To see the other types of publications on this topic, follow the link: Працездатність організму.
Journal articles on the topic 'Працездатність організму'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 29 journal articles for your research on the topic 'Працездатність організму.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Л. Я.-Г. Шахлина and Н. В. Ковальчук. "Сучасні уявлення про особливості спортивної підготовки жінок." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (February 28, 2018): 3–14. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.3-14.
Full textAbstract:
Мета. Науково обґрунтувати циклічність функцій систем організму і прояв спеціальної працездатності спортсменок у різні фази менструального циклу для керування їхньою спортивною підготовкою. Методи. Аналіз наукової літератури з питання сучасних уявлень про особливості спортивної підготовки жінок. Результати. Показано великий інтерес до участі жінок у спорті вищих досягнень. При цьому специфіка жіночого організму й необхідність індивідуального підходу в практиці їхньої спортивної підготовки залишаються недостатньо вивченою. Закономірності адаптаційних реакцій жіночого організму до змін зовнішнього й внутрішнього середовищ, описані в сучасній науковій літературі, свідчать про великий інтерес до даної проблеми. Однак представлені результати мають суперечливий характер відносно впливу біологічних особливостей жіночого організму – циклічності функцій його систем у зв’язку зі зміною концентрації статевих гормонів у крові організму жінок у різні фази менструального циклу – на психічний стан і фізичну працездатність спортсменок. Оскільки наукові дані закордонних фахівців здебільшого вказують на відсутність впливу статевих гормонів на фізичну працездатність спортсменок і неспортсменок, для обґрунтування поставленої цілі наведено результати наших багаторічних досліджень і робіт наших аспірантів.
2
Грабик, Надія, Ірина Грубар, and Назар Заверуха. "ВПЛИВ ЗМІНИ ЧАСОВИХ ПОЯСІВ НА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН КВАЛІФІКОВАНИХ ФРИСТАЙЛІСТІВ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 35 (January 4, 2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.35.17-24.
Full textAbstract:
Мета. Вивчити вплив зміни часових поясів на динаміку психофізіологічних показників квалі-фікованих фристайлістів. Методи. Під час дослідження використані такі методи: теоретичний ана-ліз; педагогічний експеримент; тестування та анкетування; фізіологічні та психологічні тести; мето-ди математичної статистики. У досліджені брали участь десять кваліфікованих фристайлістів.Результати. Анкетування кваліфікованих фристайлістів свідчать, що усі вони відчувають погіршенняпсихофізіологічного стану власного організму при зміні часових поясів. У більшості опитаних спортсме-нів знижуються: працездатність, фізичні кондиції, техніка та координація рухів; погіршується сон,апетит, самопочуття та настрій. Спортсменам потрібно до тижня часу, щоб адаптуватися донового часового поясу та вийти на оптимальний стан власного організму. Педагогічний експериментудозволили з’ясувати, що у кваліфікованих фристайлістів при перельоті в західному напрямку найбільшезниження функціональних показників (фізичної працездатності, адаптаційного потенціалу, координаціїрухів), та психоемоційного стану (самопочуття, активності, настрою) припадає на третій день пере-бування та поступове їх відновлення до семи днів. Результати фізіологічних, педагогічних та психо-логічних досліджень кваліфікованих фристайлістів значною мірою співпадають з даними анкетуваннящодо суб’єктивної оцінки стану свого організму при зміні часових поясів, а також з даними науково-методичної літератури присвяченими цій проблемі. Висновок. Під час зміни часових поясів у кваліфі-кованих фристайлістів відбувається погіршення психофізіологічного стану, а саме: знижується фі-зична працездатність, здатність до точного виконання технічних елементів, координація рухів; погір-шується сон, апетит, самопочуття та настрій. Як правило нормалізація всіх показників наступає післясьомого дня перебування в новому часовому поясі.Ключові слова: психофізіологічний стан, адаптація, зміна часового поясу, кваліфіковані фрис-тайлісти, працездатність.
3
РАСТОРГУЄВА, Ірина, and Анастасія ЄФІМОВА. "ВИКОРИСТАННЯ САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ ОЗДОРОВЧОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 388–94. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-388-394.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ У статті проаналізовані позитивні аспекти використання самостійних занять фізичними вправами здобувачами вищої освіти. Висвітлено вагомість їхньої рухової активності у фізкультурно-оздоровчій діяльності не тільки на обов’язкових заняттях фізичною культурою, але і при застосуванні самостійних занять фізичними вправами. Рухова активність є необхідною умовою гармонійного розвитку студентської молоді, що має безпосередній вплив на організм молодої людини, виходячи з його потреб. Організація та структура самостійних занять фізичними вправами передбачає комплексний розвиток провідних функціональних систем і фізичних якостей організму. На практиці доведено, що досягнути оздоровчого ефекту в процесі самостійного виконання фізичних вправ можна лише при дотриманні основних принципів: поступовості, систематичності, адекватності й різнобічної спрямованості тренувань. Сучасні складні умови життя диктують більш високі вимоги до біологічних і соціальних можливостей людини. Всебічний розвиток фізичних здібностей здобувачів вищої освіти за допомогою організованої рухової активності (фізичного тренування) допомагає покращити працездатність, зміцнити здоров’я, мати підвищену стійкість до стресових навантажень. Залучення молоді до самостійних занять фізичними вправами передбачає засвоєння знань про ефективний вплив фізичних вправ на організм, можливість самовдосконалення, організацію свого активного відпочинку. Доцільно розробляти зміст програм занять оздоровчого спрямування для студентів в залежності від їхніх інтересів та потреб. Ключові слова: фізичні вправи, студенти, здобувачі вищої освіти, самостійні заняття, фізична підготовка, здоров'я.
4
Е. Н. Лысенко, Н. П. Еременко, and В. В. Соколов. "Реалізація функціонального потенціалу й особливості прояву спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменів у циклічних видах спорту." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (February 28, 2018): 37–46. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.37-46.
Full textAbstract:
Мета. Визначити значення рівня загального (базового) функціонального потенціалу організму кваліфікованих веслувальників-байдарочників для подальшої його ефективної реалізації в умовах виконання спеціальних тренувальних і змагальних навантажень. Методи. Визначалася фізична працездатність спортсменів і реакція дихальної і серцево-судинної систем у реальному масштабі часу «breath-by-breath» (ергоспірометричний комплекс «Oxycon Pro», VIASYS Health) на максимальні і стандартні фізичні навантаження (тредміл LЕ-200 CЕ, веслувальний ергометр «Paddlelite»). Результати. Для спортсменів-лідерів на дистанції 1000 м у веслуванні на байдарках характерний високий рівень фізичної працездатності і більш високий рівень реалізації аеробних можливостей організму в умовах виконання фізичної роботи різного характеру енергозабезпечення та проходження контрольної дистанції 1000 м. Спортсменівлідерів на дистанції 200 м відрізняв знижений рівень фізичної працездатності, який поєднувався з незначним рівнем аеробних можливостей і більшою часткою анаеробних гліколітичних процесів в енергозабезпеченні. Зі збільшенням максимальної потужності тестувальної роботи, досягнутої спортсменами-веслувальниками в лабораторних умовах, відзначається збільшення швидкості проходження контрольної дистанції 1000 м, що свідчить про збільшення рівня спеціальної працездатності і рівня тренованості спортсменів. Висновки. За результатами виконання тестових навантажень у лабораторних умовах, що дозволяють визначити аеробні та анаеробні можливості організму спортсменів, можна прогнозувати рівень спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменів-веслувальників.
5
Портніченко, Володимир, Володимир Ільїн, Михайло Філіппов, and Сергій Коваль. "Стан регуляторних процесів в організмі бігунів на середні дистанції після тренувань в умовах середньогір’я." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 61–66. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.61-66.
Full textAbstract:
Анотація. Ефективність гірської підготовки у видах спорту, пов’язаних із проявом витривалості та аеробним енергозабезпеченням м’язової діяльності, доведена багатьма дослідниками. Менше робіт присвячено підготовці спортсменів у гірських умовах, фізична працездатність яких забезпечується переважно анаеробними механізмами. Це послужило підставою для проведення досліджень ефективності підготовки в гірських умовах спортсменів, які спеціалізуються у видах спорту зі змішаними механізмами анаеробно-аеробного енергозабезпечення. Мета. Провести аналіз змін регуляторних процесів у формуванні функціонального стану організму бігунів на середні дистанції після навчально-тренувальних зборів в умовах середньогір’я. Методи. Варіаційна пульсометрія і спектральний аналіз періодичних компонентів у ритмі серця. Результати. На основі аналізу особливостей варіабельності серцевого ритму в стані відносного спокою у початковий період адаптації до умов середньогір’я 12 спортсменів було розділено на дві групи – першу (п’ять осіб) і другу (сім осіб). У спортсменів першої групи спостерігались відносно підвищена напруженість регуляторних механізмів та переважання у вегетативному балансі симпатичних впливів. У спортсменів другої групи відмічалися помірне напруження регуляторних систем організму та баланс симпатичних і парасимпатичних впливів. На 25–26-ту добу після навчально-тренувальних зборів на рівні моря й у горах у спортсменів другої основної групи спостерігалася адекватна реакція серцево-судинної системи на активну ортопробу. У спортсменів першої групи і контрольної (сім осіб), які провели навчально-тренувальний збір на рівні моря, під час проведення ортопроби спостерігалося більше напруження регуляторних систем організму.
Ключові слова: бігуни на середні дистанції, середньогір’я, інтервалокардіографія, активна ортопроба, варіабельність серцевого ритму.
6
Осадець, Микола, and Андрій Королянчук. "ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА ПРОЦЕС АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОКУРСНИКІВ." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 115–18. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-25.
Full textAbstract:
Проблема зменшення академічних годин занять з фізичного виховання в ВНЗ загрожує якісній підготовці майбутнього фахівця до майбутньої професії, вимогами якої є, на рівні фахових знань та умінь – відмінної фізичної підготовки. Значне теоретичне навантаження навчального процесу породжує малорухомість – гіподинамію, подолати яку найкраще за допомогою занять фізичною культурою і спортом. А найчастіше з цим стикаються студенти першокурсники, які і без того проходять не легкий адаптаційний період. Допомогти якомога легше адаптуватися студентській молоді до змінних соціальних умов нової навчальної діяльності як з’ясувалося нагальною проблемою. Із проаналізованого матеріалу можна стверджувати що, саме заняття фізичним вихованням та спортом є провідним засобом зміцнення здоров’я студентів, бо вони підвищують функціональні можливості організму, фізичну та розумову працездатність і відбувається позитивний вплив на процес адаптації до умов навчання у вищому навчальному закладі.
7
Grushko, V. С. "БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ У СПОРТСМЕНІВ ВИСОКОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПІСЛЯ ЗМАГАЛЬНОГО ПЕРІОДУ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 18, 2018): 30–33. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9450.
Full textAbstract:
У процесі інтенсивної м’язової діяльності й адаптації до неї виникає перебудова в роботі усіх систем і органів, а також організму в цілому. Адаптація до фізичних навантажень визначається різноманітними функціями печінки, які забезпечують і дотримують високу працездатність спортсменів вищої професійної майстерності.
Мета дослідження – вивчити стан печінкового метаболізму в спортсменів високої професійної майстерності у період максимальних фізичних навантажень.
Матеріали і методи. З дотриманням принципів біоетики та деонтології на базі фізкультурного диспансеру було обстежено 32 практично здорових осіб і 34 спортсменів-біатлоністів високої професійної майстерності. При дослідженні використали наступні методи діагностики: імунотурбідиметричний, колориметричний ферментний, непрямий 2-ступеневий хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA), проточну цитофлуориметрію і моноклональні антитіла.
Результати досліджень та їх обговорення. Визначені біохімічні показники функції печінки у спортсменів вищої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень.
Висновки. Отримані дані свідчать про негативний вплив надмірних фізичних навантажень на функцію печінки.
8
Кожокар, Марина, and Ігор Хавруняк. "РУХОВА АКТИВНІСТЬ ЯК ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 112–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-24.
Full textAbstract:
Рухова активність складається із рухів, які є однією із необхідних умов життя. Вона підвищує працездатність, покращує здоров’я, забезпечує різносторонній гармонійний розвиток, функціонування серцево-судинної, дихальної, гормональної та інших систем організму, активізує нервово-м’язовий апарат і механізми передачі рефлексів з м’язів на внутрішні органи. Рухова активність є не тільки засобом здійснення рухової функції, але має і загальнобіологічне значення. Однак останнім часом спостерігається зниження рухової активності молоді, що призводить до погіршання здоров’я, фізичного розвитку та функціональних можливостей. Сучасна система фізичного виховання в Україні не задовільняє природну біологічну потребу дітей, учнівської і студентської молоді в руховій активності. Також варто звернути увагу на той факт, що студенти завжди знаходяться в стресовому стані, оскільки розумова діяльність пов’язана з емоційною напругою, особливо під час сесії. Тому заняття фізичною культурою і спортом вже є вкрай необхідними. Рух стає каталізатором життєвої активності, умовою і невід’ємною частиною повноцінного життя.
9
Franchuk, O. S., and M. O. Franchuk. "ЛІКУВАННЯ ПЕРЕДМЕНСТРУАЛЬНОГО СИНДРОМУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АДАПТОЛУ І СЕДАТИВНИХ ПРЕПАРАТІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (June 12, 2019): 136–39. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10202.
Full textAbstract:
Мета дослідження – досягнути високої ефективності і доброї переносимості препарату при лікуванні пацієнток із передменструальним синдромом із перевагою вегетосудинної і психопатологічної симптоматики.
Матеріали та методи. Ми провели клінічні спостереження при застосуванні адаптолу для лікування ПМС у 20 жінок і седативних рослинних препаратів (настойки валеріани, півонії, персену) – у 12 жінок. Адаптол є похідним двох метильованих фрагментів сечовини і, будучи похідним природних метаболітів організму, має високий ступінь біологічної доступності, велику широту терапевтичної дії, не викликає кумулятивних властивостей. Йому притаманний увесь спектр психотропних впливів, характерних для «традиційних» транквілізаторів, водночас позбавлений основних побічних реакцій, властивих похідним бензодіазепіну. Широта терапевтичного ефекту адаптолу зумовлена вегетостабілізувальною, антиоксидантною, м’якою ноотропною, антигіпоксичною, помірною транквілізувальною дією. Широта поєднання дії цього препарату дозволяє нормалізувати багато функцій організму, а також відновлювати розумову і фізичну працездатність пацієнтів.
Результати дослідження та їх обговорення. Нами проведено спостереження за 32 жінками, у яких діагностовано ПМС. Тривалість ПМС коливалася від одного до п’яти років. Нервово-психічні розлади у всіх обстежених характеризувалися великим поліморфізмом скарг. У клінічній картині домінували вегетосудинні розлади: припливи жару, головний біль, підвищена втомлюваність, розлади сну, депресія; симптоми неврологічного характеру – дратівливість, плаксивість, емоційна лабільність, тривога, озлоблення. Всі ці клінічні прояви ПМС відмічалися в лютеїнову фазу ПМС.
Висновки. 1. Препарат «Адаптол» має високу ефективність і добру переносимість при лікуванні пацієнток із передменструальним синдромом із перевагою вегетосудинної і психопатологічної симптоматики. Його ефективність становить 91,89 %. 2. У пацієнтів із довготривалим передменструальним синдромом і відсутністю ефекту від використання різних методів його лікування необхідно провести 2-3 курси терапії з підвищенням дози адаптолу до 1,2 г на добу.
10
Stepanenko, Inna, and Olga Bekas. "Physical Performance and Aerobic Productivity of the Body of Students with Tobacco Addiction which Have a Different Component Weight of the Body." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 4, no. 1 (January 10, 2019): 249–55. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs04.01.249.
Full text
11
Golovkina, Victoria. "Вплив занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на фізичну підготовленість дівчат 11–12 років." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 41–48. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-41-48.
Full textAbstract:
Мета дослідження – встановити комплексний вплив тренувальних занять, у яких використано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування, на спеціальну фізичну підготовленість дівчат-плавчинь 11–12 років. Матеріал. У дослідженні брали участь 64 спортсменки віком 11–12 років, спортивний стаж яких – 2–3 роки. Результати. Протягом 24 тижнів на різних етапах дослідження (через 8, 16 і 24 тижні) вивчено працездатність у зонах анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечень, а також у зоні аеробного енергозабезпечення. Уперше комплексно застосовано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування в тренувальному процесі юних плавців. Доцільність такого нововведення пояснюємо мінімізацією негативного впливу на організм дітей вправ із розвитку сили в умовах водного середовища з одночасним покращенням функціональних можливостей організму. Ефективність комплексного застосування в тренувальному процесі плавців елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з дівчатами 11–12 років підтверджується вірогідною різницею між показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,43 %), працездатності в зоні анаеробного лактатного енергозабезпечення (на 6,67 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 21,69 %) у представниць груп КГ та ОГ2 та показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,31 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 15,00 %) у представниць груп ОГ1 та ОГ2 на користь останніх через 24 тижні занять за запропонованими нами програмами. Установлено, що тренувальні заняття плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування за допомогою апарату «Ендогенік-01» сприяють покращенню показників працездатності в зоні анаеробного алактатного й анаеробного лактатного енергозабезпечення, працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення й потужності анаеробної алактатної системи дівчат 11–12 років. Висновки. Доведено ефективність комплексного застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування. Доцільність такого поєднання доведено зростанням показників працездатності в зонах аеробного, анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечення.
12
Горенко, З. А., Б. Є. Очеретько, and А. В. Ковельська. "Участь вітаміну D у збереженні морфофункціонального стану опорно-рухового апарату." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (May 21, 2019): 63–73. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.1.63-73.
Full textAbstract:
Мета. Проаналізувати сучасний стан проблеми та висвітлити питання участі вітаміну D у збереженні структурно-функціонального стану опорно-рухового апарату. Методи. Аналіз та узагальнення даних сучасної спеціальної та науково-методичної літератури. Результати. В оглядовій статті розглянуто питання ролі вітаміну D у функціонуванні опорнорухового опарату. Оскільки цей мікронутрієнт бере участь у формуванні та розвитку скелета, недостатність або дефіцит вітаміну D призводить до порушення абсорбції кальцію і фосфору в тонкому кишечнику, що погіршує мінералізацію кісткової тканини та підвищує ризик виникнення остеопорозу і переломів напруження. У м’язах вітамін D впливає на кількість і розмір м’язових волокон, а відтак і на силу та аеробну працездатність м’язів. Також показано взаємозв’язок між статусом вітаміну D та функціями скелетних м’язів, а також фізичною працездатністю осіб різних вікових груп. При цьому у м’язах кальцитріол може діяти як ендокринним шляхом, так і автокринним або паракринним, позаяк у міоцитах важливим є наявність ферменту, який перетворює кальцидіол на гормонально активну форму. Оскільки дані багатьох досліджень свідчать, що вітамін D є не тільки вітаміном, а й гормонально активною речовиною, в огляді висвітлено сучасні уявлення про механізми його дії. Для здійснення біологічного ефекту кальцитріол зв’язується з ядерними та позаядерними рецепторами, локалізованими практично в усіх органах та тканинах. Відповідно до цього він може здійснювати свій вплив як геномним шляхом, так і негеномним. До геномних ефектів належать зміна рівня транскрипції генів та синтез білків de novo, а до негеномних – активація різних шляхів сигнальної трансдукції, що сприяє забезпеченню щоденних метаболічних потреб організму. Також наведено дані щодо причин виникнення дефіциту і недостатності вітаміну D та рекомендації щодо їх профілактики. Висновки. Оптимальний рівень вітаміну D у крові (понад 30 нг ∙ мл –1 ) є одним з ключових факторів збереження здоров’я опорнорухового апарату. Тому в умовах недостатності надходження цього вітаміну з їжею або за відсутності сонячного опромінення більшість фахівців Міжнародного ендокринологічного товариства і Європейського товариства з клінічних та економічних наслідків остеопорозу і остеоартрозу рекомендують населенню країн Центральної Європи щоденно вживати підтримуючі або профілактичні дози цього мікронутрієнта.
13
Мандзій, З. П. "ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНИХ СТАНІВ У КЛІНІЦІ ВНУТРІШНІХ ЗАХВОРЮВАНЬ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (March 25, 2022): 107–14. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12808.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – враховуючи статистичні дані обґрунтувати захворюваність та поширеність, причини виникнення, клінічні прояви, а також діагностичні критерії і принципи лікування залізодефіцитних станів (ЗДС) із використанням новітніх лікарських форм препаратів.
Матеріал і методи. Систематичний аналіз, розгляд та вивчення науково-медичної літератури дали можливість розглянути сучасний підхід на проблему ЗДС як серед дорослого, так і серед дитячого населення з точки зору їх поширеності, причин виникнення, вивчення патогенетичих механізмів, формування клінічних проявів хвороби, а також аналіз сучасних методів лабораторної діагностики ЗДС. На основі вивчених даних зроблені висновки щодо комплексного лікування та профілактики дефіциту заліза в організмі людини.
Результати. Найпоширенішими серед анемій є залізодефіцитні стани. Нестача заліза в організмі виникає внаслідок невідповідності між потребами організму в залізі, його надходженням і всмоктуванням.
За даними ВООЗ, більше половини населення різних країн світу страждає на дефіцит заліза, який охоплює всі вікові групи населення, проте найчастіше трапляється у дітей, підлітків і вагітних жінок.
Причинами залізодефіцитних станів (ЗДС) найчастіше є кровотечі різного генезу: з ран чи виразки, кровотечі із гемороїдальних вузлів, надмірні крововтрати під час місячних, міом матки, при виразкових колітах, злоякісних пухлинах, резекціях шлунка тощо. При таких захворюваннях депо заліза в організмі зменшується. Як свідчать статистичні дані вітчизняних та зарубіжних учених, а також ВООЗ, ЗДС спостерігаються у 20 % населення.
Симптоми анемії – блідість шкіри, швидка втомлюваність, запаморочення, задишка, втрата свідомості, порушення функції серцево-судинної, дихальної, нервової систем тощо.
Принципи лікування ЗДА полягають насамперед в усуненні причин кровотечі, призначенні дієти, збагаченої білками, залізом, вітамінами, мікроелементами.
Соціальною проблемою у багатьох країнах є питання про запобігання та лікування анемії. Адже наявність залізодефіцитного стану може знижувати якість життя пацієнтів, порушувати їх працездатність, викликати функціональні розлади з боку багатьох органів і систем. Як для профілактики, так і для усунення причин залізодефіцитних станів у наш час застосовується група залізовмісних препаратів, асортимент яких безперервно поповнюється і оновлюється. Також вивчаються і обговорюються питання комплексного підходу до лікування ЗДС із використанням сучасних препаратів заліза, а саме ліпосомальної форми заліза «Поліфер». При наявності порушення мікробіоти в шлунково-кишковому тракті – застосування пробіотиків, зокрема євро-біотика КІДС. При діагностуванні ураження пацієнтів гельмінтами рекомендовано призначення нового протигельмінтного препарату альбензі, який має високу біодоступність і мінімум побічних ефектів.
Висновки. Проаналізовано основні патофізіологічні стани, які призводять до розвитку дефіциту заліза в організмі, як при різних патологічних станах, так і при функціональних. Тому саме лікування ЗДС має бути спрямоване не тільки на усунення симптомів анемії, а й на ліквідацію дефіциту заліза, поповнення його запасів в організмі. Такого стану можна досягти завдяки прийому ліпосомальної форми препарату заліза «Поліфер».
14
Bondarchuk, V. I., A. V. Bai, K. V. Myndziv, and O. V. Vayda. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІН «ОСНОВИ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ФІЗИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ (ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ)», «ТЕРАПЕВТИЧНІ ВПРАВИ» І «БІОМЕХАНІКА ТА КЛІНІЧНА КІНЕЗІОЛОГІЯ»." Медична освіта, no. 3 (December 2, 2019): 6–13. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10642.
Full textAbstract:
У статті представлено технічні засоби, які використовуються у навчальному процесі на практичних заняттях з дисциплін «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)», «Терапевтичні вправи» і «Біомеханіка та клінічна кінезіологія».
На кафедрі фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання студенти 1 курсу навчання в Тернопільському державному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України вивчають дисципліну «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)». На практичних заняттях під час вивчення тем, які передбачені робочою програмою, студенти вивчають і використовують різноманітні технічні засоби. Для прикладу представлено одну тему, а саме: «Фізична працездатність, визначення поняття. Методи визначення фізичної працездатності», де студенти вивчають: визначення, застосування, обладнання та вимоги до проведення тестів; кількісну оцінку фізичної працездатності; пристрої для тестування; вимоги до проведення навантажувальних тестів для визначення фізичної працездатності; субмаксимальний тест PWC170; гарвардський степ-тест; тест Наваккі; тест Купера. Для тестування фізичної працездатності на практичному занятті студенти використовують велоергометр вертикальний Circle B6 , тренажер «міні-степпер» та степпер.
Студенти, навчаючись на 2 курсі, вивчають дисципліну «Терапевтичні вправи». На практичних заняттях із вказаної дисципліни студенти вивчають комплекси вправ, які можна застосовувати при різних нозологіях. Адже фізична реабілітація – це застосування фізичних вправ і природних чинників з профілактичною і лікувальною метою у комплексному процесі відновлення здоров’я, фізичного стану та працездатності хворих та інвалідів. На сьогодні існує безліч спеціальних тренажерів для тренування будь-яких мʼязів, але, звичайно, неможливо придбати їх усіх, тому студенти для вивчення поданих тем практичних занять використовують спортивний тренажер «Фітнес-центр Максіма», а також велоергометр вертикальний Circle B6; тренажер «міні-степпер» та степпер; пристрій для витягування хребта «NEXUS» та велотренажер магнітний «Кристал BC7200DKG-HB».
Студенти, які навчаються на 3 курсі, вивчають дисципліну «Біомеханіка та клінічна кінезіологія». Мета навчальної дисципліни – сформувати у студентів систему знань про застосування біомеханіки та клінічної кінезіології у професійній діяльності і професії фахівців галузі фізичної терапії, ерготерапії та використання принципів біомеханіки (поведінку і механічні рухи в них на всіх рівнях організації та в різних станах) і клінічної кінезіології (метод діагностики й терапії, який декларує зв’язки м’язового напруження (тонусу) зі станом внутрішніх органів та систем організму). За час вивчення навчальної дисципліни студенти мають можливість відпрацьовувати свої навички на масажних кушетках, приладах, на спортивному тренажері «Фітнес-центр Максіма», на пристрої для витягування хребта «NEXUS» та велотренажері магнітному «Кристал BC7200DKG-HB».
Усі перелічені технічні засоби знаходяться у взаємодії з різними системами організму людини: із системою керування рухами, із системою виконання рухів, із системами обслуговування рухів. Вивчення особливостей застосування технічних засобів у фізичній терапії, ерготерапії на практичних заняттях з дисциплін «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)» (1 курс), «Терапевтичні вправи» (2 курс) та «Біомеханіка та клінічна кінезіологія» (3 курс) є необхідним як інструмент аналізу функціонального стану організму людини.
15
Годлевський, П. М., and О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.
Full textAbstract:
Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.
16
Годлевський, П. М., and О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.
Full textAbstract:
Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.
17
Годлевський, П. М., and О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.
Full textAbstract:
Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.
18
Roda, Olga, Svitlana Kalytka, and Ninel Matskevych. "Побудова базових мезоциклів бігунів на середні дистанції." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 4(44) (December 29, 2018): 55–63. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-55-63.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Питання вдосконалення тренувального процесу спортсменів важливе на різних етапах підготовки. Тому дедалі більшого значення набуває оптимальна побудова тренувального процесу спортсменів з урахуванням їх функціонального стану. Мета статті – обґрунтувати структуру й зміст базових мезоциклів чоловіків, які спеціалізуються з бігу на 800 та 1500 м, на основі вивчення їхніх функціональних можливостей і спеціальної працездатності. Методи. Для досягнення поставленої мети застосовували такі методи, як спостереження, педагогічний експеримент, медико-біологічні методи (визначення частоти серцевих скорочень (ЧСС) і лактату крові) та методи математичної статистики. В обстеженні взяли участь 10 чоловіків-добровольців, які спеціалізуються в бігу на середні дистанції, віком 17–24 роки, які мали кваліфікацію І та ІІ розрядів і кандидата в майстри спорту. Результати. Виявлено, що в спортсменів, які спеціалізуються з бігу на 800 та 1500 м, найвищі результати пробігання тесту з повторними навантаженнями 4х400 м у третьому мікроциклі базового мезоциклу, що супроводжується оптимальним функціональним станом серцево-судинної системи та енергозабезпеченням тренувальної роботи. У четвертому мікроциклі виявлено зниження результатів тесту й напруження адаптаційних механізмів організму спортсменів до виконаного тренувального навантаження, що свідчить про настання втоми. Висновки. Результати взаємозв’язку рівня прояву функціональних можливостей спортсменів та ефективності виконання специфічних навантажень протягом базового мезоциклу стали методологічною основою розробки програм їх спортивної підготовки. Відповідно до позитивної адаптації до тренувальних навантажень у чоловіків побудова мезоциклу залишається традиційною: три ударні мікроцикли та відновлювальний. Упровадження запропонованих програм базових мезоциклів у тренувальний процес спортсменів значно покращило функціональні можливості, спеціальну працездатність і результати змагань.
19
Sitovskyi, Andrii, Natalia Bielikova, Svitlana Indyka, Oleksandr Radchenko, Viktor Romaniuk, and Ihor Savchuk. "Вегетативне забезпечення функціонального резерву серця підлітків різних медичних груп." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 2(54) (July 1, 2021): 79–87. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-79-87.
Full textAbstract:
Актуальність. Фізична працездатність підлітків різних медичних груп варіює в досить широких діапазонах. Розподіл учнів на медичні групи за показниками індексу Руф’є не відображає рівня фізичної працездатності школярів. Мета дослідження – дослідити взаємозв’язок вегетативного забезпечення серцевої діяльності, фізичної працездатності та функціонального резерву серця підлітків різних медичних груп. Матеріал та методи дослідження. Обстежено 140 школярів 7–8-х класів віком 12–14 років (середній вік – 12,9±0,65 років). Із них 58 хлопців (середній вік – 12,9±0,7 років) та 82 дівчини (середній вік – 13,0±0,6 років). Вивчали фізичну праце- здатність (PWC170), функціонально-резервні можливості серцево-судинної системи (індекс Руф’є), варіабельність ритму серця (ВРС). Статистичний аналіз здійснювали за допомогою пакета прикладних програм Statistica-v.10.0. Результати. Під час вивчення вегетативного забезпечення серцевої діяльності встановлено достовірні відмінності між основною й спеціальною медичними групами за такими показниками ВРС у спокої: LF norm, n.u., HF norm, n.u., LF/HF, у.о., %LF. Середні показники К 30:15 між різними медичними групами не відрізнялися. А їхні середні значення перебували в діапазоні 1,0–1,25 у.о., що характеризує погіршення функціонального стану організму в усіх медичних групах. Баланс симпатичного й парасимпатичного відділів ВНС, за середніми даними приросту ЧСС в ортопробі, перебували в межах фізіологічної норми (18–27 %) і не відрізнявся між різними медичними групами. Висновки. У стані спокою простежено переважання активності симпатичної ланки регуляції в модуляції серцевого ритму підлітків спеціальної медичної групи, порівняно з основною. Однак за активної ортостатичної проби відсутні відмінності між показниками, що характеризують стан вегетативної регуляції серцевої діяльності й реактивність симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи.
20
Лисенко, О., С. Гасанова, О. Шинкарук, С. Федорчук, and О. Колосова. "Прояв спеціальної працездатності жінок-боксерів високого класу." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (December 20, 2021): 23–29. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.23-29.
Full textAbstract:
Резюме. Останнім часом у жіночому боксі зростає напруження змагальної боротьби. Тому в системі підготовки жінок-боксерів все більше уваги приділяється вдосконаленню тих компонентів підготовленості, які дозволяють забезпечити високий рівень працездатності в умовах підвищеного напруження функціонального забезпечення змагальної діяльності. Мета. Визначити особливості прояву спеціальної працездатності і її функціонального забезпечення у жінок-боксерів високого класу залежно від рівня їх тренованості. Методи. Хронодинамометрія «Спудерг-10», спірометрія і газоаналіз («Meta Max 3B» («Cortex», Німеччина)), математична статистика. Результати. Жінки-боксери високого класу мають відмінності за рівнем та особливостями прояву спеціальної працездатності залежно від того, чи були вони лідерами, чи аутсайдерами у команді в період проведення дослідження. Жінки-боксери, що є лідерами у команді, демонструють більш високий рівень анаеробних можливостей організму. Так, при проведенні тесту «40 с», що вимагає максимальної мобілізації анаеробних гліколітичних можливостей, майже однаковий сумарний «тоннаж» нанесених ударів за тест досягається різними шляхами. Більш високий ступінь позитивного взаємозв’язку кількості нанесених ударів з рівнем виділення СО2 (r = 0,530; р < 0,05), ніж з рівнем споживання О2 (r = 0,263; р > 0,05), що свідчить про більше значення дихальної компенсації зростаючого ступеня ацидозу для досягнення високого рівня спеціальної працездатності жінок-боксерів вже при короткочасному анаеробному навантаженні максимальної інтенсивності. Визначено, що більша кількість нанесених ударів за меншої їх сили відзначається у жінок-боксерів високого класу – лідерів команди, що є більш раціональною моделлю прояву спеціальної працездатності з огляду на те, що у жінок-боксерів високого класу, які здобули перемогу на чемпіонатах світу, Іграх Олімпіад, відзначається достовірно більша кількість нанесених ударів, ніж у їх суперниць. Для формування високого темпу нанесення ударів, навіть при короткочасній роботі анаеробного характеру, найбільш сприятливим є економний тип дихальної реакції, коли високий рівень легеневої вентиляції формується за рахунок збільшення дихального об’єму.
Ключові слова: жінки-боксери, функціональні можливості, спеціальна працездатність, кардіо-респіраторна система.
21
Vlasova, Sofia. "Особливості фізичної підготовленісті учнів 5 – 6 класів в контексті часних норм оцінювання." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 63–72. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-63-72.
Full textAbstract:
У статті розкрито тему питання вивчення особливості підготовленості учнів 5–6 класів загальноосвітньої школи й сучасних підходів до її оцінки. Актуальність теми дослідження. Фізична підготовленість є одним із чинників, що характеризують працездатність, стан як фізичного, так і психічного здоров’я. Низький рівень фізичної підготовленості підростаючого покоління є проблемою, що притаманна більшості країн Європи, у тому числі Україні. За даними Академії медичних наук України, значна кількість учнів загальноосвітніх шкіл мають низький рівень здоров’я, що певною мірою зумовлене недостатнім рівнем їхньої фізичної підготовленості. Відповідних змін у зв’язку з цим зазнає стан здоров’я. Провідні українські науковці фізичну підготовленість радять розглядати ширше, не обмежуючись лише рівнем розвитку рухових якостей та опануванням певних рухових дій. Вони наполягають на обов’язковому врахуванні морфофункціональних можливостей органів і систем організму, що дасть змогу цілісно й проекційно підходити до соматичного формування особистості. Мета дослідження – визначити рівень фізичної підготовленості учнів 5–6 класів ЗОШ м. Києва. Методологія дослідження. В експерименті взяли участь 194 дитини, 10–12-річного віку, із них 90 – хлопчики і 104 – дівчаток. Дослідження проводили на базі спеціалізованої школи № 269 м. Києва з поглибленим вивченням французької мови. Для дослідження фізичної підготовленості школярів 5–6 класів застосовано такі рухові тести, як «стрибок у довжину з місця» (швидкісно-силові якості); «згинання-розгинання рук в упорі лежачи» (сила м’язів рук) дівчата; «підтягування у висі» хлопці (сила м’язів рук); «човниковий біг 4х9 м» (спритність); «біг 30 м» (швидкісні якості); «біг 1000 м» (витривалість); «нахил тулуба вперед із положення сидячи» (гнучкість). Силу м’язів кисті вимірювали за допомогою дитячого кистьового динамометра. Результати досліджень піддано математично-статистичній обробці з метою інтерпретації результатів педагогічних експериментів, як того вимагають подібні дослідження в галузі фізичної культури й спорту. Результати роботи та ключові висновки. Аналіз отриманих результатів тестування дав підставу зробити висновки про те, що результати учнів відповідають достатньому й високому рівням компетентності згідно з навчальною програмою «Фізична культура. (5–9 клас)», а також Державною системою тестів України. Проте, на нашу думку, певні позиції Державних тестів потребують перегляду, оскільки є дещо заниженими. Ураховуючи той факт, що рівень фізичної підготовленості взаємопов’язаний із рівнем соматичного здоров’я дітей, уважаємо, що така «корекція» нормативів не буде сприяти оптимізації фізкультурно-оздоровчої роботи у ЗОШ.
22
Лисенко, О. Л. "ОСОБЛИВОСТІ ВИГОТОВЛЕННЯ ПОРИСТОГО ШОКОЛАДУ НА СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛІНІЯХ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 25 (May 11, 2021): 60–66. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-08.
Full textAbstract:
Шоколад – найпопулярніший десерт у світі. Його вживають як у чистому вигляді, так і як різноманітні начинки, прикраси. Найкориснішим вважається гіркий, чорний вид, адже містить менше цукру, а, це означає, що він менш калорійний. Він містить багато білку і відмінно вгамовує голод, підвищує працездатність мозку за рахунок вмісту кофеїну. Він багатий такими цінними речо- вини, як флавоноїди. Їх користь полягає в тому, що вони очищують судини від холестерину. Тому шоко- лад – відмінний продукт для підтримки здоров’я серцево-судинної системи. Шоколад, як і будь-які інші солодощі, – відмінний антидепресант. Какао-боби, які є основним інгредієнтом шоколаду, – потужні антиоксиданти. Тому цей десерт омолоджує клітини організму, зміцнює імунітет і нейтралізує вільні радикали, таким чином попе- реджуючи виникнення онкологічних захворювань. Він також має властивість підвищувати кров’яний тиск, що корисно для людей, які страждають гіпотонією. Проте людям, що страждають від зайвої ваги, і особливо з цукровим діабетом необхідно скоротити його споживання до мінімуму. Шоколад – часта причина алергії, особливо в дітей. Вживання цього десерту без міри може спровокувати появу висипань на шкірі. Саме тому дослідження питань виробництва шоколадних виробів залишається актуальним і нині. Метою цієї роботи є дослідження і підбір у виробничих умовах оптимальних параметрів шоколад- ної маси та технологічних для виготовлення пористого шоколаду, визначення найбільш зручного спо- собу аерації шоколадної маси та газової суміші для вказаного процесу. У нашій роботі ми порушуємо питання виробництва пористого шоколаду. Наводимо основні критичні точки у виробництві цього продукту: накопичувальні збірники, відливна головка, дільниця загортання, пакування та маркування; реологічні параметри різних видів шоколаду: динамічна в’язкість mPas (ШМ біла – 3140, ШМ молочна – 4324, ШM чорна – 3147), пластична (ШМ біла – 2274, ШМ молочна – 2113, ШM чорна – 1810); межа плинності N/ml (ШМ біла – 1,543, ШМ молочна – 7,87, ШM чорна – 5,059), ступінь подрібнення, мкм. (ШМ біла – 19, ШМ молочна – 16, ШM чорна – 16) та особливості насичення його газом: вибір методу аерування під тиском, у відтемперовану шоко- ладну масу шляхом нагнітання газів (CO2 та N2). Також наведено органолептичні показники якості пористого шоколаду, фізико-хімічні параметри технологічного процесу, сировини, напівфабрикатів та готової продукції, та встановлено оптимальні режими темперування шоколадних мас. У перспективах подальших досліджень ми плануємо розширити асортимент пористого шоколаду за рахунок створення нових смаків (Пр. пористий шоколад із карамельним смаком, фруктовими сма- ками на основі білої шоколадної маси).
23
Мирошник, Юлия, and Виктор Доценко. "ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПОРОШКОВ С НЕТРАДИЦИОННОГО РАСТИТЕЛЬНОГО СЫРЬЯ В ТЕХНОЛОГИИ МУЧНЫХ КОНДИТЕРСКИХ ИЗДЕЛИЙ." Modern engineering and innovative technologies, no. 08-02 (June 29, 2018): 65–71. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-08-02-030.
Full textAbstract:
Харчування – один з головних факторів, що впливає на здоров'я, працездатність, творчий потенціал, активність і тривалість життя людей, так як всі необхідні людині поживні речовини надходять в організм саме з їжею. Борошняні кондитерські вироби користуютьс
24
S.P., Beschasnyi, and Hasiuk O.M. "BLOCKERS OF AQUAPORIN CHANNELS AND CARBON MONOXIDE INFLUENCE THE MYOCARDIUM IN CONDITIONS OF ISCHEMIA-REPERFUSION." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 31 (December 20, 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-31-1.
Full textAbstract:
Functioning of the cardiovascular system is provided by ion and aquaporin channels. Their disfunction cause damage to the whole body, reducing working efficiency and quality of life. Ischemia is the main factor affecting damage to the cardiovascular system. Myocardial reperfusion is often accompanied by negative processes, interstitial and cellular edema occurs. Water transport in thetissues of the cardiovascular system is provided by special channels called aquaporins. They also transport glycerol, urea and ammonia. The possibility of controlled exposure to these channels is an important target for the development of drugs that reduce ischemia-reperfusion injury. Carbon monoxide and anticonvulsants (lamotrigine and valproates) deserve special attention as blockers of aquaporin channels.The studies were performed on laboratory mice, which were divided into 5 groups. The first group was control; mice of the second-fourth groups were injected through a probe with phenytoin, lamotrigine, and topiramate, respectively. In the fifth group, a perfusion solution was passed through the isolated heart during perfusion, which was saturated with CO for 30 min. To study coronary flow, metabolic changes and individual indicators of electrical activity, we used retrograde perfusion technique of isolated heart on which ischemia and reperfusion were simulated. Phenytoin, lamotrigine, and CO were found to have vasodilator properties, however topiramate had a vasoconstrictor effect. Lamotrigine reduced glucose absorption during perfusion, phenytoin and topiramate –at the end of reperfusion, and CO –during reperfusion. Са2+depositing was found in the group that received phenytoin. In the group with lamotrigine and topiramate, the depositing was at the beginning of reperfusion. The use of perfusion solution with CO conditioned Са2+accumulation only at the end of reperfusion. Increased creatinine production was observed only in the groups that received phenytoin and topiramate. Aspartate aminotransferase levels were increased only in the group with lamotrigine at the time before ischemia. Anticonvulsants and CO, during perfusion, decreased the amplitude ofthe R waveform, whereas during ischemia, on the contrary, there was an increase in voltage. R-R interval shortening occurred only in the group with phenytoin. Lamotrigine and topiramate lengthened the interval, CO shortened the interval during reperfusion. Thus, the effects on aquaporin channels led to changes in coronary flow, glucose metabolism, and myocardial calcium depositing, and also the extent of myocardial damage during ischemia-reperfusion was reduced.Key words:aquaporins, valproates, gas-transmitter, myocardium, cardiac perfusion. Функціонування серцево-судинної системи забезпечується роботою йонних та аквапоринових каналів. Порушенняу їх роботі завдають шкоди усьому організму, знижуючи працездатність та якість життя. Основним чинником ушкоджувального впливу у серцево-судинній системі є ішемія. Реперфузія міокарду часто супроводжується негативними процесами: розвивається інтерстеціальний та клітинний набряк. Переважна більшість транспорту води у тканинах серцево-судинної системи забезпечується спеціальними каналами -аквапоринами, які також транспортують гліцерин, сечовину та аміак. Можливість регульованого впливу на ці канали є важливою мішенню для розробки терапевтичних засобів, які б стримували ішемічно-реперфузійне ушкодження. В якостіблокаторів аквапоринових каналів особливої уваги заслуговують монооксид вуглецю та антиконвульсанти (ламотриджин та вальпроати).Дослідження проведені на лабораторних мишах, які було розділено на 5 груп. Перша група –контрольна, мишам другої –четвертої груп через зонд уводили, відповідно, фенітоїн, ламотриджин, топірамат. У п’ятій групі через ізольоване серце під час перфузії пропускали перфузійний розчин, який протягом 30 хв насичували СО. Для дослідження коронарного потоку, метаболічних змін та окремих показників електричної активності використовували методику ретроградної перфузії ізольованого серця, на якому моделювали ішемію та реперфузію. Виявилося, що фенітоїн, ламотриджин та СО мали вазодилатаційні властивості, проте топірамат мав вазоконстрикторний вплив. Ламотриджин знижував поглинання глюкози у період перфузії, фенітоїн та топірамат –наприкінці реперфузії, СО –у період реперфузії. Депонування Са2+встановлене у групі, яка отримувала фенітоїн. У групах із ламотриджином та топіраматом депонування спостерігалося на початку реперфузії. Використання перфузійного розчину із СО призводило до накопичення Са2+лише наприкінці реперфузії. Підвищена продукція креатиніну спостерігалася лише у групах, що отримували фенітоїн та топірамат. Рівень аспартатамінотрансферази збільшувався лише у групі із ламотриджином у період перед ішемією. Антиконвульсанти та СО під час перфузії знижували амплітуду зубця R, під час ішемії навпаки–відбувалося посилення вольтажу. Вкорочення інтервалу R-R встановлено лише у групі із фенітоїном. Ламотриджин та топірамат подовжували інтервал R-R, СО вкорочував його під час репрефузії. Тож, вплив на аквапоринові канали призводив до змін коронарного потоку, засвоєння глюкози та депонування кальцію міокардом, також знижувався ступінь ураження міокарду в умовах ішемії-реперфузії.Ключові слова:аквапорини, вальпроати, газотрансміттер, міокард, перфузія серця.
25
Савицька, Т. В., Є. В. Горбенко, and Н. М. Маджар. "СТРАТЕГІЯ ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВИХ СТАНІВ ІНОЗЕМНИМИ СТУДЕНТАМИ НА ПРОПЕДЕВТИЧНОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 4 (April 7, 2022): 108–12. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.21.
Full textAbstract:
Стрес є невід’ємною частиною життя кожного студента, зокрема іноземного. З одного боку, він допомагає пристосовуватись до нових умов проживання та навчання, з іншого – впливає на працездатність та продуктивність. Зазвичай саме стрес спонукає особистість мобілізувати сили для подолання перешкод, позитивно впливає на наш організм, якщо не має затяжного та систематичного характеру, хоча поняття «стрес» має переважно негативні конотації, такі як переживання, відчуття безпорадності, безсилля, відчаю. Знервованість, замкнутість, конфліктність, байдужість, неуспішність, відсутність інтересу до навчання свідчать про наявність труднощів адаптаційного періоду. Наш світ із підвищеним темпом життя, динамічними змінами, очікуваннями вимагає формування здатності до адекватного реагування на повсякденні критичні ситуації зі збереженням працездатності та психологічної стійкості, що має велике практичне значення, оскільки стресостійкість захищає особу від дезінтеграції, особистісних розладів, створює основу внутрішньої гармонії, психічного здоров’я. Особистісні характеристики й риси вікової групи студентства переважно перебувають у стані формування й становлення. В умовах багатонаціональної студентської аудиторії опиняються особи з різною ментальністю, світоглядом і сприйняттям дійсності. Формування стійкості до стресу для студента – це ключ до його ефективної діяльності, успішної адаптації в усіх сферах, зокрема, до навчання в закладі вищої освіти. У статті проаналізовано дослідження щодо впливу емоційних переживань, стресу та стресостійкості на процес адаптації іноземних студентів до нових умов життя та навчання. Узагальнено психологічні особливості емоційних переживань інокомунікантів до університетського етапу навчання та індивідуальні особливості їхньої поведінкової активності в стресових умовах. Наведено деякі шляхи супроводу студентів задля підтримки фізичного здоров’я та емоційного стану, впливу на навчальну активність студентів, підвищення їхньої стресостійкості.
26
Borovyk, I. O. "МЕНЕДЖМЕНТ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДИСПЕПСІЇ ЗГІДНО З СУЧАСНИМИ НАСТАНОВАМИ І РЕКОМЕНДАЦІЯМИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 14, 2020): 13–20. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11299.
Full textAbstract:
Диспепсія є частою причиною звернення за медичною допомогою, це захворювання погіршує якість життя, знижує працездатність хворих, потребує значних економічних ресурсів. Більшість таких пацієнтів звертаються за медичною допомогою до сімейного лікаря.
Мета – проаналізувати нові настанови і рекомендації та сформувати сучасний алгоритм діагностики й лікування функціональної диспепсії (ФД) на етапі первинної медичної допомоги.
Матеріал і методи. У дослідженні застосовано інформаціологічний, бібліосистематичний та аналітичний методи в міжнародних медичних інформаційних електронних базах даних.
Результати. Терміном «недосліджена диспепсія» позначають усі випадки звернення пацієнта за медичною допомогою, якщо ніяких обстежень ще не було проведено. Для встановлення діагнозу ФД необхідно провести ряд додаткових досліджень, щоб виключити органічну природу захворювання. Диспепсія є клінічним діагнозом, а хронічний гастрит – морфологічним. Згідно з сучасними рекомендаціями, завданням сімейного лікаря є визначення показань до ендоскопічного обстеження і проведення діагностики інфекції Helicobacter pylori. Тактика «test and treat» щодо інфекції Helicobacter pylori при недослідженій диспепсії дає позитивний клінічний ефект, особливо в довгостроковій перспективі, а також відновлює слизову оболонку шлунка та має канцеропревентивну дію. Доведену ефективність у лікуванні різних форм функціональної диспепсії мають інгібітори протонної помпи (ІПП), які рекомендовано призначати курсом 4–8 тижнів з наступним прийомом за потреби. При відсутності ефекту від терапії першої лінії ІПП рекомендується призначення сучасних прокінетиків коротким курсом, трициклічних антидепресантів протягом 6 місяців, а також психологічної терапії. При неможливості досягнення позитивного ефекту при ФД можуть використовуватись, але не мають достатньої доказової бази, такі методи лікування як акупунктура, фітотерапія, призначення пробіотиків та вітамінних комплексів.
Висновки. При зверненні пацієнта з диспепсією завданням сімейного лікаря є визначення показань до ендоскопічного обстеження і проведення діагностики інфекції Helicobacter pylori та, при позитивному результаті, – ерадикації Helicobacter pylori. Доведену ефективність у лікуванні різних форм функціональної диспепсії мають ІПП, прокінетики, трициклічні антидепресанти, психологічна терапія.
27
Юсупов, І. Ю., and М. М. Корчинський. "ВПЛИВ СТАНДАРТНОГО ОБСЯГУ ТА РІЗНОМАНІТНИХ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ НА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ОРГАНІЗМУ МОЛОДИХ СЕРЕДНЬОВІКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД КЛІМАТИЧНИХ УМОВ." Освітній вимір 33 (October 30, 2012). http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v33i0.1960.
Full textAbstract:
У статті розроблено прийоми комплексного використання фізичного навантаження для підвищення працездатності організму бігунів. Ураховано загальний обсяг легкоатлетичних і силових вправ, спрямованих на розвиток рухових якостей і функціональних систем бігунів на середні й довгі дистанції різної спортивної класифікації від 15 до 20 років по періодах тренування.Ключові слова: загальна концепція, тренування, потреба кисню, витрати теплоенергії, фізична працездатність. The novelty of work is determined by some receptions of the physical loading complex use that are developed for the runners organisms capacity increasing. The general volume of track-and-field and power exercises, for the development of motive qualities and functional systems of runners on middle and long distances of different sport classification from 15 to 20 years periods of training are taken into account.Key words: general conception, training, oxygen necessity, heat energy, physical capacity.
28
Voloshyn, V. D., and G. B. Gumenyuk. "ОЦІНКА ХАРАКТЕРУ ПСИХОМОТОРНОЇ АКТИВНОСТІ ТА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗМУ В ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (January 13, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8281.
Full textAbstract:
Характер психомоторної активності індивідуума визначається, насамперед, генетикою, моделюється умовами середовища є вагомим фактором успішності адаптації людини до умов життя. Особливо активно специфіка нейродинамікивпливає на формування адаптаційних реакцій у дитячому і підлітковому віці, зокрема в процесі навчання.Мета дослідження – вивчити ефективність психомоторних реакцій і загального рівня фізичного розвитку осіб юнацького віку, які займаються одним видом навчальної діяльності.Матеріали і методи. Проведено дослідження працездатності серцево-судинної і респіраторної систем, ряду антропометричних показників, процесів збудження і гальмування, сенсомоторних реакцій. Використані комплексні діагностичні комп’ютерні програми “Фізіолог”, “Вимірювання простої слухо-моторної реакції “Reaction-Test”. В ході роботи було обстежено 87 практично здорових осіб юнацького віку.Результати досліджень та їх обговорення. За результатами дослідження, 83,3 % обстежених мають середньосильну нервову систему і лише 16,7 % – середньослабку. За результатами тепінг-тесту, в 75 % обстежених лабільність нервової системи є високою, у 25 % – середній рівень лабільності. Дослідження працездатності серцево-судинної системи показало, що 54 % осіб мають середній рівень індексу Руф’є, 26 % – задовільний, а 11 і 9 % обстежених – відповідно високий і низький рівні фізичної працездатності. За результатами оцінки функції зовнішнього дихання встановлено, що в середньому по групі час затримки дихання при першій спробі становив (40,40±8,60) с – це нижня межа норми для нетренованих людей. Час виконання другої проби відповідає нормі – (18,20±2,17) с, але тривалість третьої фази на (5,00±1,80) с менша від норми – (30±4,50) с.Висновки. Встановлено, що у 83,3 % обстежених середньосильна нервова система, при цьому достатньо високий рівень її лабільності. Швидкий розвиток збудження і гальмування (в межах норми) сприяє успішності перебігу когнітивних процесів. Працездатність нервової і кардіореспіраторної систем в більшості обстежених відповідає середньому рівню. Показники фізичного розвитку й ефективність психомоторних реакцій знаходяться в межах вікової норми. Однак відновлення функціональних можливостей респіраторної системи та показники працездатності серцево-судинної системи в 9 % осіб групи знаходяться на нижній межі норми, що відповідним чином впливає на якість їх адаптаційних можливостей.
29
Андріїв, А. В., and Т. І. Терен. "АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ РЕАБІЛІТОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ «ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ. ЕРГОТЕРАПІЯ» НА КАФЕДРІ ОНКОЛОГІЇ В РУСЛІ ОБОВЯЗКОВОГО ЕТАПУ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ЗЛОЯКІСНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ." Art of Medicine, January 5, 2020, 145–48. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2019.4.12.145.
Full textAbstract:
Резюме. У представленій статті розглядається реабілітація в онкологічній практиці, що характеризується комплексом медичних, психологічних професійних і юридичних заходів з відновлення автономності, працездатності та здоров'я пацієнтів з обмеженими фізичними можливостями після проведення спеціального радикального чи паліативного лікування при злоякісних пухлинах молочної залози. Захворюваність жінок на рак молочної залози зростає і займає перше місце серед жіночих онкозахворювань. Підхід до комплексного лікування даної патології, згідно міжнародних стандартів, входять рекомендації та консультації мультидисциплінарної команди, в котру входять лікар фізичної реабілітаційної медицини, фізичний терапевт, ерготерапевт. Незважаючи на розвиток сучасної медицини, хірургічних методів лікування, післяопераційні ускладнення посідають близько 20%. Повернення до повноцінної праці людей, які повністю або ж значною мірою втратили працездатність через хворобу чи травму, пов'язано з чималою економією коштів, що відшкодовує держава на соціальне забезпечення. Завданнями реабілітації в роботі з хворими після комплексного лікування на рак молочної залози є дотримання етапів фізичної та психологічної реабілітації. Основним акцентом для студентів є розуміння основних задач обох складових реабілітації.
Спеціальне лікування, яке включає хірургічне, променеве втручання, хіміотерапію або їх комбінацію, як правило, призводить до ускладнень та необхідності фізичного відновлення організму. Щоб їх усунути, застосовують спеціальні комплекси лікувальної фізкультури. Сучасна підготовка фізичних терапевтів та ерготерапевтів вимагає переходу від інформаційно-пояснювального навчання до такого, яке забезпечить вільну пошукову діяльність студента та опанування практичних навичок.