To see the other types of publications on this topic, follow the link: Продуктивність операції.
Journal articles on the topic 'Продуктивність операції'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 17 journal articles for your research on the topic 'Продуктивність операції.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Nikitina, T. S., та О. I. Morozova. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ БАЗ ДАНИХ SQL ТА NOSQL". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (2019): 125–28. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.125.
Full textAbstract:
В роботі було проведено короткий аналіз функцій баз даних SQL та NoSQL, були приведені їх основні відмінності. На сьогоднішній день існують два найбільш поширених типу систем управління даними: реляційні бази даних та NoSQL. Існує величезне різноманіття моделей даних та API (Application Programming Interface) запитів для NoSQL. Зокрема для порівняння були обрані Apache Cassandra, DynamoDB, MongoDB. Модель даних та функціональність Apache Cassandra має схожість з іншими масштабованими сховищами. Оновлення та угруповання стовпців кешується в оперативній пам'яті, після чого скидаються на диск. Основною метою роботи було порівняння продуктивності реляційних SQL баз даних та NoSQL, на прикладі PostgreSQL, MySQL, Apach Cassandra, MongoDB, Amazon DynamoDB. Для тестування продуктивності було розроблено окремий програмний продукт. Основним предметом дослідження є продуктивність базових операцій цих систем. Результати про продуктивність кожної з них були отримані за допомогою розробленої системи тестування, адаптованої для потреб дослідження. Розроблена система тестування озволила тестувати швидкість виконання складних аналітичних операцій, робити додаткові налаштування, використовувати великий обсяг даних. Система була розширена для виконання тестування розширеного набору операцій над схемою даних, що містить зв'язки між таблицями. Ця система тестування містить набір готових навантажень, які покривають основні аспекти функціонування й підтримують створені користувачем навантаження. За допомогою системи тестування були отримано дані про продуктивність представлених систем управління базами даних для набору різних запитів. Для аналізу продуктивності вимірювався час відгуку систем на запит – час між початком запиту й одержанням відповіді. Порівнювалися два види показників – середній відгук по виконані операції й деталізований аналіз. Отримані дані були представлені у вигляді діаграм, і по ним був зроблений висновок про продуктивність баз даних SQL та NoSQL. Вибір баз даних повинен максимально ґрунтуватися на типі вирішуваних завдань й також повинен враховувати обсяги даних, час відгуку системи.
2
Пилипець М.І., Васильків В.В., Радик Д.Л. та Пилипець О.М. "ПЕРЕДУМОВИ РОЗРОБЛЕННЯ КОМБІНОВАНИХ ОПЕРАЦІЙ ВИГОТОВЛЕННЯ ГВИНТОВИХ І ШНЕКОВИХ ЗАГОТОВОК МЕТОДОМ ОБРОБКИ МЕТАЛІВ ТИСКОМ". Перспективні технології та прилади, № 18 (7 липня 2021): 112–23. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-17.
Full textAbstract:
У рамках системного підходу дано постановку задачі вдосконалення технологічних процесів отримання гвинтових і шнекових заготовок у виробництві гвинтових виробів на основі розробки і ефективного використання комбінованих операцій методу обробки металів тиском. Назва такої операції об’єднує назву кількох простих операцій, розміщених в порядку превалювання питомої ваги одного процесу над іншим. Наведено термінологічний опис відомих основних простих (осадження, висаджування, протягування ковальське, радіальне обтискування, гнуття, скручування, навивання, та інші) та окремих комбінованих процесів формоутворення гвинтових і шнекових заготовок методом обробки тиском. Структуризацію та розроблення термінологічного опису операцій здійснено згідно класифікатору 185151 технологічних операцій машино- і приладобудування на основі використання стандартів DIN 8580-DIN 8586, ДСТУ 2263-93. На основі використання показників технологічності дано характеристику та наведено межі використання відомих процесів. Рекомендовано матеріали, які використовуються для виготовлення гвинтових і шнекових заготовок. Отримані результати можуть бути використані для синтезу нових комбінованих процесів отримання гвинтових виробів. Їх впровадження дозволяє істотно збільшити продуктивність виробництва, зниження енерговитрат і матеріаломісткості, скорочення виробничих площ, створення можливості автоматизації і ефективного управління, підвищення якості продукції, поліпшити екологічну обстановку тощо.
3
ЧЕБЕРЯЧКО, Сергій, Олег ДЕРЮГІН, Олена ТРЕТЯК та Олег МУХА. "ОЦІНКА ЕРГОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ ЗДОРОВ’Ю РОБІТНИКІВ АВТОСЕРВІСУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (2020): 155–64. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.403.
Full textAbstract:
Професійні захворювання опорно-рухового апарату працівників автосервісу є одними з найрозповсюдженіших серед цієї категорії робітників. Саме вони зменшують продуктивність праці та якість життя. Тому пошук шляхів для забезпечення безпеки і комфорту на робочому місці та обґрунтування рішень щодо удосконалення ергономіки технологічного процесу є актуальним завданням.
 Мета дослідження - оцінка ергономічних ризиків здоров’ю працівників автосервісу під час здійснення виробничої діяльності, пов’язаної з ремонтом і технічним обслуговуванням автомобілів та обґрунтування способів їх зниження.
 Для оцінки ризику виникнення професійних захворювань опорно-рухового апарату скористаємось методом швидкої оцінки робочої пози працівників (Rapid Entire Body Assessment worksheet ("REBA")).
 За результатами проведеного дослідження - встановлено, що найбільша ймовірність захворювання опорно-рухового апарату виникає у працівників шиномонтажу. Для цієї технологічної операції є характерною ручна робота з великим навантаженням при значній кількості незручних поз. Визначено, що найбільш ризикованими операціями з обслуговування є розкручування (закручування шайок) та установка (знімання) колеса, що пов’язано насамперед з поєднанням значного фізичного зусилля і незручної пози. При цьому ймовірність травмування опорно-рухового апарату складає майже - 99%. Наведено характеристику сучасного обладнання для підвищення безпеки праці за ергономічним критерієм – зменшення фізичного навантаження на робітників. Встановлено, що його використання призведе до покращення рівня безпеки на - 60%.
 В результаті проведеного дослідження, було показано на прикладі проведення оцінки ергономічного ризику, що за його величиною можна визначити найбільш травмонебезпечні операції та обґрунтувати доцільність удосконалення технологічного процесу, зокрема шиномонтажу, за рахунок збільшення використання засобів механізації роботи автомеханіка.
4
Levytska, S. О. "НЕФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ РИНКУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (2021): 152. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202015.
Full textAbstract:
Статтю присвячено формуванню нефінансових показників господарської діяльності підприємств на принципах збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових бізнесу. Досліджено етапи формування нефінансових показників господарської діяльності підприємств в контексті збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових бізнесу. Узагальнено міжнародну практику використання нефінансових показників як невід’ємної частини звітності підприємства. Запропоновано визначення потенціалу корисності такої звітної інформації, зокрема через вартісну оцінку: економічної вигоди – матеріально-грошових надходжень, одержаних в результаті операцій підприємницького характеру; соціально-економічної вигоди – економічної вигоди, оцінка якої враховує як прямі надходження активів, так і задокументовану оцінку впливу операції на збільшення економічної вигоди за результатами реалізації соціальних програм; соціальноекономічного ефекту – нематеріальної соціально-економічної вигоди, одержаної суб’єктами господарювання через оцінку попередження та зменшення втрат (або збільшення доходів). Проаналізовано нефінансові показники у Звітах про управління (які оприлюднюються вітчизняними емітентами цінних паперів з 2019-го року), їх відповідність міжнародній практиці розкриття таких даних в інтегрованій звітності юридичних осіб.Узагальнюючи практику використання нефінансових параметрів емітентами цінних паперів України (які підприємства включають до Звіту про управління), така нефінансова інформація в роботі структурована за рівнями споживачів: мегарівень – інформація, призначена для суб’єктів підприємницької діяльності на міжнародних ринках; макрорівень – інформація, призначена для державного управління та контролю; мезорівень – інформація, призначена для постачальників, покупців, споживачів, кредиторів; макрорівень – інформація, призначена для власників, менеджерів, службовців, партнерів. Проведена в роботі систематизація переліку нефінансових показників за галузевою приналежністю підприємств (на основі ідентичності операційної діяльності), визначення на державному рівні варіативності вибору з урахуванням організаційно-економічної структури підприємства дозволили проаналізувати показники фінансових результатів, реалізацію соціальної підтримки та екологічної безпеки відповідно до бізнеспрограм досліджуваних підприємств. Обґрунтовано критерії "корисності", серед яких чільне місце належить об’єктивній оцінці розвитку бізнесу, організації бізнес-моделі та стратегії корпоративного управління в довгостроковій перспективі, задоволенню потреб інвесторів (власників, працівників, партнерів та інших зацікавлених сторін) у розумінні звітної інформації про продуктивність виробничих ресурсів, а також ефективному зв’язку між динамікою економічних викликів та внутрішніми та зовнішніми ризиками ділової діяльності. Запропоновано методичні аспекти підготовки нефінансових показників для підприємств з урахуванням сучасних викликів на світових ринках, а саме: на умовах дотримання принципу підготовки якісної нефінансової звітної інформації; на основі вибору ключових напрямків господарської діяльності як об’єктів щодо визначення нефінансових показників.
5
Самойленко, М. "Проблеми безпеки у практиці реалізації технології інтернет речей." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (27 грудня 2020): 198–204. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-31.
