Journal articles on the topic 'Проведення занять'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Проведення занять.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Проведення занять.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Балагур, Л. О., Д. Л. Карасьов, В. В. Грінченко, and Д. О. Олешко. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ТАКТИКО-СТРОЙОВИХ ЗАНЯТЬ ІЗ МАЙБУТНІМИ ОФІЦЕРАМИ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-01.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано проблему змісту вищої військової освіти в Україні, зокрема змісту методики проведення тактико-стройових занять. Метою статті є розкриття специфіки такої методики у вищому військовому навчальному закладі прикордонного відомства. Автори здійснили теоретичний аналіз на основі тих наукових праць, що присвячені запропонованій проблемі (переважно військових педагогів-прикордонників). Задля розкриття специфіки методики проведення тактико-стройових занять було здійснено інтерпретацію основних понять: тактичної підготовки, тактичних занять, тактико-стройових занять. Згідно з Положенням про освітній процес в академії прикордонної служби наведено усі види тактико-стройових занять, що проводять науково-педагогічні працівники академії: звичайні, спільні та контрольні. Надалі авторський колектив проаналізував зміст методики тактико-стройових занять в академії прикордонної служби: вимоги, тривалість та особливості проведення занять. На прикладі навчальної дисципліни «Тактика прикордонної служби» наведено специфічні особливості тактико-стройових занять прикордонного відомства. Основними методами дослідження були проблемно-цільовий та ретроспективний методи; контент-аналіз навчальної програми; систематизація отриманої інформації. Основними результатами проведеної роботи є визначення змісту методики тактико-стройового заняття для майбутніх офіцерів-прикордонників. Основним висновком здійсненого дослідження є твердження щодо позитивного впливу тактико-стройових навчальних занять на становлення особистості майбутнього офіцера прикордонної служби. Авторський колектив звернув увагу на перспективні напрями подальших наукових досліджень: формулювання методичних рекомендацій щодо проведення тактико-стройових занять, використання більш широкого арсеналу педагогічних методів та прийомів у поєднанні із вправами, поясненням та демонстрацією.
2
Синиця, С. В., Т. О. Синиця, and О. К. Корносенко. "ОЦІНКА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ФІТНЕС-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 65–70. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-09.
Full textAbstract:
Зниження рівня рухової активності населення та зниження показників фізичного здоров’я викликає зацікавленість науковців, тренерів, медиків тощо у вирішенні цієї проблеми. Відкриття нових фітнес-клубів, тренажерних комплексів, студій спрямоване на вирішення питання низького рівня рухової активності, а також зумовлює необхідність підготовки фахівців (тренерів) компетентних у проведенні занять із групових та персональних занять фітнесом. Заклади вищої освіти, реагуючи на запити суспільства, почали активно включати до освітніх програм дисципліни, які дають змогу здійснювати підготовку до організації і проведення фітнес-тренувань. Одним із таких є дисципліна «Сучасні фітнес-технології». У дослідженні здійснено експериментальну перевірку ефективності програми навчальної дисципліни «Сучасні фітнес-технології», зокрема оцінку рівня технічної майстерності студентів після її вивчення. Сформульовано мету, очікувані результати навчання й орієнтовну тематику дисципліни «Сучасні фітнес-технології»; розроблено критерії діагностування технічної майстерності майбутніх тренерів із фітнесу, за якими здійснювалася експертна оцінка: техніка виконання рухових дій і вправ; відповідність музичного супроводу заняттю; дотримання техніки безпеки на занятті; комунікативні здібності спілкування з тими, хто займаються; емоційність заняття; логічність та доцільність застосування методів на занятті; логічність побудови комплексу вправ; дотримання структури заняття. Експертну оцінку здійснювали незалежні експерти, компетентні фахівці у проведенні занять з аеробіки та фітнесу, які мають досвід професійної діяльності, працюють у закладах вищої освіти та мають науковий ступінь «кандидат наук». За попереднім ознайомленням із протоколом експертних оцінок та системою оцінювання розроблених критеріїв фахівці переглядали заняття, які проводили студенти. За визначенням незалежних експертів виявлено, що після вивчення дисципліни «Сучасні фітнес-технології» рівень готовності студентів відповідав 4,7 балам із п’яти можливих, що свідчить про ефективність програми навчальної дисципліни і високу якість професійної підготовки здобувачів.
3
АНТІПОВА, Жанна, and Людмила ШУРХАЛ. "НОВІ ПІДХОДИ У ЗАСТОСУВАННІ ОЗДОРОВЧОЇ ГІМНАСТИКИ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗІ ЗДОБУВАЧАМИ ВІЩОЇ ОСВІТИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 186–91. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.27.
Full textAbstract:
Стаття присвячена результатам розробки та експериментального застосування комплексів оздоровчої гім- настики в системі фізичного виховання для здобувачів вищої освіти, що належать за станом здоров’я до підго- товчої медичної групи. Наукова розробка комплексів розкриває ефективні методи проведення занять з оздоровчої гімнастики, які сприяють залученню студентів до активного засобу життя в період навчання в закладах вищої освіти. Заняття, апробовані на практиці, представлені у вигляді комплексів оздоровчих вправ: танцювальні рухи аеробіки, загальнорозвиваючі комплекси вправ та комплекс вправ з м’ячем, надані методичні рекомендації. Окремо зазначено, що проблемою залучення студентів підготовчої групи до занять оздоровчою гімнастикою цікавляться педагоги і вчені в багатьох країнах, розглянуті деякі результати науково-педагогічних досліджень. Аналіз наявного навчального процесу і дослідницька робота показали, що введення в програму з фізичного виховання оздоровчої гімнастики і вправ з м’ячем дає позитивний результат у підвищенні активності студентів. У проведенні занять оздоровчою гімнастикою в поєднанні з вправами з м’ячем виділені основні цілі: – навчання різним танцювальним рухам; – формування стійкого інтересу до рухової активності; – збереження і зміцнення здоров’я студентів. Висунуто припущення, що такі методи проведення занять нададуть можливість систематизувати теоре- тичні знання, урізноманітнити практичні вміння, формувати навички для самостійних занять у позанавчальний час, що в підсумку дозволить успішно вирішити головне, найбільш актуальне на сьогодні завдання навчання. Розроблено план проведення заняття оздоровчою гімнастикою в поєднанні з вправами з м’ячем, зроблена порівняльна характеристика даних фізичної підготовленості до і після експериментальних занять, зроблено математичний аналіз та підбито підсумки застосування запропонованих комплексів вправ.
4
Яцура, М., А. Гамарник, and Б. Рачій. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ФІЗИКИ ЗІ СТУДЕНТАМИ ФІЗИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПРИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ." Physical and Mathematical Education 27, no. 1 (April 26, 2021): 112–18. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-018.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Перехід до кредитно-модульної системи організації навчання студентів вимагає істотного покращення проведення всіх видів навчальних занять, в тому числі і практичних робіт, а звідси виникає потреба вдосконалення методики підвищення ефективності і інтенсифікації проведення практичних занять, та збільшення ролі самостійної роботи студентів при цьому. Сказане засвідчує, що питання модернізації методики організації, підготовки і проведення практичних занять з фізики залишається актуальним.
Матеріали і методи. Використано багаторічний досвід авторів з організації і проведення практичних занять з фізики зі студентами фізичних спеціальностей та аналіз педагогічної, психологічної і науково- методичної літератури.
Результати. Запропоновано інноваційну методику проведення практичних занять із загального курсу фізики для студентів фізичних спеціальностей у закладах вищої освіти. Пропонується перевірку рівня теоретичних знань студентів по темі практичного заняття проводити не методом опитування і співбесіди студентів безпосередньо на практичних заняттях, як це прийнято в класичній методиці, а методом тестування. З цією метою підготовлено близько 2000 тестів, що дозволяє проводити тестування практично по кожному розділу навчальної програми курсу. Тестування студент повинен пройти до початку практичного заняття. Для проведення самих практичних занять створено методичні матеріали, розміщені в ЕНМКО під назвою «Матеріали до практичних занять», якими студенти мають можливість користуватися як при підготовці до практичних занять, так і при їх проведенні.
Розроблена і пропонується до використання нова форма ведення конспекту розв’язуваних на практичних заняттях задач і пояснення до них, яка на думку авторів, більш раціональна, ніж ведення конспекту в звичайному зошиті, більш зручна при користуванні нею і дає можливість студенту до кінця навчання накопичити велику кількість розв’язаних задач, які стануть в нагоді в подальшій його роботі.
Запроваджено нові форми самостійної роботи по розв’язуванню задач – це дві самостійні домашні контрольні роботи, в пакетах яких міститься близько по 70 задач, два комплекти задач (близько по 100 задач в кожному) по підготовці до аудиторних контрольних робіт і так звані рейтингові задачі, які рекомендуються студентам для розв’язування з метою підвищення власного рейтингу впродовж семестру.
Висновки. Пропонується методика проведення практичних занять із загального курсу фізики (розділ Оптика) для студентів фізичних спеціальностей у закладах вищої освіти.
5
ЛАЗОРЕНКО, Олександр. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, no. 3 (November 5, 2021): 68–81. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.880.
Full textAbstract:
У статті узагальнюється практичний досвід підготовки майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону з використанням технологій дистанційного навчання. Актуальність дослідження полягає в необхідності оптимізувати та покращити методику проведення всіх видів занять у дистанційному форматі для набуття курсантами умінь і навичок, необхідних для виконання завдань на офіцерських посадах. Проведення практичних занять з військово-спеціальних дисциплін у порівнянні з дисциплінами загальнонаукового блоку має певну специфіку, оскільки вимагає присутності на занятті викладача як офіцера-практика, здатного спрямувати роботу курсантів на досягнення визначених програмних результатів навчання. Зазначені особливості вимагають широкого застосування інноваційних підходів до викладання військово-спеціальних дисциплін. Наведено характеристику програмного забезпечення, яке найбільш активно використовується для проведення занять з військово-спе-ціальних дисциплін в online режимі (Moodle, Zoom, Google Class time та Google Meet). На прикладі навчальної дисципліни “Прикордонна служба” та з використанням технічних можливостей інтерактивної панелі Newline TruTouch обґрунтовано методику проведення практичних занять з використанням технологій дистанційного навчання. Наведено особливості самостійної підготовки; вступної, основної та заключної частини практичного заняття в дистанційному форматі. Визначено що, для того, щоб продуктивно використовувати час, виділений для проведення занять у дистанційному режимі, викладачам необхідно постійно розробляти цікаві навчально-методичні матеріали, відеоролики, практичні завдання, різнорівневі тестові завдання тощо. Використання сучасних технологій дистанційного навчання під час підготовки майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону створює реальні можливості підвищення якості їх навчання, забезпечення готовності випускників до виконання завдань з охорони та захисту державного кордону. В умовах прогнозованого продовження карантинних заходів саме технологічна трансформація освітнього середовища стане безперечним підґрунтям для досягнення курсантами програмних результатів навчання.
6
Герасимова, Катерина, and Галина Ткаченко. "ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ З ФІЗИКИ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ДЕМОНСТРАЦІЙ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Physical and Mathematical Education 30, no. 4 (September 13, 2021): 29–33. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-030-4-004.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. У статті розглядаються особливості організації і проведення практичних занять з фізики із залученням демонстрацій. Практичні заняття є складовою навчального процесу, під час яких здобувач вищої освіти застосовує теорію на практиці, тим самим формує вміння і навички рішення задач. Однак навчальними планами багатьох технічних спеціальностей університетів на практичні заняття з фізики відводиться менше третини від загальної кількості аудиторних годин. В навчальних планах деяких спеціальностей, особливо прискореної форми навчання, години на проведення практичних занять з фізики взагалі відсутні. Ми вважаємо такий підхід до розподілу навчального навантаження методично не виправданим, оскільки він виключає важливу форму занять, де якнайбільше виявляється здатність студента оперативно діяти і вирішувати поставлені завдання. Зважаючи на це, викладач постає перед проблемою, як в умовах обмеженого часу домогтися найбільшого ефекту від проведення практичного заняття і яку методику для цього треба обрати. Матеріали і методи. Вирішенню поставленої проблеми сприяли аналіз науково-методичних джерел; узагальнення власного педагогічного досвіду викладання фізики в Криворізькому національному університеті; використання теоретичних і емпіричних методів педагогічного дослідження, таких як експеримент, моделювання, порівняння і узагальнення. Результати. Проведено аналіз традиційної і нестандартної методик практичних занять у вищій школі, вивчено їх особливості та визначено їх ефективність. Запропоновано методичне рішення щодо залучення демонстрацій на практичних заняттях, з огляду на їх високу ефективність. Наведено конкретні приклади застосування демонстрацій на практичних заняттях. Висновки. Практичні заняття із застосуванням демонстрацій підвищують інтерес студентів, оскільки найбільш наочно відтворюють явища, що вивчаються. В результаті матеріал засвоюється краще і легше, ніж за традиційною методикою навчання.
7
Вовдюк, Л. В. "Сучасні інтерактивні методи проведення занять." Безпека життєдіяльності, no. 2, лютий (2018): 11–14.
Find full text
8
Алєксєєв, Олександр Миколайович, Тетяна Юріївна Маландій, and Дмитро Вікторович Требухов. "ЗАСТОСУВАННЯ МОБІЛЬНОГО ДОДАТКА SSUQUESTIONNAIRE-M ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Information Technologies and Learning Tools 81, no. 1 (February 23, 2021): 137–53. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3462.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сучасні тенденції використання мобільних пристроїв для тестового контролю знань. Проведено аналіз ринку програмних продуктів, які призначені для створення мобільних додатків. За основу аналізу прийнято рівень комп'ютерної грамотності, який потрібен під час використання розглянутих програмних продуктів для розроблення мобільних додатків. З цієї класифікаційної ознаки виділено три групи програмних засобів із такими вимогами до компетенцій проєктувальників мобільних пристроїв: 1) повинні мати професійні навички програмування; 2) не вимагається знання мов програмування; 3) з уміннями проєктувати на базі вебінтерфейсу. Відзначено, що різноманітність представлених на ринку програмних продуктів і закладені в них функції надають можливість викладачам створювати якісні додатки для проведення тестового контролю знань студентів інженерних спеціальностей на мобільних пристроях. Зроблено припущення, що впровадження мобільних пристроїв у навчальний процес для проведення контрольних заходів буде успішнішим, якщо враховувати специфіку практичних занять з професійної та практичної підготовки студентів, майбутніх інженерів. Особливістю цих занять є те, що в якості вихідних даних і результатів виконання навчальних завдань часто використовуються графічні зображення. Після закінчення практичних занять студенти інженерних спеціальностей зобов'язані знати конструкцію складних технічних пристроїв і навчитися ними користуватися. Тому для проведення контролю знань треба передбачити використання в тесті завдань з графічними ілюстраціями, зокрема із зображеннями великого розміру. Важливо проводити контроль знань у навчальних лабораторіях і виробничих приміщеннях, де мають проходити практичні заняття, але там не завжди є можливість забезпечення доступу до мобільного зв'язку.Описано мобільний додаток SSUquestionnaire-m, який надає можливість врахувати зазначені в статті особливості інженерної освіти та охопити контрольними заходами всіх студентів, які присутні на занятті. Водночас не потрібно переходити на суміщені технології мобільного контролю та, обмежуючись можливістю користуватися лише мобільними пристроями студентів, проводити всі контрольні заходи в одну сесію.
9
Яшан, О. І., and М. І. Герасимюк. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ ЗА УМОВ ПАНДЕМІЇ ВІРУСУ SARS-COV-2 COVID-19." Медична освіта, no. 2 (October 13, 2021): 88–91. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12418.
Full textAbstract:
Анотація. Внаслідок епідеміологічної ситуації навчальні заклади змушені були працювати за дистанційною формою навчання. При цьому підготовка спеціалістів галузі знань «Охорона здоров’я» отримала реальну проблему: як надати студенту можливість оволодіти практичними навичками. Вирішення знайшли у запровадженні компʼютерної платформи Microsoft Teams. Напередодні 6-годинного заняття викладач створює у застосунку зустріч-нараду, до якої за допомогою електронних скриньок запрошує студентів.
Зокрема, з курсу оториноларингології заняття розпочиналося із вступної частини, на якій викладач коротко ознайомлював студентів із темою заняття, наголошував на важливих моментах, давав відповіді на запитання.
Оскільки програма була одночасно завантажена та встановлена на смартфон, то викладач не був прив’язаний до персонального комп’ютера, а міг з телефону шляхом відеочату проводити огляд пацієнта, демонструвати методи обстеження, а також зміни зі сторони ЛОР-органів, пов’язуючи результати обстеження з діагнозом, пояснювати підходи до лікування. Після кожного обстеження проводилася коротка відеонарада з розбором незрозумілих моментів. Іншим варіантом проведення практичної частини заняття була онлайн-трансляція оперативних втручань, під час якої студенти мали можливість бачити всі етапи оперативного втручання, а також чути коментарі. Крім того, практична частина заняття заповнювалася демонстрацією навчальних відеофільмів.
Протягом другої частини заняття проходило традиційне семінарське обговорення, під час якого викладач мав можливість провести із студентами живе двобічне спілкування, розібрати цікаві випадки або питання.
Третя частина заняття – контроль у дистанційній формі. На платформу Moodle було завантажено базу тестових занять відповідно до тем практичних занять. Студент міг пройти тестовий контроль у визначений час напередодні заняття або за бажанням уже на занятті.
Таким чином, застосунок Microsoft Teams може використовуватися для проведення практичних занять та читання лекцій у дистанційному режимі.
10
Оліферук, В. "МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ВИКЛАДАЧЕМ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ." Військова освіта 35, no. 1 (May 7, 2019): 132–39. http://dx.doi.org/10.33099/2617-1783/2017-1/132-139.
Full text
11
Yarmolchyk, Maria. "Психологічна програма розвитку особистісних детермінант вибору ефективних копінг-стратегій учасників операції Об’єднаних Сил на етапі декомпресії." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 3 (June 30, 2021): 233–41. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.22.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в розкритті особливостей проведення заходів психологічної програми розвитку особистісних детермінант вибору копінг-стратегій. Запропоновано структуру проведення основних етапів психологічної роботи. Проаналізовано особливості проведення занять, основні методи та техніки роботи з учасниками операції об’єднаних сил. У дослідженні використано наступний психологічний інструментарій: арт-терапії: музикотерапія, ізотерапія, пісочна терапія, техніки візуалізації, психоедукація, тренінгові заняття, консультування. Дослідження було проведене з 60 респондентами під час проводження психологічної програми розвитку особистісних детермінант вибору ефективних копінг-стратегій на етапі декомпресії, після тривалого перебували в зоні проведення операції Об’єднаних Сил. Визначено, що опрацьовуючи кожен етап, військовослужбовці проходять комплексне психологічне відновлення, що дає змогу продовжувати проходження військової служби та виконання завдань за призначенням. При проведенні психологічної програми виделено наступні сфери особистості, які відіграють важливу роль у виборі ефективних копінгів: емоційно-регулятивна, ціннісно-нормативна, особистісно-рефлексивна, соціально-адаптивна. Запропонована програма реалізовувалась через ряд заходів, які проводились з респондентами під час проходження ними декомпресії за встановленим графіком і розпорядком. Запропонована програма активізує особистісні риси військовослужбовців, які виступають ресурсом для вибору копінг-стратегій. Завдяки виявленню особистісних детермінант вибору копінг-стратегій, військовослужбовці можуть частіше використовувати копінги більш ефективні у боротьбі зі стресом, водночас рідше – копінги пасивного пристосування до стресу.
12
Voitovych, Oksana. "Особливості проведення практичних занять із дисципліни «Методика навчання географії»." Педагогічний дискурс, no. 29 (October 15, 2020): 14–18. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.02.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості проведення практичних занять із дисципліни «Методика навчання географії» для студентів спеціальності «Середня освіта (Географія)». Обґрунтовано, що тематика практичних робіт та зміст пропонованих завдань повинен враховувати сучасні тенденції розвитку освіти та вимоги до підготовки компетентного вчителя. Визначено структурні елементи практичного заняття: тема заняття; мета; обладнання; аудиторна робота, де відображено питання для обговорення і практичні завдання; завдання для самостійної позааудиторної роботи; список рекомендованої літератури. Встановлено, що зміст практичного завдання повинен бути професійно спрямованим, що сприяє підвищенню внутрішньої мотивації студента до навчальної діяльності. Подано зміст практичної роботи «Методика підготовки вчителя географії до проведення уроків».
13
САМОЙЛЕНКО, Олександр, and Олена ЗАБОЛОТНА. "ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ЗА ДИСТАНЦІЙНОЮ ФОРМОЮ ПІД ЧАС ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З МАЙБУТНІМИ ОФІЦЕРАМИ-ПРИКОРДОННИКАМИ З ДИСЦИПЛІН ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, no. 2 (July 1, 2021): 181–94. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.790.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз досвіду організації практичних занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками з дисциплін професійного спрямування шляхом застосування технологій інтерактивного навчання за дистанційною формою.Досвід проведення практичних занять з дисциплін кафедри прикордонного контролю з використанням технологій інтерактивного навчання можливо розглядати в різних варіантах: класичне заняття, за дистанційною формою та змішане.Серед основних недоліків дистанційного навчання є його “теоретизація”, тобто зведення навчального процесу до мінімізації виконання практичних тренувань та вправ на користь вирішення теоретичних завдань. З метою вирішення цієї проблеми викладачі намагаються максимально застосовувати інтерактивні методи навчання, де курсанти мають можливість вирішувати ввідні ситуативні завдання, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю.В умовах дистанційного навчання слід більш ретельно організовувати самостійну підготовку, під час якої курсанти можуть детально ознайомитись із порядком відпрацювання на занятті практичних завдань, орієнтовний перелік яких вони отримують заздалегідь. Крім того, самостійну підготовку слід використати для поділу курсантів на підгрупи та для розподілення ролей, які вони будуть виконувати в підгрупах.В умовах пандемії під час проведення навчальних занять у режимі онлайн з використанням Google Meet викладачами кафедри прикордонного контролю широко використовуються технічні можливості інтерактивної панелі Newline TruTouch. Навчальна аудиторія облаштовується двома вебкамерами, одна з яких направлена на аудиторію (навчальну групу), а інша – на місце біля дошки або фліп-чарта, де кожна підгрупа по черзі буде доповідати рішення завдання. Відображення інформації на інтерактивній панелі дозволяє побачити її на екранах своїх мобільних пристроїв курсантам, які працюють на занятті дистанційно. Після завершення доповіді відбувається її обговорення. Для обговорення результатів роботи курсантів та колективів на занятті може призначатися група експертів з числа курсантів, яка повинна охарактеризувати правильність дій курсантів та за необхідності їх скорегувати.По завершенні основної частини заняття викладач виставляє кожному курсанту загальну оцінку, при цьому він ураховує: оцінку, отриману за доповідь біля фліп-чарту, активність на занятті, а також оцінку, виставлену експертами.
14
Дементієвська, Ніна Петрівна. "ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ НАВЧАННЯ УЧНІВ ЧЕРЕЗ ДОСЛІДЖЕННЯ." Information Technologies and Learning Tools 80, no. 6 (December 22, 2020): 222–42. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3916.
Full textAbstract:
Система підвищення кваліфікації вчителів закладів середньої освіти починає реформуватися. Учителі отримують свободу підвищувати свій фаховий рівень через недержавні організації, прийнятними визнаються різні форми такого навчання. Вимоги нового стандарту природничої освітньої галузі визначають уміння, пов’язані з дослідженнями. У статті описані основні положення навчання, яке отримало назву Inquiry- Based Science Education (навчання природничим наукам, що базується на дослідженнях), обґрунтовано, чому навчання з дослідженнями має стати важливим для освіти вчителів, які викладають предмети природничої освітньої галузі. Виклики, що постають перед учителями відповідно до основних положень НУШ та участі України в міжнародному дослідженні PISA, можуть бути реалізовані завдяки розвитку нових форм підвищення фахового рівня вчителів природничої освітньої галузі. Пропонується проведення тренінгу з формування в учнів і вчителів компетентностей, пов’язаних з навчанням через дослідження з використанням комп’ютерних моделювань. Описана, розроблена і апробована програма навчання вчителів щодо використання інтерактивних моделювань для навчання через дослідження. У статті описані деякі елементи методики проведення тренінгових занять з учителями, що викладають предмети природничої освітньої галузі, зокрема при проведенні фронтальних видів діяльності в класі, при виконанні учнями домашніх завдань та для супроводу практичних і лабораторних робіт. Ці види діяльності обрані з огляду на результати опитування вчителів щодо забезпечення засобами ІКТ в класах, де вони викладають. Тренінгові вправи спираються на особливості проведення занять з учнями. Наведені онлайнові ресурси і приклади вправ, пропонованих на тренінгу вчителів фізики і біології, запропонована послідовність проведення занять з учнями. Обґрунтовані переваги використання сервісу Plickers для отримання і обробки миттєвих відповідей учнів як елементу формувального оцінювання під час проведення фронтальних форм занять з учнями з використанням моделей при вивченні фізики, хімії, біології.
15
Bilkevich, N. A., N. B. Haliyash, and N. V. Petrenko. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ." Медична освіта, no. 3 (December 3, 2019): 52–57. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10648.
Full textAbstract:
У статті, у світлі проблеми підвищення рівня підготовленості медичних працівників до професійної діяльності, розглянуто шляхи покращення практичної роботи студентів при вивченні ними предмета медичної комунікації. Автори діляться досвідом щодо впровадження курсу медичної комунікації у своєму навчальному закладі, розробки навчально-методичного супроводу та методики проведення практичних занять. Особливу увагу приділено інтерактивним методикам проведення таких занять як оптимальній формі тренування комунікативних навичок та трансформації теоретичних знань у практичні вміння та компетентності.
Введення курсу медичної комунікації у вищих медичних навчальних закладах, на вимогу сучасності, потребує нових підходів в організації навчального процесу. Необхідне застосування освітніх методик, зокрема проведення занять із застосуванням інтерактивної взаємодії та рольових ігор. Як показала практика, така форма занять добре сприймається студентами, проте вимагає додаткової підготовки викладачів, роль яких під час занять є дещо відмінною від загальноприйнятої.
16
Калашнік, І. К. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ІЗ ПЛАВАННЯ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ СПОРТСМЕНІВ ВІКОМ 13–16 РОКІВ ІЗ ДЦП." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 3 (December 14, 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-03.
Full textAbstract:
За останні роки дитячий церебральний параліч став одним із найбільш поширених захворювань нервової системи в дітей. Ця недуга належить до невиліковних хвороб, проте проведення своєчасної і правильної корекції ушкоджених систем організму дітей за допомогою корекційних фізичних вправ, застосування елементів спортивних ігор і спеціальних рухових режимів є передумовою для успішної побутової, навчальної, трудової та соціальної адаптації дітей до реальних умов життя, їх інтеграції в суспільство. Проаналізовано спеціалізовану літературу щодо впливу занять із плавання на організм підлітків та науково-методичну літературу про стан здоров’я підлітків, що хворі на ДЦП. Проведено оцінку рівня функціональних показників дихальної системи підлітків віком 13–16 років із ДЦП. Експериментально доведено пріоритетність використання занять із плавання для підвищення рівня показників функціонального стану дихальної системи підлітків із ДЦП. Дослідження було проведене в серпні 2021 р. на базі басейну «Мотор Січ» та Інклюзивно-ресурсного центру по Вознесенівському району міста Запоріжжя Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради. У дослідженні брали участь 20 підлітків – дві групи по 10 осіб (експериментальна та контрольна групи). В експериментальну групу увійшли підлітки з ДЦП, які професійно займаються плаванням, а в контрольну – підлітки з ДЦП, які займаються тільки лікувальною фізичною культурою та інколи проходять курси масажу. На початковому етапі дослідження підлітки за віковими й анатомо-фізіологічними особливостями майже ідентичні. Усі підлітки були обстежені в однакових умовах. Значення показників функціональних проб системи дихання підлітків із дитячим церебральним паралічем свідчать про те, що в разі систематичних занять із плавання в підлітків збільшується життєва ємність легень. Частота дихання зменшується майже вдвічі, що свідчить про правильне глибоке дихання. Результати проби Штанге показали, що підлітки з ДЦП, які займаються плаванням, затримують дихання після повного вдиху на 28 секунд більше, ніж ті, хто не займається плаванням. Після проведення проби Генчі також були отримані результати, які підтверджують користь занять плаванням для дихальної системи підлітків із ДЦП. Отримані результати свідчать про те, що заняття з плавання допомагають розвитку функціональних можливостей дихальної системи в підлітків із ДЦП.
17
Malinovskiy, A. V., A. S. Stavnichy, and M. N. Mayorenko. "ПЕРЕВАГИ СУЧАСНИХ СИМУЛЯЦІЙНИХ І МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИКЛАДАННІ ХІРУРГІЧНИХ ХВОРОБ І ЕНДОСКОПІЧНОЇ ХІРУРГІЇ СТУДЕНТАМ ТА КУРСАНТАМ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ." Медична освіта, no. 4 (July 24, 2018): 67–70. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.9258.
Full textAbstract:
Мета роботи – оцінка ефективності застосування сучасних симуляційних та мультимедійних технологій у викладанні хірургічних хвороб і ендоскопічної хірургії студентам та курсантам післядипломної освіти.
Основна частина. На кафедрі роботизованої і ендоскопічної хірургії Одеського національного медичного університету був впроваджений в рутинне використання комплекс для симуляційного навчання і трансляції з операційної. Можливості цих технологій були апробовані в ході занять зі студентами студентського наукового гуртка, на елективному циклі “Ендоскопічні втручання в медицині” та при проведенні тематичних удосконалень для лікарів “Основи лапароскопічної хірургії”.
На прикладі опрацьованих практичних навичок була продемонстрована висока ефективність даного виду навчання. У процесі проведення занять значних труднощів у використанні як системи трансляції, так і відпрацювання навичок на віртуальних симуляторах і тренажерах не спостерігалося.
Висновки. 1. Використання системи трансляції ендоскопічних операцій з двостороннім аудіозв’язком з аудиторією дозволяє поліпшити демонстративність при проведенні занять зі студентами.
2. Використання віртуальних симуляторів Simbionix і тренажерів SimuLab при проведенні післядипломних тематичних удосконалень і практичних занять зі студентами високоефективні в засвоєнні практичних навичок ендоскопічної хірургії.
3. Необхідно використовувати єдиний комплекс практичних навичок та теоретичної частини, що відповідає світовим стандартам.
18
Лавринюк, Володимир, Василь Пикалюк, Наталія Грейда, and Вікторія Лавринюк. "ПАТОЛОГІЯ АОРТИ ТА ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ." Молодий вчений, no. 1 (101) (January 31, 2022): 51–56. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-11.
Full textAbstract:
Наведено анатомо-фізіологічні параметри нормальної аорти, дефініції її патології. Проаналізовані можливості клінічного та інструментального дослідження аорти, вивчення питань диференціації аортальних захворювань. Запропоновано етіологічну класифікацію аортопатій. В межах класифікації виокремлено групи: атеросклеротичні ураження аорти, вроджені вади аорти, генетичні захворювання, аортити, ушкодження аорти, ургентні захворювання (гострий аортальний синдром). Проведено огляд впливу фізичної активності на перебіг аортальних нозологій: швидкість прогресування аортодилятації, ризик виникнення розшарування аорти. Наведено короткий огляд клініко – діагностичних особливостей окремих нозологій з проявами аортопатії та особливості проведення фізичної активності (ФА) при них: атеросклероз аорти, аневризми, двостулковий аортальний клапан, коарктація, синдром Марфана, Елерса- Данло, Лойеса – Дітца, Тернера. Процитовано згідно останніх європейських рекомендацій стратифікацію ризику занять ФА при аортопатіях, вказані особливості проведення фізичних тренувань та спостереження за пацієнтами для покращення профілю безпеки занять ФА.
19
Криштанович, Мирослав. "ВИВЧЕННЯ ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНОГО ДИСТАНЦІЙНОГО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 22 (June 26, 2020): 112–15. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.112-115.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сучасну практику викладання правових дисциплін для майбутніх фахівців, яка має багатий арсенал різноманітних і ефективних способів, прийомів і засобів навчання, зокрема інтерактивних, які повною мірою допомагають розкрити всю специфіку конкретної правничої дисципліни. При вивченні і поясненні окремих тем широко використовуються інтерактивні дошки, електронні підручники і навчальні програми, що включають текст, графіку, фото та відео фрагменти. Використання таких засобів істотно активізує освітній процес. Інтерактивні технології надають прості і зручні засоби для розв’язання широкого кола завдань у сфері освіти майбутніх фахівців. Вони допомагають створювати такі умови навчання, щоб студенти отримували задоволення від навчальної роботи, прагнули покращувати її результати й усвідомлювали, що отримані знання вони будуть надалі успішно застосовувати в практичній діяльності.Установлено найбільш ефективні засоби вивчення правових дисциплін засобами інтерактивного дистанційного під час проведення занять в закладах вищої освіти. Насамперед це стосується застосування в освітньому процесі інтерактивної дошки. Використання інтерактивної дошки як традиційного елементу навчального процесу широко застосовується під час проведення лекційного зайняття, семінарів, презентацій. Роль і значення інтерактивної практики викладання правових дисциплін уможливлює визначити найбільш ефективні інтерактивні засоби викладання фахових дисциплін для майбутніх фахівців, її використання поліпшить роботу майбутніх правників на заняттях у закладах вищої освіти (ЗВО).
20
Мачинська, Н. "Особливості організації та проведення нетрадиційних форм лекційних занять." Молодь і ринок, no. 9 (104), вересень (2013): 66–71.
Find full text
21
Demydenko, M. "МОБІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 53 (February 5, 2019): 112–15. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.112.
Full textAbstract:
Забезпечення якісного проведення всіх видів навчальних занять для студентів інженерних спеціальностей (особливо ІТ) вимагає серйозних капіталовкладень (проектор, мережа, комп'ютерна техніка, і т.п.). Крім того частина студентів може використовувати гаджети під час занять не за призначенням. Отже, актуальним є завдання залучення обчислювальних потужностей мобільних пристроїв у навчальному процесі. Мета: реалізувати мобільний навчальний комплекс з використання пристроїв слухачів, розробити методику його використання. Задачі: підібрати ефективне комунікаційне обладнання, серверне та клієнтське програмне забезпечення. Сформулювати вимоги та розробити відсутнє програмне забезпечення. Розробити методику використання технології для різних типів навчальних занять. Провести апробацію, з метою визначення оптимальної конфігурації обладнання та максимальної кількості слухачів, задіяних в мобільному навчальному комплексі. Для реалізації концепції мобільного навчального комплексу необхідно: 1.Створити автономну локальну мережу. 2. Знайти або реалізувати програмні засоби візуалізації навчального контенту.3. Знайти або реалізувати засоби для проведення практичних і лабораторних занять. 4.Знайти або реалізувати засоби для контролю знань. 5. Усі зазначені засоби повинні бути незалежними від електричної мережі. Висновки: в роботі запропонована технологія та методика використання мобільних пристроїв в навчальному процесі. Обґрунтований вибір обладнання, протоколів, програмного забезпечення. Визначені оптимальні технічні характеристики серверних та клієнтських пристроїв для різних типів навчальних занять. Спроектовано та розроблено програмне забезпечення для тестового контролю знань для ОС Android. Проведено апробацію на прикладі дисциплін спеціальності «Комп’ютерні науки» пов’язаних з програмуванням. За результатами апробації визначена оптимальна кількість слухачів мобільного навчального комплексу.
22
Радченко, О. А. "ПІДГОТОВКА УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ЗА ПРОФІЛЕМ "АГРОВИРОБНИЦТВО"." Educational Dimension 30 (May 19, 2022): 400–407. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4874.
Full textAbstract:
Виявлено і обґрунтовано педагогічні умови процесу вдосконалення професійної підготовки учителів трудового навчання до організації та проведення занять за профілем «Агровиробництво». З’ясовано основні вимоги до учителів трудового навчання. Обґрунтовано, що в процесі підготовки учителя до профільного трудового навчання, необхідно використовувати міжпредметні зв’язки, які сприяють становленню студента як фахівця запропонованого напряму. Визначено критерії й показники готовності майбутніх учителів трудового навчання до організації та проведення занять із профілю «Агровиробництво».
23
Куриш, Н. К. "ВПРОВАДЖЕННЯ БІХРОННОГО РЕЖИМУ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ." Pedagogical Sciences: Theory and Practice, no. 3 (January 10, 2022): 199–204. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-28.
Full textAbstract:
У статті визначено особливості впровадження біхронного режиму онлайн-навчання у системі післядипломної педагогічної освіти, використовуючи інноваційні технології дистанційного навчання, що дає можливість забезпечити підготовку сучасних педагогів до реалізації процесів реформування в умовах сучасних викликів. Проведено аналіз поглядів як вітчизняних, так і зарубіжних науковців щодо теоретичних, практичних і соціальних аспектів впровадження дистанційного навчання та визначення ключових понять: «післядипломна педагогічна освіта», «дистанційне навчання», «асинхронний режим», «синхронний режим», «біхронний режим», «технології дистанційного навчання». На основі проведеного опитування слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників в Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області визначено переваги та обмеження асинхронного, синхронного та біхронного режимів онлайн-навчання. Автором презентовано окремі ресурси, що сприяють реалізації біхронного режиму взаємодії учасників освітнього процесу в Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, використовуючи при цьому для організації навчання платформу MOODLE; для проведення онлайн-занять – сервіси ZOOM, «Google Meet», «SKYPE»; для роботи у групах – віртуальні ресурси «PADLET», «MIRO»; для забезпечення формувального оцінювання – «LEARNINGAPPS», «MENTIMETER», «KAHOOT» тощо. Розкрито практичне значення окремих технологій дистанційного навчання, що дає можливість підтримувати зв’язок зі слухачами у синхронному й асинхронному режимі, проведення онлайн-занять у різних форматах, таких як лекція, практичні заняття, конференція, тренінг, круглий стіл, майстер-клас, використовуючи текст, презентації, таблиці, схеми, графіки, відеоматеріали, посилання в мережі Інтернет, допоміжні файли, та здійснювати різні види контролю визначення рівня засвоєння нових знань слухачами.
24
Іванченко Є.А. and Маслій О. М. "Групові заняття для майбутніх офіцерів забезпечення військ (сил) в освітньому середовищі вищого військового навчального закладу." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 46 (February 11, 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.112.
Full textAbstract:
У статті розглянуто нагальне питання модернізації професійної підготовки майбутніх офіцерів у напрямі надання курсантам більшої самостійності мислення, творчості, пошуку нетривіальних рішень, креативності, адже під час ведення бойових дій командир приймає рішення, покладаючись виключно на власну інтуїцію. Забезпечення таких змін автори пов’язують із змінами освітнього середовища вищого військового навчального закладу. Результатом теоретичного дослідження стало формулювання визначення поняття «освітнє середовище вищого військового навчального закладу», під яким автори розуміють системне утворення, корельоване з єдиним інформаційно-освітнім простором, системнотвірним чинником якого є наперед задана мета ‒ підготовка якісного військового фахівця (конкретна спеціальність), ядром ‒ спеціально створені умови впливу на формування особистості майбутнього офіцера (конкретної спеціальності), що реалізуються на засадах розумних інновацій; забезпечує потреби «замовника» та «споживача» освітніх послуг ВВНЗ, надаючи свободу творчості тим, хто ці послуги надає; продукує навчальний та науково-методичний контент.В статті наголошується, що освітнє середовище військового вишу має бути інноваційним та інформаційним, із урахуванням особливостей організації навчального процесу у вищому військовому навчальному закладі. Однією з таких особливостей є проведення групових занять для майбутніх офіцерів, зокрема, курсантів спеціальності «Забезпечення військ (сил)». Метою проведення групових занять є відпрацювання основних навичок, що забезпечують формування визначених професійним стандартом компетенцій. Також наголошується на оптимальній тривалості групового заняття, місцях проведення, методах навчання, використання наочних матеріалів та особливостях підготовки викладачів до групового заняття, що забезпечує його ефективність.
25
Псьол, Сергій, Олександр Рудик, and Максим Токарчук. "СПОСОБИ І ЗАСОБИ ДЛЯ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ З ТЕХНІЧНИХ ТА ВІЙСЬКОВИХ ДИСЦИПЛІН." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (May 7, 2021): 366–92. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.650.
Full textAbstract:
У статті представлено систему заходів, засобів та прийомів, спрямованих на інтенсифікацію та підвищення якості процесу засвоєння навчального матеріалу здобувачами вищої освіти при проведенні контактних і дистанційних занять. Поточний та підсумковий контроль знань пропонується здійснювати із застосуванням Google-форм. Цей інструмент дозволяє формувати тести відкритого і закритого типу, з використанням ілюстративного матеріалу. Обсяг тестів залежить від форми тестовихзавдань, змісту навчальної дисципліни й часу, виділеного для поточного чи підсумкового контролю. Процес узагальнення й аналізу результатів тестування автоматизований. Дотримання доброчесності під час контролю знань забезпечується відповідним налаштуванням тесту та організаційними заходами, зокрема організацією відеоспостереження.Перед проведенням занять пропонується надання здобувачам освіти адаптованого навчального матеріалу для попереднього ознайомлення і подальшого детального вивчення. Цей матеріал рекомендовано використовувати разом з відповідними підручниками, посібниками та іншими ресурсами. У ході занять рекомендовано застосування сучасних засобів візуалізації, які дозволяють вирішити проблематику показу невеликих за розмірами елементів матеріальної частини та демонстрації їх взаємодії. Додатковим способом підвищення наочності може служити організація швидкого доступу до завчасно підібраних навчальних ресурсів Інтернет за допомогою утворених QR-кодів. Посилання у формі QR-кодів можуть використовуватись як під час самостійної роботи здобувачів освіти, так і під час аудиторних чи дистанційних занять. Для проведення занять за змішаною формою організації освітнього процесу може застосовуватись платформа Classtime, яка дозволяє створювати інтерактивні навчальні додатки, аналізувати хід навчального процесу, реалізовувати стратегії індивідуального підходу та досягати програмних результатів навчання. Потужним інструментом для ефективного ведення освітнього процесу за змішаною і дистанційною формою є модульне середовище, засноване на системі Moodle. Застосування ресурсів модульного середовища дозволяє підтримувати навчальний матеріал в актуальному стані, реалізувати дистанційний доступ здобувачів освіти до навчальних ресурсів та ефективно проводити заходи контролю знань.
26
Желобецька, Т. "Проведення практичних занять з курсу "Безпека життєдіяльності" - нові підходи." Безпека життєдіяльності, no. 12 (2011): 31–33.
Find full text
27
ЯНКОВЕЦЬ, Андрій, and Олена ЯНКОВЕЦЬ. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОНЛАЙН-ЗАНЯТЬ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СЕРВЕРУ ZOOM В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 327–39. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.590.
Full textAbstract:
Стаття присвячена особливостям застосування програми Zoom для проведення онлайн-занять з іноземної мови. Зазначена причина переходу українських закладів вищої освіти на дистанційну форму роботи. Проаналізовано попередній досвід вітчизняних та зарубіжних науковців у дослідженні дистанційного навчання та онлайн-серверів для проведення занять з різних навчальних дисциплін. У статті розглядаються основні функції та можливості серверу Zoom, аналізується ефективність його застосування в навчальному процесі під час карантину, зокрема, особлива увага приділяється проведенню занять з іноземної мови. Описуються переваги та недоліки застосування онлайн-серверів для викладання іноземної мови. Надається детальна покрокова інструкція встановлення програми Zoom для учасників освітнього процесу. Акцентується увага на легкості встановлення та простоті використання додатку Zoom усіма користувачами. Зазначається, що Zoom надає можливість працювати з повним спектром навчальних матеріалів, як і при контактних формах роботи. Описуються особливості застосування сервісу Zoom під час навчання різних видів комунікативної діяльності: говоріння, читання, аудіювання та письмо. Наголошується на можливості поєднання опцій Zoom з іншими серверами. Аналізуються опції Zoom для реалізації різних форм та методів роботи. Наводяться приклади застосування Zoom для перевірки завдання на самопідготовку, демонстрації курсантських (студентських) проектів, а також організації тематичного та підсумкового контролю. Особлива увага приділяється тому факту, що різноманітні функції даного серверу надають можливість задіювати усю курсантську (студентську) аудиторію, не спрощувати форми і методи викладання, а адаптувати їх під новий формат.
28
Гайтан, Олена Миколаївна. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВЕБІНАРОРІЄНТОВАНИХ ПЛАТФОРМ ZOOM, GOOGLE MEET ТА MICROSOFT TEAMS В ОНЛАЙН-НАВЧАННІ." Information Technologies and Learning Tools 87, no. 1 (March 1, 2022): 33–67. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4441.
Full textAbstract:
У статті досліджується проблема використання вебінарорієнтованих платформ Zoom, Google Meet та Microsoft Teams у закладах загальної середньої та вищої освіти. Обґрунтовано актуальність та здійснено аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду впровадження вебінарорієнтованих платформ в освітній процес. Вибір платформ для дослідження обумовлений їх широким застосуванням у закладах освіти, а також їх домінуючим положенням у «Магічному квадранті» Gartner за даними за листопад 2020 року в категорії рішень для зустрічей. Визначені та проаналізовані мінімальні та рекомендовані системні вимоги до програмного та апаратного забезпечення роботи вказаних платформ, часові та кількісні обмеження у різних тарифних планах. Наведено результати всебічного розгляду та порівняльного аналізу цих платформ за критеріями функціональності, безпеки, інтеграції з іншими додатками. Охарактеризовані технічні та педагогічні можливості їх інструментарію при проведенні відеоконференцій, зокрема демонстрації екрана, цифрової дошки, групового чату, можливості запису заняття, віртуальних кімнат тощо. Розглянуті особливості їх використання в кожній системі у різних версіях та тарифних планах, визначені їх переваги та недоліки, на основі чого сформовані рекомендації щодо їх використання в практичній роботі викладача для забезпечення максимальної ефективності проведення навчальних занять. Розглянуто питання забезпечення зворотного зв’язку та ефективної взаємодії студентів з викладачем, підняте питання порушення дисципліни під час онлайн заняття та запропоновані шляхи розв’язання даної проблеми. Проведено дослідження, як використання вебінарорієнтованих платформ впливає на формування загальних та професійних компетентностей студентів на різних типах занять. Стаття призначена для викладачів, керівників та адміністраторів навчальних закладів при виборі платформи серед безкоштовних версій та корпоративних ліцензій для навчальних закладів. Ґрунтовне знання та використання викладачами інструментарію платформ, представлених у роботі, є запорукою успішного навчання. Це дає можливість зробити навчальний процес більш цікавим та ефективним, використовуючи різні сервіси цих програм.
29
ГАВРИЛЮК, Віталій, Тарас СУСЛОВ, and Максим ТОКАРЧУК. "ДИСТАНЦІЙНІ ОСВІТНІ ЗАХОДИ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ОСНОВ БОЙОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 61–69. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.614.
Full textAbstract:
У зв’язку з необхідністю вирішення нагальних проблем освітньої діяльності, спричинених протиепідемічними та санітарно-гігієнічними заходами боротьби з коронавірусною інфекцією, вищі військові навчальні заклади (у тому числі й заклад вищої освіти Державної прикордонної служби України) перейшли на змішану форму проведення занять з усіма категоріями тих, хто навчається. Оптимізовані науково-педагогічним складом методики використання різноманітних платформ як Інтернету, так і внутрішніх мереж дозволяють достатньо ефективно забезпечувати опанування майбутніми офіцерами-прикордонниками військово-професійних компетентностей, визначених робочими програмами навчальних дисциплін й іншими нормативними документами, але таким чином характеризується навчальний процес переважно під час опрацювання курсантами та слухачами теоретичних аспектів матеріалу, що викладається. Контрольні заходи, спрямовані на перевірку якості засвоєння зазначених компетентностей, також можуть організовуватися й здійснюватися аналогічним чином – шляхом вирішення майбутніми офіцерами-прикордонниками тестових завдань різної складності.
Обставини реалізації практично-прикладної складової освітнього процесу є кардинально іншими: під час практичних занять з військово-спеціальних дисциплін передбачено використання курсантами за призначенням навчально-матеріальних засобів. За таких особливостей керівник заняття з числа науково-педагогічного складу повинен особисто та із залученням помічників і технічного персоналу контролювати дотримання заходів безпеки, а також порядку використання зброї та військової техніки, засобів індивідуального та колективного захисту, носимого та возимого шанцевого інструменту, приладів радіаційної та хімічної розвідки, засобів спостереження та зв’язку, імітаційних і бойових вибухових речовин тощо. Ці заняття характеризуються й наявністю тактичної обстановки, розробленої з метою створення ситуацій невизначеності, швидкоплинності, раптовості, максимального наближення до реальних умов бойових дій окремих військовослужбовців і підрозділу в цілому.
Таким чином, дистанційні освітні заходи в контексті різних видів практичних занять з навчальної дисципліни «Основи бойового забезпечення» мають низьку ефективність, а також дуже складні як для педагогів, так і для курсантів. Проведення переважної більшості таких занять без контактної участі науково-педагогічного складу є взагалі неможливою.
30
Synyshyna, Viktoriia. "Місце інноваційних освітніх технологій на практичних заняттях студентів психологів." Освітній простір України, no. 14 (December 21, 2018): 121–26. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.121-126.
Full textAbstract:
У статті здійснено спробу визначити необхідність застосування інноваційних технологій у дидактиці вищої школи. Метою нашої статті є науковий аналіз особливостей інноваційних методів проведення практичних занять зі студентами – психологами, а саме, можливостей використання методу сase-study.Проаналізовано та обґрунтовано ефективність такого методу проведення практичних занять зі студентами-психологами як case-study, що має у собі прогресивне начало, оскільки надає змогу під час творчого розгляду ситуацій ефективно вирішувати завдання майбутнього професіогенезу студентів-психологів. Кейс-метод формує навички у майбутніх психологів аналізувати практичні проблеми психології, виробляти вміння формулювати запити щодо конкретної психологічної ситуації.
31
Naumenko, Olga M. "МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ЗАНЯТЬ З ВИВЧЕННЯ ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ." Information Technologies and Learning Tools 41, no. 3 (June 4, 2014): 178–86. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1058.
Full textAbstract:
Розглядаються окремі питання методики підготовки і проведення занять із застосування Інтернет-ресурсів для демонстрації технологічних процесів у вивченні хімії у старшій школі. Вивчення наукових основ сучасного виробництва, у тому числі й хімічних технологічних процесів, є важливим засобом формування в учнів необхідних життєвих компетенцій. Процес вивчення хімічних виробництв пов’язує теорію з практикою, конкретизує і поглиблює знання теоретичних основ хімії, а також сприяє профорієнтації учнівської молоді. Значну увагу приділено порадам для вчителів стосовно методики використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій під час підготовки і проведення практичних і лабораторних занять, інших форм навчально-пошукової діяльності учнів.
32
Сергієнко, Юрій, Світлана Крупеня, and Артем Цвіга. "Специфіка застосування дистанційного навчання під час проведення занять з фізичної підготовки." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 45–49. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.45-49.
Full textAbstract:
Анотація. У нашій країні використання електронного навчання і дистанційних освітніх технологій стає широко вживаною практикою. Дистанційна освіта, будучи максимально доступною, сьогодні поширена практично у всіх країнах і завдяки своїй доступності, гнучкості та різноманітності форм у майбутньому буде відігравати все більш значущу роль. Фізична підготовка в умовах дистанційного навчання потребує великої міри самостійності. Це допомагає визначити реальний рівень прагнення до здобуття високих результатів у навчанні. Мета. Проаналізувати особливості використання технологій дистанційного навчання в процесі проведення занять з фізичної підготовки. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, систематизація, класифікація. Результати. У статті досліджено передумови здійснення дистанційного навчання в закладах вищої освіти України. Робота базується на вивченні наукового доробку вчених та аналізі результатів їхньої діяльності. Авторами відзначено проблемні аспекти використання технологій дистанційного навчання в процесі проведення занять з фізичної підготовки та акцентовано увагу на технічному забезпеченні організації навчання в умовах карантинних обмежень. У ході дослідження здійснено спробу проаналізувати особливості використання технологій дистанційного навчання в процесі проведення занять з фізичної підготовки. Помічено, що ситуація, яка склалася під час карантину в Україні, продемонструвала всім учасникам освітнього процесу, що дистанційне навчання організоване недостатньо. Тому необхідною є систематизація світового досвіду в даному питанні й адаптація кращих світових практик поряд зі створенням українських інновацій у цій сфері.
Ключові слова: фізична підготовка, освіта, мережа Інтернет, технологія, знання, контроль.
33
Iaremenko, O. B., D. L. Fedkov, D. V. Dobrianskyi, P. F. Dudka, R. I. Ilnytskyi, I. P. Tarchenko, and A. V. Meliksetyan. "ЗМІНА ФОРМАТУ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ НОВОГО ПОКОЛІННЯ." Медична освіта, no. 4 (September 27, 2018): 117–20. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.8850.
Full textAbstract:
Мета роботи – продемонструвати потреби студентів щодо оновлення формату проведення лекційних занять і можливі шляхи її реалізації.
Основна частина. Вимогою сьогодення є підготовка нових лікарів як компетентних, мобільних, здатних вдосконалюватися та швидко орієнтуватися у сучасному світі науки і медицини. Зміна поколінь привела до зниження ефективності застарілих навчальних підходів. Це диктує потребу в оновленні навчальних програм і впровадженні інтерактивних, більш гнучких підходів до навчання. Нами було проведено анонімне анкетування 2139 студентів 3–6 курсів медичних факультетів Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, яке дало можливість оцінити ставлення сучасних студентів до лекцій.
Загалом студенти досить високо оцінюють користь від лекційних занять, більшість опитаних вважає, що отримує з лекцій близько 60 % навчального матеріалу. Більшість студентів, які взяли участь в анкетуванні, висловила позицію, що усні лекції з клінічних дисциплін потрібні, але потребують істотної зміни формату. Існуючий формат лекцій задовольняє лише 14 % опитаних студентів. Основними недоліками існуючого формату лекцій студенти вважають повторення інформації з підручників/посібників і брак конкретних клінічних прикладів.
Висновки. Оптимальним форматом лекцій для клінічних кафедр студенти вважають такий: загальна тривалість лекції має бути 45 хв і включати 2 блоки по 20 хв із 5-хвилинною перервою між ними. В одному блоці повинна міститися сучасна інформація щодо клінічної симптоматики, діагностики і лікування захворювань, в другому – розбір клінічних випадків з прикладами формулювання діагнозів, планом обстеження і лікування.
34
Огуй, С. "Методика проведення практичних занять під час підготовки фахівців сфери обслуговування." Вища школа, no. 2 (187) (2020): 45–59.
Find full text
35
МІРОШНІЧЕНКО, Валентина. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ «ГРУПОВОГО ОБГОВОРЕННЯ» ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ІЗ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН." Humanities science current issues 2, no. 32 (October 16, 2020): 182–87. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/32.214695.
Full text
36
Майстренко, Олександр Васильович, Роман Володимирович Бубенщиков, and Станіслав Васильович Стеців. "ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ДО ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ'ЯЗКІВ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 186–201. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2676.
Full textAbstract:
Застосування засобів імітаційного моделювання як інформаційно-комунікаційної технології під час підготовки майбутніх офіцерів Збройних Сил України є нагальною потребою. Адже це дозволяє суттєво зекономити ресурси, підвищити оперативність підготовки до занять і збільшити кількість тих, хто навчається. Однак відсутність науково обґрунтованих підходів до визначення обсягів, черговості та спрямування занять із застосуванням засобів імітаційного моделювання призводить до недоцільного використання цих засобів.
Основною ідеєю проведення цього дослідження є те, що формування навичок у курсантів закладів вищої освіти Збройних Сил України повинно відбуватись у чіткій послідовності з максимально можливою ефективністю. Для цього авторами розроблено методику визначення доцільного процентного співвідношення занять із застосуванням засобів імітаційного моделювання та практичних занять в реальних умовах. Також визначено доцільний порядок набуття навичок, зокрема чотири основних етапи: особистісний з обмеженою кількістю дій; особистісний з розширеною (комплексною різноплановою) кількістю дій; взаємодія з колективом без умови обмеження часу (до початку бойових дій); взаємодія з колективом в умовах обмеження часу (під час бойових дій). Зазначені положення отримані на підставі аналізу існуючих засобів імітаційного моделювання, визначення і класифікації основних чинників, що впливають на процес формування навичок у курсантів.
У дослідженні визначено та обґрунтовано доцільне процентне співвідношення занять із застосуванням засобів імітаційного моделювання і практичних занять у реальних умовах, яке становить 30/70%. Причому доцільна черговість проведення таких занять є поетапною та становить у середньому 40 год. Подальші дослідження пропонується присвятити розробці науково-методичного апарату формування навичок у офіцерів Збройних Сил України оперативно-тактичного рівня.
37
ПАНТЄЛЄЄВ, Кирило, and Вікторія БОГУН. "ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, no. 4 (January 1, 2022): 148–59. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.916.
Full textAbstract:
Фізичне виховання та спорт є сферою діяльності людини, для якої характерні підвищений травматизм, різноманітні професійні захворювання. Аналіз причин травматизації та факторів ризику, які її зумовлюють під час проведення навчально-тренувального процесу,дозв олив виокремити групу показників: неправильна організація навчально-тренувальних занять; недостатній рівень теоретичної та практичної підготовки тренера; неправильно складений графік кількості змагань без урахування переїзду, змін часу й кліматичних поясів; відсутність комплексних цільових програм на завершальному етапі підготовки; недотримання правил змагань і низька якість суддівства; незадовільні гігієнічні умови проведення навчально-тренувальних занять та змагань; незадовільні метеорологічні умови; відсутність відповідного матеріально-технічного забезпечення тощо. Попередження спортивних травм не є суто лікарською проблемою. Воно стосується всіх, хто залучений до підготовки спортсмена та забезпечує нормальні умови для навчально-тренувальних занять. Для профілактики травм опорно-рухового апарату в спортсменів необхідна також раціональна побудова навчально-тренувальних занять на усіх етапах підготовки. Значна увага тренера має зосереджуватися на загальній і спеціальній фізичній, технічній та психологічній підготовці спортсмена. Виконання спортсменами основних, елементарних принципів і спортивних правил, особистої гігієни, дотримання режиму, особливо в період інтенсивних тренувань або під час змагань, – це необхідна умова, яка дає змогу запобігти виникненню травм.
38
Yakovtsova, I. I., A. E. Oliynik, and O. V. Dolhaia. "ВИКОРИСТАННЯ МАЙСТЕР-КЛАСІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЦИКЛІВ ТЕМАТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ НА КАФЕДРІ ПАТОЛОГІЧНОЇ АНАТОМІЇ." Медична освіта, no. 2 (August 16, 2019): 122–25. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10352.
Full textAbstract:
Заклади післядипломної медичної освіти в сучасній парадигмі медичної та освітянської реформи повинні додавати до традиційних схем навчання новітні технології викладання. Завданням закладів післядипломної медичної освіти є створення конкурентного освітнього продукту, який має суттєво поліпшити професійний рівень лікарів. Патологічна анатомія, як медична спеціальність, потребує не тільки глибоких теоретичних знань, а й досить специфічних практичних навичок. Тому усталені форми навчання (лекції, семінари, практичні заняття) значно поступаються за рівнем ефективності майстер-класам. Ця форма навчання поєднує в собі всі найкращі риси перерахованих типів занять, без зайвого витрачання часу і з максимальним рівнем візуалізації навчального процесу. Крім того, враховуючи певний кадровий голод у спеціальності «Патологічна анатомія», лікарі-патологоанатоми не завжди мають змогу витратити достатньо часу на довготривалий цикл підвищення кваліфікації. Тоді як вони можуть обрати ті теми майстер-класів, в ознайомленні з якими мають потребу, що диктується виробничою необхідністю. Стаття передає досвід використання майстер-класів під час післядипломного навчання лікарів-патологоанатомів. У ній надано інформацію щодо нормативно-правової бази проведення таких занять, наведено схему проведення майстер-класу на прикладі конкретної теми. Автори розробили алгоритм проведення майстер-класів з урахуванням специфіки викладання патологічної анатомії в закладах післядипломної освіти. Дані зворотного зв’язку зі слухачами свідчать про вельми позитивне сприйняття цієї форми навчання. Це доводить, що майстер-клас – одна з найефективніших форм професійного навчання лікарів, яка має обов’язково застосовуватися закладами післядипломної освіти. Кафедра патологічної анатомії ХМАПО має намір постійно збільшувати арсенал тем майстер-класів, наповнювати їх сучасним контентом, а також впроваджувати інші ефективні та креативні методики навчання.
39
Дрозд, Лідія. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОГО ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ У ПІДЛІТКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ." Психологія: реальність і перспективи, no. 14 (April 1, 2020): 59–65. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.151.
Full textAbstract:
Стаття присвячена створенню командою фахівців системи соціально-психологічного забезпечення процесу формування життєвого цілепокладання у підлітків з обмеженими інтелектуальними можливостями в умовах спеціальних освітніх установ, розробці та апробації комплексу корекційно-розвивальних заходів, методів організації процесу формування соціальних компетентностей в учнів з інтелектуальними порушеннями в рамках їх комплексного супроводу. У статті теоретично обґрунтовано та висвітлено зміст програми корекційно-розвивальних занять з формування вміння планувати власне майбутнє у підлітків спеціальних закладів освіти. Основні завдання, які вирішувалися під час проведення занять – формування у підлітків з інтелектуальними порушеннями самостійності у виборі та реалізації життєвих планів та встановлення перспектив майбутнього життя після закінчення навчального закладу, формування соціальних компетентностей для успішної інтеграції в соціум. Визначено критерії готовності підлітка до життєвого цілепокладання та устрою власного життя. Наведено методики, тренінгові вправи формування розуміння підлітками характеру взаємозв’язку між етапами життя людини та досягненнями на кожному етапі, вміння орієнтуватися у часових рамках подій, вміння проектувати та планувати власні життєві події. Статистично доведено, що після проведення програми корекційно-розвивальних занять значно збільшилася кількість підлітків з високим рівнем життєвого цілепокладання. Значно зменшився показник підлітків, які мали низький рівень. Зазначено, що низький відсоток сформованості життєвого цілепокладання у підлітків після проведення програми обумовлений їх рівнем первинного порушення та слабкістю формування причинно-наслідкових зв’язків.
40
Tymkiv, Iryna. "Fairy tale therapy: philosophical and educational reflection." Filosofiya osvity. Philosophy of Education 27, no. 2 (March 2, 2022): 56–65. http://dx.doi.org/10.31874/2309-1606-2021-27-2-4.
Full textAbstract:
У статті здійснено міждисциплінарне дослідження феномену казки та охарактеризовано особливості проведення казкотерапії. Проаналізовано основні класифікації казок, які зустрічаються у арт-терапії. Зокрема, види казок за світоглядним типом: міфологічна, релігійна, наукова, філософська та види казок, за якими здійснюється недирективна взаємодія із дитиною: художні, дидактичні, психотерапевтичні, психокорекційні, медитативні. Проаналізовано широку джерельну базу щодо підходів до виникнення та значення казки у житті людини, починаючи від поглядів давньогрецьких філософів. Досліджено досвід сучасних українських та закордонних теоретиків і практиків арт-терапії, що зосередили свою діяльність навколо актуальних проблем казкотерапевтичних методів роботи. Під терміном казкотерапії розуміються засоби передачі психологічних знань про соціальне становлення особистості за допомогою метафоричних засобів (за Т. Д. Зінкевич-Євстигнєєвою). Визначено, що казкотерапія є одним із найдавніших психологічних та педагогічних методів роботи. Проаналізовано теоретико-методологічні основи казкотерапії, систематизовано найпоширеніші методи роботи з казкою, сформульовано вимоги та основні компоненти казкотерапевтичних занять. Визначено, що казкотерапія є універсальним методом роботи, який найбільш актуальний на заняттях із дітьми дошкільного віку та школярами, однак він може бути дієвим навіть у роботі з дорослими. Обґрунтовано, що казкотерапевтичні заняття найбільш вдало можна організувати під час навчально-виховного процесу у закладах позашкільної освіти, однак, потрібно чітко розуміти мету таких уроків та аудиторію, на яку вони розраховані. Визначено етапи арт-терапевтичних занять у закладах позашкільної освіти, проаналізовано найпоширеніші принципи підбору казок. Доведено, що ефективність організації навчального-виховного процесу на основі казкотерапії безпосередньо пов’язана із дотриманням певного алгоритму роботи, однак вимагає постійного моніторингу та гнучкості. Охарактеризовано правила створення та функціонування середовища для проведення арт-терапевтичних занять.
41
Golova, Olga Aleksandrovna, Oleksij Mikolajovich Vorobjov, and Yuliya Valentinivna Lazarchuk-Vorobjova. "ИННОВАЦИОННЫЙ МЕТОД ПРЕПОДАВАНИЯ ПРИКЛАДНЫХ ПАКЕТОВ." Научный взгляд в будущее, no. 09-03 (April 30, 2018): 11–14. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-09-03-016.
Full textAbstract:
В статті розглядається новий мотод оптимізації проведення учбових занять при вивченні дисципліни "Інженерна та комп'ютерна графіка" із застосуванням прикладних пакетів за допомогою програми віддаленого адміністрування
42
Жуков, Микола Степанович. "Визначення динамічних властивостей віртуального об’єкту." New computer technology 15 (April 25, 2017): 73–79. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.607.
Full textAbstract:
Метою дослідження є створення засобів для проведення тренінгу з визначення динамічних властивостей об’єктів. Задачею дослідження є розробка засобів для проведення практичних занять з дисципліни «Ідентифікація та моделювання технологічних процесів». Об’єктом дослідження є визначення динамічних властивостей об’єктів, які характеризуються диференціальними рівняннями або передатними функціями. Предметом дослідження є генерація та використання масивів псевдо експериментальних даних під час практичних занять. У результаті дослідження розглянуто розробка засобів для проведення практичних занять з дисципліни «Ідентифікація та моделювання технологічних процесів», які забезпечують умови роботи, наближені до реальних. Мета досягнута тим, що створення даних, які імітують поведінку реального об’єкту чи процесу в часі, та власне процедура ідентифікації здійснюються незалежно. Масиви даних віртуального об’єкту створюють із використанням перехідних функцій типових динамічних ланок АСУ та ймовірних перешкод і записують у файли. Цим посилюється анонімність джерела інформації псевдо експериментальних даних. Для ідентифікації параметрів пропонується алгоритм мінімізації квадратичного критерію відхилення даних спостереження, які зчитані з файлу, та апроксимуючої моделі. Використано дискретну модель об'єкту у вигляді різницевих рівнянь. Створення псевдо експериментальних даних та подальші дослідження виконані програмними засобами пакету MATLAB. Наведені фрагменти програми, які пояснюють основні деталі реалізації. Розробка призначена для активного засвоєння методу ідентифікації у вигляді тренінгу як ефективної форми навчання. Основний акцент у цьому методі робиться не на одержанні теоретичних знань, а на тренуванні і закріпленні навичок.
43
Аніщенко, Вікторія. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОФІЦЕРІВ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ СТУПЕНЕВОЇ ОСВІТИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІНТЕГРАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 6–16. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.66.
Full textAbstract:
Процеси реформування пенітенціарної сфери нашої країни вимагають підготовки всебічно досвідчених офіцерів-пенітенціаріїв, які володіють компетентностями, що допомагають вирішувати їм службово-професійні завдання на якісному рівні. До набору сучасних професійних компетентностей належить інформаційно-комунікативна компетентність, яка дозволяє швидко обробляти велику кількість інформації, вміло складати певні службові документи, вести діловодство за допомогою систем електронного документознавства, вміти налагоджувати систему адміністративної комунікації в установах виконання покарань, встановлювати гідні стосунки в колективі, між персоналом та контингентом установ виконання покарань тощо.
Сучасні підходи до формування професійних компетентностей, в тому числі й інформаційно-комунікативних, офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби в умовах ступеневої освіти повинні базуватися на нових формах і методах отримання знань, вмінь та навичок протягом навчання у закладі вищої освіти. Одним із шляхів набуття інформаційно-комунікативної компетентності є здобуття знань, вмінь та навичок за допомогою інтегративних навчальних занять.
Автором подано приклади поєднання певних навчальних дисциплін, що дають змогу отримати інтегративні знання, на основі яких відпрацьовуються згодом вміння та навички для майбутньої квазіпрофесійної діяльності у пенітенціарній сфері. В статті наголошено на обов’язковому застосування інформаційних технологій для проведення інтегративних занять та запропоновані певні форми їх проведення, а саме: ділові ігри, кейс-технології, проекти та інші. Такі форми інтегративних навчальних занять вимагають від викладачів більш уважної підготовки дидактичного матеріалу за навчальними дисциплінами, що інтегруються у певні модульні інтеграційні блоки, окремі навчальні заняття, а також постійного вдосконалення власних знань, вмінь та навичок, більш високої ерудиції.
Головне, що інтегровані навчальні заняття дають змогу встановити тісні міжпредметні зв’язки, здійснити синтез навчального матеріалу двох, трьох навчальних дисциплін за спорідненими темами, сформувати у майбутніх офіцерів-пенітенціаріїв об’ємне поліпредметне системне бачення, отримати певні вміння та навички користуватися сучасними інструментами інформаційних технологій для вирішення складних завдання, що потребують сучасних знань та часу для відпрацювання певних управлінських рішень тощо.
Напрямком для подальших досліджень є створення інструментарію організації системної дидактико-інтегративної моделі формування професійних компетентностей майбутніх офіцерів-пенітенціаріїв.
44
Abramov, S. V., V. M. Baibakov, and L. V. Hryhorenko. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ АНГЛОМОВНИХ СТУДЕНТІВ МОЛОДШИХ І СТАРШИХ КУРСІВ НА КАФЕДРАХ ГІГІЄНІЧНОГО ПРОФІЛЮ У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ." Медична освіта, no. 2 (August 15, 2019): 6–10. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10336.
Full textAbstract:
У статті показано особливості підготовки англомовних студентів молодших і старших курсів на кафедрах гігієнічного профілю у вищих медичних навчальних закладах. Встановлено, що для англомовних студентів молодших курсів більш актуальним є проведення семінарів з обговореннями доповідей учасників, а для студентів старших курсів – розв'язання ситуаційних завдань із розбором нормативних документів за темою практичного заняття, оцінка факторів навколишнього середовища за допомогою приладів, ведення протокольних зошитів з тем практичних занять і СРС, проміжний і підсумковий контроль за тестами з бази «Крок 2», що обумовлено особливостями навчальної програми з гігієни для іноземних студентів 3 і 6 курсів за спеціальністю «Лікувальна справа». Анкетування, проведене серед англомовних студентів молодших курсів (40 респондентів) за розробленою нами власною анкетою, показало, що іноземні студенти на підготовку до практичного заняття з теоретичних дисциплін витрачають: менше 1 год – 6 респондентів (16,6 %); 1–2 год – 16 (44,4 %); 2–3 год – 9 (25 %); більше ніж 3 год – 5 (13,8 %). При підготовці до заняття з клінічних дисциплін англомовні студенти витрачають: менше 1 год – 3 (8,3 %); 1–2 год – 11 (30,5 %); більше ніж 3 год – 3 (8,3 %). Зокрема, 25 % респондентів (69,4 %) позитивно ставляться до проведення СРС, чверть опитаних – негативно (14 %). Відповіді на контрольні питання до тем СРС більшість студентів знаходить у матеріалах із мережі «Інтернет» (36 %) і в навчально-методичному посібнику (33,3 %), меншість користується підручниками (28 %), що зумовлено зниженням зацікавленості студентів до навчання.
45
ЛОПАТКІН, Ігор, and Ярослав КІЦАЙ. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСАНТАМИ ЧЕТВЕРТОГО КУРСУ НА КАФЕДРІ ВОГНЕВОЇ ТА ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, no. 3 (January 16, 2021): 113–23. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.516.
Full textAbstract:
Головними завданнями підготовки військовослужбовців Державної прикордонної служби України (далі–ДПСУ) є нарощування практичної складової в системі підготовки особового складу, враховуючи досвід бойового застосування прикордонних підрозділів, підвищення рівня боєздатності органів і підрозділів ДПСУ та їх спроможності з виконання завдань із захисту державного кордону; нарощування системи професійної підготовки персоналу, який ефективно виконуватиме функції держави на кордоні, з метою формування високих стандартів діяльності, що відповідають європейським нормам; продовження планової допідготовки військовослужбовців, які направляються для проходження служби в район проведення операції Об’єднаних сил; удосконалення рівня практичної підготовки з метою реалізації правоохоронних та правозастосовних функцій у повсякденній діяльності під час проведення спільних оперативно-профілактичних заходів та локалізації нестандартних (кризових) ситуацій на державному кордоні, підвищення антитерористичної навченості особового складу органів та підрозділів Державної прикордонної служби України. Метою вогневої підготовки у підрозділах Державного кордону є – вдосконалення практичних навичок військовослужбовців під час поводження зі зброєю, підготовки зброї до стрільби, її вмілого використання, застосування зброї з меншими витратами боєприпасів під час дій самостійно або у складі підрозділу (групи). Основні зусилля підготовки персоналу зосереджувати на ефективному використанні зброї під час виконання службових завдань з урахуванням факторів, які впливають на умови стрільби, умінні військовослужбовців спостерігати за полем бою, виборі способів ведення вогню, визначенні вихідних установок для стрільби. Заняття проводяться на військових стрільбищах на фоні відповідної обстановки з використанням наявної навчальної матеріальної бази. Це заняття має передбачати опрацювання питань з фізичної підготовки, тактичної медицини, особистої безпеки та застосування сили, тактичної підготовки, тому основною формою підготовки персоналу є – комплексні практичні заняття. Як ми бачимо, проведений аналіз керівних документів, які регламентують підготовку персоналу свідчить про те, що основною формою навчання персоналу ДПСУ є – комплексні практичні заняття, тому у цій статті розкрита методика проведення комплексного практичного заняття, як основної форми навчання персоналу ДПСУ. Надано приклад навчальних питань та методика їх проведення, в залежності від умов у яких здійснюється навчання, з урахуванням особливостей оперативно-службової діяльності.
46
Малежик, Петро Михайлович, and Галина Володимирівна Ткачук. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКО-ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІТ-ФАХІВЦІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВЕБІНАРІВ." Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, no. 22(29) (February 20, 2020): 52–58. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).07.
Full textAbstract:
Аналіз сучасної наукової та навчально-методичної літератури дозволив дійти висновку, що сьогодні є недостатньою кількість професійно-орієнтованої навчальної літератури з використання технології вебінару в навчальному процесі. В даній статті подано комплексне дослідження, в якому вивчаються питання програмного забезпечення, організаційно-методичних вимог до проведення вебінарів, вибір платформи. Розглянуто передумови, описано процес створення, проаналізовано функціональні характеристики та результати функціонування системи навчання технічних дисциплін майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Серед значної кількості відомих платформ для підтримки проведення вебінарів виокремлено платформу BigBlueButton, яка є безкоштовним і вільно поширюваним програмним забезпеченням з відкритим вихідним кодом. Описано та рекомендовано низку організаційно-методичних заходів для проведення успішного вебінару. Відзначено, що дотримання методичної, технічної та організаційної складових проведення вебінарів є надзвичайно важливим для досягнення позитивного результату у підготовці фахівців. Показано, що використання технології вебінарів значно розширює можливості організації освітнього процесу, сприяє формуванню у майбутніх ІТ-фахівців системи технічних понять, знань та умінь в галузі проведення онлайнових занять і, таким чином, надає можливість удосконалити практико-технічну підготовку студентів. Попри всі незручності, практично всі види аудиторних занять у традиційній освіті можуть бути реалізовані засобами вебінарів. Проте, ряд проблем такої технології як форми організації навчання не дають підстави для повної заміни традиційного аудиторного навчання. Її використання уможливлює значно покращити та вдосконалити освітній процес, перевести на інший рівень процес осмислення навчального матеріалу, урізноманітнити форми організації навчальної діяльності.
47
Нечитайло, Л. Я., О. С. Кривов’яз, С. І. Данилів, and В. М. Сенчій. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ – ВИКЛИК СЬОГОДЕННЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 29, 2021): 152–55. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.12007.
Full textAbstract:
Пандемія коронавірусу (COVID-19) внесла суттєві корективи в освітній процес. Ця ситуація змусила керівників вищих навчальних закладів негайно перевести очні клінічні та дидактичні інструкції у віртуальні формати. Такий перехід на дистанційне навчання суттєво вплинув на різні аспекти навчання: лекції, проведення практичних та лабораторних занять, наукову діяльність тощо.
Викладачі клінічних кафедр також повинні були адаптуватись до реалізації стратегій дистанційного навчання. Дистанційна освіта забезпечує інтерактивність навчального процесу. Здійснюється цей метод навчання за допомогою комп’ютерних технологій, які є основним комунікативним рушієм за даних умов.
Метою роботи було забезпечення оптимальних умов навчання в час пандемії, створення онлайн-платформи для проведення занять для належного здобуття знань студентами ІФНМУ.
Результати. Нові стратегії дистанційного навчання на базі платформи Teams відкривають широкі можливості для освітніх інновацій та співпраці між студентами та викладачами.
48
Сінкевич, Сергій, and Тарас Суслов. "НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ПРАВИЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ БОЙОВИХ ГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 377–84. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.280.
Full textAbstract:
У статті представлено результати експериментальної перевірки ефективності навчання майбутніх офіцерів-прикордонників правильного оформлення бойових графічних документів за стандартами НАТО. З’ясовано, що труднощі, на які натрапляють науково-педагогічні працівники вищих військових навчальних закладів під час викладання навчального матеріалу, пов’язані з низьким рівнем володіння іноземною мовою як викладачів, так і курсантів, нормативною невизначеністю (недосконалістю) методичних підходів до використання графічних умовних знаків для відображення відповідної інформації в різних документах і програмних продуктах, а звідси й суперечливим трактуванням вимог до бойових графічних документів на кафедрах і факультетах.Експериментально встановлено, що рівень ефективності навчання майбутніх офіцерів-прикордонників правильного оформлення бойових графічних документів за стандартами НАТО значно підвищується за умов проведення тематичних тренінгів (взаємного відвідування занять викладачами зацікавлених кафедр) зі спеціального перекладу, на які залучається науково-педагогічний склад і курсанти, напередодні практичних занять за визначеною тематикою; постійного обговорення під час методичних заходів (конференцій, спільних нарад, комплексних інструкторсько-методичних занять тощо) результатів порівняльної характеристики нормативних документів, що регламентують порядок використання бойових графічних документів силовими відомствами країн НАТО та України; регулярної участі у міжнародних навчаннях й інших релевантних заходах науково-педагогічного складу з подальшою підготовкою звітних матеріалів (бюлетенів передового досвіду) з метою опрацювання чітких вимог до оформлення та використання бойових графічних документів за стандартами НАТО під час проведення всіх видів занять з майбутніми офіцерами-прикордонниками.
49
Старова, Ю. С. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИЧНИХ ПРИЙОМІВ ДЛЯ СТИМУЛЯЦІЇ КЛІНІЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ." Медсестринство, no. 3 (December 23, 2021): 8–11. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2021.3.12332.
Full textAbstract:
У статті запропоновано методи активізації пізнавальної діяльності студентів, висвітлено переваги проведення бінарних занять, проблемних лекцій та інших педагогічних технологій для розвитку в майбутньої медичної сестри критичного та клінічного типів мислення.
50
Соколова, О. В., Ельшан Азієв, О. В. Соломонко, О. О. Самохін, and С. М. Криворучко. "ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО СТАНУ УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ФУТБОЛОМ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 93–101. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-13.
Full textAbstract:
Сьогодні перспективним напрямом у вирішенні проблеми підвищення ефективності процесу фізичного виховання підростаючого покоління є використання в цьому процесі таких видів спортивної діяльності, як футбол, який користується великою популярністю серед молоді. В учнів середнього шкільного віку простежується тенденція до зниження бажання займатися фізичними вправами, особливо на уроках фізичної культури. Тому варто розширювати секційні заняття, на яких учням дається можливість займатися тими спортивними вправами, які їм цікаві, від яких вони отримують задоволення. Але варто зазначити, що тільки за умов ретельного вивчення впливу секційних занять з різних видів спорту на показники фізичного стану організму школярів, систематичного проведення лікарсько-педагогічного контролю можлива ефективна побудова навчально-тренувального процесу. Мета дослідження – обґрунтувати ефективність використання засобів футболу для підвищення показників фізичного розвитку та функціонального стану дітей середнього шкільного віку. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес секційних занять з футболу. Методи дослідження – аналіз та узагальнення літературних джерел за темою дослідження, педагогічні спостереження, методи оцінки функціонального стану серцево-судинної системи й системи зовнішнього дихання, методи математичної статистики. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел (проведено пошук інформації й з’ясування обґрунтованості наукової проблематики дослідження); аналіз документальних матеріалів (вивчено структуру та зміст програми підготовки секційних занять із футболу); педагогічне тестування (установлено показники функціонального стану серцево-судинної системи й системи зовнішнього дихання); методи математичної статистики (використано для опрацювання емпіричних даних на етапах дослідження). Результати дослідження. На початковому етапі дослідження вихідні значення показників фізичного стану хлопців середнього шкільного віку досліджуваних груп не мали статистично вірогідної різниці. Під впливом секційних занять з футболу прикінцеві результати тестування функціонального стану серцево-судинної системи відповідали високому й середньому рівням, функціонального стану системи зовнішнього дихання класифікувалися як вище за середній і середній. Висновки. Доведено, що використання засобів футболу в процесі фізичного виховання хлопців середнього шкільного віку сприяло істотній оптимізації функціонального стану серцево-судинної системи й системи зовнішнього дихання та фізичного стану обстежених школярів. Результати дослідження рекомендовані для практичного використання в системі фізичного виховання дітей шкільного віку.