Academic literature on the topic 'Прийоми стрільби'

Приймаючи участь у бойових діях, військовослужбовець екіпірується засобами індивідуального бронезахисту, що призводить до необхідності змінювати підхід до його підготовки. Запропоновано змінити окремі елементи прийомів стрільби та послідовність їх виконання при підготовці військовослужбовця. Для проведення оцінювання методики виконання прийомів та правил стрільби з урахуванням впливу засобів індивідуального бронезахисту введено критерії оцінювання: час на виконання елементів методики, ймовірність захисту військовослужбовця в умовах вогневого контакту, при положенні для стрільби стоячи, енергетичні витрати військовослужбовця на виконання прийомів стрільби. Проведено практичне порівняння існуючої методики та методики, яка пропонується до впровадження при виконанні прийомів і правил стрільби в ході виконання нормативів з вогневої підготовки, та викладено їх результати.

В статті викладено варіант вирішення актуального наукового завдання в теорії підготовки та ведення протиповітряної оборони сухопутних військ щодо удосконалення існуючого науково-методичного апарату оцінювання ефективності технічного забезпечення бойових дій та вирішення практичної задачі визначення потреби підрозділів протиповітряної оборони в зенітних керованих ракетах та боєприпасах до зенітної артилерії для забезпечення потрібного рівня ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня в загальновійськовому бою. Запропонована часткова методика оцінювання ефективності забезпечення бойових дій підрозділів протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня засобами ураження, загальні положення якої представлені у статті, базується на методах аналітико-стохастичного моделювання наслідків протиповітряного бою й детермінованих моделях тактичних прийомів застосування підрозділів логістичного забезпечення та, на відміну від існуючих, забезпечує опис впливу на розміри запасів зенітних керованих ракетах та боєприпасів до зенітної артилерії вимог до ефективності стрільби і, як наслідок, ефективності функціонування системи протиповітряної оборони.

Статтю присвячено дослідженню невербальних та паравербальних ресурсів, які функціонують у сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. У роботі проаналізовано діакритичні, математичні та типографічні знаки як невербальні елементи, що є складниками однієї з груп, які загалом охоплюють невербальні та паравербальні компоненти, що функціонують у сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. До аналізованої групи «Непіктографічні та нефотографічні елементи» входять знаки пунктуації; діакритичні знаки; типографічні й інші допоміжні знаки; цифри (числа); математичні символи; абревіатури. У цій розвідці докладно висвітлено специфіку діакритичних, математичних та типографічних знаків як інтегральних модусів масмедійного середовища. Окреслено їх семантичні та структурні особливості, ідентифіковано функційне навантаження, обґрунтовано їх роль та призначення в сучасному англомовному масмедійному комунікативному просторі. Крім традиційного використання, діакритичним, математичним та типографічним знакам також притаманне й нетрадиційне. Установлено, що в масмедійному просторі спектр потенційних можливостей діакритичних, математичних та типографічних знаків значно ширший, що й доводить їх поліфункційність. Діакритики поруч зі знаками пунктуації часто мають значення, яке виходить за рамки їх традиційного призначення. Такі комбінації невипадкові, це ретельно продумані та логічно виважені прийоми репрезентації інформації та тактики впливу на цільову аудиторію, які позбавляють масмедійні тексти монотонності та відрізняють їх від інших. Зафіксовано, що графічні символи використовують з декораційною метою або як ідентифікатори торгових марок. Стрілки виконують низку різноманітних функцій і слугують засобом посилання на сайт; переходу на наступну сторінку або посилання на інформацію в наступному номері; структурування інформації; підсилення семантики вербальних засобів що символізує рух вперед; ідентифікації початку статті або завершення цитати; дублікації семантики вербальних засобів із метою підсилення значення.

У статті розглянуті підходи до психологічних прийомів підготовки та досягнення психологічної готовності військовослужбовців до ведення вогню (здійснення пострілу) зі стрілецької зброї. Проведено порівняння системи базової вогневої підготовки Збройних Сил України, провідних країнах світу та місце психологічної підготовки стрільця у цьому процесі. Наведено етапи роботи інструктора з вогневої підготовки та ефективність індивідуального підходу у навчанні стрільбі та застосуванні стрілецької зброї. Запропоновано приклади та порядок психологічної підготовки для формування стійких навичок влучної стрільби, досягнення психологічної готовності і корегування помилок стрільця при стрільбі. Викладено результати проведеного експерименту, щодо втілення індивідуального підходу та способів досягнення психологічної готовності у навчання стрільбі зі стрілецької зброї. На основі проведеного аналізу запропонована методика досягнення психологічної готовності до стрільби зі стрілецької зброї, що дозволить підвищити ефективність проведення занять з вогневої підготовки, без збільшення витрат боєприпасів.