Journal articles: 'Професійні дисципліни'

1

Криворучко, І. Я. "ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРСЬКИХ КАДРІВ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 196–200. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-29.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена сучасним проблемам вищої військової освіти в Україні. У контексті проблематики виокремлено питання психологічної підготовки фахівців непсихологічних спеціалізацій Державної прикордонної служби України. Проаналізовано зміст психологічної підготовки загалом у вищій освіті, а також у прикордонному відомстві. Метою статті є аналіз дидактичних особливостей викладання психологічних навчальних дисциплін майбутнім офіцерам-прикордонникам. Наведено мету та завдання психологічної підготовки у вищому військовому навчальному закладі прикордонної служби. Для детального аналізу дидактичних особливостей викладання психологічних навчальних дисциплін взято дисципліну «Морально-психологічне забезпечення». Визначено основну специфіку цієї дисципліни на основі аналізу змісту професійної діяльності офіцерів прикордонних підрозділів. Виокремлено основні дидактичні особливості викладання зазначеної вище навчальної дисципліни: доступне викладання (психологія використовує досить складну термінологію, а для майбутніх офіцерів-прикордонників психологічну освіту можна вважати початковою); відсутність систематичної психологічної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників вимагає від науково-педагогічних працівників здійснювати ретельну побудову тематичного плану (послідовну, логічну, раціональну) та добір педагогічних технологій, методик, методів, прийомів та засобів; формування основ критичного аналізу наукових положень; визначення рівня знайомства курсантів- прикордонників із досягненнями поп-психології (популярної психології, що формує хибні явлення про наукову психологію) та спрямування зусиль на заміщення хибних знань та умінь на професійні; виділення вагомої частки аудиторних годин на практичну підготовку (оволодіння навичками проведення психологічних досліджень у прикордонному колективі та обробки їх результатів); дотримання принципу міждисциплінарності (зв’язку навчальної дисципліни з гуманітарними, природничими та військово-професійними дисциплінами); забезпечення чуттєвого наповнення змісту психологічної підготовки (здатність до міркувань про психіку інших людей); дотримання принципу цінності наукових професійних умінь порівняно зі знаннями. Сформульовано висновки за результатами проведеної дослідної роботи (доведено необхідність психологічної підготовки та дидактичні особливості викладання психологічних наук) та перспективи подальших наукових досліджень (присвячених вивченню зарубіжного досвіду та пропозицій щодо удосконалення змісту психологічної підготовки військових фахівців).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Микитенко, Павло Васильович, and Віталій Васильович Лапінський. "ПРОЄКТУВАННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 26–41. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3569.

Full text

Abstract:

На основі аналізу комплексу наукових дисциплін, які вивчаються студентами спеціальності «Медицина», а саме фундаментальних біомедичних і хімічних, клінічних та соціально-гігієнічних дисциплін, здійснено їх класифікацію для побудови змішаного графу з метою встановлення міждисциплінарної інтеграції з медичною інформатикою. Показано, що для того, щоб сформувати в студентів-медиків цілісне уявлення про професійні сфери застосування інформатики та мотивувати їх до отримання нових знань, необхідно посилити міждисциплінарну інтеграцію дисципліни «Медична інформатика». Результати аналізу зв’язків між елементами субграфів свідчать, що оптимальним є той випадок, коли деякий елемент з кожного кластеру «дисципліна» з’єднаний ребрами з деяким елементом кластера «навчальна тема» з урахуванням множини загальних ознак кожної дисципліни, при цьому відповідно реалізуються випереджальні й зворотні зв'язки змісту навчання. За такої побудови послідовностей зв’язків практичних занять з комплексом наукових дисциплін можна отримати позитивний ефект від застосування міждисциплінарного підходу, оскільки відбуватиметься актуалізація навчального матеріалу, яка сприятиме систематизації й узагальненню знань, формуванню цілісного уявлення про професійні сфери застосування інформатики, створенню мотивації до використання комп’ютерних технологій в професійній діяльності медика. Також побудовано «радіальну» модель, яка відображає поточний стан міждисциплінарних зв’язків та встановлено, що інтеграція навчальних тем реалізується вибірково. Розглянуто ключові аспекти, котрі забезпечують максимальну міждисциплінарну інтеграцію такого практичного заняття, як «Аналіз біосигналів. Методи опрацювання біосигналів. Візуалізація медико-біологічних даних. Оброблення та аналіз медичних зображень». Шляхом анкетування студентів-медиків щодо визначення характеру інтеграції навчальних тем з медичної інформатики та мотивації до використання комп’ютерних технологій в майбутній професійній діяльності отримано результати, які підтверджують доцільність міждисциплінарної інтеграції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Дуков, Дмитро. "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ ДО ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ НАВІГАЦІЙНОГО МІСТКА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (April 26, 2021): 121–31. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.634.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі удосконалення морської освіти в Україні. На прикладі підготовки судноводіїв запропоновано низку інноваційних педагогічних технологій. Проведено аналіз наукових праць, автори яких вивчали проблеми використання педагогічних інновацій узагальнено, а також у контексті підготовки судноводіїв: професійні якості майбутніх фахівців, професійно-орієнтовані навчальні дисципліни у підготовці майбутніх судноводіїв, проблеми професійного становлення майбутніх судноводіїв, вплив євроінтеграції на професійну підготовку майбутніх судноводіїв та інші аспекти. Автор висвітлив результати аналізу зарубіжної літератури, зокрема науковців Британії та Норвегії. Доведено актуальність запропонованої проблеми. У частині теоретичного аналізу обґрунтовано доцільність застосування науково-педагогічними працівниками в освітній діяльності різноманітних педагогічних технологій, а також подано тлумачення змісту специфічної термінології професійної діяльності судноводіїв (місток, навігація тощо). Запропоновано перелік інновацій, які дають змогу готувати майбутніх судноводіїв до використання ресурсів навігаційного містка: технології коучінгу, кейс-технології, тренажерні технології, проблемне навчання, тренінг, шедоуінг, проектні технології. Проаналізовано зміст та особливості використання кожної педагогічної технології у професійній підготовці майбутніх судноводіїв. Сформульовано висновок щодо різноманітності інновацій, зокрема технологій, призначення яких полягає в удосконаленні професійної підготовки. Перспективами подальших досліджень є аналіз зарубіжного досвіду підготовки відповідних фахівців, шляхів вирішення нагальних проблем підготовки майбутніх судноводіїв, а також перспективи їх професійної діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

ЧЕРНЕНКО, Галина. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 123–29. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.19.

Full text

Abstract:

У статті розкрито проблему формування професійних компетентностей у майбутніх учителів закладів початкової освіти під час вивчення дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Обґрунтовано актуальність цієї проблеми, що зумовлена реформуванням освіти в Україні, насамперед упровадженням Нової української школи та професійної підготовки сучасного вчителя, що відповідають вимогам сьогодення. Здійснено аналіз науково-педагогічних досліджень у галузі цієї проблематики та визначена мета дослідження, яка полягає у здійсненні аналізу сучасних нормативних документів щодо професійних компетентностей учителів та дослідженні процесу формування компетентностей у майбутніх учителів закладів початкової освіти під час вивчення методичної дисципліни. Здійснено аналіз Професійного стандарту вчителя. Охарактеризовано загальні та професійні компетентності, що передбачені стандартом. Обґрунтовано трудові функції вчителя та відповідні їм професійні компетентності. Наведено мету, завдання, фахові компетентності, програмні результати дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». З метою розуміння вивчення курсу здійснено аналіз Типових освітніх програм Нової української школи, а саме: природничої, історичної, соціальної, громадянської, здоров’язбережувальної освітніх галузей. Проаналізовано змістове наповнення цієї методичної дисципліни. Розкрито процес ознайомлення майбутніх учителів початкових класів з ефективними методами (проблемно-пошукові, дослідницькі, метод проєктів), засобами наочності (натуральні: живі і неживі природничі об’єкти, образотворчі, мультимедійні, інформаційно-технічні), типами уроків (інтегровані уроки, уроки-дослідження, уроки-проєкти). Наведено результати проведеного фокус-групового опитування студентів із метою виявлення у них сформованих професійних компетентностей. У процесі дослідження виявлено такі компетентності, які формуються у майбутніх учителів початкової школи під час вивчення дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ»: предметно-методична, інформаційно-цифрова, компетентність педагогічного партнерства, проєктувальна, інноваційна.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Товстокорий, Олег Миколайович, and Галина Вікторівна Попова. "ВИКОРИСТАННЯ СИМУЛЯЦІЙНИХ ТРЕНАЖЕРІВ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ." Information Technologies and Learning Tools 82, no. 2 (April 25, 2021): 46–62. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v82i2.3605.

Full text

Abstract:

У статті висвітлені аспекти впровадження компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутніх осіб командного складу морських суден. На прикладі викладання дисципліни «Управління судном» у Херсонській державній морській академії (ХДМА) представлені нові напрямки впровадження компетентнісного підходу при вивченні професійних дисциплін, що забезпечують відповідність освітнього процесу підготовки морських фахівців вимогам Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування моряків та несення вахти з Манільськими поправками 2010 р. Запропонована система фахової підготовки майбутніх судноводіїв в академії та Морському коледжі ХДМА, визначені основні професійні компетентності та система їх оцінювання. Підвищення стандартів якості підготовки майбутніх судноводіїв обумовлено стрімким оновленням та ускладненням технічних, комп’ютерних систем в судноплавстві і водночас підсиленням ролі людського фактора в забезпеченні збереження людського життя. Міжнародна морська організація (IMO) висуває певні вимоги до невідкладних змін у викладання професійних дисциплін при підготовці майбутніх морських фахівців щодо забезпечення відповідним сучасним тренажерним устаткуванням з навчально-методичним забезпеченням. У статті розкриті основні питання впровадження симуляційних технологій віртуальної реальності в поєднанні з електронним навчанням у професійну підготовку майбутніх судноводіїв. Симуляційні тренажери віртуальної реальності, що представлені сучасними лабораторіями в ХДМА, надають можливість курсантам отримати навички маневрування судном, дозволяють підвищити реалістичність навчання та надають нові можливості для формування та оцінювання професійних компетентностей майбутніх морських фахівців. У статті аналізуються порівняльні аспекти традиційного навчання та навчання з використанням симуляційних технологій віртуальної реальності і робиться висновок про ефективність упровадження симуляційних технологій в освітній процес. Представлена система електронного навчання на базі LMS Moodle, що допомагає забезпечити інформаційно-технологічну підтримку та супровід професійного навчання майбутніх судноводіїв.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Козіцька, Оксана, and Наталія Поліщук. "Види вправ на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) для студентів психологічних спеціальностей." New pedagogical thought 107, no. 3 (December 7, 2021): 101–6. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-101-106.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто основні положення щодо вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у закладі вищої освіти, проаналізовано зміст навчального предмета «Українська мова (за професійним спрямуванням» і принципи його реалізації у процесі підготовки фахівців психологічних спеціальностей, з’ясовано професійні аспекти та результати навчання студентів-психологів. Виокремлено мету курсу, завдання та методи навчання, основні аспекти викладання ділової української мови у гуманітарних закладах вищої освіти, окреслено перспективи. Проаналізовано види вправ на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням), що формують професійну компетентність магістра психології, сприяють ефективному розвитку та активному застосуванню базових мовленнєвих умінь здобувачів освіти. Обґрунтовано методику вивчення нових термінів і понять у процесі засвоєння студентами фахової термінології, визначено основні аспекти у формуванні та вдосконаленні термінологічної компетентності під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)», проілюстровано методи успішного засвоєння та активного використання професійної лексики, зокрема ефективне поєднання різних вправ. Представлено основні типи завдань, які сприяють кращому засвоєнню фахової лексики. Здійснено аналіз сучасного стану викладання професійної лексики, редагування, коригування, перекладу наукових текстів та основ професійного ділового мовлення. Окреслено проблему використання словників, передусім галузевих, під час опрацювання фахових текстів, що супроводжується виконанням вправ на закріплення фахової термінолексики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Rymyk, Vladislav, and Vasyl Verbovyi. "СУТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 34 (February 5, 2020): 93–103. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.93-103.

Full text

Abstract:

Мета. Розкрити сутність професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх поліцейських тавизначити перспективні підходи щодо її удосконалення. Методи. В роботі використано аналіз наукових джерел і документальних матеріалів. Результати. Проаналізовано дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців про види та шляхи покращення підготовки майбутніх поліцейських. Встановлено, що досягнення високого рівня професійної компетентності майбутніми працівниками Національної поліції, курсантам необхідно пройти різнопланову підготовку, а саме: службову, вогневу, фізичну та психологічну. Окрім цього майбутній поліцейський повинен здобути професійні вміння, навики та якості які готують його до майбутньої професії. При цьому пріоритет надається психофізичним якостям. Адже тривала дія стресогенних чинників, наявність реальної загрози для життя, висока ймовірність загибелі чи поранення висувають високі вимоги не тільки до рівня професійних знань, але й до фізичного протистояння порушникам правопорядк,у шляхом використання прийомів самозахисту та затримання злочинців. Курсантам закладів вищої освіти України під час їх навчання викладаються такі дисципліни як “фізична підготовка” та “спеціальна фізична підготовка”. Дані дисципліни реалізуються протягом всього періоду навчання. Навчальна програма по цим дисциплінам включає в себе такі розділи як: теоретична та методична підготовка, загальна фізична підготовка та тактика самозахисту й особиста безпека. Висновок. Для формування та удосконалення психофізичних властивостей у курсантів викладачі обирають найбільш ефективні та необхідні засоби, методи і форми навчання. При цьому, велика кількість навчального матеріалу залишається не засвоєною, через певні причини, а саме: низький вихідний рівень фізичної підготовленості курсантів (так званий “доступний” рівень). Фізична підготовленість у понад 40% абітурієнтів є низькою і з року в рік погіршується; відсутня належна мотивація покращення своїх фізичних можливостей; тематичний план не охоплює усіх проблемних питань з удосконаленняпсихофізичного стану, оволодіння прийомами боротьби та рукопашного бою; мала кількість навчальних годин, які виділяють на загальну та спеціальну фізичну підготовку. Отже виникає нагальна потреба розробки нових підходів щодо психофізичної підготовки майбутніх поліцейських.Ключові слова: професійно-прикладна фізична підготовка, психофізичні якості, майбутні поліцейські.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

ВАЛЬКО, НАТАЛІЯ. "АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ “ПРИРОДНИЧІ НАУКИ”." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 170–78. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-170-178.

Full text

Abstract:

У роботі представлено аналіз чотирьох освітніх програм підготовки вчителів природничих дисциплін закладів вищої освіти. Введення нової спеціалізації в освітню галузь “014 Середня освіта” потребує вивчення питання про розробку освітніх програм навчання майбутніх вчителів природничих дисциплін і запровадження інтегрованих курсів вивчення біології, фізики та хімії. Нами проведено аналіз характеристик та сучасного стану введення освітніх програм в освітній процес. Також зроблено аналіз нормативної бази, яка регламентує роботу вчителя. У статті розглянуто рамку складових професійної діяльності вчителя з точки зору кваліфікаційних характеристик. Проаналізовані професійні стандарти і кваліфікаційні характеристики дозволили зробити висновок про відповідність освітніх програм нормативним документам і сучасним вимогам до професійної діяльності вчителя. Проведений аналіз чотирьох освітніх програм за розділами. Це дозволило порівняти перелік їх компонент та логічну послідовність курсів, визначити їх спільні й відмінні риси. Було встановлено наявність інтегративної складової кожної програми та їх відповідність формуванню фахових компетентностей майбутніх учителів. Використання технології проблемно-орієнтованого навчання дозволяє сформувати предметні компетентності відповідно до основних предметів: фізика, хімія, біологія, природознавство. Предметні компетентності з природознавства є інтегрованого складовою курсу. В їх основу покладено формування цілісності уявлень про природу, використання природничо-наукової інформації на основі оперування базовими загальними закономірностями природи. Зроблено класифікацію інтегрованих курсів на основі характеру взаємозв'язків між дисциплінами і ступеня їх інтегрованості. Встановлено наявність інтегрованих компонент у переліку освітньо-професійної/наукової програми і їх відповідність класифікації інтегрованості курсів. Також визначено дисципліни впливу на формування інтегрованих компетентностей майбутніх вчителів інтегрованих курсів природничих наук. Ключові слова: STEM-освіта, освітні програми, міжпредметні зв'язки, міждисциплінарність, майбутні вчителі, природничо-математичні науки, інтегрований курс.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Тимченко, Руслана. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН." Society. Document. Communication, no. 8 (February 10, 2020): 284–97. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-284-297.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню професійної підготовки майбутнього документознавця в процесі навчання. Професійна освіта розглядається як найважливіша передумова науково-технічного прогресу, що спрямована на досягнення загального рівня професіоналізму суспільства та служить засобом формування, розвитку та самоствердження особистості. Схарактеризовано основні невирішені проблеми, що стосуються професійної підготовки майбутніх фахівців та сучасний стан системи професійної підготовки фахівців з документознавства в закладах вищої освіти. Здійснено аналіз освітньої програми щодо підготовки документознавців та розглянуто детальний перелік компетентностей майбутнього фахівця в межах спеціальності «Професійна освіта (Документознавство)». З’ясовано, що відповідно до міжнародних підходів та вимог роботодавців, а також для полегшення мобільності студентів, відбулося укрупнення спеціальностей. Здійснений аналіз свідчить, що актуальним питанням сьогодення в Україні є рівень і якість підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності «Професійна освіта (Документознавство)», які б мали не тільки професійні знання, уміння і навички, а й вирізнялися мобільністю та конкурентоспроможністю. Доведено, що професійна підготовка є сукупністю властивостей суб’єкта діяльності, яка визначає його професійний рівень властивостей як суб’єкта діяльності, професійний рівень компетентності і дозволяє йому демонструвати певну соціальну цінність та відповідати потребам і можливостям ринку праці. А також визначає готовність до діяльності, адекватної здібностям та кваліфікації в системі соціопрофесійних відношень, здатність нести особисту соціальну і професійну відповідальність за прийняття рішень..

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Шпак, І. О. "ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ДИСЦИПЛІН ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 50 (2021): 183–92. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.50.17.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано зміст підготовки викладачів дисциплін економічного спрямування до реалізації педагогічних технологій. З’ясовано, що для ефективного використання педагогічних технологій викладачі дисциплін економічного циклу повинні опанувати такими професійно значущими уміннями, як: інтелектуальні; організаторсько-конструктивні; інформаційно-гностичні; методичні; комунікативні. Доведено, що особистісно-професійні якості викладачів суттєво впливають на вибір напрямів здійснення ними професійної діяльності, сприяють забезпеченню творчого характеру вирішення професійних завдань. Найбільш значущими особистісно-професійними якостями щодо ефективного використання викладачами педагогічних технологій уважаються такі: цілепокладання, вміння відповідати за свої дії, активність й ініціативність, професійна креативність, уміння спілкуватися, емоційна стійкість, енергійність, здатність до ризику, до рефлексії. Взагалі, підготовка викладачів дисциплін економічного циклу до використання педагогічних технологій виступає обов’язковою складовою вдосконалення їхнього професіоналізму, котрий спрямовано на підвищення якості професійної діяльності, самореалізацію на особистісному та професійному рівні, поступовий розвиток професійних якостей. Готовність викладачів дисциплін економічного циклу до використання педагогічних технологій визначено в якості стійкого інтегративно особистісного утворення педагога, яке включає як професійні мотиви, цілі, цінності, знання та уміння, так і особистісні якості, котрі сприяють ефективному навчанню здобувачів вищої освіти в галузі економіки. Виходячи з цього, викладачеві дисциплін економічного циклу необхідно знати суть педагогічних технологій, їхні можливості та доцільність використання в освітньому процесі й специфіку їх реалізації у ході викладання економічних дисциплін. Отже, проведене дослідження підтверджує висновки науковців про те, що всі структурні складові готовності викладачів економічних дисциплін до успішного використання педагогічних технологій виступають взаємопов’язаними та взаємозумовленими між собою та однаково важливими для організації професійно-педагогічної діяльності у закладах вищої освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Коркуна, Тетяна Йосипівна. "Концептуальні питання дистанційного навчання в технікумі." Theory and methods of e-learning 1 (November 11, 2013): 127–29. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.143.

Full text

Abstract:

З метою прискорення ефективної реалізації освітніх послуг та необхідності входження в міжнародний освітній простір діяльність освітніх закладів спрямована на поліпшення власної стратегічної позиції, адаптацію до вимог міжнародних стандартів освіти, запровадження новітніх технологій, підвищення професійної підготовки випускників.Запровадження дистанційної форми навчання є особливою формою заочного навчання, при якій дисципліни вивчають за допомогою комп’ютерних і телекомунікаційних засобів, інформаційної мережі Інтернет [1], дистанційного проходження деяких форм підсумкового контролю шляхом тестування та особистого складання в технікумі заліків та іспитів, що передбачені навчальним планом.Система дистанційної освіти має ряд переваг і значно розширює коло потенційних студентів. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання. Одержати освіту дистанційно має можливість молодь, яка не може поєднувати навчання з роботою; проживає у віддалених районах; військовослужбовці; домогосподарки; бізнесмени або студенти, що бажають паралельно одержати другу освіту.Є, напевне, сенс тимчасового переходу на дистанційну систему навчання у форс-мажорних випадках, наприклад, коли в регіоні оголошений карантин, пов’язаний зі складною епідеміологічною обстановкою.Аналіз стану освіти у підготовці фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» з галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» спеціальності 5.03050601 «Прикладна статистика» кваліфікації «технік-аналітик з економічної і соціальної статистики» з предметної галузі діяльності «соціально-економічні явища і процеси на мікро- і макрорівні» дає можливість зробити висновки про доцільність розвитку дистанційної освіти в цьому напрямку. З перспективи розвитку дистанційної форми навчання передбачено виконання галузевих стандартів вищої освіти України за спеціальністю «Прикладна статистика» та освітньо-кваліфікаційної характеристики молодшого спеціаліста (розробниками яких є Самбірський технікум економіки та інформатики, 2009 р.) та дотримання вимог до системи освіти та професійної підготовки за такими напрямками:1. Соціально-особистісні, інструментальні та загальнонаукові компетенції:– компетенції соціально-особистісного характеру;– інструментальні компетенції;– загальнонаукові компетенції;2. Загально- та спеціалізовано-професійні компетенції:– загально-професійні;– спеціалізовано-професійні компетенції.При цьому необхідно забезпечити володіння випускником передбаченими стандартом виробничими функціями: дослідницька; організаційна; управлінська; технологічна; контрольна; прогностична; технічна.За дистанційною формою навчання змінюється структура співвідношення аудиторних годин і годин, відведених для самостійного вивчення. Кількість аудиторних годин (настановчі лекції, консультації) зменшується, натомість збільшується час для самонавчання. Організація навчального процесу передбачає ці зміни і включає такі етапи:1. Самонавчання студентом, запропонованого переліку дисциплін, опрацювання практичного матеріалу, виконання лабораторних робіт та тестів, що передбачено навчальним планом на визначений термін.Студенти отримують доступ до навчальних матеріалів на спеціально створюваному навчальним закладом Інтернет-сайті [2].Інтернет-ресурси для дистанційного навчання містять:– електронні підручники відповідних курсів, яких, на жаль, для технікумів сьогодні дуже і дуже мало;– електронні методичні посібники, що розробляються викладачами технікуму для допомоги у вивченні відповідних дисциплін;– електронні методичні вказівки з розв’язування задач, виконання практичних та курсових робіт з відповідних дисциплін;– форум з розділами відповідних дисциплінах, на яких викладачі додатково розглядають найбільш важкі для засвоєння матеріали та відповідають на питання за цими темами (вказується час, коли на відповідному форумі присутній викладач);– електронні поштові скриньки викладачів, на які можна задавати будь-які питання за відповідними дисциплінами;– форум з розділами по відповідних дисциплінах, на яких студенти мають можливість самостійно обговорювати питання в процесі вивчення дисциплін;– електронні поштові скриньки викладачів для перевірки курсових робіт та первинного тестування з метою підсумкового контролю за вивченням тем;– дистанційний доступ до програмних комплексів, встановлених на комп’ютерах технікуму для проведення лабораторних робіт за відповідними дисциплінами;– електронні ресурси інших навчальних закладів, на яких присутні посібники за окремими темами.2. Аудиторні заняття, які проявляються як контрольна функція навчального закладу і передбачають форми підсумкового контролю у вигляді заліків, іспитів тощо.Переваги якості підготовки спеціаліста в порівнянні з заочною формою навчання забезпечують наступні чинники:– створені навчально-методичні комплекси будуть пристосовані для самостійного вивчення;– індивідуальний темп та спосіб навчання;– розвиток і поглиблення навиків роботи з комп’ютером та мережею Інтернет, програмними комплексами, особливо в галузі статистики;– доступ до навчання можуть отримати люди з функціональними обмеженнями.Таким чином, дистанційна форма навчання у порівнянні з заочною істотно підвищує якість підготовки фахівців.Для організації дистанційного навчання та розміщення Інтернет-ресурсів розробляється Web-сайт на базі СДН Moodle [3].Навчання викладачів методиці дистанційного навчання може здійснюватись в рамках підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечується Українським інститутом інформаційних технологій в освіті (УІІТО) НТУУ «Київський політехнічний інститут» [4].

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

ШУЛЬГА, Наталія. "ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МАГІСТРІВ МЕДИЦИНИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 365–74. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-365-374.

Full text

Abstract:

Зміни, які відбуваються в системі охорони здоров’я, вимагають невідкладного реформування української медичної освіти з метою формування в майбутніх магістрів медицини професійних компетентностей. Сучасне суспільство все більше усвідомлює свою залежність від якості правової освіти, оскільки рівень правової культури впливає на ефективність діяльності людини в соціумі. Особливо важливим є формування правової культури майбутніх магістрів медицини. Рівень сформованості їх правової культури впливає на вибір відповідних правомірних дій і вчинків у повсякденному житті. Сутнісний зміст правової культури майбутніх магістрів у нашому дослідженні розкривають чотири основні компоненти: когнітивний, функціональний, соціальний, особистісний. Розуміння норм і принципів медичного права, досвідченість у процесах регулювання професійної діяльності на основі вимог медичної етики, можливість аналізувати правовий зміст ситуацій професійної взаємодії і розробити стратегію власної поведінки – компетентності майбутніх магістрів медицини розкриває когнітивний компонент. Функціональний компонент виявляється у формуванні практичних умінь встановлювати конструктивні професійні стосунки з пацієнтами, лікарями та іншими суб’єктами лікувального процесу на основі норм і цінностей медичної етики та медичного права. Соціальний компонент професійної етики майбутніх магістрів відображає ставлення до етичних норм професійної діяльності, орієнтацію на милосердя і збереження життя та здоров’я пацієнтів. Особистісний компонент характеризує якості особистості: толерантність, тактовність, відповідальність, доброзичливість, самоаналіз, цілеспрямованість тощо, які утворюють гуманну спрямованість медичної діяльності. У дослідженні проведена оцінка сформованості структурних компонентів правової культури магістрів, наведені приклади використання в освітньому процесі Донецького національного медичного університету професійно-орієнтованих правових задач, дослідницьких анкет, опорних схем на практичних заняттях з дисципліни “Медичне право”. Ключові слова: магістри медицини, правова культура, когнітивний, функціональний, соціальний, особистісний компонент.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Москаленко, Наталія, and Валерій Пічурін. "Теоретико-методологічні основи психофізичної підготовки студентів інженерних спеціальностей у процесі фізичного виховання." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 88–95. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.88-95.

Full text

Abstract:

Анотація. До сьогодні у сфері освіти домінує спрощена думка, відповідно до якої професійні знання є основою професійної підготовки, а інші сторони покликані обслуговувати їх освоєння. У той самий час звичними стають претензії до психофізичної підготовленості фахівця (багато, наприклад, говориться про так званий людський фактор у зв’язку з аварійністю). Проте в загальній підготовці інженера як такій місця для психофізичної підготовки немає. Таким чином, спостерігається розрив між вимогами практики і реаліями підготовки інженера. Мета. Науково обґрунтувати та розробити теоретико-методологічні основи психофізичної підготовки студентів інженерних спеціальностей у процесі фізичного виховання (на прикладі закладів вищої освіти залізничного транспорту) для підвищення рівня їх готовності до професійної діяльності в умовах виробництва. Методи. Вивчення та аналіз літературних джерел, опитування, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи психологічної діагностики, методи математичної статистики. Результати. Теоретично узагальнено й подано авторський підхід до вирішення проблеми професійно орієнтованої психофізичної підготовки студентів інженерних спеціальностей у процесі фізичного виховання. В рамках підходу обґрунтовано й розроблено концепцію психофізичної підготовки студентів закладів вищої освіти залізничного транспорту. Доведено ефективність реалізації у процесі викладання навчальної дисципліни «Фізичне виховання» авторської концепції. Запропоновано нове вирішення проблеми професійно-орієнтованої психофізичної підготовки студентів інженерних спеціальностей у фізичному вихованні. Ключові слова: фізичне виховання, студенти, професійно значущі якості, увага, тривожність, копінг-стратегії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Грицук, Юрій Валерійович, and Віктор Олексійович Моісеєнко. "Характеристика рівня сформованості знань студента при вивченні дисципліни «Інформатика»." New computer technology 5 (November 3, 2013): 28–29. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.62.

Full text

Abstract:

Входження України до світового співтовариства передбачає підготовку фахівців з вищою освітою з високою інформаційною культурою, готових до використання сучасної комп’ютерної техніки та програмного забезпечення у професійній та повсякденній діяльності.Впровадження сучасних комп’ютерних технологій в зміст професійної діяльності фахівців всіх галузей, динаміка змін їх функцій висувають більш високі вимоги до рівня знань сучасних інженерів-будівельників для розв’язання наступних задач: професійні задачі (задачі діяльності, що безпосередньо спрямовані на виконання завдань, які поставлені перед фахівцем як професіоналом); соціально-виробничі задачі (задачі діяльності, що пов’язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі (наприклад, інтерактивне та комунікативне спілкування тощо)); соціально-побутові задачі (задачі діяльності, що виникають у повсякденному житті і пов’язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання фахівцем професійних та соціально-виробничих задач).Для оцінки рівня сформованості знань щодо змісту навчальних елементів запропоновано наступні рівні [1; 2]:ОО – ознайомлювально-орієнтований (особа має орієнтоване уявлення щодо понять, які вивчаються, здатна відтворити формулювання визначень, законів тощо, уміє вирішувати типові завдання шляхом підставлення числових даних);ООз – підрівень знайомств (особа має загальне уявлення про навчальний об’єкт);ООр – підрівень репродукції (особа здатна відтворити та пояснити суттєві ознаки навчального об’єкту);ПА – понятійно-аналітичний (особа має чітке уявлення та поняття щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати смислове виділення, пояснення, аналіз, перенесення раніш засвоєних знань на типові ситуації);ПС – продуктивно-синтетичний (особа має глибоке розуміння щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати синтез, регенерувати нові уявлення, переносити раніш засвоєні знання на нетипові, нестандартні ситуації).Тематичний зміст навчальної дисципліни «Інформатика», що викладається кафедрою вищої і прикладної математики та інформатики Донбаської національної академії будівництва і архітектури, з характеристикою рівня сформованості знань (згідно положень [2]) наведено у таблиці. Змістові модуліРівень сформованості знаньКодНазваНавчальний об’єкт: «Основні принципи роботи с персональними комп’ютерами» І-ОП-1ВступООзНавчальний об’єкт: «Операційні системи» І-ОС-1Операційна система MS DOSООрІ-ОС-2Операційна система WindowsООрНавчальний об’єкт: «Додатки до операційного середовища Windows» І-Д-1Основні відомості про табличний процесор MS Excel.ООзІ-Д-2Арифметичні вирази в табличному процесорі MS Excel.ПАІ-Д-3Логічні вирази в табличному процесорі MS Excel.ПАІ-Д-4Побудова діаграм в табличному процесорі MS Excel. Ділова графіка. Презентації в MS PowerPoint.ООрІ-Д-5Текстовий процесор MS WordПАІ-Д-6Робота з базами даних в MS AccessПАІ-Д-7Методи розв’язання нелінійних рівнянь в табличному процесорі MS Excel.ПСІ-Д-8Методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь та методи обробки даних в табличному процесорі MS Excel.ПСІ-Д-9Методи обчислення визначених інтегралів в табличному процесорі MS Excel.ПСНавчальний об’єкт: «Програмування» І-П-1Основи програмування в MicrosoftExcel.ООз

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Нужна О.А. "ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ТА ЇЇ МІСЦЕ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З ОБЛІКУ І ОПОДАТКУВАННЯ." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 142–46. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-18.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто актуальні питання щодо ролі та значення професійної етики у забезпеченні професійної компетентності при підготовці фахівців з обліку і оподаткування першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Мета дослідження – визначити місце професійної етики у підготовці бакалаврів з обліку і оподаткування у закладах вищої освіти та з’ясувати точку зору на значення етичних аспектів у професійній діяльності не лише кваліфікованих фахівців та науковців, а й майбутніх фахівців з обліку і оподаткування. Проведене опитування студентів-бакалаврів – випускників 2020 року спеціальності 071 Облік і оподаткування Луцького національного технічного університету з метою визначення рівня обізнаності в питаннях професійної етики та розуміння фундаментальних принципів. На основі аналізу їх відповідей на питання анкети виявлено володіння знаннями щодо етики загалом, набутими при вивченні дисциплін загальної підготовки, і розуміння окремих етичних аспектів професійної діяльності, сформованого при вивченні дисциплін професійної підготовки, де розглядались практичні ситуації та їх вирішення з урахуванням дотримання норм професійної етики. З’ясовано, що майбутні фахівці з обліку і оподаткування усвідомлюють важливість етичної поведінки у професійній діяльності. Обґрунтовано, що необхідні системні знання щодо професійної етики та фундаментальних принципів відповідно до Кодексу етики професійного бухгалтера майбутні фахівці з обліку і оподаткування зможуть отримати при вивченні такої дисципліни, як «Професійна етика». Це дасть можливість забезпечити формування необхідних загальних і професійних компетентностей відповідно до стандарту вищої освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Savka, Iryna. "Педагогічні умови реалізації професійної підготовки майбутніх перекладачів на основі інтегративного підходу." Педагогічний дискурс, no. 29 (December 8, 2020): 76–81. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.10.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано педагогічні умови реалізації професійної підготовки майбутніх перекладачів на основі інтегративного підходу. Доведено, що для професійної підготовки майбутніх перекладачів необхідна орієнтація на професійно спрямовану інтеграцію знань і вмінь; забезпечення інтеграції професійної фахової підготовки фахівців з перекладу; реалізація інтегрованого змісту, методів і форм реалізації професійної спрямованості гуманітарних дисциплін для студентів спеціальності «Філолог»). Зазначено, що одним із завдань удосконалення професійної підготовки професійних перекладачів є формування у майбутніх перекладачів професійно-орієнтованої лексичної обізнаності. З’ясовано, що професійні уміння перекладача полягають у гнучкому й успішному виконані професійних обов’язків в нестандартних, незвичайних, різноманітних ситуаціях. Визначено, що однією з основних функцій професійної діяльності перекладача є комунікативна.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Качак, Тетяна, and Лариса Круль. "ЗМІСТОВІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ» СТУДЕНТАМИ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 22 (June 26, 2020): 105–11. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.105-111.

Full text

Abstract:

Під час формування літературної компетентності та педагогічної майстерності вихователя, учителя надзвичайно важливо розвивати професійні якості, навички комунікації, виразного читання. Пошуки ефективних шляхів досягнення цієї мети в сучасних освітніх умовах дистанційного чи змішаного навчання – актуальна проблема, яка потребує розгляду як на рівні науково-теоретичному, так і на рівні аналізу практичного досвіду. У статті проаналізовано змістові та методичні аспекти вивчення дисципліни «Виразне читання» студентами педагогічних спеціальностей з урахуванням викликів і потреб нашого часу; аргументовано актуальність курсу; окреслено пріоритети власного педагогічного досвіду.Інструментарій системно-діяльнісного підходу, типологічного зіставлення забезпечив аналіз тематичних блоків дисципліни та аргументацію її ролі у професійній підготовці педагога. Емпіричні методи дослідження (педагогічне спостереження за процесом, апробація традиційних і нових форм, методів й засобів навчання, анкетування), систематизація й узагальнення результатів практичного досвіду викладання дисципліни прислужилися для визначення особливостей методики викладання цього курсу в умовах очного та дистанційного навчання. Методика викладання цього курсу в умовах очного і дистанційного навчання вирізняється не змістом, а обраними методами і формами роботи, рівнем залучення цифрових інструментів та засобів інформацiйно-комп’ютерних технологій. Цікавими і продуктивними є авторські методи і форми роботи: літературні п’ятихвилинки, творче інтерактивне читання, конкурси відеозаписів виразного читання, підготовка й укладання портфоліо, участь у проектах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Учитель, Інна Борисівна. "Вправи для формування вмінь самостійного проектування педагогічної діяльності у майбутніх педагогів професійного навчання." Theory and methods of e-learning 3 (February 13, 2014): 309–13. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.354.

Full text

Abstract:

Високий рівень професійної компетентності є ознакою педагогічної майстерності педагога. Професійна компетентність педагога характеризується глибокими професійними знаннями, навичками та вміннями, професіоналізмом у галузі психології та педагогіки, досконалою методикою здійснення навчально-виховних заходів [3, 10]. Обов’язковою умовою професійної компетентності сучасного педагога є володіння інформаційно-комп’ютерними технологіями. Тому формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання засобами педагогічної інформатики є важливим завданням дидактики вищої школи.Як показав аналіз наукових джерел, проблема формування професійної компетентності педагогів постійно знаходиться в центрі уваги науковців. Утім, в умовах переходу від знаннєвої до компетентнісної парадигми вищої освіти виникло протиріччя між вимогами до готовності випускників практично вирішувати професійні завдання й змістом підготовки педагогів, який залишається переважно орієнтованим на засвоєння теоретичних знань. То ж, для вирішення проблеми формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання необхідно розв’язати зазначене протиріччя.Мета статті – обґрунтувати значущість розроблених практичних завдань для формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.Формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання потребує створення у ВНЗ умов для формування цінністно-мотиваційного, когнітивного, праксеологічного та суб’єктного компонентів майбутньої професійної діяльності.Праксеологічний компонент як системне психічне утворення педагога визначає практичну готовність фахівця до виконання професійної діяльності, виражену в системі практичних знань, умінь і здатностей. Найвища якість людини як фахівця, виявляється в його професійних уміннях, які є кінцевою метою навчального процесу професійної підготовки й визначаються О. М. Новіковим як структурні психічні утворення, що містять почуттєві, інтелектуальні, вольові, творчі, емоційні якості особистості, завдяки яким забезпечується досягнення поставленої мети діяльності [2, 125].Педагога-майстра характеризує високий рівень педагогічної самоорганізації, який виявляється у здатності до самостійного проектування професійної діяльності. Самоорганізація індивіда стає можливою лише за наявності стратегічних умінь, необхідних для самостійного визначення мети діяльності, етапів її досягнення, оптимального вибору засобів, методів, технологій навчання й творчого їх застосування.Проектна компетентність педагога професійного навчання є складовою його педагогічної компетентності, отже, її формування має бути етапом загального процесу формування педагогічної майстерності майбутнього фахівця. Застосування засобів педагогічної інформатики для розв’язання педагогічних задач ми розглядаємо як операційно-технологічний компонент проектувальної діяльності педагога і поділяємо думку Г. М. Алєксєєвої про ресурсність електронного навчання для успішного формування операційно-технологічного компоненту у підготовці майбутніх педагогів [1, 43].На нашу думку, впровадження в процес підготовки інтегрованих практично орієнтованих дисциплін сприятиме формуванню професійної компетентності майбутнього фахівця. Тому для формування проектувальної компетентності як складової педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання металургійного профілю нами було розроблено навчальну програму й методичне забезпечення дисципліни «Педагогічний практикум».Для підготовки до практичних занять студентам пропонується виконати ряд вправ, деякі з них наведені нижче.Вправа 1. Ознайомтесь із переліком адрес наукової періодики України, розміщених он-лайн:http://library.uipa.kharkov.ua/library/ – архів номерів збірника наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzspp/ – архів номерів збірника «Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ptipo/index.html – архів номерів збірника «Проблеми трудової і професійної підготовки;http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_collection_of_scientific_ labours_arhiv_gnvp/ – архів номерів збірника наукових праць «Гуманізація навчально-виховного процесу»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpbdpu/index.html – архів номерів збірника наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки);http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znppn/index.html – архів номерів збірника наукових праць (педагогічні науки) Херсонського державного університету.Дослідіть їхню професійну спрямованість, структуру, інформаційні ресурси. Підготуйтесь до обговорення на тему «Застосування ресурсів електронних бібліотек для формування педагогічної майстерності викладача».Вправа 2. Створіть електронний каталог «Проблеми інженерно-педагогічної освіти». Створіть файл «Зміст номерів за останній рік» і помістіть його в каталог. Відкрийте архів збірника наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти». Скопіюйте у файл зміст усіх номерів збірника «Проблеми інженерно-педагогічної освіти» за останній рік. Проаналізуйте зміст одного номера збірника. Визначте одну актуальну проблему організації навчання майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ і підготуйтесь до її обговорення.Вправа 3. Створіть електронний каталог «Збірник «Проблеми трудової і професійної підготовки». Створіть файл «Зміст номерів за останній рік» і помістіть його в каталог. Зайдіть в архів збірника наукових праць «Проблеми трудової і професійної підготовки». Скопіюйте у файл зміст усіх номерів збірника «Проблеми трудової і професійної підготовки» за останній рік. Поверніться до архіву номерів, оберіть один збірник і проаналізуйте його зміст. Визначте одну актуальну проблему формування професійної компетентності педагога професійного навчання і підготуйтесь до її обговорення.Вправа 4. З переліку тем оберіть одну, найцікавішу для Вас: «Технології формування внутрішньої навчальної мотивації учнів ПТНЗ», «Використання ресурсів мультимедійних засобів на уроках в ПТНЗ», «Методи організації педагогічної взаємодії у ПТНЗ», «Інноваційний урок у ПТНЗ», «Робота куратора групи у ПТНЗ», «Формування професійно мобільного кваліфікованого робітника», «Робота куратора групи з батьками учнів ПТНЗ», «Психологічна культура педагога у роботі з дітьми-сиротами», «Педагогічна фасилітація як фактор гуманізації освіти», «Педагогічна майстерність педагога професійного навчання».Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, підготуйте інформацію з обраної теми. На її основі розробіть конкретну ситуацію для аналізу.Вправа 5. Створіть каталог «Мультимедійні засоби у викладанні технічних дисциплін». Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, знайдіть публікації, присвячені зазначеній проблемі й помістіть їх у каталог. Підготуйтесь для обговорення проблеми. Здійсніть рефлексію: з якими проблемами Ви стикнулись при виконанні завдання? Які прийоми, на Вашу думку, сприяють оптимізації пошуку і обробки інформації?Вправа 6. Відкрийте створений раніше електронний каталог «Проблеми трудової і професійної підготовки». Створіть в ньому підкаталог «Методики викладання технічних дисциплін». У підкаталозі «Методики» створіть наступні підкаталоги: «Методики викладання у ПТУ і технікумах», «Методики викладання у ВНЗ». Поверніться в каталог «Проблеми трудової і професійної підготовки» і відкрийте файл під назвою «Зміст номерів за останній рік». Прогляньте його, знайдіть в архіві номерів статті, які стосуються проблем методики викладання технічних дисциплін, скопіюйте і розподіліть їх по підкаталогах «Методики викладання у ПТУ і технікумі» й «Методики викладання у ВНЗ». Проаналізуйте по одній статті з кожного каталогу. Підготуйтесь до обговорення.Вправа 7. З наданого переліку тем оберіть найцікавішу для Вас: «Технології формування внутрішньої навчальної мотивації в учнів технікуму», «Використання ресурсів мультимедійних засобів на нетрадиційних уроках у технікумі», «Інноваційний урок у технікумі», «Специфіка роботи куратора групи з формування професійно мобільного кваліфікованого робітника», «Робота куратора групи з батьками учнів ПТНЗ», «Психологічна культура педагога професійного навчання в роботі з дітьми-сиротами», «Стратегії вирішення педагогічних конфліктів», «Педагогічна фасилітація», «Педагогічний тренінг», «Кейс-метод у викладанні технічних дисциплін», «Роль педагогічних працівників в організації соціального партнерства».Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, попередні наробітки з дисципліни, підготуйте інформацію з однієї обраної теми. Підготуйтесь до її обговорення.Вправа 8. Відкрийте створений раніше каталог «Методики викладання в ПТУ і технікумі». В ньому створіть файл «Бібліографія», в якому складіть бібліографічний перелік з 20 номерів, оформлений за вимогами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».За допомогою поштового сервера обміняйтеся з одним із студентів Вашої групи електронним листом-повідомленням і файлом з бібліографією. Перевірте один одного щодо слушності оформлення бібліографічних переліків. Обміняйтесь листом-коментарем, у якому, пам’ятаючи про етику ділового спілкування, повідомте про результати взаємоперевірки.Висновок. Запропоновані вправи з дисципліни «Педагогічний практикум» спрямовані на формування практичних умінь студентів, враховують сучасні вимоги щодо формування професійної компетентності педагога засобами педагогічної інформатики, що свідчить про доцільність їх застосування для формування професійної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в експериментальній перевірці впливу дисципліни «Педагогічний практикум» на формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

КУЗЬМІНА, Марія. "ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ЗАРУБІЖНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД." Humanitas, no. 1 (May 6, 2022): 50–60. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.8.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено сутність понять «компетентний», «професійна компетентність». Зауважено, що фахівець із соціальної роботи повинен поєднувати у собі як професійні компетентності, так і особистісні. Наведено відмінні риси формування професійних (фахових) компетентностей від загальних: відбувається за допомогою лише дисциплін професійного циклу; обов’язкове проходження навчальної та виробничої практики. Встановлено, що у визначеннях щодо поняття професійної компетентності вітчизняні та зарубіжні вчені вказують на її складові. Їх думки щодо складових структури професійної компетентності переважно збігаються. Розглянуто структуру особистісного розвитку соціального працівника. Узагальнення думок вчених дозволило розглянути професійну компетентність соціального працівника у таких аспектах: актуальне, діяльнісне психічне новоутворення особистості; особистісно-професійна характеристика; професійні здібності спеціаліста; результат освіченості спеціаліста. Враховуючи аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури розроблено теоретичну модель формування професійної компетентності соціального працівника, що складається з наступних компонентів: цільового, мотиваційного, функціонального, змістовного, діяльнісного та результативно-корекційного. Синтезувавши результати дослідження, встановлено недоліки підготовки майбутніх соціальних працівників у контексті досліджуваної проблеми (проблема проектування освітнього маршруту з урахуванням пропозицій роботодавців та самих студентів; проблема професійної підготовки викладачів до організації освітнього процесу в рамках компетентнісного підходу; проблема переважання частки теоретичних знань над практичними вміннями; проблема організації змістовної практики студентів у різних установах соціальної сфери; недостатнього рівня сформованості соціально-проектних компетентностей).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Соколовська, Олександра, and Ірина Січко. "Застосування інноваційних технологій у професійній підготовці майбутніх педагогів дошкільної та початкової освіти для роботи в умовах Нової української школи." New pedagogical thought 105, no. 1 (May 17, 2021): 49–53. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-49-53.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто актуальні проблеми професійної підготовки майбутніх педагогів дошкільної і початкової освіти, зокрема їхню готовність до змін в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа». Особливу увагу закцентовано на важливості професійного розвитку майбутнього педагога та його готовності до роботи в умовах Нової української школи. Схарактеризовано провідну роль дисциплін психолого-педагогічного циклу, окремих методик, умови ефективної професійної підготовки майбутніх педагогів. Проаналізовано наукові праці відомих українських дослідників стосовно понять «технології», «інноваційні технології». У ході наукового пошуку встановлено, що одним із найефективніших шляхів професійної підготовки майбутніх педагогів є використання інтерактивних форм і методів навчання, а також упровадження дистанційних технологій навчання, що неабияк підвищують якість підготовки в закладі вищої освіти. Доведено доцільність використання інноваційних технологій у практиці дошкільної та початкової освіти. Інноваційні технології розглянуто не тільки як технології навчання загалом, а й передусім як технології формування професійно успішного майбутнього педагога в умовах модернізації освітньої системи, що сприяє саморозвитку і самовдосконаленню особистості. Професійна успішність майбутніх педагогів представлена як процес і результат діяльності, що характеризується спрямованістю на професійний саморозвиток і професійні досягнення. Доведено, що інноваційні технології впливають на формування професійних якостей, розвиток мислення майбутнього педагога як успішної особистості, здатною конкурувати на ринку праці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

КАРИЧКОВСЬКА, С. П., and І. І. ЧУЧМІЙ. "ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ІНОЗЕМНИХ МОВ В АГРАРНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 91–99. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.14.

Full text

Abstract:

Стаття розкриває актуальність проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців для аграрного сектору України в закладах вищої освіти. Дослідження акцентує на спілкуванні як необхідному засобі формування однієї з професійних компетентностей. Викладається специфіка навчального процесу, яка неможлива без повного опанування мовних компетентностей, адже професійна комунікація – складний багатогранний процес, зумовлений багатьма факторами, що має складну структуру. У роботі розглянуто освітньо-професійні й освітньо-наукові програми підготовки майбутніх фахівців освітніх рівнів «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр» і «доктор філософії» в розрізі 6 факультетів і 19 спеціальностей в Уманському національному університеті садівництва. Було проаналізовано навчальне навантаження на вивчення дисциплін «Українська мова», «Ділова українська мова», «Іноземна мова», «Ділова іноземна мова», «Ділова українська й іноземна мова», «Основи наукових комунікацій іноземними мовами» й визначено питому вагу обсягу кожної з досліджених дисциплін до загального обсягу відповідних освітніх програм, розраховано співвідношення навантажень на вивчення української та іноземних мов, з’ясовано види підсумкових контролів зазначених освітніх компонентів. Установлено, що проаналізовані освітньо-професійні й освітньо-наукові програми зорієнтовані на здобуття студентами професійних знань, умінь, навичок та інших компетентностей для успішного здійснення ними майбутньої професійної діяльності. Розглянуто, що вивченню мови приділяється значна увага, про що свідчить її висока питома частка у структурі загального навантаження. Крім того, за деякими освітньо-професійними програмами вивчення мови диверсифікується за різними навчальними дисциплінами. Зазначені освітні компоненти дають можливість значною мірою розширити перелік як програмних результатів навчання, так і загальні й професійні компетенції майбутніх фахівців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

ФЕДОРЕНКО, Олена, and Костянтин РАДЧЕНКО. "ФОРМУВАННЯ ДОСВІДУ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВІЙСЬКОВИХ ЮРИСТІВ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 213–26. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.523.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі формування професійної компетентності у майбутніх юристів військових підрозділів. У статті конкретизовано сутність феномену «професійна компетентність майбутніх військових юристів» і визначено його як цілісне, складне особистісне утворення, інтегративну якість особистості, яка поєднує володіння майбутнім фахівцем системою знань, умінь та навичок військово-юридичного спрямування, сформованість професійно важливих якостей особистості юриста, що забезпечують ефективне виконання професійних функцій з метою дотримання й захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави в умовах мирного та воєнного часу. У структурі феномену виокремлено загально професійну, особистісну, комунікативну, фахову та військово-спеціальну складові даного феномену, надано їх характеристику. Визначено змістові компоненти професійної компетентності майбутнього військового юриста: знанієво-термінологічний (охоплює загально професійну складову компетентності); професійно-особистісний (поєднує особистісну, комунікативну складові, а також мотивацію до професійної діяльності); професійно-операційний (включає фахові та військово-спеціальні складові компетентності). У статті представлено алгоритм проведення різних типів занять, спрямований на відпрацювання практичних дій, умінь, навичок при вивченні дисциплін циклу професійної підготовки: сприйняття студентом нової інформації (зразків дій, прийомів); усвідомлення й фіксація нової інформації; ознайомлення зі сферою (ситуаціями) її застосування та прикладами використання; оволодіння практичними діями, прийомами самостійного застосування знань; самостійне застосування дій у різних ситуаціях (набуття досвіду практичної діяльності). Розкрито дидактичні можливості супроводження виробничої (юридичної) практики та військового стажування студентів задля набуття майбутніми військовими юристами досвіду практичної діяльності під час їх проходження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Вербицька, Христина. "Професійно орієнтований підхід у розвитку професійної креативності студентів у процесі навчання англійської мови." New pedagogical thought 102, no. 2 (September 4, 2020): 88–91. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-88-91.

Full text

Abstract:

У статті досліджено проблему розвитку професійної креативності студентів нефілологічних спеціальностей у процесі навчання англійської мови. Визначено, що професійно орієнтоване навчання за умови інтеграції зі спеціальними дисциплінами, використання методів навчання, що спрямовані на вирішення професійних завдань, імітацію професійної діяльності та продукування креативних ідей, допоможуть розвивати професійну креативність студентів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

СІЛКОВА, О. В., and Н. В. ЛОБАЧ. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ У МЕДИЦИНІ, БІОЛОГІЇ»." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 171–76. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.25.

Full text

Abstract:

Метою цієї статті є розкриття ролі та значення вивчення теми «Математичне моделювання у медицині, біології» для формування професійних знань, умінь майбутнього лікаря. Для досягнення поставленої мети були використані методи обґрунтування, узагальнення, систематизації теоретичного та практичного матеріалу. У статті розглянута проблема формування професійної компетентності майбутнього лікаря за допомогою навчання математичного моделювання під час вивчення дисципліни «Медична інформатика». На основі аналізу науково-дослідницької літератури визначено основні підходи до трактування поняття «професійна спрямованість навчання математики». Виділені цілі професійно спрямованого викладання математики, зокрема під час вивчення теми «Математичне моделювання» у медичному закладі вищої освіти. Розроблене і сформульоване визначення професійно спрямованого завдання математичного моделювання для студентів медичних навчальних закладів, її реалізація за допомогою виявлення та актуалізації міжпредметних зв’язків математики з дисциплінами професійного циклу. Описано функції таких завдань. У статті також наведені приклади професійно спрямованих навчальних завдань математичного моделювання, що відображають міжпредметні зв’язки з дисциплінами професійного і природничо-наукового циклів. Крім того, відзначено важливу роль методу математичного моделювання у вивченні медико-біологічних явищ і процесів засобами математики; розібрано вирішення задачі медичного змісту, що ілюструє зазначений метод. Висновки. З’ясовано, що вивчення та використання математичного моделювання надає здобувачам медичної освіти можливості для виявлення і вивчення проблемної ситуації з їхньої професійної діяльності, створення можливостей для формування критичних знань, їх застосування на практиці, використання відповідного програмного забезпечення, інтерпретації отриманих результатів. Вивчення математичного моделювання на практичних заняттях із медичної інформатики позитивно впливає на формування професійної компетентності у здобувачів медичної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Васильєва, Оксана, and Алла Соколова. "Специфіка викладання диригентсько-хорових дисциплін у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва." Professional Art Education 2, no. 1 (April 15, 2021): 45–51. http://dx.doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.06.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає у виявленні специфіки викладання диригентсько-хорових дисциплін в процесі фахової підготовці майбутніх вчителів музичного мистецтва з огляду на основні напрями вокально-хорової роботи вчителя музичного мистецтва: хоровий спів як вид колективної музичної діяльності на уроках музики та керування шкільними хорами, вокальними ансамблями у позаурочний час.Методологія. Методологічну основу дослідження становлять системно-діяльнісний, культурологічний, праксеологічний, аксіологічний підходи та філософський, термінологічний, когнітивний принципи. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, порівняння, класифікація), емпіричні, прогностичні методи дослідження.Наукова новизна. У дослідженні схарактеризовано особливості викладання таких основних дисципліни диригентсько-хорового циклу, як: «Хорове диригування», «Хорове аранжування», «Хорознавство», «Хоровий клас» та «Практикум роботи з хором». Розкрито мету предмету «Хорове диригування», яка полягає у наданні майбутньому вчителеві музичного мистецтва як керівнику дитячого шкільного хору базової диригентської підготовки. Окреслено основні завдання дисципліни: оволодіння диригентсько-хоровими знаннями, розвиток професійних здібностей, формування умінь вчителя-хормейстера.У результаті дослідження розкрито специфіку змісту курсу «Хорове аранжування», який слід зосередити на оволодінні навичками створення партитур для дитячих хорів різних вікових категорій: починаючих дитячих хорових колективів, розвинутих хорових дитячих колективів, хорів старшокласників (однорідних, неповних мішаних). Оцінено роль курсу «Хоровий клас», в процесі якого студенти на основі отриманих знань з музично-теоретичних і вокально-хорових дисциплін удосконалюють професійні навички, необхідні для майбутньої практичної вчителя музичного мистецтва. Доведена необхідність введення у структуру підготовки вчителя музичного мистецтва курсу «Практикум роботи з хором», де здобувачі на практиці засвоюють вміння роботи із шкільним хором. Встановлено роль керівника хорового класу та викладача з хорового диригування у підготовці до ефективної роботи з хором. Розглянуто коло тем з «Хорознавства», які мають охоплювати історичні аспекти вітчизняної та зарубіжної теорії і практики вокально-хорової роботи з дітьми, висвітлювати основні напрями дитячого хорового виконавства і творчості, знайомити з особливостями розвитку голосового апарату дітей різного віку, надавати знання з охорони дитячого голосу, виявляти специфіку вокально-хорової роботи з дитячими хоровими колективами.Висновки. У ході дослідження встановлено, що методика викладання диригентсько хорових дисциплін має специфічні особливості і обумовлена змістом практичної діяльності педагога-музиканта у загальноосвітніх закладах середньої освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Domin, Olexander. "ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ІЗ АГРОІНЖЕНЕРІЇ." Professional Pedagogics 1, no. 20 (August 11, 2020): 35–40. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.35-40.

Full text

Abstract:

Актуальність: необхідність адаптації педагогічних умов до компетентнісної орієнтації при проведенні контролю якості професійної підготовки бакалаврів із агроінженерії, зважаючи на те, що для переважної більшості спеціальностей основними критеріями якості підготовки випускників стали професійні компетентності, сформульовані у відповідних стандартах освіти. Мета: дослідження особливостей дотримання педагогічних умов в процесі компетентнісно-орієнтованого контролю якості професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальності «Агроінженерія». Методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення; моделювання); емпіричні (праксиметричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду, стандартів освіти, навчальних планів, робочих програм професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальності «Агроінженерія» та результатів їхньої діяльності); опитувально-діагностичні (тестування, бесіда, дискусія). Результати: проведено аналіз динаміки зміни критеріїв контролю якості професійної агроінженерної підготовки, за результатами якого було визначено, що досить тривалий час як у вітчизняній вищій освіті взагалі, так і при професійній підготовці інженерних кадрів аграрного профілю зокрема, якість цієї підготовки визначалася повнотою сформованості у випускників знань, умінь і навичок відповідно до кваліфікаційних характеристик за майбутнім фахом в межах окремих дисциплін. Зважаючи на недостатню вивченість компетентнісної орієнтації фахової підготовки проведено дослідження особливостей дотримання педагогічних умов контролю якості формування професійних компетентностей як основних критеріїв досконалості фахівців на прикладі бакалаврів спеціальності «Агроінженерія» як базової інженерної підготовки для вітчизняного сільського господарства. Висновки: теоретично доведено, що введення компетентнісно-орієнтованих критеріїв при здійсненні контролю якості професійної підготовки бакалаврів із агроінженерії, вносить у процес дотримання педагогічних умов свою специфіку яка вимагає проведення наступних додаткових заходів: 1) діагностика у студентів стану початкової професійної підготовки перед вивченням профілюючих дисциплін; 2) поділ професійних знань і умінь по кожній дисципліні на блоки, що входять до змісту конкретної компетентності; 3) систематичність проведення контролю формування цих блоків; 4) об’єднання всіх блоків знань і умінь різних дисциплін в рамках відповідних компетентностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

ФІЛІППОВА, Лариса. "ВПЛИВ НАВЧАННЯ ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАВИЧОК У МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 14, 2022): 222–26. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.35.

Full text

Abstract:

У статті розглядається вплив вивчення трьох хімічних дисциплін, які починають студенти медичних факультетів вивчати на перших двох курсах, на формування професійних навичок лікарів. Хімічні дисципліни мають особливе значення для формування майбутнього фахівця з одного боку, вони є базою для формування і розвитку особистості студентів, а з іншого є науковим фундаментом набуття професійно значущих знань, а також базисом для вивчення фахових дисциплін. Розглядаються навчальні програми з хімічних дисциплін на засадах компетентнісного підходу. Результати навчання хімічних дисциплін сформульовані в термінах компетентностей: інтегральної, загальної та спеціальної. Інтегральна компетентність визначається здатністю розв’язувати типові та складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності. Це також набуття знань, умінь, навичок, які напрацьовуються у процесі вивчення кожної конкретної хімічної навчальної дисципліни. До загальних компетентностей відносять такі, що мають загальний характер і можуть бути сформовані в процесі вивчення кожної з навчальних дисциплін та застосовані в інших сферах для вирішення ситуаційних завдань. Наведено вплив вивчення хімічних дисциплін на виникнення та сформованість фахових компетентностей з кожної окремої хімічної дисципліни. Не менш важливим у формуванні змісту хімічних дисциплін, окрім структурування навчального матеріалу на основі інтеграції знань, є локальне модульне структурування інформаційних блоків навчальної дисципліни на засадах компетентнісного підходу. Усі складові компетентності, що формуються засобами хімічних дисциплін, розглядаються як елементи цілісної системи, де системотвірним чинником є їх орієнтованість на майбутній фах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Томашевська, М. O. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, no. 5 (November 29, 2019): 195–203. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-195-203.

Full text

Abstract:

У статті виокремлено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до професійної взаємодії засобами інтерактивних технологій навчання у закладах вищої освіти. Автором доведено, що до умов реалізації зазначеного феномена належать: мотивація майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до інтерактивної взаємодії в освітньому процесі, створення ситуації успіху; створення професійно-інтерактивного середовища на основі впровадження спецкурсу «Професійна взаємодія в освітньому процесі закладу вищої освіти» та збагачення навчального змісту педагогічних дисциплін щодо змісту, сутності та структури професійної взаємодії; організація рефлексивної діяльності студентів для самоаналізу готовності до професійної взаємодії. Проаналізовано і узагальнено основні підходи до висвітлення поняття «педагогічні умови» в психолого-педагогічній та методичній літературі. Визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування готовності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до професійної взаємодії. Доведено, що педагогічні умови підвищення ефективності підготовки майбутніх викладачів педагогічних дисциплін до професійної взаємодії засобами інтерактивних технологій навчання – це фактори, які пов’язані з професійною підготовкою майбутніх викладачів та спрямовані на формування у них готовності до здійснення професійної взаємодії в освітньому процесі. Автором надано детальний опис кожної умови та шляхи їхньої реалізації. Ключові слова: підготовка майбутніх викладачів педагогічних дисциплін; педагогічні умови; засоби інтерактивних технологій; професійна взаємодія; готовність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Висотська, Людмила. "СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 15 (May 14, 2018): 116–23. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.116-123.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено результати дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня «Створення інформаційно-освітнього середовища у професійно-технічному навчальному закладі торгівлі та технологій харчування», що проводився на базі ДНЗ «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування».Визначено суть поняття «інформаційно-освітнє середовище» (далі – ІОС) в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, описано його модель, визначено організаційно-педагогічні умови застосування. У структурі відкритого інформаційно-освітнього середовища представлено: контент-бібліотеку, базу навчально-методичних матеріалів, довідково-пошукову систему, електронні освітні ресурси загальноосвітніх та спеціальних дисциплін, депозитарій, електронні енциклопедії та довідники, репозиторій, конструктор особистого ІОС викладача, систему дистанційного навчання, електронні освітні ресурси соціально-економічного напряму, електронні освітні ресурси управління, інші модулі, введення яких науково, методично й дидактично обґрунтовано.Єдине ІОС представлено як таке, що поєднує широкий вибір навчального програмного забезпечення, мережних технологій (електронна пошта, форуми, програмне забезпечення колективного використання, чати, відеоконференції, аудіо- та відеозаписи) й широке коло навчальних інструментів, що базуються на використанні веб-технологій. Охарактеризовано особливості підготовки педагогічних працівників училища до створення електронних засобів навчання. Показано результати здійсненої в ході проведення експерименту адаптації ІОС до особливостей організації навчально-виховного процесу в освітньому закладі сфери торгівлі та ресторанного господарства.Доведено, що використання можливостей ІОС істотно впливає на професійне зростання педагогів, підвищує результати навчальних досягнень учнів, сприяє зростанню якості освітнього процесу в цілому, надає учневі можливість включитися в активну професійну діяльність, бути здатним діяти у різних професійних ситуаціях і заявляти про себе як про компетентну особистість зі сформованою професійною, духовно-моральною і життєвою позицією.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Савич, А. О., Л. В. Слободянюк, and С. М. Марчишин. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ «НУТРИЦІОЛОГІЯ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 2 (August 5, 2021): 59–63. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12014.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено шляхи вирішення основних проблем, з якими стикаються викладачі при підготовці фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я» під час викладання вибіркової дисципліни «Нутриціологія». Проаналізовано основні проблеми, які можуть впливати на результативність навчання студентів фармацевтичного факультету денної форми навчання зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація». Дослідження базується на вивченні матеріалів, отриманих із відкритих джерел інформації та власного досвіду авторів. У статті наведені сучасні технології викладання та тестування студентів з дисципліни «Нутриціологія», впроваджені на кафедрі фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Метою викладання дисципліни «Нутриціологія» є формування системи знань і вмінь, які однозначно дадуть можливість майбутньому фахівцю фармацевтичної галузі повноцінно та якісно виконувати свої професійні обов’язки у сфері лікувальної нутриціології, й допоможе набути знання з виробництва, класифікації та сфери застосування дієтичних добавок і харчових продуктів функціонального та спеціального призначення. Запропонований метод дозволяє викладачеві успішніше будувати освітній процес, що, в кінцевому підсумку, позитивно позначається на загальному засвоєнні курсу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Соловей, О. М., М. Ю. Пожидаєв, Д. В. Дищенко, К. Г. Вознюк, С. П. Петренко, and Д. О. Анісімов. "ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА КУРСАНТІВ ЯК ФАКТОР, ЩО ВПЛИВАЄ НА РІВЕНЬ СКЛАДНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 71–79. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-10.

Full text

Abstract:

Нині основною складовою частиною професійної діяльності працівників правоохоронних органів є високий рівень компетентності і рівень спеціальної фізичної підготовленості. Незважаючи на це, рівень теоретичної підготовки курсантів і здобувачів вищої освіти та їхні теоретичні знання не завжди відповідають вимогам, які сприяють підвищенню мотивації до занять зі спеціальної фізичної підготовки і вдосконаленню їх рівня. Тому проблемою нашого дослідження є визначити рівень теоретичної підготовки курсантів та її вплив на розвиток складників спеціальної фізичної підготовки протягом навчального процесу. Мета – визначити вплив теоретичної підготовки курсантів на їх рівень складників спеціальної фізичної підготовленості під час навчального процесу. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та нормативних документів, анкетування, педагогічне спостереження, методи тестування спеціальної фізичної підготовленості, послідовний педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Стимулюючими факторами успішного навчання в університеті є оволодіння професією (72,6 %), набуття знань (70,3 %), наявність бажання навчатися (93,4 %). Отримують задоволення від дисципліни «Спеціальна фізична підготовка» 28,3 %, мають бажання займатися додатково фізичними вправами 58,1 %. Із форми заняття обрали лекції в поєднанні з практичними заняттями 89,2 %, лекції в поєднанні із самостійною роботою – 60,3 %, лекції в поєднанні із семінарськими заняттями і консультаціями –61,8 %. 55,0 % задоволені змістом лекцій і практичних занять, 31,6 % достатньо зрозумілі поняття і терміни під час лекцій, 13,3 % відчували інтерес до проблем, що розглядалися під час лекції. 19,1 % вважають рівень власної підготовленості високим, 41,6 % – середнім і 34,4 % – нижчим за середній. Достовірно (р<0,05) покращились показники швидкісно-силових здібностей (на 3,1%), спритності (на 3,2 %), сили (на 25,4 %) та витривалості (на 3,6 %). Професійні мотивації першокурсників («оволодіння професією», «отримання диплома», «набуття знань») прямо пов’язані з формуванням професійних вмінь та навичок та набуттям теоретичних знань із дисципліни «Спеціальна фізична підготовка». Набуті теоретичні знання відіграють важливу роль у підвищенні рівня спеціальної фізичної підготовленості курсантів і здобувачів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

АЛЄКСЄЄВА, Ганна, Оксана ЖУКОВА, Олена ФОНАРЮК, and ЯРОСЛАВА ШВЕДОВА. "ТЕХНОЛОГІЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 190–200. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-190-200.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблема використання відеоматеріалів у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів, зокрема візуалізацію дидактичних матеріалів у професійній підготовці майбутніх фахівців з комп’ютерних технологій. Доведено, що необхідна зміна парадигми викладання дисциплін комп'ютерного профілю в контексті візуалізації дидактичних матеріалів як основи абстрагування матеріалу. Встановлено, що навчання дисциплінам комп'ютерного профілю здійснюється в умовах дуже мінливої предметної області та великої кількості різноманітних методів й інструментальних засобів. Однім з головних принципів навчання студентів стає високий рівень абстрагування навчального матеріалу. Розглянуто класичні методики навчання дисципліни “Системи керування контентом“, які передбачають лекційно-практичну форму навчання з переважно текстовими дидактичними матеріалами, що мають низький рівень абстрагування порівняно з використанням відеоматеріалів. Показано, що завдяки технічним перевагам застосування відеоматеріалів (швидкість, маневреність, оперативність, можливість перегляду і прослуховування фрагментів і інші мультимедійні функції; дидактичними ‒ інтерактивність занять (створення ефекту присутності, відчуття автентичності, реальності подій, інтерес, бажання дізнатися і побачити більше)) здійснюється підвищення якості й ефективності освітнього процесу. Визначено дидактичні основи застосування відеоматеріалів при навчанні студентів системам керування контентом, розроблено та впроваджено в професійну підготовку майбутніх інженерів-педагогів БДПУ відеоматеріали для використання систем керування контентом на прикладі майбутніх інженерів-педагогів факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти Бердянського державного педагогічного університету. Встановлено, що використання навчальних відеоматеріалів має значний потенціал і сприяє підвищенню ефективності навчання та гарантує якісну професійну підготовку студентів. Ключові слова: вища освіта, професійна підготовка, майбутні інженери-педагоги, інформаційні технології, системи керування контентом, відеоматеріали.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Zarivna, N. O., O. B. Polyak, L. S. Logoyda, L. S. Logoyda, N. V. Horlachuk, and B. O. Palasiuk. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ФІЗИЧНИХ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ВІТЧИЗНЯНИМ СТУДЕНТАМ." Медична освіта, no. 1 (May 3, 2019): 71–73. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10085.

Full text

Abstract:

Мета роботи – вивчення методичних аспектів викладання дисципліни “Фізичні методи аналізу” для студентів 1 курсу фармацевтичного факультету ТДМУ імені І. Я. Горбачевського (денної форми навчання). Основна частина. Навчальна дисципліна “Фізичні методи аналізу” забезпечить студентів знаннями і вміннями щодо якісного та кількісного аналізу речовин, які в майбутньому дозволять компетентно виконувати свої професійні обов’язки у сфері контролю якості як субстанцій лікарських речовин (ЛР), так і готових лікарських засобів (ГЛЗ). Також студенти вивчають теоретичні основи вищевказаних методів та їх застосування у фармацевтичній галузі. На практичних заняттях вони знайомляться з Державною Фармакопеєю України [1] – конституцією лікарських засобів, у якій наведені монографії на конкретні субстанції ЛР, на ГЛЗ та описані відповідні методи аналізу, в результаті проведення яких оцінюють якість відповідного АФІ (активного фармацевтичного інгредієнта) тощо. При проведенні випробування “Тотожність” і “Кількісне визначення” субстанцій ЛР студенти визначають їх якісний склад та кількісний вміст, застосовують при цьому підхожі фармакопейні методи. Детальне і ґрунтовне вивчення теоретичних основ фізичних методів аналізу дає можливість більш повно засвоїти матеріал, що вивчається, а також реалізувати науково-творчий потенціал студентів, який збагачує їх знаннями і практичними навичками, що безпосередньо будуть використані у майбутній фармацевтичній практиці. Висновки. Таким чином, для підготовки майбутніх магістрів фармації важливе місце займає вивчення фізичних методів аналізу. Інтегруючи закони і методи багатьох наук, ця дисципліна стоїть на сторожі якості лікарських засобів, а значить, і здоров’я людини. Аналіз і введення у педагогічну діяльність сучасних положень, інноваційних прийомів та методів дозволить студентам систематизувати отримані знання та вміння їх використання у професійній діяльності, а також забезпечить їх конкурентоспроможність на міжнародному ринку праці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Kovalenko, N. P., N. O. Bobrova, O. V. Hancho, and S. V. Zachepylo. "МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТІВ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ." Медична освіта, no. 3 (October 15, 2020): 43–48. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11440.

Full text

Abstract:

Мотивація навчальної діяльності студентів стає в умовах сучасних перетворень в українській освіті однією з пріоритетних проблем. Актуальність теми дослідження обумовлена завданням подальшого підвищення якості навчання студентів в умовах сучасного суспільства, постійним оновленням змісту навчання, постановкою завдань формування у студентів потреби самостійного отримання знань і розвитку активної життєвої позиції. Метою роботи було вивчення мотиваційної сфери студентів 2 та 3 курсів медичного факультету Української медичної стоматологічної академії з позиції формування основоположних мотивів для успішного професійного розвитку. Ефективність навчального процесу безпосередньо пов’язана з мотивацією і стимулом оволодіння майбутньою професією. Основним фактором, що впливає на мотивацію до навчання студентів, є оволодіння знаннями, уміннями та навичками, які в подальшому сформують фундамент професійної діяльності. Підвищенню мотивації навчальної діяльності сприяють: спосіб засвоєння навчального матеріалу, його зміст, методи навчання; використання на кожному з етапів заняття проблемних мотивацій та завдань; застосування інтерактивних технологій. Проведений нами аналіз показав, що серед студентів 2 та 3 курсів медичного факультету Української медичної стоматологічної академії переважають професійні мотиви навчання. Студенти з більш високим середнім балом не виділяють профіль дисципліни як внутрішній мотив до навчання, зі зниженням середнього бала даний мотив починає переважати серед студентів-медиків. Таким чином, навчання ефективніше діє, коли воно мотивоване, коли діяльність студентів збігається за спрямованістю та внутрішніми мотивами. В результаті успішною стає і професійна підготовка випускника вишу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Герганов, Леонід, and Анатолій Ярмакі. "ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ МОРСЬКОЇ ОСВІТИ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 157–59. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-35.

Full text

Abstract:

В даній статі розкрито сутність та основну мету щодо впровадження в освітній процес підготовки майбутніх моряків новітніх комп’ютерних технологій. Авторами було виявлено, що використання платформи Google-Education, а саме Classroom в інформаційно-освітньому середовищі кафедри інженерних дисциплін Дунайського інституту НУ «Одеська морська академія» у підготовці майбутніх інженерів, впливає не лише на якість здобутих знань, а й на подальшу професійну діяльність. Було зазначено, на яких навчальних дисциплінах автори зробили свої наукові висновки, а саме: «Технологія матеріалів і ремонт суднового обладнання», «Опір матеріалів», «Морська інженерна практика», «Нарисна геометрія та комп’ютерна графіка». Схематично було зображено міждисциплінарний зв'язок фахових дисциплін на кафедральному рівні. У загальній структурі освітньо-професійне середовища розглянуто як поетапний процес формування цифрових компетенцій у професійній діяльності майбутнього суднового механіка.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Мовмига, Наталія, Ірина Мезенцева, and Ганна Панчева. "ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУБ'ЄКТИВНИХ ПРИЧИН ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В СИСТЕМІ ПРАЦЕОХОРОННОГО МЕНЕДЖМЕНТУ." Молодий вчений, no. 1 (101) (January 31, 2022): 111–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-24.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються актуальні питання попередження суб'єктивних причин небезпечних виробничих ситуацій та нещасних випадків з метою профілактики виробничого травматизму на виробничому підприємстві. Аналіз виробничих аварій і нещасних випадків показує, що головними причинами виробничого травматизму і професійної захворюваності є порушення трудової і технологічної дисципліни, низький рівень професійної підготовки персоналу, його некомпетентність в області безпеки, незнання техногенних небезпек і методів захисту від них, складні професійні умови, проблеми психологічної та фізіологічної напруги працівника, хронічна втома, конфліктні ситуації і т.д., тобто людський чинник у багатьох випадках є головною причиною негативних наслідків. Авторами проаналізовано основні аспекти суб'єктивних причини виробничого травматизму та визначено перспективні напрямки профілактики виробничого травматизму на підприємствах с подальшим розгорнутим удосконаленням процесу управління охороною праці на підприємстві. Існуючі методи аналізу виробничого травматизму, показники його рівня не дають повної інформації про дійсні причини травм, про стан і динаміку зміни небезпечних виробничих чинників, а також про стан психо-фізіологічних і соціально-психологічних чинників, що є основою суб'єктивних причин виробничого травматизму. Складність сучасних виробництв та підвищення надійності трудових ресурсів вимагає більш комплексного підходу до оптимізації системи управління охороною праці і створення інтегрованих систем менеджменту підприємства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Tanana, Svitlana. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ТОВАРОЗНАВЦІВ У ПРОЦЕСІ ЗАСВОЄННЯ ДИСЦИПЛІН ФАХОВОГО СПРЯМУВАННЯ." HUMANITARIUM 45, no. 2 (July 3, 2020): 135–41. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-135-141.

Full text

Abstract:

У статті досліджено теоретичні питання та особливості формування комунікативної компетентності майбутніх товарознавців у процесі засвоєння дисциплін фахового спрямування у закладах вищої освіти. Доведено, що формування комунікативної компетентності майбутніх товарознавців передбачає оволодіння навичками усвідомленого спілкування у межах науково-дослідної, організаційно-управлінської, виробничо-технологічної та професійної галузей, а врахування окреслених особливостей сприятиме ефективному формуванню комунікативної компетентності майбутнього товарознавця. Визначено: для ефективного виконання професійної діяльності товарознавці повинні мати не лише інтегровані фахові знання та вміти їх використовувати, а й досконало володіти знаннями гуманітарного циклу, оскільки людина водночас є як суб’єктом, так і об’єктом нерозривно пов’язаного зі спілкуванням процесу управління. Акцентовано на специфічних особливостях формування комунікативної компетентності товарознавців, виявлено взаємозв’язок гуманітарних і фахових дисциплін. Професійні якості, як мобільність, комунікабельність та діловитість майбутніх товарознавців, надзвичайно пов’язані з його професійною успішністю, яка виявляється в багатьох показниках, а саме: у професійній компетентності, постійному фаховому та особистісному зростанні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

ГЕОРГІЄВ, Василь. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ПОВІТРЯНОДЕСАНТНОЇ ПІДГОТОВКИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, no. 1 (August 17, 2020): 50–64. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.398.

Full text

Abstract:

Актуальність започаткованого дослідження вбачається в тому, що українське сьогодення характеризується не лише нестабільною політичною й економічною обстановкою, а й збройною агресією з боку Росії, що зумовлює пошук дієвих форм, методів і засобів навчання майбутніх офіцерів Збройних Сил України, опанування ними професійною компетентністю, яка у своїй основі передбачає не лише засвоєння професійних військових знань, а й формування і розвиток у курсантів особистісних якостей. Метою статті є визначення сутності психолого-педагогічної компетентності майбутніх офіцерів і визначення форм, методів і засобів її формування в освітньому процесі на заняттях спеціальних дисциплін військового спрямування. Зазначено, що під час навчання в закладах вищої військової освіти курсанти повинні опанувати психолого-педагогічну компетентність, що є невід’ємним складником професійної компетентності, оскільки у своїй подальшій діяльності вони повинні як навчати особовий склад професійних (військових) знань, умінь і навичок, так сприяти всебічному розвитку майбутніх підлеглих. Розглянуто підходи дослідників щодо визначення сутності професійної і психолого-педагогічної компетентностей майбутніх офіцерів. Зазначено, що курсанти, здебільшого, не усвідомлюють ролі психологічного і педагогічного аспектів професійної діяльності офіцера. Психолого-педагогічна компетентність майбутніх офіцерів розглядаєть як інтегративне особистісне утворення, що характеризується наявністю сукупності теоретичних психолого-педагогічних знань, практичних умінь і навичок здійснення освітньо-виховного процесу з підлеглими, сформованістю необхідних особистісних якостей,здатністю вирішувати різноманітні професійно-педагогічні ситуації і попереджувати конфліктні ситуації, що сприятиме виконанню на високому рівні професійних обов’язків. Зазначено, що в ході викладання навчальної дисципліни «Повітрянодесантна підготовка» можливим є використання таких інтерактивних форм і методів навчання, як проблемні лекції, лекції бесіди, дискусії, мозкові штурми, квести, розв’язання педагогічних ситуацій (кейсів), рольові ігри, метод проєктів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Salapak, L. V., V. M. Salapak, and O. B. Hasiy. "Формування професіоналізму у майбутніх фахівців-технологів деревообробки під час вивчення графічних дисциплін." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 5 (November 3, 2020): 140–45. http://dx.doi.org/10.36930/40300523.

Full text

Abstract:

Встановлено, що професійно орієнтована графічна підготовка технологів деревообробного виробництва має спиратись на такі методологічні принципи, як взаємозв'язок явищ і процесів, єдності теорії та практики, а також на такі принципи формування системи знань та вмінь: системності, систематичності, випередження, фундаменталізації, гуманітаризації, професійної спрямованості та індивідуалізації навчання. Виявлено, що повноцінне формування професійно орієнтованих графічних знань та вмінь майбутніх технологів деревообробки буде досягнуте при дотриманні таких педагогічних умов: 1) забезпечення участі студентів у таких видах діяльності, які потребують практичної реалізації графічних знань і умінь; 2) встановлення взаємодії та взаємозв'язків графічних знань та вмінь зі спеціальними за допомогою інформаційних технологій; 3) реалізація ідей інтеграції графічних знань та вмінь із спеціальними знаннями та вміннями за допомогою інноваційних форм і методів навчання й навчально-методичного забезпечення; 4) надання креативно-діяльнісного характеру завданням і задачам з графічних дисциплін. Визначено, що професійна підготовка майбутніх фахівців технологів деревообробного профілю буде більш ефективною за таких умов: формування системних знань та вмінь з графічних дисциплін на підставі інтегративного підходу; забезпечення наступності знань та вмінь з комплексу графічних дисциплін на різних ступенях навчання; врахування особливостей професійної підготовки майбутніх фахівців; використанні єдиного підходу до розроблення навчальних програм професійно орієнтованих дисциплін; забезпечення наступності у формуванні графічних знань та умінь; розроблення методичного забезпечення для аудиторної та самостійної роботи, зокрема, пакетів для контролю знань студентів. Встановлено, що підготовка технологів деревообробного виробництва організовується відповідно до відібраних методологічних підходів (системного, інтегративного, креативного і діяльнісного), конкретизованих принципів формування системи знань та вмінь (системності, випередження, фундаменталізації, професійної спрямованості, систематичності, гуманітаризації та індивідуалізації навчання), стандартів вищої технологічної освіти, освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми. До подальших напрямів дослідження відносимо розроблення теоретико-методичних положень щодо формування системи професійно орієнтованих графічних знань та умінь, а також її конкретизацію у професійній підготовці майбутніх технологів деревообробки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

ДИЧКА, Наталія, and Наталія ДЕМ’ЯНЮК. "СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ В НАВЧАННІ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ІТ-СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 50–55. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.8.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено розгляду особистісно орієнтованого підходу в навчанні професійно орієнтованого писемного мовлення. Мета статті – проаналізувати підхід та передбачити організацію навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей студентів ІТ-спеціальностей (мислення, пам’яті, сприйняття, уваги, інтелекту, інтересів), мотиваційних, інтелектуальних та інших загальних і особливих здібностей студентів, факторів професійної підготовки. Використовувалися методи науково-експериментального рівня: опитування викладачів іноземної мови для професійних цілей, викладачів фахових дисциплін, спеціалістів ІТ-компаній для з’ясування професійних потреб студентів та їхніх психологічних особливостей, а також опитування студентів із метою виявлення їхніх якостей, психологічних та професійних характеристик. Зазначено, що студенти ІТ-спеціальностей мають логіко-математичний тип інтелекту, абстрактно-логічний тип мислення, творчий, критичний, раціональний, концептуальний, операційний, комплексний характер мислення, алгоритмічний стиль мислення, наочний тип пам’яті. Розглядають особливості сприйняття навчального матеріалу студентами ІТ-спеціальностей, як-от аналіз сприйнятого матеріалу, сприйняття на основі диференціації ознак, установлення логічних зв’язків між елементами, систематизація вивченого матеріалу в ієрархії. Розглянуто специфічні професійні особливості студентів ІТ-спеціальностей (професійні особливості, цінності в освіті). Професійні особливості описують як здатність аналізувати та виправляти свої професійні помилки, уважність, самостійність, індивідуальна відповідальність, здатність ухвалювати рішення в обмежений час, здатність до модифікації, здатність самостійно вирішувати проблеми в різних видах діяльності та навчання. Описано цінності в навчанні студентів ІТ-спеціальностей. Психологічні та професійні якості студентів, характерні для ІТ-спеціалістів, були класифіковані в таблиці, що становить новизну роботи. Зроблено висновок, що результати аналізу свідчать про необхідність розроблення методики навчання професійно орієнтованого писемного мовлення студентів ІТ-спеціальностей з урахуванням психологічних та професійних якостей, використання елементів дистанційного навчання, що має здійснюватися з використанням особистісно орієнтованого підходу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

ТІЩЕНКО, Олена. "МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 452–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-452-459.

Full text

Abstract:

Міждисциплінарний підхід в освітньому просторі має значну кількість переваг, які зумовлюють необхідність його застосування в морських закладах вищої освіти під час вивчення дисципліни «Англійська мова (за професійним спрямуванням)». У статті проаналізовано можливості впровадження міждисциплінарної інтеграції як важливої дидактичної умови формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців морської галузі. Акцентовано увагу, що це послідовний процес зміни особистості в процесі опанування комплексу дисциплін, спрямований на розвиток здатностей пізнавати, описувати, оцінювати, перетворювати навколишню дійсність, ефективно спілкуватися засобами іноземної мови в іншомовній дискусійній діяльності. У роботі описано реалізацію принципів професійної спрямованості, наочності, соціокультурної та міжкультурної взаємодій у межах міждисциплінарного підходу. Ключові слова: педагогічні умови, міждисциплінарна інтеграція, дидактичні принципи навчання, професійна компетентність, фахівці морської галузі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

ВИШАР, Є. В., and Л. В. КЛЕЦЕНКО. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ, ЕРГОТЕРАПЕВТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 23–27. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.4.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто основні теоретичні питання щодо сутності та змісту формування професійної компетент- ності під час вивчення дисциплін професійного спрямування у підготовці майбутніх фізичних терапевтів, ерготе- рапевтів. Теоретично охарактеризовано соціально-психологічні та педагогічні здоров’язбережувальні технології у професійній діяльності фахівців із фізичної реабілітації. Обґрунтовано важливість ціннісної складової частини у процесі формування професійної компетентності, розкрито основи моделювання ціннісного світогляду май- бутніх спеціалістів, орієнтованого на формування професійного здоров’я. Обґрунтовано переваги використання стетотерапевтичних методів у роботі фахівців із фізичної реабілітації у професійній діяльності. Доведено, що ефективність процесу фізичної реабілітації залежить від готовності фахівців фізичної реабілітації використову- вати соціально-психологічні та педагогічні здоров’язбережувальні технології. Охарактеризовано чотири компо- ненти змісту освіти та їх вплив на майбутнього фахівця з фізичної реабілітації. Виділено основні принципи від- бору і структурування змісту дисциплін професійного спрямування у підготовці майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів, які забезпечать якісне формування професійної компетентності та цінностей майбутніх фахівців. Описано послідовність особливостей становлення професійної компетентності майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів. Розглянуті аспекти реалізації принципу зв’язку науки із професійною діяльністю, що забезпе- чує вагому підвалину для формування професійного здоров’я. Доведено, що вказані аспекти реалізації принципу зв’язку науки із професійним середовищем мають базуватися на передових наукових досягненнях, оскільки про- фесійна діяльність буде конкурентоспроможною лише за умови відповідності науково-технічному прогресу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

ТОГОЧИНСЬКИЙ, Олексій. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ПІДГОТОВКА ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 193–212. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.522.

Full text

Abstract:

У статті зосереджено увагу на наукових публікаціях, в яких розглянуто питання формування соціально-економічної культури та визначення змісту соціально-економічної компетентності. До змісту соціально-економічної компетентності офіцерів віднесено знання, вміння та навички, особистісні якості (правова культура, комунікабельність, вміння працювати в команді, відповідальність, прагматизм), досвід, що сприяють розумінню соціальної значущості професії, формуванню готовності до розпізнання наслідків соціальних та економічних процесів, що відбуваються в суспільстві, шляхом їх аналізу. Представлений аналіз освітньо-професійних програм для підготовки в Академії Державної пенітенціарної служби фахівців за спеціальностями 081 «Право», 262 «Правоохоронна діяльність», 053 «Психологія» та 051 «Економіка». Встановлено, що освітньо-професійні програми вміщують перелік соціально-економічних компетентностей, що стосуються усвідомлення майбутніми офіцерами соціальної значущості майбутньої професії, наявності знань про основи економіки та різні економічні явища. Проведений аналіз силабусу навчальної дисципліни «Економіка та управління підприємствами установ виконання покарань» й зазначено, що простежується перевага теоретичної складової над практичною. Названо питання, які мають вивчатися курсантами та слухачами в процесі соціально-економічної підготовки. Висвітлено результати опитування 156 офіцерів, які перебували на курсах підвищення кваліфікації та окреслено перелік питань, вивченню яких вони надають перевагу. Мета статті – розкрити зміст та визначити педагогічні умови соціально-економічної підготовки офіцерів ДКВС України в системі безперервної освіти. Теоретично обґрунтовані педагогічні умови соціально-економічної підготовки офіцерів ДКВС України в системі безперервної освіти, які передбачають: використання інноваційних підходів та методик, інтерактивних форм і методів проведення занять; інтеграцію в освітній процес дисциплін, які дозволяють формувати та розвивати соціально-економічну компетентність офіцерів; забезпечення освітнього процесу належною матеріально-технічною базою; сприяння економічній самоосвіті та самовдосконаленню офіцерів, формуванню у них моральних та ділових якостей в умовах безперервної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

В.І. Федорчук-Мороз and О.О. Вісин. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ." Наукові нотатки, no. 68 (January 30, 2020): 120–24. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.19.

Full text

Abstract:

В роботі увага приділена формуванню культури безпеки праці на основі ризик-орієнтованого підходу у професійній освіті. Розглянуто професійні компетентності кваліфікованого робітника, який працюватиме у потенційно небезпечних галузях господарювання. Показано необхідність викладання безпекових дисциплін у закладах професійної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Кабиш, Марина. "СУТЬ І СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ." Professional Pedagogics 2, no. 23 (December 20, 2021): 108–18. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.108-118.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження визначається запитом суспільства на випереджальну педагогіку, що забезпечує становлення й розвиток майбутнього педагога як творчої особистості, компетентної, відповідальної, здатної здійснювати професійну діяльність на рівні світових стандартів, готової до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності. Мета: дослідження суті і структури педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти. Методи: вивчення наукових джерел – для з’ясування ступеня розробленості проблеми; узагальнення й систематизації – для формулювання власних поглядів на визначення сутності поняття «педагогічна майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти»; структурно-компонентний аналіз – для виокремлення компонентів педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти. Результати: визначено сутність і структуру педагогічного феномена «педагогічна майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти». Висновки: педагогічну майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти обґрунтовано як інтегративну комплексну властивість особистості, що ґрунтується на досконалій професійно-педагогічній компетентності, забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності за рахунок синтезу знань, досвіду, цінностей і якостей педагога та виявляється у творчому розв’язанні професійно спрямованих завдань опанування учнями системою знань з дисциплін загальноосвітньої підготовки задля розвитку ключових компетентностей майбутніх кваліфікованих робітників; виокремлено п’ять взаємозалежних та взаємообумовлених компонентів педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-рефлексивний, креативно-творчий); визначено перспективність подальшого обґрунтування педагогічних факторів та умов ефективного формування педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

КОЛІСНИК-ГУМЕНЮК, Юлія. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН: РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, no. 1 (August 17, 2020): 105–27. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.402.

Full text

Abstract:

Удосконалення освітньої системи підготовки викладачів професійно-художніх дисциплін неможливе без наукового пошуку та експериментування, без спроб інтеграції різних дисциплін, упровадження в освітній процес результатів науково-методичних досліджень, а також нових прийомів художньої виразності. Важливість експериментів у царині педагогічної освіти полягає в перевірці концептуальних моделей професійної підготовки в цілому; визначенні переліку необхідних супутніх творчих і науково-теоретичних курсів; виробленні нових стратегій організації занять, що дозволяють підвищити творчу мотивацію та пізнавальну активність; налагодженні взаємодії психолого-педагогічних курсів із профільними дисциплінами професійної спеціалізації; подальшому пошуку напрямів удосконалення професійно-педагогічної освіти викладачів і формулюванні нових актуальних завдань, спрямованих на її оптимізацію. В статті ми описуємо експериментальну перевірку ефективності функціонування системи підготовки майбутніх викладачів професійно-художніх дисциплін у ЗВО, обґрунтовуємо реалізацію системи формування професійно-педагогічної компетентності в майбутніх викладачів професійно-художніх дисциплін у межах професійно-творчої підготовки і виявляємо її ефективне функціонування та розвиток. Основна ідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що в умовах інноваційних змін у соціально-економічному, науково-технічному та культурному житті викладач професійно-художніх дисциплін має формувати цілісну, гармонійну особистість, здатну орієнтуватися в художньо-творчих аспектах життєдіяльності людини і гармонізувати з навколишнім середовищем. Задля виявлення педагогічної ефективності розроблених нами заходів і пропозицій щодо вдосконалення підготовки викладачів професійно-художніх дисциплін був проведений педагогічний експеримент, який передбачав констатувальний і формувальний етапи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Боярська-Хоменко, А. В. "ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ У 1919 – 1945 рр." Теорія та методика навчання та виховання, no. 48 (2020): 9–21. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.01.

Full text

Abstract:

У статті визначено політико-економічні, соціокультурні й освітні чинники, які впливали на розвиток професійної освіти дорослих в означений час у країнах Центральної та Східної Європи. Проаналізовано напрями теоретичних розвідок у галузі професійної освіти дорослих: визначення філософських підходів у вивченні професійної освіти дорослих; розробка дидактичних і методологічних концепцій професійної освіти дорослих; соціально-діагностичні питання професійної освіти дорослих як складової системи національної професійної освіти; формулювання мети професійної освіти дорослих і визначення її завдань; визначення змісту професійної освіти дорослих, що відображав необхідність розвитку як професійних умінь і навичок, так інтелектуальної і емоційної сфер людини; політичне значення розвитку професійної освіти дорослих. Установлено, що у досліджуваний час визначились дві форми здобуття професійної освіти дорослих: формальна і неформальна. Узагальнено зміст, форми та методи навчання дорослих у відповідності до сформованих напрямів (буржуазно-ліберальний, конфесійний, професійно-технічний, педагогічний, підготовка керівних кадрів). З’ясовано, що професійна освіта дорослих включала як фахову (вивчення іноземних мов, психології, соціології, основ торгівлі, бухгалтерії, інженерії, технічних дисциплін, агрономії, природознавства, художньої та мистецької справи, чоботарської справи тощо), так і загальноосвітню складову (компенсаційне навчання, загальнокультурний і соціальний розвиток, трудове виховання, громадянська та політична освіта, здоров’язбережувальна освіта). Неформальна професійна освіта також здобула активного розвитку і реалізовувалась через засідання соціальних клубів, професійних спілок і товариств, діяльність молодіжних, жіночих, ремісничих та робітничих об’єднань і асоціацій. Визначено деякі недоліки розвитку професійної освіти дорослих: андрагогічні дослідження цього етапу носили суб’єктивний характер та базувались на особистому досвіді науковців; теоретичні знання були позбавлені узагальнень, визначень, оцінок і порівнянь, виконували описову функцію; політизованість та перенасиченість ідеологічною пропагандою; недосконала нормативно-законодавча база.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Гомеля, Ніна, Віта Данькевич, and Ольга Штапір. "ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, no. 2 (November 23, 2021): 203–11. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.203-211.

Full text

Abstract:

В оглядовій статті автори здійснюють історико-педагогічний аналіз формування підприємницької компетентності майбутніх педагогів професійного навчання. Виявлено стан розробленості проблеми формування підприємницької компетентності майбутніх педагогів професійного навчання в теорії та практиці вітчизняної і зарубіжної освіти. Зокрема, розглянуто ідеї поєднання праці з навчанням у педагогічній науці ХХ століття та деталізовано досвід Антона Макаренка щодо організації трудової діяльності вихованців, яка ґрунтується на ціннісній основі і сприяє творчій та професійній реалізації потенціалу особистості.У статті проаналізовано ключові компетентності педагога професійного навчання та обґрунтовано необхідність формування підприємницької компетентності для педагогічної діяльності і всебічного розвитку особистості майбутніх організаторів професійної підготовки закладів професійно-технічної освіти. Розглянуто теоретичні основи і узагальнено практичний досвід формування підприємницької компетентності загалом та запропоновано напрями формування підприємницької компетентності майбутніх педагогів професійного навчання задля успішної особистісної та професійної самореалізації здобувачів освіти закладів вищої та фахової передвищої освіти.Автори переконливо доводять, що вирішення проблеми розвитку підприємливості у підростаючого покоління можливе через впровадження в освітній процес підприємницького змісту як у ході викладання навчальних дисциплін, так і в позаурочний час. З цією метою охарактеризовано вибіркову дисципліну «Основи підприємницького успіху», яка спрямована на формування підприємницької компетентності.Акцентовано увагу на тому, що сформована підприємницька компетентність майбутніх педагогів професійного навчання стане підґрунтям для їх професійного саморозвитку, усвідомленою потребою в неперервному самовдосконаленні, ставленні до навчання та буде реалізуватись через освітню діяльність, розвиваючи соціально-значимі якості своїх учнів. Ключові слова: підприємницька компетентність; педагог професійного навчання; професійне та особистісне зростання; заклади фахової передвищої освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Аніщенко, Вікторія. "СИСТЕМА ТА ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 6–25. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.254.

Full text

Abstract:

Офіцери Державної кримінально-виконавчої служби під час виконання професійних обов’язків стикаються із цілою низкою комплексних проблем, що пов’язані з реалізацією квазіпрофесійних службових завдань, необхідністю встановлення комунікативних зв’язків, в тому числі з контингентом установ виконання покарань слідчих ізоляторів, уповноважених органів з питань пробації, здійснення процесу ресоціалізації осіб, які знаходяться в умовах несвободи, пошуку мотиваційних факторів, що сприяють процесу їх виправлення та подальшої адаптації в суспільстві тощо. Тому дослідження педагогічних умов, що забезпечують формування професійної компетентності офіцерів-пенітенціаріїв під час здобуття вищої освіти є важливим завданням педагогіки в цілому, в тому числі й пенітенціарної.Ступенева підготовка майбутніх офіцерів ДКВС України базується на системному, компетентнісному та інших підходах, що забезпечує можливість гнучкої зміни концептуальних засад щодо відтворення складної, цілеспрямованої, динамічної системи підготовки офіцерів ДКВС України та створення педагогічних умов для формування сучасних знань, умінь та навичок ефективно виконувати службові завдання. Тому на теперішній час виникла необхідність у дослідженні педагогічних умов, що сприяють удосконаленню системи підготовки формування професійних компетентностей офіцерів ДКВС України в умовах ступеневої вищої освіти.Мета статті – обґрунтування педагогічних умов, що забезпечують систему ступеневої професійної підготовки офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.За результатами дослідження виокремлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови, що сприятимуть підвищенню рівня професійної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.Найбільш оптимальними педагогічними умовами в процесі професійної підготовки є такі: інтеграція фахової підготовки майбутніх офіцерів ДКВС шляхом реалізації міждисциплінарних зв’язків професійно орієнтованих та гуманітарних дисциплін і фахової практики; професійне спрямування змісту підготовки майбутніх офіцерів ДКВС України з урахуванням контексту майбутньої професійної діяльності на основі критеріїв відбору; розвиток мотивації майбутніх офіцерів ДКВС України через застосування методів активного навчання, що моделюють ситуації професійної взаємодії майбутніх офіцерів ДКВС України; підвищення рівня професійної підготовки викладачів професійно орієнтовних дисциплін; удосконалення системи контролю якості та моніторингу навчального процесу майбутніх офіцерів ДКВС. Зазначені педагогічні умови потребують практичної реалізації через методи, форми й засоби навчання, а також етапи професійної підготовки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Danylko, Oksana, and Kateryna Surkova. "ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ДИСПЕТЧЕРІВ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 16 (November 14, 2018): 55–61. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.55-61.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано наукові досягнення теорії та практики проблемного навчання до професійної підготовки диспетчерів управління повітряного руху. Актуальність даної теми обумовлюється недостатньою адаптацією та розробленістю деяких положень проблемного навчання відносно підготовки майбутніх диспетчерів управління повітряного руху як фахівців операторського профілю. Розглянуто психологічні основи проблемного навчання та описано фактори, що впливають на складність проблемного завдання. Подано структуру організації проблемного навчання в процесі теоретичної підготовки авіаційних операторів. Описано групи методів навчання та професійної підготовки авіаційних фахівців. Розглянуто деякі професійно- орієнтовані дисципліни, які є основою для якісного виконання професійних завдань при обслуговуванні повітряного руху та які входять в систему професійної підготовки диспетчерів управління повітряного руху, складовими якої є теоретична (дотренажерна) та тренажерна підготовка. На основі цього встановлено, що на даний час недостатньо використовуються наукові досягнення з проблемного навчання, що потребує доопрацювання. Виділено чотири рівні навчальних досягнень курсантів в процесі розв’язання проблемних ситуацій: низький, середній, достатній і високий. Подано компоненти проблемних завдань, такі як: умови проблемної ситуації, проблема, розв’язок проблеми, критерії оцінювання прийнятих рішень. Акцентовано увагу на перевагах проблемного навчання як можливостях для розвитку професійно-важливих якостей майбутніх авіадиспетчерів, а саме: уваги, пам’яті, спостережливості, активізації мислення, активізації пізнавальної діяльності, самостійності, відповідальності, критичності і самокритичності, ініціативності, нестандартності мислення, обережності і рішучості тощо. Показано, що якісне застосування отриманих професійних знань і грамотне рішення виробничих завдань в різних умовах діяльності залежить від використання завдань проблемного типу в професійній підготовці диспетчерів управління повітряного руху. Такі завдання забезпечують формування у курсантів достатнього і високого рівнів навчальних досягнень, які відповідають ступеню застосування і творчості в майбутній професійній діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Професійні дисципліни'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles