Academic literature on the topic 'Професія викладача'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Професія викладача.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Професія викладача"
1
Ганусин, Олена. "ЖИТЄ ДОРОГЕ, КРІМ СВОЄЇ ПЛАТИ ТРЕБА БУЛО ЩЕ ЗАРОБЛЯТИ “З БОКУ”…”: “ДРУГА ПРОФЕСІЯ” ТА ДОДАТКОВИЙ ЗАРОБІТОК УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ В ГАЛИЧИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", no. 34 (December 10, 2021): 168–77. http://dx.doi.org/10.15330/gal.34.168-177.
Full textAbstract:
У статті, на базі матеріалів особового характеру, висвітлено джерела додаткового заробітку та сфери реалізації поза професійною діяльністю українсько-галицької інтелігенції у другій половині ХІХ – на початку ХХ cт. Зазначено, що серед людей розумової праці поширеною практикою було шукати додаткові джерела прибутку, оскільки їхня основна фахова діяльність не завжди могла забезпечити належного рівня життя. Звернено увагу на інші причини, окрім заробітку, які спонукали інтелігентів поєднувати декілька професій: потреба реалізації творчих здібностей чи долучитися до розвитку українських національних організацій та товариств, культурно-просвітнього життя краю.
Адвокати, викладачі, вчителі, священики та інші представники інтелігенції ставали також видавцями, редакторами, літераторами, журналістами, політиками. Як правило, “друга професія” була пов’язана з основною та здобутою освітою. Багато українських інтелігентів займалися науковою діяльністю, ставали авторами перших україномовних підручників. Найпопулярнішою сферою, в якій була задіяно велика кількість інтелігенції була публіцистична діяльність та журналістика, яка стрімко розвивались в даний період та поступово ставала самостійною професію. Популярною була й літературна діяльність, яка в подальшому могла “затіняти” основну працю. Як “другу професію” можна трактувати, участь в представницьких органах – Галицькому сеймі та Державній Раді та політичних партіях, та громадську діяльність, які відбирали значну частину часу та енергії в інтелігентів.
Ключові слова: інтелігенція, Галичина, “друга професія”, додатковий заробіток, громадська та політична діяльність.
2
Ликтей, Людмила. "ПРИНЦИПИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕДЖІВ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, no. 1 (December 31, 2020): 48–59. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.48-59.
Full textAbstract:
В оглядовій статті проаналізовано принципи розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін. На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень акцентовано увагу на важливості означеного поняття «принципи», зокрема на їх зміст, засоби й прийоми застосування в навчально-методичній роботі та освітній діяльності викладачів педагогічних коледжів. Визначено роль і розкрито сутність принципів розвитку методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін, оскільки є впевненість у тому, що вони виконують регулятивну функцію з огляду моделювання та теоретично-практичного застосування. Обґрунтовано необхідність безперервного розвитку методичної компетентності викладачів, зокрема наукової, методичної та методологічної її основ. Зроблено висновки щодо ефективності удосконалення методичної компетентності, яка базується на мотиваційних переконаннях, особистісному усвідомленні значущості обраної професії, бажанні самовдосконалення та самореалізації професійного та методичного досвіду саме через принципи. Висвітлено професійно важливі та першочергові якості викладачів для належного провадження освітнього процесу. Обґрунтовано доцільність здійснення аналізу та візуалізації їх впливу на розвиток методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін педагогічних коледжів. Наголошено, що саме принципи розвитку методичної компетентності зумовлюють систему положень, на основі яких здійснюється викладання навчальних дисциплін гуманітарного спрямування. Зазначено, що розуміння вимог до організації освітнього процесу, відповідність сучасному рівню розвитку науки, послідовність і системність, демократичний стиль викладання забезпечують удосконалення методичної компетентності викладача у педагогічній діяльності.
Ключові слова: методична компетентність, принципи, освітній процес, викладачі гуманітарних дисциплін.
3
Samoilenko, H. V. "Випускники Ніжинської вищої школи – відомі діячі культури." Literature and Culture of Polissya 98, no. 14f (May 18, 2020): 263–77. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-263-277.
Full textAbstract:
Ніжинська вища школа зі своїми складовими навчальними закладами була в Україні унікальним явищем в освітянському середовищі, колектив якого підготував декілька тисяч спеціалістів різних професій. Серед тих, хто прославив свою альма-матер, є і персонажі нашої статті: композитор та музикант, український віолончеліст А. Є. Галенковський, який перші кроки в музиці робив під керівництвом викладача-музиканта Фізико-математичного ліцею Ф. Є. Севрюгіна, відомий професор-музикознавець, фольклорист О. І. Рубець, який, завдяки професору Юридичного ліцею Є. М. Бєлоброву, почав займатися збиранням і вивченням українських народних пісень, атакож випускника цього ж ліцею, відомого співака Ф. Г. Стравинського, що демонстрував свій хист до співів саме у Ніжині у ліцейському церковному хорі та у виступах на місцевій сцені. Незвичайна і доля випускника Юридичного ліцею С. А. Юрковського, який захопився фотографією, що починала в Росії робити лише перші кроки. Він увійшов в історію фотосправи і як видатний винахідник. Кожен із представлених тут діячів культури йшов до своєї нової професії власним шляхом, але завжди відчував її початок саме у Ніжині.
4
Korniyaka, Olga. "РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОЗДІЙСНЕННЯ ВИКЛАДАЧА." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 17, 2021): 142–46. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-142-146.
Full textAbstract:
У статті розкриваються основні особливості розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності викладачів вузів у процесі їх самоздійснення в просторі професії. Встановлено, що вона є основним психологічним інструментом спілкування викладача ВНЗ та багато в чому визначає його професійну самореалізацію. У дослідженні представлені розгалужені позитивні кореляційні зв'язки інструментального критерію комунікативної компетентності викладача вишу зі значними характеристиками професійної самореалізації. У свою чергу зв'язки мотиваційного критерію більш розгалужені та виразні у характеристиках внутрішньої професійної, ніж зовнішньої професійної самореалізації. Когнітивний критерій комунікативної компетентності викладачів має позитивну кореляцію лише з внутрішньою професійною самореалізацією та двома її характеристиками. Найбільш характерним для представників науково-педагогічної сфери є такий тип комунікативної (і мовної) поведінки, як комунікант – "коло".
5
СЕМЕНОГ, О. М., О. А. ПОПОВА, and О. І. КОНДРИЦЬКА. "ТРАНСВЕРСАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ВИМІРАХ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ: ВИКЛАДАЧ І ЗДОБУВАЧ ВИЩОЇ ОСВІТИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 111–20. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.17.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу, узагальнення українських та зарубіжних наукових публікацій аналітичного харак- теру, термінологічного аналізу окреслено деякі аспекти поняття «трансверсальні компетентності», узагальнено міжнародний досвід щодо сутності, складників трансверсальних компетентностей, що становить теоретичне під- ґрунтя партнерської взаємодії викладача і здобувача вищої освіти і значною мірою впливають на успішність про- фесійної діяльності фахівця. Проведений аналіз наукових напрацювань та освітнього досвіду дає підстави припускати, що єдиного під- ходу до визначення поняття «трансверсальні компетентності» натепер не вироблено. У міжнародних документах трансверсальні навички / компетенції визначають як необхідні для ефективної адаптації до різних життєвих кон- текстів, які фахівець зможе застосувати в різних професійних та соціальних середовищах. Дослідники загалом окреслюють поняття «трансверсальні компетентності» як групу компетентностей, що забезпечують перенесення набутих знань, навичок і метакогнітивних здібностей особистості на вирішення ситуацій реального життя та різ- номанітних професійних ситуацій і сприяють самореалізації особистості у житті і професії. Визначаючи групи трансверсальних компетентностей майбутніх фахівців та викладачів вищої школи, керує- мось документами ЮНЕСКО та професійним стандартом «Викладачі закладів вищої освіти», з-поміж яких такі, як володіння навичками критичного мислення, комунікативними навичками, здатністю проявляти емпатію, до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, особистісного і професійного розвитку; креативність; діяти на основі етичних міркувань (мотивів); здатність проявляти толерантність. Практична значущість передбачає можливість використовувати матеріал статті для подальших досліджень в сфері підвищення якості підготовки викладачів вищої школи, модернізації обов’язкових освітніх програм і про- грам підвищення кваліфікації в галузі управління вузами й методики викладання, а також для вдосконалення атестації викладачів вищої школи.
6
Sysko, Nataliia. "Професійний розвиток викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти: андрагогічний аспект." Педагогічний дискурс, no. 25 (November 15, 2018): 28–34. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.25.04.
Full textAbstract:
У статті автором констатовано, що у процесі професійного розвитку та підвищення кваліфікації викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти має враховуватись специфіка навчання дорослої особистості, яка базується на андрагогічних принципах. Зазначено, що професійно-педагогічна компетентність досягається шляхом неперервного професійного розвитку упродовж усієї кар’єри педагога. Виокремлено характеристики професійного розвитку педагогів. Зосереджено увагу на специфіці процесу навчання дорослих. Висвітлено принципи навчання дорослих. Зазначено про необхідність уведення у Класифікатор професій професії та забезпечення підготовки у закладах вищої освіти педагогів для навчання саме «дорослих» учнів, андрагогів. Наголошено, що навчання педагогів буде успішним за умови набуття андрагогічної компетентності особами, залученими до професійного розвитку викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
7
Литвинська, Світлана, and Анастасія Сібрук. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ." Society. Document. Communication, no. 10 (January 9, 2021): 334–59. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-334-359.
Full textAbstract:
У статті узагальнено досвід підготовки фахівців-документознавців у закладах вищої освіти на сучасному етапі, окреслено тенденції розвитку професії документознавця, розглянуто питання впровадження нових стандартів вищої освіти за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та для другого (магістерського) рівня вищої освіти. Закцентовано увагу на тому, що викладач обов’язково має звернути увагу на формування в студентів освітніх компетентностей, які роблять документознавців конкурентоспроможними на сучасному ринку праці.
Проаналізовано основні складові навчального процесу та рекомендовано викладачам посилити мотивацію студентів-документознавців досконало вивчати роботу з інформацією в базах і банках даних, створювати електронні документи. Професія документознавця динамічно та якісно змінюється і потребує подальших наукових досліджень, постійного моніторингу ринку праці та контролю за рівнем підготовки фахівців. Потрібні спеціалісти, що вміють професійно опрацьовувати інформаційні масиви й ресурси. Такі спеціалісти, що вміють не лише використовувати знання, засвоєні під час навчання в університеті, а й ефективно застосовувати у своїй професійній діяльності ще й навички, компетентності.
У сфері інформаційної діяльності документознавець повинен володіти: методами збирання, упорядковування, оброблення, розповсюдження, зберігання інформації; уміннями працювати з текстовими та графічними редакторами; навичками текстового набору; навичками пошуку інформації в інтернеті; умінням створювати вебсайти, бази даних; вміти визначати показник кількості публікацій у друкованих засобах масової інформації, інтернет-виданнях тощо.
Було проаналізовано заявлені на вебсайтах «Work.ua» і «Rabota.ua» вакансії, на які може претендувати документознавець (наприклад: документознавець, фахівець з документообігу, діловод, бібліотекар, архівіст, інформаційний аналітик), окреслено список компетенцій, якими повинен володіти претендент на посаду та уточнено попит вакантних посад на 2020 рік.
8
Полюк, І. С. "Викладач "Онлайн" - новий вид професії." Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка, no. 1 (22) (2008): 187–90.
Find full text
9
Kalynych, Kateryna. "Художній текст як ілюстративне джерело значення парадигми «успіх» у педагогіці: роман Є. Водолазкіна «Брісбен»." Педагогічний дискурс, no. 30 (June 17, 2021): 83–92. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.11.
Full textAbstract:
Виокремлено матрицю найнеобхідніших якостей педагога, які безпосередньо впливають на формування майбутнього їхніх вихованців. На прикладі персоносфери роману Є. Водолазкіна «Брісбен», розглянуто фактори створення іміджу викладача, які (не)ведуть до педагогічного успіху (вчитель-тиран Леся Кирилівна, педагог-романтик Віра Михайлівна, улюблена вчителька сольфеджіо Клавдія Василівна, викладач-панібрат Олена Марківна, непримітний Павло Сєргєєв, моралістка директорка школи, донощиця вчителька суспільствознавства, психологічно стійка Катя, нонконформіст Іван Сергієнко, досвідчений професор Бєсєдін, родичка Ліза). На прикладі доцента Чукіна та його взаємовідносин з колегами-філологами, розглянуто особливості етичних взаємин у науковому середовищі. Висвітлено вплив політичної доктрини (радянського союзу) на формування особистості вчителя та його викладацьку практику. Простежено визрівання індивідуальності та педагогічної майстерності протагоніста твору – Гліба Яновського. Зокрема, підкреслено вплив досвіду стосунків з педагогами на викладацьку практику головного героя. Констатовано відмінність специфіки вузівського та шкільного викладання. Опираючись на соціологічні опитування та роман «Брісбен», виділено найнеобхідніші професійні, індивідуальні особливості та риси зовнішнього вигляду викладача для реалізації успішної взаємодії з учнями та парадигми «успіх» у професійному ключі. Особливу увагу зосереджено на педагогічних якостя,х актуальних для нашого часу.
10
Ткачов, Сергій, Наталія Ткачов, and Артем Ткачев. "Виявлення факторів впливу на навчальну мотивацію студентів-спортсменів." Слобожанський науково-спортивний вісник K, no. 6 (December 30, 2019): 97–100. http://dx.doi.org/10.15391//snsv.2019-6.040.
Full textAbstract:
Мета: виявити фактори впливу на навчальну мотивацію студентів-спортсменів (на прикладі Харківської державної академії фізичної культури). Матеріал і методи. Залучено до дослідження 37 студентів 2-го курсу денної форми навчання. Упродовж листопада- грудня 2018 р. здійснено збір необхідних даних шляхом застосування спостереження, індивідуальних та групових бе- сід, тестування. У січні-лютому 2019 року вивчено одержані дані шляхом застосування аналізу, систематизації, статистичного аналізу, узагальнення. Результати: За наслідками дослідження упродовж 2018-2019 навчального року виявлено фактори впливу на навчаль- ну мотивацію студентів-спортсменів: ставлення професорсько-викладацького складу до студентів, психологічний фон у студентській групі, інтерес до навчальної дисципліни. прагнення студентів до самореалізації. Важливим інтегрованим фактором є імідж викладача, який відображує його прагнення постійно вдосконалюватися, мати активну життєву позицією, бажання працювати зі студентами – прагнути цікаво і доступно викладати, бути дисциплінованим, консультувати, підтримувати, надавати рекомендації щодо навчання, мотивувати студентів до активної навчальної роботи. Висновки: Результати досліджень підтвердили необхідність інтеграції педагогічних та психологічних знань для «культивування» у студентській свідомості розуміння щодо навчання як засобу саморозвитку, позитивного ставлення до майбутньої професії шляхом ствердження цінності знання, устремління до професійних і життєвих досягнень. Ключові слова навчальна мотивація, фактори впливу, провідні мотиви студентів-спортсменів, імідж викладача.
Dissertations / Theses on the topic "Професія викладача"
1
Резнік, Світлана Миколаївна. "Удосконалення педагогічного спілкування у навчальному процесі вищої школи." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/997.
Full text
2
Фомін, Федір Володимирович. "Формування ціннісно-мотиваційних детермінантів професійного росту викладача закладу вищої освіти." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2186.
Full textAbstract:
Фомін Ф. В. Формування ціннісно-мотиваційних детермінантів професійного росту викладача закладу вищої освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник В. В. Овсяннікова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 86 с.UA : Робота викладена на 86 сторінках друкованого тексту, містить 9 таблиць, 9 рисунків. Перелік посилань включає 80 джерел. Об’єкт дослідження: процес професійного росту педагога вищої школи. Актуальність роботи полягає в тому, що незважаючи на великий діапазон досліджень, питання професійного росту педагога вищої школи недостатньо вивчені. У той же час зміни, що охопили всі сфери життя нашого суспільства, висувають високі вимоги до професіоналізму педагога вищої школи. В роботі розглянуто поняття «професійного росту» у психолого-педагогічній літературі, виявлено сутнісні характеристики професійного росту викладача закладу вищої освіти, запропоновано шляхи та засоби професійного росту викладача закладу вищої освіти, досліджено ціннісно-мотиваційні аспекти професійного росту викладача закладу вищої освіти. Наукова новизна полягає в тому, що розроблено програму формування ціннісно-мотиваційних детермінантів професійного росту викладача.
EN : The work is presented on 86 pages of printed text, contains 9 tables, 9 figures. The list of references includes 80 sources. The object of the study: the process of professional growth of a high school teacher. The urgency of the work is that despite the wide range of studies, the issues of professional growth of the teacher of higher education are insufficiently studied. At the same time, the changes that have covered all spheres of life in our society place high demands on the professionalism of the high school teacher. The article deals with the concept of "professional growth" in psychological and pedagogical literature, reveals the essential characteristics of professional growth of a teacher of a higher education institution, suggests ways and means of professional growth of a teacher of a higher education institution, investigates the value-motivational aspects of a teacher's professional growth. The scientific novelty is that the program of formation of value-motivational determinants of teacher's professional growth has been developed.
Reports on the topic "Професія викладача"
1
Дікунова, О. А., and О. О. Лебедюк. Професор Алла Лобанова: шлях у соціологічній науці. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/377.
Full textAbstract:
Покажчик присвячено Аллі Степанівні Лобановій, доктору соціологічних наук, професору, завідувачу кафедри соціології та економіки КДПУ, авторитетному українському вченому в галузі соціології адаптації, соціології праці та управління, соціології політики, соціології освіти та культури, автору теорії соціальної мімікрії. У покажчику репрезентовано праці професора А. С. Лобанової за 1988–2016 рр. Представлено монографії, науково-методичні та навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях. У покажчику подано матеріали про соціологічну, науково-педагогічну і суспільно-громадську діяльність ученої. Покажчик адресовано фахівцям соціологічної галузі, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам.
2
Дікунова, О. А., and О. О. Лебедюк. Професор Алла Лобанова: шлях у соціологічній науці. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/377.
Full textAbstract:
Покажчик присвячено Аллі Степанівні Лобановій, доктору соціологічних наук, професору, завідувачу кафедри соціології та економіки КДПУ, авторитетному українському вченому в галузі соціології адаптації, соціології праці та управління, соціології політики, соціології освіти та культури, автору теорії соціальної мімікрії. У покажчику репрезентовано праці професора А. С. Лобанової за 1988–2016 рр. Представлено монографії, науково-методичні та навчально-методичні посібники, публікації у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій та статті у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях. У покажчику подано матеріали про соціологічну, науково-педагогічну і суспільно-громадську діяльність ученої. Покажчик адресовано фахівцям соціологічної галузі, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам.
3
Шутько, Віктор Васильович, and Валерія Юрієвна Отріщенко. Погляд студента на особистість сучасного вчителя фізичної культури та майбутню професійну діяльність. ХНАДУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1970.
Full textAbstract:
Визначена оцінка ставлення майбутніх фахівців до професії «Вчитель фізичної культури»; - визначена роль викладача фізичного виховання у житті студентів; - вивчалась визначеність студентів у необхідних педагогічних якостях вчителя фізичної культури майбутнього. Визначена негативна оцінка ставлення студентів до проведення сучасних уроків фізичної культури, та часте їх використання не за призначенням. У більшості респондентів персональність вчителя фізичної культури асоціює з немотивованою, недостатньо освіченою, безвідповідальною та неавторитетною особистістю, що являється серйозною проблемою сучасності. В процесі навчання у студентів змінюється бачення своєї майбутньої професії, збільшується зацікавлення в отриманні високої кваліфікації спеціаліста фізичної культури з набуттям необхідних людських те педагогічних якостей.