To see the other types of publications on this topic, follow the link: Простір організаційний.
Journal articles on the topic 'Простір організаційний'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Простір організаційний.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Павелків, Роман, and Інна Петренко. "ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ." Інноватика у вихованні 1, no. 13 (June 15, 2021): 39–49. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.371.
Full textAbstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз педагогічних підходів до формування освітнього простору. Освітній простір – це складна система, що розвивається, це динамічна єдність суб’єктів освітнього процесу і їх відносин. Освітній простір містить у собі: просторово-семантичний компонент (архітектурно-естетичну організацію життєвого простору учнів (архітектура шкільних будинків, організація класної кімнати, дизайн інтер’єру і т. п.); символічний простір школи (різні символи, настінна інформація і т. п.); змістовно-методичний компонент (концепції навчання, виховання, навчальні програми, плани, підручники і т. п.); форми й методи організації освіти; комунікаційно-організаційний компонент.
З’ясовано, що у зв’язку зі зміною змісту освіти змінюється підхід до формування освітнього простору й форма його організації. У педагогіці підхід є системотворчою категорією, що визначає процесуальну закономірність компонентів освітньої системи, а також є способом розгляду педагогічної діяльності. Як особлива наукова категорія підхід уважається основою формування не тільки будь-якої педагогічної теорії, але й практики: саме підхід лежить в основі формування принципів і методів навчання, виховання, освіти. На практиці від правильного розуміння сутності підходу залежить точне визначення його місця й ролі серед інших феноменів педагогічної діяльності, таких, як мета, принцип, форма, метод, прийом.
Схарактеризовано основні педагогічні підходи до визначення сутності освітнього простору, як-то: культурно-гуманістичний (Н. Щиголєва); системно-цілісний (Г. Сєріков); ментально-емоційний (Р. Еверман, Ю. Копиленко й ін.); особистісно-розвивальний (J. Sechrest, J. L. Parker); соціально-географічний (В. Кінєльов, О. Сошнєва); дистанційний (A. W. Bates, T. Evans, J. E. Lee й ін.); локально-постерний (Л. Санкін, M. Cesaronі, E. Kopachkov), просторовий (Р. Пономарьов), коадаптаційний підхід (Л. Іванова).
Доведено, що відмінностями між зазначеними підходами є: визначення сутності, основного ядра освітнього простору; розуміння місця освітнього середовища і його ролі, ієрархії структурних компонентів, механізмів формування освітнього простору, ролі педагога (від активного учасника до посередника).
2
O.O., Veldbrekht, Bovdyr O.S., and Samkova O.M. "The component structure of job satisfaction of medical workers with different working conditions." Insight: the psychological dimensions of society, no. 6 (December 10, 2021): 73–93. http://dx.doi.org/10.32999/2663-970x/2021-6-6.
Full textAbstract:
Nowadays, the profession is regarded as an important part of a person, which should promote his/her self-development, meet some social and existential needs. Thepurposeof the article is to cover the diagnostic scope of the job satisfaction questionary (JSQ) in individual counseling and monitoring of organizational space. Methods: it is presented an original tool with proven validity and reliability consisting of 38 items – job components (process, conditions of implementation, results) which render individual needs in professional activity. It allows assessing the five components of satisfaction: the resourcefulness of working space, work organization, work & life balance, the social value of work, the space of professional self-realization. Qualitative analysis of individual items demonstrates fundamental motivators, frustrated needs, and “pain points” of employees. The research has analyzed diagnostic results of 104 representatives of medical professions who have 3-35 years of experience: 55 paramedics and emergency doctors, 26 employees of a private clinic, 23 volunteers. Results of the comparative analysis of groups show that, depending on working conditions, representatives of different teams are characterized by unlike components of job satisfaction. This uniqueness is the key to developing programs for social and psychological support of employees, training activities, and organizational interventions. Group satisfaction profiles make it possible to assess the individual results of some team members objectively. This is the background against which the subjective perception of professional life unfolds; common factors can mitigate or exacerbate existing problems. Common features of the sample comprise dissatisfaction with tangible and intangible remuneration for work, awareness of the social usefulness of work, continuous training. Conclusions emphasize that different professional groups are distinguished by challenging aspects of work and their intensity. Regular monitoring of teams using the job satisfaction questionnaire makes it possible to timely respond to the relevant challenges ensuring the psychological well-being of professionals.Keywords: motivation of professional activity, frustration, professional stress and burnout, psychological well-being, organizational counseling, organizational space. Сьогодні професія розглядається як важлива частина особистості, що має сприяти її саморозвитку, задовольняти ряд соціальних та екзистенційних потреб.Мета статті – розкрити діагностичні можливості опитувальника задоволеності роботою в індивідуальному консультуванні та моніторингу організаційного простору. Методи:представлено оригінальний інструмент з доведеною валідністю та надійністю, що складається з 38 пунктів – складових роботи (процесу, умов реалізації, результатів), які представляють потреби особистості, реалізовані у професійній діяльності. Він дозволяє оцінити п’ять компонентів задоволеності: ресур-сність простору, організованість праці, баланс роботи і життя, соціальну цінність праці, простір професійної самореалізації. Якісний аналіз окремих пунктів демонструє провідні мотиватори діяльності, фрустровані потреби та “точки болю” працівників. Проаналізовано результати діагностики 104 представників медичних професій зі стажем 3-35 років: 55 фельдшерів та лікарів швидкої допомоги, 26 працівників приватної клініки, 23 волонтери. Результатипорівняльного аналізування груп показали, що залежно від умов діяльності, представники різних колективів достовірно відрізняються складовими задоволеності роботою. Ця своєрідність є ключем до побудови програм соціально-психологічноїпідтримки працівників, навчальних заходів та організаційних втручань. Групові профілі задоволеності дають можливість об’єктивно оцінити індивідуальні результати окремих членів колективу. Це фон, на якому розгортається суб’єктивне сприйняття професійного життя; загальні чинники можуть пом’якшити або загострити наявні проблеми. Спільними особливостями вибірки виявилась незадоволеність матеріальної і нематеріальною винагородою за роботу, усвідомлення соціальної корисності праці, постійне вдосконалення кваліфікації. Висновки підкреслюють, що різні професійні групи суттєво відрізняються за переліком проблемних аспектів роботи та їх інтенсивністю. Регулярний моніторинг колективів з використанням опитувальника задоволеності працею дозволяє вчасно реагувати на ці проблеми, забезпечуючи психологічне благополуччя фахівців.Ключовіслова: мотивація професійної діяльності, фрустрація, професійні стреси та вигорання, психологічне благополуччя, організаційне консультування, організаційний простір.
3
Карпова, Л. Г. "ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 51 (2018): 88–102. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.07.
Full textAbstract:
У роботі розкрито вплив інформаційно-освітнього середовища на розвиток обдарованої дитини (дослідження проведено на базі Лабораторії інформаційних технологій навчання). Інформаційно-освітнє середовище є важливим засобом розвитку обдарованих дітей, оскільки воно виступає основою діяльності закладу освіти, розширює його навчальні можливості і відповідає тенденціям розвитку сучасного суспільства (інформатизація, технізація тощо). Розкрито напрями діяльності Лабораторії інформаційних технологій навчання, спрямовані на розвиток обдарованих дітей (упровадження та інтеграція дистанційного навчання у навчально-виховний процес як невід’ємної складової сучасної освіти, організація дистанційного навчання, у тому числі в рамках взаємодії із закладами вищої освіти – дуальне навчання; створення та поповнення методично-інформаційних ресурсів школи-інтернату, їх технічна підтримка; забезпечення стійкого функціонування та розвитку комп’ютерної мережі у школі, використання нових засобів інформаційних технологій; програмно-технічний, методичний та організаційний супровід навчальних комп’ютерних класів та комп’ютерного обладнання предметних кабінетів; забезпечення представництва школи у світовому інформаційному просторі (сайт школи, учительські блоги); підтримка проектів, які передбачають використання нових інформаційних технологій та мережі Інтернет; фінансування програмних засобів навчального призначення; дослідження ефективності використання програмних засобів тощо). Визначено вимоги до інформаційно-освітнього середовища та організації роботи обдарованих учнів, а саме: сформованість інформаційної культури і компетентність суб’єктів середовища, його орієнтація на моніторинг розвитку обдарованості дитини, гармонізація зв’язків між суб’єктами освітнього процесу (батьками, учителями, учнями), посилення зв’язків школи із зовнішнім середовищем (насамперед, із закладами вищої освіти). Отже, інформаційно-освітнє середовище охоплює інформаційний та освітньо-розвивальний простір, інтегрує інформацію, отриману з різних джерел, сприяє розвитку творчості, самостійності й активності обдарованих учнів, їхніх пізнавальних процесів, формуванню мотивації до саморозвитку, умінь спілкуватися і взаємодіяти з людьми та вдумливо працювати з новітніми технічними пристроями.
4
Калачова, В. В., С. С. Ткачук, Є. О. Меренті, and Д. В. Третяк. "Багатокритеріальний синтез організаційної структури білінгової інформаційної системи методом аналізу ієрархій." Системи обробки інформації, no. 2(161), (June 15, 2020): 22–28. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.03.
Full textAbstract:
Правильний вибір БС критичний для прибутковості підприємства сфери обслуговування. На певному етапі зростання компанії білінг перетворюється з надійного і швидкого помічника в зборі та обробці інформації в інструмент для розширення і вдосконалення сервісу на існуючій технічній базі, а значить, для залучення нових клієнтів. Від надійності та швидкості роботи БС залежить якість обслуговування клієнтів і можливості, які отримує фірма-постачальник, що, в кінцевому рахунку, впливає на прибутковість підприємства сфери обслуговування. В роботі наведено багатокритеріальний синтез організаційної структури білінгової інформаційної системи методом аналізу ієрархій (МАІ). Метод призначений для прийняття багатокритеріальних проектних рішень в умовах слабкої структурованості організаційно-технічних систем і невизначеності вихідної інформації, заданої набором кількісних і якісних залежностей. Обґрунтованість і достовірність прийнятих рішень багато в чому залежать від узгодженості експертних думок, які формалізовано виражаються через властивості зв'язності і транзитивності між експертними оцінками вихідного факторного простору. Закладений в основу МАІ принцип декомпозиції складної проблеми сукупністю більш простих складових, дозволяє здійснити побудову найбільш оптимального варіанту організаційної структури білінгової інформаційної системи відповідного призначення.
5
Dzeha,, V. D. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 65 (May 3, 2019): 233–41. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.28.
Full textAbstract:
Одним із найважливіших напрямів розвитку представницької влади в умовах інтеграції України до європейського простору є її професійність. У роботі розглядаються основні наукові підходи до визначення поняття компетентності та компетентностей. Дається авторське визначення дефініції «організаційна компетентність посадовців місцевого самоврядування», класифікуються базові організаційні компетентності та шляхи їх удосконалення. На сучасному етапі соціально-економічного та політичного розвитку держави в умовах глобальних викликів організаційні компетентності посадових осіб місцевого самоврядування набувають особливого теоретичного та соціально-практичного значення. Це спричинено реформуванням усіх галузей суспільного життя та особливостями реформи децентралізації, яка вимагає професіоналізму від суб’єктів представницької влади в Україні.
6
Зленко, Алла, Олена Ісайкіна, and Олена Ісайкіна. "АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО СУЧАСНОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ." Society. Document. Communication, no. 6/2 (July 3, 2019): 56–76. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-56-76.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано академічну мобільність як невід’ємну складову інтеграції України до сучасного європейського суспільства знань.
У сучасному суспільстві освіта і знання стають транскордонним та транснаціональним явищем. Формування єдиного світового освітнього простору відбувається через зближення підходів різних країн до організації освіти, а також через визнання документів про освіту інших країн. Спільний європейський освітній простір, з одного боку, сприяє зростанню мобільності студентів та професорсько-викладацького складу, а з іншого – академічна мобільність є необхідною умовою формування самого спільного освітнього простору.
Проблеми академічної мобільності є досить актуальними в публікаціях сучасних науковців. Ключовими напрямами досліджень останнім часом є: перспективи галузевого та державного управління процесом міжнародної академічної мобільності; мобільність українських студентів; процес академічної мобільності як фактор інтеграції України у світовий освітній простір; умови підвищення академічної мобільності тощо. Проте означена наукова проблема не втрачає своєї актуальності, а тому потребує більш ґрунтовних досліджень.
В ході написання статті були використані методи аналізу і синтезу, системного підходу, статистичного аналізу, узагальнення і структурування.
Доведено, що розвиток академічної мобільності сприятиме прискоренню інтеграції країни до Європейського освітнього простору, вдосконаленню освітніх технологій, виходу української освіти на світовий рівень, інноваційний розвиток університетської науки та інтеграцію її з виробництвом, надходження значних коштів до державного бюджету, які можна інвестувати в розвиток вітчизняної системи освіти, покращить якість трудових ресурсів країни та можливості працевлаштування українців тощо.
Для України досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності в контексті Болонського процесу реальне лише за умови створення продуктивної системи національної академічної мобільності, її нормативно-правової бази, організаційно-економічного механізму, визначення джерел фінансування та готовності до партнерства суб’єктів процесу академічних обмінів
7
Zinkevych, Vasyl I. "ГЕНЕЗИС ЯВИЩА ОСВІТИ В ДИСКУРСІ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, no. 1 (July 10, 2020): 48–56. http://dx.doi.org/10.15421/352006.
Full textAbstract:
В статті аналізується генезис системи індустріальної освіти; фундаментальна наука розглядається як підстава даного явища, а умови переходу від аграрної до індустріальної освіти постулюються як формоутворення освіти; ідеал нової людини – як логічний продукт функціонування індустріальної освіти; фундаментальна наука як підстава є невичерпною, оскільки вона живиться смислогенезом Всесвіту. Головним чинником формоутворення освіти був так званий «дух епохи» тогочасної Європи, як простору у якому зародився і прогресував індустріалізм. Філософія як атрактор нового світового порядку відігравала помітну роль, зважаючи на її місце і роль у просторі духовного виробництва. Наукова картина світу в оцінці умов того часу відіграє одну з ключових ролей, оскільки – це система найбільш загальних уявлень про природу, принципів дослідження і вихідних даних, що виробляються природознавством і соціально – гуманітарним комплексом наук на тому чи іншому етапі його розвитку. Світогляд Нового часу як чинник породження індустріальної доби відігравав важливу роль, оскільки це не просто узагальнене уявлення про світ, а історично конкретна форма суспільної самосвідомості людини, вузловими категоріями якої слугують поняття «світ» і «людина». Світогляд за самою своєю сутністю є універсальним, оскільки інтегрує знання і переконання, а також практичним. У цьому полягає функціональне призначення світогляду. Ідеологія Нового часу та її вплив на породження першоелементів системи індустріальної освіти забезпечувався релігійними настановами, волею монарха (державою) і здоровим глуздом людини, головним чином батьків. Педагогічна думка на етапі зародження системи індустріальної освіти була суперечливою, оскільки в європейському просторі відбувалось гостре протистояння усталених ідей католицької релігійної освіти, з одного боку, а з іншого – інноваційних ідей Реформації і Відродження. Зміст освіти на етапі зародження індустріальної доби був достатньо суперечливим, оскільки був звалений у єдиний педагогічний котел теологічного, гуманітарного і природознавчого знання. На практиці вихід був знайдений організаційним шляхом культивування релігійних і світських навчальних закладів. Ідея «нової людини» поступово вимальовувалась на полотні освітянської діяльності завдяки ідеям авторитетних філософів, науковців і діячів мистецтва. До того ж, Нова доба вимагала вже не просто людину – гуманіста, а поставила питання про формування людини – ремісника.
8
Kazymyrenko, Yu O., and O. V. Drozd. "СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАВАНТАЖЕНОСТІ СУДЕН НА ПРИПОРТОВИХ ЗАЛІЗНИЦЯХ." Transport development, no. 3(10) (November 18, 2021): 52–60. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.3-10.04.
Full textAbstract:
Вступ. Підвищення ефективності експлуатації припортових залізниць зале- жить від застосування інформаційного простору, який об’єднує діяльність спе- ціалізованих комунікацій для їх обслуговування. Мета роботи полягає у практич- ному застосуванні синергетичного підходу до розробці нового інформаційного забезпечення завантаженості суден на основі принципів синхронізації діяльності залізниці і порту. Методологія досліджень ґрунтується на наукових положеннях системного аналізу, об’єктно-орієнтованого програмування та попередніх дослі- дженнях авторів щодо транспортно-технологічних систем припортових заліз- ниць і проєктування спеціалізованих інформаційних систем для їх обслуговування. Проаналізовано проблемні питання вантажообігу на припортових залізницях, зокрема пов’язаних з недоліками інформаційних систем; визначено шляхи їх вирі- шення. Взаємодію залізничного і водного транспорту наведено у графічній інтер- претації у вигляді моделі синергетичного підходу до єдиного інформаційного про- стору. Модель надає уявлення про принципи синхронізації для координації служб залізниці і порту. Складено програму заходів щодо підвищення ефективності виконання вантажних операцій за рахунок впровадження нових організаційних рішень з інформаційного забезпечення, виконано їх ситуаційний аналіз. Розробле- но проєкт інформаційної системи, який матиме модульну структуру, що перед- бачатиме роботу у режимах адміністратора і користувача. Для написання бази даних застосовано мову програмування Java. Результати роботи апробовані на віртуальній моделі і можуть бути застосовані у сучасній практиці стивідор- них та логістичних компаній. Висновки: за допомогою синергетичного підходу досліджено взаємозв’язок організаційних, економічних та експлуатаційних скла- дових завантаження суден на припортових залізницях з розробкою нового інфор- маційного забезпечення для підвищення ефективності організаційних процесів. Практичне значення роботи полягатиме у розробці програми заходів та ситу- аційному аналізі організаційно-технічних рішень з інформаційного забезпечення для завантаження суден на припортових залізницях.
9
Волярська, Олена. "НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, no. 2 (December 25, 2020): 34–43. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.34-43.
Full textAbstract:
В оглядовій статті проаналізовано основні напрями розвитку вищої освіти в Україні в умовах нестабільності, що передбачає обмеження освітнього простору, зумовлене карантинними заходами. Обґрунтовано, що карантинні заходи пов’язані з обмеженістю освітнього процесу у вищій школі внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Виокремлено світові ключові тенденції розвитку вищої освіти на основі сучасних наукових ідей і педагогічних досліджень на наступні п’ять років: переосмислення сфери діяльності закладів освіти; навчання за модулями і рівнями; просування культури інновацій; посилення фокусування на оцінюванні навчальних досягнень; перепроєктування освітнього простору; змішаний формат навчання. Обґрунтовано напрями розвитку вищої освіти в Україні в умовах обмеження освітнього простору: перепрофілювання організації освітнього процесу в закладах вищої освіти, упровадження змішаного навчання студентів, а також підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників щодо використання інформаційних ресурсів для підготовки навчальних занять зі студентами. Розроблено рекомендації щодо подальшого розвитку вищої освіти в Україні на державному, регіональному рівнях і рівні закладів вищої освіти. Доведено, що з метою сприяння формуванню конкурентоспроможності майбутнього фахівця у ЗВО необхідно: на державному рівні – створити організаційну структуру з підготовки науково-педагогічних і педагогічних працівників до впровадження в освітній процес цифрових технологій; на регіональному – забезпечити організацію й контроль щодо впровадження інноваційних освітніх технологій у закладах вищої освіти; на рівні закладів вищої освіти – розширити автономію для впровадження освітніх інновацій з надання освітніх послуг не тільки студентам, а й всім категоріям дорослого населення.
Ключові слова: вища освіта; вища школа; обмежений освітній простір; освітні інновації; тенденції розвитку вищої освіти.
10
Омельченко, А. "Організаційно-правові засади інтеграції України у світовий економічний простір." Підприємництво, господарство і право, no. 7 (187) (2011): 42–45.
Find full text
11
Сухомлинов, Рудольф, and Тарас Блистів. "Технологічні та методичні умови реалізації моделі організаційно-методичного забезпечення дитячого футбольного клубу." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.96-100.
Full textAbstract:
Анотація. У статті теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель організаційно-методичного забезпечення оздоровчо-рекреаційної діяльності дітей старшого дошкільного віку в умовах дитячих футбольних клубів, що включає організаційний, діагностичний, програмно-методичний та контрольний блоки, та опрацьовано технологічні і методичні умови її реалізації для підвищення безпечності та ефективності занять з дітьми дошкільного віку. Мета. Розробити структуру і зміст фітнес-програми для дітей старшого дошкільного віку. Методи. Теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури та документальних матеріалів, соціологічні, педагогічні методи дослідження, метод кваліметрії, методи математичної статистики. Результати. Визначено такі технологічні умови для реалізації організаційно-методичного забезпечення оздоровчо-рекреаційних занять в умовах дитячих футбольних клубів: вивчення наявної матеріально-технічної бази, ознайомлення та опис простору, споруд, інвентарю й обладнання, які можуть бути використані для оздоровчо-рекреаційних занять; опитування батьків для визначення спрямованості програми з урахуванням віку, інтересів, очікувань та потреб; опис оздоровчо-рекреаційної програми для дітей старшого дошкільного віку. Основними методичними умовами виступали: урахування вихідного рівня показників фізичного стану дітей старшого дошкільного віку, належний первинний, оперативний та поточний лікарсько-педагогічний контроль; урахування потреб дітей та запитів родин у спрямованості оздоровчих занять; створення повного програмного супроводу оздоровчо-рекреаційних занять; підвищення фахової компетентності та кваліфікації, методичний супровід тренерів, які проводять заняття за запропонованою програмою, створення оптимальних умов для роботи дитячих тренерів; підвищення педагогічної грамотності батьків з питань здоров’язбереження; створення сприятливих умов для особистісного становлення та творчої самореалізації дітей, залучених до занять; гнучкість та мобільність програми в реагуванні на зміни, які відбуваються з дітьми у процесі оздоровчо-рекреаційних занять.
Ключові слова: дитячі футбольні клуби, умови, модель, організаційно-методичне забезпечення.
12
Gnatiuk, T. M., V. V. Shkromyda, N. Ya Shkromyda, and M. M. Vasyliuk. "БУХГАЛТЕРСЬКА ОСВІТА В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ." Actual problems of regional economy development 1, no. 17 (November 30, 2021): 246–56. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.246-256.
Full textAbstract:
У статті проведено теоретичне обґрунтування процесів, що викликають необхідність трансформації простору, в якому здобувачі бухгалтерської освіти отримують можливості набувати усі необхідні компетентності для швидкого переходу від навчання до трудової діяльності за обраним фахом. Дано критичну оцінку стану вітчизняної системи підготовки бухгалтерів і аудиторів у закладах формальної освіти, яка не реалізує увесь наявний потенціал що можуть запропонувати професійні бухгалтерські організації через інтеграцію в освітній процес результатів неформальної та інформальної освіти. Встановлено, що потенційні роботодавців, як зі сторони бізнесу так і з боку державного сектору економіки постійно підвищують вимоги до випускників облікової спеціальності, вимагаючи, відразу на вході у професію, широкої бази технічних знань та умінь, а також соціальних навиків успішності. Широке змістове навантаження поняття бухгалтерської освіти дозволяє однаково асоціювати її з випускниками освітніх закладів за рівнями визначеними нормативним законодавством в межах формальної освіти, так і з професійними бухгалтерами, що за окремими освітніми програмами отримують професійні кваліфікації або самостійно здобувають окремі компетентності впродовж життя в процесі професійної діяльності на робочому місці. Проте через нездатність університетської бухгалтерської освіти, яка наповнена дозвільними практиками та бюрократичними регламентами, своєчасно реагувати на зміни, що відбуваються у професії бухгалтера, частина її здобувачів втрачає професійну орієнтацію, яка була сформована на момент вступу до навчального закладу під впливом соціального середовища. У сучасному освітньому просторі питання дидактики, у частині удосконалення методів та організаційних форми навчання, залишається ключовим завданням, яке прямо впливає на розвиток та популяризацію професії. Узагальнено систему понять і уявлень про організаційно-методичні форми навчання, що є елементом посилення методичного забезпечення бухгалтерської освіти шляхом впровадження в навчальний процес нових конфігурацій взаємодії зі студентами. Запропоновані форми роботи потребують проведення функціонального дискурсу з урахуванням семіотичного підходу до вирішення поставленого переліку проблемних питань.
13
Сенченко, М. "Організаційна зброя та її латентний вплив на соціально-комунікаційний простір." Вісник Книжкової палати, no. 2 (283), лютий (2020): 18–23.
Find full text
14
Gryshova, I. Yu, and Tatyana L. Shestakovska. "ФінТех бізнес та перспективи його розвитку у контексті легалізації криптовалюти в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 5 (October 30, 2018): 77–89. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.05.10.
Full textAbstract:
Стаття присвячена особливостям функціонування ФінТех бізнесу в Україні та обґрунтуванню напрямів легалізації криптовалюти як інноваційного інструменту. Визначена організаційно-інституційна основа для розвитку ФінТех індустрії в Україні. Здійснено огляд сучасного стану та тенденцій розвитку ФінТех в Україні. Розглянуто зміст діяльності ФінТех-компаній в Україні та їх напрями, які вже мають позитивні результати (електронні гаманці, мобільні додатки, операції з готівкою, мобільні технології, платіжні карти та інтернет-еквайринг) та поточні й перспективні напрями (електронний банкінг, автоматизація, біометрична ідентифікація, машинне навчання та штучний інтелект, прогнозування та моделювання, смарт-контракти, чат-боти, блокчейн, Біг Дата, цифровізація всіх реєстрів, ІСО, ІТ безпека, кібербезпека; безпека платежів, відкриті АРІ). Досліджено проблеми впровадження фінансових технологій в Україні та перспективи їх використання. Ідентифікований механізм функціонування криптовалют, як інноваційного інструменту на ринку фінансових технологій. Систематизовані проблеми використання криптовалюти в економічному просторі Україні. Обґрунтовані особливості легалізації криптовалюти в Україні та її проблеми. З метою їх вирішення розроблено рекомендації, адаптовані до вітчизняних реалій, визначено систему пріоритетних заходів, практичне втілення яких дозволить через налагодження функціонування криптовалюти стимулювати розвиток ФінТех бізнесу в Україні та інтеграційних процесів нашої держави в європейський й світовий економічний простір.
15
Frankov, О. "Механізми захисту персональної інформації у чаті." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 43 (July 1, 2021): 223–29. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-37.
Full textAbstract:
У статті розкрито механізми захисту персональної інформації у чаті. Сформовано низку проблем, які є ключовими у забезпеченні безпечного інформаційного простору для спілкування. Запропоновано формальний опис глобальних комунікацій з використанням дискретних структур. Наголошено, що захист особистої інформації є важливою проблемою у розподілених сервісах і мережевих комунікаціях, включаючи хмарні сервіси. Тому слід застосовувати спеціальні технологічні та організаційні заходи щодо захисту персональних даних. Підкреслено призначення заходів захисту, як спеціально технічних так і організаційних. Обґрунтовано той факт, що права на конфіденційність пов'язані з особистою інформацією яку, безпосередньо, можна зібрати в процесі використання мережевих засобів спілкування. Позначено, що можна збирати і фіксувати будь-яку особисту інформацію без відома користувача, і, більш того, особисті дані можуть бути передані на законних підставах будь-якій третій особі. Сформовано модель здійснення комунікацій у мережі Інтернет, яка включає дві окремі групи: учасники / особи, визначені як сукупність користувачів, що мають можливість ініціалізації віддаленого доступу через Інтернет та інформаційне середовище, з конкретними технологічними компонентами для визначення конкретної структури і призначення простору, в тому числі модуль для попередньої реєстрації та збір даних у власній базі даних. Запропоновано графічну інтерпретацію життєвого циклу обробки персональних даних з детальним описом кожної окремої позиції. Структуровано всі можливі ланки зв’язку політики захисту даних із загальною структурою політики безпеки і структурними рівнями системи захисту персональних даних. Сформовано чотири основні механізми захисту персональної інформації у чаті та запропоновано у подальшому виконати формування єдиного підходу до реалізації системи захисту персональної інформації у соціальних мережах з урахуванням міжнародного досвіду.
16
Воронко, Н. Р., Т. В. Брусьо, and Р. М. Воронко. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 59 (June 18, 2020): 124–31. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-16.
Full textAbstract:
Політика у сфері трудових відносин визначається нормативно-правовими актами держави та частиною функцій, делегованих нею суб’єктам господарювання. У свою чергу, постійні зміни законодавства у сфері трудових відносин та використання різних форм і систем оплати праці можуть спричиняти в обліку ненавмисні помилки й випадки шахрайства, що вимагає від аудиторів особливої уваги та кваліфікації в процесі перевірки розрахунків з працівниками. Метою статті є систематизація нормативно-правового регулювання праці та удосконалення організаційно-методичних засад здійснення аудиту розрахунків з оплати праці. У статті розкрито нормативно-правові та організаційні аспекти функціонування трудових відносин і про-аналізовано зміни, які відбулися у цій сфері в сучасних умовах. Розглянуто правові, організаційні й економічні умови праці та її оплати, які встановлюються міжнародними договорами, національним законодавством та локальними документами окремих підприємств. Систему нормативно-правового регулювання трудових відно-син та аудиту розрахунків з працівниками подано як сукупність законодавчих та інших документів, спрямова-них на забезпечення ефективного їх функціонування. Цю систему запропоновано поділяти на чотири рівні (міжнародний, державний, відомчий, підприємства), які характеризують функції різних суб’єктів у межах їхніх повноважень. Акцентовано на пріоритеті міжнародно-правових норм регулювання праці перед нормами національного законодавства, які базуються на принципі рівності в здійсненні прав та свобод людини. Базовим елементом у механізмі регулювання оплати праці визначено встановлення мінімального розміру заробітної плати. Договірне регулювання трудових відносин працівників підприємств розглянуто з використанням систе-ми угод, які укладаються на державному, галузевому, територіальному та локальному рівнях. Призначення аудиту розрахунків з оплати праці визначено як перевірку дотримання підприємством законодавства та інших нормативно-правових актів з питань оплати праці, правильності утримань і нарахувань податкових пла-тежів, достовірності відображення цих розрахунків в обліку та звітності. З метою забезпечення якості аудиту запропоновано акцентувати увагу аудиторів на можливих помилках і порушеннях щодо розрахунків з оплати праці та методах їх виявлення. Перспективними у цьому напрямку є дослідження, спрямовані на вив-чення і використання передового міжнародного досвіду у сфері нормативно-правового регулювання, обліку й аудиту праці та її оплати для прискорення процесів інтеграції України у світовий економічний простір.
17
Саєнко, Н. С., and К. М. Гавриленко. "ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ВІРТУАЛЬНОМУ ОСВІТНОМУ ПРОСТОРІ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 221–26. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-33.
Full textAbstract:
Сучасне освітнє середовище дедалі більше набуває інноваційних рис віртуального простору. Видозмінюються властивості системи освіти, стиль спілкування, ставлення до мотивації, ролі викладача та студентів. Комп’ютерні технології змінюють форму та формат отримання інформації, комунікації з людьми чи розумними пристроями, управління звітною документацією. Навчання, комунікація та оцінювання є основними складовими частинами будь-якої освітньої системи, які в наш час підтримуються в межах розвитку глобального навчального середовища як віртуального освітнього простору за допомогою сучасних комп’ютерних технологій. У статті розглядаються основні питання впровадження системи дистанційного навчання у віртуальному освітньому просторі університетів для підвищення якості професійної підготовки. Успішна інтеграція дистанційного навчання у систему університетської освіти вимагає дотримання певних критеріїв, покликаних допомогти адаптувати дистанційну освіту з наявними традиційними формами навчання. Дистанційне навчання розглядається в роботі як взаємодія між викладачем та студентами і перелічуються основні передумови, покликані сприяти успішному впровадженню дистанційних технологій у вищих навчальних професійних закладах. Стаття аналізує застосування основних освітніх ресурсів, які використовуються університетами у час пандемії для онлайн-навчання, розглядаються їх ефективність та придатність для проведення професійного дистанційного навчання, зокрема організації онлайн- та офлайн-занять, самостійного навчання студентів, оцінювання та самооцінювання отриманих результатів, проміжного та підсумкового тестування, оформлення офіційної підсумкової документації у спеціальній системі Electronic Campus (e-Campus), створеної університетом. Проаналізовано основні технічні, організаційні та психологічні проблеми, що перешкоджають розвитку дистанційної освіти на сучасному етапі, та запропоновано низку рішень на основі соціологічного дослідження, проведеного серед різних категорій студентів.
18
Карапузова, Н. Д., and Ю. Г. Павленко. "ЕСТЕТИЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ МУЗЕЙНИМИ ЗАСОБАМИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, no. 1 (March 4, 2020): 89–101. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-89-101.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано особливості освітнього середовища у педагогічному закладі вищої освіти, котре естетизоване за допомогою музейних засобів й, водночас, є складником його освітнього процесу. З’ясовано, що естетизація передбачає просторово-предметне наповнення (дизайн аудиторій, використання музейних предметів, самостійних музеїв тощо) та зумовлює гармонізацію соціального оточення. Відмічається, що методичною основою освітнього процесу в музейному середовищі є діалог за трьома напрямами, а саме: прямий діалог студента із музейним педагогом (викладачем), міжособистісний діалог усіх учасників освітнього процесу й «невидимий» діалог майбутнього педагога з музейним предметом.
Визначено організаційно-педагогічні умови естетизації освітнього середовища педагогічного ЗВО музейними засобами як дієвого зовнішнього фактору підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів: формування естетично забарвленого музейно-педагогічного середовища, що передбачає цілеспрямоване використання предметно-просторових резервів музеїв різних профілів, особливо педагогічного; внесення музейно-педагогічної складової (із вираженим естетичним наповненням) до змісту усіх видів діяльності студентів (навчальна, наукова, виховна, власне музейна та спеціальна підготовка до використання музеїв у школі); урахування в естетизації освітнього середовища психічних процесів, ставлень і переживань людини, які забезпечують ефективність впливу музейних засобів на розвиток особистості.
Установлено, що організовані і спрямовані певним чином музейно-педагогічні заходи спроможні змінювати якісні параметри процесу професійної підготовки майбутніх учителів, всього освітнього простору педагогічного закладу вищої освіти і ширше – життєдіяльності студентів, майбутніх учителів. При цьому освітнє музейне середовище розкривається перед учасниками освітнього процесу як одухотворений простір, сповнений образами. Важливою умовою такого діалогу є розвиненість музейної культури як здатності особистості сприймати музейну (предметну) інформацію.
19
Кучеренко, Ю. Ф., А. М. Носик, С. І. Сімонов, and Є. В. Шубін. "Методика оцінки ефективності надійності функціонування автоматизованої системи військового призначення, як складної організаційно-технічної системи." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(63), (September 30, 2020): 24–30. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.04.
Full textAbstract:
У статті показано зростання ваги застосування автоматизованих систем військового призначення при веденні сучасних воєнних конфліктів збройними силами, що направлене на отримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання можливостей єдиного командно-інформаційного простору всіма його користувачами. При застосуванні автоматизованих систем військового призначення як у повсякденній діяльності військ, так і при виконанні ними бойових завдань дуже часто у органів управління є потреба здійснювати поточну оцінку ефективності їх функціонування за основними властивостями, в тому числі і за надійністю функціонування, з метою прийняття ними обґрунтованих рішень щодо необхідності виконання певних заходів для відновлення їх функціонування або порівняння їх між собою для визначення можливостей з автоматизованого управління підпорядкованими об’єктами управління. Представлена методика оцінки ефективності надійності функціонування автоматизованої системи військового призначення, дає можливість органам управління у стислі терміни, застосовуючи простий математичний апарат, здійснювати поточну оцінку надійності її функціонування. Головна відмінність даної методики оцінки ефективності надійності функціонування автоматизованої системи військового призначення від інших полягає в тому, що вона дозволяє відповідним органам управління визначити її ефективність синхронізовано з термінами циклів управління військами та засобами з врахуванням обраного в неї способу управління об’єктами управління. Даний матеріал доцільно використовувати органам управління при здійсненні поточної оцінки надійності функціонування автоматизованих систем військового призначення для вибору шляхів з виконання необхідних заходів щодо поліпшення її надійності функціонування при плануванні застосування відповідних сил та засобів в операції або для здійснення порівняння різних систем між собою за основними їх властивостями.
20
Dorosh, Iryna, and Oleh Dorosh. "Стресостійкість персоналу в системі вітчизняного публічного менеджменту: чинники та особливості." Theory and Practice of Public Administration 1, no. 64 (July 11, 2019): 187–94. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.01.22.
Full textAbstract:
Виділено основні чинники, що впливають на стресостійкість персоналу вітчизняних публічних організацій, зокрема в умовах реформування. Особливу увагу приділено організаційній культурі, системі мотивації працівників, особистим якостям керівника, кадровій політиці установи тощо. Досліджено особливості діяльності публічних організацій на пострадянському просторі, сформовано порівняльну характеристику систем класичного та публічного менеджменту в Україні.
21
СІДЕЛКОВСЬКИЙ, О. Л. "УДОСКОНАЛЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ: КЛЮЧОВІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ КРОКИ." Scientific Journal of Public and Private Law, no. 6 (2019): 224–29. http://dx.doi.org/10.32844/2618-1258.2019.6.39.
Full text
22
Тарасенко, Ростислав. "Організаційно-педагогічні аспекти формування інформаційної компетентності майбутнього перекладача." Освітній вимір 40 (February 13, 2014): 96–103. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2963.
Full textAbstract:
Тарасенко Р. А. Організаційно-педагогічні аспекти формування інформаційної компетентності майбутнього перекладача.
Розглянуто питання інформаційної компетентності майбутніх перекладачів та її формування на основі базових компетенцій. Запропоновано засоби формування інформаційної компетентності студентів-перекладачів відповідно до концепції створення світового освітнього простору та з урахуванням особливостей національної системи освіти.
23
Tsybaniuk, Oleksandra, and Yurii Moseichuk. "Енциклопедія фізичного виховання і спорту в Румунії ‒ носій ідей фізичного виховання і спорту." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 1 (49) (March 31, 2020): 44–49. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-01-44-49.
Full textAbstract:
Актуальність. Модернізація українського соціуму постає як практична потреба конкурентоспроможного входження до світового соціокультурного простору. Тому для всіх освітян та фахівців галузі стає актуальною потреба глибокого реформування фізичного виховання підростаючого покоління. У цьому сенсі актуальною постає проблема вивчення теорії й практики фізкультурної освіти в країнах Європи. Мета дослідження ‒ проаналізувати зміст «Енциклопедії фізичного виховання й спорту в Румунії» першого та другого видання з метою використання ідей популяризації фізичного виховання й спорту серед всіх верств населення. Матеріал і методи дослідження. Матеріалами визначені томи вищеозначеної енциклопедії першого та другого видань. Для реалізації мети дослідження використано комплекс методів дослідження: загальнонаукові, конкретно-наукові, конкретно-історичний, проблемно-хронологічний тощо. Результати дослідження. Саме «Енциклопедія фізично- го виховання й спорту в Румунії» стала, за твердженням румунських науковців, найпотужнішим довідковим галузевим виданням у європейському просторі на цей момент. У 2002 р. така праця надрукована за ініціативи та підтримки Міністерства молоді і спорту країни. Зміст трьох перших томів другого видання представив історію національних федерацій із різних видів спорту, ІV і V презентують аспекти історії фізичного виховання й спорту в регіональному контексті. Том VІ містив аналіз спорту вищих досягнень в Румунії. Одним із найзмістовніших стає VІІ том, у ньому вміщено матеріали про систему фізичного виховання Румунії різних історичним періодів, її генезу. Висновки. Отже, «Енциклопедія фізичного виховання й спорту в Румунії» виокремлена як одне зі значних довідкових видань у сфері фізичної культури та спорту в сучасному європейському просторі. Авторами енциклопедії зібрано потужний матеріал, що стосувався системи фізичного виховання Румунії, організаційних структур і специфіку їхньої діяльності, процесу впровадження фізичного виховання у військову підготовку, у програми університетів; представлено оригінальні досягнення науковців країни.
24
Менейлюк, И. А. "ВПЛИВ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ТА ФІНАНСОВИХ УМОВ НА ВАРТІСТЬ БУДІВНИЦТВА ЖИТЛОВОГО КОМПЛЕКСУ." Building production 1, no. 66 (November 28, 2019): 49. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.66.49-53.
Full textAbstract:
Показані результати чисельного експерименту по визначенню закономірності змінивартості будівництва житлового комплексу від коефіцієнта суміщення робіт, кількостіробочих годин на тиждень і джерел фінансування. При пошуку і обґрунтуванні закономірностівикористана методика експериментальностатистичного моделювання. Показані характерніпідобласті факторного простору: зміна вартості від умов фінансування при різних організаційних режимах; зміна вартості від коефіцієнта поєднання робіт, кількості робочих годин натиждень при певних фінансових схемах. Зроблено висновки про характер залежності показника, що досліджується.
25
Ivankova, N. A., and O. A. Ryzhov. "МОДЕЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА БАЗІ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ." Медична освіта, no. 3 (October 15, 2020): 34–42. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11439.
Full textAbstract:
У роботі запропоновано модель педагогічної системи електронного дистанційного навчання на базі хмарних сервісів. Зазначено, що на момент впровадження карантину COVID-19 невирішеним залишилося питання організації повного циклу дистанційного навчання в університеті, враховуючи специфіку навчання майбутніх лікарів. Автори проаналізували модель педагогічної системи й запропонували перехід від двовимірної до тривимірної моделі педагогічної системи та формування на її основі багатовимірного навчального середовища дистанційного навчання. У роботі використано метод системного аналізу – стратифікацію для візуалізації ієрархії складових педагогічної системи, що дозволило виділити рівні та встановити пріоритетність зв’язків між компонентами системи. Автори використали поняття «навчальна одиниця» та «організаційна одиниця» для аналізу педагогічної системи в динаміці і ввели поняття «просторово-часова площина» по відношенню до навчального середовища. Зазначено, що використання методу ієрархічної декомпозиції до організаційної одиниці надає можливість проектування навчального плану з предмета, модуля, теми, форми організації навчання, етапу, педагогічної дії або події. Розглянуто компонентну, функціональну, динамічну моделі педагогічної системи електронного дистанційного навчання. Автори наводять етапи реалізації розробленої моделі на прикладі Запорізького державного медичного університету, такі, як: структурування єдиного освітнього простору університету; реалізація комунікаційної компоненти засобами хмарних сервісів Skype for Business, відеозв’язку, цифрової телефонії або чату в команді Teams, MS Yammer; реструктуризація змісту навчання; підготовка студентів та викладачів. Особливу увагу в роботі приділено реалізації компонентів моделі, а саме: засобів навчання, цілей та змісту навчання, технологічній та методичній складовій. Розроблена модель може бути запропонована для використання закладами вищої освіти.
26
Козьміних, А. В. "Інформаційні механізми євроінтеграційної політики України." Актуальні проблеми політики, no. 65 (September 2, 2020): 41–48. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.304.
Full textAbstract:
Механізм євроінтеграції охоплює всі сфери суспільного життя: політичну, економічну, соціальну тощо. Проте саме інформаційна його складова є зв'язуючою ланкою решти механізмів, що обумовлює актуальність теми даної статті. Метою статті стало узагальнення уявлень щодо інформаційного механізму євроінтеграційної політики України та аналіз політико-правової основи інформаційних євроінте-граційних кампаній. Успішна реалізація євроінтеграційної політики можлива лише за умов системного використання механізмів реалізації політики органами державної влади, що представляють собою сукупність методів, принципів, засобів, спрямованих реалізовувати управлінські рішення, сприяти вирішенню проблем під час проведення політики у сфері європейської інтеграції. До таких механізмів віднесені: політичний (полягає у формуванні політики), інституційно-організаційний (його завдання -забезпечити інститутами та організувати їх ефективну роботу), економічний (фінансове забезпечення), правовий (нормативно-правове забезпечення), інформаційний (інформаційне забезпечення процесів євроінгеграції). Інформаційний механізм реалізації євроінтеграційної політики України є складовою інформаційної політики держави в цілому та спрямований за забезпечення прозорості та публічності євроінгеграції нашої держави, сприяє інформуванню широких верств населення про стандарти та цінності ЄС, переваги співпраці нашої держави з членами ЄС, сприяє формуванню позитивного міжнародного іміджу України, а також формуванню та функціонуванню єдиного інформаційного простору на основі демократичних принципів. Він забезпечує інформацією органи публічної влади та інститути громадянського суспільства, допомагає налагодити їх комунікацію та співпрацю з метою глибоко аналізу та розробки методів врегулювання проблем на шляху до євроінтеграції. Важливою складовою інформаційного забезпечення має бути інформаційно-аналітичне забезпечення, яке повинно сприяти підготовці, прийняттю та реалізації ефективних управлінських рішень у сфері європейської інтеграції. Інформаційно-аналітичне забезпечення передбачає створення необхідної інформаційної інфраструктури, яка поєднує в собі організаційні структури, що забезпечують творення, поширення та споживання інформації, інформаційно-телекомунікаційні структури, інформаційні технології.
27
Тимечко, І. Р. "Організаційно-правове забезпечення співробітництва територіальних громад України в транскордонному просторі." Регіональна економіка, no. 4 (82) (2016): 125–29.
Find full text
28
Жернова, М. Г. "ЦЕНТР-ПЕРИФЕРІЙНА МЕТОДОЛОГІЯ ТА РОЛЬ МІСТА В ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ." Знання європейського права, no. 1 (April 27, 2021): 17–21. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.163.
Full textAbstract:
У статті розглянута концепція центр-периферійних відносин, яка запропонована як методологічна основа щодо децентралізації влади у сучасній державі. За допомогою цієї концепції розкривається роль та специфіка включе- ності міст до державного та правового простору сучасної України.
Тобто стаття присвячена з’ясуванню можливостей використання концепції центр-периферійного аналізу в юриспруденції, зокрема для теоретичного обґрунтування децентралізації державної влади.
Центрація державного простору пов’язана зі становленням специфічних локальних територій та їх нормативно-правовим оформленням. Показано, що міста завжди виконують роль центрів в організації державного простору, у зв’язку із чим вони є основними точками концентрації управлінських та фінансових ресурсів.
Доведено, що центр-периферійний аналіз є релевантною та дивергентною методологією проведення децентралізації державної влади в Україні. Децентралізація влади має бути зорієнтована не лише на переосмислення механізму організаційної та фінансової незалежності областей та районів шляхом посилення позицій місцевого самоврядування порівняно з органами виконавчої влади на місцях, але й на посилення ролі міст як організуючих центрів, здатних виступати реальними рушіями економічного та соціального розвитку.
Центр-периферійна методологія виявляє свою ефективність під час побудови програми децентралізації державної влади. Перенесення акцентів з регіонів на анклави, які з соціально-економічного погляду є реальними носіями центр-периферійних відносин, є шляхом, який дозволить значно посилити статус міста в українському праві та в державному просторі, сформувати таку матрицю взаємин між державою та локальними територіями, яка надасть можливість побудувати взаємовигідні умови фінансового, політичного та юридичного характеру.
Таким чином, децентралізація як тенденція розвитку сучасної Української держави - це реальний шанс завершити урбанізацію українського суспільства, що не лише посилить позиції обласних центрів, але й відповідно зміцнить позиції периферії у суспільстві.
29
ЧЕРНЕТА, Світлана. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ДО НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ." Humanitas, no. 6 (February 23, 2022): 91–98. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.13.
Full textAbstract:
У статті актуалізується та обґрунтовується необхідність визначення організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг. Уточнено поняття «умова» та «організаційно-педагогічна умова». Контент-аналіз наукових праць щодо підготовки майбутнього фахівця дозволив нам стверджувати, що визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов є провідними у більшості дослідників, сутність та зміст яких залежить від мети дослідження. Тому нами виокремлено організаційно-педагогічні умови, реалізація яких, на нашу думку, сприятиме успішній підготовці майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг: 1) формування мотиваційних установок майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг засобами імітаційного моделювання (конкретними методами імітаційного моделювання в системі підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг ми визначили імітаційні ситуації, імітаційні вправи, ділові ігри, професійно орієнтований проєкт); 2) залучення студентів до практико-орієнтованого середовища (практико-орієнтоване освітнє середовище визначено як спеціально організований освітній простір, спрямований на розвиток практичних умінь і навичок студентів за допомогою спеціально-створених практичних ситуацій під час проходження різних видів практики); 3) реалізація рефлексивно-управлінської технології у вигляді активних форм і методів навчання (оволодіння комплексом професійних і соціально-психологічних знань, формування умінь і навичок міжособистісної взаємодії, розвиток рефлексивних здібностей, наприклад здатність аналізувати ситуацію і власну поведінку, вміння гнучко реагувати на ситуацію і швидко перебудовуватися в різних соціальних умовах); 4) психолого-педагогічна підтримка майбутніх фахівців із соціальної роботи у процесі професійної підготовки (створення умов для прийняття майбутніми фахівцями із соціальної роботи оптимальних рішень у різних ситуаціях життєвого вибору, для формування у студентів усвідомленого оптимізму, вміння справлятися із труднощами, самостійно визначати свою життєву, освітню та професійну траєкторії).
30
Літвінова-Головань, О. П. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ СПОРТИВНО-РОЗВАЖАЛЬНОЇ АНІМАЦІЇ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, no. 1 (March 4, 2020): 149–60. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-149-160.
Full textAbstract:
У статті автором обґрунтовано комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність процесу формування готовності майбутніх фахівців із туризму до організації та проведення заходів спортивно-розважальної анімації, саме: побудова професійно-спрямованого освітнього простору, максимально наближеного до майбутньої анімаційної діяльності; створення інформаційно-креативного середовища, контент якого містить інтерактивні тренінги, майстер-класи, відео-курси; розробка і оновлення комплексу навчально-методичного забезпечення процесу формування готовності майбутніх фахівців із туризму до організації та проведення заходів спортивно-розважальної анімації; охарактеризовано відповідне нормативно-правове підґрунтя; проведено аналіз актуальних досліджень щодо професійної підготовки майбутніх фахівців з туризму до організації та проведення заходів спортивно-розважальної анімації в сучасній педагогічній теорії. З’ясовано мету дослідження – наукове обґрунтування комплексу організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування готовності майбутніх фахівців із туризму та шляхи реалізації визначених організаційно-педагогічних умов до організації та проведення заходів спортивно-розважальної анімації. Визначено й охарактеризовано форми, методи і засоби реалізації організаційно-педагогічних умов щодо зазначеної підготовки; підтверджена й обґрунтована необхідність більш глибокого вивчення основних понять, а саме: «туризм», «дозвілля туристів», «спортивно-розважальна анімація», «спортивно-розважальні заходи». Зроблено висновки, визначено перспективи подальших досліджень.
31
Блискун, Олена, Наталія Завацька, Олександр Савчук, Олена Броведер, and Олена Шелест. "Соціально-психологічні основи процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т2 (2021): 394–403. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-394-403.
Full textAbstract:
У статті розкрито концептуальні соціально-психологічні основи дослідження процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму; визначено процесуальну і змістовну складові процесу реінтеграції військовослужбовців та виокремлено його компоненти (стратегічно-цільовий, змістовний, організаційно-діяльнісний, оціночно-прогностичний); на основі системи принципів системно-інтегративного та генетико-моделюючого підходів виявлено соціально-психологічну специфіку процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму, повʼязану з особливостями мотиваційних та когнітивних психічних станів; соціальними механізмами інтеріоризації і трансформації цінностей; соціальним самопочуттям (когнітивно-оцінною, мотиваційно-ціннісною, емоційно-поведінковою складовими) та субʼєктивним соціальним благополуччям (соціальною помітністю, соціальною дистантністю, емоційним прийняттям, соціальним схваленням, соціальними переконаннями); параметрами ідентичності (за когнітивним, емотивним, конативно-діяльнісним, ціннісно-орієнтаційним компонентами) та соціально-психологічної зрілості (за особистісним, рефлексивним, функціональним компонентами); визначено інтеграційні показники результативності процесу реінтеграції військовослужбовців за параметрами її соціально-психологічної спроможності/неспроможності; виокремлено систему параметрів, критеріїв і рівнів соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму, яка включає когнітивний, емоційно-оцінний, світоглядний, поведінковий компоненти; виявлено особливості соціального простору і соціальних комунікацій в аспекті проблеми реінтеграції військовослужбовців, артикульовані його дискурсивними вимірами; розкрито змістовно-процесуальні засади побудови і реалізації системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму з використанням методичної, ресурсної та організаційної її складових, основу якої складали інтегративно-інваріантні психотехнології розвитку соціально-психологічної спроможності військовослужбовців та підвищення її соціального потенціалу; визначено основні складові ефективної реалізації системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму. Ключові слова: військовослужбовці, реінтеграція, соціально-психологічне забезпечення процесу реінтеграції, сучасний соціум.
32
Кричевська, Т. "Організаційні форми взаємодії глобального і суверенного монетарного простору: висновки для політики." Економіка України, no. 2 (567) (2009): 86–95.
Find full text
33
Драч, Ірина Іванівна, and Світлана Григорівна Литвинова. "ДОСЛІДНИЦЬКЕ ВРЯДУВАННЯ В СУЧАСНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В УМОВАХ ВІДКРИТОЇ НАУКИ." Information Technologies and Learning Tools 80, no. 6 (December 22, 2020): 326–45. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4094.
Full textAbstract:
Посилення дослідницької спроможності вітчизняних університетів для повноцінного входження України до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору зумовлює необхідність модернізації системи управління дослідженнями. Для пошуку сучасних механізмів управління дослідженнями проаналізовано документи Європейського простору вищої освіти, наукові праці та встановлено актуальність використання парадигми врядування в управлінні університетами, зокрема і в управлінні дослідницькою діяльністю. Проаналізовано сутність врядування та особливості його реалізації, що дало змогу, окрім запропонованих науковцями раніше таких характеристик врядування, як багато рівнів, багато акторів та багато завдань, додати четверту – багато процедур. Авторська позиція ґрунтується на основі аналізу як наукових праць, так і практичного досвіду реалізації дослідницького врядування в провідних університетах Великої Британії – країні-лідері європейської та світової системи вищої освіти. Запропоновано основними характеристиками врядування визначити наступні: зв’язок з ключовими цінностями Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору; взаємозв’язок із здатністю університету виконувати свою місію; багаторівневість, багатоакторність, багатозадачність та багатопроцедурність; баланс між самостійністю та підзвітністю, довірою і контролем, ефективністю та якістю; прозорість прийняття рішень; гнучкість організаційних структур. Розкрито сутність поняття «дослідницьке врядування в університеті» та визначено його цінності і принципи. Зроблено висновок про відповідність принципів дослідницького врядування ідеям концепції Open Science («Відкрита наука»), імплементація якої у вітчизняних закладах вищої освіти відповідатиме потребам інтеграції України до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору. Запропоновано факторно-критеріальну модель готовності закладу вищої освіти до здійснення дослідницького врядування та розглянуто базові цифрові інструменти для його ефективної реалізації.
34
Бакай, Андрій. "АРХЕТИПНІ ДЖЕРЕЛА РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ МЕДИЧНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ." Public management 18, no. 3 (May 29, 2019): 44–58. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-44-58.
Full textAbstract:
Розглянуто архетипні джерела і нормативно-правові основи розвитку та функціонування державної системи медичного забезпечення і захисту населення України у надзвичайних ситуаціях, визначено сучасні проблеми та запропоновано нові підходи до організації публічного адміні- стрування медичним забезпеченням населення України у надзвичайних си- туаціях та реалізації потреби населення в медичному захисті при виникнен- ні надзвичайних ситуацій у мирний і військовий час.
Схарактеризовано основні форми організації системи охорони здоров’я у надзвичайних ситуаціях, проведено оцінку ключових проблем з організації медичного захисту (як системи заходів організаційно-управлінського харак- теру та їх реалізації), наголошено на доцільності об’єднання та спільного використання цивільно-військових органів та систем оперативного управ- ління при подоланні наслідків надзвичайних ситуацій з використанням між- народного досвіду в організації інтегрованої системи медичного забезпечен- ня, що за певних умов дасть змогу досягнути сумісності з питань медичного забезпечення у спільних операціях з підтримання миру. Визначено поняття “медичне забезпечення” та “медичний захист”, теоретично обґрунтувано не- обхідність структурно-організаційних трансформацій системи охорони здо- ров’я. Наголошено на подальшому розвитку загальної системи медичного забезпечення зі збереженням безпекової складової на засадах єдиного ме- дичного простору та її інтеграції в загальнодержавну систему охорони здо- ров’я.
Проаналізовано існуючі моделі міжвідомчої кооперації з питань медич- ного забезпечення населення, розглянуто існуючі ограни управління медич- ним захистом населення та проектні форми міжвідомчої взаємодії у надзви- чайних ситуаціях воєнного і мирного характеру, підтверджено доцільність удосконалення механізмів міжвідомчої взаємодії з організації медичної до- помоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях.
Визначено основні передумови побудови солідарного медичного про- стору відомчих медичних служб та цивільної системи охорони здоров’я, що зумовлює необхідність централізації механізмів управління медичним захи- стом населення, визначення та впровадження єдиних принципів організа- ції медичної допомоги, розроблення і реалізації нових стратегій та програм міжсекторальної та міжвідомчої взаємодії.
35
Сіделковський, О. Л. "ВІДОМЧІ ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я У СИСТЕМІ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ПРОСТОРУ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ." South Ukrainian Law Journal 3, no. 4 (2019): 160–64. http://dx.doi.org/10.32850/sulj.2019.4.3.36.
Full text
36
Klimova, A. V. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІЦЕНЗІЙНОЇ ТА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 66. http://dx.doi.org/10.31713/ve220208.
Full textAbstract:
Активне входження закладів вищої освіти України в Європейський освітній простір, демографічний спад, що посилює конкуренцію на ринку освітніх послуг, реформування системи вищої освіти, системи ліцензування освітньої діяльності, запровадження автономії закладів вищої освіти, в т.ч. академічної і фінансової, ставить перед закладами освіти необхідність розробляти нові стратегії розвитку, що вимагає застосування нових інструментаріїв і технологій маркетингу. Маркетинг освітніх послуг має на меті формування закладами вищої освіти стратегії і тактики поведінки на ринку освітніх послуг. Зважаючи, на те, що заклади освіти виходять на ринок зі специфічним товаром, таким як освітня послуга, формування якого має базуватися на потребах внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів, необхідно звернути увагу на повноту інформаційно-аналітичного забезпечення, що передує прийняттю управлінських рішень. У даній статті проведено аналіз достатності інформаційного та аналітичного забезпечення прийняття рішень закладами вищої освіти щодо входження в нові сектори ринку освітніх послуг, прийняття рішень про запровадження нових освітніх програм та удосконалення існуючих. Запропоновано шляхи удосконалення організаційної структури закладів вищої освіти з метою розробки нових стратегій розвитку для стимулювання економічних результатів господарської діяльності та підвищення ефективності ліцензійної діяльності. Описаний соціально-економічний вплив запропонованих заходів з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
37
Kuzmаk Oleh. "ВПРОВАДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ СТАНДАРТІВ ЯКОСТІ У ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ, ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Economic forum 1, no. 1 (March 13, 2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-7.
Full textAbstract:
У статті піднімаються питання щодо стану та проблем системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в університетах України, зокрема, впровадження та використання стандартів якості. Основною метою доcлiдження є науково-методичне обґрунтування організаційно-економічного механізму моніторингу та впровадження стандартів якості у освітній процес, впливу на прихильність здобувачі до закладів вищої освіти та забезпечення їх конкурентних позицій в контексті інтеграції якості вищої освіти у європейський освітній простір. Систематизація літературних джерел свідчить про не достатній рівень досліджень стратегії управління у закладах вищої освіти, що базується на принципах та умовах застосування стандартів якості, їх інтеграції у систему менеджмету якості освітнього процесу. Актуальність вирішення поставленої проблеми полягає у тому, що сектор вищої освіти є надзвичайно важливим та стратегічним для національної економіки і суспільства, зокрема. На протязі становлення незалежності України сфера вищої освіти набула великого зростання, освітній ринок зазнав значних змін, як результат конкуренція між закладами вищої освіти зростає і набуває галопуючого характеру. Ці чинники, а також глобалізація та інтеграція України у європейський простір вказують на гостру необхідність розвитку та удосконалення зовнішньої та внутрішньої системи управління якістю освітнього процесу. У статті доведено, що задоволеність якістю освітньої послуги впливає на прихильність здобувача до закладу вищої освіти. Досліджено та запропоновано алгоритм безперервного моніторингу рівня якості освітніх послуг. На основі аналізу показників якості наданих освітніх послуг та релевантності взаємовідносин із здобувачами запропоновано матрицю взаємовідносин, що дозволяє закладу вищої освіти вибрати студентоорієнтовану стратегію поведінки на ринку освітніх послуг. Дослідження зводиться до висновків, що зростання прихильності здобувачі до закладів вищої освіти та забезпечення їх конкурентних позицій в контексті інтеграції якості вищої освіти у європейський освітній простір можливе за умов наполегливого впровадження стандартів якості, подолання опору впровадження нових пріоритетів, залучення широкого кола стейкхолдерів для реалізації та моніторингу освітніх програм, впровадження студентоцентричного навчання, підвищення привабливості освітніх програм, вивчення зворотного зв’язку щодо якості навчання від здобувачів, аналізу ринку праці та попиту на навчання, прогнозування і планування компетентностей та результатів навчання.
38
Mуhailyshyn, Halyna, and Myroslava Dovga. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО РОБОТИ З МОЛОДИМИ СІМЯМИ: ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА." Освітні обрії 49, no. 2 (December 27, 2019): 75–77. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.49.2.75-77.
Full textAbstract:
Соціальний працівник у своїй професійній діяльності має досконало володіти законодавчими актами і застосовувати їх для обслуговування та захисту населення чи окремих груп клієнтів щодо подолання і виходу з кризових ситуацій. Робота соціального працівника є спеціалізованою діяльністю, де фахівець має оперувати знаннями з психології, соціології права, знати психіатричні дисципліни та вміти вийти з кризових ситуацій груп населення. Для цього потрібно мислити на творчому рівні, бути відповідальним і приймати відповідальні рішення, спілкуватись з людьми та відчувати їхню проблеми із самої душі і своїми знаннями знаходити вихід з будь-якої складної ситуації. Адже для соціального працівника у професійній діяльності оперувати знаннями з різних галузей є одним з основних інструментів успішної роботи з клієнтами. Тому сучасний стан суспільних відносин вимагає від майбутнього соціального працівника бути не просто підготовленим до обраної діяльності, а саме професійно підготовленим у закладі вищої освіти. А для того щоб така підготовка була дійсно професійною вона має здійснюватися за певними організаційно-педагогічними умовами, що є взаємопов’язаними між собою, випливають одні з одних та є невіддільними один від одного. Тому нами розглянуто та аналізовано різні концептуальні визначення поняття «педагогічні умови» та «організаційно-педагогічні умови». Сформульовано власні поняття «педагогічних умов», «організаційно-педагогічних умов» та «організаційно-педагогічних умов для професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з молодими сім’ями». Також виділено комплекс організаційно-педагогічних умов для професійної підготовки майбутніх студентів як майбутніх соціальних працівників у роботі з молодими сім’ями.
39
O.L., Fast. "TENDENCIES OF DOCTORAL EDUCATION INNOVATIVE DEVELOPMENT THROUGH EUROPEAN HIGHER EDUCATION AREA." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 92 (January 29, 2021): 96–102. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-92-16.
Full textAbstract:
The article is devoted to the European educational policy analysis in the context of the PhD candidates training quality insurance. The aim of the study was to theoretically substantiate the main trends in the innovative development of doctoral education in the European Higher Education Area at the present stage.The methodology of the study is based on a systematic approach to the analysis of educational policy, which regulates the training of the applicants for degrees equivalent to PhD in the European Higher Education Area. The methodological principles, the observance of which is provided by the research, include: objectivity, complexity, disclosure of contradictions of the studied subject, interdisciplinary, cultural conformity. Among the theoretical and empirical research methods prevail the following: analysis, synthesis, modelling, comparison,generalization of individual provisions of scientific approaches to substantiate the leading idea of the study, observation of the educational process, content analysis, statistical analysis.The study found that educational policy in the European Higher Education Area and the European Research Area revolves around quality priorities, both in research by young researchers and in teaching. Among the key trends in the innovative training of the candidates for degrees equivalent to PhD, the following are highlighted: flexible institutionalization of organizational structures of higher education at the PhD level; priority of the research component in the preparation of the applicants for scientific degrees; innovative practices of scientific guidance; career growth and mobility of young researchers as strategic objectives of doctoral education; diversification of trajectories of financial support of the PhD candidates’ research.Through the period of the national educational policy reforming according to European standards, it is important to take into account the identified trends in doctoral education (eighth level of the National Qualifications Framework) and key indicators for assessing its quality, which are most commonly practiced in higher education institutions in the EU: PhD candidates’ publications, progress in writing a research work, the qualification level of the teaching staff, etc.Key words: doctoral education, educational policy, tendencies of training PhD candidates, European Higher Education Area, Council for Doctoral Education of the Association of European Universities. Cтаттю присвячено аналізу європейської освітньої політики щодо забезпечення якості підготовки здобувачів наукових ступенів, еквівалентних PhD. Метою дослідження сталотеоретичне обґрунтуван-ня основних тенденцій інноваційного розвитку докторської освіти у Європейському просторі вищої освіти на сучасному етапі.Методологія проведеного дослідження ґрунтується на системному підході до аналізу освітньої полі-тики, що унормовує підготовку здобувачів наукових ступенів, еквівалентних PhD, у Європейському просторі вищої освіти. До методологічних принципів, дотримання яких передбачене дослідженням, віднесено: об’єктивності, комплексності, розкриття суперечностей предмета, що вивчається, міждис-циплінарності, культуровідповідності. Серед теоретичних та емпіричних методів дослідження прева-люють такі як: аналіз, синтез, моделювання, порівняння, узагальнення окремих положень наукових підходів для обґрунтування провідної ідеї дослідження, спостереження за освітнім процесом, кон-тент-аналіз, статистичний аналіз.За результатами проведеного дослідження з’ясовано, що освітня політика у Європейському просто-рі вищої освіти та Європейському дослідницькому просторі вибудовується навколо пріоритетів якості і у дослідженнях молодих дослідників, і у викладанні. Серед ключових тенденцій інноваційної підго-товки здобувачів наукових ступенів, еквівалентних PhD, виокремлено такі як: гнучка інституалізація організаційних структур вищої освіти рівня PhD; пріоритетність дослідницького складника у підго-товці здобувачів наукових ступенів; інноваційність практик наукового керівництва; кар’єрне зростання та мобільність молодих дослідників як стратегічні завдання докторської освіти; диверсифікація траєк-торій фінансової підтримки досліджень здобувачів наукових ступенів.На етапі наближення вітчизняної освітньої політики до європейських стандартів важливо врахо-вувати виявлені тенденції розвитку докторської освіти (восьмий рівень Національної рамки кваліфі-кацій) та ключові індикатори оцінки її якості, які найчастіше практикуються у закладах вищої освіти у ЄС: наукові публікації здобувачів наукових ступенів, еквівалентних PhD, прогрес у написанні науко-вої кваліфікаційної праці, кваліфікаційний рівень професорсько-викладацького складу тощо.Ключові слова:док торська освіта, освітня політика, тенденції підготовки здобувачів наукових ступенів, Європейський простір вищої освіти, Рада з докторської освіти Асоціації європейських університетів.
40
Жулинський, Микола Григорович. "Академічний рух до незалежності України." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 8 (August 28, 2021): 29–36. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.08.029.
Full textAbstract:
Автор статті ділиться своїми спогадами про зародження громадсько-політичної організації «Народний рух України за перебудову», або просто Руху, в якому визначальну організаційну і програмотворчу роль відіграла українська наукова й творча еліта. Рух став головним рушієм демонтажу збанкрутілого комуністичного режиму та відродження державності України, набуття нею статусу незалежної, суверенної держави і значною мірою вплинув на визначення шляхів соціально-економічного розвитку і європейської інтеграції України.
41
Halushka, A. M., V. V. Zhahovskiy, and V. G. Livinskiy. "Медичне забезпечення Збройних Сил України: досвід, здобутки, перспективи." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 1 (April 19, 2021): 28–37. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-028.
Full textAbstract:
Мета роботи: узагальнення досвіду медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації та визначення перспектив розвитку Медичних сил Збройних Сил України.
Матеріали та методи. Використані нормативно-правові акти, керівні документи, інформаційно-довідкові матеріали, монографії та наукові статті у відкритих виданнях щодо медичного забезпечення ЗС України. Об’єкт дослідження – система медичного забезпечення ЗС України. Предмет дослідження – Медичні сили Збройних Сил України. Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення, прогностичний.
Результати. Узагальнено практичний досвід медичного забезпечення ЗС України та надання медичної допомоги пораненим, ураженим, травмованим і хворим військовослужбовцям під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України. Висвітлено розвиток нормативно-правового врегулювання функціонування системи охорони здоров’я військовослужбовців та медичного забезпечення військ. Критично оцінено здобутки щодо розвитку системи медичного забезпечення ЗС України, зокрема вдосконалення організаційно-штатної структури медичних підрозділів військових частин і військово-медичних закладів, формування системи управління Медичними силами. Сформульовано засади єдиного медичного простору держави та визначено перспективи розвитку Медичних сил ЗС України.
Висновки. Вивчення, аналіз та узагальнення досвіду медичного забезпечення ЗС України під час АТО/ООС стали основою формування сучасної системи медичного забезпечення військ. Найбільш важливим здобутком Медичних сил є розроблення і впровадження на державному рівні сучасної функціонально-організаційної моделі медичного забезпечення ЗС України та інших військових формувань під час дії особливого періоду, надзвичайного стану та інших кризових ситуацій для забезпечення національної безпеки і оборони держави. Спроможні Медичні сили та, як результат, надійне медичне забезпечення військ в умовах бойових дій є вагомим внеском у забезпечення національної безпеки та оборони держави через підвищення боєготовності і боєздатності ЗС України та інших складових Сил оборони.
42
Bilozir, Olha. "Педагогічні умови розвитку полілінгвальної компетентності учнів профільної школи." Educational Dimension 57, no. 5 (December 9, 2021): 224–35. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4533.
Full textAbstract:
В статті піднімається питання важливості реформування освіти в Україні з урахуванням особливостей сучасного освітнього середовища. З’ясовано зміст поняття «педагогічні умови» та запропоновано власне визначення педагогічних умов процесу навчання. Встановлено єдність освітнього простору, що складається з навколишнього середовища, педагогічних умов та особистості. Узагальнено вимоги до сучасного освітнього простору. Виокремлено зовнішні та внутрішні фактори, організаційно-педагогічні й психолого-педагогічні чинники, що впливають на умови навчання. Досліджено та схарактеризовано педагогічні умови дидактики багатомовності: розробка та впровадження освітніх програм з іноземних мов для профільної школи, врахування індивідуального запиту учнів з орієнтаціє на профільність навчання, формування активної та власної мовної позиції учня, використання методів направлених на розвиток полілінгвальної компетентності, доцільне використання сучасних інформаційних технологій. В статті обґрунтовано пріоритетність створення відповідних педагогічних умов розвитку полілінгвальної компетентності учнів профільної школи в сучасних умовах освітнього середовища.
43
Тріпак, М. М. "Соціально-економічні та організаційні аспекти функціонування спеціалізованого інклюзивного вузу у національному освітньому просторі." Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України, Вип. 5 (127) (2017): 32–36.
Find full text
44
Vovk, Viktoriіa, and Anastasia Movchan. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ В КОНТЕКСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 1(17) (2019): 173–81. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-173-181.
Full textAbstract:
Оскільки зміни у світовій економіці привели до активізації процесу трансформації банківського нагляду, спрямованого на підвищення ефективності контролю управління основними ризиками діяльності банків. У статті проаналізовано роль банків як головного інформатора Державної служби фінансового моніторингу. Розглянуто сучасні тенденції розвитку банківської системи, зокрема ризики, з якими вона стикається, та приклади організаційної структури банківського нагляду інших країн. З’ясовано 5 головних пріоритетів розвитку світового банківського простору. Досліджено запроваджену в Україні систему фінансового моніторингу банків, визначено основні напрями розвитку та вдосконалення системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом через банківську систему.
45
Filipovych, Viktoriia Mykolaivna. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТНІХ СЕРЕДОВИЩ В КОНТЕКСТІ ЇХ РОЛІ У ФОРМУВАННІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ." SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, no. 1(13) (2019): 71–78. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-71-78.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Динамічний розвиток сучасного суспільства об’єктивно вимагає розширення гуманітарних знань щодо цілісного й всебічного розвитку людини. Це вказує на необхідність вивчення особливостей розумового розвитку підростаючого покоління в системі національної освіти, яка здійснює психолого-педагогічне управління розвитком молодої людини. Постановка проблеми. Виходячи з то, що в процесі розвитку під впливом середовища у людини відбуваються зміни в залежності від характеру цього середовища, виникає методологічна проблема розробки типології різних видів освітніх просторів і середовищ. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Середовище функціонування людини завжди суттєво позначається на її поведінці й активно впливає на інтелектуальний розвиток. Питанням організації креатитвного освітнього середовища присвячені роботи Дж. Гілфорда, Ковальчук В. У., Мажуль Л. М., Панова В. И., Полякової О. Б., Резвана О. О., Семенова І. М., Соловйової Н. В., Холодної М. О., Тихомирової Р. М., Толочек В. О., Шубіної І. В., Шумакової І. А. та ін. Постановка завдання. Аналіз філософсько-психологічної літератури та здійснення огляду основних наукових шкіл щодо їх поглядів на роль освітнього середовища у формуванні інтелектуальних здібностей. Виклад основного матеріалу. Освітній простір, у центрі якого знаходиться людина, розглядається як сукупність усіх зусиль, спрямованих на реалізацію мети освіти. Він являє собою одну зі сфер спільного простору життєдіяльності людини, що знаходиться в системі безперервної освіти. Головне завдання освіти – не формування людини за заданими зразками, а допомога в самореалізації, в розкритті та розвитку особистісного потенціалу, в прийнятті та освоєнні власної волі і відповідальності за життєві вибори, в розкритті й розвитку сутності людини, її позитивного потенціалу. Висновки. Останнім часом інтенсивно розвивається організаційно-середовищний підхід до соціальних процесів, з поміжних різноманітних освітніх середовищ. Так, мегасередовищем є функціонуюча в країні система безперервної професійної освіти та інформаційні ресурси Інтернету, макросередовищем – освітнє середовище профільного навчального закладу й навчальний процес у ньому. В якості мікросередовища виступають навчальні потоки й групи, предметні програми й курси, підручники та посібники, технології й стилі викладання. В останньому випадку мікро освітнє середовище конституюється в організаційноконцептуальному плані тієї науково-дослідної парадигми та реалізується в технологіях, які служать вихідним предметно-методичним базисом для організації навчального процесу.
46
Lepskiy, M. A. "Цілісність якісних методів дослідження майбутнього та метаобрази випереджального відображення." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, no. 2 (April 8, 2018): 52–59. http://dx.doi.org/10.15421/171816.
Full textAbstract:
Визначено, що протистояння «класичного» прогнозування, стратегічного аналізу, сценарного планування призводить до необхідності впровадження поняття «дослідження майбутнього» як комплексування різних їх методів. Нестійкий, хаотичний розвиток соціальних процесів актуалізує якісні методи дослідження майбутнього, зміну «застарілої, класичної» класифікації. Доведено, що відповідно до домінації та спрямованості технологізації методи поділяються на: суб’єктно-орієнтовані (узгодження суб’єктних думок), евристичні (орієнтація на творче рішення), об’єктно-орієнтовані, організаційно-орієнтовані, комплексні методи. Показано, що пошук цілісних методологій за принципом «єдність у багатоманітності» визначений метаобразами, які створюють «зонування» та картування світу випереджального аналізу майбутнього, зі своїм ландшафтом, пастками, загрозами і можливостями. Розглядаються такі метаобрази у дослідженнях майбутнього: похідна (відображення суттєвого процесу або критичного ризику для соціального життя), потік (у різних середовищах та сферах), простір (а також поля, середовища, сфери), тяжіння / відштовхування і проблема трьох тіл, суспільна свідомість та перцепція нервової системи організації (або суспільства), неочікувані критичні невизначеності («чорні лебеді», «дикі карти», «джокери» і т.д.), вибух енергії (вибухи, цунамі, землетруси, фазові переходи та інші).
47
Вартанова, О. В. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ РЕСУРСІВ ЗНАНЬ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОГНІТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Підприємництво та інновації, no. 11-1 (May 29, 2020): 136–41. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.19.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано необхідність ідентифікації ресурсів знань закладів вищої освіти, а саме визначення носіїв, форм, локалізації та напрямів руху знань. Наголошено на тому, що рух знань закладу вищої освіти відбувається впорядковано та утворює цикл знань. Розглянуто структуру простору руху знань, згідно з чим знання класифікуються за рівнем кодифікації та дифузії. Обґрунтовано необхідність застосування інформаційно-когнітивних технологій в управлінні знаннями закладів вищої освіти, організації стратегічних (експертних) сесій. Запропоновано процедуру ідентифікації ресурсів знань закладу вищої освіти, яка ґрунтується на виявленні джерел знань, які спроможні забезпечити конкурентні переваги закладу вищої освіти; запропоновано методичний інструментарій такої ідентифікації. Побудовано матрицю ресурсів знань закладу вищої освіти на основі комбінування регуляторних, позиційних, функціональних та організаційних спроможностей, а також визначено прогалини знань закладу вищої освіти.
48
Fedorov, A., V. Chalyi, and V. Finaev. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ МУЛЬТИЛАТЕРАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 49 (July 3, 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.055.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є система мультилатерації (MLAT) та її взаємодія з існуючими засобами радіолокації під час ведення радіолокаційного контролю (РЛК) повітряного простору. Метою є аналіз можливостей використання системи MLAT для підвищення ефективності РЛК повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку засобів повітряного нападу, аналіз відомих організаційних та технічних шляхів підвищення ефективності ведення РЛК малопомітних та малорозмірних повітряних об’єктів (ПО), визначення напрямків поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів, аналіз можливості отримання інформації від системи MLAT в радіотехнічних підрозділах, аналіз особливостей та обмежень на використання інформації від системи MLAT. Використовуваними методами є: методи визначення координат ПО, різницево-далекомірний метод, методи пасивної радіолокації, методи визначення координат ПО з використанням інформації супутникових навігаційних систем. Отримані такі результати. Встановлено, що система MLAT є системою незалежного кооперативного спостереження, в основі роботи системи MLAT покладений відомий далекомірний метод визначення координат ПО, мінімальна кількість пунктів прийому дорівнює трьом, отримано вираз для лінійної похибки різницево-далекомірного методу в системі MLAT, встановлено, що у якості приймачів в системі MLAT можливе використання транспондерів системи ADS-B, наведено декілька варіантів рішення задачі по виявленню потенційно небезпечних ПО, що бажають бути непоміченими, або здійснюють “мімікрію”. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення точності визначення координат ПО та якості РЛК повітряного простору шляхом поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів; встановлено, що використання системи MLAT суттєво підвищить точність супроводження ПО; намічені шляхи оптимізації геометричної побудови приймачів системи MLAT на позиціях радіотехнічних підрозділів та розробки методу сумісної обробки радіолокаційної інформації та інформації від системи MLAT при РЛК повітряного простору.
49
Крсек, О. Є. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МОВНОЇ ОСВІТИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН У США НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, no. 5 (November 29, 2019): 135–49. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-135-149.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано сучасні підходи до організації мовної освіти національних меншин в умовах полікультурності американського суспільства, зроблено аналіз організації мовної освіти національних меншин в системі мовної політики в США на початку ХХІ століття згідно з рядом державних законів: «Америка – 2000: освітня стратегія», «Жодної дитини поза увагою», «Кожен студент досягає успіху» і нормативних документів. Охарактеризовано освітні стандарти у вивченні іноземних мов у ХХІ столітті. Проаналізовано групи освітніх проблем для дітей із сімей мігрантів, які проживають в США. Надано характеристику організаційно-педагогічних вимог вивчення англійської мови представниками національних меншин.
Оскільки англійська мова виступає у двох ролях – першої мови (рідної) і другої мови (для представників етнічних меншин), побудова справедливої мовної політики в поліетнічному американському соціумі сприяє створенню єдиного мовно-культурного простору, а належність громадян до єдиного мовно-культурного простору формує мовну політику в системі освіти США.
Ключові слова: мовна освіта, мовне розмаїття, плюралістичне суспільство, мовно-етнічна ідентичність, мовна політика, мовна ідеологія, освітні стандарти, національні меншини.
50
Гайдучок, Ігор, Валерій Шаповалов, and Валентин Шаповалов. "Організаційно-правове вивчення та виконання адміністративним персоналом вишів ліцензійних умов щодо провадження освітньої діяльності в Україні під час пандемії на COVID-19." Actual Problems of Medicine and Pharmacy 3, no. 1 (February 12, 2022): 1–30. http://dx.doi.org/10.52914/apmp.v3i1.38.
Full textAbstract:
Проведено організаційно-правове вивчення та виконання адміністративним персоналом вишів ліцензійних умов і нормативно-правових актів щодо провадження освітньої діяльності в Україні під час пандемії на COVID-19. Обґрунтовано про необхідність подальшого вдосконалення системи ліцензування освітньої діяльності. Зазначено про доцільність збереження ліцензування освітньої діяльності для кожної спеціальності на кожному рівні вищої освіти та переходу до ліцензування освітньої діяльності лише за рівнями. Запропоновано про альтернативу створення окремих вимог для кожної спеціальності, що більше відповідає чинному Закону про вищу освіту. Але це проблематично з погляду можливості реалізації та, очевидно, суперечить курсу на дерегуляцію, і практикам, що існують в Європейському просторі вищої освіти. Ще однією альтернативою є перехід до ліцензування освітньої діяльності за галузями знань. На більш (але не дуже) віддалену перспективу потрібно вирішувати більш концептуальні питання: де пролягає межа доцільного втручання держави у діяльність ЗВО; що саме треба ліцензувати; які вимоги можуть бути корисними, а які лише перешкоджатимуть розвитку закладів вищої освіти. Подальші організаційно-правові дослідження щодо виконання адміністративним персоналом вишів ліцензійних умов і нормативно-правових актів для провадження освітньої діяльності в Україні під час пандемії на COVID-19 тривають.