Academic literature on the topic 'Природне відтворення'

У даному огляді літератури наведені сучасні дані стосовно переваг грудного вигодовування дітей першого року життя та показано, що природне вигодовування є невід’ємною складовою процесу відтворення, а також ідеальним способом вигодовування немовляти. Обговорені сучасні погляди на принципи раціонального вигодовування та дитячої нутриціології дітей грудного віку.

Досліджено особливості формування і функціонування системи національної екологічної політики. Отримано висновок, що екологічна криза є наслідком недосконалості механізмів соціально-економічної системи. Визначено роль екологічної складової у вирішенні політичних та економічних проблем. Проаналізовано проблеми реалізації сучасної національної екологічної політики. Обґрунтовано необхідність її подальшого удосконалення і визначено пріоритетні напрями її подальшого розвитку. Проведення у процесі реформування національної економіки політики збалансованого використання і відтворення природних ресурсів та об’єктів у межах усіх виробничо-територіальних комплексів України, що вирізнялися високою ресурсо- та енергоємністю, було пов’язане, в першу чергу, з необхідністю подолання еколого-економічних кризових явищ. В еколого-економічному аспекті розвиток України в 1992-2015 рр. можна розділити на два етапи: - загальна еколого-економічна криза з одночасним суттєвим скороченням використання головних природних ресурсів (1992—2000) - водних, мінерально-сировинних, частково земельних, зниження викидів у повітря тощо; - відносна стабілізація і початок відродження (з 2000р.) про­мислового та аграрного виробництв зі зростанням в окремих регіонах об’ємів скидання забруднених вод, викидів шкідливих речовин та ін. Діюча в Україні система показників оцінки екологічного стану навколишнього середовища та використання природних ресурсів значною мірою ґрунтується на параметрах статистичної звітності 70-х років. Для зміни даної методики оцінки варто зосередити увагу на наступних напрямах щодо формування засад збалансованого використання і відтворення природних ресурсів: - наукового обгрунтування внутрішніх потреб України в різних видах природних ресурсів; - прискореного впровадження заходів щодо попередження незворотних порушень екологічного стану середовища в гірничодобувних регіонах та промислово-міських агломераціях, забезпечення його стійкого покращання та екологічно врівно­важеного стану; - виконання екологічно обґрунтованих оцінок питомої забезпе­ченості населення різними видами природних ресурсів, у тому числі життєзабезпечуючими; -удосконалення економічних важелів регулювання природоохоронної діяльності. Україна належить до числа країн, розвиток яких значною мірою залежить від збалансованості використання наявної бази природних ресурсів, у першу чергу, життєзабезпечуючих (земельних, водних, мінерально-сировинних). Дослідження й аналіз підтверджують, що, незважаючи на успадковані проблеми розвитку, Україна має власні можливості їх вирішення, насамперед шляхом ефективного викорис­тання всіх видів природних ресурсів. Якщо виходити з того, що промислова структура є ядром націо­нальної економіки, її динаміки і природоресурсомісткості, то пріори­тетним завданням є вдосконалення структури промисловості у напрямі підвищення її технологічності та надання переваг тим галузям і виробництвам, які випускають кінцеву екологічно немістку і екологічно чисту продукцію. Це проблема великої стратегічної мети, на яку має спрямовуватися державна політика. Таким чином, найбільш активним рівнем еколого-економічних систем є регіональний, оскільки регіон (область) є одночасно об’єктом управління, на цьому рівні формуються екологічні проблеми суспіль­ства, ставляться вимоги до екологізації виробництва і раціонального природокористування. Саме регіон поєднує конкретні пункти розміщення продуктивних сил, підприємства-забруднювачі і підприємства- природокористувачі, які є елементами його економічної структури. Структура і масштаб регіонального виробництва визначають характер і обсяги забруднень, інтенсивність впливу на природне середовище. Отже, розвиток національної економіки вимагає враховувати при­наймні три обставини: по-перше, природоресурсний потенціал національної території, який в Україні, як і у кожної країни, має свої обмеження, зокрема, коли йдеться про окремі базові елементи довкілля (воду, лісові ресурси тощо); по-друге, розвиток економічної, зокрема промислової структури, зорієнтованої на мінімізацію затрат природних ресурсів; по-третє, економне видобування і використання природних ресурсів, бо воно не тільки пов’язане з ефективністю економіки, але передусім із забрудненням повітряного басейну, водоймищ тощо. Чим потужніше природні ресурси залучаються у процес виробництва, тим більші можливості погіршення якості довкілля шкідливими промисло­вими і непромисловими викидами.

Відтворення лісових насаджень за участю цінних видів деревних порід на сучасному етапі розвитку суспільства є актуальним завданням лісового господарства. Берека лікарська (Sorbus torminalis (L.) Crantz) – аборигенний вид, занесений до Червоної книги України (2009). Природний супутник лісових ценозів Південно-Подільського Лісостепу України, поновлення якого досліджували протягом п'яти років у деревостанах усіх вікових категорій та на зрубах, де залишені репродуктивні особини виду. Для дослідження кількісних та якісних показників поновлення Sorbus torminalis закладено 60 тимчасових та 11 постійних пробних площ. Природне насіннєве розмноження Sorbus torminalis виявлено у свіжих дібровах Південного Поділля. Насіння зберігає життєздатність 1-2 роки. У природних дубово-грабових насадженнях плодоношення настає в 20-річному віці, масове плодоношення спостережено раз у 5 років. Насіннєве розмноження використано для отримання сіянців і саджанців з метою введення Sorbus torminalis у культури дуба звичайного. Кращі результати отримано завдяки осіннім висівам свіжовимитого насіння за умов дотримання відповідних технологій. Осінні висіви здійснено у другій декаді вересня. Такі висіви дають весною дружні сходи і рівень їх ґрунтової схожості знаходиться в межах 78 %, що є досить успішним результатом для виду. Вегетативне порослеве розмноження сприяє її відновленню у разі механічних пошкоджень. Вирішення проблеми розмноження та оздоровлення породи можливе за умови використання сучасних досягнень біотехнології, одним з яких є метод мікроклонального розмноження. Цей метод дає можливість у стислі терміни одержати масовий, генетично однорідний садивний матеріал з високими спадковими властивостями продуктивності та стійкості до збудників хвороб. Для введення в культуру in vitro були верхівкові бруньки, нарізані з однорічних пагонів маточних рослин. Підібрано стерилізатори, а також визначено відповідні концентрації поживного середовища та експозиції. Впровадження різних способів розмноження береки лікарської сприятиме відновленню насаджень з її участю, а також розширення ареалу виду, що зникає.

Здійснена спроба сучасного прочитання творчої спадщини видатної української поетеси Лесі Українки з точки зору репрезентації в неї провідних характеристик української ментальності. Головна увага приділена відтворенню у творчості поетеси унікального іманентного зв’язку українського народу з природою, який насичує фольклорну та міфологічну спадщину предків українців. З дитинства зачарована красою персонажів українського фольклору, глибиною космологічних поглядів давніх українців, Леся Українка мала тонке відчуття зв’язку людини зі Всесвітом, своє розуміння всеєдності макро- та мікрокосму. Сутність філософії буття, розуміння специфічних рис української ментальності відтворено в ліричному дискурсі поетеси за допомогою метафоричних образів природи та розмаїття архетипной символіки. Погляд на творчу спадщину Лесі Українки с позицій сьогодення дозволить переосмислити основи української ментальності, надати їм важливого статусу духовних зразків, формуючих сучасну ціннісну систему українського суспільства.

Серед основних проблем людства особливе місце належить охороні, використанню та відтворенню природних ресурсів, а також екологічному убезпеченню населення. Сьогодні ставлення більшої частини населення світу до природи має виразно споживацький характер, де природні ресурси та природні умови сприймаються лише як чинник, що впливає на розвиток економіки. Такий підхід населення до природи є хибним і призводить до погіршення стану природного життєвого довкілля, великомасштабних біологічних катастроф, а також погіршення якості життя та здоров’я людей. Для об’єктивної оцінки обізнаності та ставлення населення до розвитку екологічної економіки і розуміння концепції сталого розвитку здійснено соціально-економічне дослідження, за результатами якого з’ясовано, що більшість громадян України (84%) вважають, що екологічна економіка є основним інструментом для реалізації сталого розвитку. Більшість респондентів (87%) вважають, що економічний розвиток має ґрунтуватись на теоретико-методологічній основі концепції сталого розвитку. Встановлено концептуальні положення щодо вдосконалення розвитку економіки, орієнтовані на засадничі принципи екологічної економіки та моделі сталого розвитку. Обґрунтовано необхідність посилення ролі держави у розвитку екологічної економіки та практичній реалізації засад сталого розвитку, спрямованих на забезпечення належних контролюючих механізмів, невідворотності відповідальності за порушення законодавства та належної координаційної діяльності органів державної влади у сфері реалізації політики з питань сталого розвитку. Запропоновано класифікацію та порівняльну характеристику еколого-економічних інструментів щодо реалізації сталого розвитку. Сформовано пропозиції щодо удосконалення шляхів запровадження інструментів екологічної економіки для реалізації концепції сталого розвитку

На території Національного природного парку "Кармелюкове Поділля" у свіжих дубово-грабових дібровах природного і штучного походження збережено раритетний вид береки лікарської (Sorbus torminalis (L.) Crantz). Цей надзвичайно цінний компонент наших лісів бере участь у формуванні другого ярусу лісостану, є досить декоративною, лікарською, деревною породою, що має їстівні плоди. Природоохоронний статус виду неоціненний, наукове значення – зникаючий вид, але, на жаль, сьогодні природному насіннєвому відновленню популяції не приділяють належної уваги. За останні п'ять років виявлено одиничне природне насіннєве поновлення виду у 49 кварталах регіону дослідження. Під час переліку деревостанів виявлено значну кількість особин Sorbus torminalis віком 18-25 років, що свідчить про здатність виду до природного поновлення за сприятливих умов. З метою глибшого вивчення та забезпечення природного поновлення виду розроблено "Програму щодо збереження та відтворення береки лікарської (Sorbus torminalis (L.) Crantz) на території Національного природного парку "Кармелюкове Поділля" на 2018-2021 рр." Проаналізовано динаміку кількісного та якісного стану виду в умовах свіжої дубово-грабової діброви. Таксаційна характеристика насаджень з поновленням Sorbus torminalis переважно складається з 6-8 одиниць дуба, 2-3 одиниць граба, 1-2 одиниць ясена. Менше одиниці становлять інші супутні породи, зокрема Sorbus torminalis. Середня висота Sorbus torminalis у насадженнях – 12,5-20,7 м, середній діаметр відповідно – 9,8-21,1 см. Клас бонітету – І, Іа, відносна повнота – 0,7-0,8, запас стовбурної деревини насаджень – 140-310 м3/га. Звернено увагу на вирощування саджанців Sorbus torminalis і використання їх у створенні ландшафтних композицій, що також сприятиме поширенню виду. Для того, щоб отримати генетично однорідний матеріал використано метод мікроклонального розмноження Sorbus torminalis у культурі in vitro. Звернено увагу на втілення лісогосподарських заходів відносно збереження і відновлення береки лікарської в регіоні.

Розглянуті питання функціонального зонування територій національних природних парків України і світу як ключової проблеми їх територіальної організації або планування. У порівняльному аналізі показані як позитивні явища, так і недоліки вітчизняного та світового природоохоронного планування, передусім рекреаційних територій. Функціональне зонування є основним розділом проєктів організації природно- заповідних територій та об'єктів України, охорони, відтворення і використання їх природних комплексів. Практичний досвід створення та діяльності національних природних парків України переконує: планування їх територій має принципово важливе значення і є основною передумовою забезпечення врівноваженого та безконфліктного функціонування таких поліфункціональних природно-заповідних установ. Результатом функціонального зонування території національних природних парків виступає схема, чи картосхема як наочне відображення просторових функцій, які ця територія має виконувати. На ній виділяють територіальні ділянки (функціональні зони), що різняться за функціями та цілями охорони, а відтак – охоронними режимами і формами практичної діяльності в їх межах. Функціональне зонування територій національних природних парків України здійснюється за вільним типом: загальний рисунок мозаїчний, ділянки кожної зони представлені декількома контурами – тобто воно має кластерний характер. Порушені питання щодо рекреаційних навантажень, як агрегатного показника антропогенного впливу протягом комфортного періоду, у межах вітчизняних і зарубіжних національних (природних) парків та їх нормативів. Для території національних природних парків України автором запропоновано орієнтовні нормативи допустимого рекреаційного навантаження.

Визначено сучасний стан, виявлено назрілі проблеми та встановлено пріоритети подальшого розвитку дендропарку "Володимирівський" державного підприємства "Гутянське лісове господарство". Проведено збір даних і впорядкування відомостей про досліджувану дендрологічну частину парку. На підставі аналізу дослідних даних визначено найважливіші цінності дендрологічної частини: природні, соціально-економічні, культурні, рекреаційні, естетичні, еколого-освітні; окреслено пріоритети щодо їх збереження, охорони та відтворення. Проаналізовано фактори впливу на цінності та функціональність дендрологічної частини лісового фонду із ранжуванням проблем. Виділено 21 просторовий складовий елемент. Територія дендропарку поділена на дві частини – заповідну (лісову прогулянкову) зону та зону регульованої рекреації, що умовно розділені модриновою алею, яка бере свій початок від центральної брами в північній частині парку і закінчується біля бесідки для відпочинку відвідувачів у південній частині. Підтверджено, що особливої природної цінності та неповторності парк набуває завдяки 12 дубам-велетням 100-річного віку, із середнім діаметром 56 см і середньою висотою 23,5 м, що утворили куртину площею 0,21 га. Проаналізовано стан панівної за площею породи Pinus sylvestris L. і встановлено, що насадження цієї рослини штучного походження 50-60-річного віку із чагарниковим підліском займає площу 0,28 га, а природні 8-12-річного віку – 3,35 га, що разом становить 3,63 га, або 51 % від площі дендропарку. Відзначено, що на площі 1,1 га сосна звичайна зростає із природним поновленням Betula pendula Roth., Populus tremula L., Acer platanoides, Acer negundo. З'ясовано, що серед зелених насаджень парку переважають деревостани ІІ класу віку, а переважаючою повнотою насаджень парку є повнота 1,0. За результатами оцінювання сучасного стану подано рекомендації щодо розвитку території дендропарку.

Метою досліджень, результати якої викладені у статті, було вивчення впливу віку свиноматок і кнурів на їх багатоплідність із урахуванням сезону року та віку тварин. Дослідження проводилися в дослідному господарстві ДП ДГ „Гонтарівка” Вовчанського району Харківської області. Для відтворення поголів’я у господарстві використовують природне парування свиноматок. Осіменіння свиноматок було проведено згідно зі схемою досліджень. Для проведення експериментальної роботи на свинофермі племзаводу було відібрано 35 голів основних свиноматок та 4 кнури породи уельс різного віку та різної живої ваги. Було сформовано чотири групи маток. З метою вивчення впливу сезону року на продуктивність свиноматок, першу серію досліджень провели восени, другій серію – навесні за тією ж схемою. Використовували у обох серіях досліджень одних і тих самих тварин. По різних групах тварин багатоплідність коливалась в межах від 10,56 до 11,78 голів. Краща група (матки у віці 18 міс. за зимових опоросів) перевершувала рівень багатоплідності гіршої групи (матки у віці 24 міс. за літніх опоросів) на 11,55 % (р < 0,05). В той же час, влітку було отримано на 1,81 % більші значення показника багатоплідності (11,26±0,189 порося на матку), порівняно з зимовими опоросами (11,06±0,189 порося на матку), хоча й різниця була не вірогідною. В межах окремих серій досліджень, кращі значення багатоплідності були отримані за використання більш вікових кнурів (48 міс.), хоча й різниці також були не вірогідними. Вірогідні розбіжності встановлено між молодими матками (18 міс.), що були осімінені дорослими кнурами (48 міс) за літніх опоросів, та молодими матками (18 міс.), що були осімінені молодими кнурами (18 міс.) за зимових опоросів. Ці розбіжності були на рівні 4,68 % (р < 0,05). Відносно консолідований показник багатоплідності (за визначення коефіцієнтів фенотипової консолідованості обома способами) було отримано лише по одній групі тварин – свиноматок середнього віку (24 міс.) за їх осіменіння кнурами середнього віку (24 міс.) за літніх опоросів. Найменш консолідованими (за визначення коефіцієнтів фенотипової консолідованості обома способами) були показники багатоплідності у вікових маток (48 міс.) за їх осіменіння віковими кнурами (48 міс.) як у літній так і у зимовий періоди

Метою досліджень, результати якої викладені у статті, було вивчення впливу віку свиноматок і кнурів на їх показники індексу СІВЯС із урахуванням сезону року та віку тварин. Дослідження проводилися в дослідному господарстві ДП ДГ „Гонтарівка” Вовчанського району Харківської області. Для відтворення поголів’я у господарстві використовують природне парування свиноматок. Осіменіння свиноматок було проведено згідно зі схемою досліджень. Для проведення експериментальної роботи на свинофермі племзаводу було відібрано 35 голів основних свиноматок та 4 кнури породи уельс різного віку та різної живої ваги. Було сформовано чотири групи маток. З метою вивчення впливу сезону року на показники індексу СІВЯС свиноматок, першу серію досліджень провели восени, другій серію – навесні за тією ж схемою. Використовували у обох серіях досліджень одних і тих самих тварин. По різних групах тварин індекс СІВЯС коливався в межах від 93,88 до 98,41 балів. Хоча й не було отримано вірогідних розбіжностей між групами за індексом СІВЯС, вірогідні відмінності були отримані за абсолютними показниками. Краща група перевершувала рівень багатоплідності гіршої групи на 11,55 % (р < 0,05). Враховуючи те, що індекс є комплексним показником, що характеризує загальний рівень відтворної здатності свиноматок, значення показників живої маси при відлученні, враховуючи молочність свиноматок, в певній мірі нівелювали розбіжності між групами. Та разом із тим, всього чотири групи перевершували середні значення по всім групам. Ці групи були сформовані із маток різного віку. Їх об’єднувало те, що вони були осемінені більш віковими кнурами. В межах окремих серій досліджень, кращі значення багатоплідності також були отримані за використання цих кнурів. Саме це, за достатньо вирівняної маси гнізд при відлученні, було визначальним фактором за розрахунку індексу СІВЯC. Більш консолідовані значення показнику індексу СІВЯС були за літніх опоросів. В межах вікових періодів найменш консолідованим рівнем показника індексу СІВЯС в період зимових опоросів відзначались матки у віці 18 міс. за їх осіменіння кнурами того ж віку. В період літніх опоросів – вікові матки за їх осіменіння віковими кнурами. Натомість найбільш консолідованими в період зимових опоросів були матки молодші матки з кнурами у віці 24 та 48 міс. В літній же період найбільш консолідованими були матки молодші матки за їх осіменіння віковими кнурами.

Вірста, В. В. Шляхи вдосконалення відтворення лісів в ДП «Остерське лісове господарство» : дипломна робота : 205 Лісове господарство / В. В. Вірста ; керівник роботи Чмель О.П. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2020. – 80 с.
Робота присвячена проблемі лісовідновлення, зорієнтованого на сприяння появі природного поновлення як найбільш наближеного до екологічного лісівництва з утворенням біологічно стійких високопродуктивних насаджень. Автором досліджена ефективність застосування різних ґрунтообробних механізмів та їх вплив на якість та кількість утворення природного поновлення сосни звичайної в умовах свіжих та вологих суборів.
Graduation qualification work Virstа V. «Ways to improve forest reproduction in SE «Oster Forestry»» is devoted to the problem of reforestation, focused on promoting the emergence of natural regeneration as the closest to ecological forestry with the formation of biologically stable high-yielding plantations. The author investigates the effectiveness of various tillage mechanisms and their impact on the quality and quantity of the formation of natural regeneration of Scots pine in fresh and humid forests.

Ринкові трансформації, зміна умов життя і праці населення, масштабна урбанізація, зростання захворюваності, погіршення кількісних і якісних характеристик природних ресурсів формують, по-перше, потребу впровадження якісно нових економічних механізмів управління природоохоронною діяльністю; по-друге - це призвело до зростання попиту на рекреаційний продукт. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31354

У дисертації визначено зміст поняття «інвестиційний потенціал регіону » за ресурсно-відтворювальним підходом . Проаналізовано вплив екологічного фактора на процеси відтворення інвестиційного потенціалу регіону . Визначено сутність поняття «екологічно обумовлений інвестиційний збиток» та розроблено методику його оцінки за фазами відтворення інвестиційного потенціалу регіону. Удосконалено науково-методичні підходи до еколого-економічної оцінки відтворення інвестиційного потенціалу регіону. Розроблено організаційно-економічний механізм управління відтворенням інвестиційного потенціалу регіону в умовах забезпечення екологічних вимог. Запропоновано систему організаційно-економічних інструментів, спрямовану на забезпечення екологічної безпеки за фазами відтворення інвестиційного потенціалу регіону. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30016
В работе раскрыта сущность современных инвестиционных процессов в условиях устойчивого развития, исследованы специфика и соотношение между такими понятиям и, как «инвестиционный потенциал региона», «инвестиционная привлекательность региона» и «инвестиционный клим ат региона». Проведена систематизация подходов к определению понятия «инвестиционный потенциал региона», исследована сущность понятия «инвестиционный потенциал региона» согласно ресурсно-воспроизводственного подхода. Дополнено классификацию инвестиционного потенциала региона в зависимости от характера эколого-экономического взаимодействия такими видами, как экологически ориентированный и экологически деструктивный инвестиционный потенциалы. Установлено, что структура воспроизводственного цикла инвестиционного потенциала региона включает фазы формирования, распределения и использования. В работе проанализовано влияние экологического фактора на процессы воспроизводства инвестиционного потенциала региона и исследовано возникновение экологически обусловленного инвестиционного ущерба. Определена сущность понятия «экологически обусловленный инвестиционный ущерб », под которым понимаются фактические или возможные потери инвестиционного потенциала региона на фазах его формирования, распределения и использования в результате загрязнения окружающей среды и истощения природных ресурсов . Предложено методику оценки экологически обусловленного инвестиционного ущерба по фазам воспроизводства инвестиционного потенциала региона. Установлено, что для обеспечения эф фективного воспроизводства инвестиционного потенциала региона в условиях устойчивого развития необходимо осуществить его эколого-экономическую оценку. Исследована сущность понятия «эколого-экономическая оценка», проанализированы существующие подходы к стоимостной эколого-экономической оценке инвестиционного потенциала региона. Усовершенствован научно-методический подход к эколого-экономической оценке воспроизводства инвестиционного потенциала региона , который основывается на определении величины экологически обусловленных инвестиционных ущербов по фазам воспроизводства инвестиционного потенциала региона. Проведена эколого-экономическая оценка потерь по фазам воспроизводства инвестиционного потенциала региона , обусловленных загрязнением окружающей среды и истощением прир одных ресурсов Сумской области. Развиты научно-методические подходы к формированию эколого- ориентированной системы управления воспроизводством инвестиционного потенциала, которая обеспечивает создание благоприятных условий для формирования инвестиционных ресурсов, организации их рационального распределения и использования при условии соблюдения экологических требований. Усовершенствован научно-методический подход к формированию организационно-экономического механизма управления воспроизводством инвестиционного потенциала региона на основе внедрения организационно-экономических инструментов диференцировано по фазам его воспроизводства в зависимости от состояния окружаюющей среды в регионе. Разработаны рекомендации по формированию отдельных инструментов органи зационно-экономического механизма управления воспроизводством инвестиционного потенциала региона в условиях обеспечения экологической безопасности Сумской области. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30016
The thesis defines the concept of "region investment potential" for resourcereproduction approach. The influence of environmental factors on the region investment potential reproduction is analysed. The concept of the environmentally caused investment loss is defined, and the technique for its evaluation according to the phases of its investment potential reproduction is developed. Scientific and methodological approaches to the environmental and economic assessment of the region investment potential reproduction are improved. The organizational and economic mechanism of the region investment potent ial reproduction in terms of environmental requirements is created. The system of organizational and economic instruments aimed at environmental safety by phases of the investment potential reproduction is suggested. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30016

У тезах аналізуються закупівельні ціни на продукцію сільськогосподарського виробництва по регіонах України, що суттєво відрізняються та створюють ціновий диспаритет. In the theses, purchasing prices for agricultural production in the regions of Ukraine are analyzed, which are differing significantly and create price disparities.

Барило І. М. Геодемографічний розвиток Полтавської області. – На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України. Харків. 2016. У дисертаційній роботі розкрито теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження геодемографічного розвитку. З точки зору суспільної географії удосконалено поняття «геодемографічний розвиток». Проаналізовано геодемографічний розвиток як об'єкт суспільної географії, охарактеризовано чинники формування геодемографічного розвитку. Представлено методологічні підходи та методика дослідження геодемографічного розвитку регіону. Виявлено історичні передумови та фактори розселення населення Полтавської області. Проаналізовано тенденції геодемографічного розвитку Полтавської області в загальнодержавному вимірі. Охарактеризовано сучасний стан геодемографічного розвитку регіону, зокрема особливості відтворення населення та структура населення області за 2009-2014 рр. На основі кластерного аналізу подано просторову інтерпретацію подібності геодемографічного розвитку міст та районів Полтавської області. Здійснено групування міських та районних соціогеосистем графоаналітичним методом багатовимірної класифікації. Проведено моделювання траєкторії геодемографічного розвитку міських та районних соціогеосистем у нормованому багатовимірному ознаковому просторі, виявлені територіальні особливості. Здійснено аналіз узгодженості та специфічності геодемографічного розвитку. Розроблено геодемографічний прогноз Полтавської області та визначено основні геодемографічні проблеми регіону, обгрунтовано рекомендації стосовно геодемографічної політики.

Результатом дослідження є методичне забезпечення комплексної оцінки домінант ІІП на засадах сталого розвитку. Виокремлено п’ять домінант ІІП, а саме: (1) достатнє інвестиційне забезпечення раціонального природокористування національної економіки; (2) інвестиційне забезпечення наукових досліджень та інновацій за напрямом сталого розвитку; (3) відновлення, стале використання та охорона складників природно-ресурсного потенціалу національної економіки; (4) зниження екодеструктивного впливу соціально-економічної системи на стан навколишнього природного середовища; (5) підвищення екологічних аспектів якості життя населення. Кожна домінанта потребує введення відповідних їй оціночних індикаторів. Авторами розширено систему національних індикаторів сталого розвитку в межах ЦСР. У пропоновану систему індикаторів інтегровано європейські та авторські економіко-екологічні показники, орієнтовані на поглиблену оцінку інвестиційного та природно-ресурсного потенціалу у видовому і структурно-секторальному вимірах, взаємозв’язку інвестиційного та екологічного складників природокористування. На підставі результатів комплексної оцінки визначено складники домінант ІІП та завдання з найнижчим ступенем впровадження, а саме: Домінанти 1 і 2, завдання підвищення енергоефективності Домінанти 3, завдання зниження відходоємності Домінанти 4, завдання покращення стану здоров’я населення Домінанти 5. Обґрунтовано головні напрями та шляхи підвищення ступеню впровадження домінант ІІП, зокрема: (1) зростання державних видатків на НДР та інновації за напрямом «Енергетика та енергоефективність», «Раціональне природокористування», поновлення фінансування «Наук про життя» в аспекті інноваційного розвитку медицини; (2) стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження енергозберігаючих технологій, екологічно чистих виробництв та екоінновацій шляхом зниження ставки екологічного податку; (3) створення сприятливого інституційного середовища для розширеного відтворення лісів та сталого розвитку лісового господарства; (4) стимулювання вітчизняних інвесторів до екологічно орієнтованих капіталовкладень у сфері поводження з відходами; (5) розвиток міжсекторального партнерства для впровадження домінант ІІП. Пропонується впровадження селективного підходу у формування державної інноваційно-інвестиційної політики розвитку регіонів, спираючись на ідентифіковані Домінанти, виділені згідно з координатами Цілей сталого розвитку.

У статті розглядаються особливості сучасної соціально-демографічної та міграційної ситуації у промислових регіонах. Зокрема порушується проблема значного зменшення працездатного населення у промислових регіонах України та Польщі: Криворізькому регіоні внаслідок незадовільного екологічного стану, Донбасі - внаслідок військового конфлікту, у Сілезії (Польща) – внаслідок відтоку людей середнього віку та старішення населення. Доводиться, що міграційні процеси, які характерні як для України, так і для Польщі, призводять до порушення соціально-професійного балансу, який виявляється у зменшенні питомої ваги чоловіків працездатного віку, які мають високу професійну кваліфікацію. Зазначається, що сучасні соціально-демографічні та міграційні процеси мають бути систематично моніторованими вченими і приоритетними для формування державної політики у галузі відтворення людських і природних ресурсів.