Dissertations / Theses on the topic 'Професійна освітня система'

Сьогодення потребує істотного відновлення змісту і структури професійної освіти відповідно до вимог основних галузей промисловості. Основна мета професійної освіти - підготовка кваліфікованого фахівця відповідного рівня і профілю, конкурентоспроможного на ринку праці, що вільно володіє своєю професією і орієнтується в суміжних галузях діяльності, здатного до ефективної роботи зі спеціальності на рівні світових стандартів, готового до постійного професійного росту, соціальної та професійної мобільності.

Інноваційне навчання стимулює активну участь у проблемних ситуаціях, які виникають як перед окремою людиною, так і перед цілим суспільством. Усвідомлення його потреби розширює обрії дидактичних пошуків. Таке навчання пов'язане з творчим пошуком на основі наявного досвіду, тобто з його збагаченням.

Дослідження присвячене цілісному порівняльно-педагогічному аналізу професійного розвитку вчителів іноземних мов в системі післядипломної освіти Франції. У дисертації опрацьовано науково-педагогічну й нормативно-правову літературу з порушеної теми; уточнено основний категорійно-поняттєвий апарат; простежено генезу та описано сучасні моделі післядипломної педагогічної освіти Франції; науково обгрунтовано особливості організації й змісту професійного розвитку вчителів іноземних мов у Франції; на основі порівняльно-педагогічного аналізу окреслено можливості імплементації конструктивних ідей французького досвіду для вдосконалення професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні. У ході вивчення науково-педагогічних і нормативно-правових українських та зарубіжних джерел з'ясовано, що професійний розвиток учителів є актуальною проблемою в освітньому просторі. Констатовано взаємозв'язок понять «професійний розвиток», «вчитель іноземної мови», «професійний розвиток учителя іноземної мови»; «система післядипломної педагогічної освіти», «післядипломна іншомовна педагогічна освіта». Витлумачено поняття «освіта впродовж життя» на рівні законодавства Франції. з Описано професійну підготовку майбутніх учителів іноземних мов як компонент професійного розвитку в системі неперервної освіти Франції. Зазначено, що французька модель професійної освіти спрямована на сприяння компетентнісному підходу в процесі пер винної підготовки вчителів іноземних мов. Окреслено напрям професіоналізації для вдосконалення та раціоналізації знань і вмінь майбутніх учителів у вищих педагогічних закладах освіти Франції. Простежено генезу розвитку післядипломної освіти вчителів Франції від зародження ідеї післядипломної педагогічної освіти в «Генеральному плані» Ж. Кондор се у 1792 p. («Plan general de J. Condorcet», 1792) до сучасних трансформацій. Досліджено моделі післядипломної педагогічної освіти Франції (університетська, шкільна, контрактна, інтерактивно-рефлексивна, віртуальна), з'ясовано їхні особливості. За результатами аналізу нормативно-правової джерельної бази виявлено, що професійний розвиток учителів іноземних мов базований на основах освіти впродовж життя в загальній системі післядипломної освіти педагогічних кадрів Франції. Доведено факт помітної присутності держави в організації й фінансуванні всіх рівнів освіти. Освітній кодекс Франції регламентує завдання закладів-провайдерів щодо провадження й забезпечення якості професійного розвитку вчителів іноземних мов. Констатовано права й обов'язки держави та регіональних департаментів, зокрема щодо післядипломної іншомовної педагогічної освіти. Підсумовано, що видами професійного розвитку вчителів іноземних мов Франції є тривала (від 2 семестрів до 3 років) та нетривала (1-3 тижні) курсова підготовка в закладах педагогічної освіти, професійна академічна мобільність, як-от міжнародна, дистанційна освіта, самоосвіта та участь у наукових проектах із просування й вивчення сучасних мов. Досліджено особливості вдосконалення професійних навичок учителів Іноземних мов у провідних установах із курсової післядипломної підготовки - у Вищих національних інститутах викладання та виховання (ВНІВВ - фр. Institute Superieurs du Professorat et de l'Education INSPE), на прикладі ВНІВВ Академії Пар ижa(фpЛNSPЁde Г Academiede Paris). Завдання цих закладів освіти полягає в співпраці з Академічною делегацією підготовки кадрів національної освіти (фр. La delegation academique a la formation des personnels de Г Education nationale), розробленні навчального плану, адаптованого до спеціалізацій підготовки майбутніх учителів, підготовці тренерів відповід но до стратегічних потреб, зокрема вчителів іноземних мов. Дистанційна освіта- один з основних засобів професійного розвитку та самовдосконалення вчителів іноземних мов у Франції. Описано основні засади використання 1К-технологій, зміст програм і провайдерів дистанційної форми організації професійного розвитку вчителів іноземних мов у Фр анції. Інноваційним методом забезпечення професійного розвитку вчителів іноземних мов державою є створення порталу «Сучасні мови» (фр. Langues vivantes)Ha сайтІ Міністерства національної освіти і молоді з єдиною точкою доступу до спільної бази даних методичних ресурсів, що надані всіма закладами іншомовної педагогічної освіти Франції. Держава активно проводить зовнішню мовно-освітню політику, яка спрямована на популяризацію французької мови та культури за кордоном. Проаналізованороботу державнихі громадських організацій, якіреалізують пр ограми державної підтримки та дбають пр о пр офесійний р озвиток учителів французької мови як іноземної. Схарактеризовано міжнародну мобільність як один із пріоритетних шляхів професійного вдосконалення вчителів іноземних мов Франції. Досліджено нову програму професійної освіти та навчання в Європейському Союзі на період 2014 2020 pp. щодо можливостей удосконалення професійного розвитку за кордоном, модернізації мережі стажування з іншими установами післядипломної освіти й навчальними закладами. Окреслено основні напрями співпраці асоціацій сучасних мов та освітніх установ Франції І Європи щодо вдосконалення післядипломної освіти вчителів іноземних мов. 5 У дисертації простудійовано особливості професійного розвитку вчителів іноземних мов на тлі сучасних освітніх реформ в Україні. Проаналізовано законодавче підґрунтя професійного розвитку вчителів іноземних мов та основні стратегічні нормативно-правові документи реформування післядипломної іншомовної педагогічної освіти. Схарактеризовано теоретичні й практичні засади безперервного професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні. Виконано компаративний аналіз неперервного професійного р озвитку вчителів іноземних мов у Франції та в Україні, на його основі розроблено рекомендації щодо можливих напрямів використання конструктивних ідей із французького досвіду для вдосконалення професійного розвитку вчителів у вітчизняній системі післядипломної Іншомовної педагогічної освіти, а саме: концептуального, нормативно-регулятивного, організаційно-управлінського, навчально-методичного, науково-дослідницького. Наукова новизна одержаних результатів полягає втому, що: уперше у вітчизняній педагогіці виявлено особливості професійного розвитку вчителів іноземних мов у системі післядипломної освіти Франції (нормативно-правове забезпечення; узгодженість програм професійного розвитку з актуальними тенденціями освітньої політики, потребами вчителів і навчальних закладів; спрямованість на вдосконалення професійної компетентності й навчальні досягнення учнів; державна підтримка для залучення до участі в професійному розвитку; цільове фінансування; організація й реалізація досліджуваного процесу на рівні країни, академій (одиниця адміністративного розподілу освітніх регіонів) і суб'єктів; варіативність видів, змісту, моделей, форм, методів організації професійного розвитку; Інтегрованість мІжпредметних зв'язків у практичну педагогічну діяльність; академічна та міжнародна мобільність; використання Інноваційних освітніх технологій; сертифікація вчителів першого й другого ступеня (учителі закладів початкової та середньої освіти); підготовка вчитслів-тренерів; участь у професійних об'єднаннях); проведено 6 порівняльно-педагогічний аналіз професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні та Франції; обґрунтовано можливості творчої реалізації конструктивних ідей французького досвіду в освітньо-педагогічному пр осторі У кр аїни; удосконалено навчально-методичне забезпечення професійного розвитку вчителів іноземних мов; уточнено зміст понять «професійний розвиток учителів іноземних мов», «післядипломнаіншомовна педагогічна освіта»; - подальшого розвитку набули положення щодо форм і ресурсів ефективної організації, планування, самоосвіти, участі в професійних об'єднаннях професійного розвитку вчителів іноземних мов Франції та їх упровадження в систему неперервної педагогічної освіти України. Практичне значення результатів дослідження, одержаних на основі компаративного аналізу неперервного професійного розвитку вчителів Іноземних мов у Франції та в Україні, полягає в розробленні й упровадженні методичних рекомендацій «Професійний розвиток вчителів іноземних мов: досвід Франції», де окреслено можливості використання конструктивних ідей французького досвіду в забезпеченні професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні. Основні результати порівняльного аналізу педагогічної освіти Франції та України, ключові положення та джерельна база можуть бути використані в ході розроблення освітніх програм, дидактичних комплексів навчальних дисциплін, спецкурсів і спецсемінарів, для оновлення курсів із педагогіки, порівняльної педагогіки в закладах вищої та післядипломної педагогічної освіти України. До матеріалів дисертації доцільно апелювати вітчизняним науковцям для проведення науково-педагогічних досліджень, студентам і вчителям іноземних мов закладів середньої освіти для вдосконалення професійної компетентності.
In the dissertation the scientific-pedagogical andnormative-legal literature on the researched topic have been analyzed; the basic categorical-conceptual apparatus has been specified; the genesis of modern models of continuing teacher education in France have been traced; the peculiarities of the organization and content of foreign language teachers' professional development in France have been scientifically substantiated; on the basis of comparative and pedagogical analysis the possibilities of implementation of constructive ideas of the French experience for improvement of foreign languages teachers' professional development of in Ukraine have been outlined. In the process of studying the scientific and pedagogical and normative-legal Ukrainian and foreign sources, it has been found out that the teacher p rofes sional development is an actual scientific and pedagogical problem. The interrelation of the concepts "professional development", "foreign language teacher", "professional development of foreign language teachers"; "system of continuing teacher education", "continuing foreign language teacher education" has been established. The meaning of the notion "lifelong learning" has been clarified at the level of French legislation. The p rofessional training of future foreign language teachers as a component of professional development in the system of lifelong learningin France has been described. It has been established that the French model of professional education is aimed at promoting a competency-based approach in the process of initial training of foreign language teachers. The direction of professionalization for improvement and rationalization of knowledge and skills of future teachers in higher pedagogical educational institutions of France have been outlined. The genesis of the development of continuing education of French teachers has been traced from the origin of the idea of continuing teacher education in J. Condorcct's "General Plan" in 1792 (Plan general dc J. Condorcet, 1792) to 11 modern transformations. Models of continuing teacher education in France (university, school, contract, interactive-reflexive, virtual) have been studied, their features have been defined. According to the results of the analysis of the normative-legal source base of the research it has been revealed that the professional development of foreign language teachers is carried out on the basis of lifelong education in the general French system of continuing teacher education. The significant presence of the state in the organization and financing of all educational levels has been proved. The French Education Code defines the tasks for providers to effectuate and ensure the quality of professional development of foreign language teachers, states the rights and responsibilities for the state and regional departments, including continuing foreign language teacher education. It has been found out thatthe types of professional development of foreign language teachers in France are long-term (from 2 semesters to 3 years) and short-term (1-3 weeks) course training in institutions of pedagogical education, professional academic mobility, including international, distance education, self-education and participation in research projects to promote and study modern languages. Peculiarities of improving the professional skills of foreign language teachers in the leading institutions of continuing course training - Higher National F Institutes of Teaching and Education (INSPE) have been considered, on the example of INSPE of the Academy of Paris (Academie de Paris). It has been revealed that the tasks of these educational institutions are cooperation with the Academic Delegation of National Education Training (fr. Ea delegation academiqueala formation des personnels del'Educationnationale), development of a curriculum adapted to the specializations of future teachers, training of trainers in accordance to strategic needs, including foreign language teachers. It has been found out that distance education is one of the main means of professional development and self-improvement of foreign language teachers in France. The basic principles ofusing 1С technologies, the content of programs and providers ofdistancc learning organization of professional dcvclopmcntof foreign 12 language teachers in France have been described. It has been found out that an innovative method of ensuring the professional development of foreign language teachers by the state is the creation of the portal "Modem Languages" (fr. Langues vivantes) on the website of the Ministry of National Education and Youth with a n only point of access to a common database of resources provided by all the institutions of foreign language education in France, Tt has been established thatthc state actively pursues a foreign language and educational policy aimed at promotingthe French language and culture abroad. The work of state and p ublic organizations that imp lement state support p rogra ms and carry out professional development of teachers of French as a foreign language has been analyzed. International mobility has been characterized as one of the priority ways of professional development of foreign language teachers in France. A new program of professional education and training in the European Union for the period 2014-2020 on opportunities to improve professional development abroad, development of a network of internships with other continuing education institutions have been highlighted. The main directions of cooperation between associations of modern languages and educational institutions of France and Europe on the imp г о vement of continuing education of foreign language teachers ' have been outlined. The dissertation considers thepeculiaritiesofprofessional development of foreign language teachers on the background of modern educational reforms in Ukraine. The legislative basis of professional development of foreign language teachers and the main strategic normative-legal documents of reforming continuing foreign language pedagogical education have been analyzed. Theoretical and practical principles of continuing professional development of foreign language teachers of Ukraine have been characterized. The comparative analysis of continuous professional development of foreign language teachers in France and Ukraine has been carried out, recommendations on possible directions of implementation of constructive ideas from French experience for improvement of teacher professional development in domestic 13 system of continuing foreign language teacher education have been develop ed on its basis, namely: conceptual, normative-regulatory, organizational and managerial, educational and methodical, research. Scientific novelty of the results obtained lies in the following.-ybr the first time the peculiarities of professional development of foreign language teachers have been highlighted'in thcsystem of continuing education in Francc(rcgulatory support; compliance of professional development programs with current trends in educational policy, the needs of teachers and educational institutions; focus on improving professional competence and educational achievements of students; state support for involvement in professional development; targeted funding; organization and imp lementation of the research process at the level of the country, regional academy (administrative unit of French educational regions) and departments; variability of types, content, models, forms and methods; accessibility; integration into practical pedagogical activities; academic and international mobility; useof innovativetechnologies; certification of teachers of the first and the second degrees (teachers of primary and secondary education); training oftrainers; participation in professional associations); the comparative analysis of professional development of foreign languages teachers in the system of secondary education of Ukraine and France has been carried out; scientific and methodological recommendations concerning the opportunities of using constructive ideas of French experience of foreign language teachers' professional development in Ukraine have been elaborated', The meanings ofthe notions "teacher professional development", "foreign languageteachers'professional development" and "continuing foreign language teacher education" have been clarified. The characteristics of professional development and self-development of foreign language teachers in the context of lifelong learning have been further developed; forms and resources of effective organization, planning, self-education, participation in professional associations of foreign language teachers' p rofcssional 14 development in France and their introduction into the system of continuing teacher education of Ukraine havebeen described. The practical value of research obtained on the basis of the comparative analysis of continuing foreign language teacher professional development in France and Ukraine, is to elaborate and imp lement methodologica 1 recommendations "Professional development of foreign language teachers: experience of France" on the use of constructive ideas in the process of professional development of pedagogical staff in Ukraine. The main results of the comparative analysis of teacher education in France and Ukraine, key statements and source base can be used in the working out of special courses and special seminars for advanced training of foreign language teachers, to up date courses in pedagogy, comparative pedagogy for institutions of continuing teacher education. The dissertation materials can be used by domestic scientists for scientific and pedagogical research, students and teachers of foreign languages of secondary education to improve professional competence.

У сучасних умовах безперервна освіта стає професійним інструментом бухгалтера, що допомагає ефективно долати кризові ситуації і спонукає до постійного саморозвитку. Вона ґрунтується на мотиваційній складовій особистості, професійній свободі і творчості, високій здатності до самоосвіти в умовах економічної невизначеності.

Forming of project culture of students is one of the main conditions for their effective professional activity. Some problems of modern higher education in Ukraine are analyzed in the article. The obvious conclusion is: "Culture, education, creative abilities of specialists are the factors, which define the success of professional activity".

Нові вимоги, що постали перед вищою освітою, зумовили необхідність трансформації освітніх парадигм, і насамперед шляхом інтелектуалізації освітнього процесу. Загальновідомо, що одним з основоположних завдань якісної освіти є формування професійного інтелекту фахівця. Проте нині досить часто спостерігається неухильне зниження рівня професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, що є актуальною проблемою вищої освіти на всьому пострадянському просторі. І не в останню чергу ця проблема пов’язується з рівнем інтелекту студентської молоді, який значною мірою впливає на якість знань і умінь.

Дисертація присвячена проблемі теорії і практики професійної підготовки філологів. У дисертації проаналізовано систему професійної підготовки філологів в університетах у США, визначено її теоретико-методологічні, організаційні та дидактичні засади, окреслено можливості використання інноваційних ідей американського досвіду для удосконалення та розвитку системи професійної підготовки філологів в Україні. У межах дисертаційного дослідження здійснено ґрунтовний аналіз педагогічних, психологічних, історичних, філософських наукових праць з проблеми; уточнено та інтерпретовано основний поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Компаративний характер дослідження зумовив необхідність обґрунтування його концептуальних засад з позицій теоретичного, методологічного та практико-прогностичного концептів. Методологічними орієнтирами наукового пошуку обрано системний, цілісний, компаративний, міждисциплінарний, інтегративний та культурологічний підходи. На підставі вивчення термінологічного поля проблеми дослідження та професійних функцій філолога підсумовано, що зміст філологічної освіти передбачає інтеграцію соціально-гуманітарного, лінгвістичного, літературознавчого, культурознавчого, етнографічного, перекладацького, інформаційно-комунікаційного та інших складників, що зорієнтовані на формування компетентного фахівця інтегративного типу: філолога-перекладача, філолога-лінгвіста / прикладного лінгвіста, філолога-літературознавця, філолога-мовознавця, філолога-етнографа загалом культуромовної особистості. Як напрям підготовки вона представляє предметні галузі мовознавства, літературознавства, перекладу, етнографії, прикладної лінгвістики тощо. Концептуальне підґрунтя професійної підготовки філологів схарактеризовано на основі взаємозв’язку наукових теорій, обґрунтованої методології, педагогічних закономірностей організації освітнього процесу в ЗВО, положень педагогічної компаративістики, комплексу наукових підходів (системний, інтегративний, антропологічний, особистісно орієнтований, аксіологічний, лінгвокультурологічний, компетентнісний, діяльнісно-праксеологічний, кроскультурний, міждисциплінарний, прогностичний), сучасних вимог до професійної діяльності філолога. В основу дослідження покладено системний підхід, що уможливив структурно-функціональний аналіз професійної підготовки філологів у США з позицій цілісності, а також дав змогу розглядати її як системне явище, що охоплює сукупність взаємопов’язаних структурних компонентів. Визначені концептуальні та методологічні орієнтири засвідчують багатоаспектний і міждисциплінарний характер проблеми, можливість її розв’язання в різних вимірах. З’ясовано сучасні вимоги до професійної діяльності філолога в умовах лінгвальної глобалізації та інформатизації, інтенсифікації міжкультурних зв’язків. Сучасний філолог має досконало володіти інтегрованими лінгвістичними, соціокультурними, літературними знаннями, теорії й практики перекладу, текстолінгвістики, різновидів іншомовних дискурсів, жанрових конвенцій, способів добору еквівалентів у перекладі; інтегрованими уміннями з стандартизації та уніфікації науково-технічної термінології, автоматичного анотування, концептуального моделювання інформації; уміннями окреслювати сучасні тенденції в розвитку філологічної галузі; уміннями оперувати мовними й комунікативними стратегіями та тактиками; мовною здогадкою; навичками прогнозування результатів впливу глобалізації на еволюцію національної мови; мати критичне логічне, асоціативне й аналітичне мислення. На підставі історико-генетичного та хронологічного аналізу виокремлено сукупність внутрішніх і зовнішніх чинників, розроблено періодизацію становлення і розвитку філологічної освіти у США. Значну увагу приділено сучасним тенденціям розвитку філологічної освіти. Проаналізовано вплив на розвиток філологічної освіти в США просвітницької діяльності найбільш впливових організацій у сфері філологічної освіти, а також виокремлено пріоритетні й перспективні завдання. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади професійної підготовки філологів у США, зокрема встановлено, що вона ґрунтується на філософських, соціологічних, соціально-економічних, психологічних, педагогічних засадах, спрямованих на забезпечення державних та індивідуальних потреб. На підставі структурно-функціонального аналізу професійної підготовки філологів в університетах США з позицій цілісності схарактеризовано систему професійної підготовки філологів у США, що охоплює сукупність взаємопов’язаних структурних компонентів (законодавчо-нормативного, управлінського, соціально-економічного, інституційного, цільового, стратегічного, особистісного, організаційного, змістово-технологічного, діагностично-результативного, прогностичного). Система професійної підготовки філологів у США функціонує на різних рівнях – державному, інституційному та особистісному. Визначено організаційні та дидактичні засади професійної підготовки філологів в університетах США. Проаналізовано форми, рівні та ступені філологічної освіти, вивчено різновиди освітніх програм для професійної підготовки філологів, схарактеризовано форми організації навчання студенів-філологів, розкрито процеси моніторингу якості філологічної освіти. У процесі дослідження простудійовано освітні програми 40 американських університетів у 20 штатах США. Схарактеризовано принципи професійної підготовки філологів в американському освітньому просторі (прагматичності, варіативності, керованої факультативності, релевантності, автономізації навчання, диверситивності, науковості, концентрації, ґрунтовності знань, фасилітації, послідовної апроксимації, одночасного вивчення мов і культур, культурної рефлексії, лінгводидактики, автентичності змісту навчального матеріалу, урахування білінгвізму студентів і галузевої спеціалізації, ситуативно-тематичної організації навчання, зворотного зв’язку, системності формування дослідницьких умінь; імпліцитності та експліцитності (способи подання навчального матеріалу, теми для спонукання студентів до пізнавального та інформаційного пошуку, поглиблення екстралінгвістичних знань тощо) тощо. Розкрито змістові характеристики професійної підготовки філологів в університетах США (навчально-пізнавальну, творчу, проектну, дослідницьку), що формують професійну компетентність філологів, яка включає такі компетенції: ключові (соціальна, загальнокультурна, комунікативна, проектувальна, екологічна, інформаційна, дослідницька, прагматична та ін.), фахові (лінгвальна, літературознавча, соціолінгвальна, кроскультурна, перекладацька, аналітична, лінгводидактична, етнографічна, дискурсивна, стратегічна, ілокутивна, термінологічна, аудитивна та ін.) та лідерські (міжособистісна, управлінська, організаційна, інноваційна, креативна та ін.). Висвітлено особливості використання інформаційно-комунікаційного освітнього простору для організації навчання майбутніх філологів, проаналізовано інноваційні методи та технології навчання: «колаборативне навчання», «незалежне навчання /дослідження», «кооперативне навчання», «самонавчання», «навчання в малих групах», «контекстне навчання», «мікровикладання», «спільне викладання», «рефлексивний менторінг», «мікрогрупове обговорення», «асинхронні дискусії», «семантичні графи», «інтелект-мапи», «проектно-орієнтоване навчання», «дослідницько-кероване навчання», «дослідницько-інформаційне навчання», «наративне навчання» тощо. Ці форми й методи забезпечують високий ступінь зворотного зв’язку між викладачем і студентами, активний обмін думками, високий рівень розвитку пізнавальної діяльності студентів, аргументованого, образного й критичного мислення тощо. Розкрито організацію самостійної роботи, практичного навчання та пошуково-дослідницької діяльності майбутніх філологів. Виявлено високий рівень диверситивності практичної підготовки за термінами, формами, видами. Відповідно до напряму, спеціальності та спеціалізації професійної підготовки філологів в освітніх програмах передбачено соціолінгвістичну, лінгвістичну, літературну, краєзнавчу, інформаційно-аналітичну, діалектологічну, перекладацьку, педагогічну, етнографічну та інші види практики. Описано особливості внутрішнього та зовнішнього моніторингу якості професійної підготовки філологів у США. Механізм контролю якості, форми й методи оцінювання навчально-наукових успіхів і досягнень студентів-філологів спрямовані на оцінювання програмних результатів навчання («standard-based assessment»); оцінювання кінцевих результатів навчання («outcome-based assessment»); оцінювання сформованості професійної компетентності («competency-based assessment»); оцінювання практичних навичок («performance-based assessment»); корекційне оцінювання «correction-based assessment»). Висвітлено організаційно-педагогічні засади професійної підготовки філологів у закладах вищої освіти України. Для виявлення спільних і відмінних підходів із метою запозичення позитивних надбань та запобігання помилкам у процесі реформування вищої філологічної освіти в Україні, проведено компаративно-педагогічний аналіз особливостей професійної підготовки філологів в університетах США та Україні за такими критеріями: законодавча база, управління освітою, фінансування, освітні заклади, рівні вищої освіти, освітні ступені, типи освітніх програм, тривалість навчання, форми навчання, вартість навчання, вступні вимоги, орієнтація освітньої програми, навантаження, зміст підготовки, використання інноваційних форм і методів організації навчання, застосування інформаційних та інтерактивних технологій, диверсифікація практичної підготовки студентів, самостійна робота студентів, форми контролю, акредитація, можливості працевлаштування тощо. Компаративний аналіз систем професійної підготовки філологів в Україні та США, здійснений на основі визначених критеріїв, дав змогу констатувати, що американська та українська системи професійної підготовки філологів мають як схожі, так і відмінні характеристики. Обгрунтовано можливості використання інноваційних ідей американського досвіду для удосконалення та перспективного розвитку системи професійної підготовки філологів в Україні трьох рівнях: державному, інституційному та індивідуальному. На цій оносві розроблено науково-методичне забезпечення для професійної підготовки філологів у ЗВО України. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: - уперше виконано цілісний системний порівняльно-педагогічний аналіз проблеми професійної підготовки філологів в університетах США; простежено генезу й розроблено періодизацію становлення та розвитку філологічної освіти в США; схарактеризовано систему професійної підготовки філологів в університетах США як цілісну, динамічну й відкриту педагогічну структуру, що охоплює сукупність взаємопов’язаних компонентів (законодавчо-нормативного, управлінського, соціально-економічного, інституційного, цільового, стратегічного, особистісного, організаційного, змістово-технологічного, діагностично-результативного, прогностичного); виявлено особливості професійної підготовки філологів в університетах США (побудова освітнього процесу на засадах компетентнісно-орієнтованої освіти; підготовка фахівця-філолога інтегративного типу; гнучкість системних зв’язків із незалежними фаховими організаціями; диверситивність освітніх програм (комбіновані, дуальні, спільні, міждисциплінарні); структурування змісту на засадах міждисциплінарності; професіоналізація та кар’єро-зорієнтована практична підготовка; інтерактивність, рефлексивність, фасилітаційність форм, методів і технологій навчання); проведено порівняльно-педагогічний аналіз особливостей професійної підготовки філологів в університетах США та України; окреслено можливості використання інноваційних ідей американського досвіду для обґрунтування концептуальних засад та перспектив розвитку системи професійної підготовки філологів в Україні; - удосконалено навчально-методичне забезпечення професійної підготовки філологів в Україні (зміст дисциплін із фаху, розроблено міждисциплінарну освітню програму «Лінгвістична експертиза»); - подальшого розвитку набули положення щодо реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці філологів; просвітницьких стратегій діяльності американських організацій у сфері філологічної освіти; напрямів державної мовної політики в США; професійних функцій філологів в умовах лінгвальної глобалізації. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що на основі результатів аналізу й узагальнення теоретичних і практичних засад професійної підготовки філологів у США розроблено та впроваджено навчально-методичне забезпечення, а саме: навчально-методичний комплекс для дисципліни «Зарубіжна література» (навчальна програма дисципліни «Зарубіжна література», навчальні посібники «Історія зарубіжної літератури ХХ століття», «Нариси із зарубіжної літератури ХХ – ХХІ століть», матеріали для самостійної роботи, зокрема вивчення твору Генрі Джеймса «Дейзі Міллер»); методичні рекомендації «Професійна підготовка лінгвістів: порівняльний аспект»; підготовлено міждисциплінарну освітню програму «Лінгвістична експертиза». Структуровано й оновлено зміст дисциплін «Історія зарубіжної літератури», «Література Англії і США», «Порівняльна професійна педагогіка». Представлені в дослідженні організаційно-педагогічні аспекти навчання студентів-філологів упроваджено в педагогічну практику для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, підвищення їхньої мотивації до виконання самостійних, індивідуальних та групових дослідницьких завдань. Прогностичний потенціал студії зумовлений можливістю організації на її основі подальших наукових розвідок із проблем філологічної освіти, педагогічної компаративістики. Матеріали дисертації можуть бути використані для подальшого розроблення освітньо-професійних та освітньої-наукових міждисциплінарних програм, вдосконалення змісту навчальних планів, навчальних курсів і спецкурcів; застосування інноваційних методів, технологій та засобів навчання. Результати наукового пошуку стануть у нагоді магістрантам, аспірантам, докторантам під час підготовки й реалізації досліджень.
The thesis is devoted to the problem of theory and practice of philologists’ professional training. The thesis analyzes the system of philologists’ professional training at US universities, defines its theoretical and methodological, organizational and didactic principles, outlines the possibilities of using innovative ideas of the US experience to improve and develop the system of philologists’ professional training in Ukraine. The thesis presents a thorough analysis of pedagogical, psychological, historical and philosophical scientific works on the problem under study, clarifies and interprets the basic concepts and terms of the research. The comparative nature of the research has caused the need to justify its conceptual foundations from the standpoint of theoretical, methodological and practical and prognostic concepts. The systematic, holistic, comparative, interdisciplinary, integrative and culturological approaches have been chosen as methodological guidelines for this scientific research. The study of terms related to the research problem and professional functions of the philologist concludes that the content of philological education involves integrating social and humanitarian, linguistic, literary, cultural, ethnographic, translation, information and communication and other components oriented towards forming a competent and integrative specialist: the interpreter/translator and philologist, the linguist/applied linguist and philologist, the literary critic and philologist, the ethnographer and philologist, etc. As a field of training, it represents the subject areas of linguistics, literary studies, translation, ethnography, applied linguistics, etc. The conceptual basis for professional training of philologists is characterized based on the interrelation between scientific theories, substantiated methodology, pedagogical patterns in the organization of the educational process in higher education institutions, principles of pedagogical comparativism, certain scientific approaches (systemic, integrative, anthropological, personality-oriented, axiological, linguocultural, competency-based, practice-oriented, cross-cultural, interdisciplinary, prognostic), modern requirements for professional activities of philologists. The thesis is based on a systematic approach which made it possible to structurally and functionally analyze professional training of philologists in the USA in the context of its integrity and consider it as a systemic phenomenon encompassing a set of interconnected structural components. The identified conceptual and methodological guidelines prove the multidimensional and interdisciplinary nature of the problem under study, as well as the possibility of solving it in various dimensions. The thesis specifies modern requirements for professional activity of philologists under the conditions of linguistic globalization and informatization, intensification of intercultural relations. A modern philologist should possess integrated linguistic, socio-cultural, literary knowledge, theory and practice of translation, text linguistics, types of discourse in foreign language, genre conventions, methods of selecting equivalents in translation; integrated skills in standardizing and unifying scientific and technical terminology, automatic annotation, conceptual modeling of information; be able to outline the current trends in the development of philology, operate language and communicative strategies and tactics, express linguistic thoughts, predict the effects of globalization on the evolution of the national language, have a critical logical, associative and analytical thinking. Based on the historical, genetic and chronological analysis, the thesis distinguishes a set of internal and external factors and elaborates the periodization of forming and developing philological education in the USA. Considerable attention is paid to modern trends in the development of philological education. The thesis analyzes the influence of philological education in the USA on educational activities of the most influential organizations in the field of philological education and identifies its priorities and further tasks. The thesis justifies theoretical and methodological principles of philologists’ professional training in the USA. Thus, it is found that it is based on philosophical, sociological, socioeconomic, psychological and pedagogical principles aimed at fulfiling the needs of the state and society. The system of philologists’ professional training in the USA is described based on the structural and functional analysis of philologists’ professional training at US universities in the context of its integrity. It covers a set of interrelated structural components such as legislative, normative, managerial, socioeconomic, institutional, target, strategic, personal, organizational, content and technological, diagnostic and productive, prognostic. The system of philologists’ professional training in the USA operates at state, institutional and individual levels. The thesis determines organizational and didactic principles of philologists’ professional training at US universities. It also analyzes the forms, levels and degrees of philological education, clarifies various degree programmes on professional training of philologists, describes the forms of organizing professional training of future philologists and reveals the processes of monitoring the quality of philological education. In the course of the research, degree programmes of 40 US universities in 20 different states have been considered. The thesis characterizes the principles of philologists’ professional training in the US educational space (pragmatism, variability, guided optionality, relevance, learner autonomy, diversity, scientificity, focus, knowledge consolidation, facilitation, gradual approximation, simultaneous study of languages and cultures, cultural reflection, linguodidactic, authenticity of educational content taking into account students’ bilingualism and specializations, situational and thematic organization of training, feedback, systematic development of research skills; implicitness and explicitness (the ways of presenting educational material; topics designed to motivate students towards cognitive and informative search, consolidation of extralinguistic knowledge, etc.). The thesis discloses the content characteristics of philologists’ professional training at US universities (educational, cognitive, creative, project and research activities) which form professional competency of philologists. It includes the following competences: core (social, universal cultural, communication, project, ecological, information, research, pragmatic, etc.), professional (linguistic, literary, sociolinguistic, cross-cultural, translation, analytical, linguodidactic, ethnographic, discursive, strategic, illocutionary, terminological, auditory, etc.) and leadership (interpersonal, managerial, organizational, innovative, creative, etc.) ones. The thesis reveals the features of using information and communication educational space to organize professional training of future philologists and analyzes innovative methods and teaching technologies: collaborative learning, independent study / research, cooperative learning, self-learning, learning in small groups, contextual learning, micro teaching, collaborative teaching, reflective mentoring, micro group discussions, asynchronous discussions, semantic graphs, mind maps, project-oriented learning, research-oriented learning, research- and information-oriented learning, narrative learning, etc. These forms and methods ensure proper feedback between lecturers and students and active exchange of views, promote the effective cognitive activity of students, as well as their analytical, figurative and critical thinking, etc. The thesis discloses the organization of independent work, practical training and research activity of future philologists. The thesis proves high-level diversity of philologists’ practical training in the context of its duration, forms and types. According to the subject field and specialization of philologists’ professional training, degree programmes include sociolinguistic, linguistic, literary, ethnographic, informational and analytical, dialectological, translation, pedagogical, ethnographic and other types of practical training. The thesis describes the features of internal and external monitoring of the quality of philologists’ professional training in the USA. The mechanism of quality monitoring and forms and methods for assessing educational attainment of philology students are aimed at standard-based assessment, outcome-based assessment, competency-based assessment and performance-based assessment. The thesis highlights the organizational and pedagogical principles of philologists’ professional training in higher education institutions in Ukraine. The peculiarities of philologists’ professional training at US and Ukrainian universities have been comparatively analyzed to identify the similar and different approaches with the aim to implement positive aspects of the US experience and prevent possible mistakes when updating higher philological education in Ukraine based on the following criteria: the legal framework, education management, financing, educational institutions, higher education levels, academic degrees, types of degree programmes, study duration, forms of training, tuition fees, admission requirements, focus of degree programmes, study load, training content, use of innovative forms and methods of training organization and information and interactive technologies, diversification of practical training, independent work, forms of assessment, certification, employment opportunities, etc. The comparative analysis of philologists’ professional training in Ukraine and the USA conducted based on certain criteria proves that the US and Ukrainian systems of philologists’ professional training are characterized by similar and different characteristics. The thesis justifies the possibility of using the US innovative experience to improve and develop the system of philologists’ professional training in Ukraine at state, institutional and individual levels. In this regard, relevant scientific and methodological support for professional training of philologists in Ukrainian higher education institutions has been elaborated. The scientific novelty of the obtained research findings implies that: – for the first time, the problem of philologists’ professional training at US universities has been integrally, systematically, comparatively and pedagogically analyzed; the origins and periods of forming and developing philological education in the USA have been traced and distinguished; the system of philologists’ professional training at US universities has been described as an integral, dynamic and open pedagogical structure, covering a set of interrelated components (legislative, normative, managerial, socioeconomic, institutional, target, strategic, personal, organizational, content and technological, diagnostic and productive, prognostic); the features of philologists’ professional training at US universities have been specified (the educational process based on the principles of competency-based approach; the focus on integrative professional training; the flexible system of connections between independent professional organizations; diversification of degree programmes (combined, double degree, joint, interdisciplinary); the structuration of training content based on interdisciplinarity; professionalization and career-oriented practical training; interactivity, reflexivity, facilitation of forms, methods and technologies of teaching and learning); the peculiarities of philologists’ professional training at US and Ukrainian universities have been comparatively and pedagogically analyzed; the possibilities of using the US innovative experience to justify the conceptual foundations and prospects of developing the system of philologists’ professional training in Ukraine have been outlined; – the educational and methodological support of philologists’ professional training in Ukraine (the content of professional subjects, the designed interdisciplinary degree programme on linguistic expertise) has been improved; – the provisions on the implementation of the competency-based approach in professional training of philologists, educational strategies for the activities of US organizations specializing in the field of philological education, relevant areas in the state language policy in the USA, professional functions of philologists in the context of linguistic globalization have been further developed. The practical significance of the obtained research findings consists in developing and implementing the educational and methodological support based on the results obtained from the analysis and generalization of theoretical and practical foundations of philologists’ professional training in the USA, namely the educational and methodical support of the subject “Foreign Literature” (the educational programme of the subject “Foreign Literature”, textbooks titled “The History of Foreign Literature in the 20th Century”, “The Essays on Foreign Literature during the 20th and 21st centuries”, relevant materials for independent study, in particular, for mastering “Daisy Miller” by Henry James), methodical recommendations, titled “Professional Training of Linguists: the Comparative Aspect”; the interdisciplinary degree programme on linguistic expertise has been elaborated. The content of such subjects as “The History of Foreign Literature”, “The Literature of England and the USA”, “Comparative Professional Pedagogy” has been structured and updated. The presented organizational and pedagogical aspects of training philology students have been introduced into pedagogical practice with the aim to enhance the educational and cognitive activity of students, as well as their motivation to engage in independent, individual and group research activities. The prognostic potential of the research is determined by the possibility of organizing further scientific research on the problems of philological education and pedagogical comparative studies. The thesis findings can be used to further develop educational, professional and scientific interdisciplinary programmes, improve the content of curricula, training courses and specialized courses, apply innovative methods, technologies and means of training. The obtained findings will be useful to master and doctoral students during the preparation and implementation of research.

Редькін М. М. Формування професійної адаптації у курсантів вищої освіти пенітенціарної системи : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник Л. С. Іванова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 97 с.
UA : Робота викладена на 97 сторінках друкованого тексту, містить 2 таблиці, 2 рисунка. Перелік посилань включає 86 джерел. Об’єкт дослідження: процес професійної адаптації курсантів вищої освіти пенітенціарної системи. Предмет дослідження: педагогічні умови формування професійної адаптації у курсантів вищої освіти пенітенціарної системи. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати педагогічні умови, що будуть сприяти формуванню професійної адаптації курсантів вищої освіти пенітенціарної системи; розробити програму формування професійної адаптації у курсантів. В роботі проаналізовано основні теоретичні підходи до проблеми адаптації в сучасній психолого-педагогічній науці; вивчено особливості професійної адаптації курсантів вищої освіти пенітенціарної системи; визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування професійної адаптації курсантів пенітенціарної системи; розроблено критерії, показники і рівні сформованості професійної адаптації у курсантів вищої освіти пенітенціарної системи; з’ясовано стан сформованості професійної адаптації курсантів закладу вищої освіти ДПтС України; розроблено програму формування професійної адаптації майбутніх фахівців пенітенціарної системи. Наукова новизна: визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування професійної адаптації курсантів пенітенціарної системи (оволодіння змістом, формами й методами для успішної професійної діяльності; організація позитивного спілкування в курсантських групах; забезпечення мотивації курсантів до формування професійно важливих якостей); визначено критерії, показники і рівні сформованості професійної адаптації у курсантів вищої освіти пенітенціарної системи.
EN : The work is presented on 97 pages of printed text, contains 2 tables, 2 figures. The list of references includes 86 sources. The object of the study: the process of professional adaptation of cadets of higher education in the penitentiary system. Subject of research: pedagogical conditions of formation of professional adaptation at cadets of higher education of penitentiary system. The purpose of the study: to theoretically substantiate the pedagogical conditions that will contribute to the formation of professional adaptation of cadets of higher education in the penitentiary system; to develop a program for the formation of professional adaptation in cadets. The main theoretical approaches to the problem of adaptation in modern psychological and pedagogical science are analyzed in the work; the peculiarities of professional adaptation of cadets of higher education of the penitentiary system are studied; the pedagogical conditions of formation of professional adaptation of cadets of penitentiary system are defined and theoretically substantiated; criteria, indicators and levels of formation of professional adaptation at cadets of higher education of penitentiary system are developed; the state of formation of professional adaptation of cadets of the institution of higher education of the State Pedagogical Service of Ukraine is clarified; the program of formation of professional adaptation of future experts of penitentiary system is developed. Scientific novelty: pedagogical conditions of formation of professional adaptation of cadets of penitentiary system are defined and substantiated (mastering of the maintenance, forms and methods for successful professional activity; the organization of positive communication in cadet groups; maintenance of motivation of cadets to formation of professionally important qualities); criteria, indicators and levels of formation of professional adaptation at cadets of higher education of penitentiary system are defined.

Горлов М. В. Формування професійної компетентності асистента вчителя в системі інклюзивної освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота" / наук. керівник І. Ю. Чайка. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 95 с.
UA : Мета дослідження: є вивчення особливостей формування професійної компетентності асистента вчителя класу з інклюзивною формою навчання під час його фахової підготовки та в процесі виконання професійних обов’язків в системі освіти України. Об’єкт дослідження: асистент вчителя, що працює в системі інклюзивної освіти. Предмет дослідження: особливості формування професійної компетентності асистента вчителя. Методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, порівняння. Гіпотеза: розширення компетенцій асистента вчителя дозволить засвоїти нові методи та форми роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, використовуючи які можна досягти результативнішої адаптації таких дітей до навчання. Висновки: 1. Проблема підготовки асистентів вчителів в Україні на сьогоднішній день знаходиться у центрі уваги науковців. 2. В Україні інклюзивні інновації реалізують переважно дослідним перенесенням і адаптуванням до вітчизняних умов, модифікацій окремих зарубіжних підходів. 3. Посада асистента вчителя постійно вимагає від працівника саморозвитку та підвищення професійної компетенції шляхом поглиблення знань у сфері інклюзивної освіти, розширення арсеналу педагогічних прийомів та методів, які допоможуть підвищити власну ефективність.
EN : Research purpose is to study the professional competence formation features of the teacher’s assistant of the class with an inclusive form of education during his professional training and in the process of performing professional duties in the education system of Ukraine. Research object is the teacher’s assistant working in the system of inclusive education. Research subject is the professional competence formation features of the teacher’s assistant. Research methods are analysis, synthesis, induction, deduction, observation, comparison. Research hypothesis is that expanding the competencies of a teacher’s assistant will allow to learn new methods and forms of work with children with special educational needs, using which it is possible to achieve more effective adaptation of such children to learning. Conclusions: 1. Nowadays the problem of training teacher’s assistants is in the center of scientists’ attention in Ukraine. 2. Inclusive innovations are implemented in Ukraine mainly by experimental transfer and adaptation to domestic conditions, modifications of certain foreign approaches. 3. The position of teacher’s assistant constantly requires self-development from the employee and increase of professional competence by deepening of knowledge in the field of inclusive education, expansion of pedagogical receptions arsenal and methods which will help to increase own efficiency.

