To see the other types of publications on this topic, follow the link: Походження мови.
Journal articles on the topic 'Походження мови'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Походження мови.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Бігунов, Д., and С. Бігунова. "АНГЛІЙСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЛАТИНСЬКОГО ТА ФРАНЦУЗЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ: СОМАТИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ." Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, no. 2(97) (October 28, 2022): 45–52. http://dx.doi.org/10.35433/philology.2(97).2022.45-52.
Full textAbstract:
Статтю присвячено англійським фразеологічним одиницям латинського та французького походження із соматичними конструкціями.
Практично будь-яка природна мова в сучасному світі за своєю суттю завжди є сумішшю рідної мови та запозичених мов. Процес запозичення, хоча і є абсолютно природним, водночас ускладнює структуру тієї мови, на яку він впливає. Англійська мова жодною мірою не є винятком із зазначеного правила. Протягом усієї своєї історії вона зазнавала впливу з боку своїх сусідів, особливо з романських мов. Те саме можна було б сказати й щодо англійського фразеологічного фонду. Дослідження фразеологічних одиниць латинського та французького походження є досить важливим, оскільки допомагає зрозуміти багатство мови, яка виражає особливості національної культури.
Автори здійснили вибірку англійських фразеологічних одиниць із соматичними конструкціями. Особливу увагу приділено фразеологізмам із компонентами "живіт", "вухо", "око", "обличчя", "палець", "нога", "рука", "голова", "серце", "ніс" та "язик" як найбільш уживаним. Наступним етапом дослідження була спроба розглянути етимологічні джерела та аналіз внутрішньої форми фразеологічних одиниць латинського та французького походження із соматичними конструкціями.
Автори роблять висновок про те, що в англійському фразеологічному фонді не лише метафоричні переходи є продуктивними, але й метонімічні. Збіг образної, тематико-семантичної спрямованості власних та запозичених фразеологічних одиниць визначається переважно універсальним характером сприйняття фізіологічних частин тіла, розумової діяльності, жестів, міміки та інших понять.
2
Боярова, Л. Г. "НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ." Лінгвістичні дослідження, no. 52 (2020): 51–63. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.06.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано німецькі запозичення в українській термінології в кількох аспектах. До мовного аналізу залучено терміни німецького походження, кодифіковані в сучасних українських словниках різного типу. Розглянуто адаптування німецьких запозичень до фонетичної, морфологічної, словотвірної й лексико-семантичної систем української мови. Здійснено порівняльний аналіз семантики спеціальних мовних одиниць у тлумачних словниках української та німецької мов. Показано, що через німецьку мову в словниковому складі української мови з’явилося багато термінів з інших мов, серед яких переважають слова-латинізми й слова-грецизми. Підкреслено вплив німецької мови на становлення української й формування її як мови європейської. Ключові слова: міжмовні контакти, українська термінологія, чужомовний термін, німецьке запозичення, адаптування запозичень.
3
ГЕРАСИМЕНКО, О. Ю., and С. О. ЗАХАРЧЕНКО. "ДО ПИТАННЯ ПРО СУЧАСНИЙ СТАН ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 16, 2022): 186–91. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.27.
Full textAbstract:
Представлена стаття присвячена актуальній проблемі сучасного стану латинської мови та визначенню особливостей її вживання у різних сферах та галузях на сучасному етапі. У статті акцентовано увагу на тому, що в останні десятиліття простежується посилення інтересу до латинської мови. Автори статті здійснили ретроспективний аналіз становлення та розвитку латинської мови. На основі вивчення наукових джерел виокремлено 3 гіпотези походження латини, а саме: італо-грецьку, італо-кельтську, теорію Модестова. Описано та схарактеризовано періоди існування латинської мови. Окреслено специфіку функціонування латинської мови в епоху Середньовіччя, XVIII та ХХ ст. Обґрунтовано питання стосовно стану латини як «мертвої мови». Виявлено, що це питання є досить дискусійним у сучасній філологічній науці та було об’єктом вивчення та дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Наявність великої кількості неологізмів у латинській мові на сучасному етапі розвитку суспільства розглядається у статті як доказ затребуваності, життєдіяльності та актуальності латинської мови. Серед актуальних неологізмів виокремлено такі: twitterphilia, tik-tokphobia, blogosphere, twitterology. Автори наводять латинізми, абревіатури та скорочення латинського походження, які є поширеними та загальновживаними в українській та англійській мовах. Доведено статус латини як засобу міжнародного спілкування. Встановлено певні протиріччя та заперечення проти вживання латинської мови у ХХ ст. Автори статті виявили, що сьогодні латинська мова, попри статус «мертвої», є обов’язковим предметом вивчення у ліцеях, гімназіях та закладах вищої освіти. Простежено та зазначено ЗВО Кривого Рогу та спеціальності, у рамках яких вивчається латина. Встановлено особливості літературної латинської мови та значення латини у повсякденному житті. Розкрито релігійний аспект функціонування латини.
4
Дадайова, В. "ЛЕКСИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ ОПОВІДАННЯ «ЗНЕБОЛЮВАЛЬНИЙ ЧАЙ НА ЄВРОМАЙДАНІ» П. КОРОБЧУКА НА СЛОВАЦЬКУ МОВУ." Journal “Ukrainian sense”, no. 1 (December 2, 2023): 100–110. http://dx.doi.org/10.15421/462310.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Переклад художньої літератури з української мови в Словаччині є досить рідкісним явищем, а переклад нестандартної форми української мови в нашому контексті не має теоретичного підґрунтя. З нашого досвіду, у Словаччині донедавна Україну часто вважали частиною Росії. Тому наша мета – сприяти зміні цієї ситуації, досліджуючи сучасну українську культуру через літературу, яку ми намагаємося перенести в словацький контекст за допомогою перекладу. Тому в цьому дослідженні зосереджуємося на перекладі оповідання сучасного українського письменника Павла Коробчука та пропонуємо нашу концепцію перекладу.
Мета статті. Презентація нашого перекладу та його концепції.
Методи та методики дослідження. Наша гіпотеза про те, що під час перекладу тексту, написаного нестандартною формою української мови, необхідно застосувати компенсаційний метод і, певною мірою, перекладацьке чуття, підкріплене спорідненістю української та словацької мов, ґрунтується на попередньому досвіді в перекладі художніх текстів. Перекладу передував короткий аналіз біографії та творчості, мови та авторського стилю автора. Крім перекладу окремих текстів, ми стежили за станом дослідження теорії перекладу, що стосується цього питання як у Словаччині, так і за кордоном. Однак через свою специфіку доступність відповідних бібліографічних джерел була відносно обмеженою, і ми часто залежали від інтернет-ресурсів і співпраці з носіями української мови.
Основні результати дослідження. Під час перекладу текстів, написаних ненормативною формою української мови на словацьку мову, пропонуємо:
використовувати компенсацію;
використовувати запозичення з української чи російської мов, які підкреслюють культурний колорит тексту;
вживати просторіччя, сленг, жаргон, розмовні слова цільової мови;
використовувати діалектизми, які принаймні частково є частиною словникового запасу певної цільової субкультури або навіть сленгового/розмовного шару цільової мови;
вивчити етимологію специфічних слів оригіналу: якщо вирази, що походять з певної мови, з’являються в ньому частіше, з’ясувати, чи є слова такого походження частиною мови перекладу в її субстандартних формах; у такому випадку використовувати такі слова;
використовувати богемізми, які зазнали асиміляції у словацькій мові, тому вони сприймаються як частина словацького культурного середовища;
використовувати власні оказіоналізми, які відповідають контексту.
Висновки і перспективи. Декотрі зазначені правила можна застосувати і під час перекладу текстів з інших слов’янських мов, особливо коли йдеться про тексти, у яких трапляються сленг, креольська мова та інші нестандартні форми мови. Крім того, необхідно враховувати суспільно-історичний контекст створення оригіналу.
5
ОСТАПЕНКО, Світлана, and Дарина НЕСТЕРЕНКО. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛЕЇЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ." Актуальні питання іноземної філології, no. 19 (January 30, 2024): 45–51. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-8.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження особливостей функціонування біблеїзмів в англійській та українській мовах. Основні наукові результати отримані із застосуванням комплексу загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу та узагальнення наукової літератури з проблем функціонування та перекладу біблеїзмів; теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу; цілісного підходу до вивчення мовних явищ; порівняльного, описового та аналітичного методів, методу суцільної вибірки. Автори аналізують способи утворення фразеологізмів біблійного походження, визначають групи біблеїзмів, проводять компаративний аналіз біблеїзмів англійської та української мов (вказують на їх спільні риси та семантичні, граматичні і стилістичні відмінності). Значна увага приділяється способам відтворення біблеїзмів в перекладі (описовий переклад, калькування, аналоговий переклад, адекватний переклад), а також надають класифікацію відповідників субстантивних фразеологічних одиниць біблійного походження при перекладі на українську мову. Компаративний аналіз фразеологізмів біблійного походження між англійською та українською підкреслює багаті культурні та мовні зв’язки, які існують між двома мовами. Ці вислови відіграють значну роль у формуванні літературної та культурної спадщини кожної мови та залишаються актуальними в сучасному контексті. Автори доходять висновку, що, у той час як деякі біблійні вислови перекладаються дослівно з англійської мови на українську та навпаки, інші можуть зазнавати адаптації відповідно до мовних і культурних нюансів кожної мови та культури. Перекладачі часто прагнуть зберегти оригінальний зміст і культурне значення, забезпечуючи резонанс виразів у цільової аудиторії.
6
Видайчук, Тетяна. "Аспекти історії української мови як засіб формування національної ідентичності та історичної пам’яті." Ukrainian Educational Journal, no. 2 (June 16, 2022): 48–63. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2022-2-48-63.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу фактів історії української мови, які сприятимуть формуванню національної ідентичності та історичної пам’яті в школярів під час вивчення української мови, а саме: формуванню знань про витоки живої розмовної української мови, про становлення і розвиток писемної літературної мови, про пам’ятки української мови і писемності, про ентоніми щодо українців як засіб політичної та національної ідентифікації, про українську мову на мовній карті світу, про факти лінгвоциду української мови, про правовий статус державної мови в Україні.У дослідженні визначено причини необхідності введення історико-лінгвістичного складника у шкільну програму з вивчення української мови.Провідною ідеєю статті є думка про те, що історія будь-якої мови завжди є етнополітичним питанням, адже мова є основною етнічною ознакою; мова об’єднує народ, відрізняє його від інших народів, навіть близькоспоріднених; спільність мови, культури, національного світогляду, самосвідомості утворюється поступово і разом із мовою є суттєвими ознаками нації. Але відсутність глибоких фахових знань, брак дослідницького досвіду, невміння оперувати історичними фактами і джерелами, нехтування загальновизнаними історико-лінгвістичними догмами призводить до маніпуляцій, до появи «казкових і міфічних» уявлень про історію народу і його мови. Привертання уваги школярів до важливих і вагомих аспектів походження та розвитку української мови, історії її функціонування (не завжди вільного) є запорукою свідомого і критичного ставлення до національної історії, сприяє формуванню національної ідентичності та патріотизму.Стаття міждисциплінарного лінгводидактичного, історико-лінгвістичного та соціолінгвістичного спрямування; її завданням є допомога вчителеві української мови у поясненні фактів історичного минулого української мови.
7
Іншакова, Ірина Опанасівна. "Походження форманта -ота (-ета) та його функції в праслов’янській мові." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 12 (May 5, 2015): 39–46. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v12i0.318.
Full text
8
Приблуда, Людмила. "ДО ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ АНГЛІЗМІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ." FOLIUM, no. 4 (June 14, 2024): 247–51. http://dx.doi.org/10.32782/folium/2024.4.37.
Full textAbstract:
У науковій праці схарактеризовано специфіку функціонування англізмів у сучасній українській мові. Зауважено, що в результаті розвитку зв’язків між державами мова збагачується новими словоформами. Так, вплив на процес проникнення слів іншомовного походження зумовлений активізацією культурно-економічної взаємодії між країнами, народами, двомовність, прагнення до інтернаціоналізації лексичного блоку тієї чи тієї мови, а також інтеграція України до європейської спільноти. Зазначено, що у ХХІ ст. кількість англізімів у сучасній українській мові стрімко зростає, на що, крім вище наведених чинників, також впливає роль Сполучених Штатів Америки, Великобританії як країн, що мають вагоме значення в перебігу сучасних світових процесів, на їхньому впливі загалом. Підкреслено, що згадані чинники не могли не вплинути на мовних рівень українців. Зазначено, що поява великої кількості англізімів зумовлена тим, що з’явилися нові поняття, предмети, дії, процеси тощо, які потребували відповідних назв. Виявлено, що причинами запозичення іншомовних компонентів також є відсутність у сучасній українській мові точного слова для найменування того чи того поняття, стисле найменування, суб’єктивне сприйняття іншомовного слова як модного, а також те, що англізми дають змогу більш точно, лаконічно окреслити значення слова. З’ясовано поняття «англізм», наведено та окреслено синонімічні терміни, що використовуються на позначення цього поняття, зокрема «англомовна лексема» або «англомовне запозичення». Окреслено різновиди адаптації слів іншомовного походження до мови-реципієнта: фонетична, графічна, морфологічна, семантична. Схарактеризовано особливості відтворення аглізмів у сучасній українській, зокрема через латиницю, транслітерацію, транскрибування англомовних одиниць, у яких фонетичне звучання відтворене за допомогою графічної системи мови-реципієнта. Зауважено, що запозичення англізмів, їхнє вживання має бути вмотивованим. До використання запозичень, зокрема й англізмів, потрібно звертатися тоді, коли в українській мові немає відповідника з таким самим значенням, щоб зберегти самобутність української мови, її колорит, автентичність.
9
Мизин, Тетяна Олексіївна. "ЛЕКСЕМИ «TOURIST / ТУРИСТ» В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНО-МОВНИХ КАРТИНАХ СВІТУ." Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, no. 5 (May 15, 2024): 39–43. http://dx.doi.org/10.32782/philspu/2024.5.7.
Full textAbstract:
У статті розглядається відображення лексем «tourist / турист» в англійській та українській мовних картинах світу. Під картиною світу розуміється спосіб концептуалізації світу, бачення позамовного світу певними етносами й закріплення його вербальними засобами певних мов. Дослідження проводиться на матеріалі туристичних термінів, які виконують комунікативну функцію в професійному середовищі й обслуговують людей, які користуються послугами цієї сфери. Етимологічний аналіз досліджуваних лексем засвідчив їхнє походження зі старофранцузької мови. Зазначається, що в англійській мові запозичення з’явилося набагато раніше, ніж в українській мові. Порівняльний аналіз показує, що англійська одиниця “tourism” є полісемантичною; словники української мови фіксують однозначність лексеми «турист». Обидва слова є складовими словосполучень. Виокремлено сім структурних моделей словосполучень в англійській мові, найчастотнішою серед яких є структура N + N. Серед багатокомпонентних структур переважає модель N + N + N. Оскільки лексема «турист» не вживається в функції означення в українській мові, словосполучень із досліджуваним словом набагато менше. Зафіксовано єдину структурну модель: прикметник + іменник. Акцентується увага на тому, що в українській мові широким є використання похідних від лексеми «турист». В обох мовах зафіксовано складні слова – афіксальні деривати. Зміст лексем «tourist / турист» доповнено синонімами. Підкреслюється, що переважна більшість синонімів англійської мови є ідеографічними. Для української мови характерним є більш широке використання стилістичних синонімів. В обох мовах помітний пласт лексики становлять професійні жаргонізми. З’ясовано, що деякі лексичні одиниці були запозичені з англійської мови в українську, що свідчить про інтенсивність культурно-історичних контактів народів. Виявлено, що лексеми «tourist / турист» мають як спільні для обох мов характеристики, так і марковану специфіку відображення в англійській та українській лінгвокультурах.
10
Литовченко, Ірина Олександрівна. "Типи абревіативних утворень у військовій лексиці української мови." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 12 (May 5, 2015): 56–64. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v12i0.320.
Full textAbstract:
У статті висвітлено проблему лінгвістичного походження абревіацій у військовій лексиці української мови. З’ясовано механізми утворення абревіатур у назвах сучасного озброєння, амуніції, споруд, що сприяють виявленню тенденцій формотворчих процесів у мові, проаналізовано семантичні та функціональні особливості абревіатур різних типів.
11
Брус, Марія. "ДІАХРОННІ ТА СИНХРОННІ ВИЯВИ ПОЛЬСЬКИХ ВПЛИВІВ У ФЕМІНІТИВНІЙ ПІДСИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ." PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, no. 19(71) (March 26, 2024): 205–15. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7402-2024-19(71)-205-215.
Full textAbstract:
Мета. У статті розглянуто українсько-польські мовні зв’язки і проаналізовано фемінітиви польського походження, що ввійшли до українського лексикону в різні історичні періоди, стали частиною його активного й пасивного складу та залишили певне відбиття на фемінітивній підсистемі української мови. Зазначено, що перші такі запозичення в польської мови з’явилися в староукраїнській мові ХІV – ХV ст., численно збільшилися в ХVІ – ХVІІ ст., невеликою мірою поповнили українську лексику в новий та сучасний періоди, але переважно словами, мотивованими маскулінативами польського походження. Методологія дослідження. У контексті становлення й розвитку міжмовної взаємодії проблема творення та вживання фемінітивів є сьогодні однією з актуалізованих і неоднозначно інтерпретованих, розкриття якої активізує певною мірою і міжнародну співпрацю та комунікацію. На польсько-українському рівні ця проблема не сучасна, а з довготривалою історією, тому й дослідження її уґрунтоване на використанні діахронного та синхронного підходів. Із погляду впливів польської мови на фемінітивну підсистему української мови діахронний аспект дав змогу простежити хронологію запозичення із польської мови фемінітивів або їхніх твірних основ упродовж усієї писемної доби, а синхронний – проаналізувати особливості запозичених номінацій із польської мови на різних історичних етапах. Для реалізації цих підходів використано історичний, описовий, частково компаративний методи, елементи лексичного, словотвірного і стилістичного аналізу. За теоретичну базу взято наукові праці з лінгвоукраїністики про польсько-українські мовні зв’язки та фемінітивні запозичення з польської мови, а за основну джерельну базу – історичні й тлумачні словники української мови.
12
Demchenko, V. M. "LANGUAGE TEACHER TRAINING FOR LOGICAL INNOVATIONS IN THE UKRAINIAN LANGUAGE." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ 54 (2023): 105–12. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi54.474.
Full textAbstract:
У статті вчителям-мовникам запропоновано ознайомитися з новітніми тенденціями в українській мові, що мають за основу ознаки органічності й логічності на відміну від калькованих російськомовних одиниць, які в умовах імперії активно впроваджувалися в українську мову, зокрема в її науковий стиль. На всіх рівнях національної мови простежено вживання означених нелогічних форм, що не лише виявляють неорганічність на її ґрунті, але й становлять загрозу її структурному розвитку. Доведено, що для всіх російськомовних кальок в українській мові існують питомі відповідники, частина з яких мають давнє походження (мито, кордон, межа тощо), пізніше (податок, перебуває, зокрема тощо) та більшість із яких є логічнішими й, звичайно, органічнішими на ґрунті української мови. З’ясовано, що укладачі словників і довідників не завжди керуються головним принципом у сучасному розвитку нашої національної мови – на першому місці питомий українськомовний відповідник, а вже далі – калькований (і то з позначкою «застаріле»). Цей принцип сьогодні надто важливий і визначальний, адже від його дотримання залежить розвиток не лише державної мови, але й загалом української державності, що має якнайшвидше позбутися російсько-совєтських рудиментів і маркерів. Зроблено висновок, що нелогічні форми в українській мові переважно походять із російської як мови колишньої метрополії, а тому ці форми позначені маркером імперської культури та ідеології, що простежено на прикладі окремих слів (необхідно, повинні, співробітник тощо). Із тим виявлено ідеологічну екстралінгвістичну складову, що загрожує як українській мові, так й іншим сферам суспільного життя – управлінській, правовій, економічній тощо. Така загроза ще більш ускладнюється в умовах війни, де в ролі загарбника постала саме та колишня метрополія.
13
Білоусенко, Петро Іванович, and Ірина Опанасівна Іншакова. "Суфікс -ота (-ета) в українській мові XI–XIII ст." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (December 20, 2016): 16–25. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.161.
Full textAbstract:
У статті розкрито походження суфікса -ота (-ета), описано функції дериватів із цим формантом в давній руськоукраїнській мові на рівні словотвірних і лексико-словотвірних типів. Задокументовані деривати ХІ–ХІІІ ст. найчастіше творилися від прикметників, рідше – дієслів, іменників та інших частин мови. Суфікс -ота (-ета) в семантичному плані продовжує традиції праслов’янської мови: за допомогою розгляданого форманта творилися головним чином абстрактні назви якостей і властивостей, які могли набувати переносного абстрактного значення або зазнавати конкретизації.
14
Білоусенко, Петро Іванович, and Оксана Володимирівна Меркулова. "Лексико-словотвірні типи іменників із суфіксом -ище в давній руськоукраїнській мові." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, no. 1 (October 16, 2011): 55–64. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.774.
Full textAbstract:
У статті розглянуто походження суфікса -ище (-iščе) та його похідних -oviščе/-eviščе, -лище, -нище; з’ясовано особливості їхнього функціонування у праслов’янській та давній руськоукраїнській мові; доведено, що висока продуктивність цього форманта створила підґрунтя для зростання його активності в наступні періоди розвитку мови.
15
Швець, Т. "Джерела походження фразеологічних одиниць французької мови." Теоретична і дидактична філологія, Вип. 18 (2014): 275–80.
Find full text
16
Півторак, Г. "Походження українського народу та української мови." Урок української, no. 1 (2001): 2–4.
Find full text
17
Беценко, Т. "Походження жанру і мови народних дум." Дивослово, no. 12 (753), грудень (2019): 16–21.
Find full text
18
Мосенкіс, Ю. Л. "Перспективи запровадження спецкурсу "походження української мови"." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 7 (2002): 358–63.
Find full text
19
Степаненко, Микола Іванович. "Теорія глотогенезу в публіцистичному дискурсі Панаса Мирного й Олеся Гончара." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 2 (December 3, 2013): 144–54. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.467.
Full textAbstract:
У статті з’ясовано проблему походження мови взагалі й історію постання української мови на базі прасловʼянської мови за публіцистичною версією Панаса Мирного й Олеся Гончара, схарактеризовано спільні й відмінні положення теорії глотогенезу, запропонованої цими двома майстрами художнього слова.
20
Зикань, Христина. "ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ М. УЖГОРОДА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ ІЗ ТОЧКИ ЗОРУ ЕТИМОЛОГІЇ." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, no. 45 (November 26, 2021): 218–23. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).218-223.
Full textAbstract:
У статті на основі географічних назв міста Ужгорода та його околиць продемонстровано вплив мультикультурного середовища на користування мовою.
Матеріалом дослідження слугували топоніми, зібрані в польових умовах і в архівах та бібліотеках міст Берегова та Ужгорода Закарпатської області, Будапешта і Дебрецена (Угорщина).
Під час дослідження етимології географічних назв та термінів з’ясовано, що користувачі мови створюють нові,
«змішані» з двох мов слова, при цьому для них під час комунікації не виникає жодних труднощів, оскільки це для них природно і зрозуміло.
Саме тому двомовність та багатомовність є звичними на цій території. Представники старшого покоління протягом свого життя вивчили не одну державну мову, тому вони володіють угорською, чеською, російською та українською. Але цілком можливо, що серед їхніх родичів, знайомих є румуни, словаки, шваби та представники інших національностей.
Тисячолітнє співіснування різних національностей і, як наслідок, паралельне вживання тих самих географічних назв у різних мовах, розширення і звуження їх значення дуже добре простежуються в нашому краї.
Показовим є наявність у побутовому мовленні українців і словаків таких старих назв, як Лугош, Флудер та ін., а в угорців – давніх слов’янських за походженням назв: Баня, Поторчо і новітніх: Вулшінкі, Коноплянкі, Медзі водамі, Млініште, Підлипники та ін.
Слов’янське середовище, в якому проживає угорське населення, позначилося і на творенні нових угорських то- понімів. Це стосується передусім використання афіксів та суфіксів при утворенні угорських відповідників до топо- німів слов’янського походження, наприклад: Dácsák, Domkák. У ряді випадків при утворенні складних топонімів до слов’янської назви додане угорське слово: Cservenicza erdészlak – ’ліснича хата на Червениці’. Із слів, запозичених з угорської мови (kert, tó), за закономірностями української мови формувалися топоніми : Zákertjanki.
21
ЗАХАРЧЕНКО, ПЕТРО, and ОЛЕКСАНДР СИБІГА. "Державний статус української мови: спроба ліквідації завершення процесу уконституювання." Право України, no. 2019/12 (2019): 246. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-12-246.
Full textAbstract:
Поява пропонованої широкому загалу статті спричинена багатолітнім протистоянням між прихильниками надання українській мові статусу державної і їхніми політичними опонентами. На підставі оприлюдненого тексту конституційного подання до Конституційного Суду України 51 народного депутата України від 23 квітня 2019 р., що поставили під сумнів конституційність окремих положень Зако ну України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (Закон № 2704-VIII), здійснено конституційно-правовий аналіз спірних положень цього Закону у зіставленні з нормами Конституції України. Мета статті полягає у правовому обґрунтуванні позиції щодо відповідності окремих положень Закону № 2704-VIII, яким здійснено законодавче забезпечення функціонування української мови як державної, приписам Конституції України. Приводом для конституційного подання слугували окремі норми Закону № 2704-VIII, які, на думку суб’єкта конституційного подання, дискримінують російськомовних громадян за мовною ознакою. Крім того, автори вважають, що права російської мови істотно порушуються в тій частині, що на підставі документа надана перевага кримськотатарській мові як мові корінного народу, англійській мові та іншим мовам Європейського Союзу, незважаючи на те, що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови та інших мов національних меншин. Аргументовано, що законодавець, ухвалюючи Закон № 2704-VIII, не порушив основні приписи конституції в частині забезпечення прав корінних народів, націо-нальних меншин України, зокрема й російськомовної частини населення. Визнані маніпулятивними, надані суб’єктом конституційного подання статистичні відомості, про факти, пов’язані з кількістю носіїв російської мови, кількісним складом націй і національностей, що проживають на території України, та чисельністю представників найбільшої етнічної меншини. Зазначено, що прямий зв’язок між національною належністю і мовою користування відсутній. Зроблено висновок, що в ухваленому Законі № 2704-VIII відсутня дискримінація як за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, так і за мовними чи іншими ознаками.
22
Собков, Ю. "Принцип творення криптонімів укранської мови за походженням від прізвища, імені та невідомого походження." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія іноземні мови, Вип. 16 (2009): 258–65.
Find full text
23
Сікорська, З. "З історії поглядів на походження української мови." Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка 5 (2004): 437–39.
Find full text
24
Маглам"ян, К. "Економічна лексика української мови: походження та формування." Психолінгвістика, Вип. 21 (2) (2017): 76–88.
Find full text
25
Сікорська, З. "З історії поглядів на походження української мови." Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка 5 (2004): 437–39.
Find full text
26
Маглам"ян, К. "Економічна лексика української мови: походження та формування." Психолінгвістика, Вип. 21 (2) (2017): 76–88.
Find full text
27
Сікорська, З. "З історії поглядів на походження української мови." Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка 5 (2004): 437–39.
Find full text
28
Маглам"ян, К. "Економічна лексика української мови: походження та формування." Психолінгвістика, Вип. 21 (2) (2017): 76–88.
Find full text
29
Маглам"ян, К. "Економічна лексика української мови: походження та формування." Психолінгвістика, Вип. 21 (2) (2017): 76–88.
Find full text
30
Каминін, І. М., and Л. В. Чурсіна. "КОЛОКАЦІЇ З КОМПОНЕНТОМ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНКОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СФЕРІ МОДИ)." Лінгвістичні дослідження 2, no. 54 (2021): 32–44. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.04.
Full textAbstract:
Cтаттю присвячено дослідженню колокацій з компонентом іншомовного походження в сучасній українській мові, що входять до лексико-семантичної групи “мода”. Виокремлений корпус колокацій проаналізовано в аспекті їхньої структурної типології, характеру синтагматичної сполучуваності з питомими лексичними одиницями, тлумачення семантичних трансформацій у контексті. Здатність запозичених одиниць утворювати колокації на ґрунті мови-реципієнта є ознакою глибокого ступеня їхньої асиміляції на семантичному, словотвірному й синтаксичному рівнях.
31
Жулінська, Майя, and Олена Круглій. "НЕОЛОГІЗМИ ЯК МОВНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ВІЙНИ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 3 (14) (October 21, 2022): 103–10. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-103-110.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано нові лексичні інновації, які виникли в англійській мові під час російсько-української війни та вербалізують події воєнного часу в Україні та світі. Об’єктом нашого вивчення стали неологізми, що з’явилися протягом 2022 р.
Подано короткий огляд лінгвістичних досліджень мови війни. Наголошено на потужному впливі історичних подій на мову. Проаналізовано зміни у свідомості суспільства, емоційному та психологічному стані людей під час війни й, відповідно, зміни в лексичному складі мови у зв’язку з необхідністю нової номінації. Досліджено зв’язок між мовою та війною.
Розглянуто приклади найпопулярніших неологізмів в англійській мові, які з’явилися протягом 2022 р. на тлі розв’язаної Росією війни проти України, подано їх тлумачення й способи утворення, проаналізовано їх структуру, семантику та походження. Визначено головні функції вибраних лексичних інновацій і встановлено основні причини їх появи в англійській мові.
У статті встановлено, що найпродуктивнішим джерелом утворення неолексем стала необхідність нової номінації ворога, військових дій та геополітичної активності в умовах війни. Відзначено високий рівень емоційної складової частини в процесі утворення англомовного військового сленгу і його яскраво виражену негативну конотацію. Визначено, що англійські неологізми, які виникли на тлі повномасштабної війни, здебільшого є запозиченнями з української мови. Підкреслено, що, крім українських запозичень, утворилася чимала кількість власних англійських неологізмів на військову тематику. Установлено, що українські неологізми, які виникли під час війни, набувають дедалі більшої популярності в англомовному світі, що свідчить про трансформацію свідомості й мислення її носіїв. У роботі обґрунтовано потребу та перспективи подальшого вивчення неологізмів, пов’язаних із глобальними світовими катастрофами й різкими змінами в житті людства.
32
Максимова, Анна Ярославівна. "ПРОЦЕСИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ." Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, no. 4 (December 22, 2023): 28–31. http://dx.doi.org/10.32782/philspu/2023.4.6.
Full textAbstract:
У статті окреслено процеси глобалізації та охарактеризовано його вплив на мовні процеси, формування мови міжнародного рівня. Виділено чотири етапи цивілізації, що впливали на розвиток американської англійської мови. Американська англійська та британська англійська мають багато чого спільного, що обумовило зрозумілість і легкість у використанні, а також сприяло ствердженню першої як міжнародної мови у світі. Обґрунтовано тезу: щоб будь-яка мова стала мовою глобального та ділового спілкування потрібно, щоб економіка країни здійснювала вагомий вплив на світовий економічний розвиток, мала потужний політичний вплив на глобальний розвиток. Охарактеризовано, що на політичному, економічному та культурному рівні створено передумови для запровадження американської англійської як глобальної мови. До завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни входить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї чи іншої мови. Важливими аспектами дослідження цієї науки є: стійкість фразеологічних одиниць, системність фразеології і семантична структура фразеологічних одиниць, їх походження й основні функції. Лінгвокульторологічна цінність американських фразеологізмів англійської мови полягає у відображенні світобачення американців, їх цінностей, визначення місця нації в загальноцивілізаційному культурному розвитку. Саме у фразеології накопичений досвід багатьох поколінь зі своїми, тільки їм властивими особливостями, що становлять самобутність кожного народу. Вихідною тезою досліджень культурно-національної специфіки фразем є наявність у них своїх способів її відображення і засобів співвіднесення з нею. У парадигмі сучасної науки дослідження фразеологізмів передбачає здійснення лінгвокультурного та когнітивно-культурологічного аналізу. Американська англійська розвивалася під впливом глобалізаційних змін. У статті визначено, що глобалізаційний розвиток і поява міжнародної мови американської англійської стали нагальною потребою у ХХІ столітті з метою спрощення ведення ділової документації та комунікації між країнами. Потребу використання американської англійської як міжнародної пришвидшили воєнні конфлікти, революційні події, розвиток космічної галузі, медицини, інформаційних технологій. Глобалізаційний розвиток і поступове встановлення американської англійської як міжнародної мови пов’язані з першою масовою міграцією. Американські фразеологізми, що з’являються в цій мові, відображають емоції, образи, зацікавлення американського народу. Водночас фразеологізми англійської мови містять історію людства.
33
Самойленко, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОКАЗІОНАЛЬНИХ КВАЗІКОМПОЗИТІВ, УТВОРЕНИХ НА ОСНОВІ ТЕРМІНОЕЛЕМЕНТІВ ГРЕЦЬКО-ЛАТИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, У ТВОРЧОСТІ СУЧАСНИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ФАНТАСТІВ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 246–50. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-40.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню оказіональних квазікомпозитів у творчості сучасних письменників-фантастів Т. Претчета та С. Лук’яненка. Під квазікомпозитами розуміють складні лексеми, які утворилися не шляхом конденсації речень і словосполучень, а за вже наявними в мові та мовленні моделями (за аналогією до окремих слів). Метою статті є визначення продуктивних шляхів творення оказіональних лексичних одиниць у творах сучасних письменників-фантастів. Обрана мета передбачає виконання таких завдань: 1) конкретизувати обсяг терміна «оказіоналізм»; 2) визначити складові частини авторських лексичних новоутворень; 3) проаналізувати причини функціонування лексичних одиниць із терміноелементами грецького та латинського походження, бо саме вони стали продуктивним матеріалом для утворення квазікомпозитів та отримали статус інтернаціональних терміноелементів. Через високу частотність використання та функціональність такі словотвірні конструкти набувають статусу афіксоїдів, які перебувають на шляху переходу від вільних коренів до афіксів. Такі словотвірні конструкти є продуктивними не тільки для творення термінів, а й для появи оказіональних слів, які сприяють реалізації функції авторського впливу та підвищують реалістичність світів, які зображують письменники-фантасти. Отже, афіксоїди грецько- латинського походження стають універсальним матеріалом і для оказіонального словотвору, що підтверджується прикладами як з англійської мови, так і з російської. Афіксоїди грецько-латинського походження є прекрасним матеріалом для творення оказіональних квазікомпозитів на позначення наукових термінів альтернативних реальностей. Такі прийоми сприяють реалізації функції авторського впливу на реципієнта, використання терміноелементів, які є поширеними у науково-технічній сфері, перетворюють уявні світи на більш реальні та матеріальні завдяки термінології, а конструкти грецько-латинського походження є зрозумілими для носіїв майже всіх сучасних мов.
34
Boyko, N. I. "Українське мовознавство в іменах Ніжинської вищої школи." Literature and Culture of Polissya 107, no. 21f (May 1, 2023): 59–83. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2022-21f-107-59-83.
Full textAbstract:
Статтю присвячено історії розвитку українського мовознавства в Ніжинській вищій школі в контексті столітнього функціонування мовознавчої кафедри (1922–2022 рр.), зокрема: кафедри української мови (до 2019 року), кафедри української мови та методики її навчання (2019–2022 рр.), кафедри української мови, методики її навчання та перекладу (від 2022 року), оглядові наукового доробку членів кафедри та їхньої науково-педагогічної діяльності. Виявлено, що науково-педагогічний колектив кафедри української мови упродовж багатьох років спрямовував свої зусилля на розвиток й утвердження української літературної мови, набуття нею державного статусу. З’ясовано, що лінгвістичні студії членів кафедри висвітлюють широкий спектр актуальних питань українського мовознавства. Домінувальна роль належить науковим працям членів кафедри, присвяченим актуальним проблемам українського мовознавства та української лінгво-дидактики. Ключові позиції посідають студії про українську мову – її державний статус, системну організацію, сучасний стан розвитку, походження та історію, структуру, функціонування, її діалекти, мовну культуру, мову і політику, міжмовні контакти, взаємозв’язки з іншими мовами, історію її досліджень та ін. Виявлено, що найбільшу увагу члени кафедри в останні десятиріччя зосереджували на вивченні українського мовознавства в аспекті лінгвістики тексту, лінгвостилістичних підходів до системних описів різнорівневих мовних одиниць, використовуваних у різночасових і різножанрових творах українських письменників, найчастіше тих, чия життєва або творча біо[1]графія пов’язана з Поліссям, із Чернігівщиною. Значний відсоток наукових праць з українського мовознавства члени кафедри опублікували в часописі «Література та культура Полісся».
35
Boyko, N. I. "Українське мовознавство в іменах Ніжинської вищої школи." Literature and Culture of Polissya 107, no. 21f (May 1, 2023): 59–83. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2022-pp-21f-59-83.
Full textAbstract:
Статтю присвячено історії розвитку українського мовознавства в Ніжинській вищій школі в контексті столітнього функціонування мовознавчої кафедри (1922–2022 рр.), зокрема: кафедри української мови (до 2019 року), кафедри української мови та методики її навчання (2019–2022 рр.), кафедри української мови, методики її навчання та перекладу (від 2022 року), оглядові наукового доробку членів кафедри та їхньої науково-педагогічної діяльності. Виявлено, що науково-педагогічний колектив кафедри української мови упродовж багатьох років спрямовував свої зусилля на розвиток й утвердження української літературної мови, набуття нею державного статусу. З’ясовано, що лінгвістичні студії членів кафедри висвітлюють широкий спектр актуальних питань українського мовознавства. Домінувальна роль належить науковим працям членів кафедри, присвяченим актуальним проблемам українського мовознавства та української лінгво-дидактики. Ключові позиції посідають студії про українську мову – її державний статус, системну організацію, сучасний стан розвитку, походження та історію, структуру, функціонування, її діалекти, мовну культуру, мову і політику, міжмовні контакти, взаємозв’язки з іншими мовами, історію її досліджень та ін. Виявлено, що найбільшу увагу члени кафедри в останні десятиріччя зосереджували на вивченні українського мовознавства в аспекті лінгвістики тексту, лінгвостилістичних підходів до системних описів різнорівневих мовних одиниць, використовуваних у різночасових і різножанрових творах українських письменників, найчастіше тих, чия життєва або творча біо[1]графія пов’язана з Поліссям, із Чернігівщиною. Значний відсоток наукових праць з українського мовознавства члени кафедри опублікували в часописі «Література та культура Полісся».
