Academic literature on the topic 'Притулки'

У статті досліджуються особливості становлення та розвитку притулків для арештантських дітей у Києві наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. На основі архівних документів та інших матеріалів проводиться реконструкція та аналіз діяльності й розвитку регіональних притулків для дітей ув’язнених. Розглянуто історичний досвід надання соціальної допомоги дітям, які потрапили в складні життєві умови і тимчасово могли перебувати під опікою кваліфікованих та турботливих людей.

Стаття присвячена дослідженню історичних передумов формування поняття «особа з інвалідністю» та виокремленню етапів його розвитку. Акцентується увага на історичній зумовленості еволюційного шля-ху поглядів на питання інвалідності. З’ясовано, що із зародженням християнства, для якого серед основних були ідей любов до ближнього, підтримка нужденних, хворих, ставлення до людей з інвалідністю стало більш гуманним. Умови для життя таких людей були досить жорстокими. Так, панували різні забобони, релігійні упередження, наприклад, у періоди стихійних лих, епідемій, війн такі люди вважалися грішниками, при-чиною всіх бід. Інвалідність ототожнювалась із чимось надприроднім, такі люди переслідувались. Але все ж із того часу поступово починає створюватись та роз-ширюватись мережа прототипів закладів соціального захисту для людей з особливими потребами, заснову-ються притулки, шпиталі, богадільні, монастирі тощо. Наголошено, що інвалідність – це соціальне явище, а не захворювання чи вирок. Особи з інвалідністю не вимагають чогось специфічного, лише елементар-не – вони потребують бути забезпеченими можливістю жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми. Як доводить практика, люди з особливими по-требами можуть бути і стають повноцінними членами суспільства, які надихають своїм прикладом багатьох, зокрема й абсолютно здорових людей. Визначено, що в післявоєнний період другої половини XX ст. доміну-ючою стає ідея можливої інтеграції людей з інвалідні-стю у суспільство. Так, еволюція ставлення до людей з особливими потребами здобуває якісних змін, у мину-ле відходять глузування, ізоляція їх від суспільства та утримання у лікувальних закладах, насильницька сте-рилізація, знищення. Зроблено висновок, що до цьо-го моменту соціальний захист людей з інвалідністю є досить неоднозначним: двояким було ставлення до лю-дей із такими проблемами – від упередженого до пер-шого розуміння того, що вони потребують підтримки та можуть бути повноцінно соціалізованими в суспіль-ство, а інвалідність є соціальним ризиком, що в кон-тексті права соціального забезпечення означає стано-вище людини, на подолання або зниження негативного впливу якого направлений соціальний захист.

Статтю присвячено оригінальному трактуванню проблемі місця в українській літературі. Увагу зосереджено на понятті сакрального простору, сакрального ландшафту геопоетичних особливостях художнього світу інтелектуального роману. Об’єкт дослідження – постмодерний твір Г. Пагутяк, де в контексті феномену утопічного Притулку письменниця подає власне бачення цивілізаційних проблем, частина з яких пов’язана із втратою суспільством ду-ховності. З’ясовано, що у творі Г. Пагутяк відбувається модифікація традицій-них сакральних локусів. Переосмислення класичної моделі такого простору мотивовано динамікою рецепції згаданих інституцій, рефлексій над їхнім призначенням. Доведено, що авторка відводить роль оновленого сакрального ландшафту саме Бібліотекам як місцю, що здатне спонукати до пізнання власної душі.

У статті проаналізовано проблему формування виваженої міграційної політики, регулювання трудової міграції, що є актуальним для світу в цілому. Міграційна політика є базовим елементом стратегії управління міграційної політики як в національних державах так і в наднаціональних утвореннях. Звернено увагу, що зростає усвідомлення комплексного, багаторівневого управління міграційними процесами в умовах глобальної пандемії. Відзначено, що у сучасній науковій літературі немає загальноприйнятого розуміння феномену міграційної політики. Дане поняття є загальним, яке охоплює різні, хоча і взаємопов’язані сфери, які складають частини загальних політичних рамок в площині міграції і притулку.
 Наголошено, що при формуванні міграційної політики потрібно враховувати права людини на життя і свободу, які є базовими і зобов’язують державу забезпечити вільний в’їзд і виїзд громадян, а також надання притулку іноземцям, які зазнають переслідувань у власній державі та, відповідно, не можуть скористатися її захистом. Сучасна міграційна політика ґрунтується на принципах відкритості, доцільності, гуманізму, гендерної рівності, поєднання особистого інтересу з державним тощо. Мета міграційної політики є зміннною в залежності від рівня розвитку держави, пануючих політичних сил, національного менталітету, традицій та особливостей культури, міжнародних зв’язків тощо.
 Звернено увагу, що при формуванні міграційної політики потрібно враховувати національні особливості у процесі співпраці між державами та необхдіність узгодження цілей зовнішньої та міграційної політики.
 Розглянуто проект Пакту щодо міграції та притулку, який має послабити навантаження на країни, куди прибуває найбільше біженців, та прискорити рішення про надання або ненадання притулку. Презентований документ охоплює три основні виміри міграційного питання – прийом людей на кордоні, розподіл відповідальності між країнами ЄС та співпраця з країнами, звідки здебільшого прибувають біженці. Характерним є те, що в проекті роблять більший акцент на систему повернення мігрантів, яким відмовлено у наданні притулку. Це і вдосконалення законодавства, і створення Координатора з питань повернення, з мережею національних представників. Залишилося розглянути даний документ Радою ЄС та Європарламентом. Європейський Союз змінює правила міграційної політики.

Сьогодні перед Україною постала проблема зростання кількості безпритульних тварин, а з розвитком країн і суспільства з’являються нові методи зменшення популяції безпритульних тварин. Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України виступила з черговою ідеєю щодо розміщення їх у притулках, а якщо протягом 30 днів за ними ніхто не прийде, то усипляти їх. Було наголошено на тому, що проведення стерилізації не забезпечить належний рівень захисту від захворювань, причинами яких можуть стати безпритульні тварини.

Розроблена інформаційна система для обліку тварин, забезпечення повнофункціональної діяльності притулку для тварин та публічної презентації його роботи з метою забезпечення гуманного ставлення до тварин.

У публікаціїі розглядається сучасний стан дитячих притулків в Україні та перспективи розвитку дизайну їх архітектурного середовища. Розглянуто особливості формування гармонійного предметно-просторового середовища дитячих приміщень з урахуванням сучасних тенденцій та вимог.<br>The article deals with the current state of children's shelters in Ukraine and the prospects of their architectural environment development. The features of the formation of children's rooms harmonious subject-spatial environment are considered in the light of modern tendencies and requirements.

Законодавство України гарантує надання біженцям і особам, які шукають політичного притулку<br>The legislation of Ukraine guarantees the provision of refugees and persons who looking for political asylum

Грабова Я.О. Право особи на притулок в Україні: конституційно-правове дослідження : дис.. … канд. юрид наук : 12.00.02 / Грабова Яніна Олександрівна. – Одеса, 2017. – 216 с.<br>Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та практичних проблем, пов’язаних з реалізацією права особи на притулок в Україні. Висвітлено розвиток права на притулок у вітчизняній та зарубіжній конституційно-правовій доктрині і практиці. Охарактеризовано типи і види притулку. Особливу увагу приділено дослідженню змісту права особи на притулок, його принципів. Докладно проаналізована сутність конституційно-правового інституту притулку в Україні. Розглянуто співвідношення притулку з іншими формами захисту вимушених мігрантів. Розкрито особливості надання статусу біженців, додаткового та тимчасового захисту як форм реалізації особою права на притулок. Наведено конкретні пропозиції щодо удосконалення конституційно-правового забезпечення права особи на притулок в Україні.<br>Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических проблем, связанных с реализацией права человека на убежище в Украине. Освещено развитие права на убежище в отечественной и в зарубежной конституционно-правовой доктрине и практике. Охарактеризованы типы и виды убежища. Особое внимание уделено исследованию содержания права человека на убежище, его принципов. Подробно проанализирована сущность конституционно-правового института убежища в Украине. Рассмотрено соотношение убежища с другими формами защиты вынужденных мигрантов. Раскрыты особенности предоставления статуса беженцев, дополнительной и временной защиты как форм реализации лицом права на убежище. Приведены конкретные предложения по совершенствованию конституционно-правового обеспечения права человека на убежище в Украине.<br>Dissertation is devoted to theoretical and practical problems connected with a realization of the right of the person to obtain asylum in Ukraine. The development of the right to asylum in domestic and foreign constitutional-legal doctrine and practice is highlighted. Types and kinds of asylum are described. Particular attention is paid to the study of the content of the person’s right to obtain asylum and its principles. The essence of the constitutional and legal institution of asylum in Ukraine is analyzed in detail. The dissertation is a comprehensive, monographic constitutional legal study after the adoption of the Law of Ukraine «On Refugees and Persons in Need of Additional or Temporary Protection», in which a person’s right to asylum is investigated comprehensively, taking into account the latest achievements of legal science. The study has formulated and provided rationale for a number of new scientific concepts and practical recommendations on the constitutional and legal provision of the right of a person to asylum in the context of adapting Ukrainian legislation to European Union standards. The paper has suggested periodization of the development of the right to asylum, in particular, four periods (with appropriate stages) were identified: formation (prehistory), development (history), system formation and the fourth period of unification of legislative regulation. The scientific definition of the concept of «the right of the person to asylum» has been offered, as provided by the Constitution and international treaties of Ukraine, the right of a person to seek protection and use it outside of the country of origin, subject to prosecution or other threat to life or health, rights and freedoms, which must be protected by the country to which the person has applied and which must consider the petition of the person for asylum and make an appropriate decision. It is substantiated that in case of allowing the petition of a person granting her asylum, the state undertakes to refuse to prosecute the person for illegal crossing of its borders and from the forced extradition to the state in which the person was persecuted, and to provide the person with proper conditions of stay in its territories. The principles of the constitutional right of a person to asylum in Ukraine were defined and systematized, their content characteristics were revealed on the basis of the legislation of Ukraine and international legal standards. Thus, to the principles of constitutional law of the right of a person to asylum include: personification; voluntary, the principle of non-refoulment; principle of a third safe country; principle of family integrity; the principle of confidentiality. Concrete proposals on improving the constitutional and legal provision of the right of a person to asylum in Ukraine are presented. The author developed proposals for the improvement of the current legislation in the field of migration and the draft Law of Ukraine On Amendments to the Law of Ukraine «On Refugees and Persons in Need of Additional or Temporary Protection».

Щедровський К. А. Правове регулювання та забезпечення статусу біженців:національні та міжнародно-правові стандарти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник С. М. Кушнір. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 119 с.<br>UA : Кваліфікаційна робота складається зі 119 сторінок, перелік посилань містить 102 джерела. На сучасному етапі проблема біженців є однією з найбільш актуальних. До регіонів, тісно пов’язаних із міжнародною міграцією, належить Європа, в якому створені привабливі умови для проживання та розвитку. У зв’язку із цим держави-члени ЄС стали місцем потужного притягнення мігрантів із усього світу. Удосконалення державного управління у сфері міграції та діяльність із захисту прав біженців, на нашу думку, повинні бути визначеними в Україні, як один із загальнодержавних соціальних пріоритетів внутрішньої політики в силу тих воєнних ситуацій, які нині склалися у світі. Саме тому однією з актуальних проблем на сьогоднішній день залишається недосконале національне законодавство щодо визначення порядку надання притулку та статусу біженців, а також забезпечення захисту їх прав. Упродовж останніх років, за даними Євростату, спостерігається поступове зменшення потоку осіб, що претендують на міжнародний захист, кількість заяв про надання статусу біженців все ще залишається значною, як і кількість осіб, що набули такого статусу. Міграційна політика, права біженців і пов’язані з ними правові механізми традиційно викликають підвищений інтерес в академічному середовищі. Свобода вільно пересуватися є одним із основних прав людини та правовою підставою міграції людей. Воно закріплене як одне з основних прав людини в багатьох міжнародних документах. Як правило, «вільне пересування» розуміється у двох значеннях. Перше значення: вільне пересування громадян Європейського Союзу, що включає право на проживання та право залишитись на території держави-члена ЄС. Друге значення «вільного пересування» передбачає свободу перетину внутрішніх кордонів без додаткових перевірок. Для України на сьогодні проблема правового регулювання інституту притулку та його співвідношення з правовим статусом біженців залишається невирішеною. Слід відзначити, що законодавство України взагалі не містить терміну політичний притулок, натомість Конституція України у статті 26 встановлює, що іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом. Мета полягає у з’ясуванні особливостей правового регулювання статусу біженців на основі норм міжнародного права, права ЄС та національного законодавства, а також визначення проблем питань реалізації статусу біженця в Україні. Об’єктом кваліфікаційної роботи суспільні відносини в сфері регулювання та забезпечення статусу біженців. Предметом дослідження є правове регулювання та забезпечення статусу біженців:національні та міжнародно-правові стандарти.<br>EN : The qualification work consists of 119 pages, the list of references contains 102 sources. At the present stage, the refugee problem is one of the most pressing. Regions closely linked to international migration include Europe, which offers attractive living and development conditions. In this regard, EU Member States have become a place of strong attraction for migrants from around the world. In our opinion, the improvement of public administration in the sphere of migration and the protection of refugee rights should be identified in Ukraine as one of the national social priorities of domestic policy due to the current military situations in the world. That is why one of the pressing problems today is the imperfect national legislation on determining the asylum procedure and refugee status, as well as ensuring the protection of their rights. According to Eurostat, in recent years, there has been a gradual decline in the flow of applicants for international protection, and the number of applications for refugee status remains high, as is the number of persons who have acquired such status. Migration policy, refugee rights, and related legal mechanisms have traditionally attracted increased interest in academia. Freedom to move freely is a fundamental human right and a legal basis for human migration. It is enshrined as one of the fundamental human rights in many international instruments. As a rule, "free movement" is understood in two respects. The first is the free movement of citizens of the European Union, including the right of residence and the right to remain in the territory of an EU Member State. The second meaning of "free movement" implies the freedom of crossing internal borders without additional checks. For today, the problem of the legal regulation of the asylum institute and its relation to the legal status of refugees remains unresolved. It should be noted that the legislation of Ukraine does not contain a term of political asylum at all, instead the Constitution of Ukraine in Article 26 stipulates that asylum seekers may be granted asylum in accordance with the procedure established by law. The aim is to clarify the specificities of the legal regulation of refugee status on the basis of international law, EU law and national law, as well as to identify the problems of refugee status in Ukraine. The object of the qualification is public relations in the field of regulation and protection of refugee status. The subject of the study is the legal regulation and maintenance of refugee status: national and international legal standards.