Дослідження присвячене цілісному порівняльно-педагогічному аналізу фахової підготовки сестринського персоналу в системі професійної медичної освіти Німеччини. У межах дослідження здійснено ґрунтовний аналіз педагогічних, психологічних, медичних, філософських наукових праць з проблеми; уточнено та інтерпретовано основний поняттєво-термінологічний апарат; з’ясовано стан дослідженості проблеми у педагогічному дискурсі; виявлено особливості фахової підготовки сестринського персоналу в Німеччині; на основі порівняльно-педагогічного аналізу обґрунтовано можливості використання прогресивних ідей німецького досвіду в Україні. За результатами вивчення психолого-педагогічних досліджень українських і німецьких науковців з проблеми фахової підготовки сестринського персоналу констатовано, що досліджувана проблема вивчалася українськими дослідниками-компаративістами побіжно, не набувши системного висвітлення. З’ясування сутності ключових понять дослідження («система професійної медичної освіти», «фахова підготовка сестринського персоналу») показало різні підходи українських і німецьких науковців щодо трактування їхнього змісту. Водночас, в українському педагогічному дискурсі відсутні такі поняття, як «підготовка сестринського персоналу із догляду за людьми похилого віку» («Altenpflegeausbildung»), «підготовка сестринського персоналу із профілактики та догляду за дітьми» («Gesundheits- und Kinderkrankenpflegeausbildung») й «підготовка асистентів сестринського персоналу» («Pflegeassistenzausbildung»), які є законодавчо визнаними у Німеччині. Схарактеризовано систему професійної медичної освіти Німеччини, що охоплює такі компоненти: законодавчо-нормативне забезпечення та регулювання медичної освіти, зокрема медсестринської підготовки на різних федеральних рівнях; академічна та неакадемічна освітня сфера системи професійної медичної освіти, дуальна модель організації фахової підготовки; наявність мережі закладів професійної освіти (медсестринської) різних типів; змістовий та технологічний супровід теоретичної та практичної підготовки сестринського персоналу тощо. З’ясовано, що специфіка системи професійної медичної освіти Німеччини характеризується наявністю умов для фахової підготовки базового рівня, підвищення кваліфікації, подальшої освіти сестринського персоналу і здобуття ним наукового ступеня ‒ доктора філософії з медсестринства в межах реалізації концепції освіти впродовж життя. Виявлено, що специфіка професійної діяльності сестринського персоналу Німеччини передбачає документування медсестринського процесу (збирання інформації, планування заходів, медсестринський звіт та оцінювання); встановлення медсестринських діагнозів пацієнтам, використовуючи міжнародні класифікаційні системи медсестринства; догляд за людьми похилого віку і догляд за дітьми в спеціалізованих закладах охорони здоров’я. На основі аналізу освітньої діяльності, курикулумів німецьких закладів професійної освіти, які здійснюють підготовку сестринського персоналу, виявлено організаційні й дидактичні особливості, а саме: освітні програми побудовані за модульним принципом, їхнє змістове наповнення диференційовано на обов’язкові модулі та вибіркові модулі; навчання за освітньою програмою має фахове спрямування; диференціація методів теоретичного та практичного навчання; практичне наставництво й практичний супровід здобувачів медсестринської освіти; застосування різноманітних моделей медсестринської дидактики (діяльнісно-орієнтоване навчання, проблемно-орієнтоване навчання, навчання, орієнтоване на досвід, гештальт-підхід у навчанні, базована на кейсах медсестринська дидактика, суб’єкт-орієнтована медсестринська дидактика, інтеракціоністська медсестринська дидактика або дидактика взаємодії, компетентнісно-теоретична модель медсестринської дидактики, медсестринська дидактика рамки фахових кваліфікацій); використання електронного навчання та методичного забезпечення (електронне портфоліо, електронні лекції, електронні підручники, мобільне навчання, змішане навчання, освітні електронні платформи). На основі порівняльно-педагогічного аналізу фахової підготовки сестринського персоналу в Німеччині та Україні виокремлено спільні та відмінні підходи. Виявлено, що нормативно-правова база фахової підготовки сестринського персоналу Німеччини та України має певні відмінності. В Україні відсутній окремий закон для регулювання фахової підготовки як сестринського персоналу, так й інших працівників сфери охорони здоров’я України. Аналіз інституційно-управлінського компонента свідчить про наявність вищих шкіл і закладів вищої освіти для фахової підготовки сестринського персоналу в Німеччині та Україні. Однак в Німеччині він є набагато ширшим і полягає як в наявності різноманітної кількості федеральних і земельних органів управління в сфері медичної освіти, так і в кількості навчальних закладів та закладів охорони здоров’я, включно з університетськими клініками, центрами здоров’я, геріатричними пансіонатами, реабілітаційними клініками. Головною відмінністю змісту курикулумів у Німеччині та освітніх програм в Україні є модуляризована структура курикулумів, при цьому модулі є кластером, або комбінацією навчальних заходів (занять), орієнтованих на певний тематичний або змістовий фокус. Попри певні спільні форми організації навчальної діяльності в обох країнах, у німецькому досвіді перевага надається цифровому навчанню сестринського персоналу. У результаті здійсненого дослідження обґрунтовано можливості впровадження прогресивних ідей німецького педагогічного досвіду для вдосконалення фахової підготовки сестринського персоналу на загальнодержавному і регіональному рівнях, а також на рівні закладів освіти. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: - уперше у вітчизняній педагогічній науці виявлено особливості й обґрунтовано дидактичні засади фахової підготовки сестринського персоналу в Німеччині (нормативно-правова база фахової підготовки сестринського персоналу; різноманітність типів закладів медсестринської освіти (заклади неакадемічної освіти – школи (геріатричного/педіатричного) медсестринства, професійні школи медсестринства, професійні спеціалізовані школи медсестринства, заклади академічної освіти – вищі спеціалізовані школи, університети); дуальна форма здобуття освіти; формування змісту фахової підготовки на засадах медсестринської дидактики і медсестринської педагогіки; широкий вибір спеціалізацій фахової підготовки сестринського персоналу; модуляризована структура курикулумів; використання сучасних освітніх електронних платформ Flexicare 50+, IMED-KOMM.EU, MeCoPflege для формування медіакомпетентності, фахового мовлення та інших професійних компетентностей сестринського персоналу; практичне наставництво; організація науково-дослідної роботи та самостійної роботи здобувачів медсестринської освіти; використання проблемно-орієнтованих методів навчання); з’ясовано специфіку професійної діяльності сестринського персоналу в Німеччині; виконано порівняльно-педагогічний аналіз змісту фахової підготовки сестринського персоналу в Німеччині та Україні; окреслено можливості імплементації прогресивних ідей німецького досвіду для вдосконалення фахової підготовки сестринського персоналу в Україні; - удосконалено змістове й навчально-методичне забезпечення фахової підготовки сестринського персоналу в Україні; уточнено зміст понять «фахова підготовка сестринського персоналу», «професійна підготовка сестринського персоналу» і «спеціалізована підготовка сестринського персоналу»; - набули подальшого розвитку положення про сучасні тенденції розвитку цифрових технологій у фаховій підготовці сестринського персоналу; використання компетентнісного підходу в професійній медсестринській освіті. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в створенні та впровадженні навчально-методичного посібника «Медсестринська освіта: досвід Німеччини» у навчально-виховний процес закладів вищої освіти України, що сприяло поглибленню знань викладачів і студентів із питань особливостей фахової підготовки сестринського персоналу в Німеччині для формування оцінки та суджень щодо розвитку медсестринської освіти в світовому освітньому просторі та обґрунтуванні можливостей впровадження прогресивних ідей німецького досвіду для вдосконалення фахової підготовки сестринського персоналу в Україні. Матеріали дослідження можуть використовуватися в удосконаленні законодавчої бази в сфері медсестринської освіти; розробленні освітньо-професійних програм, дидактичних комплексів навчальних дисциплін для фахової підготовки сестринського персоналу; навчальних посібників, спецкурсів і спецсемінарів, а також для удосконалення системи оцінювання, планування самостійної роботи студентів. Результати наукового пошуку стануть у нагоді магістрантам, аспірантам, докторантам під час підготовки й реалізації досліджень, а також для вдосконалення професійної компетентності та професійного розвитку сестринського персоналу.
The study is devoted to a holistic comparative and pedagogical analysis of the professional and specialized training of nursing personnel in the system of professional medical education in Germany. Within the framework of the research, a thorough analysis of pedagogical, psychological, medical, philosophical scientific works on the problem was carried out; the basic conceptual and terminological apparatus is clarified and interpreted; the state of research of the problem in the pedagogical discourse is clarified; features of professional and specialized training of nursing personnel in Germany are revealed; based on comparative and pedagogical analysis, the possibilities of using progressive ideas of the German experience in Ukraine are substantiated. According to the study of psychological and pedagogical research of Ukrainian and German scientists on the problem of professional and specialized training of nursing personnel, it is stated that the researched problem was studied by Ukrainian comparative researchers superficially, without gaining systematic coverage. Clarification of the essence of the key concepts of the study («system of professional medical education», «professional and specialized training of nursing personnel») showed different approaches of Ukrainian and German scientists to the interpretation of their content. At the same time, in the Ukrainian pedagogical discourse, there are no such concepts as «geriatric nursing training» («Altenpflegeausbildung»), «health and pediatric nursing training» («Gesundheits-und Kinderkrankenpflegeausbildung»). «nursing assistant training» («Pflegeassistenzausbildung»), which are legally recognized in Germany. The system of professional medical education in Germany is characterized, which includes the following components: legislative and regulatory support and regulation of medical education, in particular, nursing training at various federal levels; the academic and non-academic educational sphere of the system of professional medical education, the dual model of the organization of professional and specialized training; availability of a network of professional education institutions (nursing) of different types; content and technological support of theoretical and practical training of nursing personnel, etc. It was found that the specifics of the system of professional medical education in Germany is characterized by the presence of conditions for basic training, advanced training, further education of nursing personnel, and obtaining the degree of Doctor of Philosophy in Nursing within the concept of lifelong learning. It was found that the specifics of the professional activities of nursing personnel in Germany involves documenting the nursing process (information gathering, event planning, nursing report, and evaluation); establishing nursing diagnoses for patients using international classification systems of nursing; care for the elderly and care for children in specialized health care facilities. Based on the analysis of educational activities, curricula of German professional education institutions that train nursing personnel, organizational and didactic features were identified, namely: curricula are built on a modular basis, their content is differentiated into the compulsory modules and the elective modules; education in the educational program has a professional orientation; differentiation of methods of theoretical and practical training; placement supervision and practical support of nursing students; application of various models of nursing didactics (activity-oriented learning, problem-oriented learning, experience-oriented learning, gestalt approach to learning, case-based nursing didactics, subject-oriented nursing didactics, interactionist nursing didactics or didactics of interaction, a competence-theoretical model of nursing didactics, nursing didactics of professional qualifications’ framework); use of electronic learning and methodological support (electronic portfolio, electronic lectures, electronic textbooks, mobile learning, blended learning, electronic learning platforms). Based on the comparative and pedagogical analysis of professional and specialized training of nursing personnel in Germany and Ukraine, common and different approaches are identified. It was found that the legal framework for professional and specialized training of nursing personnel in Germany and Ukraine has some differences. There is no particular law in Ukraine to regulate the professional and specialized training of both nursing personnel and other health care workers in Ukraine. The institutional and managerial components analysis shows higher schools and higher education institutions for professional and specialized training of nursing personnel in Germany and Ukraine. In Germany, it is much broader and consists of a variety of federal and state administrations in medical education as well as in the number of educational institutions and health care facilities, including university clinics, health centers, geriatric boarding houses, rehabilitation clinics. The main difference between the content of curricula in Germany and educational programs in Ukraine is the modularized structure of curricula, with modules being a cluster or a combination of educational activities (classes) focused on a specific thematic or semantic focus. Despite some common forms of training in both countries, the German experience favors nursing personnel’s digital training. As a result of the study, the possibilities of implementing progressive ideas of German pedagogical experience to improve the professional and specialized training of nursing personnel at the national and regional levels and educational institutions’ level are substantiated. The scientific novelty of the obtained results is that: - for the first time in native pedagogical science, the peculiarities and didactic principles of professional training of nursing personnel in Germany (normative-legal base of professional training of nursing personnel; variety of types of institutions of nursing education (institutions of non-academic education ‒ schools of geriatric/health and pediatric nursing, professional specialized schools of nursing, institutions of academic education ‒ higher specialized schools, universities), dual form of education, the formation of the content of professional and specialized training based on nursing didactics and nursing pedagogy, a wide range of specializations of professional and specialized training of nursing personnel; Flexicare 50+, IMED-KOMM.EU, MeCoPflege for the formation of media competence, specialized speech and other professional competences of nursing personnel, placement supervision, organization of research work and independent work of nurses; use of problem-oriented teaching methods); the specifics of the professional activity of nursing personnel in Germany is clarified; a comparative and pedagogical analysis of the content of professional and specialized training of nursing personnel in Germany and Ukraine; the possibilities of implementation of progressive ideas of the German experience for the improvement of the professional and specialized training of nursing personnel in Ukraine are outlined; - improved semantic and educational and methodological support for professional and specialized training of nursing personnel in Ukraine; the content of the concepts «professional and specialized training of nursing personnel», «professional training of nursing personnel» and «specialized training of nursing personnel» is specified; - further development of the provisions on current trends in the development of digital technologies in the professional and specialized training of nursing personnel; use of the competence approach in professional nursing education. The practical significance of the obtained research results lies in the creation and implementation of the educational reference book «Nursing Education: the Experience of Germany» in the educational process of higher educational institutions in Ukraine, which helped to deepen the knowledge of teachers and students on the specifics of professional and specialized training of nursing personnel in Germany, and judgments on the development of nursing education in the global educational space and substantiation of the possibilities of implementing the progressive ideas of the German experience to improve the professional and specialized training of nursing personnel in Ukraine. Research materials can be used in an improved legal framework in the field of nursing education; development of educational and professional programs, didactic complexes of educational disciplines for professional training of nursing personnel; textbooks, special courses, and special seminars, as well as to improve the assessment system, planning independent work of nursing students. The research results will be useful for undergraduates, graduate students, doctoral students in the preparation and implementation of research and to improve the professional competence and professional development of nursing personnel.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеці-альністю 13.00.04. – Теорія та методика професійної освіти. – Луганський націона-льний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2010. Дисертація присвячена проблемі формування комунікативної компетенції фа-хівців митної служби в системі неперервної професійної освіти. Розкрито науково-методичне забезпечення проблеми компетенцій і компетентностей як багатовимір-них категорій та професійної освіти, спираючись на які обґрунтувано комунікативну компетенцію як невід’ємний складник професійної компетенції, ієрархічну двовек-торну структуру, яка обіймає компетенцію фахівця і компетенцію посади. Конкре-тизовано та поглиблено теоретичні уявлення щодо сутності, змісту та структури ко-мунікативної компетенції. Дано авторське визначення досліджуваної категорії на трьох рівнях: філософському, предметному, практичної комунікативної діяльності. Теоретично розроблено, обґрунтовано й експериментально перевірено модель і науково-методичне забезпечення процесу формування комунікативної компетенції фахівців митної служби. Складниками моделі є мета підготовки, ціннісний, змісто-вий, технологічний, діагностичний, управлінський компоненти.
Dissertation to qualify for the scientific degree of the Doctor of Pedagogics in Speciality 13.00.04. ― Theory and Methods of Professional Education. ― Luhansk National Pedagogical University named after Taras Shevchenko, Luhansk, 2010. The dissertation deals with the problem of forming communicative competency of cus-toms officers under the system of lifelong professional education. There are expanded scien-tific and methodological provision of competencies and competences problem as multidi-mensional categories, and theoretical and methodological principles of professional educa-tion, which are the basis for grounding communicative competency as an essential part of professional competency, hierarchy double vectored structure that includes competency of an employee and competency of a position. The theoretical performance of the essence, sense and structure of communicative competency is particularized and deepened. The au-thor’s definition of investigated category is given at three levels: philosophic, objective, practical communicative activity. The model and scientific and methodical provision of the process of forming the communicative competency of customs officers are theoretically developed, proved and checked experimentally. The model components are the purpose of training and value, sense, technological, diagnostic, managerial elements.
Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по спе-циальности 13.00.04. ― Теория и методика профессионального образования. ― Луга-нский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. Лу-ганск, 2010. Диссертация посвящена проблеме формирования коммуникативной компетенции сотрудников таможенной службы в системе непрерывного профессионального обра-зования. Раскрыто теоретико-методологические основы компетенций и компетентнос-тей как многомерных категорий, профессионального образования в сфере таможенно-го дела. Расширено научное представление о коммуникативной компетенции как ин-тегрированном компоненте коммуникативной и профессиональной компетенций. Основываясь на лучших достижениях украинской и зарубежной педагогики и учитывая собственный профессиональный опыт, разработано и апробировано теоре-тико-методическую концепцию формирования коммуникативной компетенции лично-го состава таможенных органов как неотъемлемой составляющей профессиональной компетенции, которая дала возможность раскрыть индивидуальные коммуникативные резервы субъектов коммуникативной подготовки и их зависимость от иерархичности и двухвекторности феномена “коммуникативная компетенция” (включает компетен-цию сотрудника и компетенцию должности), когда коммуникативная компетенция должности обуславливает уровень и направления формирования и усовершенствова-ния коммуникативной компетенции сотрудника. Конкретизированы и расширены тео-ретические представления о сущности, смысле и структуре коммуникативной компе-тенции, определены ее показатели, детерминированы уровни ее сформированности. Обосновано коммуникативную компетенцию сотрудников таможенной службы” как открытую, динамичную, полифункциональную систему, а коммуникативная ком-петентность как интегральное личностное образование. Дано авторское определе-ние исследуемой категории на трех уровнях: философском, предметном, практической коммуникативной деятельности. Теоретически разработано, обосновано и экспери-ментально проверено концептуальную модель и научно-методическое обеспечение процеса формирования коммуникативной компетенции сотрудников таможенной службы. Модель основывается на компетентностном, личностно-ориентированном, системно-структурном и синергетическом подходах, выстраивается на основе кор-реляции коммуникативной компетенции должности и коммуникативной компетен-ции сотрудника, включает такие компоненты: целевой, ценностный (представлен-ный системой ценностей личности, которая отражает социальную, профессиональ-ную и личную значимость профессиональной коммуникации; системой мотивов как в отношении коммуникативных установок, восприятия себя и других, целенаправ-ленного, творческого овладения коммуникативными знаниями, так и касательно выбора профессии таможенника, продвижения по службе, степени интереса к из-бранной профессии); смысловой (представляет систему понятий, ценностей, норм, эталонов теории коммуникации, что составляет в большинстве случаев контекст профессионально-направленных, субъективно-значимых коммуникативных про-блем; личный коммуникативный опыт; рефлексию собственных коммуникативных действий и убеждений, взглядов, отношений с позиций социальной ценности); тех-нологический (реализуется при помощи интегрованной информационно-коммуникационной технологии, делает возможным наработку нового, значимого опыта социального поведения, постановку и выполнение различных по степени сложности коммуникативных заданий, организацию целенаправленного, системати-ческого и поэтапного усовершенствования отдельных коммуникативных умений, навыков, воспроизведение предметного и социального смысла профессиональной коммуникативной деяльности таможенника; самореализацию в разнообразных про-фессиональных комуникациях); диагностический (реализованный путем самопозна-ния, самокоррекции, рефлексии личных достижений сотрудников в профессиональ-ном и личностном росте посредством аналитико-оценочной, поисково-практической деятельности; диагностики и самодиагностики); управленческий (предполагает на-блюдение, моделирование, управление, коррекцию и контроль учебной и профес-сиональной коммуникативной деятельности). Разработано, обосновано и апробировано научно-методическое обеспечение процеса формирования КК сотрудников таможенной службы, которое реализуется при помощи “интегрованной информационно-коммуникационной технологии”.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. – Теорія та методика професійної освіти. – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2010. Дисертація присвячена проблемі формування комунікативної компетенції фахівців митної служби в системі неперервної професійної освіти. Розкрито науково-методичне забезпечення проблеми компетенцій і компетентностей як багатовимірних категорій та професійної освіти, спираючись на які обґрунтувано комунікативну компетенцію як невід’ємний складник професійної компетенції, ієрархічну двовекторну структуру, яка обіймає компетенцію фахівця і компетенцію посади. Конкретизовано та поглиблено теоретичні уявлення щодо сутності, змісту та структури комунікативної компетенції. Дано авторське визначення досліджуваної категорії на трьох рівнях: філософському, предметному, практичної комунікативної діяльності. Теоретично розроблено, обґрунтовано й експериментально перевірено модель і науково-методичне забезпечення процесу формування комунікативної компетенції фахівців митної служби. Складниками моделі є мета підготовки, ціннісний, змістовий, технологічний, діагностичний, управлінський компоненти.
Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04. ― Теория и методика профессионального образования. ― Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. Луганск, 2010. Диссертация посвящена проблеме формирования коммуникативной компетенции сотрудников таможенной службы в системе непрерывного профессионального образования. Раскрыто теоретико-методологические основы компетенций и компетентностей как многомерных категорий, профессионального образования в сфере таможенного дела. Расширено научное представление о коммуникативной компетенции как интегрированном компоненте коммуникативной и профессиональной компетенций. Основываясь на лучших достижениях украинской и зарубежной педагогики и учитывая собственный профессиональный опыт, разработано и апробировано теоретико-методическую концепцию формирования коммуникативной компетенции личного состава таможенных органов как неотъемлемой составляющей профессиональной компетенции, которая дала возможность раскрыть индивидуальные коммуникативные резервы субъектов коммуникативной подготовки и их зависимость от иерархичности и двухвекторности феномена “коммуникативная компетенция” (включает компетенцию сотрудника и компетенцию должности), когда коммуникативная компетенция должности обуславливает уровень и направления формирования и усовершенствования коммуникативной компетенции сотрудника. Конкретизированы и расширены теоретические представления о сущности, смысле и структуре коммуникативной компетенции, определены ее показатели, детерминированы уровни ее сформированности. Обосновано коммуникативную компетенцию сотрудников таможенной службы” как открытую, динамичную, полифункциональную систему, а коммуникативная компетентность как интегральное личностное образование. Дано авторское определение исследуемой категории на трех уровнях: философском, предметном, практической коммуникативной деятельности. Теоретически разработано, обосновано и экспериментально проверено концептуальную модель и научно-методическое обеспечение процеса формирования коммуникативной компетенции сотрудников таможенной службы. Модель основывается на компетентностном, личностно-ориентированном, системно-структурном и синергетическом подходах, выстраивается на основе корреляции коммуникативной компетенции должности и коммуникативной компетенции сотрудника, включает такие компоненты: целевой, ценностный (представленный системой ценностей личности, которая отражает социальную, профессиональную и личную значимость профессиональной коммуникации; системой мотивов как в отношении коммуникативных установок, восприятия себя и других, целенаправленного, творческого овладения коммуникативными знаниями, так и касательно выбора профессии таможенника, продвижения по службе, степени интереса к избранной профессии); смысловой (представляет систему понятий, ценностей, норм, эталонов теории коммуникации, что составляет в большинстве случаев контекст профессионально-направленных, субъективно-значимых коммуникативных проблем; личный коммуникативный опыт; рефлексию собственных коммуникативных действий и убеждений, взглядов, отношений с позиций социальной ценности); технологический (реализуется при помощи интегрованной информационно-коммуникационной технологии, делает возможным наработку нового, значимого опыта социального поведения, постановку и выполнение различных по степени сложности коммуникативных заданий, организацию целенаправленного, систематического и поэтапного усовершенствования отдельных коммуникативных умений, навыков, воспроизведение предметного и социального смысла профессиональной коммуникативной деяльности таможенника; самореализацию в разнообразных профессиональных комуникациях); диагностический (реализованный путем самопознания, самокоррекции, рефлексии личных достижений сотрудников в профессиональном и личностном росте посредством аналитико-оценочной, поисково-практической деятельности; диагностики и самодиагностики); управленческий (предполагает наблюдение, моделирование, управление, коррекцию и контроль учебной и профессиональной коммуникативной деятельности). Разработано, обосновано и апробировано научно-методическое обеспечение процеса формирования КК сотрудников таможенной службы, которое реализуется при помощи “интегрованной информационно-коммуникационной технологии”.
Dissertation to qualify for the scientific degree of the Doctor of Pedagogics in Speciality 13.00.04. ― Theory and Methods of Professional Education. ― Luhansk National Pedagogical University named after Taras Shevchenko, Luhansk, 2010. The dissertation deals with the problem of forming communicative competency of customs officers under the system of lifelong professional education. There are expanded scientific and methodological provision of competencies and competences problem as multidimensional categories, and theoretical and methodological principles of professional education, which are the basis for grounding communicative competency as an essential part of professional competency, hierarchy double vectored structure that includes competency of an employee and competency of a position. The theoretical performance of the essence, sense and structure of communicative competency is particularized and deepened. The author’s definition of investigated category is given at three levels: philosophic, objective, practical communicative activity. The model and scientific and methodical provision of the process of forming the communicative competency of customs officers are theoretically developed, proved and checked experimentally. The model components are the purpose of training and value, sense, technological, diagnostic, managerial elements.

Ковган Г. В. Формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами англійської мови : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 012 «Дошкільна освіта» / наук. керівник А. Ф. Курінна. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 70 с.
UA : Робота викладена на 70 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 70 джерел. Об’єкт дослідження: професійно-зорієнтована іншомовна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Предмет дослідження: педагогічні умови формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Мета дослідження: наукове обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. В роботі вперше науково виявлено і обгрунтовано педагогічні умови формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, удосконалено зміст навчального матеріалу, зорієнтований на майбутню професію вихователя дітей дошкільного віку; розроблено підсистему вправ щодо формування в майбутніх вихователів професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування, створено методичні рекомендації щодо застосування підсистеми вправ у закладах вищої освіти.
EN : The work is presented on 70 pages of printed text. The list of links includes 70 sources. Object of research: professionally-oriented foreign language training of future educators of preschool educational institutions. Subject of research: pedagogical conditions of formation of professionally-oriented communication of future educators of preschool educational institutions. The purpose of the study: scientific substantiation and experimental verification of pedagogical conditions that ensure the effectiveness of the formation of professionally-oriented communication of future educators of preschool educational institutions. In the work for the first time the pedagogical conditions of formation of professionally-oriented communication of future educators of preschool educational establishments are scientifically revealed and substantiated, the content of educational material focused on the future profession of educator of preschool children is improved; developed a subsystem of exercises for the formation of future educators of professionally-oriented foreign language communication, created guidelines for the use of the subsystem of exercises in higher education institutions.

Заяць М. А. Особливості підготовки магістрів педагогічних спеціальностей до викладання професійно-орієнтованих дисциплін : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник О. І. Гура. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 87 с.
UA : Робота викладена на 87 сторінках друкованого тексту, містить 12 таблиць. Перелік посилань включає 68 джерел. Об’єкт дослідження: процес фахової підготовки магістрів в системі вищої освіти. Предмет дослідження: особливості підготовки магістрів до викладання професійно-орієнтованих дисциплін. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити професійну підготовку магістрів до викладання професійно-орієнтованих дисциплін. У роботі проведено теоретичний аналіз педагогічної літератури з професійної підготовки магістрів у системі вищої освіти; проаналізовано особливості фахової підготовки магістрів педагогічних спеціальностей; проаналізовано процес формування професійної компетентності магістрів педагогічних спеціальностей; проведено дослідження особливостей професійної підготовки магістрів педагогічних спеціальностей до викладання професійно-орієнтованих дисциплін. Практичне значення роботи визначається тим, що результати дослідження можливо використовувати при роботі з магістрами, досягти ефективності у роботі з ними, результати роботи можуть сприяти зміні системи освіти в магістратурі.
EN : The work is presented on 87 pages of printed text, contains 12 tables. The list of references includes 68 sources. Object of research: the process of professional training of masters in the system of higher education. Subject of research: features of preparation of masters for teaching of professionally-oriented disciplines. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the professional training of masters to teach professionally-oriented disciplines. The theoretical analysis of pedagogical literature on professional training of masters in the system of higher education is carried out in the work; the peculiarities of professional training of masters of pedagogical specialties are analyzed; the process of formation of professional competence of masters of pedagogical specialties is analyzed; a study of the features of professional training of masters of pedagogical specialties for teaching professionally-oriented disciplines. The practical significance of the work is determined by the fact that the results of the study can be used when working with masters, to achieve efficiency in working with them, the results of work can help change the education system in the master's degree.

This dissertation investigates the processes of development and reforming of LIS professional training in the USA. Analyzed works of Ukrainian and foreign researchers dedicated to the issues of LIS education and Information Science connection to the librarianship helps to observe better the structure of LIS education in the USA. The current tendencies of LIS education in the USA had been extracted in terms of this research which helped to regard closely the structure and content of the system of higher LIS education in the USA. As a result of this research an idea of modernizing LIS education in Ukraine has been established. The following directions of American LIS education application in Ukraine were distinguished: implementing information science into the curriculum of LIS programs in Ukraine, empowering Ukrainian Library Association with opportunities to provide the monitoring of LIS education process, increasing professional mobility of LIS specialists in Ukraine.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Київський університет імені Бориса Грінченка. – Київ, 2016. У дисертації досліджено процеси становлення та реформування професійної підготовки фахівців із бібліотекознавства та інформології у США. Проаналізовано роботи вітчизняних та зарубіжних науковців, присвячені питанням вивчення професійної підготовки фахівців із бібліотекознавства та інформології, а також зв’язку інформології з бібліотечною справою. Визначено актуальні тенденції процесу професійної підготовки фахівців бібліотечно-інформаційної галузі у системі вищої освіти США, розглянуто структуру та зміст, форми організації навчання та вплив реформування системи професійної підготовки фахівців із бібліотекознавства та інформології на професійну мобільність бібліотечних працівників у США. У результаті дослідження запропоновано розширити навчальні плани із інформаційної, бібліотечної та архівної справи дисциплінами інформаційного характеру у ВНЗ України із застосуванням сучасного передового досвіду США.

Об’єктом дослідження є процес формування професійних ціннісних орієнтацій старшокласників зі зниженим слухом. Предмет дослідження – педагогічні умови формування у старшокласників зі зниженим слухом професійних ціннісних орієнтацій в умовах спеціального закладу освіти. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити педагогічні умови і методи формування професійних ціннісних орієнтацій старшокласників зі зниженим слухом в системі трудового навчання спеціального закладу освіти. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні аспекти процесу формування професійних ціннісних орієнтацій учнів старших класів зі зниженим слухом, дано визначення основних понять, розкрито сучасні підходи до підготовки учнів спеціальної школи до майбутньої праці, їх працевлаштування в сучасних соціально-економічних умовах. У другому розділі висвітлено організацію процесу дослідження стану сформованості професійних ціннісних орієнтацій старшокласників зі зниженим слухом в умовах спеціальної школи, визначено педагогічні умови формування професійних ціннісних орієнтацій в учнів означеної нозології, дотримання яких дозволяє сформувати позитивне відношення до майбутньої професії з урахуванням сучасних умов праці. У третьому розділі обґрунтовано експериментальне дослідження забезпечення процесу формування професійних ціннісних орієнтацій старшокласників зі зниженим слухом в системі трудового навчання, висвітлено зміст і методи процесу формування професійних ціннісних орієнтацій старшокласників зі зниженим слухом в системі трудового навчання, які ґрунтуються на використанні вчителем-дефектологом різноманітних форм і засобів його реалізації, які передбачали використання у профорієнтаційній роботі з учнями виховних методів, що забезпечують активну самостійну пошуково-пізнавальну та практичну діяльність учня. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження.
The object of research is the process of forming professional value orientations of senior pupils with a reduced hearing. Subject of research – рedagogical conditions for the formation of senior pupils with a reduced hearing of professional value orientations in a special educational institution. The purpose of the study is theoretically to substantiate, develop and experimentally check the pedagogical conditions and methods of forming professional value orientations of senior pupils with reduced hearing in the system of labor education of a special educational institution. Master’s work consists of entry, three sections, conclusions and list of sources used. In the introduction, the relevance of the study is substantiated, the purpose and objectives of the study are determined. In the first section, the theoretical aspects of the process of formation of professional value orientations of students of senior classes with reduced earnings are illuminated, the main concepts are defined, modern approaches to the preparation of students of a special school to future labor are revealed, their employment in modern socio-economic conditions. In the second section, the organization of the study of the state of formation of professional value orientations of high school students with reduced earlier in the conditions of a special school, determined the pedagogical conditions for the formation of professional value orientations in the students of the identified nosology, observance of which allows you to form a positive attitude to the future profession, taking into account modern working conditions. In the third section, an experimental study of ensuring the process of forming professional value orientations of senior pupils with reduced hearing in the system of labor education, the content and methods of the process of forming professional value orientations of senior pupils with reduced hearing in the system of labor education, which are based on the use of a defective teacher of various forms and means Its implementation, which envisaged use in vocational guidance with students of educational methods that provide an active independent search and practical activity of the disciples. The conclusions are summarized the main results of the master’s study.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням перевірки організаційно-педагогічних умов підготовки керівника загальноосвітнього навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти до використання інтернет-технологій у професійній діяльності. Розроблено модель підготовки керівника ЗНЗ в системі післядипломної педагогічної освіти до використання інтернет-технологій у професійній діяльності; визначено компоненти, критерії та рівні готовності керівника ЗНЗ до використання інтернет-технологій у професійній діяльності; розроблено навчально-методичне і програмне забезпечення підготовки керівника ЗНЗ до використання інтернет-технологій у професійній діяльності; уточнено сутність поняття «освіта 2.0» та «професійна підготовка керівника ЗНЗ до використання інтернет-технологій»; обґрунтовано необхідність розробки та затвердження на державному рівні ІКТ-стандартів для педагогів та керівників ЗНЗ
Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проверки организационно-педагогических условий подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений к использованию интернет-технологий в профессиональной деятельности. На основе системного, терминологического и контент-анализа научной литературы и защищенных диссертаций определены базовые понятия исследования: «педагогическая технология», «инновационная педагогическая технология», «информационные технологии» и их виды, «сетевая педагогика», «образование 2.0», «профессиональная подготовка руководителей ОУЗ к использованию ИТ». Проведенные исследования позволили выделить и конкретизировать сущность понятия «образование 2.0», причины его появления и роль в развитии современной педагогики, выделить его ключевые понятия и принципы использования интернет- сервисов 2.0 в педагогике и управлении учебным заведением. Проанализировано состояние отечественной нормативно-правовой базы, направленной на внедрение ИТ в систему образования. Выявлено достаточное количество законодательных и нормативных документов, определяющих и регламентирующих процесс информатизации системы образования, которые не реализуются на региональному уровне из-за отсутствия или не совершенности механизмов их реализации. Анализ научных исследований, касающейся вопросов информатизации и подготовки педагогов и руководителей ОУЗ к использованию интернет-технологий,подтвердил актуальность проблемы использования современных интернет- технологий в педагогике, при этом проблема подготовки руководителей в сфере интернет-технологий в системе ППО не нашла должного отображения в научных кругах и остается недостаточно изученной. На основе анализа подготовки руководителей ОУЗ в системе ППО в сфере интернет-технологий и выявлено, что в большинстве ИППО обучение носит ознакомительный характер и не содержит достаточного количества учебных часов для глубокого понимания и практического овладения предметом обучения, требует существенного обновления его содержательной составляющей. Определены, обоснованы и экспериментально проверены организационно-педагогические условия формирования интернет-готовности руководителя ОУЗ в системе ППО: повышение мотивации руководителя ОУЗ к использованию интернет-технологий в профессиональной деятельности, стимулирование его к самообучению и созданию личной информационной среды, которая интегрируется в информационную образовательною среду ОУЗ; обеспечение участников учебно-воспитательного процесса компьютерами и интернет-связью; реализация компетентностного подхода в подготовке руководителей ОУЗ в системе ППО к использованию интернет- технологий в профессиональной деятельности; создание учебно- методического и программного обеспечения подготовки руководителя ОУЗ в системе последипломного образования к использованию интернет- технологий в профессиональной деятельности с учетом развития информационных технологий, профессиональных потребностей и социальных запросов общества. Разработаны и обоснованы критерии, показатели и уровни интернет-готовности руководителя школы. Сформулировано определение понятия «готовности руководителя ОУЗ к использованию интернет-технологий в профессиональной деятельности», определены компоненты готовности руководителей школ: социально- мотивационный, знаниево-деятельностный и ценностно-креативный. Разработана модель подготовки руководителя ОУЗ в системе ППО к использованию интернет-технологий в профессиональной деятельности, которая содержит 5 составляющих (целеполагающую, теоретико- методологическую, содержательную, учебно-технологическую и результативную), механизм ее внедрения в систему курсов повышения квалификации руководителей школ. Для реализации организационно- педагогических условий подготовки руководителей школ к использованию интернет-технологий в профессиональной деятельности разработан авторский очно-дистанционный курс «Использование Google-сервисов в управленческой деятельности руководителя общеобразовательного учебного заведения», его учебно-методическое, программное и технологическое сопровождение. Для проверки эффективности организационно-педагогических условий подготовки руководителя школы в системе ППО к использованию интернет- технологий в профессиональной деятельности, проведен педагогический эксперимент. Результаты проведенного эксперимента позволили сделать вывод о том, что выдвинутая гипотеза исследования подтверждена, предложенные организационно-педагогические условия и разработанная модель подготовки руководителей ОУЗ в системе ППО к использованию интернет-технологий в профессиональной деятельности являются эффективными и заслуживают внедрения в системе непрерывного образования
This thesis is a theoretical and experimental study aimed at examining organizational and pedagogical conditions for training managers of general education institutions in the use of Internet technologies in their professional activities. The research paper offers a model of Internet readiness formation for managers of general education institutions and a mechanism of its implementation in the system of postgraduate pedagogical education. The criteria, indicators, and levels of Internet readiness of general education institutions managers are developed in the thesis. Training and methodological materials, software and a methodology for training managers of general education institutions in the use of Internet technologies in their professional activities as part of refresher courses for managers of general education institutions in the system of postgraduate pedagogical education are described. The paper also defines the notion of Internet readiness of managers of general education institutions and singles out its components. The notions “education 2.0” and “professional training of the general education institution manager to the Internet-technologies usage” is accurately defined and the necessity for the government to develop and approve ICT standards for teachers and managers of general education institutions is substantiated

Фомін Ф. В. Формування ціннісно-мотиваційних детермінантів професійного росту викладача закладу вищої освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник В. В. Овсяннікова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 86 с.
UA : Робота викладена на 86 сторінках друкованого тексту, містить 9 таблиць, 9 рисунків. Перелік посилань включає 80 джерел. Об’єкт дослідження: процес професійного росту педагога вищої школи. Актуальність роботи полягає в тому, що незважаючи на великий діапазон досліджень, питання професійного росту педагога вищої школи недостатньо вивчені. У той же час зміни, що охопили всі сфери життя нашого суспільства, висувають високі вимоги до професіоналізму педагога вищої школи. В роботі розглянуто поняття «професійного росту» у психолого-педагогічній літературі, виявлено сутнісні характеристики професійного росту викладача закладу вищої освіти, запропоновано шляхи та засоби професійного росту викладача закладу вищої освіти, досліджено ціннісно-мотиваційні аспекти професійного росту викладача закладу вищої освіти. Наукова новизна полягає в тому, що розроблено програму формування ціннісно-мотиваційних детермінантів професійного росту викладача.
EN : The work is presented on 86 pages of printed text, contains 9 tables, 9 figures. The list of references includes 80 sources. The object of the study: the process of professional growth of a high school teacher. The urgency of the work is that despite the wide range of studies, the issues of professional growth of the teacher of higher education are insufficiently studied. At the same time, the changes that have covered all spheres of life in our society place high demands on the professionalism of the high school teacher. The article deals with the concept of "professional growth" in psychological and pedagogical literature, reveals the essential characteristics of professional growth of a teacher of a higher education institution, suggests ways and means of professional growth of a teacher of a higher education institution, investigates the value-motivational aspects of a teacher's professional growth. The scientific novelty is that the program of formation of value-motivational determinants of teacher's professional growth has been developed.

Метою дипломної роботи є визначення шляхів вирішення проблеми працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на вітчизняному ринку праці на ґрунті аналізу факторів, що детермінують вдалий перехід молоді від навчання до трудового життя.
Целью работы является определение путей решения проблемы трудоустройства выпускников высших учебных заведений на отечественном рынке труда на основе анализа факторов, детерминирующих удачный переход молодежи от учебы к трудовой жизни.
The aim is to identify ways to solve the problem of employment of university graduates in the domestic labor market, based on the analysis of the factors determining the successful transition of young people from school to working life.