Journal articles: 'Потенціал виявлення'

1

Дудок, Анна. "ДЕРИВАЦІЙНИЙ ТА СМИСЛОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРЕФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." Inozenma Philologia, no. 133 (December 1, 2020): 89–96. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3173.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено аналізу дериваційного потенціалу префіксальних дієслів сучасної анг- лійської мови і має на меті виокремлення найпродуктивніших префіксів та їхнього семантичного навантаження. Розглянуто префіксацію як один із активних способів термінотворення, досліджено структурну і семантичну організацію основ префіксальних дієслів, окреслено термінотвірні моделі префіксальних дієслів у сучасній англійській мови. У результаті дослідження дієслівних префіксів у системі сучасної англійської мови вирішувалася проблема дериваційного потенціалу префіксів, їхньої семантики та ролі у формуванні смислів. Важливим сегментом дослідження префіксів є те, що основну увагу у процесі аналізу зверта- ють на семантику префікса, його роль у породженні різних смислів префіксального дієслова. Смисл префіксального дієслова визначається при незмінності семантики самого префікса. Доведено, що врахування власного іманентного значення префікса часто є відсутнім. Проте саме процес виявлення інваріантного значення дає змогу розкрити мовний механізм породження різних смислів у різних контекстах, а, отже, він полегшує розуміння нових вживань у мовленні згідно з традиціями англій- ської мови. Як висновок, обґрунтовано, що словотвір та словоскладання як способи творення нових слів-термінів є найпродуктивнішими та ключовими його способами, а їхній аналіз безумовно, буде перспективою подальших досліджень щодо виявлення внутрішніх механізмів та тенденцій розвитку словотворчого процесу. Ключові слова: дериваційний потенціал, префіксальні дієслова, інваріантне значення, словотво- рення, префіксація, структурно-семантичні характеристики, семантика слова, смисли.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Зігунов, В. М., and Р. В. Зігунов. "ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ТУРИСТСЬКОГО КЛАСТЕРУ СУМЩИНИ." Підприємництво та інновації, no. 15 (December 30, 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/15.13.

Full text

Abstract:

У статті досліджено туристський потенціал Сумської області щодо формування регіонального туристського кластеру на основі виявлення «точок» виникнення та розвитку локальних туристських кластерів. Дослідження здійснено на основі методу SWOT-аналізу. Висвітлено сильні та слабкі сторони туристського потенціалу Сумського регіону, а також визначено зовнішні та внутрішні можливості й обмеження туристського потенціалу щодо виникнення та розвитку «точок» росту локальних туристських кластерів як базових основ формування регіонального туристського кластеру. Розкрито шляхи підсилення слабких сторін і максимального використання сильних сторін туристського потенціалу Сумської області під час формування регіонального туристського кластеру на основі розроблення та вжиття певних заходів щодо його створення. Визначено основні ознаки процесу формування регіонального туристського кластеру в Сумській області.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Кирчата, Ірина, and Олена Шершенюк. "ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 26 (June 26, 2021): 56. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.56.

Full text

Abstract:

УДК 339.187; JEL Classification: М29 Мета – визначення та обґрунтування шляхів удосконалення і застосування нових методів, технічних засобів та організаційних заходів в системі збуту, а також оцінювання збутового потенціалу торговельного підприємства. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядаються питання управління збутом, збутовою діяльністю підприємств та оцінкою потенціалу в умовах мінливого зовнішнього середовища. Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Дана стаття присвячена вирішенню актуальної економічної проблеми, а саме удосконаленню ефективності збутової системи торговельних підприємств на засадах оцінки збутового потенціалу з метою набуття довгострокових переваг та забезпечення сталого розвитку. Збутовий потенціал торговельного підприємства – це внутрішні ресурсні можливості торговельного підприємства реалізувати товари за рахунок наявних кадрових компетенцій в сфері формування асортименту, технологічної та передпродажної підготовки, мерчандайзингу та сервісної підтримки. З метою забезпечення своєчасного виявлення невикористаних резервів та збутових можливостей, а також уникнення ризикових подій торговельним підприємствам доцільно проводити діагностику збутового потенціалу, що уможливить ефективне управління збутовою діяльністю та активізує збутовий процес як такий. Завдяки правильно обраній збутовій політиці та оптимізованим збутовим процесам підприємство може боротися за збільшення частки ринку і набуття нових конкурентних переваг. Наукова новизна. В роботі теоретично обґрунтовано доцільність проведення діагностики та оцінювання збутового потенціалу торговельного підприємства, як інструмента ефективної системи управління збутом для набуття підприємством нових конкурентних переваг. Практична значущість. Практичне використання, а саме виявлення резервів та розвиток збутового потенціалу торговельного підприємства, які ґрунтуються на результатах його діагностичної оцінки, дозволять надалі розробити систему заходів і розрахунку показників конкурентної стійкості, що можуть бути використані в подальшому для забезпечення стійкого функціонування та підвищення рівня його конкурентоспроможності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Романишин, Наталія, and Катерина Олекша. "ЛІНГВАЛЬНІ ТА КОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТАФОРИ У ПОЕЗІЇ СЕМЮЕЛА ТЕЙЛОРА КОЛРІДЖА." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 326–35. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-64.

Full text

Abstract:

Пропонована стаття присвячена дослідженню лінгвальних та когнітивних особливостей художньої метафори у поезії Семюела Тейлора Колріджа. Актуальність та новизна обраного предмету аналізу полягає у тому, що метафорика англійського поета Семюела Тейлора Колріджа не була об’єктом особливого наукового інтересу, тим паче її аналіз з перспективи застосування корпусних технологій та спеціальних програм семантичного аналізу тексту. Відповідно метою цієї статті є продемонструвати потенціал та продуктивність застосування програми Tropes для виявлення метафоричної структури та змістового наповнення поетичної концептуальної системи Семюела Тейлора Колріджа. Виявлено концептуальні системи, представлені вербальними елементами відповідних денотативних полів та здійснено аналіз основних метафоричних моделей концептуалізації визначених концептуальних сфер.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Akymenko, Olena. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЯВЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНИХ ОЗНАК НОВОЇ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 3(23) (2020): 7–16. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-7-16.

Full text

Abstract:

У статті узагальнено науковий матеріал із досліджуваної теми, обґрунтовано ідею про необхідність і значущість нової індустріалізації – неоіндустріалізації, в основі якої покладено виробництво продукції на базі найсучасніших інноваційних, інформаційних технологій і комп’ютерно-інтегрованих систем. Доведено необхідність цього процесу для відродження вітчизняного промислового виробництва на нових інноваційних засадах, що можливе за рахунок гармонізації соціально-економічних інтересів органів влади на всіх рівнях управління, бізнесу і громадськості. Наведено стратегічні напрямки державної політики у сфері модернізації економіки та підвищення конкурентоспроможності промисловості, реалізація яких дозволить здійснити перехід від імітаційного до інноваційно-технологічного розвитку; побудувати динамічну, здатну до саморозвитку економіку; забезпечити ефективне використання всіх виробничих ресурсів суспільства; реалізувати інтелектуальний потенціал країни на основі розвитку науки та освіти. Розглянуто сучасні моделі індустріалізації з представленням їх класифікацій та ознак. Наведено схематичну інтерпретацію ключових етапів розвитку вітчизняної промисловості. Доведено необхідність становлення для України смартпромисловості – сучасної промисловості, заснованої на кіберфізичних та інших авангардних технологіях

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

ПЕТРОВА, Людмила, and Тетяна БРИК. "ФЕНОМЕН ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ВІЙСЬКОВОГО КЕРІВНИКА ЯК ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 44 (May 20, 2022): 194–208. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.13.

Full text

Abstract:

Метою статті є визначення сутності феномену особистості сучасного військового керівника у вимірах соціально-філософської рефлексії. Методологічними засадами дослідження стали на комплементарних засадах потенціал екзистенціально-педагогічної антропології, діалектичний, феноменологічний, герменевтичний підходи, а також методологія структурно-функціонального і системно-теоретичного аналізу. Теоретико-методологічною основою дослідження є комплекс філософських, загальнонаукових і спеціальних методів, що забезпечує міждисциплінарний аналіз теоретичних рефлексій та практик виявлення феномену особистості сучасного військового керівника. Наукова новизна полягає у виявленні сутності феномену особистості сучасного військового керівника, розкритті людинотворчого потенціалу етики служіння в поєднанні з етикою відповідальності, які задають фактичній реальності формування особистості військового керівника контрфактичний імператив благоговіння перед життям. Висновки. За допомогою концепції габітусу (П. Бурдьє), для роз’яснення діючих механізмів здійснення тих або інших військових практик з’ясовано феномен особистості сучасного військового керівника. Військовослужбовці відрізняються від інших соціально-професійних груп суспільства особливістю інтересів у соціальній та інших сферах суспільної життєдіяльності, опосередкованих специфікою військово-професійної діяльності, яка полягає у використанні засобів збройного насильства. Габітус сучасного військового керівника це система стійких принципів поведінки, готовності та здатності виконувати завдання щодо надійного захисту Батьківщини від загроз у мирний час та за умов збройного конфлікту, підтримувати постійну бойову готовність, дисциплінованість, якісно володіти новітніми системами озброєння та технікою, нести особисту відповідальність за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, військових статутів, Військової присяги, функціональних і службових обов'язків, наказів вищестоящих командирів і начальників, усвідомлювати суспільне призначення військової діяльності, її роль у збереженні миру на планеті, сумлінне виконання службо- вих обов’язків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Мальцев, Дмитро, and Інна Хрипко. "Потенціал оздоровчо-рекреаційних технологій при організації сімейного дозвілля." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 1 (July 3, 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.44-49.

Full text

Abstract:

Анотація. У статті розглянуто потенціал оздоровчо-рекреаційної рухової активності під час організації сімейного дозвілля. Мета. Вивчити доцільність та перспективність використання оздоровчо-рекреаційних технологій в організації активного сімейного дозвілля. Методи. Теоретичний аналіз даних спеціальної науково-методичної літератури, узагальнення, систематизація, абстрагування, синтез, аналогія, індукція, дедукція, логічний метод, соціологічні методи дослідження. Результати. Досліджено алгоритм організації оздоровчо-рекреаційної діяльності: визначення наявності оздоровчо-рекреаційних потреб у населення в контексті організації вільного часу; виявлення фізкультурно-рекреаційних уподобань населення, тих форм і видів активного відпочинку, які є цікавими як дітям і дорослим окремо, так і для обох вікових груп; визначення обізнаності дітей та членів їхніх сімей у сфері способів організації активного відпочинку і діяльність з їх фізкультурно-рекреаційної освіти; розробка системи залучення дітей та їхніх батьків до участі у фізкультурно-рекреаційних заходах і реалізація цієї системи; планування майбутньої фізкультурно-рекреаційної діяльності на основі попереднього аналізу відповідних потреб та інтересів учасників, розробка відповідних програм, сценаріїв тощо; визначення критеріїв ефективності фізкультурно-рекреаційної діяльності; забезпечення діяльності матеріальними, фінансовими, інформаційними, технологічними і кадровими ресурсами; контроль і координація діяльності. Ключові слова: сімейне дозвілля, оздоровчо-рекреаційна рухова активність, технології.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Демуз, Інна. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ." Society. Document. Communication, no. 7 (August 10, 2019): 26–46. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-26-46.

Full text

Abstract:

У статті розкрито поняття інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх фахівців з документознавства як складової частини професійної компетентності документознавців через аналіз термінологічного апарату і виявлення особливостей формування даної компетентності. Зокрема, проаналізовано поняття «компетенції», «компетентність», «професійна компетентність», «професійна компетентність документознавців», «інформаційно-аналітична компетентність документознавців». Розглянуто існуючі в науковій літературі класифікації професійних компетенцій фахівців-документознавців, запропоновані Г. Малик, Л. Філіповою та іншими дослідниками. Зосереджено увагу на інформаційно-аналітичній компетентності майбутніх документознавців. Зокрема, простежено співвідношення інформаційного й аналітичного компонентів у структурі компетентності фахівців різних профілів, при цьому наголошено, що документознавці (інформаційні аналітики, аналітики консолідованої інформації), маючи пряме відношення до різних видів інформації та її аналізу, повинні володіти спеціально сформованою інформаційно-аналітичною компетентністю фахівця. Закцентовано на важливості й необхідності формування саме таких результатів навчання, пов’язаних з інформаційно-аналітичними знаннями, уміннями та навичками. Розкрито потенціал навчальних дисциплін інформаційно-аналітичного профілю, які мають вводитися до навчальних планів підготовки фахівців. Наголошено на посиленні аналітичного компонента у структурі інформаційно-аналітичної компетентності підготовки відповідних фахівців. Запропоновано робоче визначення інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх фахівців з документознавства як складової частини професійної компетентності документознавців, що інтегрує знання, уміння, навички й професійно значущі якості, необхідні для пошуку, систематизації й аналізу різних видів інформації, презентування опрацьованої інформації у доступному форматі, виявлення закономірностей у певній галузі та прогнозування подальшого розвитку ситуації на ґрунті виявлених закономірностей та іншого роду інформації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Tuboltsev, Leonid, and Anatoliy Grinev. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 1 (March 30, 2020): 47–56. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-1-47-56.

Full text

Abstract:

Метою роботи є виявлення позитивних моментів розвитку чорної металургії України в сучасних умовах нової промислової революції. Відзначено, що чорна металургія і сьогодні визначає економіку промислово розвинених країн як базова галузь. Україна має всі можливості для розвитку металургії, володіє сировинним, промисловим і трудовим потенціалом, проте в останні роки галузь втрачає свої позиції. Для аналізу стану чорної металургії в роботі використано найважливіші параметри, що характеризують її роботу, зокрема, обсяги та структура виробництва металопродукції, обсяги і структура експорту і імпорту, цінова політика в галузі, використання інвестиційних ресурсів. Наведено основні характеристики доменного, сталеплавильного і прокатного виробництва. Відзначено, що приватизація підприємств металургійної промисловості свого часу стабілізувала їх роботу, однак y даний час державі слід відродити свій вплив на формування промислової політики в промисловості, і в металургійній галузі зокрема. Наведено аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на розвиток металургійної галузі в довгостроковій перспективі. Відзначено, що промислово розвинені країни знижують свій імпортний потенціал за рахунок розвитку власної металургії, що зменшує можливості для експорту металопродукції з інших країн, у т.ч. і з України. Наведено основні завдання, що стоять перед металургією України в сучасних умовах. Відзначено об'єктивні і суб'єктивні чинники, що впливають на роботу металургії. Наведено дані, що характеризують інвестиційні процеси в Україні і РФ в різні роки. Відзначено перспективи розвитку металургійних технологій в Україні. Для вирішення перспективних завдань галузі доцільно розробити Стратегію розвитку промисловості і ширше використовувати науково-технічний потенціал вітчизняних науково-дослідних інститутів, в т.ч. НАН України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Кузьменко, Віра, and Вікторія Гальченко. "АКТИВІЗАЦІЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 9(54) (February 27, 2020): 98–106. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).09.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено вивченню творчого потенціалу студента у процесі його професійної підготовки у закладі вищої освіти. Здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, проведено діагностичне виявлення особливостей становлення творчого потенціалу студентів, проаналізовано виховні заходи зі студентами педагогічного університету, організовано систематичне спостереження за проявами творчого потенціалу студентів під час практичних занять та у процесі проведення творчих конкурсів, культурно-масових і виховних заходів.Ученими доведено, що творчий потенціал – це інтегруюча якість особистості, що характеризує міру її можливостей ставити й вирішувати нові завдання у сфері своєї діяльності та має суспільне значення. З’ясовано, що до сфери творчого потенціалу відносяться: задатки, нахили, інтереси (домінування пізнавальних інтересів); допитливість (схильність до пошуку розв’язання проблем); швидкість у засвоєнні нової інформації; здатність створювати еталони для подальшого вибору; вияви загального інтелекту; емоційне ставлення до подій тощо. Нами було надане тлумачення професійної підготовки майбутніх фахівців, а саме: професійна підготовка – це не тільки здобуття певної кваліфікації за відповідним напрямом, а й засіб соціалізації сучасного студента, його гармонізації з реальною дійсністю, набуття ним фундаментальних знань у певній галузі та якостей професійної культури, розвитку його творчих можливостей. Сутність творчого потенціалу розглядаємо у сукупності таких основних компонентів та критеріїв до них: когнітивний компонент (обізнаність про власні творчі можливості), мовленнєвий компонент (вербальна креативність); діяльнісний компонент (конструктивна активність, оригінальність створюваного образу).Результати діагностики засвідчили недостатній рівень розвитку творчого потенціалу студентів, особливо за мовленнєвим і діяльнісним компонентами. Для активізації творчого потенціалу студентів – майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та практичних психологів, ми розробили психологічну програму, що містить систему практичних занять і виховних заходів, серед яких детальніше представлено театралізацію казок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Назар, Максим Миколайович. "Компоненти продуктивного дистанційного навчального курсу." New computer technology 17 (June 25, 2019): 114–28. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.954.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є виявлення складових продуктивного дистанційного навчального курсу, що здійснюється у мережі Інтернет на основі застосування сучасних інфокомунікативних технологій. До завдань дослідження відноситься розкриття психолого-педагогічного значення віртуального освітнього простору, аналіз основних аспектів здійснення у ньому дистанційних навчальних курсів, дослідження ролі розробки та застосування моделі учасника дистанційного навчання, розбудова технології відслідковування критеріальних параметрів об’єктивної реєстрації змін навчальної діяльності учасників тощо. Об’єктом дослідження є тренінгова навчальна система, розроблена на основі електронної платформи Moodle. Предмет дослідження – компоненти продуктивного дистанційного навчального курсу у мережі Інтернет. Основними методами дослідження є аналіз теоретичних джерел, формуючий експеримент, здійснений у форматі дистанційного тренінгового курсу, обробка даних методами математичної статистики, аналіз та узагальнення результатів. В процесі дослідження виявлені та описані 14 базових компонентів продуктивних дистанційних навчальних курсів. Показано, що відповідні складові дозволяють розробляти та запроваджувати у навчальну, психологічну, освітню практику продуктивні навчальні інтернет-курси. Дистанційні навчальні курси мають величезний психолого-педагогічний потенціал, будучи одним із засобів, що перетворюють навчання та освіту на активний, свідомий, особистісний, творчий процес.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Mysula, Yu I. "ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПЕРВИННОГО ЕПІЗОДУ БІПОЛЯРНОГО АФЕКТИВНОГО РОЗЛАДУ В ПРАКТИЦІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (March 17, 2020): 46–50. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.4.10948.

Full text

Abstract:

Мета: вивчити найпоширеніші методи діагностики розладів біполярного спектра при первинному епізоді біполярного афективного розладу (БАР). Матеріали і методи. Клінічно обстежено 153 хворих із первинним епізодом біполярного афективного розладу з використанням опитувальника розладів настрою (Mood Disorser Questionnaire – MDQ) (R. M. Hirschfield et al., 2001), діагностичної шкали біполярного спектра (N. S. Ghaemi, C. J. Miller et al., 2005; G. Sachs, 2004, 2008) та самоопитувальника для діагностики гіподинамії (Hypomania Checklist-32 – HCL-32). Результати. Особливості перебігу первинного епізоду біполярного афективного розладу проаналізовано на основі даних клінічного обстеження 153 хворих. Встановлено, що найвищий діагностичний потенціал має діагностична шкала біполярного спектра у хворих із депресивним, маніакальним і змішаним варіантами первинного епізоду біполярного афективного розладу та нижчою здатністю опитувальника розладів настрою (MDQ) і самоопитувальника HCL-32 для діагностики патологічних афективних симптомів біполярного спектра в хворих із маніакальним та змішаним варіантом первинного епізоду біполярного афективного розладу, але вони були нечутливі до депресивного варіанту. Використовуючи діагностичну шкалу біполярного спектра для виявлення ознак біполярності при первинному епізоді БАР, варто памʼятати, що кількісні показники для неї нижчі, ніж при обстеженні хворих із клінічно сформованим БАР, що необхідно враховувати під час проведення діагностики. Висновки. Виявлені особливості варто враховувати при використанні цих психодіагностичних інструментів для оцінки ризику біполярності при афективних розладах у клінічній практиці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Мироненко, О. В. "ЕКСПЛІКАЦІЯ ЛЕКСИЧНО ТА СЕМАНТИЧНО ОКАЗІОНАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ З КОНОТАТИВНИМ УВИРАЗНЕННЯМ У МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 181–85. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-26.

Full text

Abstract:

Конотація у статті репрезентується як лексико-семантичне явище, що увиразнюється складною термінологічною парадигмою, діалектичною структурною організацією та семантичною різноплановістю. Як лінгвістичний феномен конотація тісно пов’язана з інноваційними, історичними, прагматичними, аксіологічними модифікаціями у суспільстві. Узуально-оказіонально виражені лексеми репрезентують зміни у мовній картині світу, що виражають психологічні, екстралінгвальні, семіотичні ракурси реального/ірреального простору. Особливу увагу приділено узуально та оказіонально диференційним іменникам з конотативним значенням, які активно вживаються у мові української преси. До узуально різноаспектних іменників з конотативним значенням належать активно вживані, продуктивно функціональні лексичні одиниці. Під оказіонально диференційними іменниками з конотативним значенням розуміють такі, що поділяються на лексичні, у яких репрезентується нова форма та зміст лексеми, та семантичні, що характеризуються новою змістовою наповненістю, а їхня форма залишається незмінною. Виявлення значення лексично та семантично оказіональних іменників з конотативним увиразненням можливе завдяки: 1) підтекстовій потенційності, що допомагає розкрити суть та специфіку конотативного значення; 2) асоціативним реакціям, що спонукають до створення образної картини світу та експлікації семантичного потенціалу конотативно вираженої лексеми; 3) текстовим компонентам, які служать для вираження та передачі семантичного потенціалу іменників з конотативним увиразненням та можуть стояти у препозиції чи постпозиції до аналізованого слова; 4) лапкам, що виконують функцію розрізнення семантичного навантаження лексеми у певних контекстних ситуаціях; 5) семантичним модифікаціям, що характеризуються зміною значення у інформаційній контекстуальній площині, де розкривається конотативний потенціал аналізованого слова. Лексично та семантично оказіональні іменники з конотативним значенням у мові української преси фокусують та підкреслюють інновації, що відбуваються у всіх сферах буття.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Островий, Олексій. "АНАЛІЗ УМОВ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРНЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ." Public management 17, no. 2 (February 27, 2019): 300–310. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-300-310.

Full text

Abstract:

Узагальнюються основні тенденції, особливості та проблеми, які безпосередньо впливають на формування державної політики забез- печення кібернетичної безпеки. Проаналізовано сучасний стан кіберзло- чинності у світі та доведено її глобальний характер розповсюдження. До- сліджено потенціал кібератак в Україні та виявлено, що його підвищення обумовлено такими тенденціями у діяльності підприємств та бізнесу, як зростання кількості комп’ютерної техніки, підвищення доступу до мережі Інтернет, а також збільшення рівня використання інформаційно-комуніка- ційних технологій у своїй діяльності. Виявлено постійно зростаючу тенден- цію до збільшення кількості злочинів у сфері використання електронно-об- числювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку в Україні, а також збільшення їх питомої ваги у загальній кількості злочинів в Україні. Узагальнено основні фактори, які сприяли зростанню кількості кіберзлочинів в Україні, серед яких як технічна і структурна неготовність існуючої системи управління правоохоронних органів, так і недосконалість державної політики. На підставі аналізу злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів) (за закінченими розслідуваннями у кримінальних провадженнях) сфор- мовано “портрет” кіберзлочинця та доведено, що основною його рисою є високий кваліфікаційний рівень. Виявлено, що серед позитивних тенденцій у сфері боротьби з кіберзлочинністю в Україні на сьогодні можна спостері- гати впровадження у практичну діяльність сучасних методик виявлення, фіксації і дослідження цифрових доказів; підписання договорів про взає- модію у сфері боротьби з кіберзлочинністю з організаціями різних країн світу; налагодження ефективної взаємодії зі світовими соціальними мере- жами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Shestakovska, T. L., and S. O. Kushnir. "Інноваційні фактори забезпечення економічної безпеки аграрного сектору." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 5 (October 10, 2019): 93–104. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.10.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено визначенню інноваційних факторів забезпечення економічної безпеки аграрного сектору у напрямку формування ефективної державної політки й обґрунтуванню відповідних стратегічних імперативів розвитку галузі. Метою статті є дослідження науково-прикладних засад оцінки факторів формування державної політики інноваційного розвитку аграрного сектору як напрямку забезпечення його економічної безпеки та підтримки конкурентоспроможності. Наукова новизна. Запропонована класифікація інноваційних факторів, що впливають на формування державної політики забезпечення економічної безпеки аграрного сектору: науково-освітній потенціал; впровадження інноваційних розробок; інноваційна зовнішньоекономічна спеціалізація держави; розвиток мережевих технологій; поширення серед населення та доступність сучасних інформаційних технологій. Побудована імітаційна модель забезпечення економічної безпеки аграрного сектору економіки, яка дозволяє дослідити вплив окремих напрямів розвитку інтелектуального та інноваційного потенціалу, визначити заходи активізації інноваційно-інвестиційної діяльності суб’єктів аграрного сектору для забезпечення їх економічної безпеки. Висновки. Встановлено, що на сучасному етапі соціально-економічних трансформацій в країні результати наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є вирішальними факторами, що визначають перехід до інноваційного типу розвитку аграрного сектору, забезпечують її високу ефективність та економічну безпеку у ринковому середовищі. Систематизовано інноваційні фактори забезпечення економічної безпеки аграрного сектору та показники їх оцінки (Науково-освітній потенціал. Впровадження інноваційних розробок. Інноваційна зовнішньоекономічна спеціалізація держави. Розвиток мережевих технологій. Поширення серед населення та доступність сучасних інформаційних технологій). Для ефективної інноваційно-інвестиційної політики держави у сфері розвитку аграрного сектору та забезпечення його економічної безпеки важливим елементом є створення інноваційної та інвестиційної спроможності галузі, яка забезпечує їх конкурентоспроможність. Незважаючи на невідворотність процесів посилення залежності успіхів агровиробників від інноваційності агробізнесу, на практиці у вітчизняному агропромисловому секторі темпи продукування і впровадження інновацій залишаються низькими. Запропоновано визначати забезпечення економічної безпеки аграрного сектору через результативний показник інноваційного розвитку – валову додану вартість. Пропонується використання методу імітаційного моделювання, зокрема на основі концепції системної динаміки, для виявлення сценаріїв інноваційного розвитку аграрного сектору з метою забезпечення його економічної безпеки та підвищення конкурентоспроможності. Імітаційна модель побудована у відповідності до встановлених зав’язків між факторами інноваційної спроможності в аграрному секторі, які забезпечують його економічну безпеку. Усі цикли в моделі є контурами додаткового зворотного зв’язку, що має призводити до поширення позитивних тенденцій у моделі. Динаміка складових імітаційної моделі визначається побудованими економетричними моделями взаємозв’язків між показниками інтелектуального та інноваційного потенціалу й результатами діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Martsenyuk, V. P., I. V. Zhulkevych, A. S. Sverstiuk, N. A. Melnyk, N. V. Kozodii, and I. B. Berezovska. "ВИКОРИСТАННЯ БІОСЕНСОРІВ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (October 18, 2019): 107–14. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10491.

Full text

Abstract:

Мета: розглянути класифікацію біосенсорів (за типом перетворювача), принцип їх роботи, галузі застосування біосенсорів залежно від виду забруднювачів навколишнього середовища та основні напрямки подальшого розвитку біосенсорних технологій. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи. Результати. Біосенсор є портативним аналітичним пристроєм, що складається з чутливого елемента біологічного походження та фізико-хімічного перетворювача. Його устаткування має такі компоненти: біорецептор, перетворювач, процесор сигналу на виході. Біосенсори класифікуються відповідно до біорецептора (ферменти, імуноафінність, ДНК і цілі мікробні клітини) чи перетворювача (електрохімічний, оптичний, п’єзоелектричний, електрохімічний та тепловий біосенсори). Як біосенсори, так і біологічні прилади можна використовувати як інструменти контролю параметрів навколишнього середовища – для оцінки фізичного, хімічного та біологічного моніторингу забруднювальних речовин у довкіллі. Основні програми біосенсорів призначено для виявлення та контролю різних забруднювальних речовин, включно солі важких металів, органічні та неорганічні забруднювачі, токсини, антибіотики і мікроорганізми. Висновки. Застосування сучасних нанотехнологічних біосенсорів має великий потенціал для екологічного моніторингу та для виявлення забруднювальних речовин, оскільки дані біологічні пристрої є портативними і дають змогу проводити вимірювання в режимі реального часу. Принцип роботи біосенсора ґрунтується на здатності фіксування біологічного матеріалу, відбувається за допомогою фізичного або мембранного захоплення, нековалентних або ковалентних зв’язків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Балахтар, В. В., О. О. Горова, and Т. В. Чаусова. "ОСМИСЛЕНІСТЬ ЖИТТЯ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЯК ЧИННИК ЇХ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ." Problems of Modern Psychology, no. 3 (April 27, 2021): 9–17. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-1.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати емпіричного дослідження осмисленості життя учнів професійно-технічних навчальних закладів та її взаємозв’язку з їхнім лідерським потенціалом. Розглянуто сутність дефініції «лідерський потенціал». Наведено результати дослідження особливостей осмисленості життя учнів професійно- технічних навчальних закладів та її взаємозв’язку з їхнім лідерським потенціалом. Осмисленість життя вивчалася за методикою Д. Леонтьєва «Сенсожиттєві орієнтації», яка дала змогу виявити не лише загальний показник, а й окремі його індикатори. Констатовано недостатні рівні як осмисленості життя, так і лідерського потенціалу для доволі значної частини (близько двох третин) досліджуваних учнів. Виявлено гендерно- вікові особливості досліджуваних феноменів. Щодо осмисленості життя констатовано вищі його рівні у представниць жіночої статі, особливо старших за віком. Особливо яскраво дані відмінності проявляються за параметрами «цілі у житті» і «локус контролю-Я»: лише дещо більше десятої частини досліджуваних учнів уважають, що мають достатньо сил, щоб контролювати власне життя і будувати його за власним вибором. Стосовно лідерського потенціалу виявлено високий його рівень лише у десятої частини досліджуваних учнів професійно-технічних навчальних закладів. За результатами дисперсійного аналізу виявлено вплив осмисленості життя на рівні лідерського потенціалу: чим вищі показники осмисленості життя учнів ПТНЗ, тим вищим є рівень лідерського потенціалу. Окреслено доцільність створення спеціальних психологічних умов у процесі навчання у закладі професійно-технічної освіти, що сприятимуть зростанню як осмисленості життя учнів, так і їхнього лідерського потенціалу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Kopets, Rafal, and Sofiia Skrobinska. "Російська космічна програма зайшла в глухий кут: інцидент космічної морської розвідки." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (6) (October 31, 2019): 28–38. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-28-38.

Full text

Abstract:

Космічні програми провідних держав орієнтовані на військову мета з самого початку. У Радянському Союзі не в змозі були конкурувати з США Держави з точки зору морської могутності, космічних активів були використані для створення асиметричної реакції - розвідувально-ударний комплекс, призначений для знищення авіаносних бойових груп. Супутники були призначені для виявлення та відстеження американських судів. В епоху після закінчення холодної війни Росія намагався зберегти потенціал морського спостереження, що розглядається як найважливіша частина військові можливості. В наш час, хоча і не без зусиль, нове покоління супутників спостереження вдосконалені, що вказує на неубутних роль супутникових систем в проведення морських операцій. Метою статті є опис припущень, ведення та обслуговування радянських і російських супутників спостереження за морським транспортом, а також обговорити перспективи розвитку в порівнянні з останніми світовими тенденціями.У статті доведено, що після закінчення «холодної війни», незважаючи на обмежені ресурси, Росія намагалася зберегти свій потенціал у цій галузі, усвідомлюючи важливість цього елемента військової системи. Нині не без проблем упроваджується наступне покоління супутників із цією метою, що свідчить про чималу роль супутникової розвідки в проведенні морських операцій. Автором зроблено висновок, що для Росії космос залишається надзвичайно важливою сферою, завдяки якій ця країна здатна підірвати стратегію та військові можливості західних країн, особливо США. Однак російська космічна програма страждає від багатьох «хвороб». Автор припускає, що російський потенціал морської супутникової розвідки буде засуджений до маргіналізації, як із технічних, так і фінансових, а також геостратегічних причин – високоінтенсивне військове протистояння на морі, де супутники були б ключовим елементом, що підтримує цю діяльність, передусім розглядається як частина американсько-китайських сценаріїв суперництва. Росія в геополітичній загадці стала, незважаючи на значні й досить ефективні дії, спрямовані на те, щоб змінити цю тенденцію, актором другого плану

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Sumets, Alexander, Mykola Serbov, Ruslan Skrynkovskyy, Volodymyr Faldyna, and Karyna Satusheva. "Аналіз факторів впливу на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 4 (December 20, 2020): 211–31. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.11.

Full text

Abstract:

Мета. Метою виконаного дослідження є аналіз і систематизація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції. Для досягнення цієї мети виконано експертне дослідження на предмет ідентифікації переліку факторів і встановлення їхньої відносної значущості; виділено структурні компоненти, які є спільними для усіх факторів, і застосовано кластерний аналіз для побудови кластеру факторів і дендриту; класифіковано фактори й побудовано метод урахування факторів під час формування обґрунтованих управлінських рішень. Методологія / методика / підхід. Під час виконаного дослідження застосовано метод експертних оцінок, а саме метод анкетування для збору первинної інформації, необхідної для ідентифікування переліку факторів і встановлення їх відносної значущості. Для виявлення характеру зв’язків між факторами та їх групування застосовано кластерний аналіз (метод куль, специфікацію clast_izomorf_trec ППП Microsoft Excel) і структурно-процесний науковий підхід, що надало можливість побудувати кластери і дендрит факторів. Для формування класифікації факторів і формулювання сутності понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов» застосовано системно-динамічний науковий підхід. Результати. Доведено, що на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції впливає низка факторів, які доцільно класифікувати за змістом, характером, значущістю і структурною подібністю. Виділення цих класифікаційних ознак і відповідних їм груп факторів необхідне для уможливлення аналітичної обробки управлінської інформації. Ця інформація необхідна для прийняття управлінських рішень, що передбачають застосування технологій е-комерції. На відміну від інших, запропонована класифікація факторів побудована шляхом виявлення їхньої структурної подібності. Це стало підставою для введення в економічну науку понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення», «траєкторія зміни умов», а також розроблення методу урахування виділених факторів під час прийняття управлінських рішень. Оригінальність / наукова новизна. Уперше введено в економічну науку поняття «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов». Ці поняття сформульовано на основі ідентифікування структурної подібності факторів і вимірювання ізоморфних відстаней між ними. У категоріально-понятійному апараті економічного аналізу ці поняття уточнюватимуть предмет параметризації факторів. Набули подальшого розвитку: а) класифікація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції, яка, на відміну від наявних, базується на виділенні класифікаційних ознак і, в їхніх межах, видів факторів; б) метод урахування факторів, який, відрізняється від наявних тим, що уточнює ізоморфну природу цих факторів і зв’язки між ними, що дозволяє параметризувати фактори й урахувати їх під час прийняття управлінських рішень. Практична цінність / значущість. Побудована класифікація факторів і, на її основі, метод урахування цих факторів під час формування управлінських рішень є прикладним інструментом вибору оптимального управлінського рішення з ряду альтернативних. Запропонована класифікація та побудований метод можуть бути застосовані для моделювання прикладних програмних продуктів у ролі специфікації наявних систем підтримки прийняття рішень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Мицюк, М. В., and О. В. Наумовська. "МОРАЛЬНО-ЦІННІСНІ ІДЕАЛИ УКРАЇНЦІВ: ВІД ФОЛЬКЛОРУ ДО МАСМЕДІА." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 275–81. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-38.

Full text

Abstract:

У статті досліджено український фольклор як системотвірну домінанту сучасного медіапростору. Розкрито парадигми масмедіа як наступника усної словесності, орієнтованого на соціальну модернізацію і духовний розвиток особистості у глобалізованому світі; обґрунтовано передумови взаємодії фольклору і масмедіа. Виявлено морально-ціннісний потенціал фольклору як змістовного феномену сучасної масової культури (зокрема, масмедіа), що сприяє утвердженню філософсько-культурологічних основ функціонування людини у природному і соціокультурному середовищі (засади моральності, моралі, права, гармонійних взаємин особистості і суспільства). Охарактеризовано закономірності еволюції традиційної словесності як поліфункціональної соціальної полістадіальної художньої системи, архітектоніка якої зумовлена історико-культурними чинниками. Визначено сенс-змістовні основи фольклору в контексті виявлення філософсько-культурологічних принципів і актуалізації його жанрової природи, що забезпечують усній традиції позачасову затребуваність, зважаючи на її здатність представляти національно- державні і власне індивідуальні (людські) засади. Описано фольклор як унікальну синкретичну, поліфункціональну систему, що відобразила різні світоглядні настанови й історико-культурні реалії. Визначено діалог словесного фольклору і масмедіа, що зумовлений низкою критеріїв, які стали парадигмальними умовами здійснення комунікації. Досліджено фольклор у контексті масової культури, що транслює базові філософсько- культурологічні цінності, які втілені в численних архетипних образах і постають сенс-змістовними домінантами сучасного медіапростору, зокрема масмедіа (телебачення, радіо, інтернет, кіно, фото, анімація тощо). Проаналізовано способи вираження інформації у фольклорі та масмедіа; визначено особливості комунікативного процесу, основи знакової системи, функції та системні принципи як критерії комунікації фольклору та масмедіа.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Лебедєва, К. О. "ЗАСТОСУВАННЯ РЕСУРСНОГО ПІДХОДУ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 51 (2021): 97–106. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.10.

Full text

Abstract:

У статті доведено актуальність проблеми застосування ресурсного підходу до формування професійної компетентності у здобувачів вищої технічної освіти. Визначено суть професійної компетентності здобувачів вищої технічної освіти як інтегральної характеристики особистісних якостей фахівця, що відображає рівень знань, умінь, досвіду, яких необхідно і достатньо для досягнення мети певного роду діяльності, а також його професійноморальну позицію спеціаліста, яка полягає в готовності ставити перед собою цілі та приймати рішення, котрі забезпечують їх реалізацію, здійснювати професійну діяльність і спілкування на високому рівні. Розкрито потенціал ресурсного підходу для підвищення ефективності процесу формування означеної компетентності. Суть ресурсного підходу визначено як сукупність технологій, способів, прийомів забезпечення виявлення й використання ресурсів і розвитку потенціалів особистості з метою підвищення ефективності різних видів діяльності, організації спілкування та стимулювання до самовдосконалення й самоорганізації. Представлено методологічні підходи до застосування ресурсного підходу до формування професійної компетентності у здобувачів вищої технічної освіти (системний, синергетичний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний, аксіологічний). Визначено педагогічні умови успішного застосування ресурсного підходу до формування професійної компетентності у здобувачів вищої технічної освіти, що передбачають: здійснення цілеспрямованої психолого-педагогічної підготовки професорсько-викладацького складу до застосування ресурсного підходу в процесі формування професійної компетентності здобувачів вищої технічної освіти; забезпечення позитивної професійної мотивації студентів, стимулювання їх до розвитку ресурсних можливостей; оволодіння майбутніми фахівцями знаннями і вміннями раціональної самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності в процесі професійної підготовки; створення у закладі вищої технічної освіти ергономічного освітнього середовища. Презентовано форми і методи формування професійної компетентності у здобувачів вищої технічної освіти (проблемні бесіди, бесіди-роздуми, міні-дискусії, тренінги, здоров’ябережувальні технології та ін.).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Melnychuk, I. M., and S. O. Yastremska. "ПЕРЕВАГИ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ МЕДСЕСТРИНСТВА В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Медична освіта, no. 1 (May 3, 2019): 96–101. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10091.

Full text

Abstract:

Мета роботи – виявлення переваг, що сприяють формуванню самоосвітньої компетенції у майбутніх магістрів медсестринства засобами дистанційного навчання. Основна частина. Аналіз наукових інтерпретацій поняття “самоосвіта” дозволив нам визначити самоосвітню компетентність як інтегровану характеристику особистості, що поєднує знання, вміння, способи і досвід самоосвіти і виявляється в потребі, здатності й готовності до реалізації такого виду діяльності, спрямованої на досягнення особистісної, професійної, соціальної самореалізації особистості. У статті відображено основні теоретичні підходи до визначення поняття “самоосвітня компетентність майбутніх магістрів медсестринства”, представлено результати діагностики цього особистісно-професійного утворення. В результаті наукової розвідки ми виокремили чотири компоненти в структурі самоосвітньої компетентності студентів медичних закладів вищої освіти. Наголошено на необхідності нових підходів до організації навчального процесу в магістратурі медсестринського спрямування, і, передусім, це стосується організації самоосвітньої діяльності майбутніх магістрів медсестринства засобами дистанційного навчання. Висновок. Доведено, що потенціал електронного інформаційно-освітнього середовища створює необхідні умови для проектування студентами індивідуальної траєкторії самоосвіти, створення електронного кейса багажу знань, підвищує рівень емоційного сприйняття інформації, здійснює самоконтроль результатів навчальної діяльності, активізує самостійну пізнавальну ініціативність, мотивує студентів до самонавчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Богацька, Наталія, and Віктор Миронишин. "РОЛЬ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ В КОНКУРЕНТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА." ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, no. 7 (November 5, 2019): 15–18. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.07.00.003.

Full text

Abstract:

У статті розкрито актуальність забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах невизначеності на основі формування і розвитку його економічного потенціалу при ефективній реалізації підприємницького потенціалу підприємства. Виявлена економічна сутність категорії «підприємницький потенціал»; досліджена роль і характер впливу підприємницького потенціалу на формування потужності структурних елементів конкурентного потенціалу і в цілому економічного потенціалу підприємства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

БОНДАР, Максим. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ КОПІНГСТРАТЕГІЙ ПОВЕДІНКИ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 1 (54) (May 19, 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.1.

Full text

Abstract:

У статті розкрито психологічний зміст феномену копінг стратегій поведінки, зокрема його представлено як механізм подолання складних життєвих ситуацій, загальний динамічний процес психіки, який функціонує задля оптимізації емоційного стану особистості. Наголошено на тому, що ці стратегії можуть бути адаптивними (позитивними), ефективними та дезадаптивними (негативними), дисфункціальними. Визначено, що найбільш сприятливим та сензитивним періодом розвитку життєстійкості є підлітковий вік. Підкреслено нагальну необхідність у розвитку життєстійкості особистості підлітка задля ефективного вміння не лише долати труднощі, а і можливості перспективно реалізовувати власний потенціал, здобуття автономності у власній життєдіяльності. Метою статті є психологічний аналіз ролі життєстійкості у розвитку адаптивних копінг стратегій, а саме виявлення взаємозв’язку між рівнем життєстійкості та проявом копінг стратегій. Висновки. У статті представлено результати проведеного емпіричного дослідження, яке надало можливість виявити психологічні особливості прояву копінг стратегій поведінки підлітків, а саме визначити залежність їх прояву від рівня життєстійкості. Зокрема, підтверджено, що високий рівень життєстійкості сприяє розвитку адаптивних копінг стратегій поведінки, уміння знаходити сприятливі шляхи вирішення ситуації, спроможності здійснювати ефективну саморегуляцію. В той час як низький рівень життєстійкості перешкоджає його розвитку, формує дезадаптивні копіг стратегії, обумовлюючи відчуття пригніченості та безнадійності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Кондратюк, Н. В. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОСОБИСТОСТІ У XXI СТОЛІТТІ." Educational Dimension 29 (May 19, 2022): 266–71. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4946.

Full text

Abstract:

Проаналізовано компоненти соціально-психологічного потенціалу особистості старшокласників. Виявлено їх психологічні закономірності й встановлено їх вплив на розвиток особистості в юнацькому віці. Детально розглянуто поняття «соціально-психологічний потенціал». Обґрунтовано труднощі підлітків в прояві соціальної компетентності. Охарактеризовано базові потреби старшокласників, що дозволяє зрозуміти психологічні проблеми розвитку соціально-психологічного потенціалу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Khmel, Natalya. "Специфіка трансформації інструментальної музики бароко для бандури на прикладі «сонати g-moll для віолончелі та фортепіано (pianoforte)» (за інструментальним концертом) Ґ. Ф. Генделя." Музичне мистецтво і культура, no. 24 (July 3, 2017): 75–86. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-75-86.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – виявлення особливостей перекладення творів епохи Бароко та їх практична апробація при інтерпретації на бандурі. Методологія дослідження полягає у застосуванні компаративного, історичного, структурно-функціонального методів, які забезпечують цілісне сприйняття особливостей музичної мови музики минулого століття, а також методології системного аналізу для всебічного врахування умов трансформації музики Бароко в поєднанні з узагальненням як методом формулювання висновків. Здійснено музично-виконавський аналіз образного змісту, композиційних і стильових особливостей сонати. Наукова новизна полягає у розширенні методів перекладення та обґрунтуванні основних засобів трансформації музики епохи Бароко для бандури, на прикладі перекладення інструментальних творів Ґ. Ф. Генделя. Висновки. На основі музично-виконавського аналізу «Сонати g-moll для віолончелі та фортепіано (Pianoforte)» (за інструментальним концертом) Ґ. Ф. Генделя в перекладенні для бандури та фортепіано С. В. Овчарової (у чотирьох частинах), а також особливостей трансформації партії віолончелі для бандури можна зробити висновок, що перекладення творів епохи Бароко для бандури містить певний потенціал для реалізації. Це доводить багатогранна звукова темброколористика та фактурні можливості сучасного модифікованого інструменту – бандури, що підтверджує процес його академізації та значно збагачує як навчальний, так і концертний репертуар представників бандурного мистецтва.Ключові слова: темброво-фактурні особливості, трансформація, перекладення, епоха Бароко, інтерпретація, сонатний жанр, структура.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Лі, Артур Костянтинович. "ЕКОНОМІЧНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ МІЖ АВТОРОМ І РОБОТОДАВЦЕМ АБО ЗАМОВНИКОМ." ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, no. 1(80) (March 25, 2021): 113–28. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2021.1(80).2195.

Full text

Abstract:

Розглянуто проблему формування інститутів привласнення інтелектуальної власності, що створена на умовах виконання службових (трудових) обов’язків або на замовлення, яка існує до сьогодні через неузгодженість чинного законодавства України з Конституцією України та з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Необхідність розв'язання суперечностей норм і правил взаємодії творців із замовниками інтелектуальної продукції назріла давно, але, на жаль, її вирішення було заблоковано як неформальними нормами і правилами поведінки, що були отримані суспільством у спадок від радянського змісту авторських правовідносин в УРСР, так і нормами національного законодавства. У зв‘язку із зазначеними протиріччями в Україні вибудовувались правовідносини, коли нормативні акти, якими регулюються ці правовідносини, отримали статус «рекомендацій», а не обов’язкових для виконання правових норм. Завдяки цій невідповідності економіка держави з кожним роком стрімко втрачає свій науково-творчий потенціал й інтелектуальну складову. Збалансування правовідносин соціальної економіки та теорії власності дозволить реалізувати інституціональні принципи належного розподілу інтелектуальної власності, що є необхідною умовою розвитку всієї української економіки. Метою статті є виявлення європейської економічної конструкції правовідносин творців-працівників та роботодавців через призму норм національних законів, інших нормативних актів та норм міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які є частиною національного законодавства України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Sazonets, I. L., and V. V. Dzhyndzhoian. "СОЦІАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 188. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202018.

Full text

Abstract:

У статті виявлено соціальний потенціал та перспективи функціонування санаторно-курортних підприємств. Установлено, що демографічна ситуація в країні визначає значущість санаторно-курортної діяльності в збереженні і поліпшенні здоров’я, підвищенні якості життя і трудового потенціалу населення. Доведено, що ступінь задоволення попиту на санаторно-оздоровчі послуги обумовлюється формуванням пропозиції на дані послуги і санаторно-курортний продукт, які залежать від наявних можливостей або потенціалу організацій регіонального санаторно-курортного комплексу. Констатовано, що поняття «потенціал» в загальновизнаному сенсі відповідно до тлумачення сучасних енциклопедичних словників означає «джерела, можливості, засоби, запаси, які можуть бути використані для вирішення будь-якої задачі, досягнення певної мети, можливості окремої особи, суспільства, держави в певній галузі (наприклад економічний потенціал)». Резюмовано, що оцінка економічного потенціалу повинна розглядатися як комплексна система дій, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, які не суперечать один, кожне з яких вносить свій внесок в результативність всієї системи управління регіональним санаторно-курортним комплексом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Комар, Таїсія, and Олексій Лунков. "Проблема життєвого самоздійснення особистості у світлі наукових рефлексій." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T3 (2020): 117–28. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-117-128.

Full text

Abstract:

Наукове дослідження проблеми життєдіяльності людини пов’язане із загостренням проблеми збереження і сталого розвитку світу. До кола актуальних і недостатньо осмислених понять, перспективних для сучасного етапу розвитку психологічної науки, зокрема, галузей психології особистості та вікової й педагогічної психології входить і поняття самоздійснення. Метою статті єнауково-теоретична рефлексія міждисциплінарних підходів до дослідження процесу самоздійснення особистості. Встановлено, що у зарубіжних психологічних і філософських словниках термін «самоздійснення» (self-fulfillment) найчастіше трактується як завершений, кінцевий результат самореалізації, повне звершення можливостей особистості. У статті відзначено, що з проблемою самоздійснення семантично пов'язана низка інших понять: всебічний розвиток особистості, самоствердження, самоактуалізація, сенс життя, життєва стратегія, доля. Змістовно близькими і активно науково досліджуваними процесами, особистості є самореалізація та самоактуалізація. У наукових працях класиків марксизму представлена концепція тотальної людини, яка самореалізується в творчій, активній праці, в суспільному житті, культурі, пізнавальної діяльності. Самоздійснення, у значенні самореалізація особистості, ґрунтоване на вільному розвитку і прояві «людської природи». Виявлено, що наукові розробки кола проблем розвитку та вдосконалення людини у вітчизняній психології радянського періоду визначалися діяльнісним підходом. Ідея самореалізації особистості як максимально повного розкриття її творчого потенціалу розкривають в дослідженнях А. Маслоу і К. Роджерса. Вищим рівнем потреб щодо здійснення своїх ідентифікацій: таланту, творчих потенцій, цінностей, смислів, орієнтації А. Маслоу розглядає самоактуалізацію. Відзначене переконання К. Роджерса, що людська природа завжди прагне до безперервного розвитку, до реалізації можливостей людини, до реалізації своїх здібностей. Виявлено, що у наукових дослідженнях реалізацію або втілення, здійснення людини пов’язують із реалізацією «індивідуальних сутнісних сил», або «людської природи». Дослідники в досить різних контекстах намагалися вичленувати специфічний зміст природи особистості. Змістовно забезпечує ідею розвитку і реалізації особистості у динамічному світі поняття особистісного потенціалу. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо в дослідженні змістовних характеристик та визначенні функційного навантаження особистісного потенціалу у процесі самоздійснення. Ключові слова: самоздійснення, самореалізація, самоактуалізація, особистість, особистісний потенціал, самість, діяльність, стратегії самореалізації, творчий потенціал.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

УЛЬЯНОВА, Вікторія Олегівна. "СТЕРЕОТИПИ РАДЯНСЬКОЇ І ПОСТРАДЯНСЬКОЇ ФЕМІННОСТІ." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237862.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано особливості виявів ґендерних стереотипів української жінки різних періодів історії нашої країни на сторінках журнального періодичного видання «Радянська жінка» та «Жінка». Мета дослідження – описати мовну особистість української жінки радянських і пострадянських часів, виявити характерні ознаки першої та другої, а також проаналізувати мовний матеріал, що репрезентує ці мовні особистості на сторінках публіцистичних текстів. Предметом розгляду були особливості стереотипів, пов’язаних з українською жінкою радянської та незалежної України. Матеріал періодичних видань дає змогу зіставити «знеособлений» образ радянської жінки із нашою сучасницею в усьому розмаїтті її виявів як вільної представниці українства. Для виявлення специфічних значеннєвих моделей фемінних стереотипів, представлених в аналізованих джерелах, у роботі застосовано контекстуально-інтерпретаційний метод та контент-аналіз, а компонентний аналіз дав змогу висвітлити семантичну оригінальність кожного маркера стереотипізованих моделей мовної особистості української жінки. Результати аналізу особливостей мовної поведінки жінки уможливлюють зробити висновок про те, що провідною моделлю радянської жінки була знеособлена мовна особистість, орієнтована на трудові звершення на благо радянського суспільства; родина і жіноча природа внаслідок пропаганди залишаються на периферії. Сучасні жіночі видання намагаються показати мовну особистість української жінки у всьому розмаїтті її комунікативних, психоментальних, емоційних та інших виявів, і ця презентаційна полісемантичність відбивається і в мовному конструюванні, яке синтезує всі виражальні засоби національної мови та її впливовий потенціал.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Ткалич, М. Г., and А. М. Баранова. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ: ЕМПІРИЧНІ ПОКАЗНИКИ." Problems of Modern Psychology, no. 4 (February 11, 2022): 84–91. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-11.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу результатів емпіричної частини дослідження соціально-психологічних критеріїв формування лідерського потенціалу в юнацькому віці. До переліку значущих характеристик сучасної молодої людини відносять лідерський потенціал як прояв цілеспрямованої активності суб’єкта, який перетворює дійсність та самовдосконалюється. У статті критерії сформованості лідерського потенціалу було виділено відповідно до розробленої в теоретичному розділі структурної моделі лідерського потенціалу: особистісний, поведінковий та ситуаційний. Відзначено, що оптимальним періодом для формування лідерського потенціалу особистості є юнацький вік, зважаючи на прагнення юнаків до самостійності, ініціативності, індивідуалізації життєвих перспектив, на схильність до налагодження суспільних контактів. Емпіричне дослідження (n = 205) дозволило виявити ґендерні відмінності й індивідуально-психологічні особливості особистості, які виступали критеріями лідерського потенціалу (здатність до ефективної комунікації, здатність до вирішення конфліктів та труднощів, здатність до організаційної діяльності, гнучкість мислення, високі інтелектуальні здібності, адекватна самооцінка). Доведено, що в юнацькому віці більшість лідерських якостей у дівчат набагато краще розвинені, аніж у хлопців. Данні діагностичного оцінювання та виявлені особливості в сукупності своїй підтверджують гіпотезу щодо впливу окремих чинників на формування лідерського потенціалу. Відзначено, що лідерський потенціал осіб юнацького віку в сучасних умовах переважно розвивається стихійно, отже, визначено потребу в розробленні програм психологічного супроводу в соціально-виховній роботі з юнацтвом із метою розвитку лідерського потенціалу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Shahinian, V. R., I. V. Filchakov, O. P. Danko, H. V. Sopil, and O. P. Diachenko. "КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРАЗИТАРНОЇ ІНВАЗІЇ BLASTOCYSTIS SPP." Інфекційні хвороби, no. 3 (December 4, 2020): 84–90. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11556.

Full text

Abstract:

Мета роботи – узагальнити сучасні погляди на епідеміологічні та клінічні особливості паразитарної інвазії Blastocystis spp. Проведено аналіз сучасних уявлень і даних власних досліджень про поширеність і роль Blastocystis spp. у патології травного каналу, зокрема синдрому подразненого кишечнику (СПК). Висвітлюється стан вивчення механізмів впливу мікробіоти кишечнику на патогенез СПК та участі в цьому бластоцистної інвазії. Розглянуте питання про поширеність Blastocystis spр. в осіб з імунодефіцитними станами. Ґрунтуючись на даних літератури та власних досліджень, вказується на низьку поширеність Blastocystis spр. у ВІЛ-позитивних пацієнтів. Суттєві відмінності у частоті виявлення різних кишкових найпростіших у ВІЛ-позитивних пацієнтів може підтверджувати вищу патогенність Cryptosporidium spp порівняно з Blastocystis spр. Враховуючи неоднозначність літературних даних про патогенний потенціал паразита, бластноцистна інвазія була розглянута з позицій паразитарної системи як біологічної основи епідемічного процесу. Узагальнення існуючих епідеміологічних і клінічних даних дало змогу припустити, що подальші еволюційні зміни біологічних властивостей Blastocystis spр. відбуватимуться у напрямку зниження вірулентності паразита, що сприятиме тривалій персистенції збудника в організмі хазяїна. Висновок. Отримані на теперішній час дані можуть свідчити про несуттєве епідеміологічне значення бластоцистної інвазії на тлі значної поширеності паразита у людській популяції. Відсутність єдиної думки про клінічне значенні Blastocystis spр. у формуванні та розвитку хронічної патології травного каналу підтверджує необхідність поглибленого вивчення тонких механізмів взаємодії паразита і хазяїна з урахуванням інтенсивності інвазії, стану мікробіоти кишечнику та імунної резистентності організму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Корнєва, Зоя. "АКТУАЛІЗАЦІЯ АНГЛОМОВНИХ ПРИКМЕТНИКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ МИСЛЕННЄВИХ КАТЕГОРІЙ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 69–76. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-12.

Full text

Abstract:

У статті розгляуто семантичні характеристики англійських прикметників на позначення інтелектуальних властивостей і результатів розумової діяльності особистості, ядром лексико-семантичного поля яких виступає поняттєва категорія «мислення». Англійська мова, як і багато інших, накопичила великий лексичний потенціал для різних аспектів інтелектуальної сили й когнітивних умінь. У лінгвістичному аспекті охарактеризувати його можна на основі аналізу певного лексико-семантичного поля. Для виявлення словесних характеристик прикметників на позначення позитивних і негативних інтелектуальних властивостей визначено склад та структуру відповідного лексико-семантичного поля, проаналізовано семантичну структуру домінант виділених лексико-семантичних груп й особливості відображення конституентами групи інтелектуальних властивостей. За результатами аналізу установлено, що воно сформоване з відповідних лексико-семантичних груп, кожна з яких представлена полярними семантичними домінантами. Групу прикметників з позитивною конотацією репрезентують такі семантичні домінанти, як clever, intellectual, wise, thoughtful, informed, conceivable, rational, а з негативною – як stupid, unintellectual, fool, thoughtless, ignorant, obscure, irrational. Шляхом аналізу семантичної структури прикметників на позначення мисленнєвих категорій з’ясовано, що прикметники з негативною конотацією не мають сильно вираженого семантичного розгалуження, характеризуються більшою однорідністю, проте за кількісним складом не поступаються прикметникам із позитивною конотацією. Вивчення особливостей відтворення ментальних прикметників українською мовою дало змогу встановити, що їх переклад залежить від поєднуваності з іншими лексичними одиницями та мовного контексту. Започатковане дослідження лексико-семантичного поля прикметників на позначення розумово-мисленнєвої діяльності людини слугує підґрунтям для пояснення явищ полісемії й синонімії та антонімії, створення тематичних словників-тезаурусів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

АНТОНЮК, Надія, and Надія ПУШКАР. "АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ: ПРИЧИНИ ПОРУШЕННЯ І ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 10–16. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.2.

Full text

Abstract:

У статті акцентовано увагу на впровадженні та дотриманні фундаментальних цінностей академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу, що мають стати пріоритетом у розвитку українського освітньо-наукового середовища. Адже велика кількість порушень академічної доброчесності, що спостерігається в освітньому процесі, призводить до появи істотних ризиків під час упровадження освітньої діяльності у вітчизняних закладах освіти. Така ситуація вкрай негативно позначається на результатах освітнього процесу, унормовуючи девіантну поведінку, знижуючи інтелектуальний і моральний потенціал суспільства. Тому нині академічна культура, письмо, доброчесність мають бути фундаментом утвердження цінності освіти загалом і стимулом її розвитку. Проведено дослідження етапів розвитку і становлення академічної доброчесності на інституційному і правовому рівнях на теренах світової і вітчизняної освіти. Проаналізовано суть дефініції «академічна доброчесність», види її порушень, фундаментальні цінності та принципи у нормативно-правових документах. Здійснено класифікацію причин академічного шахрайства учасниками освітнього процесу, описано загрози та наслідки таких дій для національної системи освіти у дослідженнях науковців. На основі проведеного аналізу виділено комплекс заходів, спрямованих на утвердження принципів академічної доброчесності у закладі вищої освіти. Під час роботи над науковою проблемою використано теоретичні методи дослідження, такі як аналіз і синтез (під час опрацювання наукових нормативних джерел із відповідної тематики), узагальнення і систематизація (під час структурування змісту матеріалу, наведення об’єктивних висновків і переконань), емпіричні методи дослідження (системне спостереження за навчальною діяльністю здобувачів у закладі вищої освіти, проведення з ними бесід із метою виявлення проявів, причин порушення академічної доброчесності, визначення комплексу заходів щодо їх подолання).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Брюховецька, О. В., О. О. Горова, and Н. І. Пінчук. "ВПЛИВ КРЕАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ НА ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ ЗІ СТУДЕНТАМИ." Problems of Modern Psychology, no. 3 (April 27, 2021): 18–27. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-2.

Full text

Abstract:

У статті презентовано результати дослідження впливу креативного потенціалу викладача вищої школи на особливості комунікації з учасниками освітнього процесу. Виявлено, що креативний потенціал представлений у когорті викладачів вищої школи нерівномірно, а високими його показниками характеризується незначна кількість респондентів. При цьому констатовано відмінності у проявах креативного потенціалу викладачів закладів вищої освіти залежно від їх віку та статі. Охарактеризовано особливості комунікації викладачів вищої школи зі студентами у контексті їх готовності реалізовувати студентоцентристський підхід у практиці професійної діяльності. Наведено дані про вміння викладачів розуміти та приймати індивідуальність студентів, тенденції їх оцінювати та схильність перевиховувати інших, орієнтуючись на себе як еталон, уміння приховувати неприємні почуття під час взаємодії та інші, що у цілому визначають комунікативну толерантність викладача як професійно важливу рису під час комунікації як зі студентами, так й іншими учасниками освітнього процесу. Подано результати дисперсійного аналізу особливостей комунікації зі студентами викладачів закладів вищої освіти з різними рівнями креативного потенціалу. Виявлено статично значущі відмінності у взаємодії викладачів зі студентами: чим вищий їхній креативний потенціал, тим більше вони готові до конструктивної комунікації зі студентами, реалізації студентоцентристського підходу у професійній діяльності. Як перспективу дослідження запропоновано дослідження особливостей комунікації викладачів закладів вищої освіти залежно від низки організаційно-професійних чинників (стажу професійної діяльності, спеціалізації, посади, наявності наукового ступеня і вченого звання) тощо, а також розроблення та апробацію програми розвитку креативного потенціалу викладачів з урахуванням специфіки їх професійної комунікації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Сторожук, С. В., І. М. Гоян, and І. С. Матвієнко. "РИТОРИКА СОФІСТІВ АБО «СТАРІ» МЕТОДИ ВИРІШЕННЯ «НОВИХ» СВІТОГЛЯДНИХ ПРОТИСТОЯНЬ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 28 (May 24, 2021): 27–32. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i28.943.

Full text

Abstract:

Сторожук С. В., Гоян І. М., Матвієнко І. С. Риторика софістів або «старі» методи вирішення «нових» світоглядних протистоянь. - Стаття. У статті показано, що упереджене ставлення до діяльності софістів, котре сформувалося під впливом філософії Платона та Аристотеля, не дало можливості дослідникам належно оцінити світоглядний та со- ціокультурний потенціал їхньої риторики, що стало причиною повторного відкриття усіх розвинених ними ідей. В цьому контексті доречно згадати ідею природної рівності людей, довільного, а відтак і договірного характеру суспільних законів та звичаїв, які, попри всезагальну народну підтримку, здебільшого слугують на благо і для підтримки влади. Завдяки новаторському характеру своєї риторики софісти стали ідеологами нового типу суспільних відносин, прообразом якого стала освітньо-виховна система, орієнтована на розвиток рефлексії та ораторського мистецтва. Завдяки останнім, як цілком аргументовано показали софісти, одні й ті ж самі речі ми можемо репрезентувати через різні зв’язки, тим самим засвідчуючи їхній відносний характер та залежність від позиції спостерігача. Така методологічна програма давала можливість знівелювати гострі світоглядні протистояння шляхом виявлення слабких і сильних сторін антагоністичних позицій і тим самим віднайти прийнятний для всіх компроміс. Загальна зорієнтованість риторики софістів на вирішення засадничих соціальних конфліктів дає підстави вбачати у ній методологічну програму для подолання сучасного протистояння між прихильниками традиційних цінностей та поборниками гендерної рівності шляхом віднаходження слабких і сильних сторін своєї та протилежної позиції. Завдяки такій рефлексії одвічні опоненти зможуть визначити не тільки необхідні й засадничі для себе цілі, а й стануть більш відкритими до діалогу та формування компромісної позиції, котра, як мінімум в певний історичний період, зможе об’єднувати широкі суспільні маси, тим самим нівелюючи руйнівний для суспільства антагонізм.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Братусь, Г. А. "ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО СТРУКТУРНОЇ АРХІТЕКТОНІКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ." Підприємництво та інновації, no. 10 (December 30, 2019): 31–38. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.4.

Full text

Abstract:

У статті представлено ретроспективний аналіз теоретичних підходів до сутності та змісту дефініцій «знання», «інтелектуальні ресурси», «інтелектуальний потенціал», «інтелектуальний капітал» у їх тісному взаємозв’язку та взаємозумовленості як основних структурних елементів, які шляхом трансформації та перетворень формують архітектоніку інтелектуальної власності. Шляхом поглибленого аналізу теоретичних підходів вітчизняних та закордонних учених виділено чотири підходи до визначення інтелектуального потенціалу: філософський, трансформаційний, економічний, ресурсний, розкрито їх змістовну наповненість. Виділено основні види інтелектуального потенціалу, а саме науково-технічний, інформаційний, культурний, освітній. Проаналізовано та виявлено наявність різноманітних наукових підходів до трактування категорії інтелектуального капіталу, визначено основні сутнісні характеристики кожного з них. Обґрунтовано необхідність формування комплексного трансформаційного підходу до дослідження та формування дефініції інтелектуальної власності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Rusyn, Iryna, Oleksandr Medvediev, Bohdan Valko, and Serhii Nikitchuk. "Біоелектрика екосистем лісів, заболочених лук та агроекосистем Західної України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 20 (June 4, 2020): 33–44. http://dx.doi.org/10.15421/412003.

Full text

Abstract:

Отримання біоелектрики з екосистем живих рослин та асоційованих з ними електрогенерувальних ґрунтових мікроорганізмів є інноваційним джерелом альтернативної енергії. Іn situ здійснено оцінку біоелектро-продуктивності екосистем лісових масивів, заболочених луків та агроекосистем Західної України у трьох зонах – північній (Полісся), центральній (Опілля) та південній (межа Покутсько-Буковинських Карпат і Чорногори). Найвищі показники біоелектрики ґрунту зафіксовано у фітомікробоценозах лісів. Середній рівень біоелектричного потенціалу в лісах становив 1080,5 мВ. Тільки дещо нижчими були середні біоелектричні показники в садах і заболочених луках, 1055,3 мВ і 1051,2 мВ, відповідно. Біоелектричний потенціал агрокультур істотно нижчий, за винятком Zea mаys L. Добовий рівень біоелектрики змінюється незначно із несуттєвим зниженням наприкінці світлового дня в частини зразків. Сезонні коливання рівня біоелектричного потенціалу від початку літа до пізньої осені у досліджених мікробно-рослинних асоціаціях є статистично незначними. Досліджено вплив вологості на генерацію біоелектричного потенціалу фітомікробоценозами. Виявлено позитивний вплив вологості ґрунту на генерування біоелектричного потенціалу. Встановлено зростання біоелектричного потенціалу в сухих ґрунтах, зумовлене активним фотосинтезом та акумуляцією вологи рослинами. Отримані результати розкривають перспективи лісових екосистем, екосистем заболочених луків і деяких агроекосистем як джерел поновлюваної та зеленої енергії при подальшому розробленні електробіотехнологічних аспектів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Савченко, Олександра. "ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ СПАДЩИНА ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО – ДЖЕРЕЛО ЕМОЦІЙНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." Інноватика у вихованні, no. 10 (November 10, 2019): 7–14. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.156.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано літературно-художню спадщину Василя Сухомлинського як джерело емоційного розвитку молодших школярів; розглянуто психологічні і педагогічні характеристики емоційного інтелекту, особливості його виявлення й розвитку у молодших школярів. Схарактеризовано досвід закладів вищої освіти України щодо використання художніх творів Василя Сухомлинського у контексті розвитку емоційного інтелекту майбутніх учителів (Уманського педагогічного університету ім. Павла Тичини; Київського університету ім. Бориса Грінченка; Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова). Обґрунтовано потенціал художньої творчості Василя Сухомлинського як джерела розвитку емоційного інтелекту дітей. Розкрито трактування педагогом понять: емоція, емоційність навчання, емоційна культура, школа емоцій. З’ясовано, що у працях Василя Сухомлинського поняття емоція і думка передбачають тісний взаємозв’язок, який створює емоційний інтелект, що є потужним ресурсом ефективного пізнання дитиною світу природи, людей, праці і самої себе. Прокоментовано здійснений авторкою відбір творів Василя Сухомлинського для підручників з читання у 2–4 класах у контексті завдань розвитку емоційного інтелекту молодших школярів. Обґрунтовано основні критерії вибору творів: їх доступність і цікавість для сучасних дітей, емоційна насиченість, можливість застосування різних форм організації діалогу з текстом, що дозволяє вийти на рівень розуміння внутрішніх смислів твору. Розкрито методичні можливості творів для реалізації таких завдань нової програми з мовно-літературної галузі. Схарактеризовано методичні особливості (створення на уроці умов для емоційного сприймання змісту твору учнями і поглиблений аналіз тексту з метою проникнення у його внутрішній смисл) та методичні прийоми їх вивчення (прогнозування учнями імовірного змісту твору за його заголовком і малюнком, зіставлення очікуваного і прочитаного твору, «перерване» читання з метою висловлення учнями передбачення на етапі кульмінації сюжету щодо його подальшого розвитку, уявний діалог читачів із дійовими особами твору, придумування продовження подій, звернення до особистого досвіду дітей).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Каргіна, Наталья, and Вячеслав Рубський. "СВІТОГЛЯДНА ОСНОВА ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ." Психологія: реальність і перспективи, no. 14 (April 1, 2020): 90–96. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.155.

Full text

Abstract:

Емпірично підтверджено, що ні соціально-політичні, ні економічні фактори не можуть служити постійною підставою психологічного благополуччя особистості. У свою чергу, це спонукало дослідників звернути увагу, перш за все, на проблеми етичного, культурологічного та світоглядного характеру та їх зв’язок з психологічним благополуччям особистості. Світоглядна основа є однією з складових психологічного благополуччя, соціально-психологічним явищем, що, безсумнівно, надає вплив на особливості переживання особистості внутрішнього благополуччя. Психологічне благополуччя повинно інтерпретуватися в контексті взаємозв’язку та взаємовідносин з іншими людьми, соціумом в цілому, з світом і світосприйняттям. Благополуччя складається не тільки зі ставлення до зовнішнього об’єктивного результату активності, але й її внутрішнім ефектам у вигляді самоставлення, самоцінності, цілісності. Такий ракурс дослідження відкриває перспективи аналізу психологічної картини психологічного благополуччя, що саме по собі важливо для розуміння змістовної організації цього явища, виявлення тих утворень особистості, які багато в чому визначаються умовами соціалізації, її ситуативного і глибинного традиційного, що минає вглиб історії життя та стосунків багатьох поколінь. Для побудови цілісної моделі психологічного благополуччя необхідно розглядати особистість в контексті її соціально-психологічних характеристик, а також домінуючих відносин до себе і світу. Не настільки значущим тут стає визначення, власне компонентів психологічного благополуччя, як створення цілісної системи розуміння їх взаємодій із зовнішнім світом і відносинами з іншими людьми. У визначенні внутрішньої структури психологічного благополуччя і її взаємозв’язку з соціально-психологічними характеристиками особистості, а також параметрами, визначальними відносини особистості, може складатися ключове завдання для розуміння суті процесу здійснення людини в світі, його індивідуального світосприйняття, формування довіри до світу, досягнення того психічного стану, при якому людина зможе відчувати свій власний потенціал, а також багатство душевного змісту. Його напрямок і способи здійснення можуть бути пов’язані з екзистенційним та духовним досвідом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Шкурат, Іван. "НАЙБІЛЬШ ЙМОВІРНИЙ ВЕКТО Р РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ." Public management 23, no. 3 (March 20, 2020): 297–306. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-297-306.

Full text

Abstract:

Висвітлено питання щодо поняття “глобалізація”, її переваг та недоліків для українського суспільства. Реалізовано мету дослідження, що полягає в аналізі впливу глобалізації на розвиток та становлення інтеграцій- ної політики в Україні. У дослідженні використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: наукове узагальнення та систематизація — для визначення характеристик глобалізації; порівняльний аналіз — для зіставлення розвитку країн, які входять до Європейського Союзу з іншими країнами, уряд яких прямує до інтеграції з Європою; системний аналіз — для виявлення позитивних і нега- тивних сторін впливу глобалізації на соціально-економічний та політичний розвиток деяких країн світу; логічний синтез — для пояснення результатів дослідження. Визначено, що позитивний вплив глобалізації полягає в значному і не- ухильному збільшенні світового промислового виробництва і торгівлі, зни- женні темпів інфляції, широкому впровадженні нових принципів і методів господарської діяльності. Обґрунтовано, що Україна має потенціал стати не просто європейською, а глобальною державою. Досліджено, що глобалізація загалом і світогосподарські відносини, зо- крема, — об’єктивний процес, що виражає сукупність умов розвитку сучас- ного світового співтовариства і насамперед науково-технічного й економіч- ного прогресу. Це неминучий етап сходження людства до нових обріїв, що несе в підсумку позитивні початки, але при цьому не позбавлений серйозних і масштабних суперечностей, тобто не виключає негативних впливів. Проаналізовано, що основним негативом від глобалізації є домінування “заможнішої” країни над менш розвиненою в економічній і навіть культур- ній сферах. До негативних сторін також належить комерціалізація культур- них цінностей, підпорядкування світу інтересам потужних транснаціональ- них корпорацій та ін. Глобалізація в її нинішньому вигляді підпорядкована інтересам світового капіталу (транснаціональних корпорацій), що діють, ви- користовуючи військово-політичну могутність провідних західних держав. Однак і самі ці держави керують світовим глобалізаційним процесом в ім’я реалізації власних геополітичних інтересів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Shindaulova, R. B. "Філософська концептуалізація моделі формування ноогуманістичного світогляду студентів." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 9(137) (August 15, 2016): 157. http://dx.doi.org/10.15421/171693.

Full text

Abstract:

У статті автор розглядає можливість побудови концептуальної моделі формування ноогуманістичного світогляду на основі ноогуманізму і дослідження педагогічного потенціалу останнього. Ноогуманізм, з його морально-гуманістичною, ноосферно-екологічною, міроформуючою спрямованістю, затребуваний часом і в контексті сучасних реалій може стати духовним компасом сучасної молоді. Один із шляхів обґрунтування педагогічних можливостей ноогуманізму здійснено автором на основі порівняльного аналізу з родинними типами педагогічних систем. В результаті аналізу автором виявлено, що процес формування ноогуманістично-орієнтованого світогляду включає в себе основні положення зазначених видів систем і дидактичних концепцій філософії освіти. Автор приходить до висновку, що ноогуманістично-орієнтована філософія освіти має великий гуманістичний потенціал, що розвивається, і асоціативні можливості. Поєднане з особистісно-діяльнісним підходом, формування ноогуманістичного світогляду містить у собі повноцінні ознаки навчальної діяльності, яке репрезентує теоретичне обгрунтування свого педагогічного потенціалу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Stripko, M. "ВИЯВЛЕННЯ НЕЗАКОННИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ЗЛОВЖИВАННЯ У СТРАХОВИХ ВІДНОСИНАХ." Juridical science 2, no. 5(107) (April 3, 2020): 146–50. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-2.18.

Full text

Abstract:

У статті досліджуються протиправні механізми, які можуть існувати на українському страховому ринку та наносити шкоду економічному потенціалу України. Визначаються типові ознаки характерні механізмам, пропонуються шляхи їх запобігання, викладаються основні шляхи протидії. В статье исследуются противоправные механизмы, которые могут существовать на украинском страховом рынке и причинять вред экономическому потенциалу Украины. Определяются типичные признаки характерные механизмам, предлагаются пути их предотвращения, представляются основные пути противодействия. Наголошено, що за попередньо досягнутою домовленістю між учасниками, укладалися договори страхування, настання страхових випадків за якими неможливе (наприклад: падіння літака у визначену будівлю, пожежа у приміщенні обладнаному сучасною протипожежною системою тощо), а в подальшому ці ризики перестраховувалися у підконтрольних страхових компаніях, більшість з яких за кордоном. Після цього отримані кошти переказувались на рахунки підприємств з ознаками фіктивності та обготівковувались, а кошти розподілялись між учасниками схеми. Зокрема, цей механізм дозволяє привласнювати кошти держпідприємств та уникати оподаткування приватним підприємствам. Зроблено висновок, що рівень фінансової безпеки страхового ринку визначається тим, наскільки ефективно його суб’єкти можуть протистояти наявним та потенційним загрозам та усувати негативні фактори впливу на функціонування страхового ринку. Значна частина представників страхового ринку зареєстрована у м. Києві та Київській області. Оперативно-розшукова діяльність по лінії захисту фінансових установ небанківського типу (зокрема, страхових) Київського регіону протягом 2019 року здійснювалась за визначеними пріоритетними та функціональними завданнями: захист інтересів держави у фінансово-економічній сфері, виявлення злочинів, що сприяють «тінізації» національної економіки та забезпечення контролю за додержанням законодавства у сфері валютного регулювання, протидія витоку капіталів за межі держави, вжиття заходів щодо повернення в Україну валютних цінностей, в частині діяльності та з позицій страхових компаній. Заходи попередження та протидії найбільш доцільно проводити в рамках контррозвідувальних та оперативних справ, обов’язково поєднуючи їх разом із проведенням оперативно-технічних заходів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Варцаба, В. І., Л. М. Гудзовата, and Я. С. Завадяк. "УМОВИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА ФАКТОР РЕГІОНАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТРАТЕГІЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 16 (November 25, 2020): 102–11. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.102-111.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена умовам перетворення регіональної економіки на конкурентну територіальну систему на засадах інтенсифікації інноваційної активності. Метою дослідження є огляд світового досвіду трансформації інноваційної діяльності на конкурентну регіональну перевагу, що дозволить визначити умови, за наявності яких інноваційне підприємництво набуває форми та змісту визначального фактору потенціалу територіальної конкурентоспроможності. В процесі дослідження застосовані методи: категоріального аналізу при окресленні сутності поняття регіональної життєздатності, наукової абстракції при відстеженні закономірностей у формуванні регіональної конкурентоспроможності, каузальної індукції при виявленні причин та наслідків дії окремих факторів на рівень інноваційної активності в регіоні та ін. Запропоновано визначення регіональної життєдіяльності як сукупності зусиль територіальної влади, бізнесу, що функціонує в області, соціуму регіону, інших регіональних акторів здійснювати діяльність, підвищувати потенціал розвитку та розбудовувати регіональну стратегічну конкурентоспроможність. Висвітлено досвід Кремнієвої долини (США) у формуванні регіональної конкурентоспроможності. Побудовано трикутник умов перетворення інноваційного підприємництва на фактор конкурентоспроможності, в межах якого першою умовою визначена управлінська, яка являє собою конвергенцію регіональних та ділових інтересів. Другою – наявність людського потенціалу, здатного працювати в високотехнологічних компаніях. Третя умова – створення полінаціональної культури, яка служить «бульйоном» генерування нових ідей та способів їх імплементації. Практична імплементація сформованих умов дозволяє територіальним органам влади розробити адекватну регіональну стратегію та задіяти інноваційну складову для збільшення потенціалу конкурентоспроможності регіону.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Герега, О. В. "СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 61 (December 22, 2020): 84–92. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-13.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає у визначенні проблемних аспектів, а також обґрунтуванні стратегічних орієнтирів управління потенціалом фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств. Узагальнено сутнісні характеристики фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств. Сформовано концеп-туальну структуру та послідовність формування потенціалу фінансово-економічної стійкості торговельного підприємства, основою чого визначені належний фінансовий стан та фінансова стійкість підприємства, ре-сурсозабезпеченість, ефективність використання, нарощування та розвиток потенціалу. Встановлено, що наявність у вітчизняній торгівлі тенденції до економічного розвитку підтверджується низкою ключових по-казників ефективності функціонування торговельних підприємств в Україні. Сформовано висновок про на-явність у більшій мірі позитивних аспектів відносно економічної компоненти передумов щодо посилення по-тенціалу фінансово-економічної стійкості підприємств торгівлі в Україні. Виявлено, що при оцінюванні фінан-сової складової є підстави до її трактування як значно менш забезпеченої. Такий висновок обумовлюється не-стабільністю низки показників фінансового стану та фінансових коефіцієнтів галузі торгівлі в Україні. Вста-новлено, що політика стратегічного управління потенціалом фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств повинна реалізуватися за такими напрямами, як альтернативні форми формування фінансового результату, покращення фінансово-економічної привабливості підприємств, розподіл фінансово-економічних ризиків з виробничим сектором, реалізація підприємствами фінансового потенціалу внутрішнього ринку. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад формування потен-ціалу фінансово-економічної стійкості торговельного підприємства, узагальнення даних економічної ефектив-ності, фінансової стійкості та ліквідності торговельних підприємств України у 2010-2019 рр., визначення об’єктів, напрямів та інструментарію стратегічного управління потенціалом фінансово-економічної стій-кості вітчизняних торговельних підприємств.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Олексенко, В. М. "Виявлення і реалізація потенціалу студента при вивченні вищої математики." Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія, no. 2 (2012): 49–55.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

ЛУЧЕНКО, ДМИТРО. "Електронна петиція як форма оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів публічної влади." Право України, no. 2018/11 (2018): 53. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-11-053.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню особливостей законодавчого регулювання інституційного механізму електронних петицій в Україні як форми оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів публічної влади. Автор, констатуючи безсумнівну важливість електронних петицій як важливої складової Е-демократії, звертає увагу на ту обставину, що рівень законодавчого регулювання суспільних відносин, пов’язаних зі створенням, поданням та розглядом електронних петицій, а також статистичні показники розгляду наявних петицій, які подавалися на розгляд різноманітних суб’єктів публічної влади, свідчать про низьку ефективність існую чої законодавчої моделі цього інституту в Україні. Метою статті є виявлення основних факторів, які впливають на низьку ефективність електронних петицій як форми оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів публічної влади, а також формулювання пропозицій з удосконалення законодавчого регулювання та практики застосування цього прогресивного механізму Е-демократії в Україні. У результаті проведеного статистичного аналізу практики розгляду електронних петицій Президентом України автор виокремлює п’ять основних проблем, які, на його думку, знижують потенціал цього інституту, а саме: 1) високий пороговий бар’єр голосів громадян, необхідних для розгляду петиції уповноваженим органом; 2) невідповідний зміст електронної петицій; 3) необов’язковий характер електронної петиції, яка набрала необхідну кількість голосів на свою підтримку; 4) відсутність механізму захисту від розпорошення голосів, коли одночасно реєструється декілька однотипних петицій; 5) недружній інтерфейс сайтів, на яких здійснюється оприлюднення електронних петицій. Таким чином, у статті пропонується запровадити низку нововведень, спрямованих на удосконалення законодавчого регулювання та функціонування інституту електронних петицій. Серед таких заходів автор пропонує, наприклад, передбачити обов’язок громадян утримуватися від зловживання своїм правом на подання електронної петиції та, можливо, встановити право держави на стягнення з них витрат, пов’язаних із розглядом безпредметних петицій у судовому порядку. Одночасно з цим наголошується, що подібні заходи в жодному разі не мають обмежувати право громадян на подання обґрунтованих електронних петицій. Іншим нововведенням, яке пропонується у цій статті, є запровадження різноманітних механізмів, спрямованих на підвищення впливовості електронних петицій на владу, що полягатимуть у наданні зазначеним зверненням атрибутів та ознак імперативності. Також автором пропонується реалізувати низку заходів, спрямованих на удосконалення інструментарію сайтів, на яких здійснюється оприлюднення електронних петицій, що в сукупності має значно підвищити ефективність цієї форми впливу на суб’єктів публічної влади.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

ЯРOЦЬКИЙ, ВІТАЛІЙ, and ОЛЕКСАНДР ДЗЬOБАНЬ. "Догматичний напрям методології формування сучасної національної доктрини приватного права." Право України, no. 1/2019 (2019): 42. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-01-042.

Full text

Abstract:

Юридична методологія відіграє важливу роль у забезпеченні комплексного дослідження цивільно-правової матерії, адже застосування усього доступного арсеналу апробованих у юриспруденції методів забезпечує найбільш якісне вивчення кожного окремого напряму цивілістичної проблематики. Зі свого боку врахування на законодавчому рівні обґрунтованих цивілістикою висновків та рекомендацій уможливлює подальше вдосконалення відповідних сегментів вітчизняного механізму цивільно-правового регулювання. Незважаючи на достатньо повно рoзрoблeну мeтoдику тлумачeння нoрмативнo-правoвих актiв на рiвнi iнструмeнтальнoї тeoрiї права i наявнiсть наукoвих праць, присвячeних спoсoбам тлумачeння дoгoвoрiв, мeханiзм виявлeння глибинної сутності більшості інших актів саморегулювання як рiзнoвидiв приватнoправoвих тeкстiв дoстатньою мірою у цивілістиці нe рoзрoблeний. Залишається також малoдoслiджeним питання щoдo мoжливoстi застoсування єдинoї стандартнoї сукупнoстi мeтoдiв пiзнання явищ цивiльнo-правoвoї рeальнoстi нeзалeжнo вiд спeцифiки oб’єкта дoслiджeння. Метою статті є спроба обґрунтування методологічної доцільності застосування герменевтики як одного з основних методів догматичного напряму наукових досліджень у цивілістичній науці. Показано, що в ідеалі сучасні дослідження у цивілістиці повинні ґрунтуватися на трьох можливих рівнях наукового пізнання: дoгматичнoму, сoцioлoгiчнoму та аксioлoгiчнoму. Продемонстровано, що догматичний рівень полягає у дослідженні норм позитивного права, що містяться в актах цивільного законодавства України, приписів, які становлять зміст правових звичаїв й інших джерел цивільного права, а також положень договорів, статутів, регламентів та інших внутрішніх документів юридичних осіб. Їх всебічне вивчення здійснюється за допомогою методів правової герменевтики з урахуванням актуальних потреб у регулюванні та волі, вираженої у правовій нормі. Обґрунтовується, що застосування герменевтичного підходу до дослідження цивільно-правової реальності дає змогу виявити системні проблеми в організації правової роботи окремих суб’єктів цивільних правовідносин, опрацювати пропозиції щодо її вдосконалення та окреслити шляхи досягнення поставлених завдань більш ефективними прийомами. Продемонстровано, що евристичний потенціал цього методу для здійснення досліджень у цивілістиці полягає в отриманні відомостей про смисл тексту, закладений у нього автором, і про те, для чого цей текст може бути використаний. У науковому дослідженні такий результат повинен бути проміжним, давати підставу для роздумів вченого про правові явища і служити приводом для виявлення проб лем в адекватності викладу фактичних обставин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Sergienko, O. V., L. O. Radchenko, L. D. Solodovnik, L. M. Shulgina, and V. M. Suchkova. "ЕФЕКТИ КОМБІНАЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ ПАРТЕНОКАРПІЧНИХ ВИХІДНИХ ФОРМ ГЕТЕРОЗИСНИХ ГІБРИДІВ F1 ОГІРКА." Vegetable and Melon Growing, no. 67 (July 29, 2020): 23–31. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-23-31.

Full text

Abstract:

Мета. Оцінити потенціал партенокарпічних ліній огірка корнішонного типу для гетерозисної селекції, визначити їх комбінаційну здатність за цінними селекційними ознаками та виділити кращі для використання в якості вихідних форм гетерозисних гібридів F1 огірка. Методи: загальнонаукові –– синтез, індукція, дедукція; спеціальні для проведення експерименту: гібридологічний аналіз для визначення закономірностей успадкування та специфіки контролювання генетичного рівня прояву цінних господарських ознак, гібридизація для отримання нових генотипів (ліній, гібридів); вимірювально-вагові: облік урожайності і продуктивності для виявлення високопродуктивних генотипів; розрахункові: обчислення цінних селекційних ознак та комбінаційної здатності. Результати. За результатами досліджень 2012-2014, 2016-2018 років для агрокліматичної зони Лівобережного Лісостепу України за основними цінними селекційними ознаками: ступенем прояву партенокарпії, урожайності, продуктивності, скоростиглoсті та товарності плодів для селекційних партенокарпічних ліній огірка корнішонного типу була визначена їх селекційна цінність за комбінаційною здатністю та визначена специфічність прояву комбінаційної здатності залежно від генотипу, ознаки та зміни лімітів навколишнього середовища. Так, отримані впродовж досліджень результати доводять значну амплітуду варіювання її ефектів як за роками так і за лініями. Так за ознакою „загальна врожайність” варіювання її ефектів склало відповідно (Lim =1,2…8,9) та (–4,5…4,4), за ознакою „загальна продуктивність” – за роками (Lim =0,4…2,4) і за лініями (–1,4…1,2), за ознакою „скоростиглість” – за роками (Lim =0,9…10,5) і за лініями (–4,9…5,6), за ознакою „партенокарпія” – за роками (Lim =–3,2…16,1) і за лініями (–8,4…7,7), за ознакою „товарність” – за роками (Lim =3,5…15,0) і за лініями (–9,8…5,2). Висновки. Отже, оцінка комбінаційної здатності селекційних ліній дозволила виділити зі стабільними позитивними ефектами ЗКЗ за комплексом селекційних ознак лінії за ознаками: за загальною урожайністю – Міла, № 11, Мері; за продуктивністю – Мері, Парк і Міла; за скоростиглістю – Міла, Голуб, Парк і Мері; за ступенем прояву партенокарпії – Парк, Голуб і Кузя і за товарністю – Парк і № 11. Зі стабільними негативними ефектами за скоростиглістю – Міранда, Кузя і № 11. Які мали реалізацію у перспективних гібридних комбінаціях першого покоління: Голуб / Кузя, Кузя / № 11, Парк / № 11, Голуб / № 11, Міла / №11, Мері / Кузя, Мері / №11, Кузя / Мері, № 11 / Мері, Кузя / Міла та Fan / Міла та ін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Яременко, Наталя, and Наталія Коломієць. "ЕМПАУЕРМЕНТ-ПЕДАГОГІКА ЯК МОДЕЛЬ ГАРМОНІЗАЦІЇ ПСИХОКУЛЬТ УРНИХ СКЛАДОВИХ АРХЕТИПУ “PUER” КРІЗЬ ПРИЗМУ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." Public management 18, no. 3 (May 29, 2019): 501–9. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-501-509.

Full text

Abstract:

З’ясовано особливості практичного втілення емпауермент-пе- дагогіки з метою гармонійного узгодження психокультурних складових архетипу “puer” крізь призму стратегії сталого розвитку, ухваленої у вересні 2015 р. рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Серед головних положень за- значено, що для реалізації потенціалу майбутнього вирішальним є створен- ня нової освітньої парадигми, яка сприятиме формуванню відповідальної особистості, здатної зробити світ безпечним і комфортним. Встановлено, що зміна парадигми суспільної свідомості зумовила необхідність трансформа- ції системи освіти, оскільки потенціал прийдешнього формується у проце- сі становлення особистості дитини. Безперечно, що освіта сталого розвитку потребує оновлення існуючих педагогічних моделей, наповнення їх новим контентом, спрямованим на формування в учнів системи поглядів, звичок, стилю життя, які відповідають сучасним тенденціям. Виявлено, що на ни- нішньому етапі важливим є звернення до педагогіки емпауерменту, яка орі- єнтована на спрямування молодого покоління до дій, досягнення особис- тісних прогресивних змін. У розвідці спостережено, що змістом подібного підходу є наснаження, набуття особистістю впевненості у власних силах, розкриття глибинного потенціалу, мобілізація внутрішніх ресурсів за умов довірчих партнерських стосунків у будь-якому діалозі. Оскільки ж саме архе- тип “Божественна дитина” є своєрідною матрицею потенціалу колективного безсвідомого досвіду, саме його адаптація в сучасному житєвому потоці має стати базисом для реалізації соціокультурних вимог буття. Авторами акцен- товано, що потребам сьогодення найбільше відповідає подібний підхід, як такий, що сприяє розкриттю творчого потенціалу молодого покоління, по- кращенню результативності навчання, набуття навичок до компетенцій, які потребує сучасний динамічний світ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Потенціал виявлення'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles