To see the other types of publications on this topic, follow the link: Професійний прогрес.
Journal articles on the topic 'Професійний прогрес'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Професійний прогрес.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Воронцова, Емілія, Юрій Ївженко та Віктор Паржницький. "Дослідження ефективності програми формування професійно-ціннісних орієнтацій учнів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 8–19. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.01.
Full textAbstract:
В умовах реформування системи освіти та імплементації Європейських цінностей дедалі більш актуальним постає питання ціннісних орієнтацій молоді. У всьому світі відповідно до міжнародних програм UNESCO-UNEVOC та Skillman особлива увага приділяється освіті молодих людей, які обрали професійну (професійно-технічну) освіту. Це численна група молодих людей, які створюють основні матеріальні ресурси, використовують високі технології, створюють і транслюють новітні ідеї, погляди, ментальності. Тому темою нашого дослідження стала розробка програми формування ціннісних орієнтацій у сфері професійної діяльності в учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти та дослідження ефективності її впровадження. У процесі підготовки програми ми проаналізували наукові праці О. Барткова, Є. Дурманенко, Н. Максимчук, В. Паскар, Е. Панасенко й К. Романенко, В. Дем’янюк, О. Жулінської та інших.Ми провели констатуюче дослідження ціннісних орієнтацій учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Для цього використовувався перелік цінностей, запропонованих Державним інститутом сімейної та молодіжної політики. Розроблено комплексну програму «Формування професійно-ціннісних орієнтацій учнів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти», що забезпечує оновлення змісту навчання. Також запроваджено спецкурси «Професійно-ціннісні орієнтири майбутніх фахівців», «Професійне становлення учнів у процесі навчання», проведено семінар-диспут «Цінності у житті людини». У цьому контексті відбувся тренінг формування професійних цінностей, індивідуальні і групові консультації, під час яких учні отримали рекомендації щодо самостійної роботи, спрямованоїна формування професійних цінностей, проведено екскурсії на підприємства (організації), під час яких учні спілкувалися з фахівцями, відвідували майстер-класи та професійні конкурси. За результатами дослідження в експериментальній групі до пріоритетних увійшли такі цінності: «Цікава робота», «Розвиток своїх здібностей, самореалізація», «Створеннявласного бізнесу». Для порівняння, в контрольній групі зазначені цінності опинились серед цінностей середньої важливості.У подальшому варто цю роботу продовжувати, окремо доцільно проаналізувати гендерні аспекти формування професійних цінностей серед учнів професійних (професійно-технічних) освітніх закладів.Стаття описує проведене дослідження; містить 1 таблицю, 1 діаграму, перелік літератури.
2
Тимченко, Руслана. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН". Society. Document. Communication, № 8 (10 лютого 2020): 284–97. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-284-297.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню професійної підготовки майбутнього документознавця в процесі навчання. Професійна освіта розглядається як найважливіша передумова науково-технічного прогресу, що спрямована на досягнення загального рівня професіоналізму суспільства та служить засобом формування, розвитку та самоствердження особистості. Схарактеризовано основні невирішені проблеми, що стосуються професійної підготовки майбутніх фахівців та сучасний стан системи професійної підготовки фахівців з документознавства в закладах вищої освіти. Здійснено аналіз освітньої програми щодо підготовки документознавців та розглянуто детальний перелік компетентностей майбутнього фахівця в межах спеціальності «Професійна освіта (Документознавство)». З’ясовано, що відповідно до міжнародних підходів та вимог роботодавців, а також для полегшення мобільності студентів, відбулося укрупнення спеціальностей. 
 Здійснений аналіз свідчить, що актуальним питанням сьогодення в Україні є рівень і якість підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності «Професійна освіта (Документознавство)», які б мали не тільки професійні знання, уміння і навички, а й вирізнялися мобільністю та конкурентоспроможністю. Доведено, що професійна підготовка є сукупністю властивостей суб’єкта діяльності, яка визначає його професійний рівень властивостей як суб’єкта діяльності, професійний рівень компетентності і дозволяє йому демонструвати певну соціальну цінність та відповідати потребам і можливостям ринку праці. А також визначає готовність до діяльності, адекватної здібностям та кваліфікації в системі соціопрофесійних відношень, здатність нести особисту соціальну і професійну відповідальність за прийняття рішень..
3
Khvisyuk, O. M., V. G. Marchenko, M. P. Gyrya та ін. "ВПЛИВ НОВІТНІХ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА БЕЗПЕРЕРВНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ЛІКАРІВ". Медична освіта, № 3 (13 травня 2019): 59–62. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10127.
Full textAbstract:
Мета роботи – розкрити структуру та роль навчально-тренінгового центру з 3D-візуалізації у застосуванні новітніх інтерактивних технологій при безперервному професійному вдосконаленні лікарів та подальшому розвитку Харківської медичної академії післядипломної освіти.
 Основна частина. У статті наведено результати реалізації компетентнісно-орієнтованого підходу в післядипломній медичній освіті з впровадженням освітніх інтерактивних технологій, нових форм та методів організації навчального процесу.
 Розкрито роль навчально-тренінгового центру технологій 3D-візуалізацій у Харківській медичній академії післядипломної освіти для забезпечення якості освітнього процесу відповідно до стандартів вищої освіти, нормативних документів з організації освітньої діяльності та політики у сфері якості освіти.
 Висновок. При впровадженні новітніх інноваційних технологій у навчальний процес відмічено більший відсоток засвоєння матеріалу при використанні 3D-візуалізаційного столу, крім цього, зазначено вищий прогрес отриманих знань слухачами при використанні інтерактивних технологій.
4
Омельченко, Марина. "РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ НА ЕТАПІ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СПРОБА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ". Psychology of Personality 10, № 1 (2020): 159–66. http://dx.doi.org/10.15330/ps.10.1.159-166.
Full textAbstract:
Дана стаття присвячена проблемі пошуку детермінант професійного розвитку особистості на етапі професійної підготовки. Особливу увагу авторка приділяє процесу розвитку професійної свідомості, обґрунтовує його вирішальну роль у становленні особистості майбутнього фахівця, оскільки саме цей процес визначає формування індивідуального стилю діяльності людини, розвиток професійної творчості й прогресивних поглядів, формування інтересів, цінностей, мотивів, рефлексії. Підкреслюється актуальність проблеми структуризації професійної свідомості, визначення її місця і значення в механізмі професійного розвитку особистості. Встановлено й інші фактори професійного розвитку особистості – професійно-особистісні якості й професійна компетентність, обґрунтовано їхню взаємообумовленість. На основі наукового аналізу структури професійної свідомості та її складових компонентів – когнітивного, рефлексивного, аксіологічного, мотиваційного, афективного блоків визначено відповідні напрямки розвитку професійної свідомості та їхні показники: усвідомлення професійної дійсності; становлення професійного «Я»; усвідомлене оцінювання себе як фахівця; усвідомлення професійних цінностей; визначення свідомих професійних мотивів; усвідомлене переживання професійних емоцій; усвідомлене уникнення професійних стресів і вигорання. На основі виділених детермінант професійного розвитку (становлення професійно-особистісних якостей і професійної компетентності фахівця), а також напрямків розвитку професійної свідомості розроблено й представлено авторську модель становлення професійної свідомості фахівця. Отримані шляхом аналітичного огляду літератури дані дозволяють перейти до наступного етапу – дослідження механізмів розвитку професійної свідомості з метою розроблення відповідних ефективних тренінгових програм і оптимізації процесу професійної підготовки фахівців у закладах вищої освіти
5
КАРИЧКОВСЬКА, С. П., та І. І. ЧУЧМІЙ. "ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ІНОЗЕМНИХ МОВ В АГРАРНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (2022): 91–99. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.14.
Full textAbstract:
Стаття розкриває актуальність проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців для аграрного сектору України в закладах вищої освіти. Дослідження акцентує на спілкуванні як необхідному засобі формування однієї з професійних компетентностей. Викладається специфіка навчального процесу, яка неможлива без повного опанування мовних компетентностей, адже професійна комунікація – складний багатогранний процес, зумовлений багатьма факторами, що має складну структуру. У роботі розглянуто освітньо-професійні й освітньо-наукові програми підготовки майбутніх фахівців освітніх рівнів «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр» і «доктор філософії» в розрізі 6 факультетів і 19 спеціальностей в Уманському національному університеті садівництва. Було проаналізовано навчальне навантаження на вивчення дисциплін «Українська мова», «Ділова українська мова», «Іноземна мова», «Ділова іноземна мова», «Ділова українська й іноземна мова», «Основи наукових комунікацій іноземними мовами» й визначено питому вагу обсягу кожної з досліджених дисциплін до загального обсягу відповідних освітніх програм, розраховано співвідношення навантажень на вивчення української та іноземних мов, з’ясовано види підсумкових контролів зазначених освітніх компонентів. Установлено, що проаналізовані освітньо-професійні й освітньо-наукові програми зорієнтовані на здобуття студентами професійних знань, умінь, навичок та інших компетентностей для успішного здійснення ними майбутньої професійної діяльності. Розглянуто, що вивченню мови приділяється значна увага, про що свідчить її висока питома частка у структурі загального навантаження. Крім того, за деякими освітньо-професійними програмами вивчення мови диверсифікується за різними навчальними дисциплінами. Зазначені освітні компоненти дають можливість значною мірою розширити перелік як програмних результатів навчання, так і загальні й професійні компетенції майбутніх фахівців.
6
Вовк, Неля, Людмила Мохнар та Тетяна Чередниченко. "Сутність та структурапрофесійно важливих якостей: аналітичний огляд проблеми". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T3 (2020): 192–202. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-192-202.
Full textAbstract:
У статті аналізуються погляди різних дослідників на сутність професійно важливих якостей фахівців, уточнюється їх зміст та структура, проаналізовано та систематизовано наукові дослідження проблематики розвитку та виховання ПВЯ з метою конкретизації терміну «Професійно важливі якості», уточнено їх сутність та структуру. Проведено аналіз наукової літератури з проблеми розвитку та виховання ПВЯ фахівців у різних галузях професійної діяльності завдяки ґрунтовним розвідкам В.П. Бута, М.С. Корольчука, Г.В. Ложкіна, В.Л. Марищука, С.М. Миронця, О.Р. Орхеменко, О.О. Сегеди, В.Д. Шадрікова та ін. Розкрито категорію «діяльність», що знайшла своє відображення у таких науках як психологія, філософія, педагогіка, тощо. У роботі знайшли відображення окремі питання розвитку та формування професійно важливих якостей та проаналізовано цілу низку класифікацій, за якими дослідники систематизують ПВЯ, і в основу яких покладені різні класифікаційні ознаки. На підставі результатів проведеного аналізу поглядів різних науковців і фахівців, з’ясовано, що під професійно важливими якостями фахівця розуміють конкретні індивідуальні якості особистості, наявність яких забезпечує ефективне виконання професійних завдань. Виходячи з цього, слід наголосити, що система психологічного забезпечення професійної діяльності забезпечує формування, збереження та підтримку необхідної працездатності фахівця, що, насамперед, залежить від сформованості та розвитку низки специфічних професійно важливих якостей. Треба також відмітити, що незважаючи на те, що питання сутності професійно важливих якостей досліджується вже тривалий час, воно і тепер залишається актуальним, особливо у межах психології діяльності в особливих умовах. Це обумовлено, у першу чергу, впровадженням новітніх технологій у діяльність людини, що з’являються як результати досягнень світового науково-технічного прогресу, а також можливим виникненням небезпек техногенного, природного та воєнного характеру. Ключові слова: діяльність, професійна діяльність, професійно важливі якості, професійні вимоги.
7
Віндюк, А. В. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ ТА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ АНІМАЦІЙНИХ ПРОГРАМ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, № 4 (2020): 37–44. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-37-44.
Full textAbstract:
У статті автором проаналізовано теоретичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи до розроблення анімаційних програм. Висвітлено нормативно-правову базу професійної підготовки зазначених фахівців та теоретичне підґрунтя дослідження. Визначено, що долучення анімаційних програм культурно-пізнавального, спортивно-оздоровчого, розважального характеру у складі туристських маршрутів, подорожей та готельного дозвілля сприяє підвищенню їх престижності та підвищує попит на ринку туристичних послуг. Наголошено, що готовність до розроблення анімаційних програм надає можливість фахівцям із туризму та готельно-ресторанної справи реалізувати свій творчій, особистісний та професійний потенціал у майбутній професійній діяльності. Враховуючи це, сучасна підготовка фахівця нового типу вимагає створення та оптимізації умов, необхідних для ефективного формування певного рівня професійних й особистісних компетенцій студентів у процесі вивчення фахових дисциплін. Встановлено, що процес підготовки майбутніх фахівців із туризму та готельно-ресторанної справи до розроблення анімаційних програм необхідно постійно оновлювати. Зазначено, що актуальним є створення банку типових сценаріїв та циклів рекреаційних занять для розроблення та реалізації анімаційних програм туристського відпочинку на підприємствах туристичного профілю з урахуванням регіональних особливостей, типових планів обслуговування турів та організаційно-технічних заходів для їх обслуговування.
8
ВИШАР, Є. В., та Л. В. КЛЕЦЕНКО. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ, ЕРГОТЕРАПЕВТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (2021): 23–27. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.4.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні теоретичні питання щодо сутності та змісту формування професійної компетент- ності під час вивчення дисциплін професійного спрямування у підготовці майбутніх фізичних терапевтів, ерготе- рапевтів. Теоретично охарактеризовано соціально-психологічні та педагогічні здоров’язбережувальні технології у професійній діяльності фахівців із фізичної реабілітації. Обґрунтовано важливість ціннісної складової частини у процесі формування професійної компетентності, розкрито основи моделювання ціннісного світогляду май- бутніх спеціалістів, орієнтованого на формування професійного здоров’я. Обґрунтовано переваги використання стетотерапевтичних методів у роботі фахівців із фізичної реабілітації у професійній діяльності. Доведено, що ефективність процесу фізичної реабілітації залежить від готовності фахівців фізичної реабілітації використову- вати соціально-психологічні та педагогічні здоров’язбережувальні технології. Охарактеризовано чотири компо- ненти змісту освіти та їх вплив на майбутнього фахівця з фізичної реабілітації. Виділено основні принципи від- бору і структурування змісту дисциплін професійного спрямування у підготовці майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів, які забезпечать якісне формування професійної компетентності та цінностей майбутніх фахівців. Описано послідовність особливостей становлення професійної компетентності майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів. Розглянуті аспекти реалізації принципу зв’язку науки із професійною діяльністю, що забезпе- чує вагому підвалину для формування професійного здоров’я. Доведено, що вказані аспекти реалізації принципу зв’язку науки із професійним середовищем мають базуватися на передових наукових досягненнях, оскільки про- фесійна діяльність буде конкурентоспроможною лише за умови відповідності науково-технічному прогресу.
9
Белан, Владислав. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРОФЕСІЙНИХ ТЕХНІЧНИХ ПРЕДМЕТІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ТА УКРАЇНИ". Professional Pedagogics 2, № 21 (2021): 145–52. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.145-152.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження визначається потребою українського суспільства у вивченні та використанні позитивного досвіду застосування дистанційного навчання у процесі підготовки педагогічних кадрів для системи професійної освіти у Республіці Польща. Мета – виявити пріоритети політики Європейського Союзу у сфері інформатизації освіти в контексті реалізації програми "Освіта та професійна підготовка 2020"; проаналізувати особливості застосування дистанційного навчання у польській вищій школі; розробити рекомендації щодо використання її досвіду для модернізації української системи освіти. Методи: аналіз нормативно-правової бази інформатизації вищої і базової середньої освіти у Республіці Польща – для з’ясування стану дослідженості проблеми професійної підготовки майбутніх учителів професійних технічних предметів в університетах Республіки Польща; анкетування студентів – для виявлення ставлення студентів закладів вищої освіти України та Польщі до використання дистанційного навчання у їхній професійній підготовці. Результати: характеризується Європейська стратегія інформатизації освіти, аналізується нормативно-правова база інформатизації вищої і базової середньої освіти у Республіці Польща, розглядається польський досвід стандартизації цифрової компетентності майбутніх учителів професійних технічних предметів і розвитку їх готовності до використання технологій дистанційного навчання; здійснено порівняльний аналіз результатів опитування польських і українських студентів щодо їх ставлення до використання технологій дистанційного навчання в професійній підготовці майбутніх педагогічних кадрів для закладів професійної освіти. Висновки. У результаті дослідження були виявлені такі пріоритети політики Європейського Союзу у сфері інформатизації освіти в контексті реалізації програми "Освіта та професійна підготовка 2020": формування готовності вчителів і викладачів до інформатизації освіти та стандартизації їхньої цифрової компетентності; використання цифрових технологій в освітньому процесі; створення курсів дистанційного навчання для викладачів; технологізація та інтернаціоналізація європейської вищої освіти; розвиток онлайн-програм підвищення кваліфікації викладачів з окремих дисциплін. Проаналізовано особливості застосування технологій дистанційного навчання у польській вищій школі, зокрема під час пандемії коронавірусу. Розроблено рекомендації щодо використання польського досвіду застосування технологій дистанційного навчання у підготовці майбутніх учителів професійних технічних предметів для модернізації української системи освіти.
10
Долинний, Ю. О., С. О. Черненко та О. М. Олійник. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ СФОРМОВАНОСТІ ДІЯЛЬНІСНОГО КОМПОНЕНТА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ I СПОРТУ ДО СПОРТИВНО-МАСОВОЇ ТА ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-20.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлена тим, що на стадії переходу від постіндустріального етапу суспільного розвитку до інформаційної епохи інтенсивність науково-технічного прогресу стала справжнім випробуванням для біологічних, адаптаційних, соціальних та інших аспектів буття сучасної людини. Сучасному соціуму вкрай потрібні висококваліфіковані, компетентні та конкурентоспроможні фахівці, здатні ефективно проводити спортивно-масові заходи, фізкультурно- оздоровчу роботу, відновлювати стан здоров’я людей та молоді. Отже, якісна професійна підготовка здобувачів вищої освіти з фізичного виховання і спорту є актуальною проблемою сучасності. Для експериментальної перевірки методики ефективності сформованості діяльнісного компонента готовності майбутніх фахівців із фізичного виховання i спорту до спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи було запропоновано експертне оцінювання рівнів оволодіння професійною компетентністю майбутніх бакалаврів: проведено зіставлення розподілів здобувачів вищої освіти досліджуваних груп (порівнювалися відповідні розподіли на початку і в кінці формувального експерименту). Результати констатувального експерименту переконливо доводять необхідність суттєвої модернізації змісту освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів із фізичного виховання і спорту, методів, форм, технологій формування готовності здобувачів вищої освіти до спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи. Констатовано, що зміст навчального матеріалу, відображений у програмах навчальних дисциплін, підручниках, навчально-методичних посібниках, індивідуальних навчальних завданнях, недостатньо орієнтований на розвиток професійної компетентності здобувачів вищої освіти, їхніх потреб, мотивів, інтересів до спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи.
11
Belchev, P. V., та O. G. Burtseva. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ МЕДІАОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (2021): 206–11. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-32.
Full textAbstract:
У статті подане наукове обґрунтування та експериментальна перевірка методичної системи формування інформаційної компетентності майбутніх учителів математики засобами медіаосвітніх технологій. Зважаючи на те, що модернізація суспільства вимагає докорінних змін у підходах до формування висококваліфікованих спеціалістів, вивчення проблеми формування інформаційної компетентності майбутніх учителів математики засобами медіаосвітніх технологій стає дуже в нагоді. Сучасний кваліфікований фахівець серед численних програмних засобів повинен вміти відшукати той, що досить швидко й ефективно допоможе досягти потрібного результату. Саме тому в процесі навчання викладач має формувати в здобувачів уміння правильно здійснювати постановку задачі, прогнозувати та передбачати її результати; свідомо й творчо обирати оптимальні способи її розв’язання з урахуванням наслідків; оволодівати медіаосвітніми технологіями. Упровадження в практику педагогічної підготовки майбутніх учителів математики цифрових засобів, зокрема медіаосвітніх, спрямованих на інтенсифікацію освітнього процесу, удосконалення форм і методів організації навчання, окреслює процес інформатизації освіти, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Професійна діяльність сучасного молодого фахівця, на жаль, не є активно зумовленою постійною трудовою активністю, а тому потребує безперервної освіти, постійного підвищення професійної компетентності. У професійній підготовці особливе місце займає оволодіння майбутніми педагогами системою професійних умінь, що становлять зміст педагогічної діяльності, оскільки якість професійної підготовки великою мірою залежить від двох важливих чинників: глибини й міцності засвоєння професійних знань та оволодіння вміннями використовувати ці знання на практиці. Ефективність реалізації розробленої методичної системи формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів математики засобами медіаосвітніх технологій у ході педагогічного експерименту досліджувалась на вивченні прикладів як навчальних досягнень здобувачів, так і їхньої здатності на практиці застосовувати здобуті знання в професійній діяльності.
12
Лазорко, Ольга, та Тетяна Шевцова. "ЕМПІРИЧНІ РЕФЕРЕНТИ ЕМОЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІОНАЛА". Psychological Prospects Journal, № 36 (30 грудня 2020): 159–73. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-159-173.
Full textAbstract:
Мета. У статті пропонується визначення місця емоційної безпеки в структурі професійної безпеки особистості, а також емпіричних референтів емоційної безпеки. Важливим завданням бачиться визначення зв’язків загального емоційного фону та схильності до стресу з самооцінкою та професійним вигоранням за трьома шкалами: емоційне виснаження, деперсоналізація та редукція особистих досягнень; ми припускаємо, що емоційна безпека особистості пов’язана із специфікою професійної діяльності: роботою з людьми або з документами, керівною діяльністю тощо.
 Методи. З метою вивчення психологічних особливостей прояву емоційної безпеки особистості, зокрема таких емпіричних референтів як схильність до стресу, емоційна виснаженість, деперсоналізація, редукція професійних досягнень, вираженість базових емоцій та рівень самооцінки, нами було використано наступні психодіагностичні методики: «Визначення ступеня схильності до стресу» (за Є. О. Тарасовим); «Професійне вигорання» (за К. Маслач, С. Джексон в адаптації Е. Водоп’янової); «Шкала диференціальних емоцій» (за К. Ізардом); «Визначення рівня своєї самооцінки» (за Г.М. Казанцевою).
 Результати. Емоційна безпека професіонала розглядається як почуття впевненості щодо володіння внутрішніми психологічними ресурсами для протистояння загрозам і небезпекам, пов’язаним з професійною діяльністю. З одного боку, емоційна безпека професіонала підтримується внутрішніми психологічним ресурсам, а з іншого боку, безпечним середовищем і довірливими стосунками в організації. Якщо розглянути ресурси емоційної безпеки через призму небезпеки, то схильність до стресу, емоційний фон, рівень професійного вигорання та рівень самооцінки гіпотетично можуть бути тими емпіричними референтами, які дозволять виявити наявність чи відсутність цих ресурсів. Представлено результати дослідження, метою якого було вивчення зв’язку схильності до стресу та загального емоційного фону з рівнем самооцінки та професійним вигоранням. Доведено, що стан емоційної безпеки пов’язаний не стільки з психологічними особливостями досліджуваних, скільки з специфікою провідної професійної діяльності: роботою з документами, роботою з людьми, змішана форма (люди та документи), а також керівною діяльністю.
 Висновки. Встановлено значимі статистичні взаємозв’язки між показниками базових емоцій та показниками професійного вигорання (емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція професійних досягнень) і рівнем самооцінки та між показниками професійного вигорання та стресостійкістю і рівнем самооцінки працівників комерційної організації. Подальше вивчення феномену емоційної безпеки особистості професіонала бачиться в контексті організаційного середовища та міжособистісної взаємодії персоналу організації. Важливим завданням та викликом для організаційних психологів сьогодні є віднайдення ефективних інструментів та програм забезпечення емоційної стабільності та безпеки персоналу на робочому місці, що, безумовно, є перспективним напрямком подальших досліджень.
13
Цехмістер, Ярослав Володимирович, Руслана Валеріївна Іваненко та Лариса Валентинівна Переймибіда. "Мультимедійні комп’ютерні програми навчального призначення як інновація навчально-виховного процесу". Theory and methods of e-learning 1 (14 грудня 2013): 229–33. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.235.
Full textAbstract:
У статті розглядається застосування мультимедійних комп’ютерних програм навчального призначення у навчально-виховному процесі медичного ліцею, яке набуває ефективності за умов усвідомлення учнями, студентами, що оволодіння вміннями і навичками роботи з інформаційними технологіями є необхідною складовою їх професійної підготовки та умовою забезпечення їх можливості навчання впродовж життя; врахування результатів моніторингу професійних знань, умінь та навичок із професійно-орієнтованих дисциплін та рівня інформаційної культури; реалізації об’єктивного контролю за рівнем професійних знань за допомогою педагогічних програмних засобів, які забезпечують можливість управління процесом професійної підготовки; застосування педагогічних програмних засобів в процесі проведення навчальних занять з використанням прикладного програмного забезпечення.
14
Радкевич, Валентина. "ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА І НАВЧАННЯ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 14 (21 вересня 2018): 5–14. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.5-14.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано необхідність здійснення в Україні системних змін в освітній сфері з урахуванням прогресивного досвіду розвитку зарубіжних систем професійної освіти і навчання, зокрема країн Європейського Союзу (ЄС). Розкрито особливості підготовки учнівської молоді до вибору майбутнього професійного напряму шляхом профільного навчання, відвідування центрів професійної орієнтації (Нідерланди), отримання профорієнтаційних послуг від бірж праці (Німеччина). Схарактеризовано методичні основи професійного навчання випускників шкіл і гімназій в дуальній системі, що передбачає одночасне навчання і на виробництві, і в професійних школах Німеччини. Розглянуто критерії, згідно з якими підприємства можуть займатися професійним навчанням. Обґрунтовано зміст професійної освіти, сучасні підходи до формування навчальних планів і програм у професійних школах і на виробництві. Наголошено на практичній спрямованості змісту професійного навчання в дуальній системі. Це сприяє розширенню можливостей для працевлаштування випускників закладів професійної освіти у країнах ЄС, навіть в тих, що нещодавно приєдналися до ЄС. Визначено роль викладачів і майстрів виробничого навчання в організації професійної підготовки кваліфікованих робітників і спеціалістів у професійних школах і на виробництві. Проаналізовано законодавство Нідерландів у сфері професійної освіти та освіти дорослих, обґрунтовано моделі навчання «school – based» та «work – based», що використовуються в регіональних центрах професійної освіти. Розкрито гнучкість системи професійної освіти Данії, особливості формування освітніх програм за дуальним принципом. Обґрунтовано форми оцінювання результатів навчання студентів у закладах професійної освіти Данії, а також особливості проведення іспитів торговопромисловими та ремісничими палатами Німеччини. Наголошено на необхідності запровадження в Україні дуальної форми навчання майбутніх фахівців на основі налагодження взаємодії із соціальними партнерами, використання перевіреного в країнах ЄС прогресивного досвіду в сфері професійної освіти.
15
Бахтіярова, Халідахон. "ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ". Professional Pedagogics 1, № 22 (2021): 143–50. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.143-150.
Full textAbstract:
Актуальність застосування інтегративного підходу у підготовці педагогів професійного навчання зумовлена інтеграційними процесами сучасної української освіти, спрямованими на відкритість, формування цілісної картини світу, інтеграцію з національною історією, традиціями, українською культурою. Мета: визначити сутність інтегрованого навчання у підготовці майбутніх педагогів професійного навчання та окреслити специфіку поєднання в освітній програмі предметів інженерного та психолого-педагогічних циклів. Методи: теоретичні (індукція, дедукція, узагальнення) – для систематизації наукових фактів, встановленні взаємозв’язку між різними поняттями; емпіричні (дослідження, обґрунтування педагогічного досвіду) – для вивчення освітніх програм підготовки здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти та врахування їх результатів в освітньому процесі. Результати: визначено суперечності при складанні освітніх професійних програм, можливості забезпечення паритетного співвідношення інженерних та психолого-педагогічних дисциплін з метою формування у майбутніх викладачів професійної освіти інженерної та психолого-педагогічної бази; обґрунтовано інтегрований підхід при розробленні та реалізації освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів зі спеціальності 015 «Професійна освіта (Транспорт)» в Національному транспортному університеті. Висновки: визначено, що інтегроване навчання є одним із дієвих механізмів підвищення рівня професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів за рахунок послідовних та взаємопов’язаних дій викладача й здобувача освіти, спрямованих на формування цілісної картини світу на основі об’єднання змісту інженерних і психолого-педагогічних дисциплін; з’ясовано, що специфіка поєднання в освітній програмі предметів інженерного та психолого-педагогічних циклів у підготовці майбутніх педагогів професійного навчання полягає у встановленні міжпредметних зв’язків, наскрізності навчальної, технологічної і педагогічної практик, створенні інтегрованих освітніх курсів, розробленні нових форм організації навчання, впровадженні навчальних проєктів.
16
Domin, Olexander. "ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ІЗ АГРОІНЖЕНЕРІЇ". Professional Pedagogics 1, № 20 (2020): 35–40. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.35-40.
Full textAbstract:
Актуальність: необхідність адаптації педагогічних умов до компетентнісної орієнтації при проведенні контролю якості професійної підготовки бакалаврів із агроінженерії, зважаючи на те, що для переважної більшості спеціальностей основними критеріями якості підготовки випускників стали професійні компетентності, сформульовані у відповідних стандартах освіти. Мета: дослідження особливостей дотримання педагогічних умов в процесі компетентнісно-орієнтованого контролю якості професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальності «Агроінженерія». Методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення; моделювання); емпіричні (праксиметричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду, стандартів освіти, навчальних планів, робочих програм професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальності «Агроінженерія» та результатів їхньої діяльності); опитувально-діагностичні (тестування, бесіда, дискусія). Результати: проведено аналіз динаміки зміни критеріїв контролю якості професійної агроінженерної підготовки, за результатами якого було визначено, що досить тривалий час як у вітчизняній вищій освіті взагалі, так і при професійній підготовці інженерних кадрів аграрного профілю зокрема, якість цієї підготовки визначалася повнотою сформованості у випускників знань, умінь і навичок відповідно до кваліфікаційних характеристик за майбутнім фахом в межах окремих дисциплін. Зважаючи на недостатню вивченість компетентнісної орієнтації фахової підготовки проведено дослідження особливостей дотримання педагогічних умов контролю якості формування професійних компетентностей як основних критеріїв досконалості фахівців на прикладі бакалаврів спеціальності «Агроінженерія» як базової інженерної підготовки для вітчизняного сільського господарства. Висновки: теоретично доведено, що введення компетентнісно-орієнтованих критеріїв при здійсненні контролю якості професійної підготовки бакалаврів із агроінженерії, вносить у процес дотримання педагогічних умов свою специфіку яка вимагає проведення наступних додаткових заходів: 1) діагностика у студентів стану початкової професійної підготовки перед вивченням профілюючих дисциплін; 2) поділ професійних знань і умінь по кожній дисципліні на блоки, що входять до змісту конкретної компетентності; 3) систематичність проведення контролю формування цих блоків; 4) об’єднання всіх блоків знань і умінь різних дисциплін в рамках відповідних компетентностей.
17
Костюченко, Олена Євгенівна. "ПРОФЕСІЙНІ СТАНДАРТИ ЯК ОСНОВА ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 081 «ПРАВО»". New Ukrainian Law, № 6 (27 грудня 2021): 148–55. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.22.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі унормування підготовки студентів-правників. У роботі аналізується освітнє та трудове законодавство щодо визначення кваліфікаційних вимог працівників, які претендують на заняття правничих посад або на провадження правничої діяльності у статусі самозайнятої особи. Правнича професія, будучи віднесеною до переліку регульованих професій, вимагає ретельного унормування, але сьогодні такого компонента визначення кваліфікації працівників, як професійний стандарт, не існує. Обґрунтовується, що підвищення якості формування професійних компетентностей студентів-правників доцільно проводити шляхом орієнтації освітньо-професійних програм підготовки юристів на професійні стандарти правничих професій. Професійний стандарт, в основу якого покладаються трудові функції працівника, надає закладам вищої освіти можливість конкретизувати зміст своїх програм підготовки відповідно до потреб роботодавців, а як необхідна умова трудового договору трудова функція розкриває зміст роботи, що виконується працівником у межах трудових відноси. Відстоюється думка, що нормативні властивості професійних стандартів правничих професій дозволяють унормувати підготовку студентів-правників відповідно до потреб роботодавців за рахунок того, що зміст цих стандартів розкривається через конкретні трудові функції (трудові дії, набір трудових дій). Зроблено висновок, що розробка професійних стандартів виступає нагальним завданням не лише для закладів вищої освіти, а і для роботодавців і їх об’єднань, адже саме задля задоволення їхніх потреб у висококваліфікованих працівниках необхідно скоординувати зміст підготовки студентів-правників. Наближення змісту підготовки студентів-правників до вимог і потреб ринку праці позитивно вплине не лише на формування їхніх фахових компетентностей, а й на продуктивність та ефективність праці юристів. Формування змісту програм підготовки правників на основі професійних стандартів прискорить процеси адаптації молодих спеціалістів, їх «включення» у робочі процеси та знизить додаткові витрати часу та/або коштів роботодавців на профе- сійну підготовку працівників правничих професій на робочому місці.
18
Стеблюк, Світлана. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ В МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ПІДПРИЄМНИЦТВА, ТОРГІВЛІ ТА БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, № 2 (2020): 322–33. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.50.
Full textAbstract:
У статті розкрито методологічні підходи в моделі формування професійної компетентності майбутніх фахівців з підприємництва, торгівлі та біржової діяльності. Розглянуто сучасні наукові розвідки з означеної проблеми, перелічено методологічні підходи, що мали місце у вивченні проблем професійної освіти. Зазначено, що Стандарт вищої освіти забезпечив розробку освітніх програм, які сприяють формуванню компетентнісного фахівця. Серед компетентностей вказані такі: інтегральна, загальні, спеціальні. Метою статті є розкрити методологічні підходи в моделі формування професійної компетентності майбутніх фахівців з підприємництва, торгівлі та біржової діяльності. Завдання дослідження: з’ясувати стан проблеми у науковій літературі; виокремити та обґрунтувати методологічні підходи моделі формування професійної компетентності майбутніх фахівців з підприємництва, торгівлі та біржової діяльності. Виходячи із реалій сьогодення, законодавчої бази в галузі освіти, вивчення наукових розвідок щодо підготовки фахівців з означеної спеціальності виокремлено й сформульовано методологічні підходи та їх зміст. Серед них: компетентнісний, особистісно орієнтований, інтегративний, акмеологічний. Їх комплексне поєднання, взаємодоповнення та взаємодія сприятиме формуванню професійної компетентності майбутніх фахівців з підприємництва, торгівлі та біржової діяльності. Визначено, що компетентнісний підхід дасть можливість сформувати у майбутнього спеціаліста здатність удосконалювати свою професійну діяльність упродовж життя, бути готовим до викликів, зумовлених соціально-економічними змінами; інтегративний − забезпечить поєднання економічних, фахових та суспільно-гуманітарних знань в освітньому процесі; особистісно орієнтований – дасть можливість сформувати академічно-професійні уміння і навички, розвивати креативність особистості; акмеологічний − створює індивідуально-професійний розвиток майбутнього спеціаліста, що орієнтуватиме його на постійне самовдосконалення і здатність до самореалізації, самонавчання.
19
Salapak, L. V., V. M. Salapak та O. B. Hasiy. "Формування професіоналізму у майбутніх фахівців-технологів деревообробки під час вивчення графічних дисциплін". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (2020): 140–45. http://dx.doi.org/10.36930/40300523.
Full textAbstract:
Встановлено, що професійно орієнтована графічна підготовка технологів деревообробного виробництва має спиратись на такі методологічні принципи, як взаємозв'язок явищ і процесів, єдності теорії та практики, а також на такі принципи формування системи знань та вмінь: системності, систематичності, випередження, фундаменталізації, гуманітаризації, професійної спрямованості та індивідуалізації навчання. Виявлено, що повноцінне формування професійно орієнтованих графічних знань та вмінь майбутніх технологів деревообробки буде досягнуте при дотриманні таких педагогічних умов: 1) забезпечення участі студентів у таких видах діяльності, які потребують практичної реалізації графічних знань і умінь; 2) встановлення взаємодії та взаємозв'язків графічних знань та вмінь зі спеціальними за допомогою інформаційних технологій; 3) реалізація ідей інтеграції графічних знань та вмінь із спеціальними знаннями та вміннями за допомогою інноваційних форм і методів навчання й навчально-методичного забезпечення; 4) надання креативно-діяльнісного характеру завданням і задачам з графічних дисциплін. Визначено, що професійна підготовка майбутніх фахівців технологів деревообробного профілю буде більш ефективною за таких умов: формування системних знань та вмінь з графічних дисциплін на підставі інтегративного підходу; забезпечення наступності знань та вмінь з комплексу графічних дисциплін на різних ступенях навчання; врахування особливостей професійної підготовки майбутніх фахівців; використанні єдиного підходу до розроблення навчальних програм професійно орієнтованих дисциплін; забезпечення наступності у формуванні графічних знань та умінь; розроблення методичного забезпечення для аудиторної та самостійної роботи, зокрема, пакетів для контролю знань студентів. Встановлено, що підготовка технологів деревообробного виробництва організовується відповідно до відібраних методологічних підходів (системного, інтегративного, креативного і діяльнісного), конкретизованих принципів формування системи знань та вмінь (системності, випередження, фундаменталізації, професійної спрямованості, систематичності, гуманітаризації та індивідуалізації навчання), стандартів вищої технологічної освіти, освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми. До подальших напрямів дослідження відносимо розроблення теоретико-методичних положень щодо формування системи професійно орієнтованих графічних знань та умінь, а також її конкретизацію у професійній підготовці майбутніх технологів деревообробки.
20
Білоусова, Наталя. "ІСТОРИЧНИЙ ГЕНЕЗИС СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЇ «МЕДИЧНИЙ ПРЕДСТАВНИК» В УКРАЇНІ". Professional Pedagogics 1, № 22 (2021): 13–22. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.13-22.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю врегулювання на державному рівні професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній як ключових фігур вітчизняного фармацевтичного ринку у системі формальної, неформальної та інформальної освіти.
 Мета: на основі вивчення історії становлення і розвитку професії «медичний представник» охарактеризувати особливості розвитку професійної підготовки даних фахівців в Україні.
 Методи: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) – для вивчення наукових джерел; конкретно-науковий (порівняльно-історичний) – для виявлення особливостей становлення професії медичного представника на українському фармацевтичному ринку;
 Результати: досліджено історичний генезис проблеми інформування в галузі фармації; обґрунтовано умови, що сприяли розвитку в Україні професії «медичний представник»; охарактеризовано професійні функції медичних представників; визначено особливості розвитку їх професійної підготовки в системі формальної, неформальної та інформальної освіти України.
 Висновки: розвиток професії «медичний представник» розпочався у 90-х роках минулого століття і пов’язаний із становленням фармацевтичного ринку лікарських засобів і препаратів; професійними функціями медичних представників є інформаційна, презентаційна і просвітницька; ці функції спрямовані на виведення на вітчизняний фармацевтичний ринок брендованих дженериків; в Україні підготовка медичних представників здійснюється лише фармацевтичними компаніями і представництвами; на відміну від світової практики, вітчизняні асоціації фармацевтичних (медичних) працівників залишаються осторонь від професійної підготовки медичних представників; професія «медичний представник» в Україні дотепер нелегітимізована; нагальною є потреба вдосконалення професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній через розроблення і впровадження освітньо-професійних програм на другому (магістерському) рівні вищої освіти та підвищення кваліфікації в системі післядипломної освіти.
21
Radkevych, Oleksandr. "ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В КРАЇНАХ СХІДНОЇ ЄВРОПИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (7 грудня 2018): 175–82. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.175-182.
Full textAbstract:
У статті розкрито децентралізований характер управління закладами професійної освіти в країнах Східної Європи у контексті підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування щодо планування та управління, зміцнення зв’язків між закладами професійної освіти та соціально-економічним середовищем. Приділено увагу участі місцевих та регіональних громад щодо покриття поточних витрат студентів та капітальних видатків. Встановлено, що фінансування закладів професійної освіти забезпечується бюджетами держав, місцевими й регіональними органами влади, а також окремими особами та роботодавцями, що являє собою змішане фінансування. Урядом визначається базова вартість кожного календарного року. Означено, що професійні заклади освіти мають право змінювати або доповнювати конкретні навчальні програми в межах профінансованої групи освітніх програм (визначених стандартом професійної освіти і навчання) та формою навчання. З’ясовано, що податкова система не заохочує роботодавців інвестувати в професійне навчання. Відтак, тільки великі стабільні підприємства можуть дозволити собі навчальний бюджет для своїх працівників. Досліджено, що вартість підготовки одного кваліфікованого робітника в Литві включає асигнування на заробітну плату персоналу й соціальне страхування, підвищення кваліфікації педагогічних працівників та фінансування на придбання різних навчальних ресурсів, проведення практичних занять. Приділено увагу вивченню діяльності місцевих (локальних) служб зайнятості (бірж праці), котрі зобов’язуються виплачувати закладам професійної освіти кошти в межах вартості ваучера за підготовку/ перепідготовку осіб. Проаналізовано двосторонні договори про професійну підготовку між безробітним і місцевими службами зайнятості і тристоронні трудові договори (між безробітним, місцевими службами зайнятості (біржами праці) та роботодавцями).
22
АНІЧКІНА, О. В. "СУЧАСНИЙ ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ХІМІКІВ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.5.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано особливості реформування вітчизняної вищої та середньої хімічної освіти на сучасному етапі. Обґрунтовано необхідність модернізації вітчизняних освітніх програм, переліку навчальних дисциплін і методичної моделі професійної підготовки хіміків в Україні. Наведені статистичні дані, які характеризують популярність освітніх програм професійної підготовки хіміків. Визначені чинники зменшення популярності освітніх програм із хімії для вступників в Україні. Проведено порівняльний аналіз освітніх програм закладів вищої освіти – лідерів підготовки за хімічними спеціальностями в Україні та світі з метою визначення основних складників. Розглянуто основні структурні компоненти професійної підготовки хіміків, перелік навчальних дисциплін, які становлять змістове ядро, реалізують професійну спрямованість, забезпечують самореалізацію у вітчизняних закладах вищої освіти та закордоном. Проаналізовано доцільність використання адаптаційних курсів у професійній підготовці майбутніх хіміків за кордоном і можливість імплементації таких курсів у вітчизняні освітні програми. Визначено перелік окремих дисциплін, які дають змогу здобувачам набути експериментальну компетентність у закладах вищої освіти за кордоном. Вивчено закордонний досвід викладання хімічних дисциплін просвітницького характеру здобувачам різних освітніх програм із метою задоволення власних інтересів. Проаналізовано досвід закордонних закладів вищої освіти в наданні можливості отримання педагогічної кваліфікації в процесі професійної підготовки хіміка. Визначені основні шляхи оновлення змісту вітчизняних освітніх програм, переліку навчальних дисциплін професійної підготовки хіміків, які дадуть змогу популяризувати професію хіміка та забезпечать набуття вітчизняними молодими фахівцями конкурентоздатності на світовому ринку праці.
23
Blahun, Nataliia, та Kateryna Hotsuliak. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 81–84. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.81-84.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі формування культури мовлення майбутніх вчителів початкових класів як складової професіограми педагогічної майстерності. У статті обгрунтовано теоретико-методологічні основи формування культури мовлення студентів педагогічних закладів вищої освіти. Охарактеризовано основні підходи формування культури мовлення майбутніх вчителів: компетентнісний, суб’єктно-діяльнісний, інтегративний,культурологічний. Доведено, що професійна підготовка студентів – це цілісний системний інтерактивний процес, який визначає особистісний ріст майбутнього педагога, забезпечує професійну адаптацію й сприяє успішній реалізації соціально-педагогічної діяльності. Для визначення змісту культури мовлення вчителя був проаналізований освітній стандарт, в процесі якого розкрито вимоги до результатів освоєння основних освітніх програм бакалаврату, серед яких: загальнокультурні й професійні компетентності, якими повинен володіти випускник. Відомо, що студентприходить в університет із певною культурою мовлення. Вона може бути достатня або недостатня, багата або бідна, деформована або низька, тощо. Завдання педагога полягає в тому, щоб довести мовлення студента до рівня необхідного вчителеві, тому що мовлення педагога виступає засобом навчання й виховання, воно відрізняється своїм призначенням, місцем і роллю в розв'язку педагогічних завдань. Зроблено висновок, що культура мовлення бакалавра закладена в майбутній професійній діяльності. Аналіз дозволив дійти висновку, що до культури мовлення випускника педагогічних спеціальностей висуваються підвищені вимоги. Ці вимоги знаходять своє відображення при формуванні таких компетентностей, як: здатність логічно та вірно будувати усне й писемне мовлення, здатність використовувати навички публічного мовлення, ведення дискусії й полеміки, володіння основами мовної професійної культури. Результат підготовки вчителів початкових класів передбачає їх готовність до володіння мистецтвом слова, а саме: його багатством, голосовими характеристиками, зовнішнім проявом сутності мовлення (міміки, пантоміміки, позиції,дистанції). Реалізація рівня володіння культурою мовлення вимагає особливої підготовки з боку вчителя початкових класів, сформованості у них мовної компетентності, основ, які закладаються в процесі їх професійної підготовки.
24
Кузьменко В.В. "ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЗАЛІЗНИЧНОЇ ГАЛУЗІ (ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 236–41. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.280.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані проблеми підготовки фахівців залізничного транспорту зі врахування різних аспектів підготовки (на рівні освіти, на рівні залізничної індустрії). Автором з’ясовано, що на сьогоднішній день спеціальності у галузі залізничного транспорту, які пропонуються професійно-технічними навчальними закладами та закладами фахової передвищої освіти, не є достатньо популяризованими, а попит на залізничні спеціальності відносно низький. У статті виділено основні проблеми підготовки фахівців залізничного транспорту: відсутність добре налагодженого зв’язку між освітою та роботодавцями; низька престижність професійно-технічної освіти; відсутність або низький рівень наступності освітнього процесу; брак оновлення професійних компетенцій в освітніх програмах та запропоновано шляхи їх вирішення. Автор дійшов висновку, що освітні програми не встигають за розвитком науково-технічного прогресу, тому доцільним буде щорічне оновлення освітніх програм з урахуванням останніх тенденцій розвитку галузі. Для забезпечення налагодженого зв’язку між освітою та роботодавцями, Міністерство освіти і науки має постійно аналізувати та моніторити розвиток ринку праці у галузі, робити необхідні зміни у держзамовленні, щоб забезпечити необхідну кількість фахівців для галузі. Для підвищення престижності професійно-технічної освіти необхідно створити ряд умов, які б забезпечили притік абітурієнтів до закладів професійно-технічної та фахової передвищої освіти. Забезпечення наступності навчання надасть можливість майбутнім абітурієнтам отримувати безперервну освіту на всіх освітніх ланках. Більша увага має приділятися формуванню м’яких компетенцій, що є конче необхідними на сучасному ринку праці. Підвищенню рівня володіння іноземною мовою може сприяти забезпечення закладів освіти необхідними матеріалами, підручниками, посібниками, удосконалення підготовки викладачів іноземних мов за професійним спрямуванням, розвиток комунікативних компетенцій іноземними мовами тощо.
25
Талдонова, Лілія. "Психологія інноваційних технологій навчання". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(54) (2021): 100–115. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-100-115.
Full textAbstract:
У статті йдеться про необхідність інноваційних технологій навчання, так як прогрес освіти йде в напрямку розробки різних варіантів його змісту, пошуку і наукового освоєння нових ідей і технологій. Розглядаються інноваційні методи, які вимагають відповідної перебудови в роботі вчителя, що забезпечить їх сталий професійний розвиток. Надано наочні приклади методів інтерактивного навчання, принципи та класифікацію нетрадиційних уроків. Інноваційні технології навчання – це об’єктивний процес, новий етап в еволюції освіти; складне явище, що потребує вдумливого і творчого ставлення. Наразі найголовнішим в роботі педагогів є те, що запровадження інноваційних технологій у шкільну практику дозволяє розв’язати типову для української освіти проблему: коли учні добре опанували теоретичні знання, але не здатні застосувати ці знання у конкретній життєвій ситуації. Сьогодні на порядку денному педагогічні працівники орієнтовані на те, щоб випустити із школи всебічно розвинену особистість, патріота з активною позицією, новатора, здатного змінювати навколишній світ і вчитися впродовж життя, а отже – компетентнісно сформованого фахівця. Тому в умовах реформи середньої освіти особливого значення набуває проблема вдосконалення технологій навчання. Актуальним стає компетентнісний підхід в освіті, який грунтується на особистості учня й може бути реалізованим і перевіреним тільки під час виконання конкретним учнем певного комплексу дій. Відтак, необхідний діалог різних педагогічних систем і технологій навчання, використання в сучасних умовах всього арсеналу педагогічних ідей минулого, сьогодення і майбутнього. Ключові слова: інновація, нововведення, інтерактивні методи, компетентності, нетрадиційні, нестандартні уроки, проекти, технології, дослідження.
26
Годлевська, Катерина. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА АНДРАГОГІВ В УГОРЩИНІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, № 16 (2019): 138–45. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.138-145.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано суспільно-політичні, організаційно-педагогічні передумови й особливості становлення і розвитку в Угорщині системи професійної підготовки андрагогів; розглянуто її нормативно-правове забезпечення (Постанова Міністерства Людських Ресурсів 18/2016 (VIII. 5) «Про спільні вимоги щодо підготовки бакалаврів та магістрів професійно-технічної освіти, а також загальні вимоги до підготовки вчителів», Закон «Про освіту дорослих» та ін.). Науково обґрунтовано особливості організації і змісту професійної підготовки андрагогів в університетах Угорщини. З’ясовано, що підготовка андрагогів відбувається на рівні бакалаврату (Організація спільноти) і магістратури (Андрагогіка), здобути яку можна як у педагогічних, так і непедагогічних закладах вищої освіти. На основі аналізу навчальних планів і програм професійної підготовки андрагогів визначено особливості змісту, зокрема показано, що він побудований на принципах науковості, проблематизації, інтегративності, індивідуалізації, диференціації, варіативності, прогностичності, цілісності. Підтверджено, що велику частку професійної підготовки становлять знання про функціонування людини на сучасному ринку праці, принципи розвитку і навчання співробітників організацій та особливості сучасних технологій навчання дорослої людини. Набуті знання можуть стати у нагоді для аналізу стану та змін, що відбуваються у сфері освіти дорослих, допоможуть планувати, організовувати й просувати просвітницьку діяльність для дорослих відповідно до чинного законодавства та соціальних, професійних і освітніх стандартів. Показано, що вкрай важливим напрямом діяльності андрагогів в Угорщині є робота з інтегрування найбільш незахищених верств населення в соціум, а також із розвитку освітніх, наукових, інституційних і методичних навичок.
 Ключові слова: андрагог, професійна підготовка, навчальний план, Угорщина.
27
Лобач, Н. В., М. С. Саєнко та О. В. Сілкова. "РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮВАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (2021): 186–92. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-28.
Full textAbstract:
Метою даної статті є обґрунтування поняття та сутності рефлексійно- оцінювальної компетенції майбутніх лікарів та визначення її місця у їхній професійній діяльності. Для досягнення поставленої мети проведено аналіз науково-педагогічної, психологічної літератури, який дав можливість побудувати логічно структуровану послідовність визначення поняття «рефлексійно-оцінювальна компетенція», доповнити та узагальнити поняття «рефлексія» й «оцінювання» у діяльності майбутніх лікарів. Визначено типи рефлексії (особистісна, інтелектуальна, комунікативна, кооперативна, регулятивна), функції (мотиваційна, прогностична, організаційна, комунікативна, смислотворча, корекційна), види рефлексії за спрямованістю дій (особистісної діяльності та професійної діяльності). Зазначено, що рефлексія є професійно важливою якістю особистості, що є необхідним компонентом здійснення професійної діяльності лікаря для самоосвіти, саморозвитку фахівця, забезпечує її ефективність, уміння адекватно здійснювати оцінювання своєї діяльності, своїх можливостей, моральних якостей і вчинків. Установлено, що поняття «рефлексія» та «оцінювання» у деякому сенсі є тотожними, оскільки відбувається співвіднесення отриманих результатів із цілями діяльності. Зазначені поняття виступають стрижневим компонентом зрілості особистості під час оволодіння ключовими компетенціями. З’ясовано, що відповідно до проаналізованих освітньо-професійних програм до компетентностей, які формуються у здобувачів закладів медичної освіти, належать ті, що містять елементи рефлексійно-оцінювальної компетенції, а саме: самопізнання, цілепокладання, аналіз власного досвіду, планування, коригування власних дій, самовдосконалення. На основі вищезазначеного ми зробили висновок, що рефлексійно-оцінювальна компетенція майбутніх лікарів – це якість особистості, що дає змогу найбільш ефективно й адекватно здійснювати рефлексію та оцінювання своєї діяльності. Це сприяє розвитку і саморозвитку майбутнього лікаря, його творчому підходу до навчальної та професійної діяльності, досягненню їх максимальної ефективності та результативності.
28
СВІНЦІЦЬКА, Олеся, та Віталій ТРЕТЬКО. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПРИКОРДОННИХ СЛУЖБ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (2022): 148–65. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.983.
Full textAbstract:
У статті подано визначення поняття професійної комунікативної взаємодії, аналіз досвіду й особливостей підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної комунікативної діяльності у зарубіжних країнах, а також розглянуто методично-педагогічні підходи до підготовки майбутніх фахівців зарубіжними та вітчизняними дослідниками. У сучасних умовах політичного та економічного розвитку України постає проблема ефективної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної комунікативної взаємодії, оскільки адекватне виконання професійних завдань забезпечує ефективний захист державного кордону. З огляду на це, професійна комунікативна взаємодія постає основоположним елементом у процесі професійної підготовки. З’ясовано, що системний та компетентнісний підходи у підготовці майбутніх фахівців є найбільш успішними та дієвими серед зарубіжних країн. Розглянуто досвід та особливості підготовки до професійної комунікативної діяльності майбутніх фахівців США, Республіки Польща та Німеччини. Загальною рисою у процесі підготовки є максимальна взаємодія майбутніх офіцерів із різними державними інститутами і громадськими спільнотами прикордонних регіонів, а також особистісно орієнтований підхід програм до формування професійних вмінь та навичок, що зі свого боку забезпечує якісне виконання службових обов’язків та високий рівень професійної комунікативної взаємодії. З’ясовано, що певні характеристики національної правової системи кожної з розглянутих країн вносять корективи до системи підготовки майбутніх фахівців до професійної комунікативної взаємодії. У США відсутня інституція, аналогічна Державній прикордонній службі України, функції контролю та захисту кордону покладено на Митно-прикордонну службу, яка активно та ефективно співпрацює із Береговою охороною, Департаментом торгівлі, Департаментом транспорту тощо. Прикордонна служба Республіки Польща тісно взаємодіє із Міністерством внутрішніх справ, національної оборони тощо. Особливістю Федеральної прикордонної служби Німеччини є професійна комунікативна взаємодія із приватними організаціями, що добровільно здійснюють контроль та охорону державного кордону. Досвід зарубіжних країн яскраво демонструє застосування системного та компетентнісного підходів, які формують у майбутніх фахівців особистісні ціннісні орієнтири для ефективного виконання професійних завдань. До того ж системність підготовки дозволяє адаптувати навчання до проблемних ситуацій сьогодення. Процес підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників України до професійної комунікативної взаємодії характеризується традиційністю та консервативністю, тому обмін досвідом із зарубіжними країнами стає важливим елементом для модернізації та удосконалення системи підготовки.
29
Кліндухова, В. М., А. В. Гейлик та О. В. Ляшко. "МОДЕЛЮВАННЯ ДЕЯКИХ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕГРАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ СТУДЕНТАМИ МОЛОДШИХ КУРСІВ МОРСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.1.29.08.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуально у питанню прикладної спря ованості дисциплін ате атичного циклу, оделювання інженерних процесів засоба и традиційного курсу вищої ате атики та використання теорії центру ас.Питання інтегрованості ко петентностей професійної підготовки фахівців річкового та орського транспорту в систе у ате атичних дисциплін завжди викликало зацікавленість. Враховуючи, що дана спеціальність є регульованою та і пле ентованою у світове товариство, до ате атичних знань студентів олодших курсів орських спеціальностей висувається низка ви ог. Зауважено, що деякі питання інженерної ате атики відображенні в іжнародних ви огах Модальних курсів ІМОта,в той са ий час,не зовсі повністю відображені в курсі ате атичних дисциплін орських ЗВО.Запропоновані задачіповною ірою відображають зв'язок ате атичної підготовки з освітньо-професійни и програ а и підготовки фахівців річкового і орського транспорту, Стандартни и вищої освіти України та іжнародни и ви ога и ІМО.Кожна задача включає ко ентар до розв’язання, а також розглядається з позицій як традиційності викладання вищої ате атики, так і за допо огою теорії про центр ас.В свою чергу, інтегральний етод розв’язання задач на знаходження центроїду, дозволяє не лише вдосконалити базові знання з вищої ате атики, а й зацікавити та в отивувати студента до підвищення рівня ате атично-професійних навичок, фор ування професійних задач на основі фунда ентальних ате атичних тверджень, етодів, засобів.Подальшого дослідження потребують питання розробки та вдосконалення етодичної систе и завдань дисциплін ате атичного циклуу відповідності до ви ог освітньо-професійних програ підготовки фахівців річкового та орського транспорту, Стандартів вищої освіти та Модальних курсів ІМО. В аспекті цього напря у розвитку досліджень особливої уваги потребують концептуальні питання Higher Engineering Mathematics, інтегровність ате атичних та професійних ко петентностей.Ключові слова: оделювання об’єктів, підготовка фахівців річкового і орського транспорту, професійно- ате атична підготовка, центроїд, барицентр, центр ас
30
Дуброва, Алла. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ". Інноватика у вихованні 2, № 11 (2020): 209–15. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.218.
Full textAbstract:
У статті розглядаються деякі методичні аспекти формування іншомовного професійного спілкування майбутніх фахівців, виокремлюються методи, які оптимізують процес навчання. Аналізується важливість методичного забезпечення навчального процесу у вищих навчальних закладах. Зауважується, що знання іноземної мови, вміння входити в іншомовне комунікативне середовище мають особливо важливе значення для конкурентноздатного працівника. Звертається увага на те, що професійна іншомовна підготовка майбутнього фахівця повинна ґрунтуватися на гнучкості навчальних програм та курсів підготовки, інтегрованості знань з професійно орієнтованих дисциплін та іноземної мови, а також новітніх інформаційних технологій.
 Зазначається, що формування іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей можна розглянути як підготовку до спілкування в умовах професійної діяльності.
 Вміння входити в іншомовне комунікативне середовище передбачає комплексне використання сукупності інноваційних методів і технологій навчання іноземної мови, а також організацію освітнього процесу, побудованого на основі компетентнісного і комунікативного підходів.
 Процес формування іншомовного профільно орієнтованого спілкування повинен бути спрямований не лише на оволодіння системою знань, вмінь та навичок, але і на формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця, що в свою чергу сприятиме саморозвитку та самовдосконаленню в рамках європейських стандартів.
 Зміни, що відбуваються у соціальний сфері, зумовлюють трансформації в теорії і практиці іншомовної освіти. Нагальним є питання впровадження в навчальний процес інтерактивних методів, інформаційно-комунікативних технологій. Вченими виділяється декілька методичних аспектів формування іншомовного професійно орієнтованого спілкування: навчальний аспект, пізнавальний аспект, виховний аспект, розвиваючий аспект.
 У процесі утвердження стратегії міжкультурного спілкування, полікультурне професійне спілкування набуває все більшого значення серед провідних європейських країн.
 Володіння іноземною мовою передбачає як знання фонетики, лексики, граматики, так і іншомовної структури загалом. Це в свою чергу стає можливим у сукупності певних аспектів: навчальному, пізнавальному, розвиваючому та виховному.
 Подальші перспективи досліджень у цій сфері можуть включати питання вдосконалення змісту і формування іншомовного спілкування майбутніх фахівців у професійній сфері.
31
Бурак В.Г. "Професійна підготовка майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи: дефінітивний аналіз". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 124–31. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.118.
Full textAbstract:
Розглянуто дефініції понять «професійна підготовка», «професійна підготовка майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи», «фахівець», «фахівець готельно-ресторанної справи», «готовність», «готовність до професійної діяльності», «готовність майбутнього фахівця готельно-ресторанної справи до фахової діяльності». Готовність майбутнього фахівця готельно-ресторанної справи до фахової діяльності розглядається як результат навчання в закладах фахової передвищої та вищої освіти різних форм власності, оволодіння здобувачами освіти професійно орієнтованими знаннями, уміннями, навичками і компетентностями, які встановлюють його відповідність вимогам до діяльності з надання різноманітних послуг клієнтам готельно-ресторанних підприємств; ґрунтується на усвідомлених здібностях до обраної професії, передбачає здатність до наукового дослідження та інноваційної діяльності, неперервний саморозвиток і самоосвіту впродовж життя.Акцентовано, що недоліком підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи є перевага теоретичного навчання над практичним, а отже, актуалізується практична спрямованість освітнього процесу з можливістю імплементації кращих світових стандартів; урахування запитів роботодавців, кваліфікаційних вимог до спеціалізацій фахівців; застосування сучасних інформаційних та освітніх технологій; побудова індивідуальної освітньої траєкторії, неперервність та багаторівневість програм; сертифікація програм на основі міжнародних стандартів якості.Констатовано, що професійна підготовка майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи може бути забезпечена за рахунок професійно-практичної підготовки; залучення до викладання фахових дисциплін практиків; формування зв‘язків фахової передвищої та вищої професійної освіти з ринком праці; підвищення якості викладацьких та управлінських кадрів; доступ до досвіду здійснення навчання в провідних університетах світу; проведення спеціалізованих олімпіад, конкурсів; моніторингу та аналізу результатів освітнього процесу та працевлаштування.
32
Асаулюк, Інна, та Віталій Кашуба. "Теоретико-методичні основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів мистецьких спеціальностей". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (3 липня 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.37-43.
Full textAbstract:
Анотація. Проблемами професійно-прикладної фізичної підготовки студентів різних спеціальностей закладів освіти є збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді; потреба змістового доповнення розділу професійно-прикладної фізичної підготовки програми з фізичного виховання з огляду на особливості умов і характер праці майбутньої професійної діяльності студентів; необхідність системного підходу до використання форм, засобів і методів підвищення рівня розвитку їхніх професійно важливих якостей. Мета. На основі теоретичного аналізу та власних досліджень науково обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити дієвість концепції професійно-прикладної фізичної підготовки студентів спеціальності «Музичне мистецтво» для підвищення рівня їхньої готовності до професійної діяльності. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, абстрагування, контент-аналіз, тестування. Результати. Фізичне благополуччя, рівень фізичної підготовленості та фізичної активності, функціональний стан організму, прикладні навички було обрано як базові поняття, що є власними векторами під час розробки навчальних програм з прикладної професійної фізичної культури для студентів мистецьких спеціальностей. У дослідженні обґрунтовується доцільність акцентованого виховання індивідуальних фізичних і спеціальних характеристик, життєво важливих для високопродуктивної роботи майбутнього фахівця в даній сфері, а також набуття комплексу прикладних навичок використання засобів фізичного розвитку.
 Ключові слова: фізичне виховання, прикладна професійна фізична культура, концепція, технологія, фізичний стан.
33
Ляшко, О., В. Кліндухова та А. Гейлик. "МОДЕЛЮВАННЯ ДЕЯКИХ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕГРАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ СТУДЕНТАМИ МОЛОДШИХ КУРСІВ МОРСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.08.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальному питанню прикладної спрямованості дисциплін математичного циклу, моделювання інженерних процесів засобами традиційного курсу вищої математики та використання теорії центру мас. Питання інтегрованості компетентностей професійної підготовки фахівців річкового та морського транспорту в систему математичних дисциплін завжди викликало зацікавленість. Враховуючи, що дана спеціальність є регульованою та імплементованою у світове товариство, до математичних знань студентів молодших курсів морських спеціальностей висувається низка вимог. Зауважено, що деякі питання інженерної математики відображенні в міжнародних вимогах Модальних курсів ІМО та, в той самий час, не зовсім повністю відображені в курсі математичних дисциплін морських ЗВО. Запропоновані задачі повною мірою відображають зв'язок математичної підготовки з освітньо-професійними програмами підготовки фахівців річкового і морського транспорту, Стандартними вищої освіти України та міжнародними вимогами ІМО. Кожна задача включає коментар до розв’язання, а також розглядається з позицій як традиційності викладання вищої математики, так і за допомогою теорії про центр мас. В свою чергу, інтегральний метод розв’язання задач на знаходження центроїду, дозволяє не лише вдосконалити базові знання з вищої математики, а й зацікавити та вмотивувати студента до підвищення рівня математично-професійних навичок, формування професійних задач на основі фундаментальних математичних тверджень, методів, засобів. Подальшого дослідження потребують питання розробки та вдосконалення методичної системи завдань дисциплін математичного циклу у відповідності до вимог освітньо-професійних програм підготовки фахівців річкового та морського транспорту, Стандартів вищої освіти та Модальних курсів ІМО. В аспекті цього напряму розвитку досліджень особливої уваги потребують концептуальні питання Higher Engineering Mathematics, інтегровність математичних та професійних компетентностей. Ключові слова: моделювання об’єктів, підготовка фахівців річкового і морського транспорту, професійно-математична підготовка, центроїд, барицентр, центр мас
34
Anishchenko, Viktoriia. "САМОСТІЙНА РОБОТА В СИСТЕМІ СТУПЕНЕВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, № 2 (2020): 6–24. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.28.
Full textAbstract:
Самостійна робота курсантів, слухачів є невід’ємною складовою навчально-виховного процесу та відіграє значну роль у їх особистісно-професійному розвитку, формуванні певних професійних компетентностей, що є основою для гідного виконання службово-професійної діяльності в органах та установах пенітенціарної системи України.Майбутній офіцер Державної кримінально-виконавчої служби України повинен мати високу фахову підготовку та володіти рядом професійних компетентностей, які формуються протягом навчання відповідно до певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Формування професійних компетентностей майбутніх офіцерів-пенітенціаріїв залежить не тільки від отримання теоретичних знань, але й від уміння самостійно набувати певних навичок та вмінь, отримувати, розширювати знання щодо специфіки майбутньої квазіпрофесійної діяльності пенітенціарія.Результати дослідження, подані автором, розкривають організацію та сутність основних видів самостійної навчально-пізнавальної діяльності курсантів, слухачів Академії Державної пенітенціарної служби. Також автором дана характеристика інноваційним формам самоосвіти й розвитку самомотивації курсантів, слухачів через впровадження кейсів, комп’ютерних ділових ігор, комп’ютерних імітаційних (ситуаційних) програм, комп’ютерних тренувальних програм та ін.У ході дослідження проведено опитування курсантів та слухачів, які здобувають освіту на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях, щодо важливості та сприйняття певних форм проведення самостійної роботи.Із метою вдосконалення самостійної роботи автором запропоновано розширити застосування комп’ютерних навчальних програм у навчально-виховному процесі Академії Державної пенітенціарної служби, серед яких надати перевагу наступним програмам: навчальним “від викладача-тьютора”, тренувально-імітаційним, моделюючим та контролюючим.Результати дослідження дозволили зробити висновки: самостійна робота курсантів, слухачів є невід’ємною складовою навчально-виховного процесу. Пов’язана із особистісно-професійним їх розвитком та має містити такі складові: пізнавальну; практико-орієнтовну; технологічну; управлінську та системну. Самостійна робота має бути організована обов’язково з використанням сучасних інформаційних технологій та відповідати таким вимогам і мати такі властивості як варіативність, інтегративність, комплексність.Подальші дослідження щодо управління самостійною роботою курсантів, слухачів Академії Державної пенітенціарної служби (далі – Академії ДПтС) будуть спрямовані на побудову інтеграційної моделі формування самостійної пізнавальної діяльності, що сприятиме формуванню сучасних професійних компетентностей в умовах ступеневої професійної освіти.
35
Радкевич, Олександр. "ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИКЛАДАЧІВ І ТРЕНЕРІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 14 (30 жовтня 2017): 133–39. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.133-139.
Full textAbstract:
У статті розкриваються питання професійного розвитку викладачів і тренерів закладів професійної освіти в країнах Європейського Союзу (ЄС). Приділено увагу функціональним обов‘язкам, які виконують в закладах професійної освіти викладачі і тренери. Акцентовано увагу на тому, що викладачі і тренери зміцнюють зв'язки між професійною освітою та роботодавцями шляхом створення нових навчальних програм, надання більш якісних освітніх послуг, забезпечення високоякісного учнівства в системі дуального професійного навчання, здійснення інших форм навчання на робочому місці тощо.
 Розкрито положення Брюгського комюніке в частині гнучких систем підготовки педагогічного персоналу. Досліджено, що викладачі, які працюють в закладах професійної освіти ЄС, зазвичай, там і вдосконалюють свої знання, вміння, навички і на основі цього здобувають нові кваліфікації. На відміну від цього, тренери здійснюють свій професійний розвиток там, де вони працюють, зокрема, в компаніях / фірмах / на підприємствах.
 Проаналізовано кваліфікаційні вимоги до викладачів закладів професійної освіти, які встановлюються законодавством країн ЄС. Охарактеризовано програми підготовки викладачів. Акцентовано увагу на тому, що підвищення кваліфікації викладачів і тренерів у сфері професійної освіти є їхнім правом, яке не завжди охороняється колективними договорами. Приділено увагу програмам підвищення кваліфікації викладачів закладів професійної освіти в країнах ЄС, котрі реалізуються в університетах, інститутах та інших навчальних закладах.
 Зосереджено увагу на партнерських відносинах між закладами професійної освіти та учасниками ринку праці, що є важливими в забезпеченні якості підготовки майбутніх фахівців та відповідності вимогам роботодавців. З‘ясовано, що такі країни ЄС, як: Бельгія, Німеччина, Хорватія, Австрія, Швеція реалізують програми, які фінансуються за рахунок державних коштів, що підтримують професійний розвиток викладачів і тренерів.
36
ШУМОВЕЦЬКА, Світлана, Олександр ДІДЕНКО та Олександр ЛУЦЬКИЙ. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА СПІВРОБІТНИКІВ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, № 2 (2021): 207–24. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.792.
Full textAbstract:
У статті визначено необхідність дослідження проблеми формування професійної культури майбутніх захисників кордону з використанням досвіду професійної підготовки співробітників прикордонної служби США та європейських країн. З’ясовано, що в широкому розумінні професійна культура співробітника прикордонної служби виявляється в ефективному виконанні професійних обов’язків, охоплює категорії професійного обов’язку й етичної поведінки. Важливими складовими професійної культури співробітників Митно-прикордонної служби США та прикордонних відомств країн Європи є професіоналізм, патріотизм, відданість, гордість за свою країну. Великої уваги у цих країнах надають формуванню вірності національним символам, почуття громадянської самосвідомості й професійного обов’язку та лідерства.Охарактеризовано підготовку фахівців для Митно-прикордонної служби США та прикордонних відомств європейських країн, що передбачає створення ефективного навчального середовища для навчання та підвищення кваліфікації співробітників. Окреслено напрями програм базової підготовки для співробітників правоохоронних органів й інструменти, що використовуються для оперативного й ефективного виконання персоналом службових завдань з охорони кордону, а також філософію навчання, що передбачає високі стандарти базової підготовки як фундаменту прикордонної служби.Визначено, що на формування систем професійної підготовки прикордонних служб у різних країнах впливає багато чинників, пов’язаних з особливостями політичної і правової систем, державного устрою, соціально-економічного розвитку, відмінністю історично сформованих традицій, національного характеру і менталітету. Навчальні центри з підготовки співробітників прикордонних відомств використовують комплексний підхід до навчання, звертаючи увагу на формування цінностей та розуміння місії прикордонної служби, набуття професійних умінь і навичок. Професійна підготовка фахівців з охорони кордону, окрім всього, передбачає посилену увагу до гуманітарної освіти, підвищення у співробітників рівня загальної та професійної культури, формування умінь роботи з інформацією та навичок комунікації (інтерв’ю, написання звітів, опитування пасажирів). У методиці навчання великого значення надають практичним заняттям, виконанню ситуативних завдань, діловим іграм, тренінгам.
37
Галацин, К. О., та А. М. Фещук. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (2021): 204–11. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-31.
Full textAbstract:
У статті розкривається роль і значення використання інформаційних технологій на заняттях з англійської мови в закладах технічної вищої освіти. Мета статті полягає в характеристиці можливостей використання інформаційних технологій як засобу мотивації майбутніх інженерів у формуванні англомовною професійною компетентністю. Реалізація мети потребує виконання таких завдань: 1) визначити сутність англомовної професійної компетентності та інформаційних технологій навчання; 2) змоделювати варіанти використання інформаційних технологій для мотивації здобувачів вищої освіти у сформованості англомовної професійної компетентності як особистісної цінності; 3) обґрунтувати умови, за яких використання інформаційних технологій сприятимете вмотивованості студентів у формуванні англомовної професійної компетентності. Наведено приклади використання інформаційних технологій як засобу мотивації студентів у ході вивчення дисципліни «Практикум з англомовного професійного спілкування» в закладах вищої технічної освіти. Підкреслено ефективність використання мультимедійних програм і презентацій, Наведено приклади використання інформаційних технологій як засобу мотивації студентів у ході вивчення дисципліни «Практикум з англомовного професійного спілкування» в закладах вищої технічної освіти. Підкреслено ефективність використання мультимедійних програм і презентацій, англомовних on-line -словників, -підручників, ігор, кросвордів, чайнвордів з професійними термінами, on-line тестів різної складності, on-line автентичних матеріалів, on-line версій газет, журналів та фахових статей, використання мережі Інтернет для участі в англомовних форумах, вебінарах та онлайн- конференціях за фахом, робота з матеріалами на професійно-орієнтованих сайтах (Academia.edu, SciPeople та ін. ) та пошукових системах (Metasearch Search Engine, Yahoo та RefSeek), участь в E-mail-проєктах тощо). Визначено вимоги до використання інформаційних технологій на заняттях англійської мови: відповідність інформаційних технологій темі, меті й змісту освітнього матеріалу: чітке визначення етапу заняття й кількості часу для використання інформаційних технологій навчання; зрозуміле формулювання завдань, конкретних вказівок щодо виконання ІТ; добору матеріалу відповідно до потреб англомовної комунікації та компетенції студентів.
38
Ракітянська, Людмила. "Нормативне забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в контексті завдань Нової української школи". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 27 (27 грудня 2019): 51–56. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.08.
Full textAbstract:
Розкрито необхідність узгодженості змісту нормативних документів загальноосвітніх навчальних закладів та закладів вищої освіти, що готують фахівців спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) в контексті концептуальних завдань Нової української школи. Встановлено неузгодженість між концептуальними завданнями сучасної української школи і змістом освітньо-професійних навчальних програм. Розглядається «емоційний інтелект» як ключове поняття в інноваційному виді навчання. Формування емоційного інтелекту учнів у значенні наскрізного уміння визначено одним із завдань Концепції «Нова українська школа»; це спрямовує професійну підготовку майбутнього вчителя, його готовність до реалізації провідних положень державної освітньої політики в практику загальноосвітньої школи. На основі аналізу Державного стандарту початкової освіти, типової освітньої програми виокремлено зміст емоційного інтелекту як спільної навички для всіх компетентностей, якими мають оволодіти учні. Протиріччя між необхідністю впровадження реформаторських змін в освітній процес сучасної української школи і відсутністю відповідного нормативного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до такої діяльності зумовлює нагальну потребу у коригуванні змісту чинних освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів зазначеного фаху.
39
Плужник, Оксана. "ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Society Document Communication, № 13 (10 січня 2022): 331–44. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-331-344.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню проблем формування цифрової компетентності у майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності у процесі професійної підготовки. У ході дослідження з’ясовано, що найбільш ефективним засобом якісної освіти є запровадження компетентнісного підходу з особливою увагою на формування цифрової компетентності. 
 Розглянуто визначення та сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність». Цифрова грамотність означає здатність розуміти та використовувати інформацію за допомогою цифрових маніпуляцій, а також оцінювати і застосовувати нові знання, отримані з цифрового середовища. Цифрова компетенція включає в себе: уміння підбирати потрібну інформацію, аналізувати її, обробляти та використовувати; уміння вести спілкування через засоби онлайн-комунікації; опанування основ програмування для створення програм з метою спрощення ведення діловодства; уміння захистити персональні дані, інформацію та комп’ютерні пристрої, від загроз пошкодження чи викрадення; уміння та підлаштовувати комп’ютерну техніку під власні потреби та вирішувати технічні проблеми з приладами. 
 Зіставлено поняття «компетентність» та «компетенція». У нашому розумінні, компетентність – це сукупність взаємопов’язаних здібностей, знань і навичок, які дозволяють людині професійно та ефективно виконувати свої обов’язки. Компетенція – особиста якість фахівця вирішувати певне коло професійних завдань чи обов’язків. Компетентність – це поєднання певних компетенцій, тобто навичок і знань, а також поведінкових якостей. 
 Описано професійну підготовку фахівців із документознавства та інформаційно-бібліотечної справи на кафедрі документознавства та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за спеціальностями «Професійна освіта (Документознавство)»), «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Кафедрою розроблений та викладається комплекс дисциплін, які покликані забезпечити формування і розвиток цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, зокрема: «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», «Електронне урядування», «Електронний документообіг», «Соціальна та інформаційна безпека», «Комп’ютерна обробка та редагування документів», «Інформаційна безпека та захист інформації», «Автоматизовані інформаційно-пошукові системи» тощо.
40
Panov, Nikita. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 262–75. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.15.
Full textAbstract:
Мета статті – визначити соціально-психологічні особливості професійної реадаптації особистості в сучасному соціумі (на прикладі безробітних, що належать до внутрішньо переміщених осіб). Методи. У дослідженні використано комплекс емпіричних (спостереження, анкетування, інтерв’ювання, бесіди. метод експертних оцінок, вивчення документації громадських і волонтерських організацій) і теоретичних (аналіз наукових публікацій, програм підтримки внутрішньо переміщених осіб, порівняння отриманих даних і наукових поглядів, узагальнення й систематизація результатів) методів. Результати. З’ясовано, що безробітні, що належать до категорії внутрішньо переміщених осіб, переживають низку кризових станів, зумовлених зовнішніми і внутрішніми чинниками, відчувають труднощі під час адаптації до нових соціально-економічних умов, їм притаманна пасивно-очікувальна позиція. Обґрунтовано необхідність надання внутрішньо переміщеним особам психотерапевтичної допомоги та професійних консультацій фахівців-психологів для подолання кризових життєвих ситуацій. Визначено, що професійна реадаптація є показником успішності державної кадрової політики, а відповідно, і каталізатором процесів відбору, підготовки, перепідготовки і працевлаштування кадрів. Виявлено, що на психологічну підтримку внутрішньо переміщених осіб спрямовано низку державних, регіональних і обласних програм, а також соціально-психологічних досліджень. Зазначена проблема перебувала в центрі уваги низки волонтерських організацій, діяльність яких характеризувалася відсутністю комплексного системного підходу й браком компетентних фахівців. Висновки. Професійна реадаптація – це поступове пристосування особистості, що вже має досвід професійної діяльності, до її нових умов, при якому відбувається перебудова потребово-мотиваційної сфери особистості. Показником ефективної професійної реадаптації є гармонійні відносини між адаптаційним потенціалом особистості й новими умовами професійної діяльності. Доведено ефективність таких форм і методів психологічної підтримки, як спеціальні тренінги, ігрові технології, метою яких є подолання депресивних станів особистості, посилення її впевненості в собі, стимулювання особистісного і професійного розвитку.
41
ДЯЧКОВА, Ольга. "ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 15, № 4 (2020): 91–106. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.379.
Full textAbstract:
У статті запропоновані узагальнюючі визначення феномену професійної діяльності в особливих умовах, обґрунтовано актуальність здійснення психологічної підготовки фахівців до означеної діяльності. Міститься класифікація особливих умов праці й професійної діяльності із зазначенням провідних характеристик і вимог до особистості фахівця. Вказано на відмінності понять «психологічна підготовка», «психологічна готовність», «екстремальна готовність», «мобілізованість», «психологічна стійкість». Екстремальні (особливі) умови праці проаналізовано з позиції мотиваційного рушія для фахівця.
 Запропоновано теоретичні засади концепції підготовки фахівців оперативно-рятувальних служб до дій в особливих (екстремальних) умовах, а також виокремлено й обґрунтовано в її змісті теоретичний (базис для розробки єдиного методологічного підходу дослідницької діяльності), практичний (добір інструментарію і підготовка до практичної діяльності) й експериментальний етап (апробація методів і деталізація програм підготовки з подальшим уточненням отриманих результатів). Пріоритетну роль в методиці проведення занять, спрямованих на професійно-психологічну підготовку фахівців оперативно-рятувальної служби відведено психологічному моделюванню завдань майбутньої професійної діяльності, її умов і труднощів. Обґрунтовано два взаємопов’язані шляхи психологічного моделювання означеної професійної діяльності, що спрямовані на максимальне наближення зовнішніх умов занять до реальних умов професійної діяльності і внутрішніх умов до тих, які супроводжуватимуть фахівця під час виконання професійних дій у особливих (екстремальних) умовах. Узагальнено кінцеву мету, завдання і напрями впровадження професійно-психологічної підготовки фахівців до виконання діяльності в особливих умовах. Окреслено передбачувані результати особистісно-професійного зростання учасників підготовки, майбутніх фахівців оперативно-рятувальних служб.
42
Короткова, Ліна. "ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ПОСЛУГ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 14 (21 вересня 2018): 79–85. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.79-85.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблеми розвитку професійної освіти в Україні, зумовлені зміною системи економічних відносин, істотним оновленням виробничого обладнання та появою нових тенденцій, пов‘язаних з переходом до постіндустріального суспільства. Проаналізовано нормативно-правові документи стосовно забезпечення якісного змісту професійної освіти в Україні, наголошено на необхідності його постійного оновлення з урахуванням потреб підприємств-замовників кадрів. Здійснено теоретичний аналіз численних педагогічних джерел щодо передумов та особливостей оновлення змісту професійно-технічної освіти, акцентовано увагу на важливості формування природних якостей, соціальних та творчих рис особистості. Визначено, що важливим нормативним підґрунтям формування змісту професійної освіти є державні стандарти професійно-технічної освіти (далі – ДСПТО), процес створення яких розпочався з 2006 року. Зосереджено увагу на тому, що ці стандарти були зорієнтовані на традиційну систему професійної освіти, здійснено комплексне дослідження їхньої суті та структури. На прикладі професії «Кравець» представлено результати аналізу оновлених державних стандартів професійно-технічної освіти, розроблених із урахуванням модульно-компетентнісного підходу. Основною перевагою цих стандартів визначено право навчальним закладам, за погодженням із підприємствами-замовниками робітничих кадрів, самостійно розробляти робочі навчальні програми з погодинним розподілом предметів. Зроблено висновок, що ДСПТО швейного напряму, розроблений у 2016 року, виявився найбільш якісним, оскільки забезпечує спрямованість навчальних модулів на досягнення кінцевих практичних результатів. Розглянуто питання укрупнення професій шляхом інтеграції змісту професійної освіти, наведено приклади робочих навчальних програм із декількох затребуваних на ринку праці суміжних професій. Виявлено, що професійна підготовка за такими професіями підвищує мобільність кваліфікованих кадрів і конкурентоспроможність підприємств.
43
Великдан, Юлія. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ ТА ЇЇ РОЛЬ У СИСТЕМІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ". Society. Document. Communication, № 6/2 (3 липня 2019): 28–43. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-28-43.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні організаційно-методичні та навчальні засади педагогічної практики у вищому закладі вищої освіти в системі професійного становлення майбутнього вчителя трудового навчання.
 Зазначено, що ефективне проведення педпрактики залежить від належного рівня її організації та виконання всіх поставлених завдань студенту ЗВО. Обґрунтовано, що педагогічна практика виступає головним показником готовності студента до майбутньої професійної діяльності. Описано основні розділи програм педагогічної практики для студентів, які обрали майбутню професію – вчитель трудового навчання (на прикладі ОКР «бакалавр» ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г Сковороди» спеціальність 014 Середня освіта (трудове навчання та технології)).
 Висвітлено основні поняття практики, такі як «педагогічна майстерність», «педагогічна компетентність» та «педагогічна практика».
 Професійна підготовка майбутнього вчителя повинна бути націлена на формування умінь самостійно вчитися, самовдосконалюватися, адже від нього чекають професіоналізму трудовій діяльності, відповідального та творчого ставлення до своєї праці. Саме в процесі практики виявляються суперечності між наявним необхідним запасом знань, що виступає рушійним чинником безперервної самоосвіти. Отже, педагогічна практика є важливою соціально-психологічною умовою і засобом професійно-практичної підготовки випускників вищих навчальних закладів. Організація педагогічної практики на всіх її етапах має бути спрямована на виконання державних вимог підготовки відповідно до спеціальності та кваліфікації, що отримується: безперервність, послідовність оволодіння студентами професійною діяльність відповідно до програми практики, логічний взаємозв`язок і поєднання теоретичного і практичного навчання, наступність усіх етапів практик.
 Зроблено висновки, що педагогічна практика дає можливість сформувати в студента професійні вміння, навички приймати самостійні рішення на конкретній ділянці роботи в реальних умовах шляхом виконання різних обов’язків, розвивати творчі здібності та педагогічне мислення.
 Пройшовши педагогічну практику, студент вищого навчального закладу наближається до педагогічної діяльності майстра освітянської справи, що проявляється в повсякденній турботі про школярів, про рівень їх знань та вихованні кращих рис громадянина України.
44
Mayboroda, Lyudmila. "МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (14 листопада 2018): 115–22. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.115-122.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовується актуальність використання елементів дистанційного навчання у професійній (професійно-технічній) освіті теоретичній підготовці кваліфікованих робітників. Розглядається можливість використання дистанційної форми навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти за певною категорією професій. Визначається структура і зміст методики використання елементів дистанційного навчання для теоретичної підготовки кваліфікованих робітників, що передбачає реалізацію поступових дій педагога професійного навчання, а саме: аналіз навчальних програм; визначення структури дистанційного курсу; розробку інформаційної складової та наповнення дистанційних курсів; організацію навчальної діяльності з використанням елементів дистанційного навчання.
 Висвітлено результати дослідно-експериментальної роботи. Представлені результати формувального етапу експерименту показали готовність педагогів професійного навчання до використання елементів дистанційного навчання у власній педагогічній діяльності. Проведене анкетування на констатувальному та узагальнюючому етапах дослідження дали змогу зробити аналіз досвіду використання педагогами закладів професійної (професійно- технічної) освіти дистанційного навчання у підготовці кваліфікованих робітників та визначити рівні використання елементів дистанційного навчання для теоретичної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників (використання мультимедійних комплексів, відео- конференцзв’язку, презентацій, тестів та використання контролю і оцінювання навчально- пізнавальної діяльності). Отримані дані показали позитивну динаміку змін, що доводить потребу в методичному супроводі педагогів професійного навчання задля забезпечення достатнього рівня готовності до якісного використання елементів дистанційного навчання для теоретичної підготовки кваліфікованих робітників, повного й ефективного використання всіх можливостей технологій дистанційного навчання.
45
Степанова, Ольга Іванівна. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «РИТОРИКА ТА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ»". Інноватика у вихованні 1, № 12 (2020): 227–34. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.295.
Full textAbstract:
У статті висвітлено одна із актуальних проблем навчання майбутніх логопедів – формування у них комунікативної компетенції. Охарактеризовано зміст поняття «комунікативна компетенція»; розкрито взаємозв’язок розвитку комунікативної та риторичної компетенцій майбутнього учителя; окреслено організація викладання навчального предмета «Риторика та культура мовлення корекційного педагога» щодо спрямування студентів до засвоєння комунікативно-мовленнєвих і риторичних умінь та навичок у межах предметно-спеціальної підготовки бакалаврів. Узагальнено роль і місце дисципліни в системі компетентносного підходу до професіональної підготовки спеціального педагога. Аналіз категорії «комунікативна компетенція» репрезентовано як лінгвістичний феномен, розкрито концептуальні основи і технологія її розвитку у вчителя-логопеда. На основі стандартів і освітньо-професійних програм проаналізовано зміст комунікативної бази професійної компетенції логопеда. Доведено, що культура мовлення є підґрунтям для розвитку загальної культури людини, а комунікативна компетенція формується в процесі професійної підготовки спеціаліста і системним виявом знань, умінь, здібностей і особистісних якостей, які дозволяють успішно вирішувати функціональні завдання в професійній діяльності. Поряд із теоретичним матеріалом, у статті подано систему вправ, практичні поради, які допоможуть внести відповідні корективи в поведінку учасників комунікаційного акту.
46
Радкевич, Валентина. "МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ ВІДПОВІДНО ДО ПОТРЕБ СУСПІЛЬСТВА ТА ВИМОГ РИНКУ ПРАЦІ". Professional Pedagogics 2, № 23 (2021): 4–18. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.4-18.
Full textAbstract:
Актуальність: На початку третього десятиліття незалежності України актуалізувалася проблема щодо відповідності професійної підготовки кваліфікованих робітників сучасним вимогам ринку праці, а також європейським стандартам і принципам забезпечення якості професійної освіти і навчання. У цьому зв’язку особливе значення мають концептуальні, законодавчі та організаційно-педагогічні заходи, спрямовані на модернізацію професійної (професійно-технічної) освіти.
 Мета: здійснення аналізу особливостей модернізації професійної (професійно-технічної) освіти впродовж третього десятиліття незалежності України та на цій основі виокремити рекомендації для її вдосконалення на загальнодержавному рівні.
 Методи: теоретичні (індукція, синтез, узагальнення); емпіричні (вивчення та аналіз нормативно-правових документів у сфері професійної освіти і ринку праці, програм професійної підготовки кваліфікованих робітників, результатів діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
 Результати: охарактеризовано причини невідповідності якості професійної підготовки кваліфікованих робітників вимогам ринку праці. Проаналізовано низку концепцій, нормативно-правових документів у сфері освіти і ринку праці та їх спрямованість на модернізацію професійної (професійно-технічної) освіти. Розкрито напрями взаємодії закладів освіти та роботодавців у вдосконаленні змісту і форм професійного навчання кваліфікованих робітників, запровадженні інноваційних управлінських, виробничих і педагогічних технологій тощо.
 Висновки: Результати аналізу нормативно-правових документів освітніх програм професійної підготовки кваліфікованих робітників дають підстави стверджувати, що впродовж третього десятиліття незалежності України модернізація професійної (професійно-технічної) освіти увиразнюється: в оновленні змісту на основі компетентнісного підходу та дескрипторів Національної рамки кваліфікацій; у вдосконаленні мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти з урахуванням потреб національного та регіональних ринків праці; оновленні систем управління та фінансування на засадах децентралізації, передачі повноважень на регіональний рівень; активізації державно-приватного партнерства на основі залучення до управління соціальних партнерів тощо.
47
Щокін, Ростислав, Валентина Радкевич, Олександра Бородієнко та ін. "КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Public management 23, № 3 (2020): 236–52. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-236-252.
Full textAbstract:
Проаналізовано концептуальні положення щодо управління розвитком професійної освіти, що визначені нормативно-правовими акта- ми України. Встановлено, що професійна підготовка “під конкретне робоче місце” доволі часто, не сприяючи життєвому успіху учнів, може привести до появи фахівців, чиї знання і вміння не затребує суспільство. Визначено слабкі сторони моноступеневої системи. Встановлено причини, які зумов- люють доцільність переходу до багаторівневої системи.
 Відзначено найважливіші моменти в багаторівневій системі освіти: структурний і змістовний. Встановлено, що нові педагогічні технології є стрижнем змістовної сторони багаторівневої системи навчання. Вказано на необхідність знаходження оптимального співвідношення між освітніми складовими на різних рівнях навчання та виділення пріоритетних напрямів у галузі диверсифікації освіти.
 Доведено, що ступенева система реалізує наступність програм, що нале- жать до певного виду діяльності людини або до даної галузі виробництва і відрізняються рівнем кваліфікації. Програми орієнтовані, найперше, на за- безпечення професійної підготовки; освітня функція підпорядкована в них професійній підготовці та на деяких етапах освітній компонент може зовсім не бути присутнім. По завершенні кожного етапу фахівець отримує відпо- відний документ, що засвідчує рівень його кваліфікації (наприклад, токар, технік, інженер).
 Моноступенева система професійної освіти доцільна та цілком ефек- тивна при жорсткому довгостроковому закріпленні кадрів у цій галузі. Го- ловною метою такої системи є задоволення державного замовлення на спе- ціаліста.
 Визначено принципи розвитку професійної освіти, зокрема гуманізацію і фундаменталізацію. Розглянуто системоутворювальні функції, які виконує професійна освіта в суспільстві: економічну, соціальну і культурну.
48
Дерев’янко Д. В. "Принципи та засоби IKT у формуванні цифрової культури майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 232–39. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.132.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано феномен формування цифрової культури майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності за допомогою застосування спеціальних принципів, що належать до системи цифрового виховання і розвитку. Виділяються основні професійні компетенції, необхідні для обов'язкового освоєння випускниками перед початком професійної діяльності, а також визначаються основні показники сформованості цифрової культури майбутніх менеджерів у розглянутій сфері.Основа розвитку будь-якого здорового суспільства – це культура. Інформаційна культура відображає досягнуті рівні організації інформаційних процесів та ефективності створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання і використання інформації, що забезпечують цілісне бачення світу, його моделювання, передбачення результатів рішень, які приймаються людиною Основна тенденція в динаміці формування поняття «інформаційна культура» пов'язана з фундаментальністю і багатоаспектністю її розгляду не тільки як феномена, визначеного умовами науково-технічного прогресу, електронними засобами переробки, зберігання і передачі соціальної інформації, а перш за все як діяльнісної інфраструктури, що пронизує усі епохи і цивілізації, всі сфери людської діяльності і всі щаблі розвитку людини як соціальної істоти Беручи до уваги сучасний етап розвитку суспільства, технологічний прогрес та активний розвиток нових соціальних інститутів, справедливим буде зауважити, що основою сучасного суспільства і гарантією його благополучного розвитку є такий феномен, як цифрова культура. Вона дозволяє суб'єктам соціокультурного простору оптимізувати процес професійної діяльності, максимізувати швидкість отримання її результатів і звести реальні ризики до мінімуму.
49
Купрієвич, Вікторія, Віталій Паздрій та Людмила Антонюк. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФОРМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ". Ukrainian Educational Journal, № 4 (24 грудня 2021): 198–205. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-4-198-205.
Full textAbstract:
У статті визначено форми та особливості організації навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти в навчальному середовищі закладу післядипломної освіти. Уточнено контент навчальних програм на основі освітньо-професійної програми підвищення кваліфікації цієї категорії слухачів, визначено сутність основних понять дослідження. Доведено, що процес підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти має конкретизуватися специфікою таких закладів.
50
Радкевич, Валентина Олександрівна. "Енергоефективність у професійній підготовці майбутніх фахівців будівельного профілю". New computer technology 8 (22 листопада 2013): 58–60. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v8i1.167.
Full textAbstract:
Стратегічним завданням Уряду нашої держави є стабілізація економіки, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва на основі його глибокої модернізації. Однак заплановане створення в різних регіонах України нових технологічних укладів, модернових виробництв, перспективних секторів економіки неможливе без наявності компетентних кваліфікованих робітників, яких покликана готувати система професійно-технічної освіти. Саме тому ця система потребує державної підтримки й інвестицій в напрямі модернізації усіх її підсистем, приведення у відповідність до вимог сучасного енергоефективного виробництва.У зв’язку з цим, актуальним є оновлення змісту і засобів професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, спрямованих на оволодіння сучасними виробничими технологіями, що уможливлять їх здатність працювати на високотехнологічному обладнанні, використовувати в професійній діяльності енергоефективні матеріали.Зазначимо, що проблема заощадження енергетичних ресурсів України обговорюється політиками, науковцями, роботодавцями протягом 16 років. Однак у професійно-технічній освіті і до сих пір відсутні навчальні дисципліни, які б забезпечували формування у молодих робітників культури енергоефективної діяльності.З огляду на це в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України було започатковано новий напрям досліджень, що стосується впровадження питань енергоефективності у первинну професійну освіту і професійне навчання кваліфікованих робітників на виробництві. Створений з цією метою Центр енергоефективності спрямовував свої зусилля на розробку інноваційного навчального курсу «Основи енергоефективності».Підґрунтям створення цього навчального курсу стали результати аналізу практики діяльності підприємств галузей народного господарства, в тому числі й будівельної, а також змісту навчальних планів і програм за якими здійснюється підготовка кваліфікованих робітників.Виявилося, що на підприємствах гальмується забезпечення заходів щодо: впровадження енергозберігаючих технологій, енергоефективного обладнання; зменшення енергоємності продукції; скорочення витрат ресурсів; контролю й управління витратами паливно-енергетичних ресурсів; участі робітничих кадрів у планових заходах підприємств з енергозбереження.Аналіз змісту професійно-технічної освіти показав, що недостатньою є популяризація і пропагування економічних, екологічних і соціальних переваг енергозбереження серед учнівської молоді ПТНЗ і виробничого персоналу підприємств. Було запропоновано до змісту професійного навчання кваліфікованих робітників вводити навчальний матеріал з енергоефективних технологій. Наприклад, для фахівців будівельного профілю доцільно вводити навчальний матеріал, що стосується комплексних енергосистем, вітроенергетики, сонячної енергетики, гідроенергетики, біоенергетики, геотермальної енергетики тощо. Цінною навчальною інформацією для учнів ПТНЗ є сучасні технології будівництва будинків із низькою енергетичною потребою, будинків типу «нуль енергії», будинків «плюс», пасивних будинків тощо.Енергозберігаюче будівництво потребує від кваліфікованих робітників широких компетенцій і знань інтегрованого характеру стосовно: будівельної фізики, систем опалення, вентиляції та акліматизації, технологій сонячної енергії, енергозберігаючої техніки тощо.Розуміючи, що енергозбереження є важливою народногосподарською проблемою, а отже має ґрунтуватися на науковій основі з використанням системного підходу, методів моделювання економічної доцільності використання енергоефективних технологій, матеріалів і обладнання у виробництві, а також альтернативних джерел енергії відбір змісту навчального курсу «Основи енергоефективності» здійснювався з урахуванням досягнень фундаментальної та галузевих наук. У даному випадку підґрунтям відбору змісту навчального матеріалу, що розкриває потенціал енергоефективності й енергозбереження слугували об’єкти, поля й види професійної діяльності кваліфікованого робітника будівельного профілю.У структуруванні навчального матеріалу використовувався модульний підхід, що дозволило утворити п’ять модулів:Загальний, у якому розглядаються питання щодо необхідності енергоресурсів для забезпечення якісного життя як окремої людини, так і суспільства в цілому; обґрунтовується актуальність розв’язання проблеми підвищення енергоефективності на основі економного використання енергоресурсів.Галузевий, у якому розглядаються характерні особливості енергоспоживання в галузі й, відповідно, розв’язання проблем заощадження енергоресурсів.Виробничий, у якому питання підвищення енергоефективності вирішується на рівні підприємства.Професійний, у якому питання підвищення енергоефективності вирішуються в межах професійного поля діяльності, на робочому місці.Побутовий, у якому розглядаються питання енергозбереження в побуті (в умовах ПТНЗ, дома).На вивчення цього курсу розробники відвели 20 годин, з них 6 годин на лабораторно-практичні роботи.Вивчення кваліфікованими робітниками будівельного профілю навчального курсу «Основи енергоефективності» сприятиме формуванню у них енергозберігаючої свідомості, активної громадянської позиції щодо прийняття екологічно й енергетично грамотних рішень у професійній діяльності.