Academic literature on the topic 'Проблема ризиків'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Проблема ризиків.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Проблема ризиків"
1
Honchar, S., O. Bakalynskyi, O. Dybach, and D. Dimitriieva. "Метод агрегування ризиків у разі множини сумісних випадкових подій." Nuclear and Radiation Safety, no. 1(93) (March 29, 2022): 46–52. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2022.1(93).05.
Full textAbstract:
У статті описано аналіз методів агрегування ризиків, наводяться випадки, в яких агрегований ризик визначається арифметичною сумою ризиків. Показано, що визначення агрегованого ризику, спричиненого сумісними випадковими подіями, є актуальною задачею під час визначення ймовірності сукупних втрат за заданий час, які можуть виникнути внаслідок сукупності цих подій, а проблема агрегування ризиків також є актуальною та досліджується для об’єктів атомної енергетики. Показано, що зараз не існує верифікованих методик та методів агрегування ризиків. Запропоновано метод агрегування ризиків, спричинених множиною сумісних випадкових подій, що дозволяє визначати ймовірність сукупних втрат за заданий час, які можуть виникнути внаслідок сукупності цих подій, визначити мінімальне значення ймовірності повного знищення активу та мінімальні збитки, які достовірно матимуть місце. Розглядається метод агрегування на прикладі двох і трьох ризиків, а також визначається агрегований ризик у разі N ризиків. Показано, що отримані результати визначення агрегованого ризику дозволяють визначити мінімальне значення ймовірності повного знищення активу та мінімальні збитки, які достовірно матимуть місце, порівняти агрегований ризик з допустимим ризиком з метою застосування відповідних варіантів обробки ризику, порівняти можливі збитки з допустимими збитками з метою застосування відповідних заходів зі зменшення можливих збитків.
2
РЄЗНІКОВА, ВІКТОРІЯ, and РУСЛАН СТЕФАНЧУК. "Оцінка ризиків у підприємництві та управління ними." Право України, no. 2018/05 (2018): 101. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-101.
Full textAbstract:
Проблема дослідження феномена ризику гостро постала у минулому столітті, що було пов’язано з бурхливим розвитком ринкової економіки. Ризик притаманний усім ринковим процесам, тому управління ризиками є невід’ємною части ною ефективного управління будь-якою організацією. У зв’язку з цим істотного значення набуває питання оцінки ризиків із правової точки зору та удосконалення механізму управління ними, зокрема й за допомогою правових засобів. Мета статті полягає у розкритті правової та економічної сторін оцінки ризику та з’ясуванні особливостей правового управління ними. Розкрито природу феномена ризику, досліджено правову та економічну сторони оцінки ризиків, проаналізовано особливості управління ризиками за допомогою правових засобів, а також надано характеристику основним нормативним актам і міжнародним стандартам у сфері оцінки та управління ризиками. Доведено, що право є універсальним засобом правового управління ризиками, оскільки стабілізує ситуацію вибору (наприклад, між правомірним і неправомірним ризиком), або ж, навпаки, збагачує, розширює вибір ризикуючого суб’єкта різноманітними варіантами, диверсифікує ризики, надає свободу в прийнятті ризику (право на ризик). Визначено управління ризиками в господарському праві як діяльність суб’єктів господарювання, спрямована на аналіз, прогнозування та оцінку ймовірності настання ризику в умовах невизначеності з вибором превентивних заходів з метою мінімізації можливих майнових втрат, а у разі їх виникнення – розподілу тягаря несення таких втрат між учасниками господарських правовідносин належної законодавчої бази для ефективного управління ризиками, оскільки національні стандарти не враховують положення нормативно-правових актів України, що регулюють окремі сторони діяльності організацій при здійсненні процесів ризик-менеджменту, а також культуру менеджменту, яка сформувалася у нашій країні. Тому на часі розробка вітчизняних стандартів управління ризиками, які ґрунтувалися б на міжнародному досвіді, використовували адаптовану термінологію, а також враховували особливості економічної ситуації в Україні.
3
Shevchenko, Olena. "Глобальні виклики сучасності: проблема класифікації та пріоритезації." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (May 29, 2017): 137–53. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-01-137-153.
Full textAbstract:
В статті розглянуто сучасні підходи до класифікації глобальних проблем сучасності. На думку автора найбільш структурованим є підхід, запропонований експертами Всесвітнього економічного форуму, згідно з яким визначено 29 глобальних ризиків, які згруповано в п’ять категорій. Також в статті зроблена спроба визначити найбільш вагому глобальну проблему сучасності. Так, відповідно до розроблених методик, такими на сьогоднішній день в категорії «проблеми навколишнього середовища» за критерієм «ймовірність настання – сила впливу» визнано глобальні зміни клімату та проблеми доступу до питної води. Зроблено висновок про наявність політичної волі усіх акторів міжнародних відносин і зацікавлених сторін у подоланні зазначених глобальних проблем. Однак ризик того, що національні уряди будуть неспроможними ефективно проводити політику запобігання та адаптації до глобальних змін клімату залишається високим.
4
МУЗИКА, АНАТОЛІЙ. "Про кримінально-правові ризики: загальний огляд проблеми." Право України, no. 2020/02 (2020): 97. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-02-097.
Full textAbstract:
Проблема ризиків як соціального феномена не є новою для будь-якої держави, суспільства, науки чи сфери практичної діяльності. Утім, у вітчизняному правознавстві ця проблема дотепер залишається малодослідженою, а в кримінально-правовій доктрині – ще чекає на своїх розробників. При цьому не беруться до уваги праці, присвячені дослідженню відомої обставини, що виключає злочинність діяння (ст. 42 Кримінального кодексу України). Кримінально-правові ризики як предмет ініційованого дослідження – багатовекторний і має інший масштаб, що зумовлює відмінний зміст і рівень пізнання ризиків як системного явища у кримінальному праві (законодавстві й доктрині), слідчій та судовій практиці. Мета статті – сформувати загальне уявлення про кримінально-правові ризики. Обґрунтовано концепт про те, що будь-які кримінально-правові ризики можуть існу вати лише на рівні законодавства і правозастосування. Доцільно виділяти кримінально-правові ризики в широкому та вузькому значенні. У широкому – це ризики: 1) як ті, що породжені кримінальним законом, так і ті, що виникають через правове регулювання (або його відсутність), зокрема у кримінально-процесуальних, кримінально-виконавчих та оперативнорозшукових відносинах (чи навпаки – породжуються ухваленням/скасуванням, наприклад, кримінального процесуального або кримінально-виконавчого закону); йдеться, окрім того, про правове регулювання, що здійснюється не обов’язково законами, а й іншими нормативно-правовими актами, інколи – несвоєчасне ухвалення, або ж відсутність уваги чи неналежне реагування суб’єкта нормотворення, у разі явної необхідності регулювання певних суспільних відносин; 2) ризики, що виникають у сфері юридичної практики – застосування/незастосування норм, зокрема кримінального права і кримінального процесу, кримінально-виконавчого права, адміністративного права і процесу, митного права, а також у сфері оперативнорозшукової діяльності. Ризики у вузькому значенні – ті, що породжені винятково кримінальним законом (пов’язані з його ухваленням, скасуванням, зміною, доповненням) та (або) його застосуванням/незастосуванням на практиці. Змістом таких ризиків не охоплюєть-ся аналіз та врахування впливу як фактору ризиків відповідного кримінального закону на правові відносини, що зазначені вище. Кримінально-правові ризики в широкому розумінні (якщо вони хоча б якось стосуються кримінальних правовідносин), до певної міри охоплюють інші види ризиків; їх розмаїття відображає, конкретизує специфіку вияву кримінальноправових ризиків. Це стосується, наприклад, інтерпретаційних ризиків (легальних, судових, доктринальних), корупційних, кримінально-процесуальних, криміналістичних і кримінально-виконавчих ризиків, ризиків в оперативно-розшуковій діяльності та митній сфері, політичних ризиків. Проте слід мати на увазі, що всі види ризиків (це стосується і кримінально-правових) не існують у чистому вигляді. Їхня самостійність є відносною. Очевидно, особливим видом ризиків у кримінальному праві є підстави визнавати глобальні кримінально-правові ризики (поряд із ними допустимо виокремлювати міжнародні кримінально-правові ризики). На думку автора, кримінально-правові ризики – це усвідомлена особою, за умов невизначеності, ймовірність небезпеки (настання небажаних, зокрема суспільно небезпечних наслідків у сфері кримінальних правовідносин) у разі ухвалення чи відмови від ухвалення нею відповідного рішення для досягнення суспільно корисного результату.Проілюстровано конкретний вияв кримінально-правових ризиків на законодавчому рівні. Окреслено перспективний розвиток пізнання проблеми кримінальноправових ризиків.
5
Tushko, K. Yu. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ В АРМІЯХ КРАЇН ВИСОКОГО РІВНЯ РОЗВИТКУ ЯК НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, no. 6 (November 29, 2019): 263–70. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-263-270.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемам модернізації соціальних фундаментальних структур суспільства України. З-поміж низки проблем українського суспільства виокремлено труднощі реформування освітньої системи Державної прикордонної служби України. Задля розкриття мети статті проаналізовано відповідну наукову педагогічну літературу, як вітчизняного, так і зарубіжного авторства. Більшість наукових джерел належать зарубіжним вченим, оскільки західна наукова сфера вважається основоположною для методу аналізу ризиків.
Наголошено на тому, що українські викладачі не володіють методикою викладання навчальних дисциплін, мета яких оволодіння методом аналізу ризиків. В основному змісті представленої статті подано матеріал щодо сутності методу аналізу ризиків, частково – історичних аспектів його виникнення. Проаналізовано значення та особливості застосування методу аналізу ризиків у професійній підготовці фахівців в арміях США, Великобританії, Швейцарії, Німеччини.
Автор здійснив спробу розкрити значення методу аналізу ризиків закордоном, з метою розробки педагогічних засад щодо подальшого його активного використання в Україні, у навчальних закладах, як військових, так і правоохоронних структур.
Проведене наукове дослідження є основою для викладання такої навчальної дисципліни, як «Аналіз та оцінка ризиків» для курсантів третього курсу спеціальності «Безпека державного кордону». Автор виокремив ті напрями педагогічних наукових пошуків, що можуть бути актуальними у запропонованій проблемі. Аналіз змісту та генези методу аналізу ризиків дасть змогу представникам науково-педагогічного складу академії прикордонної служби створити відповідні навчальні плани та програми для дисципліни «Аналіз та оцінка ризиків».
6
Менліосманов, З. Т. "РОЗВИТОК МИТНОГО АУДИТУ ЯК ДІЄВОГО ІНСТИТУТУ КОНТРОЛЮ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ У СФЕРІ ЗЕД." Митна безпека, no. 3 (January 25, 2021): 31–43. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.3.2019.31-43.
Full textAbstract:
При проходженні митних процедур суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) стикаються з проблемою непередбачуваних, а інколи й неправомірних затримок. Це призводить не лише до втрати часу, але й до втрати конкурентних переваг, погіршення споживчої вартості товарів, а, отже, до певних фінансових втрат як для суб’єктів ЗЕД, так і для держави. Тому наразі для України досить актуальною є проблема спрощення митних формальностей для учасників ЗЕД. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є впровадження ефективного ризик-орієнтованого митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, на основі використання методів оцінювання ризиків та аудиту. Митний аудит, як одна з форм митного контролю, досить успішно зарекомендував себе у міжнародній практиці. Він широко використовується в країнах, що є членами Всесвітньої митної організації та керуються у своїй діяльності міжнародними нормами та стандартами при реалізації митної справи. У сучасних умовах відродження митної служби активне впровадження методів ризик-орієнтованого митного аудиту визначено як один з ключових напрямів реформування митної справи. Це є неодмінною умовою й невід’ємною частиною змін, необхідних для приведення системи митного контролю у відповідність до вимог міжнародного законодавства. У даній статті окреслено окремі проблеми розвитку митного аудиту в Україні та означено шляхи їх вирішення у контексті забезпечення фіскальної безпеки держави у частині правильності нарахування та повноти сплати митних податків та платежів у сфері ЗЕД.
7
ЖАРКО, Л. О., В. Г. ТАРАСЮК, В. П. ОВЧАР, Н. С. БОРЕЦЬКА, А. М. БЄЛОКОНЬ, and А. О. ТАЩИЛОВА. "РИЗИКИ ТА ДЕФЕКТИ СТИКУВАННЯ АРМАТУРНИХ СТРИЖНІВ ОПРЕСОВУВАННЯМ МУФТ." Наука та будівництво 18, no. 4 (May 9, 2019): 60–64. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v18i4.58.
Full textAbstract:
У будівництві з монолітного залізобетону актуальна проблема стикування арматури довгомірних конструкцій через обмеженість довжини стрижнів, безвідходності арматури та проблем зі зварюваністю сталей. Розглянуто ризики та дефекти виконання механічних з’єднань арматурних стрижнів за досвідом їх випробування навантаженням на розтяг для оцінки можливості використання таких з’єднань у монолітних залізобетонних конструкціях. Ризики з’єднання стрижнів опресовуванням муфт визначаються порушеннямитехнічних умов на з’єднувальні муфти, підготовки торців стрижнів, обладнання для пресування та умови опресовування муфти. Окрім геометричних обмежень відповідностей стрижням, що стикуються, муфт і обладнання, важливими є властивості самих муфт (безмовність, якісна сталь марок 10, 15, 20, твердість за Брінеллем не більше 150), підготовка торців стрижнів, параметри опресування, під час яких змінюється структура сталі муфти. При опресуванні середини муфти при розтягу з’єднання стрижнів розрив відбувається по ній. При недостатній пластичності матеріалу муфти відбувається її поздовжній розрив. Пропонується для зменшення ризиків та можливих дефектів опресовування муфт імплантувати в Україні стандарти ISO 5835, забезпечувати відповідну кваліфікацію персоналу, надавати особливу увагу марці і твердості сталі муфт, забезпечувати надійну систему якості робіт.
8
Пушкар, О. І., В. С. Ковальський, and Н. В. Кравченко. "Ризики у логістичній діяльності та проблеми їх зменшення в сучасних умовах господарювання." Європейський вектор економічного розвитку 29, no. 2 (2020): 85–91. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5362-2020-2-29-8.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання виникнення ризиків логістичної діяльності, природа їх виникнення та особливості саме логістичних ризиків. Наведено класифікацію ризиків за певними ознаками та причини їх виникнення. Стаття містить сучасні визначення логістичного ризику, наведено види логістичних ризиків залежно від етапів логістичної діяльності та джерела їх виникнення, зазначено заходи щодо їх уникнення або зменшення. Увагу приділено ризикам митного оформлення, транспортування та страхування вантажів. Особливого значення набувають ці ризики в умовах міжнародних перевезень, які конкретизують правила ІНКОТЕРМС.
9
Герасимюк, Костянтин Харитонович. "Механізми державного управління кібер- та інформаційною безпекою: проблеми та шляхи вирішення." Економіка, управління та адміністрування, no. 3(97) (October 13, 2021): 36–40. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-36-40.
Full textAbstract:
Нагальна необхідність формування системи кібер- та інформаційної безпеки зумовлена насамперед проблемою гібридних воєн, світовою пандемією, міжнародними та регіональними коливаннями економіки тощо, адже це несе цілу низку загроз державам, бізнесу, суспільству в цілому та кожному громадянину зокрема. В умовах же тотальної діджиталізації управління проблема ризиків розповсюдження і захисту інформації стає надзвичайно актуальною для органів публічної влади всіх рівнів. Саме тому держава потребує вироблення дієвих механізмів державного управління в цій сфері, й насамперед механізмів кібер- та інформаційної безпеки. Значний всебічний розгляд науковцями кібербезпеки та інформаційної безпеки свідчить про нагальність та актуальність цієї проблеми, проте малодослідженими залишаються питання механізмів державного управління цією сферою та, в цьому контексті, підготовки фахівців публічного управління та адміністрування, здатних адекватно протидіяти зазначеним загрозам. Аналіз нормативно-правової бази та наукових досліджень дав можливість визначити: два ключові напрями розвитку кіберзахисту; проблемні питання правового та організаційного механізму державного управління інформаційною та кібербезпекою; сучасні підходи до формування політики підготовки та підвищення кваліфікації фахівців ІТ-сфери й публічного управління та адміністрування тощо. Зазначено, що сьогодні виникає необхідність більш ретельного підходу до забезпечення органів публічної влади технічним обладнанням, програмним забезпеченням, до підготовки / перепідготовки кадрів, які б не лише бути впевненими користувачами цих програм, а і розуміли свою відповідальність за безпеку в цій сфері. Крім того, всі зазначені вище заходи кіберзахисту в сфері публічного управління мають набути системного характеру.
10
Korzhov, I. "ЗАГАЛЬНЕ ФОРМУЛЮВАННЯ ЗАДАЧІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДЛЯ МОДЕЛЕЙ ПАРАМЕТРИЧНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 52 (December 13, 2018): 48–52. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.048.
Full textAbstract:
Проблема підвищення ефективності інформаційних систем контролю технічного стану промислових об’єктів з динамічними властивостями невід’ємно пов’язано зі збільшенням об’ємів вимірювальної інформації, що характеризує типові еталонні варіанти динамічних порушень. Мета статті: навести загальне формулювання задачі функціональної діагностики для моделей параметричної дискримінації. Результати. Розглянута загальна задача функціональної діагностики для моделей параметричної дискримінації за інформативними параметрами – показниками автокогерентності. Сформульована в загальному виді задача вибору дискримінантної функції для цілей контролю та діагностування промислових об’єктів з точки зору статистичних ризиків контролю та діагностики. Перевірені сформульовані положення при контролі технічного стану типового вібраційного промислового об’єкту – екструдер. Отримані результати можуть бути застосовані для подальшого дослідження впливу об’єму навчаючої вибірки на середній ризик контролю та діагностики з синтезом математичної моделі середнього ризику та аналізом ефектів мінімізації середнього ризику, а також оптимізації простору інформативних ознак за критерієм максимуму достовірності контролю та діагностики. Висновок. Проведене дослідження вібросигналів типового промислового об’єкту – екструдера, показало, що для контролю технічного стану вібраційних об’єктів можливо використовувати лінійну вирішувальну (дискримінантну) функцію типу 2 або 3. Кінцевий вибір функції буде залежити від результатів оцінювання коваріаційної матриці.
Dissertations / Theses on the topic "Проблема ризиків"
1
Дручек, К. С., and Вікторія Олександрівна Шведун. "Дослідження ризиків зовнішньоекономічної діяльності." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42680.
Full text
2
Сухомлин, Г. М. "Проблема здоров’я, фактори ризику в сучасному суспільстві." Thesis, КНТУ, 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6186.
Full text
3
Ребрик, Ю. С. "Ризик ліквідності: проблема мінімізації у банківській діяльності." Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62128.
Full textAbstract:
У сучасних умовах, коли криза захопила всю фінансову систему,
спостерігається погіршення платіжної позиції банків. Якщо раніше у
банківській діяльності головним ризиком вважався кредитний, то в даний час
все більшої уваги приділяють ризику ліквідності. Відповідно, управління
ліквідністю являється не просто складовою банківського менеджменту, а його
пріоритетним напрямком.
4
Тригуб, О. В. "Проблеми управління кредитним ризиком при іпотечному фінансуванні будівництва житла." Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61308.
Full textAbstract:
Кредитний ризик – це ймовірність отримання втрат, спричинених
погіршенням платоспроможності позичальника, несплатою
основного боргу та відсотків за ним. Даний вид ризику характерний
для всіх учасників іпотечного ринку, але проявляється він по-різному для кожного з них.
5
Посохов, Ігор Михайлович. "Переваги та проблеми закордонних моделей оцінки ризику банкрутства корпорацій." Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29299.
Full text
6
Городиська, Ольга Миколаївна. "Феномен біовлади: проблема життя та смерті." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24975.
Full text
7
Чайка, Тетяна Юріївна. "Проблема довіри в Інтернет-торгівлі." Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23578.
Full text
8
Гандзюк, Надія Михайлівна. "МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОШИРЕНОСТІ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В УКРАЇНІ." Thesis, Тернопіль, 2021. https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17201.
Full textAbstract:
Досліджено захворюваність, смертність, фактори ризику розвитку онкогінекологічної патології за 2010-2020 роки та спрогнозувати основні тенденції поширеності та виживаності жінок репродуктивного віку з онкогінекологічною патологією.
9
Шевченко, Тетяна Іванівна, Татьяна Ивановна Шевченко, Tetiana Ivanivna Shevchenko, and В. В. Гончарова. "Екологічні ризики пов'язані з відходами та вирішення цих проблем в Україні." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19103.
Full text
10
Піддубна, Анна Іванівна, Анна Ивановна Поддубная, and Anna Ivanivna Piddubna. "ВІЛ-інфекція як медико-соціальна проблема." Thesis, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2659.
Full textAbstract:
In the theses the data concerning social characteristics of HIV-infected of Sumy region is cited, the factors promoting an infection by a virus are analysed. It is established that in the Sumy area HIV-infection extends mainly among persons with behavior of high risk. The analysis of social characteristics of HIV-infected has shown availability specific factors of infection a virus to which belong consumption of drugs substances, stay in imprisonment places, unprotected sexual contacts, availability of venereal diseases. The subsequent destiny of epidemic in area depends on frequency and character of communications between the infected population and the population as a whole.У тезах наведені дані щодо соціальних характеристик ВІЛ-інфікованих мешканців Сумської області, проаналізувані фактори, що сприяють інфікування вірусом. Встановлено, що у Сумській області ВІЛ-інфекція розповсюджується головним чином серед осіб з поведінкою високого ризику. Аналіз соціальних характеристик ВІЛ-інфікованих регіону продемонстрував наявність специфічних предикторів інфікування вірусом, до яких належать споживання наркотичних речовин ін’єкційним шляхом, перебування в місцях позбавлення волі, незахищені статеві контакти, в тому числі з наркозалежними особами, наявність венеричних захворювань. Подальша доля епідемії в області залежить від частоти і характеру зв’язків між інфікованою популяцією і населенням загалом. // Русск. версия: В тезисах приведены данные относительно социальных характеристик ВИЧ-инфицированных Сумской области, проанализированы факторы, способствующие инфицированию вирусом. Установлено, что в Сумской области ВИЧ-инфекция распространяется главным образом среди лиц с поведением высокого риска. Анализ социальных характеристик ВИЧ-инфекцированных региона продемонстрировал наличие специфических предикторов инфицирования вирусом, к которым принадлежат потребления наркотических веществ инъекционным путем,пребывание в местах лишения свободы, незащищенные половые контакты, в том числе с наркозависимыми лицами, наличие венерических заболеваний. Последующая судьба эпидемии в области зависит от частоты и характера связей между инфицированной популяцией и населением в целом. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2659
Books on the topic "Проблема ризиків"
1
Шемаєва, Л. Г., Я. А. Жаліло, and Н. Я. Юрків. Проблеми та перспективи зміцнення стійкості фінансової системи України. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.06.
Full textAbstract:
Сучасний глобалізований світ характеризується посиленням турбулентності на фінансових ринках, що формує особливі виклики для забезпечення стійкості національних економік. Мегатренд фінансіалізації, яка характеризується нарощуванням частки фінансових транзакцій та домінуванням фінансового сектору економіки над реальним, відображає кардинальні зрушення у структурі сучасної світової економіки. Флуктуації фінансових ринків суттєво впливають на темпи глобального зростання, а глобальні фінансові потоки детермінують структурні зрушення в національних економіках. Наразі Україна зіткнулася із загостренням зовнішніх ризиків, пов’язаних із різким зростанням волатильності глобальної економіки, яке спостерігалося у першому півріччі 2020 року в умовах поширення пандемії COVID-19, що, на думку багатьох експертів, робить високоймовірним розростання повномасштабної глобальної економічної кризи. Реагування на виклики пандемії зумовило низку радикальних заходів національного рівня, які спричинюють шоковий вплив на національну економіку. Триває й гібридна агресія проти України, яка формує власні виклики щодо фінансової системи. Ці потужні ризики актуалізують розроблення комплексу заходів, орієнтованих на запобігання надмірній фінансовій дестабілізації національної економіки у разі глобальної кризи, послаблення потужності впливу зовнішніх чинників у спосіб зміцнення внутрішніх чинників економічної динаміки. Особливого значення набуває завдання визначення чинників стійкості фінансової системи та обґрунтування рекомендацій стосовно того, як протидіяти зростаючим ризикам. Метою аналітичної доповіді є дослідження проблем забезпечення стійкості фінансової системи України та, на цій основі, визначення напрямів її забезпечення з урахуванням глобальних викликів та внутрішніх дисбалансів.
2
Макаров, Г. В., and А. В. Дуда. Новий районний поділ: проблеми функціонування, перспективи удосконалення. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.17.
Full textAbstract:
Аналітична доповідь присвячена другому етапові адміністративно-територіальної реформи в Україні, що був проведений відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 р. Проаналізовано основні ризики, які у найближчій перспективі можуть сприяти появі спроб перегляду даної реформи. Було звернуто увагу на проблему забезпечення законності діяльності районних рад, оскільки укрупнені райони отримують більший потенціал у можливих конфліктах із органами державної влади. Рекомендовано утворити систему моніторингу ефективності нового районного поділу з метою його майбутнього коригування відповідно до досягнутих цілей реформи. Крім того, надано рекомендації щодо розв’язання супутніх проблем шляхом удосконалення відповідної нормативно-правової бази.
3
Токар-Остапенко, О. В. Дистанційне електронне голосування як механізм реалізації виборчих прав громадян України, що перебувають за кордоном (у контексті застосування європейських стандартів електронного голосування). Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.15.
Full textAbstract:
В аналітичній доповіді акцентовано, що Україна має хороший потенціал для впровадження електронного врядування, у т.ч. дистанційного електронного голосування. Окреслено окремі проблемні моменти реалізації виборчих прав громадянами, що постійно або тимчасово перебувають за межами України. Розглянуто перспективи, ризики та застереження щодо пілотування інформаційно-комунікаційних технологій голосування у найближчій перспективі. Наголошено, що такий пілотний проект можливий з прийнятними ризиками для голосування громадян України, які перебувають за кордоном, позаяк відсоток голосів, поданих на закордонному виборчому окрузі, істотно не впливає на результати загальнонаціональних виборів. Надано відповідні рекомендації.
4
Собкевич, О. В., А. В. Шевченко, and В. М. Русан. Реальний сектор економіки України в умовах системних викликів. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.14.
Full textAbstract:
У реальному секторі створюється понад третини валової доданої вартості економіки, тому від його функціонування залежить стійкий соціально-економічний розвиток України. У 2020 р. у реальному секторі української економіки набули розвитку кризові тенденції, спричинені впливом пандемії COVID-19. За підсумками 2020 р. падіння виробництва у промисловості становило 5,2 %, сільському господарстві – 11,5 %, обсяги вантажних перевезень скоротились на 10,6 % (без урахування трубопровідного транспорту), пасажирських – на 39,7 %. Темпи відновлення зростання залежатимуть від результативності державної політики у напрямі як протидії наявним ризикам, так і подолання ґрунтовних системних проблем. Структурна диспропорційність промисловості спричиняє її неспроможність адекватно реагувати на потреби ринку у нових умовах, забезпечувати попит на продукцію як споживчого, так і інвестиційного призначення, унеможливлює досягнення необхідних для відновлення економіки темпів економічного зростання.
5
Токар-Остапенко, О. В., and І. А. Павленко. Дискредитація системи електронного голосування в РФ та нові виклики для впровадження цифрових виборчих технологій в Україні. Національний інститут стратегічних досліджень, 2022. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2022.04.
Full textAbstract:
Запровадження у виборчий процес нових технологій голосування є наслідком технологічного розвитку. Використання цих технологій має відповідати принципам демократичних виборів, не викликати у суспільства сумнівів у достовірності отриманих результатів голосування. Саме тому питання імплементації електронного голосування у демократичних країнах уже багато років супроводжується широкими фаховими та суспільними дискусіями. Найяскравішим прикладом стрімкої втрати довіри суспільства до системи онлайн-голосування є досвід її використання на парламентських виборах 2021 р. у Російській Федерації. Закритість та непрозорість системи дистанційного електронного голосування в Росії, організаційні та технічні проблеми, аномалії у результатах голосування дискредитували таку форму волевиявлення і в довгостроковій перспективі перешкоджатимуть створенню позитивних сценаріїв суспільного сприйняття у тих країнах, які планують її ймовірне впровадження. Але зловживання авторитарними режимами новими виборчими технологіями не повинне, на думку експертів НІСД, спричинити повну відмову демократичних країн від запровадження електронного голосування у майбутньому. Правильним є не відмова від стратегії впровадження з часом в Україні дистанційного електронного голосування, а врахування як іміджевих ризиків від його застосування (після дискредитації даної технології у РФ), так і вивчення допущених помилок. В аналітичній доповіді визначено помилки та зловживання у процесі впровадження системи дистанційного електронного голосування під час парламентських виборів 2021 року в Російській Федерації, зроблено висновки та розроблено стратегію дій щодо запровадження електронного голосування в Україні.
6
Кравченко, В., В. Орлик, М. Замікула, В. Ярмоленко, О. Давимука, М. Паламарчук, and О. Александров. Сучасний стан і перспективи розвитку й трансформації Північноатлантичного альянсу. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.20.
Full textAbstract:
Після переоцінки загроз безпеці та оновлення місії НАТО після 2014 р. стратегічними пріоритетами організації визначено стримування й оборону, а також поширення стабільності й зміцнення безпеки поза межами території Альянсу. Це зумовлює активізацію відносин НАТО з країнами-партнерами на східному та південному флангах. Попри те, що оборонні зобов’язання у рамках НАТО не поширюються на регіони, в яких найбільшим є ризик виникнення воєнного конфлікту між США та КНР, Вашингтон зацікавлений у всебічній взаємодії з Альянсом для здобуття переваг у глобальній конкуренції. Консолідація позицій держав-членів НАТО, розпочата за нової адміністрації США, посилює позиції Альянсу щодо стримування агресивних дій РФ. Безпрецедентний масштаб і кількість одночасних викликів та їхній комплексний характер, суперечності національних інтересів членів Альянсу, що становить загрозу його єдності, формують потребу подальших реформ НАТО. Принцип ухвалення рішень консенсусом за сучасних умов часто обмежує ефективність реакції організації. Подолання згаданих викликів пов’язано зі спроможністю Альянсу знайти шляхи вирішення внутрішніх проблем і протистояти зовнішнім загрозам, зокрема завдяки зближенню позицій США та ЄС. Іншою умовою є раціональна оцінка загроз європейськими державами-членами, відокремлення економічних інтересів від оборонної політики.
Book chapters on the topic "Проблема ризиків"
1
Перетятко, Л. А. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-18.
Full textAbstract:
Дослідження присвячено виявленню проблем та перспектив розвитку ризик-менеджменту як соціально-економічної та управлінської категорії сучасного бізнесу. Стверджується, що актуальним сьогодні є формування нового підходу до аналітичного забезпечення управління ризиками на основі вдосконалення концепції ризик-менеджменту, що враховує динамічність змін чинників зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Процес управління ризиками є багатоаспектним і багатозадачним, до якого належать процеси ідентифікації, аналізу ризиків та прийняття рішень щодо виявлення позитивних та мінімізації негативних наслідків ризикових подій. Головне завдання аналізу та оцінки ризиків в організації полягає у систематизації та розробленні комплексного підходу до визначення ступеня ризику, що впливає на діяльність підприємця. Досліджено праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених розвитку методології системи ризик-менеджменту та проблемам ефективного управління ризиками в організації. Запропоновано методичні підходи до вдосконалення системи ризик-менеджменту в організаціях на основі впровадження послідовного алгоритму дій, починаючи від раннього виявлення ризику аж до реалізації заходів щодо його зниження у тривалій перспективі. Головна роль у процесі організації ризик-менеджменту належить фінансовому менеджеру, саме він несе відповідальність за ведення ризик-менеджменту в організації. Під час вибору оптимального варіанта керування ризиком він повинен спиратися на теоретичні знання та практичний досвід, а також сучасні економічні та виробничо-технологічні концепції, йому необхідно розглядати безліч моделей.
2
Коваленко, Ю. М. "РОЗВ`ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ СТИМУЛЮВАННЯ У ФІНАНСОВІЙ ТА СТРАХОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ФІСКАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-29.
Full textAbstract:
Досліджено функції фінансової системи і виокремлено функцію розв’язання проблем стимулювання, що пов’язані з трьома видами проблем: «морального ризику», «несприятливого відбору» і «комітента-комісіонера». Визначено, що одним із джерел трансакційних витрат є диференціація та інтеграція видів фінансової та страхової діяльності у реаліях інформаційної асиметрії агентів. Асиметрію інформації пов’язано з проблемою морального ризику, що набуває специфічних рис у фінансовій та страховій діяльності, зокрема через участь платників податків, які втрачають грошові кошти через вливання нового капіталу в проблемні фінансові установи. Наведено заходи країн світу у частині спеціальних податків на фінансових ринках, проаналізовано можливості введення податку Тобіна. Проаналізовано можливості розв’язання проблем стимулювання в Україні. Зроблено висновок, що нагальною потребою є забезпечення фіскальної ефективності та прозорості роботи всіх фінансових корпорацій. Запропоновано впровадити методику визначення прозорості Standard&Poor`s і розроблений МВФ Кодекс належної практики забезпечення прозорості грошово-кредитної та фінансової політики.
3
Шепелюк, В. А., and О. М. Ромашко. "ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА РИЗИКУ." In Економіка невизначеності: практичний погляд на проблему, 381–436. KROK University, 2021. http://dx.doi.org/10.31732/eu-7.
Full text
4
Князєва, Т. В., and А. С. Марина. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОН’ЮНКТУРИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-27.
Full textAbstract:
Важливе місце у розвитку фінансового сектору країни й забезпеченні економічного зростання держави займає ринок цінних паперів. Досить ліквідний та надійний, він слугує індикатором інвестиційного клімату в країні, сприяє залученню фінансування в перспективні галузі промисловості, дає змогу мінімізувати та диверсифікувати ризики діяльності інвесторів. Різноманітність «запитів» інвесторів зумовлює розвиток ринку та появу нових фінансових інструментів, синтетичних та гібридних цінних паперів. Безперечною є важливість розвитку ринку цінних паперів за забезпечення сталого економічного розвитку країни та добробуту громадян. Фондовий ринок України має значний потенціал до розвитку, а вирішення наявних проблем дасть змогу забезпечити залучення до економіки країни додаткові інвестиційні ресурси. Посилення позицій вітчизняного фондового ринку та його інтеграція до світового фінансового простору створять додатковий великий потік іноземних інвестицій у країну, що стане основою для зростання багатьох галузей економіки.
Reports on the topic "Проблема ризиків"
1
Соловйов, Володимир Миколайович, and Володимир Михайлович Сапцін. Проблеми опису, інтерпретації та прогнозування соціально-економічних систем. ФОП Александрова К. М., ВД «ІНЖЕК», April 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1195.
Full textAbstract:
Складні системи в сучасному розумінні – це проблемні з погляду формалізації нелінійні системи, в динаміці яких спостерігаються синергетичні явища, мають місце нестійкості і слабка передбачуваність, істотну роль грає післядія та пов’язана з нею довготривала пам’ять. До таких систем відносяться соціально-економічні системи, що концентровано відображають верхні рівні функціонування інтегрованої складно організованої матерії. В силу історичних причин, а також завдяки бурхливому розвитку інформаційних технологій, основною мовою кількісного опису таких систем є мова математики, серед ключових понять якої є поняття числа. абсолютизація цього поняття при реальних вимірюваннях реальних геометричних, фізичних та (за аналогією з фундаментальними науками) соціально-економічних величин призвела до необхідності введення похибки (невизначеності та зв’язаного з нею ризику [1]). Ці похибки зв’язані з недосконалістю інструментарію і процедури вимірювання, а також з наявністю екзогенних факторів. але, в принципі, вважається, що існують точні значення цих величин. Наскільки в дійсності виправдана ця гіпотеза? Елементарний аналіз показує, що така гіпотеза хоча і має право на існування, в загальному випадку не може претендувати на роль фундаментальної філософської концепції у тому числі і при аналізі соціально-економічних процесів [2]. Дійсно, навіть у випадках найбільш детально вивчених фізичних процесів реально не існує величин, які б не змінювались у часі, вимірювання б яких не займало певного скінченого часу та не змінювало би стану системи.