модель навчального процесу, яка інтегрує зміст навчання і навчальну технологію. Методика спрямована на цілі навчання; ґрунтується на змісті навчання, який сформований для досягнення цілей; відбиває психолого-педагогічні методи навчання, які обрані для викладання; визначає діяльність учасників навчального процесу, організацію їх взаємодії, характер і структуру використання ними ресурсів навчального середовища, які застосовуються для забезпечення навчання [2, с. 75].До методів навчання майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю ми будемо відносити методи, що активно використовують потенціал педагогічних, інформаційних і комунікаційних технологій для формування і розвитку в учнів знань, умінь, навичок, способів виконання різних видів інформаційної діяльності, зокрема інтеграцію активних проблемних методів навчання, навчання у співробітництві; створення ситуацій актуальності, успіху в навчанні; формування розуміння власної значущості виконання різних видів професійної діяльності.Засоби інформаційно-комунікаційних технологій є домінуючими складовими засобів інформаційно-освітніх технологій. Ці засоби визначаються І. Роберт як програмно-апаратні і технічні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем трансляції інформації, інформаційного обміну [7, с. 96].Розширення сфери впливу інформаційно-комунікаційних технологій до будь-якого предметного середовища ілюструє достатньо універсальну схему додатків інформатики і стає за теперішніх умов домінуючою ідеєю в будь-якій предметній освіті. Під впливом цього процесу знаходяться всі предметні сфери діяльності завдяки тому, що широке впровадження і звичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій стає методологічною основою домінування прикладного компонента освіти в галузі конкретної предметної діяльності. Як зазначає професор Ю. Дорошенко, функціональна спрямованість навчання практичного розв’язання завдань засобами інформаційно-комунікаційних технологій має ґрунтуватися на раціональному поєднанні якомога ширшого кола споріднених видів професійної діяльності людини, забезпечувати формування узагальнених уявлень про сферу прикладання та особливості майбутньої професійної діяльності [4, c. 73]. На нашу думку, конструктивна інтеграції засобів і методів навчання у процесі підготовки майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю дозволить вибудовувати навчання відповідно до вимог роботодавців і забезпечить розвиток професійно значущих компетентностей.Розглядаючи весь технологічний ланцюжок перетворення інформації від етапу введення до комп’ютерної видавничої системи до отримання готового відтиску можна виділити єдиний набір завдань, що містить комплекси функціональних завдань автоматизованих робочих місць операторів поліграфічного виробництва (табл. 1).Таблиця 1Функціональні завдання операторів поліграфічного виробництва № з/пСпеціалізація кваліфікованого робітникаФункціональні завдання1Оператор з уведення данихНалагодження параметрів уведення з урахуванням технологічного процесу;автоматизація введення і оброблення інформації;створення профілів пристроїв;налагодження системи.2Оператор-верстальникПідготовка оригінал-макету видання;проведення екранної кольоропроби;урахування параметрів технологічного процесу;підготовка до виведення.3Препрес-операторПеревірка оригінал-макету видання;проведення цифрової кольоропроби;монтаж спуску смуг;контроль спуску смуг;виведення друкованих форм.4ТехнологСтворення технологічної карти замовлення;редагування технологічної карти замовлення.5Оператор друкарського цехуКонтроль виконання операції друку;формування звітних даних про завантаження обладнання;контроль якості на відтиску. Реалізація оновленої методичної системи має здійснюватися на заняттях зі спецтехнології, в процесі виробничого навчання в майстерні, виробничої практики на поліграфічному підприємстві. Підвищення ефективності проведення теоретичних занять має досягатися завдяки застосуванню засобів мультимедійного обладнання, демонстраційних презентацій, електронних підручників і навчальних ресурсів, розроблених викладачами спецдисциплін; використання інтерактивної дошки. У процесі підготовки і проведення теоретичних занять доцільним є використання активних, проблемних методів навчання, навчання у співробітництві.Застосування засобів і методів інформаційного навчання в процесі проведення лабораторно-практичних робіт сприятиме проведенню цікавих і насичених занять. Використання на заняттях виробничого навчання методів „мозкового штурму”, групової дискусії надасть навчально-виробничій діяльності майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю продуктивного, творчого характеру. З-за обмеженої кількості офсетних машин вивчення технології друкарської справи переважно здійснюється за бригадною формою навчання. Майстер виробничого навчання має вибудувати послідовність оволодіння трудовими операціями і прийомами таким чином, щоб частина учнів відпрацьовувала їх безпосередньо на обладнанні, а частина – самостійно, використовуючи електронні освітні ресурси.Розвиток систем автоматизації в поліграфії, представлений на теперішній час на українському ринку множиною автоматизованих інформаційних систем управління поліграфічним підприємством як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва – PrintEffect, Prinect, Annex, АСУ „Типографія”, зумовлює необхідність обов’язкового стажування майстрів виробничого навчання на сучасних поліграфічних підприємствах. Сучасні технологічні процеси друку ґрунтуються на комп’ютерних технологіях computer-to- …: CtF – computer-to-film (з комп’ютера на фотоплівку), CtP – computer-to-plane (з комп’ютера на друкарську форму), – computer-to-press (з комп’ютера в друкарську машину), – computer-to-print (з комп’ютера в друк). Навчання майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю на заняттях виробничого навчання має здійснюватися за допомогою методичних рекомендацій, педагогічних програмних засобів щодо впровадження інноваційних виробничих технологій, розроблених викладачами спецдисциплін та майстрами виробничого навчання ПТНЗ.Висновок. Отже, використання засобів і методів інформаційних технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю, завдяки значним дидактичним можливостям, здійсненню впливу на форми організації теоретичного і професійно спрямованого навчання, на активізацію, інтенсифікацію і ефективність навчально-виробничого процесу, дозволить підвищити рівень мотивації до оволодіння інтегрованими знаннями і вміннями, забезпечить реалізацію методичної системи розвитку професійних компетентностей.
35
Салех, А. Ю., С. А. Шнайдер, О. В. Дєньга, and О. А. Макаренко. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ НА ТЛІ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОГО РЕФЛЮКСУ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 110, no. 1 (May 27, 2021): 7–11. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-35-1-7-11.
Full textAbstract:
Гастроезофагеальна н. ексно хвороба (ГЕРХ) – од-не з найпоширеніших, потенційно небезпечних гаст-роентерологічних захворювань, яке, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), вважається хворобою ХХІ століття.Вивчення особливостей тканин ротової порожнини при різних соматичних захворюваннях, зокрема на тлі ГЕРХ, має велике діагностичне значення та сприяє кращому розумінню патогенетичних механізмів їх взаємозв’язку, який свідчить не тільки про н. екснфічні відношення між ротовою порожни-ною та кишечною трубкою, але і про тісний рефлек-торний та гуморальний зв’язок слизової оболонки по-рожнини рота, шлунку та кишечника. Відомо, що у патогенезі захворювань ротової порожнини важливу роль посідає зростання інтенсивності перекисне оки-слення ліпідів (ПОЛ) та недостатній рівень активно-сті антиоксидантного захисту клітин (АОЗ). Саме аномальне утворення продуктів ПОЛ виступає поча-тковим етапом молекулярних пошкоджень клітин.Нами було проведено дослідження по вивченню стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксида-нтного захисту клітин (АОЗ) та розробці профілак-тичного комплексу для попередження розвитку за-хворювань ротової порожнини при н. ексн, шляхом моделювання н. ексн у щурів. В результаті було зроблено висновок, що сукупність гастроезофагеаль-ної н. ексної хвороби та карієсогенного раціону має негативний вплив на антиоксидантний та про-тизапальний захист організму, натомість застосу-вання лікувально-профілактичного комплексу призво-дить до покращення показників антиоксидантного захисту клітин.
36
Дроздова, Л. В. "ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОСОБИСТІСНОЇ ЗРІЛОСТІ ІЗ БРЕХЛИВІСТЮ В ЗАСУДЖЕНИХ-ШАХРАЇВ." Problems of Modern Psychology, no. 3 (April 27, 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-9.
Full textAbstract:
У статті представлені результати емпіричного дослідження взаємозв’язку структурно-функціональних складових частин брехливості з особистісною зрілістю в корисливих злочинців-рецидивістів. На ґрунті результатів теоретичного аналізу зазначено, що досить часто вивчення феномену брехливості здійснюється в контексті досліджень злочинної поведінки, зокрема наголошується значущість дослідження конструкту брехливості в аналізі особистості шахраїв. Підкреслюється, що рецидив злочину та успішність ресоціалізації засуджених науковці та фахівці прикладного профілю пов’язують, серед іншого, з рівнем їхньої психологічної зрілості. Методи. У дослідженні було використано «Структурно-функціональний опитувальник брехливості» І. Церковної та опитувальник особистісної зрілості за авторством О. Штепи. Математико-статистичний аналіз отриманих результатів базувався на двох критеріях: t-критерій Стьюдента для незалежних груп та коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. До вибірки увійшли 53 засуджених, які відбували покарання за злочини, пов’язані з шахрайством. За допомогою процедури кластерного аналізу за принципом «ближніх сусідів» на ґрунті даних, отриманих за методикою І. Церковної, було виділено дві групи досліджуваних. Першу групу склали 22 особи, до другої групи увійшов 31 досліджуваний. Результати. Отримані результати свідчать про деструктивний внесок брехливості у функціонування особистісної зрілості, на що вказують значущі взаємозв’язки лише від’ємного характеру, встановлені між досліджуваними феноменами як у першій, так і у другій групі корисливих злочинців – рецидивістів. У першій групі найбільш задіяними у взаємозв’язках із брехливістю виявилися такі компоненти особистісної зрілості, як контактність (4 кореляції з 8) та відповідальність (3 кореляції з 8). У другій групі найбільш активно з брехливістю взаємодіє такий компонент особистісної зрілості, як толерантність (4 кореляції з 6), удвічі менша кількість взаємозв’язків встановлена між брехливістю та децентрацією.
37
Bakumenko, Valery. "Тенденції дисертаційних досліджень з державного управління у 2015 – 2019 роках." Public Administration and Regional Development, no. 6 (January 13, 2020): 706–31. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.06.01.
Full textAbstract:
У статті зібрано, узагальнено та проаналізовано статистику і динаміку вітчизняних дисертаційних досліджень з державного управління у період з 2015 по 2019 роки за кількома показниками. Серед них маємо наукові ступені та спеціальності з державного управління, сфери, рівні та засоби управлінського впливу, спеціалізовані вчені ради, де вони відбулися, рівні консультування та керівництва дисертаціями, їх зв’язок з практикою публічного управління. Виявлено низку позитивних тенденцій, зокрема: зростання кількості й помітне переважання за цим показником досліджень державного рівня, а також тих, що спрямовані на вирішення проблем і завдань державотворення; зростання рівня різноманіття тематики та зв’язку з практикою; зменшення кількості робіт широкого профілю з досліджень державної політики та їх дублювання за тематикою; суттєве зменшення відсотку непрофільного консультування докторських дисертацій та керівництва кандидатськими дисертаціями; активна робота нових спеціалізованих вчених рад на фоні збереження лідерства Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів з державного управління за більшістю з розглянутих показників. В той же час, ще залишаються окремі прояви низької якості захищених дисертацій. Для упередження таких ситуацій необхідно й надалі посилювати принциповість та професіоналізм спеціалізованих вчених рад. Запропоновано для підвищення рівня експертизи, обмежити роботу рад не більше ніж одним засіданням на місяць. Також слід додатково впровадити механізм, схожий на умовну акредитацію освітніх програм, шляхом повернення за рішенням колегії дисертації на виправлення недоліків до спеціалізованої вченої ради з вимогою повторного її захисту не раніше, ніж через рік. З метою реального підвищення рівня зв’язку дисертаційних досліджень з практикою публічного управління рекомендовано здійснювати вибір тематики дисертацій у прив’язці до перспективних планів законодавчої роботи, прогнозування та стратегічного планування, державного програмування розвитку суспільних сфер, галузей і територій.
38
Palasyuk, H. P., and B. M. Palasyuk. "МЕДСЕСТРИНСЬКІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В АВСТРІЇ." Медична освіта, no. 2 (August 20, 2019): 178–83. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10361.
Full textAbstract:
Пріоритетним напрямом реформування системи підготовки сестринського персоналу в Австрії визначено впровадження вищої медсестринської освіти і подальший розвиток сестринської справи як науки. Наукові дослідження з проблем догляду за хворими виокремилися в окрему наукову спеціальність «Сестринствознавство». Предметом наукових досліджень у догляді за хворими є вивчення впливу захворювань і фізичних вад на життя людини і наукове обґрунтування найбільш доцільних форм медсестринської діяльності та медсестринських втручань у процесі догляду за хворими. Магістерська науково-дослідна робота повинна відповідати профілю магістратури, бути самостійною творчою роботою із вивчення актуальної проблеми медсестринства. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з медсестринства – це незалежна дослідницька робота, яка вносить значний вклад у подальший розвиток медсестринської науки. На першому етапі написання докторської дисертації докторант самостійно або з допомогою наукового консультанта складає розгорнутий проект дисертаційного дослідження. На цьому етапі докторант на практичних заняттях отримує необхідну допомогу в плануванні дисертаційного дослідження. Матеріали планування докторської дисертації вивчає спеціально створена комісія. Докторанти повинні брати активну участь у конференціях, у тому числі і щорічних Європейських докторських конференціях з проблем догляду за хворими. Науково-дослідні роботи виконуються в руслі наукової роботи інституту, в якому навчається докторант. Основні положення дисертації висвітлюються у щонайменше чотирьох одноосібних публікаціях у провідних наукових журналах. Дисертація складається зі вступу, опису методики і отриманих результатів проведеного дослідження, основної частини, у якій викладені основні положення дисертаційного дослідження, і висновків. Текст дисертації повинен бути написаний англійською мовою, висновки – англійською і німецькою мовами.
Наукові дослідження у медсестринстві Австрії сприяють формуванню наукового підґрунтя для медичної практики працівників середньої ланки, забезпечують науковий підхід до сестринської діяльності на засадах доказової медицини.
39
Тутова, А. С. "Особливості стимулювання менеджерів вищої ланки в сучасних організаційних умовах." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 3 (267) (April 10, 2021): 94–97. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-94-97.
Full textAbstract:
В сучасних умовах мистецтво управління людським потенціалом стає вирішальною умовою, що забезпечує конкурентоспроможність підприємства і стабільність підприємницького успіху. Саме тому останнім часом так виріс інтерес до менеджменту, як сфери мотивації персоналу. Саме область стимулювання становить значну частину концепції цієї управлінської науки. Знання мотиваційних установок працівника, вміння їх формувати і направляти відповідно до особистих цілей і завдань підприємства є одним з найважливіших питань в управлінні сучасного підприємства.
В умовах сучасних економічних відносин стимулювання трудової діяльності співробітників організацій займає найважливіше місце в управлінні персоналом підприємства, так як є безпосередньою причиною їх трудової діяльності. Мобілізація співробітників на активну, ініціативну і якісне виконання своїх обов'язків по суті є головним завданням керівництва. Внаслідок зміни змісту праці в умовах науково-технічного прогресу, широкої автоматизації та інформатизації виробничої діяльності, в умовах підвищення рівня професійної освіти і соціальних очікувань співробітників значення стимулювання в керівництві персоналом ще більше зросла, значно розширився й ускладнився зміст цього роду управлінської діяльності.
У дослідженні обґрунтовано необхідність аналізу особливостей стимулювання менеджерів стратегічного рівня управління.
Надано тлумачення поняття "стимулювання", що дозволяє розкрити повну сутність і розуміння цього терміну. Визначено зміст стимуляційного профілю, що являє собою актуальні для співробітника мотиваційні чинники або потреби. Обґрунтовано, що у сучасних організаційних умовах успішний процес стимулювання менеджерів вищої ланки перш за все базується безпосередньо на вірно обраному керівником напряму стимулювання.
Шлях до ефективного управління трудовою діяльністю менеджерів вищої ланки в сучасних організаційних умовах лежить через розуміння їх мотивації і стимулювання праці. При цьому існують істотні відмінності в мотиваційній структурі менеджерів різних рівнів управління підприємств. Це необхідно враховувати при розробці системи стимулювання праці в конкретних виробничих умовах.
40
Тарарак, Н. Г. "ФОРМИ СТИМУЛЮВАННЯ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТ.)." Теорія та методика навчання та виховання, no. 51 (2021): 146–55. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.14.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано провідні форми стимулювання вихователів закладів дошкільної освіти до професійного зростання, які набули свого широкого використання в другій половині ХХ століття. З’ясовано, що до розповсюджених форм заохочення дошкільних працівників у досліджуваний період належали: друк статей, що були присвячені діяльності найкращих вихователів; нагородження їх високими урядовими нагородами, наприклад, медаллю «За трудову відзнаку»; організація різноманітних курсів, семінарів, науково-практичних конференцій, «кущових об’єднань»; проведення педагогічних читань, нарад дошкільних працівників; активний рух за оволодіння вихователями педагогічною майстерністю, котрий було присвячено ювілейним подіям; вивчення діяльності дитячих садків, колективні перегляди, постійні спостереження за роботою вихователів – майстрів своєї справи; взаємовідвідування закладів дошкільної освіти, надання їм взаємодопомоги; організація шефської допомоги досвідчених фахівців молодим спеціалістам; надання різнопланових завдань і доручень, проведення виставок, перевірка і взаємоперевірка, організація обміну досвідом та підведення підсумків на розширених педагогічних нарадах; проведення показових відкритих занять, котрі дозволяли присутнім проаналізувати побачене, висловити власну думку, відзначити, що доцільно запозичити, домовитися щодо термінів упровадження кращого досвіду у власну практичну діяльність. На указаних заходах широко обговорювалися питання стосовно покращення якості виховання дітей дошкільного віку, необхідності масового розповсюдження й упровадження в практику ЗДО передового педагогічного досвіду. Особливу увагу приділено Республіканським педагогічним читанням як дієвій формі заохочення дошкільних працівників до професійного зростання. Учасники отримували матеріальні премії, цінні подарунки, путівки, почесні грамоти, листи подяки тощо. З метою заохочення працівників дошкільного профілю до самовдосконалення, кращим серед них було вручено значок «Відмінник народної освіти УРСР». Установлено, що саме в другій половині ХХ століття активно порушувалось питання щодо необхідності урізноманітнення форм матеріального, морального й професійного стимулювання та упровадження в практику діяльності закладів дошкільної освіти кращих досягнень педагогічної науки.
41
Усенко, С. А., А. С. Сябро, А. А. Поліщук, О. Г. Мороз, Г. О. Бірта, and М. О. Ільченко. "НОВІТНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ ВІДТВОРЕННЯ СВИНЕЙ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО СВИНАРСТВА." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 27, 2020): 121–29. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.14.
Full textAbstract:
Висвітлено сучасне розуміння ефективності новітніх методів біотехнології відтворення свиней, які спрямовані на зменшення впливу негативних факторів промислового свинарства. Проаналізовано вплив стрес- факторів на репродуктивну здатність свиней та визначені ефективні способи за-побігання гальмуванню відтворювальної функції. Встановлено, що отримання високопродуктивних нащадків розпочинається з формування біологічно повноцінних гамет і нормального їх злиття, яке досягається завдяки застосуванню методу штучного осіменіння. Виявлено, що використання внутрішньоматкового методу дає змогу осіменяти свиноматок малими спермодозами, збільшуючи при цьому кількість запліднених свиноматок (відсоток заплідненості). З метою довготривалого зберігання генофонду високоцінних кнурів-плідників використовують метод кріоконсервації сперміїв. Успіхи від використання цього методу насамперед залежать від складу розріджувачів та програм заморожування, де перспективним залишається використання спермальної плазми та кріопротек-торів нового покоління. З’ясовано, що ефективна інтенсифікація відтворної здатності свиней мож-лива лише в разі застосуванні біотехнологічних прийомів ‒ стимуляції й синхронізації охоти та ову-ляції у свиноматок, що базуються на закономірностях зміни гормонального профілю залежно від їх фізіологічного стану. Для цього використовують біологічно активні речовини та фармакологічні засоби (гормональні препарати та комплекси вітамінів). Встановлено, що для забезпечення ритміч-ності виробництва свинини через синхронізацію опоросів використовують простагландини. Викори-стання методів синхронізації опоросів дозволяє, без шкоди для поросят і свиноматок, регулювати тривалість поросності, скоротити кількість мертвонародженого молодняка, зменшити вікові розбіжності між ними, витримувати крок ритму виробництва та звести до мінімуму трудові вит-рати. Визначено, що раннє та своєчасне відлучення поросят дає можливість підвищити інтенсив-ність використання свиноматок, знизити виснаженість організму та уникнути затримки статевої охоти. З метою зниження негативних факторів у період відлучення перспективним є використання підгодівлі поросят вітамінами антиоксидантної дії (вітаміни А,Е,С) та Селеном у вигляді кормових добавок, що підвищує функціональний стан печінки, резистентність організму та в подальшому скорочує період їх вирощування до забійних кондицій.
42
Ліпшиць Л. В. "ВИКОРИСТАННЯ КЕЙС-МЕТОДУ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ МОРСЬКИХ ФАХІВЦІВ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (January 22, 2022): 119–25. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.312.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано необхідність використання кейс-методу в професійній підготовці майбутніх морських фахівців при вивченні англійської мови. Визначено важливість вивчення англійської мови майбутніми спеціалістами морської галузі в умовах сьогодення. З’ясовано, що кейс-метод активно застосовується у закладах освіти морського профілю, оскільки відповідає потребам нинішнього часу і несе в собі великі можливості щодо професійного розвитку особистості майбутнього морського фахівця. Схарактеризовано необхідні навички майбутніх спеціалістів, які формуються при використанні кейс-методу, такі як: чітке виконання поставленої мети та завдання, вміння формулювати протилежну точку зору, вміння аргументувати та захищати власну думку, критично мислити, знаходити рішення в умовах обмеженого часу. Автор наголошує, що мета застосування кейс-методу при вивченні морської англійської мови має бути обґрунтованою та значною, оскільки робота з кейсом повинна зацікавити студентів завдяки напруженості ситуації, конфлікту та драматичності. Визначено зміст морського кейса, який має відображати навчальні цілі, містити дозовану інформацію, щоб студенти швидко зрозуміли суть проблеми, та надавати необхідні дані для її вирішення. Виявлено особливості роботи над кейсом, у процесі якої студенти повинні використовувати отриманні знання та проявляти свої особисті якості, такі як: здатність демонструвати рівень бачення професійної ситуації, рівень володіння морською англійською мовою та ін.Сформульовано послідовні кроки опрацювання змісту кейса морської тематики та чинники ефективної роботи, які залежать від якості самого кейса, рівня професійної підготовленості студентів та готовності викладача. Розглянуто типи кейсів, які необхідно використовувати при вивченні морської англійської мови. Подано визначення кейса морської тематики як єдиного інформаційного комплексу; опису подій, що містить певну проблемну ситуацію, яка потребує обговорення та прийняття обґрунтованого вирішення. Схарактеризовано кейс-метод як інтерактивний метод навчання, метод аналізу ситуації, який надає змогу наблизити процес навчання до реальної професійної діяльності морських фахівців.
43
Гершелис, Елена Владимировна, Роман Сергеевич Кашапов, Алексей Сергеевич Рубан, Ирина Андреевна Оберемок, Андрей Андреевич Леонов, Денис Вячеславович Черных, Олег Викторович Дударев, and Игорь Петрович Семилетов. "ИССЛЕДОВАНИЕ СОСТАВА ОРГАНИЧЕСКОГО ВЕЩЕСТВА ДОННЫХ ОСАДКОВ МОРЯ ЛАПТЕВЫХ С ПРИМЕНЕНИЕМ МЕТОДА ROCK-EVAL." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 8 (August 24, 2020): 189–98. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/8/2780.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью всестороннего изучения процессов, ответственных за изменения биогеохимического режима арктического региона. Увеличение темпов деградации прибрежной и подводной мерзлоты на Восточно-Сибирском шельфе приводит к вовлечению в современный биогеохимический цикл большого объема ремобилизованного органического углерода. Изучение особенностей его транспорта и преобразования в системе суша–шельф играет важную роль для оценки функционирования крайне хрупкой арктической экосистемы. Цель: изучение геохимических характеристик органического вещества, прослеживаемых по профилю от береговой зоны к континентальному склону моря Лаптевых с применением метода Rock-Eval и оценка их взаимосвязи с литологическими свойствами вмещающих осадков. Объектом исследования явились пробы донных осадков, взятые с поверхностного горизонта (0–2 см). Отбор проб проводился в морских арктических экспедициях 2018–2019 гг. на НИС «Академик Мстислав Келдыш». Результаты. На основе результатов пиролитического анализа дана геохимическая характеристика органического вещества, содержащегося в донных осадках моря Лаптевых. Органическое вещество, экспортируемое с речным стоком и продуктами береговой эрозии, характеризуется относительно низким кислородным (OI) и водородным (HI) индексами в прибрежной зоне и на глубинах до нескольких десятков метров. В районе среднего шельфа существенное влияние на состав органического вещества, по всей видимости, оказывает снос осадочного вещества с Новосибирских островов, где активно действуют термоабразионные процессы (снижение значений HI и увеличение OI). Высказано предположение, что для продуктов, выносимых речным стоком, и продуктов эрозии берегов характерны различные пиролитические параметры, определяемые методом Rock-Eval (в частности, значения HI, OI и Tpeak).
44
Ганчар, Е. П., and Л. В. Гутикова. "Metabolomics in Prediction and Diagnostics of Gestational Complications." Репродуктивное здоровье. Восточная Европа, no. 2 (July 20, 2020): 187–95. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.10.2.010.
Full textAbstract:
Введение.Тенденции развития современной медицины связаны с достижениями активно разрабатываемого направления – 4П-медицины. Основная идея данного направления – предоставить все имеющиеся возможности фундаментальной науки конкретному пациенту. 4П-медицина базируется на научно-технологических и методологических достижениях, в том числе в области метаболомики. Метаболомические исследования проводятся и в акушерстве. Цель исследования. Провести анализ литературных данных о метаболомических исследованиях в акушерстве.Результаты. В литературе имеются данные об особенностях метаболомического профиля при спонтанных абортах, неразвивающейся беременности, преэклампсии, синдроме задержки роста плода.Заключение. Биологические предикторы в акушерстве необходимы для ранней диагностики заболеваний, стратификации пациентов, мониторинга проводимого лечения. Все это даст возможность разработать персонифицированный подход к пациенту и повысить эффективность лечения. Relevance. The development trends of modern medicine are associated with the achievements of the actively developed area – 4P medicine. The main idea of this direction is to provide all the available possibilities of fundamental science to a specific patient. 4P medicine is based on scientific, technological and methodological achievements, including in the field of metabolomics. Metabolomic studies are also conducted in obstetrics.The purpose of the study. To analyze the literature data on metabolic studies in obstetrics. Results. The literature contains data on the characteristics of the metabolic profile in spontaneous abortions, undeveloped pregnancy, preeclampsia, and fetal growth retardation syndrome.Conclusion. Biological predictors in obstetrics are necessary for early diagnosis of diseases, stratification of patients, monitoring of treatment. All this will make it possible to develop a personalized approach to the patient and increase the effectiveness of treatment
45
МАСЛОВА, К. І. "ПЛАНУВАННЯ ТА РОЗВИТОК УСПІШНОЇ КАР’ЄРИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 4 (April 19, 2022): 171–75. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.25.
Full textAbstract:
У статті розглядається процес виробничої діяльності, тобто кар'єра, під час якої працівник, просуваючись по кар’єрних сходах, освоює нові технології і техніку, прийоми, функціональні та посадові обов'язки, менеджмент, соціальні ролі тощо. Також у роботі досліджені принципи ефективного планування кар'єри, які сприяють отриманню найбільшого ефекту, формуванню людського капіталу та досягненню успіху на ринку праці. Особлива увага приділяється розгляду компетентного підходу у процесі планування кар'єрних шляхів співробітників, розглянуті питання побудови кар'єрних шляхів, створення профілів компетенцій для посад і співробітників, а також побудови паралельних ієрархій. Доведено, що кар'єра майже повністю залежить від бажання самого працівника щодо її розвитку, а організація повинна надавати активне сприяння цьому. Проаналізовано, що планування кар'єри допомагає вибрати роботу в організації, яка надає працівникові можливості професійного зростання і підвищення рівня життя; отримувати більше задоволення від роботи; чіткіше уявляти особисті професійні перспективи, планувати інші аспекти життя; цілеспрямовано готуватися до майбутньої професійної діяльності; підвищити конкурентоспроможність на ринку праці. Для планування трудової кар'єри найбільш значущим є розвиток таких навичок, як самоаналіз власних інтересів, здібностей, ділових і особистих якостей, цілепокладання, узгодження особистих інтересів та інтересів організації. Але бути молодим і цілеспрямованим недостатньо для того, щоби стати переможцем серед претендентів на престижну посаду, на результати відбору впливає ще кілька чинників. Найголовніший чинник нині – це вільне володіння іноземною мовою. Перевагу віддають тим, хто говорить англійською мовою, рідше вимагають знання французької чи німецької. І другий фактор – поглиблені знання персонального комп'ютера, вміння отримувати цінну інформацію. Залежно від особливостей діяльності структурного підрозділу будуть потрібні хоча б мінімальні знання спеціальних програм.
46
Бричок, Світлана Борисівна. "ПРАКТИКИ ВИВЧЕННЯ ДІТЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЗДОРОВ’Я В ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПЕДАГОГІКИ (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)." Інноватика у вихованні 1, no. 11 (May 30, 2020): 76–85. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.276.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані практики вивчення дітей з обмеженими можливостями здоров’я тих учених, які найбільш плідно працювали у контексті досліджуваної проблеми на землях підросійської України кінця ХІХ – початку ХХ ст., а саме: Івана Сікорського, Миколи Ланге, Григорія Россолімо, Олександра Лазурського.
З’ясовано, що І. Сікорський започаткував вітчизняні експериментальні практики вивчення дітей, побудовані на синтезі всіх знань про дітей і спрямовані на реформування освіти; активно поширював у суспільстві ідею необхідності цілеспрямованого педагогічного вивчення дітей, особливо з розумовими і психічними відхиленнями. Ним запропонований такий план вивчення дітей: інстинктивне і життя; воля і рух; розум і пам’ять, тямущість, допитливість; почуття; складний душевний стан, особистість, індивідуальність.
Доведено, що М. Ланге започаткував експериментальний напрям у психології; заняття експериментальною психологією (зокрема, проблемами уваги і сприйняття) він поєднував з вивченням психічного розвитку дітей. М. Ланге був переконаний, що педагогіка – це соціальна наука, яка має виходити з життя і грунтуватися на соціологічних дослідженнях, зокрема, й на практиках вивчення дітей.
Уточнено, що сферою наукових інтересів Г. Россолімо були клініко-психологічні дослідження інтелектуального розвитку, як у нормі, так і при патології. Учений розробив такий метод вивчення особистості дитини, який дав змогу виявляти рівень її інтелектуального розвитку. Свій метод він назвав методом «психологічних профілів», яким вивчав склад особистості за допомогою спеціально дібраних задач-тестів. Ідеї Г. Россолімо започаткували цілий напрям у розвитку практик вивчення дітей з обмеженими можливостями здоров’я.
З’ясовано, що О. Лазурський сформулював основні правила вивчення дітей, створив програму вивчення дитини, побудовану відповідно до його авторської типології особистостей, яка сприяла розвитку практик вивчення дітей з обмеженими можливостями здоров’я в історії вітчизняної освіти кінця ХІХ – початку ХХ ст.
47
Букат, В. П., Т. М. Михалевская, Е. В. Волочник, and Л. П. Киселёв. "Spitzoid Neoplasms: Molecular Genetic Markers and Pathomorphological Criteria for Differential Diagnosis and Assessment of the Degree of Malignancy of the Pathological Process." Лабораторная диагностика. Восточная Европа, no. 4 (December 30, 2021): 493–501. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.10.4.010.
Full textAbstract:
Шпицоидные новообразования представляют собой гетерогенную группу меланоцитарных образований кожи с различной степенью злокачественности, дифференциальная диагностика которых вызывает наибольшие трудности ввиду схожих клинических и морфологических характеристик. На данный момент для дифференциальной диагностики широко используются гистологические, иммуногистохимические и молекулярно-генетические методы, включающие в себя морфологическое исследование образцов ткани, оценку экспрессии белков Ki-67 и p53, хромосомных перестроек генов CDKN2A, RREB1, CCND1 и MYC. Также активно изучается влияние мутаций генов HRAS, BRAF, NRAS, BAP1, POT1, получены некоторые результаты исследований уровня экспрессии гена PRAME и микроРНК-профиля. Важность дифференциальной диагностики обусловлена необходимостью выбора лечебной тактики, адекватной различным вариантам клинического и биологического поведения данных новообразований. Целью работы является анализ данных литературы о морфологических особенностях шпицоидных новообразований кожи, обзор иммуногистохимических и молекулярно-генетических маркеров, которые уже используются или потенциально могут быть использованы для дифференциальной диагностики новообразований с неясным потенциалом злокачественности. Spitzoid neoplasms are a heterogeneous group of skin melanocytic lesions with different malignancy degree, which are diagnostically challenging due to similar clinical and morphological characteristics. At that moment for diagnostics it is used histologic, immunohistochemical and molecular methods, including morphological characters assays, Ki-67 and p53 protein expression, aberration in CDKN2A, RREB1, CCND1 and MYC genes. Also it is studying impact of HRAS, BRAF, NRAS, BAP1, POT1 mutations, there are some results of PRAME gene expression and micro-RNA profile studying. Clinical management depends on differential diagnostic and must correspond to clinical and biological neoplasms behavior. The main aim of article is the review of spitzoid morphological characteristics, immunohistochemical and molecular aberration, which are used or potentially able to be used in diagnostic of lesions with uncertain malignant potential.
48
Yastremska, N. M., and N. M. Petryk. "ЗАКОНОМІРНІ ЗМІНИ ЕРИТРОЦИТАРНИХ, ТРОМБОЦИТАРНИХ І ЛЕЙКОЦИТАРНИХ ІНДЕКСІВ ТА ЕНЗИМІВ ПЛАЗМИ КРОВІ В РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУПАХ ІНТАКТНИХ ЩУРІВ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (January 31, 2020): 50–54. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.2.10620.
Full textAbstract:
Мета роботи. Виявити особливості змін гематологічних показників крові у віковому аспекті.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на 15 безпородних щурах-самцях лінії Wistar, яких поділили на три групи по 5 тварин за віковим аспектом, а саме, перша група статевонезрілі з масою тіла 80–120 г, вік 1,5–2 місяці, друга – статевозрілі щури з масою 180–200 г, вік 6 місяців та третя – старі шестимісячні тварини з масою 320–360 г, вік 20 місяців. Для дослідження було відібрано цільну кров та сироватку, забір крові здійснено з порожнини серця. Дослідження параметрів загального аналізу крові було проведено на гематологічному аналізаторі Horiba Yumizen H500, а оцінку активності ензимів плазми крові – на біохімічному аналізаторі Master T.
Результати й обговорення. На основі аналізу біохімічного профілю плазми крові у другій групі, порівняно з третьою, виявлено достовірне збільшення АсАт і АлАт на 36,8 та 3,27 % відповідно, а у першій, порівняно з третьою, на 94,5 та 9,5 %. Аналогічну тенденцію спостерігали при аналізі лужної фосфатази (ЛФ) так, в першій групі виявлено достовірне збільшення її активності на 202,04 %, порівняно з показником третьої групи, а у другій, порівняно з третьою, на 98,5 %. Аналіз ширини розподілу еритроцитів показав, що в першій групи, порівняно з другою, RDW-CV і RDW-SD достовірно збільшується на 8,83 і 9,77 % відповідно, а порівняно з третьою групою – 13,1 і 15,73 %. Виявлено відносне невелике збільшення MCV в у першій групі, порівняно з другою, MCV на 0,76 %, а порівняно з третьою, на 4,12 %. На відміну від еритроцитарних індексів збільшення тромбоцитарних прямо пропорційне зростанню віку тварин, по групах у такій послідовності І(PDW, MPV, P-LCC)>ІІ (PDW, MPV, P-LCC)> ІІІ (PDW, MPV, P-LCC)ІІІ. Результат аналізу двох основних фракцій лейкоцитів NEU, LYM свідчить про активне включення першої ланки імунного захисту в групі статевозрілих тварин. Так, абсолютний вміст NEU, LYM в другій групі тварин, порівняно з першою, достовірно збільшується на 141 та 128,7 % відповідно.
Висновки. Виявлено збільшення активності трансаміназ (АлАт, АсАт), лужної фосфатази (ЛФ) та наростання гетерогенності фракцій еритроцитів у групі статевонезрілих тварин. Реологічний аналіз тромбоцитарних індексів свідчить про підвищення кількості незрілих тромбоцитів та високу імовірність їх агрегації у групі старих щурів. У загальному сумарне значення лейкоцитів прогресивно зростає у міру збільшення вікового діапазону.
49
O.V., Davydov, Chaus V.B., Murkalov O.B., Roskos O.M., and Simchenko S.V. "MORPHOLOGICAL CONDITIONS OF THE COASTAL ZONE OF THE BARRIER SYSTEM OF “WINGED FORELAND” KINBURNSKA–POKROVSKA–DOVGY." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 14 (July 22, 2021): 39–51. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-14-5.
Full textAbstract:
In the coastal zone of the oceans, there are various coastal systems, among which the most specific are “winged forelands”. Within the Black Sea coast there are four “winged forelands”: Tendra–Dzharylgach, Kinburnska–Pokrovska–Dovgiy, Burnaska–Budatska and Lebedyna–Ustrychna, which named by same structural ones. The purpose of the publication is to systematize the primary information about the morphological features of the coastal zone of the barrier system type ‘winged foreland” Kinburnska–Pokrovska–Dovgy which was obtained during field research.During the natural research in 2019, within the most typical areas of the coastal zone, reference benchmarks and morphological profiles were laid and recorded by a GPS. The total length of the coastal system is about 35 km, within its boundaries there are 7 benchmarks, which contains for 1 benchmark per 5 km, and a systematic geomorphological survey of 20 profiles (1 profile per 1.75 km) is carried out. Relevant indicators suggest that the results of the research are reliable.Morphologically, the studied system is a “winged foreland”, within which there are four structural and morphological elements: Kinburnska Spit, Frontal Coast or “headland”, Pokrovska Spit with the islands of Kruglyi and Dovhyi. Kinburnska Spit is a free accumulative coastal form located in the northwestern part of the Kinburn Peninsula. Morphogenetically, it is an arrow that develops in the conditions of bilateral feeding by beach sediments. The Frontal Coast or “headland” is the central component, within which the sand massifs of the Kinburn Peninsula go directly to the coastal zone. Pokrovska spit with the islands of Krugliy and Dovhiy is a relict generation, which is genetically an ancient accumulative form divided into three components. All these components are located on the surface of the base of the ancient coastal form, and their development occurs in conditions of limited supply of beach sediments. The front of the Pokrovsky Peninsula with the Sukha Spit and the Island Bar “Zagreba” is a modern accumulative generation that is actively increasing in size and advancing towards the waters of Tendra Bay.Key words: coastal systems, “winged foreland”, coastal zone, underwater slope, shore, coastal systems, foredunes У береговій зоні Світового океану існують різноманітні берегові системи, серед яких найбільш специфічні «крилаті миси». У межах узбережжя Чорного моря виділяються чотири «крилаті миси»: Тендра–Джарилгач, Кінбурнська–Покровська–Довгий, Бурнаська–Будацька та Лебедина–Устрична. Мета публікації полягає у систематизації та оприлюдненні первинної інформації про морфологічні особливості берегової зони бар’єрної системи типу «крилатий мис» Кінбурнська–Покровська–Довгий, отриманої під час польових досліджень 2018–2021 рр. Загальна довжина дослідженої берегової системи близько 35 км, в її межах закладено 7 репер-них стаціонарних ділянок та проводиться систематична геоморфологічна зйомка на 20 профілях, положення яких зафіксовано за допомогою GPS-приймача. Розроблена система стаціонарних ділянок і геоморфологічних профілів дозволяє надійно проводити довготермінові спостереження в масштабі 1:10000. Відповідні показники дозволяють вважати, що результати проведених досліджень є достовірними.У морфологічному відношенні досліджувана система є «крилатим мисом», в її межах виділяються чотири структурно-морфологічні елементи: Кінбурнська коса, Фронтальний берег, Покровська коса з островами Круглий та Довгий, Фронт Покровського півострова із Сухою косою та острівним баром «Загреба».Кінбурнська коса – це вільна акумулятивна берегова форма, розташована у північно-західній частині Кінбурнського півострова. В морфогенетичному відношенні це стрілка, яка розвивається в умовах двостороннього живлення прибережно-морськими наносами. Фронтальний берег, або «лобище», є центральним складовим елементом, у межах якого безпосередньо до берегової зони виходять піщані масиви Кінбурнського півострова. Покровська коса з островами Круглий та Довгий є реліктовою генерацією, яка в генетичному відношенні є давньою акумулятивною формою, поділеною на три складники. Всі перелічені складники розташовані на поверхні цоколю давньої берегової форми, а їх розвиток відбувається в умовах обмеженого живлення прибережно-морськими наносами. Фронт Покровського півострова із Сухою косою та острівним баром «Загреба» являє собою нову акумулятивну генерацію, яка активно збільшується у розмірах та висувається в бік акваторії заток.Ключові слова: берегові системи, «крилатий мис», підводний схил, берег, підводний вал, авандюна.
50
Литвинова, Світлана Григорівна. "Хмарні технології: особливості діяльності вчителів-предметників у віртуальних предметних спільнотах." Theory and methods of e-learning 4 (February 28, 2014): 165–69. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.386.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Завдяки мережним зв’язкам мимоволі формуються нові соціальні об’єднання – віртуальні спільноти. Вони не можуть бути спеціально спроектовані, організовані або створені в наказовому порядку. Участь у віртуальних предметних спільнотах дозволяє вчителям, які живуть у різних куточках країни і за кордоном, спілкуватися один з одним, вирішувати професійні питання та підвищувати свій професійний рівень. Такий підхід вимагає від суспільства розбудовувати різноманітні платформи, наприклад, за хмарними технологіями.Формування мережного суспільства – суспільства ХХІ століття, вимагає від учителів постійного вдосконалення своєї педагогічної майстерності і використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) під час навчання школярів.Отже, постає проблема дієвої підтримки вчителів у використанні і впровадженні новітніх технологій у навчально-виховному процесі з метою підвищення якості природничо-математичної освіти. Створення віртуальних предметних спільнот дає вчителю широкі можливості для спілкування, обміну даними, отримання дієвої допомоги і підтримки у впровадженні інновацій. Ми спостерігаємо за глобальними змінами у розвитку Інтернет-технологій, а саме за використанням у повсякденній практиці віртуальних предметних спільнот вчителями зарубіжних країн, що спонукає робити перші кроки до нових технологій вітчизняних педагогів [2, 202].Аналіз останніх досліджень і публікацій. У дослідженнях зарубіжних і вітчизняних вчених спостерігається інтерес до віртуальних предметних спільнот, що обумовлено їх зростаючою кількістю, постійними змінами і впровадженням новітніх технологій для підтримки їх діяльності.Сьогодні наукові пошуки орієнтовані на педагогічні підходи до вивчення віртуальних спільнот, що відображено у працях В. Ю. Бикова, М. І. Жалдака, Н. Т. Задорожної, В. М. Кухаренка, І. Д. Малицької, Н. В. Морзе, Є. Д. Патаракіна та ін. Однак питання використання віртуальних спільнот для професійного росту вчителя досліджено недостатньо.Метою статті є аналіз особливостей нової мережі «Партнерство в навчанні» та діяльності вчителів-предметників у віртуальних предметних спільнотах.Виклад основного матеріалу. У 2003 році компанією «Майкрософт Україна» у співпраці з Академією педагогічних наук України було започатковано мережу «Партнерство в навчанні», яка дала новий поштовх до застосування наукових підходів у використанні ІКТ під час навчально-виховного процесу.У мережі вчителями-предметниками створювалися професійні віртуальні спільноти, вони спільно працювали над розробкою уроків, навчальними і методичними матеріалами, обмінювалися досвідом та ідеями.На виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року у мережі «Партнерство в навчанні» координувалася діяльність віртуальних предметних спільнот з навчання: фізики, хімії, біології, фізики, математики, географії [1, 40].За час існування віртуальних предметних спільнот (з січня по жовтень 2012 року) спільнотами було розроблено: методичного забезпечення – 1353 од., розробок уроків – 366 од., презентацій – 2221 од., відеоуроків – 2998 од., фото матеріалів – 554 од., оголошеннь – 422 од., дискусій – 219 од., подій – 210 од., посилань – 713 од. Всього до спільнот приєдналося – 2325 осіб.Проте з 3 жовтня 2012 року платформа, яка була розроблена на Windows SharePoint, припинила своє існування, і всім вчителям-предметникам мережі «Партнерство в навчанні» потрібно було створити нові профілі на новітній платформі, розробленій на Windows Azure.Windows Azure – назва платформи «хмарних сервісів» від Microsoft, за допомогою якої можна розміщувати в «хмарних» датацентрах Microsoft і «віртуально»-необмежено масштабувати веб-додатки.Існує велика кількість варіантів визначення, що таке «хмарні обчислення» або «хмарна платформа». Це пов’язано з тим, що різні постачальники хмарних сервісів намагаються підкреслити унікальність своєї пропозиції на ринку і вибирають різні назви, часто не зовсім вірно відображають реальну суть пропонованих сервісів. Зазвичай, говорячи про хмарну платформу, використовують такі терміни, як «інфраструктура як сервіс», «платформа як сервіс», «застосування як сервіс» або навіть «інформаційні технології як сервіс».Windows Azure забезпечує автоматичне управління сервісами, гарантує високу доступність екземплярів Windows Server і їх автоматичне оновлення. Фізично платформа Windows Azure розміщується на комп’ютерах в центрах обробки даних, що створені і розвиваються. Працездатність платформи Windows Azure забезпечують 8 глобальних дата центрів Microsoft.Основні особливості даної моделі:– оплата тільки спожитих ресурсів;– загальна, багатопотокова структура обчислень;– абстракція від інфраструктури.Windows Azure в повній мірі реалізує дві хмарні моделі:– платформи як сервіс (Platform as a Service, PaaS), коли платформа надається клієнтові як сервіс і надає можливість розробки і виконання застосунків і зберігання даних на серверах, розташованих в розподілених дата центрах;– інфраструктури як сервісу (Infrastructure as Service, IaaS).Оплата хмарної платформи розраховується, виходячи з обсягу використаних обчислювальних ресурсів, таких як: – мережний трафік, час роботи додатка, обсяг даних, кількість операцій з даними (транзакцій).Для найкращого задоволення потреб освітян та керівників навчальних закладів компанія Майкрософт створила нову професійну платформу www.pil-network.com. Нова мережа створена як місце для освітян, де вони можуть спілкуватися з іншими однодумцями, підвищувати власний професійний рівень та досвід навчання своїх учнів у класі та поза ним. Це не просто вебзастосунки для співпраці – це скринька з ресурсами, планами уроків, особисто розроблені навчальні матеріали освітян з усього світу.Розглянемо особливості діяльності вчителів-предметників у віртуальних предметних спільнотах на новій мережі «Партнерство в навчанні».Реєстрація на будь-якому онлайн-ресурсі – це процедура, яка вимагає багато часу та терпіння, тому для її полегшення нові користувачі можуть вибрати декілька способів авторізації:– використати Windows Live ID, тобто логін і пароль для доступу в мережу «Партнерство в навчанні»;– авторизуватитя за допомогою облікових записів Facebook, Yahoo або Gmail.Користувач мережі несете повну відповідальність за збереження конфіденційності щодо паролю, профілю та за всі дії, що виконуються під його обліковим записом.У мережі пошук документів здійснюється за такими напрямами: навчальне відео та навчальні матеріали. Можна здійснити і розширений пошук за такими критеріями: країна, мова, вік учнів, тема (навчальна дисципліна), навички ХХІ століття, навчальні підходи, технології, обладнання, рівень.Навички ХХІ століття включають: співпрацю, спілкування, громадянську грамотність, ІКТ для навчання, створення бази знань, розвитку критичного мислення, вирішення проблем та інновації, сомооцінювання.До навчальних підходів віднесено: безпосереднє викладання, незалежні дослідження, індивідуальне навчання, проектна методика.Пошук матеріалів можна здійснити, вказуючи назву обладнання: мультимедійну дошку, персональний комп’ютер, планшет, телефон, Xbox, Kinect.Вчителі, які працюють у мережі, отримують відповідний рівень: бронзовий, срібний чи золотий.Для перегляду документів можна скористатися сортуванням: за популярністю і за номерами, що їх отримали навчальні матеріали у момент розміщення в мережі.За допомогою використання автоматичного перекладача Microsoft Translator, нова мережа доступна на 36 мовах. Це означає, що користувачі мережі можуть не тільки спілкуватися один з одним своєю рідною мовою, а й перекладати зміст навчальних матеріалів на будь-яку мову, що дозволило запропонувати освітянам України справжню світову глобальну мережу.Користувачі професійних спільнот, таких як освітня мережа Microsoft «Партнерство в навчанні», найбільше цікавляться безкоштовними ресурсами, демонстраційними відео про використання різних програм, навчальними програмами та матеріалами, які відразу можна застосувати під час проведення уроків.Оптимізований пошук ресурсів дозволив зібрати майже 40 освітніх програм в одному порталі. Користувачі можуть не тільки завантажувати безкоштовні програми, а й отримувати тисячі навчальних матеріалів, розроблених інноваційними педагогами по всьому світу, вивчити досвід зарубіжних колег у використанні інноваційних технологій та безпосередню застосувати для навчання своїх учнів.Існує велика кількість сайтів у соціальних мережах, і багато педагогів вже мають профілі і прихильників своїх сайтів, співпрацюють у інших соціальних мережах. Тому для популяризації профілю та іміджу школи користувачі освітньої мережі Microsoft «Партнерство в навчанні» можуть рекламувати свої досягнення в соціальних мережах. Достатньо додати на власну веб-сторінку адресу персонального блогу та Twitter, Linked-In, Skype або Facebook облікових записів.Нова мережа «Партнерство в навчанні» підтримує (мотивує) педагогів та керівників шкіл, котрі активно використовують ресурси мережі, і надає спеціальні електронні значки. Значки можна отримати за проходження індивідуально визначеного шляху професійного розвитку, підтримку тематичних дискусій, додавання матеріалів, змістових коментарів, покращення перекладу, а також за участь у подіях програми Microsoft «Партнерство в навчанні» надають певні знання та навички у використанні ІКТ та професійному зростанні особистості вчителя.Користувач має право змінювати, копіювати, розповсюджувати, передавати, відтворювати, публікувати, створювати похідні роботи, передавати будь-яку інформацію, програмне забезпечення, продукти або послуги, дотримуючись авторських прав. Так акредитовані навчальні заклади, університети, коледжі можуть завантажувати і відтворювати усі документи для роботи в класі. Розповсюдження документів за межами класу вимагає письмового дозволу від автора навчальних матеріалів.До особливих вимог нової мережі можна віднести те, що компанія Microsoft залишає за собою право на оновлення мережі у будь-який час без попереднього повідомлення вчителя-предметника, включаючи будь-які оновлення та вбудовування додаткових можливостей і нових функцій; переглядати матеріали, розміщені у службах зв’язку і видаляти будь-які матеріали на свій розсуд і припиняти доступ до будь-якого або всіх послуг зв’язку в будь-який час без повідомлення.ВисновкиВіртуальні предметні спільноти будуть дійсно ефективними тільки тоді, коли вони будуть підтримувати, збагачувати, підсилювати творчу роботу, безперервне навчання та забезпечувати активність всередині спільноти.Подальше вирішення даної проблеми пов’язане з аналізом навчальних ресурсів, що вміщають сховища мережі.