36
ОСТРОУШКО, Оксана. "ПЕРЕКЛАД РЕАЛІЙ У ТЕКСТАХ КУЛІНАРНИХ ВІДЕОРЕЦЕПТІВ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 52 (March 22, 2023): 60–69. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2022.52.8.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано особливості англо-українського перекладу реалій у текстах кулінарних відеорецептів. Матеріалом дослідження послугували самостійно виконані переклади 37 відеорецептів різдвяної тематики з кулінарних YouTube-каналів Гордона Рамзі, Джеймі Олівера, Анни Олсон. Представлено приклади перекладу одиниць тематичних груп «Назви страв», «Назви інгредієнтів страв», «Назви напоїв», «Власні назви». Провідною стратегію перекладу реалій визнано стратегію форенізації як таку, що найповнішою мірою забезпечує точність відтворення інформації, а основним прийомом – транскрибування. На вибір перекладацького відповідника впливали загальні закономірності й правила перекладу аудіовізуальних текстів, що унеможливлювали застосування коментарів та мінімізували описовий переклад. Переважну більшість зафіксованих лексем-реалій поки не кодифіковано словниками, що змушує перекладача звертатися до живого мовлення, відстежувати тенденції слововживання й засвоєння іншомовних слів, приділяти увагу дотриманню правописних норм української мови як мови перекладу. Описані кулінарні реалії, належні з походження до тої чи тої національної кухні, стають елементами багатьох національних кухонь світу. Це один із виявів глобалізаційних світових процесів. Тож перекладач повинен мати доволі високий рівень обізнаності з кулінарною культурою різних народів. Проаналізовані англомовні кулінарні тексти виконують роль ретрансляторів і популяризаторів кулінарних традицій різних народів і націй, а англійська мова виявляється посередником, завдяки якому в українську мову проникає багато чужомовних кулінарних назв – французьких, італійських, іспанських, арабських, шведських, з мови їдишу. Це, безумовно, пов’язано зі статусом англійської мови як глобальної. Актуальною є проблема лексикографічного опису та кодування нових лексичних одиниць із сфери кулінарії. Запропоновані у статті слова та словосполучення як україномовні відповідники кулінарних реалій можуть бути уведені до тлумачних та перекладних словників сучасної української мови. Вони можуть бути легко та швидко адаптовані до граматичної системи української мови. Зафіксовано значну кількість граматичних трансформацій, застосованих під час перекладу речень із реаліями.
37
Ківенко, І. О., and А. К. Смаркалова. "ЕТИМОЛОГІЯ СЮРВЕЄРСЬКИХ ТЕРМІНІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)." Nova fìlologìâ, no. 93 (May 17, 2024): 78–86. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-11.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню сюрвеєрських термінів у морській сфері крізь призму етимологічного аспекту, які обрано об’єктом представленого дослідження. Предметом дослідження слугують структурні особливості та походження термінів вищезгаданої галузі. Вибірка термінів у кількості 300 одиниць, які широко вживаються в сюрвеєрській сфері діяльності, становить матеріал нашої наукової розвідки. Характер об’єкта та предмета дослідження, його мета зумовлюють такий вибір методів дослідження: метод суцільної вибірки; метод статистичного аналізу; контекстуальний метод; описовий метод; елементи діахронічного та синхронічного аналізу. Для досягнення мети нашої наукової розвідки насамперед було проаналізовано етимологію англійської морської термінології та встановлено її характерні риси: приналежність до визначеного морського оточення / тла, відповідність визначеному контексту або ситуаціям (у різних сферах спілкування), використання суто представниками суднових або берегових мовних спільнот, а також у ситуаціях спілкування, пов’язаних із різними обставинами роботи в морі, уживання та формування за визначених соціолінгвістичних обставин. Морській термінології притаманні системність, наявність дефініції, відсутність експресії, стилістична нейтральність. Сюрвей передбачає комплекс послуг різної спрямованості якісної та / або кількісної експертизи конкретних об’єктів, предметів або явищ, що надаються незацікавленою стороною. Структурний аналіз сюрвеєрської термінології показує, що більшість сюрвеєрських термінів є двокомпонентними (52%) та трикомпонентними складеними (16%). Щодо етимологічного аспекту, то більшість лексичних компонентів морських термінів сюрвеєрської сфери є англосаксонського походження та становить 40 % дослідженого матеріалу. Кількість лексичних компонентів латинського та старофранцузького походження в англійській становить 28 і 22% відповідно. Лексичні компоненти грецького та нідерландського походження становлять однакову кількість – по 3,5% кожна група.
38
ШЕСТАКОВА-СТУКУН, Альона. "ПРО ВАРІАНТНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ НАЙМЕНУВАННЯМИ ГРОШОВИХ ОДИНИЦЬ*." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, no. 43 (December 19, 2020): 294–98. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).294-298.
Full textAbstract:
Фразеологія завжди надає великі можливості для дослідження мовної картини світу. Мета цієї статті– аналіз аксіологічної картини світу мови на прикладі варіативності фразеологізму я не червонец, чтобы всем нра виться / я не червінець, щоб усім подобатися. У цій статті визначаються принципи варіативності у фразеології, а також аналізується вибрана фразеологічна одиниця. Розглядається її наявність в словниках, значення й походження. Фразеологічна одиниця активно вживається в обох мовах, але в кожній із них існує безліч варіантів цієї одиниці, як із грошовим компонентом, так і зі словами, що не мають стосунку до грошей – живими й неживими предметами. У мов- ленні трапляються як поширені заміни грошового компонента, так і індивідуально-авторські вживання, що представ- ляють дослідницький інтерес. Приклади вживання, у яких піддається варіативності грошовий компонент, були обрані з інтернету: Національного корпусу російської мови, а також з різних інтернет-сайтів, блогів, форумів, інтерв’ю. Ми зафіксували актуальні в цей час вислови з живої мови, преси. Завдяки аналізу було встановлено, які грошові одиниці трапляються в обох мовах: це червонец / червінець, рубль, гривня, доллар / долар тощо. В обох мовах були визначені збіги і відмінності у вживанні слів, що позначають грошові одиниці, виділені найбільш використовувані в мові слова. Роз- глядаючи причину цього явища, визначаємо ціннісні орієнтири двох культур. На основі виділених найбільш активних у мові слів був визначений фрагмент аксіологічної картини світу в російській та українській мовах. Основні положення цієї статті можуть бути корисні філологам, славістам, а також студентам, магістрантам, аспірантам, які звертаються до такої проблеми в своїх науково-дослідних роботах.
39
Бровко, К. А., А. П. Дурдас, and Д. О. Сопова. "ВИВЧЕННЯ ІДІОМАТИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗАСОБОМ ІКТ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ ТА ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ СТУДЕНТІВ." Pedagogical Sciences Theory and Practice, no. 2 (August 31, 2023): 17–23. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-03.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання вивчення ідіоматики англійської мови засобом ІКТ як детермінанти розвитку креативності та пізнавального інтересу студентів під час практичних занять з дисциплін «Практика усного і писемного мовлення: англійська мова», «Практикум англійської мови». Виокремлено освітній потенціал впровадження методу, який містить метафоричні відображення, а також дослідження особливостей вивчення ідіоматичних виразів засобом ІКТ як детермінанти розвитку креативності та пізнавального інтересу студентів на заняттях з дисциплін «Практика усного і писемного мовлення: англійська мова», «Практикум англійської мови». Теоретично обґрунтовано сутнісні характеристики феномену «ідіома», або «ідіоматичний вираз», згідно з Оксфордським словником англійської мови, що визначається як група слів, значення яких неможливо вивести з окремих слів, що її утворюють. Представлено та схарактеризовано типологію англійських ідіом за Дж. Вінгфілдом. Акцентовано увагу на доцільності використання методу аналогій та створення образів з метою припущення гіпотези про етимологічне походження ідіом. Наведено приклади виконання завдань з метою встановлення асоціацій між поняттями у вигляді розробки ребусів. Здійснено експериментальне дослідження щодо вивчення потенціалу впровадження методу, який містить метафоричні відображення, а також дослідження особливостей вивчення ідіоматичних виразів засобом ІКТ як детермінанти розвитку креативності та пізнавального інтересу студентів на заняттях з дисциплін «Практика усного і писемного мовлення: англійська мова», «Практикум англійської мови». Доведено, що застосування методу метафоричних зображень та ІКТ під час вивчення ідіоматики англійської мови сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців; урізноманітненню дидактичного інструментарію врахуванням різних каналів сприймання ними інформації; досягненню конкретно визначеної мети освітнього процесу, зокрема навчальної, розвивальної та виховної; вмотивуванню до навчання; врахуванню освітніх потреб; створенню сучасного освітнього середовища та онлайн-простору навчання; організації інноваційного освітнього процесу; інтеграції, диференціації, індивідуалізації, навчання тощо.
40
Рудий, Б. "Порівняння двох напівнаукових підходів у дослідженнях походження мови (на матеріалі східних мов)." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 53 (2011): 206–21.
Find full text
41
ПОНОМАРЬОВА, Людмила, and Iнна ЛОБОДЮК. "ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ ТЕМПОРАЛЬНИХ СТИЛІЗАЦІЙ У СУЧАСНИХ ТВОРАХ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 369–76. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.33.
Full textAbstract:
Лексика завжди відповідає часу створення і відрізняється у різний час і на різних територіях. Для територіальних різниць існують мови та діалекти. Їх переклад хоча і може викликати труднощі, однак підтрима- ний словниками, доробками вчених та практикою. Темпоральну лексику можна спостерегти в текстах двох різновидів: 1. тексти, написані у віддалені епохи 2. історичні або квазіісторчні сучасні сти- лізації, де автори навмисно стилізують мову опису в часовому аспекті. Актуальність роботи полягає в аналізі можливостей міжмовної пере- дачі сучасних темпорально стилізованих текстів між близькоспорідненими мовами, враховуючи можливості неоднакового сприйняття в мові оригіналу і мові перекладу. Об’єктом дослідження є темпоральна лексика російської мови, вико- ристовувана у сучасних літературних творах, та її переклад українською мовою. Предметом дослідження є методи перекладу застарілих слів, за допо- могою яких досягається ефект темпоральної стилізації. Проблема перекладу темпорального складника твору є однією з найменш досліджених як у теоретичному, так і в практичному відношенні. У теоре- тичному плані науковий інтерес представляє визначення складу і статусу лексичних шарів, джерел їх походження і закономірностей їх використання в різних сферах комунікації. Також слід указати на відсутність теоретично розроблених критеріїв виділення ознак темпоральної стилізації, дослідження механізму породження стратегії історичної стилізації мови, визначення функцій лексики високого стилістичного шару, джерел її формування і тенденцій розвитку. Дискусійні питання пов’язані з вибором та реалізацією стратегій адекватного перекладу та цілісністю семантичного-емоційного навантаження перекладених тек- стів. Отже, ступінь еквівалентності перекладу може бути достатньо об’єк- тивно визначено за допомогою зіставлення реакції реципієнтів на текст пере- кладу та оригіналу, і саме відповідність розуміння тексту реципієнтами буде критерієм оцінки результатів перекладацького процесу.
42
Petrov, Yevhen. "Місце і функції ідей-модусів та абстрактних ідей у філософії мови Дж. Локка." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (May 17, 2019): 81–90. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.3-4.07.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду мовної проблематики філософії Дж. Локка. Одним із гасел філософії мови Дж. Локка є те, що потрібно наполегливо боротися за зрозумілість мови, плутаність якої – часте джерело теоретичного безладу. Філософія мови Дж. Локка нерозривно пов’язана з його теорією ідей. Згідно з нею, тлумачення мови потребує відповіді на питання, що таке абстрактні ідеї. Досліджуються місце і функції ідей-модусів, які розглядаються як одне з джерел походження слів і мовних знаків. На думку Локка, кожна модифікація певної речі повинна мати своїм першоджерелом ідею. Розглянуто також абстрактні ідеї, їх стосунок до ідей-модусів, класифікаційні якості та відповідність певним мовним знакам.
43
Петренко, Оксана. "СИНОНІМІЧНІ ВІДНОШЕННЯ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ РОБОТОТЕХНІКИ." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 167–73. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-24.
Full textAbstract:
У статті досліджено явище синонімії термінів німецької мови галузі робототехніки на матеріалі 1670 мовних одиниць, відібраних шляхом суцільної вибірки з 16 фахових джерел (фахові тексти з робототехніки). Окреслено причини, які зумовлюють потребу в дослідженні синонімічних відношень німецькомовних термінів робототехніки, предмета, об’єкта, методів та завдань. Розглянуто два протилежні погляди на проблему термінологічної синонімії. Ідентифіковано поняття синонім, дублет, синонімія, синонімічні відношення. Проведено зіставний аналіз синонімічних рядів на семантичному та структурному рівнях. Якщо більшість визначень синонімії в загальнолітературній мові ґрунтуються на близькості значення лексичних одиниць, то термінологічні синоніми визначаються як мовні одиниці, абсолютно тотожні за значенням і взаємозамінні в будь-якому контексті, а поняття «термінологічна синонімія» найбільш адекватно виражає наявність декількох найменувань для одного означуваного. З погляду походження та структурно-словотвірних особливостей виокремлено вісім різновидів груп синонімів, до складу яких увійшли 159 синонімічних пар досліджуваної термінології: іншомовний термін – німецький термін (19 %), різнокореневі складені слова (17 %), спільнокореневі складені слова (14 %), терміни-однослови – багатокомпонентні складені слова (13 %), німецькі різнокореневі синоніми (13 %), повне (німецьке або іншомовне) та скорочене найменування (12 %), терміни-композити – термінологічні сполучення (9 %), німецькі однокореневі синоніми – (3 %). Найбільший синонімічний пласт у досліджуваній термінології складають дублетні терміносиноніми іншомовного та німецького походження. Це пов’язане із запозиченням іншомовних слів та штучним утворенням термінів на базі німецької мови з метою уникнення запозичень та створення власних термінів. Рекомендується у фаховій мові уникати синонімічних термінологічних найменувань та узаконювати лише одне найменування. Визначено перспективи подальших досліджень лексико-семантичної організації німецькомовної терміносистеми в галузі робототехніки.
44
Зевако, Валентина Іванівна. "Про деякі білоруські особливості говірок північної Чернігівщини у зв’язку з проблемами їхнього групування." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (December 5, 2014): 39–47. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.412.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано фонетичні риси білоруського походження, що утворюють специфіку сучасних говірок північної частини Новгород-Сіверського району Чернігіської області та впливають на визначення їхнього місця в системі східнополіського говору української мови.
45
Миголинець, Ольга. "ДИНАМІКА СЕМИ ʻХВОРОБАʼ В УКРАЇНСЬКИХ ЗАКАРПАТСЬКИХ ГОВІРКАХ." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, no. 47 (November 30, 2022): 198–202. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2022.1.(47).198-202.
Full textAbstract:
В українській діалектології протягом останніх десятиліть активізувалося дослідження різних тема- тичних груп лексики: мисливської, рибальської, будівельної, тваринницької, побутової і т. ін. Такі дослідження дають змогу встановити шляхи формування назв і мають важливе значення не тільки для вивчення рідної мови, а й для вивчення матеріальної та духовної культури народу. Адже саме в місцевих діалектах збережені ті мовні явища, які давно втрачені літературною мовою. Помітне місце у словниковому складі української мови посідає лексика народної медицини. Окремі відомості, які стосуються народної медичної лексики, здавна знаходимо в етнографів і медиків, які писали про народну медицину взагалі, описували народні засоби лікування, водночас згадуючи народні назви хвороб. Крім етнографічних праць, привертають увагу і мовознавчі дослідження.
У наших попередніх працях було досліджено лексико-семантичні і словотвірні особливості частини народно-медичної лексики закарпатських говірок. Але говіркова система Закарпаття загалом і лексики народної медицини зокрема вивчена ще недостатньо. У нашій розвідці ми здійснили лексико-семантичний аналіз номінацій на позначення хвороби в українських закарпатських говірках. Також звертаємо увагу на історію формування цієї семи.
Сема ʻхворобаʼ українських закарпатських говірках є досить поширеною. Вона представлена назвами: хворóба (хорóба), хворóта, хвóр’іст’ (хóр’іс’т’), хыр’а, хыр’ачка, бол’áчка (бóл’ачка), бóл’іс’т’, бол’íз’н’, нéміч, нéдуг(а), слáбіс’т’, слабовáн’а, слабушкóван’е, бит’ýг (бúт’уг, бéт’аг), бит’ýшка. Репертуар усіх назв на позначення семи ‘хвороба’ засвідчив неоднорідність способів творення цих номенів. Лексеми, які формують її, мають спільне джерело походження – прасловʼянську мову – і тривалу історію в писемній мові. Усі загальні назви фізичного нездужання є синонімами-дублетами. У нашій статті ми окреслюємо ареали поширення назв на означення семи ʻхворобаʼ на досліджуваній території, простежуємо наявність чи відсутність їх в літературній мові та інших українських діалектах, простежуємо функціонування назв на означення семи ʻхворобаʼ в памʼятках української мови ХVI–XVIII ст.
46
Сокіл, Богдан. "ПЕТРО ЛАВРОВСЬКИЙ І ПИТАННЯ ПОХОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ." InterConf, no. 16(121) (August 20, 2022): 166–69. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.08.2022.017.
Full textAbstract:
Петро. Лавровський увійшов в історію лінгвістики як науковець, який стверджував про значно пізніше походження української мови. У дискусії, яка розгорнулася в ХІХ ст, російський мовознавець однозначно підтримав антиукраїнську та антинаукову позицію російських науковців Ізмаїла Срезневського та Михайла Погодіна
47
Мицан, Дарія Миронівна. "Язик про людину (на матеріалі польської і української фразеології)." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, no. 1 (October 16, 2011): 357–63. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.817.
Full textAbstract:
У статті аналізуються фразеологізми польської та української мови з лексичним компонентом язик. Порівнюється семантичне значення і етимологічне походження даних мовних одиниць. Доведено ілюстративно, що в обох мовах такі ФО характеризують людину, здебільшого, з негативного боку.
48
Польовик, Дарія Володимирівна. "АКТУАЛІЗАЦІЯ КОМП’ЮТЕРНОГО СЛЕНҐУ В МОВІ УКРАЇНСЬКИХ ВИДАНЬ." South archive (philological sciences), no. 92 (June 8, 2023): 46–52. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-92-5.
Full textAbstract:
Мета. У статті будуть визначені особливості та розвиток комп’ютерного сленґу в сучасному світі. Метою розвідки є аналіз найуживаніших сленґізмів іншомовного походження, які зафіксовані в мові газет «Газета по-українськи», «День», «Україна молода», кирилицею, які використовуються в комп’ютерному середовищі, визначити їх значення та походження, а також розглянути особливості їх уживання в різних країнах і культурах. У результаті дослідження носії мови матимуть можливість отримати більш повне розуміння термінології, пов’язаної з комп’ютерами й інтернетом, збагатити свій словниковий запас у цій галузі. Методи. У роботі досліджується вживання комп’ютерних сленґізмів у мові українських видань. Для виявлення й аналізу таких сленґових висловів застосовуються різноманітні методи, а саме: методи текстово-інтерпретаційного аналізу, дискурсивного аналізу, статистичного аналізу та методи прагмалінгвістики. Результати. Основним здобутком комп’ютерних сленґізмів є створення спеціалізованої лексики, що дозволяє користувачам комп’ютерів швидко й ефективно комунікувати один з одним за допомогою скорочень, абревіатур та інших технічних термінів. Комп’ютерні сленґізми є важливою частиною мовлення в інтернеті та технологічних сферах, оскільки допомагають економити час і спрощувати процес комунікації. Вони відбивають швидкі зміни в технологічній сфері та відображають нові технології, пристрої та програми. Вони допомагають людям легше розуміти ці технології та спілкуватися, що сприяє розвитку технічного дискурсу й інновацій. Загалом компʼютерні сленґізми є важливим інструментом комунікації в цифровому світі, що дозволяє користувачам швидко й ефективно обговорювати технічні питання й інформацію, пов’язану з комп’ютерами й інтернетом. Актуальним є міркування про компʼютерні сленґізми в тому, що вони відображають еволюцію мови в епоху комп’ютеризації, відкривають нові можливості для спілкування в онлайн-середовищі. Уживання комп’ютерних сленґізмів забезпечує швидке й ефективне спілкування між людьми, які мають спільний досвід використання комп’ютерів та інтернету. Окрім того, компʼютерні сленґізми дозволяють ефективно виражати складні технічні терміни та поняття, які інакше було б важко передати звичайною мовою. Тому компʼютерні сленґізми можуть бути корисні як для професіоналів, так і для новачків у галузі комп’ютерної техніки й інформаційних технологій. Висновки. Зроблено висновки, що журналісти активно вживають у текстах українських газет «Газета по-українськи», «День», «Україна молода» сленґізми іншомовного походження, відтворені кирилицею. Дослідження показують, що використання комп’ютерної лексики в повсякденному мовленні стає все більш поширеним. Незважаючи на те, що такі слова можуть бути незрозумілими для деяких носіїв мови, вони дозволяють збільшити точність і швидкість передачі інформації у спілкуванні між фахівцями в цій галузі. Використання комп’ютерних технологій сприяє покращенню якості та швидкості перекладу, а також допомагає зберігати інформацію в електронному вигляді, забезпечує швидкий і зручний доступ до неї. Отже, комп’ютерні сленґізми мають свої переваги та недоліки, проте їх уживання дозволяє підвищити ефективність комунікації та збереження інформації в цифровому вигляді.
49
Зевако, В. І., and К. Л. Стефанишин. "ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ДЕЯКИХ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ." Медична освіта, no. 2 (August 12, 2023): 121–25. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.2.14020.
Full textAbstract:
Анотація. У статті представлено систему післятекстових вправ і завдань, що розкривають лексико-семантичні можливості деяких медичних термінів із галузі фізичної терапії, ерготерапії, стоматології, фармації і спрямовані на розуміння їхньої етимології та творче засвоєння у процесі вивчення української мови (за професійним спрямуванням).
Зазначено, що за походженням, структурою, функціонуванням сучасна медична термінологія характеризується великим обсягом і різноманіттям. Для ефективного засвоєння фахових термінів передовсім необхідно забезпечити їхнє добре розуміння. З цією метою на практичному занятті, поруч з іншими видами аудиторної роботи, запроваджено й завдання етимологічної тематики.
Наголошено, що парадигматичні зв’язки мовних одиниць і систем найбільш повно реалізуються в тексті, тому під час практичних занять систематично використовуються текстові матеріали, дібрані з наукових, публіцистичних статей або інформаційних блоків спеціалізованих клінік і аптек, відповідним чином оформлені бібліографічно.
Розглянуто післятекстові завдання, репрезентовано фактичне наповнення, подекуди надано коментарі або відповіді до вправ. Зазначено, що аналізовані вправи і завдання були апробовані під час практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням). Відзначено евристичний та ігровий елементи у процесі розв’язання.
Виявлено, що етимологічні відомості актуалізують міжпредметні зв’язки з латинською, англійською, німецькою мовами, спеціальними клінічними дисциплінами. Констатовано, що врахування інформації про походження медичних термінів сприяє їхньому осмисленому засвоєнню і вживанню, спонукає до пошуку першоджерел, розвиває міжпредметні зв’язки, а тому на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) важливо формувати основи етимологічних знань.
50
Скоробогатова, О. О. "ПОЕТИЧНА АКТУАЛІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ СЛОВА." Лінгвістичні дослідження 1, no. 54 (2021): 185–96. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.16.
Full textAbstract:
У статті розглянуто приклади поетичної актуалізації внутрішньої форми слова (ВФС) на матеріалі української та російської поезії. Актуалізація ВФС відбувається завдяки контекстуальній сполучуваності, що підкреслює або відновлює мовні способи об’єктивації, серед яких походження в широкому розумінні, етимологічне, дериваційне, звукове, та інші форми смислового зближення в процесі функціювання. Віршова актуалізація ВФС є емпіричним підтвердженням потебніанського лінгвопоетичного підходу до «свободи мови». У поезії ВФС породжує нові поетичні смисли, що виступають основою розвитку конкретного ліричного сюжету й підґрунтям подальшого розвитку мови