To see the other types of publications on this topic, follow the link: Превентивна дія.

Journal articles on the topic 'Превентивна дія'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Превентивна дія.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Кондрашова К. Г. "ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРЕВЕНТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ В СИСТЕМІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 143–52. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.268.

Full text
Abstract:
У статті уточнено й системно визначено сутність поняття «превентивна педагогічна діяльність», «готовність до превентивної діяльності»; на підставі особливостей превентивної діяльності з’ясовано сутність і специфіку готовності майбутніх педагогів до її реалізації у практиці початкової школи. Превентивна діяльність розглядається як дії, що спрямовані на визнання пріоритетів особистісного розвитку студентів, їхніх потреб, мотивів, цілей, здібностей, індивідуально-психологічних особливостей власної траєкторії професійного зростання та набуття високого рівня професіоналізму. Готовність до превентивної діяльності розглядається як складне особистісне утворення, яке поєднує в собі знання, уміння, професійні якості, що дозволяють успішно здійснювати превентивну діяльність, будувати освітній процес на принципах педагогічної підтримки, допомоги й запобігання відхиленням вчинків молодших школярів від норм поведінки та спілкування, прийнятих у суспільстві. Обґрунтовано структурні компоненти, критерії цього складного особистісного утворення та зміст підготовки студентів. Структурні компоненти готовності взаємозалежні й взаємозумовлені. Їхня виразність визначається змістовністю, логічністю, гнучкістю структурної складової педагогічної підготовки студентів. Установлено, що позитивні результати у формуванні готовності студентів до превентивної діяльності можливі при взаємовідповідності структурних компонентів готовності як складного особистісного утворення майбутнього педагога. Конкретизовано зміст педагогічної підготовки в системі університетської освіти; встановлено етапність реалізації її цілей у практиці вищої школи (на першому етапі формуються первинні уявлення про превентивну діяльність, про функції й превентивні дії педагога, сутність педагогічної підтримки й запобігання негативним звичкам у поведінці молодших школярів. На другому етапі студенти одержують уявлення про специфіку превентивної педагогіки й діяльності педагога, її відмінність від корекційної педагогіки і діяльності. На третьому етапі студенти опановують технологію індивідуально-творчої превентивної діяльності; виокремлено й обґрунтовано необхідність співвідношення змісту підготовки майбутніх педагогів до превентивної роботи зі структурними компонентами готовності як важливої характеристики педагогічного професіоналізму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Новиков, Василий Егорович, Наталья Эдуардовна Усачева, Татьяна Владимировна Мякишева, and Елена Викторовна Трун. "Фармакоэпидемиологический анализ превентивной химиотерапии детей из очагов туберкулезной инфекции." Экспериментальная и клиническая фармакология 84, no. 4 (April 30, 2021): 19–23. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2021-84-4-19-23.

Full text
Abstract:
Проведено когортное ретроспективное исследование эффективности врачебных назначений в рамках превентивной химиотерапии туберкулезной инфекции у детей из контакта с больным туберкулезом с бактериовыделением и без бактериовыделения с целью оптимизации режимов превентивной химиотерапии. Установлено, что для превентивной химиотерапии детей чаще используется сочетание изониазида с пиразинамидом, реже назначается один изониазид в течение 3 или 6 месяцев. Статистически не подтверждены преимущества двухкомпонентного режима превентивной химиотерапии по эффективности перед однокомпонентным в обеих группах наблюдения. По результатам иммунодиагностики с АТР превентивная химиотерапия детей из контакта с бактериовыделителем была менее эффективной, по сравнению с детьми из контакта без бактериовыделения (на 23,2 % при назначении одного изониазида и на 12,9 % при назначении изониазида с пиразинамидом, p < 0,05). У 4,3 % детей из контакта с бактериовыделителем химиопрофилактика оказалась неэффективной, они заболели первичным туберкулезом. Ключевую роль в этом могла сыграть широкая лекарственная устойчивость микобактерий туберкулеза у бактериовыделителя. Это свидетельствует о необходимости индивидуального подхода к превентивной химиотерапии детей из контакта с бактериовыделителем с учетом возможной множественной или широкой лекарственной устойчивости возбудителя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Олег, Рішняк. "СУЧАСНА РЕСТАВРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ : ОСНОВНІ НАПРЯМИ, ЗАВДАННЯ ТА ПРІОРИТЕТИ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (February 6, 2021): 220–26. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.388.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розгляду основних напрямів сучасної реставраційної діяльності, зокрема превентивній та інвазивній консерваціям, а також реставрації. Сформульовано основні завдання кожного напряму, визначено передумови практичного проведення окресленого кола заходів та проаналізовано їхній вплив на об’єкт реставрації. Звернено увагу на важливе значення превентивної консервації для сфери охорони світової культурної спадщини та недостатнє використання напрацювань цього напряму в українській реставраційній справі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Лазарєва, О. Б., and В. Є. Куропятник. "Програма превентивної фізичної реабілітації вертеброгенних порушень шийного відділу для дзюдоїстів." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (October 21, 2016): 61–65. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.2.61-65.

Full text
Abstract:
На сьогодні олімпійський спорт має тенденції видовищності та гонки за результатами, що відсуває на задній план першочергові завдання: здоров’я та розвиток особистості. Для єдиноборців це супроводжується підвищенням рівня травматизму і що гірше – розвитком хронічних порушень, а саме дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Швидкість розвитку програм спортивної підготовки значно відстає від тенденції змін змагальності, а також загального суспільного розвитку. Саме тому в дзюдо постало питання збереження спортивних резервів, а також вдосконалення програм підготовки борців різного віку за рахунок залучення засобів фізичної реабілітації. Мета даної роботи – структуризація програми превентивної фізичної реабілітації вертеброгенних порушень шийного відділу для дзюдоїстів. Результати дослідження. Ми розглядаємо превентивну фізичну реабілітацію як технологію корекційно-профілактичного процесу для дзюдоїстів із застосуванням методів і засобів фізичної реабілітації. За рахунок даних емпіричних методів дослідження та контент-аналізу історій розвитку вертеброгенних порушень у спортсменів високого класу, тренерів і тих людей, котрі вже закінчили спортивну кар’єру, було встановлено потребу розділити програму на загальний та поглиблений компоненти. Висновок. У роботі представлено структуру програми превентивної фізичної реабілітації вертеброгенних порушень шийного відділу для дзюдоїстів, зазначено загальні задачі, спрямування та можливості її впровадження. Висвітлено загальний компонент програми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Karabyn, V. V. "Заходи мінімізації ризиків виникнення надзвичайних ситуацій екологічної генези на ділянках будівництва нафтогазових свердловин." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 11 (December 27, 2018): 68–70. http://dx.doi.org/10.15421/40281113.

Full text
Abstract:
Охарактеризовано заходи мінімізації ризиків виникнення надзвичайних ситуацій екологічного походження на ділянках впливу нафтогазових свердловин, здійснено їхню класифікацію. Виокремлено організаційні та технічні, геологічні і біологічні групи заходів. Серед організаційних заходів виділено підгрупи кризового моніторингу, аудиту, експертизи та інспектування. До групи технічних, геологічних та біологічних заходів віднесено превентивні, оперативні та рекультиваційні. До програми кризового моніторингу потрібно віднести обґрунтування мережі пунктів спостережень, періодичності відбору проб, основну і додаткову програму лабораторних досліджень, систему оброблення інформації та систему прогнозування ризиків та реагування на них. До превентивних та оперативних технічних заходів віднесено гідроізоляцію поверхні бурового майданчика, встановлення противикидного обладнання, технічні рішення для недопущення забруднення ґрунтових вод глибинними флюїдами, мінімізацію використання особливо небезпечних компонентів бурового розчину. Серед рекультиваційних заходів виокремлено технічну та біологічну складові. Успішність виконання робіт запропоновано оцінювати аудитом та інспектуванням рекультиваційних робіт. Обґрунтовано, що всі групи заходів є взаємопов'язаними й ефективне управління ризиками залежить від їх синергетичної дії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Дмитрович, Гуйван Петро. "ЧАСОВИЙ АСПЕКТ ЗДІЙСНЕННЯ САМОЗАХИСТУ ЯК СПОСОБУ ЗАХИСТУ СУБ’ЄКТИВНОГО ПРАВА ОСОБИ. ВІДМІННІСТЬ ЙОГО ВІД ОПЕРАТИВНОГО ЗАХИСТУ." Часопис цивілістики, no. 43 (December 25, 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i43.438.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню актуального наукового питання про темпоральні чинники застосування такогоспособу охорони суб’єктивного права особи, як самозахист, та відмежуванню його за цією ознакою від спорід-неного захисного повноваження на оперативний вплив на правопорушника. В роботі наголошено на тому, щоохоронне відношення у будь-якому разі виникає після факту порушення, а захист є обов’язковою активною дією, яка має свої часові межі. Строки початку, закінчення та тривалості самозахисту мають значення в разі визначення його своєчасності. Стверджується, що самозахист слід вважати своєчасним за наявності реальної загрози конкретному об’єкту правової охорони. При цьому ознака реальності посягання є визначальною для кваліфікації вказаних превентивних дій як правомірних засобів самозахисту. З’ясована сутність самозахисту, піддана критиці позиція науковців, які ототожнюють самозахист із здійсненням спеціальних передбачених законом вчинків для забезпечення виконання зобов’язання, зокрема притримання чи покладення санкцій на поручителя, або з реалізацією власних повноважень своїми активними діями. Доводиться, що такий підхід є хибним. Негативно автором оцінюється і наукове припущення, що до способів здійснення самозахисту можна віднести самостійне виконання потерпілою особою рішення суду на її користь, не чекаючи відповідних дій виконавчої служби. Також обґрунтовується концепція, згідно з якою час здійснення охоронної дії може бути критерієм її правомірності: заходи самостійної реалізації повноважень щодо захисту цивільних прав можуть визнаватися неналежними з урахуванням їхньої віддаленості від моменту порушення. Значна увага присвячена встановленню відмінностей між способами самозахисту цивільного суб’єктивного права і близьким за сутністю охоронним механізмом застосування до порушника неюрисдикційних оперативних санкцій саме за часовим критерієм. Самозахист здійснюється або до порушення права (превентивні заходи), або під час порушення, й аж ніяк не можна назвати самозахистом дії особи після припинення порушення. Оперативні ж заходи, навпаки, застосовуються, як правило, вже після правопорушення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Дейніченко, Т. І., Г. В. Дейниченко, and О. А. Жерновникова. "ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ІНОЗЕМНИХ ЗДОБУВАЧІВ З КНР ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ." Педагогіка та психологія, no. 63 (2020): 43–50. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.05.

Full text
Abstract:
На основі аналізу науково-педагогічної літератури у статті розкрито суть педагогічної підтримки, яку визначено як педагогічну, дидактично цілеспрямовану діяльність компетентних педагогів з надання превентивної й оперативної дозованої допомоги аспірантам. Це сприятиме розв’язанню їхніх індивідуальних проблем, пов’язаних з успішним просуванням у навчанні, спілкуванні, професійному самовизначенні, самовираженні. У статті розглянуто різні підходи до визначення педагогічного змісту поняття «педагогічна підтримка» – широкий і вузький. Схарактеризовано принципи педагогічної підтримки (загальності, суб’єктності й індивідуальності, проблемності, пріоритету захисту прав та інтересів аспірантів; адресності й дозованості допомоги, співробітництва, систематичності підтримки, диференційованого підходу при наданні підтримки), її види (превентивна, оперативна, опосередкована, дозована, адресна), форми (індивідуальна, групова), прийоми надання (використання карток-консультацій, таблицьпорад, організація спілкування, наведення питань, що наштовхують на відповідь, попередження про типові помилки і неправильні підходи тощо). Визначено специфіку здійснення педагогічної підтримки в умовах групової роботи у вивченні здобувачами-іноземцями з КНР освітньо-наукового рівня вищої освіти елементів математичної статистики задля оволодіння стохастичними методами обробки результатів педагогічного експерименту. Схарактеризовано етапи надання педагогічної підтримки іноземним здобувачам освітньо-наукового рівня вищої освіти у вивченні стохастики, якот: діагностичний, пошуковий, проектний, діяльнісний, рефлексивний. Науково обґрунтовано як загальні вимоги до викладача, який здійснює педагогічну підтримку (постійна увага до кожної особистості, створення ситуацій успіху, стимулювання до самостійних дій, розвинена емпатія, забезпечення умов для самовизначення і самореалізації), так і ті, що стосуються безпосереднього здійснення педагогічної підтримки (вивчення індивідуальних особливостей кожного здобувача з метою надання «адресної» допомоги, що потребує Т.І. Дейніченко, Г.В. Дейниченко, О.А. Жерновникова 44 виявлення «проблемного поля», тобто особистісно значущої для нього проблеми; цілеспрямованої пізнавальної діяльності викладача і здобувача з розв’язання проблеми, а також організації співробітництва здобувачів).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Пінчук, Віталій. "РЕАЛЬНИЙ І ПОТЕНЦІЙНИЙ КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ: ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ ВРЕГУЛЮВАННЯ." Litopys Volyni, no. 23 (April 20, 2021): 149–52. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.26.

Full text
Abstract:
У цій статті досліджено та проаналізовано явище конфлікту інтересів на державній службі та запропоновано можливі варіанти превентивних заходів та розробки механізмів щодо недопущення конфлікту інтересів. У процесі вдосконалення законодавства відбулося розмежування понять «потенційний конфлікт інтересів» і «реальний конфлікт інтересів» залежно від стадії впливу суперечності, що виникла у прийнятті рішень чи вчиненні дій поса- довцем. Таке розмежування в рамках загального поняття цілком узгоджується з підходом, що існує в міжнародній практиці. Очевидний (реальний) конфлікт інтересів стосується ситуацій, коли існує особистий інтерес, який може обґрунтовано вважатися таким, що впливає на виконання посадовцем своїх обов’язків, навіть якщо такий негатив- ний вплив фактично відсутній. Проте неврегульованість законодавства, відсутність цілісної стратегії та чіткого алгоритму дій щодо конфлікту інтересів, недостатність санкцій та непрагнення до діяльності контролюючих органів не дають змоги не тільки розв’язати наявні, але й попередити потенційні конфлікти інтересів. Природа представницької функції держаного службовця вже передбачає наявність певних конфліктів інтересів. У дослідженні детально розглянуто сутність конфлікту інтересів та сформульовано висновок, що майже всі корупційні злочи- ни відбуваються під дією конфлікту інтересів, тобто через владні повноваження задоволення особистих потреб, незаконного збагачення та отримання неправомірних благ. Для вчинення злочину, пов’язаного з корупцією, конфлікт інтересів і є передумовою. Найдієвішими нині методами недопущення надалі конфлікту інтересів у кримінальному діянні є саме превентивні методи. Попередження виникнення конфлікту інтересів та викладення в методичних рекомендаціях Національного агентства з питань запобігання корупції норм мають характер лише рекомендацій, а не наказів. Надзвичайно важливо вживати заходів попередження конфлікту інтересів, законодавчо чітко забез- печити невідворотність покарання за порушення реального конфлікту інтересів відповідно до чинних норм та роз- робити чітку стратегію стосовно роботи близьких осіб в одному органі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Mykytchuk, Nataliia. "ПРЕВЕНТИВНА ДИПЛОМАТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ СТРАТЕГІЇ ТУРКМЕНІСТАНУ." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, no. 1 (July 10, 2020): 211–21. http://dx.doi.org/10.15421/352025.

Full text
Abstract:
Досліджено роль і місце превентивної дипломатії у зовнішній політиці сучасного Туркменістану. Визначено, що Туркменістан обрав курс на постійний нейтралітет для забезпечення рівних можливостей у розвитку двосторонніх відносин з іншими країнами. Виявлено, що досвід посередництва і превентивної дипломатії, набутий у 1990-х рр., Туркменістан прагне розширювати, беручи участь у діяльності відповідних інституцій ООН та ОБСЄ. Визначено, що з ініціативи Туркменістану, підтриманої іншими державами регіону, в Ашгабаті відкрито Регіональний центр ООН з превентивної дипломатії для Центральної Азії (РЦПДЦА). З’ясовано, що діяльність РЦПДЦА сприяє підтримці безпеки в регіоні на належному рівні та консолідації зусиль країн Центральної Азії для боротьби з сучасними загрозами. Встановлено, що результатом участі Туркменістану у діяльності РЦПДЦА є ініціативи, озвучені на засіданнях структур ООН та спрямовані на розширення застосування дипломатичних засобів вирішення конфліктів, а також інтеграція підходів, запропонованих РЦПДЦА, у підготовку дипломатичних співробітників.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Shangutov, Oleg A., and Anton O. Shangutov. "ПРЕВЕНТИВНАЯ ИДЕНТИФИКАЦИЯ РАЙОНОВ СОЦИАЛЬНОЙ НАПРЯЖЕННОСТИ." Russian Journal of Education and Psychology 12, no. 1 (February 28, 2021): 101–22. http://dx.doi.org/10.12731/2658-4034-2021-12-1-101-122.

Full text
Abstract:
Актуальность исследования обусловлена обострением военно-политических и социально-экономических условий в стране и мире, что потребовало разработки новых способов повышения эффективности функционирования органов государственной власти при решении задач обеспечения государственной и общественной безопасности. Цель – разработка метода превентивной идентификации районов социальной напряженности на основе пороговых моделей коллективного поведения. В результате проведенного исследования разработан соответствующий метод позволяющий прогнозировать динамику социальных явлений на основе учета таких объективных параметров как: неравенство доходов населения, уровень доверия граждан к лицам и институтам, представляющим интересы государства, пороговое поведение населения. Для практической реализации данного метода разработана программа для ЭВМ. Выводы. Представленный метод превентивной идентификации районов социальной напряженности обладает широкими прикладными возможностями применения и значительным потенциалом дальнейшей модернизации.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Яцишин, М., and Н. Яцишин. "Концепції та основні ідейні принципи соціального контролю." Історико-правовий часопис 15, no. 1 (February 18, 2021): 3–8. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2020-1/1.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовані аспекти створення соціального механізму взаємодії суб'єктів громадянського суспільства з метою вирішення суспільно значущих завдань правопорядку, основою для розробки якого є соціальний контроль. У соціальному контролі за станом суспільних відносин виділені три найважливіші напрямки, а саме ретроспективний, превентивний і прогнозуючий контроль. Ретроспективний соціальний контроль показує спектр раніше розглянутих проблем, механізм їх вирішення і досягнутий результат. Цей контроль стає основою для більш поглибленої оцінки результатів у протидії різним правопорушенням. Превентивний соціальний контроль сприяє виробленню у громадян стереотипів поведінки, заснованих на суспільно значущих соціальних нормах, які в перспективі покликані допомагати членам соціуму орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, в них закріплюється морально-етичний і духовний досвід суспільного розвитку. Прогнозуючий соціальний контроль заснований на ідеї попередження порушень, практиці своєчасної реєстрації дій, що відхиляються від прийнятих норм, попереджувальному інформування про їх наслідки. Соціальний контроль являє собою комплекс процесів, покликаних забезпечити стійкість, згуртованість та об’єктивність в управлінні поведінкою соціальних груп, інститутів та індивідів. За допомогою соціального контролю створюється можливість фіксації ступеня відхилення різних поведінкових актів від встановлених суспільством норм. Проблематичність ідеї соціального контролю пов’язана з загальними недоліками суспільства, або ж низьким моральним рівнем конкретного соціального інституту чи групи населення. Якісний результат дії соціального контролю прямо пов'язаний зі ставленням та цілями владних структур. Принципи соціального контролю покликані сформувати правомірну, моральну, активну життєву позицію індивіда в суспільстві.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Чумак, В. В. "Інноваційні підходи до роз’яснювально-превентивної діяльності поліції Грузії та країн Балтії: досвід для України." Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 1, no. 85 (March 29, 2019): 193–200. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.85.193-200.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано інноваційні форми та методи роз’яснювально-превентивної діяльності поліції Грузії та країн Балтії. Охарактеризовано символи латвійської, литовської та естонської поліції, запроваджені як засіб превентивної діяльності поліції вказаних країн. Виснувано, що для якісного реформування поліції в Україні потрібно вивчати зарубіжний позитивний досвід та впроваджувати його для забезпечення успішної реалізації роз’яснювально-превентивної діяльності поліції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Галаджян, В. М. "ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА ПРЕОДОЛЕНИЯ МОНОТОННЫХ ВОЗДЕЙСТВИЙ В ПРОЦЕССЕ СЛУЖЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ." Modern Psychology 2, no. 1 (3) (April 30, 2019): 26–31. http://dx.doi.org/10.46991/sbmp/2019.2.1.026.

Full text
Abstract:
Реальные изменения условий профессиональной деятельности государственных служащих предъявляют особые требования к поддержа- нию адекватного состояния для выполнения работы. Цель исследования предполагала выявить психологические аспекты превентивных средств при монотонных воздействиях во время работы. В процессе исследования специально были подобраны музыкальные паузы, которые позволят прео- долеть монотонные воздействий в профессиональной деятельности госу- дарственных служащих в течении рабочего дня.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Благочинная, К. В., and А. В. Борисов. "Innovative Technologies in Preventive Migraine Therapy." Неврология и нейрохирургия. Восточная Европа, no. 2 (May 19, 2021): 199–210. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.11.2.035.

