Journal articles on the topic 'Проблеми розвитку МГК країни'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Проблеми розвитку МГК країни.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Проблеми розвитку МГК країни.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Фірсова, С. Г. "Проблеми розвитку конкурентоспроможної економіки країни." Формування ринкових відносин в Україні, no. 11 (78) (2007): 25–28.
Find full text
2
Kostetska, L. M. "Проблеми регулювання виборчого процесу в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (January 16, 2017): 154–60. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.01.24.
Full textAbstract:
У статті висвітлено важливість виборчих процесів для повноцінного розвитку громадянського суспільства і політичної системи в цілому, розкрито поняття виборчого процесу з урахуванням міжнародних стандартів, також проаналізовано теоретичні та практичні проблеми регулювання виборчого процесу як однієї з форм демократії на сучасному етапі політичного розвитку країни.
3
М. В., ГАЛЬКЕВИЧ. "ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 89, no. 4 (December 28, 2020): 85–93. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.89-4-10.
Full textAbstract:
Визначено роль транспортної галузі в розвитку національноїекономіки. Досліджено особливості розвитку транспортної галузіУкраїни та виокремлено проблеми в цій сфері. Сформовано основніперспективні напрями державної політики, спрямовані на розвитоктранспортної галузі та повноцінне використання її потенціалу длясоціально-економічного розвитку країни
4
ПОТРАВКА Л. О. "ТУРИСТИЧНА ГАЛУЗЬ ЯК ПРІОРИТЕТ СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 87, no. 2 (September 18, 2020): 22–28. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.87-2-02.
Full textAbstract:
У статті викладені теоретичні засади туристичної галузі та її роліу життєзабезпеченні діяльності людини. Представлені основніположення впливу туристичної галузі на соціально-економічний розвитоккраїн. Наведені статистичних дані туристичних потоків до України.Визначені основні проблеми існування туристичної галузі. На основіаналізу та інших методів наукового пізнання визначені основні шляхиактивізації функціонування туристичної галузі.
5
Soroka, Anna Mihajlovna. "ТЕНДЕНЦИЯ РАЗВИТИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННОЕ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ." Научный взгляд в будущее, no. 08-02 (January 31, 2018): 91–95. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-08-02-035.
Full textAbstract:
У статті наведено стан розвитку діяльності підприємств галузі телекомунікацій в сучасних умовах. Розглянуто можливості та подальші перспективи важливої для країни галузі та окреслено основні проблеми та тенденції розвитку даних підприємств.
6
Товканець, Г. В. "ОСВІТА ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ." Educational Dimension 31 (December 29, 2011): 121–27. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4656.
Full textAbstract:
В статті розглядаються проблеми освіти як фактора економічного розвитку суспільства на сучасному етапі. Підкреслено роль знань в інформаційно-економічній взаємодії та їх вплив на формування конкурентоспроможності країни на прикладі Чеської Республіки. Виокремлено роль освітніх програм у формуванні економіки знань.
7
Каткова, T., Н. Ткачова, K. Київська, О. Добровольська, and K. Редько. "ДО ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ В УМОВАХ РЕФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН: ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД, УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 324–34. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3707.
Full textAbstract:
Анотація. Розглянуто визначення сутності економічної безпеки України як основоположного елементу національної безпеки країни. Проаналізовано досвід різних країн у сфері забезпечення економічної безпеки національної економіки. Визначено основні складові елементи економічної безпеки держави та основні проблеми забезпечення економічної безпеки держави в умовах реформаційних змін. Висвітлено особливості механізму державного управління економічною безпекою України, зважаючи на регіональну специфікацію. Проаналізовано, що державна політика, направлена на розвиток економічної безпеки, передбачає формування національної стратегії в напрямі модернізації національної економіки, створення не тільки умов протидії та упередження можливих загроз, проблем і викликів економічної безпеки країни, а й процедур їх подолання та нівелювання за рахунок забезпечення структурного реформування економіки країни, гармонізації законодавчої бази, формування інноваційного розвитку. Подальше зміцнення механізму системи державного управління економічною безпекою країни лежить у площині розроблення законодавчої бази, яка враховуватиме регіональну направленість економіки країни, розвиток кожного окремого регіону в контексті загального розвитку країни, посилення конкурентоспроможності країни на світовому ринку, залучення прямих іноземних інвестицій, захисту національних пріоритетів, ефективного державного регулювання. Зважаючи на світовий досвід реалізації систем і моделей економічної безпеки як основоположного і визначального конкурентні переваги держави, запропоновано ефективний механізм визначення і врахування загроз національним економічним інтересам крізь призму регіональної рівноваги, що дозволить урахувати специфіку розвитку економіки регіонів країни, дотримання інтересів регіональної специфікації шляхом розрахунку індексу інклюзивного розвитку регіону і врахування його під час розрахунку інтегрального індексу економічної безпеки України. Ключові слова: економічна безпека, державна політика, національна економіка, державне управління, механізми державного управління, зарубіжний досвід. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 19.
8
Боднарюк, Ірина, and Галина Круль. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ ІСПАНІЇ." ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, no. 8 (December 10, 2019): 169–73. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.08.042.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості й фактори розвитку туристичної сфери в Іспанії. Здійснено аналіз статистичних даних та показано місце туризму в економіці країни. Описано різні сегменти туристичної індустрії Іспанії та визначено напрями спеціалізації. Окреслено ключові проблеми розвитку туризму та ймовірні шляхи їх вирішення.
9
Кін, Олена. "ВИТОКИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ." Інноватика у вихованні 1, no. 13 (June 15, 2021): 163–72. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.363.
Full textAbstract:
У статті схарактеризовані витоки розвитку та становлення проблеми формування національної самосвідомості особистості. Визначені основні етапи розвитку ідей національної самосвідомості. Схарактерізовано особливості трактування поняття «національна самосвідомість» та його змісту на кожному етапі. З’ясовано позицію прогресивної педагогічної громадськості щодо реалізації ідей національної самосвідомості у соціокультурному просторі кожного періоду. Висвітлено сутність поняття національної самосвідомості як усвідомлення себе представником певного етносу, нації, розуміння відмінності своєї нації від інших. Визначені основні складові поняття національної самосвідомості: любов до рідного краю, мови, історії, культури, традицій, віри, усвідомлення себе представником певного етносу, відповідальне ставлення до майбутнього своєї країни і народу, гордість за свою націю, намагання здобути щасливу долю для своєї країни. З’ясовано, що основою для формування національної самосвідомості виступала родина, яка зберігала національні культурні та освітні традиції. Встановлено, що на розвиток та становлення проблеми формування національної самосвідомості впливали соціально-політичні, національно-визвольні процеси в країні, прогресивні ідеї та просвітницька діяльність представників наукової, культурної, педагогічної національної еліти, розвиток світової науки.
10
Shchur, R. I., I. I. Plets', and O. V. Mykytyuk. "МЕХАНІЗМ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ." Actual problems of regional economy development 2, no. 12 (April 26, 2016): 158–67. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.158-167.
Full textAbstract:
На етапі переходу країни до інноваційної моделі розвитку економіки дієвий механізм фінансового забезпечення інноваційного розвитку є надзвичайно вагомим та незамінним каталізатором інноваційних процесів. Стаття спрямована на дослідження складових механізму фінансового забезпечення інноваційного розвитку регіонів. Досліджено динаміку джерел фінансування інноваційного розвитку Івано-Франківської області. Зазначено особливості у фінансовому забезпеченні інноваційного розвитку Прикарпатського регіону за рахунок власних, бюджетних коштів, кредитів та зовнішнього фінансування. Виявлено недостатність державних, кредитних джерел фінансування інновацій, або і взагалі їх відсутність, в Івано-Франківській області, хоч за інноваційним потенціалом вона займає лідируючі позиції серед всіх регіонів країни. Відображено проблеми податкового стимулювання інноваційних процесів в області та в державі в цілому. Запропоновано збільшити обсяги державного забезпечення досліджуваної області та удосконалити податкове стимулювання інноваційного розвитку.
11
Немченко, Ганна Валеріївна. "Проблеми інноваційного розвитку регіонів в умовах фінансової децентралізації." Economic and food security of Ukraine, no. 3-4 (March 6, 2019): 42–49. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1285.
Full textAbstract:
У статті розглядається вплив інноваційної діяльності на фінансову децентралізацію регіонів, вплив Національного фонду досліджень, грантів, кластерів на інноваційний розвиток країни. Обґрунтовано, що в розробці інноваційно-інвестиційної моделі країни зобов'язані брати участь держава, регіони, використовуючи індикативне планування. Інноваційно-інвестиційна непривабливість - найбільша загроза розвитку України.Пропонується запланувати підприємствам держзамовлення, враховуючи ефект від інновацій, вибираючи найбільш важливі і корисні харчові продукти і технології на конкурсній основі. Доведено, що умовою отримання субсидій від держави повинна бути підтримка малого і середнього бізнесу, інноваційна і екологічна діяльність в регіонах.На сьогоднішній день, перед кожним індивідуумом, підприємствами, регіонами, країнами в цілому гостро стоїть проблема інноваційної діяльності. В епоху глобалізації науково-технічної революції, якщо не застосовувати новації - це означає приректи свою продукцію або послуги на відсталість і знизити конкурентоспроможність, гірше - банкрутство. Тому, важливо приділяти увагу вирішенню проблем інноваційного розвитку регіонів, адже це запорука розвитку.Фінансова децентралізація регіонів передбачає наповнення місцевих бюджетів, перевищення витрат. Це передбачає пошук найбільш ефективних витрат, які здатні приносити значні надходження і забезпечити розвиток регіону в майбутньому.Ресурс наповнення місцевих бюджетів за рахунок продажу земель майже вичерпаний. Неможливо нескінченно поповнювати бюджет за рахунок продажу землі, ціна якої іноді знижується і сприяє розвитку корупції. Плата за землю повинна йти на поліпшення її стану, на природоохоронні заходи.Найважливішим джерелом наповнення бюджету повинна стати інноваційна діяльність, забезпечить стабільне зростання економіки регіону. Це не суперечить створенню інноваційно-інвестиційної моделі розвитку держави.
12
Піріашвілі, О. Б., and В. П. Овчиннікова. "ПРОБЛЕМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 10 (December 30, 2019): 74–81. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.11.
Full textAbstract:
Однією з причин, яка гальмує інноваційний розвиток залізничного транспорту, виступає недостатній обсяг фінансування капітальних інвестицій на залізничному транспорті. У статті розглянуто питання, пов‘язані з оновленням та модернізацією рухомого складу залізничного транспорту країни. Розглянуто структурний склад залізничного транспорту країни та виділено основні складники цього сектору виробничої інфраструктури національної економіки. Наведено характеристику реформ, що реалізуються на залізничному транспорті в сучасних умовах. Проаналізовано розподіл рухомого складу залізничного транспорту України за роками випуску та зроблено висновок про те, що парк рухомого складу значно застарілий. Розглянуто питання інвестиційного забезпечення розвитку залізничного транспорту України на сучасному етапі. Зроблено висновок про те, що необхідно забезпечити цільове використанням фінансових ресурсів, які виділяються на розвиток та модернізацію залізничного транспорту, а також єдиної системи управління цією структурою.
13
Бондаренко, Ольга Володимирівна, and Світлана Вікторівна Мантуленко. "Ретроспективний аналіз становлення ідеї професійної орієнтації." Освітній вимір 45 (June 25, 2015): 213–19. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2618.
Full textAbstract:
Бондаренко О. В., Мантуленко С. В. Ретроспективний аналіз становлення ідеї професійної орієнтації.
У статті визначається актуальність досліджуваної проблеми шляхом виокремлення суперечностей, наявних між суспільними потребами та її реальним станом. Авторамиздійснено ретроспективний аналіз розвитку ідеї професійної орієнтації підростаючого покоління; визначено історичні передумови її становлення, залежність від політичного,соціально-економічного та культурного розвитку країни.
14
Гнілуша, Н. В. "Фактори зміни спрямованості професійної підготовки еколога в умовах сталого розвитку України (локальний, регіональний, глобальний рівні)." Освітній вимір 34 (January 13, 2012): 235–45. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3604.
Full textAbstract:
Гнілуша Н. В. Фактори зміни спрямованості професійної підготовки еколога в умовах сталого розвитку України (локальний, регіональний, глобальний рівні).
У статті теоретично обґрунтовано методологічні засади розробки проблеми регіоналізації екологічної освіти як фактору професійної підготовки екологів, що є якісним показником визначеної ідеї взаємодії суспільства і природи на різних рівнях в умовах сталого розвитку країни.
15
Міценко, Н. Г., Б. І. Кабаці, and А. О. Федоренко. "ЗАЛЕЖНІСТЬ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ВІД ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ: ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІНИ ІНДИКАТОРІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 62 (January 4, 2021): 12–21. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-02.
Full textAbstract:
В статті розглянуто актуальні проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України в контексті її впли-ву на економіку країни. Метою статті є обґрунтування тенденцій зміни залежності економіки України від зовнішньої торгівлі шляхом вивчення економічних показників-індикаторів. Враховуючи чинники, які обумовлюють розвиток зовнішньої торгівлі України на сучасному етапі, обґрунтовано необхідність дослідження залежності економіки України від розвитку зовнішньої торгівлі. Доведено, що зовнішня торгівля України повинна реагувати на детермінанти, пов’язані з процесами глобалізації (лібералізація світової торгівлі, підвищення ролі нетарифних обмежень та прихованого протекціонізму, зміщення акцентів в її просторовому розвитку, регіоналізація), а також враховувати тенденції розвитку світової торгівлі. Масштаби зовнішньої торгівлі України за 2013-2019 роки охарактеризовано обсягами експорту, імпорту та зовнішньоторговельного оборо-ту. Досліджено показники залежності економіки України від зовнішньої торгівлі (частка зовнішньоторго-вельного обороту у ВВП, залежність економіки країни від експорту (експортна квота), залежність економіки країни від імпорту (імпортна квота), коефіцієнт покриття імпорту експортом). Виявлені загрози економічній безпеці країни як внаслідок зовнішньоторговельної відкритості економіки країни, так і внаслідок її імпортоза-лежності. У ході дослідження Індексу сприяння міжнародній торгівлі виявлено погіршення інтегральної оцінки здатності України сприяти руху товарних потоків на світовому ринку. Визначені пріоритети державної політики, які сприятимуть оптимізації зовнішньої торгівлі. Подальші дослідження повинні спрямовуватися на вивчення товарної та географічної структури експортних та імпортних потоків товарів і послуг. Важливим є визначення детермінантів впливу на зовнішньоторговельний оборот країни в розрізі стимуляторів та дести-муляторів, а також побудова кореляційно-регресійних моделей розвитку показників зовнішньої торгівлі України.
16
Чернова, О. В., and А. Т. Валігура. "ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛАТВІЇ ПІСЛЯ ВХОДЖЕННЯ ДО ЄС." Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, no. 2 (November 27, 2018): 384–96. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.384-396.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз основних економічних показників Латвії за чотирнадцятирічний період членства в ЄС. Визначено позитивні та негативні результати розвитку економіки. Виявлено окремі проблеми, що заважають її інноваційному розвитку. З’ясовано, що існуюча модель функціонування економіки є вичерпаною. Висвітлено необхідність використання Латвією досвіду малих країн, які пройшли шлях від аутсайдерів до провідних країн ЄС. Доведено, що подальший розвиток Латвії можливий лише через формування нової економічної моделі, що передбачає створення регіональних інноваційних кластерів. Запропоновано напрямки інноваційного розвитку, що сприятимуть формуванню національної інноваційної політики, довгострокового зростання економіки та підвищення конкурентоспроможності країни.
17
Боднар, І. Р. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 63 (October 1, 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-14.
Full textAbstract:
Формування інформаційного простору є необхідною умовою для входження країни до інформа-ційного суспільства. Метою даного дослідження є визначення проблем впливу на процес інтеграції України до світового інформаційного простору, аналіз становлення національного інформаційного простору з точки зору розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, сформулювати пріоритетні напрями реалізації інформа-ційної політики як основи ефективної інформаційної інтеграції країни. Встановлено, що національний інфор-маційний простір переживає новий етап розвитку, пов’язаний із інтеграцією до світового та європейського інформаційного простору. У структурній побудові секторів інформаційного простору відбуваються різнопла-нові зміни, коли одні сектори (друковані засоби масової інформації, архіви) не відповідають європейським ста-ндартам і зазнають спадаючих тенденцій, а інші сектори, такі як мережа Інтернет, мобільний зв’язок, пока-зують стрімкі темпи зростання. Формування інформаційного суспільства опирається на новітні інформаційні та телекомунікаційні технології і засоби зв’язку. Саме нові технології призвели до бурхливого поширення гло-бальних інформаційних мереж, насамперед Інтернету, що відкриває принципово нові можливості міжнарод-ного інформаційного обміну. В зв’язку з цим здійснено аналіз функціонування національного інформаційного простору, досліджено проблеми національного інформаційного ринку, запропоновано ґрунтовні положення щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні. Однією з необхідних умов подальшого дослідження має стати вивчення питання формування національного інформаційного простору та інтеграція України в глоба-льні інформаційні структури. Важливим у цьому напрямі є створення комплексної та ефективної протекціо-ністської політики держави, яка повинна базуватися на розвитку відповідних індустрій і забезпечити їх стій-кий розвиток.
18
Davyduk, Alexander. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОГО ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(16) (2018): 170–75. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-170-175.
Full textAbstract:
У статті представлено результати аналізу стану іпотечного кредитування в України з виділенням ключових проблем, що не дозволяють іпотечному ринку розвиватися та підвищувати доступність для громадян країни. Вивчено стан банківського іпотечного кредитування в Україні з визначенням сучасних тенденцій розвитку такого напрямку та ключових проблем, що призводять до недоступності банківських кредитів для населення держави. На основі визначених проблем функціонування банківського та державного напрямків іпотечного кредитування в Україні запропоновано напрямки щодо поліпшення ситуації та розвитку іпотечного ринку в Україні.
19
Shevchuk, T. V., and H. T. Kravchuk. "Стан і перспективи розвитку інформаційних технологій в Україні." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 9 (October 25, 2018): 114–18. http://dx.doi.org/10.15421/40280922.
Full textAbstract:
Розглянуто актуальність інформаційних технологій, як одного з найважливіших чинників стимулювання економічного зростання та розвитку громадянського суспільства, зайнятості населення, соціального та політичного розвитку нашої країни. Встановлено, що на сучасному етапі переходу світового співтовариства до інформаційного суспільства ступінь розвитку інформаційних технологій стає безпосереднім чинником становлення активного та свідомого громадянина, національної конкурентоспроможності. Проаналізовано динаміку внутрішнього ринку інформаційних технологій та розглянуто вплив IT-сектору на економіку України в питаннях зростання валютних надходжень, експорту ІТ-послуг, збільшення відрахувань у бюджет. З'ясовано, що саме рівень технологічного розвитку визначає не лише економічний потенціал країни та якість життя її громадян, а також роль і місце цієї країни в глобальному суспільстві, масштаби та перспективи її економічної та політичної інтеграції з усім світом. За результатами дослідження оцінено внутрішні перешкоди, з якими стикається український сектор інформаційних технологій, виявлено проблеми щодо попиту на ІТ серед населення України. Запропоновано напрями подолання цифрової нерівності способом впровадження міжнародних стандартів і кращих практик, зокрема з питань розроблення, впровадження та використання інформаційних технологій, продуктів і послуг, за умови належного наукового, технічного і правового забезпечення реформування галузі інформаційних технологій.
20
Andriyash, Victoria, Alexander Еvtushenko, and Sergiy Gonchar. "ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИРІШЕННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ ТА МУНІЦИПАЛЬНОМУ РІВНЯХ В УКРАЇНІ." Public Administration and Regional Development, no. 7 (April 7, 2020): 8–36. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.07.01.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано особливості стану сучасної державної кадрової політики на регіональному та муніципальному рівнях в Україні, що представляє собою особливу систему офіційно визнаних цілей, завдань, пріоритетів й принципів щодо організації та регулювання кадрових процесів і взаємовідносин. Відзначено, що без розуміння особливостей державної кадрової політики як соціального інституту, практично неможливо належним чином забезпечити найважливіші конституційне право службовців на роботу і професійно-кваліфікаційний розвиток. Розглянуто передумови формування нової парадигми державної кадрової політики, як соціального інституту, орієнтованого на демократичний розвиток українського суспільства відповідно до вибраного курсу євроінтеграції. Встановлено, що державна кадрова політика поступово перетворюється не в інструмент боротьби за владу, і її зміст, а на громадський ресурс публічного управління країною. Визначено особливості реалізації державної кадрової політики на регіональному та муніципальному рівні, які в умовах децентралізації є провідними рівнями державної політики розвитку країни. На сучасному етапі розвитку кадрового потенціалу країни кадрова політика повинна бути складовою соціально-економічного розвитку регіону, громади і передбачати вдосконалення кадрової роботи на регіональному та муніципальному рівнях.
21
Вецепура, Н. В. "ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ." Підприємництво та інновації, no. 12 (July 3, 2020): 42–48. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.7.
Full textAbstract:
У статті викладено результати дослідження щодо стану та перспектив розвитку інноваційної системи України в сучасних умовах. Зазначено, що низька активність промислових підприємств України у сфері створення та впровадження інновацій не дозволяє країні наблизитися до лідерів іннова-ційного розвитку. Висвітлено причини, які привели до стагнації інноваційної моделі розвитку країни: низький технологічний рівень виробництва, низька інноваційна активність підприємств реального сектору економіки, слабке державне фінансування інноваційних розробок, відсутність власних коштів на ведення інноваційної діяльності. Зроблено висновки щодо актуальності досліджень у напрямі активізації інноваційної діяльності. У вивченні цієї проблеми центральне місце займає питання розвитку інноваційної інфраструктури.
22
Buryk , M. "УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ГЛОБАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДО 2030 р." Theory and Practice of Public Administration 4, no. 71 (December 17, 2020): 55–62. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.07.
Full textAbstract:
Досліджено управління розвитком транспортної інфраструктури в умовах реалізації Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 р. в сучасній транспортній галузі як одному з найважливіших елементів в економічній системі України. Розкрито сутність поняття “сталий розвиток” як складної багаторівневої і багатокомпонентної системи заходів, спроможної забезпечити ефективне функціонування й розвиток країни. Проаналізовано проблеми, що впливають на розвиток транспортної інфраструктури. Описано пріоритетні Глобальні цілі сталого розвитку до 2030 р., що безпосередньо стосуються транспортної інфраструктури. Обґрунтовано необхідність розвитку транспортної інфраструктури України з метою виконання Стратегії сталого розвитку, задля підвищення якості транспортних послуг та транспортної інфраструктури в ХХІ ст.
23
Дубина, М. В., and О. В. Зінкевич. "Проблеми формування фінансового забезпечення розвитку лісогосподарських підприємств в Україні." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, no. 1 (September 30, 2021): 76–84. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue1-2021-11.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сучасні системні проблеми розвитку лісового господарства в Україні та виокремлено базові перешкоди удосконалення фінансового забезпечення функціонування цієї галузі національного господарства. Встановлено, що в Україні на сьогодні використовується модель екстенсивного лісокористування, яка вже втратила свою актуальність, оскільки не дозволяє нарощувати виробництва продукції окресленої галузі, забезпечити її довгостроковий розвиток, враховуючи незначні площі лісів на території країни. Відповідно, впровадження принципів саме інтенсивного лісокористування є єдиним шляхом для активізації роботи лісогосподарських підприємств, забезпечення зростанні рівня їхнього фінансового забезпечення. У статті констатовано, що удосконалення також потребує механізм фінансування окресленої галузі, який не відповідає основним принципам функціонування ринкової економіки. Також конкретизовані проблеми в цьому напрямку розвитку лісового господарства.
24
Olifirenko, Liliia, and Kristyna Koval. "МАКРОЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ БІДНОСТІ В УКРАЇНІ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 1(13), no. 1(13) (2018): 7–16. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-1(13)-7-16.
Full textAbstract:
Досліджено зв’язок рівня економічного розвитку з рівнем соціального захисту населення щодо вирішення проблем соціальної сфери та подолання бідності. Проведено аналіз основних макроекономічних показників, що слугують індикаторами економічного розвитку країни, а також моніторинг рівня життя населення України як за власною оцінкою громадян, так і за офіційними даними Державної служби статистики України. Виявлені нагальні проблеми соціального захисту населення та запропоновано шляхи удосконалення системи надання соціальних послуг та підвищення якості послуг.
25
Borovykov, Oleksandr Volodymyrovych, and Lesia Vasylivna Rudych. "АНТИКРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГАЛУЗІ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 2(18) (2019): 204–9. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2-2(18)-204-209.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. З 2014 року Україна зазнала значне зниження показників розвитку туризму, в тому числі в’їзних туристичних потоків, що негативно позначилося на показниках розвитку економіки країни в цілому. Постановка проблеми. Нажаль, останнім часом спостерігається погіршення показників, що відображають стан розвитку туризму та характеристику споживання туристичних послуг в країні. В таких умовах доцільно використовувати досягнення антикризового менеджменту, а саме антикризових планів, що пов’язані з профілактикою форс мажорних обставин, а особливо, військових дій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку туризму в умовах військових дій ретельно вивчались провідними іноземними науковцями Л-Енн Бленчард, А. М. Леонг, С. Литвин, О. Муфаккір, Н. Салазар, М. Хані, Ж. Хесслі, Дж. Джафарі, Р. Батлер. Проблеми туристичної галузі Україні під впливом військових дій досліджували А. Ю. Парфієнко, А. А. Романова, І. А. Савченко та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо досліджені статистичні показники розвитку галузі туризму в Україні та вплив на них кризових ситуації. Відсутній досвід розробки антикризових планів (програм) та заходів під час кризових ситуації в галузі туризму Україні. Постановка завдання. Метою статті є аналіз системи статистичних показників розвитку туризму в Україні, та розробка пропозиції, щодо використання антикризових заходів для попередження виникнення кризи в туристичній галузі. Виклад основного матеріалу. З’ясовано методичні засади для вивчення кризових станів у туристичній галузі України. Це видання Всесвітньої Організації туризму ООН «Інструменти для кризових комунікацій в туризмі», у якому розглянуто різноманіття кризових станів та форс мажорних обставин, та їх вплив на розвиток туристичної галузі. Висновки. На підставі проведеного дослідження були визначені тенденції кризи у розвитку туризму в Україні. Розвиток туристичної діяльності значною мірою залежить від політичних факторів й, зокрема, соціальноекономічної стабільності в Україні. Її порушення у зв’язку з революційною ситуацією й веденням військових дій на сході країни суттєво впливає на скорочення туристичних потоків
26
Alieshuhina, Nataliia Oleksandrivna, and Olena Oleksandrivna Zelenska. "ГАСТРОНОМІЧНА ПРОПОЗИЦІЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ ТА НАПРЯМИ ЇЇ РОЗШИРЕННЯ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ В’ЇЗНОГО ТУРИЗМУ." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 1(17) (2019): 126–31. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-1(17)-126-131.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Переважна більшість мандрівників вибудовує маршрут, попередньо вивчивши календар гастрономічних подій і особливості місцевої кухні, яка суттєво впливає на унікальну ідентичність країни або регіону. Постановка проблеми. Країни світу успішно користуються національною кухнею для створення власного туристичного бренду і приділяють значну увагу розвиткові гастрономічного туризму. Чи може Україна та Чернігівщина, зокрема, посісти достойне місце серед них? Аналіз останніх досліджень і публікацій. Можливостям розвитку гастрономічного туризму в Чернігівській області присвячено дуже мало наукових праць, хоча думки щодо започаткування проведення гастрономічних фестивалів раз у раз лунають зі сторінок місцевих інтернет-видань та сайтів органів місцевого самоврядування. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Гастрономічна пропозиція етнічної кухні Чернігівщини наразі не є чітко розробленою, хоча саме вона виступає стратегічним об’єктом у справі розвитку в’їзного туризму регіону. Постановка завдання. Метою даного дослідження є аналіз гастрономічної пропозиції місцевої етнічної кухні Чернігівщини та визначення можливостей її подальшого розвитку для туристичних цілей. Виклад основного матеріалу. Обґрунтована необхідність створення оригінальної гастрономічної пропозиції Чернігівської області для розвитку в ній в’їзного туризму, визначено сильні та слабкі сторони етнічної української та чернігівської кухні, окреслено специфічні риси кухні Чернігово-Сіверщини, охарактеризовано регіональні гастрономічні бренди, запропоновано напрями розширення гастрономічної пропозиції Чернігівської області. Висновки. Гастрономічна пропозиція Чернігівщини – важливий напрям розвитку туристичного бренду регіону. Роботу щодо розширення асортименту місцевих продуктів, страв та напоїв необхідно поєднувати з просуванням нашої кулінарної пропозиції на вітчизняний та зарубіжний ринки послуг.
27
Fedchenko, Konstantin Anatoliiovych. "АНАЛІЗ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ КРАЇНИ." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 2(18) (2019): 85–96. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-85-96.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Останніми роками економіка України характеризується нестабільністю фінансово-економічних показників її розвитку, суттєвим впливом факторів зовнішнього середовища та мінливістю політичної ситуації в країні. Це призводить до зниження темпів економічного розвитку, соціальної напруженості в країні та загострення економічної кризи. В цих умовах важливого значення набуває постійний моніторинг динаміки зміни основних показників, що визначають стан економічного розвитку, своєчасне застосування превентивних заходів по мінімізації негативного впливу основних її дестабілізуючих факторів. Постановка проблеми. Відсутність ефективного інструментарію забезпечення макроекономічної рівноваги в країні та повного набору індикаторів її оцінювання зумовлює потребу в розробці інтегрального показника макроекономічної стабільності та його використання в подальшій державній економічній політиці. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти оцінювання рівня макроекономічної стабільності досліджені в наукових працях О. І. Барановського, О. С. Білоусова, І. А. Канцір, Г. П. Клімова, О. Д. Рожко та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сьогоднішній день питання оцінювання рівня макроекономічної стабільності потребують більш системного та ґрунтовного дослідження. В науковій літературі наявна значна кількість підходів до оцінювання окремих аспектів макроекономічної стабільності, в той час ґрунтовні комплексі підходи до визначення її інтегрального значення відсутні. Постановка завдання. Основним завданням дослідження є порівняльний аналіз існуючих підходів до визначення макроекономічної стабільності. Виклад основного матеріалу. В роботі наведені основні показники макроекономічної стабільності країни, проведений їх горизонтальний аналіз. Висновки. За результатами дослідження зроблено висновок про те, о стабільність національної економіки є комплексним поняттям ґрунтовне дослідження якого має вирішальне значення на етапі стратегічного та тактичного планування ключових факторів розвитку національної економіки. Зроблено висновок про вагомий вплив макроекономічної стабільності на обсяг ВВП в країні.
28
Karlin, Mykola, and Kateryna Koshkina. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 4, no. 24 (December 31, 2020): 17–23. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-04-17-23.
Full textAbstract:
В статті аналізуються особливості здійснення публічних закупівель в Україні та їх відповідність нормативам ЄС, чинники, які впливають на їх ефективність; проблеми, які існують в Україні при проведенні тендерних закупівель; права та обов’язки контролюючих структур країни в царині здійснення публічних закупівель; фінансова відповідальність учасників тендерних закупівель. Проаналізовано й зміни, які відбулися у здійсненні цих закупівель після запровадження в 2020 р. нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі».
29
Дятлова, Юлія Володимирівна. "МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ЧИННИКИ ТА ПРОБЛЕМИ." Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, no. 7 (June 3, 2021): 93–109. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.7.2021.233254.
Full textAbstract:
Актуалізація дослідження обумовлена необхідністю вирішення важливої наукової та прикладної проблеми розвитку банків з національним капіталом за присутності іноземного капіталу в банківському секторі країни. Мета дослідження полягає у систематизації новітніх тенденцій розвитку банківського сектору у міжнародному та національному аспектах, розробленні наукових положень, конкретизації чинників і проблем. Для досягнення мети використано еволюційний підхід, абстрактно-логічний аналіз, метод систематизації та узагальнення. У результаті дослідження поглиблено наукові уявлення про сучасні тенденції та чинники розвитку банківського сектору. Зокрема, сформульовано положення щодо міжнародного аспекту сучасних тенденцій розвитку банківського сектору. Відзначено світові тенденції щодо експансії ринків фінансових послуг іноземними банками, еволюційний розвиток транснаціональних банків. Встановлено, що основною тенденцією є зростання присутності іноземних банків у національних банківських секторах країн за кількістю та активами, особливо в країнах з економікою, яка розвивається або трансформується. Визначено новітні етапи розвитку банківського сектору України, особливості тенденцій, які повинні бути враховані в політиці та стратегії центрального банку, а також банками з вітчизняним капіталом. Показано, що більш низька надійність банків з вітчизняним капіталом порівняно з іноземними банками є деструктивним чинником. Вирішення проблеми сприятиме підвищенню довіри до вітчизняних банків, а на цих засадах їх розвитку через збільшення активів.
30
Folhina Tetiana. "Концептуальні засади організаційно-правового забезпечення впровадження проектів державного-приватного партнерства в житлово-комунальну сферу України." Theory and Practice of Public Administration 3, no. 66 (September 24, 2019): 149–55. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.03.18.
Full textAbstract:
У статті розглядаються проблеми та особливості застосування державно-приватного партнерства в сфері житлово-комунального господарства України. Здійснюється аналіз стану житлово-комунального господарства країни, який дозволяє стверджувати, що найбільш енергомістка галузь господарського комплексу України потребує модернізації та реформування, що є можливим за рахунок залучення інвестицій приватного сектора. Досліджується ступінь розвитку державно-приватного партнерства у провідних європейських країнах та розглядаються сфери його максимального застосування. Визначаються ключові напрями стратегічного розвитку державно-приватного партнерства в галузі житлово-комунального господарства та перспективи розвитку державно-приватного партнерства для житлово-комунальної галузі в умовах ринкової економіки.
31
Галанець, Володимир, Ростислав Дзяний, and Юрій Дзюрах. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ АПК В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)." Public management 18, no. 3 (May 29, 2019): 128–43. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-128-143.
Full textAbstract:
АПК вважають локомотивом економіки України. Він забезпе- чує традиційно 15–20 % ВВП щорічно, генерує валютний виторг від експор- ту сільськогосподарської продукції, в умовах боргового навантаження на на- ціональну економіку є джерелом покриття поточних зобов’язань.
Головне завдання АПК: забезпечити продовольчу безпеку країни, а на- селення — якісною продукцією вітчизняного виробництва. Активна участь країни в міжнародних економічних відносинах є визначальним фактором розвитку економіки країни.
На зміну теорії економічного зростання виникла концепція сталого роз- витку. Нині в науковій літературі існує багато визначень сталого розвитку. Та- ка ситуація зумовлена двома факторами: складністю концепції, що включає в себе економічні, екологічні, соціальні та інші аспекти розвитку суспільства, а також розбіжністю поглядів вчених, підприємців і політиків. Для кращого розуміння цей термін варто розділити на дві частини. Поєднання термінів “сталий” і “розвиток” дає змогу посилити зв’язок упорядкованих змін системи світового господарства з урахуванням інтеграції різних за характером цілей, територій, часу.
Сталий розвиток АПК потребує державної підтримки. Окрім вирішення питання забезпечення продовольчої безпеки країни, сталий розвиток аграр- ного сектору є важливим з точки зору забезпечення зайнятості населення, нарощування експортного потенціалу країни.
Україна є одним із ключових гравців на світовому ринку сільськогоспо- дарської продукції. Брак інноваційних підходів до розвитку галузі спричиняє нестачу інвес- тицій, потрібних для її розвитку, сільські мешканці в пошуках роботи їдуть за кордон. В умовах існування об’єктивної загрози вичерпання природних копалин як джерел одержання палива для потреб людства, усе більшої актуальності набуває необхідність вирішення проблеми пошуку альтернативних джерел для покриття енергетичних потреб.
Біоенергетика могла б задовольнити значну частину енергетичних потреб житлово-комунального господарства України. Крім того, земля, яка унаслі- док забруднення стала непридатною для вирощування харчових рослин, мог- ла б використовуватись для вирощування енергетичних культур.
Аграрна сфера економіки має потужний потенціал, який можна активу- вати за умови реалізації Стратегії сталого розвитку України та архитипіки в публічному управлінні.
32
Конотопець, Євгенія. "СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ЗРУШЕНЬ: КЕЙС СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)." Public management 18, no. 3 (May 29, 2019): 227–39. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-227-239.
Full textAbstract:
Сучасний світ невпинно розвивається. Прогрес у всіх сферах людського життя досяг небаченої раніше швидкості. Наприклад, ринок тех- ніки та технологій повністю оновлюється за 5 років. Для підтримання тако- го рівня прогресу глобальне суспільство створює різноманітні концепції і стратегії. Саме вони є орієнтиром для кожного, хто бажає ефективно розви- ватися. Концепція сталого розвитку наразі є провідною для більшості країн світу. Саме вона визначає напрями подальшого розвитку держав, їх політи- ку на міжнародній та внутрішній арені, закони, які вони приймають, тощо. Вкорінена ця концепція не лише на державному рівні, нею керуються й ор- ганізації при плануванні своєї діяльності, а також звичайні люди у своєму повсякденному житті. Метою статті є розгляд особливостей стану україн- ського суспільства та вироблення нової стратегії сталого розвитку для Укра- їни. У процесі аналізу українського суспільства використовувалися теорії класиків соціологічної та психологічної думки: Т. Парсонса, О. Шпенглера, П. Штомпки, К. Юнга. За їх допомогою було проаналізовано українську суспільну сучасність та виявлено теоретичне підтвердження можливості успішного розвитку країни. Також було встановлено відповідність законо- давства України до цілей сталого розвитку. Це дало можливість отримати реальну картину дійсності українців та запропонувати можливу стратегію сталого розвитку країни, стратегію культурного розвитку, яка дасть можли- вість суспільству якісніше дотримуватися визначених цілей та прогресувати в сучасному “світі змін”. Більш глибоке вивчення проблеми дало змогу на прикладі діяльності та державної політики таких держав, як Америка, Пів- денна Корея, Казахстан показати доцільність запровадження запропонова- ної стратегій. У ході роботи було сформовано пропозиції щодо подальшої діяльності країни згідно зі стратегією культурних змін.
33
Khudolei, Veronika Yuriyivna, Tetiana Vadymivna Ponomarenko, and Tetiana Mykolaivna Ivanova. "РЕГІОНАЛЬНІ ДИСПРОПОРЦІЇ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ УСУНЕННЯ." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA 1, no. 2(14) (March 1, 2018): 186–95. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-1-2(14)-186-195.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Вивчення регіональних диспропорцій малого бізнесу є актуальним напрямком дослідження у сфері забезпечення державної підтримки підприємницького сектору в Україні для стимулювання економіки, підвищення ефективності економічного розвитку регіонів та країни в цілому. Постановка проблеми. Малий бізнес потенційно здатен забезпечити вагомий внесок у валовий внутрішній продукт України, вирішити питання зайнятості населення, підвищення рівня його життя та наситити внутрішній ринок конкурентоздатною продукцією. Саме тому, в сучасних економічних умовах, важливим завданням для України є забезпечення рівномірності розташування та ефективності функціонування малого бізнесу по всій території країни, а також подолання диспропорцій, які сформувались на сьогоднішній день. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток теорії, методології та історії малого бізнесу, його державного регулювання та нерівномірності розвитку регіонів зробили відомі вчені: В. Базилевич, В. Бакуменко, З. Варналій, П. Єщенко,Т. Клебанова, Т. Пономаренко, В. Савчук, А. Чухно та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У той же час у науковій літературі недостатньо висвітлена тема особливостей розвитку малого бізнесу та регіональних диспропорцій його функціонування. Дана стаття відображає результати досліджень авторами цих питань. Постановка завдання. Проведення дослідження стану розвитку малого бізнесу у різних регіонах України, пошук шляхів ліквідації виявлених диспропорцій з метою покращення мезо- та макроекономічних показників. Викладення основного матеріалу. В статті визначена роль та місце малого бізнесу в економічній системі держави; за допомогою запропонованої авторами методики розраховані інтегральні показники, які відображають рівень розвитку та ефективність функціонування малого бізнесу в різних регіонах України в розрізі видів економічної діяльності. Висновки відповідно до статті. Виявлені диспропорції розвитку малих підприємств у регіонах України, запропоновані шляхи їх подолання з метою покращення стану національної економіки.
34
Mandryk, O., M. Maliovanyi, and M. Orfanova. "ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." Ecological Safety and Balanced Use of Resources, no. 1(19) (July 11, 2019): 130–39. http://dx.doi.org/10.31471/2415-3184-2019-1(19)-130-139.
Full textAbstract:
Впровадження освіти в інтересах сталого розвитку є одним з пріоритетних завдань, а це неможливе без активної участі освітніх закладів. Підвищення розуміння необхідності екологічно безпечного використання природних ресурсів та бережливого ставлення до природи. Важливою ланкою є організація навчального процесу інформування дітей та молоді щодо проблеми охорони навколишнього середовища. Саме діти та молодь є тою рушійною силою, що може вплинути на стан довкілля в майбутньому. Основою впровадження ефективної стратегії екологічної освіти є інституційний розвиток сектору трирівневого екологічного виховання молоді: дошкільний навчальний заклад та молодші класи середньої школи - середня школа - вищі навчальні заклади. Ефективність: максимальне об’єднання зусиль для досягнення ефективного результату на основі визначення реперних позицій у формальній та неформальній екологічній освіті; формування у дитини здатності цілеспрямовано спостерігати, досліджувати, давати правильну оцінку предметів і явищ у процесі елементарного спостереження. Тренінг є характерною особливістю інтеграції педагогіки та екології, що дозволить вчителям не обмежуватись традиційним формуванням екологічних знань, умінь та навиків. Участь в екологічних заходах сприяє формуванню екологічної свідомості підростаючого покоління, вихованню їх не байдужого ставлення до оточуючого навколишнього середовища, допомагає у вирішенні проблеми поводження з відходами. Участь в екологічних заходах сприяє поглибленню екологічної свідомості, прагнення особистої участі у вирішенні екологічних проблем регіону, країни, покращення інформованості різних верств населення. Розроблена стратегія та план дій на розширення співпраці у напрямку покращення інформаційної політики для суспільства, розвитку освітніх програм, спрямованих на підвищення рівня обізнаності населення щодо проблеми охорони навколишнього середовища.
35
Горященко, Юлія, Юлія Бокова, and Анастасія Кулешова. "ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ`ЄКТІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 297–302. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-64.
Full textAbstract:
В статті розглянуто та досліджено чинники впливу на розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності суб`єктів малого бізнесу. Виявлено те, що подальшого розгляду потребує дослідження інноваційно інвестиційного потенціалу в контексті розробки та реалізації інноваційно інвестиційної стратегії забезпечення стійкого розвитку підприємств. Проблеми визначення ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку є вкрай актуальними для економіки України. Вирішення цих проблем і формування працездатної системи показників дозволять оцінити ефективність поточного функціонування інноваційно-інвестиційного механізму і ступінь реалізації поставлених завдань і цілей інноваційного розвитку. Управління інноваційно-інвестиційним розвитком держави відноситься до стратегічно важливих, що пов'язано зі зростанням ролі інновацій та необхідних для цього інвестицій, оскільки вони безпосередньо впливають на основні макроекономічні показники розвитку країни.
36
Шульга, Н. Д. "Стан дослідженості проблеми державньої освітньої політики та її ролі у розвитку країни." Інвестиції: практика та досвід, no. 21, листопад (2016): 110–14.
Find full text
37
Скирда, А. Є. "ДУХОВНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ЯК КЛЮЧ ДО ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ І ДЕРЖАВИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 315–21. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-315-321.
Full textAbstract:
Стаття розглядає історію появи інженерно-технічної освіти в США. Здатність США підтримувати інновації перш за все потребує професіоналів, які мають високу кваліфікацію в галузі науки, техніки, інженерії та математики (STEM). Ці професіонали працюють в уряді, промисловості та науці. Інженери відіграють особливо важливу роль у розробці новітніх технологічних систем та процесів. Останні десятиліття політики, роботодавці, дослідники та освітяни приділяють пильну увагу системі інженерної освіти США та відповідності отриманих інженерних навичок сучасним потребам економіки країни. Поява та розповсюдження програм підготовки інженерно-технічних спеціалістів є результатом поєднання декількох ключових чинників технологічного розвитку в Сполучених Штатах. Такими чинниками стають бажання нації залишатися головним лідером у галузі технологій та інновацій; національні звіти про стан інженерної освіти; розвиток технічних університетів; розширення програм у галузі інженерно-технічної освіти; поступовий розвиток навчальних програм, що містять більший акцент на теоретичних знаннях. Інженерні навички та знання є вирішальними чинниками для інновацій і технологічного розвитку країни. Вони також сприяють довгостроковому економічному зростанню та допомагають вирішити основні суспільні проблеми. Саме тому важливо розуміти освітній та кар’єрний шлях інженерів, які втілюють отримані навички та знання, а також систему інституцій, стратегії розвитку, ринок, трудові та інші ресурси, що разом готують, розвивають і поповнюють запас інженерів країни.
38
Sychenko, Viktor, and Maiya Khytko. "Проблемно-цільові засади стратегічного планування розвитку системи освіти регіону." Public Administration and Regional Development, no. 8 (June 30, 2020): 596–617. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.08.12.
Full textAbstract:
У статті досліджується необхідність та особливості стратегічного планування освітнього розвитку на регіональному рівні з використанням наявних проблем у якості основи цілепокладання управлінської діяльності. На основі системного аналізу та виокремлення спільного і особливого у тенденціях освітнього розвитку на рівні країни та регіону визначаються базові проблеми стратегічного планування та управління. Здійснюється узагальнюючий аналіз розвитку регіональної системи освіти на прикладі Дніпропетровської області з виходом на постановку стратегічних цілей її реформування.
Показано що основою стратегічного планування розвитку освіти є розроблення нового цілепокладання розвитку української освіти на базі цінностей демократичного суспільства, особистісного розвитку, спрямованості до європейського освітнього простору; створення каркаса нового законодавчого поля функціонування освіти;визначення засад рівного доступу кожного громадянина до якісної освіти всіх рівнів як магістральний напрям її розвитку; формування змісту освіти на основі державних стандартів як важеля управління якістю освіти в країні.
Акцентуються проблеми стратегізації управління освітою на регіональному рівні та необхідність пов’язаних з цим інновацій у нормативно-організаційній царині. Показано що в основі освітньої парадигми має лежати завдання забезпечення потреб споживачів освітніх послуг, розширення можливостей доступу до якісної освіти, забезпечення ефективного соціального механізму конкурентоздатності випускників шкіл на сучасному ринку праці. На основі проведеного дослідження робляться пропозиції щодо удосконалення стратегічного планування розвитку основних складових регіональної системи освіти.
39
Черевична, Н. І., О. В. Гапонцева, and Т. В. Фролова. "СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 12 (May 23, 2022): 71–75. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.10.
Full textAbstract:
У статті розглядаються актуальні проблеми підготовки фахівців галузі підприємництва, торгівлі, сфери гостинності та шляхи їх вирішення. На сьогодні торгівля, дрібне та середнє підприємництво є основними і одними з найзатребуваніших та привабливіших складових, які впливають на розвиток і збалансованість ринку праці і тягнуть за собою позитивні структурні зміни в національній економіці. У сфері підприємництва та торгівлі є багато престижних професій, які потребують професійної та вищої освіти. У зв'язку з цим якісна освіта розглядається в даний час як один з основних індикаторів якості життя, інструмент соціальної та культурної згоди та економічного зростання. Створення сприятливих умов для стимуляції молоді до підприємницької діяльності та формування професійних компетентностей та практичних навичок сьогодні – вже через 10 років визначатиме імідж країни у світі. Адже саме від розвитку сучасного молодіжного підприємництва залежатимуть темпи економічного зростання та розвитку нашої країни у майбутньому.
40
Dedeliuk, Kateryna, and Mykola Herasymuk. "Економічні та соціальні наслідки членства Польщі у Європейському Союзі." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (May 29, 2017): 33–43. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-33-43.
Full textAbstract:
Завданням даної статті є дослідження та аналіз особливостей розвитку соціально-економічної сфери господарства Республіки Польща та після набуття членства у Європейському Союзі. Досвід соціально-економічного розвитку Республіки Польща в перші роки членства в ЄС є надзвичайно цінним для України, ураховуючи її намір приєднатися до європейської спільноти, а його науковий аналіз особливо актуальним у контексті сучасних тенденцій. Відповідно до завдання, розглянуто та проаналізовано динаміку основних макроекономічних показників в країні за 2003–2016 роки. Встановлено, що на протязі всього періоду членства Республіки Польща у ЄС спостерігалося зміцнення економічної активності населення, зростання експорту та зменшення зовнішньоторговельного дефіциту, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, перш за все з країн Європейського Союзу, збільшення великих фінансових вливань в економіку країни з боку ЄС. Усе це, у свою чергу, призвело до покращення макроекономічних показників країни, зокрема до зростання обсягів ВВП і ВВП на душу населення та підвищення рівня життя громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні реальних доходів населення. І як головний наслідок – підвищення індексу людського розвитку. Визначено основні проблеми соціально-економічного розвитку Республіки Польща після вступу до ЄС, головними з яких стала проблема безробіття та збільшення трудової міграції.
41
Derkach, Tatyana. "ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ІНДУСТРІЇ В УКРАЇНІ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 4, no. 20 (December 30, 2019): 42–54. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-04-42-54.
Full textAbstract:
Анотація. В статті представлено результати дослідження особливостей економічного розвитку хімічної галузі в Україні. Визначена роль хімічного виробництва в господарстві країни та частка галузі в структурі промисловості. Представлена порівняльна характеристика експорту та імпорту хімічної продукції України з країнами ЄС, визначена рейтингова позиція України за цими показниками, проаналізовані тенденції зовнішньоекономічної торгівлі України продукцією хімічної галузі. Проаналізована динаміка обсягів реалізації хімічної продукції, в тому числі визначені регіони лідери та аутсайдери хімічного виробництва. На основі порівняння основних показників роботи хімічних підприємств в докризовому 2013 році та 2015 році, другому з початку економічної кризи, визначений вплив кризи на галузь. В ході дослідження встановлено, що однією з головних перешкод розвитку галузі є застаріле технологічне обладнання, а подолати цю перешкоду не вдається через відсутність власних коштів та незадовільний інвестиційний клімат країни. В порівнянні з виробництвом основної хімічної продукції фармацевтичне виробництво має кращі результати діяльності, що природно, оскільки в Україні вікова група населення пенсійного та передпенсійного віку – основних покупців лікарських засобів – є домінуючою. В результаті проведеного дослідження визначені основні проблеми, що сьогодні гальмують розвиток хімічної промисловості та перелічені основні шляхи розвитку галузі.
42
Volosovets, O. P., S. P. Kryvopustov, O. E. Sichkoriz, O. E. Abaturov, N. V. Banadyga, G. V. Beketovа, L. V. Besh, et al. "ПЕДІАТРИЧНА ОСВІТА УКРАЇНИ У ХХІ СТОРІЧЧІ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПРОБЛЕМИ МАЙБУТНЬОГО." Медична освіта, no. 3 (May 13, 2019): 63–70. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10128.
Full textAbstract:
Мета роботи – оцінити стан розвитку педіатричної освіти в Україні на початку ХХІ сторіччя, кадрове забезпечення галузі за спеціальністю «Педіатрія» та розробити план заходів щодо подолання кризових явищ у педіатричній охороні здоровʼя.
Основна частина. У статті наведено дані щодо розвитку педіатричної освіти на початку ХХІ сторіччя після відновлення освітньо-наукової спеціальності «Педіатрія» у 2017 р. Висвітлено розробку сучасних стандартів підготовки дитячих лікарів, що базуються на набутті майбутніми магістрами педіатрії загальних та фахових компетенцій і необхідних практичних навичок. Наголошено на теперішніх проблемах у кадровому забезпеченні педіатричних закладів охорони здоровʼя, що може викликати складнощі у забезпеченні дітей якісною медичною допомогою у майбутньому.
Висновок. Розроблений перелік заходів на галузевому та загальнодержавному рівні щодо відновлення необхідних для країни обсягів підготовки дитячих лікарів та забезпечення належного методичного забезпечення навчального процесу.
43
Мінцер, О. П., П. П. Ганинець, and О. О. Суханова. "КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ЗНАНЬ І ВМІНЬ ЛІКАРЯ В ПРОЦЕСІ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ. ПРОБЛЕМИ РЕСЕРТИФІКАЦІЇ." Medical Informatics and Engineering, no. 4 (April 22, 2020): 69–72. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11022.
Full textAbstract:
Розглянуто питання комплексного оцінювання компетентностей, знань, умінь та особливості метрики під час ре-сертифікації. Підкреслюється, що єдиного бачення проблеми атестації лікарів не існує. Відповідно, існують проблеми при зміні лікарем країни: від забезпечення адаптації до досягнень у галузі знань і технологій (процедура ре-сертифікації). Мета дослідження полягала у створенні концептуальних основ кількісної системи оцінювання якості процедур підвищення кваліфікації лікарів. Отримано висновки про те, що існуючі національні практики ресертифіка-ції не забезпечують якість медичної допомоги на міжнародному рівні, оскільки вони оцінюють компетентність і ефективність роботи лікарів лише відповідно до національних стандартів якості. Відсутня єдина методика комплексного оцінювання вдосконалення лікарів у міжнародних системах ресертифікації. Запропонована методика створення багатовимірної шкали оцінювання безперервного професійного розвитку лікаря, що може слугувати ефективним механізмом особистого портфоліо.
44
Псьота, В. О. "ЕФЕКТИВНІ ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 59 (June 18, 2020): 65–73. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-09.
Full textAbstract:
У статті досліджуються актуальні проблеми ефективності використання бюджетних кош-тів у контексті сталого розвитку економіки країни. У результаті дослідження проведено аналіз понять “еко-номія” та “ефективність” бюджетних коштів та доведено, що ефективне використання бюджетних кош-тів відбувається при виконанні соціальних, екологічних та економічних критеріїв у процесі здійснення публіч-них закупівель. У роботі проведено аналіз сучасного законодавства державних закупівель щодо виконання зо-бов’язань України на шляху до Євроінтеграції у частині побудови сталої економіки, використовуючи інстру-ментарій публічних закупівель. Зокрема, досліджено нове поняття “вартість життєвого циклу” та запропо-новано розширити його складові екологічним чинником. Встановлено, що загальної методики, яка б узагальню-вала та уніфікувала підходи до визначення переможця торгів, щоб забезпечити оптимальну ефективність використання державних фінансів, не існує. Проаналізовано нормативне регулювання врахування життєвого циклу товарів під час тендерних торгів та доведено, що відповідальність за виконання цієї норми повністю лягає на замовника, який має врахувати вартість життєвого циклу товарів ще на стадії планування та під-готовки вимог до предмета закупівель. У роботі велика увага приділяється врахуванню екологічної складової у життєвому циклі товарів. Проведено аналіз закупівель протягом 2017-2019 років та визначено пріоритетні галузі для першочергового застосування ідеї “зелених закупівель”, запропоновано впровадження їх як критерію для визначення переможця торгів, на регіональному та місцевому рівнях. На сьогодні ефективні публічні заку-півлі, які б враховували соціальні, економічні та екологічні критерії під час відбору переможця, застосовують-ся вкрай мало, тому подальші дослідження необхідно пов’язати з пошуком стратегії для збільшення частки екологічної продукції під час публічних закупівель.
45
Швець, Анжела. "«ПРОМИСЛОВИЙ БЕЗВІЗ» З ЄС ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РОЗВИТКУ ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ." Молодий вчений, no. 3 (103) (March 31, 2022): 1–4. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-3-103-1.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність поняття експортоорієнтованого підприємництва та «промислового безвізу». Обґрунтовано роль та значення експорту в країни ЄС для вітчизняного підприємництва. Охарактеризовано основні проблеми українських експортерів при виході на європейський ринок. Проведено оцінку здійснених заходів щодо інтеграції технічної сумісності, сертифікації і відповідності до вимог ЄС, на основі чого визначено тенденції та перспективи розвитку експортного потенціалу вітчизняних підприємств. Висвітлено важливі аспекти модернізації Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу в аспекті технічного регулювання та оцінки відповідності промислової вітчизняної продукції нормам і стандартам ЄС. Обґрунтовано нові можливості розвитку бізнесу для українських експортерів на європейському ринку внаслідок підписання «промислового безвізу».
46
Чвертко, Л. А., О. А. Вінницька, and Т. О. Корнієнко. "СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 16 (November 25, 2020): 58–67. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.58-67.
Full textAbstract:
Метою статті є визначення й узагальнення існуючих підходів до організації страхового захисту від ризиків у сфері туризму та обґрунтування перспектив його розвитку.
Під час дослідження були використані діалектичний та абстрактно-логічний методи, методи системного підходу, порівняння, спостереження, аналізу, синтезу, індукції, дедукції та ін.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, інформація Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державної служби статистики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, наукові публікації, інтернет-джерела.
Визначено сутність, види та значення страхування для забезпечення страхового захисту учасникам туристичного ринку. Обґрунтовано, що об’єктивна необхідність страхування у сфері туризму в Україні обумовлена не лише позитивною динамікою показників розвитку туристичної індустрії, а й урізноманітненням видів і форм ризиків, що супроводжують туристичну активність, та збільшенням кількості ризикоутворюючих факторів. Здійснено аналіз динаміки показників страхування медичних витрат, найбільшого сегменту на ринку туристичного страхування в Україні. Визначено проблеми, що виникають при страхуванні туристичних ризиків, запропоновано шляхи їх розв’язання. З огляду на значимість туристичного сегмента страхового ринку для економіки країни та ситуацію, що склалася на тлі пандемії COVID-19, окреслено напрями розвитку туристичного страхування в Україні; обґрунтовано необхідність оптимізації асортиментного ряду, поліпшення якісних характеристик та конкурентоспроможності наявних, а також розробки нових страхових продуктів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вдосконаленні теоретичних засад механізмів страхового захисту учасників туристичної діяльності, оцінці стану страхування ризиків вітчизняної туристичної сфери та обґрунтуванні напрямів підвищення його результативності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретичних висновків і практичних рекомендацій для подальшого розвитку страхування у туристичній галузі. Результати дослідження можуть бути корисними страховикам та суб’єктам туристичної індустрії для покращення показників їхньої діяльності.
47
Мандрагеля, В. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ." Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, no. 2(90) (December 9, 2021): 63–74. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.2(90).2021.63-74.
Full textAbstract:
У статті аргументуєтьсянеобхідність підвищення якості освіти як ключового фактора, що визначає інноваційні моделі розвитку суспільства та досягнення цілей сталого розвитку, визначені ООН. Підвищення добробуту та рівня життя людей, системне поєднання економічних, політичних та соціокультурних реформ неможливі без значних інвестицій у освіту, запровадження нових педагогічних підходів у загальному контексті розвитку інформаційно-комунікативних технологій. Особливої актуальності ця проблема набула ц зв’язку з пандемією, яка різко підвищила вимоги до формування цифрових і м’яких навичок педагогів і учнів. На категоричний імператив перетворилася концепція навчання протягом життя. Про це свідчать реалії життя, результати соціологічних опитувань, численні документи ООН, ЄС, ОЕСР, Світового Банку, Міжнародного Валютного Фонду, законодавчі та нормативно-правові акти розвинутих країн світу.
Незважаючи на посилення науково-дослідницької діяльності академічних інститутів, співробітництва з міжнародними партнерами, спектр і глибина досліджень в сфері освіти значно поступається відповідним зарубіжним аналогам. Насамперед, не вистачає системних досліджень щодо взаємозв’язку якості освіти в Україні з темпами економічного розвитку держави, матеріально-технічною і навчально-методичною базою освітніх установ, рівнем соціальної, медичної, санітарно-гігієнічної захищеності педагогів і учнів (студентів, слухачів), станом законодавства в сфері освіти, впливом певних зовнішніх чинників, міграційними процесами.
Здійснено порівняльний аналіз кількості закладів освіти в Україні і європейських країнах, їх державного фінансування, щорічних витрат на одного студента тощо. Акцентована увага на недостатньо динамічному розвитку швидкісного якісного Інтернету, обмежені можливості його використання через технічні проблеми та низький рівень життя пересічних громадян країни. Наголошено на необхідність актуалізації зусиль держави і закладів освіти щодо покращання цифрової компетенції, м’яких навичок, знання іноземних мов педагогів і учнів. Аргументується необхідність проведення системних досліджень сфери освіти з урахуванням усіх внутрішніх та зовнішніх чинників, що впливають на її функціонування.
48
Korolchuk, L. V. "ВПЛИВ ДИСПРОПОРЦІЙНОСТІ РОЗВИТКУ КРАЇН НА ЇХ ГОТОВНІСТЬ ДО ТРАНСФОРМАЦІЙ В РАМКАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ГІПОТЕТИЧНИЙ ПІДХІД." Actual problems of regional economy development 1, no. 17 (November 30, 2021): 22–32. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.22-32.
Full textAbstract:
Стаття піднімає проблему готовності світу до трансформацій, що передбачає реалізацію загальноприйнятої концепції сталого розвитку, заснованої на складних модифікованих соціально-економічних процесах: перехід до зеленої, низьковуглецевої, кругової економіки на основі екоінновацій та декаплінгу, який покликаний мінімізувати залежність економічного зростання від обсягу затрат невідновлюваних природних ресурсів.
Висунуто гіпотезу про те, що до сталого розвитку більшою мірою залучені розвинені держави світу з високим рівнем життя, лідери у процесах глобалізації, так як їх виробництво уже давно не поміщається в рамках державних кордонів і саме тому їх капітал мігрував в інші країни з метою пошуку дешевших факторів виробництва, максимізації економічної вигоди та експансії їх політичного впливу. Первинні потреби населення розвинених країн є більшою мірою задоволеними, а отже домінують потреби вищого рівня, культивуються загальнолюдські цінності та суспільне благо, що мотивує їх до активного розвитку процесів екологізації економіки, піклуючись про долю нашої планети як спадок для наступних поколінь.
Метою дослідження є виявлення кореляційного зв’язку між рівнем життя країн світу та ступенем їх залучення до процесів реалізації концепції сталого розвитку.
Для підтвердження висунутої гіпотези, на базі методики розрахунку коефіцієнта кореляції Фехнера, досліджено наявність кореляційного зв’язку між рівнем життя країни та ступенем її залучення до процесів сталого розвитку на основі рейтингів за показником ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення, як індикатора рівня життя країни та глобальними індексами, що відображають та характеризують економічний, екологічний, інноваційний та соціальний компоненти даних процесів.
Результати дослідження продемонстрували пряму залежність помітної тісноти між рівнем життя та ступенем залучення в процеси сталого розвитку для найбільш розвинених країн світу, а також пряму залежність дуже високої тісноти для найменш розвинених країн, що слугує приводом для подальшого поглибленого вивчення даної проблеми задля забезпечення успішної реалізації концепції сталого розвитку у світі та на рівні національних держав.
49
Урусова, З. П., В. В. Ярмош, and А. А. Урусов. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2014): 137–39. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.27.
Full textAbstract:
Ринок фінансових послуг є ринком, на якому відбу-вається обмін фінансовими ресурсами, надання кре-диту й мобілізація капіталу. Об'єктивною підставоюфункціонування фінансового ринку є неспівпадінняпотреби в фінансових ресурсах із наявністю джерелзадоволення цієї потреби. Ринок фінансових послуг –один із механізмів забезпечення конкурентоспромо-жності економіки країни, поскільки розподіл фінан-сових ресурсів на ньому відбувається на конкурент-ній основі, що дає можливість спрямувати інвести-ційні потоки у найбільш привабливі сеґменти еконо-міки й тим самим сприяти економічному зростанню.Саме тому у статті розглянуті й визначені факто-ри, що є визначальними для підвищення конкуренто-спроможності України на ринку фінансових послуг углобальному та регіональному масштабі.
Financial service market is a market in which to exchange financial resources, the provision of credit and capital mobilization. The objective basis for the functioning of the financial market is different needs in financial resources, availability of sources of meeting this need. Market of financial services is one of the mechanisms for ensuring competitiveness of the economy, as the allocation of financial resources in this market takes place on a competitive basis, which allows direct investment flows in the most attractive segments of the economy and thus contribute to economic growth. That is why there are considered and identified factors that are crucial for increasing Ukraine's competitiveness in the market of financial services on a global and regional scale.
50
Bondar, Hanna. "Цифрова трансформація уряду України, відкриті дані (open data) та електронні послуги." Public Administration and Regional Development, no. 11 (March 31, 2021): 97–123. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.11.05.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу особливостей діяльності та стану реформ в Україні у напрямку цифровізації послуг, їх доступності громадянам, розвитку електронного врядування, забезпечення прозорості відкритих даних. Проаналізовано законодавче і нормативно-правове забезпечення розвитку електронного врядування в напрямку цифрової трансформації уряду. Проаналізовано та систематизовано дані закордонних досліджень щодо електронного врядування. Розкрито особливості реалізації можливостей електронного урядування в Україні під час боротьби з пандемією (COVID-19). Встановлено, що наразі в Україні спостерігається недостатній розвиток ІКТ, має місце обмеженість ресурсів, наявні проблеми пов’язані з цифровою інклюзивністю, конфіденційністю даних і кібербезпекою. Доходимо висновків, що наразі триває процес створення та розвитку національних порталів для автоматизації адміністративних завдань, підвищення доступності державних послуг, сприяння прозорості та підзвітності державного сектору. Цифрова трансформація уряду також логічно пов’язана з трансформацією управління та ціннісними, світоглядними змінами для розробки національної стратегії розвитку країни.