Journal articles: 'Природні фактори'

1

КОСТЕНКО, ОЛЕКСАНДР. "Що таке природне право? Концепція природного права у світлі соціального натуралізму". Право України, № 2021/01 (2021): 115. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-01-115.

Full text

Abstract:

У статті викладені результати започаткованого автором у 1993 р. науко вого пошуку шляхів відродження ідеї природного права на новій світоглядній основі з огляду на актуальні виклики, що постали перед сучасною юриспруденцією. Основну проблему сучасної юриспруденції автор вбачає у розкритті потенціалу ідеї природного права, застосовуючи нову методологію, засновану на розвитку світоглядних ідей прогресивних мислителів, зокрема Дж. Локка і Е. Дюркгейма. Саме цій проблемі і присвячена стаття. Мета статті – за допомогою адекватної методології розкрити сутність ідеї природного права і виявити її можливості для забезпечення правового прогресу в сучасних умовах. Для досягнення цієї мети автор використав методологію, засновану, зокрема, на світоглядних ідеях Дж. Локка і Е. Дюркгейма. Розвиваючи ідеї зазначених учених, автор доходить висновку, що продуктивним світоглядним інструментом для розуміння соціальних феноменів, зокрема і права, є соціальний натуралізм, тобто вчення, згідно з яким поряд із фізичною і біологічною формами природи є третя форма природи – соціальна природа, яка існує за своїми законами природи, відмінними від законів фізичної і біологічної форм природи. У результаті застосування методології, заснованої на соціальному натуралізмі, автор пропонує нове бачення соціального феномену “права”, основою якого є закони природного права як різновид законів соціальної природи. Відповідно до цього у статті піддаються критиці концепції природного права, які ігнорують факт реального існування і дії законів соціальної природи, і зокрема законів природного права. З огляду на соціально-натуралістичне праворозуміння автор пропонує по-новому розв’язувати актуальні проблеми юриспруденції. Зокрема, обґрунтовується необхідність заснувати правопорядок у суспільстві (і міжнародний правопорядок) на принципі верховенства законів природного права. У світлі соціального натуралізму по-новому трактуються фундаментальні фактори правової реальності. У результаті дослідження феномена права за допомогою методології, заснованої на соціальному натуралізмі, автор доходить висновку, що природне право – це закони соціальної природи, що визначають природні права і природні обов’язки людей у їх суспільному житті і які мають втілюватися у форму позитивного законодавства. А останнє є інструментом для забезпечення узгодженості суспільного життя людей із законами природного права. Відповідно до соціально-натуралістичного праворозуміння фундаментальне понят тя “право” визначається як закони природного права, відкриті людьми, відображені в їх правовій культурі і втілені ними в форму позитивного законодавства та практику його застосування. У висновках формулюються ідеї для соціальної практики, що випливають із принципу верховенства законів природного права.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Башуцька, У. Б. "Значення ландшафтів після добування бурого вугілля у Східній та Центральній Німеччині для охорони природи". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.36930/40300210.

Full text

Abstract:

Досліджено зміни ландшафту після видобування бурого вугілля у Східній та Центральній Німеччині. Проаналізовано природні сукцесії рослинних і тваринних угруповань на ділянках, які залишалися без антропогенного втручання впродовж десятиліть внаслідок відставання темпів рекультивації від темпів вугледобування за часів НДР. Зараз більшість територій є рекультивованими, а деякі райони збережені для охорони природи. Процеси ґрунтоутворення в надмірно теплих, сухих та кислих едафотопах не змінюються довгий час. Ситуація у мокрих і затоплених місцезростаннях є аналогічною. Упродовж тривалого часу в них формуються стійкі біотопи для видів рослин і тварин, які стали рідкісними на культурних ландшафтах. Динаміку природної сукцесії визначають чинники місцезростання. Ними є водний баланс (від сухого до вологого), хімічні властивості ґрунту (кислотність, вміст поживних і фітотоксичних речовин), а також теплова ситуація місцезростання. Описано різноманіття типів біотопів та рослинності. Показано сукцесії рослинності на кислих відвальних субстратах стосовно зволоження на підставі досліджень [3]. Обґрунтовано необхідність здійснення заходів із охорони навколишнього середовища та небезпеку порушення його цілісності та якості внаслідок здійснення гірничих робіт. Важливою є охорона неживої природи і ландшафту, як основа охорони флори і фауни. Цифри демонструють велике значення ландшафтів після добування бурого вугілля для біорізноманіття та охорони видів у Німеччині. Причинами успіху є різноманітність структур, великі площі та відносно низький рівень антропогенного втручання у колишні буровугільні розробки відкритого типу. Ці фактори були втрачені на більшій частині культурного ландшафту. Під час здійснення регулювання сукцесії потрібно застосовувати підходи, максимально наближені до природних. Населенню необхідно забезпечувати доступ до таких територій для набуття нового досвіду і відчуття природи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Anatska, Natalia. "Актуальність екологічного фактору в соціальній роботі". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (18 травня 2018): 46–56. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.1-2.04.

Full text

Abstract:

Шлях розвитку сучасного суспільства зорієнтований на постійне збільшення виробництва і споживання природних ресурсів, що спричиняє глобальну екологічну кризу, яка може бути одним із джерел стресу сучасної людини. Показано, що формування нового способу взаємин людини, техніки й природи є одним із завдань сучасної соціальної роботи. Актуальність теми зумовлена глобальністю екологічної проблеми й розширенням сфери екологічного знання на сучасну соціальну роботу, а також потребою формування життєво-ціннісних орієнтацій, зокрема відповідальному й гуманному ставленню як до природи, так і до людини. Доводиться, що саме звернення соціальних працівників до екологічної теорії було зумовлено життєвою необхідністю, коли увага зосереджувалася на проблемі взаємодії людини з навколишнім природним середовищем. Більшість соціальних теорій орієнтувались на особистість, вважаючи природу лише середовищем життєдіяльності людини, проте екологічна теорія наголошує і на цінності природного середовища, і на його взаємозв'язках з людиною, при цьому людина своєю практичною діяльністю змінює природне середовище, а довкілля, своєю чергою, позитивно впливає на людей. Зважаючи на це, доведено необхідність принципово нових підходів, зокрема екологічного, до соціальної роботи. Розглянуто соціально-філософську ретроспективу екологічного фактору в соціальній роботі. Вона не просто має інформувати про стан речей, а навчати соціальних працівників дієвим засобам протидії екологічно-кризовим явищам. Ці питання підпорядковані тому, щоб соціальна робота набувала соціально-гуманістичного спрямування і саме через екологічні знання, які в процесі соціальної роботи орієнтувалися б на абсолютну цінність природи. Відповідно соціальна робота прогресуватиме, коли вона розвиватиметься на засадах філософії освіти і враховуватиме інтереси особистості як природної істоти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Лялін, О. І., В. В. Бондаренко, С. І. Мусієнко, О. М. Тарнопільська, Л. І. Ткач та А. В. Бабенко. "Сучасний стан насаджень дендропарку "Володимирівський" ДП "Гутянське лісове господарство" та перспективи його розвитку". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 4 (2020): 62–66. http://dx.doi.org/10.36930/40300411.

Full text

Abstract:

Визначено сучасний стан, виявлено назрілі проблеми та встановлено пріоритети подальшого розвитку дендропарку "Володимирівський" державного підприємства "Гутянське лісове господарство". Проведено збір даних і впорядкування відомостей про досліджувану дендрологічну частину парку. На підставі аналізу дослідних даних визначено найважливіші цінності дендрологічної частини: природні, соціально-економічні, культурні, рекреаційні, естетичні, еколого-освітні; окреслено пріоритети щодо їх збереження, охорони та відтворення. Проаналізовано фактори впливу на цінності та функціональність дендрологічної частини лісового фонду із ранжуванням проблем. Виділено 21 просторовий складовий елемент. Територія дендропарку поділена на дві частини – заповідну (лісову прогулянкову) зону та зону регульованої рекреації, що умовно розділені модриновою алею, яка бере свій початок від центральної брами в північній частині парку і закінчується біля бесідки для відпочинку відвідувачів у південній частині. Підтверджено, що особливої природної цінності та неповторності парк набуває завдяки 12 дубам-велетням 100-річного віку, із середнім діаметром 56 см і середньою висотою 23,5 м, що утворили куртину площею 0,21 га. Проаналізовано стан панівної за площею породи Pinus sylvestris L. і встановлено, що насадження цієї рослини штучного походження 50-60-річного віку із чагарниковим підліском займає площу 0,28 га, а природні 8-12-річного віку – 3,35 га, що разом становить 3,63 га, або 51 % від площі дендропарку. Відзначено, що на площі 1,1 га сосна звичайна зростає із природним поновленням Betula pendula Roth., Populus tremula L., Acer platanoides, Acer negundo. З'ясовано, що серед зелених насаджень парку переважають деревостани ІІ класу віку, а переважаючою повнотою насаджень парку є повнота 1,0. За результатами оцінювання сучасного стану подано рекомендації щодо розвитку території дендропарку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Vozhehova, R. A., and L. M. Hranovska. "Degradation and reconstruction measures of fertility of soils of southern steppe of Ukraine." Interdepartmental thematic scientific collection "Agriculture" 2, no. 95 (2018): 7–13. http://dx.doi.org/10.31073/zem.95.7-13.

Full text

Abstract:

У статті представлені результати багаторічних досліджень щодо причин деградації та опустелювання ґрунтів, які зрошуються в південному Степу України. Науково-обґрунтовані напрями зниження рівня деградації та відтворення родючості ґрунтів. Методологічну основу досліджень складають сучасні методи науково дослідження: історичний, системний аналіз і підхід, економікостатистичні та графічні методи. Визначені природні та антропогенні фактори впливу на процеси деградації та опустелювання ґрунтів і доведено, що однією із причин деградації є їх природна засушливість, яка супроводжується недостатньою кількістю опадів, від’ємним водним балансом і, пов’язаним з цим, специфічним процесом ґрунтоутворення. Обґрунтовані напрями збереження родючості ґрунту та наведено приклад практичного застосування результатів досліджень в ДПДГ «Асканійське» Інституту зрошуваного землеробства НААН. Розроблені напрями збереження родючості ґрунтів дозволять попередити їх деградацію, забезпечити бездефіцитний баланс гумусу, підвищити ефективність сільськогосподарської діяльності на зрошуваних землях, покращити екологічний стан агроландшафтів, а також вирішити важливе державне завдання – забезпечити продовольчу безпеку як складову національної безпеки України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Робертус, Юрий Владимирович, та Леонид Петрович Рихванов. "ХИМИЧЕСКИЕ ЭЛЕМЕНТЫ И ВЕЩЕСТВА – ИНДИКАТОРЫ ЗАГРЯЗНЕНИЯ ПРИРОДНОЙ СРЕДЫ РЕСПУБЛИКИ АЛТАЙ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 8 (2020): 154–65. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/8/2777.

Full text

Abstract:

Актуальность работы обусловлена необходимостью выявления и использования в научных и практических целях приоритетных индикаторов регионального и локального загрязнения химическими элементами и веществами компонентов природной среды на территории Республики Алтай. Цель: установить ассоциации химических загрязнителей природной среды, изучить особенности их поведения в природных средах и стратифицированных природных образованиях, наметить приоритетные индикаторы областей и зон наложенного химического загрязнения на территории региона. Методы: сбор, обобщение и комплексный анализ данных, содержащихся в опубликованных и фондовых материалах научных и производственных организаций по оценке эколого-геохимической обстановки на территории Республики Алтай и смежных с ней регионов, обработка систематизированных данных методами прикладной статистики. Результаты. Охарактеризованы региональные и локальные факторы негативного воздействия на природную среду Республики Алтай. Приведены экологические последствия современного и прошлого загрязнения природной среды. Установлена высокая информативность стратифицированных природных образований при изучении прошлого загрязнения. Выделены характерные для региона основные ассоциации экотоксикантов химической природы. Раскрыты особенности загрязнения компонентов природной среды при трансграничных переносах загрязняющих веществ и при воздействии локальных источников. Выявлены природные среды, представительные для изучения наложенного загрязнения, а также химические элементы и вещества – индикаторы антропогенного загрязнения. Установлены превышающие эколого-гигиенические нормативы концентрации приоритетных индикаторов в очагах загрязнения снежного и почвенного покрова. Сделан вывод о наибольшей опасности для природной среды региона ксенобиотиков, представленных техногенными радионуклидами, компонентами ракетных топлив, хлорорганическими пестицидами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Гусева, Наталья Владимировна, Дарья Андреевна Воробьёва та Зинаида Анатольевна Евтюгина. "ОСОБЕННОСТИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ В СИСТЕМЕ ВОДА–ПОРОДА НА ТЕРРИТОРИИ ВОДОСБОРА ОЗЕРА ИМАНДРА (КОЛЬСКИЙ ПОЛУОСТРОВ)". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 8 (2020): 177–88. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/8/2779.

Full text

Abstract:

Актуальность исследования обусловлена тем, что при оценке эколого-геохимического состояния природной среды необходимо учитывать соотношение природных и техногенных процессов, протекающих во всех ее компонентах (почве, воде, воздухе и т. д.). Так, основным природным процессом, определяющим обогащение вод химическими элементами, является их взаимодействие с горными породами. Однако на процессы в системе вода–порода значительное влияние может оказывать техногенный фактор. В этой связи глубокое понимание особенностей гидрогеохимических процессов в пределах территорий, подверженных значительному техногенному воздействию, является важной задачей современной экогеохимии. Цель: исследование особенностей взаимодействия вод с горными породами в условиях техногенной трансформации природной среды района озера Имандра Кольского полуострова. Объекты: подземные и поверхностные воды водосбора озера Имандра (Кольский полуостров). Методы. Макрокомпонентный состав вод определялся методами ионной хроматографии, титриметрии, пламенной фотометрии, потенциометрии, фотоколориметрии, турбидиметрии. Для определения микрокомпонентов в составе вод использовался масс-спектрометр с индуктивно-связанной плазмой NexION 300D. Насыщенность вод к вторичной минеральной фазе оценивалась по величине индекса насыщения (SI), рассчитанной с помощью программного продукта PHREEQC. Результаты. Установлено, что в пределах водосборной территории озера Имандра распространены низко минерализованные природные воды преимущественно гидрокарбонатного кальциевого состава с нейтральной и слабощелочной средой. Специфика химического состава вод западной и восточной частей рассматриваемой территории определяется совокупным влиянием природных и антропогенных факторов. Так техногенное влияние комбината «Североникель» подтверждают повышенные концентрации никеля и меди в поверхностных водах западной части территории. Рассмотренные природные воды неравновесны с первичными алюмосиликатными минералами и насыщены гидроксидами, оксидами железа и алюминия и, в меньшей степени, меди, каолинитом, и, в отдельных точках, иллитом, Ca- и Mg-монтмориллонитом. С позиций эволюционного развития высокая интенсивность водообмена на рассматриваемой территории является фактором, обусловливающим нахождения системы вода–порода на начальных стадиях. Наличие в составе равновесной минеральной фазы оксидов и гидроксидов меди свидетельствует о влиянии техногенных факторов на процессы взаимодействия в системе вода–порода.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Масуров, П. С., та Н. Л. Великанов. "ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИЯ ШИРИНЫ ПЛЯЖА В ОТДЕЛЬНЫХ РАЙОНАХ МОРСКОГО ПОБЕРЕЖЬЯ ГОРОДА ЗЕЛЕНОГРАДСКА". Youth science reporter, № 4(26) (1 грудня 2020): 10. http://dx.doi.org/10.46845/2541-8254-2020-4(26)-10-10.

Full text

Abstract:

Побережье г. Зеленоградска подвержено постоянным изменения. К основным причинам этого явления относят природную активность и антропогенные факторы. Волновая активность – основное природное явление, оказывающее наиболее разрушительное воздействие. К антропогенным факторам можно отнести туристическую активность, несоблюдение законов о природоохранных зонах [1]. Для эффективной защиты городского побережья от волновой эрозии необходимо предусмотреть берегозащитные сооружения (БЗС), соответствующие всем природно- климатическим факторам. Очевидно, что неправильно выбранные или сконструированные БЗС будут не только иметь низкую эффективность, но и могут спровоцировать еще больший размыв береговой линии.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Povna, Svitlana. "ВПЛИВ РІВНЯ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ РЕСУРСАМИ КРАЇНИ НА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(25) (2021): 33–44. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-33-44.

Full text

Abstract:

У статті проведено порівняльний аналіз України, Білорусі та Казахстану для з’ясування, наскільки багатство країни на природні ресурси впливає на особливості її інноваційного розвитку. Дослідження підтвердило зворотний зв’язок рівня забезпеченості країни ресурсами з темпами її інноваційного розвитку: чим багатша країна на природні ресурси, тим нижче рівень розвитку інновацій у ній. Ця тенденція, що називається «ресурсним прокляттям», найбільшою мірою проявила себе на теренах Казахстану через суттєву залежність від експорту нафти, а також в Україні – через залежність від експорту зернових культур. Основні фактори, що впливають на характеристики економічного розвитку країни в таких умовах, – це рівень людського капіталу, що проявляється через формальну освіту, сформовані уміння та навички, а також досконалість інституційного середовища, що має створити стимули для розвитку високотехнологічних виробництв обробної промисловості. Для подолання негативних ефектів «ресурсного прокляття» необхідна воля та системні організаційні зусилля держави щодо перенаправлення рентного доходу на розвиток сучасних виробництв, а також допомога щодо їх виходу на зовнішні ринки. Але проблемою тут є незацікавленість держави в покращенні інституційного середовища за наявності високої природноресурсної ренти, тобто виникає взаємозв’язок між наявністю сировинної ренти та недосконалими інститутами. Позитивною тенденцією в Україні можна вважати розвиток сектора ІКТ, що в потенціалі може запобігти різкому зниженню рівня розвитку людського капіталу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Строкова, Людмила Александровна, та Юлия Юрьевна Надеждина. "ПРИРОДНЫЕ И АНТРОПОГЕННЫЕ ФАКТОРЫ, ОБУСЛОВЛИВАЮЩИЕ АКТИВНОСТЬ СКЛОНОВЫХ ПРОЦЕССОВ ТЕРРИТОРИИ ПРОЕКТИРУЕМОЙ ЖЕЛЕЗНОЙ ДОРОГИ ЭЛЕГЕСТ–КЫЗЫЛ–КУРАГИНО". Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, № 11 (2021): 170–81. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/11/3255.

Full text

Abstract:

Ссылка для цитирования: Строкова Л.А., Надеждина Ю.Ю. Природные и антропогенные факторы, обусловливающие активность склоновых процессов территории проектируемой железной дороги Элегест–Кызыл–Курагино // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 11. – С. 170-181 Актуальность исследования обусловлена разработкой проекта первой железной дороги в Тыве, которая должна связать Тыву с Красноярским краем. Трасса планируется в сложных инженерно-геологических условиях. В статье представлена оценка инженерно-геологических условий территории трассы, необходимая для поддержки процесса принятия решений по размещению сооружений. Целью данного исследования является изучение влияния природных и антропогенных факторов на активность склоновых процессов на территории, таких как обвалы, подвижные осыпи, лавины, солифлюкция, каменные глетчеры, курумы, сплывы, сели. Объектом исследования является геологическая среда района проектируемой трассы Кызыл–Курагино. Рассмотрены основные факторы, влияющие на формирование склоновых процессов: геоморфологические и тектонические условия; литологический состав; физико-механические свойства пород, гидрологические, гидрогеологические и мерзлотные условия района, экзогенные и эндогенные геологические процессы, наличие автодорог. Каждый фактор далее подразделяется на классы. Методы. Для определения взаимосвязи между природными и антропогенными факторами и активностью склоновых процессов использован статистический анализ частотности склоновых процессов и метод анализа иерархий наряду с географической информационной системой. Результаты. Для определения взаимосвязи природных и антропогенных факторов со склоновыми процессами было проанализировно 9 факторов с 43 классами внутри них. Обнаружено, что наиболее значимыми параметрами являются: уклон поверхности, ее высотная отметка, экспозиция склона, генетический тип и литологический состав грунтов. Частота гравитационных смещений увеличивается на северных склонах с уклоном более 10°, с отметками более 2000 м, сложенных метаморфическими породами и обломочными образованиями. Частота и масштабы оползней увеличиваются в непосредственной близости от дорог. Их максимальные значения наблюдаются в пределах 50-метровой буферной зоны. Результаты определения весов двумя методами показали высокую сходимость результатов. Выводы. Результаты дают информацию о природных и антропогенных факторах, характеризующих склоновые процессов на исследуемой территории. Применяемая методология позволяет оценить участки, предрасположенные к склоновым процессам, откартировать их, и может быть использована для составления документации по планировке и разработке рекомендаций по инженерной защите территории

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Сич, Каріна, та Леся Золота. "НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ПРАВ НА ГЕОГРАФІЧНЕ ЗАЗНАЧЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ В УКРАЇНІ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 310–12. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-65.

Full text

Abstract:

В умовах сучасної економічної ситуації та жорсткої ринкової конкуренції індивідуалізація виготовленої продукції забезпечується не лише шляхом її позначення торговельними марками чи знаками, а суттєву роль відіграють особливі властивості та якості товару, безпосередньо пов'язані з географічним місцем його виготовлення. Будь то природні чи людські фактори, характерні для відповідного географічного місця розташування, зумовлюють надання виробленим продуктам особливих параметрів, що забезпечують їх відмежування від однакової (однорідної) продукції інших виробників. Сьогочасний споживач при виборі товару звертає увагу не просто на зовнішню обгортку, рекомендації чи рекламну кампанію, а також цікавиться географічним джерелом його походження. Поступово виникає потреба правової охорони географічних назв, що використовуються у позначенні товару, яка забезпечується цивільним законодавством шляхом утворення комплексу правових норм про географічне зазначення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

ТИМОФЄЄВ, М. В., В. І. ДЕШКО, І. Ю. БІЛОУС та Г. О. ГЕТМАНЧУК. "РОЗРАХУНОК ПОГОДИННОЇ ПРИРОДНОЇ КРАТНОСТІ ПОВІТРООБМІНУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕНЕРГОПОТРЕБУ БУДІВЕЛЬ В ДИНАМІЧНИХ СІТКОВИХ МОДЕЛЯХ". Наука та будівництво 20, № 2 (2019): 62–69. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v20i2.97.

Full text

Abstract:

На енергетичні характеристики будівель впливає велика кількість як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Одним з найбільш впливових параметрів є кратність повітрообміну, що має природну (інфільтрація) та механічну природу. Природна складова кратності повітрообміну залежить від великої кількості факторів, та її значення різне для різних приміщень при однакових теплофізичних властивостях огороджень. В роботі представлені результати математичного моделювання погодинного графіка енергопотреби будівлі для базового рівня при нормативному значенні кратності повітрообміну, а також при розрахованому значенні природної складової кратності повітрообміну, що змінюється відповідно до погодних умов. Результати оцінки визначили, що розраховане значення природної складової кратності повітрообміну для приміщень з сучасними огородженнями не перевищує 0,25 год-1. Тому застосування цих значень природної кратності повітрообміну призводить до зменшення енергопотреби до 50%, в порівнянні з базовою лінією. В приміщенні потрібно забезпечувати нормативну кратність повітрообміну, що повинно компенсуватися провітрюванням або механічною складовою повітрообміну. Врахування фактичної природної кратності природного повітрообмінув приміщеннях змінної зайнятості уточнює визначення рівня ефективності енергозберігаючих заходів з термомодернізації, а також визначає складову, що повинна забезпечуватися механічною вентиляцією, а отже і може бути утилізована в теплообмінниках рекуперативного типу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Батукаев, А. А. "ПРИРОДНЫЕ ФАКТОРЫ ВЛИЯЮЩИЕ НА УРОВЕНЬ ЗДОРОВЬЯ ШКОЛЬНИКОВ". I Всероссийская научно-практическая конференция «Физическая культура нынешнее состояние и перспективы развития», № 1 (25 листопада 2021): 98–102. http://dx.doi.org/10.36684/50-2021-1-98-102.

Full text

Abstract:

В нашей статье рассматриваются вопросы исследования закаливания организма детей, применяя природные факторы, в частности ежедневной ходьбы и бег детей босиком в период проведения исследования. Объект исследования: уровень здоровья учащихся общеобразовательной школы. Предмет исследования: природные факторы влияющие на здоровья школьников. Цель исследования: исследование влияния природных факторов на уровень физического здоровья учащихся СОШ. Задачи исследования: 1. Определить какие природные факторы больше влияют на уровень здоровья детей в нашей среднеобразовательной школе. 2. Провести оценку состояния физического здоровья наших учащихся. 3. Рассмотреть особенности закаливания организма учащихся во время занятий по физической культуре. 4. Провести исследования влияние на закаливания на физическое развитие школьников. Гипотеза исследования: Предполагается, что использование природных факторов на занятиях по физической культуре, физическое здоровье учащихся улучшается.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Василенко, М., та О. Козін. "Право в теорії ризиків". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 43–51. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.945.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто загальні проблеми теорії ризиків в різних сферах діяльності (від правової до інформаційної). Дається порівняльний аналіз визначень ризику в нормах права різних галузей права (міжнародного, господарського, фінансового тощо). Встановлено відповідність стандарту ISO 31000, який встановлює можливі ризики і різних галузях діяльності людини та виявляє їх основні властивості, в тому числі й в галузі суспільних ризиків. Обговорено питання виникнення та розвинення ризикових ситуацій та механізмів формування ризику. Виявлено різницю між оцінкою та аналізом ризиків. Приділено увагу питанням оцінювання інформаційних ризиків. Аналіз ризику розкривається як процес ідентифікації ризиків, визначення їх величини і виділення областей, що вимагають захисту. Показано джерела походження ризиків. Невизначеності інформації поділяють на «природні», які обумовлені неповнотою інформації, пов’язану з тим, що в силу об’єктивних причин не всі фактори, що впливають на очікуваний результат, контролюються і прогнозуються. Отже, вони повинні розглядатися як випадкові. Також невизначеності інформації поділяють на «метрологічні», які обумовлені похибками визначення (вимірювання) рівнів змінних факторів; а також поділяють на поведінкові і на цільові. Оцінка ризику, що використовують в технічних системах, розглядається як процес ідентифікації інформаційних ресурсів системи, загроз для цих ресурсів, а також можливих втрат, заснованих на оцінці частоти виникнення подій і розміру збитку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Iholkina, Vasylyna, та Serhii Iholkin. "Державна політика з підтримки інновацій у сфері екології та охорони здоров’я (на прикладі Ізраїлю)". Public Administration and Regional Development, № 6 (13 січня 2020): 856–74. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.06.07.

Full text

Abstract:

Для побудови здорового, стійкого суспільства відповідно до Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй критично важливим є здоров’я населення і здорові природні екосистеми. Світовий досвід показує, що основним ініціатором розвитку інновацій та створення національних інноваційних систем є держава. У статті проаналізовано міжнародні наукові дослідження з питань державної підтримки інноваційного розвитку у сфері охорони навколишнього природного середовища та охорони здоров’я людини. Розглянуто ізраїльський досвід та фактори успіху державної політики з підтримки інноваційної інфраструктури в країні. Наведено практичні приклади інновацій, що слугують збереженню навколишнього природного середовища та здоров’я населення. Підсумовано, що роль держави у забезпеченні розвитку інноваційної інфраструктури є життєво важливою на початкових етапах становлення; у подальшому роль уряду стає менш критичною, а актуальність культурних аспектів місцевого населення підвищується. Проведений аналіз може бути корисним при розробці рекомендацій щодо вирішення проблем інноваційного розвитку України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Приходько, Н. Ф., Т. В. Парпан, О. М. Ткачук та М. М. Приходько. "Радіальний приріст ялини європейської (Picea abies L.) в осередку її всихання (Горгани, Українські Карпати)". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (2020): 41–46. http://dx.doi.org/10.36930/40300307.

Full text

Abstract:

Упродовж останніх років відбувається інтенсивне всихання ялинових лісів в Українських Карпатах. Цей процес завдає економічних збитків, призводить до погіршення життєвого стану ялинників та зниження рівня надання екосистемних послуг лісами. Для встановлення щорічного радіального приросту ялини європейської та його динаміки, а також подальшого обґрунтування лісівничих заходів у гірському масиві Горган у дуже ослаблому за санітарним станом та складним за структурою мішаному деревостані в 2019 р. здійснено дендрохронологічні дослідження. Виявлено стрімке зниження приросту ялини, починаючи із першого класу віку, яке може бути пов'язане (окрім інших факторів) із міжвидовою конкуренцією (ялини і ялиці). Середній приріст деревостану за досліджуваний період становить 1,97 мм/рік. Найменші радіальні прирости ялини (1,05 мм/рік) були в 1980–2000 рр., коли деревостан проходив стадію розладнання. За останні 20 років середній приріст дещо збільшився (1,19 мм/рік), очевидно, внаслідок розрідження деревостану. Коливання відносних індексів приростів знаходяться в межах 84,24–115,52 %. Середня тривалість циклів приростів 8 років. Починаючи із середини ХХ ст., частота коливань приростів збільшилася, а отже, умови середовища стали екстремальнішими для росту ялини. Теперішній склад підросту свідчить про те, що в майбутньому на дослідному об'єкті відбудеться зміна біоценозу. Під час дендрохронологічних досліджень в осередках всихання ялини, необхідна різнобічна інформація про природні й антропогенні фактори, які можуть впливати на радіальний приріст дерев та його мінливість.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Шмакова, І. П., Г. А. Шаповалова та Д. О. Уманський. "Природні та преформовані фізичні фактори як складова комплексної програми санаторно-курортної реабілітації дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 152–60. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12774.

Full text

Abstract:

Резюме. Актуальність роботи зумовлена неабиякою перспективністю нового вектора реабілітаційної медицини – санаторно-курортної реабілітації, зокрема дітей, у періоді ремісії онкологічних захворювань (ОЗ). Мета дослідження – обґрунтувати використання природних та преформованих фізичних факторів (магнітотерапії та «сухих» вуглекислих ванн) на санаторному етапі в комплексній програмі реабілітації дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань. Матеріали і методи. Бібліометричні, аналітичні. Результати. Застосування лікувального комплексу з додатковим призначенням магнітотерапії (РК1) дозволяє вірогідно зменшити скарги дітей у періоді ремісії ОЗ із супутніми захворюваннями нервової системи. За показниками УЗД встановлено статистично вірогідні позитивні зміни мозкової гемодинаміки. Результати УЗ ЕхоЕГ свідчать про покращання ліквородинаміки. За даними ЕЕГ встановлено позитивні зміни в стані електрогенезу головного мозку. Після проведеного лікувального комплексу з додатковим призначенням «сухих» вуглекислих ванн (РК2) покращилося самопочуття дітей. За показниками ультразвукової доплерографії у 70,0 % дітей нормалізувався кровообіг по церебральних артеріях. Венозна дисгемія реєструвалась удвічі рідше порівняно з вихідними даними. Венозний застій ІІІ ст. не реєструвався. Частота виявлення внутрішньочерепної гіпертензії зменшилася з 90,0 до 50,0 %. За показниками ультразвукової ехоенцефалографії відмічалося покращення ліквородинаміки у вигляді зменшення індексу пульсації вдвічі та частоти реєстрації додаткових Ехо-сигналів більш ніж утричі у 70,0 % хворих дітей. Стан електрогенезу характеризувався нормалізацією біоелектричної активності головного мозку, що супроводжувалося стабілізацією функціональної активності кори у 70,0 % дітей. Висновки. Результати досліджень свідчать про ефективність фізичних факторів магнітотерапії та «сухих» вуглекислих ванн як значущих складових комплексів санаторно-курортної реабілітації дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Махутов, Н. А., N. A. Makhutov, М. М. Гаденин та ін. "ВЛИЯНИЕ ПОРАЖАЮЩИХ ФАКТОРОВ ТЕХНОГЕННЫХ ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЙ НА ЭКОЛОГИЧЕСКУЮ БЕЗОПАСНОСТЬ". Проблемы безопасности и чрезвычайных ситуаций, № 6 (2019): 53–66. http://dx.doi.org/10.36535/0869-4176-2019-06-7.

Full text

Abstract:

Важным в обеспечении экологической безопасности является анализ взаимоувязанных проблем возникновения техногенных чрезвычайных ситуаций и их влияния на окружающую среду. Такое влияние обусловлено наличием в промышленном производстве широкого спектра технологических процессов с потенциальными опасностями, которые через поражающие факторы при чрезвычайных ситуациях могут вызвать значительные по масштабам негативные экологические последствия в природной сфере. Накопленная статистика о техногенных катастрофах позволяет сделать концептуальные выводы об основных повреждающих факторах, сопровождающих промышленные (техногенные) аварии и природные катастрофы, которые обусловлены физическими, химическими и биологическими процессами. Для анализа безопасности сложной социально-природно-техногенной системы в качестве базовых количественных критериев могут быть приняты риски, определяемые как функционал вероятностей возникновения опасных разрушающих процессов и сопутствующих им ущербов. Базовым условием и требованием обеспечения комплексной безопасности социально-природно-техногенной системы предлагается считать ее функционирование в области допустимых, приемлемых уровней рисков. При этом необходимым условием безопасности окружающей среды является научно обоснованное снижение реальных формирующихся в рассматриваемой системе рисков до их приемлемых значений.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Trus, Inna, Nikolai Gomelya, Tamara Krysenko та Katerina Senkova. "ВИКОРИСТАННЯ СОРБЕНТІВ НА ОСНОВІ МАГНЕТИТУ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ ВІД ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 175–82. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-175-182.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Проблема засолення води є дуже поширеною через природні та антропогенні фактори, а найбільше страждають промислові регіони. Тому пріоритетним напрямом є розробка маловідходних технологій очищення води від іонів важких металів. Постановка проблеми. Внаслідок різноманітних промислових процесів відбувається надходження важких металів до водних екосистем. Надходження цих полютантів до поверхневих та підземних вод стало проблемою України протягом останніх кількох десятиліть. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи літературу про основні методи очищення води від іонів важких металів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Інформація про ефективність сорбційного очищення та доочищення природних вод. Постановка завдання. У роботі представлені результати дослідження процесів сорбційного очищення води від іонів важких металів. Як сорбент використовували зразки магнетиту, отримані при співвідношенні концентрацій іонів заліза (ІІ) і заліза (ІІІ) 1:2; 1:1 і 2:1, та зразки модифіковані сульфідом натрію. Виклад основного матеріалу. Показано, що сорбційна ємність магнетиту по іонах важких металів зростає при збільшенні співвідношення [Fe2+] / [Fe3+] від 1:2 до 2:1. Досліджено вплив рН середовища на ефективність сор бції іонів важких металів на магнетиті. Показано, що сорбційна ємність магнетиту зростає при збільшенні рН середовища, що зумовлено частковим гідролізом іонів важких металів. Висновки відповідно до статті. Сорбційні технології мають високу ефективність і можуть використовуватись на різних етапах очищення води. Підвищення сорбційної ємності магнетиту відбувається при модифікуванні його гуанідином, тіосемікарбазідом і сульфідом натрію, що дозволяє зменшити залишкові концентрації важких металів до мкг/дм3.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Tychyna, L. K., та V. A. Mostepanyuk. "ФОРМУВАННЯ ҐРУНТОВИХ ПРОЦЕСІВ НА РЕКУЛЬТИВОВАНИХ ЗЕМЛЯХ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ НАСАДЖЕНЬ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (2018): 95–98. http://dx.doi.org/10.15421/40280218.

Full text

Abstract:

З'ясовано, що серед порушених земель, які підлягають біологічній рекультивації, найпоширенішими є відвали розкривних порід, які як ґрунтово-природний субстрат після завершення експлуатації починають заростати природною рослинністю. Виявлено, що на відміну від староорних земель, формування рослинного покриву на відпрацьованих відвалах проходить сповільненими темпами. Здебільшого це зумовлено бідністю розкривних порід на поживні речовини, несприятливими водно-фізичними та фізико-хімічними властивостями. Особливе зацікавлення як у теоретичному, так і в практичному аспектах, має формування на відвалах природних рослинних угруповань із вищих рослин. Встановлено, що початковий етап заселення відвалів насінням і діаспорами вищих рослин починається зазвичай одночасно з поселенням мікроорганізмів, проте життєвість проростків є дуже низькою, і роль їх на початкових етапах сингенезу, очевидно, пов'язана переважно з нагромадженням органічної речовини у ґрунтах (субстратах) сформованих відвалів. Загалом для відвалів, складених нетоксичними розкривними породами, розташованими в зоні достатнього зволоження (Полісся, Прикарпаття, Закарпаття), протягом перших десяти років після закінчення експлуатації відвалів формуються прості незімкнуті рослинні угруповання, до складу яких входить незначна кількість видів місцевої флори. Встановлено, що природне заростання відвалів, екологічний режим яких менш напружений, здебільшого відбувається інтенсивніше. Виявлено динаміку ґрунтового процесу рекультивованих земель під впливом фітомеліорації. Охарактеризовано закономірності росту соснових насаджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Seitimova, Assem, Ardak Beysembinova та Yernur Baekeyev. "Развитие туризма на территориях национальных парков Казахстана". Laisvalaikio tyrimai 1, № 17 (2021): 27–32. http://dx.doi.org/10.33607/elt.v1i17.1092.

Full text

Abstract:

В статье изучены перспективы для развития туристской деятельности на особо охраняемых природных территориях, в частности государственных национальных природных парков в Республике Казахстан. Определены сдерживающие факторы, слабые стороны для развития туризма на территориях нацпарков. Даны пути решения проблем и сдерживающих факторов в условиях пандемии для переориентации выездного туристского потока на развитие внутреннего туризма. Проведен анализ самых популярных туристских направлений среди нацпарков. Ключевые слова: национальные природные парки, туризм, пандемия, государство

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Borovik, Larisa. "Natural and antropogenic factors of succession on abandoned fields in Streltsovskaya Steppe (a branch of Luhansk Nature Reserve)." Chornomorski Botanical Journal 4, no. 1 (2008): 98–106. http://dx.doi.org/10.14255/2308-9628/08.41/14.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Косінський П.М. "ОЦІНКА НЕОБХІДНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДОДАТКОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ І ВІДХОДІВ ПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ У РЕГІОНІ". Економічний форум 1, № 1 (2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-9.

Full text

Abstract:

В статті розглядається питання, що стосується застосування додаткових економічних стимулів як засобів впливу на зниження викидів і відходів переробних виробництв регіону, що працюють на місцевій природно-ресурсній сировині. Визначено фактори, які впливають на викиди шкідливих речовин та відходів у навколишнє природне середовище. Узагальнено «основні проблеми функціонування системи стимулювання поглибленої переробки природних ресурсів еколого-економічного характеру. Виявлено, що у Волинській області спостерігається переважно позитивна тенденція до збільшення масштабів поглибленої переробки природної сировини, а також доцільності збільшувати бюджетні видатки на розвиток сільського, лісового та рибного господарства, адже це дасть позитивний соціально-економічний результат. Вивчено й проаналізовано тенденції стосовно зміни обсягів реалізації промислової продукції та зміни обсягів викиду шкідливих речовин і відходів, на основі показників реальних обсягів реалізації продукції підприємств харчової та деревообробної сфери, дослідження яких показало, що за останнє десятиріччя обсяг реалізованої продукції підприємствами деревообробної та харчової сфер промисловості регіону поступово зростав, при чому обсяг відходів та викидів шкідливих речовини, в наслідок їхньої діяльності, поступово зменшувався, що, зрештою, дає можливість говорити про певний розвиток поглибленої переробки природних деревинних ресурсів і сільськогосподарської сировини у Волинській області. Проведено порівняння показників співвідношення обсягів виробництва (реалізації) продукції підприємствами, що переробляють місцеву природно-ресурсну сировину до суми обсягів відходів виробництва й викиду шкідливих речовин в звітному році із середнім зваженим значенням даного показника за період 2010-2018 рр. Таким чином, коли щорічний показник співвідношення обсягів реалізації продукції підприємствами, до сумарного обсягу відходів виробництва й викиду шкідливих речовин більший за середнє зважене значення, то відпадає потреба у залученні додаткових економічних інструментів зниження обсягів забруднюючих речовин, але, якщо даний показник є меншим за середнє зважене значення, то залучення додаткових економічних інструментів зниження викидів і відходів переробних виробництв у регіоні є просто необхідним. У зв’язку з цим, запропоновано використовувати відповідні фінансово-економічні інструменти заохочувального та карального характеру.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Черная, А. А. "Проблема переработки отходов строительной индустрии". СОВРЕМЕННЫЕ ДОСТИЖЕНИЯ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОГО ПРОГРЕССА 1 (2022): 8–10. http://dx.doi.org/10.18411/sdntp-01-2022-02.

Full text

Abstract:

Строительство - один из факторов антропогенного воздействия на природу, в том числе и на человека, как неотъемлемой части природы. Антропогенное воздействие строительства на природную среду разнообразно по своему характеру и происходит на всех этапах строительной деятельности - начиная от добычи и производства строительных материалов и конструкций до переработки и захоронения строительных отходов от сноса зданий и сооружений. Влияния строительной деятельности человека на окружающую среду и искусственной среды на природную в полной мере стала предметом рассмотрения сравнительно недавно.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Mendela, Ye M. "СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНИХ ВАЖЕЛІВ СТИМУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (2021): 281–87. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.281-287.

Full text

Abstract:

Сьогодні під природокористуванням розуміють різноманітні форми використання потенціалу природних ресурсів та заходів щодо їх охорони. До них належать: експлуатація та переробка природних ресурсів та їх відновлення, використання та охорона природних умов життя, збереження та відновлення, раціональні зміни екологічного балансу природних систем. Кожна країна визначає власні природні стандарти на своїй території. Проте останніми роками через посилення транскордонного переміщення різноманітних забруднювачів та національну діяльність, що загрожує всій планеті (вирубка лісів, випробування ядерної зброї, ядерна експансія тощо), все більше уваги приділяється підписанню міжнародних конвенцій про методи і норми природокористування. У нашій державі на тлі економічних проблем, певних проблем продовольчого й житлового забезпечення, дефіциту товарів проблема комплексного й кардинального екологічного оздоровлення постійно відкладається, не вирішується проблема раціонального природокористування, а кількість аварійних ситуацій збільшується. Досвід розвинених країн світу показав, що могутність держави визначається перш за все високим рівнем культури і технологій, в тому числі - культури природокористування. Цей же досвід, а також досвід вітчизняного господарювання переконують, що рухатися далі шляхом старого економічного розвитку неможливо, потрібна нова концепція природокористування. Подальший неконтрольований, некерований розвиток людської діяльності може мати катастрофічні наслідки для життя всієї планети. Тому основним завданням економіки природокористування є вивчення найкращих варіантів адаптації глобальної соціально-економічної системи до змін, що відбуваються в біосфері, визначення оптимальних антропогенних навантажень на природне середовище з використанням усіх можливих економічних стимулів. Ця наука має розробити основні принципи дії цих стимулів. Метою цієї статті є дослідження раціонального використання економічних важелів, формулювання основних засад екологічної безпеки та економічного розвитку країни, удосконалення механізму сплати екологічного податку. Під час написання статті використовувалися емпіричні, теоретичні методи дослідження, метод моделювання та синтезу. Результатом дослідження є висвітлення проблемних екологічних питань щодо справляння екологічного податку й формулювання пропозицій щодо удосконалення оподаткування для досягнення гармонійних відносин між суспільством і природою, збереження навколишнього природного середовища. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній аналізується вплив зниження факторів забруднення навколишнього середовища на здоров’я населення, що досягається шляхом удосконалення національної системи природокористування Практична значущість полягає в пропозиції удосконалення оподаткування для досягнення гармонійних відносин між суспільством і природою та збереженням навколишнього природного середовища.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Shargorodska, Yе B., та O. S. Shkolnyk. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ В ЖІНОК, ЩО НАРОДИЛИ ДІТЕЙ ІЗ ВРОДЖЕНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (16 листопада 2018): 100–104. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.9206.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – вивчити особливості перебігу вагітності в жінок, що народили дітей із вродженими вадами серця (ВВС). Матеріали та методи. Проведено порівняльний ретроспективний аналіз первинної медичної документації: 170 карт вагітної і породіллі, що народили дітей із ВВС за 5 років (2011–2015), і 170 історій вагітної та породіллі, що народили живих здорових дітей. Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення паритету вагітності не показало суттєвої різниці в кількості жінок із першою, другою, та третьою за порядком вагітністю в обох групах спостереження. Проте серед жінок, що народили дітей із ВВС, значно більше було тих, що народжували в четвертий раз та більше. Завершення вагітності у переважної кількості жінок основної групи було фізіологічним (65,9 %), а у 34,1 % випадках – шляхом кесарського розтину. В той час як всі 100 % жінок контрольної групи роди відбулися через природні родові шляхи. Аналіз перебігу вагітності в жінок обох груп показав значно більший відсоток ускладнень у вагітних основної групи. Достовірно частіше в основній групі реєструвалися прееклампсія, пієлонефрит, багатоводдя та маловоддя (p<0,05). Висновки. Результати проведених досліджень показали, що вагітні жінки з ВВС плода складають групу ризику щодо перинатальних ускладнень. Серед спектра ускладнень вагітності переважають прееклампсія, пієлонефрит, багатоводдя та маловоддя, а під час родів – дистрес плода. Отримані результати дадуть можливість сформувати фактори ризику вроджених вад розвитку серця у плода.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Баула О.В. та Саржан Ю.О. "ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СВІТОВОГО ТА НАЦІОНАЛЬНИХ РИНКІВ ІНДУСТРІЇ МЕДІА ТА ЕНТЕРТЕЙМЕНТУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Економічний форум 1, № 1 (2021): 12–21. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-2.

Full text

Abstract:

В сучасному світі поняття медіа та ентертейменту є широковідомими та часто вживаними термінами. Найчастіше, зсилаючись на них, ми апелюємо до виробництва музики, ТБ або кінематографу. Проте над фактичним змістом цих понять пересічний споживач не замислюється. В контексті ринкового виробництва, поняття ентертейменту, як людської діяльності, поєднують з медіа індустрією, утворюючи комплексну індустрію медіа та ентертейменту (ІМЕ), яка є явищем, що постійно зростає та розвивається. Перспективність ІМЕ, як галузі національного виробництва з високим інноваційним, інвестиційним та споживчим потенціалом, «притягує погляди» не лише власників великих світових компаній, але і урядів. Природні особливості галузі обумовлені високим ступенем інтегрованості понять «медіа» та «ентертейменту», які виступають водночас взаємними доповненнями та елементами одне одного. Критичним аспектом, що відрізняє сучасну ІМЕ, як індустрію, від її історичних попередників, є критерій комерційної спрямованості. У статті досліджено особливості формування та трактування внутрішньої структури індустрії медіа та ентертейменту (ІМЕ). Проаналізовано особливості послуг ІМЕ, як продукту, що реалізується спеціалізованому ринку. Досліджено передумови кластеризації ІМЕ в межах національного ринку, зокрема виділено об’єктивні та іманентні для даної галузи виробництва фактори. А також проаналізовано приклад кластеризованого національного ринку ІМЕ, виділено слабкі та сильні сторони подібної форми організації даної галузі. У статті обґрунтовано доцільність кластерної організації виробництва послуг ІМЕ в межах національного ринку, а також запропоновано комплексне трактування дефініції «індустрії медіа та ентертейменту», зважаючи на особливості поведінки споживача та організації виробничого процесу в умовах даного ринку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Онищенко, Г. Г., О. Е. Троценко, В. А. Отт та О. П. Курганова. "ВЛИЯНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ НА ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ ОСТРЫМИ КИШЕЧНЫМИ ИНФЕКЦИЯМИ С ПРЕИМУЩЕСТВЕННО ВОДНЫМ ПУТЕМ РАСПРОСТРАНЕНИЯ ВОЗБУДИТЕЛЕЙ НА ТЕРРИТОРИЯХ ПРИАМУРЬЯ". Биосфера 6, № 1 (2014): 77. http://dx.doi.org/10.24855/biosfera.v6i1.208.

Full text

Abstract:

Чрезвычайные ситуации в российском Приамурье во многом связаны с экологическими проблемами реки Амур и ее бассейна. Неблагоприятные природные и социальные факторы могут обострять сложившуюся в регионе эпидемиологическую ситуацию и формировать новые эпидемиологические риски. В данной статье суммированы результаты исследований эпидемиологически значимых экологических факторов, способствующих возникновению и распространению острых кишечных инфекций, преимущественно энтеровирусной этиологии, среди населения Приамурья. Показано, что при таких эпидемиях существенную роль играют климатические, метеорологические, географические, техногенные, социальные и гидрологические факторы. Так, климатические условия Приамурья способствуют длительному выживанию энтеровирусов во внешней среде; непрерывные, в том числе аварийные, сбросы неочищенных стоков многочисленными промышленными предприятиями, расположенными вдоль Амура и его притоков, обусловливают рост заболеваемости энтеровирусными инфекциями; трансграничное расположение рек Амурского бассейна, приграничное местоположение Приамурья и активная миграция населения через границу содействуют проникновению новых штаммов возбудителей инфекций из стран Юго-Восточной Азии на российскую дальневосточную территорию. Чрезвычайные гидрологические ситуации в Приамурье в 1984 и 2013 гг. обостряли эпидемиологическую ситуацию, приводя к значительному росту заболеваемости острыми вирусными кишечными инфекциями с регистрацией очаговой заболеваемости среди населения. При этом в качестве основного негативного фактора воздействия на эпидемиологическую обстановку определена вода, загрязненная фекально-бытовыми стоками вследствие наводнения. Отмечено также неблагоприятное влияние и таких сопутствующих наводнению факторов, как вынужденная миграция населения, тесные бытовые контакты и несоблюдение санитарно-гигиенического и противоэпидемического режимов в организованных коллективах, в том числе в пунктах временного размещения пострадавших лиц, пищевой фактор вследствие вторичного загрязнения продуктов, повышение восприимчивости к инфекциям у населения, пострадавшего от наводнения, вследствие стресса.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Khomych, Ivanna. "ФАКТОРНА СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 173–79. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.140.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена визначенню факторної моделі особистісних характеристик молодших школярів, компонентами якої виступатимуть інтегральні (латентні) особистісні фактори, які детермінують змістовий характер і специфіку уявлень молодших школярів про нормовідповідність власної поведінки. Вважаємо, що молодші школярі ще не можуть володіти повноцінною моральною поведінкою із внутрішньою моральною самодетермінацією, вони можуть лише оволодівати її моральними формами. Тому саме емпіричне вивчення розвитку нормовідповідної поведінки дітей молодшого шкільного віку та визначення інтегральних особистісних факторів дозволяє розширити знання про природу становлення структури особистості, з’ясувати її особливості та механізми розвитку. В результаті факторного аналізу ми виділили факторну модель особистісних характеристик молодших школярів. В структуру даної моделі увійшло шість інтегральних особистісних факторів. Виявлені закономірності дозволили нам зробити припущення, що специфічні особливості виявлених інтегральних особистісних факторів молодших школярів можуть виступати особистісними предикторами розвитку їх соціально-психологічної компетентності у сфері нормовідповідності власної поведінки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Romaniuk, Nataliia. "ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ ТА ЗМІН КЛІМАТУ НА ПОЯВУ КЛІМАТИЧНИХ МІГРАНТІВ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (7) (18 березня 2020): 52–61. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-52-61.

Full text

Abstract:

Визначено основні причини та особливості прояву процесу глобального потепління й зміни клімату. Охарактеризовано природні та антропогенні фактори, які впливають на глобальне потепління й зміни клімату. Наведено приклади кліматичних змін у різних регіонах світу, охарактеризовано їх наслідки. Проаналізовано вплив глобального потепління та змін клімату на міграційні процеси у світі. Розглянуто різні підходи щодо того, як називати людей, котрі переміщуються через кліматичні зміни: кліматичні мігранти, екологічні мігранти, кліматичні біженці, біженці через зміни клімату. Акцентовано увагу на тому, що міграційні процеси, які відбуваються через глобальне потепління й зміни клімату, пов’язані, передусім, із внутрішніми переміщеннями людей. А щоб бути біженцем, потрібно перебувати за межами своєї країни проживання, тому кліматичними біженцями, або біженцями через зміни клімату, їх вважати не можна. Наведено приклади прогнозів експертів щодо кліматичних мігрантів як у випадку погіршення ситуації зі зміною клімату, так і у випадку її покращення. Проаналізовано основні нормативно-правові документи щодо боротьби з глобальним потеплінням та змінами клімату. Охарактеризовано діяльність світового співтовариства щодо обмеження зростання глобальної температури й мінімізації наслідків зміни клімату. Наведено низку документів, які стосуються цієї проблеми. Як базовий документ, визначено Паризьку кліматичну угоду 2016 р., основна мета якої – утримати зростання середньої світової температури на значно нижчому рівні ніж +2°C і спрямувати зусилля на обмеження зростання температури до +1,5°C від доіндустріального рівня, а також розробити рекомендації щодо комплексних підходів для запобігання, мінімізації й усунення переміщень осіб, пов’язаних із несприятливими наслідками зміни клімату. Показано потребу негайного реагування на зміни клімату та консолідацію зусиль усіх членів світового співтовариства у відверненні такої загрози. Наведено приклади країн, які вже відчувають негативні наслідки глобального потепління й для яких характерні кліматичні мігранти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Житницька, Анастасія. "МІСЦЕ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ У ПРОФЕСІОГРАМІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.64-72.

Full text

Abstract:

В оглядовій статті проаналізовано професіограму сучасного вчителя іноземної мови з огляду на вимоги сьогодення; уточнено складники професіограми, а саме: базовий, особистісний, соціальний, професійний; виявлено модель формування креативного мислення майбутніх фахівців, яку складають природні здібності, внутрішньо особистісні фактори, середовищні детермінанти та набуті навички. Обґрунтовано, що якість підготовки майбутнього вчителя іноземної мови безпосередньо залежить від соціально-економічних умов та викликів, які постали перед сучасними закладами вищої педагогічної освіти. Відкриваються кордони, можливості міжнаціональної взаємодії як на економічному, так і на культурному рівнях, зростає роль міжнародної комунікації, що зумовлює вибудовування якісно нової підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, перегляду його професіограми та процедури підготовки. Акцентовано увагу на тому, що сутнісними характеристиками креативного мислення є технологічні елементи навчальної діяльності, які вчитель пропонує або змінює в залежності від ситуації; змістові елементи навчання (культурно-історичні аналоги, інформаційні дані, власні судження); когнітивні способи навчання (питання, протиріччя, узагальнення); дії, що викликають або стимулюють креативну діяльність учнів (схвалення, захоплення, заохочення). Доведено, що креативне мислення вчителя іноземної мови забезпечує врахування ним психологічних і вікових особливостей учнів; використання сучасних форм, методів, прийомів і засобів навчання; створення атмосфери, яка сприятиме генерації учнями нових ідей і думок та необхідного творчого середовища, що передбачає зміни просторово-предметного оточення, програм і засобів навчання; збільшення проєктної, командної та групової діяльності в педагогічному процесі; поєднання класичних варіантів організації навчального простору з новітніми, наприклад, мобільними робочими місцями, що легко трансформувати для різних видів роботи; планування та дизайн навчальних приміщень з урахуванням вимог ергономіки; використанням нових ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів навчання. Ключові слова: підготовка; учитель; іноземна мова; творчість; креативність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Sinchuk, Oleg, Serhii Boiko, Oleksiy Gorodny, Andrey Nekrasov, Andrey Onishchenko та Maryna Nozhnova. "АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В УМОВАХ ГІРНИЧОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 168–76. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-168-176.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Перспектива розвитку залізорудної галузі зумовлюється перспективою розвитку металургійного виробництва й експорту сировини. Нині проведено реформування гірничо-металургійного комплексу. У зв’язку із загостренням енергетичних проблем та необхідністю енергозбереження, останніми роками дедалі більше уваги у світі приділяється використанню відновлюваної енергії. Серед лідерів є використання сонячної енергії. Сонячну енергію використовують для отримання гарячої води, тепла та електроенергії. Завдяки впровадженню сонячних колекторів з’явились значні можливості енергозабезпечення будівель для систем гарячого водопостачання та опалення. Сонячні установки екологічно чисті, за їх допомогою можна отримувати енергію, що не шкодить навколишньому середовищу. Постановка проблеми. Проблемою цієї роботи є визначення основних аспектів впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато авторів досліджували питання експлуатації та проєктування сонячних електростанцій. Обґрунтовано позитивний ефект від впровадження системи очищення сонячних панелей від пилу та від впровадження системи нахилу сонячної панелі. Дослідження, які були проведені раніше, вказують на те, що енергетичні характеристики сонячних панелей при роботі в умовах гірничих підприємств будуть на достатньо ефективному рівні, враховуючи природні вентиляційні потоки, що будуть їх охолоджувати. Між тим, залишаються недослідженими питання впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств. У попередніх дослідженнях нами обґрунтовано позитивний ефект від впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств, а саме модульність, надійність, зменшення негативного впливу на екологію. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи нові, раніше не досліджені фактори, що у мовах гірничорудних підприємств впливають на енергетичні характеристики сонячних електростанцій, актуальним науково-практичним завданням є дослідження потенціалу сонячної енергії в умовах цих підприємств, та особливості експлуатації сонячних електростанцій. Постановка завдання. Отже, актуальним науково-практичним завданням є дослідження потенціалу сонячної енергії в умовах цих підприємств та особливості експлуатації сонячних електростанцій, враховуючи фактори, що впливають на їхні енергетичні показники. Виклад основного матеріалу. Гірничорудні підприємства України розташовані на території, що сприятлива для впровадження сонячної енергетики. Використання системи очистки та системи нахилу панелі генерована потужність становила 2000 кВт, при використанні системи очистки генерована потужність зросла на 300 кВт. Тобто можна зробити висновок і зазначити що застосування системи очистки та нахилу сонячних панелей має кращий ефект на роботу сонячної електростанції. Висновки відповідно до статті. На гірничорудних підприємствах актуальним та можливим є впровадження в загальну структуру систем електроживлення сонячних електростанцій, враховуючи специфіку їх експлуатації. Сонячні панелі при експлуатації в умовах гірничорудних підприємств, повинні мати систему очищення та орієнтації з метою підвищення ефективності їх функціонування в розподільчих мережах цих підприємств.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Якименко, Л. В., та Н. В. Иваненко. "Арктическое природопользование: новая парадигма". Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса 13, № 2 (2021): 109–19. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-2/109-119.

Full text

Abstract:

Деятельность человека является определяющей в изменении арктических экосистем, в формировании зон экологического неблагополучия. Природные ресурсы российской Арктики колоссальны, что определило их интенсивное использование, несмотря на суровые климатические условия, ограничивающие хозяйственную деятельность человека в регионе. Природопользование в Арктике велось без учета природных особенностей – низкая продуктивность экосистем Севера в условиях вечной мерзлоты обусловливает длительное восстановление (десятки и даже сотни лет) природных сообществ антропогенно-нарушенных территорий. Чрезвычайно хрупкая природа Арктики сделала ее уязвимой для мощного, преобразующего биосферу антропогенного фактора. В обзоре представлен анализ литературных данных и собственные суждения авторов о роли человека как хозяйствующего субъекта в Арктике. Формирование концепции устойчивого природопользования рассматривается как основа современной парадигмы освоения территорий Севера и использования природных ресурсов Арктики. Дается оценка возможных перспектив рационального природопользования на территориях региона, где особое место занимает использование биологических ресурсов и минерально-сырьевой базы, приведшее к катастрофическим последствиям для экосистем на обширных территориях Севера России. Современный период природопользования в Арктике характеризуется кризисом социо-эколого-экономической системы. Важные направления сохранения биоразнообразия арктических экосистем: сохранение морских биологических ресурсов, создание и поддержка особо охраняемых природных территорий (ООПТ). Обозначена проблема антропогенной эмиссии парниковых газов в Арктике. Показано, что для решения экологических проблем, связанных с утратой природных ресурсов, деградацией ландшафтов Арктики, необходим новый подход к системе природопользования, основанный на концепции устойчивого развития и биосфероцентризма в противопоставление антропоцентризму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Ibadullaуеva, S. Zh, and M. T. Suleimenova. "MONITORING OF ALPHV-DIVERSITY OF THE CASPIANVEGETATION." Bulletin of the Korkyt Ata Kyzylorda University 59, no. 4 (2021): 115–24. http://dx.doi.org/10.52081/bkaku.2021.v59.i4.104.

Full text

Abstract:

В нефтедобывающих регионах Каспийского шельфа происходит загрязнение нефтью, вследствие которого, кроме других, также возникают проблемы, касающиеся сохранения биоразнообразия региона. Поэтому получение знаний о состоянии уникальной природы Северного Каспия, который находится под усиленным антропогенным прессом, изучение современного состояния морской и прибрежной биоты, является актуальной проблемой для современного Казахстана. Проведение исследований современного состояния флоры и растительности путем проведения мониторинговых исследований дает возможность создания базы данных, которая позволит проводить дальнейший экологический мониторинг прибрежной зоны Северного Каспия. По результатам анализа литературных источников установлено, что растительный покров изменяется под влиянием как природных, так и антропогенных факторов. Основным природным фактором воздействия в характеризуемом районе являются колебания уровня Каспийского моря, меняющие характер увлажнения почв и, соответственно, вызывающие смену ксерофитной растительности на луговую и наоборот. Аридизация территории происходит, возможно, за счет периодических климатических колебаний и прекращения подъема уровня моря, а также влияния защитной дамбы, ограничивающей зону воздействия сгонно-нагонных явлений. Как результат интенсивного пастбищного использования территории в прежние годы, в местах повышенной концентрации сельскохозяйственных животных имеются участки полынно-солянковой деградированной растительности, характеризующейся более низкой жизненностью полыни, её изреживанием и обильным разрастанием однолетних солянок: рогача песчаного, климакоптеры супрототивнолистной, солянок Паульсена и натронной, заметно снижающих пастбищную характеристику угодий и являющимися индикаторами антропогенной деятельности.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Рихванов, Леонид Петрович, Булат Ринчинович Соктоев, Наталья Владимировна Барановская та ін. "КОМПЛЕКСНЫЕ ГЕОХИМИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ КОМПОНЕНТОВ ПРИРОДНОЙ СРЕДЫ В ЭНДЕМИЧНЫХ РАЙОНАХ ЗАБАЙКАЛЬЯ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 2 (2021): 7–25. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/2/3039.

Full text

Abstract:

Актуальность исследования. Болезнь Кашина–Бека (уровская болезнь) является классическим примером класса эндемических болезней. Однако, в отличие от других болезней, для данного заболевания до сих пор не установлена причина возникновения. В настоящее время в научной литературе обсуждается более 20 теорий и гипотез, объясняющих этиологию и факторы болезни. Приоритетной теорией является биогеохимическая, согласно которой возникновение и течение болезни зависит от фактора окружающей среды (недостаток/избыток химических элементов или соединений). В связи с этим изучение химического состава компонентов окружающей среды в районе распространения болезни Кашина–Бека является актуальным. Цель: оценка геохимических особенностей компонентов природной среды на территории юго-восточного Забайкалья – района распространения болезни Кашина–Бека. Объекты: компоненты природной среды – почва, донные отложения, природные воды (поверхностные, подземные), солевые отложения питьевых вод, керн годовых колец деревьев, листья тополя, лишайники, мхи, полынь, картофель, волосы детей, кости свиньи домашней. Методы: элементный состав изученных компонентов природной среды определен методами инструментального нейтронно-активационного анализа и масс-спектрометрии с индуктивно связанной плазмой. Обработка полученных данных включала нормирование содержания химических элементов относительно фоновых показателей (кларк ноосферы, вода оз. Байкал) и расчет индикаторных отношений. Результаты. Изучено содержание 26 (по данным инструментального нейтронно-активационного анализа) и 62 (по данным масс-спектрометрии с индуктивно связанной плазмой) химических элементов в 13 компонентах природной среды. В элементном составе всех изученных компонентов выявлена региональная геохимическая ассоциация (Zn-Pb-Ba-Sb-As-Bi-Au), связанная с особенностями металлогении района. Для проведения будущих исследований наиболее информативными компонентами являются природные воды, костная ткань, волосы детей. Наиболее контрастная геохимическая специализация окружающей среды формируется в населенных пунктах, где по литературным данным наблюдались максимальные уровни заболеваемости болезни Кашина–Бека. Этиология болезни носит многофакторный характер: в развитии заболевания большую роль играют природные условия, что приводит к дисбалансу элементного состава компонентов окружающей среды и, соответственно, организма человека.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

ЗДОРОВЕНКО, Наталія, та Ніна КОЛЯДЕНКО. "АВТОРСЬКА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВА ПРОГРАМА «УМОВИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПІДЛІТКІВ»". Психологічне здоров’я, № 2 (28 квітня 2021): 42–53. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-5.

Full text

Abstract:

Постановка проблеми. В умовах розбудови освіти в Україні надзвичайно ак- туальною є проблема формування соціальної компетентності учнів старших класів школи, що зумовлено пошуком оптимальних шляхів підготовки їх до самостійного життя. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Процес включення особистості в соціальні структури і ступінь його ефективності привернули увагу науковців порівняно недавно. На початку ХХ ст. тільки вводиться термін «соцальний інтелект», подальші заглиблення в тему виокремлю- ють поняття компетентності. На даний час не існує єдиної усталеної думки щодо поняття «соціальна компетентність» - у зміст та структуру терміна різні автори вкладають своє трактування та складові, що дає перспективи для подальшої розробки теми. В основному, науковці розглядають соціальну компетентність в ракурсі успішної адаптації особистості в соціумі, через адекватне застосування особистісних якостей та вміння приймати устале- ні норми, правила, що висуваються сусільством. Формулювання мети статті. Метою є презентація авторської програми корекційно-розвиткової програми формування соціальної компетентності підлітків, спрямованої на розвиток соціальної компетенції учасників через використання принципів диференційованого підходу в оцінюванні соціуму з урахуванням іє- рархічності та вмінням ранжування інформації, подій, оточення, потреб, що, в свою чергу, стане основою для формування соціальнозрілої особистості, яка по закінченню навчально- го закладу зможе з високим рівнем вірогідності максимально адаптуватися в соціумі, адек- ватно реагуючи на його зміни, планувати власне майбутнє – як професійне, так і особисте, створити родину і зайняти своє місце в суспільстві, самореалізуватися, набувати та вдо- сконалювати необхідні для цього навички, використовуючі природні дані. Виклад основно- го матеріалу. Програма, враховуючи фактори впливу соціуму, спрямована на формування критичності і реалістичності світосприйняття, адекватності в поведінці відповідно ситу- ації, самоідентифікації себе та свого місця в житті, що є основою формування соціальної компетентності. Вона містить ряд ідей, реалізованих у тематичних заняттях для учнів старших класів, спрямованих на нівеляцію негативних наслідків впливу факторів соціаль- ного середовища, що призводять до викривлення світосприйняття. Проведення роботи за даною програмою стимулює розвиток соціального інтелекту, як основи для надбання соці- альної компетентності, дозволяє отримати позитивні результати в напрямку соціалізації та адаптації майбутнього покоління. Висновки та перспективи подальших досліджень. Застосування програми дозволяє підвищити навчальний інтерес учнів, а відтак і якість їх знань, вмінь, навичок, які вони здобуватимуть в процесі навчальної діяльності. Спільна робо- та, опанування основ тематичної дискусії з дотриманням етичних норм, сприяє підвищенню рівня вихованості дітей, їх емпатійності, позитивній комунікативності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Эскиев, М. А. "ФАКТОРЫ СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА, ВЛИЯЮЩИЕ НА РАЗМЕЩЕНИЕ И СПЕЦИАЛИЗАЦИЮ". ФГУ Science. Научный журнал, № 2/22 (22 червня 2021): 91–95. http://dx.doi.org/10.36684/37-2021-22-91-95.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются основные факторы сельского хозяйства, которые выделяют данную отрасль среди других отраслей народного хозяйства, делают ее специфичной и требующей особого подхода и механизма поддержки и регулирования со стороны государства. В статье изучены основные факторы, среди которых детально рассмотрены: природно-климатические условия, влияющие на сельское хозяйство, погодные факторы, сезонность отрасли, социально-демографические и социально-экономические факторы. В статье рассмотрена роль вышеназванных факторов и их влияние на отрасль в целом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

БОЧАРНИКОВ, В. Н., and Е. Г. ЕГИДАРЕВ. "Ecological and geographical assessment of natural geosystems of the Pacific Russia." Tihookeanskaia geografiia, no. 4(4) (December 25, 2020): 33–46. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2020.4.4.004.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются результаты оценки фактической степени сохранности природных геосистем Тихоокеанской России. Научный подход в данной работе основан на ведущем принципе рекомендуемого структурами ООН экосистемного подхода к управлению живой природой. Утверждается, что Тихоокеанский регион России (Тихоокеанская Россия) в соответствии с ее географическим положением, свойствами, геополитической спецификой и биоресурсным потенциалом обеспечивает высокий уровень самоорганизации пространственного развития, значимого в масштабах всей России. Выявлено, что специфичный характер дальневосточной региональной границы между морем и сушей, обширные переходные зоны между низменными участками и горными ландшафтами, многообразный характер сочетаний видов природопользования обеспечивают одновременно разделение и слияние пространственных элементов как природного, так и антропогенного происхождения, что позволяет рассматривать весь дальневосточный регион как особую контактную зону, важную для сохранения биоразнообразия и осуществления устойчивого природопользования в пределах всей Евразии. Авторами показывается, что природные экосистемы, местообитания животных и растений, биотические сообщества и популяции на всей территории Тихоокеанской России испытывают влияние ряда негативных факторов, которые имеют как природное, так и антропогенное происхождение. На базе геоинформационных оценок антропогенной нарушенности биомов были сделаны расчеты для стратегического зонирования регионального природопользования, выделены на основе интегрального картографирования крупные природные районы Тихоокеанской России. Предложено нормативно-природоохранное зонирование к исполнению в административных субъектах Дальневосточного федерального округа (ДФО) Российской Федерации. Предложен к обсуждению тезис о том, что эколого-географическое районирование может представлять собой особый вид природоохранной классификации, базирующейся на сопоставлении природно-территориальных комплексов с различной степенью антропогенной нарушенности. Сделаны количественные площадные сопоставления официально сохраняемой (система особо охраняемых природных территорий) и неохраняемой (дикой) природы в пределах территории Тихоокеанской России, сформулированы рекомендации по эффективному осуществлению региональной практики сохранения живой природы. Авторами используется геоинформационный алгоритм определения природоохранных приоритетов, действующий на базе сопоставления, визуализации и картографического сложения пространственной неоднородности природных ценностей, описанный ранее в ряде авторских работ эколого-географической направленности. The article is concerned with the results of estimating the actual degree of preservation of the natural geosystems of the Pacific Russia. The scientific approach in this work is based on the guiding principle of the ecosystem approach to wildlife management recommended by the UNO structures. It is said that the Pacific region of Russia (Pacific Russia), in accordance with its geographical position, characteristics, geopolitical specificity and bioresource potential provides the high level of the self-organization of spatial development crucial on a nationwide scale of Russia. It is determined that the specific character of the Far-Eastern regional boundary between the sea and land, extensive transition zones between the low-level sections and mountain landscapes and multivarious character of combinations of the nature management types provide simultaneously division and mergence of the special elements of both natural and anthropogenic origin which allows to consider the whole Far-Eastern region as the special contact area important to conservation of biodiversity and realization of the sustainable nature management within the limits of the whole Eurasia. The authors demonstrate that the natural ecosystems, habitats o animals and plants, biotic communities and populations on the whole territory of the Pacific Russia are under the influence of a number of negative factors which are characterized by both natural and anthropogenic origin. On the basis of geo-information estimates of the anthropogenic dislocation of the biomes, the calculations for strategic zonation pf the regional nature management were carried out and, based on integral mapping, the large natural areas of the Pacific Russia were identified. The regulatory-nature conservation zoning was proposed for action in the administrative subjects of the Far-Eastern Federal District (FEFD) of Russian Federation. The statement whereby the ecologo-geographical zonation can represent the specific type of the conservational classification resting on the comparison of the natural-territorial complexes with different degree of anthropogenic dislocation was proposed for consideration. The quantitative areal comparisons of the officially preserved (system of the specially protected natural reservations) and unprotected (wildness) areas were performed within the Pacific Russia territory and recommendations on the effective implementation of the regional practice and preservation of wild life were formulated. The authors use the geo-informational algorithm for determining the conservational priorities acting on the base of comparison, visualization and cartographic addition of spatial nonuniformity of natural values described earlier in a number of own works of ecologo-geographical subject-matter.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

БОЧАРНИКОВ, В. Н., and Е. Г. ЕГИДАРЕВ. "Ecological and geographical assessment of natural geosystems of the Pacific Russia." Tihookeanskaia geografiia, no. 4(4) (December 25, 2020): 33–46. http://dx.doi.org/10.35735/tig.2020.4.4.004.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются результаты оценки фактической степени сохранности природных геосистем Тихоокеанской России. Научный подход в данной работе основан на ведущем принципе рекомендуемого структурами ООН экосистемного подхода к управлению живой природой. Утверждается, что Тихоокеанский регион России (Тихоокеанская Россия) в соответствии с ее географическим положением, свойствами, геополитической спецификой и биоресурсным потенциалом обеспечивает высокий уровень самоорганизации пространственного развития, значимого в масштабах всей России. Выявлено, что специфичный характер дальневосточной региональной границы между морем и сушей, обширные переходные зоны между низменными участками и горными ландшафтами, многообразный характер сочетаний видов природопользования обеспечивают одновременно разделение и слияние пространственных элементов как природного, так и антропогенного происхождения, что позволяет рассматривать весь дальневосточный регион как особую контактную зону, важную для сохранения биоразнообразия и осуществления устойчивого природопользования в пределах всей Евразии. Авторами показывается, что природные экосистемы, местообитания животных и растений, биотические сообщества и популяции на всей территории Тихоокеанской России испытывают влияние ряда негативных факторов, которые имеют как природное, так и антропогенное происхождение. На базе геоинформационных оценок антропогенной нарушенности биомов были сделаны расчеты для стратегического зонирования регионального природопользования, выделены на основе интегрального картографирования крупные природные районы Тихоокеанской России. Предложено нормативно-природоохранное зонирование к исполнению в административных субъектах Дальневосточного федерального округа (ДФО) Российской Федерации. Предложен к обсуждению тезис о том, что эколого-географическое районирование может представлять собой особый вид природоохранной классификации, базирующейся на сопоставлении природно-территориальных комплексов с различной степенью антропогенной нарушенности. Сделаны количественные площадные сопоставления официально сохраняемой (система особо охраняемых природных территорий) и неохраняемой (дикой) природы в пределах территории Тихоокеанской России, сформулированы рекомендации по эффективному осуществлению региональной практики сохранения живой природы. Авторами используется геоинформационный алгоритм определения природоохранных приоритетов, действующий на базе сопоставления, визуализации и картографического сложения пространственной неоднородности природных ценностей, описанный ранее в ряде авторских работ эколого-географической направленности. The article is concerned with the results of estimating the actual degree of preservation of the natural geosystems of the Pacific Russia. The scientific approach in this work is based on the guiding principle of the ecosystem approach to wildlife management recommended by the UNO structures. It is said that the Pacific region of Russia (Pacific Russia), in accordance with its geographical position, characteristics, geopolitical specificity and bioresource potential provides the high level of the self-organization of spatial development crucial on a nationwide scale of Russia. It is determined that the specific character of the Far-Eastern regional boundary between the sea and land, extensive transition zones between the low-level sections and mountain landscapes and multivarious character of combinations of the nature management types provide simultaneously division and mergence of the special elements of both natural and anthropogenic origin which allows to consider the whole Far-Eastern region as the special contact area important to conservation of biodiversity and realization of the sustainable nature management within the limits of the whole Eurasia. The authors demonstrate that the natural ecosystems, habitats o animals and plants, biotic communities and populations on the whole territory of the Pacific Russia are under the influence of a number of negative factors which are characterized by both natural and anthropogenic origin. On the basis of geo-information estimates of the anthropogenic dislocation of the biomes, the calculations for strategic zonation pf the regional nature management were carried out and, based on integral mapping, the large natural areas of the Pacific Russia were identified. The regulatory-nature conservation zoning was proposed for action in the administrative subjects of the Far-Eastern Federal District (FEFD) of Russian Federation. The statement whereby the ecologo-geographical zonation can represent the specific type of the conservational classification resting on the comparison of the natural-territorial complexes with different degree of anthropogenic dislocation was proposed for consideration. The quantitative areal comparisons of the officially preserved (system of the specially protected natural reservations) and unprotected (wildness) areas were performed within the Pacific Russia territory and recommendations on the effective implementation of the regional practice and preservation of wild life were formulated. The authors use the geo-informational algorithm for determining the conservational priorities acting on the base of comparison, visualization and cartographic addition of spatial nonuniformity of natural values described earlier in a number of own works of ecologo-geographical subject-matter.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Михайлов, В. Ф., Л. В. Шуленина, И. М. Васильева, Д. В. Салеева та Г. Д. Засухина. "НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ КАНЦЕРОГЕНЕЗА, СВЯЗАННЫЕ С ГЕНЕТИЧЕСКИМИ И ЭПИГЕНЕТИЧЕСКИМИ ФАКТОРАМИ, "Успехи современной биологии"". Успехи современной биологии, № 5 (2018): 427–45. http://dx.doi.org/10.7868/s0042132418050010.

Full text

Abstract:

В работах различных авторов было показано, что многочисленные спонтанные повреждения ДНК (разрывы ДНК, изменение оснований), ежедневно возникающие в клетке в результате метаболизма организма человека, являются основой мутационной селекции. Мутантные клетки имеют определенные преимущества в микроокружающей среде, изменяющейся вследствие возрастных особенностей, что способствует образованию онкоклонов и диссеминации их. Значительная роль в этом процессе принадлежит наследственным факторам, при этом существует ряд наследственных болезней (пигментная ксеродерма и др.), которые в большинстве случаев приводят к возникновению рака. Описан ряд сопряженных генов, контролирующих клеточный гомеостаз и при этом являющихся генами-супрессорами, изменение активности которых или мутации в их структуре способствуют канцерогенезу. Рассмотрена роль эпигенетических факторов, к которым относятся некодирующие регуляторные РНК, организация структуры хроматина, метилирование в процессах канцерогенеза. Модуляция функциональной активности генов осуществляется некодирующими РНК, каждая из которых может иметь несколько генов-мишеней и, в свою очередь, быть подвержена влиянию различных генов. К регуляторным РНК относятся микроРНК и длинные некодирующие белки РНК, изменения активности которых могут служить биомаркерами начала заболевания, иметь прогностическую ценность и использоваться как мишень для терапии. Представлены новые данные о роли некодирующих РНК, метилирования и организации хроматина при канцерогенезе. Приведены данные авторов по использованию уровня экспрессии ряда генов и некодирующих РНК как прогностических показателей, пригодных для оценки эффективности терапии ряда опухолей. Специальное внимание уделено структурной организации хроматина и метилированию в канцерогенезе, а также взаимодействию клеточных структур, влияющих не активность генов и их регуляцию в канцерогенезе. Дана краткая оценка канцерогенного действия экзогенных факторов: природных (космические факторы, некоторые природные соединения) и антропогенных (радиация, химические вещества, онкогенные вирусы).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Мельников, Олег Николаевич, та Денис Александрович Есипенко. "Влияние творческой деятельности инноваторов на организацию инновационных процессов предприятия". Creative Economy 13, № 10 (2019): 1827. http://dx.doi.org/10.18334/ce.13.10.41227.

Full text

Abstract:

В статье представлены результаты анализа природы инновационного вклада каждого из инноваторов в процесс организации инновационной деятельности предприятия – от создания до продажи инновационных продуктов. Показано, что основное влияние на уровень такого вклада оказывают факторы, формирующиеся в результате деятельности многочисленных социальных институтов как общества в целом, так и социальными отношениями внутри предприятия. При этом все большее значение придается творческим способностям инноваторов, заложенным природой, что обеспечивает их ответственность за получение заданного проектного уровня новизны ∆Ni (технических, технологических, организационных и т.п. решений), в то время как ответственность за своевременность исполнения проекта (∆tконк) возлагается на руководителей всех уровней. Предложено помимо дизайна интегрированного товара (товар-упаковка-бренд), который отнесен к условно-постоянным факторам как движущей силе организации продаж, при разработке технологических процессов торговли необходимо также учитывать уровень творческого вклада, разработчиков дизайна торгового помещения, дизайна размещения товара на полках и т.п., уровень творческой энергии которых следует классифицировать как условно-переменные факторы, учитывающие динамику изменения потребительского поведения.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Генсицький, М. В. "ПРИЧИНИ ЗАГИБЕЛІ НАЗЕМНИХ МОЛЮСКІВ НА ЗЕМЛЯХ ПЗФ І ЗАГАЛЬНОГО КО-РИСТУВАННЯ (ПІВНІЧНО-ЗАХІДНЕ ПРИАЗОВ'Я)". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 444–45. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/74.

Full text

Abstract:

Аналізуються ос-новні причини вразливості наземних молюсків. Розглядаються основні фактори, що загрожують наземним молюскам як на землях ПЗФ, так і на землях загального користування. Окремо стоїть питання вилучення особин великих видів молюсків з природи. Наводяться дані про загибель на-земних молюсків від пірогенного фактора.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Yadrova, Anastasiya A., Oksana I. Grinevich, Roman V. Shafigulin, Natal'ja V. Nesterova та Andzhela V. Bulanova. "Влияние природы ионных жидкостей на сорбцию бензимидазола и некоторых его производных из водно-ацетонитрильных растворов на октадецилсиликагеле". Сорбционные и хроматографические процессы 20, № 6 (2020): 674–86. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2020.20/3135.

Full text

Abstract:

Исследование сорбции биологически активных соединений (БАС) из жидких растворов явля-ется актуальным направлением современной науки и практики, так как касается многих сфер деятель-ности человека, таких как, например, экология и медицина. БАС являются потенциальными активными компонентами лекарственных средств, а изучение их сорбции может помочь в решении проблемы кон-троля качества фармацевтических препаратов и субстанций, разработки российских аналогов зарубеж-ных лекарств, а также проблему очистки природных водоемов и сточных вод. Наиболее подходящим методом исследования лекарственных препаратов является метод обращенно-фазовой высокоэффек-тивной жидкостной хроматографии (ОФ ВЭЖХ). Однако в случае исследования БАС методом ОФ ВЭЖХ возникает ряд проблем, таких как, например, денатурация белков; сложность разделения смесей лекарственных средств, а также проблема сильной зависимости факторов удерживания от свойств сор-бента. Возможным решением этих проблем могут стать ионные жидкости (ИЖ), которые, благодаря своей двойственной природе, позволяют поддерживать ряд важных для хроматографии межмолекуляр-ных взаимодействий как с поверхностью сорбента, так и с аналитами, что делает их перспективными добавками в ОФ ВЭЖХ.В связи с вышесказанным, целью настоящего исследования было изучение влияния природы ИЖ на удерживание октадецилсиликагелем бензимидазола и его впервые синтезированных производ-ных из водно-ацетонитрильных элюентов и элюентов, содержащих растворенный 1-бутил-2,3-димети-лимидазолий тетрафторборат ([BdMIM] [BF4]) и 1-бутил-3-метилимидазолий бромид ([BMIM][Br]). Рассмотрено влияние состава водно-ацетонитрильного раствора на факторы удерживания биологиче-ски активных производных бензимидазола на октадецилсиликагеле в рамках моделей Снайдера-Соче-винского и Сочевинского- Вахмайстера и рассчитаны соответствующие угловые коэффициенты. Пока-зано, что зависимости для некоторых сорбатов не линейные и соответственно, их удерживание не мо-жет быть описано в рамках используемых полуэмпирических моделей.При сравнении величин угловых коэффициентов уравнений Сочевинского- Вахмайстера и Снайдера-Сочевинского показано, что на комплекс межмолекулярных взаимодействий влияет природа ионных жидкостей, а также строение анализируемых соединений. Выявлено, что система с [BdMIM][BF4] характеризуется наименьшими значениями n и S для всех соединений, а также показано, что в этой системе модели Сочевинского-Вахмайстера и Снайдера-Сочевинского не позволяют описать удерживание следующих сорбатов: бензимидазола (сорбат № 1), 1,2-бис-(гидроксиметил)-бензимида-зола (сорбат № 3) и 2-бензил-1-(3-фенилпропил)-1H-бензимидазола (сорбат № 6).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

ІВАНЕЦЬ, Григорій, Станіслав ГОРЄЛИШЕВ, Михайло ІВАНЕЦЬ та Дмитро БАУЛІН. "АНАЛІЗ ФАКТОРІВ НЕБЕЗПЕКИ ТА РИЗИКІВ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2021): 87–105. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.532.

Full text

Abstract:

Забезпечення національної безпеки є невід'ємною функцією будь-якої держави, як суспільного утворення, і має гарантувати сприятливі умови для життя і продуктивної діяльності її громадян. Рішення проблеми поліпшення параметрів процесів попередження надзвичайних ситуацій різного характеру в реальних умовах ґрунтується на аналізі стану та особливостей загроз небезпек техногенного, природного та соціального характеру в регіонах держави на основі статистичних даних моніторингу з метою їх недопущення або ліквідації можливих наслідків. Серед факторів, що характеризують стан небезпеки для території та населення регіону держави, слід зазначити наступні: площа території; характер місцевості; можливі природні явища; чисельність населення; кількість і властивості потенційно небезпечних об'єктів; стан техногенної безпеки об'єктів життєзабезпечення населення, газопроводи, енергосистеми; рівень загроз техногенного, природного та соціального характеру. У роботі проведено дослідження факторів небезпеки для території та населення Харківської області, ризиків надзвичайних ситуацій на територію регіону. Проведений аналіз стану техногенної, природної і соціальної небезпеки в Харківській області на основі даних моніторингу показав, що в силу багатьох взаємопов'язаних факторів він характеризується наростанням потенціалу небезпеки виникнення НС і наслідків в результаті них. Серед природних загроз слід виділити процеси підтоплення, зсувні та карстові процеси, просідання лесових ґрунтів і комплексні гідрометеорологічні явища, до техногенних загроз відносяться радіаційна, хімічна, пожежонебезпека і вибухонебезпечність. Корисність і доцільність досліджень обумовлена тим, що такий аналіз є фундаментом для обгрунтування організаційно-технічних заходів щодо попередження та адекватного реагування на надзвичайні ситуації в регіоні з урахуванням потенційних небезпек на цій території.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Skutina, Valentyna. "НАРОДНІ ПРИРОДООХОРОННІ ТРАДИЦІЇ ЯК СИСТЕМНЕ ПЕДАГОГІЧНЕ ЯВИЩЕ". HUMANITARIUM 45, № 2 (2020): 108–15. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-108-115.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано народні природоохоронні традиції як системне педагогічне явище. Обґрунтовано, що історична стійкість етносу забезпечила постійність його взаємодії з природним середовищем, в ході якої природоохоронні традиції зафіксували найбільш характерні значимі риси локальних екологічних систем, головні їх природні компоненти.Доведено, що основою формування народних природоохоронних традицій є духовний характер взаємодії народу з навколишнім природним середовищем, який сформувався протягом більш ніж тисячолітнього періоду під впливом християнського світогляду.З’ясовано системність народних природоохоронних традицій з точки зору їх функціональності та змістовності. Обґрунтовано, що системність народної традиції дбайливого ставлення до природного середовища зумовлена природними факторами. Цей висновок зроблений на основі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Заика, Валентин Викторович. "История развития экологических исследований в Туве". New Research of Tuva, № 2 (12 червня 2020): 241–59. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2020.2.17.

Full text

Abstract:

В статье дан обзор истории экологических исследований в Туве, начиная с работ комплексной биосферной экспедиции «Эксперимент Убсу-Нур» (с 1984 г.). В задачи «Эксперимента Убсу-Нур» (руководитель В. В. Бугровский) входила разработка методов и технологии комплексной оценки динамики естественных и антропогенных факторов среды влияющих на природные экосистемы с использованием данных спутниковых и подспутниковых наземных измерений. В первый состав экспедиции входили ученые нескольких научных центров, которые работали на территории южных районов Тувы и северной Монголии.Одновременно происходило становление единственного в Туве академического института СО РАН, который был реорганизован из Тувинского отдела СО АН СССР в октябре 1995 г. в Тувинский институт комплексного освоения природных ресурсов (ТувИКОПР) СО РАН. Он был ориентирован на два научных направления: состояние и освоение природных ресурсов Тувы и сопредельных регионов Центральной Азии; геоэкология природной среды и общества. Экологические исследования в настоящее время ведутся в лаборатории биоразнообразия и геоэкологии института.Отмечен вклад Тувинского государственного университета, обеспечивающего экологическое просвещение и воспитание молодого поколения в традициях этноэкологии.В обзоре перечислены имена наиболее значительных экологов, темы защищенных диссертаций, сведения об изданных монографиях, опубликованных статьях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Гнілуша, Н. В. "Фактори зміни спрямованості професійної підготовки еколога в умовах сталого розвитку України (локальний, регіональний, глобальний рівні)". Освітній вимір 34 (13 січня 2012): 235–45. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3604.

Full text

Abstract:

Гнілуша Н. В. Фактори зміни спрямованості професійної підготовки еколога в умовах сталого розвитку України (локальний, регіональний, глобальний рівні). У статті теоретично обґрунтовано методологічні засади розробки проблеми регіоналізації екологічної освіти як фактору професійної підготовки екологів, що є якісним показником визначеної ідеї взаємодії суспільства і природи на різних рівнях в умовах сталого розвитку країни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Makhova, Tatyana, та Olga Kiba. "ЦВЕТ КАК ВАЖНЕЙШЕЕ СРЕДСТВО ПРЕОДОЛЕНИЯ ПАРАДИГМАЛЬНЫХ ИЗМЕРЕНИЙ В ОБЩЕНИИ ДИЗАЙНЕРА И ПОТРЕБИТЕЛЯ". ART-platFORM 1, № 1 (2020): 249. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.249-276.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются принципы гармонизации цветов и закономерности их комбинаций в аспекте экологического подхода в дизайне среды. Экологический подход к проектированию представляет собой определенный срез мыслей и образ действий, задающий ориентацию проектной деятельности. Экологический и художественно-образные аспекты, используемые с целью обогащения возможностей дизайнерского творчества, являются важнейшими компонентами синтетического проектного мышления. Создание специальных эвристических методов проектирования на основе раскрытия синтетического характера проектного мышления позволяет использование природной экосистемы для создания целостности объекта дизайна. Популярность данного метода при проектировании достигается многими факторами, с его помощью воссоздается природная, гармоничная среда, которая включает признаки и закономерности цветовых гармоний на основе различных природных биосистем и их воздействие на эмоциональное состояние человека в общественном интерьере. Современный интерес к цвету почти целиком носит визуально-материальный характер и игнорирует смысловые и духовные переживания. Проектируя общественные пространства нужно учитывать, что дизайн опирается на научное знание, находясь на перекрестке многих дисциплин, он приобщает к ним всех, кто следует его законам и проектирует, соотнося с ними результаты своей деятельности. Экологический подход к проектированию, основанный на когнетивном процессе осмысления природной формы, демонстрирует преодоление парадигмальных измерений при создании дизайна интерьера. Когнитивное отношение к природной среде формирует способность человека преобразовывать мир по законам красоты, целесообразности и не отрываться от природных корней, чутко относиться к среде обитания, являться ее неотъемлемой частью. При этом имеется в виду, что указанные установки не отрываются от задач креативных поисков современных инновационных решений. В этом реализуется неисчерпаемый творческий потенциал гармонизирующей проектной деятельности. Проектирование становится экспрессивной, коммуникативной формой истолкования окружающего мира и общества, его ментальной, сенсорной и духовной деятельности. Ключевые слова: дизайн интерьера, цветовые отношения, парадигма, проектирование интерьера кафе.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Валєєв, Р. Г., та Ю. В. Герасимчук. "Стресори в роботі поліцейського: підходи західних науковців". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 3, № 87 (2019): 220–34. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.87.220-234.

Full text

Abstract:

Стаття характеризує основні підходи закордонних науковців до природи, класифікації (групування) та особливостей стрес-факторів, пов’язаних із роботою поліцейських. Автори визначили передумови дослідження стресу в роботі правоохоронців, узагальнили основні фактори стресу, притаманні поліцейській діяльності, та підтримали розподіл їх на операційні, організаційні, зовнішні та персональні. Також у роботі визначено перелік конкретних стрес-факторів у кожній виявленій групі, запропоновано напрями подальших досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Капцевич, О. А. "Психологические эффекты визуального восприятия городской среды: систематический обзор". Психология. Журнал Высшей школы экономики 18, № 3 (2021): 575–97. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2021-3-575-597.

Full text

Abstract:

Целью настоящего обзора является обобщение результатов эмпирических исследований, выявляющих психологические эффекты взаимодействия человека с разными видами визуального окружения в современных городах. Анализ работ, выполненных в области психологии окружающей среды за последние 50 лет, позволяет сделать ряд обобщений. Во-первых, большое число сравнительных исследований обнаруживает более благоприятное влияние восприятия природы по сравнению с «построенной» средой, что проявляется в когнитивной, аффективной, личностной и межличностной сферах. Во-вторых, обобщены свидетельства того, что разные типы «построенной» среды также могут вызывать различные психологические эффекты: здания с элементами орнаментации и деталировки, невысокой этажности, имитирующие природу, имеющие исторические смысловые коннотации, способны оказывать благоприятное влияние на эмоциональную и когнитивную сферу воспринимающего. В-третьих, большое количество исследований направлено на выявление «восстановительного потенциала» разных типов среды: изучаются средовые факторы восстановления внимания, восстановления после стресса и аффективного восстановления. Гораздо меньше работ посвящено исследованию положительных влияний визуальной среды на человека за пределами восстановления. В-четвертых, большинство современных исследований ориентировано на выявление «восходящих» факторов восприятия среды — ее предметных, физических качеств (деталировка, этажность, фрактальная структура, сложность, открытость и др.). При этом зачастую упускается роль «нисходящих» влияний — смысловых характеристик воспринимаемой среды, установок наблюдателя и его исходного состояния, которые могут оказывать существенное влияние на эффекты восприятия окружения. Обоснована важность учета совместного действия восходящих и нисходящих факторов в понимании истинных причин обнаруживаемых эффектов восприятия среды. Проведенный анализ позволил систематизировать широкий спектр влияний визуальной среды города на психологические характеристики человека. Предложено классифицировать все рассматриваемые факты по нескольким основаниям: объективному (физические характеристики среды: природное и «построенное» окружение), субъективному (особенности восприятия среды субъектом: восходящие и нисходящие процессы) и методологическому (способ получения данных: объективные и субъективные методы). Обозначены возможные пути улучшения визуальной среды города в направлении ее более благоприятного воздействия на психическое функционирование личности.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Природні фактори'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles