Academic literature on the topic 'Простір освітній'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Простір освітній.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Простір освітній"

1

Павелків, Роман. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ОСВІТНІЙ ПРОСТІР»." Інноватика у вихованні 2, no. 11 (May 30, 2020): 6–13. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.263.

Full text
Abstract:
У статті схарактеризовано сучасні підходи до визначення сутності поняття «освітній простір» у контексті реалізації Концепції «Нова українська школа». З’ясовано, що вчені намагаються знайти баланс у підходах до вивчення та тлумачення змістового наповнення й структури поняття «освітній простір». У цьому контексті проаналізовано погляди Л. Виготського, М. Віленського, В. Касторнової, Д. Косенка, К. Крутій, Є. Мещерякової, І. Фруміна, А. Цимбалару, І. Шендрика, О. Ярошинської, В. Ясвіна та ін. Освітній простір визначено як особливий простір, у якому процеси освіти особистості відбуваються в ході трансляції культури підростаючим поколінням. Його по праву вважають основним поняттям теорії педагогіки. Схарактеризовано основні підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників до розуміння «освітнього простору», як-от: системно-цілісний, ментально-емоційний, особистісно-розвивальний, соціально-географічний, дистанційний і локально-стендовий. З’ясовано, що спільними характеристиками для них є: системність, наявність просторових координат, розгляд елементів системи не ізольовано, а цілісно, інформаційність простору, територіальна цілісність освіти, особистісна спрямованість навчання. Основною ж відмінністю між визначеними підходами є визначення сутності, основного ядра освітнього простору. Доведено, що введення відповідного розуміння поняття «освітній простір», розмежування його з поняттям «освітнє середовище» вносить логічне розуміння взаємозв’язку цих понять, дає змогу розвивати нові концепції й уявлення, які з’являються останніми роками, позаяк за допомогою організації освітнього простору класної кімнати можна впливати на мотивацію учнів, формувати сприятливу атмосферу, задовольняти освітні потреби учнів Нової української школи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Bakhmat, Nataliia. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ФОРМУВАННЯ ВІРТУАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Professional Pedagogics 1, no. 20 (August 11, 2020): 25–34. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.25-34.

Full text
Abstract:
Актуальність проблеми визначається необхідністю модернізації системи освіти на засадах компетентнісного підходу, інноваційності, орієнтації на формування конкурентоздатного, активного й мобільного фахівця, здатного до саморозвитку і самовдосконалення. Мета: уточнити зміст категорій «простір», «освітній простір», «віртуальний освітній простір» та охарактеризувати психолого-педагогічні критерії формування віртуального освітнього простору майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності. Методи: аналіз і синтез – з метою з’ясування стану та рівня розробленості досліджуваної проблеми; узагальнення – для формулювання висновків щодо формування віртуального освітнього простору майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності в закладах вищої освіти. Результати. Здійснено аналіз та уточнено зміст категорій «простір», «освітній простір», «віртуальний освітній простір». Поняття «простір» представлено як освоєне середовище, в якому відбуваються події, характерною особливістю якого є нерозривний зв'язок із часом. Поняття «освітній простір закладу вищої освіти» визначено як багаторівневу систему, що програмується по горизонталі, відображаючи всю складність взаємовідносин її суб’єктів, і по вертикалі, визначаючи динаміку її стратегічного розвитку. Під віртуальним освітнім простором розуміється весь комплекс контенту розміщених в Інтернеті (тобто створених за допомогою програмного забезпечення або комп’ютерних мереж) різноманітних матеріалів навчального характеру. На основі аналізу наукових праць з’ясовано три основні напрями побудови віртуального освітнього простору: дистанційної освіти, онлайн навчання і змішаного (blended) навчання. Висновки: Визначено шість основних психолого-педагогічних критеріїв формування віртуального освітнього простору майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності: мотиваційний (вмотивованість здобувачів вищої освіти до використання у навчанні сучасних технологій, а саме Інтернет, розширення знань про Інтернет та можливості його застосування в подальшій професійній діяльності; здатність до самореалізації власних можливостей; потреба у формуванні власного пізнавального інтересу); інтеграційний (знання іноземної мови на професійному рівні; вміння підібрати програмні засоби для застосування Інтернет-технологій у подальшій професійній діяльності); діяльнісний (формування здібностей ділитися набутими знаннями з іншими учасниками освітнього процесу; використання Інтернет-технологій в освітньому процесі на конференціях, семінарах тощо, публікації власних напрацювань у наукових та методичних виданнях, розроблення власних проектів та їх реалізація за допомогою сучасних комп’ютерних програм та просування їх у віртуальному просторі);
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Дороніна, Тетяна. "Контамінація понять «освітній простір» та «освітнє середовище» в сучасному науково-педагогічному дискурсі." Освітній вимір 39 (November 21, 2013): 177–84. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3051.

Full text
Abstract:
Дороніна Т. О. Контамінація понять «освітній простір» та «освітнє середовище» в сучасному науково-педагогічному дискурсі. У статті проаналізовано проблеми українського освітнього простору в контексті інтеграційних процесів; подано короткий огляд теоретичних проблем, пов’язаних із категоріями «освітній простір» та «освітнє середовище» та викладено нові підходи до їх розуміння.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Щербан, Тетяна, and Таїса Ямчук. "ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ПСИХОЛОГІВ У ПРОФЕСІЙНО-ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, no. 3 (March 27, 2020): 348–59. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.235.

Full text
Abstract:
У межах формату статті окреслено основні аспекти процесу професійої ідентифікації в контексті професійного становлення особистості та багатомірність дефініцій “освітній простір” і “професійно-освітній простір”. Подано тлумачення професійної ідентифікації та професійної ідентичності як психологічних категорій. Наведено нові погляди на професійний супровід майбутніх психологів під час навчання, а саме: проаналізовано проблеми професійної ідентифікації як складової професійної підготовки майбутніх психологів з урахуванням різних галузей професійно-освітнього простору (професійного, середовища навчального закладу, ринку психологічної професії в Україні, психологічної сфери в світі). Проведене теоретичне дослідження дає підстави для певних висновків про те, що процес професійної ідентифікації майбутнього фахівця відбувається в професійно-освітньому просторі, котрий розглядається як феномен психосоціальної дійсності, який описує професійну й освітню сфери в їх взаємовідносинах і просторовому вимірі: як простір взаємозв’язків та взаємозалежностей, як простір намірів і цілей з їх практичною реалізацією й осмисленням.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Гуркова, Т. "Дефініції понять "освітній простір", "середовище", "освітнє середовище"." Молодь і ринок, no. 4 (171), квітень (2019): 114–18.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Волярська, Олена. "НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, no. 2 (December 25, 2020): 34–43. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.34-43.

Full text
Abstract:
В оглядовій статті проаналізовано основні напрями розвитку вищої освіти в Україні в умовах нестабільності, що передбачає обмеження освітнього простору, зумовлене карантинними заходами. Обґрунтовано, що карантинні заходи пов’язані з обмеженістю освітнього процесу у вищій школі внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Виокремлено світові ключові тенденції розвитку вищої освіти на основі сучасних наукових ідей і педагогічних досліджень на наступні п’ять років: переосмислення сфери діяльності закладів освіти; навчання за модулями і рівнями; просування культури інновацій; посилення фокусування на оцінюванні навчальних досягнень; перепроєктування освітнього простору; змішаний формат навчання. Обґрунтовано напрями розвитку вищої освіти в Україні в умовах обмеження освітнього простору: перепрофілювання організації освітнього процесу в закладах вищої освіти, упровадження змішаного навчання студентів, а також підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників щодо використання інформаційних ресурсів для підготовки навчальних занять зі студентами. Розроблено рекомендації щодо подальшого розвитку вищої освіти в Україні на державному, регіональному рівнях і рівні закладів вищої освіти. Доведено, що з метою сприяння формуванню конкурентоспроможності майбутнього фахівця у ЗВО необхідно: на державному рівні – створити організаційну структуру з підготовки науково-педагогічних і педагогічних працівників до впровадження в освітній процес цифрових технологій; на регіональному – забезпечити організацію й контроль щодо впровадження інноваційних освітніх технологій у закладах вищої освіти; на рівні закладів вищої освіти – розширити автономію для впровадження освітніх інновацій з надання освітніх послуг не тільки студентам, а й всім категоріям дорослого населення. Ключові слова: вища освіта; вища школа; обмежений освітній простір; освітні інновації; тенденції розвитку вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Bebko, Svitlana. "КООПЕРАЦІЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 3(23) (2020): 17–25. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-17-25.

Full text
Abstract:
Глобальні тенденції розвитку торкнулись сфери освіти та науки у більшості країнах, тому швидка адаптація до змін та викликів дозволить уникнути впливу модифікованої конкуренції та ускладнень системи взаємозв’язків та взаємозалежностей між учасниками світового ринку науково-освітніх послуг. Стратегія української освіти та процеси інтернаціоналізації спонукають до активізації нових напрямів розвитку освітньої сфери шляхом кооперації з закладами інших країн і на цій основі подальшу інтеграцію у світовій освітній простір. Кооперативна діяльність в освітній сфері таким чином сприятиме позитивній динаміці національної економіки взагалі й окремих освітніх інституцій. У свою чергу, це вимагає обґрунтування нових просторових освітньо-наукових парадигмальних засад ви-вчення відносин між суб’єктами ринку освітніх послуг. Виникає потребу в дослідженні механізмів взаємодії суб’єктів на ринках освітніх послуг, зокрема кооперації діяльності, що спрямовано на підвищення конкурентоспроможності закладів вищої освіти в умовах глобальної конкуренції. Визначено, що кооперація закладів вищої освіти – взаємодія двох або більше ЗВО, серед яких хоча б один є іноземним, форма організації освітньо-наукової діяльності
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Oleksyuk, Vasyl P. "ДОСВІД ІНТЕГРАЦІЇ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ GOOGLE APPS У ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ." Information Technologies and Learning Tools 35, no. 3 (June 22, 2013): 64–73. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v35i3.824.

Full text
Abstract:
У статті на основі аналізу наукової літератури розглянуто поняття, пов'язані із застосуванням інформаційних технологій в освіті, зокрема проаналізовано поняття «інформаційно-освітній простір». Визначено важливий компонент інформаційно-освітнього простору — єдина система автентифікації його користувачів. Розглянуто поняття «хмарна технологія». Проаналізовано можливості хмарних сервісів Google Apps для освіти. Описано досвід інтеграції служб Google Apps та веб-сервісів інформаційно-освітнього простору фізико-математичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Chervinska, Inna, and Andrii Chervinskyi. "РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ ГІРСЬКОЇ ШКОЛИ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 20 (September 30, 2019): 83–88. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.20.83-88.

Full text
Abstract:
У статті методологічно обґрунтовано та визначено регіональні особливості та освітній потенціал соціокультурного простору гірської школи Карпатського регіону. Автори розкривають сутність соціокультурного простору як одного зі складників формування простору певного регіону та наголошують, що дефініція «простір» є найбільш придатною до опису феноменів, які мають якісні характеристики протяжності, осмисленості та представництва. Метою публікації є опис регіональних особливостей соціокультурного простору гірської школи у контексті забезпечення сталого розвитку України. До провідних завдань дослідження автори відносять: виокремлення освітніх, соціально-економічних та інших проблем гірських регіонів; визначення шляхів підвищення ефективності діяльності та якості надання освітніх послуг освітніми закладами гірських регіонів; підвищення рівня соціокультурної грамотності, формування екологічної свідомості та критичного мислення жителів гірських територій; розкриття регіональних особливостей соціокультурного простору гірської школи.. Методологія дослідження включає загальнонаукові методи дослідження: порівняння й аналогія, аналіз і синтез, дедукція та індукція, методи абстракції, класифікації, систематизації, історичний метод. Вказано на розкриття особливостей регіонів України як відносно самостійних одиниць, які склалися на основі та внаслідок взаємодії територіальних і природних умов, спільності історії, культури і мови, демографічних, соціальних та економічних показників.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

ЛОСІЄВСЬКА, Ольга, and Анна ЛЯШКО. "НЕКОНФЛІКТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК СКЛАДОВА УСПІШНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 4 (53) (May 12, 2022): 46–51. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.4.8.

Full text
Abstract:
У статті подано результати дослідження актуальної для сучасної педагогічної психології, теми – неконфліктного середовища закладу вищої освіти як складової успішності організації освітнього простору та визначено тенденції створення конструктивного освітнього процесу. Освітній простір – поняття, що є важливою характеристикою освітнього процесу та відображає основні етапи та закономірності розвитку освіти як фундаментальної характеристики суспільства, його культурної діяльності; це простір, що поєднує ідеї освіти та виховання, що утворює освітню довжину з освітніми подіями, явищами з трансляції культури, соціального досвіду, особистісних смислів новому поколінню. Постійні зміни, які відбуваються в системі вищої освіти, безпосередньо впливають на навчальну та педагогічну діяльність. Тому сьогодні проблема вирішення конфліктних ситуацій досить актуальна. Управління та конструктивне вирішення конфліктів виявляється затребуваним в полікультурному просторі закладу вищої освіти. У статті розкриваються причини виникнення, суть та управління соціальними конфліктами в системі вищої освіти. У статті проаналізовано підходи до вивчення особистісних схильностей до конфліктної поведінки, виявлено певні стилі вирішення конфліктної ситуації. Метою роботи є дослід неконфліктного середовища закладу вищої освіти як складової успішності організації освітнього простору. Наукова новизна. Важливим питанням успішності освітнього процесу є проблема конфліктів у системі вищої освіти. Уміння оптимально поводитися у конфліктних ситуаціях передбачає розуміння причин виникнення конфліктів, психологічних процесів їхньої дії. Знання стратегій вирішення конфліктів потрібно для того, щоб у будь-якій конкретній ситуації ухвалити правильне рішення. Висновки. Теоретично обґрунтовано неконфліктне середовище закладу вищої освіти як складової успішності організації освітнього простору. Показано особистісні схильності до конфліктної поведінки, виявлені стилі вирішення конфліктної ситуації, що підтверджено результатами дослідження головної стратегії поведінки у конфлікті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Простір освітній"

1

Косик, В. М. "Електронний освітній простір України." Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29430.

Full text
Abstract:
Стрімкий розвиток науки створив передумови для технологізації та інформатизації освітнього процесу. Інформатизація освітньої галузі ініціювала проведення активних наукових досліджень, присвячених інформаційним технологіям навчання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29430
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кобзев, В. Г., and В. В. Карасюк. "Хмарові сервіси як основа розвитку інформаційно-освітнього простору університету." Thesis, Академія внутрішніх військ МВС України, 2015. http://openarchive.nure.ua/handle/document/9902.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Іванова, Тамара Вікторівна, and О. І. Василик. "Інтеграція вищої освіти в європейський освітній простір." Thesis, Полтава: видавець Шевченко Р.В., 2014. -287 с., іл, 2014. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/22926.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Чоні, І. В., Т. В. Трощий, and О. Ю. Рябець. "Вища освіта в Україні та Європейський освітній простір." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18596.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Крекотень, О. М., and О. В. Ткаченко. "Історія медицини з інтеграцією в світовий освітній простір." Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24248.

Full text
Abstract:
Відповідно до сказаного, дана дисципліна є фундаментальною у підготовці сучасного спеціаліста з високою медичною якістю і обгрунтовує її обов'язкове вивчення на початкових курсах навчання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24248
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Марченко, В. С., and І. І. Марченко. "Адаптація професійної освіти України в європейський освітній простір." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1006.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Удовенко, А. П. "Проблеми інтеграції українських вузів у європейський освітній простір." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16395.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Савка, Іван Григорович. "Академічна мобільність як складова інтеграції в міжнародний освітній простір." Thesis, Матеріали навчально-методичної конференції 20 квітня 2016 року, Чернівці, 2016. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11297.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Бубенко, І. В., and Михайло Сергійович Пантелєєв. "Стратегія інноваційного розвитку освіти в реалізації "Українського прориву"." Thesis, Хмельницький національний університет, 2008. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40306.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Моцюк, Т. І. "Академічна мобільність як фактор інтеграції України у світовий науково-освітній простір." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10581.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Простір освітній"

1

Химинець, В. В., А. А. Головка, and О. І. Мірус. Транскордонне співробітництво як інструмент місцевого та регіонального розвитку. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.13.

Full text
Abstract:
Децентралізація та субсидіарність як засадничі принципи реформи місцевого самоврядування й територіальної організації влади створюють на локальному рівні, зокрема, умови для активізації транскордонного співробітництва (далі – ТКС) як одного з інструментів розвитку громад і регіонів України. В останнє десятиліття активно формується мережа горизонтальних економічних, культурних, освітніх та наукових взаємозв’язків між прикордонними регіонами України та країнами ЄС, яка забезпечує взаємодію органів влади та місцевого самоврядування, бізнесу, університетів, наукових установ, організацій громадянського суспільства. Серед сприятливих чинників розвитку такої взаємодії варто виділити географічну близькість (близькість до кордонів країн ЄС – Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії), цільову довгострокову політику ЄС щодо макрорегіонів (макрорегіональна стратегія ЄС для Дунайського регіону, та перспективи створення Карпатського макрорегіону); організаційні можливості (досвід проєктного менеджменту та реалізації ініціатив у сфері ТКС, потенціал агенцій регіонального розвитку; історичні та соціокультурні зв’язки, передусім західноукраїнських територій із європейськими країнами; науково експертний потенціал; зовнішньополітичний вектор України (прагнення до інтеграції в євроатлантичний цивілізаційний простір).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ДОСЯГНЕННЯ ТА ВИКЛИКИ НАЦІОНАЛЬНО -ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В РЕГІОНІ - Том 1. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conference-2021.t1.

Full text
Abstract:
До збірника увійшли тези виступів учасників VІІ обласної науково-практичної конференції «Досягнення та виклики національно-патріотичного виховання в регіоні», яка відбулася 04 листопада 2021 року у м. Краматорську. У матеріалах розглянуто проблеми національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в регіоні та запропоновані шляхи їх розв’язання через розкриття таких питань: «Вплив історико-культурної спадщини на формування національної ідентичності», «Система наступності та розбудова національного виховного простору в освітній системі», «Роль моральних переконань у формуванні національної свідомості дитини», «Мова та література як потужний засіб формування громадянина в освітньому процесі (на уроках суспільно-гуманітарного, природничо-математичного, технологічного циклів та фізичної культури)», «Патріотизм як ціннісний орієнтир Нової української школи». Тексти надруковані в авторській редакції. За точність наведених фактів, статистичних та інших даних відповідальність несуть автори опублікованих матеріалів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

ДОСЯГНЕННЯ ТА ВИКЛИКИ НАЦІОНАЛЬНО -ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В РЕГІОНІ. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conference-2021.

Full text
Abstract:
До збірника увійшли тези виступів учасників VІІ обласної науково-практичної конференції «Досягнення та виклики національно-патріотичного виховання в регіоні», яка відбулася 04 листопада 2021 року у м. Краматорську. У матеріалах розглянуто проблеми національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в регіоні та запропоновані шляхи їх розв’язання через розкриття таких питань: «Вплив історико-культурної спадщини на формування національної ідентичності», «Система наступності та розбудова національного виховного простору в освітній системі», «Роль моральних переконань у формуванні національної свідомості дитини», «Мова та література як потужний засіб формування громадянина в освітньому процесі (на уроках суспільно-гуманітарного, природничо-математичного, технологічного циклів та фізичної культури)», «Патріотизм як ціннісний орієнтир Нової української школи». Тексти надруковані в авторській редакції. За точність наведених фактів, статистичних та інших даних відповідальність несуть автори опублікованих матеріалів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

ДОСЯГНЕННЯ ТА ВИКЛИКИ НАЦІОНАЛЬНО -ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В РЕГІОНІ - Том 2. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conference-2021.t2.

Full text
Abstract:
До збірника увійшли тези виступів учасників VІІ обласної науково-практичної конференції «Досягнення та виклики національно-патріотичного виховання в регіоні», яка відбулася 04 листопада 2021 року у м. Краматорську. У матеріалах розглянуто проблеми національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в регіоні та запропоновані шляхи їх розв’язання через розкриття таких питань: «Вплив історико-культурної спадщини на формування національної ідентичності», «Система наступності та розбудова національного виховного простору в освітній системі», «Роль моральних переконань у формуванні національної свідомості дитини», «Мова та література як потужний засіб формування громадянина в освітньому процесі (на уроках суспільно-гуманітарного, природничо-математичного, технологічного циклів та фізичної культури)», «Патріотизм як ціннісний орієнтир Нової української школи». Тексти надруковані в авторській редакції. За точність наведених фактів, статистичних та інших даних відповідальність несуть автори опублікованих матеріалів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Жабенко, Олександр, Вікторія Муромець, Ірина Регейло, Юрій Скиба, Ганна Чорнойван, and Ольга Ярошенко. Теоретичні основи розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії. Edited by Юрій Скиба. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-40-3-2020.

Full text
Abstract:
Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць визначено й обґрунтовано теоретичні основи (гіпотези, закономірності, тенденцій, принцип) розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України. Запропоновано розвиток науково-педагогічного потенціалу здійснювати за рівнями (інституційний, особистісний) та компонентами (інтелектуальний, емоційний, духовний). Обґрунтовано інноваційні педагогічні технології (супервізія, теленаставництво, ситуативне навчання та ін.) розвитку науково-педагогічних працівників. Уточнено підходи до оцінювання наукової активності науково-педагогічних працівників відповідно до концепції бібліометрики та концепції досконалості у вищій освіті та дослідженнях. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Простір освітній"

1

Слободюк, Юлія. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ГЕЙМІФІКАЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." In Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2nd ed. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.02.

Full text
Abstract:
Англійська мова - міжнародна мова, яка домінує майже в усіх сферах людської діяльності. Незважаючи на вивчення англійської мови як іноземної починаючи з початкової школи, українські студенти все ще стикаються з труднощами в говорінні та письмі під час навчання та за межами освітнього простору. Дослідники стверджують, що традиційні методи викладання англійської мови не змогли мотивувати учнів до систематичного навчання та не утримують увагу студентів до предмету на належному рівні. В результаті не відчувається прогрес у вивченні мови і студенти не отримують позитивний результат, що не підвищує мотивацію студентів до навчання. Це дослідження має на меті розглянути застосування новітніх методів при вивченні іноземної мови, зокрема гейміфікацію, як ефективний метод залучення студентів до навчання. Поєднання класичних та новітніх методик фокусується на підвищенні мотивації, результативності та розвитку конкурентоспроможності серед студентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Простір освітній"

1

Новікова, Вікторія Валеріївна. "Академічна мобільність як фактор інтеграції України в європейський науково-освітній простір." In ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-61-65.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про стан розвитку академічної мобільності в Україні на основі аналітичних даних та виокремлення міжнародних освітніх програм, які забезпечують академічну мобільність у європейському освітньому просторі. Ключові слова: міжнародна академічна мобільність; міжнародний освітній простір; міжнародні освітні програми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бондаренко, Олена. "ТЕНДЕНЦІЇ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР." In INTEGRACIÓN DE LAS CIENCIAS FUNDAMENTALES Y APLICADAS EN EL PARADIGMA DE LA SOCIEDAD POST-INDUSTRIAL. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.04.2020.v3.44.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Крикуненко, Ю. О. "Включення дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру в освітній простір." In CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-1.37.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Славінська, О. М. "Інноваційна діяльність педагога як складова сучасного освітнього простору: філософсько-освітній аспект." In INNOVATIVE PROJECTS AND PROGRAMS ON PSYCHOLOGY, PEDAGOGY AND EDUCATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-173-2-33.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шатілова, Олександра. "МІЖНАРОДНІ VERSUS НЕМІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ ПРОГРАМИ В УКРАЇНСЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ." In RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-14.05.2021.v2.36.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Простір освітній"

1

Білоус, О. С., and Ю. А. Федорук. Впровадження адаптивного навчання у сучасний освітній простір. ПНПУ ім. К. Д. Ушинського, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3376.

Full text
Abstract:
У статті розглядається проблема інформатизації освіти, яка пов’язана з розробкою потужної матеріально-технічної бази та з підготовкою навчально-методичного комплексу нового покоління, тобто з розвитком інформаційно-освітнього середовища.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Любар, Олександр Опанасович. Українська освіта і європейський освітній простір: історія, сучасність, перспектива. Київ. Рідна школа, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4680.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Савченко, Карина Юріївна. Надання освітнього простору вільного вибору форм і методів моделювання педагогічних ситуацій на заняттях з педагогічних дисциплін. КДПУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/366.

Full text
Abstract:
Освітній простір – це педагогічний феномен взаємодії людини з оточуючим її освітнім середовищем, у результаті чого відбувається його осмислення та пізнання. Представлені в нашому досліджені форми та методи можуть обиратися за основу залежно від того, наскільки вони зможуть дати чітке, ґрунтовне бачення моделюванню педагогічних ситуацій у навчальному процесі вищої школи. Виходячи зі сказаного, можна стверджувати, що групова форма навчальної діяльності студентів, індивідуальна проектна діяльність, ігрові методи сприяють формуванню професійної компетентності майбутніх учителів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Дпрда, І. А., and З. П. Бакум. Психологічні чинники розвитку полікультурної компетентності іноземних студентів у процесі навчання української мови. РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3383.

Full text
Abstract:
Завдяки збільшенню кількості студентів з інших країн освітній простір України характеризується зростанням етнокультурного різноманіття, що призводить до ускладнення стосунків між студентами (як іноземними, так і українськими). Задля попередження негативних проявів у спілкуванні необхідно виокремити психологічні чинники, які впливають на ефективність міжкультурної комунікації, що передбачає рівність всіх культур, толерантне ставлення до культурного різноманіття, особливостей інших народів тощо. Серед психологічних чинників здебільшого виокремлюють: мотиви, цілі, упереджене ставлення, стереотипи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Перерва, Вікторія Вікторівна. Використання засобів електронного навчання у професійній підготовці майбутнього вчителя біології. Дніпро, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4231.

Full text
Abstract:
Освітній процес стає більш інтенсивним, динамічним та безперервним (принцип «освіта через все життя»), відповідно змінюються і освітні технології. Однією з нових освітніх технологій виступає електронна освіта, або e-Learning. Інтеграція України в європейський та світовий освітні простори ставить перед педагогічною наукою і системою освіти завдання пошуку ефективних підходів до якісної перебудови професійної підготовки майбутніх фахівців. перспективним напрямком модернізації фахової підготовки майбутнього вчителя біології є саме інтеграція, а не повна заміна традиційної освітньої діяльності на електронне навчання. Вважаємо за оптимальне саме комбіноване навчання, адже засоби ІКТ ефективні у формуванні фахової (у тому числі термінологічної) компетентності майбутнього вчителя біології, автоматизації контроля знань тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Шутько, Віктор Васильович, and Олена Іллівна Письменна. Теоретичні та методичні аспекти здоров’язбереження в освітньому середовищі. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1964.

Full text
Abstract:
Питання здоров’я підростаючого покоління – це вирішення задач організації життєвого простору дитини. Роль школи полягає в оптимальній організації навчально-виховного процесу, створення адекватних потребам дітей умов для розвитку. Школа за здоров’язбережувальним освітнім середовищем – це освітній заклад, де забезпечується рівновага між адаптивними можливостями організму дитини і середовища, що постійно змінюється. Це педагогічна система, в якій діють методики забезпечення психолого-медико-соціального супроводу учнів на кожному віковому етапі, постійна діагностика стану здоров’я і заходи щодо формування здорового способу життя школяра, методики включення учнів у здоров’язбережувальну діяльність, способи формування особистих концепцій здоров’я, вироблення умінь, що відносяться до саморегуляції емоційних станів, самоконтролю в стресових ситуаціях. Мета здоров’язбережувальних освітніх технологій навчання: забезпечити можливість збереження здоров’я за період навчання в школі, дати йому необхідні знання та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отриманні знання в повсякденному житті. Чинники, що руйнують здоров’я: режим постійного сидіння; закриті приміщення, обмеження простору; робота біля комп’ютера призводить до “шизоїдної інтоксикації” свідомості; методики, що руйнують цілісне сприйняття світу тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Стрюк, Микола Іванович, Сергій Олексійович Семеріков, and Андрій Миколайович Стрюк. Тенденції розвитку мобільності в сучасному освітньо-науковому просторі. Місьдрук, ХНАДУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/990.

Full text
Abstract:
У статті проведено комплексне дослідження проблеми мобільності у соціально-педагогічних та технічних системах. Виокремлено основні тенденції розвитку академічної мобільності (перехід від мобільності студентів до мобільності програм і постачальників освітніх послуг) та схарактеризовано нові програми мобільності (франчайзінг, подвійні/спільні ступені, поєднання, нострифікація тощо). Розглянуто нові види постачальників мобільності та акцентовано увагу на віртуальних університетах, що є сьогодні основою віртуальної мобільності студентів і діяльність яких базуються на використанні нових ІКТ у вищій освіті, насамперед – Інтернет та мобільних навчальних середовищ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Дороніна, Т. О. Феномен ґендерного конфлікту в освітньому просторі. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2150.

Full text
Abstract:
У статті розглядається сутнісне значення поняття “ґендерний конфлікт”, що у педагогічному дискурсі має переважно психологічне тлумачення. Шляхом аналізу низки робіт із ґендерної проблематики в освіті встановлено особливості педагогічного трактування розглядуваного явища та запропоновано шляхи його попередження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Коломоєць, Таміла Григорівна. До проблеми соціалізації дітей з особливими освітніми потребами в дошкільних навчальних закладах освіти України. НДУ ім. М. Гоголя, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/641.

Full text
Abstract:
У статті досліджується проблема соціалізації дітей з особливими освітніми потребами в умовах сучасного українського освітнього простору і суспільства загалом. Окреслюється коло проблем, яке варто вирішувати в системі дошкільної спеціальної освіти, як першої освітньої ланки. Пропонуються ефективні шляхи підвищення рівня професіоналізму фахівців, формування нових взаємовідносин між педагогами та вихованцями та запровадження нових форм залучення батьків до корекційно-розвиткової роботи з неповносправними дітьми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Соловйов, Володимир Миколайович, Олександр Ілліч Теплицький, and Ілля Олександрович Теплицький. Теоретико-методологічні засади конструктивістського підходу до побудови освітнього процесу. Книжкове видавництво Киреєвського, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1182.

Full text
Abstract:
У статті розкриваються витоки, еволюція, сучасний стан концепції соціального конструктивізму в навчанні як напряму філософії освіти, ключова ідея якої полягає в принциповій неможливості передавання знань суб’єктові навчання в готовому вигляді. Основними принципами реалізації соціального конструктивізму в навчанні є принцип організації навчання через дослідження, конструювання навчально-дослідницьких співтовариств, принцип орієнтації на особистість, насиченості освітнього простору носіями знань, принцип співпраці, що під час навчального процесу зумовлюють постійну взаємодію індивідуалізованих навчальних конструктів суб’єктів навчання у відповідному навчальному середовищі – реальній чи віртуальній освітній спільноті. Авторами проаналізовано можливості провідних соціально-конструктивістських засобів навчання, які втілюються в педагогічних середовищах Лого і його похідних – NetLogo та StarLogo; Squeak і похідного від нього Scratch; Alice та ін. і є основою підтримки групового, дистанційного та мобільного навчання; засобами організації спільної роботи тих, хто навчається, у тому числі самостійно, та подання її результатів у Web.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography