Academic literature on the topic 'Проблеми функціонування соціогеосистеми та шляхи їх вирішення'

Актуальність теми дослідження. Негативні тенденції розвитку мисливського господарства актуалізують пошук шляхів підвищення ефективності його функціонування, зокрема на основі всебічного аналізу показників діяльності мисливських господарств в Чернігівській області. Постановка проблеми. В останні роки розвиток мисливської галузі характеризується високим рівнем збитковості, що об’єктивно вимагає вивчення причин, які спричинили такий стан. Отже, дослідження основних тенденцій розвитку мисливського господарства Чернігівської області має вагоме практичне значення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні та практичні аспекти функціонування мисливської галузі досліджували такі вчені: А. Башта, В. Бондаренко, В. Бурмас, Г. Говда, А. Дейнека, І. Делеган, О. Проців та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Системного дослідження потребують питання забезпечення ефективного розвитку мисливської галузі та її прибутковості. Окрему увагу необхідно приділити вивченню стану та тенденцій розвитку мисливського господарств у регіональному розрізі. Постановка завдання. Комплексний аналіз стану мисливського господарства Чернігівської області дасть змогу виявити основні проблеми, що уповільнюють його розвиток, та окреслити можливі шляхи їх вирішення. Виклад основного матеріалу. У цій статті проаналізовано стан та тенденції розвитку мисливського господарства Чернігівської області. Встановлено, що діяльність мисливських господарств області характеризується нераціональним використанням природних ресурсів та збитковістю. Висновки. Розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування мисливської галузі, зокрема: збільшення кількості користувачів мисливських угідь, які будуть зацікавлені в раціональному та прибутковому веденні мисливства; реалізація заходів щодо зростання чисельності мисливських тварин шляхом їх розведення та розселення; вдосконалення процесу управління популяціями диких тварин; створення сприятливих умов для розвитку мисливського туризму.

У статті розкриваються сучасні проблеми функціонування місцевої публічної влади в Україні, визначаються законодавчі прогалини у взаємовідносинах місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Наводяться аргументи щодо реформування місцевої публічної влади на основі використання міжнародного та зарубіжного досвіду, пропонуються зміни до законодавства, спрямовані на оптимізацію взаємодії органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в Україні.

Корпорації, на сучасному етапі розвитку нашої країни, можуть стати одним із потужних і ефективних інструментів управління сучасними бізнес процесами. Запорукою не тільки інвестиційної привабливості компанії, ай гарантією ефективного функціонування підприємств в умовах зростаючої конкурентної боротьби, є ефективність корпоративного управління, і тому проблема поліпшення корпоративного управління викликає підвищений інтерес не тільки з боку вітчизняного бізнесу, законодавчої і виконавчої влади, але й вітчизняної економічної науки. Проведені дослідження підтверджують факт, що корпоративне управління, це складний процес, який поєднує в собі організаційно–правові, економічні, мотиваційні, соціально–психологічні та інші механізми. Ефективне управління корпораціями дає можливість по новому займатися підприємницькою діяльністю, шляхом поліпшення фінансових результатів компанії за рахунок більш високої продуктивності (рентабельності), інвестиційного капіталу, мобілізація капіталу для швидшого виконання проектів, ніж конкуренти. Критерії ефективного корпоративного управління можна розглядами двома загальним складовими: значна частка нематеріальних активів, що призводить до зростанні вартості та інвестиційної привабливості на ринку; наявність гарантованого дисциплінарного контролю за роботою топ–менеджерів. Процес корпоративного управління охоплює всіх учасників зацікавлених в розвитку корпорації, кожна з яких має свої інтереси. Вдосконалення системи корпоративного управління сприяє підвищенню ефективності організацій та розширенню їх доступу до зовнішніх джерел фінансування, що є однією з умов стійкого зростання економіки. Удосконалення системи корпоративного управління залишається одним із пріоритетних завдань, як на загальнодержавному рівні так і на міжнародному, проте вони мають бути розроблені з врахуванням інтересів всіх учасників. Крім вище перерахованих напрямів вирішення проблем корпоративного управління подальшого дослідження заслуговують такі його аспекти, як: посилення впливу держави на процеси корпоративного управління; збільшення відповідальності вищого керівництва перед усіма акціонерами; посилення ролі аудиторської діяльності управлінських органів корпорації; формування системи управління ризиками та ціла низка інших актуальних проблеми.

У статті надано сценарії вирішення житлових проблем та ступінь значення і розвитку будівництва на різних етапах функціонування суспільно-економічних формацій. З’ясовано світовий досвід державного регулювання спорудження соціального житла. Значну увагу приділено вирішенню цього питання в центральноєвропейських країнах та Казахстані. Проаналізовані будівельна галузь України та шляхи її модернізації, методи державного регулювання у разі настання кризових явищ, державні житлові програми, фінансові проблеми та підходи щодо їх вирішення. Підкреслено значущість інноваційного маркетингу, заощаджень населення як джерела інвестицій, забезпечення житлом у сільських місцевостях, орендного житла на світовому просторі та в Україні, реконструкції житлового фонду нашої держави. При цьому розглянуто проблеми й обґрунтовано вектори їх подолання у процесі управління житлово-комунальним господарством, державного регулювання комунальної власності в поселеннях міського типу.

У статті здійснюється аналіз основних проблем функціонування та взаємодії суб'єктів правовідносин у сфері органічного виробництва. Стаття присвячена проблемним питанням взаємодії суб'єктів правовідносин у сфері органічного виробництва в Україні, а саме виробників органічної продукції між собою, зі споживачами, а також з органами держави, які контролюють цю сферу. Метою цієї статті є аналіз функціонування та взаємодії суб'єктів правовідносин у сфері органічного виробництва продукції, а також сучасного законодавства у цій сфері, з урахуванням нововведень та змін у чинному законодавстві України. У наш час в Україні спостерігається тенденція активного розповсюдження органічного виробництва. Тому надзвичайно актуальним постає питання щодо функціонування суб'єктів цієї сфери, взаємодії між ними та безпосередньо зі споживачами. У ході дослідження з'ясовано, що необхідним у якості стратегічних орієнтирів убачається вдосконалити сучасне законодавство України, що відповідатиме світовим стандартам та дасть можливість гарантувати якість і безпечність споживачам органічної продукції. Необхідно запровадити систему державної підтримки фермерських та особистих селянських господарств, що трансформують власне виробництво та знаходяться на перехідному етапі. Через запропоновані освітні заходи в Україні буде формуватися нова культура екологічної та правової свідомості споживачів, зокрема щодо органічної продукції. Досі в цьому контексті існувало певне підґрунтя для недостатньої поінформованості споживачів у цій сфері. А тепер використання запропонованих вище заходів та способів більш ефективної взаємодії суб'єктів органічного виробництва буде сприяти покращенню економічної, соціальної та екологічної сфер в Україні.

У статті висвітлені питання, що стосуються теоретичних засад формування та функціонування креативної економіки в умовах становлення нової (постіндустріальної) економіки. З’ясовано, що креативна економіка є елементом нової економіки та формує її разом з інноваційною та знаннєвою економікою. Досліджено значення та сутність складових терміна «креативна економіка» та вивчено погляди щодо трактування цієї дефініції закордонними та вітчизняними науковцями, на основі чого виокремлені підходи до сутності цього поняття та запропоновано його власне розуміння. Розглянуто креативну економіку як системне явище, наведено особливості його функціонування з погляду системного підходу. Окреслені основні проблеми функціонування та розвитку креативного сектору економіки, запропоновано шляхи їх вирішення та представлено позитивні наслідки впливу креативної економіки.

Довга М. О., Мельник О. П. Проблеми правового регулювання фінансового контролю в Україні та шляхи їх вирішення. – Стаття. У статті розкрито основні питання побудови й запровадження дієвої та єдиної системи фінансового контролю держави. Розглянуто базові законодавчі акти, що регулюють здійс- нення державного фінансового контролю. Проаналізовано думки провідних вітчизняних учених, які досліджують проблеми фінансового контролю за ефективного використання коштів Державного й місцевих бюджетів, а також реформування в галузі. Звертається увага, що державний фінансовий контроль перебуває в процесі постійного розвитку й удосконалення, а його зміст і спрямованість змінюються залежно від рівня роз- витку суспільства, а також завдань, які суспільство ставить перед собою. Сучасні умови розвитку економіки й фінансово-економічна криза, яка охопила багато країн світу, показа- ли, що державний фінансовий контроль потребує постійного вдосконалення. Процеси, які відбуваються в сучасній економіці, не можуть бути впорядковані застарілими формами й методами фінансового контролю. У статті розкривається думка, що розвиток державного фінансового контролю забезпе- чить розвиток всієї фінансової системи й економічної безпеки країни. Проведено аналіз сучасного стану державного фінансового контролю, що надало мож- ливість визначити характерні недоліки функціонування елементів системи державного контролю, а саме необхідність посилення процедур попереднього й поточного фінансового контролю; покращення законодавчого врегулювання питань формування системи держав- ного фінансового контролю на основі прийняття єдиного нормативного акту, що допоможе визначити єдині концептуальні засади організації фінансового контролю; оптимізації орга- нізаційної структури суб’єктів державного фінансового контролю та інше. У роботі акцентується, що наявні проблеми у сфері фінансового контролю негативно впливають на реалізацію контролюючими органами покладених на них повноважень. Це спонукає до найшвидшого вирішення виявлених недоліків на основі запропонованих напря- мів удосконалення фінансового контролю.

Мазурова А. В. Суспільно-географічні особливості функціонування міської соціогеосистеми (на прикладі міста Харків). – Кваліфікаційна робота на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018 р. В дисертаційному дослідженні обґрунтовується необхідність дослідження міста Харкова як соціогеосистеми міського рівня, розкриваються суспільно-географічні особливості її функціонування та розробляються рекомендації з його вдосконалення. Авторська методика суспільно-географічного дослідження функціонування міської соціогеосистеми базується на географічному, системному, синергетичному та історичному методологічних підходах; поєднанні філософських, загальнонаукових, конкретнонаукових та оригінальних методів дослідження. В дослідженні було використано 2 інформаційні бази даних за різні тестові періоди (100 показників – за 2010-2016 рр. для дослідження загальних особливостей функціонування соціогеосистеми міста Харкова; 51 показник – за 2010-2015 рр. для дослідження особливостей функціонування районних соціогеосистем як складових соціогеосистеми міста Харкова). В історії формування і розвитку міста Харкова (1654-2017 рр.) можна виділити 8 періодів, протягом яких переважали певні функції (оборонна, адміністративна, промислова, столична тощо). На сьогоднішній день Харків є провідним промисловим, культурним, освітнім, науково-інноваційним, транспортним, туристсько-рекреаційним центром України, який займає провідні позиції серед інших міст держави. Використання факторного аналізу дозволило виділити інфраструктурний, демографічно-освітній, інвестиційний та економіко-промисловий фактори функціонування соціогеосистеми міста Харкова. За результатами кластерного аналізу виділено три групи районних соціогеосистем за подібністю їх функціонування (І група – Київський та Шевченківський райони, ІІ група – Московський район, ІІІ група – інші райони міста). Моделювання траєкторії функціонування показало, що до соціогеосистем з прогресивним функціонуванням відносяться Шевченківський та Київський райони, з регресивним функціонуванням – Новобаварський та Немишлянський райони. Результати порівняння функціонування міських соціогеосистем Харкова (Україна) і Катовіце (Польща) показали, що більш динамічний розвиток характерний для Катовіце через інтенсивне залучення зовнішніх ресурсів. Проте соціогеосистема міста Харкова має кращі перспективи розвитку завдяки значно потужнішому внутрішньому потенціалу. На основі компонентного аналізу визначено основні проблеми функціонування соціогеосистеми міста Харкова для основних елементів її виконавчої системи. Виконане дослідження дозволило обґрунтувати основні шляхи вирішення виділених проблем та розробити рекомендації з удосконалення функціонування соціогеосистеми міста Харкова.