Relevant bibliographies by topics / Профільна освіта / Journal articles

Journal articles on the topic 'Профільна освіта'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Профільна освіта.
Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Профільна освіта.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Загородня, А. А. "ЕЛЕКТИВНІ КУРСИ В ПРОФІЛЬНИХ ШКОЛАХ ЯК ОДНА З ТЕНДЕНЦІЙ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ (2011–2017 РР.)." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021): 15–20. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-02.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено вивченню теоретичних і практичних аспектів досвіду запровадження елективних курсів у профільних школах як однієї з тенденцій реформування освіти України в 2011–2017 рр. Окреслено ключові орієнтири щодо реформування системи загальної середньої освіти, які представлено у нормативно-правових документах, зокрема: «Концепції профільного навчання у старшій школі» (2013 р.); «Концепції Нової української школи» (2016 р.); оновленій редакції Закону України «Про освіту» (2017 р.); «Проєкті концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років» (2018 р.), «Проєкті концептуальних засад реформування професійної освіти України «Сучасна професійна освіта» (2018 р.) та ін. Розкрито сутність понять «профільне навчання», «елективні курси». Висвітлено мету та основні завдання реалізації профільного навчання. Охарактеризовано функціональну спрямованість, що полягає у нагромадженні учнів знаннями та вміннями з вибраного ними профільного предмета, що є основою їх подальшого професійного спрямування. Подано розлогу характеристику типології профільного навчання, а саме: рівневу (внутрішню) та профільну (зовнішню) диференціацію, напіввідкриту та приховану диференціацію. Зосереджено увагу на основних характеристиках елективних курсів та їх цільовому спрямуванні. Виокремлено та охарактеризовано типологію елективних курсів (допрофільні та профільні елективні курси) з погляду різних наукових підходів. Розмежовано види елективних курсів, серед яких розрізняють допрофільні та профільні ЕК. Підбірку допрофільних та профільних елективних курсів становили: загальноорієнтаційні ЕК, предметно-орієнтаційні та міжпредметні елективні курси. Серед профільних елективних курсів вирізнено такі, як міжпредметні ЕК, елективні курси з предметів, що не входять до базового навчального плану. Наведено приклади елективних курсів («Проблеми екології», «Ефективна поведінка у конфлікті», «Умови успішної комунікації», «Географія людських перспектив» тощо) та розкрито їхні змістові характеристики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Круглик, Лідія. "Допрофільна і профільна освіта в контексті вивчення соціальної географії." Географія та основи економіки в школі, no. 11/12 (2008): 9–10.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Загородня, Алла. "Реформування середньої освітив добу незалежності: система профільного навчаннястаршої школи." New pedagogical thought 103, no. 3 (December 14, 2020): 17–20. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-17-20.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено питання організації профільного навчання, стратегічні завдання реформування освіти, зокрема ланки загальної середньої освіти. Визначено мету та завдання профільного навчання. Наведено перелік нормативних документів, що регламентують реформи освіти й загальної середньої освіти в Україні, як-от: постанова Кабінету Міністрів України «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і12-річний термін навчання» (2000 р.), Національна доктрина розвитку освіти (2001 р.), Концепція профільного навчання у старшій школі (2003 р.), закон «Про загальну середню освіту» (2017 р.), Національна стратегія розвитку освіти на період до 2021 року (2013 р.), План пріоритетних дій Уряду до 2020 року (2017 р.) тощо. Окреслено пріоритетні завдання щодо запровадження профільного навчання в шкільну освіту України, які наведені в даних документах. Визначено особливості процесу профілізації змісту навчання у старшій загальноосвітній школі. Означено принципи, на яких ґрунтується профільне навчання, зокрема: фуркації, варіативності й альтернативності, наступності та неперервності, гнучкості, діагностико-прогностичної реалізованості. Проаналізовано навчальні плани сучасних закладів загальної середньої освіти України. Продемонстровано зміни щодо системи загальної середньої освіти профільної школи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

КОНОХ, Анатолій, Анна БАГОРКА, and Тетяна НАПАЛКОВА. "ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no. 1 (2020): 289–300. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-289-300.

Full text
Abstract:
Протягом останніх десятиліть відбувається стрімке поширення інформаційно-комунікаційних технологій, які прискорили розвиток дистанційного режиму освіти (переважно вищої школи). Технології сприяли перетворенню набору пропозицій викладача та очікувань студента щодо знань, які він може отримувати в зручному для нього місці, зручний для нього час. Навчання протягом усього життя стало звичним явищем. Актуальність дослідження продиктована соціальними реаліями. Адже, перебуваючи в обставинах, які виключаєть можливість традиційного аудиторного навчання (тренувальні збори, участь у спортивних змаганнях, тимчасова непрацездатність, режим самоізоляції, карантин тощо), майбутній фахівець повинен мати можливість отримувати повноцінну освіту. Формат дистанційного навчання задовольняє безліч потреб як викладача, так і здобувача освіти. Однак, незважаючи на високий рівень розвитку інформаційних технологій, дистанційна освіта не має готових рішень у викладанні профільних дисциплін у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту в закладах фахової передвищої та вищої освіти. У статті розглядаються питання педагогічної взаємодії в дистанційному форматі, визначаються та обґрунтовуються особливості організації занять з профільних дисциплін із застосуванням синхронних та асинхронних дистанційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, аналізуються форми контролю в режимі дистанційного навчання. Вивчення кожної дисципліни включає в себе теоретичний матеріал, який переважно вивчається самостійно під контролем викладача, відеолекції та лекції у форматі мультимедійних презентацій PowerPoint, відеоконференції на платформі Zoom у форматі лекцій, опитувань, вирішення задач, тестування та завдання в системі Moodle, посилання на відеоуроки. Дистанційна освіта забезпечує комплексне використання сучасних технологій – освітніх, управлінських, комунікативних, інформаційних, вона є доступною і відкритою. Існує необхідність урізноманітнення форм спілкування, час їх проведення. Результати проведеного дослідження дають підстави сподіватися, що подальші розробки та розвиток дистанційних технологій, їх інтенсивне впровадження сприятиме розширенню можливостей безперервної освіти у галузі фізичної культури і спорту. Ключові слова: безперервна освіта, інформаційні технології, майбутні фахівці з фізичної культури та спорту, дистанційне навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

БОНДАРЕНКО, Інна. "ТЕХНОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА В ПАРАДИГМІ ПОЛІТЕХНІЧНОЇ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 194–200. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-194-200.

Full text
Abstract:
У статті актуалізовано проблему технологічної освіти в закладах загальної середньої освіти. Увагу сконцентровано на можливостях допрофільної підготовки та старшої профільної школи для розвитку сучасного компетентного учня, здатного реалізуватися в інформаційному просторі. Посилення практичної спрямованості шкільної освіти вимагає запровадження компетентнісного підходу в технологічній освіті. Компетентність у галузі технологічної освіти розглядається як досвід, освіченість, ерудованість учня у сфері виробничих технологій, у різних видах предметно-перетворювальної діяльності, його уміння і навички, підготовленість, знання та ерудиція, а також здатність до визначення шляхів і можливостей їх набуття та функціонування за допомогою свідомості й мислення. Завдяки інтеграції знань із різних галузей наук і виробництва впроцесі технологічної освіти успішно здійснюється формування ключових компетенцій: навчальної (графічна, технічна, технологічна, проектна), культурної, здоров’язберігаючої, інформаційної, соціальної, підприємницької. Якісна технологічна освіта учнів потребує й обґрунтованої системи науково-методичного забезпечення, засобів навчання. Науково-методичне забезпечення передбачає: програмне забезпечення (розроблення нових та вдосконалення чинних навчальних програм для початкової, основної і старшої школи); інформаційне забезпечення (підручники, посібники, довідники, хрестоматії, методичні рекомендації, розробки тощо); засоби навчання (таблиці, плакати, схеми, діаграми, моделі, муляжі, електронні програмові засоби навчання, інформаційні ресурси тощо). На основі аналізу нормативних документів, наукових досліджень учених-педагогів, психологів та власного педагогічного досвіду зроблено висновок, що для вдосконалення технологічної освіти необхідна наступність на всіх рівнях навчання. Організація такого підходу в освітній практиці сприяє поступовому і неперервному оволодінню системою технологічних знань, практичних умінь та технологічних якостей, які забезпечать у подальшому результативність професійної підготовки. Ключові слова: освітній процес, політехнічна освіта, технологічна освіта, ключові компетентності, методика навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

ШЕВЧУК, Лариса. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ З ТЕКСТАМИ: ДО ПИТАННЯ ПРО ФОРМИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 127–37. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-127-137.

Full text
Abstract:
АНОТАЦІЯ У статті акцентовано увагу на формах диференціації як важливому аспекті теоретичних засад диференційованої роботи учнів початкових класів з текстами. Проаналізовано запропоновані науковцями і методистами основи й критерії, напрями, форми і типи, види і способи, рівні диференціації. Зокрема, за П. Сікорським, основи диференційованого навчання охоплюють диференціацію цілей, завдань, змісту освіти, форм навчання. За Р. де Гроотом, компоненти освітньої (під)системи (державна система освіти, школа, класи) – це рівні (макрорівень, мезорівень і мікрорівень), і відповідно диференціація між школами, диференціація між класами або потоками, диференційоване навчання груп школярів; результат об’єднання різних напрямів здійснення диференціації (освітні цілі, зміст навчання і час, види навчальної діяльності та ін.) у категорії (форми диференціації): диференціація за часом, умовами або цілями освіти. Виявлено погляди науковців щодо видів диференціації навчання. З’ясовано, що в науково-методичних джерелах зовнішню і внутрішню диференціацію вважають формами диференціації або її типами. Розглянуто різні погляди науковців щодо сутності зовнішньої і внутрішньої диференціації: по-перше, це «зовнішня» («профільна») і «внутрішня» («рівнева»), (відповідно, – диференціація навчання і диференційоване навчання); по-друге – зовнішня диференціація, яка поділяється на рівневу (для основної школи) і профільну (для старшої школи); внутрішня диференціація (навчання усіх учнів за спільною навчальною програмою, без створення окремих груп або класів); по-третє – зовнішня (профільна) і внутрішня (рівнева) диференціація. За О. Савченко, у початковій школі зовнішня диференціація застосовується шляхом створення навчальних закладів різних типів, різних умов для навчання учнів, використання різних програм; внутрішня диференціація впливає на зміст завдань, тривалість виконання завдань та ін. Виявлено форми, види і способи диференціації, доцільні для впровадження в практику початкової школи. Окреслено форми і види диференціації, які найбільш оптимальні для ефективної диференційованої роботи молодших школярів з текстами. Ключові слова: диференціація навчання, форми диференціації навчання, типи і способи диференціації навчання, навчання учнів початкових класів, робота з текстами, диференційована робота з текстами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Сологуб, Анатолій Іванович, and Антон Анатолійович Сологуб. "Моделювання профільного креативного навчання старшокласників." New computer technology 15 (April 25, 2017): 35–41. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.612.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є визначення сутності моделювання профільного креативного природничого навчання старшокласників, як методу. Задачами дослідження є побудова моделі змісту профільного креативного навчання, моделі управління профільним креативним навчання, модель діалогової взаємодії вчителя-дослідника та учнів-дослідників, моделі структури профільного креативного навчання. Об’єктом дослідження є профільне навчання старшокласників природничих дисциплін. Предметом дослідження є профільне креативне навчання ліцеїстів. В роботі висвітлено етапи моделювання та проектування загальноосвітнього навчального закладу нового типу –природничо-наукового ліцею; особливості організації навчання у ліцеї на засадах Концепції креативної освіти. Результати дослідження планується узагальнити для формування рекомендацій щодо впровадження моделювання в конструюванні діяльності середніх навчальних закладів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Голова, Наталія. "ДІЛОВА ГРА ЯК ПЕРЕДУМОВА УСПІШНОЇ ПРОФІЛІЗАЦІЇ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, no. 2 (January 26, 2020): 75–93. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.33.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано профілізацію як понятійну категорію. Розглянуто характеристику та основні умови профільного навчання в загальноосвітній школі, всі його недоліки та перспективи розвитку, як одну із фундаментальних проблем сучасної освіти. Запропоновані передумови для професійного самовизначення учнівської молоді. Розглянуто алгоритм впровадження профільного навчання в старшій школі відповідно до концепції навчання та проаналізовано особливості профільної підготовки старшокласників відповідно до чинної нормативної бази. Досліджено та експериментально перевірено вплив ділової гри на профільну підготовку старшокласників. Охарактеризовано констатуючий та формуючий етап дослідження впливу ділових ігор на вибір професійного спрямування. На констатуючому етапі ми провели психодіагностичні методики, спостереження та отримали результати відношення старшокласників до навчальних предметів, зокрема улюблені та неулюблені предмети, ставлення до предметів через призму педагога, ставлення до уроку. На формуючому етапі був реалізований комплекс заходів (тренінг ділових ігор, психологічні заняття, лекторії, консультації), проаналізовано аналіз досягнутих результатів проведеного повторного діагностичного обстеження, визначені подальші шляхи вирішення проблеми профільної освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

БОДАРЄВА, Марія. "ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ КЛІНІЧНОЇ ЛОГОПЕДІЇ В ДЗЕРКАЛІ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 192–98. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.28.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються проблеми і перспективи клінічної логопедії через призму її освітнього забезпечення і супроводу. Логопедичний простір умовно поділяється на чотири підвиди: інклюзивний, клінічний і спеціальний та паліа- тивно-реабілітаційний. Звертається увага на клінічну логопедію як важливу ланку підготовки дитини з мовленнєвими порушеннями до спеціального і інклюзивного освітнього простору. Підкреслюються лідерські функції клінічної логопедії в соціалізації немовленнєвих дітей з тяжкими мовлен- нєвими порушеннями. Констатується домінування «педагогічної традиції» в додипломній (бакалаврській і магістерській) і після- дипломній логопедичній освіті, коли освітні потреби клінічної логопедії враховуються незадовільним чином. Розглядається специфічне для клінічної логопедії коло проблем: – відсутність медичної, теоретичної і практичної освітньої компоненти в додипломній освіті; – незадовільні, у порівнянні з лікарями мультидисциплінарної команди, термін і «заочна якість» додипломної підготовки; – важливість створення в системі охорони здоров’я вхідних фахово-кваліфікаційних фільтрів; – необхідність заснування структур безперервного післядипломного підвищення кваліфікації; – потреба в створенні формалізованих медичних інструментів – національних логопедичних реабілітаційних протоколів. Пропонується авторське бачення вирішення перелічених проблем через диференційований підхід до логопе- дичної додипломної і післядипломної освіти, з поділом їх на інклюзивну і клінічну. Успішність вирішення актуаль- них проблем клінічної логопедії вбачається, перш за все, у знаходженні консенсусних рішень і їх імплементації у трикутнику «МОН – логопедична спільнота – МОЗ». Висвітлена в статті тема розуміється як запрошення до широкої фахової дискусії. Подальший її розвиток вбачається в розбудові соціального інституту клінічної логопедії через колективне напрацювання його освітньої компоненти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Морозова, Ольга. "КОМЕРЦІЙНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ ЯК ПЕРШІ ОСВІТНІ УСТАНОВИ ПРОФІЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ." Фінансовий простір, no. 1(41) (June 1, 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.18371/fp.1(41).2021.171517.

Full text
Abstract:
У роботі розкрито загальні умови розвитку освітніх установ на українських землях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Досліджено діяльність комерційних начальних закладів як перших освітніх установ профільної економічної освіти. Узагальнено особливості появи перших економічних навчальних закладів у Південному регіоні України. Опрацьовано умови функціонування освітньої сфери. Досліджено загальні риси профільної економічної освіти. Проаналізовано особливості профільної економічної освіти в Україні. Обґрунтовано потенційні можливості розвитку економічної освіти в Україні. Опрацьовано проблеми української освітньої сфери в умовах євроінтеграції. Запропоновано напрями посилення ефективності освітнього процесу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Удовиченко, Ірина. "Актуальність процесу інтеграції філологічних і природничих знань у суб'єктів профільних закладів освіти (на прикладі України)." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 5, 2021): 28–32. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-28-32.

Full text
Abstract:
У статті розглядається процес інтеграції природничих, філологічних знань на уроках географії, що визначається сучасним рівнем розвитку науки та вимогами до рівня освіти випускників закладів освіти. Акцентується увага на важливості інтерсуб’єктивних зв’язків у шкільній географічній освіті на сучасному етапі реформування освіти. Окреслюється значення інтеграції природничих, філологічних знань на уроках географії та розвиток міжпредметних зв’язків у створенні універсальної середньої освіти, що зумовлено сучасним рівнем розвитку науки та вимогами до рівня освіти випускників загальної середньої освіти. Актуалізуються практико-орієнтований та інтегрований підходи до навчання, що використовуються у моделюванні змісту географічної освіти з метою зробити навчання цікавим та дозволяють використовувати міжпредметні змістові узагальнення для кращого засвоєння учнями навчального матеріалу, проєктування освітнього процесу, формування системи освітніх знань та структури науково-методичного глосарію з географії з урахуванням вікових, психологічних особливостей випускників Нової української школи. На основі конкретизації та логічної єдності філософсько-культурних, психолого-педагогічних факторів обґрунтовано організаційні та методичні аспекти важливості інтерсуб’єктивних зв’язків у шкільній освіті на сучасному етапі реформування освіти, зокрема в контексті вимог до Нової української школи. У статті теоретично обґрунтовано доцільність застосування пропонованих методичних підходів і принципів відбору та проєктування змісту навчання географії на профільному рівні у закладах загальної середньої освіти задля формування компетентного випускника школи зі сформованим цілісним світобаченням.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

АКСАКОВА, Наталя, and Світлана МАЛАЗОНІЯ. "РОЗВИТОК ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-11-18.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена висвітленню концептуальних засад побудови та розвитку вищих педагогічних навчальних закладів України на початку ХХ століття. Саме в цей період педагогічна освіта будувалась як на власне українських педагогічних традиціях, так і на західних технократично-прагматичних концептуальних поглядах на спрямованість педагогічної системи. Автором доведено, що 1920-их роках концепція педагогічної освіти була відображена в новій моделі освітньої системи, видах навчальних закладів, що готували педагогів, наступності навчання, створення профільних вертикалей, нових формах, методах і засобах навчання, відродженням педагогічної практики та стажування. У статті розглянуті та проаналізовані три етапи формування вищих педагогічних закладів в Україні на початку ХХ століття: перший етап передбачав жорстке централізоване управління вищими навчальними закладами, надмірне втручання партійних структур. Другий етап відзначався намаганням керівництва зробити поступки викладачам, професурі, студентам, залучаючи їх до безпосередньої участі у роботі нових органів управління вищою школою. Третій етап характеризувався намаганням повернутися до адміністративних та централізованих методів керівництва. У статті зясовано, що в досліджуваній період замість Рад ВНЗ та факультетів зявляються суто статистичні та аморфні загальні збори, факультетські комісії, максимально посилюється адміністративна влада ректора та деканів. У статті прослідковано процес розгалуження внутрішньої структури педагогічних закладів освіти, коли були сформовані відділення соціального виховання, професійної освіти, політичної освіти, заочної освіти, педологічні факультети та відділення з підготовки вчителів для шкіл національних меншин. Ключові слова: вища освіта, освіта вчителів, інститут освіти, модель освіти, трудова школа.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Краснобокий, Ю. М., and І. А. Ткаченко. "ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ В ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 181–89. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-27.

Full text
Abstract:
У пропонованій статті об’єкт дослідження складає системний підхід у галузі освіти; предметом дослідження є системний аналіз освітнього процесу з підготовки вчителів природознавчих дисциплін для закладів середньої освіти; мета роботи – продемонструвати можливості методу системного підходу (системного аналізу) для наукового обґрунтування складових та їх змісту освітньо-професійних програм на прикладі підготовки інтегрованого вчителя природознавства. Для досягнення поставленої мети використовувалися методи узагальнення результатів наявних публікацій різних авторів у науково-педагогічних виданнях та авторських напрацювань з експериментального впровадження означеної проблематики у педагогічну практику. У статті освітня галузь аналізується як складна ієрархічна система, якій притаманні емержентність, самоорганізація, відкритість, взаємо- залежність від ринку освітніх послуг тощо. Спираючись на методологію системного підходу, система освіти розглядається як цілісна єдність, що складається з таких підсистем, як органи управління освітою, науково-дослідні інститути, підвідомчі МОН, мережа дошкільних закладів, мережа закладів середньої освіти, мережа закладів професійно-технічної освіти, мережа закладів позашкільної освіти, мережа закладів вищої освіти тощо. Із виникненням об’єктивної необхідності модернізації (реформування) цих підсистем варто враховувати, що вони складаються з певних взаємозалежних елементів, наприклад: органи управління освітою – це центральний (МОН), регіональні (обласні), місцеві; дошкільні заклади – це дитячі ясла і садки; заклади середньої освіти – це школи, гімназії; заклади профтехосвіти – це ліцеї, училища, коледжі, технікуми тощо; заклади позашкільної освіти – це об’єднання дітей (учнів) за інтересами; заклади вищої освіти – це інститути, академії, університети. Обираючи в якості предмета психолого-педагогічних або ж науково- методичних досліджень функціонування перерахованих елементів системи освіти (за певних умов, які здебільшого визначаються межами автономності), їх теж можна розглядати як підсистеми, адже вони об’єднують у собі, наприклад, такі елементи: органи управління освітою – відповідні департаменти, управління, відділи тощо; НДІ МОН – профільні лабораторії цих інститутів; дитячі ясла, садки – групи дітей за віком; заклади загальної середньої освіти – класи учнів; об’єднання дітей за інтересами – це «станції»: юних техніків, юних натуралістів, моделістів, краєзнавців, слідопитів тощо; університети – факультети, кафедри. У результаті проведеного дослідження показано, що застосування системного підходу до аналізу системи освіти та до процесу підготовки учителів освітньої галузі «Природознавство» на основі відповідної освітньо- професійної програми, як визначеної системної цілісності, що складається з окремих підсистем і елементів, дає можливість методологічно і методично науково обґрунтовано забезпечити планування, організацію і реалізацію відповідного освітнього процесу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Назаренко, Т. "Географічна освіта у профільній школі." Рідна школа, no. 10 (958) (2009): 3–6.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

ЗОЗУЛЯ, Катерина. "ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ХОРЕОГРАФІЇ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СЬОГОДЕННЯ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 4 (November 26, 2021): 74–82. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.12.

Full text
Abstract:
У статті досіджено та проаналізовано організацію навчання хореографії дітей молодшого шкільного віку в позашкільних закладах у контексті сьогодення. Мета дослідження – проаналізувати особливості організації навчання хореографії дітей молодшого шкільного віку в позашкільних закладах освіти. Зазначено, що на сучас- ному етапі організація навчання хореографії згідно із Законом «Про позашкільну освіту» та Положенням про позашкільний навчально-виховний заклад може відбуватися в комплексних позашкільних навчально-виховних закладах (палаци та будинки для дітей і юнацтва, центри дитячої й юнацької творчості, які включають творчі об’єднання за інтересами: гуртки, секції, ансамблі, театри) та профільних позашкільних навчально-виховних закладах (початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, школи мистецтв, дитячо-юнацькі спортивні школи тощо). У процесі написання статті були застосовані методи аналізу, синтезу та теоретичного узагаль- нення науково-методичної літератури. Визначено головне завдання та мету навчання хореографії молодших школярів у закладах позашкільної осві- ти. Вивчено та узагальнено педагогічно цінний досвід організації навчання хореографії дітей молодшого шкіль- ного віку в позашкільних закладах України. Подано аналіз відомих художніх колективів, танцювальних та хорео- графічних гуртків, ансамблів народного, сучасного та сучасного спортивно-бального танцю. Установлено, що навчання хореографії дітей молодшого шкільного віку в позашкільних закладах на сучасному етапі відбувається в аматорських колективах та в профільних мистецьких установах. З’ясовано, що навчання хореографії в танцювальних та хореографічних гуртках, ансамблях та студіях відбувається на основі автор- ських програм керівників, які складені на основі програм із позашкільної освіти художньо-естетичного напряму. Автор убачає перспективи подальших досліджень у подальшому вивченні теорії й практики організації навчання хореографією як у новій українській школі, так і у позашкільних закладах освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Устименко-Косоріч, О. А. "Музично-педагогічний профіль С. Мокраньца в контексті розвитку музичної освіти Сербії." Освітній вимір 37 (February 14, 2013): 479–84. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3372.

Full text
Abstract:
Устименко-Косоріч О. А. Музично-педагогічний профіль С. Мокраньца в контексті розвитку музичної освіти Сербії. У статті визначено музично-педагогічний контекст творчості С. Мокраньца у процесі становлення сербської музичної освіти. Зазначені концептуальні музично-педагогічні ідеї діяча визначили шлях подальшого розвитку власної музичної школи Сербії. Розглянуто музично-освітні тенденції становлення музично-педагогічної школи Сербії в певній історико-культурній послідовності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Volkovetska, Romana, Valentyna Mudrokha, and Nataliia Demchuk. "Безперервна освіта як домінанта сучасної освітньої парадигми." Педагогічний дискурс, no. 29 (November 11, 2020): 51–61. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.07.

Full text
Abstract:
Робота присвячена питанням розвитку системи безперервної освіти як домінанти сучасної освітньої доктрини. Обґрунтовано потребу якнаймасштабніших досліджень явища й становлення окремої спеціальної парадигми і на теоретичному, і на практичному рівнях, зважаючи на поліпрофесіоналізм як характерну ознаку ринку праці, процеси професійної глобалізації, пріоритет інформаційних технологій, запровадження як пріоритетного компетентнісного підходу, критично малий період напіврозпаду сучасних компетентностей. На основі аналізу розрізнених елементів із досвіду становлення й запровадження безперервної освіти синтезовано основні проблемні питання, вирішення яких забезпечить формування цілісної парадигми системи безперервної освіти, а саме: 1) нормування терміносистеми безперервної освіти; 2) формування загально-державної освітньої стратегії на рівні принципів, завдань, структури, форм і методів тощо; 3) забезпечення належного нормативно-правового забезпечення функціонування безперервної освіти як цілісної системи на рівні законів і підзаконних актів; 4) формування на базі інфраструктури із профільних інституцій та організацій оптимальної ієрархії закладів освіти, які створюватимуть і надаватимуть освітні продукти й освітні послуги у рамках безперервної освіти; 5) використання сучасних інформаційних технологій електронного навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Браніцька, Тетяна, and Наталія Логутіна. "ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ." Public management 24, no. 4 (March 20, 2020): 32–48. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-32-48.

Full text
Abstract:
Проаналізовано та розкрито значення освіти як державної, сус- пільної, особистісної цінності для розвитку соціуму, як основи соціально-еко- номічного, духовно-культурного, політичного розвитку суспільства та інтегра- ції його в європейську та світову спільноту. Узагальнено поняття державного управління освітою як вид професійної діяльності, спрямованої на створення умов (організаційних, кадрових, матеріально-фінансових, правових) життє- діяльності, функціонування, розвитку, удосконалення навчального закладу, удосконалення системи національної освіти для досягнення поставленої мети. Встановлено, що система національної освіти незалежної України є цілісною єдністю державних, комунальних, приватних, корпоративних навчально-ви- ховних закладів різних спрямувань та рівнів акредитації. Проаналізовано іс- тотні відмінності в державному управлінні системою освіти в радянські часи та в незалежній Україні. Розкрито зміст і значення концептуальних прин- ципів державного управління системою національної освіти України: прин- цип державності, науковості, прогностичного планування діяльності органів державного управління і закладів освіти, демократизації, компетентності та професіоналізму управлінців освітянською сферою діяльності та оптиміза- ції. Окреслено стратегічні завдання нової структурної організації “Українська Академія державного управління при Президентові України (УАДУ )”. Визна- чено структурні компоненти та рівні державно-громадської моделі управлін- ня системою національної освіти: а) парламентсько-президентський рівень; б) урядово-центральний рівень; в) регіональний рівень (обласні, міські, ра- йонні відділи освіти); г) рівень безпосереднього управління закладами освіти та виокремлено: повноваження державних управлінців різних рівнів; основні принципи, провідні напрями розвитку системи національної освіти в Україні. Доведено, що оптимальним результатом діяльності державних управлінців парламентсько-президентського та урядово-центрального рівнів є створення Нової української школи. Обґрунтовано основні принципи стратегії і тактики реалізації освітніх і управлінських новацій; узагальнено суттєві зміни в систе- мі національної освіти, детерміновані створенням проекту Нової української школи (05-27.09.2017 р.), яка працюватиме на засадах педагогіки партнер- ства, в основі якої є спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками, та розробкою Державного стандарту (21.08.2018 р.) навчання за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти та ступене- вого статусу школи: початкова школа І ступеня — початок занять з 1 вересня 2018 року; гімназія — навчальний заклад ІІ ступеня, який забезпечує базову середню освіту — початок навчання з 1 вересня 2022 року; ліцей — навчальний заклад ІІІ ступеня, який забезпечує профільну середню освіту — початок нав- чання з 1 вересня 2027 року. Систематизовано спектр основних компетентностей освіченої особисто- сті, визначений в законодавчих документах освітньої галузі з метою розвит- ку особистості, суспільства на основі наукових знань, а саме: вільне воло- діння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компе- тентності в галузі природничих наук, техніки та технології; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікативна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські, соціальні компетентності, пов’яза- ні з ідеями демократії, справедливості, рівності прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Dobrovolska, Rufina. "Реалізація інтеграції змісту професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти шляхом впровадження міжпредметних зв’язків як педагогічної умови." Освітній простір України, no. 16 (September 16, 2019): 70–78. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.70-78.

Full text
Abstract:
На сучасному етапі реформування вищої педагогічної освіти, зміни, що відбуваються в суспільстві, пов’язані з інтеграцією України у світовий освітній простір, з комп’ютеризацією освіти. Це вимагає створення нових педагогічних умов і пошуку новітніх методик викладання, що забезпечать підготовку висококваліфікованих педагогів, вчителів музичного мистецтва. Для впровадження інтеграційного процесу в освітнє середовище потрібно дотримуватися таких дидактичних умов: спільної мети та завдань освітнього процесу; єдності спільних дидактичних принципів і методів навчання; уніфікованості системи понять; логічності засвоєння навчальної інформації. Головними завданнями інтеграції під час професійної підготовки майбутніх учителів музики до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти є: оволодіти базовими педагогічними знаннями; набути вміння поєднувати навчальний матеріал профільних дисциплін; сформувати вміння використовувати міжпредметні зв’язки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Моцак, С. І. "Профільне навчання як невід’ємний складник якісної освіти." Теоретичні питання культури, освіти та виховання, no. 1 (55) (2017): 11–14.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Полозенко, О. В. "Психологічна освіта у профільних вищих навчальних закладах." Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета, Вып. 41 (2013): 64–70.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Кулішов, В. С. "Економічна підготовка старшокласників у процесі профільної технологічної освіти." Освітній вимір 37 (February 14, 2013): 210–14. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3311.

Full text
Abstract:
Кулішов В. С. Економічна підготовка старшокласників у процесі профільної технологічної освіти. У статті розглянуто передумови здійснення та роль економічної підготовки учнів старшої школи у процесі профільної технологічної освіти відповідно до сучасних тенденцій розвитку суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Легка, Л., С. Шокалюк, and Є. Богуненко. "ПРОПЕДЕВТИКА ВИВЧЕННЯ КВАНТОВОЇ ІНФОРМАТИКИ У ПРОФІЛЬНІЙ (СТАРШІЙ) ШКОЛІ." Physical and Mathematical Education 28, no. 2 (April 27, 2021): 51–56. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-009.

Full text
Abstract:
У статті запропоновано експериментальні моделі вивчення основ квантової інформатики у профільній (старшій) школі із ключовими методичними рекомендаціями щодо їх упровадження в освітній процес. Формулювання проблеми. Наявний зміст шкільної інформатики ґрунтується на вивченні інформаційно-цифрових технологій, що орієнтовані на роботу з комп’ютерами виключно класичної архітектури, тоді як все більшої практичної значущості у різних сферах набувають нові технології – квантові. Не зважаючи на складну природу квантових технологій, а беручи до уваги їх перспективність, виникає потреба розпочати опанування основ нової квантової інформатики вже на уроках профільної (старшої) школи за змістом навчального матеріалу, адаптованого під вікові особливості дітей старшого шкільного віку. Матеріали і методи. Для отримання результатів використано теоретичні методи наукового пошуку – аналіз наукових джерел з питань квантової інформатики та методики навчання інформатики у закладах загальної середньої освіти та синтез компонентів методики навчання основ квантової інформатики. Результати. На даному етапі дослідження пропонується три експериментальні моделі пропедевтичного вивчення квантової інформатики для упровадження в освітній процес профільної (старшої) школи: 1) модель «Вибірковий модуль «Основи квантової інформатики»; 2) модель «Наскрізне вивчення основ квантової інформатики у курсах фізики, математики та інформатики»; 3) модель «Інтегрований курс «Основи квантової інформатики». Висновки. Включення питань квантової інформатики, адаптованих для сприйняття та засвоєння учнями старшого шкільного віку, у зміст навчальних предметів природничо-математичної та технологічної освітніх галузей вже сьогодні підвищить мотивацію до навчання через практичну значущість їх оновленого змісту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Благова, Тетяна. "РОЗВИТОК ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ У СТРУКТУРІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА." UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", no. 3 (October 31, 2021): 58–65. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.1(3).2021.58-65.

Full text
Abstract:
Досліджено розвиток професійної хореографічної освіти в Україні у структурі нав-чальних закладів культури і мистецтва. На основі ретроспективного, системно-структурного та педагогічного аналізу з’ясовано, що інституційна хореографічна підготовка виконавських, балет-мейстерських, культурно-просвітницьких та хореографічно-педагогічних кадрів в Україні актуалізована з другої половини XX століття. Вона реалізовувалася в різних типах навчальних закладів гуманітарного спрямування в різноманітті організаційних форм та освітніх ступенів. Метою публікації визначено дослідження нормативного забезпечення, стратегій, змістових напрямів підготовки хореографічних кадрів у структурі мистецької освіти в Україні. Професійну хореографічну освіту інтерпретовано як самостійну галузь мистецької освіти зі своєю структурою, інституційно оформленою у профільних закладах фахової передвищої та вищої школи. Теоретичне узагальнення джерельної бази дослідження дозволило виявити, що кожна ланка хореографічної освіти, підпорядковуючись загальним закономірностям розвитку мистецької освіти, мала свої цілі та завдання. Спрямованість змістового наповнення хореографічного навчання здобувачів варіювала в залежності від цільових настанов, кваліфікаційних характеристик обраної спеціальності, а також сфери її практичного застосування у мистецькій та педагогічній галузях. Узагальнено, що хореографічна підготовка була спрямована на формування у майбутніх фахівців компетентностей, необхідних для успішної професійної самореалізації в якості керівника хореографічного колективу, організато-ра хореографічного аматорства, культорганізатора, методиста хореографічного жанру, педагога-хореографа в різних типах культурно-просвітницьких закладів. Зазначено, що наступність і неперервність розвитку професійного та особистісного потенціалу фахівця у сфері хореографічної діяльності забезпечують різні форми підвищення кваліфікації, актуалізовані в умовах сьогодення
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Світлана, Генкал. "ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЇ ЗМІСТУ БІОЛОГІЧНОЇ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 7(71) (October 23, 2017): 158–68. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2017.07/158-168.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Удод, Олександр Андрійович. "Проблеми формування змісту історичної освіти в Україні: інтеграція науки і освіти." Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni, no. 4 (April 27, 2022): 54–58. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.04.054.

Full text
Abstract:
У доповіді висвітлено широке коло проблем, пов’язаних зі змістовим наповненням історичної освіти в Україні, що в нинішніх умовах трансформуються в питання національної безпеки. Відзначено вагомий внесок академічних установ історичного профілю у формування змісту історичної освіти. Наголошено на необхідності прийняття концепції історичної освіти для 12-річної школи, відновлення повноцінної наукової експертизи підручників за участю профільних інститутів НАН України, розроблення актуальних проблем історичної дидактики, публічної історії та популяризації історичних знань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Топузов, О. М., and Т. Г. Назаренко. "Теоретико-методичні засади навчання географії в профільній школі." Educational Dimension 32 (October 22, 2021): 125–32. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4492.

Full text
Abstract:
У статті досліджується проблема теоретико-методичних засад навчання географії в профільній школі. Аналізується структура змісту освіти. Розкривається аналіз та висновки моніторингу з педагогічного експерименту з виявленням рівнів навченості географії у школярів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Оніпко, В. В. "Моделювання системи професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до професійної діяльності у профільній школі." Освітній вимір 36 (September 13, 2012): 173–82. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3408.

Full text
Abstract:
Оніпко В. В. Моделювання системи професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до професійної діяльності у профільній школі. У статті розглянуто наукові основи моделювання процесу підготовки майбутнього вчителя, теоретично обґрунтовано використання сучасної функціональної багатошарової моделі у вищій педагогічній освіті, визначено специфіку побудови і реалізацію сендвіч-моделі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до професійної діяльності у профільній середній школі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Пентилюк, М. "Лінгводидактичні перспективи навчання української мови в системі профільної освіти." Українська мова і література в школах України, no. 4 (132), квітень (2014): 18–23.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Пентилюк, М. "Лінгводидактичні перспективи навчання української мови в системі профільної освіти." Українська мова і література в школах України, no. 4 (132), квітень (2014): 18–23.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Тарасенкова, Ніна Анатоліївна, and Ірина Василівна Лов’янова. "Побудова системи змісту навчання математики у профільній школі з позицій професійної спрямованості навчання." Освітній вимір 46 (December 10, 2015): 119–23. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2511.

Full text
Abstract:
Тарасенкова Н. А., Лов’янова І. В. Побудова системи змісту навчання математики у профільній школі з позицій професійної спрямованості навчання. У статті проаналізовано трактування поняття «зміст освіти», загальнотеоретичні підходи до структурування змісту шкільної освіти, вивчено принципи відбору змісту. Наоснові аналізу визначено фактори впливу на формування змісту шкільної математики і схарактеризовано компоненти змісту професійно спрямованого навчання математики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Діденко, Наталія Миколаївна. "Психологічні основи організації позакласної роботи з української мови в контексті профільної шкільної освіти." Освітній вимір 45 (June 25, 2015): 284–88. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2634.

Full text
Abstract:
Діденко Н. М. Психологічні основи організації позакласної роботи з української мови в контексті профільної шкільної освіти. У статті проаналізовано вікові та індивідуальні особливості учнів старших класів профільної школи, здійснено аналіз наукових праць психологів, психолінгвістів, дидактів зпроблеми психічного розвитку й формування мовної особистості старшокласника під час позакласної роботи з української мови. Особливу увагу приділено теоретичному аспекту основних пізнавальних психічних процесів мислення, мовленню як основі людського мислення, структурі навчальної мотивації, інтересу як компонента навчальної мотивації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Бондаренко, Д. В. "Педагогічні умови організації професійної адапції майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах." Educational Dimension 32 (October 27, 2021): 180–88. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4508.

Full text
Abstract:
У статті розглядається доцільність системного підходу до управління процесам адаптації майбутнього вчителя музики. Аналізується концепція проектування і прогнозування профільної освіти в умовах єлності понятійного та образного мислення, розвитку креативності та інтуїції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Плачинда, Тетяна. "РОЗВИТОК НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОФІЛЬНИХ ЗВО." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8(102) (October 27, 2020): 288–94. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/288-294.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто погляди науковців щодо ролі самостійної діяльності під час професійної підготовки студентів у закладах вищої освіти. На основі аналізу наукових педагогічних джерел визначено дефініції «самостійна діяльність студентів» і «рефлексія» та обґрунтовано необхідність їх інтеграції. Звертається увага, що розвиток самостійної діяльності, як стимулу до самовдосконалення, є важливою умовою під час професійної підготовки студентів профільних ЗВО. Дані вміння надають можливість студентам самостійно добувати знання, аналізувати, контролювати, коригувати тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Генкал, Світлана. "ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ БІОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПРОФІЛЬНИХ КЛАСІВ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), no. 9(103) (November 30, 2020): 305–17. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/305-317.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовуються можливість формування біологічної компетентності учнів профільних класів шляхом застосування пізнавальних завдань. Відзначається, що сучасні вимоги до біологічної компоненти природничої освіти ставлять перед педагогічною наукою завдання вдосконалення технологій, форм, методів навчання, що забезпечують розвиток креативності, самостійності учнів. Акцентується увага на тому, що існує суперечність між недосконалістю методичного інструментарію, що ставить під сумнів досягнення мети профільного навчання, та необхідністю впровадження компетентнісного підходу до навчання учнів профільних класів. Обґрунтовуються дидактичні можливості пізнавальних завдань як засобу формування всіх складових біологічної компетентності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Shuliuk, Nadiya. "Досвід профільної орієнтації на основі спеціалізованих онлайн-ресурсів." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 47(50) (July 3, 2021): 252–59. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).229.

Full text
Abstract:
Мета цієї публікації – аналіз досвіду зарубіжної та вітчизняної профільної орієнтації таподальшої профорієнтаційної роботи за допомогою онлайн-сервісів, що допоможе системіосвіти в подальшому забезпечити застосування моделей профільного навчання та сприятирозв’язанню проблем учнів, батьків і суспільства. На основі порівняльного аналізу інформаціїз різних джерел показано специфіку профільної та профорієнтаційної роботи зістаршокласниками у Франції, США, Україні, Росії. Зроблено спробу узагальнити принципиорганізації психолого-педагогічної допомоги у профільному навчанні та впровадженніпрофесійних моделей самовизначення старшокласників на основі онлайн-засобів. Зокрема,виявлено кілька сучасних тенденцій. Так, у США та Франції ознайомлення дітей зі світомпрофесій починається вже у молодшій школі, а далі, щодо старшої ланки школи, діє системапрофільного орієнтування, яка передбачає можливість зміни напряму освіти за обраним про-філем з різних підстав. Для всіх зарубіжних схем профорієнтаційної роботи типовою єорганізація безперервного профільного орієнтування, що триває протягом усього періодушкільного навчання: спостереження за досягненнями, схильностями і захопленнями дітей,складання їхнього портфоліо та облік усіх цих відомостей у процесі подальшогопрофконсультування і відбору абітурієнтів. У профільному та професійному орієнтуванніакцент робиться на відборі здатних освоювати складні наукомісткі технології учнів, що маютьявний потенціал професійного зростання та особистісного розвитку. Сучасні ІТ-технології таспеціалізовані онлайн-платформи розглянуто як ефективні інструменти надання такихпсихологічних послуг учням та їхнім батькам, а також методичної підтримки педагогам.Завданням подальших досліджень може стати пошук шляхів розв’язання проблемивикористання онлайн-ресурсів у школах на основі розробок Міністерства освіти і наукиУкраїни, створення нових онлайн-платформ для українських шкіл.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Зеня, Л. "Освітнє середовище профільно-оріентованого навчання іноземних мов у старшій школі." Рідна школа, no. 10 (958) (2009): 6–11.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Генкал, Світлана. "ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЯ БІОЛОГІЧНОЇ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ ШЛЯХОМ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ІСТОРИКО-НАУКОВИМИ ЗНАННЯМИ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8(92) (October 28, 2019): 198–209. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2019.08/198-209.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Генкал, С. "Фундаменталізація біологічної профільної освіти шляхом удосконалення змісту історико-науковими знаннями." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, no. 8 (92) (2019): 198–209.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Назаренко, Н. Г. "УПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В ПРАКТИКУ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ." Educational Dimension 29 (May 19, 2022): 277–82. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4949.

Full text
Abstract:
Розкрито поняття «технологія» у педагогіці в чотирьох знакових аспектах: як засіб взаємодії; як система методів і прийомів у процесі навчання; як система методів, прийомів і дій вихователя і вихованців у спільній діяльності; як інформаційні технології, які використовуються для організації процесу навчання. Виділені найголовніші ознаки технології. Проаналізовано використання інформаційних технологій навчання відповідно до потреб конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявності сертифікованих програм в системі освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Kolyadzhin, I. F. "Деякі особливості сучасної системи лісівничої освіти." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 10 (December 26, 2019): 85–88. http://dx.doi.org/10.36930/40291017.

Full text
Abstract:
Викладено окремі аспекти сучасної системи лісівничої освіти в контексті світових трендів. Метою огляду є узагальнення інформації з питань реформування лісівничої освіти вищої школи України. Перспективними напрямами її є подальша екологізація знань для реалізації парадигми сталого розвитку, а також послідовне впровадження системи профільних навичок і знань компетентності, креативності, синтезу формальної та неформальної освіти від компетентнісної до ціннісної системи навчання. Необхідні подальші напрацювання у системі лісівничої освіти задля впровадження сучасних технологій навчання, зокрема з фундаментальних лісівничих наук, та запровадження мобільної платформи лісівничих дисциплін, аналогічної Prometheus. Доцільно опрацювати більш модифіковані програми формальної і неформальної освіти задля підсилення універсальності вищої лісової освіти, в якій поєднуються біологічна, інвайроментальна, технічна та економічна складові. Позитивний досвід реформування вищої лісівничої та екологічної освіти в європейських країнах базувався на вдосконаленні організації, структуруванні, фінансуванні, акредитації вищих навчальних закладів, упровадженні нових форм навчання та надання можливості академічної мобільності студентам і викладачам.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Slyusarenko, Nina. "ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКОЛАХ УКРАЇНИ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 20 (September 30, 2019): 56–60. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.20.56-60.

Full text
Abstract:
У статті наголошено, що на початку третього тисячоліття проблема освіти учнів сільських шкіл почала виходити далеко за межі освітянської галузі, оскільки згортання діяльності сільських малокомплектних шкіл може призвести до «вимирання» села. Поставлено за мету проаналізувати проблеми організації профільного навчання в малокомплектних школах України початку ХХІ століття. З цією метою використано такі методи дослідження: аналіз джерельної бази з проблеми дослідження; понятійно-термінологічний аналіз, синтез та порівняння різних трактувань поняття «малокомплектна школа»; вивчення вітчизняного досвіду організації профільного навчання молодого покоління та шляхів його вдосконалення. Виявлено, що термін «малокомплектна школа» в науковому обігу використовується впродовж багатьох десятиліть, переважно стосовно сільських початкових шкіл, де вчителів менше, ніж класів, і кожен учитель працює одночасно з двома чи кількома класами, або неповних середніх та середніх шкіл з малою наповнюваністю класів чи відсутністю деяких класів. Проаналізовано нагальну для сільської школи проблему організації профільного навчання учнів та шляхи її вирішення (налагодження взаємодії між різними загальноосвітніми навчальними закладами; надання особливого значення опорним профільним школам; створення в опорних профільних школах належних умов для реалізації навчальних програм профільного навчання за кількома напрямами та ін.). Акцентовано на необхідності збільшення уваги до сільської (в тому числі малокомплектної) школи та детального її вивчення, до здобутків сільських шкіл України щодо організації трудової підготовки учнів у попередні історичні періоди. Зроблено висновок, що пошук шляхів удосконалення діяльності малокомплектних шкіл, відродження традицій виробничого навчання і трудового виховання в них сільської молоді є перспективним для подальшого наукового пошуку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Беценко, Т. П. "Актуальні питання філологічного аналізу художнього тексту в системі шкільної профільної освіти." Вивчаємо українську мову та літературу, no. 19/21 (311/313) (2012): 59–67.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Підоріна, Людмила. "Вплив рівня сформованості навчальної діяльності на зміст профільної освіти з географії." Географія та основи економіки в школі, no. 7/8 (2011): 32–35.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Беценко, Т. П. "Актуальні питання філологічного аналізу художнього тексту в системі шкільної профільної освіти." Вивчаємо українську мову та літературу, no. 19/21 (311/313) (2012): 59–67.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Bilozir, Olha. "Педагогічні умови розвитку полілінгвальної компетентності учнів профільної школи." Educational Dimension 57, no. 5 (December 9, 2021): 224–35. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4533.

Full text
Abstract:
В статті піднімається питання важливості реформування освіти в Україні з урахуванням особливостей сучасного освітнього середовища. З’ясовано зміст поняття «педагогічні умови» та запропоновано власне визначення педагогічних умов процесу навчання. Встановлено єдність освітнього простору, що складається з навколишнього середовища, педагогічних умов та особистості. Узагальнено вимоги до сучасного освітнього простору. Виокремлено зовнішні та внутрішні фактори, організаційно-педагогічні й психолого-педагогічні чинники, що впливають на умови навчання. Досліджено та схарактеризовано педагогічні умови дидактики багатомовності: розробка та впровадження освітніх програм з іноземних мов для профільної школи, врахування індивідуального запиту учнів з орієнтаціє на профільність навчання, формування активної та власної мовної позиції учня, використання методів направлених на розвиток полілінгвальної компетентності, доцільне використання сучасних інформаційних технологій. В статті обґрунтовано пріоритетність створення відповідних педагогічних умов розвитку полілінгвальної компетентності учнів профільної школи в сучасних умовах освітнього середовища.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Соколова, І. "Мета-профіль освітньої програми підготовки менеджерів освіти: результати фокус-дослідження." Педагогічний процес: теорія і практика, Вип. 4 (63) (2018): 25–34.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

SYPKO, Bogdana. "УНІВЕРСИТЕТУ OPEN JOURNAL SYSTEMS Допомога КОРИСТУВАЧ Ім'я користувача Пароль Запам'ятати мене СПОВІЩЕННЯ Дивитися Передплатити МОВА English Українська ЗМІСТ ЖУРНАЛУ Пошук Пошук за критерієм Всі поля Перегляд За номером За автором За назвою Інші журнали РОЗМІР ШРИФТА Make font size smallerMake font size defaultMake font size larger ІНФОРМАЦІЯ Для читачів Для авторів Для бібліотекарів ДОМАШНЯ СТОРІНКА ПРО НАС УВІЙТИ ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ ПОШУК ПОТОЧНИЙ ВИПУСК АРХІВИ Домашня сторінка > № 19-20 (2019) > SYPKO ІСЛАМСЬКА РЕЛІГІЙНА ОСВІТА ТА ПРИВАТНІ МУСУЛЬМАНСЬКІ ШКОЛИ НА ЗЛАМІ ХХ – ХХІ СТ.: АВСТРІЙСЬКО-ФРАНЦУЗЬКІ КОНТРАСТИ." Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, no. 19-20 (October 1, 2019): 81–97. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2316.

Full text
Abstract:
У статті на основі нормативно-правових актів і звітів профільних комісій порівняно австрійські та французькі підходи до процесу формування ісламської релігійної освіти. Вибір саме цих двох прикладів для аналізу пояснюється протилежними позиціями урядів – австрійську політику в цьому контексті вважають толерантною, а французька ретельно дотримується принципу відокремлення Церкви та Держави. Основний акцент зроблено на історії формування й особливостях системи ісламської релігійної освіти в державних школах Австрії та на мусульманському вимірі імплементації французького принципу світськости у середніх навчальних закладах. Порівняно процеси створення приватних ісламських навчальних закладів у Франції й Австрії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Панімаш, Ю. "Проблема готовності курсантів профільних закладів вищої освіти ДСНС України до управлінської діяльност." Professional education: methodology, theory and technologies 9 (2019): 128–41.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Нікулін, Олександр, and Тетяна Наконечна. "МАТЕМАТИЗАЦІЯ, СИСТЕМНІСТЬ ТА ЕДУКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 11 (January 18, 2022): 165–81. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.032.

Full text
Abstract:
Перед сучасною освітою постають проблеми модернізації, що вимагають об'єднання загальнонаукових та спеціальних знань при магістерської підготовці. Розглянуто можливості технологічного підходу до інтеграції викладання математичних та профільних дисциплін, надані умови інноваційного використання математизації та інформаційних технологій з врахуванням едукологічних аспектів для інтеграції зусиль викладачів і здобувачів у навчальному процесі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography