To see the other types of publications on this topic, follow the link: Представлення слова.
Journal articles on the topic 'Представлення слова'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Представлення слова.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Гаген, Валентин. "РОЗРОБКА МЕТОДІВ АНАЛІЗУ СТРУКТУРОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЗАПИСІВ ДЛЯ СИСТЕМИ ОБМІНУ МЕДИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ." MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, no. 1 (April 28, 2022): 49–56. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2022-69-1-7.
Full textAbstract:
Наведені причини необхідності створення методів аналізу структурованих медичних записів при розробці системи обміну медичною інформацією між різними медичними інформаційними системами. Запропоновано теоретико-множинну модель аналізу даних FVA. На основі даної моделі побудовано модель інформаційної системи, що використовує структуровані дані. Проведено дослідження медичних систем за впровадження FVA-моделі, на основі чого було запропоновано принцип роботи системи обміну медичною інформацією «Елемент», в якому перевірка медичних записів складається з чотирьох етапів. При обробці медичних записів встановлюються зв’язки між полями F, їх значеннями V, функціями точності A та медичними записами MR.На основі FVA-моделі запропоновано базу даних системи обміну медичною інформацією, побудовано її структуру та представлено її компоненти. Структура бази даних складається з наступних компонентів: медичні інформаційні системи, медичні записи, пацієнти, лікарі, медичні заклади, медичні стандарти, ключові слова, синоніми до ключових слів, помилки в ключових словах та функції точності. Даних компонентів достатньо для представлення системи обміну медичною інформацією на основі FVA-моделі.
2
Шилінська, І. Ф., and Т. В. П’ятничка. "ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКОНО-АНАЛІТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ІТ-ФАХІВЦЯ НА ОСНОВІ ТЕЗАУРУСНО-ЦІЛЬОВОГО ПІДХОДУ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 198–203. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-29.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі формування лексиконо-аналітичного мислення майбутніх фахівців галузі «Інформаційні технології» на основі тезаурусного підходу у процесі вивчення іноземної мови. У представленій роботі описано сучасні підходи до висвітлення окресленої проблематики, а також до визначення основних понять дослідження, а саме: індивідуальний лексикон, професійний лексикон, тезаурус, професійний тезаурус. Проаналізовано роль лексикону та тезауруса у структурі мовної особистості, значення індивідуального лексикону у процесі професійного становлення фахівця. Проаналізовано сутність тезаурусно-цільового підходу, доцільність його застосування під час вивчення іноземної мови студентами спеціальностей ІТ-галузі. Зазначено, що терміносистема ІТ-галузі характеризується постійним лексичним оновленням, тому потребує упорядкування і стандартизації термінологічної лексики для створення єдиного інформаційного простору і забезпечення ефективної комунікації між фахівцями і науковцями різних країн. Описано етапи розроблення словника тезаурусного типу як засобу формування лексиконо- аналітичного мислення майбутнього фахівця галузі «Інформаційні технології», з-поміж яких виокремлено такі, як: моделювання системи знань предметної сфери ІТ-фахівця; розробка глосарія термінів і спеціальної лексики ІТ-галузі; представлення понятійних статей термінів; створення двомовного словника, у якому представлено слова і словосполучення, які входять до складу понятійних статей термінів. Наведено приклади складових компонентів словника тезаурусного типу фахівця галузі «Інформаційні технології». Запропонований словник слугує основою розвитку лексиконо-аналітичного мислення ІТ-фахівця під час вивчення іноземної мови. Означений процес формування лексиконо-аналітичного мислення передбачає осмисленість концептосфери предметної галузі, що становить основу фахового лексикону ІТ-фахівців; обізнаність із семантичними та функціональними особливостями фахового лексикону; засвоєння алгоритмів лексичного смислоутворення та семасіологічного тлумачення фахового тексту. Представлено алгоритм усвідомлення смислу слова ІТ-фахівцем під час професійної мовленнєвої діяльності й алгоритм осмислення тексту.
3
ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Валентин ПРИДЮК, and Віктор САМОСТЯН. "БАГАТОВИМІРНА ГЕОМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ПОТОКУ НА ПЕРЕВАНТАЖЕНІЙ ДІЛЯНЦІ ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 12 (November 27, 2019): 135–45. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i12.66.
Full textAbstract:
У роботі запропоновані ефективна методика збору вихідних даних, способи обробки та алгоритми розрахунку експлуатаційних параметрів транспортного потоку для удосконалення руху ТЗ із оптимальними показниками інтенсивності та швидкості на перевантажених ділянках дорожньої мережі. Проведена комп’ютерна реалізація запропонованих алгоритмів в середовищі Mathcad. Розроблена геометрична модель багатовимірного представлення залежностей між основними базовими характеристиками транспортного потоку у різні часові інтервали, яка дозволяє ефективно розріджувати щільність руху транспортних засобів у пікові періоди. Запропонована багатовимірна інтерпретація основної діаграми транспортного потоку, яка дає можливість швидко і якісно аналізувати стан пропускної здатності ТЗ на окремих ділянках дороги і ефективно приймати управлінські рішення щодо удосконалення трафіку.Ключові слова: інтенсивність транспортного потоку, транспортний засіб, основна діаграма ТП, щільність руху ТЗ, багатовимірне представлення діаграми ТП.
4
Семенюк, Оксана. "ГУЦУЛЬСЬКІ ДІАЛЕКТНІ РИСИ В МОВІ РОМАНУ Р. ІВАНИЧУКА «ВОГНЕННІ СТОВПИ»." Українознавчі студії, no. 19 (March 29, 2018): 82–92. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.19.82-92.
Full textAbstract:
Статтю присвячено вивченню особливостей використання гуцульськихдіалектних рис у романі Р. Іваничука «Вогненні стовпи». Оскільки дослідженнявзаємодії мови української художньої літератури і територіальних діалектів єодним із важливих завдань сучасної україністики, така розвідка є актуальною.Як засвідчив аналіз, найповніше у романі представлено лексичні діалектизми. Репрезентована у творі гуцульська діалектна лексика відзначається багатством та різноманітністю. Серед лексичних гуцулізмів переважають іменники-апелятиви, що є назвами побутових реалій, осіб за різними ознаками, географічних об’єктів, рослин і тварин, явищ природи, демонічних істот, абстрактнихпонять. У тетралогії «Вогненні стовпи» представлені й говірково маркованівласні назви. Насамперед це назви населених пунктів, гір та гірських масивів,власні назви осіб. Менш частотними є дієслівні, прикметникові, прислівникові гуцулізми. Зафіксовано також службові слова, характерні для гуцульських говірок,та поодинокі діалектні фраземи.У статті описано діалектні морфологічні риси, засвідчені в романі. Виявлено, що найбільш частотними є енклітичні форми займенників, аналітичнаформа наказового способу, утворена за допомогою частки най, залишки перфекта.Фонетичні риси гуцульського говору у творі практично не відбиті, за винятком таких поодиноких вкраплень фонетичних діалектних елементів: скорочення звукового складу слова, відсутність подовження приголосних в іменнику середнього роду весілє, перехід ч у ц у частці ци, відсутність приставного г в іменіАнна.Встановлено, що мова персонажів роману і мова автора відрізняються заповнотою представлення гуцульських діалектних рис. Більш повно й послідовновони репрезентовані у мові персонажів-гуцулів, яка, крім лексичних, фіксує ще йморфологічні діалектні риси. У авторській мові засвідчено здебільшого вкраплення лексичних гуцулізмів. Чимало їх в описах природи, побуту, життя горян.Проведений аналіз свідчить, що різнорівневі гуцулізми в романі виконуютьпізнавальну функцію, сприяють художній переконливості та етнографічній достовірності оповіді, індивідуалізують мовлення персонажів, збагачують системухудожніх засобів роману.
5
Ragulskis, Kazimieras, Algimantas Bubulis, Arvydas Pauliukas, Petras Paškevičius, Rimas Maskeliūnas, and Liutauras Ragulskis. "Несиметричне сухе тертя для моделей очищення поверхні." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 14 (August 31, 2020): 26–34. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.343.
Full textAbstract:
У процесі очищення поверхні відбуваються різні нелінійні ефекти. Серед різних нелінійних ефектів, що відбуваються в таких системах, важливе значення має сухе тертя. Таким чином, ряд робіт присвячено дослідженню цього ефекту. У числових запрошеннях зазвичай використовується деяке наближення перехідних областей між різними постійними значеннями сили сухого тертя. Це дозволяє наблизити нелінійні ефекти, що мають місце в таких системах. Для представлення деяких із цих ефектів запропонована модель несиметричного сухого тертя в цій роботі.
Досліджена модель має один ступінь свободи і включає конкретний тип нелінійності. Він передбачає використання величин з попереднього моменту часу та логічних операцій «і» і «або». Детально описана чисельна процедура дослідження цього явища. Представлені та проаналізовані результати розрахунків за різними параметрами досліджуваної динамічної системи. З отриманих результатів видно застосованість даної моделі для відтворення досліджуваного нелінійного явища.
Досліджено варіацію переміщення як функції часу, зміну швидкості як функції часу, варіацію прискорення як функцію часу, варіацію швидкості, помножену на прискорення як функцію часу.
Наведено варіації величин, що визначають несиметричну силу сухого тертя як функції часу, так і функції швидкості.
Досліджено уявлення у фазовій площині: швидкість як функція переміщення, прискорення як функція швидкості, швидкість, помножена на прискорення як функція переміщення.
Досліджено три ширини обох взаємно рівних перехідних областей. Детально представлені результати, що представляють динамічну поведінку аналізованої системи. Вплив ширини перехідних областей спостерігається в представлених графічних результатах.
Запропонована модель несиметричного сухого тертя застосовується як частина інших більш складних моделей, що використовуються для дослідження процесу очищення поверхні.
Ключові слова: очищення поверхні, несиметричне сухе тертя, числова модель, нелінійне явище, графічні результати.
6
Гаврилюк, Р. А. "СОЦІАЛЬНА ЦІННІСТЬ ДИСКУСІЇ ПРО ГНОСЕОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВСТАНОВЛЕННЯ ІСТИНИ У СУДОВІЙ СПРАВІ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (40) (February 4, 2021): 76–84. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-40-2-76-84.
Full textAbstract:
Розбудова державного устрою в нашій незалежній Україні відбувається вже майже 30 років. Паралельно з розбудовою суспільних відносин здійснюється і трансформація окремих гілок влади, їх побудова та внутрішня організація. Чи не найбільш радикальні, і з періодичністю змін у політичному керівництві країни, відбуваються і зміни у системі судоустрою. Така періодичність призвела на сьогоднішній день до стану, коли попередній етап розбудови судової влади ще не був завершений, а новий вже починає своє нове будівництво, що призводить до конфліктів у створюваних структурах та визначенні засад і мети їх діяльності. Також це призводить до конфлікту правових норм, що приймаються в забезпечення їх діяльності.
Перегляд основних засад суспільного устрою і розбудова суспільних інститутів вимагає наукового обґрунтування та долучення до процесу розбудови суспільства і наукової думки, яка у свою чергу не може за своєю природою миттєво бути представлена у відповідь на кожну зміну у суспільстві, чи на політичні уподобання, чи на принципові зміни засад функціонування гілок та органів влади. Науці потрібен час, науці потрібна дискусія, науці потрібні думки дослідників для формування концепцій та представлення узагальнень та висновків.
Все вищенаведене стосується і засад судового провадження, відправлення правосуддя та принципів, за якими кожен окремий суддя судової гілки влади буде приймати рішення в окремій справі. При цьому чи не найважливим у цьому процесі залишається питання сприйняття його суспільством, вироблення у суспільства до ного довіри та підтримки.
Ключові слова: істина, об’єктивна істина, формальна істина, теорія доказування, мета судового провадження.
7
ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Володимир САМЧУК, Валентин ПРИДЮК, and Віктор САМОСТЯН. "ДИСКРЕТНЕ (ПІКСЕЛЬНЕ) ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ МІСТА ДЛЯ ТОПОЛОГІЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ФРАКТАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЇЇ ГЕОМЕТРИЧНИХ СКЛАДОВИХ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 20, 2021): 137–49. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.516.
Full textAbstract:
Робота присвячена розробці способів дискретного (піксельного) представлення транспортної мережі міста для топологічної ідентифікації та фрактальної оцінки її структурних складових.
Розвиток транспортної мережі міст іде, як правило, шляхом ускладнення топологічної структури маршрутів пересування та взаємовідносин між геометричними характеристиками їх окремих елементів. Такі тенденції свідчать про необхідність розробки ефективних математичних методів моделювання нових та оптимізації вже існуючих мереж, в основі якої лежатимуть алгоритми аналізу та кількісної оцінки якості функціонування транспортної системи міста.
Властивості міської транспортної мережі істотним чином залежать від складності її геометрії та топологічної структури. Аналіз літературних джерел показав, що транспортну мережу міста, з топологічних позицій, можна розглядати як сукупність великого числа розподілених точок або областей (зупинкових вузлів чи обмежених територій), які взаємодіють між собою через транспортні канали, тобто маршрути. При цьому, топологія складної транспортної мережі є випадковим фракталом, оскільки її мала частина подібна цілої. Розмірність цієї множини точок, областей і ліній має дробову розмірність. Розрахувавши розмірність мережі, можна кількісно виразити її системні властивості і знайти загальні закономірності удосконалення існуючих та побудови нових транспортних потоків.
При визначенні фрактальної розмірності зображення клітковим методом геометрична структура мережі, на кожному кроці ітерації, покривається клітинами певних розмірів. Відтак, пропонується, відразу, представляти зображення у дискретному вигляді на решітці з клітинами мінімального розміру (може бути розмір пікселя), ідентифікувати фрагменти заданої структури, а у подальшому розраховувати потрібні геометричні параметри та проводити їх аналіз. При цьому, необхідно класифікувати окремі об’єкти та фрагменти, а також виявити геометричні критерії, за якими визначатиметься ступінь фрактальності як фрагментів, так і структури в цілому.
Для ідентифікації зображень запропоновано топологічну класифікацію дискретних моделей геометричних об’єктів та комбінованих множин на площині. Визначено основні характеристики зв’язності окремих клітин дискретних бінарних моделей множин довільної розмірності. Запропонована структура практичної ідентифікації комбінацій геометричних об’єктів, які зустрічаються на зображеннях міських маршрутних схем.
Подальші дослідження із даної тематики проводяться у напрямі виокремлення та обчислення геометричних характеристик об’єктів для запропонованих дискретних кліткових моделей.
Ключові слова: транспортна мережа міста, дискретне представлення, топологічна ідентифікація, фрактальний аналіз, комбіновані множини, кліткова модель.
8
Сахарова, Ольга. "ДИСКУРСИВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ДІЙОВИХ ОСІБ У ДРАМАТУРГІЙНОМУ ТЕКСТІ." Мова: кодифікація, компетенція, комунікація, no. 1(4) (June 30, 2021): 30–46. http://dx.doi.org/10.24025/2707-0573.1(4).2021.231719.
Full textAbstract:
Вступ. Проблема структурування драматичного тексту, функцій списку дійових осіб у композиційній та семантичній організації п’єси є важливою для інтерпретації твору драматургії. Проникнення в глибинні смислові та текстові зв’язки між аналізованим структурним компонентом та самим текстом уможливлює глибше розуміння естетичного задуму як читачів, так і для режисерів, акторів, сценаристів.
Мета статті полягає в багатоплановому аналізі способів презентації дійових осіб, що містить вивчення їх інформативності, співвідношення з загальною проблематикою п’єси; здійснення класифікації списків персонажів; обґрунтування функції «глобальної зв’язності» списку дійових осіб у композиційній структурі тексту драми.
Методи та матеріал дослідження. Домінантними методами дослідження обрано описовий та функціональний. Залучення жанрово-дискурсивного, когнітивного та психолінгвістичного аспектів аналізу зумовило застосування методів концептологічного, наративного та дискурс-аналізу
Матеріалом слугували п’єси сучасних українських драматургів кінця ХХ – початку ХХІ століття.
Основні результати дослідження.
Ключовою функцією презентації дійових осіб є своєрідний вступ до художнього дискурсивного простору п’єси.
В структурному плані список персонажів виступає елементом глобальної зв’язності тексту, який тематично та концептуально об’єднує його частини. Інформативність презентації персонажів кореспондує з проблематикою твору драматургії.
Так, було виявлено, що узагальнені презентації персонажів представлені переважно узагальненим антропонімом, займенником або антропонімом з іменем, в якому відсутня подальша характеристика особистості, крім ґендерної. Зміст творів із узагальненими презентаціями містять філософське спрямування, в них представлені долі особистостей без вікової, фахової чи іншої конкретизації.
Соціальні презентації дійових осіб містять вступ до певного професійного, родинного чи іншого відтворюваного дискурсу, де набуває смислового навантаження інформація про вік, соціальний статус, сімейні стосунки між учасниками подій. У переліках персонажів представлено митців і науковців, викладачів і вчителів, священників і філософів, лікарів і мистецтвознавців, бізнесменів і управлінців, військових і юристів, представників ЗМІ та працівників СБУ, поліціянтів і повій тощо.
Особистісні презентації персонажів апелюють до майбутніх дійових осіб як до персон зі своїми особливими рисами характеру, переконаннями, звичками, що зумовлює психологічне спрямування твору драматургії.
Висновки. Список дійових осіб є важливим структурно-композиційним та семантичним компонентом твору драматургії, інформативність, характер представлення якого кореспондує з загальним змістом п’єси. Його осмислення сприяє глибшому розумінню драматургії як з позицій читача, так і з позицій постановників п’єси.
Ключові слова: твір драматургії, список дійових осіб, зв’язність тексту, узагальнені презентації, соціальні презентації, особистісні презентації.
9
Білоус, Наталя Володимирівна. "Концепція гармонії у пейзажній ліриці Аннетти фон Дросте-Гюльсхоф (цикл віршів «Die Heidebilder»)." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 2, no. 96 (2020): 25–42. http://dx.doi.org/10.34142/https://doi.org/10.34142/2312-1076.2020.2.96.02.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню засобів і прийомів утілення гармонії і умиротворення у віршах з циклу «Die Heidebilder» Аннети фон Дросте-Гюльсхоф, об’єднаних темою «Der Weiher»: «Die Linde», «Die Wasserfäden», «Das Schilf» та «Der Weiher». Творчість поетеси визначається неповторною індивідуальністю, їй, як жодному іншому майстру слова того часу, вдалося виразити у пейзажній ліриці баланс статичного та динамічного у взаємодії живої та неживої природи. У статті досліджуються лексико-семантичні засоби образної мови циклу, застосування персоніфікації елементів пейзажу, використання фольклорних та християнських символів, перехресне представлення одних і тих самих персоніфікованих персонажів з різної фокальної перспективи для посилення сюжетної нерозривності циклу. Семантично вірші циклу «Die Heidebilder» угруповані навколо образу художнього полотна. З кожним наступним віршем циклу Дросте інтенсифікує асоціативний зв’язок між поетичними образами та зоровими й слуховими уявленнями читача. Яскравість порівнянь і численні епітети створюють динамічну картину гармонії природи. Комбінуючи вищеперелічені засоби і прийоми, майстриня створює багатопланову ідилічну картину, водночас рухому і збалансовану з точки зору перспективи, з чітким розподілом фокусу уваги між дійовими особами. Одним з аспектів дослідження є порівняння представлених віршів Дросте з творами Ф. Гельдерліна «Die Eichbäume», «Die Erlen» Новаліса, та Й. фон Ейхендорфа «Bei einer Linde», написаними в романтичній традиції когерентності внутрішнього емоційного стану героя і зовнішніх ознак об’єкту природи. Вірші-звернення Дросте позбавлені внутрішньої напруги і спротиву, пафосного трагізму, любовної ностальгії, притаманних пейзажній ліриці її сучасників-романтиків. У віршах Дросте асоціативний світ постає з метафоричного тла. Поетеса наголошує на схожості між природним та людським тяжінням до гармонії та умиротворення.
10
Буквецкий, Б. В., А. Г. Мирочник, and П. А. Жихарева. "Кристаллическая структура и люминесценция комплекса [DyCl-=SUB=-2-=/SUB=-(H-=SUB=-2-=/SUB=-O)-=SUB=-6-=/SUB=-]Cl." Журнал технической физики 128, no. 3 (2020): 335. http://dx.doi.org/10.21883/os.2020.03.49060.295-19.
Full textAbstract:
Методом рентгеноструктурного анализа определена кристаллическая структура комплекса [DyCl2(H2O)6]Cl. Кристаллы построены из комплексных катионов [DyCl2(H2O)6]+ и внешнесферных Cl-1-ионов. Структура представлена обособленными комплексами [DyCl2(H2O)6], связанными густой сеткой водородных связей типа O-H...Cl. Координационный полиэдр Dy (III) с координационным числом 8 представлен слабо искаженной квадратной антипризмой. Представлены результаты исследования люминесцентных свойств комплекса. Ключевые слова: диспрозий(III), кристаллическая структура, люминесценция.
11
Yuthen, Liu. "Жанрово-стильова діалогічність камерно-вокальної творчості як предмет музикознавчого дискурсу." Музичне мистецтво і культура, no. 24 (July 3, 2017): 426–38. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-426-438.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у визначенні та розмежуванні жанрових та стильових критеріїв вивчення камерно-вокальної творчості, що сформовані у музикознавчих роботах останніх років, водночас у виявленні вихідної єдності – образно-естетичної інтегративності жанрово-стильової форми камерно-вокальної музики. Методологія роботи обумовлена діалогічним естетико-літературознавчим та музикознавчим підходами, орієнтована на виявлення іманентних властивостей камерно-вокального твору як художньо-виразової єдності жанрових передумов та стильових чинників, що реалізується специфічним композиційним шліхом. Наукова новизна статті визначається широтою та систематичністю представлення існуючих дискурсивних оцінок камерно-вокальної творчості та створенням на їх основі нового дослідницького концепту, що підсилює естетичні та семіологічні тенденції музикознавчого аналізу, також вказує на їх методичну спорідненість. Висновки. Доводиться, що жанрова природа камерно-вокальної музики заснована на єдності епічних, драматичних та ліричних художньо-мовленнєвих ознак, а визначальними стильовими чинниками виступають історичні композиційно-стилістичні канони та принципи авторських стилів, що утворюють відкриту площину відкритого інтертекстуального музичного самодіалогу.Ключові слова: камерно-вокальна творчість, жанрові та стильові критерії, інтегративність жанрово-стильової форми, музикознавчий дискурс, естетичні та семіологічні тенденції, художньо-мовленнєві ознаки, інтертекстуальний музичний самоділог.
12
Бойко-Бузиль, Юлія. "Особистісна ресурсність у контексті професійної діяльності працівника правоохоронного органу." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т3 (2021): 42–53. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-45-56.
Full textAbstract:
Актуалізовано проблематику особистісної ресурсності. Наголошено, що фахівець формується у виконуваній професійній діяльності, де особистісна ресурсність виступає важливою детермінантою його професійного розвитку, самоактуалізації та самореалізації. Підкреслено, що обрана тематика особливо актуальна під час розроблення психологічних засад діяльності в особливих умовах. В даній роботі зміщено акцент з психологічної ресурсності як характеристики особистості на особистісну ресурсність як складову психологічної ресурсності. Обґрунтовано, що особистісна ресурсність є віддзеркаленням особистості працівника правоохоронного органу, тим особистісним утворенням, яке допомагає правоохоронцю якісно виконувати професійні обов’язки, з легкістю адаптовуватися до мінливих умов професійної діяльності, підтримувати самодетермінацію, самоефективність, саморефлексію. Представлення особистісної ресурсності побудовано навколо теорії особистості С. Рубінштейна. Виокремлено такі компоненти особистісної ресурсності як спонукальний, інструментальний, характерологічний, рефлексивний. Спонукальний компонент особистісної ресурсності виявляється в потягах, бажаннях, інтересах, схильностях, ідеалах, світогляді, переконаннях працівника правоохоронного органу, при цьому проявляється і формується в ході його діяльності встановлюючи професійні орієнтири та проявляючись в діях. Інструментальний компонент особистісної ресурсності складає основу сукупності тих якостей правоохоронців, які обумовлюють саморегуляцію діяльності, яка здійснює функцію операційного програмування професійної діяльності. Характерологічний компонент особистісної ресурсності охоплює сукупність індивідуальних особливостей працівника правоохоронного органу, які формуються та знаходять свій вияв в діяльності, обумовлюючи способи поведінки. Рефлексивний компонент зорієнтований на усвідомлення правоохоронцем своєї поведінки і діяльності та визначає його готовність до самопізнання й саморозвитку. Представлені результати є відповіддю на виклики щодо розроблення особистісної ресурсності як мобілізаційного потенціалу особистості з метою якісного виконання професійної діяльності. Ключові слова: особистість, професійна діяльність, ресурсність, особистісна ресурсність, працівники правоохоронних органів.
13
Хохлова, Мария Владимировна, and Екатерина Владимировна Еникеева. "Методы машинного обучения применительно к задаче выделения глагольных и атрибутивных коллокаций." Компьютерная лингвистика и вычислительные онтологии, no. 4 (December 17, 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.17586/2541-9781-2020-4-54-60.
Full textAbstract:
В статье представлены результаты применения алгоритмов машинного обучения к задаче автоматического выявления глагольных и атрибутивных коллокаций . Изучение сочетаемости показало, что дистрибуционные модели могут быть успешно использованы для моделирования отношений внутри словосочетаний. Словосочетание признается значимым, если его векторное представление близко к векторному представлению заглавного слова. Нами были использованы следующие методы оценки коллокаций на основе машинного обучения и векторных представлений текстов: базовый метод, метод аналогии и линейного преобразования. Автоматически выделенные словосочетания сравнивались с данными, приведенными в лексикографических источниках (в толковых словарях и словарях сочетаемости, всего было рассмотрено пять источников), которые образовали так называемый золотой стандарт. Результаты показали, что рассматриваемые методы успешно используются для извлечения словосочетаний, в том числе находят те, которые не отражены в словарях. Данные примеры могут претендовать на лексикографическоое описание, хотя и не приведены в источниках и нуждаются в дополнительной экспертной проверке. Поэтому необходимо дополнительно провести сравнение использованных алгоритмов с другими статистическими метриками и увеличить количество словосочетаний, которые привлечены в качестве золотого стандарта.
14
ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Валентин ПРИДЮК, and Ігор ГОЛОВАЧУК. "Метод фрактальної оцінки показника накладання маршрутних схем для оптимізації міських пасажирських перевезень." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 14 (August 31, 2020): 124–35. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.355.
Full textAbstract:
Робота присвячена розробці ефективних методів оптимізації міських пасажирських перевезень. Аналіз літературних джерел показав, що, як правило, удосконалення транспортного обслуговування у містах здійснюється шляхом використання певних математичних моделей. Будь-яка математична модель, у тому числі і функціонування транспортної мережі, ґрунтується на великому багатокомпонентному об’ємі початкових даних, отримання яких пов’язане з проблемами статистичних досліджень, із ситуацією у місті, яка швидко і динамічно змінюється, а значить робить подібні вихідні дані з часом неактуальними і застарілими.
Саме це і є основною проблемою для створення транспортних моделей великих міст. До подібних, необхідних для повноцінного моделювання, даних відносяться: диференціювання по районах міста чисельності населення, число місць для праці та їх розташування, рекреаційний потенціал, середній час пересування жителів і таке інше. На відміну від завдань організації дорожнього руху, де використовуються, в основному, імітаційні моделі руху транспорту, в транспортному плануванні застосовуються прогнозні моделі, які ґрунтуються на макроскопічних параметрах, що описують транспортний потік. У цих моделях параметрами є: швидкість транспортного потоку, інтенсивність транспортного потоку, інтенсивність пасажиропотоків. Таким чином, основою прогнозного моделювання міських транспортних систем стає завдання оптимальної реалізації пасажирських транспортних кореспонденцій.
Очевидно, що збір початкових даних складає найбільш трудомісткий і тривалий за часом етап при побудові або удосконаленні транспортних моделей. У свою чергу, запропонована у роботі ефективна методика побудови транспортних моделей за геометричними параметрами накладання маршрутних схем вирішує задачу визначення міри відповідності існуючого транспортного попиту наявній транспортній пропозиції.
У роботі пропонується дієвий метод динамічного удосконалення міської пасажирської транспортної мережі, в основу якого покладено зв'язок класичного коефіцієнта накладання пасажиропотоків із способами геометричного представлення та фрактальної оцінки накладання існуючих маршрутних схем пересування ТЗ (на прикладі тролейбусної мережі м. Луцька). Проаналізовано основні особливості функціонування міських пасажирських перевезень та досліджено вплив характеристик транспортних систем на визначення ступеня накладання маршрутних схем. Розроблено метод 3-D представлення та автоматизованого зонування міських тролейбусних маршрутів. Запропоновано спосіб фрактальної оцінки ступеня накладання маршрутів для визначених зон та шляхи удосконалення транспортної роботи ТЗ на маршрутах у різні часові періоди доби. Запропоновано підходи до влаштування динамічного резервування тролейбусів на маршрутах, яке забезпечить ефективну видозміну маршрутних схем, оперативне коригування розкладу руху тролейбусів по мережі, нормативів часу на виконання рейсів, систем організації праці водіїв, комбінованого режиму руху тролейбусів.
Ключові слова: оптимізація, пасажирські перевезення, маршрутна схема, 3-D представлення, автоматизоване зонування, накладання маршрутів, фрактальна оцінка, динамічне резервування.
15
Трухова, А. А., А. С. Филонов, and И. В. Яминский. "СЛОВА И СЛАВА ЗОНДОВОЙ МИКРОСКОПИИ: ЯЗЫК ДО ПЕКИНА ДОВЕДЕТ." Nanoindustry Russia 15, no. 2 (April 4, 2022): 88–94. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2022.15.2.88.94.
Full textAbstract:
В этой статье мы поговорим не о приборах, а о языке сканирующей зондовой микроскопии: об используемых словах, терминах, обозначениях. Программное обеспечение "ФемтоСкан Онлайн" широко используется в научных сообществах и до недавнего времени было представлено на двух языках: русском и английском. Теперь "ФемтоСкан Онлайн" стало доступно и на китайском языке, самом распространенном языке в мире. О том, как был произведен перевод интерфейса программы, мы расскажем в этой статье. В 1990 году МГУ посетил Нобелевский лауреат Хайнрих Рорер. На память осталась фотография и воспоминания об обаянии этого замечательного ученого и человека. А также дарственная надпись I wish all the best in local probing. В 1990 году еще не появился ни термин scanning probe microscopy, ни "сканирующая зондовая микроскопия". В 1993 году в журнале "Электронная промышленность" вышла серия статей, где мы описали методы локального зондирования поверхности [1]. Краткая триада "сканирующая зондовая микроскопия" появилась позже.
16
Зайцева, Д., and І. Рябчук. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В АНГЛІЙСЬКИХ НАУКОВО–ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТАХ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 71–78. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.08.
Full textAbstract:
Специфіка функціональних різновидів вираження інформації не перешкоджає національній єдності мови, тим самим підтверджуючи, що фразеологізми можуть також функціонувати як одиниці номінації спеціальних понять у спеціалізованому науково-технічному тексті професійної мови, а в ряді випадків вони репрезентують підкреслену національну ідентичність автора висловлення. В статті досліджено питання розповсюдження фразеологізмів у науково-технічних текстах з експлуатації морського транспорту. Розглянуті екстралінгвістичні фактори, що впливають на склад спеціалізованої мови з тематики експлуатації морського транспорту. Показано, що існує прямий зв'язок між значеннями фразеологічних одиниць та змістом науково-технічного тексту. В статті виділено групи фразеологічних елементів, у концептуальному змісті яких актуалізується представлення про індустрію морського транспорту, як стійко розпізнаваний образ та на прикладі терміну “морської індустрії” досліджені фразеологізми. Доведено, що у переважній кількості випадків фразеологічні одиниці вербалізують комплексний концепт “подолання проблеми”, репрезентуючи розуміння важкої, небезпечної праці як портретного явища індустрії морського транспорту. Застосовуючи процедури морфемного аналізу ключових компонентів термінологічних словосполучень і дериваційного синтезу в роботі виявлені параметри терміноутворювання: використання найбільш продуктивних, легко розпізнаваних, апробованих способів словоутворення; вибір двосторонньої одиниці з передбачуваним заздалегідь, експліцитно представленим значенням на рівні плану змісту; перевага словотворчим моделям, аналогічним вже існуючим зразкам, що забезпечує передбачуваність терміна. В статті доведено, що різке збільшення обсягу, якості і багатомовності комунікації в сучасних науково-технічних галузях знаходить висвітлення в науковому корпусі мови у виді явища термінологізації фразеологізмів. У цьому процесі фразеологічні одиниці отримують додаткові спеціальні значення і починають функціонувати як багатокомпонентні терміни. Встановлені два напрямки переходу фразеологізмів в розряд термінів: безпосередньо термінологізується сам загальновживаний фразеологізм; термін-фразеологізм детермінологізується в загальнолітературній сфері і ретермінологізується в іншій спеціальній сфері, відмінній від першої спеціальної сфери. Ключові слова. дискурс, експлуатація морського транспорту, термінологічна одиниця, фразеологічна одиниця, language for specific purposes
17
Serov, Nikolay. "ИКОНИЧЕСКАЯ И ВЕРБАЛЬНАЯ ПАРАДИГМЫ МЫШЛЕНИЯ." ART-platFORM 1, no. 1 (May 13, 2020): 11. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.11-38.
Full textAbstract:
Представлены и обоснованы возможныепути для построения информационной модели иконического и,в частности, образного мышления. Для этого использованаметодология хроматизма, предназначенная для изученияинформационных моделей саморазвивающихся систем.Показано функциональное подразделение интеллекта насознающее сознание, чувствующее подсознание и ощущающеебессознание с дифференциацией их предикатов по гендеру, чтопозволило представить образ-концепт как стадиюподсознательно-иконической переработки информации наиконическом уровне представления в семантическом ромбе.Введение хроматических планов для каждого из компонентовинтеллекта позволило наметить пути операционализациипринципов мышления.Динамика ощущения и восприятия цветовых объектовпредставлена в соотношении с пониманием образов, так чтоперцептивное и аналитически-интерпретативное в иконическомвосприятии оказались образующими единое целое в принципахбилатеральности мышления при оппонентном характерецветовой модальности. В связи с этим дано резюме «поворотов»
мышления в гуманитарных науках ХХ в. от лингвистическихразновидностей до иконического с релевантной корреляциейпоследнего как становления идеальных (принципиальнонеизмеримых и/или невербализуемых) образ-концептов вкультуре – с одной стороны, и материализации их визображениях цивилизации – с другой.Онтологическое значение иконических универсалийбыло представлено тем, что они существуют, с одной стороны,только в мышлении, а с другой, – в действительности какархетипические образ-концепты, идеально опредмеченные врепрезентативно воспроизводимых изображениях. При этомметаязык хроматизма отчетливо продемонстрировал не толькоразличие в представлениях отдельных исследователей, но ивыявил определенные направления в стилях мышления напримере их иконических моделей.Ключевые слова: иконика, интеллект, мышление,образ, цвет, информационная модель, билатеральностьвосприятия.
18
Ляшенко, Лидия. "ПОЭЗИЯ ВЛАДИМИРА СКУРАТОВСКОГО В КОНТЕКСТЕ КУЛЬТУРОТВОРЧЕСТВА: СИНТЕЗ ЛИТЕРАТУРЫ И МУЗЫКИ." Молодий вчений, no. 2 (90) (February 26, 2021): 140–44. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-27.
Full textAbstract:
Владимир Скуратовский был многосторонне одаренной личностью, признанной и широко известной в кругах профессиональных поэтов, музыкантов и музыковедов. Его поэтическое и музыкальное творчество отражают две его основных ипостаси: музыканта и поэта. Как в поэтическом, так и в музыкальном творчестве, В. Скуратовскому удалось подняться на уровень синтеза искусств. В данной статье представлен анализ структуры, рифмы, ритма, художественных образов, тематики и стилистики стихотворений В. Скуратовского с позиций синтеза слова и музыки как инструментов культуротворчества. Предложенный взгляд позволил найти творческие приемы, благодаря которым поэту удалось «связать» воедино музыку и слово в поэтической форме: это форма и структура стихотворений, раскрытие темы поэта, музыканта, письма, осени, возраста и музыки. Прием «игры слов» также использован как средство единения слова печатного и слова звучащего. Сформулированные выводы могут помочь глубже понять личность В. Скуратовского и его вклад в процесс культуротворчества.
19
ГРОМКО, Тетяна Василівна. "ТЕЗАУРУС ЯК ЛІНГВОГРАФІЧНИЙ ОПИС ГОВІРКИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 25–30. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237835.
Full textAbstract:
Метою запропонованої статті є опис та теоретичне осмислення тезаурусу говірки як лінгвографічного продукту, що маючи свою специфіку, становить емпіричне підґрунтя доказової лінгвістики на сучасному її рівні розвитку. Об’єктом є тезаурус говірки, який представляє її лінгварій як мовно-мовленнєву систему. Предмет дослідження – теоретичні та функційні засади і параметризація тезауруса говірки як лінгвографічний об’єкт її опису як мовної системи. Результатом дослідження є обґрунтування тезауруса говірки як цілісного інтегрованого продукту у всьому обсязі його лінгвістичного інформаційного наповнення та дотримання вказаних теоретичних настанов; як лексико- та граматикографічного комплексу, що має спеціально-наукове лінгвістичне призначення; проміжною ланкою між традиційною картотекою і комп’ютерним корпусом; визначення тезауруса з усіма його перевагами щодо традиційного лексикографічного представлення в діалектологіїтощо. Тезаурус – лінгвографічне видання або електронний ресурс, що містить слова (словосполучення, фразеологізми, паремії тощо), розташовані в алфавітному порядку (з відображенням лексикографічних, граматико-графічних, фразеографічних та інших одиниць), що пояснює значення описуваних мовно-мовленнєвих одиниць та надає іншу лінгвістичну інформацію або повідомляє відомості про істот і предмети, які позначаються ними (онімографічні одиниці), а також наводить контексти їх вживання в мовленні певної мовної системи. Висновки. Тезаурус говірки має величезний потенціал як нова технологічна можливість опису лінгварію говіркияк мовної системи. Як лінгвографічний об’єкт, він спроможний вирішити широкий спектр лінгвістичних завдань в удосконаленні й оптимізації науково-інформаційного забезпечення лінгвістичних досліджень.
20
Ткачева, Л. О., М. А. Флаксман, Ю. Г. Седёлкина, Ю. В. Лавицкая, and А. Д. Наследов. "Исследование визуального опознания звукоизобразительных слов русского языка на разных стадиях деиконизации." Психология. Журнал Высшей школы экономики 18, no. 4 (December 30, 2020): 792–812. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2021-4-792-812.
Full textAbstract:
В статье изложены результаты исследования особенностей визуального опознания русскоязычных звукоизобразительных (ЗИ) слов носителями языка (N = 106) с помощью метода «Методика принятия лексического решения». Каждому испытуемому было предъявлено 128 стимулов, из которых 64 являлись не-словами и 64 — целевыми стимулами. Целевые стимулы в равных частях были представлены нейтральными (не-ЗИ) словами и ЗИ словами (по 32 слова). ЗИ слова были распределены на 4 равные группы (по 8 слов) по принципу снижения степени иконичности, понимаемой как утрата звукоизобразительности в процессе эволюции языка, таким образом, что к 1-й группе относились наиболее явные ЗИ слова, а, соответственно, к 4-й — полностью деиконизированные ЗИ слова. Целевые стимулы представлены односложными низкочастотными словами (от 0.4 imp до 18.3 imp, M = 5.3 imp). В результате исследования были выявлены показатели скорости и точности опознания ЗИ стимулов в зависимости от стадии деиконизации (утраты ЗИ). Обнаружилось, что явные ЗИ слова опознаются медленнее всего и с большим количеством ошибок. Это, по-видимому, связано с тем, что они относятся к классу неизменяемых слов. При этом деиконизированные слова, характеризующиеся всеми признаками знаменательных частей речи, опознаются быстрее, чем не-ЗИ слова. Авторы предполагают, что взаимодействие ЗИ и частеречной принадлежности слова, воспринимаемого визуально, влияет на процесс когнитивной переработки. При этом опознание слова с выраженной ЗИ и сопутствующей «внесистемностью» требует бjльших когнитивных ресурсов, чем опознание «системного» и явного ЗИ слова.
21
Корчалова, Т. В., and Т. Ю. Осадчая. "Реализация медиастилистики в англоязычном интернет-пространстве (на материале текстов из социальных сетей)." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 75, no. 5 (July 2021): 32–35. http://dx.doi.org/10.18411/lj-07-2021-169.
Full textAbstract:
Данная статья посвящена медиастилистике, описано происхождение термина, современные проблемы и области данной отрасли стилистики. Целью статьи является рассмотрение стилистических приѐмов, используемых для реализации авторских интенций в современном медиадискурсе. Практическая часть представлена рассмотрением некоторых стилистических средств реализации медиастилистики в англоязычном интернет-пространстве. В ходе исследования были проанализированы медиатексты, представленные на английском языке в социальных сетях Инстаграм и Фейсбук. В работе описаны и представлены примеры графических, лексических и синтаксических стилистических средств. Анализ приведѐнных примеров показывает, что медиастиль в рассмотренной области медиа характеризуется упрощением грамматических и синтаксических конструкций и форм слов, частым использованием графических стилистических приѐмов, намеренным искажением слов. Для медиастиля современных социальных сетей характерно размывание грани между устной и письменной речью.
22
Каминская, Лариса. "Словарь С. Палласа “Linguarum totius orbis vocabularia comparative Augustissimae cura collecta” (1787, 1789 гг.) как источник фонетического исследования." Verbum 4 (February 6, 2013): 70–78. http://dx.doi.org/10.15388/verb.2013.4.4983.
Full textAbstract:
Статья посвящена рассмотрению того, как отразились лингвистические, в частности, фонетические представления, достигнутые европейской лингвистикой XVIII века, в первом российском многоязычном словаре под редакцией Симеона Палласа «Сравнительные словари всѣхъ языков и нарѣчiй, собранные Десницею всевысочайшей особы 1787, 1789 гг.». Особое внимание уделяется истории создания словаря, в частности, взглядам Кур де Жебелена о единстве всех мировых языков, о роли внешнего созвучия слов (Antoine Court de Gebelin. Monde primitive analysé et compare avec le monde modern considéré dans l’histoire naturelle de la parole ou l’origine du langage et de l’écriture. Paris, 1775). Подробно анализируется роль Л. Бакмейстера в разработке концепции словаря и принципов представления лексических единиц, а именно его работа «Объявленiе и прошенiе касающїяся до собранїя разныхъ языковъ въ примѣрахъ» (Бакмейстер 1773). Подробно описываются принципы фонетической интерпретации лек- сического материала, позволившие максимально адекватно, насколько это позволяла лек- сикографическая наука того времени, отразить звуковой состав лексики, представленной в словаре. На основании анализа албанской составляющей словаря подтверждается тезис о том, что приоритетным является отображение фонетического облика слова, а не его графическое изображение.
23
Ашанін, Володимир, Людмила Філенко, Андрій Казмірчук, and Ігор Філенко. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЮНИХ ПЛАВЦІВ ЗАСОБАМИ РОЗРОБКИ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ." Слобожанський науково-спортивний вісник 76, no. 2 (April 6, 2020): 153–73. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-2.010.
Full textAbstract:
Мета: обґрунтування розробки мобільного додатку для контролю тренувальних навантажень при підготовці юних плавців. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел; педагогічне спостереження, методи інформаційного моделювання та програмування, анкетування, методи математичної статистики. Результати: створено мобільний додаток «SwimmDiary», який спрямований на оптимізацію контролю та планування об’єму фізичних навантажень у юних плавців. Розробка дозволяє створювати та відкоригувати особистий профіль спортсмена, реєструвати індивідуальні показники, встановлювати програму щоденних тренувань у календарі, переглянути існуючі нормативи та порівняти власні результати з ними, статистичні дані виконаних фізичних навантажень за обраний період тренувань. У програму вносяться такі показники: назви фізичної вправи, час її виконання, кілометраж виконання підготовчих вправ для проходження основної дистанції. До мобільного додатку включені основні такі стилі плавання: батерфляй, брас, кроль на спині, вільний стиль та комплексний стиль плавання. Проведено анкетування, основною метою якого було виявлення ставлення респондентів до мобільного додатку. Найбільш сподобалась розробка юним спортсменам (11,2±0,07), а їхні батьки виставили найнижчі оцінки (8,3±0,08) за 12-ти бальною шкалою. Висновки: встановлено, що використання сучасних інформаційних технологій у навчально-тренувальному процесі юних плавців доцільно проводити засобами мобільних додатків, анкетування респондентів виявило високий рівень ставлення до розробки юних плавців, тренерів та фахівців-науковців з плавання. Анкетування виявило високий рівень оцінювання респондентів мобільного додатку SwimmDiary (48%) та вказало на найбільш сильні компоненти програми (дизайнерське рішення та представлення мобільного додатку) і слабкі (візуалізація даних). Ключові слова юні плавці, тренування, мобільні додатки, програмування, інформаційні технології.
24
Головастова, Элеонора Александровна, and Дмитрий Николаевич Красотин. "Кластеризация текстовой выборки, параметризованной ключевыми словами своих элементов." Вестник ВГУ. Серия: Системный анализ и информационные технологии, no. 3 (September 30, 2020): 108–19. http://dx.doi.org/10.17308/sait.2020.3/3045.
Full textAbstract:
В данной работе рассмотрено решение задачи кластеризации больших объемов текстовых выборок фиксированной длины с помощью компьютерных средств обработки информации. Автоматическое разделение на группы близких по смыслу текстов является одной из важнейших задач анализа данных, так как имеет очень широкую область применения. Основное внимание в статье уделено скорости выполнения алгоритма. Для этого используется способ представления выборки, использующий в качестве набора признаков документов их ключевые слова, которые есть наиболее важные слова в тексте, набор которых может дать для читателя достаточно полное представление о его содержании. Ключевые слова определяются с помощью предварительно вычисленных значений статистической меры tf-idf, характеризующей важность каждого слова текста именно для рассматриваемого текста. Следующим этапом является непосредственно кластеризация корпуса документов. В данной работе используется модификация метода Dbscan, который является плотностным алгоритм пространственной кластеризации с присутствием шума, но здесь он интерпретируется как разновидность обхода в ширину с некоторыми ограничениями графа выборки документов. Поэтому в данной работе после определения ключевых слов элементов выборки строится инвертированный индекс для словаря корпуса текстов. Далее с помощью найденного инвертированного индекса определяется объект связей документов корпуса, который впоследствии передаётся в качестве аргумента в алгоритм Dbscan. Подобный подход к реализации поставленной задачи выбран из-за предположения о его быстродействии. Для проверки этого предположения проводится замер времени выполнения ключевых операций, значения которого приводятся в качестве иллюстрации результата тестирования предложенного метода кластеризации.
25
Mochenov, S. V., R. R. Ahmetgaleev, and S. A. Lazarev. "Reducing the Text Document Volume Based on Analysis of Its Correlation Dependencies." Intellekt. Sist. Proizv. 18, no. 1 (June 18, 2020): 72. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2020-1-72-82.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются вопросы анализа текстовой информации с целью сокращения ее объема и представления содержания текста произвольных размеров в виде реферата. Текст рассматривается как генеральная совокупность предложений. В качестве основы для проведения анализа текста используются частотные (весовые) характеристики слов, в частности, существительных, используемых автором при построении предложений. Определена роль отдельных категорий слов. На основе весовых характеристик все слова разделяются на многократно и однократно используемые. Сформулированы рекомендации по применению слов-фильтров для извлечения из текста определенных предложений или группы предложений и представления их пользователю. Разработана методика анализа текстового документа. Анализируемый текст разбивается на группы предложений. Многократные слова используются в качестве базовых слов при определении корреляционных зависимостей между предложениями текста. На основе корреляционных зависимостей по каждой группе определяется одно приоритетное предложение, отражающее смысловую составляющую участка текста, задаваемого группой. За счет разбиения на группы достигается сокращение объема текста. Общее число приоритетных предложений соответствует числу групп. Эти предложения могут быть использованы для формирования реферата и предоставляют исследователю (пользователю) адекватную и сжатую информацию о содержании анализируемого документа. В статье приводятся примеры анализа, определяются направления дальнейших исследований.
26
Strelnikova, I. M., and H. M. Kozhina. "EXPERIENCE OF EXTENDING ANTIPSYCHOTIC AID TO WOMEN WITH EPILEPSY COMPLICATED BY PSYCHOTIC DISORDERS." Inter Collegas 4, no. 2 (July 22, 2017): 96–101. http://dx.doi.org/10.35339/ic.4.2.96-101.
Full textAbstract:
Strelnikova I. M., Kozhina H. M.This research introduces classifications of epileptic psychoses, modern view on aetiopathogenesis mechanisms of formation of epileptic psychoses, different aspects and types of there diseases courses, considers modern recommendation and describes the clinical picture of epileptic psychoses, major approaches to their treatment. The experience in the use of Quetiapine in treating epileptic psychoses has been represented.Key words: Epileptic psychoses, clinical picture, therapy, Quetiapine. ДОСВІД НАДАННЯ АНТИПСИХОТИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЖІНКАМ ХВОРИМ НА ЕПІЛЕПСІЮ, ЩО УСКЛАДНИЛАСЬ ПСИХОТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИСтрельнікова І.М., Кожина Г.М. У роботі представлено існуючі класифікації епілептичних психозів, проаналізовано сучасний погляд на етіопатогенетичні механізми виникнення епілептичних психозів, різні види та типи їх перебігу, розглянуто існуючі рекомендації надання допомоги цим хворим. Наведено досвіт застосування кветіаіну в лікуванні епілептичних психозів.Ключові слова: Епілептичні психози, клінічна картина, терапія, кветірон. ОПЫТ ОКАЗАНИЯ АНТИПСИХОТИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ ЖЕНЩИНАМ С ЭПИЛЕПСИЕЙ, ОСЛОЖНЕННОЙ ПСИХОТИЧЕСКИМИ НАРУШЕНИЯМИСтрельникова И.Н., Кожина А.М.Резюме: В работе представлены существующие классификации эпилептических психозов, проанализирован современный взгляд на этиопатогенетические механизмы формирования эпилептических психозов, разные виды и типы их течения, рассмотрены существующие рекомендации оказания помощи этим больным. Представлен опыт применения кветиапина в лечении эпилептических психозов.Ключевые слова: Эпилептические психозы, клиническая картина, терапия, кветиапин.
27
Chebotar, Maryna. "ВОКАЛЬНА ЕСТРАДА УКРАЇНИ В КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ХХІ СТОЛІТТЯ." ART-platFORM 1, no. 1 (May 14, 2020): 336. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.336-350.
Full textAbstract:
Статтю присвячено розвитку та ролі естради у формуванні культурного фону сучасної епохи і встановленню діалогу між мистецтвом, суспільством і державою. Виявлено основні тенденції розвитку та функціональні преференції естради в сучасному інформаційно-комунікативному просторі, простежено її структурні та жанрові модифікації.
Починаючи з 1991 р., українська естрада починає інституалізуватися. Якщо до цього часу вона відігравала роль компенсації пригніченого комплексу етнічної недооціненості, то від часів здобуття незалежності вона стає самостійним культурним феноменом. Диференціація відбувається відразу на кількох рівнях. Найголовнішим є жанровий і стильовий. Українська естрада розподіляється на популярний, фольклорний та рок- рівні.
Важливим фактором у функціонуванні української естрадної музики є поява такого явища, як індустрія естрадного мистецтва. Насиченість напрямків сучасної музики корелює з кількістю вкладених коштів. Відповідно, музичне мистецтво стає залежним від загальних тенденцій в економіці країни.
У зв’язку з початком російсько-української війни у 2014 р. змінилася конфігурація презентації української естрадної музики в ефірах теле- та радіоканалів. Крім цього, на законодавчому рівні було обмежено частку російськомовного продукту. Деякі джерела трансляції естрадної продукції припинили існування. Почав відчуватися процес поширення та конкурентної спроможності україномовного естрадного продукту у зв’язку з уведенням квот на російськомовну музичну продукцію. Але не всі питання є врегульованими остаточно. Це пов’язано з недосконалістю законодавчої бази, з недостатнім рівнем культури споживання музичної продукції в українського споживача та порівняно невеликими (за світовими параметрами), бюджетами представлення української естрадної продукції.
Ключові слова: масова культура, естрадне мистецтво, естрада, шоу-бізнес, популярна пісня, артист, поп-культура, музична культура, цільова аудиторія,інформаційно-комунікативна галузь.
28
Іваненко, В., В. Чебан, В. Трішин, and О. Бажак. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ." Vodnij transport, no. 2(30) (February 27, 2020): 32–40. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.04.
Full textAbstract:
Технічна експлуатація водного транспорту є важливим елементом функціонування сучасної транспортної компанії. Застосування нових інформаційних технологій у системі технічної експлуатації водного транспорту є важливим шляхом підвищення її ефективності. Процеси технічної експлуатації та обсяги інформації, які породжуються при цьому досить складні та значні, що вимагає побудови інформаційно-аналітичної системи. Складність та багатогранність завдань, які вирішуються у транспортній компанії, висуває певні вимоги до інформаційно-аналітичної системи, яка являє собою складну організаційну ієрархічну систему її інформаційного ресурсу. В статті проведено проектування інформаційного ресурсу інформаційно-аналітичної системи технічної експлуатації водного транспорту. Розглянуті рівніієрархічної структури інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту. Побудована модель інформаційно-аналітичної системи і проведена декомпозиції її завдань. На верхньому рівні структура інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту наведена у вигляді функціональних комплексів: завдань управління використанням судна, завдань управління технічним станом водного транспорту, завдань управління запасами агрегатів і запасних частин, завдань управління виробничою та господарською діяльністю, завдань управління засобами технічного обслуговування, завдань ідентифікації суден та агрегатів. Кожен комплекс є логічним об’єктом і використовується для опису функціональних можливостей інформаційно-аналітичної системи. Обґрунтований склад завдань, узгоджені інформаційні потоки в даній системі. Доведено, що методи прикладного системного аналізу та компонентний підхід до проектування інформаційних ресурсів інформаційно-аналітичних систем дозволяють упорядкувати і суттєво спростити процес проектування, врахувати конкретні вимоги, провести його оптимізацію структурного та динамічного представлення, закласти необхідні рішення у відповідності із іменованою специфікацією на інформаційний ресурс. Ключові слова: водний транспорт, декомпозиція, інформаційно-аналітична система, інформаційний ресурс, технічна експлуатація
29
Федотова, Т. В. "К проблеме речевой избыточности: слова-паразиты." Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, no. 3 (June 15, 2020): 47–53. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.3/2932.
Full textAbstract:
В статье анализируются функционально-семантические разновидности слов-паразитов в речи современной молодежи. Представлены результаты лингвистического анализа парентез, полученных экспериментальным методом (опрос, анкетирование) в аспекте их психолого-семантической наполненности. Поднимается вопрос об осознанной мотивации говорящего в процессе речевого акта с целью использования парентез. Новизна исследования видится в том, что выделены функционально-семантические блоки, фиксирующие слова-паразиты с позиции интенций говорящего, а также включено описание их текстообразующих функций. Актуальность исследования обусловлена возрастающей проблемой активизации слов-паразитов в речи современной молодежи. Автор останавливается на понятии «парентеза» в значении «слова-паразиты» и точках зрения на проблему их функционирования в различных речевых аспектах. Доказано, что слова-паразиты имеют определенную смысловую нагрузку и независимо от их неосознанного употребления выполняют конкретные функции в речевом акте. Предлагается классификация слов-паразитов в функционально-психолого-семантическом аспекте. Выполнен обзор наиболее употребляемых слов-паразитов с указанием мотивационной составляющей, входящей в интенции говорящего.
30
Baranov, Victor A., Regina A. Vernyaeva, and Ekaterina A. Zhdanova. "Мультимедийный корпус русских говоров Удмуртии: разработка и возможности использования." Cuadernos de Rusística Española 16 (December 30, 2020): 39–54. http://dx.doi.org/10.30827/cre.v16i0.11763.
Full textAbstract:
Статья посвящена представлению мультимедийного Корпуса русских говоров Удмуртии (http://dialect.manuscripts.ru) как электронного ресурса для изучения диалектной лексики не только методами корпусной лингвистики, но и методами лингвистической географии и электронной лексикографии. Корпус включает записи устной диалектной речи, сделанные во время диалектологических практик студентами и сотрудниками вузов республики в 70 – 80-е годы XX в. Мультимедийной составляющей корпуса являются аудиозаписи разговоров с диалектоносителями, сделанные в 1990 – 2000-е годы. Корпус имеет лексическую разметку, позволяющую осуществлять поиск диалектных слов. В лексикографическом модуле корпуса осуществляется поиск лексемы и представление лингвистической и экстралингвистической информации о ней. В лингвогеографическом модуле можно произвести выборку всех ответов на один из вопросов программы, на которой основана разметка корпуса, и вынести полученные слова на карту Удмуртии. В статье рассмотрены некоторые результаты диалектологических исследований, полученные благодаря корпусу, приведены примеры карт и словарных статей, составленных при помощи корпусного менеджера.
31
Страшко, І. В. "ТЕКСТОВА БАЗА ДАНИХ FRANTEXT: СТРУКТУРА, ПАРАМЕТРИ, ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 126–33. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-18.
Full textAbstract:
У статті розглядаються стан, детермінативні характеристики та історія розроблення французької текстової бази даних Frantext. Frantext – це унікальне зібрання французьких і франкомовних синхронно-діахронічних текстових корпусів не тільки за репрезентативністю матеріалу, а й за глибиною представлення різних його аспектів. Ця текстуальна база надає широкий спектр мовної інформації, відображаючи використання французької мови в усій своїй різноманітності. Принципи побудови та збагачення її новими текстами ґрунтуються на балансуванні різних епох та жанрів. Frantext дає можливість користуватися наявними попередньо визначеними корпусами, створювати власні користувацькі корпуси і здійснювати широке коло пошукових завдань: за словоформою, лемою, граматичними категоріями, семантикою, сполученням лексичних одиниць тощо. Вибираючи корпус, комбінуючи команди і різні типи пошуку, користувач може диверсифікувати його застосування відповідно до своїх наукових інтересів і пріоритетів. Доступні опції експлуатації корпусних ресурсів дають змогу дублювання і видалення корпусу, редагування його назви та опису, створення власного корпусу за автором, датою, літературним жанром, додавання текстів, пошук метаданих для сортування та фільтрування творів. Серед інших можливостей, запропонованих текстовою базою Frantext, є створення, редагування та перегляд списків слів, які можуть створюватися за допомогою регулярних виразів або CQL і містити окремі слова або їх послідовності. Сьогодні управління текстовою базою здійснюється за допомогою програмного забезпечення Allegro, компоненти якого – індексатор, робоче середовище і сервер – забезпечують ефективну роботу користувачів із корпусами. Обсяг, хронологічні межі, текстове наповнення цієї бази свідчать про те, що вона неухильно розвивається, нарощується її ефективність, зростає поле її застосування, збільшується коло користувачів. Існування такого текстового ресурсу з інструментами для його використання у наукових дослідженнях мови становить інтерес для всіх, хто вивчає і викладає французьку мову як рідну або іноземну.
32
Гаджиев, М. М., Н. В. Захарченко, Л. В. Иванова, Ю. Ю. Сулима, Д. М. Шпак, and В. В. Гордийчук. "АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ УВЕЛИЧЕНИЯ МОЩНОСТИ ИСПОЛЬЗУЕМОГО АНСАМБЛЯ ТАЙМЕРНЫХ СИГНАЛЬНЫХ КОНСТРУКЦИЙ ПРИ ПОСТОЯННОЙ ДЛИТЕЛЬНОСТИ КОДОВЫХ КОНСТРУКЦИЙ НА СКОРОСТЬ ПЕРЕДАЧИ ИНФОРМАЦИИ В ЦИФРОВЫХ СИСТЕМАХ СВЯЗИ." Automation of technological and business processes 10, no. 4 (December 24, 2018): 4–10. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i4.1225.
Full textAbstract:
В статье представлены результаты исследования влияния увеличения мощности используемого ансамбля таймерных сигнальных конструкций при постоянной длительности кодовых конструкций на скорость передачи информации в цифровых системах связи. Обоснована целесообразность увеличения мощности используемого ансамбля таймерных сигнальных конструкций, путем изменения числа информационных отрезков в кодовых конструкциях в системах передачи информации, использующих цифровую связь. Проведен анализ методов передачи информации в цифровой связи при использовании позиционного способа кодирования с избыточными кодами. Обоснована нецелесообразность использования позиционного кодирования при передаче больших объемов информации. Представлен метод кодирования сигнала на основе таймерных сигнальных конструкций с использованием отдельных временных отрезков сигнала, не менее найквистового интервала для каждой сигнальной конструкции. Оцениваются временные параметры кодовых слов таймерных сигнальных конструкций: энтропия и информационная емкость найквистового элемента при кодовом уплотнении канала. Представлены результаты исследования выбора эффективной длины кодового слова в методе кодирования сигнала с использованием таймерных сигнальных конструкций для увеличения скорости передачи информации в цифровых системах связи. Приведены результаты исследования влияния параметров таймерных сигнальных конструкций на скорость передачи информации, которые показали эффективность использования метода кодирования сигнала с использованием таймерных сигнальных конструкций по сравнению с методом позиционного кодирования с избыточными кодами за счет увеличения информационной емкости найквистового элемента.
33
Захарченко, Н. В., М. М. Гаджиев, Л. В. Иванова, Ю. Ю. Сулима, Д. М. Шпак, and В. В. Гордийчук. "АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ УВЕЛИЧЕНИЯ МОЩНОСТИ ИСПОЛЬЗУЕМОГО АНСАМБЛЯ ТАЙМЕРНЫХ СИГНАЛЬНЫХ КОНСТРУКЦИЙ ПРИ ПОСТОЯННОЙ ДЛИТЕЛЬНОСТИ КОДОВЫХ КОНСТРУКЦИЙ НА СКОРОСТЬ ПЕРЕДАЧИ ИНФОРМАЦИИ В ЦИФРОВЫХ СИСТЕМАХ СВЯЗИ." Automation of technological and business processes 11, no. 1 (April 26, 2019): 19–23. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1326.
Full textAbstract:
В статье представлены результаты исследования влияния увеличения мощности используемого ансамбля таймерных сигнальных конструкций при постоянной длительности кодовых конструкций на скорость передачи информации в цифровых системах связи. Обоснована целесообразность увеличения мощности используемого ансамбля таймерных сигнальных конструкций, путем изменения числа информационных отрезков в кодовых конструкциях в системах передачи информации, использующих цифровую связь. Проведен анализ методов передачи информации в цифровой связи при использовании позиционного способа кодирования с избыточными кодами. Обоснована нецелесообразность использования позиционного кодирования при передаче больших объемов информации. Представлен метод кодирования сигнала на основе таймерных сигнальных конструкций с использованием отдельных временных отрезков сигнала, не менее найквистового интервала для каждой сигнальной конструкции. Оцениваются временные параметры кодовых слов таймерных сигнальных конструкций: энтропия и информационная емкость найквистового элемента при кодовом уплотнении канала. Представлены результаты исследования выбора эффективной длины кодового слова в методе кодирования сигнала с использованием таймерных сигнальных конструкций для увеличения скорости передачи информации в цифровых системах связи. Приведены результаты исследования влияния параметров таймерных сигнальных конструкций на скорость передачи информации, которые показали эффективность использования метода кодирования сигнала с использованием таймерных сигнальных конструкций по сравнению с методом позиционного кодирования с избыточными кодами за счет увеличения информационной емкости найквистового элемента.
34
Бердникова, Татьяна. "СЕМАНТИКА СЛОВ С ЭЛЕМЕНТОМ ЧЕРН- И ИХ ОЦЕНКА ПРИ ПРОВЕДЕНИИ ЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ ЭКСПЕРТИЗЫ (на материале комментариев интернет-пользователей)." Legal Linguistics, no. 12 (23) (July 1, 2019): 18–21. http://dx.doi.org/10.14258/leglin(2019)1204.
Full textAbstract:
Рассматриваются особенности семантики слов с элементом черн-. Анализу подвергаются слова с данным элементом разных частей речи: имена существительные, имена прилагательные. Внимание уделяется функционированию данных слов в интернет-коммуникации, рассматриваются особенности интернет-комментария как жанра. В статье выявляются особенности анализа слов с элементом черн- в аспекте судебной экспертизы, рассматриваются проблемы экспертной оценки и квалификации данных слов. Анализируются материалы по делам, связанным с противодействием экстремизму. В статье представлена специфика лингвистического анализа данных материалов с учетом коммуникативной ситуации и особенностей материала.
35
Wiśniewska, Sylwia. "Zatrudnialność – pojęcie, wymiary, determinanty." Kwartalnik Ekonomistów i Menedżerów 35, no. 1 (January 1, 2015): 11–24. http://dx.doi.org/10.5604/01.3001.0009.4583.
Full textAbstract:
Целью этой разработки является представление масштаба трудоустройства и идентификация её основных детерминантов, с особым учётом индивидуальных факторов. В статье обсуждены вопросы эволюции трудоустройства, от дихотомического до интерактивного варианта. Кроме того, представлены проблемы,связанные с определением понятия трудоустройства и представлены разные вопросы, касающиеся трудоустройства. Кроме того, проведена идентификация основных детерминантов с особым учётом индивидуальных факторов. В статье применён описательный метод, а также проведён обзор литературы на эту тему Слова-ключи: трудоустройство, умения, детерминанты, индивидуальные факторы.
36
Makarova, Olga Vladimirovna. "КОНЦЕПТ «ХЛЕБ» КАК ФРАГМЕНТ РУССКОГО ЯЗЫКОВОГО СОЗНАНИЯ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, no. 4 (February 13, 2018): 248. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2017-4-248-255.
Full textAbstract:
В статье представлен способ реконструкции концепта на материале ассоциативного эксперимента, который позволяет обнаруживать коллективные черты языковой общности. Цель исследования – выявить реальные смыслы в сознании носителей языка, которые актуализируются в процессе вербальной реакции на слово-стимул «хлеб».Наиболее характерные связи слов, отражающие особенности русской культуры, исследуются нами методом лингво-когнитивного анализа.Концепт «Хлеб» в русской языковой картине мира включает представления, связанные не только с объектом вкуса, источником эмоций, но и своими признаками пересекается с различными ментально-значимыми понятиями: «труд», «семья», «жизнь», «дом», «деньги» и др.Набор когнитивных признаков при таком подходе к изучению структуры и содержания концепта значительно расширяется, и язык предстает не как готовая абстракция, максимально объективированная, а как система, свидетельствующая о ментально-эмоциональном состоянии его среднего носителя в определенный исторический период.Результаты исследования могут быть применены для разработки курсов, посвящённых когнитивной лингвистике, психолингвистике, семантике.
37
Горобей, Н. Н., and А. С. Лукьяненко. "Уравнение состояния и статистическое распределение в макроскопической системе." Физика твердого тела 62, no. 12 (2020): 2135. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2020.12.50295.175.
Full textAbstract:
Предложено представление статистической суммы для макроскопического тела в виде евклидова функционального интеграла, в котором его деформация является классическим параметром, свободным от флуктуаций. Уравнение состояния тела, связывающее его деформацию и температуру с внешней механической нагрузкой, содержится в этом представлении в виде ограничения меры интегрирования соответствующим классическим уравнением движения. Ключевые слова: макроскопическая система, температура, деформация, квантовая механика, функциональный интеграл, статистическая сумма.
38
Манжуова, Ляззат, and Айгуль Базарбаева. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦИЕНТОВ С ПЕРВИЧНЫМИ ИММУНОДЕФИЦИТНЫМИ СОСТОЯНИЯМИ." Ambiance in Life International Scientific Journal in Medicine of Southern Caucasus 06, no. 01 (February 6, 2021): 21. http://dx.doi.org/10.36962/0601202121.
Full textAbstract:
В данной работе представлен анализ результатов ретроспективного исследования 76 пациентов с первичными иммунодефицитными состояниями (ПИДс), получивших лечения в НЦПДХ с 2013 по 2019 года. Среди них мальчиков было 70%, девочек - 30%. Выявляемость этих заболеваний преобладала в период с 2015 года по 2016год. Наиболее многочисленная группа в структуре случаев ПИДс, диагностированных в НЦПДХ, была представлена аутовоспалительными заболеваниями – 37%. На втором и третьем месте находились гуморальные иммунодефициты по 21% и дефекты фагоцитоза – 11%. Длительность додиагностического периода составила от 3х месяцев до 9 лет и выше, в среднем 1год 7 месяцев. Средний возраст на момент диагностики ПИДс 3,5 года. Ведущим синдромом всех ПИДс оставались инфекционные осложнения, которые составили 52% случаев и были представлены в основном пневмониями и рецидивирующими вирусными инфекциями. При проведении молекулярно-генетического исследования, генетически диагноз ПИДС был подтвержден в 24% случаев. 8 пациентам была проведена ТГСК, данный метод показал эффективность в терапии детей с некоторыми видами ПИДс. Ключевые слова: Первичные иммунодефицитные состояния, диагностика, генетическое исследование.
39
Іваноў, Яўген Яўгенавіч. "Афористичне висловлення як мовна модель крилатих слів." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (October 27, 2017): 114–21. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.94.
Full textAbstract:
Крилаті слова кваліфіковано як реальні й потенційні одиниці, протиставлені як узуальні й оказіональні на підставі визначення поняття крилатості – спільної для них категорійної ознаки. Визначено основні властивості крилатих слів, як-от: модельованість й усталеність. Представлено типові структурно-семантичні моделі крилатих слів. Виявлено, що модель афористичного висловлення має високий ступінь продуктивності, адже це підтверджено її значним кількісним представленням у фондах крилатих слів різних мов (у сучасній білоруській літературній мові понад 30 %).
40
Малафеев, А. Ю., А. Yu Malafeev, Л. П. Мальтина, and L. P. Maltina. "Распределённые представления редких слов русского языка, учитывающие векторы однокоренных слов." Научно-техническая информация. Серия 2: Информационные процессы и системы, no. 2 (2021): 11–21. http://dx.doi.org/10.36535/0548-0027-2021-02-2.
Full textAbstract:
Рассматриваются алгоритмы, выполняющие автоматический морфемный анализ слов, и методы распределённых представлений слов, которые используют информацию о морфемном составе, но не напрямую, а через усреднение векторов однокоренных слов. Оценивается качество моделей морфемного анализа для русского языка, в том числе и на выборке из редких слов. Предлагается несколько способов получения распределённых представлений редких слов на основе word2vec-представлений однокоренных слов. Проведённые эксперименты показали, что на задаче определения семантической близости пары слов предлагаемые методики дают результаты, сопоставимые с результатами модели fastText или превосходят их.
41
Губарєва, І., В. Хаустова, О. Козирєва, Т. Колодяжна, and О. Шуть. "ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ I ТРЕНДОВИЙ АНАЛІЗ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 398–409. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251468.
Full textAbstract:
Анотація. Метою статті є визначення контекстуальних і часових закономірностей розвитку представлення в науковій літературі досліджень у сфері податків і податкових пільг із використанням бібліометричного і трендового аналізу. У результаті проведеного дослідження поглиблено теоретичні засади ідентифікації основних змістовних детермінант оподаткування на основі застосування інструментарію бібліометричного (за допомогою VOSviewer v.1.6.10) і трендового (з використанням GoogleTrends) аналізу. Трендовий аналіз засвідчив зростання кількості публікацій, присвячених податкам і податковим пільгам, у 2008—2020 рр., а інтерес до цієї проблематики серед користувачів мережі «Інтернет» посилювався під час криз у 2008—2009 рр. і 2020—2021 рр. За результатом бібліометричного аналізу, 1 334 наукові публікації, проіндексовані наукометричною базою даних Scopus, і 815 — WebofScience, за періоди 1971—2021 рр., обґрунтовано, що дедалі популярним стає аналіз впливу податків на розвиток окремих секторів економіки, забезпечення екологічної безпеки, подолання нерівності тощо. Зокрема, було виявлено сім кластерів наукових досліджень, присвячених питанням оподаткування (перший сфокусований: на оподаткуванні в системі бухгалтерського обліку та менеджменту, протидії уникненню від сплати податків, удосконаленні державної податкової політики, стимулюванні до сплати податків; другий — на виявленні взаємозв’язку між податками і рівнем корупції у країні, впливу податків на інвестиційний та інноваційний потенціал, реформуванні податкової політики; третій — на оцінці впливу податків на окремі сектори економіки: екологія, сільське господарство, медицина, енергетика, а також споживання та здоров’я людини; четвертий — податки як інструмент розвитку малого бізнесу, впровадження податкових пільг, шляхи подолання нерівності, вдосконалення діяльності податкової поліції, тінізація економіки; п’ятий — декомпозиція видів податків: податок на прибуток, податок на нерухомість, податок на землю, визначення шляхів реформування податкової системи; шостий — податкові системи країн світу в умовах пандемії COVID-19; сьомий — моделювання впливу податків на економічні процеси в країні, державне регулювання податкової системи). Ключові слова: оподаткування, податки, податкова пільга, бібліометричний аналіз, трендовий аналіз, наукометричні бази даних, наукові публікації, наукові дослідження. Формул: 0; рис.: 4; табл.: 4; бібл.: 32.
42
Сураганова, Зубайда Кабиевна, and Зейпин Зикировна Казанбаевна. "Культ кузнеца у казахов: традиционные представления, ритуальные, мифологические и фольклорные аспекты." Археология Евразийских степей, no. 2 (April 29, 2022): 115–21. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2022.2.115.121.
Full textAbstract:
На основе письменных исторических, фольклорных источников, полевых материалов предпринята попытка создать культурологическую реконструкцию, объясняющую происхождение культурных практик и оснований, связанных с процессом металлообработки у казахов. Полевые материалы свидетельствуют о том, что в недавнем прошлом открытие новой кузни, начало работы казахского кузнеца, сама кузня отражают магические манипуляции и архаические верования в производственных обрядах. Семантический круг тюркских слов, выступающих в значении «кузнец», говорит о множестве культурных напластований и изменений в истории металлообработки степной Евразии, их десакрализации. В новейшее время у казахов, как и у других исламизированных народов Центральной Азии, патроном, покровительствующим кузнецам и ювелирам, является пророк Дауд (Давуд). Сказочная проза, мифология и ритуальные практики казахов обнаруживают более ранние персонажи, включая забытые женские образы, связанные с обозначением слова «медь» (мыс, жез), владыку подземного мира – Бопы хана, который, возможно, имеет еще более древние корни, произрастающие из культа Матери-Земли. Тюркская этногония демонстрирует происхождение древних тюрков от металлургов-коневодов. Красноречивым свидетельством эпохи палеометалла в традиционной картине мира казахов остались сказки, мифы, лексические факты и обрядово-ритуальные практики, дошедшие до наших дней.
43
I.Ye., Zozulia, and Stadnii A.S. "THE ROLE OF THE GLOBAL READING METHOD IN THE PROCESS OF STUDYING UKRAINIAN AS A FOREIGN LANGUAGE." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 107–13. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-16.
Full textAbstract:
The article offers experimental material on methods of teaching global reading to foreign students, which was used by teachers-speakers of Vinnytsia National Technical University. Global reading involves presenting the student with a whole word and I is designed for visual perception and the ability to memorize visual information. In this way, the foreign student does not read the word in letters, but perceives it as a picture. The student reads in Ukrainian at once in words. However, unlike an image that depicts a particular object, it contains a generalized representation of the object, that is, it has a certain meaning. It was found that this method is especially helpful for students who use the hieroglyphic writing system in their native language.During the traditional analytical-synthetic reading, the student must first learn sounds, letters, then sequential compound reading and finally – merged reading of words. Learning to read analytically is often associated with difficulties, as it involves visual perception, concentration, and analytical-synthetic mental activity. As a result students spend more time and effort.First, students read familiar tokens that start with different letters, from short to long. Then move from words to phrases, and then from phrases to reading texts. The page can contain 2–3 sentences in large font. Up to 20 such sentences should be read per day. Since foreign students enter universities after studying the Ukrainian language, it is desirable that these sentences (texts) should be of a scientific style.Global reading should not be limited just to demonstrating and naming picture words. Tasks can be varied and carried out in the form of a game. The article gives examples of games and tasks that were used in our work with foreign students in order to consolidate knowledge.The advantages of using the method of global reading in the process of learning Ukrainian as a foreign language are established. This method helps students understand language as a holistic system and observe the paradigmatic relationship between its units, more quickly master reading, enrich vocabulary, take an active part in the learning process. Students’ own results significantly motivate them to learn the language, as they notice it from the first days of study, and the opportunity to use knowledge in learning and life.Key words: foreign student, second foreign language, non-traditional methods, flash-cards, game forms. У статті запропоновано експериментальний матеріал із методики навчання іноземних студентів гло-бального читання, який використали викладачі-мовники Вінницького національного технічного універси-тету.Глобальне читання передбачає представлення студентові цілого слова й розраховане на зорове сприй-няття та здатність до запам’ятовування візуальної інформації. У такий спосіб іноземний студент не читає слово по буквах, а сприймає його як картинку й читає українською мовою одразу словами. Однак на відміну від зображення, на якому представлено якийсь конкретний предмет, воно містить узагальнене уявлення про об’єкт, тобто має певне значення. З’ясовано, що цей метод особливо ефективно допомагає студентам, в яких у рідній мові використовують ієрогліфічну систему письма.Під час традиційного аналітико-синтетичного читання студент повинен спочатку засвоїти звуки, букви, потім послідовне поскладове читання та врешті – злите читання слів. Навчання аналітичного читання нерідко пов’язане з труднощами, оскільки передбачає і зорове сприйняття, і концентрацію уваги, й аналітико-синтетичну розумову діяльність. У результаті студенти витрачають більше часу й зусиль.Спочатку студенти читають відомі їм лексеми, які починаються з різних літер, від коротких до довших. Потім переходять від слів до фраз, а далі від фраз до читання текстів. На сторінці може бути розміщено 2–3 речення шрифтом великого розміру. За день студенту варто прочитати до 20 таких речень. Оскільки іноземні студенти після вивчення української мови вступають до університетів, то бажано, щоб ці речення (тексти) були наукового стилю.Глобальне читання не варто обмежувати демонстрацією та називанням слів, відтворених на флешкартках. Завдання можна урізноманітнити й проводити в ігровій формі. У статті наведено приклади ігор і завдань, які використовували в нашій роботі з іноземними студентами з метою закріплення знань.Установлено переваги використання методу глобального читання в процесі вивчення української мови як іноземної. Цей метод сприяє тому, що іноземні студенти розуміють мову як цілісну систему й спостерігають парадигматичні відношення між її одиницями, швидше опановують читання, збагачують словниковий запас, беруть активну участь у процесі навчання. Значно мотивують до вивчення мови власні результати, які студенти помічають уже з перших днів навчання, та можливості використати знання в навчанні й житті.Ключові слова: іноземний студент, друга іноземна мова, нетрадиційні методи, флешкартки, ігрові форми.
44
Koshelev, Vyacheslav. "ЕВАНГЕЛЬСКОЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЕ О СЛОВЕ И РУССКАЯ ПОЭЗИЯ." Проблемы исторической поэтики 15, no. 3 (September 2017): 7–20. http://dx.doi.org/10.15393/j9.art.2017.4501.
Full text
45
Ивлиев, Н. А., В. В. Подлипнов, С. Н. Хонина, К. С. Лошманский, А. М. Присакар, В. Г. Абашкин, А. Ю. Мешалкин, and Е. А. Акимова. "Одно- и двулучевое оптическое формирование рельефных дифракционных микроструктур в пленках карбазолсодержащего азополимера." Оптика и спектроскопия 129, no. 4 (2021): 400. http://dx.doi.org/10.21883/os.2021.04.50766.305-20.
Full textAbstract:
Представлено одно- и двулучевое формирование дифракционных микроструктур в пленках карбазолсодержащего азополимера. Показана возможность записи единичных микронеровностей сфокусированным вихревым лазерным пучком с линейной и круговой поляризацией. Проведен анализ формы рельефа микроструктур от состояния поляризации. Представлен двулучевой метод создания дифракционных решеток, в котором для формирования вихревой фазы использовался пространственный модулятор света. Проведена оценка дифракционной эффективности сформированных периодических оптических структур от длительности экспозиции. Ключевые слова: поляризационная голографическая запись, вихревой пучок, изомеризация, микрорельеф, интерферометр Маха-Цендера.
46
Дьяченко, Г. В. "Anthropological basis of the teaching on the word (λόγος) according to Gregory of Nyssa." Theological Herald, no. 3-4(18-19) (September 15, 2015): 87–117. http://dx.doi.org/10.31802/2500-1450-2015-18-19-87-117.
Full textAbstract:
Данное исследование призвано систематизировать учение свт. Григория Нисского о слове (λόγος) в аспекте антропологических его оснований. В статье рассмотрены особенности природы человека, лежащие в основе словесной деятельности. Наличие слова у человека, согласно свт. Григорию, оказывается обусловленным присутствием в нем богообразного ума, чувствующего естества души и вещественного тела. Слово, в представлении святителя, выступает одним из способов проявления ума вовне посредством органов тела и в этом качестве предстает одной из разновидностей примышления (ἐπίνοια). Работа выявляет комплексный и фундаментальный характер теории слова свт. Григория Нисского, которая имеет важное значение не только для языковедческих наук, но и для наук гуманитарного цикла. The present research paper attempts to envisage a system of St. Gregory’s teachingon the word (λόγος) from the point of view of its anthropological basis. Thearticle explores the particulars of man’s nature, which lie at the base of his literarywork. The fact that man has the word, according to St. Gregory, is explained by theexistence in him of a Godlike mind, a sensitive soul and a material body. The word,as St. Gregory sees it, acts as one of the means by which the mind expresses itselfto the outside through the organs and members of the body and in this quality isperceived as a species of ἐπίνοια. The work looks at the complex and fundamentalcharacter of the theory of the word of St. Gregory, which is important not only forphilological disciplines, but also for the humanities.
47
Evseeva, Tatyana. "Basic Approaches to the Law and Economics in the Digitalization Age: Theoretical and Legal Search of Suitable Model of Legal Regulation." Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, no. 4 (2020): 97–110. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2020-4/097-110.
Full textAbstract:
В работе представлена систематизация и авторская классификация ключевых современных подходов, описывающих специфику и характер взаимодействия права и экономики, а также обосновывающих наиболее адекватную цифровой эпохе модель государственно-правового воздействия на экономические отношения. Рассматривая тот или иной подход к взаимодействию права и экономики или конкретное правовое учение о формах и методах государственно-правового воздействия на экономические процессы в обществе, автор выделяет положительные и отрицательные стороны последних в контексте их адекватности современным процессам цифровой трансформации общественного взаимодействия. Обосновывается, что ни одно из проанализированных учений и подходов не отражает в полной мере многогранность взаимодействия и взаимовлияния права и экономики. В то же время последние не учитывают комплекс факторов и серию воздействий, которые оказывают влияние на кардинальные изменения в экономической системе в век цифровизации и роботизации социальных практик и коммуникаций. Аргументируется, что, с одной стороны, представленные подходы и учения существенно обогащают современную теорию права, теоретико-методологический арсенал юридической науки, расширяя классические представления о взаимодействии права и экономики. С другой стороны, автор заключает, что ряд современных подходов к взаимодействию права и экономики могут сформировать теоретико-правовую базу для построения комплексной доктринально-правовой основы государственно-правового регулирования экономических отношений в цифровую эпоху. Ключевые слова и словосочетания: государство, доктрина, общество, право, правовое регулирование, правовые учения, цифровизация, экономика.
48
Джусупов, М. "SYNHARMONISM, STRUCTURE OF A SYLLABLE AND A WORD (CONTRASTIVE AND METHOLOGICAL ASPECTS)." Russkii iazyk za rubezhom, no. 5(288) (October 28, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.37632/pi.2021.288.5.008.
Full textAbstract:
В статье рассматривается проблема постановки русского литературного произношения учащихся казахской аудитории, в родном языке которых функционирует лингвальный сингармонизм. Русский язык несингармонический. Просодическая доминанта слова – ударение. Строение слога и слова в сопоставляемых языках различается: в русском языке до пяти сочетаний согласных; в казахском языке – из двух и трех согласных. Русская фонема и казахская сингармофонема как классы позиционных разновидностей неэквивалентны (в традиционных сопоставительных работах они представлены как эквиваленты). В русском языке, например, гласная фонема /о/ реализуется в 9 позиционных разновидностях, в казахском сингармофонема /о/ – в одной, т. е. в инварианте, а вариации и вариантов у нее нет. Фонема /н/ в русском языке реализуется в двух позиционных разновидностях, в казахском языке сингармофонема /н/ только по лингвальному сингармонизму реализуется в 6 позиционных разновидностях. Различия языков порождают звуковую интерференцию. В работе предлагается последовательность подачи языкового материала русского языка с учетом лингвоконтрастивных особенностей сопоставляемых языков. The article deals with the problem of formation of the Russian literary pronunciation of students of the Kazakh audience. Lingual harmonism functions in native language of the Kazakh students. The Russian language is non-harmonic. The pro-dominant feature of a word is the stress. The structure of a syllable and a word in the compared languages has a big difference. For example: in the Russian language, the combination of consonants less than five. In the Kazakh language there are two and three consonants. The phonemes of the Russian language and the syngarmophonemes of the Kazakh language as classes of positional types are nonequivalent (although in traditional comparative studies, they are presented as equivalents). In Russian, for example, the vowel phoneme /O/ is realized in 9 positional varieties (in the invariant, in variations and in variants). In the Kazakh language synharmophone /O/ is realized in one position and it has no variations and variants. And vice versa: the consonant phoneme of the Russian language /H/ is realized in two positional varieties. In the Kazakh language the syngarmophoneme /H/, only by lingual synharmonism, is realized in 6 positional varieties. The above mentioned distinctions of the Russian and Kazakh languages, as well as other Turkic languages, generate sound interference, which makes mastering Russian literary pronunciation difficult. The sequence of presentation of the language material of Russian, taking into account linguocontrastive features of the compared languages are worked out and presented in the paper.
49
Пятаева, Наталия. "Этимологическое гнездо *dati в праславянском языке: реконструкция, словообразование, семантика." Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica, no. 14 (January 23, 2017): 113–23. http://dx.doi.org/10.18778/1731-8025.14.12.
Full textAbstract:
В статье представлены результаты изучения словарного корпуса индоевропейского корня *dō- в праславянском языке. В результате было выполнено следующее:
1) реконструировано этимологическое гнездо с вершиной *Dati ‘процесс передачи объекта другому лицу’ по отношению к праславянскому лингвохронологическому уровню на основе использования материалов этимологических словарей, включающих лексику позднепраславянского периода – «Этимологический словарь славянских языков» под редакцией О. Н. Трубачёва и «Słownik prasłowiański» под редакцией Ф. Славского;
2) дано описание методики реконструкции этимологического гнезда, построенного по типу словообразовательного гнезда, принципы составления и матрица лексикографического представления которого были разработаны А. Н. Тихоновым в «Словообразовательном словаре русского языка»;
3) представлена схема этимологического гнезда, на которой показаны последовательные словообразовательные и семантические отношения между родственными словами;
4) дано разноаспектное – семантическое, морфемное и морфологическое – описание корпуса слов, образующих этимологическое гнездо;
5) в реконструированном этимологическом гнезде выявлено 4 семантико-словообразовательных центра, которые деэтимологизировались на древнерусском лингвохронологическом уровне и образовали самостоятельные словообразовательные гнёзда: глагольное *dati, *damъ ‘давать’ и три именных – *danь ‘дань, подать как объект обязательной передачи в качестве выкупа, налога, дара’, *darъ ‘дар, подарок как объект добровольной передачи в качестве подарка, вознаграждения’ и существительное nomen acti *datja, обозначающее действие передачи дани, вручения подарка.
Автор надеется, что реконструированное в виде диахронического словообразовательного словаря этимологическое гнездо и разработанная схема (матрица) разноаспектного исследования и лексикографического представления крупных лексических объединений могут сыграть важную роль в системном описании динамики формирования картины мира носителей языка.
50
Межидова, М. Р. "ОПРЕДЕЛЕНИЕ СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ЗНАЧЕНИЯ ОТГЛАГОЛЬНЫХ ИМЕН СУЩЕСТВИТЕЛЬНЫХ В АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ." Итоговая научно-практическая конференция профессорско-преподавательского состава, посвященная году науки и технологии, no. 1 (March 19, 2021): 152–57. http://dx.doi.org/10.36684/36-2021-1-152-157.
Full textAbstract:
В статье рассмотрены особенности определения словообразовательного значения английского отглагольного имени существительного. Представленная в статье классификация моделей словообразовательного типа разработана на основе слов-идентификаторов, выделенных в результате анализа словарных определений отглагольных существительны. Модели словообразовательного типа демонстрируют определенный алгоритм построения производных отглагольных существительных. Словообразовательное значение, имеющее большую степень обобщения, абстрагируясь от конкретного лексического значения слов, объединяет их общие свойства в одно понятие. Материалы, выводы и представленные в статье теоретические положения будут способствовать их правильному использованию обучающимися английскому языку, расширению словарного запаса, а также более осмысленному пониманию семантики отглагольных имен существительных.