To see the other types of publications on this topic, follow the link: Профілактичні програми.
Journal articles on the topic 'Профілактичні програми'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Профілактичні програми.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Lavrentieva, Iryna, Olena Khomych, and Tetyana Vorontsova. "НАВИЧКИ ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ В УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ." World Science 3, no. 6(58) (June 30, 2020): 4–10. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30062020/7115.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема насильства у середовищі сучасної учнівської молоді. Наводяться визначення понять «насильство», «булінг» та «насильство серед учнівської молоді», розглядаються психологічні портрети основних учасників насильства (кривдник, жертва, спостерігач). Описано види насильства (фізичне, психологічне, сексуальне) та найпоширеніші форми їх проявів серед учнівської молоді. Визначено основні фактори виникнення насильства в учнівському середовищі. Акцентується увага на тому, що проблема насильства має вирішуватися за умови співпраці представників державних органів, місцевої громади, закладів освіти та родин учнів. На підставі аналізу успішних превентивних практик, сформовано перелік ознак, які мають поєднувати успішні профілактичні програми із практиками протидії насиллю. Зокрема, орієнтування таких програм і практик на формування та розвиток життєвих навичок, які спонукають до позитивних поведінкових зрушень. У статті визначено перелік життєвих навичок, які сприяють протидії та попередженню насильства.
2
ЛЮТИЙ, Вадим, and Валерій ПЕТРОВИЧ. "ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ УПРОВАДЖЕННЯ ШКІЛЬНОГО ПРОФІЛАКТИЧНОГО КУРСУ: НА ПРИКЛАДІ ПРОГРАМИ «КРОКИ ПО ЖИТТЮ»." Humanitas, no. 3 (October 28, 2021): 60–69. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.9.
Full textAbstract:
Статтю присвячено питанням комплексного застосування кількісних та якісних методів під час оцінювання профілактичних втручань. Обґрунтовано необхідність використання якісних методів під час проведення оці- нювання профілактики та представлено результати оцінювання шкільного профілактичного факультативного курсу «Кроки по життю» із застосуванням таких методів. Продемонстровано, що під час оцінювання профілактичних програм загальною практикою є порівняння кіль- кісних показників, що відображають індикатори досягнення їхніх цілей, на початку та після завершення профі- лактичної роботи в експериментальних та контрольних групах. Це дає змогу оцінити загальну результативність програми, проте не дає можливості розкрити всі їхні ефекти й розкрити проблеми, що виникають під час упрова- дження профілактичних програм. Доведено, що поєднання кількісних та якісних методів збору й аналізу даних дає змогу описати всі реальні результати впровадження профілактичної програми і знайти шляхи їх удосконалення. Комплексне застосування кількісних і якісних методів під час оцінювання шкільного профілактичного факуль- тативного курсу «Кроки по життю», здійсненому в рамках проєкту Українського фонду «Благополуччя дітей» «Профілактика ВІЛ-інфекції та підтримка психосоціального здоров’я в Україні», продемонструвало, що крім досягнення запланованих цілей курс сприяв розвитку загальних комунікативних навичок учнів, прийняттю важ- ливих рішень, самовизначенню та формуванню власної ідентичності, поліпшенню взаємовідносин з однолітками та батьками. Якісне дослідження виявило, що саме питання особистісного розвитку привертали основну увагу учнів, водночас запобігання проблемам, з якими вони можуть зустрітися в майбутньому, було учням цікавим, але не завжди вважалося актуальним. Зроблено висновок, що недостатнє усвідомлення учнями актуальності профі- лактичних завдань та недостатня увага педагогів до підліткових проблем можуть стати на заваді досягненню максимальної ефективності профілактичних курсів. Результати дослідження дали змогу сформулювати рекомендації щодо вдосконалення шкільних профілактич- них курсів та подальшої роботи над методикою їх оцінювання.
3
Волянська, Л. А., О. Р. Боярчук, Е. І. Бурбела, and М. М. Павельєва. "ОРГАНІЗАЦІЯ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ КЕРОВАНИХ РЕ-ЕМЕРДЖЕНТНИХ ІНФЕКЦІЙ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ SARS-COV-2." Інфекційні хвороби, no. 3 (November 29, 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12496.
Full textAbstract:
Своєчасна вакцинація – це однин із найуспішніших профілактичних напрямків охорони здоров’я, найефективніший і найдешевший спосіб для держави зберегти здоров’я своїх громадян.
Мета – запропонувати алгоритм організації планової імунізації дітей в умовах карантину для підвищення ефективності рутинної імунізації на первинній ланці та зниження ймовірності виникнення епідемічних спалахів ре-емерджентних інфекцій.
Пандемія SARS-CoV-2 внесла свої корективи в реалізацію налагоджених національних імунізаційних програм. Світ зіштовхнувся із кризою громадського здоров’я, ініційованого COVID-19, наслідком якої можуть стати значні соціально-економічні втрати через зростання ймовірності виникнення ре-емерджентних інфекцій і що може мати руйнівний вплив на кожен аспект людського життя, спричинивши значну захворюваність та смертність. ВООЗ рекомендує продовжувати планові щеплення в умовах пандемії, але з чітким дотриманням всіх протиепідемічних заходів. В умовах медичної реформи в Україні реалістичним є сценарій, який передбачає детальний аналіз стану колективного імунітету дільниці та об’єму потреб в імунізації для дітей цього підрозділу з подальшим сортуванням отриманих даних за термінами проведення, використанням певних вакцин, можливостями батьків відвідати лікаря в призначену дату. Окремо варто скористуватись можливістю поєднання планового патронажу дитини з вакцинацією, надати пріоритетність первинним вакцинальним комплексам і застосуванню комбінованих вакцин у формуванні індивідуального календаря імунізації для кожної дитини, що наздоганяє Календар. Програма наздоганяння вимагає визначити, хто пропустив, виявити, що пропустив та скласти відповідно отриманій інформації індивідуальні програми імунізації, враховуючи наявний перелік імунобіологічних препаратів за кошт держбюджету чи виходячи з можливостей або бажання батьків.
Висновок. Щеплення продовжують відігравати важливу роль у захисті вразливих людей від потенційно смертоносних хвороб. Незважаючи на те, що пандемія порушила важко здобутий прогрес, досягнутий за останнє десятиліття шляхом вакцинації, вона повинна тривати. Потрібно наздогнати втрачене шляхом створення індивідуальних схем рутинної імунізації, зробивши їх максимально зручними для батьків. Регулярні профілактичні щеплення як захід забезпечення громадського здоров’я є найбільш ефективним засобом у запобіганні виникненню ре-емерджентних інфекцій та економічно вигідним при запобіганні масової захворюваності та передчасної смертності. Запобіжна масова захворюваність і висока смертність шляхом регулярної рутинної імунізації перевищує за користю ймовірні ризики від COVID-19, пов’язані з відвідуванням клінік для вакцинації, особливо для дітей з уже наявним певним вакцинальним анамнезом.
4
Mokiya-Serbina, S. O., and V. V. Chechel. "УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ – СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ З ПИТАНЬ АМБУЛАТОРНОЇ ПЕДІАТРІЇ." Медична освіта, no. 4 (September 25, 2018): 71–72. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9364.
Full textAbstract:
Мета роботи – удосконалення підготовки лікарів загальної практики – сімейної медицини шляхом запровадження спеціальної навчальної програми з амбулаторної педіатрії.
Основна частина. Реформа охорони здоров’я, яка здійснюється в Україні, орієнтована на розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, що передбачає, в першу чергу, профілактичну та медико-соціальну спрямованість роботи лікарів первинної ланки. Проте типові програми інтернатури за спеціальністю “Загальна практика – сімейна медицина” наразі не забезпечують відповідну підготовку лікарів у частині профілактичної складової. Так, на питання профілактичної педіатрії припадає 32 год (12,5 % загального часу), а соціальної педіатрії – 2 год (1 %). Відсутність у лікарів загальної практики – сімейної медицини досвіду “нагляду” за дітьми, обмежена кількість навчальних матеріалів, відсутність тематичного удосконалення з питань амбулаторної педіатрії не дозволяють лікарям-практикам підвищити свій професійний рівень.
На кафедрі розроблена навчальна програма циклу тематичного удосконалення з питань амбулаторної педіатрії для лікарів загальної практики – сімейної медицини розрахована на 1 місяць (156 навчальних годин): програма налічує 15 модулів, з яких 8 (45 год – 30 %) стосуються основних напрямів профілактичної та соціальної педіатрії.
Висновок. Залучення висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів у лікувально-діагностичний процес амбулаторій буде забезпечувати зростання якості обслуговування дитячого населення та підвищувати підготовку лікарів загальної практики – сімейної медицини.
5
ЄРМАК, Юлія, Оксана БУНЧУК, and Маргарита НАВЕТАНЮК. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ З УЧНЯМИ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ, ЩО СХИЛЬНІ ДО ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ." Humanitas, no. 5 (January 12, 2022): 24–28. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.4.
Full textAbstract:
У статті порушено проблему дослідження особливостей соціально-педагогічної діяльності з учнями основної школи, що схильні до девіантної поведінки, крізь призму психолого-педагогічних досліджень. У дослідженні проаналізовано, що девіантна поведінка учнів основної школи – це різновид поведінки, в якій наявні відхилення від загальноприйнятих морально-етичних норм. Зосереджено увагу, що соціально-педагогічна діяльність з учнями основної школи, що схильні до поведінки з відхиленнями, передбачає профілактичні програми, які мають різноманітні форми та методи діяльності: консультації, що проводяться на основі діагностичних матеріалів як окремих підлітків, так і класу загалом; проведення занять з учнями основної школи та їхніми батьками, де обговорюються питання морально-етичного розвитку дітей, проблем сімейного виховання, їх причини та шляхи запобігання; семінари для підлітків, батьків, педагогічного колективу; спільне проведення батьківських зборів; колективний аналіз інформації, отриманої фахівцями та класним керівником; проведення спільних заходів для учнів основної школи тощо. У дослідженні ми зосереджуємо увагу на тому, що потужними профілактичними засобами проти бродяжництва, пияцтва і наркоманії є фізична культура і спорт, гуртки технічної творчості, позашкільна діяльність. Як показує досвід, серед підходів до організації профілактичної діяльності є підхід з цільовою установкою на затвердження альтернативної життєдіяльності: підвищення цінностей професійної діяльності та ділової кар'єри; планомірне утвердження позашкільної роботи з учнями; формування привабливого іміджу здорового способу життя та розвиток навичок спілкування і перцептивного досвіду; створення привабливих для підростаючого покоління форм дозвіллєвої діяльності; формування позитивної самооцінки, цілеспрямованості, самоповаги через створення середовища спільної діяльності учнів основної та старшої школи, педагогів, адміністрації.
6
Vovk, Sergij, and Nadia Ferenc. "Протипожежний захист культових споруд в Україні." Zeszyty Naukowe SGSP 75 (October 1, 2020): 39–50. http://dx.doi.org/10.5604/01.3001.0014.4267.
Full textAbstract:
Культові споруди належать до пожежонебезпечних будівель і є об’єктами з масовим перебуванням людей. Особливостями пожежної небезпеки культових споруд є те, що в них використовується відкритий вогонь: свічки, факели, світильники, а також є підземні приміщення зі складним плануванням, без систем вентиляції, крім цього, стародавні культові споруди переважно зведені з використанням дерев’яних матеріалів. Пожежі, що виникають у таких спорудах, є резонансними, завдають як матеріальних, так і великих духовних втрат державі та суспільству. Профілактичні заходи протипожежної безпеки культових споруд в Україні є одним з пріоритетів державної програми з ліквідації надзвичайних ситуацій. Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює постійний моніторинг дотримання норм протипожежної безпеки, що включає в себе регулярні перевірки об’єктів, контроль навчання персоналу запобігання загоряння та ліквідації наслідків пожеж, розробка, впровадження та контроль технічних способів забезпечення безпеки. Вимоги Правил пожежної безпеки для культових споруд спрямовані на вирішення важливого завдання сьогодення – збереження культових споруд.
7
Бенедикт, В. В., Б. О. Мігенько, and А. М. Продан. "Поліморбідність у хворих із рецидивом пахової грижі." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 23, 2022): 6–8. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12752.
Full textAbstract:
Резюме. Супутня патологія має значний вплив на результат планових операцій, так як сукупний ризик окремих захворювань є меншим, ніж ризик їх одночасної наявності.
Мета дослідження – вивчити у пацієнтів із рецидивною паховою грижею характер поліморбідних захворювань, що дозволить проводити профілактичні заходи на етапах лікування і покращити результати хірургічного лікування.
Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 31 пацієнта, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу рецидивних пахових гриж (IV тип за L. M. Nyhus, 1993). Поряд із загальноприйнятими методами обстеження хворих проводили електрокардіоскопію, ехокардіоскопію, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини. Для визначення поліморбідності оцінили індекс Чарльсона.
Результати. Комплексна оцінка поліморбідності у хворих із рецидивною паховою грижею дозволить індивідуалізовати тактику ведення до оперції та в передопераційному періоді. Наявність у цих пацієнтів супутніх захворювань, особливо серцево-судинної патології (індес коморбідності 2 і більне балів), спонукає до широкого впровадження передопераійної програми «Fast track surgery» для мінімізації післяопераційних ускладнень, у тому числі ранніх рецидивів, а також швидкого відновлення працездатності.
Висновки. Комплексна оцінка поліморбідності у хворих із рецидивною паховою грижею дозволить індивідуалізовати тактику ведення до оперції та в передопераційному періоді. Наявність у пацієнтів із паховою грижею супутніх захворювань, особливо серцево-судинної патології (індес коморбідності 2 і більне балів) спонукає до широкого впровадження передопераційної програми «Fast track surgery» для мінімізації післяопераційних ускладнень, у тому числі ранніх рецидивів, а також швидкого відновлення працездатності.
8
Дутчак, М. В., О. В. Андрєєва, О. Б. Лазарєва, О. Л. Благій, and І. В. Хрипко. "Базові положення побудови профілактично-оздоровчих програм для працівників атомних електростанцій." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (May 21, 2019): 81–85. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.1.81-85.
Full textAbstract:
Мета. Дослідити особливості професійної діяльності, рівня захворюваності, мотивації працівників атомної електростанції як базових складових розробки профілактичнооздоровчих, рекреаційних та реабілітаційних програм. Методи. Аналіз і систематизація науково-методичної літератури та документальних матеріалів; компаративний метод; абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, системний підхід; аналіз і синтез, спостереження, опитування, експертна оцінка, анкетування, моделювання, методи математичної статистики. Висновки. На основі принципів системного підходу і всебічного ретельного вивчення професійної діяльності фахівців атомної галузі, програмно-нормативних джерел, професіографічних досліджень, даних анкетування фахівців, освітньо-кваліфікаційних характеристик, довідників професій, наявних захворювань, скарг працівників було складено експериментальні програми фізичної реабілітації, профілактично-оздоровчих та рекреаційних занять. Перспективи подальших досліджень полягають в оцінці ефективності розроблених профілактично-оздоровчих, рекреаційних та реабілітаційних заходів для працівників атомних електростанцій.
9
Дудченко, В. "Діяльність владних структур у питаннях профілактики правопорушень у дитячому середовищі." Юридичний вісник, no. 1 (August 7, 2020): 306–11. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1638.
Full textAbstract:
Високий показник саме дитячої злочинності свідчить про недосконалість системи профілактичної роботи з боку держави, відсутність соціальних програм, неналежне виховання та насильство в родинах. Тому запобігання правопорушенням серед неповнолітніх є найважливішим аспектом запобігання злочинності загалом у суспільстві.
Варто зазначити необхідність і важливість здійснення державою прогресивної політики запобігання злочинності серед неповнолітніх. Один із перспективних шляхів - це розроблення та запровадження дієвих програм і проектів, що спрямовані не на вивчення статистичних показників, а на практичні дії. У статті розкрито сутність поняття «профілактика» та визначено владні структури (органи виконавчої влади, місцевого самоврядування та ювенальної превенції Національної поліції), що відіграють керівну роль у проведенні профілактичної роботи в дитячому середовищі. Також викладено позитивні та негативні результати діяльності владних структур за останні роки й обґрунтовано недоцільність запровадження в дитячому середовищі форми адміністративно-правового запобігання із застосуванням адміністративної відповідальності й покарання. Захист прав та інтересів дітей - один із основних напрямів державної політики України.
Діти - найбільш вразлива категорія громадян, які внаслідок специфічного психоемоційного стану потребують особливого підходу. У зв'язку з цим ми бачимо необхідність у зміні профілактичної моделі, що діяла до недавнього часу, основний принцип якої - саме реагування на правопорушення, що вже сталися, а не на обставини, через які ці порушення виникають. Із цього приводу стає нагальна потреба у використанні зарубіжного досвіду в профілактичній роботі з неповнолітніми, де робота спрямована на «раннє дитяче втручання». Система ранньої дитячої профілактики правопорушень спрямована на дітей раннього шкільного та навіть дошкільного віку, що здійснюється на постійні основі із залученням спеціалістів різних сфер: психологів, педагогів, медичних працівників, представників ювенальної поліції. Такі програми допомагають зміцнити родини, запобігти безнаглядності й жорстокому ставленню до дітей, а також сприяють різноплановому розвитку неповнолітніх і надають практичні рекомендації батькам щодо виховання їхніх дітей. По суті, раннє втручання «не тільки рятує життя від утрати часу», а й запобігає дорослій кримінальній кар'єрі та зменшує ймовірність того, що молоді люди стануть серйозними й жорстокими злочинцями.
10
Русин, В. І., С. М. Чобей, and О. О. Дутко. "Патогенез порушення цілісності анастомозу та програма профілактики при хірургічному лікуванні захворювань ободової кишки." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 60, no. 2 (December 31, 2019): 16–22. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.16-22.
Full textAbstract:
Вступ. Провідна роль у порушенні загоєння кишкового шву належить внутрішньокишковій гіпертензії (ВКГ), яка виникає в результаті порушень моторно-евакуаторної функції ШКТ у післяопераційному періоді. Доведено, що внутрішньокишковий тиск (ВКТ) (Р) призводить до локального порушення капілярного кровотоку, змін взаємодії симпатичної та парасимпатичної інервації, гіпоксії слизової оболонки стінки кишки. Мета дослідження. Встановити взаємовідношення ВКТ з цілісністю кишкового анастомозу та запропонувати способи їх профілактики при хірургічному лікування захворювань ободової кишки. Матеріали та методи. У групі з 30 пацієнтів вимірювали ВКТ у післяопераційному періоді. Вимірювання тиску проводили методом Вальдмана протягом 72 год з моменту операції, кожні 4 години. При цьому виконували 2 вимірювання – до і після промивання трансанального дренажу. Первинною операцією у всіх хворих була резекція сигмовидної кишки з формуванням одноствольної колостоми. Відновне втручання провели через 3 місяці після первинної операції. При виконанні відновного втручання товстокишковий анастомоз (ТКА) за розробленою методикою виконали 17, ручний дворядний ТКА – 3, апаратний ТКА – 10 хворим. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що в післяопераційному періоді в ободовій кишці спостерігається зростання ВКТ протягом перших 24–36 год. в середньому до 5,3±0,1 мм рт. ст., з подальшим зниженням цього рівня протягом наступних 12–20 год. до 2,1±0,3 мм рт. ст. Через 20 хв після промивання трансанального дренажу рівень ВКТ знижується в середньому на 3,0±1,3 мм рт. ст. Це зниження утримувалося протягом 3–5 год, після чого відзначено поступове зростання рівня ВКТ. При застосуванні традиційного дворядного анастомозу у 2 хворих виявлено ускладнений перебіг післяопераційного періоду – у одного пацієнта – неспроможність ТКА, у другого – анастомозит. ТКА розробленим способом виконано 17 хворим. Апаратний ТКА застосували у 10 хворих, анастомозит розвинувся у 1 пацієнта. Було встановлено, що у всіх хворих з розвиненими порушеннями загоєння кишкового шва (при анастомозиті, неспроможності ТКА) спостерігалося підвищення ВКТ через 16–60 год. до 11,4±0,2 мм рт. ст., з піком рівня ВКТ 16,3–17,1 мм рт. ст. Подібна динаміка тиску спостерігалася аж до розвитку неспроможності кишкового шва, після чого відзначено різке зниження ВКТ. При анастомозиті подібного різкого зниження ВКТ не було. Мало значення не тільки підвищення ВКТ з критичним рівнем до 16,3–17,1 мм рт. ст., а й тривалість впливу протягом 12–18 год. Враховуючи, що визначним чинником є ВКГ, обґрунтованими будуть заходи, спрямовані на зниження або усунення цього фактора в післяопераційному періоді. Профілактичні заходи щодо порушення загоєння складаються з заходів, спрямованих на внутрішньопросвітну гіпертензію та заходів, спрямованих на усунення або зниження впливу сприяючих місцевих і загальних факторів. Висновки. Некорегована ВКГ у межах 16,3–17,1 мм рт. ст. протягом 12–18 годин призводить до ускладненого перебігу післяопераційного періоду у хворих при хірургічному лікуванні захворювань ободової кишки. У основі програми профілактичних заходів при хірургічному лікуванні захворювань ободової кишки лежать прямі та непрямі методи декомпресії міжкишкового анастомозу. Ключові слова: внутрішньокишковий тиск, товстокишковий анастомоз, реконструктивна операція, стома.
11
Мельничук, Вікторія. "СОЦІАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА ЗАЛУЧЕННЯ ПІДЛІТКІВ ДО КОМЕРЦІЙНОГО СЕКСУ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ." Social Work and Education 8, no. 2 (July 6, 2021): 229–43. http://dx.doi.org/10.25128/2520-6230.21.2.8.
Full textAbstract:
У статті розглянуто поняття комерційного сексу. Охарактеризовано соціально-психологічні критерії, за якими можна виділили «групу ризику» серед підлітків, що можуть бути залученими до комерційного сексу. Означено, що залучення підлітків до комерційного сексу обумовлене великим комплексом взаємообумовлених причин, що визначає необхідність комплексного підходу соціальної профілактики залучення підлітків до комерційного сексу. Розглянуто організацію соціальної профілактики залучення підлітків до комерційного сексу в умовах закладу загальної середньої освіти. Описано результати дослідження щодо обізнаності учасників освітнього процесу щодо залучення підлітків до комерційного сексу. Зазначено, що профілактична робота з попередження негативних суспільних явищ, у тому числі і проституції, закладається і проводиться у закладах освіти і в сім’ї. Доведено, що негативне соціальне оточення, складне матеріальне становище, педагогічна занедбаність та інші чинники, які так чи інакше впливають на формування особистості дитини, передбачають застосування особливого підходу та використання нестандартних методів профілактичної роботи. Виявлено необхідність розроблення профілактичної програми, спрямованої на профілактику залучення підлітків до комерційного сексу.
12
СОРОКА, Ольга, and Анатолій ШКЛЯР. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ ПОЛІЦІЇ ДО ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ НЕПОВНОЛІТНІХ." Humanitas, no. 6 (February 23, 2022): 68–74. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.10.
Full textAbstract:
У статті представлено різні наукові підходи до трактування термінів «профілактика», «профілактику правопорушень неповнолітніх». Визначено рівні профілактичної роботи з неповнолітніми: нейропсихологічний, загально-психологічний, віково-психологічний, педагогічний. Проаналізовано нормативно-правові акти, що стосуються профілактики правопорушень серед дітей, першочерговими з яких вважаємо «Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні», Закони України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про попередження насильства в сім’ї», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року. Встановлено, що, здійснюючи профілактику правопорушень неповнолітніх, співробітники ювенальної поліції виконують діагностичну, прогностичну, організаторську, інформаційну, управлінську, корекційну функції. Обґрунтовано модель формування професійної компетентності офіцерів поліції до профілактики правопорушень неповнолітніх, що складається з взаємопов’язаних між собою блоків. В організаційно-цільовому блоці модель передбачає постановку мети, визначення суб’єкта, об’єкта та принципів (допомога співробітникам ПДН ОВС у профілактичній діяльності, а також психокорекція девіантних форм поведінки, формування установок правослухняної поведінки у неповнолітніх правопорушників); у змістовному блоці – визначення завдань та змісту профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками (організація взаємодії з учасниками профілактичного процесу, соціалізація та ресоціалізація неповнолітніх правопорушників, формування професійної компетентності офіцерів ювенальної поліції); у технологічному – визначення форм, методів, технологій, прийомів та засобів профілактичної діяльності (психодіагностика, психокорекція, соціально-психологічне консультування тощо) та в оціночно-результативному – розробка критеріїв, показників, рівнів сформованості професійної компетентності офіцерів поліції до профілактики правопорушень неповнолітніх.
13
Третяк, Дмитро, and Ірина Іванишин. "СТРУКТУРА МОДЕЛІ ПРОГРАМИ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ У ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ З ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 36 (January 22, 2021): 66–74. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.66-74.
Full textAbstract:
Мета. Розробити модель програм здоров’язберігаючої спрямованості на етапі попередньої базової підготовки у юних футболістів з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату. Методи. Аналіз даних науково-методичної літератури й інформаційних ресурсів мережі Інтернет, контент-аналіз теоретичних і методичних робіт, реконструкція, синтез. За даними наукової спільноти властива сучасному дитячо-юнацькому спорту інтенсифікація навчально-тренувального процесу, спрямована на досягнення високих спортивних результатів, призводить до збільшення навантажень на дитячий організм і може спричинити виникнення в юних спортсменів метаболічних, морфо-функціональних порушень, донозологічних станів і захворювань. Сьогодні все більшу актуальність набуває проблема профілактики, раннє виявлення і корекції порушень станів кістково-м’язової системи юних спортсменів.Враховуючи фундаментальні розробки теорії та методики юнацького спорту, біомеханіки просторовоїорганізації тіла людини, специфіку планування фізичних навантажень з акцентом на особливості організму юних спортсменів, розроблено модель програм здоров’язберігаючої спрямованості футболістів з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату на етапі попередньої базової підготовки та технологічні операції, яка включає два взаємопов’язаних блоки: організаційно-методичний та змістовно-цільовий. Організаційно-методичний блок моделі програм здоров’язберігаючої спрямованості футболістів з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату на етапі попередньої базової підготовки передбачає організацію попередньої підготовчо-методичної роботи зі створення здоров’язберігаючого се-редовища. У змістовно-цільовий блок програм входили мета, завдання, засоби, форми і методи корекційно-профілактичних заходів, принципи і методи проектування і реалізації здоров’язберігаючої технології.Ключові слова: юні футболісти, модель, програми здоров’язберігаючої спрямованості,порушення постави.
14
Балаж, M., and B. Костенко. "Застосування мобільних додатків у превентивній кардіології та кардіореабілітації: огляд літератури." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.73-77.
Full textAbstract:
Мета. За даними літературних джерел розглянути сучасні підходи до можливостізастосування мобільних додатків у превентивній кардіології та кардіореабілітації. Методи.Аналіз та узагальнення даних наукової та науково-методичної літератури. Результати. Існуютьзагальновідомі прогалини у реабілітації та вторинній профілактиці ішемічної хвороби серця.Використання технологій на базі смартфона може забезпечити інноваційну платформудля заповнення цих прогалин. Висновки. Використання мобільних додатків потенційноможе сприяти вдосконаленню програм кардіореабілітації та вторинної профілактикишляхом збільшення їх доступності для пацієнтів, підвищення прихильності хворих до участів кардіореабілітаційних програмах, забезпечення телемоніторингу та зворотного зв’язкув режимі реального часу, покращення профілю факторів ризику. Не зважаючи на високийвідсоток користувачів мобільних додатків серед населення України, потенціал даних технологійвсе ще не використовується у програмах кардіореабілітації та вторинної профілактики, щопотребує проведення наукових досліджень у даному напрямку.
15
Pylypenko, M. M., M. V. Bondar, and O. Yu Khomenko. "Періопераційний менеджмент відповідно до принципів програми швидкого післяопераційного відновлення (ERAS) у профілактиці гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)." EMERGENCY MEDICINE 18, no. 2 (May 19, 2022): 34–38. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.18.2.2022.1471.
Full textAbstract:
У статті наведені основні напрямки профілактики розвитку гострої кишкової непрохідності в пацієнтів після оперативних втручань. Основу профілактики становлять принципи швидкого післяопераційного відновлення за програмою ERAS, що широко застосовується в різних галузях. Базові принципи програми ERAS відповідають трьом періодам: передопераційному, інтраопераційному й післяопераційному. У передопераційному періоді велику увагу приділяють підготовці пацієнта й корегуванню станів, що можуть бути причиною тривалого відновлення після операції (наприклад, анемії). Інтраопераційно рекомендують застосовувати комбіновані принципи анестезії, що дозволяють зменшити використання опіатів та анестетиків, на основі регіонарних і місцевих методів знеболювання. На цьому етапі важливим є якісний моніторинг, що дозволяє запобігти інтраопераційній гіпо- і гіперволемії. Під час післяопераційного періоду ключову роль відіграють якісне знеболювання, профілактика нудоти й блювання, ранній початок ентерального харчування пацієнтів і рання рухова активність пацієнтів.
16
Shushman, I. V., and P. O. Kolesnyk. "ІНТЕРНЕТ-ПРОГРАМА «РАДНИК ДОКАЗОВОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ТА СКРИНІНГУ» ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ТА ПРИХИЛЬНОСТІ ПАЦІЄНТІВ ДО ДОКАЗОВОГО СКРИНІНГУ. ПРОЕКТ ПІЛОТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 19, 2020): 202–5. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11344.
Full textAbstract:
Мета – оцінити, яким скринінговим дослідженням віддають перевагу мешканці Ужгорода та чи може веб-ресурс, що дозволяє сформулювати персоніфіковані доказові методики скринінгу, змінити їх вибір.
Матеріал і методи. Ми плануємо провести пілотне дослідження на базі амбулаторій ЗПСМ шляхом опитування мешканців Ужгорода щодо пріоритетних для них обстежень з профілактичною метою. Після введення деяких персональних даних, використовуючи розроблений нами веб-ресурс, пацієнт матиме можливість отримати перелік доказових скринінгових досліджень, рекомендованих особам з аналогічними даними у більшості країн Європи і США. На завершення пацієнту необхідно буде повторно пройти аналогічне початковому опитування, що дасть нам можливість порівняти зміни у виборі пацієнта.
Результати. База даних буде генеруватися і оброблятися статистично (частота вибору кожного методу скринінгу до і після отримання доказових рекомендацій).
Висновки. Апробація електронної системи скринінгових рекомендацій допоможе оцінити зміну ставлення пацієнтів до необхідних їм профілактичних заходів, і в «транзитний» період, поки вітчизняної програми зі скринінгу не створено, вберегти їх від проходження науково не обґрунтованих методів обстежень.
17
Аксютенко, Ігор Сергійович, and Поліна Сергіївна Аксютенко. "Технології та засоби організації системи технічного обслуговування." Технічна інженерія, no. 2(88) (November 29, 2021): 72–76. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-72-76.
Full textAbstract:
Зростання глобальної конкуренції призвело до помітних змін у способах роботи виробничих компаній. Ці зміни вплинули на технічне обслуговування і зробили його роль ще більш важливою для успіху бізнесу. Щоб залишатися конкурентоспроможними, виробничі компанії мають постійно підвищувати ефективність своїх виробничих процесів. Те, що технічне обслуговування стає все більш важливим для промислового сектору, очевидно з поточних обговорень національних програм індустріалізації. При цьому, незважаючи на зростаючий попит на надійне виробниче обладнання, деякі компанії-виробники займаються розробкою стратегічного обслуговування. Крім того, традиційних стратегій технічного обслуговування, таких як реактивне технічне обслуговування, більше недостатньо для задоволення промислових потреб, наприклад, як максимальне скорочення відмов і втоми виробничих систем.
У цій статті наведено аналіз стратегій технічного обслуговування. Їх огляд спрямований на те, щоб вказати на важливість незапланованих простоїв, які можуть статися під час роботи обладнання на виробничому підприємстві. Для підтримки працездатного стану машини було розроблено різні стратегії технічного обслуговування, серед яких найбільш популярними є реактивне технічне обслуговування, планово-профілактичне обслуговування і обслуговування на основі технічного стану. Метод прогнозованого стану більш ефективний для технічного обслуговування складних і відповідальних машин, але планово-профілактичне обслуговування залишається найбільш поширеною програмою технічного обслуговування.
18
Oshуvalova, O. O. "ВИВЧЕННЯ ДУМКИ ПАЦІЄНТІВ З ЕПІДЕРМАЛЬНИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ ШКІРИ ЩОДО ВАЖЛИВОСТІ ТА ЗАДОВОЛЕНОСТІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЮ МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (October 18, 2019): 50–58. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10480.
Full textAbstract:
Мета: вивчити думки пацієнтів з епідермальними дисплазіями шкіри (ЕДШ) щодо важливості та ступеня задоволеності спеціалізованою медичною допомогою.
Матеріали і методи. Розроблено анонімну анкету і опитано 283 пацієнти, які отримали спеціалізовану медичну допомогу в Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами відповідно до Локальних протоколів медичної допомоги. Статистичну обробку матеріалів дослідження проводили з використанням методів біометричного аналізу, реалізованих у пакетах програм SPSS 10.0, EXCEL-2000. Вірогідність відмінностей оцінювали за допомогою критеріїв відповідності 2, Стьюдента (р).
Результати. Аналіз компонентів спеціалізованої медичної допомоги показав, що майже всі опитані (62,5–88 %) підкреслюють важливість всіх без виключення складових із високим рівнем задоволеності (68,2–92,2 %). Достовірні відмінності між ступенем важливості та рівнем задоволеності в дослідженні було виявлено лише при порівняльному аналізі компонентів «Надання інформації про профілактичні заходи в подальшому» і «Організація лікувального процесу» (р=0,001). Усі компоненти оцінки опинилися в сегменті «Успішні результати».
Висновки. Складові медичної допомоги (робота медперсоналу, організація лікувально-діагностичного процесу, соціально-побутові умови, поінформованість пацієнтів), з точки зору пацієнтів з ЕДШ, є важливими компонентами спеціалізованої медичної допомоги.
19
Трубавіна, І. М., and В. І. Байдала. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 54 (2020): 6–26. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.01.
Full textAbstract:
Вивчено й удосконалено теоретичні засади проблеми соціально-педагогічної профілактики суїцидальної поведінки обдарованих учнів. За допомогою методів теоретичного узагальнення, системного аналізу та синтезу 1) визначено основні ситуації, що провокують ризик виникнення суїцидальної поведінки в обдарованих учнів; 2) обґрунтовано профілактичні заходи, спрямовані на усунення суїцидонебезпечних ситуацій для обдарованих учнів. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що: 1. Основними ситуаціями, які можуть провокувати суїцидальну поведінку обдарованих учнів є: конфлікти в особистісній, навчальній сфері, сімейних відносинах, пов’язані з антисоціальною поведінкою суїцидента, станом психічного і фізичного здоров’я, матеріально-побутовими труднощами тощо. 2. Специфіка цих ситуацій для обдарованого учня полягає в тому, що скоєння обдарованими учнями суїцидів може бути обумовлено наявністю таких чинників як несподівана невдача, нездатність пережити почуття образи, сорому, почуття провини перед батьками, ставлення до своїх рішень як до єдино правильних, уражене самолюбство, втрата уваги, нерозділена любов, постановка завищених цілей, завищені вимоги з боку батьків, непереносимість ситуації програшу тощо. 3. Соціально-педагогічні профілактичні заходи з обдарованими учнями можуть здійснюватися в межах, як трирівневої, так і чотирирівненої моделей соціально- педагогічної профілактики суїцидальної поведінки. 4. У межах цих моделей загальні заходи профілактичного впливу спрямовані на широку аудиторію і передбачають просування цінностей здоров’я і життя шляхом розробки та впровадження різних освітніх програм, спрямованих на підвищення обізнаності про суїцид. Спеціальні заходи профілактичного впливу передбачають індивідуальну профілактику, яка реалізується за допомогою корегуючого, регулюючого, стримуючого впливу, спрямованого на конкретні прояви суїцидальної поведінки і чинники, що її провокують.
20
Нагорна, A., and O. Андрєєва. "Характеристика показників фізичного стану жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.55-61.
Full textAbstract:
Мета. Оцінити показники фізичного стану жінок другого періоду зрілого вікуз надлишковою масою тіла як основи побудови програми самостійних профілактично-оздоровчих занять. Матеріали і методи. Теоретичний аналіз спеціальної науково-методичноїлітератури, антропометричні, фізіологічні, педагогічні методи дослідження, методиматематичної статистики. У педагогічному експерименті взяли участь 105 жінок другогоперіоду зрілого віку, середній вік яких становив 38,9 року. Результати. Визначено особливостіпоказників фізичного розвитку жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла.Результати обхвату талії вказують на абдомінальне ожиріння. Середньостатистичний результатіндексу маси тіла у жінок другого зрілого віку знаходиться в діапазоні, який відповідаєнадлишковій масі тіла і є підвищеним ризиком розвитку серцево- судинних захворюваньДосліджувані жінки в переважній більшості мають низький та нижче середнього рівеньфізичного здоров’я. Серед нашої вибірки не було виявлено жінок з вище середнім і високимрівнем фізичного здоров’я. Окрім того, за результатами тестування фізичної підготовленостіжінки мають низький рівень за більшістю показників (сила, координаційні здібності, гнучкість).Висновки. Проведені дослідження дозволили оцінити показники фізичного стану жінокдругого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла і в подальшому будуть використані длярозробки та обґрунтування програми самостійних профілактично-оздоровчих занять.
21
Павлов, Ю. О. "Стратегії застосування профілактичних програм по упередженню шкідливих залежностей студентської молоді." Педагогічний процес: теорія і практика, Вип. 5 (2012): 233–42.
Find full text
22
Бєлкова, Т. О. "Профілактично-оздоровчі програми для студентів медичних вузів у процесі підвищення рівня їх рухової активності." Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, вип. 173, ч. 2 (2018): 24–28.
Find full text
23
Shved, M. I., N. M. Kovbasa, S. M. Geryak, S. Y. Lypovetska, L. V. Levytska, O. A. Prokopovich, and O. L. Sydorenko. "ТРОМБОФІЛІЯ, УСКЛАДНЕНА РЕЦИДИВУЮЧОЮ ТРОМБОЕМБОЛІЄЮ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ – КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ІЗ АНАЛІЗОМ СУЧАСНИХ ДІАГНОСТИЧНО-ЛІКУВАЛЬНИХ АЛГОРИТМІВ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (January 24, 2019): 154–60. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9745.
Full textAbstract:
Венозний тромбоз і емболія (ВТЕ) – одне з найтяжчих за перебігом і загрозливих для життя ускладнень.
Мета дослідження – проаналізувати сучасні підходи до діаґностики і лікування хворих із тромбофілією, ускладненою рецидивуючою тромбоемболією легеневої артерії, на основі власного клінічного випадку.
Результати. Для оцінки ризику ВТЕ у госпіталізованих пацієнтів терапевтичного профілю доцільно використовувати шкалу Падуа, а при повторних ВТЕ/ТЕЛА, особливо у пацієнтів молодого віку, показане обов’язкове обстеження з метою підтвердження/виключення вродженої або набутої тромбофілії, що визначає програму профілактики повторних ВТЕ. У хворих з діагностованою тромбофілією необхідно використовувати персоніфікований підхід до вибору антикоагулянтних засобів профілактики. Показання для застосування прямих чи непрямих антикоагулянтних засобів визначаються наявністю у пацієнта певної форми тромбофілії. Лише використання такого діагностичного алгоритму дозволяє своєчасно призначити таким пацієнтам адекватну профілактичну антикоагулянтну терапію, що підтверджує описаний нами клінічний випадок.
Висновок. Велика частота захворюваності на ВТЕ, недостатні знання практикуючих лікарів щодо діагностики самої хвороби, визначення її причин і клінічних форм, а також неоднозначність отриманих результатів різних програм лікування і профілактики ВТЕ/ТЕЛА обґрунтовують необхідність проведення додаткових багатоцентрових клінічних досліджень та більш широкого обговорення даної проблеми в лікарському середовищі.
24
Шиян, О. "Сучасна держава політика впровадження освітніх профілактичних програм у навчальних закладах України." Освіта і управління 13, ч. 4 (2010): 26–30.
Find full text
25
Сташків, Я. Я. "ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ ДІЛЬНИЧНИХ ОФІЦЕРІВ ПОЛІЦІЇТА ЇХ ПРОФІЛАКТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 4(29) (April 21, 2020): 30–35. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).430.
Full textAbstract:
З’ясовується етимологічне значення слова «прин-цип», а також його тлумачення в науковій та енци-клопедичній літературі і на основі проведеного дослі-дження формулюється авторська дефініція терміна «принципи профілактичної діяльності дільничних офіцерів поліції». Аналізується система принципів діяльності дільничних офіцерів поліції, яка закрі-плена в новій Інструкції з організації діяльності діль-ничних офіцерів поліції, і з урахуванням результатів проведеного аналізу обґрунтовуються пропозиції з її удосконалення. Визначено, що законність є основним принципом профілактичної діяльності служби діль-ничних офіцерів поліції та найважливішою умовою ефективного виконання покладених на неї завдань. При цьому реалізація даного принципу спрямована не лише на підтримання режиму законності в держа-ві, а і на викорінення свавілля та вседозволеності діль-ничних. З’ясовано, що взаємодію поліції з населенням на засадах партнерства прийнято називати англій-ським терміном “Community Policing”. Вона перед-бачає постійну співпрацю поліції та місцевої влади з метою створення безпечного простору і ґрунтується на першочерговому врахуванні думки громади з пи-тань забезпечення публічної безпеки та порядку. Зро-блено висновок, що, щоб у повній мірі розкрити профі-лактичний потенціал принципу взаємодії з населенням на засадах партнерства дільничних офіцерів поліції, необхідно розширити напрями діяльності і включити в них такі: безпосередню участь в розробці та реаліза-ції місцевих програм, що передбачають спільну роботу дільничних офіцерів поліції і громадськості і спрямо-вані на розбудову безпечного середовища; здійснення поточного та перспективного планування діяльності дільничних офіцерів поліції з урахуванням положень таких програм; участь у створенні та підтриманні в актуальному стані інноваційних онлайн-платформ, інтерактивних карт злочинності та інших діалогових громадських ініціатив і проєктів, які дозволять грома-дянам отримувати актуальну інформацію про стан без-пеки за місцем проживання, стан розгляду їх заяв та повідомлень, а також безпосередньо оцінювати роботу дільничних офіцерів поліції і поліції в цілому; об’єк-тивне, системне, своєчасне та послідовне інформу-вання громадськості про стан оперативної обстановки на відповідній території, структуру, рівень і динаміку злочинності.
26
Kuryliak, Valentyna. "Практики здорового способу життя Церкви адвентистів сьомого дня в Україні." Multiversum. Philosophical almanac 1, no. 2 (June 8, 2021): 132–65. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.1.2.08.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості філософії та практик реалізації принципів здорового способу життя Церквою адвентистів сьомого дня в Україні. Встановлено, що соціальні та культурні зміни, спричинені отриманням Україною статусу незалежності, сприяли відкриттю санаторіїв, пансіонатів, центрів здоров’я вірянами релігійної конфесії адвентистів. Констатовано, що починаючи з 1991 р. адвентисти загалом проводили короткострокові оздоровчі програми та виставки, однак із часом перелаштувалися на західну систему надання послуг на базі постійно діючих оздоровчих установ. Окреслено філософію та практики реалізації здорового способу життя Церквою адвентистів сьомого дня в Україні в контексті роботи медичних, санаторних та оздоровчих закладів, які безпосередньо належать цій релігійній організації. Практична новизна дослідження заснована на матеріалах інтерв’ювання керівників закладів здоров’я, які безпосередно були дотичними до створення медичних установ та реалізації різноманітних адвентистських програм по здоров’ю. Вивлено, що представники інших протестантських та православних конфесій, які відвідували бази відпочинку, змінювали свою думку щодо адвентизму та адвентистів, що, своєю чергою, сприяло створенню атмосфери релігійної терпимості та толерантного ставлення один до одного. Діяльність оглянутих центрів здоров’я, санаторіїв та пансіонатів в основному реалізовує місію Церкви адвентистів сьомого дня, а самі виконавці (персонал) вбачають у профілактиці захворювань та реабілітації пацієнтів свій вклад у служіння Богу. Крім того, в діяльності закладів, які ми дослідили, особлива увага приділяється навчанню принципам здорового способу життя, правильного харчування, водолікування тощо. Визначено, що в основу процесу реалізації програм по здоров’ю покладено принципи християнської етики, якими намагаються керуватися керівники та персонал, вбачаючи у цьому виконання місії Христа на землі, особливо у сфері відновлення та профілактики здоров’я відвідувачів санаторіїв.
27
Цыганенко, О. И., Я. В. Першегуба, Н. А. Склярова, and Л. Ф. Оксамытная. "Роль питания в профилактике и лечении вторичного неинфекционного иммунодефицита у спортсменов." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (April 26, 2016): 77–82. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.1.77-82.
Full textAbstract:
Мета. Провести аналіз літератури про роль харчування в профілактиці і лікуванні вторинного неінфекційного імунодефіциту у спортсменів. Методи. Аналіз наукової та науково-методичної літератури: узагальнення, синтез, формаліза- ція, абстрагування. Результати. Встановлено, що вторинний неінфекційний імунодефіцит у спортсменів виникає, насамперед, при синдромі перетренованості. Визначено, що застосування харчування при вторинному неінфекційному імунодефіциті у спортсменів не має системного характеру, що суттєво знижує його ефективність. Запропоновано шлях вирішення проблеми – використання системного підходу з застосуванням цільових програм. Розроблено основні положення використання цільових програм харчування для профілактики та лікування вторинного неінфекційного імунодефіциту у спортсменів при синдромі перетренованості. Висновки. Вторинний неінфекційний імунодефіцит у спортсменів виникає, перш за все, при синдромі перетренованості. При цьому використання харчування для профілактики і лікування вторинного неінфекційного імунодефіциту у спортсменів не має системного характеру, що істотно знижує його ефективність. Обґрунтовано напрям підвищення ефективності харчування в профілактиці і лікуванні вторинного неінфекційного імунодефіциту у спортсменів при синдромі перетренованості шляхом його застосування системного підходу, що включає застосування спеціальних, описаних в науковій літературі, цільових програм харчування.
28
Kochin, I. V., S. V. Horpenko, D. O. Troshin, and V. L. Kurochka. "Діяльність лікувально-профілактичних установ і організація заходів щодо забезпечення безпеки при загрозах терористичних актів." EMERGENCY MEDICINE, no. 4.67 (July 17, 2015): 105–11. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.4.67.2015.78508.
Full textAbstract:
Організація діяльності лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) в умовах терористичної активності (ТА) вимагає розробки та впровадження комплексу заходів щодо забезпечення безпеки установи, персоналу та хворих. Проведено наукове узагальнення законодавчої та нормативно-правової бази України про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом та медико-соціальної інформації про діяльність формувань та установ Служби медицини катастроф та швидкої медичної допомоги України. Підготовка персоналу лікувально-профілактичних установ до роботи в умовах терористичної активності проводиться шляхом реалізації спеціальної навчальної програми. При терористичній небезпеці залучаються до чергувань посадові особи з числа адміністрації лікувально-профілактичних установ та провідні фахівці, які наділяються спеціальними обов’язками, а черговий лікар використовує заздалегідь підготовлений алгоритм дій. Дається орієнтовний склад медичних формувань лікувально-профілактичних установ — лікарсько-сестринських бригад для роботи в зоні терористичного акту і бригад спеціалізованої медичної допомоги для організації та надання кваліфікованої і спеціалізованої екстреної медичної допомоги в стаціонарі. Покращення діяльності ЛПУ при ТА потребує виконання комплексних науково-дослідних робіт, розробки спеціалізованого автоматизованого робочого місця медичного працівника, використання високих інформаційних технологій (hightechnolodgy, hi-tech) і можливостей електронної мобільної медицини (emHealth).
29
Vilchkovski, Eduard, and Volodymyr Pasichnyk. "Організація та зміст фізичного виховання в чеських школах." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-05-12.
Full textAbstract:
Чехія має давні традиції у створенні національної системи фізичного виховання й спорту, а також оригінальну систему сокольської гімнастики, яка отримала в другій половині ХIХ ст. широку популярність не тільки в європейських країнах, що розміщувалися поблизу Чехії, а й також у Росії, Франції, Великобританії, США та інших державах світу. Завдання дослідження – проаналізувати сучасну систему фізичного виховання школярів у Чехії. Результати дослідження. Система фізичного виховання в чеських школах складається з двох взаємодоповнювальних блоків: навчальний процес із фізичного виховання, який передбачає три уроки щотижня та позакласну спортивно-масову роботу, що проводиться факультативно для всіх бажаючих учнів. Програми з фізичного виховання включають основну гімнастику; спортивні ігри; танцювальні вправи; плавання, лижі, ковзани (взимку), якщо школа має умови для проведення цих занять. Міністерство освіти, молоді і спорту видає базові програми з фізичної культури для учнів усіх типів шкіл. Висновки. У чеських школах, починаючи з 90-х років ХХ ст., широко реалізовуються новаторські концепції: «Школа здоров’я» й «Спорт для всіх». Вони спрямовані на активну боротьбу з негативними явищами в суспільстві (алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням), а також на роботу зі створення профілактичних заходів проти цивілізаційних захворювань, які стали пандемією за останні 30 років у Європі та інших континентах світу. Державна програма «Спорт для всіх» передбачає поширення занять спортом не лише серед учнів шкіл, але і серед їхніх батьків та інших вікових груп чеського населення, створення масовості в активному відпочинку всього суспільства, а також селекції та підготовці резерву для збірних спортивних команд країни. Сучасна система фізичного виховання школярів у Чеській Республіці спрямована на зміцнення здоров’я, покращення фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей і молоді збільшенняя годин на уроки фізичного виховання, поширення масовості занять фізкультурою та спортом у позаурочний час, організації регулярних спортивних занять і змагань за допомогою спортивних клубів, створення в школах спортивних класів для здібних учнів.
30
Афтимичук, О. Е., and А. И. Лукин. "Профилактика травматизма спортсменов, специализирующихся в теннисе, посредством использования стретч-упражнений." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (January 23, 2014): 137–40. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2014.1.137-140.
Full textAbstract:
У роботі представлено матеріали дослідження проблеми спортивного травматизму у тенісі. Вивчено можливості засобів стретчингу у профілактиці отримання травм тенісистами. Експериментальна методика включає використання стретч-вправ у підготовчій і заключній частинах тренувального заняття. Апробовано методи активного динамічного стретчингу та агоністичного стретчингу. Використовувалися стретч-вправи, що виконуються в режимі утримання максимальної амплітуди в різних положеннях партеру. У результаті впровадження стретчингової програми у тренувальний процес кількість травм у тенісистів скоротилася на 21,1 %.
31
Vakhnenko, O. M., and I. O. Kovalenko. "Перспективи та шляхи розвитку доступної стоматології в Україні." Oral and General Health 2, no. 3 (January 4, 2022): 28–31. http://dx.doi.org/10.22141/ogh.2.3.2021.240726.
Full textAbstract:
У статті наведено основні принципи функціонування системи надання медичної стоматологічної допомоги населенню на 1991 рік, зміни, що відбулися останніми роками. Проаналізовано стан надання медичної стоматологічної допомоги дітям, у сільській місцевості та пільговим категоріям населення, профілактики основних стоматологічних захворювань та робота щодо профілактичних стоматологічних програм. Подано бачення подальшого розвитку доступної стоматології в Україні.
32
Kopach, E. D., and D. V. Varyvonchyk. "Scientific substantiation of the unified program on preventive medical examinations of dental service workers." Ukrainian Journal of Occupational Health 2019, no. 2 (June 27, 2019): 110–20. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2019.02.110.
Full text
33
Slobodian, N. O. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (October 18, 2019): 94–99. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10488.
Full textAbstract:
Мета: виявити проблемні аспекти формування системи громадського здоров’я, проаналізувати сучасний стан розвитку та визначити основні пріоритети у сфері громадського здоров’я.
Матеріали і методи. У дослідженні використано методи аналізу, синтезу та дедукції для виявлення особливостей системи громадського здоров’я в Україні та встановлення цільових орієнтирів щодо здоров’я населення.
Результати. Розглянуто основні проблеми у сфері громадського здоров’я. Система громадського здоров’я як основа профілактичної медицини повинна передбачати основні заходи у сфері охорони здоров’я та бути спрямованою на збереження здоров’я населення і зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування.
Існуючі в Україні на сьогодні елементи системи громадського здоров’я діють незлагоджено та потребують оптимізації існуючих ресурсів та суттєвого збільшення ефективності управління ними. Заходи щодо реформування системи охорони здоров’я тільки поглибили кризу профілактичної медицини. Причинами ситуації, яка склалася із станом здоров’я населення, є соціально-економічна криза, несприятлива екологічна ситуація, нездорове харчування, недостатні фізичні навантаження, високий рівень поширеності тютюнокуріння, вживання алкоголю та наркотичних засобів.
Концепція громадського здоров’я в Україні передбачає розвиток регіональних систем громадського здоров’я – створення центрів громадського здоров’я в кожній області. Саме ця нова інституція має стати регіональним координатором заходів громадського здоров’я, бути гнучкою та спроможною в боротьбі як з інфекційними, так і неінфекційними захворюваннями, спрямованою на зміцнення, захист та збереження здоров’я населення, забезпечення визначення соціального детермінанта здоров’я та соціальної справедливості для узгодження дій в усіх секторах державного управління.
Висновки. Оскільки наявна система медичної допомоги в Україні фактично не передбачає профілактичної складової частини, то виникає необхідність визначення нових підходів та розроблення програм для розв’язання проблем у сфері громадського здоров’я і забезпечення функціонування Центру громадського здоров’я МОЗ України як координатора цих програм та проектів.
34
Кравець, Н. О. "ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ У ГРОМАДСЬКОМУ ЗДОРОВ’Ї." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (December 23, 2021): 55–58. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.3.12628.
Full textAbstract:
Мета: дослідити чинники, які сприяють успішному впровадженню і виконанню програм у галузі громадського здоров’я та розширенню сфер їх застосування.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: теоретичного узагальнення, метод порівняльного аналізу, класифікації і групування, статистичного порівняння та узагальнення.
Результати. Фахівці, які працюють у галузі громадського здоров’я, допомагають у покращенні здоров’я окремим категоріям людей та громадам. Найбільшою силою громадського здоров’я є його особлива спрямованість на максимальне покращення здоров’я, щоб суспільство могло досягти найзаповітніших цінностей: щоб діти народжувалися і росли здоровими, студенти були здоровими та могли вчитися, працівники були здоровими та продуктивними, а люди похилого віку старіли гідно. Переконливі дані та докази дій, широкі коаліції та ефективна комунікація породжують та підтримують політичні зобов’язання, необхідні для успішних дій в галузі громадського здоров’я. Для поліпшення програм охорони здоров’я часто важливо виділити тягарі хвороб та їх наслідки для здоров’я. Також корисно наводити реальні приклади людей, яким завдано шкоди через бездіяльність або які отримали користь від конкретних програм. Ефективні об’єднання з ключовою підтримкою і керівництвом окремих осіб та позаурядових груп часто мають важливе значення для прогресу.
Висновки. Ефективне та скоординоване об’єднання політичного, технічного і управлінського керівництва може збільшити ймовірність реалізації програм, що захищають та покращують здоров’я населення.
Для подальшого успішного розвитку регіональних/місцевих соціальних програм є необхідним запровадження інноваційних підходів до профілактично-оздоровчих заходів; впровадження методології оцінки медико-екологічних ризиків; запровадження стандартизованих уніфікованих скринінгових методів щодо виявлення контингентів ризику.
На державному рівні необхідно створити систему регулювання регіональних/місцевих соціальних програм та впровадити комплексні заходи щодо звітності, стандартизації, моніторингу.
35
Mostova, O. P. "Особливості процесів формування особливостей особистості учнів шкільного віку в умовах використання заходів психогігієнічної корекції." CHILD`S HEALTH, no. 6.49 (October 1, 2013): 64–69. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.6.49.2013.84844.
Full textAbstract:
У статті розглянуті особливості процесів формування особливостей особистості учнів шкільного віку в умовах використання діагностично-профілактичної програми психогігієнічної корекції порушень психофізіологічної і психічної адаптації та зрушень у стані здоров’я учнів у віці 14–17 років. Для оцінки особливостей особистості школярів застосовувались особистісні опитувальники Айзенка, Спілбергера і Філліпса. Одержані результати визначають цілком позитивний за своїм змістом вплив заходів психогігієнічної корекції на стан критеріальних показників тривожнісно-невротичних рис особистості учнів шкільного віку. Впровадження розробленої програми забезпечувало появу позитивних зрушень у структурі показників, які відображували особливості нейротизму (р(t) < 0,05), ситуативної (р(t) < 0,001) та особистісної (р(t) < 0,01) тривожності і серед дівчат, і серед юнаків, а також у структурі показників шкільної тривожності, які визначали наявність проблем у відносинах з учителями (р(t) < 0,05), серед дівчат. Менш вираженими слід було визнати зрушення, які реєструвались під час аналізу інших складових шкільної тривожності, тобто тривожнісних рис особистості, негативні зміни у структурі яких були безпосередньо пов’язані з впливом найбільш значущого стресогенного чинника, а саме сучасної школи, однак і у цьому випадку виявлені зрушення слід було трактувати як сприятливі.
36
Halanov, V. S., T. V. Burtniak, and L. A. Masiuk. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЕПІДЕМІЇ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ." Інфекційні хвороби, no. 4 (January 30, 2019): 69–72. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9778.
Full textAbstract:
Мета роботи − оцінити тенденції епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції/СНІДу у Тернопільській області для формування рекомендацій з розробки національної та регіональної програм протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2019-2023 роки. В області зростає захворюваність на ВІЛ-інфекцію та СНІД, поширеність та ріст нових випадків ВІЛ у віковій групі 15-24 р., серед жителів сільської місцевості. Спостерігається концентрована стадія ВІЛ-інфекції з активізацією статевого шляху передачі із середовища ЛВІН до загального населення. Зростає смертність хворих з ко-інфекцією туберкульоз і ВІЛ-інфекція (ТБ/ВІЛ). Необхідно здійснити заходи по залученню населення до обстежень на наявність антитіл до ВІЛ, запровадити навчання медичних працівників основам ефективного консультування ВІЛ-інфікованих, розширити мережу організацій, які надають профілактичні послуги ключовим групам населення.
37
Liutyi, Vadym, and Valerii Petrovych. "«Life steps»: adaptation of the preventive program «Program 15» to the implementations in general academic schools." Pedagogìčnij časopis Volinì 2(13), no. 2019 (2019): 126–38. http://dx.doi.org/10.29038/2415-8143-2019-02-126-138.
Full text
38
Sayko, O. V. "Психологічний та соматичний захист інсультних хворих — дві складові однієї проблеми." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 4.58 (February 1, 2013): 119–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.4.58.2013.85516.
Full textAbstract:
Після гострого порушення мозкового кровообігу в частини хворих залишається необоротний неврологічний дефіцит (фізичний дефект). Серед тих хворих, які перенесли інсульт в умовах ангіоневрологічного стаціонару (протягом перших двох тижнів захворювання), мають депресивні розлади 20–70 %. При виснаженні резервного потенціалу соматично ослаблених систем унаслідок інсульту та функціональних систем під прогресуючим тиском масивного психічного стресу, яким і є діагноз інсульту зі всіма його симптомами та наслідками, можливий розвиток повільної форми психогенної смерті у інсультних хворих, яка, ймовірно, має місце й зустрічається досить часто. Між інсультом і прогресуванням дисциркуляції головного мозку, виникненням ускладнень, які тягне за собою інсульт, і психогенною смертю існує посередник — нейроендокринно-імунна вісь, на яку лягає вся тяжкість синдрому дезінтеграції мозку. У зв’язку з цим обидва полюси осі повинні стати зонами програми лікувально-профілактичних заходів.
39
Нагорна, Анастасія, Олена Андрєєва, and Ксенія Левінська. "Особливості мотиваційного та психічного станів жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (April 20, 2021): 86–90. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.86-90.
Full textAbstract:
Анотація. В статті розглянуто особливості мотивації, якості життя, психічного стану жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла та ожирінням, визначено провідні мотиви до занять руховою активністю з використанням засобів фітнесу. Мета. Вивчити особливості мотиваційного та психічного станів жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла як основи побудови самостійних профілактично-оздоровчих занять. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення сучасних даних наукової, методичної та спеціальної літератури, соціологічні, педагогічні, психодіагностичні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. Визначено, що пріоритетними мотивами групи жінок, які взяли участь у дослідженні, є: оздоровлення (71,8 %), естетичні (69,5 %) та особистісні мотиви (49,5 %). Результати досліджень вказують на те, що середньогруповий показник індексу якості життя у жінок другого періоду зрілого віку відповідає середньому рівню і становить 25,7 бала. Аналіз індивідуальних результатів дав змогу виявити 17,1 % жінок з низьким та 20,0 % з високим індексом якості життя. Аналіз індивідуальних результатів, отриманих у ході тестування психічних станів жінок, вказують на низький та середній рівні тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності. Отримані результати дали змогу виділити проблемні сфери життєдіяльності у жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла та встановити чинники, які викликають дискомфорт та незадоволеність якістю життя. Результати дослідження особливостей психічних санів у жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла вказують на відсутність високого рівня тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності. Зазначені особливості покладено в основу розробки програми самостійних занять оздоровчим фітнесом з використанням інформаційних технологій.
Ключові слова: психічний стан, мотивація, надлишкова маса тіла, якість життя, профілактично-оздоровчі заняття, рухова активність, жінки, зрілий вік.
40
Попова, Л. М., and О. В. Нестеренко. "ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19." Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 2, no. 94 (June 30, 2021): 232–45. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.94.232-245.
Full textAbstract:
У статті вказано, які саме загрози зараження коронавірусною хворобою існують для населення, та обґрунтовано необхідність забезпечення державою заходів щодо організації та здійснення господарської діяльності в умовах пандемії COVID-19. Проаналізовано чинне законодавство щодо наявності дієвих програм, покликаних допомогти населенню на кожному етапі коригування протиепідемічних заходів з урахуванням особливостей поточної ситуації в країні. Проведено аналіз профілактичних заходів, що проводяться в Україні суб’єктами господарювання під час здійснення господарської діяльності задля уникнення зараження коронавірусною хворобою. Обґрунтовано необхідність запровадження комплексної системи захисту вітчизняної економіки від наслідків пандемії, розробки та втілення ефективної безпекової стратегії України в умовах нових глобальних біологічних викликів.
41
КЛОЧКО, Олексій, and Анжела ПОЛЯНИЧКО. "ПОЛІТИКА БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ ІЗ НАДАННЯ ПОСЛУГ ДОБРОВІЛЬНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ." Humanitas, no. 5 (January 12, 2022): 98–104. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.14.
Full textAbstract:
У науковій статті проаналізовано політику банківських установ із надання послуг добровільного медичного страхування. У дослідженні визначено загальні тенденції упровадження можливостей добровільного медичного страхування в контексті здійснення медичної реформи в Україні. Констатовано, що нині в Україні відсутня система загальнообов’язкового медичного страхування, а наявна лише віддалена перспективність її упровадження. З’ясовано, що метою добровільного медичного страхування є надання фінансових та медико-соціальних гарантій громадянам у разі виникнення страхового випадку, повної або часткової компенсації страховиком вартості медичної допомоги за рахунок коштів страхових резервів, а також фінансування профілактичних заходів. У статті означено, що юридичною підставою дії індивідуального добровільного медичного страхування є укладання полісу страхування. У дослідженні висвітлено страхові пропозиції банків (Альфа банк, ПриватБанк, Ukrsibbank. BNP Paribas Group, KredoBank. PKO Bank Polski Group) щодо надання послуг з оформлення добровільного медичного страхування осіб. Добровільне медичне страхування банками складається із пропозицій клієнтам можливості отримання програми страхування життя і здоров’я (послуги з невідкладної швидкої медичної допомоги, стаціонарного лікування, страхування життя), програми медичного страхування, що пропонує захист на кожен день (страхування від нещасних випадків, амбулаторно-поліклінічна допомога при травмах, туристичне страхування, що забезпечує отримання медичної допомоги під час подорожей), послуги «Цілодобового медичного диспетчера» (консультування, рекомендації, інформування, діагностування клієнтів). Зазначено привабливу перспективність подальшого удосконалення добровільного медичного страхування не тільки у сфері послуг банків, а і його розвитку в системі страхових компаній. Добровільне медичне страхування стане важливою передумовою розробки дієвих механізмів упровадження страхової медицини в Україні. Перспективою подальших досліджень є комплексний аналіз системи добровільного медичного страхування щодо встановлення її якості й доступності для пільгових категорій населення.
42
Бергхауер-Олас, Е. Л. "ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСНУВАННЯ ГУРТКА З ОХОРОНИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я НА БАЗІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА ЇХ МОЖЛИВОСТІ." Problems of Modern Psychology, no. 4 (February 11, 2022): 7–14. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-1.
Full textAbstract:
Теоретична частина цієї публікації резюмує погляди дослідників та теорії, які стосуються центральної теми дослідження й опубліковані в міжнародній науковій літературі. У дослідженні проведений аналіз стратегій адаптації та подолання труднощів у новому середовищі, а також список профілактичних варіантів, що розроблені на основі програми гуртків з охорони психічного здоров’я, які покращують якість повсякденного життя представників молодого покоління та сприяють підтримці їхнього психологічного здоров’я. Окрім переживання кризи ідентичності, молодь у період вступу до коледжу й університету стикається із труднощами, що виникають у зв’язку з переживанням психологічного комфорту через розлуку зі своїм звичним побутом, домочадцями. Проведені дослідження покликані оцінити рівень задоволеності молоді власним життям та впливу пережитого досвіду та взаємин на формування особистості. Насправді ці соціальні ресурси допомагають їм адаптуватися до нових ситуацій та впоратися зі стресом. Суспільство є своєрідною базою безпеки для підлітка [9]. У процесі своєї професійної діяльності ми стикаємося з тим, що щоденний стрес у студентів практично неминучий. Існує безліч можливостей для організації різних профілактичних заходів, які дають змогу навчитися виробляти ефективні стратегії подолання труднощів, які дозволять уникнути вкорінення шкідливих форм поведінки. Насамперед дослідження фокусується на компоненті, який характеризує здатність спільноти до утримання молоді в тому чи іншому середовищі. Люди – істоти соціальні, а у зв’язку із припущенням, що суспільство вважається безпечним середовищем для підлітків, нам необхідно забезпечити представникам молодого покоління можливості для пошуку нових перспектив. Запуск проєкту з охорони психічного здоров’я в конкретному вищому навчальному закладі – це новаторська ініціатива, основною метою якої є підвищення обізнаності учасників навчального процесу щодо важливості підтримки психічного здоров’я. Розкриття етапів проєкту з охорони психічного здоров’я та результати попереднього SMART-аналізу яскраво демонструють запропоновані можливості.
43
Lasytsia, T. S., G. Z. Moroz, I. M. Hydzynska, and O. O. Dzizinska. "Наукове обґрунтування та розробка комплексної навчальної програми для лікарів і молодших фахівців із медичною освітою «Профілактика серцево-судинних захворювань»." Клінічна та профілактична медицина 1, no. 4 (September 27, 2018): 71–78. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.09.
Full textAbstract:
Мета – обґрунтування та впровадження комплексної навчальної програми (КНП) для лікарів і молодших спеціалістів із медичною освітою (МСМО) «Профілактика серцево-судинних захворювань» у Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС).
Матеріал і методи. Проведено комплексне медико-соціологічне дослідження факторів ризику (ФР) серцево-судинних захворювань (ССЗ) серед 104 лікарів і 265 МФМО.
Результати дослідження засвідчили, що найбільш поширеними ФР ССЗ серед лікарів ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС були: надмірна маса тіла й ожиріння – 63,3%; недостатня кількість овочів і фруктів у щоденному раціоні – 50,1%, недостатній рівень фізичної активності – 38,5%. Свій показник загального холестерину лікарі знають лише в 53,8% випадків, гіперхолестеринемію визначено в 87,5% із них. Визначено, що за п’ятибальною шкалою виконання рекомендацій лікарі та МСМО оцінили на 3 бали та менше в 57,7% і 43,85% випадків відповідно. У 83,1±4,9% випадків опитані лікарі обговорюють із пацієнтами питання здорового способу життя та профілактики ССЗ, у 54,2±6,5% – надають рекомендації усно та в письмовій формі, у 40±11% – регулярно користуються шкалою SCORE, в 51,9±4,9% випадків МСМО займаються профілактикою ССЗ серед пацієнтів.
Висновки. У Центрі підвищення кваліфікації лікарів і молодших спеціалістів із медичною освітою ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС розроблено та запроваджено КНП, визначено основні теоретичні питання та практичні навички, які слід опанувати лікарям і МСМО, відпрацьовано методологію та подання матеріалу під час очної та дистанційної форми навчання. Анкетне опитування засвідчило, що в 97,1% випадків лікарі отримали нову інформацію після ознайомлення з матеріалами модуля.
44
Якимчук, В., В. Зубчук, and О. Носовець. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС ДІАГНОСТИКИ ЕКСПІРАТОРНИХ ПРОБ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ." Біомедична інженерія і технологія, no. 5 (May 12, 2021): 32–43. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231229.
Full textAbstract:
Проаналізовано тенденції розвитку методів і засобів ранньої діагностики онкологічних захворювань. Показано, що успіх лікування онкохворих великою мірою залежить від своєчасного виявлення цієї патології. Оскільки онкологічні захворювання виявляються у все більшої кількості населення і не лише на території України, але й за її межами. Наукові дослідники з усього світу намагаються розробити та віднайти метод діагностики, який на етапі появи онкоклітин сигналізуватиме про необхідність обширного медичного огляду. Обґрунтовано необхідність створення скринінгових систем, що забезпечують експрес-діагностику патологій для реалізації масових профілактичних обстежень. Запропоновано, у якості датчиків, використовувати набір селективних газоаналізаторів амперметричного типу, що мають достатню чутливість і не вимагають витратних матеріалів для їх відновлення. Розроблено програмно-апаратний комплекс для аналізу експіраторних проб пацієнтів на основі сенсорів O2, NH3, CO2, NO, NO2, H2S, HF. Приведено результати обстеження групи хворих раком легень та контрольної групи (умовно здорових). Проаналізовано статистику результатів вимірів концентрацій газових компонентів у видиху обстежуваних, яка підтвердила можливість виявлення раку легень на основі хімічного аналізу експіраторних проб. До статистичних результатів включено сім записів від електрохімічних сенсорів, стать, вік, вага, наявність симптомів або інших хронічних захворювань обстежуваного. За результатами проведеного дослідження встановлено три основних хімічних елемента, які сигналізують про наявність ракових клітин в організмі пацієнта. Завдяки цьому стало можливим далі розвивати запропонований метод та підбирати інші хімічні елементи, які можуть вказувати на наявність онкоклітин у людини. Таким чином, є підстави стверджувати про актуальність підбору хімічних компонентів, які є в експіраторному повітрі людини, для виявлення інших захворювань, таких як цукровий діабет, цироз печінки, серцево-судинні захворювання тощо.
Ключові слова: онкологія, електронний ніс, селективні газові сенсори, статистичний аналіз, профілактика раку
45
Валецька, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В СУЧАСНИЙ ПЕРІОД." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (42) (January 27, 2022): 46–53. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-46-53.
Full textAbstract:
Ст. 49 Конституції визначає право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичнестрахування. Тобто гарантування такого права є одним із завдань держави, що забезпечується дер-жавним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. а також створенням умов для ефективного та доступного для всіх громадянмедичного обслуговування. Пояснювальна записка щодо запровадження медичної реформи визначає, щозагальний обсяг витрат на охорону здоров’я в Україні – пацієнтів і держави разом – відповідає середнь-ому показнику в багатьох країнах Європи. Однак реальна якість та кількість наданих медичних послугдуже далека від європейських стандартів. За достатньо нетривалий час в нашій державі була сформо-вана законодавча база для проведення медичної реформи. Метою даної статті є дослідження особливо-стей правового регулювання діяльності закладів охорони здоров'я в сучасний період в Україні задля кон-ституційного забезпечення реалізації права на медичну допомогу та медичне обслуговування.Ключові слова: заклад охорони здоров'я, медична реформа, правове регулювання, медична допомога, медична обслуговування, фінансові гарантії.
46
Кашуба, Віталій, Георгій Ярош, Юрій Крикун, Тамара Хабінець, Наталія Домашенко, and Андрій Шанковський. "СТАН ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТІЛА ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗРОБЛЕННЯ Й УПРОВАДЖЕННЯ КОРЕКЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ У ТРЕНУВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 36 (January 22, 2021): 16–25. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.16-25.
Full textAbstract:
Мета. Узагальнення теоретичних знань, вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі використання технологій зберігання та коригування здоров’я у процесі підготовки юних спортсменів, а також у визначенні перспектив їхнього застосування за сучасних умов. Методи. Аналіз і систематизація данихнауково-методичної літератури, інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Результати. На сучасному етапі методика спортивної підготовки позначена втіленням низки радикальних змін, спричинених посиленою конкуренцією на найбільш визнаних у світі змаганнях і актуалізацією тренувальних програм, виконання яких здебільшого вимагає перевищення адаптаційного потенціалу людського організму. Найбільш нагальною щодо розв’язання означена проблема постає на початкових етапах багаторічної підготовки дітей і підлітків, специфіку яких складає інтенсивне витрачання резервів їхнього організму на природний ріст і розвиток. Перспективи подальших досліджень убачаємо передусім у розробленні технології профілактики та корекції порушень просторової організації тіла юних спортсменів. Тому навчально-тренувальні заняття таких спортсменів набудуть не тільки спортивно-результативної, а й оздоровчої спрямованості за умов: урахування під час програмування та конкретного планування засобівспортивного тренування індивідуальних характеристик просторової організації тіла юних спортсменів, рівня їхньої фізичної підготовленості та послідовності виконання ними завдань фізичного вдосконалення. Висновок. Виконання тренувальних навантажень, які перевищують адаптаційний потенціал організму підлітків, інтенсивне витрачання резервів їхнього організму на природний ріст і розвиток й диференціацію фізіологічних систем висуває цілу низку проблем щодо збереження їх здоров’я. Складність вирішення цієї проблеми посилюють такі фактори, як: рання спеціалізація в спорті та негативний вплив на організм щоденних тренувань з граничними (піковими) фізичними навантаженнями. Відтак, виникають суперечності між підвищеними вимогами до підготовленості юних спортсменів, пов’язаними з потребою систематичного зростання результатів, і обмеженими функціональними можливостями їхнього організму на ранньому етапі онтогенезу.Ключові слова: порушення просторової організації тіла, юні спортсмени, корекційно-профілактичні заходи.
47
Безсмертний, Ю. О., and Г. В. Безсмертна. "Аналіз рекомендацій з медичної реабілітації осіб з інвалідністю." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 16, 2018): 12–13. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.34530.
Full textAbstract:
Основними формами реабілітаційних заходів, що представлені в індивідуальній програмі реабілітації (ІПР) особи з інвалідністю, є: надання реабілітаційних послуг (з медичної, професійно-трудової та соціальної реабілітації); забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення; матеріальне забезпечення. Обсяг рекомендацій з усіх видів реабілітації, що призначаються щороку медико-соціальними експертними комісіями України, є масштабним. Так, у 2017 р. рекомендації з медичної реабілітації в ІПР були визначені 511 855 особам з інвалідністю, в т. ч. з відновної терапії – 495 779 особам, що склало 96,86 % від усіх рекомендацій з медичної реабілітації, з реконструктивної хірургії – 11 455 особам (2,24 %), ортезування – 4621 особам (0,90 %), причому відносні показники практично не відрізнялись від минулорічних. Рекомендації з медичної реабілітації здебільшого визначались особам з інвалідністю ІІІ групи (61,69 % від загальної кількості), потім – з інвалідністю ІІ групи (30,63 %) і лише 7,68 % – з інвалідністю І групи (більшість рекомендацій з медичної реабілітації надавалась особам з І-Б групи), хоча ця категорія осіб потребує більшої уваги лікувально-профілактичних закладів.
48
Мінцер, О. П., and А. М. Новік. "ЛОГІКА ВИЗНАЧЕННЯ ЗДОРОВ'Я ІНДИВІДА ТА ПОПУЛЯЦІЇ. ЧАСТИНА 2. ЕВОЛЮЦІЙНА МЕДИЦИНА. СИСТЕМНО-БІОЛОГІЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ." Medical Informatics and Engineering, no. 3-4 (February 17, 2022): 4–27. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.3-4.12637.
Full textAbstract:
Представлено бачення інтеграції ключових питань еволюційної медицини та валеології. Визначено шляхи синтезу класичних уявлень про здоров'я індивіду з концептами еволюційної медицини та інструментарієм відображення проблем індивідуального здоров'я за допомогою інформаційних технологій. У результаті дослідження виявлено, що еволюційна медицина зміЩує акцент із дихотомічного розгляду здоров'я та захворювань на більш контекстуальний розгляд. Підкреслюється необхідність трансдисциплінарного синтезу дисциплін про здоров'я людини. Створено віртуальну сервісну програму відслідковування стану здоров'я людини, Що дає можливість протягом усього її життя реєструвати всі зміни стану здоров'я та сприяти своєчасній корекції патологічних змін. Платформа є реальним утіленням загальновідомої істини — попередити хворобу простіше, ніж її вилікувати. Питання, чи є еволюційна медицина фундаментальною наукою — важливим світоглядом узагальнення проблем здоров'я та захворювань — залишається. Застосування еволюційної перспективи до клінічної практики хоча не впливає на повсякденні терапевтичні рішення, але може призвести до нових клінічних стратегій. Тим не менш, клінічна медицина та громадська охорона здоров'я насамперед зосереджені на етіології, профілактиці та лікуванні захворювань, а вже потім на зміцненні здоров'я. Ця невідповідність і є причиною того, що лікарі не завжди правильно розставляють акценти в різних формах своєї діяльності.
49
Boychuk, A. G. "The complex of therapeutic and preventive measures for women with non-alcoholic fatty liver disease in preparation for ART programs." HEALTH OF WOMAN, no. 6(112) (July 29, 2016): 169–72. http://dx.doi.org/10.15574/hw.2016.112.169.
Full textAbstract:
The objective: To evaluate the effectiveness of complex therapeutic and preventive measures for women with non-alcoholic fatty liver disease in preparation for ART programs. Materials and methods. To evaluate the effectiveness of therapeutic and preventive measures on the basis of the prediction algorithm in women with infertility and non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) identified 60 women with a high risk of inefficiencies ART. The method of randomization, patients were divided into: basic group - 30 women with a recommended set of preparations for the holding of ART, the comparison group - 30 women with preparations for ART according to the Ministry of Health protocols. Results. Application reference system in women with infertility and NAFLD, which includes forecasting inefficiency ART and additional therapeutic and preventive measures to include gepatoprotektors, acid ursodeoxycholicum drugs, L-arginine, щ-3 fatty acids and probiotics, helped to improve the overall condition of the woman, a liver condition, cardiovascular regulation reduce symptoms of dysbiosis, hormonal status and reproductive system, as a result, increase the effectiveness of ART programs to population-wide level (pregnancy occurred in 36.7% of women). Conclusions. Prove safety and high efficiency of complex therapeutic and preventive measures for women with infertility and NAFLD can be recommended for implementation in practice of reproductive medicine clinics, which will increase the effectiveness of ART, to preserve a woman’s health. Key words: infertility, assisted reproductive technologies, non-alcoholic fatty liver disease, treatment.
50
Літвінова, Т. В. "ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 78–84. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-12.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості формування соціального здоров’я майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності у процесі їх професійної підготовки. Окреслено поняття «здоров’язберігаюча соціальна технологія» та мету і завдання формування соціального складника здоров’язберігаючої компетентності майбутніх менеджерів СКД. Встановлено, що здоров’язберігаючі освітні технології є технологічною основою формування соціального складника збереження здоров’я майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності з врахуванням індивідуальних характеристик особистості. Уточнено, що на ефективність формування соціального здоров’я майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності відбувається у процесі професійної підготовки на засадах дуальної форми навчання. Визначено важливість дуальної форми навчання в професійній підготовці майбутнього менеджера соціокультурної діяльності, що зумовило окреслити взаємопов’язані педагогічні умови формування соціального здоров’язберігаючого складника професійної компетентності: системне формування мотивації до соціальної відповідальності, цінності про мораль і моральність, про соціальні наслідки прийняття управлінських рішень та свідомого ведення здорового способу життя; забезпечення взаємозв’язку теорії та практики професійної підготовки майбутніх менеджерів СКД, спрямованої на формування свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров’я за допомогою дуальної форми навчання; створення здоров’язберігаючого соціокультурного середовища через включення майбутніх менеджерів СКД у соціальне проектування і реалізацію соціальних програм збереження соціального здоров’я. З’ясовано, що до здоров’язберігаючих технологій, які використовуються в освітньому середовищі майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності, відносять: медико-гігієнічні, фізкультурно-оздоровчі, екологічно- здоров’язберігаючі, технології забезпечення безпеки життєдіяльності та соціально-здоров’язберігаючі. Зроблено висновок про те, що соціально-здоров’язберігаючі технології майбутніх менеджерів у процесі професійної підготовки за характером дії поділяють на: захисно-профілактичні, компенсаторно-нейтралізуючі, стимулюючі, інформаційно-навчальні, та особистісно-розвиваючі.