Full text
Abstract:
Мигрень – наиболее тяжелый вид цефалгии с выраженной социальной и профессиональной дезадаптацией. До недавнего времени превентивная терапия мигрени проводилась только неспецифическими препаратами различных фармакологических групп (бета-блокаторами, блокаторами кальциевых каналов, антиконвульсантами, антидепрессантами), которые эмпирически доказали свою эффективность, однако их длительный прием был сопряжен с возникновением большого количества побочных эффектов. Обширные фундаментальные и клинические научные исследования предоставили убедительные доказательства того, что кальцитонин ген-родственный пептид (caltitonin gene-related peptide, CGRP) играет ключевую роль в патогенезе мигрени. Эти данные послужили основанием для разработки моноклональных антител, направленных на CGRP или на его рецептор. Клинические испытания этих препаратов показали их эффективность, сопряженную с хорошей переносимостью и безопасностью. Полученные результаты позволяют предположить, что вышеуказанные лекарственные средства могут быть использованы для превентивной терапии мигрени. Migraine is the most severe form of cephalgia with intense social and professional maladjustment. Until recently, preventive treatment of migraine has been carried out only with non-specific drugs of various pharmacological groups (beta-blockers, calcium channel blockers, anticonvulsants, antidepressants) that empirically proved their effectiveness, but their long-term use was associated with the occurrence of side effects. Numerous basic and clinical research provided strong evidence that the calcitonin gene-related peptide (CGRP) plays a key role in the pathogenesis of migraine. These data led to the development of monoclonal antibodies aimed at CGRP or its receptor. Clinical trials showed statistically significant effectiveness with good tolerance and safety. The obtained data suggest that these drugs can be used as a preventive treatment of migraine.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Chubuk, Ruslan. "Соціально-превентивна діяльність із підлітками із неповних сімей." Освітній простір України, no. 10 (May 17, 2017): 180–86. http://dx.doi.org/10.15330/esu.10.180-186.

Full text
Abstract:
У статті актуалізується значущість соціально-превентивної діяльності з підлітками із неповних сімей, що спрямована на: подолання зовнішнього соціального тиску і внутрішнього психологічного дискомфорту; створення системи самодопомоги і взаємної підтримки підлітків. Завданням статті є висвітлення форм і методів роботи, що складають сукупність традиційних способів професійного впливу на підлітків із неповних сімей та їхніх батьків. Автор статті пропонує цикл технологічного процесу соціально-превентивної діяльності (від якого залежать визначення інструментарію, змісту, форм і методів роботи) здійснювати у логічній послідовності певних етапів, що характерні для роботи з будь-якою неповною сім’єю.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Nychytajlo, M. Yu, D. V. Andriuschenko, V. A. Mahlovanyj, and V. P. Andriuschenko. "Характеристики сучасного бактерійного чинника при гострому панкреатиті та їх клінічне значення для обґрунтування лікувальної тактики." International Journal of Antibiotics and Probiotics 1, no. 2 (December 20, 2017): 61–72. http://dx.doi.org/10.31405/ijap.1-2.17.04.

Full text
Abstract:
Мета роботи — вивчити характеристики сучасного бактерійного чинника (БЧ) при гострому панкреатиті (ГП) та проаналізувати їх клінічне значення для обґрунтування лікувальної тактики. Матеріали і методи. Проведено 147 бактеріологічних досліджень вмісту перипанкреатичних рідинних скупчень та некротизованих тканин підшлункової залози і заочеревинної клітковини з використанням методик аеробного та анаеробного культивування матеріалу. Чутливість аеробних бактерій до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом, анаеробних бактерій — за допомогою тест-систем АТВ ANA (BioMerieux. Франція). Ступінь чутливості/резистентності аеробних мікроорганізмів до анти- бактерійних засобів оцінювали згідно з наказом МОЗ України № 167 від 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказівок “Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів”», а анаеробних — на підставі мінімальної інгібувальної концентрації антибіотика. Результати та обговорення. Установлено, що БЧ при ГП представлений широким спектром мі- крофлори з домінуванням аеробних бактерій у вигляді монокультури (37 %) та аеробно-анаеробних асоціацій (39 %) з грамнегативною ознакою (56 %). Аналіз асоціаційності культивованої мікрофлори засвідчив незмінність існуючих асоціацій упродовж усього періоду захворювання у кожного другого хворого. Приєднання інфекційного чинника до первинно асептичного запального процесу відбувається як у ранні (до одного тижня, 17 %), так і в пізні (через 3 тиж, 31 %) терміни. Визначено чутливість мі- крофлори до антибіотиків та виявлено умови виникнення її полірезистентності. З’ясовано особливості використання антибіотиків на різних етапах лікування в режимі превентивної та етіотропної терапії. Виявлено деякі ознаки інфекційного чинника, які є предикторами тяжкості перебігу ГП. Висновки. Бактерійний чинник (панкреатична інфекція) при ГП представлений переважно ентеробактеріями і анаеробною неклостридіальною флорою з неоднаковою тропністю окремих видів бактерій до рідинних та тканинних патоморфологічних субстратів. Незмінність верифікованих мікробних асоціацій відзначено впродовж усього періоду захворювання в 54 % спостережень. Аналіз асоціаційності культивованої мікрофлори за індексами частоти виявлення (Рi), постійності (С) та домінування (D) дає підставу вважати бактерії Enterococcus spp. та Enterobacter aerogenes «мікробами-індикаторами» наявності анаеробної флори. Інфікованість залози або заочеревинної клітковини, раннє приєднання інфекційного чинника, домінування аеробно-анаеробної флори та її грамнегативна приналежність можуть бути об’єктивними критеріями оцінки тяжкості перебігу захворювання. Превентивна антибіотикотерапія сприяє збереженню асептичності запального процесу підшлункової залози в 68 % спостережень. У післяопераційний період антибіотики доцільно використовувати в режимі етіотропної антибіотикотерапії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Кулінка, Ю. С. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЯК ОДНА З УМОВ УСПІШНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРЕВЕНТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ДЕВІАНТНИМИ ПІДЛІТКАМИ." Educational Dimension 30 (May 19, 2022): 222–29. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4839.

Full text
Abstract:
Розкрито сутність поняття «професійна компетентність учителя». Розроблено модель компетентної діяльності педагога у здійсненні превентивної діяльності з девіантними підлітками. Виявлено сукупність педагогічних умов готовності молодих учителів до запобігання девіантної поведінки підлітків. Зроблено висновок, що для того, щоб вчитель усвідомив роль і місце власної особистості у здійсненні превентивної діяльності з девіантними підлітками, у нього повинні бути сформовані професійно-педагогічні компетенції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Красников, А. В., Денис Александрович Абаимов, Т. Ю. Носкова, А. А. Шабалина, Е. Ю. Пантюхова, В. В. Шведков, and М. М. Танашян. "Применение лекарственного мониторинга топирамата для индивидуализации превентивной антимигренозной терапии." Экспериментальная и клиническая фармакология 81, no. 7 (August 11, 2018): 20–24. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2018-81-7-20-24.

Full text
Abstract:
Рассмотрены клиническая эффективность топирамата и его концентрации в плазме крови при лечении мигрени. Полученные результаты подтвердили высокую эффективность топирамата в профилактическом лечении мигрени, в том числе при тяжелом течении заболевания. На основании сравнительного анализа концентрационных значений в группах восприимчивых и невосприимчивых к препарату пациентов предлагается оптимальный диапазон терапевтических концентраций топирамата. Изучено влияние режима дозирования топирамата на достижение максимального терапевтического эффекта. Результаты терапевтического лекарственного мониторинга (ТЛМ) топирамата свидетельствуют о более быстром нарастании концентрации препарата в плазме крови в группе восприимчивых, по сравнению с группой невосприимчивых пациентов. Однако при длительном применении препарата концентрации в обеих группах выравниваются. На основании результатов можно полагать, что нередко используемое в клинической практике кратное увеличение дозы топирамата до 200 мг/сут при отсутствии эффекта при приеме препарата в дозе 100 мг/сут в течение нескольких месяцев является неоправданным.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Шостак, Сергій Леонідович. "МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯМ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ДЛЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В РАМКАХ ЄДИНОГО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ПРОСТОРУ." Public management 28, no. 3 (April 12, 2022): 96–106. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-14.

Full text
Abstract:
Актуальність. У статті обґрунтовано проблемні питання превентивної (профілактичної) медицини у системі медичного забезпечення Збройних сил України (ЗСУ); розкрито сутність заходів здоров’язбережувальної реабілітації військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях. Запропоновано дискусійний характер розв’язання зазначеної проблеми, визначено шляхи налагодження співпраці медичної служби ЗСУ та системи охорони здоров’я цивільного населення в рамках єдиного здоров’язбережувального простору. Проведено аналіз досліджень і наукових публікацій з визначенням прогалин змістової сутності державних механізмів формування готовності державних службовців освіти до здоров’язбережувальної діяльності на міждисциплінарному рівні, здібностей до управління інноваційним розвитком медичної системи. Це дозволило зорієнтуватися в цілепокладанні стратегічного планування реабілітаційних процесів (орієнтація на цінності вітчизняної культури здоров’я й облік змін розвитку здоров’язбережувального простору) і тактичних цілей (оновлення змісту медичного забезпечення ЗСУ, реалізації особистісно орієнтованого, аксіологічного та культурологічного підходів і ін.).Мета статті полягає в обґрунтуванні необхідності вдосконалення механізмів державного управління з відпрацюванням певної системи міжвідомчої комунікації для побудови дієздатного та системного підходу до організації проведення реабілітаційних заходів та заходів превентивної медицини у системі медичного забезпечення військ Збройних сил України в рамках єдиного медичного простору охорони здоров’я цивільного населення України під час дії особливого періоду.Для досягнення зазначеної мети виникла необхідність визначення шляхів розв’язання наявної проблеми, що своєю чергою передбачає проведення досліджень з вирішенням таких завдань:– проаналізувати еволюцію заходів щодо організації медичного забезпечення ЗСУ під час особливого періоду в контексті реалізації державної політики України у сфері охорони здоров’я, виходячи з комплексного аналізу чинної нормативно-правової бази та наявних літературних джерел;– розкрити сутність і зміст концептуальних засад формування та реалізації державної політики України у сфері охорони здоров’я щодо забезпечення умов ефективної роботи комплексної системи збереження здоров’я військовослужбовців сил оборони Збройних сил України та членів їхніх сімей за рахунок створення ефективної системи реабілітації та проведення заходів превентивної медицини в рамках єдиного медичного простору охорони здоров’я цивільного населення та медичного забезпечення ЗСУ під час особливого періоду;– розробити концепт здоров’язбережувальної моделі провідних напрямів управлінського впливу на ефективну роботу механізмів медичного забезпечення військ щодо збереження здоров’я військовослужбовців та організації дієвої системи реабілітації військовослужбовців сил оборони Збройних сил України та членів їхніх сімей;– розкрити сутність та зміст заходів політики на найвищому урядовому рівні в напрямі профілактики та збереження здоров’я з урахуванням соціальних детермінант;– охарактеризувати роль підготовки військових фахівців з питань проведення профілактичних та реабілітаційних заходів як складника цілісної загальнодержавної системи охорони здоров’я;– окреслити рівень діючої системи медичного забезпечення військ щодо проведення заходів превентивної медицини та реабілітації військовослужбовців сил оборони Збройних сил України в контексті впровадження провідної методології НАТО.Методологія. Методологічною основою дослідження стали: законодавча та нормативна база, публікації та дослідження щодо системного підходу, який використовувався для розв’язання більшості завдань механізмів управління вдосконаленням системи охорони здоров’я України у контексті медичного забезпечення Збройних сил України в рамках єдиного здоров’язбережувального простору.Методи. Для вивчення законодавчих актів і нормативних документів застосовувалися системно-аналітичний метод та метод контент-аналізу. Використані у статті методи становлять поєднання наукових принципів, загальнофілософських, загальнонаукових, спеціальних методів і методологічних підходів до обґрунтування управлінських процесів щодо впровадження прогресивних перетворень медичного обслуговування військовослужбовців ЗСУ. У статті дотримані принципи об’єктивності, науковості, плюралізму, системності, послідовності, цілісності, комплексності та конкретності.Наукова новизна. Уточнено механізми впливу державного управління здоров’язбережувальним контентом комплексної реабілітації як організаційною умовою медичного забезпечення збройних сил України (ЗСУ); розкрито сутність заходів превентивної медицини та комплексної реабілітації військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях. Запропоновано дискусійний характер розв’язання зазначеної проблеми на державному рівні, визначено шляхи створення системи міжвідомчої комунікації в рамках єдиного здоров’язбережувального простору України для побудови дієздатного та системного підходу до організації ефективної системи комплексної реабілітації військовослужбовців, залучених до участі в Операції Об’єднаних Сил, та членів їхніх сімей.Об’єкт дослідження – здоров’язбережувальний складник медичного забезпечення військ та система комплексної реабілітації військовослужбовців ЗСУ, які залучені до проведення бойових операцій, і членів їхніх сімей. Предмет дослідження – теоретичні засади механізмів управління медичним забезпеченням ЗСУ щодо створення дієздатної системи комплексної реабілітації та системи збереження здоров’я військовослужбовців.Висновки. Відповідно до Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» (ВВР), 2021, № 8) визначено багатогранність (медичні, правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації особи з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров’я з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування у її середовищі існування. Законодавство України про реабілітацію базується на Конституції України та складається з Основ законодавства України про охорону здоров’я.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Макаренко, С. М. "ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 3 (November 9, 2020): 86–94. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.11.

Full text
Abstract:
У статті проведено аналіз та здійснено визначення ефективних напрямів співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування та промислових підприємств для активізації інноваційної діяльності. Обґрунтовано, що одним із найважливіших факторів підвищення ефективності господарської діяльності й максимізації вірогідності залучення інвестицій є забезпечення економічного і раціонального використання виробничих ресурсів шляхом перманентного впровадження інноваційних технологій, нових проєктних, конструкторських і технологічних рішень. Виявлено, що в умовах зростання загального обсягу видатків на проведення превентивних дій щодо унеможливлення розповсюдження респіраторної хвороби COVID–19, для втримання наявних позицій на ринку кінцевої продукції та зростання рівня конкурентоспроможності підприємства взагалі необхідно активізувати співпрацю органів влади й бізнесу в частині надання додаткових податкових преференцій під час закупівлі спеціалізованого інноваційного обладнання. Доведено необхідність розроблення комплексу заходів для обґрунтування доцільності надання податкових преференцій та усунення можливих зловживань з боку суб’єктів господарювання, у тому числі шляхом визначення інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства в динаміці останніх років.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Гальона, І. І. "ПОЧАТОК ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 351–60. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.39.

Full text
Abstract:
Актуальність статті полягає в тому, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека - найвища соціальна цінність в Україні. Реалізація норми Конституції України - головна ціль державної політики національної безпеки. Побудова демократичної правової системи України в першу чергу передбачає реформування чинного законодавства, яке б реально гарантувало недоторканість прав, свобод та законних інтересів суспільства і громадянина від протиправних посягань. Реалізація цих завдань правоохоронними органами, які зобов’язані застосовувати наявні сили, засоби та проводити ефективні заходи протидії торгівля людьми. Ефективність застосування таких заходів багато в чому залежить від професійних знань і навичок слідчих та оперативних працівників, які проводять оперативно – розшукові заходи та залучаються до проведення негласних слідчих (розшукових) заходів, особливо тих, що вчиняються членами організованих груп та злочинних організацій під час досудового розслідування проступків та кримінальних злочинів. У той же час, підвищенню ефективності діяльності правоохоронних органів у протидії торгівлі людьми вимагає у першу чергу суттєвого вдосконалення правових норм, в першу чергу, кримінального та кримінально процесуального права, спрямованого на удосконалення превентивних заходів поліції та розслідування та превентивної відповідальності за вчинення цих злочинів. Метою дослідження є теоретична розробка та впровадження ефективних форм проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування фактів торгівлі людьми. Зроблено висновок, що початок досудового розслідування чітко регламентований нормами Кримінального процесуального кодексу а також нормативними актами Міністерства внутрішніх справ та офісом Генерального прокурора України. Під час дослідження досудового розслідування торгівлі людьми вдалося не тільки виявити недоліки пов’язані з початковим етапом розслідування торгівлі людьми але й запропонувати методику їх розслідування. Крім того, цей етап проведення першочергових заходів тісно пов›язаний із спеціалізацією розслідування цих злочинів, що підтверджено матеріалами дослідження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Походєєва, В. Є. "Запобігання корупції в україні крізь призму медіа." Актуальні проблеми політики, no. 67 (May 25, 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1157.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто сутність та поняття превентивних заходів щодо запобігання корупції, їх реалізацію в Україні; досліджено дискурс сучасних медіаресурсів щодо корупції в Україні. Корупція в Україні є перешкодою для ефективного функціонування політичних реформ. Безперечно, варто враховувати перехідний стан сучасного українського суспільства, який створює як можливості для відкритості політики, так і складнощі впровадження заходів запобігання корупції. Статистичне дослідження щодо індексу сприйняття корупції показує не надто позитивний рейтинг України, що змушує задуматися про важливість упровадження превентивних заходів із запобігання корупції, а опитування міжнародних агенств свідчать про зневіру українців у боротьбі з корупцією. Всі ці факти, безсумнівно, створюють резонанс на шпальтах рейтингових медіаресурсів. У свідомості громадськості за допомогою медіа формується думка, що корупція не наносить шкоди суспільству, тому окремі громадяни можуть вибирати корупційні шляхи вирішення повсякденних проблем. Потрібно подолати стереотип толерантності щодо корупції. Масштабність корупції та несформованість антикорупційного дискурсу діє на окрему особистість як певна норма. Деякі вчені стверджують, що в Україні представлена особлива корупція – кризового типу, яка вражає як державу, так і медіа та громадянське суспільство. Це одна з головних проблем реалізації антикорупційної стратегії в нашій державі. З одного боку, корупція – це принизливе, аморальне і протиправне явище, з іншого – у медіа так і не сформовано антикорупційний дискурс. Щоб досягти ефективного результату в запобіганні корупції, культуру корупційних впливів має витіснити культура ефективної співпраці громадян та держави і велика суспільна відповідальність. Багато українців готові до змін та прагнуть змінюватися. Щоби здійснити перехід від корумпованої держави до такої, де громадськість не часто стикається з корупцією, потрібна широка дискусія як основа антикорупційного дискурсу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Тимощук, О. М., and О. В. Мельник. "ДОСЛІДЖЕННЯ БЕЗПЕКИ БУНКЕРУВАННЯ НА ВОДНОМУ ТРАНСПОРТІ." Vodnij transport, no. 1(29) (February 27, 2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.01.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто безпеку бункерування суден як один із факторів впливу на надійність процесу бункерування на водному транспорті. Розглянуто комплексний підхід та рівні заходів для забезпечення безпеки бункерування. Для оцінки та аналізу ризиків застосовано рекомендації ІМО по відношенню до методів формалізованої оцінки безпеки (FSA) на основі принципу «прийнятного ризику» відомого як принцип ALARP (As Low As Reasonably Practicable)). На основі рекомендацій ІМО, які використовуються в даний час з метою управління безпекою мореплавства, розроблена послідовність дослідження безпеки бункерування. Методологія оцінки ризиків включає п´ять основних етапів [8]: збір даних і оцінка всієї системи; ідентифікація небезпек; аналіз ризиків; оцінка ефективності діючої системи превентивних та змінюваних мір, напрацювання нових рішень; впровадження та вдосконалення системи безпеки. Визначені основні причини інцидентів при проведенні бункерування: несправність обладнання, людський фактор, неякісне паливо, аварії суміжних об’єктів, дії природних сил. Аналітичним способом обчислено відносну частоту появи небезпеки - чинника ризику, що надає негативну дію на процес бункерування. Оцінку наслідків аварій було проведено за чотирибальною шкалою. Проведено ймовірнісну оцінку впливу небезпек і визначено рівні формалізованого ризику. Систему безпеки бункерування досліджено шляхом побудови діаграми в системі координат (вірогідність події-наслідки події) в матричному вигляді. За отриманими результатами виявлено, що людський фактор та несправність обладнання є найбільш небезпечними факторами в рейтингу загроз. Було запропоновано допоміжні заходи по управлінню ризиками, які дозволять понизити рівень ризиків з високого до прийнятного, що дозволить запобігати аваріям при бункеруванні. Ключові слова: безпека, надійність, бункерування, ідентифікація небезпек, ризики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Козачок, І. "Контроль як складник і регулятор сталого розвитку місцевого самоврядування." Юридичний вісник, no. 3 (October 8, 2020): 335–41. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1959.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано існуючі правові погляди щодо складу та сутності деталей системи контролю на місцевому рівні. Розглянуто праці науковців і практиків з питання контролю в органах місцевого самоврядування для знаходження нових важелів превентивного внутрішнього контролю як елементів та регуляторів досягнення цілей і планових показників сталого розвитку. Забезпечення результативності, ефективності, відкритості та інклюзивності управлінського процесу, підзвітності та відповідальності суб'єктів управління є одними з основних принципів Концепції сталого розвитку. Належний контроль з боку місцевої влади сприятиме більш ефективному та результативному використанню отриманих ресурсів. Контроль на рівні місцевого самоврядування має стати одним із засобів реалізації права держави захищати законодавчим шляхом інтереси країни і регіонів з метою забезпечення проведення державної і регіональної політики. Діяльність суб'єктів контролю на місцевому рівні має бути спрямована насамперед на попередження та своєчасне виявлення фактів незаконних дій, оскільки не можна забувати таку функцію контролю як нада ння допомоги підконтрольній структурі в наведенні порядку на об'єкті. Метою контролю є не тільки та не стільки викриття недоліків, скільки виправлення помилок у роботі, поновлення законності та дисципліни. В умовах адміністративної реформи превентивний внутрішній фінансовий контроль є найефективнішою формою, оскільки дозволяє запобігти порушенню законодавства, зловживанням та втратам фінансових і матеріальних ресурсів. На стадії фінансового прогнозування та планування превентивний контроль слугує передумовою для прийняття оптимальних управлінських рішень. Дефініція правових засад для виконання контролюючих повноважень представницького органу місцевого самоврядування сприятиме законодавчій уніфікації нових важелів превентивного внутрішнього контролю як елементів та регуляторів досягнення цілей і планових показників сталого розвитку територіальної громади та стане запорукою виконання повноважень, необхідних для вирішення питань місцевого значення. Завдяки контролю процесу сталого розвитку виконуються такі завдання, які забезпечують його ефективність, а саме забезпечуються послідовність виконання прийнятої стратегії; зберігаються та раціонально використовуються ресурси територіальної громади; представницький орган місцевого самоврядування отримує якісну інформацію; своєчасно виявляються та мінімізуються фінансові та комерційні ризики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Федун, І. Л., and Ю. А. Чуприна. "ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БУДІВНИЦТВОМ." Building production 1, no. 66 (November 28, 2019): 87. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.66.87-91.

Full text
Abstract:
Запропоновано напрямки з удосконалення інструментарію державного регулюваннябудівництвом шляхом розробки цільових програм державноприватного партнерства. Розглянуто становлення програмноцільових методів регулювання у історичному аспекті, законодавчута нормативну бази, динаміку розвитку цього процесу. Виявлено деструктивні чинники, щостоять на заваді ефективній реалізації державного регулювання будівництва, серед яких відсутність превентивних заходів для попередження негативного розвитку, неузгодженість поставлених цілей, відсутність вибору пріоритетів, належного контролю, методик оцінки ефективності програм тощо. Виявлено, що складовими механізму державного регулювання будівництва, які потребують удосконалення, є система оцінки дії інструментів державної політики(бюджетних, податкових, тарифних, митних, нормативного регулювання) та планування капітальних і поточних витрат. Пропонується при формуванні механізмів державного регулювання будівництвом ширше застосовувати програмноцільові методи регулювання, які уданий час є стрижневим елементом державного регулювання, здійснити розробку системипріоритетів інвестування, сформувати нову систему оцінки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Коляда, Н. В., Н. М. Теслик, and С. М. Король. "ПРЕВЕНТИВНА ПРОФІЛАКТИКА ВИГОРАННЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ САМОЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА ПСИХОЛОГІВ." SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, no. 1(13) (2019): 7–12. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-7-12.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Проблема збереження оптимального напруження праці вимагає розробки більш концептуальних шляхів в області соціально-психологічного дослідження. Постановка проблеми. Результати аналізу наукової літератури з питань стану здоров’я осіб працездатного віку свідчать, що проблема дотримання професійних основ самозбереження не знайшла належного висвітлення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням підготовки і професійного становлення соціальних працівників присвячені праці С. Архипової, Л. Гуслякової, Б. Келасьєва, І. Козубовської, Г. Лактіонова, Л. Міщик, В. Поліщук, В. Сластьоніна, С. Тетерського, В. Фокіна, С. Чистякової, Н. Шмельової. Проблематику професійного вигорання у представників різних професій досліджували зарубіжні та вітчизняні психологи: В. Бойко, Н. Водоп’янова, С. Джексон, К. Маслач, Г. Каплан, І. Кущ, Г. Робертс, В. Семеніхіна, К. Черніс, А. Юрєв; соціальні працівники та педагоги – Т. Марек та Г. Пономарьова. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Невирішеним залишається питання соціально-психологічної сутності внутрішніх механізмів, реалізації базових аспектів самозбереження в процесі трудової діяльності для запобігання професійного вигорання. Постановка завдання. Професійні основи самозбереження вимагають наукового розгляду крізь призму проблем професіоналізму, ергономіки та професійної освіти. Виклад основного матеріалу. У статті розглядаються питання самозбереження населення працездатного віку та піднімається проблема професійного вигорання соціальних працівників та психологів зокрема. Представлені результати дослідження професійного вигорання. Цей аспект професійної діяльності є запорукою успішної професіоналізації, визначає рівень психічного і соматичного здоров’я працівників соціально-психологічної сфери. Висновки. Встановлено наближення показників редукції професіоналізму до порогового високого рівня. Визначено найвищі показники досліджених соціальних працівників за критеріями «розширення сфери економії емоцій» та «емоційне вибіркове реагування».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Ціпан, Тетяна Степанівна. "ПРЕВЕНЦІЯ АСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ НЕПОВНОЛІТНІХ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА." Інноватика у вихованні 1, no. 11 (May 30, 2020): 160–66. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.272.

Full text
Abstract:
У статті розкрито психолого-педагогічний аспект превенції асоціальної поведінки неповнолітніх. Проаналізовано поняття «превенція», «асоціальна поведінка». Схарактеризовано форми асоціальної поведінки: девіантна, адиктивна, суїцид. Встановлено, що превентивна діяльність є системним утворенням, що включає діагностичний, прогностичний, плануючий, регулюючий і контрольний етапи. Розкрито сутність діагностичного етапу. Запропонована низка діагностичних методик для виявлення причин виникнення асоціальної поведінки неповнолітніх. З’ясовано, що превенція асоціальної поведінки у закладі освіти повинна починатися із з'ясування можливих причин відхилень у поведінці школярів, пов’язаних із порушенням дисципліни (грубість, невідвідування школи, лайка, вживання нецензурної лексики), тобто, з діагностики проблеми. Це, по-перше, дозволить зібрати і систематизувати інформацію, на підставі якої може бути зроблений той чи інший висновок, і по-друге, визначити мету і завдання, які необхідно вирішити для попередження у школярів відхилень у поведінці і надання їм педагогічної підтримки. З огляду на те, що первинна превенція полягає в комплексному впливі не тільки на школярів з асоціальною поведінкою, а й на їхнє найближче оточення (однокласників, батьків, педагогів), то на цьому етапі доцільна просвітницька діяльність, що включає проведення циклу тренінгових занять. Педагогічна підтримка передбачає: надання неповнолітнім педагогічної допомоги у важких життєвих ситуаціях, формування в них стійкості до прояву різного роду протиправних дій і поведінки, сприяння їх захисту від негативних впливів, орієнтація на саморозвиток, самоствердження, самоорганізацію і самореалізацію неповнолітньіх та норми життя і діяльності в цивілізованому суспільстві.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Мірковець, Д. М. "ПОПЕРЕДНІЙ СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЯК ГАРАНТІЯ ЗАКОННОСТІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ОСІБ." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 392–402. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.44.

Full text
Abstract:
Актуальність статті полягає в тому, що попередній судовий кон- троль здійснює превентивний, попереджувальний, запобіжний вплив неза- цікавленого в результатах досудового розслідування, а отже, неупередже- ного уповноваженого спеціального суб’єкта ‒ слідчого судді на процесуальні відносини, дії, рішення, пов’язані із можливим обмеженням прав осіб на до- судовому розслідуванні. До них, насамперед, належать застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій. Вирішення слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведен- ня позапланових перевірок у кримінальному провадженні не охоплюється його повноваженнями, визначеними КПК України, які мають реалізовувати- ся у передбачений процесуальним законом спосіб, адже не відносяться ні до заходів забезпечення кримінального провадження, ні до слідчих дій, ні до не- гласних слідчих дій. Це суперечить самій суті судового контролю над діями і рішеннями державних органів з метою захисту прав, свобод та інтересів осіб. Це також суперечить завданню суду як інституції в демократичному суспільстві. З’ясовано, що в ухвалі Київського апеляційного суду зазначено, що розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішен- ня, суд, відповідно національного та міжнародного законодавства повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підо- зрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Зроблено висновок, що попередній судовий контроль являє сукупність пов’язаних дій щодо перевір- ки законності рішень і дій органу досудового розслідування (відповідність дій і рішень вимогам законодавства, що регулює діяльність органу досудо- вого розслідування та у межах визначених повноважень), обґрунтованості таких дій і рішень, а також підтвердження або спростування юридичного значення дій і рішень уповноважених органів, що у комплексі забезпечує, крім законності, стабільність, передбачуваність досудового розслідування у ча- стині дій та застосування заходів, що обмежують права осіб. Ухвала слід- чого судді як акт правозастосування відображає права і обов’язки суб’єктів, яких вона стосується, її постановлення впливає на відповідні процесуальні відносини. При цьому попередній судовий контроль забезпечує законність рішень та дій слідчого, дізнавача, прокурора, а не обмежує їх процесуальну самостійність не є втручанням в неї.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Насібова, О. В. "ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ." Підприємництво та інновації, no. 10 (December 30, 2019): 154–59. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.23.

Full text
Abstract:
У статті досліджено основні аспекти сучасного стану державного фінансового регулювання системи надання соціальних послуг. Виокремлено пріоритетність та посилення автономії місцевих органів влади та об’єднаних територіальних громад в організації, прийнятті управлінських рішень щодо планування та фінансового забезпечення якісних соціальних послуг. Проведено аналіз кількості діючих територіальних центрів соціального обслуговування, будинків-інтернатів та отримувачів соціальних послуг за 2010–2018 рр. Базові соціальні послуги згруповано за ознаками: превентивні/профілактичні; для осіб/сімей, що потрапили у складні життєві обставини; для осіб з інвалідністю та похилого віку; для дітей з інвалідністю; кризові послуги; для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Окреслено механізми фінансового забезпечення системи надання соціальних послуг. Акцентовано увагу на першочерговості визначення потреб населення у соціальних послугах. Розглянуто соціальне замовлення як інноваційний напрям розвитку системи соціальних послуг.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Novikova, G. A., and L. A. Novikova. "ДИАГНОСТИКА ФАКТОРОВ РИСКА ПИВНОЙ ЗАВИСИМОСТИ У МОЛОДЫХ ЛЮДЕЙ." V Mire Nauchnykh Otkrytii 9, no. 4 (October 28, 2017): 234. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2017-4-234-236.

Full text
Abstract:
В статье рассмотрен подход по выявлению факторов влияющих на потребление пива молодыми людьми. Описана авторская методика, выявляющая биологические, социальные, психологические, педагогические и экономические факторы риска формирования пивной зависимости у молодых людей. Данные полученные с помощью предложенной методики могут быть использованы для выявления группы риска по зависимому поведению и планированию превентивных мероприятий.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Гусєва, К. А., and І. А. Горбач-Кудря. "Особливості кваліфікації домашнього економічного насильства в практичній діяльності підрозділів превентивної діяльності Національної поліції України." Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 4, no. 84 (December 28, 2018): 70–78. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.84.70-78.

Full text
Abstract:
У статті з нормативно-правничої позиції розглянуто поняття економічного насильства як форми домашнього насильства. Наведені статистичні показники соціологічних досліджень та практики превентивної діяльності підрозділів Національної поліції України дають змогу уточнити та сформулювати відповідні пропозиції для внесення змін до кваліфікації правопорушення, передбаченого ст. 1732 КУпАП в частині, що стосується вчинення домашнього економічного насильства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Литвинова, О. Н., and О. І. Качмар. "ІНТЕРВЕНЦІЙНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ МОЛОДДЮ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВʼЯ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (June 2, 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.1.12137.

Full text
Abstract:
Мета: з’ясувати ефективність впроваджених здоровʼязбережувальних технологій вітчизняних програм охорони здоровʼя та визначити пріоритетні напрями формування здорового способу життя на основі сучасного підходу до розвитку життєвих навичок молоді в Україні. Матеріали і методи. Використано чинне законодавство України в галузі охорони здоров’я населення, накази та положення Міністерства охорони здоров’я України, методичні рекомендації для закладів освіти, затверджені Міністерством освіти і науки України. Методи дослідження: бібліосемантичний, соціально-гігієнічний, метод системного аналізу та прогнозування. Результати. У дослідженні розглянуто проблему усвідомленого психоемоційного ставлення молоді до формування компетентності збереження здоров’я. Проведено аналіз впроваджених здоров’язбережувальних технологій та запропоновано сучасний підхід до їх реалізації на засадах системного розвитку і вдосконалення поведінкових дій. Висновки. Розробляючи модуль формування здоров’язбережувальних компетенцій, потрібно виходити з того положення, що необхідний не сегментований вплив на кожний з компонентів, а системний підхід. Пріоритетною діяльністю для його реалізації стане перехід від пілотних проектів до охоплення на національному рівні – створення не кількісно, а структуровано якісної системи здоров’язбережувальних технологій з конкретними напрямами в усіх галузях соціального середовища. Необхідністю є не тільки розробка нових матеріалів, а й доцільніше використання вже наявних ресурсів – не варто недооцінювати багаторічні надбання в галузі превентивно-профілактичної діяльності. Потрібно виокремити та інтегрувати в сучасні технології ті життєво важливі цінності, актуальність яких не підвладна часовим рамкам і залишається пріоритетною до сьогодні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Черниенко, Ю. А. "БИБЛИОТЕЧНЫЕ РЕСУРСЫ ДЛЯ РАЗВИТИЯ ДЕТСТВА." Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 39, no. 1 (July 22, 2020): 58–65. http://dx.doi.org/10.18413/2712-7451-2020-39-1-58-65.

Full text
Abstract:
Развитие библиотечного сервиса, направленного на привлечение внимания нечитающей аудито-рии, становится важным направлением в информационной поддержке детства. Изучение чтения детей в цифровой среде востребовано на практике, но, к сожалению, не достаточно разработано в теории. Целью исследования является анализ активных форм современного сотрудничества с по-требителями информации в центральных и региональных детских библиотеках, развертывающих работу по оптимизации и всестороннему охвату потенциальных ресурсов библиотечной аудито-рии. В контексте проблемы интересным представляется и опыт представителей книжного рынка по работе с превентивным потребителем. Трансформация библиотеки под влиянием потребностей людей в общении, развитии творческих способностей и самовыражении позволяет актуализиро-вать её роль в общественном обучении, саморазвитии. Современные проекты способствуют пре-одолению цифрового неравенства, привлекая в библиотеку не только читателей, но и слушающих текст, играющих со словами, а также увлеченных разнообразными хобби, не связанными с чтени-ем и книгой. Следовательно, библиотека для ребенка открывает доступ к безопасному информа-ционному пространству и предоставляет возможности для его саморазвития как читателя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

I.R., Krupnyk. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛОНГІТЮДНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ІЗ ПОВНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РОДИН ТА РОДИН ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 111–18. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-15.

Full text
Abstract:
The purpose of the article is to highlight the results of the empirical longitudinal research on the development of family ideas among middle and high school-age children. The article highlights the importance of the young generation’s ideas about their future family life in the context of the peculiarities, which labor migrants’ children have. Changes in the adolescents’ attitude to their future marriage in longitude are considered. The sample included children from labor migrants’ families aged 12–14 (88 respondents), who were surveyed in 2014 and a part of this sample’s respondents (49 students), who were surveyed in 2017, and, at that time, they were 15–17 full years respectively. Also, in 2014 it was carried out the psycho-diagnostic examination of children from complete families (63 respondents) and 23 of them were surveyed in 2017. Methods. To diagnose the peculiarities of family ideas in longitude, S.V. Kovalev’s questionnaire “Preventive Marriage Satisfaction” was chosen (to identify the level of positive attitude to the future marriage) and the author’s drawing method “My future family” (to identify emotional attitude to the future family and possible problematic family ideas, which can have a destructive effect on marital and child-parent relationships). Hypothesis. There is a possibility that negative tendencies during the formation of family ideas among labor migrants’ children remain constant throughout the adolescent period. Results. Statistical analysis. It is carried out the comparative analysis of family ideas, which adolescents from complete functional families have. The descriptive statistics are used to determine the average, minimum, maximum indicators in the group, the indicators of standard deviation; the Student’s t-criterion. As a result of the longitudinal study of family ideas, it has been revealed that children from labor migrants’ families have negative dynamics in the formation of ideas about the future family, that is, the representations are predictably more and more unfavorable in comparison with children from complete functional families. Conclusions. It has been proved a decrease in the level of preventive satisfaction with marriage and desirability of interaction between family members that will affect the development of marital and family relations in the future, namely the strength of the future marriage, spouses’ compatibility and success of parenthood, etc. Research limitation concerns the number of the same participants in the longitude, as some respondents did not continue their education in high school.Key words: image of the future family, labor migration, labor migrants’ children, preventive satisfaction with marriage, longitudinal research. Метою статті є висвітлення результатів емпіричного подовжнього дослідження розвитку сімейних уявлень дітей середнього та старшого шкільного віку. Висвітлено питання важливості уявлень молодого покоління про своє майбутнє сімейне життя в контексті їх особливостей у дітей трудових мігрантів. Розглянуто зміни ставлення підлітків до свого майбутнього шлюбу у лонгітюді. До вибірки увійшли діти з родин заробітчан 12–14 років (88 респондентів), яких було обстежено у 2014 році, частина респондентів цієї вибірки (49 школярів), яких було обстежено у 2017 році, що на той час мали 15–17 років повних років. Окрім того, у 2014 році проведено психодігностичне обстеження дітей з повних родин (63 респонденти), з них 23 респонденти обстежено у 2017 році.Методи. Для діагностики особливостей сімейних уявлень у лонгітюді вибрано опитувальник С. Ковальова «Превентивна задоволеність шлюбом» (для виявлення рівня позитивного ставлення до майбутнього шлюбу) та авторська малюнкова методика «Моя майбутня родина» (для виявлення емоцій-ного ставлення до майбутньої родини та можливих проблемних сімейних уявлень, які можуть впливати деструктивно на подружні та дитячо-батьківські стосунки). Наявна така гіпотеза:існує вірогідність того, що негативні тенденції під час формування сімейних уявлень дітей трудових мігрантів залишаються сталими протягом усього підліткового періоду.Результати. Застосовано порівняльний аналіз сімейних уявлень з підлітками з повних функціо-нальних сімей. Використаноописову статистику для визначення середніх, мінімальних, максимальних показників у групі, показників стандартного відхилення; t-критерій Стьюдента. В результаті подовжнього дослідження сімейних уявлень виявлено негативну динаміку у формуванні уявлень про майбутню родину у дітей з родин трудових мігрантів, тобто уявлення є все більш прогностично неблагополучними порівняно з дітьми з повних функціональних родин.Висновки. Доведено зменшення рівня превентивної задоволеності шлюбом та бажаності взаємодії між членами родини, а це в майбутньому впливатиме на розвиток шлюбно-сімейних відносин, а саме міцність майбутнього шлюбу, сумісність подружжя та успішність батьківства. Обмеження дослідження стосується кількості тих самих учасників у лонгітюді, оскільки деякі респонденти не продовжили навчання у старшій школі.Ключові слова: образ майбутньої сім’ї, трудова міграція, діти трудових мігрантів, превентивна задоволеність шлюбом, лонгітюдне дослідження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Балаж, M., and B. Костенко. "Застосування мобільних додатків у превентивній кардіології та кардіореабілітації: огляд літератури." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.73-77.

Full text
Abstract:
Мета. За даними літературних джерел розглянути сучасні підходи до можливостізастосування мобільних додатків у превентивній кардіології та кардіореабілітації. Методи.Аналіз та узагальнення даних наукової та науково-методичної літератури. Результати. Існуютьзагальновідомі прогалини у реабілітації та вторинній профілактиці ішемічної хвороби серця.Використання технологій на базі смартфона може забезпечити інноваційну платформудля заповнення цих прогалин. Висновки. Використання мобільних додатків потенційноможе сприяти вдосконаленню програм кардіореабілітації та вторинної профілактикишляхом збільшення їх доступності для пацієнтів, підвищення прихильності хворих до участів кардіореабілітаційних програмах, забезпечення телемоніторингу та зворотного зв’язкув режимі реального часу, покращення профілю факторів ризику. Не зважаючи на високийвідсоток користувачів мобільних додатків серед населення України, потенціал даних технологійвсе ще не використовується у програмах кардіореабілітації та вторинної профілактики, щопотребує проведення наукових досліджень у даному напрямку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

ЕРЕМЕЕВ, Павел Георгиевич, and Иван Иванович ВЕДЯКОВ. "Еще раз о проблеме защиты зданий и сооружений от прогрессирующего обрушения." Promyshlennoe i Grazhdanskoe Stroitel'stvo, no. 8 (September 24, 2021): 4–10. http://dx.doi.org/10.33622/0869-7019.2021.08.04-10.

Full text
Abstract:
Рассмотрены причины и механизмы аварий, приводящих к прогрессирующему обрушению строительных конструкций. Выявлены противоречия между требованиями различных нормативных документов по этой проблеме. Показано, что предотвращение прогрессирующего обрушения не может быть решено одинаково для всех типов объектов. Предложены превентивные мероприятия по обеспечению сопротивления конструкций прогрессирующему обрушению без условных расчетов с исключением из работы ключевых элементов. Показано на конкретных примерах проектов, что данную проблему невозможно решить универсальными методами. Выявлена необходимость разработки системы четкой нормативной документации (своды правил и рекомендации) по вопросу учета прогрессирующего обрушения для различных типов зданий и сооружений.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Тимофеева, В. В., V. V. Timofeeva, Г. П. Стручкова, G. P. Struchkova, Т. А. Капитонова, and T. A. Kapitonova. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НЕЙРОННЫХ СЕТЕЙ ДЛЯ ПРОГНОЗА МАКСИМАЛЬНОГО УРОВНЯ ВЕСЕННЕГО ПОЛОВОДЬЯ НА УЧАСТКЕ Р. ЛЕНА ВОЗЛЕ П. ТАБАГА." Проблемы безопасности и чрезвычайных ситуаций, no. 1 (2021): 94–103. http://dx.doi.org/10.36535/0869-4176-2021-01-13.

Full text
Abstract:
Прогнозирование максимальных уровней воды во время весеннего половодья на участках р. Лена необходимо для своевременной разработки превентивных мероприятий и минимизации размеров ущерба. Для чего предлагается использовать модели прогнозирования с использованием искусственных нейронных сетей (ИНС), которые обладают способностью обучаться, учитывать скрытые закономерности и приобретают исключительную важность при прогнозировании природно-техногенных экстремальных ситуаций. В статье приводится сравнение результатов прогнозирования с помощью сетей Элмана и многослойного персептрона (MLP). Сравниваются результаты использования различных структур сетей. Показано, что при моделировании на более длительный период, метод Элмана имеет небольшое преимущество перед методом MLP.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Ниязов, Дж. Б., О. Ю. Калашникова, and А. А. Гафуров. "Методика прогноза водности высокогорных рек Центральной Азии на основе снимков MODIS." Central Asian Journal of Water Research 6, no. 2 (December 1, 2020): 26–37. http://dx.doi.org/10.29258/cajwr/2020-r1.v6-2/26-37.rus.

Full text
Abstract:
В статье исследована возможность применения спутниковой информации о снежном покрове для краткосрочного гидрологического прогнозирования на реках Центральной Азии с высокогорными бассейнами. Целью работы является разработка методики для прогнозирования среднедекадного стока рек Варзоб и Тар на основе спутниковых снимков MODIS, обработанных в программе MODSNOW. Задачами исследования было проведение расчетов индекса снежного покрова (SCI) для высотных зон через 200 м для выбранных речных бассейнов; анализ тесноты зависимостей индекса снежного покрова со среднедекадными расходами воды. В результате были получены уравнения, применимые для выпуска оперативных прогнозов водности рек. Получение своевременной и достоверной информация об ожидаемой водности рек на будущую декаду позволяет лицам, принимающим решения (водохозяйственным и гидроэнергетическим организациям, органам по чрезвычайным ситуациям), планировать водообеспечение различных народнохозяйственных отраслей и принимать превентивные меры по предотвращению опасных гидрологических явлений на реках республик Таджикистан и Кыргызстан.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Bezuglaya, Tatiana I. "ПРЕВЕНЦИЯ ДЕВИАНТНОГО ПОВЕДЕНИЯ У ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ." Russian Journal of Education and Psychology 12, no. 6 (January 21, 2022): 117–35. http://dx.doi.org/10.12731/2658-4034-2021-12-6-117-135.

Full text
Abstract:
Социально-экономические изменения, произошедшие в России за последние 30 лет с одной стороны, можно считать положительными, они связаны, большей частью с общей интеграцией страны в мировое сообщество. С другой стороны, эти изменения внесли в российское общество большое количество отрицательных изменений. В результате увеличилась распространенность разных форм девиантного поведения, в том числе у детей и подростков. В связи с этим возникает необходимость в осуществлении специальной работы, превенцией девиантного поведения. Этими вопросами в России теперь занимаются и педагоги и многие специалисты системы образования страны. История вопроса превенции девиантного поведения начинается в конце XIX начале XX века. В связи с этим, в первой части своей статьи мы рассмотрели и сделали анализ исследований зарубежных авторов по указанной проблеме. Автором представленые выводы, которые были сделаны в результате. Вторая часть статьи посвящена описанию деятельности по превенции девиантного поведения у детей и подростков, которая в настоящее время осуществляются в России. В третьей части статьи автором дано описание проведенного анкетного опроса педагогов, психологов и специалистов, занимающихся превенцией девиантного поведения детей и подростков в Центре диагностики и консультирования детей и подростков (г. Калининград, Россия), а также описание проведенного анкетного опроса детей и подростков, участвующих в превентивных мероприятиях. Приводятся выводы, сделанные в результате анализа проведенного опроса. Цель. Статья посвящена актуальной проблеме, в условиях социально-экономической ситуации в современной России. Предметом анализа стала деятельность по превенции (профилактике) девиантного поведения у детей и подростков. Цель исследования – дать описание и анализ зарубежных исследований по проблеме превенции девиантного поведения у детей и подростков, представить современное состояние проблемы в России, уточнить наиболее применимые формы превенции девиантного поведения в России. Методология проведения работы. В исследовании были использованы методы обобщения и сравнения, конкретизации, систематизации. Результаты. Результаты работы заключаются в том, что автор дает определение понятия превенция девиантного поведения детей и подростков. Автор описывает и дает анализ зарубежных исследований по проблеме; представляет современное состояние проблемы в России. На основании проведенного анкетного опроса педагогов, психологов и специалистов, занимающихся превенцией девиантного поведения детей и подростков в Центре диагностики и консультирования детей и подростков (г. Калининград, Россия), а также на основании проведенного анкетного опроса детей и подростков, участвующих в превентивных мероприятиях автором уточнены наиболее применяемые формы превентивной работы. Анализ проведенного опроса позволил автору сделать выводы о наиболее применимых формах работы по превенции девиантного поведения у детей и подростков; о том, что эти формы можно планировать на любые сроки работы; они позволяют учитывать присутствие и психологическое состояние обучаемых, что позволяет вносить изменения в программ;,что такие формы позволяют обучать детей и подростков не только знаниям, но и социальным умениям и навыкам; что такая форма работы дает возможность детям и подросткам общаться и осознавать то, что у других людей тоже могут быть такие же жизненные задачи. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены в образовательных организациях любого вида, для оптимизации психолого-педагогической деятельности по превенции девиантного поведения у детей и подростков. В образовательных организациях могут быть организованы мероприятия по превенции девиантного поведения 2-ой и 3-ей формы: популяризация соответствующей справочной литературы, просмотр специальных фильмов, публичные чтения, дискуссии; социально-психологические тренинги.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Серпенінова, Юлія, and Антоніна Побожій. "Податкова оптимізація зовнішньоекономічної діяльності." Фінансовий простір, no. 3(43) (October 29, 2021): 116–25. http://dx.doi.org/10.18371/fp.3(43).2021.116126.

Full text
Abstract:
У статті розглянута суть податкової оптимізації з точки зору господарюючого суб’єкту та державних органів. У ході дослідження проаналізовано законодавчу і нормативно-правову базу та визначені наявні інструменти зменшення податкового тиску на платників податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, шляхом наданих законодавством пільг та інших можливостей оптимізації податкових платежів. Розглянуті наступні інструменти податкової оптимізації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності: стратегічне планування діяльності, враховуючи міжнародні договори України стосовно уникнення подвійного оподаткування; врахування місця постачання товарів і послуг; окремі специфічні підходи до організації бізнесу; планування розрахунку з брокером для збереження права на податковий кредит та ін. Обґрунтовано, що превентивні методи направлені на уникнення надмірної сплати податків або отримання штрафів та пені.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Исмаилов, Вахитхан Алиханович, Бекзод Уктамович Актамов, and Шерзод Батирович Аллаев. "Методика оценки последствий сильного землетрясения для городских территорий." Journal of Civil Protection 4, no. 3 (July 20, 2020): 305–15. http://dx.doi.org/10.33408/2519-237x.2020.4-3.305.

Full text
Abstract:
Цель. Разработка научно-практических методов оценки последствий сильных землетрясений на территории городов и населенных пунктов в сейсмоактивных регионах Узбекистана. Методы. При оценке сейсмической опасности использован детерминистический подход. По результатам полевых сейсмометрических исследований с помощью программы Matlab MSEER_GMS оценены сейсмические воздействия для разных грунтовых условий. Построены функции сейсмической уязвимости и определена повреждаемость зданий с применением программы GESI_Program. Результаты. Разработана методика оценки и районирования последствии сценарного землетрясения на урбанизированных территориях, которая включает оценку сейсмической опасности с выделением потенциально опасных очагов землетрясений и выбора сценарного землетрясения. Также предложена методика прогноза сейсмических воздействий с учетом затухания сейсмических колебаний, а также методика оценки конструктивной сейсмической уязвимости для различных типов здании. Разработанные методологические подходы повышают достоверность количественной оценки последствий сильных землетрясений, что позволяет своевременно провести превентивные мероприятия, направленные на уменьшение ущерба на территории города. Область применения исследований. Разработанную методику оценки последствий сильных землетрясений, произошедших на урбанизированных территориях, можно использовать при прогнозировании возможного ущерба на территории городов и населенных пунктов, расположенных в высоко сейсмических регионах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Mazurenko, O. V., H. H. Roshchin, and V. O. Voloshin. "Тактична медицина як основна складова екстреної медичної допомоги при проведенні антитерористичних операцій." EMERGENCY MEDICINE, no. 8.63 (November 1, 2014): 96–99. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.8.63.2014.84229.

Full text
Abstract:
Мета дослідження: узагальнити сучасні принципи надання екстреної медичної допомоги, що застосовують в тактичній медицині. Матеріал і методи: бібліографічний, семантичний, власні спостереження під час стажування в США. Результати та їх обговорення. Показано, що 18 % смертельних наслідків бойової травми є превентивними. Серед превентивних смертей під час бойових дій визначають три основні: 1) зовнішня кровотеча з рани кінцівки (61 %); 2) напружений пневмоторакс (33 %); 3) порушення прохідності дихальних шляхів (6 %). З метою реалізації першочергових заходів щодо збереження життя поранених військовослужбовці мають бути забезпеченими сучасними кровоспинними джгутами та кровоспинними препаратами на основі хітозану, багатофункціональною пов’язкою типу Compressed Gauze та оклюзійною герметичною пов’язкою, що входить до індивідуального перев’язувального пакета. На ранньому госпітальному етапі обсяг хірургічного лікування бойової травми має бути чітко регламентований відповідним протоколом.Висновки. До табеля оснащення бригади тактичних медиків повинна входити голка з клапаном Геймліха для пункційного дренування напруженого пневмотораксу. Розробка та впровадження принципів тактичної медицини є однією із складових цивільно-військового співробітництва, а особовий склад військовослужбовців, співробітників управлінь внутрішніх справ, Національної гвардії та цивільне населення мають бути навченими принципам надання першої допомоги пораненим при надзвичайних ситуаціях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Екимова, И. В., Д. В. Плаксина, М. Б. Пази, В. В. Симонова, М. А. Гузеев, and М. В. Чернышев. "СОЗДАНИЕ МОДЕЛИ ДОКЛИНИЧЕСКОЙ СТАДИИ БОЛЕЗНИ ПАРКИНСОНА У СТАРЕЮЩИХ ЖИВОТНЫХ ДЛЯ РАЗРАБОТКИ НОВЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ПРЕВЕНТИВНОЙ ТЕРАПИИ." Журнал эволюционной биохимии и физиологии 56, no. 7 (2020): 581. http://dx.doi.org/10.31857/s0044452920070384.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Орлова, М. И., and В. А. РОДИОНОВ. "БИООБРАСТАНИЕ, МОРСКИЕ И КОНТИНЕНТАЛЬНЫЕ ВОДЫ: ТЕОРИЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВЫ РЕГИОНАЛЬНЫХ МЕЖДИСЦИПЛИНАРНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"." Фундаментальная и прикладная гидрофизика, no. 4 (2020): 121–36. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667320040103.

Full text
Abstract:
Обзор подготовлен для планирования междисциплинарных исследований (с позиций океанологии, гидробиологии, экологической и экспериментальной физиологии, материаловедения) по проблеме обрастания в части систематизации знаний и разработки подходов к мониторингу явления; проведения актуальных натурных наблюдений и экспериментов с целью выявления закономерностей формирования сообщества обрастания в условиях разнотипных техногенно трансформированных и искусственных экосистем под влиянием различных факторов. Дана оценка современного состояния знаний, необходимых для разработки надежных долгосрочных превентивных программ решения проблемы биопомех на примере объекта энергетики, а также перспектив использования обрастателей в качестве объектов биотехнологий, направленных на улучшение качества воды в водоемах антропогенно трансформированных и (или) прилежащих к урбанизированным территориям. Обзор завершается справочным очерком для разработки модельного проекта целевых НИР и ОКР, которые могут быть реализованы в рамках национальных проектов РФ и программ международного сотрудничества в регионе Балтийского моря.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Радецький, Руслан. "СИСТЕМА БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ." Public management 17, no. 2 (February 27, 2019): 253–63. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-253-263.

Full text
Abstract:
Виявлено проблеми взаємодії суб’єктів у системі боротьби з корупцією в Україні. Досліджено чинне законодавство у сфері боротьби з корупцією та виявлено основні проблеми боротьби з цим явищем в Укра- їні. Проаналізовано інституційну базу у сфері протидії корупції, виявлено основні функції суб’єктів системи боротьби з корупцією в Україні та проаналізовано проблеми взаємодії суб’єктів системи. Також виокремлено превентивну функцію Національного агентства з питань запобігання ко- рупції та перспективи роботи цього органу. З’ясовано, що шляхом якомога швидшої інтеграції до Європейського співтовариства, Україна взяла низ- ку зобов’язань, найпріоритетнішим з яких є ефективна, безкомпромісна та постійна боротьба з корупцією, яка кидає виклик всебічному розвитку всіх сфер життя в нашій державі. З цією метою створено ряд інституцій. Так, у структурі Генпрокуратури створено окремий орган по боротьбі з ко- рупцією — Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та окремо — Національне антикорупційне бюро України, які є силовими структурами і займа- ються розслідуваннями і покаранням винних у корупційних діяннях осіб. Проте, є ще одне відомство — Національне агентство з питань запобігання корупції, що реалізовує превентивну функцію, до сфери діяльності якого на- лежать запобігання та виявлення корупції, декларування доходів та видат- ків, виявлення конфлікту інтересів, а також протидія політичній корупції. Доведено, що всі зусилля у боротьбі з корупцією в Україні мають відбува- тися з розумінням того, що центром її наслідків є пересічний громадянин. Тому ефективна державна політика в цій сфері є одним з основних чинників турботи державної влади про громадян. Про це свідчить прийняття низки антикорупційних законів та створення інституцій для попередження та бо- ротьби з корупцією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Кириленко, Світлана. "Учитель як носій цінностей виховання в сучасному закладі загальної середньої освіти." New pedagogical thought 102, no. 2 (September 8, 2020): 150–53. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-150-153.

Full text
Abstract:
У статті визначено мету професійної діяльності вчителя як вихователя і носія цінностей у сучасних закладах загальної середньої освіти, його прагнення до самовдосконалення, вивчення кращого педагогічного досвіду, інновацій в освіті, комунікації зі своїми колегами, активна громадянська позиція, патріотизм. Розглянуто умови для всебічного гармонійного розвитку особистості учня, його самореалізації, розкриття індивідуальності, творчого потенціалу. Закцентовано увагу на превентивних заходах у роботі з дітьми, що визначаються приділенням особливої уваги формуванню ідентичності, основ духовності особистості, культури мислення і культури поведінки, профілактиці шкідливих звичок, ризикованої девіантної поведінки, жорстокості і насилля в учнівському середовищі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Вереина, Л. В. "Определение трансграничного ущерба окружающей среде <i>per se</i>." Moscow Journal of International Law, no. 2 (June 30, 2013): 23–31. http://dx.doi.org/10.24833/0869-0049-2013-2-23-31.

Full text
Abstract:
В статье анализируются международно-правовые проблемы определения трансграничного ущерба, в частности ущерба/вреда, причиненного окружающей среде per se. В настоящее время существующие режимы ответственности за трансграничный ущерб лишь косвенно компенсируют затраты на принятие превентивных мер, предназначенных для предотвращения или смягчения вреда окружающей среде, а также затраты на восстановление или воссоздание состояния окружающей среды. Но преимуществом такого подхода является избежание сложной проблемы выработки определения экологического вреда и его экономической оценки, так как эта проблема – главная причина того, почему большинство режимов ответственности прямо не содержат обязательства компенсации за ущерб окружающей среде per se.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Сафін, Олександр, and Анатолій Якимчук. "ПСИХОЛОГІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ РОБОТИ З УЧАСНИКАМИ АНТИТЕРОРИСТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ПІД ЧАС ЇХНЬОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, no. 3 (March 27, 2020): 235–51. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.228.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовуються психологічні інструменти проведення реабілітаційних заходів із ветеранами бойових дій. Зазначається, що на сьогодні пропонується великий вибір технік і методик психотерапевтичної і психологічної допомоги комбатантам, що використовують такі методи корекції посттравматичних станів як метод раціональної психокорекції, психологічний дебрифінг, методи психічної саморегуляції, методи особистісно-орієнтованої психокорекції. Але лише заходами психологічного дослідження, психологічного консультування і психокорекції складну проблему бойової психічної травми не вирішити. Адже у патогенезі психогенних травм домінуючою є проблема перенапруження і перебудови нейрогуморальних механізмів забезпечення адаптаційних процесів зі зміною біохімічного складу речовин головного мозку, у першу чергу, релізінг-факторів і нейропептидів, а також формування стійких патологічних змін у структурній організації функціональних систем забезпечення життєдіяльності організму. У поранених і хворих клінічна картина загострюється ще й специфічними для нозологічнихформ со матопсихічними проявами. У цій ситуації, окрім психологічних бесід, потрібно активно застосовувати методи фармакокорекції психотропними ліками, адаптогенами, біостимуляторами, фізіотерапевтичні та психотерапевтичнімет оди. Доцільно інтенсивно застосовувати заходи і методи комплексної психофізіологічної реабілітації з усіма її формами: превентивною, клінічною, функціональною, психологічною. і заходами – психодіагностика, фармакокорекція, психотерапія, психокорекція, фізіотерапія, тренінги, аутотренінги. Групова психотерапія у межах соціально-психологічної реабілітації може розглядатися як один з основних методів надання психологічної допомоги особам, що перенесли психотравмуючий стрес на війні. У процесі соціально-психологічної реабілітації, можливо, саме робота з розвитку емоційної сфери ветеранів бойових дій допоможе їм виявити інтерес до себе як до творців власного життя, здатних отримувати від нього моральне задоволення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Krut, A. G., and V. V. Gorochuk. "ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТІВ НА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (November 15, 2019): 38–43. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10590.

Full text
Abstract:
Мета: визначити відмінності вимог стандарту «ДСТУ EN 15224:2019 (EN 15224:2016, IDT). Системи управління якістю. EN ISO 9001:2015 у сфері охорони здоров’я» від стандарту «ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT). Системи управління якістю. Вимоги». Матеріали і методи. Використано наукові літературні джерела, вітчизняні й міжнародні документи, стандарти на системи управління якістю. Застосовано методи системного підходу, системного й порівняльного аналізу, контент-аналізу, графічний. Результати. У специфічному для сфери охорони здоров’я стандарті більш детально представлені характерис­тики якості медичної допомоги (відповідність потребам пацієнта, доступність, безперервність, ефективність, результативність, неупередженість, безпека, своєчасність, наукова обґрунтованість, орієнтованість на пацієнта, залучення пацієнта) на відміну від існуючих (ефективність, результативність, справедливість, орієнтованість на пацієнта, безпека, своєчасність). Уточнено поняття потреб пацієнта в медичній допомозі як відхилення поточного стану здоров’я від бажаного. Наголошено, що процесний підхід у закладі охорони здоров’я має бути зосереджений на клінічних процесах, а ризик-орієнтоване мислення – на безпеці пацієнта та розробці превентивних заходів. Рекомендовано здійснювати управління клінічними процесами на основі циклу Демінга (PDCA). Структура процесів представлена клінічними процесами, процесами управління ресурсами, менеджменту, дослідними та навчальними процесами. Підкреслено важливість формування, накопичення та використання власної бази знань в закладах охорони здоров’я. Висновки. Досліджуваний стандарт, специфічний для сфери охорони здоров’я, після введення в дію в Україні, доповнить арсенал управлінських інструментів із розробки, впровадження та підтримки функціонування систем управління якістю в закладах охорони здоров’я.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Kolisnyk, P. F., O. V. Dolynna, S. P. Kolisnyk, and I. V. Baranova. "ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ЗГІДНО З МІЖНАРОДНИМ ДОСВІДОМ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (January 24, 2019): 6–16. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9599.

Full text
Abstract:
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) продовжують займати перше місце серед причин смертності праце­здатного населення, а їх поширеність вища в країнах з низьким та середнім рівнями доходу. В зв’язку з обмеженими фінансовими ресурсами цих країн виникає необхідність раціонального розподілу коштів, виділених на охорону здоров’я. Особливого значення в цих умовах набувають превентивна кардіологія та кардіореабілітація (КР). Мета – провести огляд наукової літератури, присвяченої економічній ефективності та організаційним аспектам реалізації програм КР у країнах з різним рівнем доходів; запропонувати модель КР для України. Матеріал і методи. Проведено огляд літератури з обраної теми в наукометричній базі даних MEDLINE та на офіційних електронних ресурсах міжнародних об’єднань кардіологів, лікарів фізичної та реабілітаційної медицини. Пошук проведено за ключовими словами: cardiac rehabilitation, cardiorehabilitation, cardiovascular rehabilitation, low/middle income country, core components, models, benefit, effectiveness, economic effectiveness. Результати і висновки. У статті проаналізовано ефективність та описано особливості організації КР у країнах з різним рівнем доходів. На основі огляду літератури зроблені висновки щодо можливих шляхів розвитку та запропонована модель організації КР в Україні. Використання альтернативних моделей КР може підвищити її доступність для більшості населення України, а, отже, покращити якість життя та знизити смертність від ССЗ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography