Academic literature on the topic 'Просочування'

Постановка проблеми. Деревина – один з найдавніших будівельних матеріалів. Поряд із суттєвими перевагами деревина має і недоліки, основним з яких є горючість. Однією з основних вимог до будівель і споруд є збереження несучої здатності будівельних конструкцій під час пожежі, а цього можна досягти завдяки вогнезахисту. Згідно з аналітичними даними спостерігається тенденція до залучення представників територіальних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) до комісій з перевірок вогнезахисту дерев’яних будівельних конструкцій. Така тенденція свідчить про збільшення кількості виконаних робіт з вогнезахисту, а також про зацікавлення замовників вогнезахисного просочування у якісному виконанні робіт, що у свою чергу забезпечує ефективну пожежну безпеку об’єкта. Можливість участі представників територіальних підрозділів ДСНС у процесі перевірки вогнезахисту не лише забезпечує контроль за якісним виконанням робіт з вогнезахисного просочування, а й надає можливість виявити та проаналізувати існуючі проблеми у цій сфері.Метою роботи є дослідженні вогнезахисту дерев’яних будівельних конструкцій при зміні вогнезахисного розчину.Опис матеріалу. Поверхневе вогнезахисне просочування залишається одним з найефективніших методів захисту дерев’яних конструкцій від впливу вогню. Застосування цього методу зниження показників пожежної небезпечності деревини переважно зумовлене балансом високої ефективності та економічної доступності вогнезахисних засобів, а також можливістю безпосереднього контролю з боку представників територіальних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій за якістю виконаних робіт з вогнезахисного просочування. З метою більш конкретного висвітлення проблем, які виникають при проведенні вогнезахисту дерев’яних будівельних конструкцій було проаналізовано стан сфери вогнезахисного просочування на прикладі Хмельницької області. Аналіз статистичних даних створює підґрунтя для більш глибокого аналізу проблеми неякісного вогнезахисного просочування, встановлення об’єктивних причин, які спричинили негативні результати методів контролю, та дає можливість виділити цю проблематику в окремий напрямок для подальших досліджень. В результаті аналізу останніх літературних джерел і публікацій було виявлено, що проблематику причин неякісного виконання вогнезахисту в Україні об’єктивно не було досліджено. Висновки. За результатами аналітичних досліджень висновків комісій з перевірок вогнезахисту дерев’яних будівельних конструкцій виявлено залежність між неналежним вогнезахистом дерев’яних будівельних конструкцій та вогнезахисними розчинами, зокрема, що у всіх випадках поверхневе просочування проводилось іншим вогнезахисним розчином ніж попереднім. Подальші дослідження доцільно направити на врахування ширшого спектру чинників, які впливають на зниження вогнезахисту дерев’яних конструкцій, а також розроблення на цій основі нормативно-правових актів, які б зобов’язували ліцензіатів враховувати попередній вогнезахисний розчин, яким оброблені дерев’яні конструкції, з метою забезпечення задекларованої групи вогнезахисту новим вогнезахисним розчином.

Розглядаються задачі необхідності вибору та застосування математично-статистичних методів та проведення їх кількісної оцінки, яка необхідна для прийняття рішення щодо можливості їх використання в задачах управління якістю під час зберігання овочевої продукції.Природний убуток маси виникає на всіх етапах товароруху і є важливою складовою частиною кількісних втрат під час зберігання, транспортування, навантажувально-розвантажувальних робіт, реалізації. Основними причинами виникнення природного убутку маси є: усихання або випарування води; дихання (тільки для продуктів, які відносяться до живих об’єктів); розпилення і розтруска; крихти, які утворюються при продажу товарів (крім карамелі звичайної і цукру-рафінаду); розлив; видалення леткої фракції речовин; просочування за рахунок вбирання рідкої фракції про-дуктів тарою, пакувальними матеріалами. При достатньо однорідній генеральній сукупності елементами вибірки слугують типові екземпляри. Партії картоплі, овочів і плодів складаються із фізіологічно неоднорідних зразків, причому цю неоднорідність іноді важко виявити за зовнішніми ознаками через відсутність об’єктивних критеріїв щодо видів продукції різних культур. У цьому випадку вибірка складається відповідно до принципу випадкового відбору, згідно з яким усі елементи випадкової сукупності мають рівні можливості бути відібраними і вибір здійснюється на вдачу. Встановлено, що під час зберігання картоплі у штабелях природні втрати залежать від рівня ярусів контейнерів. Найменші втрати маси у першому ярусі штабелю. Зі збільшенням висоти штабелю втрати маси зростають. Для точного виміру втрати маси картоплі сітки для контролю за фактичною збереженістю картоплі, у тому числі і за природними втратами, треба закладати в усіх горизонтальних рядах різних рівнів (ярусами) контейнерів. Проведені вимірювання дозволяють визначити, яким повинен бути об’єм вибірки, щоб забез-печити вимогливу точність оцінки природного убутку маси.