Journal articles: 'Природне відтворення'

1

Seman-Minko, I. S., Yu M. Nechytaylo, and O. G. Buryak. "Сучасні тенденції грудного вигодовування немовлят та особливості взаємодії пари «мати — дитина»." CHILD`S HEALTH, no. 3.46 (June 7, 2013): 96–100. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.3.46.2013.89033.

Full text

Abstract:

У даному огляді літератури наведені сучасні дані стосовно переваг грудного вигодовування дітей першого року життя та показано, що природне вигодовування є невід’ємною складовою процесу відтворення, а також ідеальним способом вигодовування немовляти. Обговорені сучасні погляди на принципи раціонального вигодовування та дитячої нутриціології дітей грудного віку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Korol’, V. S. "ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ: РЕГІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА." Actual problems of regional economy development 1, no. 12 (April 11, 2016): 91–98. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.91-98.

Full text

Abstract:

Досліджено особливості формування і функціонування системи національної екологічної політики. Отримано висновок, що екологічна криза є наслідком недосконалості механізмів соціально-економічної системи. Визначено роль екологічної складової у вирішенні політичних та економічних проблем. Проаналізовано проблеми реалізації сучасної національної екологічної політики. Обґрунтовано необхідність її подальшого удосконалення і визначено пріоритетні напрями її подальшого розвитку. Проведення у процесі реформування національної економіки політики збалансованого використання і відтворення природних ресурсів та об’єктів у межах усіх виробничо-територіальних комплексів України, що вирізнялися високою ресурсо- та енергоємністю, було пов’язане, в першу чергу, з необхідністю подолання еколого-економічних кризових явищ. В еколого-економічному аспекті розвиток України в 1992-2015 рр. можна розділити на два етапи: - загальна еколого-економічна криза з одночасним суттєвим скороченням використання головних природних ресурсів (1992—2000) - водних, мінерально-сировинних, частково земельних, зниження викидів у повітря тощо; - відносна стабілізація і початок відродження (з 2000р.) промислового та аграрного виробництв зі зростанням в окремих регіонах об’ємів скидання забруднених вод, викидів шкідливих речовин та ін. Діюча в Україні система показників оцінки екологічного стану навколишнього середовища та використання природних ресурсів значною мірою ґрунтується на параметрах статистичної звітності 70-х років. Для зміни даної методики оцінки варто зосередити увагу на наступних напрямах щодо формування засад збалансованого використання і відтворення природних ресурсів: - наукового обгрунтування внутрішніх потреб України в різних видах природних ресурсів; - прискореного впровадження заходів щодо попередження незворотних порушень екологічного стану середовища в гірничодобувних регіонах та промислово-міських агломераціях, забезпечення його стійкого покращання та екологічно врівноваженого стану; - виконання екологічно обґрунтованих оцінок питомої забезпеченості населення різними видами природних ресурсів, у тому числі життєзабезпечуючими; -удосконалення економічних важелів регулювання природоохоронної діяльності. Україна належить до числа країн, розвиток яких значною мірою залежить від збалансованості використання наявної бази природних ресурсів, у першу чергу, життєзабезпечуючих (земельних, водних, мінерально-сировинних). Дослідження й аналіз підтверджують, що, незважаючи на успадковані проблеми розвитку, Україна має власні можливості їх вирішення, насамперед шляхом ефективного використання всіх видів природних ресурсів. Якщо виходити з того, що промислова структура є ядром національної економіки, її динаміки і природоресурсомісткості, то пріоритетним завданням є вдосконалення структури промисловості у напрямі підвищення її технологічності та надання переваг тим галузям і виробництвам, які випускають кінцеву екологічно немістку і екологічно чисту продукцію. Це проблема великої стратегічної мети, на яку має спрямовуватися державна політика. Таким чином, найбільш активним рівнем еколого-економічних систем є регіональний, оскільки регіон (область) є одночасно об’єктом управління, на цьому рівні формуються екологічні проблеми суспільства, ставляться вимоги до екологізації виробництва і раціонального природокористування. Саме регіон поєднує конкретні пункти розміщення продуктивних сил, підприємства-забруднювачі і підприємства- природокористувачі, які є елементами його економічної структури. Структура і масштаб регіонального виробництва визначають характер і обсяги забруднень, інтенсивність впливу на природне середовище. Отже, розвиток національної економіки вимагає враховувати принаймні три обставини: по-перше, природоресурсний потенціал національної території, який в Україні, як і у кожної країни, має свої обмеження, зокрема, коли йдеться про окремі базові елементи довкілля (воду, лісові ресурси тощо); по-друге, розвиток економічної, зокрема промислової структури, зорієнтованої на мінімізацію затрат природних ресурсів; по-третє, економне видобування і використання природних ресурсів, бо воно не тільки пов’язане з ефективністю економіки, але передусім із забрудненням повітряного басейну, водоймищ тощо. Чим потужніше природні ресурси залучаються у процес виробництва, тим більші можливості погіршення якості довкілля шкідливими промисловими і непромисловими викидами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Shpak, N. P. "Використання різних способів розмноження береки лікарської за відновлення у свіжих дібровах Південно-Подільського лісостепу України." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 17–20. http://dx.doi.org/10.15421/40290703.

Full text

Abstract:

Відтворення лісових насаджень за участю цінних видів деревних порід на сучасному етапі розвитку суспільства є актуальним завданням лісового господарства. Берека лікарська (Sorbus torminalis (L.) Crantz) – аборигенний вид, занесений до Червоної книги України (2009). Природний супутник лісових ценозів Південно-Подільського Лісостепу України, поновлення якого досліджували протягом п'яти років у деревостанах усіх вікових категорій та на зрубах, де залишені репродуктивні особини виду. Для дослідження кількісних та якісних показників поновлення Sorbus torminalis закладено 60 тимчасових та 11 постійних пробних площ. Природне насіннєве розмноження Sorbus torminalis виявлено у свіжих дібровах Південного Поділля. Насіння зберігає життєздатність 1-2 роки. У природних дубово-грабових насадженнях плодоношення настає в 20-річному віці, масове плодоношення спостережено раз у 5 років. Насіннєве розмноження використано для отримання сіянців і саджанців з метою введення Sorbus torminalis у культури дуба звичайного. Кращі результати отримано завдяки осіннім висівам свіжовимитого насіння за умов дотримання відповідних технологій. Осінні висіви здійснено у другій декаді вересня. Такі висіви дають весною дружні сходи і рівень їх ґрунтової схожості знаходиться в межах 78 %, що є досить успішним результатом для виду. Вегетативне порослеве розмноження сприяє її відновленню у разі механічних пошкоджень. Вирішення проблеми розмноження та оздоровлення породи можливе за умови використання сучасних досягнень біотехнології, одним з яких є метод мікроклонального розмноження. Цей метод дає можливість у стислі терміни одержати масовий, генетично однорідний садивний матеріал з високими спадковими властивостями продуктивності та стійкості до збудників хвороб. Для введення в культуру in vitro були верхівкові бруньки, нарізані з однорічних пагонів маточних рослин. Підібрано стерилізатори, а також визначено відповідні концентрації поживного середовища та експозиції. Впровадження різних способів розмноження береки лікарської сприятиме відновленню насаджень з її участю, а також розширення ареалу виду, що зникає.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Уварова, Тетяна, and Вікторія Фрейдліна. "ЗВ’ЯЗОК ІЗ ПРИРОДОЮ ЯК МЕНТАЛЬНА ОСНОВА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (January 31, 2022): 42–50. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.494.

Full text

Abstract:

Здійснена спроба сучасного прочитання творчої спадщини видатної української поетеси Лесі Українки з точки зору репрезентації в неї провідних характеристик української ментальності. Головна увага приділена відтворенню у творчості поетеси унікального іманентного зв’язку українського народу з природою, який насичує фольклорну та міфологічну спадщину предків українців. З дитинства зачарована красою персонажів українського фольклору, глибиною космологічних поглядів давніх українців, Леся Українка мала тонке відчуття зв’язку людини зі Всесвітом, своє розуміння всеєдності макро- та мікрокосму. Сутність філософії буття, розуміння специфічних рис української ментальності відтворено в ліричному дискурсі поетеси за допомогою метафоричних образів природи та розмаїття архетипной символіки. Погляд на творчу спадщину Лесі Українки с позицій сьогодення дозволить переосмислити основи української ментальності, надати їм важливого статусу духовних зразків, формуючих сучасну ціннісну систему українського суспільства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Dubovich, Ion, Alexander Adamovsky, Khrystyna Vasylyshyn, Oksana Perkhach, Yuliia Volkovska, and Nicolae-Miroslav Petrețchi. "Екологічна економіка: інструмент реалізації концепції сталого розвитку." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 23 (December 29, 2021): 117–29. http://dx.doi.org/10.15421/412133.

Full text

Abstract:

Серед основних проблем людства особливе місце належить охороні, використанню та відтворенню природних ресурсів, а також екологічному убезпеченню населення. Сьогодні ставлення більшої частини населення світу до природи має виразно споживацький характер, де природні ресурси та природні умови сприймаються лише як чинник, що впливає на розвиток економіки. Такий підхід населення до природи є хибним і призводить до погіршення стану природного життєвого довкілля, великомасштабних біологічних катастроф, а також погіршення якості життя та здоров’я людей. Для об’єктивної оцінки обізнаності та ставлення населення до розвитку екологічної економіки і розуміння концепції сталого розвитку здійснено соціально-економічне дослідження, за результатами якого з’ясовано, що більшість громадян України (84%) вважають, що екологічна економіка є основним інструментом для реалізації сталого розвитку. Більшість респондентів (87%) вважають, що економічний розвиток має ґрунтуватись на теоретико-методологічній основі концепції сталого розвитку. Встановлено концептуальні положення щодо вдосконалення розвитку економіки, орієнтовані на засадничі принципи екологічної економіки та моделі сталого розвитку. Обґрунтовано необхідність посилення ролі держави у розвитку екологічної економіки та практичній реалізації засад сталого розвитку, спрямованих на забезпечення належних контролюючих механізмів, невідворотності відповідальності за порушення законодавства та належної координаційної діяльності органів державної влади у сфері реалізації політики з питань сталого розвитку. Запропоновано класифікацію та порівняльну характеристику еколого-економічних інструментів щодо реалізації сталого розвитку. Сформовано пропозиції щодо удосконалення шляхів запровадження інструментів екологічної економіки для реалізації концепції сталого розвитку

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Schpak, N. P. "Моніторинг природного відновлення береки лікарської в дубово-грабових дібровах Південно-Подільського Лісостепу України." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 5 (May 30, 2019): 27–30. http://dx.doi.org/10.15421/40290505.

Full text

Abstract:

На території Національного природного парку "Кармелюкове Поділля" у свіжих дубово-грабових дібровах природного і штучного походження збережено раритетний вид береки лікарської (Sorbus torminalis (L.) Crantz). Цей надзвичайно цінний компонент наших лісів бере участь у формуванні другого ярусу лісостану, є досить декоративною, лікарською, деревною породою, що має їстівні плоди. Природоохоронний статус виду неоціненний, наукове значення – зникаючий вид, але, на жаль, сьогодні природному насіннєвому відновленню популяції не приділяють належної уваги. За останні п'ять років виявлено одиничне природне насіннєве поновлення виду у 49 кварталах регіону дослідження. Під час переліку деревостанів виявлено значну кількість особин Sorbus torminalis віком 18-25 років, що свідчить про здатність виду до природного поновлення за сприятливих умов. З метою глибшого вивчення та забезпечення природного поновлення виду розроблено "Програму щодо збереження та відтворення береки лікарської (Sorbus torminalis (L.) Crantz) на території Національного природного парку "Кармелюкове Поділля" на 2018-2021 рр." Проаналізовано динаміку кількісного та якісного стану виду в умовах свіжої дубово-грабової діброви. Таксаційна характеристика насаджень з поновленням Sorbus torminalis переважно складається з 6-8 одиниць дуба, 2-3 одиниць граба, 1-2 одиниць ясена. Менше одиниці становлять інші супутні породи, зокрема Sorbus torminalis. Середня висота Sorbus torminalis у насадженнях – 12,5-20,7 м, середній діаметр відповідно – 9,8-21,1 см. Клас бонітету – І, Іа, відносна повнота – 0,7-0,8, запас стовбурної деревини насаджень – 140-310 м3/га. Звернено увагу на вирощування саджанців Sorbus torminalis і використання їх у створенні ландшафтних композицій, що також сприятиме поширенню виду. Для того, щоб отримати генетично однорідний матеріал використано метод мікроклонального розмноження Sorbus torminalis у культурі in vitro. Звернено увагу на втілення лісогосподарських заходів відносно збереження і відновлення береки лікарської в регіоні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Гетьман, В. І. "ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРКІВ – ОСНОВА ЇХ ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ." Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no. 23 (May 26, 2022): 17–25. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/3.

Full text

Abstract:

Розглянуті питання функціонального зонування територій національних природних парків України і світу як ключової проблеми їх територіальної організації або планування. У порівняльному аналізі показані як позитивні явища, так і недоліки вітчизняного та світового природоохоронного планування, передусім рекреаційних територій. Функціональне зонування є основним розділом проєктів організації природно- заповідних територій та об'єктів України, охорони, відтворення і використання їх природних комплексів. Практичний досвід створення та діяльності національних природних парків України переконує: планування їх територій має принципово важливе значення і є основною передумовою забезпечення врівноваженого та безконфліктного функціонування таких поліфункціональних природно-заповідних установ. Результатом функціонального зонування території національних природних парків виступає схема, чи картосхема як наочне відображення просторових функцій, які ця територія має виконувати. На ній виділяють територіальні ділянки (функціональні зони), що різняться за функціями та цілями охорони, а відтак – охоронними режимами і формами практичної діяльності в їх межах. Функціональне зонування територій національних природних парків України здійснюється за вільним типом: загальний рисунок мозаїчний, ділянки кожної зони представлені декількома контурами – тобто воно має кластерний характер. Порушені питання щодо рекреаційних навантажень, як агрегатного показника антропогенного впливу протягом комфортного періоду, у межах вітчизняних і зарубіжних національних (природних) парків та їх нормативів. Для території національних природних парків України автором запропоновано орієнтовні нормативи допустимого рекреаційного навантаження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Лялін, О. І., В. В. Бондаренко, С. І. Мусієнко, О. М. Тарнопільська, Л. І. Ткач, and А. В. Бабенко. "Сучасний стан насаджень дендропарку "Володимирівський" ДП "Гутянське лісове господарство" та перспективи його розвитку." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 62–66. http://dx.doi.org/10.36930/40300411.

Full text

Abstract:

Визначено сучасний стан, виявлено назрілі проблеми та встановлено пріоритети подальшого розвитку дендропарку "Володимирівський" державного підприємства "Гутянське лісове господарство". Проведено збір даних і впорядкування відомостей про досліджувану дендрологічну частину парку. На підставі аналізу дослідних даних визначено найважливіші цінності дендрологічної частини: природні, соціально-економічні, культурні, рекреаційні, естетичні, еколого-освітні; окреслено пріоритети щодо їх збереження, охорони та відтворення. Проаналізовано фактори впливу на цінності та функціональність дендрологічної частини лісового фонду із ранжуванням проблем. Виділено 21 просторовий складовий елемент. Територія дендропарку поділена на дві частини – заповідну (лісову прогулянкову) зону та зону регульованої рекреації, що умовно розділені модриновою алею, яка бере свій початок від центральної брами в північній частині парку і закінчується біля бесідки для відпочинку відвідувачів у південній частині. Підтверджено, що особливої природної цінності та неповторності парк набуває завдяки 12 дубам-велетням 100-річного віку, із середнім діаметром 56 см і середньою висотою 23,5 м, що утворили куртину площею 0,21 га. Проаналізовано стан панівної за площею породи Pinus sylvestris L. і встановлено, що насадження цієї рослини штучного походження 50-60-річного віку із чагарниковим підліском займає площу 0,28 га, а природні 8-12-річного віку – 3,35 га, що разом становить 3,63 га, або 51 % від площі дендропарку. Відзначено, що на площі 1,1 га сосна звичайна зростає із природним поновленням Betula pendula Roth., Populus tremula L., Acer platanoides, Acer negundo. З'ясовано, що серед зелених насаджень парку переважають деревостани ІІ класу віку, а переважаючою повнотою насаджень парку є повнота 1,0. За результатами оцінювання сучасного стану подано рекомендації щодо розвитку території дендропарку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Tsereniuk, O. M., I. M. Martyniuk, O. V. Akimov, N. M. Shkavro, and L. M. Khmelnychyi. "КОЕФІЦІЄНТИ ФЕНОТИПОВОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ ПОКАЗНИКУ БАГАТОПЛІДНОСТІ СВИНОМАТОК УЕЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1-2(36-37) (July 1, 2019): 102–6. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.15.

Full text

Abstract:

Метою досліджень, результати якої викладені у статті, було вивчення впливу віку свиноматок і кнурів на їх багатоплідність із урахуванням сезону року та віку тварин. Дослідження проводилися в дослідному господарстві ДП ДГ „Гонтарівка” Вовчанського району Харківської області. Для відтворення поголів’я у господарстві використовують природне парування свиноматок. Осіменіння свиноматок було проведено згідно зі схемою досліджень. Для проведення експериментальної роботи на свинофермі племзаводу було відібрано 35 голів основних свиноматок та 4 кнури породи уельс різного віку та різної живої ваги. Було сформовано чотири групи маток. З метою вивчення впливу сезону року на продуктивність свиноматок, першу серію досліджень провели восени, другій серію – навесні за тією ж схемою. Використовували у обох серіях досліджень одних і тих самих тварин. По різних групах тварин багатоплідність коливалась в межах від 10,56 до 11,78 голів. Краща група (матки у віці 18 міс. за зимових опоросів) перевершувала рівень багатоплідності гіршої групи (матки у віці 24 міс. за літніх опоросів) на 11,55 % (р < 0,05). В той же час, влітку було отримано на 1,81 % більші значення показника багатоплідності (11,26±0,189 порося на матку), порівняно з зимовими опоросами (11,06±0,189 порося на матку), хоча й різниця була не вірогідною. В межах окремих серій досліджень, кращі значення багатоплідності були отримані за використання більш вікових кнурів (48 міс.), хоча й різниці також були не вірогідними. Вірогідні розбіжності встановлено між молодими матками (18 міс.), що були осімінені дорослими кнурами (48 міс) за літніх опоросів, та молодими матками (18 міс.), що були осімінені молодими кнурами (18 міс.) за зимових опоросів. Ці розбіжності були на рівні 4,68 % (р < 0,05). Відносно консолідований показник багатоплідності (за визначення коефіцієнтів фенотипової консолідованості обома способами) було отримано лише по одній групі тварин – свиноматок середнього віку (24 міс.) за їх осіменіння кнурами середнього віку (24 міс.) за літніх опоросів. Найменш консолідованими (за визначення коефіцієнтів фенотипової консолідованості обома способами) були показники багатоплідності у вікових маток (48 міс.) за їх осіменіння віковими кнурами (48 міс.) як у літній так і у зимовий періоди

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Tsereniuk, Alexander, Ірина Martyniuk, Alexander Akimov, and Victoria Vechorka. "КОЕФІЦІЄНТИ ФЕНОТИПОВОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ ІНДЕКСУ СІВЯС СВИНОМАТОК УЕЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (41) (October 26, 2020): 86–91. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.14.

Full text

Abstract:

Метою досліджень, результати якої викладені у статті, було вивчення впливу віку свиноматок і кнурів на їх показники індексу СІВЯС із урахуванням сезону року та віку тварин. Дослідження проводилися в дослідному господарстві ДП ДГ „Гонтарівка” Вовчанського району Харківської області. Для відтворення поголів’я у господарстві використовують природне парування свиноматок. Осіменіння свиноматок було проведено згідно зі схемою досліджень. Для проведення експериментальної роботи на свинофермі племзаводу було відібрано 35 голів основних свиноматок та 4 кнури породи уельс різного віку та різної живої ваги. Було сформовано чотири групи маток. З метою вивчення впливу сезону року на показники індексу СІВЯС свиноматок, першу серію досліджень провели восени, другій серію – навесні за тією ж схемою. Використовували у обох серіях досліджень одних і тих самих тварин. По різних групах тварин індекс СІВЯС коливався в межах від 93,88 до 98,41 балів. Хоча й не було отримано вірогідних розбіжностей між групами за індексом СІВЯС, вірогідні відмінності були отримані за абсолютними показниками. Краща група перевершувала рівень багатоплідності гіршої групи на 11,55 % (р < 0,05). Враховуючи те, що індекс є комплексним показником, що характеризує загальний рівень відтворної здатності свиноматок, значення показників живої маси при відлученні, враховуючи молочність свиноматок, в певній мірі нівелювали розбіжності між групами. Та разом із тим, всього чотири групи перевершували середні значення по всім групам. Ці групи були сформовані із маток різного віку. Їх об’єднувало те, що вони були осемінені більш віковими кнурами. В межах окремих серій досліджень, кращі значення багатоплідності також були отримані за використання цих кнурів. Саме це, за достатньо вирівняної маси гнізд при відлученні, було визначальним фактором за розрахунку індексу СІВЯC. Більш консолідовані значення показнику індексу СІВЯС були за літніх опоросів. В межах вікових періодів найменш консолідованим рівнем показника індексу СІВЯС в період зимових опоросів відзначались матки у віці 18 міс. за їх осіменіння кнурами того ж віку. В період літніх опоросів – вікові матки за їх осіменіння віковими кнурами. Натомість найбільш консолідованими в період зимових опоросів були матки молодші матки з кнурами у віці 24 та 48 міс. В літній же період найбільш консолідованими були матки молодші матки за їх осіменіння віковими кнурами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Кисленко, Юрій Іванович. "Категорії часу та простору в інформаційних природно-мовних технологіях." Адаптивні системи автоматичного управління 1, no. 18 (December 11, 2011): 61–70. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.18.2011.33480.

Full text

Abstract:

В роботі аналізуються мовні засоби відтворення просторових та часових відношень для потреб автоматичного опрацювання мовного матеріалу. Акцентується увага на структурній організації цих засобів, які багато в чому подібні між собою. Ретельно аналізуються мовні засоби кількісного та якісного характеру для відтворення часу та простору, простежуються структурні особливості їх організації та взаємодії на шляху відтворення мовними засобами складних просторово-часових відношень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Vozhehova, R. A., and L. M. Hranovska. "Degradation and reconstruction measures of fertility of soils of southern steppe of Ukraine." Interdepartmental thematic scientific collection "Agriculture" 2, no. 95 (December 22, 2018): 7–13. http://dx.doi.org/10.31073/zem.95.7-13.

Full text

Abstract:

У статті представлені результати багаторічних досліджень щодо причин деградації та опустелювання ґрунтів, які зрошуються в південному Степу України. Науково-обґрунтовані напрями зниження рівня деградації та відтворення родючості ґрунтів. Методологічну основу досліджень складають сучасні методи науково дослідження: історичний, системний аналіз і підхід, економікостатистичні та графічні методи. Визначені природні та антропогенні фактори впливу на процеси деградації та опустелювання ґрунтів і доведено, що однією із причин деградації є їх природна засушливість, яка супроводжується недостатньою кількістю опадів, від’ємним водним балансом і, пов’язаним з цим, специфічним процесом ґрунтоутворення. Обґрунтовані напрями збереження родючості ґрунту та наведено приклад практичного застосування результатів досліджень в ДПДГ «Асканійське» Інституту зрошуваного землеробства НААН. Розроблені напрями збереження родючості ґрунтів дозволять попередити їх деградацію, забезпечити бездефіцитний баланс гумусу, підвищити ефективність сільськогосподарської діяльності на зрошуваних землях, покращити екологічний стан агроландшафтів, а також вирішити важливе державне завдання – забезпечити продовольчу безпеку як складову національної безпеки України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Левандівський, О. Т. "Цільове фінансово-економічне регулювання відтворення природних ресурсів." Держава та регіони. Економіка та підприємництво, no. 4 (2010): 112–15.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Воляк, Леся, Диана Гайдай, and Евгения Репка. "ЭКОЛОГОБЕЗОПАСНОГО ПРОИЗВОДСТВО КАК ОСНОВА УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ." Modern engineering and innovative technologies, no. 06-03 (December 29, 2018): 75–79. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-06-03-044.

Full text

Abstract:

Досліджено теоретичні та практичні засади формування та розвитку екологобезпечного сільськогосподарського виробництва. Обґрунтовано шляхи його подальшого розвитку з одночасним відтворенням природно-ресурсного потенціалу.Встановлено, що екологобезпечне сіл

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Kоreniuk, P. I. "СТАЛИЙ РОЗВИТОК РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ." Actual problems of regional economy development 2, no. 15 (November 4, 2019): 23–32. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.23-32.

Full text

Abstract:

В умовах певного зниження споживання основних продуктів харчування і калорійності добового раціону, актуальною є проблема відтворення природних ресурсів у продовольчому комплексі з позиції сталого розвитку та ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу природного середовища. Оцінка динаміки розвитку зернового підкомплексу продовольчого комплексу для ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу навколишнього середовища можлива через оцінку макроекономічних показників. Динаміка кількісних співвідношень між валовим внутрішнім продуктом держави і продукцією аграрного сектора демонструє зростання обсягу валового продукту у розрахунку на 1 особу. Скорочення площі сільськогосподарських угідь, відбувається при постійному збільшенні посівної площі соняшника, який є пріоритетною експортною культурою.Тенденції розвитку природно-ресурсного потенціалу продовольчого комплексу країни свідчать про зниження сільськогосподарських угідь. В останні роки збільшилися лише площі соняшнику, що є пріоритетною експортною культурою. Стратегічним напрямом вирішення кризи може бути реструктуризація зернового підкомплексу переробних галузей харчового комплексу на основі ефективного використання аграрно-ресурсного потенціалу довкілля. Україна має потужний аграрний природно-ресурсний потенціал завдяки своєму сприятливому економічному та географічному положенню, а також є потужні ринки продовольства та сировини (країни ЄС, Росія, Китай). Виснаження споживчого кошика працездатного населення на тлі зменшення частки сільськогосподарського виробництва у валовому продукті демонструє зміну пріоритетних видів виробництва. У той же час, зменшення площі сільськогосподарських угідь відбувається при постійному збільшенні площ соняшнику, що провокує дисбаланс у діяльності вітчизняної харчової та переробної промисловості, отже, подальше скорочення споживання та калорійності щоденного раціону, переорієнтація харчової та переробної галузей на імпортну сировину, подальше зниження вітчизняного сільського господарства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Предоляк О. М., Круглик С. Г., Нагорна О. В., and Плотніцька А. В. "ВІДТВОРЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ҐРУНТІВ В ПРИРОДНИХ ТА ВИРОБНИЧИХ УМОВАХ." World Science 2, no. 7(35) (July 12, 2018): 49–55. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/12072018/6012.

Full text

Abstract:

It was investigated the effect of long fallow and systematic minimizing tillage on organic matter in soils and its potential renewing ability. It was investigated the factors of influence on the mineralization and humification of soil organic matter. Using of energy-saving technologies and alternative organic fertilizers increases soil organic matter and gives the results close to the fallow values. It was found that soil fertility performance to the fallow levels are possible with prolonged use of organic fertilizers and minimize soil tillage.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Smyrnova, Svitlana, Viktor Smyrnov, and Yevhenii Savun. "Scientific and Organizational Aspects of Land-Use Management in the Process of Soil Fertility." ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, no. 4(75) (December 27, 2019): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2019.4(75).1817.

Full text

Abstract:

Досліджено науково-організаційні засади землеустрою, який є одним із головних механізмів управління земельними ресурсами адміністративно-територіальних утворень та забезпечує впровадження технологій збереження й відтворення родючості грунту. Указано на просторово-територіальну організацію місцевості, яка забезпечує впорядкування угідь на засадах адаптивно-ландшафтного підходу. Праналізовано доцільність природно-сільськогосподарського районування земель з метою врахування територіальних відмінностей природних та економічних умов України при розміщені сільськогосподарського виробництва, оцінювання земель, розроблення схем і проектів землеустрою щодо використання земельних ресурсів, систем ведення сільського господарства й землеробства. Зосереджено увагу на необхідності впорядкування виробничо-господарської діяльності в межах нових агроформувань з орієнтуванням на еколого-ландшафтний та еколого-економічний підходи. Відмічено зв'язок основоположних принципів організації землеустрою з ґрунтозахисними технологіями землеробства (No-till, Mini-till, Strip-till). Проаналізовано морфологічну структуру еколого-ландшафтних зон агровиробничих груп грунтів, здатну просторово поєднати різнорангові й різноякісні комплекси. Зосереджено увагу на широкомасштабному впровадженні сівозмін як інтенсивній системі землеробства, що дозволяє розробити агрономічну стратегію підвищення родючості грунтів. Указано на доцільність проведення агрохімічного обстеження на засадах державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Mudryk, Serhiy, Iryna Klish, Eduard Navrotskyi, and Andrii Havryliuk. "Українські народні ігри як свідчення давності язичницьких обрядових дійств." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 36–40. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-36-40.

Full text

Abstract:

Щодо проблеми ставиться питання про недосліджену сторону трансформації рухливих ігор із ритуально-обрядових дійств в народні ігри. Як саме у народній грі збереглися приховані обрядові дійства з прадавніх часів на українських землях? Як саме людина минулого за допомогою ігрових рухових дій намагалася вплинути на сили природи. Як у прадавні часи людина, будучи об’єктом впливу навколишнього середовища, розпочала будувати себе й свою ігрову історію? Чому в народних іграх, що збереглися до наших днів, приховуються магічні рухи обрядових дійств давніх українців, у яких простежуємо міфи, легенди, перекази, стосунки, працю, військові події. Мета роботи – з’ясування передумов походження народної гри та спроба зрозуміти бачення світу давніх слов’ян за допомогою рухових дій. У викладі основного матеріалу розглядаємо трансформацію ритуально-обрядового ігрового дійства в народні ігри як явища цілісного й універсального продукту, як центру конструювання відносин колективу з природою. Викладено світобачення давніх слов’ян, а саме: як за допомогою руху в грі людина минулого бажала вплинути на сили природи; яким чином рух поєднував міфи, легенди, перекази в ритуально-ігрових дійствах; у яких теперішніх іграх приховано міфічні ритуально-обрядові дійства, що з плином часу перебудувалися в народні ігри та забави. Подано гру як засіб регулювання, збереження, відтворення й розвитку загальнолюдських стосунків і цінностей у соціокультурному просторі. У висновку констатуємо взаємозв’язок ритуально-обрядових рухових дій давніх українців із силами природи та трансформацію цих дій (із плином історичного часу) у народні ігри, що є залишками міфічного бачення світу давніх українців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Шаблиста, Л. М. "Капітал підприємств: природа, структура, тенденції формування і відтворення." Економіка і прогнозування, no. 4 (2012): 36–45.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Кербікова, А., and О. Письменна. "ДІАГНОСТИКА ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 6, 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.001.

Full text

Abstract:

Розглянуто демографічний стан окремих регіонів та країни в цілому. Природний рух та відтворення населення України має актуальне значення для визначення своєчасної позитивної або негативної демографічної ситуації в країні та на регіональному рівні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Muraviov, Yu V., and Kh Yu Hryn. "Методологічні основи підготовки нормативів плати за спеціальне використання ресурсів мисливських угідь державних підприємств лісового господарства." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 8 (October 31, 2019): 84–87. http://dx.doi.org/10.36930/40290814.

Full text

Abstract:

Ведення мисливського господарства є невід'ємною складовою частиною суспільного використання природних ресурсів. Це особлива галузь, що розвивалася одночасно із розвитком людини. Її вклад у сучасний стан людства важко переоцінити. Хоча самі тлумачення понять "мисливства", "полювання", "добування" давно змінили свою первозданну сутність та значення й у розвиненій цивілізованій системі еколого-економічних відносин переросли у поняття "ведення мисливського господарства". Це комплексний, складний, науковий підхід до охорони, відтворення та невиснажливого, раціонального користування ресурсами мисливських угідь і тварин. Ведення мисливського господарства мають провадити люди, що дійсно люблять природу і є спеціалістами своєї справи. При цьому особливу роль відводять державному регулюванню через відповідні важелі стимулювання раціонального ведення мисливського господарства. Одним з таких важелів має стати дієвий механізм справляння плати за спеціальне використання ресурсів мисливських угідь. У роботі досліджено підходи до визначення плати за спеціальне використання мисливських угідь та самого механізму справляння плати. Відзначено основні умови дієвості запропонованої методики та її недоліки. Запропоновано більш універсальну методику, яка є простішою для розрахунків та менш часозатратною.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Каракаш, І. І. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВЛАСНИЦЬКОЇ ПРАВООБ'ЄКТНОСТІ ТВАРИННОГО СВІТУ ТА ЙОГО РЕСУРСІВ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 18 (November 4, 2019): 75–86. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v18i0.474.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються питання законодавчого закріплення права державної, комунальної та приватної власності на об'єкти й ресурси тваринного світу в їх природному стані, а також правові засади забезпечення ефективної охорони, раціонального використання та своєчасного відтворення диких тварин як об'єктів природи та права власності. З метою уникнення плутанини в термінологічних позначеннях та правових дефініціях автор пропонує визначати суспільні відносини в галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу як об'єкт правового регулювання, а конкретні складники тваринного світу - як предмет правового регулювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Гетьман, В. І. "УПРАВЛІННЯ ЕКОМЕРЕЖЕЮ." Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no. 22 (April 14, 2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2020-22/3.

Full text

Abstract:

Ідея екологічної мережі – це нинішній погляд природоохоронної науки і практики на "технологію" збереження довкілля. Вона бере свої початки і ґрунтується на концепції біоцентрично-сітьової ландшафтно-територіальної структури. Екомережа є ключовим елементом практичного впровадження екологічної пара- дигми природокористування, яку можна сформулювати як збереження природного каркасу території. На загальнодержавному, регіональному і локальному рівнях "ядрами" екомережі є природно-заповідні терени загальнодержавного і місцевого значення, що забезпечують структурну організацію національних, регіональних та місцевих схем екомережі. Структур- ними елементами екомережі є території, що відрізняються за своїми функціями. До струк- турних елементів екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювальні те- риторії. При практичному втіленні ідеї екомережі виникають питання, перш за все управ- лінські. Особливості управління екомережею, треба відмітити, полягають насамперед у то- му, що ми маємо справу з об'єктами високої складності, якими є природні комплекси (ландшафти), що її складають. Адже це зумовлює необхідність врахування складного пере- бігу процесів ландшафтної самоорганізації, відкритого характеру цих екосистем, їх функці- онування, динаміки тощо. Відтак складним і нерозв'язаним залишається досі завдання – створення механізму управління екомережею – цією, поки що, теоретичною конструкцією. Проблему управління екологічною мережею можна розглядати у двох аспектах: функціона- льному і структурному. Автор аналізує можливості вирішення цього питання і пропонує схему та окремі аспекти здійснення управлінського процесу при формуванні, відтворенні та використанні екомережі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Kuzyk, V. "СТАН ПРОТИДІЇ НАРКОЗЛОЧИННОСТІ ПІДРОЗДІЛАМИ ПРОТИДІЇ НАРКОЗЛОЧИННОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ." Juridical science, no. 6(108) (April 4, 2020): 388–97. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.46.

Full text

Abstract:

Метою статті є з’ясувати стан протидії наркозлочинності підрозділами протидії наркозлочинності Національної поліції України. У статті досліджено стан протидії наркозлочинності підрозділами протидії наркозлочинності Національної поліції України. За результатами вивчення стану протидії наркозлочинності визначено: 1) наркозлочинності притаманна природна латентність, яка негативно сприяє: зменшенню ступіня достовірності прогнозів її розповсюдження; формуванню хибного уявлення про фактичні обсяги наркозлочинності, її рівень, структуру, динаміку; зростанню організованої злочинності; порушенню принципу невідворотності відповідальності за вчинення цих кримінально протиправних дій; процесам самодетермінації (відтворення) злочинності; 2) сучасний стан існування наркозлочинності в країні характеризується негативними тенденціями щодо поширення цього суспільно небезпечного явища. Кількісні показники не відображають реального стану розповсюдження зазначеного явища, оскільки кримінальні правопорушення, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, характеризуються високою латентністю. Зроблено висновок, що наркозлочинності притаманна природна латентність, яка негативно сприяє: зменшенню ступеня достовірності прогнозів її розповсюдження; формуванню хибного уявлення про фактичні обсяги наркозлочинності, її рівень, структуру, динаміку; зростанню організованої злочинності; порушенню принципу невідворотності відповідальності за вчинення цих кримінально протиправних дій; процесам самодетермінації (відтворення) злочинності. Таким чином, сучасний стан існування наркозлочинності в країні характеризується негативними тенденціями щодо поширення цього суспільно небезпечного явища. Кількісні показники не відображають реального стану розповсюдження зазначеного явища, оскільки кримінальні правопорушення, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, характеризуються високою латентністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Stadnik, A. "Оптимізація структури захисних лісових насаджень та їх систем в агроландшафтах України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 16 (May 31, 2018): 70–80. http://dx.doi.org/10.15421/411808.

Full text

Abstract:

Розглянуто категорії і системи захисних лісових насаджень у лісомеліоративних районах України, головні деревні породи для створення ефективних захисних лісових насаджень та особливості їх росту і розвитку. Обґрунтовано шляхи створення оптимізованих систем захисних лісових насаджень, природоохоронні та екологічні пріоритети в агролісових екосистемах. У концептуальному плані оптимізована система захисних лісових насаджень різного цільового призначення має ґрунтуватися на ландшафтно-екологічних основах і забезпечувати формування стійкого агролісового ландшафту, в якому стабілізуватиметься екологічний стан, збережеться природно-ресурсний потенціал території, створяться оптимальні умови для росту, розвитку і продуктивності сільськогосподарських культур. Запропоновано типологічний підхід до створення оптимізованих систем полезахисних лісових насаджень і раціональне використання фіторізноманіття деревних та кущових порід, рекомендовано асортимент деревних рослин, а також типи лісових культур для різних лісорослинних умов. Встановлено оптимальне співвідношення захисних лісових насаджень та інших категорій земель в агроландшафтах Бузько-Дніпровського лісомеліоративного району. Результати проведених досліджень можуть бути використані для створення оптимізованих захисних лісових насаджень різного цільового призначення. Збільшення полезахисної лісистості дасть можливість формувати та покращити національну екологічну мережу України, сприяти відтворенню природних екосистем та охороні агроландшафтів, успішному соціально-економічному розвитку держави. Крім того, зменшаться загрози деградації земель, створяться сприятливі умови для ведення сільського господарства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Тарас, Уляна, and Марія Руда. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІНИ СТРУКТУРИ І МІКОЛОГІЧНОГО СКЛАДУ ГРУНТІВ ПІСЛЯ ЧИСЛЕННИХ НЕКОНТРОЛЬОВАНИХ ПІДПАЛІВ РОСЛИННОСТІ, ТА ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ ВІДНОВЛЕННЯ МІКОРИЗОВАНИМ РОЗЧИНОМ НА ОБ'ЄКТІ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ «ГОРА ЛЕВА» У МІСТІ ЛЬВІВ. ДОСЛІДЖЕННЯ 2020." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 6 (July 4, 2021): 149–59. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.026.

Full text

Abstract:

Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» оголошений об’єктом природно-заповідного фонду України ухвалою Львівської обласної Ради народних депутатів від 02 грудня 1993 року №327. Парк створений для збереження і відтворення унікального природно-історичного комплексу гряди Знесіння і прилеглих територій давніх поселень Знесіння і Кривчиць. Територія Парку належить до категорії земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Для Парку відведена територія площею 312,10 га. Для регулювання впливу міського оточення і формування єдиного природно-архітектурного ансамблю Парку і прилеглих територій, виділяється охоронна зона площею 473,61 га. Площа Парку разом з охоронною зоною – 785,71 га.В роботі проведено ряд мікологічних досліджень різних ділянок грунту а також вирахувано всі необхідні показники та коефіцієнти для ефективного моніторингу стану ґрунтів. Під час досліджень застосовується споровий препарат на органічній основі. Дослідження проводились у весняний період. Для закріплення ефекту та з метою мінімізації ризику втрати позитивної динаміки, з урахуванням негативних сукцесійних змін, які спостерігались раніше, рекомендується провести впродовж вегетаційного сезону повторну інокуляцію мікоризованим споровим препаратом ґрунту гори Лева в РЛП «Знесіння».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Шеховцов, В. "Науково-методологічні засади управління у сфері охорони, використання та відтворення тваринного світу: проблеми реалізації та шляхи вдосконалення." Юридичний вісник, no. 3 (October 6, 2020): 148–55. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1935.

Full text

Abstract:

Глобалізація як тенденція сучас-ного цивілізаційного розвитку про-дукує якісно новий рівень взаємовід-носин між людиною та довкіллям. Загострення екологічних проблем, у тому числі перманентна зміна кількісно-якісного стану тварин-ного світу, деструктивний вплив господарської діяльності на сере-довища існування дикої фауни, руйнування природних та природ-но-антропогенних екосистем, вима-гає прийняття ефективних рішень і здійснення кардинальних дій, які забезпечать екологозбалансоване використання тваринного світу з перспективою його збереження для майбутніх поколінь. На думку автора, у вирішенні цього глобаль-ного завдання особлива роль нале-жить екологічному управлінню, яке за умови його належного стану пра-вового забезпечення та визначення основоположних цілей, завдань та засобів реалізації сприятиме побу-дові гармонійного співіснування людини та довкілля. Саме тому статтю присвячено визначенню концептуальних засад екологічного управління крізь призму висвітлен-ня науково-методологічних основ теорії управління, а також з’ясу-ванню сучасних проблем у досліджу-ваній царині. Для сучасного стану реалізації екологічного управління, у тому числі й у фауністичній сфе-рі, є характерною мультисуб’єк-тність, тому у процесі досліджен-ня автор акцентує на необхідності налагодження конструктивного діалогу, симбіозу та скоордино-ваної взаємодії всіх зацікавлених суб’єктів, діяльність яких пов’яза-на з охороною, використанням або відтворенням тваринного світу. Такі відносини повинні базуватися на принципі партнерства та усві-домлення взаємної відповідальності за наслідки своєї діяльності. Поряд із цим ефективна модель екологіч-ного управління передбачає усунен-ня негативних явищ у межах його кожного окремого виду: державно-го (шляхом чіткого розмежування повноважень органів екологічного управління), локального (за допо-могою запровадження інноваційних методик екологічного менеджмен-ту на підприємствах), громадського тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Пасайлюк, М. В. "ОХОРОНА, ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ МАКРОМІЦЕТІВ У НАЦІОНАЛЬ-НОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ "ГУЦУЛЬЩИНА"." Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no. 21 (April 14, 2021): 402–4. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/60.

Full text

Abstract:

В НПП "Гуцуль-щина" розроблена програма охорони, збереження та відтворення рідкісних видів грибів. Ре-алізація заходів проводиться на трьох рівнях: in-situ, ex-situ і, за авторською методикою, re-situ. Реалізовані кроки дозволили повністю усунути загрозу зникнення Anthurus archeri, отри-мати у природі плодові тіла Hericium coralloides, у лабораторних умовах − плодові тіла Spar-assis nemecii.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Мішеніна, Тетяна Михайлівна, and Ксенія Анатоліївна Качайло. "Стилістичний ресурс односкладних речень у відтворенні синестезійної природи художнього тла." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (October 27, 2017): 161–71. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.141.

Full text

Abstract:

Публікацію присвячено розкриттю стилістичного ресурсу односкладних речень, структурно-семантичні особливості яких відтворюють синестезійну природу художньої архітектоніки. Досліджено типові синестезійні образи, застосовувані в мовній системі; проаналізовано механізми утворення і функціонування синестезійних образів; розглянуто аспект вироблення естетичної чуттєвості в аспекті спрямування естетичного знання в розробленні синестезійних мовних образів в українській літературній традиції загалом, літературі рідного краю зокрема. Акцентовано на тому, що сформований контент синестезійних мовних образів становить стилістичний ресурс мовної системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Чорна, Наталія. "Психологічна природа духовності та національний фалькльор: особливості музично-педагогічної діяльності." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T2 (2019): 209–20. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-209-220.

Full text

Abstract:

У статті досліджується взаємозв’язок між природою духовності людини та специфікою національного фольклору, який відображається у процесі професійного становлення майбутніх учителів музики. У статті зроблено спробу розкрити природу духовності, котра показана як одна із форм суспільної й особистісної свідомості. Розкрито функціональний аналіз духовності, де основною вважається її регулятивна функція. Виокремлено специфічні особливості духовної регуляції поведінки людини. Проаналізовано вияв у духовності свободи й універсальності світосприйняття, її поширеність на всі сфери життя людини, базованість на протиставленні належного (ідеального) та наявного (екзистенціального). Показано, що фактор духовності впливає на процес цілезумовлення – постановку максимальних вимог у процесі життєдіяльності. Духовність проявляється й у рефлексії – зіставленні громадської думки та переконань особистості. Розкрито провідні особливості трактувань національного фольклору в культурі, що позначається на його рецепції особистістю: 1) в основі розвитку поняття «національний фольклор» лежить філософська концепція про апріорність ідеалу без досвіду його втілення у життєдіяльність; 2) національний фольклор є чинником регулювання поведінки та точкою відліку в процесі оцінювання досвіду сприймання, відтворення та викладання того чи іншого твору майбутнім вчителем музики; 3) національний фольклор у музично-педагогічної діяльності виконує наступні функції: регулятивно-етичну або оціночну; нормативну – функцію зразка у формуванні етичних надбудов у мистецькому ідеалі; 4) функції національного фольклору можуть бути як позитивними, так і негативними; 5) розуміння національного фольклору формується під впливом наступних чинників: сукупність соціальної, спеціальної та персональної компетентності; 6) національний фольклор входить до духовного конструкту світогляду особистості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Чечерський, Віктор Іванович. "УДОСКОНАЛЕННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ НА ЖИТТЯ ТА НА РЕПРОДУКТИВНЕ ВІДТВОРЕННЯ." Часопис цивілістики, no. 36 (March 29, 2020): 25–29. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i36.196.

Full text

Abstract:

Незважаючи на велику практику застосування репродуктивних технологій, на законодавчому рівні до теперішнього часу не вирішено навіть питання про те, яке місце займає право людини на репродукцію і продовження роду серед інших прав людини. У статті проаналізовано точки зору на це питання, які висловлені в юридичній літературі, у тому числі з позиції цивільного права. Зроблено висновок, що право на репродуктивне відтворення – це самостійне фундаментальне право людини, яке не є складовою права на життя, а чинна редакція статті 281 ЦК України не відповідає сучасним вимогам. Запропоновано зміни до цього Кодексу з метою належного врегулювання згаданих природних прав людини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

МАСАНОВЕЦЬ, Вікторія. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОГО КОНЦЕПТУ DEATH У ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ ДОННИ ТАРТТ «ТАЄМНА ІСТОРІЯ»." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 128–36. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.17.

Full text

Abstract:

Метою статті є визначення способів відтворення вербалізованої репрезентації індивідуально-авторського концепту DEATH у романі Донни Тартт «Таємна історія» (1992 р.) та в його українському перекладі, виконаному Богданом Стасюком (2020 р.). У дослідженні використано концептуальний, компаративний, контекстуальний і перекладацький аналіз тексту оригіналу та тексту перекладу. Наукова новизна роботи полягає в тому, що це перша спроба проаналізувати конкретні перекладацькі стратегії та прийоми, використані для відтворення індивідуально-авторського концепту DEATH, вербалізованого в романі Донни Тартт та його українському перекладі, з огляду на його поняттєвий, аксіологічний та образний складники. Згідно з результатами дослідження індивідуально-авторський концепт DEATH вербалізовано в тексті оригіналу як на лексичному, так і на синтаксичному рівнях. Поняттєвий складник концепту репрезентований такими лексемами, як death, murder та спільнокореневими killer, murderers тощо. Аксіологічний складник концепту DEATH у романі має двоїсту природу та охоплює як негативні ознаки (horrible, horrific, evil), так і позитивні риси (necessary, justifiable, fair). Образний компонент концепту складається з унікальних асоціацій через вербалізацію таких метафоричних моделей, як DEATH IS A FILM, DEATH IS AN EXPERIMENT, DEATH IS A GAME. Як показав аналіз матеріалу, перекладачеві вдалося відтворити вербалізацію концепту DEATH шляхом застосування прийомів модуляції, партикуляризації (уточнення), перекладу стандартним або контекстуальним відповідником, а також завдяки збереженню балансу між перекладацькими стратегіями доместикації й форенізації. Перспектива подальших досліджень полягає в аналізі компонентів індивідуально-авторського концепту DEATH, вербалізованого в інших романах письменниці, та у встановленні співвідношення способів їхнього відтворення в перекладі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Vivcharuk, L. D., and M. E. Haydukevych. "ШКІЛЬНІ ЛІСНИЦТВА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 356–62. http://dx.doi.org/10.15421/40251054.

Full text

Abstract:

Досліджено організацію, становлення та функціонування на теренах Івано-Франківщини шкільних лісництв – особливої форми природоохоронної діяльності учнівських об'єднань, які виникли у другій половині 60-х років ХХ ст. Сьогодні таких лісництв в області нараховується 28. Результати їх роботи – це сотні гектарів лісів, посаджених юними охоронцями природи, численні дендропарки, тонни лікарської сировини тощо. Юні лісівники, члени шкільних лісництв – це справжні патріоти рідної землі, які активно сприяють збереженню, відтворенню та примноженню лісових ресурсів краю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Артемова, Любов. "ПРИНЦИП ПРИРОДО ВІДПОВІДНОСТІ У СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЦІ РАННЬОГО ДИТИНСТВА." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 1(100) (December 3, 2021): 129–39. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245407.

Full text

Abstract:

У науково методичній статті висвітлено результати теоретичних і емпіричних досліджень застосування принципу природо відповідності у сучасній педагогіці раннього дитинства. Сучасна реалізація даного принципу передбачає центрацію на потребах, інтересах, виборі дитини в умовах соціалізуючих взаємодій її з дорослими і дітьми у адекватному ранньому дитинству предметно-іграшковому середовищі. Відповідно у лонгітюдному дослідженні доведено прогресивну динаміку розвитку дітей від народження до 3-х років. Теоретично і емпірично обґрунтовано, що принцип природовідповідності доцільно застосовувати у адекватних психологічним особливостям і можливостям дітей раннього віку діяльностях - спілкуванні, предметній, ігровій. Обґрунтований Я.Коменським, К.Ушинським та ін. принцип природовідповідності широко реалізовано у дослідженнях сучасних дидактів Укрвїни В.Помагайба, В.Бондаря, А.Алексюка та ін. щодо дітей шкільного віку. Стосовно дітей раннього і дошкільного віку цей принцип не вивчено у сучаних умовах його застосування. Водночас дослідження Д.Ельконіна, М.Лісіної, Л.Артемової та ін. з приводу природних діяльностей дітей раннього віку спонукають до обґрунтування вказаного принципу в умовах спілкування, предметних дій, гри дітей. Вважаю, що теоретичне обґрунтування і дослідне запровадження принципу щодо дітей раннього віку розкриє нові можливості його врахування в умовах сім'ї, ЗДО, ЗВО. З'ясувати і обґрунтувати можливості застосування принципу природовідповідності щодо дітей раннього віку. Теоретично і фактичними даними лонгітюдного дослідження підтверджено результати прогресивного психолого-фізичного розвитку дітей в умовах застосування принципу природо відповідності з урахуванням вікових можливостей немовлят 1-о року, малят 2-о року, дітей 3-о року життя. У результаті соціалізуючих взаємодій дорослих з дітьми і предметно-іграшкових умов своєчасно розвинулись змістовні діяльності: спілкування, предметна, ігрова, адекватні за способами дій дітей їх віковим особливостям на різних етапах раннього дитинства. Ці діяльності розвивалися у послідовності від спілкування через предметну діяльність до початкових форм гри. Вважаю спілкування провідною діяльністю у ранньому дитинстві, оскільки воно веде розвиток дітей і само по собі, і у контексті інших діяльностей, зумовлюючи їх зростання до стадій самостійності. Діяльності мали і власну специфіку. Спілкування від емоційно-міжособистісної стадії набуло «ділового» змісту з появою предметних дій, а також ігрового забарвлення з виникненням емоційно-ігрових способів самовираження немовлят з середини і до кінця 1-о року. На 2-у році переважає предметна діяльність з обслуговуванням і збагаченням її спілкуванням малят з дорослими і дітьми. Предмети, відтворені у вигляді іграшок, спонукають малят до їх функціонального використання у наслідувальних ще фрагментарних іграх. Зростання інформативності й емоційності мовленнєвих конструкцій розширює діапазон ігрових дій малят з іграшками до кінця 2-о року. На 3-у році в усіх діяльностях з'являються нові ознаки. Спілкування стає самодостатнішим, не залежним від спонук дорослих чи предметних об'єктів; предметні дії діти здійснюють задля їх реального результату; наслідувальні ігрові дії уже мають ознаки рольової приналежності. Досягнення у своєчасному розвитку властивих ранньому віку діяльностей доводить результативність дотримання принципу природо відповідності з урахуванням психолого-фізичних можливостей дітей на різних вікових етапах їх розвитку. Застосування принципу природовідповідності у ранньому віці в сучасних умовах має орієнтуватися на особистість дитини з її потребами, інтересами, вибором. Цей концептуальний підхід дозволяє розкрити й реалізувати природний психолого-фізичний потенціал дітей для забезпечення своєчасного розвитку їх діяльностей - спілкування, предметної, ігрової як засобів самореалізації у соціалізуючому середовищі. У подальшому важливо розглядати детальніше і враховувати щорічні вікові зміни в розвитку дітей раннього і дошкільного віку з особливостями властивими кожному півріччю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Косач, І. А., and О. С. Кулик. "Децентралізація в Україні: тенденції та проблемні аспекти." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, no. 2 (January 5, 2022): 61–66. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue2-2021-11.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто основні теоретико-методологічні підходи до розгляду процесів децентралізації влади в Україні у контексті адміністративної реформи та охарактеризовано органи місцевого самоврядування як децентралізовану форму управління. Зазначено, що процеси децентралізації спрямовані на підвищення якості життя населення та забезпечення відтворення природних систем на основі ефективного комплексного економічного та соціального розвитку регіону, що досягається завдяки раціональній організації територіального господарства. Представлено порівняльний аналіз системи органів публічної влади на місцях та запропоновано рекомендації проведення реформи місцевого самоврядування України. Запропоновано модель децентралізації влади, із акцентом на контрольну та фінансову функцію органів місцевого самоврядування, а також центральних органів виконавчої. Досліджено поетапну реалізацію реформи місцевого самоврядування в Україні в контексті сталого розвитку. Обґрунтовано загальні аспекти застосування реформи місцевого самоврядування в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

СЄЧКА, Світлана. "THE TRAINING OF FUTURE ENGLISH TEACHERS: PROFESSIONAL SOCIALIZATION AND THE ENTRANCE TO PROFESSION." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (September 2020): 350–56. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-350-356.

Full text

Abstract:

викладачів іноземних мов. Автором наголошено на важливості цього феномену в рамках освітнього процесу та подальшої професійної діяльності фахівця. Окремо визначено принципи формування професійних навичок майбутнього фахівця сфери іноземних мов. Автор підкреслює, що успішна професійна соціалізація є умовою для ефективної діяльності майбутнього педагога. Названо основні проблеми сучасної освітньої системи, що стосуються процесу професійної соціалізації студентів. Для майбутніх викладачів іноземних мов вона включає процес формування певних якостей особистості-професіонала, до яких можна віднести: рівень загального інтелектуального розвитку (професійне мислення) рівень організації діяльності фахівця; культура спілкування; рівень володіння принципами професійної етики, формування професійного такту й майстерності. Автор вирішує проблему, яка полягає в тому, що для формування в підростаючого покоління нової, цілісної свідомості в педагога має бути сформований високий професіоналізм, нове педагогічне мислення, висока духовна і моральна культура, тобто завданням професійної підготовки полягає в засвоєнні студентами системних знань і практичних умінь, які дозволять оволодіти критеріями оцінки соціальних і природних явищ, феноменів культури. Складність і багатоаспектність соціалізації особистості обумовлює необхідність виділення і вивчення конкретних її видів. Диверсифікація поняття “професійна соціалізація” обумовлена тим, що саме через професійну освіту і трудову діяльність відбувається передача досвіду і відтворення трудових відносин, входження людини у світ професійної діяльності, оновлюється соціально-професійна структура суспільства. Численні дослідження показують, що соціалізація має складну природу, різноманітні форми, однією з яких є професійна соціалізація. Інтерес до вивчення професійної соціалізації вченими різних наукових напрямків (психології, філософії, культурології та педагогіки), що дозволяє досліджувати різні аспекти професійної соціалізації, підкреслює суспільну значущість проблеми дослідження. Професійна соціалізація формує потенціал успішного включення індивіда в процес трудової діяльності й підтримки високого рівня професійної мобільності протягом усього життя. Ключові слова: професійна соціалізація, освітній процес, якість, особистість, професія.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Павленко, М. А., В. М. Руденко, І. В. Захарченко, А. О. Зінченко, and В. І. Чистов. "Метод дослідження поведінки груп рухомих об’єктів з використанням клітинних автоматів." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(67) (September 24, 2021): 98–104. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.13.

Full text

Abstract:

Пошук розподілених об’єктів в районах є важливим та достатньо складним завданням моніторингу при виконанні спеціальних завдань. Вирішення даного завдання полягає у розробці стратегії пошуку з використанням груп рухомих об’єктів. В якості таких груп можна розглядати пошукові групи, безпілотні системи та багато інших. Проте дослідження групової діяльності рухомих об’єктів – це відоме завдання, яке можна вирішити багатьма способами. Один із способів – пошук аналогій в живій природі, та використання механізмів, реалізованих природою в поведінці живих істот. В статті розроблена стратегія пошуку, яка ґрунтується на відтворенні природного явища групової поведінки, а саме поведінки косяка риб. Основні характерні властивості косяка риб реалізовані за допомогою клітинного автомату на двовимірній однорідній решітці з автоматами які характеризують об’єкти пошуку та груповий рухомий об’єкт. В роботі використано та описано однорідну клітинну решітку, яка не згорнута в сферу для спрощення обрахунків. Для решітки встановлені межі, які характерні для вирішення реальних завдань при пошуку об’єктів в заданій області простору. В статті розглянута діяльність однорідних групових об’єктів, проте в подальшому вдосконаленні такого підходу, можуть бути використані різнорідні та змішані групи або сукупності різнорідних груп, що будуть діяти у відповідності з наборами правил зміни станів. Використання клітинного автомату дозволяє створити довільну систему правил його роботи. Критерії, що характеризують досяжність об’єктів пошуку можуть бути модифіковані під конкретні завдання та дозволяють впливати на час та оперативність пошуку, а також створювати різні поєднання цих та інших факторів, які впливають на ефективність вирішення завдання. Дослідження такого автомату дозволяє стверджувати про можливість створення ефективного автомату пошуку маршрутів з заданими часом та точністю роботи, що може бути використано в реальних умовах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Lazareva, Ljudmyla. "ASPECTS OF CREATION OF THE NECTARIFEROUS AND POLLEN PLANTS REGISTRY AS A CONSTITUENT ELEMENT OF THE CADASTRE OF MELIFEROUS RESOURCES OF UKRAINE." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 4 (August 2020): 62–66. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2020.4.12.

Full text

Abstract:

Наведено визначення кадастру медоносних ресурсів України та відтворено особливості його створення. Зазначено, що основним елементом кадастру є реєстр пилко- та нектароносних рослин. Наведений реєстр є частиною кадастру рослинних ресурсів України, він деталізований для практичного використан- ня у бджільництві. Регіональний кадастр природних ресурсів є основою територіальних інформаційних систем, тому розроблення електронної картки нектаро- та пилконосної рослини дасть змогу швидко та об’єктивно вести облік медоносних ресурсів окремих територій. Розглянуто ряд аспектів (законодавчий, інформаційний, ресурсний, біобезпеки та природоохоронний) відносно створюваного кадастру медоносних ресурсів країни. Ключові слова: кадастр медоносних ресурсів, реєстр пилко- та нектароносних рослин, електронна картка медоноса.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Olijnyk, V. S., and A. Yu Rak. "Шляхи посилення захисних властивостей і стійкості лісів Скибових Горган." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 5 (May 31, 2018): 9–14. http://dx.doi.org/10.15421/40280501.

Full text

Abstract:

Охарактеризовано природні умови, лісистість водозборів і породний склад лісів гірського ландшафту Скибових Горган в Українських Карпатах. Наведено емпіричні залежності лісових площ, відсотка лісистості та часток ялинових, ялицевих і букових насаджень від гіпсометричних рівнів гірських водозборів. Висвітлено динаміку лісового покриву за останні 40 років. Проаналізовано поширення шкідливих стихійних явищ – снігових лавин, паводкового стоку, ерозійно-селевих, осипних і зсувних процесів, а також вітровалів і сніголомів лісу та всихання ялинників для різних висотних поясів і смуг рослинності –ялинових, буково-ялицево-ялинових і буково-ялицевих лісів. Рекомендовано систему лісівничо-технічних, лісівничо-фітомеліоративних, лісогосподарських і комплексних природоохоронних заходів щодо запобігання шкідливим процесам для різних висотних рівнів гірських схилів. Запропоновано шляхи застосування основних і допоміжних заходів протидії стихії. Відзначено актуальність оптимізації лісистості водозборів, відтворення корінних лісостанів, природоощадного вдосконалення рубок головного користування і ведення лісового господарства на водозбірному принципі. Наведено сучасні й оптимальні для водоохоронно-захисної ролі та стійкості лісів показники лісистості водозборів і частки ялинових насаджень у межах висотних смуг і поясів рослинності. Висвітлено основні напрями міжгалузевої природоохоронної діяльності на головних річкових басейнах Горган.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Одарюк, О. О. "Еколого-правове регулювання раціонального використання земельних ресурсів." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 28, 2013): 168–70. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.41.

Full text

Abstract:

Проведено аналіз підвищення використання природних ресурсів людиною і його вплив на відтворення біорізноманіття. Обґрунтовані переваги еколого-ландшафтного землеустрою в системі територіального планування сільськогосподарського землекористування в порівнянні з традиційними методамиорганізації території. Розглянуто необхідність створення інформаційної бази створення екологічних чинників використання земельних ресурсів. Проаналізовано проблеми використання земель сільськогосподарського призначення в умовах тотального зниження продуктивності та ступінь негативного впливу деградаційних процесів, а також їх вплив на сільськогосподарське виробництво. The analysis of increase of use of natural resources by man and its influence on self-reproduction of biosets is carried out. Advantages of ekologo-landscape land management in system of territorial planning of agricultural land tenure in comparison with traditional methods of the organization of territory are proved. The necessity of creation of information base of formation of ecological factors of use of land resources is considered. The adverse action of degradation processes and their impact on agriculture is analyzed.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Andreieva, Valentyna, Vasyl Voitiuk, Oleksandr Kychyliuk, Mariia Shepeliuk, Anatolii Hetmanchuk, and Vitalii Derkach. "Економічна оцінка Черемського болота на основі екосистемних послуг." Notes in Current Biology, no. 1 (1) (September 13, 2021): 15–24. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.1.15-24.

Full text

Abstract:

Унікальністю Черемського природного заповідника є не тільки збереження рідкісних і типо-вих природних комплексів Українського Полісся, але й те, що його територія входить до складу водно-боло-тного угіддя міжнародного значення «Заплава р. Стоходу», яке, згідно з критеріями Рамсарської конвенції, має велику цінність. Оскільки із загальної площі Черемського природного заповідника болота займають 33,7% території, актуальним є вивчення їх екосистемного значення. Методика інтегральної вартісної оцінки екосистемних послуг базується на теорії екологічної ренти і механізмі її вираження – альтернативної вартості з урахуванням ефективності відтворення в економічній та екологічній сферах. Поелементна вартісна оцінка екосистемних послуг заснована на оцінці величини депо-нування вуглекислоти лісовими й природними болотними екологічними системами, сорбційної функції боліт, асиміляційного потенціалу лісових екологічних систем. Представлені результати апробації методики варті-сної оцінки екосистемних послуг Черемського болота у Черемському природному заповіднику. Показано, що Черемське болото забезпечує виконання екосистемних послуг на суму 3696003 грн/рік, а також сорбційну (водоочисну) функцію на суму 11560951 грн/рік та поглинання діоксиду вуглецю на суму 244048 грн/рік.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

СКРИПНИК, Сергій, Сергій ШЕВЧЕНКО, and Андрій ЗАМОРОКА. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 307–26. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.591.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена специфіки науково-методичних засад впровадження методів екологічної освіти і виховання в процесі навчанні біології. Актуалізуються фундаментальні наукові поняття екологічної освіти і виховання (екологічне виховання, екологічна культура, екологічна вихованість, екологічні знання, екологічна свідомість, ціннісне ставлення до природи, активна екологічна позиція особистості, глибинна екологія). Науково-методично аналізуються методи екологічної освіти і виховання (метод екологічної ідентифікації, метод екологічної емпатії, метод екологічної рефлексії, метод екологічних асоціацій, метод екологічної лабіалізації, метод екологічної експектації, метод ритуалізації екологічної діяльності, метод екологічної турботи, активні та інтерактивні методи: метод екологічних проєктів, «Кейс-стаді», брейнстормінг, метод проблемного навчання, інтегрально-пошукові групові та рольові екологічні ігри, «ЕКО-АРТ-терапія», імітаційне моделювання) в процесі навчання біології. Зауважується, що використання методів екологічної освіти і виховання в процесі навчання біології забезпечуватиме умови для ефективного формування у здобувачів освіти біологічних і екологічних знань, поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій щодо бережливого ставлення до природи та власного здоров’я. Аналізується специфіка методології проєктування теоретико-імітаційної моделі впровадження методів екологічної освіти і виховання в процесі навчання біології. Відзначається, що запропонована імітаційна модель, проєктована на основі теоретичного аналізу наукової літератури, характеризується сукупністю ланок: теоретико-цільовою, змістово-процесуальною, оцінювально-результативною, яка забезпечуватиме можливість відтворення цілеспрямованого динамічного процесу підвищення рівня екологічної вихованості та формування активної екологічної позиції особистості у здобувачів освіти в процесі навчання біології при дотриманні теоретично обґрунтованих педагогічних умов та фаховій розробці і впроваджені методик, які відповідатимуть змодельованим імітаційно-визначеним критеріям і рівням.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Vedmid, Mykola, Iurii Debryniuk, Vasyl Yukhnovskyi, Svitlana Raspopina, and Yuliia Bila. "Основні засади стратегії лісорозведення в Україні." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 19 (December 26, 2019): 89–99. http://dx.doi.org/10.15421/411930.

Full text

Abstract:

Лісорозведення є вагомою складовою державної стратегії збереження навколишнього природного середовища, раціонального використання та примноження природно-ресурсного потенціалу України, вирішення проблем її екологічної та продовольчої безпеки. Реалізація стратегії лісорозведення в Україні дасть змогу підвищити стійкість лісової компоненти агроландшафтів; суттєво зменшити процеси ерозії та деградації ґрунтів; зберегти і збагатити біологічне та ландшафтне різноманіття; пришвидшити процеси природного відтворення агроландшафтів; оптимізувати лісомеліоративну складову еколого-ландшафтного облаштування агроландшафтів; підвищити рівень лісистості; забезпечити фільтрацію та очищення поверхневого стоку від шкідливих інгредієнтів; поліпшити меліоративні властивості захисних насаджень лінійного типу; збільшити врожайність сільськогосподарських культур; забезпечити додатковий обсяг поглинання вуглецю, що уповільнить процеси зміни клімату; підвищити ефективність впровадження державних екологічних програм. Виконання основних стратегічних напрямів лісорозведення в Україні загалом підвищить еколого-економічний потенціал агроландшафтів, диверсифікацію агропромислового виробництва, поліпшить умови проживання і виробничої діяльності місцевого населення. За умови комплексного підходу до створення у необхідному обсязі захисних лісових насаджень та належного утримання існуючих, відбудеться істотне поліпшення мікрокліматичних умов меліорованих територій, підвищення продуктивності агроландшафтів, запобігання змінам клімату. Щорічні загальні орієнтовні витрати на всі заходи, пов'язані з лісорозведенням, можуть сягати 2,3 млрд грн. Поряд з цим, втрати чистого річного доходу сільськогосподарського виробництва через значну розораність території, недостатню кількість лісів та захисних лісових насаджень, сягають майже 3 млрд дол. США, що значно перевищує річні витрати на лісорозведення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Melnyk, P. P., and N. V. Kurbatska. "Еколого-економічні механізми управління природокористуванням в агроекосистемах." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 9 (October 25, 2018): 21–26. http://dx.doi.org/10.15421/40280903.

Full text

Abstract:

Розглянуто важливу роль розроблених нових і використання діючих еколого-економічних механізмів управління в галузях агроекосистем, що сприяють раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів. Проведено аналіз діючих механізмів, які становлять основу гармонійного поєднання принципів для природокористування в агроекосистемах. Обґрунтовано особливості дії космічного механізму, який є сукупністю станів і процесів природного походження, та за своєю масштабністю дії він здатний не тільки спричиняти розвитку негативних наслідків, що призводять до непередбачених утрат, але й забезпечувати одержання в окремих фазах циклу сонячної активності економічного ефекту від виробництва сільськогосподарської культури. Наведено основні принципи еколого-економічних механізмів управління використанням та охороною земель. Акцентовано увагу на моніторингу як складу економічного механізму, який всебічно аналізує на макро- і мікрорівні регіонів виробничу сферу за найвагомішими показниками еколого-економічного спрямування. На основі проведених досліджень зроблено висновок, що для забезпечення ефективного ведення сільськогосподарського виробництва структура системи еколого-економічного управління має бути доповнена космічним механізмом, який сприяє вирішенню еколого-економічних і соціальних проблем у суспільному виробництві.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Тарасюк, А. В., and Н. В. Мєшкова-Кравченко. "ДОСВІД РОЗВИТКУ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 60 (July 3, 2020): 44–47. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-07.

Full text

Abstract:

У статті досліджено особливості здійснення та результати реформування місцевих громад в Україні, проаналізовано сутнісні елементи реалізованої в країні моделі адміністративного управління та вив-чено міжнародний досвід розвитку моделей місцевого самоврядування. Європейський досвід свідчить, що запо-рукою успішної реалізації реформ децентралізації є суттєва внутрішня організаційна робота, яка передує процесу реформи, а самі програми повинні враховувати всі місцеві особливості. З метою забезпечення успішної реалізації реформ в Україні необхідно відмовитися від спроб прямого перенесення європейського досвіду без урахування національних і місцевих особливостей, зосередити увагу на специфічних рисах і явищах процесів, нерозривно пов’язаних із економічним відтворенням. Вказано, що, маючи значний природно-ресурсний потен-ціал, місцеві громади в Україні постійно стикаються з нестачею низки ресурсів, що свідчить про невідповідність ресурсного потенціалу структурі економіки регіонів і країни в цілому. Встановлено, що інве-стиційні потреби для відновлення нормального життєзабезпечення місцевих громад на порядки перевищує надходження до місцевих бюджетів. З метою забезпечення економічної складової розвитку територіальних громад в Україні місцевим органам влади необхідно: створити сприятливе середовище для ведення бізнесу, забезпечити залучення місцевих та іноземних інвестицій у економіку регіону, надання максимального сприяння компаніям, які працюють на території громади. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на визначен-ня факторів підвищення ефективності економічної складової розвитку територіальних громад.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Шпак, Н. П., Г. Л. Дудник, and В. Є. Любченко. "ПЕРСПЕКТИВИ ВІДНОВЛЕННЯ БЕРЕКИ ЛІКАРСЬКОЇ В УМОВАХ ПІВДЕННО-ПОДІЛЬСЬКОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no. 21 (April 14, 2021): 110–18. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/15.

Full text

Abstract:

На території національного природного парку "Кармелюкове Поділля" (Парк) в свіжих ду-бово-грабових дібровах природного і штучного походження виявлена берека лікарська Sorbus torminalis (L.) Crantz. Цей надзвичайно цінний компонент наших лісів бере участь у формуванні другого ярусу лісостану, досить декоративна, лікарська, деревна порода, що має їстівні плоди. Природоохоронний статус виду неоцінений, наукове значення – зникаючий вид, але, на жаль, на сьогодні природному насіннєвому відновленню популяції не приділя-ється належна увага. За останні 5 років відмічено природне насіннєве поновлення виду у 49 кварталі регіону дослідження. При обліку деревостанів відмічено значну кількість особин S. torminalis віком 18–25 років, що свідчить про здатність виду до природного поновлення за сприятливих умов. З метою більш глибокого вивчення та забезпечення природного понов-лення виду розроблена "Програма по збереженню та відтворенню береки лікарської S. torminalis (L.) Crantz на території національного природного парку "Кармелюкове Поділля" на 2018–2021 рр.". Проаналізовано динаміку кількісного та якісного стану виду в умовах сві-жої дубово-грабової діброви. Звернено увагу на декоративну цінність береки лікарської та використання її в ландшафтному дизайні. Розроблено шкалу градацій дванадцяти ознак для оцінки декоративності. Започаткували вирощування сіянців та саджанців, що сприятиме збе-реженню і поширенню виду. Для отримання генетично однорідного садивного матеріалу ро-зробляється метод мікроклонального розмноження в культурі іn vitrо. Акцентована увага на втілення ряду лісогосподарських заходів відносно збереження і відновлення S. torminalis в регіоні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Dubovich, Ion, Khrystyna Vasylyshyn, Tatyana Fomicheva, and Yuliia Volkovska. "Економіко-правове регулювання охорони та збереження біорізноманіття екосистем: теорія і практика." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 19 (December 26, 2019): 178–86. http://dx.doi.org/10.15421/411940.

Full text

Abstract:

Серед основних проблем економіко-правового регулювання особливе місце займає охорона та збереження біорізноманіття екосистем. Доведено, що збіднення та зникнення біорізноманіття екосистем неминуче позначиться на якості життя і здоров’я населення. Важливо звернути увагу на визначення терміну «біорізноманіття» у національних та міжнародно-правових актах. На цей час існує близько 85 визначень терміну «біорізноманіття» і, цей термін використовують уже понад п’ятдесят років. Проаналізовано основні причини та наслідки руйнування і втрати біорізноманіття екосистем в Україні та світі, як основного національного багатства кожної держави. Його збереження та невиснажливе використання розглядається як один із пріоритетів у сфері екологічної безпеки, а також охорони, використання та відтворення природних ресурсів. У зв’язку з євроінтеграційними процесами в Україні та необхідністю адаптації нормативно-правових актів до міжнародних договорів, які Україна підписала та ратифікувала, проаналізовано міжнародні конвенції та угоди у сфері охорони і збереження біорізноманіття екосистем, подано практичні рекомендації щодо ефективного економіко-правового регулювання у сфері охорони та збереження екосистемного біорізноманіття. Запропоновано шляхи імплементації міжнародних конвенцій та угод у національне законодавство, прийняття Закону України «Про охорону та збереження біорізноманіття екосистем», проведення моніторингу біорізноманіття, здійснення монетизації екосистемних послуг, інтеграцію Конвенції про охорону біологічного різноманіття у Лісовий, Водний, Земельний, Податковий Кодекси України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Шостя, А. М., Я. М. Ємець, Л. М. Кузьменко, О. Г. Мороз, and І. І. Ступарь. "ВПЛИВ ГОМОГЕНАТУ ТРУТНЕВИХ ЛИЧИНОК НА ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ ГОМЕОСТАЗ У СВИНОК У ПЕРІОД СТАТЕВОГО ДОЗРІВАННЯ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 134–40. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.16.

Full text

Abstract:

В умовах промислової технології істотно змінюється прояв нормальних фізіологічних функцій, що обумовлюють процеси відтворення стада, виявляючись у слабо вираженому статевому циклі та пі-зньому настанні господарської зрілості, зниженні резистентності організму, який перебуває під дією стресових факторів та системної гіподинамії. Це вимагає розроблення репродуктивних біотех-нологій на основі використання природних стимуляторів тваринного походження, серед яких особ-ливе місце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним зяких є гомогенат трутневих личинок (ГТЛ). Метою досліджень було з’ясувати вплив гомогенатутрутневих личинок на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у свинок у період статевого до-зрівання. В експерименті використані свинки великої білої породи, аналоги за віком і живою масою,яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Встановлено, що впродовж періоду статевого до-зрівання у крові свинок відбувається інтенсифікація процесів пероксидації, яка проявляється в під-вищення вмісту дієнових кон’югатів на 180-ту та 210-ту доби розвитку відповідно на 63,6 % та44,1 %. Це підтверджується суттєвим зростанням кількості вторинних продуктів пероксидації −ТБК-активних комплексів у зазначені періоди їхнього розвитку, відповідно 38,7 % та 30,6 %. Виявле-но, що в період статевого дозрівання свинок система антиоксидантного захисту є найбільш лабіль-ною від 6-ти до 8-ми місячного віку, де мінливість компонентів ПАГ є суттєвою за підвищеною ак-тивністю супероксиддисмутази (p<0,01) і каталази (p<0,05), а також кількості відновленого глу-татіону. Додаткове згодовування ГТЛ сприяє вірогідному сповільненню процесів пероксидації у кро-ві, яке підтверджується нижчим вмістом дієнових кон’югатів (p<0,05-0,01) та ТБК-активних ком-плексів (p<0,01-0,001). З’ясовано, що згодовування ГТЛ свинкам істотно впливає на формування від-творювальної функції впродовж статевого дозрівання: скорочується термін настання першогостатевого циклу на 4 доби, оптимізується тривалість статевих циклів та час початку третьоїохоти на 7 діб, багатоплідність – 0,5 голів поросят і маса гнізда при народженні та відлученні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Skrypchuk, P. M., H. M. Shpak, T. M. Trokhlіuk, and I. V. Karaimchuk. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВІ БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 92 (April 8, 2021): 358. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202032.

Full text

Abstract:

Забезпечити безпечні умови та високу якість життя населення можна тільки за умови встановлення балансу між економічним розвитком і спроможністю відтворення природних ресурсів. Особливо складно це зробити на територіях, які є економічно депресивними та екологічно забрудненими. Аналіз медико-демографічної ситуації у Володимирецькому районі Рівненської області показав, що рівень захворюваності населення за останні 30 років зріс у 3,5 рази. В районі актуальною є проблема захворюваності на хвороби крові, новоутворення, хвороби системи кровообігу, захворюваності на рак щитовидної залози тощо. Насамперед це пояснюється складною радіоекологічною ситуацією в регіоні, що ускладнюється низкою негативних економічних та соціальних факторів. З метою підвищення ефективності надання медичних послуг населенню, запропоновано запровадити інноваційну модель – МІС «ЕМСІМЕД». Вона передбачає використання інформаційних технологій для збору, зберігання, обробки медичних даних та основних показників здоров’я населення, контролю проведення профілактичних оглядів. Крім того, запропоновано включити органічні продукти з радіопротекторними властивостями до щоденного раціону хворих.Організувати органічне харчування можна за допомогою кейтерингових послуг (постачання готової їжі для харчування пацієнтів). Вартість органічного комплекту (4-разове харчування) становить від 79 до 89 гривень на день. Реалізація цих заходів забезпечить з часом зниження рівня захворюваності, інвалідності, смертності населення та допоможе подолати несприятливі демографічні тенденції. Водночас, збільшення попиту на органічну продукцію через держзамовлення, сприятиме розвитку в регіоні соціально відповідального бізнесу, збереженню та поступовому відновленню родючості ґрунтів, покращенню екологічної ситуації в регіоні в цілому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Бондар, О. Б., М. Г. Румянцев, О. В. Кобець, С. В. Сидоренко, and В. С. Ющик. "Сучасний стан дубових насаджень на притоках Ворскли у межах Сумської області та особливості їхнього природного відновлення." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 19–24. http://dx.doi.org/10.36930/40300403.

Full text

Abstract:

Подано результати досліджень щодо характеристики дубових насаджень на притоках Ворскли у межах Сумської області. Визначено, що серед загальної площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок на водозборі Ворскли (40464 га), найпоширенішими є дубові насадження, частка площі яких становить 64,4 % (26052 га). Проаналізовано розподіл площі цих насаджень на 10 притоках річки Ворскли за типами лісорослинних умов, походженням, класами віку та категоріями лісів. Наведено результати досліджень природного поновлення дуба й інших порід під наметом дубових насаджень і на зрубах. Підтверджено необхідність сприяння природному відновленню й ефективного його використання для відтворення дубових лісів на водозборах річок. Розподіл дубових насаджень за типами лісорослинних умов свідчить про сприятливі умови для їх росту, оскільки 90,7 % площі становлять свіжі груди. Вікова структура досліджуваних дубняків є розбалансованою. Переважають насадження IX–XII (52,4 %) та V–VIII (35,5 %) класів віку. Природні дубові ліси займають 58,3 % (15185 га) від загальної площі, а штучні (лісові культури) – 41,7 % (10867 га). Розподіл дубових насаджень за функціональним призначенням свідчить про переважання експлуатаційних лісів, частка яких становить 53,7 % (14001 га) від загальної площі. Частка захисних лісів становить 36,1 % (9387 га), лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення – 7,1 % (1856 га) та рекреаційно-оздоровчих лісів – 3,1 % (808 га). Ці ліси, окрім задоволення потреб суспільства в цінній дубовій деревині, виконують також надзвичайно важливі та різноманітні еколого-захисні функції. Закономірності поширення дубових насаджень на притоках Ворскли доцільно враховувати під час ведення лісового господарства з метою збереження їхнього різноманіття та посилення виконання ними важливих екологічних, захисних, рекреаційних і інших функцій. Окрім цього, особливості їхньої лісівничо-таксаційної й типологічної структури можуть бути враховані для удосконалення відповідних положень водозбірно-ландшафтного районування України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Природне відтворення'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles