To see the other types of publications on this topic, follow the link: Професійне спрямування.
Journal articles on the topic 'Професійне спрямування'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Професійне спрямування.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Аніщенко, Вікторія. "СИСТЕМА ТА ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 6–25. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.254.
Full textAbstract:
Офіцери Державної кримінально-виконавчої служби під час виконання професійних обов’язків стикаються із цілою низкою комплексних проблем, що пов’язані з реалізацією квазіпрофесійних службових завдань, необхідністю встановлення комунікативних зв’язків, в тому числі з контингентом установ виконання покарань слідчих ізоляторів, уповноважених органів з питань пробації, здійснення процесу ресоціалізації осіб, які знаходяться в умовах несвободи, пошуку мотиваційних факторів, що сприяють процесу їх виправлення та подальшої адаптації в суспільстві тощо. Тому дослідження педагогічних умов, що забезпечують формування професійної компетентності офіцерів-пенітенціаріїв під час здобуття вищої освіти є важливим завданням педагогіки в цілому, в тому числі й пенітенціарної.Ступенева підготовка майбутніх офіцерів ДКВС України базується на системному, компетентнісному та інших підходах, що забезпечує можливість гнучкої зміни концептуальних засад щодо відтворення складної, цілеспрямованої, динамічної системи підготовки офіцерів ДКВС України та створення педагогічних умов для формування сучасних знань, умінь та навичок ефективно виконувати службові завдання. Тому на теперішній час виникла необхідність у дослідженні педагогічних умов, що сприяють удосконаленню системи підготовки формування професійних компетентностей офіцерів ДКВС України в умовах ступеневої вищої освіти.Мета статті – обґрунтування педагогічних умов, що забезпечують систему ступеневої професійної підготовки офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.За результатами дослідження виокремлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови, що сприятимуть підвищенню рівня професійної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.Найбільш оптимальними педагогічними умовами в процесі професійної підготовки є такі: інтеграція фахової підготовки майбутніх офіцерів ДКВС шляхом реалізації міждисциплінарних зв’язків професійно орієнтованих та гуманітарних дисциплін і фахової практики; професійне спрямування змісту підготовки майбутніх офіцерів ДКВС України з урахуванням контексту майбутньої професійної діяльності на основі критеріїв відбору; розвиток мотивації майбутніх офіцерів ДКВС України через застосування методів активного навчання, що моделюють ситуації професійної взаємодії майбутніх офіцерів ДКВС України; підвищення рівня професійної підготовки викладачів професійно орієнтовних дисциплін; удосконалення системи контролю якості та моніторингу навчального процесу майбутніх офіцерів ДКВС. Зазначені педагогічні умови потребують практичної реалізації через методи, форми й засоби навчання, а також етапи професійної підготовки.
2
Золотько, Ю. "Професійне спрямування викладання англійської мови майбутнім магістрам менеджерам освіти." Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Серія: Педагогічні науки, Вип. 3/4 (52/53) (2017): 119–24.
Find full text
3
ФЕДОРЕНКО, Олена, and Костянтин РАДЧЕНКО. "ФОРМУВАННЯ ДОСВІДУ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВІЙСЬКОВИХ ЮРИСТІВ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 213–26. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.523.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі формування професійної компетентності у майбутніх юристів військових підрозділів. У статті конкретизовано сутність феномену «професійна компетентність майбутніх військових юристів» і визначено його як цілісне, складне особистісне утворення, інтегративну якість особистості, яка поєднує володіння майбутнім фахівцем системою знань, умінь та навичок військово-юридичного спрямування, сформованість професійно важливих якостей особистості юриста, що забезпечують ефективне виконання професійних функцій з метою дотримання й захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави в умовах мирного та воєнного часу. У структурі феномену виокремлено загально професійну, особистісну, комунікативну, фахову та військово-спеціальну складові даного феномену, надано їх характеристику. Визначено змістові компоненти професійної компетентності майбутнього військового юриста: знанієво-термінологічний (охоплює загально професійну складову компетентності); професійно-особистісний (поєднує особистісну, комунікативну складові, а також мотивацію до професійної діяльності); професійно-операційний (включає фахові та військово-спеціальні складові компетентності). У статті представлено алгоритм проведення різних типів занять, спрямований на відпрацювання практичних дій, умінь, навичок при вивченні дисциплін циклу професійної підготовки: сприйняття студентом нової інформації (зразків дій, прийомів); усвідомлення й фіксація нової інформації; ознайомлення зі сферою (ситуаціями) її застосування та прикладами використання; оволодіння практичними діями, прийомами самостійного застосування знань; самостійне застосування дій у різних ситуаціях (набуття досвіду практичної діяльності). Розкрито дидактичні можливості супроводження виробничої (юридичної) практики та військового стажування студентів задля набуття майбутніми військовими юристами досвіду практичної діяльності під час їх проходження.
4
Колодницька, О. Д. "КОМУНІКАТИВНА КУЛЬТУРА МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ." Медична освіта, no. 2 (October 13, 2021): 74–78. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12416.
Full textAbstract:
Анотація. У статті проаналізовано сутність понять «комунікація», «спілкування», «комунікативна культура». З’ясовано, що обов’язок майбутнього лікаря полягає не лише в організації процесу лікування, а й у безпосередньому спілкуванні з пацієнтами, родичами, друзями та колегами хворих. Обґрунтовано, що професійне мовлення майбутнього лікаря має величезне психотерапевтичне значення і є потужним засобом впливу на пацієнта, необхідним для правильної діагностики та ефективного лікування захворювань. Комунікативна культура є сукупністю професійних якостей, моральних цінностей і комунікативних умінь майбутнього лікаря. Розглянено основні якості формування професійно-комунікативної культури майбутнього лікаря (доброзичливість, емпатійність, комунікабельність, рефлективність, урівноваженість). Доведено, що комунікативні якості визначають продуктивність і результативність професійної діяльності та є одним із критеріїв сформованості комунікативної культури майбутнього лікаря. Професійні якості, моральні цінності та комунікативні вміння, що реалізуються під час спілкування в системі взаємовідносин «лікар – пацієнт», визначають рівень сформованості професійно-комунікативної культури майбутнього лікаря.
У матеріалах підготовки до заняття з англійської мови та англійської мови за професійним спрямуванням у системі Moodle подано не лише текстовий, а й відеоматеріал із тем, що вивчаються, з метою візуалізації навчальної інформації. Видано навчальні посібники “Video Activity Book” для студентів першого та другого курсів медичного факультету для забезпечення теоретичної та методичної бази формування комунікативних якостей і вмінь студентів як однієї зі складових професійно-комунікативної культури майбутніх лікарів.
5
СЕРДЮК, Галина. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧНІВ У НАУКОВИХ ЛІЦЕЯХ." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 14, 2022): 204–10. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.32.
Full textAbstract:
Головне завдання сучасного освітнього закладу – сприяти становленню особистості, яка здатна здійснити вибір свого професійного шляху. У цьому зв’язку актуальним є застосування наскрізних підходів до професійного орієнтування в освітньому процесі. Законом України “Про освіту” передбачено, що в системі спеціалізованої освіти здобуття загальної середньої освіти забезпечують наукові ліцеї. Статтю присвячено проблемі підготовки здобувачів освіти в наукових ліцеях до вибору майбутньої професії. Мета: розглянути теоретичні засади професійного самовизначення учнів, які здобувають спеціалізовану освіту наукового спрямування; визначити особливості та специфіку наукового ліцею, обґрунтувати чинники, які сприяють професійному самовизначенню здобувачів освіти; визначити концептуальні підходи до питання підготовки учнів ліцею до вибору майбутньої професії. Методи: теоретичні (індукція, синтез, узагальнення); емпіричні (вивчення та аналіз нормативно-правових документів у сфері спеціалізованої освіти), результатів діяльності наукового ліцею. Результати: Розкрито сутність поняття «професійне самовизначення» учнів наукових ліцеїв, визначено специфіку наукового ліцею як закладу спеціалізованої освіти наукового спрямування. Проаналізовано процес професійного самовизначення в контексті організації дослідно-орієнтованого навчання та розвитку дослідницької компетентності. Визначено підходи щодо організації роботи з учнями з метою усвідомленого вибору майбутньої професії. Висновки: Результати аналізу нормативно-правових документів дають підстави стверджувати, що в державі створені сприятливі умови для розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування. Модернізація сучасної освіти потребує оновлення змісту на основі компетентнісного підходу. У контексті актуальності питання професійного самовизначення старшокласників, відповідності вимогам сучасного ринку праці організація дослідно-орієнтованого навчання зі здобувачами освіти в наукових ліцеях може стати основою ефективної підготовки до вибору майбутньої професії. Професійне самовизначення учнів розглядається як багатогранний процес, що реалізується через систему практичних методів і засобів, що охоплюють освітню діяльність учнів.
6
Усик, Людмила, Вікторія Чорна, and Олена Петухова. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ." Ukrainian Educational Journal, no. 3 (September 24, 2021): 51–57. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-51-57.
Full textAbstract:
У статті досліджено іншомовну професійну компетентність студентів у процесі вивчення англійської мови за професійним спрямуванням. Розглянуто вітчизняний та європейський досвід діагностики іншомовної професійної компетентності студентів у процесі вивчення англійської мови за професійним спрямуванням. Детально проаналізовано професійну компетентність студентів. Важливим є оцінювання рівня професійної компетентності студентів у процесі вивчення англійської мови за професійним спрямуванням. Висвітлено теоретичні та методологічні аспекти діагностики іншомовної професійної компетентності студентів у процесі вивчення англійської мови за професійним спрямуванням.
7
Мушировська, Наталія. "Українознавчі засади викладання української мови за професійним спрямуванням студентам спеціальності «Культурологія»." New pedagogical thought 108, no. 4 (January 6, 2022): 91–98. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-91-98.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі організації мовної професійної підготовки фахівців-культурологів на засадах українознавства на заняттях з української мови за професійним спрямуванням. У ній здійснена спроба намітити основні шляхи реалізації українознавчого підходу для формування мовно-професійних компетентностей здобувачів вищої освіти за фахом «Культурологія», означено роль принципів міжпредметності та текстоцентризму у його застосуванні, що передбачає поліфункціональне використання текстів українознавчої тематики, з’ясовано дидактичні можливості використання українознавчого матеріалу на заняттях з української мови за професійним спрямуванням, запропоновано можливі види завдань для роботи з текстом українознавчої, соціокультурної тематики.
У публікації розглянуто змістове наповнення дисципліни в контексті концепцій мовної освіти, завданням яких є розробити технологію формування національно свідомої україномовної особистості, компетентної у низці аспектів: мовному, мовленнєвому, стратегічному, соціокультурному, українознавчому. Проаналізовано значимість українознавчого змісту у навчальних матеріалах та підручниках з української мови за професійним спрямуванням. Звернено увагу на необхідність залучення фактів з історії української мови і культури до освітнього контенту з метою формування мовної і мовленнєвої компетентності, культури мови, виховання історичної пам’яті, національної свідомості і мовної стійкості. Зокрема, в результаті змістового та мовного аналізу українознавчого тексту фахівці поглиблюють свої знання інформацією культурологічного змісту, більш глибоко засвоюють національно-культурні компоненти мови, збагачують свій словниковий запас спеціальними лексико-граматичними одиницями. Українознавчий текстовий матеріал мотивує створювати власні тексти культурологічного спрямування, висловлюватися, викладати своє бачення інформації, вступати в дискусію. Моделювання професійних комунікативних ситуацій сприяє набуттю досвіду мовленнєвої діяльності, готовності до ситуативного мовлення, успішної реалізації комунікативного наміру у професійній діяльності.
8
O.M., Tanasiіchuk, and Tavrovetska N.I. "DYNAMICS OF ARCHETYPICAL IMAGES OF PSYCHOLOGISTS' PROFESSIONAL ORIENTATION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 3 (October 22, 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-3-3.
Full textAbstract:
Purpose. To acquaint with the methods and results of the study of the dynamics of archetypal images of professional development of psychologists with different work experience. Methods. Analysis of publications with the level of evidence, using databases Web of Science, Scopus, eLIBRARY, and a bibliography of key articles. Empirical methods were used: A. Yatsyuk’s algorithm for writing and analyzing fairy tales, in the author’s modification in combination with the “Personal Differential” method (a variant adapted from the Bekhterev Research Institute).Results. A psychodiagnostic study of the dynamics of archetypal images of professional orientation, which develops due to the dynamics of the activity factor of the self-image, which grows at the stage of professional adaptation, having a plateau between stages of professional adaptation and initial professionalization, gradually increasing to the stage of professionalism; the factor of activity of the image of the hero in the trend is similar to the factor of activity of the image of I. That is, the image of the Person fully corresponds to the image of the Self of specialists, they understand and reflect their social face or professional self; factor of the strength of the image I. There is a tendency of expression in specialists at the stage of professional skill. Volitional qualities of the personality are expressed in specialists, at the stage of professional skill, and as low as possible in specialists who are just beginning to engage in professional activities; the factor of strength of the image of the hero reaches the peak development at the stage of professional skill; the factor of assessing the image of the antihero for specialists does not matter at all, due to the tendency to a high level of self-reflection, and as a consequence, a full analysis of their own negative qualities and their acceptance in full; The strength factor of the image of the antihero gradually increases and acquires an adequate assessment, avoiding devaluation, but there is a decline in the assessment of volitional qualities of the individual at the stage of professional activity, which is evidence or acceptance of his shadow or expression of negative professional characteristics. Conclusions. In the process of processing statistical data, the greatest changes in the image of the self were studied, namely the factors of strength, activity of the image of the self, as well as the factor of strength of the image of the antihero.Key words: professionalization, archetype, model, image, self, factor, activity, strength, evaluation. Мета. Ознайомити з методами та результатами дослідження динаміки архетипових образів професійного становлення психологів, що мають різний стаж роботи. Методи. Аналіз публікацій із рівнем доказовості з використанням баз даних Web of Science, Scopus, eLIBRARY, бібліографії ключових статей. Використовувалися емпіричні методи: алгоритм написання й аналізу казок А. Яцюк, в авторській модифікації, у комбінації з методикою «Особистісний диференціал» (варіант, адаптований у Науково-дослідному інституті імені В.М. Бехтерєва).Результати. Проведено психодіагностичне вивчення динаміки архетипових образів професійного спрямування, що розвивається завдяки динаміки чинника активності образу Я, який зростає на етапі професійної адаптації, маючи плато між етапами професійної адаптації та первинної професіоналізації, поступово зростає до етапу професійної майстерності; чинник активності образу героя за тенденцією перебігу схожий на чинник активності образу Я. Тобто образ Персони цілком відповідає образу Я фахівців, вони розуміють та рефлексують своє соціальне обличчя або професійне Я; чинник сили образу Я – спостерігається тенденція вираженості у фахівців на етапі професійної майстерності. Вольові якості особистості виражені у фахівців на етапі професійної майстерності, максимально низькі у спеціалістів, що тільки починають займатися професійною діяльністю; чинник сили образу героя досягає найбільш пікового розвитку на етапі професійної майстерності; чинник оцінки образу антигероя для спеціалістів узагалі не має значення через тенденцію до високого рівня саморефлексії, унаслідок чого повноцінного аналізу власних негативних якостей та прийняття їх у повному обсязі; чинник сили образу антигероя поступово зростає та набуває адекватної оцінки, уникає знецінення, але спостерігається спадання в оцінці вольових якостей особистості на етапі професійної діяльності, що є свідченням або прийняття своєї Тіні або вираженості в особистості негативних професійних характеристик. Висновки. У процесі оброблення статистичних даних було встановлено найбільше змін в образі Я досліджуваних, а саме за чинниками сили, активності образу Я, а також чинника сили образу антигероя.Ключові слова: професіоналізація, архетип, модель, образ, Я, фактор, активність, сила, оцінка
9
Шпак, І. О. "ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ДИСЦИПЛІН ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 50 (2021): 183–92. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.50.17.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано зміст підготовки викладачів дисциплін економічного спрямування до реалізації педагогічних технологій. З’ясовано, що для ефективного використання педагогічних технологій викладачі дисциплін економічного циклу повинні опанувати такими професійно значущими уміннями, як: інтелектуальні; організаторсько-конструктивні; інформаційно-гностичні; методичні; комунікативні. Доведено, що особистісно-професійні якості викладачів суттєво впливають на вибір напрямів здійснення ними професійної діяльності, сприяють забезпеченню творчого характеру вирішення професійних завдань. Найбільш значущими особистісно-професійними якостями щодо ефективного використання викладачами педагогічних технологій уважаються такі: цілепокладання, вміння відповідати за свої дії, активність й ініціативність, професійна креативність, уміння спілкуватися, емоційна стійкість, енергійність, здатність до ризику, до рефлексії. Взагалі, підготовка викладачів дисциплін економічного циклу до використання педагогічних технологій виступає обов’язковою складовою вдосконалення їхнього професіоналізму, котрий спрямовано на підвищення якості професійної діяльності, самореалізацію на особистісному та професійному рівні, поступовий розвиток професійних якостей. Готовність викладачів дисциплін економічного циклу до використання педагогічних технологій визначено в якості стійкого інтегративно особистісного утворення педагога, яке включає як професійні мотиви, цілі, цінності, знання та уміння, так і особистісні якості, котрі сприяють ефективному навчанню здобувачів вищої освіти в галузі економіки. Виходячи з цього, викладачеві дисциплін економічного циклу необхідно знати суть педагогічних технологій, їхні можливості та доцільність використання в освітньому процесі й специфіку їх реалізації у ході викладання економічних дисциплін. Отже, проведене дослідження підтверджує висновки науковців про те, що всі структурні складові готовності викладачів економічних дисциплін до успішного використання педагогічних технологій виступають взаємопов’язаними та взаємозумовленими між собою та однаково важливими для організації професійно-педагогічної діяльності у закладах вищої освіти.
10
Dynka, P. K. "Екологічні та економічні компетентності як підґрунтя для формування еколого-економічного мислення здобувачів вищої освіти." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 10 (December 26, 2019): 78–81. http://dx.doi.org/10.36930/40291015.
Full textAbstract:
Засобом і метою екологізування процесу підготовки фахівців для сталого розвитку є набуття ними системних еколого-економічних компетентностей та формування еколого-економічного мислення, яке ґрунтується на усвідомленні законів функціонування природних і соціальних систем та вмінні творчо застосовувати їх у професійній та повсякденній діяльності. Еколого-економічне мислення розглянуто як один із видів професійного мислення, що визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання за відповідною освітньо-професійною (освітньо-науковою) програмою. Еколого-економічне мислення фахівців для сталого розвитку формується шляхом творчого застосування сучасних досягнень дидактики відповідно до специфіки підготовки фахівців різних професійних спрямувань, а також з урахуванням інтелектуальних відмінностей студентів окремих спеціальностей та їх вродженої схильності до переважного набуття певних компетентностей – природничих (екологічних), інженерно-технічних, економічних, соціально-гуманітарних, мистецьких тощо. Основними напрямами формування еколого-економічного мислення здобувачів вищої освіти є поглиблення екологічної підготовки фахівців економічних спеціальностей, поглиблення економічної підготовки фахівців природничого (екологічного) спрямування та поглиблення екологічної та економічної підготовки фахівців усіх інших спрямувань.
11
Козіцька, Оксана, and Наталія Поліщук. "Види вправ на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) для студентів психологічних спеціальностей." New pedagogical thought 107, no. 3 (December 7, 2021): 101–6. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-101-106.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні положення щодо вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у закладі вищої освіти, проаналізовано зміст навчального предмета «Українська мова (за професійним спрямуванням» і принципи його реалізації у процесі підготовки фахівців психологічних спеціальностей, з’ясовано професійні аспекти та результати навчання студентів-психологів. Виокремлено мету курсу, завдання та методи навчання, основні аспекти викладання ділової української мови у гуманітарних закладах вищої освіти, окреслено перспективи.
Проаналізовано види вправ на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням), що формують професійну компетентність магістра психології, сприяють ефективному розвитку та активному застосуванню базових мовленнєвих умінь здобувачів освіти. Обґрунтовано методику вивчення нових термінів і понять у процесі засвоєння студентами фахової термінології, визначено основні аспекти у формуванні та вдосконаленні термінологічної компетентності під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)», проілюстровано методи успішного засвоєння та активного використання професійної лексики, зокрема ефективне поєднання різних вправ. Представлено основні типи завдань, які сприяють кращому засвоєнню фахової лексики. Здійснено аналіз сучасного стану викладання професійної лексики, редагування, коригування, перекладу наукових текстів та основ професійного ділового мовлення. Окреслено проблему використання словників, передусім галузевих, під час опрацювання фахових текстів, що супроводжується виконанням вправ на закріплення фахової термінолексики.
12
ІВАНОВА, ОЛЕНА. "ОСОБИСТІСНО-РЕФЛЕКСИВНИЙ КОМПОНЕНТ АКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ПОСЛУГ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 207–15. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-207-215.
Full textAbstract:
У статті визначено зміст особистісно-рефлексивного компонента активної професійної позиції фахівця сфери послуг. Зауважено, що формування активної професійної позиції майбутніх фахівців сфери послуг характеризується певним особливостями, пов’язаними із сформованістю особистісних якостей, які можна вважати професійно необхідними для фахівців зазначеного професійного спрямування. Розглянуто підходи науковців щодо розуміння активності в професійній поведінці фахівця сфери послуг. Відзначено вплив стрімкого розвитку малого бізнесу, підприємницької діяльності, комерціалізації сфери послуг на особистість сучасного фахівця сфери послуг. Виокремлено особистісні якості фахівця сфери послуг, які віднесено до особистісного та рефлексивного компонентів активної професійної позиції. Встановлено, що особистісний компонент у структурі професійно активної поведінки фахівця сфери послуг пов’язано із філософією змісту зазначеної сфери діяльності, яка вимагає від фахівця сформованості професійних якостей, які виявляються в уміннях самостійно знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, виявляти ініціативу, спілкуватись з клієнтами тощо. Акцентовано увагу на єдності змісту особистісного компонента із рефлексивними якостями. Представлено власне розуміння особистісних якостей, які можна віднести до особистісного компонента професійно активної поведінки фахівця сфери послуг: самостійність; ініціативність; самоорганізованість; гнучкість; мобільність; здатність до самовдосконалення; творчість; енергійність; організаційні здібності. Зауважено, що рефлексивний компонент є обов’язковим елементом структури професійно активної поведінки майбутнього фахівця сфери послуг. Представлено власне розуміння особистісних якостей, які можна віднести до рефлексивного компонента професійно активної поведінки фахівця сфери послуг: адекватність самооцінки особистості фахівця на всіх рівнях (фізичному, психічному, професійному); переосмислення власного досвіду; спостережливість у комунікації з клієнтом; визначення можливостей самоактуалізації у професії. Ключові слова: сфера послуг, фахівець сфери послуг, активна професійна позиція, особистісний компонент, рефлексія, рефлексивний компонент.
13
Tanana, Svitlana. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ТОВАРОЗНАВЦІВ У ПРОЦЕСІ ЗАСВОЄННЯ ДИСЦИПЛІН ФАХОВОГО СПРЯМУВАННЯ." HUMANITARIUM 45, no. 2 (July 3, 2020): 135–41. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-135-141.
Full textAbstract:
У статті досліджено теоретичні питання та особливості формування комунікативної компетентності майбутніх товарознавців у процесі засвоєння дисциплін фахового спрямування у закладах вищої освіти. Доведено, що формування комунікативної компетентності майбутніх товарознавців передбачає оволодіння навичками усвідомленого спілкування у межах науково-дослідної, організаційно-управлінської, виробничо-технологічної та професійної галузей, а врахування окреслених особливостей сприятиме ефективному формуванню комунікативної компетентності майбутнього товарознавця. Визначено: для ефективного виконання професійної діяльності товарознавці повинні мати не лише інтегровані фахові знання та вміти їх використовувати, а й досконало володіти знаннями гуманітарного циклу, оскільки людина водночас є як суб’єктом, так і об’єктом нерозривно пов’язаного зі спілкуванням процесу управління. Акцентовано на специфічних особливостях формування комунікативної компетентності товарознавців, виявлено взаємозв’язок гуманітарних і фахових дисциплін. Професійні якості, як мобільність, комунікабельність та діловитість майбутніх товарознавців, надзвичайно пов’язані з його професійною успішністю, яка виявляється в багатьох показниках, а саме: у професійній компетентності, постійному фаховому та особистісному зростанні.
14
Новіцька, О. І., and С. І. Гнатишин. "ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «ЛЮДИ І РЕЧІ НАВКОЛО НАС» НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ: МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ ВИКЛАДАЧА." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 102–6. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12698.
Full textAbstract:
У статті представлено методичну розробку заняття з української мови як іноземної для викладачів закладів вищої освіти. Розглядаються 4 етапи практичного заняття, що сприяли розвитку живого, спонтанного мовлення студентів, розвитку уваги та когнітивного мислення, що дозволили закріпити необхідний лексичний мінімум, повторити пройдений синтаксичний і граматичний матеріал тощо. Мовне наповнення навчально-тренувальних вправ підпорядковане комунікативному підходу до навчання, який визначив наявність на занятті завдань, призначених для формування та розвитку різних видів мовленнєвої діяльності – слухання, говоріння, читання та письма. Сприйняття і розуміння нового матеріалу підсилювалося тим, що комплексно задіяно зорову (відеосупровід і роздатковий матеріал), слухову (пояснення викладача) і механічну пам’ять (запис студентами слів і словосполучень у зошити). Робота з текстом є важливою не лише для застосування на практиці граматичних знань, формування правильної вимови чи наголошування слів, а й для ознайомлення іноземних студентів із українською культурою, її традиціями і виховання в них поваги до нашої нації і держави. Знання лексики, вміння будувати монологічні висловлювання, ініціювати й вести діалог-розпитування на запропоновану тему, навички узгоджувати прикметники, особові та присвійні займенники з іменниками у роді, числі й відмінку дозволять забезпечити реалізацію комунікативних потреб іноземних студентів у різних сферах спілкування: побутовій, соціально-культурній, офіційно-діловій, навчально-професійній. Професійне спрямування вивчення цієї теми полягає у формуванні українськомовної фахової компетентності майбутнього спеціаліста, здатного брати участь у діалоговій комунікації, розв’язувати комунікативні завдання у сфері професійної діяльності. Розроблена система вправ відповідає програмі навчальної дисципліни «Українська мова як іноземна» для студентів спеціальності 222 «Медицина».
15
Дніпровська, Тетяна, and Ольга Кондрашова. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, no. 2 (January 26, 2020): 139–52. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.37.
Full textAbstract:
Зазначено, що нагальна потреба реформування українського суспільства вимагає створення нових соціально-економічних умов для розвитку освіти та науки країни.Визначено, що педагогічна технологія це процес створення адекватної до потреб і можливостей особистості і суспільства теоретично обґрунтованої навчально-виховної системи соціалізації, особистісного й професійного розвитку та саморозвитку людини в освітній установі, яка, внаслідок упорядкованих професійних дій педагога при оптимальності ресурсів і зусиль всіх учасників освітнього процесу, гарантовано забезпечує ефективну реалізацію свідомо визначеної освітньої мети.Проектна технологія у навчанні майбутніх інженерів англійської мови за професійним спрямуванням покликана сприяти переведенню практичної діяльності на шлях попереднього проектування майбутніх професійних функцій та наступного поетапного свідомого засвоєння знань; формуванню системи дидактичних завдань і чіткої послідовності їх розв’язання; визначенню й обґрунтуванню мети їх професійної підготовки, особистісного й професійного зростання; поєднанню трьох аспектів у дидактичній технології, що забезпечує єдність теорії та практики їх професійної підготовки (науковий, процесуально-описовий, процесуально-дієвий рівні); визнанню основою дидактичної технології теоретичного й технічного інструментаріїв як сукупності цілей, форм, методів, прийомів, засобів, навчально-виховних заходів.Основними видами проектів при навчанні майбутніх інженерів англійській мові за професійним спрямуванням у ЗВО були: інформаційні проекти з технічної галузі, що спрямовані на збір, аналіз та узагальнення інформації технічної сфери; творчі проекти, що спрямовані на розвиток лінгвістичних умінь професійної спрямованості, творчих здібностей студентів; прикладні проекти, що мають чіткі соціальні інтереси; мають чітку структуру, сценарій, розподілені ролі в діадах.Пілотажне дослідження показало, що в ЕГ студенти були більш мотивовані, зацікавлені завданнями проектів, пошуком англомовного матеріалу професійного спрямування, творчою роботою в парах та відповідально ставилися до презентацій
16
ВИШАР, Є. В., and Л. В. КЛЕЦЕНКО. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ, ЕРГОТЕРАПЕВТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 23–27. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.4.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні теоретичні питання щодо сутності та змісту формування професійної компетент- ності під час вивчення дисциплін професійного спрямування у підготовці майбутніх фізичних терапевтів, ерготе- рапевтів. Теоретично охарактеризовано соціально-психологічні та педагогічні здоров’язбережувальні технології у професійній діяльності фахівців із фізичної реабілітації. Обґрунтовано важливість ціннісної складової частини у процесі формування професійної компетентності, розкрито основи моделювання ціннісного світогляду май- бутніх спеціалістів, орієнтованого на формування професійного здоров’я. Обґрунтовано переваги використання стетотерапевтичних методів у роботі фахівців із фізичної реабілітації у професійній діяльності. Доведено, що ефективність процесу фізичної реабілітації залежить від готовності фахівців фізичної реабілітації використову- вати соціально-психологічні та педагогічні здоров’язбережувальні технології. Охарактеризовано чотири компо- ненти змісту освіти та їх вплив на майбутнього фахівця з фізичної реабілітації. Виділено основні принципи від- бору і структурування змісту дисциплін професійного спрямування у підготовці майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів, які забезпечать якісне формування професійної компетентності та цінностей майбутніх фахівців. Описано послідовність особливостей становлення професійної компетентності майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів. Розглянуті аспекти реалізації принципу зв’язку науки із професійною діяльністю, що забезпе- чує вагому підвалину для формування професійного здоров’я. Доведено, що вказані аспекти реалізації принципу зв’язку науки із професійним середовищем мають базуватися на передових наукових досягненнях, оскільки про- фесійна діяльність буде конкурентоспроможною лише за умови відповідності науково-технічному прогресу.
17
Голопич, Інна. "МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ДО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ У ВИЩИХ ЗАКЛАДАХ ЗІ СПЕЦИФІЧНИМИ УМОВАМИ НАВЧАННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 102–14. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.260.
Full textAbstract:
Актуальність зазначеної проблеми полягає в тому, що в суспільстві виникають конфлікти в правоохоронному полі діяльності, населення не довіряє працівникам поліції України. Першочерговою причиною такого протистояння є невміння поліцейських спілкуватися з різними верствами населення, розв’язувати конфліктні ситуації, приймати правильні рішення в екстрених ситуаціях.За таких обставин підготовка майбутніх поліцейських до професійного спілкування у вищих закладах зі специфічними умовами навчання має бути цілеспрямованою і системною, забезпечувати високий рівень готовності випускників до якісної правоохоронної діяльності. Тому виникає потреба в оновленні методичних підходів до організації професійного спілкування в зазначених закладах.Метою наукової роботи є теоретичне обґрунтування етапів методики підготовки майбутніх поліцейських до професійного спілкування у вищих закладах зі специфічними умовами навчання.Методами дослідження – аналіз наукової літератури з обраної теми, Стандарту професійної (професійно-технічної) освіти зі спеціальності “Поспрямування”; узагальнення обробленого матеріалу.Визначено суть поняття “методика підготовки майбутніх поліцейських до професійного спілкування у вищих закладах зі специфічними умовами навчання” як сукупність педагогічних впливів на формування готовності курсантів до професійного спілкування в правоохоронній діяльності, які реалізуються через зміст вищої освіти, інноваційні прийоми, методи та організаційні форми навчання, ІКТ-засоби професійного навчання. Згідно з розробленою нами методикою, процес формування готовності курсантів до професійного спілкування в правоохоронній діяльності має відбуватися на підготовчому, тренувальному, коригувальному етапах, а також під час аудиторної і позааудиторної роботи.Рекомендовано використовувати потенціал навчальної дисципліни “Українська мова професійного спрямування” для підготовки курсантів до професійного спілкування, також упроваджувати варіативну дисципліну “Професійне спілкування поліцейських”, зміст якої складають два модулі: теоретичний (інформація про суть професійного спілкування поліцейських, стилі спілкування, принципи і правила спілкування правоохоронців) і практичний (система вправ і ситуаційних завдань для організації професійного спілкування в курсантському колективі).
18
ТІЩЕНКО, Олена. "МОРСЬКА АНГЛІЙСЬКА МОВА В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЕЗПЕКИ МОРЕПЛАВСТВА." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 346–53. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-346-353.
Full textAbstract:
Англійська мова за професійним спрямуванням має значний вплив на формування сучасного фахівця морського транспорту. На сьогодні вона є одним із найважливіших засобів професійного спілкування фахівців морської галузі та є досить специфічною. У статті характеризуються особливості викладання іноземної мови в морських закладах вищої освіти; аналізується зміст дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням»; розглядається значення викладання цієї навчальної галузі з метою забезпечення безпеки мореплавства, дається визначення термінів «професійно орієнтована англійська мова» (ESP), «для навчальних/академічних цілей» (English for Academic Purposes) і «для професійних цілей» (English for Occupational Purposes). Ключові слова: професійно орієнтована англійська мова, англійська мова для навчальних/академічних цілей, безпека в мореплавстві, судноводіння, непорозуміння.
19
Mosiy, I. M. "ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 3 (April 26, 2018): 152–55. http://dx.doi.org/10.15421/40280331.
Full textAbstract:
Розглянуто важливість формування мовленнєвих навичок студентів у процесі викладання іноземної мови за професійним спрямуванням. З'ясовано, які методи, вправи та завдання потрібно застосовувати для розвитку мовленнєвих навичок. Описано приклади вправ і завдань, які дають змогу студентам мислити та формувати іншомовну професійну комунікативну компетенцію певної галузі та забезпечують зв'язок вивчення мови з реальним контекстом її застосування у фаховій діяльності, розвивають пізнавальну та професійну мотивацію студентів. Наголошено, що під час викладання іноземної мови за професійним спрямуванням передусім варто звертати увагу на формування мовленнєвих навичок студентів, які спрямовані на оволодіння майбутньою професією та підвищують рівень загальної та професійної культури, сприяють підготовці до міжкультурної комунікації. Проаналізовано, які методи, вправи та завдання, що пропонують на заняттях з іноземної мови за професійним спрямуванням, повинні мати проблемний характер та спонукати студентів до дискусії та висловлення власної думки. Вважають, що набуті знання піддаються змінам і щоб навчити студентів мислити, вчитися знаходити необхідну інформацію, самостійно вдосконалювати свої знання, які будуть необхідні в майбутній професії, потрібно застосовувати інноваційні методи навчання, а також важливо надати студентам можливість мислити, вирішувати проблеми, що активізує мовленнєву діяльність студентів. Зазначено, що для успішного формування мовленнєвих навичок студентів, потрібно підготувати ситуації, наближені до реально життєвих згідно з навчальною програмою, підштовхувати і мотивувати студентів, надавати їм впевненості, розширювати лексику, роблячи навчання захоплюючим та веселим, а також важливо, щоб отримані теоретичні знання у процесі навчання знайшли практичне застосування, щоб студент мав змогу розвивати й удосконалювати знання з іноземної мови та реалізовувати набуті навички іншомовної комунікації у майбутній професійній діяльності.
20
Fylypiuk, O. M., T. M. Nesteruk, O. V. Shtrimaitis, and R. O. Sabadyshyn. "«АПТЕКА ЩАСТЯ» – БЛАГОДІЙНИЙ ЗАХІД ПРОФЕСІЙНОГО ТА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ СТУДЕНТА-ФАРМАЦЕВТА." Медична освіта, no. 3 (December 3, 2019): 135–38. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10658.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано продуктивність роботи професійно-зорієнтованого благодійного заходу «АПТЕКА ЩАСТЯ» для формування професійної компетентності студентів спеціальності «Фармація».
Розробили методологію та принцип роботи «АПТЕКИ ЩАСТЯ» як професійно-зорієнтованої структури. Задекларували асортимент та анотації до «чудодійних» ліків. Залучили студентство до формування асортименту, пакування «чарівних пігулок», а пізніше і до їх реалізації. Вартість «цікавинок» не обмежувалася, всі кошти за реалізовані препарати збирали у спеціальні скриньки та були передані з благодійною метою.
«АПТЕКА ЩАСТЯ» – благодійний захід професійно-зорієнтованого спрямування. Має на меті сформувати стійкі моральні якості майбутнього фармацевтичного працівника: людяність, доброту, милосердя, відповідальність, порядність та доброчинність. Тому повномасштабне залучення студентів до проведення подібних виховних заходів формує соціально активні та творчі особистості, які поєднують у собі високі моральні й етичні принципи та професійну компетентність.
21
Гудовсек, Оксана Анатоліївна. "ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В УКРАЇНІ." Інноватика у вихованні, no. 9 (June 10, 2019): 145–52. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.144.
Full textAbstract:
У статті розкрито деякі історіографічні аспекти проблеми підготовки вчителів образотворчого мистецтва в Україні. Проаналізовано базові поняття дослідження: «готовність», «підготовка», «підготовка педагога», «професійна підготовка педагога», «професійна підготовка вчителя образотворчого мистецтва». На основі аналізу науково-педагогічної літератури виокремлено педагогів, що розглядали проблеми професійної підготовки фахівців у системі вищої освіти, психологічні аспекти професійного становлення вчителя, теоретичні та методичні підходи професійного становлення педагога, підготовку учителів образотворчого мистецтва. Окреслено найбільш значущі проблеми щодо підготовки педагогів образотворчого мистецтва, яких торкаються у своїх дослідженнях науковці, зокрема готовність вчителів до викладання дисциплін мистецького спрямування; формування творчих здібностей майбутніх учителів галузі мистецтва; складники професійної готовності майбутніх вчителів у галузі мистецької освіти (мотиваційний, когнітивний, ціннісно-естетичний, діяльнісно-технологічний, особистісно-рефлексивний); готовність майбутніх учителів мистецьких спеціальностей до професійного саморозвитку; формування професійної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва; компоненти професійна культура вчителя образотворчого мистецтва (професійна мотивація, професійні знання, професійна майстерність); педагогічні умови щодо підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до виховання морально-естетичних почуттів учнів (культурна сфера, інтеграційний підхід); застосування народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва; підготовка вчителів декоративно-прикладного мистецтва як складова підготовки педагогів образотворчого мистецтва.
22
САГАН, Назар, Ольга АНТИМИС, Любомир ЗАЯЦЬ, Тетяна КНЯЗЕВИЧ-ЧОРНА, and Василь МІСЬКІВ. "ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ КУРАТОРСЬКОЇ РОБОТИ В МЕДИЧНИХ ВУЗАХ У ДИСТАНЦІЙНОМУ РЕЖИМІ." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 14, 2022): 198–203. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.31.
Full textAbstract:
Сьогодення зробило людству виклик – пандемію коронавірусу. Основна вимога – соціальне дистанціювання – змусила вищі навчальні заклади перейти на дистанційне навчання. Однак у медичному ЗВО дистанційне навчання є дещо нео- правданим, оскільки основою медичної освіти є професійне спрямування, що є важливим, ураховуючи те, що від самосвідомості й компетентності студента-медика надалі буде залежати здоров’я, а можливо, й життя людини. Особливо важливим є живе спілкування з профільними хворими, а це є дещо утрудненим за дистанційного навчання і суттєвим недоліком під час вивчення медичних дисциплін online. Навчальний процес тісно пов’язаний з виховною діяльністю, орієнтованою як на формування соціально значущих якостей, установок і ціннісних орієнтацій особистості, так і на створення сприятливих умов для всебічного гармонійного, духовного, інтелектуального і фізичного розвитку, самовдосконалення та творчої самореалізації особистості майбутнього фахівця. Навчання і виховання – органічний процес становлення професійної компетентності фахівця з високим рівнем культури і формування його особистості. В основу інноваційної діяльності з виховної роботи повинні бути закладені два підходи до моделювання певних засобів виховання: комбінації традиційних форм організації позааудиторної діяльності, інформаційно-комунікаційних технологій і нових засобів передачі інформації шляхом Інтернету, а також використання форм залучення молоді до того чи іншого виду діяльності в сучасних засобах масової комунікації. В умовах дистанційного навчання можна виділити такі цілі виховної роботи, як: виховна робота (проведення дистанційних диспутів, дискусій, лекцій і т.д.); навчальна і наукова робота студентів (дистанційні кураторські години з проблем організації навчання, успішності і ін.); індивідуальна робота зі студентами (діагностування рівня професійності студента, профілактика негативних явищ та правопорушень серед студентської молоді тощо).
23
Ляшенко, Уляна. "Формування професійних цінностей курсантів морських навчальних закладів засобами англійської мови (за професійним спрямуванням)." Освітній вимір 42 (November 13, 2014): 46–50. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2791.
Full textAbstract:
Ляшенко У. І. Формування професійних цінностей курсантів морських навчальних закладів засобами англійської мови (за професійним спрямуванням).
У статті розглядається проблема формування професійних цінностей курсантів морських навчальних закладів засобами англійської мови (за професійним спрямуванням); акцентується увага на етапах формування професійних цінностей; визначено найбільш сприятливі умови для ефективного формування професійних цінностей курсантів морських навчальних закладів освіти; доведено, що найбільш ефективному формуванню професійних цінностей курсантів сприятиме впровадження етапів їх формування на заняттях з англійської мови (за професійним спрямуванням).
24
ГЕОРГІЄВ, Василь. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ПОВІТРЯНОДЕСАНТНОЇ ПІДГОТОВКИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, no. 1 (August 17, 2020): 50–64. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.398.
Full textAbstract:
Актуальність започаткованого дослідження вбачається в тому, що українське сьогодення характеризується не лише нестабільною політичною й економічною обстановкою, а й збройною агресією з боку Росії, що зумовлює пошук дієвих форм, методів і засобів навчання майбутніх офіцерів Збройних Сил України, опанування ними професійною компетентністю, яка у своїй основі передбачає не лише засвоєння професійних військових знань, а й формування і розвиток у курсантів особистісних якостей.
Метою статті є визначення сутності психолого-педагогічної компетентності майбутніх офіцерів і визначення форм, методів і засобів її формування в освітньому процесі на заняттях спеціальних дисциплін військового спрямування. Зазначено, що під час навчання в закладах вищої військової освіти курсанти повинні опанувати психолого-педагогічну компетентність, що є невід’ємним складником професійної компетентності, оскільки у своїй подальшій діяльності вони повинні як навчати особовий склад професійних (військових) знань, умінь і навичок, так сприяти всебічному розвитку майбутніх підлеглих.
Розглянуто підходи дослідників щодо визначення сутності професійної і психолого-педагогічної компетентностей майбутніх офіцерів. Зазначено, що курсанти, здебільшого, не усвідомлюють ролі психологічного і педагогічного аспектів професійної діяльності офіцера.
Психолого-педагогічна компетентність майбутніх офіцерів розглядаєть як інтегративне особистісне утворення, що характеризується наявністю сукупності теоретичних психолого-педагогічних знань, практичних умінь і навичок здійснення освітньо-виховного процесу з підлеглими, сформованістю необхідних особистісних якостей,здатністю вирішувати різноманітні професійно-педагогічні ситуації і попереджувати конфліктні ситуації, що сприятиме виконанню на високому рівні професійних обов’язків.
Зазначено, що в ході викладання навчальної дисципліни «Повітрянодесантна підготовка» можливим є використання таких інтерактивних форм і методів навчання, як проблемні лекції, лекції бесіди, дискусії, мозкові штурми, квести, розв’язання педагогічних ситуацій (кейсів), рольові ігри, метод проєктів.
25
Гуменюк, Ірина. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 22 (June 26, 2020): 60–66. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.60-66.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу еволюційних аспектів розвитку змісту навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням». Метою публікації є виявлення основних тенденцій формування змісту цієї дисципліни за ретроспективним вектором. У процесі дослідження використано комплекс методів: теоретичні – аналіз та систематизація нормативно-правових актів і літературних джерел для з’ясування ступеня розкриття проблеми в сучасному науковому просторі та її правового статусу; статистично-описові методи – для виявлення структурних змін у наповненні курсу; методи візуалізації та узагальнення для порівняльного аналізу еволюційних змін у змістовому наповненні аналізованої дисципліни.Авторка простежила етапи становлення і формування навчального курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» з моменту його виникнення 1989 року й до сьогодні. Усі зміни в структурі та змістовому наповненні мають нормативно-правовий супровід та обґрунтування. Проаналізовано вихідні навчальні програми курсу й базові підручники. Поряд із виділенням специфіки перших навчальних програм показано основні труднощі в їх реалізації. Еволюційні аспекти змісту УМзаПС виявили себе через спрямування його на формування мовної особистості з набором знань, умінь і навичок оптимальної мовної поведінки в професійній сфері. Щодо лінгвістичних знань, отриманих у школі, то вони підлягали узагальненню й систематизації в професійному контексті, але без дублювання.Відповідно до етапів становлення навчальної дисципліни проаналізовано основні концепції її розвитку та формування змісту, а також моделі альтернативних курсів. На цій основі здійснено порівняльну характеристику змісту навчання ділової української мови та української мови за професійним спрямуванням.
26
Bida, Olena, Vitalii Goncharuk, and Valentyna Goncharuk. "Сутнісна характеристика поняття “професійна мобільність”." Освітній простір України, no. 16 (September 16, 2019): 193–98. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.193-198.
Full textAbstract:
Професійну мобільність потрактовано як системну якість особи фахівця, яка включає в себе цілу низку знань, умінь, здібностей, особистих якостей, ціннісних орієнтацій тощо. Подано бачення мобільності фахівців зарубіжними вченими. Зазначено, що класифікація професійної мобільності, що подана у статті, дає можливість упорядкувати різноманітні переміщення з єдиних позицій, подати їх як окремі прояви загального процесу професійно-педагогічної мобільності, визначити, який вид мобільності забезпечує виконання тих чи інших соціальних функцій. З’ясовано, що мобільність може бути диференційована на інтрагенераційну та інтергенераційну. За суб’єктом розрізняють мобільність індивідуальну і групову; за спрямуванням – внутрішню та зовнішню.
27
L.V., Lomakina. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ІНШОМОВНИХ МОВЛЕННЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 94 (May 6, 2021): 143–50. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-20.
Full textAbstract:
The article reveals the conceptual approaches to improving the content and organization of professional foreign language teaching in technical higher educational establishments.The purpose of the study is to consider the role of information technology and to determine the psychological and pedagogical conditions in the formation of professional foreign language speech competencies of future technical specialists.Research methods: method of theoretical analysis of normative educational documents and scientific-methodical works on problematic issues of pedagogy teaching methods; synthesis of educational and methodical ideas; generalization of own pedagogical experience; methods of generalization, systematization for formulating of scientific research conclusions.Results. The main attention of the publication focuses on theoretical and practical aspects of professional foreign language teaching of future technical specialists, the formation of professional foreign-language speech competencies on its basis.The views of psychologists and teachers on the problem of introducing information technologies into the process of teaching a foreign language for professional purposes are studied. The study of the peculiarities of the formation of professional foreign language speech competencies by means of modern information technologies is conditioned by the search for effective methods of teaching a foreign language in technical higher educational establishments. In the process of learning a foreign language with the use of information technologies, important psychological and pedagogical conditions for the formation of professional foreign language speech competencies are identified. Besides, the main linguodidactic objectives have been defined, the solution of which is facilitated by the introduction of information technologies in the process of foreign language learning. Changes in traditional teaching model of the process of professional foreign language training using information technologies are considered. It is noted that the essence of learning in the new model is not the transfer of information, but the students’ ability to independently acquire knowledge, form and improve their speech competencies, communication skills and habits.Conclusions. The content of foreign language training for future specialists in technical higher educational establishments is the formation of professional foreign language speech communication competencies that contribute to the development of professionally oriented speaking skills, mastering the profession, increase labor efficiency and positively affect business relations.Key words: linguodidactic objectives, teaching model, information technologies, psychological and pedagogical conditions, professional foreign language speech competencies. У статті розкрито концептуальні підходи до вдосконалення змісту й організації навчання іноземної мови за професійним спрямуванням у закладах вищої освіти технічного профілю.Мета дослідження – розглянути роль інформаційних технологій та визначити психолого-педагогічні умови під час формування професійних іншомовних мовленнєвих компетентностей майбутніх фахівців технічного профілю.Методи дослідження: метод теоретичного аналізу нормативних освітніх документів і науково-методичних праць із проблемних питань методики викладання педагогіки; синтез навчально-методичних ідей; узагальнення власного педагогічного досвіду; методи узагальнення, систематизації для формулю-вання висновків наукового дослідження.Результати. Основна увага публікації зосереджується на теоретичних і практичних аспектах навчання іноземної мови професійного спрямування майбутніх фахівців технічного профілю, формуванні на його основі професійних іншомовних мовленнєвих компетентностей. Досліджено погляди вчених-психологів і педагогів на проблему впровадження інформаційних технологій у процес навчання іноземної мови за професійним спрямуванням. Дослідження особливостей формування професійних іншомовних мовленнєвих компетентностей засобами сучасних інформаційних технологій зумовлене пошуком ефективних методик викладання іноземної мови у закладах вищої освіти технічного профілю. У про-цесі навчання іноземної мови з використанням інформаційних технологій визначені важливі психолого-педагогічні умови формування професійних іншомовних мовленнєвих компетентностей. Визначено основні лінгводидактичні завдання, вирішенню яких сприяє впровадження інформаційних технологій у процес іншомовної освіти. Розглянуто зміни в моделі процесу навчання іноземної мови за професійним спрямуванням під час використання інформаційних технологій. Під час побудови нової моделі навчання сутністю навчання стає не передача інформації, а вміння студента самостійно здобувати знання, формувати та вдосконалювати свої мовленнєві компетентності, комунікативні вміння та навички.Висновки. Зміст навчання іноземної мови майбутніх фахівців у закладах вищої освіти технічного профілю полягає у формуванні професійних іншомовних мовленнєвих комунікативних компетентностей, які сприяють розвитку професійно зорієнтованого мовлення, оволодінню фахом, підвищують ефективність праці та позитивно впливають на ділові стосунки.Ключові слова: лінгводидактичні завдання, модель навчання, інформаційні технології, психолого-педагогічні умови, професійні іншомовні мовленнєві компетентності.
28
ГОЛЯРДИК, Наталія, Наталія МАКОГОНЧУК, and Світлана ШУМОВЕЦЬКА. "ВИКОРИСТАННЯ ДІАЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ» Й «УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ»." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 110–24. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.610.
Full textAbstract:
У статті висвітлено особливості використання діалогічних методів під час викладання навчальних дисциплін «Історія України та української культури» й «Українська мова за професійним спрямуванням». Визначено значення зазначених навчальних дисциплін для формування особистісного потенціалу майбутніх захисників кордону, патріотизму та відданості Батьківщині. Детально розкрито необхідність опанування майбутніми офіцерами-прикордонниками комунікативними уміннями і навичками, формування у них відповідного типу мовної та комунікативної поведінки.
З’ясовано, що під час вивчення навчальних дисциплін «Історія України та української культури» й «Українська мова за професійним спрямуванням» важливе значення має використання діалогових методів навчання, зокрема евристичних бесід, презентацій, «мозкового штурму», «круглих столів», «ділових ігор», практичних групових й індивідуальних вправ, обговорень відеозаписів тощо. Запропоновано під час вивчення «Історії України та української культури» методом «мозкового штурму» та під час «круглих столів» обговорювати низку проблем щодо походження української держави, творення русько-української нації, ґенези українського козацтва, особливостей формування масової свідомості сучасної України, різних моделей української ідентичності. Це дозволить розширити розуміння курсантами актуальних проблем української історії, удосконалити їхні вміння аргументувати свою думку та слухати інших.
Щодо навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» авторки вважають, що використання діалогічних методів дозволяє підготувати майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної комунікації з громадянами у пунктах пропуску через державний кордон. Запропоновано для розвитку навичок професійної взаємодії та комунікації майбутніх офіцерів-прикордонників навчати їх вести діалог, узгоджувати зусилля, підтримувати зворотній зв’язок, досягати взаєморозуміння. Детально розкрито значення «ділових ігор», які є важливим елементом спільної діяльності щодо вирішення професійно важливих завдань. Загалом доведено, що використання діалогічних методів дозволяє розширити простір співробітництва на рівнях «викладач – курсант», «курсант – курсант», вчити курсантів комунікативно виправдано користуватися мовними засобами у різних сферах і жанрах мовлення, спільно вирішувати проблеми.
29
Стукало, О. А. "Роль української мови за професійним спрямуванням у становленні майбутнього ветеринара." Освітній вимір 34 (January 13, 2012): 125–32. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3587.
Full textAbstract:
Стукало О. А. Роль української мови за професійним спрямуванням у становленні майбутнього ветеринара.
У статті охарактеризовано місце української мови у становленні майбутнього спеціаліста. Здійснено спробу аналізу педагогічних умов формування професійного спілкування студентів аграрного університету на матеріалі вивчення української мови професійного спрямування.
30
Кліпа, Ю. В., Н. М. Рідей, Н. М. Титова, Д. Г. Павленко, and В. І. Тимошенко. "ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЕКОНОМІСТІВ." Педагогіка та психологія, no. 62 (August 2019): 87–104. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.10.
Full textAbstract:
У роботі розкрито архітектоніку та методику організації освітньонаукового процесу професійної підготовки фахівців-економістів банківської сфери з компетентностями для підприємництва. Сформульовано дефініції «професійна підготовка економістів», «підприємницька діяльність»; підібрано кваліфікації фахівців та професіоналів економістів банківської справи з компетентностями для підприємницької діяльності, визначено можливості їх реалізації у професійних середовищах за видами економічної діяльності. Визначено організаційно-педагогічні умови соціально-економічного спрямування, які орієнтовані на гарантування економічної безпеки на рівнях та у типах забезпечення. Досліджено соціально-економічне замовлення попиту сфер працевлаштування на фахівців банківської справи (за сферами працевлаштування) у галузях знань 01 Освіта/Педагогіка, 05 Соціальні та поведінкові науки, 07 Управління та адміністрування за спеціальностями 015 Професійна освіта (Економіка), 051 Економіка та 072 Фінанси, економістів (за сферами працевлаштування) у галузях знань 01 Освіта/Педагогіка, 05 Соціальні та поведінкові науки, 07 Управління та адміністрування за спеціальностями 015 Професійна освіта (Економіка), 051 Економіка та 072 Фінанси. Запропоновано наповнення змістовно-методичної складової організації процесу професійної підготовки майбутніх економістів, орієнтованої на гарантування національної економічної безпеки, галузевої за видами економічної діяльності та інституційної організації для забезпечення розвитку підприємництва, а саме: розкрито змістовне наповнення освітньометодичного модуля «Економічної безпеки держави», функціональної складової «Економічної безпеки підприємства», суспільно-семантичної компоненти «Соціально-економічної безпеки» та інтегрованої синергетики цільового змісту підготовки у сфері «Банківської справи».
31
Соловій, Уляна. "Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у вищих медичних навчальних закладах." Освітній вимір 44 (February 19, 2015): 256–60. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2691.
Full textAbstract:
Соловій У. В. Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у вищих медичних навчальних закладах.
У статті порушено актуальні питання викладання «Української мови (за професійним спрямуванням)» у вищих медичних навчальних закладах як нормативної навчальної дисципліни, аргументується необхідність її вивчення у процесі досягнення високого рівня фахової підготовки та формування комунікативної, професійно зорієнтованої компетенції майбутніх медиків.
32
Kolodnytska, O. D. "ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ) У СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ВНЗ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 4 (September 24, 2018): 52–55. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9197.
Full textAbstract:
Мета роботи – з’ясувати особливості формування позитивної мотивації до вивчення англійської мови (за професійним спрямуванням) у студентів медичних ВНЗ за допомогою інтерактивних технологій і методів навчання.
Основна частина. У статті обґрунтовано ефективність застосування інтерактивних технологій і методів навчання у поєднанні з традиційними в процесі формування позитивної мотивації до вивчення англійської мови (за професійним спрямуванням) у студентів медичних ВНЗ. З’ясовано рівень сформованості позитивної мотивації до вивчення англійської мови (за професійним спрямуванням) у студентів-медиків за допомогою інтерактивних технологій і методів навчання.
Висновок. Вміле використання інтерактивних методів і технологій у поєднанні з традиційними сприяє формуванню позитивної мотивації до вивчення англійської мови (за професійним спрямуванням) студентами медичних ВНЗ, їхній якісній фаховій іншомовній підготовці, розвиває професійні уміння на навички, активізує творчий потенціал, підвищує зацікавленість навчальною дисципліною.
33
Литвин, Андрій. "СУЧАСНІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН, ПОВ’ЯЗАНИХ З БЕЗПЕКОЮ ЛЮДИНИ У ЗВО УКРАЇНИ." Society. Document. Communication, no. 6/2 (July 3, 2019): 134–50. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-134-150.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються актуальні питання щодо проблем викладання дисциплін, пов’язаних з безпекою людини у закладах вищої освіти. Визначено, від чого залежить ефективність навчально-виховного процесу з безпекознавчих дисциплін, на виконання яких завдань потрібно спрямовувати викладачів задля вирішення сучасних проблем підготовки з безпеки життєдіяльності майбутніх педагогів професійного навчання. Виокремлено комплекс методів навчання, які доцільно використовувати під час проведення будь-якого типу заняття з безпеки життєдіяльності.
Зроблено висновки, що цикл дисциплін «Безпека життєдіяльності» як система забезпечення та збереження життя є найважливішою складовою професійної освіти і може бути реформована та доповнена з урахуванням спеціалізації закладів вищої освіти або напряму підготовки студентів. Окрім того, при підготовці фахівців не слід недооцінювати роль безпекознавчих наук у формуванні професійних навичок майбутніх фахівців усіх галузей. У ЗВО доцільно дотримуватися саме ступеневої схеми вивчення циклу безпекознавчих дисциплін та мати найвищий пріоритет, тому що безпека – є важливою складовою життя людини, що гарантується Конституцією України. Запропоновано можливі шляхи усунення проблем.
У сучасних умовах посилення інтеграційних процесів з Європейським Союзом та впровадження європейської системи неперервної освіти програми нормативних дисциплін і відповідні освітньо-професійні програми повинні враховувати положення досконалої європейської системи нормативно-правових актів з безпеки людини. Тому, розглядаючи проблеми викладання дисциплін, пов’язаних з безпекою людей, у процесі занять з предметів «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці» та «Цивільний захист» необхідно передбачати пошук оптимальних форм і методів навчально-виховного процесу з реалізації міжпредметних зв’язків і збільшення практичної підготовки на основі сучасної нормативної бази, розробки спеціальних технологій формування професійної компетентності фахівців усіх спрямувань, удосконалювати методики підготовки студентів за теоретичною та практичною складовими з цілеспрямованим формуванням у них фахової компетентності, а також постійно активізовувати професійне самовдосконалення студентів, що сприяє їх самоактуалізації, формуванню професійних потреб, мотивів та мотивацій.
34
ТІЩЕНКО, Олена. "МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 452–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-452-459.
Full textAbstract:
Міждисциплінарний підхід в освітньому просторі має значну кількість переваг, які зумовлюють необхідність його застосування в морських закладах вищої освіти під час вивчення дисципліни «Англійська мова (за професійним спрямуванням)». У статті проаналізовано можливості впровадження міждисциплінарної інтеграції як важливої дидактичної умови формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців морської галузі. Акцентовано увагу, що це послідовний процес зміни особистості в процесі опанування комплексу дисциплін, спрямований на розвиток здатностей пізнавати, описувати, оцінювати, перетворювати навколишню дійсність, ефективно спілкуватися засобами іноземної мови в іншомовній дискусійній діяльності. У роботі описано реалізацію принципів професійної спрямованості, наочності, соціокультурної та міжкультурної взаємодій у межах міждисциплінарного підходу. Ключові слова: педагогічні умови, міждисциплінарна інтеграція, дидактичні принципи навчання, професійна компетентність, фахівці морської галузі.
35
Шестопалова, Світлана. "ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У МАГІСТРІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ." Науковий вісник: Державне управління, no. 2(8) (July 5, 2021): 185–205. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-2(8)-185-205.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розкриттю питання формування іншомовної комунікативної компетенції у здобувачів другого (магістерського) рівня освіти за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування”. Розглянуто сутність понять “компетенція”, “іншомовна компетенція”, “комунікативний підхід”. Здійснено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з питань якісної підготовки сучасних фахівців з державного управління та адміністрування. Обґрунтовано важливість розвитку комунікативної компетенції та необхідність вивчення магістрами з публічного управління та адміністрування іноземних мов в цьому контексті. Зазначено, що комунікативно-орієнтоване навчання іноземної мови, в основі якого покладено комунікативний підхід, передбачає формування у слухачів іншомовної комунікативної компетенції, яка вважається сформованою, якщо слухачі використовують іноземну мову з метою самостійного отримання і розширення своїх знань і досвіду. Встановлено, що характер навичок та вмінь, пов’язаних з формуванням іншомовної комунікативної компетенції при вивченні іноземної (англійської) мови магістрами з публічного управління та адміністрування носить не лише комунікативно-орієнтований, але й професійно-спрямований характер. У дослідженні показані ефективні форми та методи навчання іноземної мови професійного спрямування, зокрема з використанням проєктних технологій, аудіо- та відеоматеріалів, у тому числі автентичних матеріалів. Проведено опитування у формі анкетування серед слухачів магістратури за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування” та державних службовців, які проходили навчання з підвищення кваліфікації в Інституті державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (м. Київ). За результатами проведеного аналізу з’ясовано, що навчальна дисципліна “Іноземна (англійська) мова за професійним спрямуванням” є актуальною у наш час, слухачі виявляють бажання та розуміють необхідність вивчення мов для здійснення подальшої професійної діяльності або використання в різних життєвих ситуаціях, відмічають значне покращення свої знать за час навчання.
36
Васильченко, О. І. "ЧИННИКИ СПРИЯННЯ ГЕНДЕРНІЙ ОБІЗНАНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 15, 2021): 211–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-33.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу та опису практики сприяння гендерній обізнаності студентів університету під час викладання дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативної спрямованості» в контексті формування фахівця нового типу, який спроможний у майбутній професійній діяльності протистояти гендерним стереотипам та упередженням щодо ролі чоловіка і жінки. Запропонована проблема визначена також завдяки запиту українського суспільства та системи вищої освіти зокрема на необхідність пошуку нових форм та методів, які забезпечать студентів не тільки професійними знаннями та навичками, які необхідні для продуктивної професійної діяльності, але й знаннями та навичками, які дозволять майбутнім фахівцям бути ефективними у міжособистісній взаємодії у різних сферах суспільства. У статі пропонується залучення можливостей дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування» не тільки як засіб опанування іноземною мовою, але й як інструмент реалізації ідеї гендерної рівності. Завдяки ознайомленню студентів із гендерними аспектами різних сфер діяльності особистості, адже гендер як соціальний конструкт, проникаючи у всі сфери людського життя, є важливим чинником під час особистісної взаємодії та впливає на самоідентифікацію та самореалізацію особистості, студенти мали можливість проаналізувати свій досвід гендерної соціалізації, порівняти його з досвідом інших студентів та визначити можливі шляхи вирішення гендерних проблем у своєму власному житті. Запропонована стаття описує практику впровадження гендерного компоненту у зміст дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування», який спрямований на підвищення рівня обізнаності студентів щодо ідеї гендерної рівності, яка допомагає зрозуміти її переваги в контексті самоідентифікації та самореалізації особистості не тільки в майбутній професійній діяльності, але і в особистому житті. Завдяки спостереженню та співбесідам зі студентами під час навчально-педагогічного процесу були визначені основні форми та методи, які стали ефективними для досягнення поставленої мети. Міжособистісне спілкування студентів визначено основним чинником підвищення гендерної обізнаності, адже воно відповідає психофізіологічній потребі, притаманній студентському віку. Визначено пріоритетні напрями у змісті гендерного компоненту, які впливають на підвищення рівня гендерної обізнаності студентів. Завдяки запропонованому навчальному матеріалу студенти мали можливість зрозуміти формування та функціонування гендерних упереджень та стереотипів, з якими вони стикаються у своєму повсякденному житті.
37
Тільняк, Неоніла. "Методичні аспекти проектування комунікативної взаємодії студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення української мови за професійним спрямуванням." Освітній вимір 40 (February 13, 2014): 103–8. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2964.
Full textAbstract:
Тільняк Н. Методичні аспекти проектування комунікативної взаємодії студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення української мови за професійним спрямуванням.
У статті розкрито методичні аспекти проектування комунікативної взаємодії студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення української мови за професійним спрямуванням, окреслено дидактичний діапазон практичного аспекту мови фаху, описано специфіку реалізації завдань найбільш уживаних форм монологічного й діалогічного мовлення в контексті майбутньої їхньої професійної діяльності.
38
Мартиненко, О. О. "ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЙНОГО ТА ПРОФЕСІЙНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ФАКТОРІВ ОБРАННЯ МОЛОДДЮ ПРОФЕСІЇ ЕКОНОМІСТА." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 3 (February 17, 2022): 119–24. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.23.
Full textAbstract:
У статті представлено узагальнені результати дослідження різних категорій обстежуваних за професійною спрямованість економіст. За комплексом інформаційних методик установлено особливості обрання професії на мотиваційному і професійно-інтелектуальному рівнях. Попередній аналіз отриманих даних дав змогу виокремити за цими показниками найбільш суттєві й вагомі кореляційні зв’язки та факторні навантаження. Це дає підстави стверджувати про необхідність використання показників для діагностики детермінант обрання професії економіста за такими методиками, як «Мотиви обрання професії» В. Семиченко; «Визначення взаємозв’язку типу особистості зі сферою професійної діяльності» Дж. Холланда й «Емоційного інтелекту» Н. Холла. Обстеженню підлягали першокурсники, бакалаври, магістри й експерти за економічним спрямуванням. Установлено загальні закономірності й особливості, які притаманні кожній окремій групі обстежуваних. Доведено, що більшість показників мотиваційної, професійно-інтелектуальної сфер обстежуваних суттєво змінювалися в професіогенезі в бік зростання від низьких і середніх у першокурсників до переважно середніх у бакалаврів і до середніх і переважно високих у магістрів і високих в експертів. Такі результати свідчать про адекватне обрання професії економіста більшістю обстежуваних. Визначено особливості детермінант обрання професії економіста, які виявляються в суттєвому впливі внутрішніх індивідуально й соціально значущих мотивах, разом із зовнішніми позитивними мотивами; на професійно інтелектуальному рівні істотним виявився емоційний інтелект: емоційна обізнаність, самомотивація, розпізнання емоцій інших людей та управління своїми емоціями, а також такі важливі зв’язки особистості зі сферою професійної діяльності економіста як конвенціональний, інтелектуальний, реалістичний, заповзятливий.
39
Клімашевська, Г. Р. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КРЕАТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 156–68. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-156-168.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що ускладнення навчальної діяльності вчителя, посилення творчого характеру викладання, вміння вести роботу в умовах багатоваріантних, комплексних програм вимагає перегляди системи професійної підготовки. Доведено, що пріоритетною проблемою вищих навчальних закладів педагогічного спрямування на етапі інтеграції України до європейського освітнього простору є підготовка вчителя нової генерації, здатного до забезпечення творчого (креативного) освітнього процесу на всіх етапах власного розвитку та реалізації творчого потенціалу учнів початкової школи. Звернено увагу на суперечності між необхідністю підготовки професійних креативних випускників, готових до роботи в Новій українській школі, і недостатньою орієнтованістю закладів вищої освіти на розвиток креативності майбутніх бакалаврів початкової освіти як невід’ємної характеристики результативного виконання ними майбутніх професійних функцій. Висвітлено проблемне коло понять «творчість», «творча діяльність», «креативність», «креативна діяльність». Показано відмінність у поняттях «творчість», яку розуміють як процес, що має певну специфіку і приводить до створення нового, і «креативність», яка представлена як внутрішній ресурс людини. Проаналізовано філософські, психологічні та педагогічні підходи до формування креативної професійної діяльності майбутніх вчителів початкової школи. Охарактеризовано креативну діяльність як результат і особистісно значущу діяльність, нову якість, засновану на рефлексії та суб'єктивній самооцінці. Сформульовано авторське визначення феномена «креативна професійна діяльність» як інтегрованого особистісного утворення, яким відображається процес системної організації та самоорганізації суб’єктів педагогічної взаємодії, що виражається у творчому ставленні до іншого у процесі виконання педагогічних завдань та створює умови для креативного розвитку та саморозвитку особистості.
40
Степанова, Ольга Іванівна. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «РИТОРИКА ТА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ»." Інноватика у вихованні 1, no. 12 (November 21, 2020): 227–34. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.295.
Full textAbstract:
У статті висвітлено одна із актуальних проблем навчання майбутніх логопедів – формування у них комунікативної компетенції. Охарактеризовано зміст поняття «комунікативна компетенція»; розкрито взаємозв’язок розвитку комунікативної та риторичної компетенцій майбутнього учителя; окреслено організація викладання навчального предмета «Риторика та культура мовлення корекційного педагога» щодо спрямування студентів до засвоєння комунікативно-мовленнєвих і риторичних умінь та навичок у межах предметно-спеціальної підготовки бакалаврів. Узагальнено роль і місце дисципліни в системі компетентносного підходу до професіональної підготовки спеціального педагога. Аналіз категорії «комунікативна компетенція» репрезентовано як лінгвістичний феномен, розкрито концептуальні основи і технологія її розвитку у вчителя-логопеда. На основі стандартів і освітньо-професійних програм проаналізовано зміст комунікативної бази професійної компетенції логопеда. Доведено, що культура мовлення є підґрунтям для розвитку загальної культури людини, а комунікативна компетенція формується в процесі професійної підготовки спеціаліста і системним виявом знань, умінь, здібностей і особистісних якостей, які дозволяють успішно вирішувати функціональні завдання в професійній діяльності. Поряд із теоретичним матеріалом, у статті подано систему вправ, практичні поради, які допоможуть внести відповідні корективи в поведінку учасників комунікаційного акту.
41
Пустовіт, Григорій Петрович. "КРАЄЗНАВЧА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ В ІННОВАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ." Інноватика у вихованні, no. 9 (June 11, 2019): 72–82. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.131.
Full textAbstract:
У статті виокремлено й схарактеризовано сутнісні ознаки формування краєзнавчої компетентності вчителів географії в інноваційному розвитку шкільної освіти, особливості і, головне, можливості формування досліджуваного феномена і його вплив на розвиток і саморозвиток вчителя. Актуалізовано, що саме краєзнавча компетентність вчителя географії передбачає володіння глибокими знаннями з конкретної галузі професійної діяльності (у нашому трактуванні з організації і здійснення суто краєзнавчої роботи дітей та учнівської молоді), сформовану стійку мотиваційно-емоційну установку на досягнення високого результату власної професійної діяльності, на розвиток здібностей, особистісних якостей, творчого ставлення до навчання зростаючої особистості. Відтак, краєзнавчу компетентність учителів географії визначено й обґрунтовано як багатофакторну особистісну якість, у структурі якої усталеними є наступні компетенції: мотиваційна; емоційно-ціннісна; активно-пізнавальна; предметно-професійна; саморозвитку; дослідницька. Розкрито й схарактеризовано ознаки самостійності вчителя географії у розвитку своїх професійних знань, умінь і навичок з організації і здійснення краєзнавчої роботи дітей та учнівської молоді у школі. Враховуючи сутність і специфіку організації і здійснення вчителем географії навчально-пізнавальної, пошуково-експериментальної і дослідницької діяльності краєзнавчого спрямування та конкретної суспільно корисної, масової чи природоохоронної роботи учнів, визначено рівні її здійснення.
42
Kryshtanovych, Svitlana. "ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН." Освітні обрії 49, no. 2 (December 27, 2019): 69–74. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.49.2.69-74.
Full textAbstract:
У статті аргументовано, що вдосконалення професійної компетентності менеджера фізичної культури і спорту має відбуватись, з урахуванням у змісті освіти особистісного складника, а саме йдеться про формування професійного спрямування фахівця; створення цілісної системи його професійної підготовки (базових знань); формування креативного мислення (індивідуальних методів діяльності). Серед активних форм навчання в системі підготовки менеджерів фізичної культури і спорту нами виділено такі методи, як ділові ігри, мозковий штурм, тренінг, кейс-метод, проекти тощо. Доведено, що за допомогою цих інноваційних методів викладання студент швидше набуває професійних компетентностей, які будуть корисними при виконанні професійних обов’язків менеджера фізичної культури і спорту.
43
Fedchyshyn, N. O., H. I. Klishch, N. I. Yelahina, and T. I. Horpinich. "ІНШОМОВНА ГРАМАТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ЗАГАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ У КОНТЕКСТІ ВІРТУАЛЬНО-НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА." Медична освіта, no. 2 (August 16, 2019): 114–21. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10351.
Full textAbstract:
У статті узагальнено досвід використання віртуальної навчальної програми на заняттях з іноземної мови за професійним спрямуванням у студентів-медиків. Розкрито практичний аспект формування граматичних навичок та вмінь (граматичної компетентності, повторення вивченого матеріалу) шляхом використання на заняттях з іноземної мови віртуальних програм. Розглянуто загальні науково-методичні підходи до використання віртуальних веб-орієнтованих освітніх середовищ для вивчення іноземної мови професійного спрямування студентами-медиками у вищих медичних навчальних закладах. Представлено віртуальну інформаційну модель з німецької мови за професійним спрямуванням «Augenerkrankungen» та доведено ефективність використання віртуальних навчальних програм загалом.
Розвиток граматичної компетентності студентів-медиків шляхом використання віртуальної програми сприяє не лише якісному урізноманітненню та інтенсифікації освітнього процесу, але й значному підвищенню рівня знань та іншомовно-комунікативної компетентності студентів. Тому впровадження ІТ-технологій у навчальний процес вимагає розробки відповідної науково-методичної бази, інструментальних засобів і систем комп’ютерного навчання та контролю знань, системної та раціональної інтеграції цих технологій в існуючі навчальні програми.
44
ВОЗНОСИМЕНКО, Дарія. "ВИКЛАДАННЯ КУРСУ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 224–30. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-224-230.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ У статті розглянуто питання математичної підготовки студентів екологів, наведені приклади професійно спрямованих задач з вищої математики. Проаналізовано підходи до вибору прикладних екологічних задач і прикладів, наведено деякі приклади, що сприятимуть розвитку мотивації до вивчення математики та її застосування в майбутній професійній діяльності під час моделювання екологічних явищ і процесів. Встановлено, що викладання вищої математики потрібно проводити на високому науково-методичному рівні із застосуванням як математичних, так і прикладних задач професійного спрямування. Зазначено, що спрямовувати майбутнього еколога на успішне застосування математичних методів потрібно саме на заняттях з вищої математики. Наголошено, що наслідком вивчення вищої математики в процесі підготовки майбутніх екологів має стати успішне застосування математичних знань у низці загальноосвітніх та спеціальних дисциплін. Наведено деякі задачі екологічного спрямування, які доцільно наводити як приклади у відповідних розділах вищої математики Запропоновані задачі можуть привернути увагу студентів, сприяти їх професійній спрямованості і підвищувати інтерес до обраної спеціальності. Також зазначено, що навчальна дисципліна «Вища математика» включає в себе основні розділи: «Лінійна алгебра», «Аналітична геометрія», «Диференціальне та інтегральне числення функції однієї змінної», «Диференціальне та інтегральне числення функції багатьох змінних. Диференціальні рівняння», «Ряди», «Теорія ймовірностей» та «Математична статистика». На прикладі окремих розділів розглянуто завдання та задачі екологічного змісту. Вказано, що основну увагу студентів варто звертати на те, як саме цей розділ ефективно ілюструється різноманітними прикладами, пов'язаними з екологією. Поглиблене вивчення математичних компонентів під час підготовки екологів допоможе сформувати необхідні професійні компетентності фахівців, які зможуть перетворити систему моніторингу довкілля та управління його складниками на сучасну інформаційну систему, що ефективно сприятиме охороні й раціональному використанню природних ресурсів. Key words: preparation of students-ecologists, higher mathematics, ecological problems, mathematical modeling.
45
Зінченко, Вікторія Миколаївна, Олександр Миколайович Романуха, Світлана Казимирівна Ревуцька, and Поліна Олександрівна Чевердак. "ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ МОВНО-МОВЛЕННЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ." Information Technologies and Learning Tools 79, no. 5 (October 28, 2020): 184–98. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.2997.
Full textAbstract:
У сучасних умовах розвитку й широкого застосування комп’ютерної техніки навчальний процес у закладах вищої освіти має будуватись із застосуванням інформаційних технологій, що сприяє диференціації, гуманізації та гуманітаризації освіти, інтенсивному розвиткові й реалізації духовного та інтелектуального потенціалу студентів. Висока культура мовлення є складником загальної людської культури. Сьогодні збільшився інтерес до української мови як державної і студентам недостатньо мати набуті в школі знання. Випускник закладу вищої освіти повинен досконало знати українську мову і використовувати її в процесі виконанні службових обов’язків. Сформовані мовно-мовленнєві і мовно- професійні компетентності сприяють оволодінню фахом, підвищують ефективність праці, позитивно впливають на ділові стосунки. Для спеціаліста економічного профілю висока культура усного й писемного мовлення – не лише відображення його професійності, толерантності, вихованості, інтелігентності. Вона визначає культуру його праці, а також, що є найважливішим, культуру взаємин у всіх сферах мовленнєвої діяльності. Саме пошук інноваційних ефективних методик викладання мовних курсів в економічних закладах вищої освіти зумовлює дослідження особливостей формування мовно-мовленнєвих компетентностей студентів економічних спеціальностей засобами сучасних інформаційних технологій. У статті досліджено: погляди вчених-психологів і педагогів на проблему впровадження інформаційних технологій у процес навчання української мови за професійним спрямуванням; визначено основні лінгводидактичні завдання, вирішенню яких сприяє впровадження інформаційних технологій у процес мовної освіти; окреслено психолого-педагогічні умови формування професійних мовно-мовленнєвих компетентностей студентів економічного профілю з використанням інформаційних технологій; розглянуто зміни в моделі та складники процесу навчання мови за професійним спрямуванням при використанні інформаційних технологій.
46
Гуменюк І. М. "ЛІНГВІСТИЧНИЙ І ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНИЙ ПІДХОДИ В МЕТОДИЦІ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 129–34. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.266.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню потенціалу лінгвістичного та екстралінгвістичного підходів до навчання дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» у педагогічних закладах вищої освіти. Завданням дослідження є висвітлення основних шляхів усунення орфоепічних, акцентуаційних, лексичних, синтаксичних і пунктуаційних недоліків професійного мовлення майбутніх учителів початкових класів у межах навчального курсу. На основі аналізу інформаційного простору проблеми встановлено, що перспективи застосування лінгвістичного підходу в контексті української мови за професійним спрямуванням представлені незначною кількістю публікацій. Лексичний аспект професійного мовлення спрямований на формування термінологічної компетентності студентів і частково – на розкриття методики лексичної сполучуваності у фаховій мові та усунення лексичних помилок. Наголошено на актуальності проблем надмірного вживання пасивних дієслівних форм і неправильної побудови прийменникових конструкцій у писемному діловому мовленні, а також можливостях їх вирішення у межах курсу. Окреслено основні аспекти вдосконалення синтаксичного й пунктуаційного оформлення професійного мовлення студентів та невирішені питання у цьому контексті. Лінгвістичний підхід до навчання української мови за професійним спрямуванням охоплює реалізацію прагмалінгвістичних категорій у професійній комунікації, зокрема мікропрагматичних одиниць (рівень мовця), макропрагматичних (рівень реципієнта), мегапрагматичних (соціальний рівень). Акцентовано на відсутності досліджень методики навчання особливостям застосування екстралінгвістичних засобів у професійному спілкуванні. Підтверджено необхідність інтегрованого застосування лінгвістичного підходу до навчання української мови за професійним спрямуванням поряд з іншими концептуальними підходами до мовної освіти.
47
Саган, Віталій. "СУТНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ І СТРУКТУРА ПОНЯТТЯ “ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ ОФІЦЕРА- ПРИКОРДОННИКА ДО ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО (КОРАБЕЛЬНОГО) ГОСПОДАРСТВА”." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (May 7, 2021): 417–39. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.652.
Full textAbstract:
Зміни освітнього законодавства України зумовили необхідність перебудови навчального процесу Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (НАДПСУ), оптимізації системи підготовки курсантів за спеціальностями, що, у свою чергу, призвело до скорочення додаткових професійних спрямувань: “організація житлово-експлуатаційного забезпечення оперативно-службової діяльності” за спеціальністю 274 “Автомобільний транспорт”; “організація матеріального забезпечення оперативно-службової діяльності” за спеціальністю 252 “Безпека державного кордону”, які забезпечувала кафедра логістики для підрозділів Державної прикордонної служби України. Сьогодні відсутність підготовлених кадрів для організації ведення військового господарства вирішується керівництвом Державної прикордонної служби України (ДПСУ) шляхом залучення відповідних фахівців – випускників вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України та Національної Гвардії України, які навчались за напрямами продовольче забезпечення, речове забезпечення, пально-мастильні матеріали. Залучення цих фахівців передбачає використання колосальних ресурсів за навчання, які необхідно повернути за умови переведення їх до Державної прикордонної служби України. Тому акцентується на підготовці таких фахівців у ВВНЗ прикордонного відомства – НАДПСУ, що, не буде потребувати використання додаткового фінансування. Але для якісних змін у підготовці курсантів необхідно провести перегляд обсягів аудиторних годин (змісту навчального матеріалу), які наразі виділено для опанування дисциплін, котрі викладають на кафедрі логістики. Для побудови дієвих механізмів формування у майбутніх офіцерів умінь і навичок щодо організації господарства підрозділу ДПСУ проведено аналіз передумов професійної підготовки курсантів НАДПСУ до ведення військового (корабельного) господарства. Уточнено сутність, особливості змісту і структуру поняття “професійна готовність офіцера-прикордонника до ведення військового (корабельного) господарства”. Для визначення поняття “професійна готовність офіцера-прикордонника до ведення військового (корабельного) господарства” було проведено аналіз властивостей, які необхідні для вирішення питань військового (корабельного) господарства. Результати аналізу психолого-педагогічної літератури, освітньо-професійних програм, виділення якостей, найбільш важливих для формування професійної готовності офіцера-рикордонника до ведення військового та корабельного господарства, дозволили визначити основні компоненти цієї готовності. Професійна готовність до ведення військового (корабельного) господарства у підрозділах ДПСУ виражає ставлення військовослужбовця до дійсності й виявляється в готовності й здатності вирішувати поставлені завдання військового (корабельного) господарства. Складниками професійної готовності офіцера-прикордонника до ведення військового (корабельного) господарства у підрозділах ДПСУ є структурні компоненти його діяльності, зокрема мотиваційний, когнітивний, операційний, прогностичний, морально-вольовий, а також якості, які найбільш важливі для формування готовності до ведення військового (корабельного) господарства.
48
Аніщенко, Вікторія. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, no. 1 (June 12, 2021): 6–23. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.686.
Full textAbstract:
Удосконалення підготовки майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України пов’язано з глибоким реформування пенітенціарної системи країни, необхідністю підвищення національного рівня безпеки та інтеграцією України у європейський простір. Безумовно, майбутній офіцер-пенітенціарист повинен мати високу фахову підготовку та володіти цілим рядом професійних компетентностей. Формування професійних компетентностей майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України залежить не тільки від отримання теоретичних знань, але й від набуття певних навичок та вмінь протягом навчальної діяльності на різних ступенях отримання вищої освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації упродовж службово-професійно-службової діяльності. Тому метою дослідження було вивчення основних теоретичних і методичних підходів до формування професійних компетентностей офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України в умовах ступеневої освіти.У дослідженні автором розкриті основні теоретико-методологічні засади формування професійних компетентностей майбутніх офіцерів-дистанційної, модульної, проблемного навчання, проектного навчання, імітаційного (активного) навчання та контекстного навчання.Особливу увагу приділено контекстній моделі навчання та обґрунтовано необхідність її застосування для трансформації навчальної діяльності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України у квазіпрофесійну діяльність фахівця.Автором подана уявна модель контекстного навчання майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби, що може бути застосована для формування у них професійних компетентностей, якими вони повинні володіти згідно з вимогами міжнародних та вітчизняних нормативно-правових документів у галузі пенітенціарної системи.Результати дослідження дозволили зробити такі висновки: існує необхідність подальшої розробки та вдосконалення навчально-методичних комплексів блоку професійних дисциплін для всіх ступенів освіти; удосконалення професійної підготовки повинно мати вектор практичного спрямування для розвитку творчих, практикоорієнтованих підходів для вирішення службових завдань майбутньої службової діяльності; модель контекстного навчання може бути взята за основу для створення сучасного сприятливого для формування професійних компетентностей освітньо-комунікаційного середовища.
49
Аніщенко, Олена. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ АНДРАГОГІВ: АНАЛІЗ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК В УКРАЇНІ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, no. 2 (December 25, 2020): 131–50. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.131-150.
Full textAbstract:
Автором оглядової статті проаналізовано дисертаційні дослідження у галузі педагогічних наук в Україні, в яких висвітлено зарубіжний досвід підготовки андрагогів. Обґрунтовано актуальність порушеної проблеми. Здійснено класифікацію, систематизацію опрацьованих дисертацій на основі запропонованих автором критеріїв (особистісно-інформаційний, предметно-змістовий, організаційно-процесуальний, науково-ідентифікаційний). Встановлено, що у дисертаціях українських науковців викладено концептуальні, теоретичні засади професійної підготовки сучасних фахівців-андрагогів в окремих європейських країнах, США, Канаді, Мексиці та Венесуелі, змістові, організаційні, процесуальні аспекти професійної підготовки андрагогів. Акцентовано увагу на науковій новизні та практичному значенні дисертаційних досліджень, здійснених українськими науковцями. Виокремлено нагальні завдання педагогічної науки і практики в умовах стрімкого зростання попиту і пропозицій на національному ринку освітніх послуг у сфері освіти дорослих, серед яких такі: розроблення професійного стандарту за професією «Андрагог», програм підготовки і підвищення кваліфікації педагогічного персоналу закладів формальної і неформальної освіти дорослих, який покликаний здійснювати професійну діяльність в умовах структурних перетворень суспільства та економіки, у ситуації нестабільності й невизначеності. Наголошено на доцільності здійснення подальшого вдосконалення змісту педагогічної освіти, виходячи з цільового спрямування (підготовка до роботи з різними категоріями дорослих), посадових обов’язків фахівців-андрагогів, попередньо здобутої ними освіти (для закладів післядипломної освіти), досвіду діяльності, індивідуальних інтересів, культурно-освітніх потреб тощо.
Ключові слова: андрагог; педагогічний персонал у сфері освіти дорослих; професійна підготовка андрагога; зарубіжний досвід; дисертаційні дослідження з педагогічних наук.
50
Bogdanov, O. V. "ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-ОПИТУВАННЯ У ПРОЦЕСІ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ТА СТУДЕНТІВ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 99–103. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-15.
Full textAbstract:
У статті відображені теоретичні основи використання онлайн-опитування в процесі іншомовної підготовки курсантів та студентів. Успіх вивченя та засвоєння іноземної мови професійного спрямування залежить від правильно підіброного та поданого тематичного матеріалу. Використання комп’ютерних технологій у вивченні іноземної мови професійного спрямування відкриває доступ до нових джерел інформації, підвищує мотивацію курсантів та студентів до отримання та обробки професійної інформації іноземною мовою, підвищує ефективність самостійної роботи, дає нові можливості для творчості, надбання та закріплення професійних навиків, дозволяють реалізовувати якісно нові форми та методи навчання іноземної мови професійного спрямування. У статті розглядається анкетування як один із механізмів моніторингу, що являє собою досить непростий процес. Це пов’язано з тим, що в анкетуванні визначальну роль відіграє людський фактор. Для кожної групи споживачів у вищих навчальних закладах повинні бути розроблені відповідні анкети. Зміст анкети має сприяти отриманню найбільш повної інформації для досягнення заявленої мети. Доведено, що поетапне анкетування дозволяє курсантам та студентам не тільки оцінити якість пропонованих знань, але і оцінити себе в процесі навчання, а викладачам дає можливість внести корективи у зміст курсу, удосконалювати себе як автора і підвищувати якість викладеного матеріалу. Проаналізовано, що для курсантів та студентів вивчення іноземної мови професійного спрямування із застосуванням онлайн-опитувань також має певні переваги, оскільки ці технології нові, курсантам та студентам цікаво оволодівати новими видами анкетувань. На Surveymonkey можна створювати опитування і голосування, отримувати на них відповіді і аналізувати результати в режимі реального часу. Автор стверджує, що поетапне анкетування дозволяє курсантам та студентам не тільки оцінити якість пропонованих знань, але і оцінити себе в процесі вивчення, а, отже, в процесі зміни, а також на практиці (у професійній діяльності). Викладачам дає можливість внести корективи у зміст курсу, удосконалювати себе як автора і підвищувати якість викладеного матеріалу.