Full textAbstract:
Розкрито проблеми безпеки у практиці реалізації технології Інтернету речей. Здійснено аналіз проблем Інтернету речей, головною з яких обрано проблему забезпечення інформаційної безпеки. Зазначається, що численні програми Інтернету речей можна об'єднати в три групи – індустріальну або промислову, навколишнього середовища, громадську. Описано всі технології, що входять до безперервних обчислювальних процесів Інтернету речей, такі як: радіочастотна ідентифікація; обробка великих масивів інформації, Big Data; між машинна взаємодія (Machineto Machine, М2М); кібер-фізичні системи (біологічних, фізичних і ін., операції яких інтегруються, контролюються і управляються комп'ютерним ядром); визначення місця розташування за допомогою ГЛОНАСС і GPS; надання широкосмугового зв'язку, в тому числі глобального стандарту цифрового мобільного стільникового зв'язку з розділенням каналів за часом (TDMA) і частотою (FDMA); бездротових сенсорних мереж та інших сучасних технологій. Підкреслено, що враховуючи всі характеристики Інтернету речей, він має три рівні: рівень сприйнятті, мережевий рівень і прикладний рівень, кожен з яких здійснює завдання та виконує покладені на нього функції. Запропоновано окремо до кожного зазначеного рівня низку проблем інформаційної безпеки. Описано причини програмної вразливості Інтернету речей та визначено складність програмного забезпечення в Інтернеті речей із зазначенням заходів здатних знизити рівень вразливості. Наголошено, що для проектування програмного забезпечення необхідно емулювати поведінку приладів Інтернету речей, тобто створити імітатор зовнішнього середовища для серверів. Унаслідок обмежень в приладах (енергозабезпечення, продуктивність процесора, пам'ять) в Інтернеті речей стоїть складне завдання уникнути сильної розбіжності між емулятором і приладом. Наведено поняття бекдор та описано принципи застосування бекдору
6
Захаренко, М. О., А. В. Хоценко, П. А. Ващенко та ін. "ПОВЕДІНКА ЛАКТУЮЧИХ КОРІВ ЗА БЕЗПРИВ’ЯЗНО-БОКСОВОГО ВЕЛИКОГРУПОВОГО УТРИМАННЯ ТА ДІЇ ВИСОКОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 183–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.23.
Full textAbstract:
У статті описано елементи поведінки та молочної продуктивності корів голштинської породи зарубіжної селекції під впливом високих температур повітря за безприв’язного способу утримання в корівниках каркасного типу з металоконструкцій 316 х 38 х 11 м на 250 голів у секції. Клітка призначена для одночасного утримання 1000 лактаційних корів, обладнана боксами для відпочинку, годівницями та груповими напувалками з вільним доступом тварин до корму та води. Доїння корів тричі з використанням установки «Паралель» (De Laval). Встановлено, що температура повітря та технологічні операції, такі як роздача корму та доїння, впливають на поведінку високопродуктивних лактаційних корів. Встановлено, що вплив високої температури повітря на лактаційних корів при утриманні корів в металевих конструкціях впливає на споживання води, тривалість відпочинку тварин лежачи і особливо стоячи, погіршує споживання корму. Отримані дані щодо залежності температури повітря корівника від зовнішнього умов можна пояснити вільним повітрообміном між внутрішнім і зовнішнім середовищем, який здійснюється через бічні завіси та ворота. Це підтверджується показником відносної вологості, значення якого також залежало від параметрів зовнішнього повітря. Встановлено, що відносна вологість повітря у першому корівнику з 9 до 18 години вечора знизилася з 78,3 до 53,3 %, а також знижувалась вологість зовнішнього повітря, де її значення також коливалося від 71,3 до 51,3 %. Подібну закономірність виявлено для відносної вологості повітря у другому корівнику, значення якої за вказаний період зменшилось з 69,3 до 56,3 %. Швидкість руху повітря, яка була в межах норми в обох корівниках, найменше залежала від впливу зовнішніх факторів. Отже, на основі проведених досліджень можна зробити висновок про залежність температурно-вологісного режиму повітря в корівниках каркасного типу з металевих конструкцій від параметрів зовнішнього повітря. Отримані дані необхідно враховувати при високих температурах як зовнішнього, так і внутрішнього повітря, що негативно впливає на поведінку, фізіологічні процеси та молочну продуктивність корів.
7
Ткач, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І РОЗВИТКУ РОСЛИН ЦИКОРІЮ КОРЕНЕПЛІДНОГО ДО І ПІСЛЯ ПЕРЕЗИМІВЛІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2020): 74–80. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.08.
Full textAbstract:
Останніми роками спостерігаємо тенденції до закономірностей зміни кліматичних умов, що ви-магають внесення відповідних корективів у технологічні операції вирощування сільськогосподарських культур, зокрема цикорію коренеплідного. Проте дослідних даних щодо впливу підпокривних культур, післяукісних і післяжнивних посівів цикорію коренеплідного на насіннєву продуктивність в умовах Правобережного Лісостепу України недостатньо. У цьому й полягає актуальність та практичне значення відповідних досліджень. Основні методи досліджень – польовий та лабораторний. Дослі-дження виконувалися на дослідному полі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ впродовж 2016–2018 років. Результати проведених досліджень свідчать, що найвища польова схожість насіння цикорію коре-неплідного була під покривними культурами, а саме під покровом озимої пшениці – 37,2 %, що на 5,0 % вище ярого ячменю і на 2,2 % вище озимого ячменю. Встановлено, що краще перезимували рос-лини цикорію коренеплідного на варіантах від післяукісного збирання вико–вівсяної суміші (на зелений корм) – 82,4 %, також на варіантах від післяжнивного збирання озимого ячменю на зерно – 78,0 %. Найменший показник перезимівлі рослин цикорію отримали від підсіву культури під покрив озимої пшениці лише 51,0 %, що на 18 % менше ніж під покровом ярого ячменю та на 14,9 % менше ніж під покривом озимого ячменю. Високу урожайність насіння цикорію коренеплідного одержали від підсіву під покрив ярого ячменю – 0,415 т/га. Дещо нижча урожайність виявилася на варіантах з підсівом під покрив озимої пшениці та озимого ячменю – 0,351 та 0,294 т/га, відповідно. За вирощування на-сіння цикорію коренеплідного безвисадковим способом у післяукісних та післяжнивних посівах та-кож спостерігається зниження врожайності насіння на 0,065 т/га та 0,117 т/га порівняно з варіа-нтом від підсіву під покрив ярого ячменю. Це насамперед пов’язано як з режимом зволоження, так і температурними характеристиками у травні – серпні. Найвища маса 1000 насінин була у варіанті за післяукісного вирощування –1,39 г при врожайності насіння 0,350 т/га, тобто незважаючи на крупність насіння урожайність була невисокою. Така закономірність свідчить про зрідженість по-сівів через недостатнє зволоження в літній період, що в кінцевому результаті і відобразилось на урожайності насіння.
8
Loskutov, O. A., O. M. Druzhyna, I. P. Shlapak та B. M. Todurov. "Білатеральний моніторинг церебральної оксигенації та основні параметри перфузії при проведенні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу". EMERGENCY MEDICINE, № 1.64 (15 березня 2015): 141–44. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79619.
Full textAbstract:
Робота присвячена вивченню залежності між значеннями рівня сатурації головного мозку та основними параметрами перфузії для оптимізації методики перфузіологічного забезпечення при проведенні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. У дослідження були включені 23 пацієнти з ішемічною хворобою серця, яким була виконана операція ізольованого аортокоронарного шунтування. Під час дослідження була визначена пряма кореляційна залежність між значеннями рівня сатурації головного мозку та продуктивністю апарата штучного кровообігу: при зниженні об’ємної швидкості перфузії зазначалося пропорційне зниження показників рівня сатурації головного мозку (r = 0,62), а збільшення продуктивності апарата штучного кровообігу призводило до зростання даних значень (r = 0,80). При зниженні середніх значень артеріального тиску внаслідок зменшення загальнопериферійного судинного опору реєструвалося зменшення рівня сатурації головного мозку (r = 0,59), а збільшення об’ємної швидкості перфузії дозволяло досягти вихідного рівня цих значень. У той же час збільшення показників артеріального тиску шляхом збільшення загальнопериферійного судинного опору не призводило до значимого підйому рівня сатурації головного мозку (відсутність кореляційного зв’язку, r < 0,3).
9
Анікєєв, О., К. Сировицький, М. Агапов та А. Бойко. "Методика обґрунтування раціонального складу і швидкісного режиму роботи машинних агрегатів". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 18 (19 березня 2020): 62–69. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.62-69.
Full textAbstract:
В статті наведено методику обґрунтування раціонального складу і швидкісних режимів роботи машинних агрегатів для виконання технологічних операцій при вирощуванні продукції рослинництва.Висновок про правильність вибору того чи іншого складу агрегату необхідний з урахуванням маневрових характеристик трактора і кінематичних параметрів робочої машини. Значення коефіцієнтів зчеплення ведучого апарату з ґрунтом та опору перекочування для різних агрофонів відіграє важливу роль у процесі вибору швидкісного режиму роботи, що в свою чергу покликано збільшити продуктивність, зменшити витрати палива та підвищити якість виконання технологічних операцій в рослинництві. Також науково-обґрунтований підхід до вибору складу агрегату дає можливість зменшити затрати праці та підвищити техніко-економічну ефективність використання машинно-тракторних агрегатів. В багатьох випадках, швидкість, яка визначається по енергонасиченості трактора, не може бути реалізована внаслідок агротехнологічних або фізіологічних обмежень. Економічні обмеження швидкості машинного агрегату обумовлені зміною енерговитрат на виконання процесу, експлуатаційної надійності машин в складі агрегату, а також деяким погіршенням використання часу зміни. В кожному окремому випадку швидкісні режими роботи необхідно уточнювати з урахуванням фізико-механічних властивостей ґрунтів, стану поверхні поля, фаз розвитку рослин, вологості ґрунту і інших факторів які впливають на якість роботи.Відповідність параметрів агрегату, перш за все виробничим умовам – є передумовою високої продуктивності агрегату. Із збільшенням ширини захвату агрегату пропорційно підвищується його продуктивність, а для посівних машин, обприскувачів і ряду інших – підвищується якість виконання роботи, внаслідок зменшення площі поля яка піддається дії ходових систем, зменшується кількість стикових міжрядь, поліпшуються умови технологічного обслуговування агрегату і скорочується кількість персоналу по його обслуговуванню.
10
Марініч, Л. Г., та О. А. Антонець. "ВПЛИВ СТРОКІВ ПОСІВУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СТОКОЛОСУ БЕЗОСТОГО В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 45–50. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.05.
Full textAbstract:
Багаторічні злакові трави є основними кормовими культурами при сінокісному і пасовищному використанні. Зона розповсюдження їх досить велика: вони поширені від тропіків до крайніх північних областей. Значна їх роль і в системі землеробства: вони захищають ґрунт від водної та вітрової ерозії, збагачують його органічними речовинами, поліпшують фізико-механічні властивості грунту та інфільтрацію опадів. У групу кормових злакових трав входить понад 600 видів рослин, але найбільшу кормову цінність має стоколос безостий, який використовують на зелений корм, силос, сі-наж та трав’яне борошно. Сучасні районовані сорти цієї рослини за сприятливих умов вирощування здатні формувати біологічну урожайність насіння до 0,6–0,8 т/га, зеленої маси 50,0 т/га, сіна 20,0 т/га. Але отримання таких високих та сталих урожаїв вимагає дотримання всіх агротехнічних операцій. Мета досліджень полягала у визначенні строків посіву, що впливають на формування насін-нєвої та кормової продуктивності стоколосу безостого. Під час досліджень використано польовий та кількісний методи, метод пробного снопа, ваговий, статистичний. Високу кормову цінність стоколосу безостого можна пояснити тим, що він має значну кількість вегетативних пагонів, на яких більше листків, ніж на генеративних. До того ж листки особливо на вегетативних пагонах містять більшу кількість поживних речовин. Найменшу кількість вегетативно подовжених пагонів сформували росли-ни сорту Полтавський 5 та Полтавський 52 за умов осіннього строку сівби. Найбільша кількість ве-гетативно подовжених пагонів у цих сортів була при використанні весняного строку сівби. Оптималь-ними строками сівби для отримання високих урожаїв насіння для сортів стоколосу безостого Пол-тавський 5 та Полтавський 52 є літні. Оптимальними строками сівби для отримання високих урожа-їв зеленої маси для сортів стоколосу безостого Полтавський 5 та Полтавський 52 є весняні. Оптимальними строками сівби для отримання високих урожаїв сухої речовини для сортів стоколосу безостого Полтавський 5 та Полтавський 52 є також весняні строки сівби.
11
Popovych, N. P., M. S. Malovanyy та V. V. Popovych. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВІДХОДІВ У СКЛАДІ ПОБУТОВИХ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (2018): 111–16. http://dx.doi.org/10.15421/40280323.
Full textAbstract:
Небезпечні відходи у складі побутових відходів потрібно збирати окремо від інших видів побутових відходів, а також відокремлювати на етапі збирання чи сортування і споживачі та виконавці послуг із вивезення побутових відходів мають їх передавати спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Наведено результати досліджень ефективності експлуатації спеціальної техніки для транспортування небезпечних відходів у складі побутових. Питання ефективності експлуатації спеціальної техніки для транспортування небезпечних відходів у складі побутових є надзвичайно актуальними, тому їх досліджують багато науковців. Проте вивчення ефективності експлуатації сучасних транспортних засобів потребують глибших досліджень та розрахунків. Встановлено, що найкращі показники загальної експлуатаційно-технічної характеристики транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів належать: за питомою масою спеціального обладнання спецавтомобіля: КрАЗ К16.2 ― 0,4 т; за питомою потужністю двигуна: ОТ-20(ISUZU NQR 71P) – 30,7 кВт; за коефіцієнтом компактності: ОТ-20 (ЗІЛ-433360) – 3,04. Найвищою є середньорічна продуктивність для ОТ-20 (ЗІЛ-433360) і становить 96780,2 т км/рік. За вантажопідйомністю (16 т) та об'ємом контейнера для небезпечних відходів у складі твердих побутових (30 м3) найкращі технічні характеристики належать спецавтомобілю КрАЗ К16.2.
12
НАЛОБІНА, Олена, Микола ГОЛОТЮК, Олег БУНДЗА та ін. "Дослідження динамічних процесів у рушії мінітрактора". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 12 (2019): 14–21. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i12.19.
Full textAbstract:
Ходові системи сільськогосподарських тракторів мають техногенний вплив на ґрунт. За умови багатократноговпливу погіршуються його фізико-механічні та агротехнічні властивості. Внаслідок переущільнення ґрунту, утворення коліїпогіршується якість виконання технологічних операцій, пов’язаних із обробітком ґрунту, посівом та збиранням врожаю. Зметою зменшення негативного впливу металевих гусениць на ґрунт застосовують рушії з гумовометалевими елементами(наприклад, шарнірами), гумовометалеві гусениці, пневмогусениці, гумовоармовані гусениці, еластичні траки гусениць.Не зважаючи на досвід, накопичений у сільськогосподарському машинобудуванні, проектування конструкційгусеничних рушіїв з гумовими та гумовоармованими елементами вимагає подальшого проведення значного об’єму науково-дослідних робіт як теоретичного так й експериментального характеру.Одним із актуальних напрямків є дослідження перехідних процесів у системі рушія гусеничних машин. Під часзміни напрямку руху, на початку руху, гальмуванні виникають значні динамічні навантаження, що перевищують статичні.Потреба в аналізі перехідних процесів пов’язана, зокрема з тим, що продуктивність та енерговитрати машини залежать відчасу їхнього протікання.У даній статті розглянуто початок руху гусеничного рушія для мінітрактора з еластичною гусеницею з метоюотримання диференційних рівнянь, які описують динамічний процес в механічній системі. В основу досліджень покладенорозроблену авторами методику для вирішення задач підвищення тягово-пружинних характеристик мінітрактора шляхомрівномірного розподілу тиску з боку гусеничного рушія на ґрунт, підвищення плавності ходу та маневреності на ділянках ізскладним рельєфом.
 Ключові слова: рушій, механічна система, кінетична енергія, узагальнена сила, робота, навантаження, перехідний процес.
13
Калінін, Є., І. Колєснік, Є. Медведєв, В. Шаповалов та В. Пітя. "Робота фронтального навантажувача в крановому режимі". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 18 (19 березня 2020): 80–87. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.80-87.
Full textAbstract:
В даний час для потреб сільського господарства розроблено понад 30 різних навантажувачів напірного дії.Крім спільності технологічного процесу спостерігається і спільність конструктивного оформлення машин фронтальних навантажувачів – основні їх вузли ідентичні: опорна рама – для зв’язку навантажувача з трактором, підйомна рама або підйомна стріла, гідроциліндри підйому, робочий орган.Технологічний процес виконується фронтальним навантажувачем напірної дії в наступних режимах: режимі заглиблення, крановому і транспортному режимах.Добре відомо, що тільки на основі теорії коливань можуть бути повністю з'ясовані такі практично важливі проблеми, як урівноваження машин, крутильні коливання валів і зубчастих передач, прецесія обертових валів, коливання механізмів під дією рухомих вантажів. Лише за допомогою цієї теорії можна встановити найбільш вдалі конструкції, відсуваючі експлуатаційні умови роботи машин можливо далі від умов виникнення великих коливань.Питання динаміки важких машин набувають в даний час першорядне значення в зв'язку з тим, що в сільськогосподарське виробництво існують природні тенденції підвищити продуктивність робочих машин в результаті збільшення навантажень і посилення їх темпів роботи.Характер динамічних навантажень в виконавчих механізмах робочих машин багато в чому залежить від прийнятої технологічної схеми, від характеру операцій які повинні бути відтворені в процесі експлуатації, нарешті, від типу виконавчого механізму і приводу його.Технологічний процес роботи фронтальних навантажувачів напірної дії виконується ними за однією схемою: поступальне переміщення агрегату для захоплення матеріалу, що навантажується і навантаження його в транспортні ємності, підйом вантажу по вертикальній коловій траєкторії.Отримані залежності навантаженості несучих конструкцій навантажувача і трактора від їх конструктивних параметрів можуть бути використані конструкторськими організаціями при проектуванні нових фронтальних навантажувачів та інших знарядь, що фронтально навішуються на колісні трактори.
14
Сандлер, А. К., та М. О. Опришко. "Автоматизований засіб підвищення безпеки під час перевантаження зернових культур на суднах". Automation of technological and business processes 13, № 1 (2021): 50–54. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.2000.
Full textAbstract:
Правила IМО по перевезенню зерна вимагають дотримання мінімального рівня прийнятної остійності для перевезення зерна, визначеного кутом крену внаслідок умовного зсуву зерна, залишкової відновлювальної енергії, після такого передбачуваного зсуву зерна, й початкової метацентричної висоти. Сучасні навантажувальні комплекси для перевалки зернових культур мають високу продуктивність, що зобов'язує здійснювати постійний контроль положення судна, у тому числі вносити корективи в довжину й натяг швартовних канатів. Поряд зі швартовними лебідками, брашпилями й шпилями в цьому процесі беруть участь і динамічні швартовні кнехти. Аналіз швартовних обладнань показав, що найбільш ефективним для корекції положення судна є застосування керованих кнехтів у комплексі з автоматичним лебідками. Однак, досвід застосування керованих кнехтів відомих конструкцій, свідчить, що в їхніх конструкціях закладені рішення, що у значній мірі обмежують можливості використання при положенні судна, яке швидко змінюється, чи в складних кліматичних умовах. Пропонована конструкція відрізняється тим, що тумби мають електромеханічні стопори з датчиками зусилля, пальці встановлені на осях обертання тумб і з'єднані з валами п'єзоелектричних двигунів, які жорстко приєднані до основи, і разом зі стопором з'єднані із блоком керування. Таким чином, розроблене обладнання забезпечить: розширення діапазону експлуатаційних режимів застосування швартовних кнехтів завдяки застосуванню п'єзоелектричних двигунів; спрощення конструктивного виконання; відсутність необхідності компенсації впливу кліматичних факторів на елементи кнехта; відсутність загрози забруднення навколишнього середовища вуглеводневими робочими речовинами; підвищення ремонтопридатності за рахунок обрання модульної конструкції. Використання розробленого обладнання дозволить оперативно підтримувати безпеку положенням судна при вантажних операціях
15
Кусняк, І. І. "Ефективність виготовлення фанери, склеєної термопластичною плівкою". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (2020): 88–92. http://dx.doi.org/10.36930/40300216.
Full textAbstract:
Досліджено ефективність виготовлення фанери, склеєної термопластичною плівкою. Ефективністю виготовлення фанери вважали сукупність економічної та екологічної ефективностей за результатами економії грошових ресурсів способом порівняння затрат під час виготовлення фанери, склеєної термопластичною плівкою, замість традиційної фанери. Встановлено, що застосування термопластичної плівки у виробництві фанери збільшує затрати на фанерну сировину на 100,8 грн/м3 та клейовий матеріал на 1874,0 грн/м3. З'ясовано, що основними відмінностями під час виробництва досліджуваних видів фанери є затрати на потреби в електроенергії, у гарячій воді на дільницях приготування клею і нанесення його на поверхню шпону та збори за викиди небезпечних сполук у навколишнє середовище. Встановлено, що найбільше споживання потреби води здійснюється на дільницях приготування клею та нанесення його на поверхню шпону. Відповідно затрати електроенергії на цих дільницях теж є значними. З'ясовано, що одним з вагомих факторів у виробництві фанери є викиди небезпечних сполук у навколишнє середовище, причиною якого є застосування термореактивних клеїв. Застосування термопластичних плівок у виробництві фанери відкидає потребу у становленні очисних споруд та щорічному збору за викиди формальдегіду та аміаку. Порівняння статей затрат на фанерну сировину (кряж) та клейові матеріали у виробництві традиційної фанери та фанери, склеєної термопластичною плівкою ПЕНГ, показує, що затрати коштів збільшуються в 1,4 раза під час виготовлення фанери, склеєної ПЕНГ. Однак, враховуючи затрати на потреби в електроенергії та у споживанні гарячої води, економія коштів становить 492337,56 грн. Незважаючи на затрати виробництва на фанерну сировину та клейовий матеріал, виготовлення фанери, склеєної термопластичною плівкою, є економічно вигіднішим за виробництво традиційної фанери. Окрім цього, екологічність отриманого продукту підвищує його конкурентоспроможність над традиційною фанерою. Запропонований спосіб виготовлення фанери підвищує продуктивність виготовлення завдяки відсутності трудовитратних операцій, гарантує високий ступінь чистоти атмосферного повітря для забезпечення якісних умов роботи працівників та екологічність готової продукції, яка навіть під час експлуатації є нетоксичною, що цим самим розширює можливості подальшого застосування.
16
Яровий, Ігор Іванович, та Віта Петрівна Алі. "Комплексна переробка сировини з використанням технологій Адресної доставки енергії у виробництві пектинів". Scientific Works 85, № 1 (2021). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v85i1.2072.
Full textAbstract:
Розглянуто можливості використання технологій адресної доставки енергії (АДЕ) в процесах комплексної переробки сировини рослинного походження на прикладі комплексу технологічних процесів характерних для виготовлення пектину. Показано актуальність процесів отримання пектинових речовин для сучасної промисловості та перспективні напрямки використання пектину. Наведено приклади реалізації технологій виготовлення пектину вітчизняними та зарубіжними виробниками, та приведено наближену оцінку вартості і складності пектинового виробництва.
 Як варіант удосконалення та здешевлення технології виготовлення пектину запропоновано використання технологій АДЕ для основних технологічних операцій пектинового виробництва: сушіння пектиновмісної сировини, екстрагування пектиновмісних речовин, випарювання пектиновмісного екстракту. Для процесу сушіння пектиновмісної сировини приведено результати експериментального дослідження кінетики процесу вологовидалення з оболонок цитрусових плодів, при використанні комбінованого способу сушіння – мікрохвильового енергопідведення та фільтраційного відведення вологи. Запропоновано обґрунтування для використання такої комбінації технологій сушіння та вплив механодифузійного ефекту на кінцеву продуктивність вологовидалення зазначеним комбінованим способом сушіння. Описано загальну конструкцію стрічкової, модульної сушильної установки з комбінованим способом сушіння сипкої рослинної сировини. 
 Надано оцінку результатів отриманих при дослідженні кінетики процесу сушіння пектиновмісної сировини та загального потенціалу технології АДЕ для процесів швидкісного низькотемпературного сушіння термолабільних матеріалів. Запропоновано шлях для впровадження технологій АДЕ на інших технологічних ділянках виготовлення пектину. Зокрема приведено посилання на інноваційні процеси екстрагування в середовищі електромагнітного поля надвисокої частоти та узагальнено потенціальні переваги та недоліки використання аналогічних технологій у виробництві пектину. Запропоновано використання технології випарювання розчинів у вакуумних випарних апаратах з використанням мікрохвильового енергопідведення для аналогічної технологічної операції при виготовленні пектину.
17
Овсянникова, Л. К. "ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ ДРІБНОНАСІННЄВИХ КУЛЬТУР". ЗЕРНОВІ ПРОДУКТИ І КОМБІКОРМИ 17, № 3 (2017). http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v17i3.656.
Full textAbstract:
Виробники зернопереробної галузі все частіше стали звертати увагу на дрібнонасіннєві культури такі як сорго, амарант, ріпак, гірчиця, льон, мак та ін. Оскільки виробництво дрібнонасіннєвих культур зростає, то для визначення ефективних режимів їх післязбиральної обробки та зберігання необхідне проведення широкомасштабних досліджень. В статті наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень тепломасообмінних процесів. Отримані значення теплофізичних характеристик в залежності від вологості зерна та запропоновані формули для їх розрахунку, які можуть бути використані при виборі раціональних режимів сушіння, активного вентилювання та зберігання зернових і олійних дрібнонасіннєвих культур. Визначено питомі витрати повітря для активного вентилювання дрібнонасіннєвих культур. Важливою стадією процесу післязбиральної обробки насіння є сушіння складна і енергозатратна операція. Своєчасне і правильно проведене сушіння не тільки підвищує його стійкість під час зберігання, а й поліпшує якість насіння, тому проведено дослідження кінетики конвективного сушіння дрібнонасіннєвих культур в залежності від параметрів зерна і режимів сушіння. Нами був обґрунтований і рекомендований для використання на підприємствах двостадійний спосіб сушіння зерна. При запропонованому способі сушіння на 20…30 % підвищується продуктивність зерносушарок, на 15…25 % знижуються витрати палива, істотно поліпшується якість зерна (за рахунок зниження на 3…5 % кількості битих і розтріснутих зерен). У зв’язку з тим, що дрібнонасіннєві культури через їх розміри мають більший аеродинамічний опір в порівнянні з іншими культурами, товщину шару насіння при активному вентилюванні необхідно зменшувати. Дрібнонасіннєві культури, особливо олійні, можна вентилювати підігрітим повітрям (до 55 °С). Підвищення температури повітря прискорює процес сушіння, проте супроводжується зростанням нерівномірності знімання вологи по товщині шару з пересушуванням нижніх шарів і зволоженням верхніх шарів. Для надійного зберігання культур потрібно забезпечити ряд умов: на сито-повітряних або аеродинамічних сепараторах довести вміст домішок до рівня не більше 2 %, шляхом сушіння або активного вентилювання знизити вологість насіння до 6...8 %, засобами активного вентилювання знизити температуру насіння до 5...10 °С. Ці умови забезпечать довгострокове збереження якості дрібнонасіннєвих культур до їх відвантаження або переробки. Крім того, досліджено інтенсивність дихання зерна в залежності від його вологості і температури. Показано, що при збільшенні вологості з 7 до 11 % інтенсивність дихання дрібнонасіннєвих культур підвищується в 4,9...16,5 рази, а при збільшенні температури від 5 до 25 °С в 1,1…1,6 рази. Наслідком такого зростання інтенсивності дихання є підвищене тепловиділення, яке може приводити до самозігрівання насіння і їх псування. При інтенсивному диханні збільшуються також природні втрати насіння при зберіганні через витрачання на дихання власних сухих речовин. Для тривалого зберігання дрібнонасіннєві культури необхідно розміщувати в складах підлогового типу, які забезпечують хороший доступ повітря при порівняно невеликій висоті насипу дрібнонасіннєвих культур. Для короткочасного зберігання можна використовувати склади силосного типу. На підставі результатів проведених досліджень була удосконалена схема технологічного процесу зернозаготівельного підприємства, яка дозволяє підвищити ефективність використання основного обладнання підприємства, розширити їх функції і дозволяє формувати партії зерна різного цільового призначення.