Dissertations / Theses on the topic 'Потенціал виробництва'

Аналіз використання вітчизняних будівельних матеріалів при будівництві об'єктів відображає підвищення довіри будівельників до українського виробника, тобто якщо у 2009 році відсоток використання будматеріалів складав 50 %, то у наступні роки він поступово підвищувався.

Прибутковість підприємства суб'єктів господарювання, незалежно від їх організаційно-правової форми і галузі функціонування, залежить від рівня забезпеченості підприємств ресурсним та фінансовим потенціалом, їх раціональним співвідношенням та ефективним використанням у процесі господарської діяльності.

Маслюк, І. О. Державне регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва України : дис. ... д-ра філософії : 051 Економіка. - І. О. Маслюк. - Чернігів, 2021. - 225 с.
Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва України. На основі критичного аналізу підходів до трактування поняття «інвестиційний потенціал» встановлено, що це поняття перебуває у тісному взаємозв’язку із суміжними категоріями (інвестиційна політика, інвестиційний клімат, інвестиційна активність, інвестиційна привабливість) та визначено його роль у забезпечені ефективного соціально-економічного розвитку країни, що дає змогу розглядати інвестиційний потенціал як якісну характеристику національної економіки, котра визначає специфіку розгортання відтворювальних процесів на мікро-, мезо- та макрорівнях. Розкрито поняття «інвестиційний потенціал сільськогосподарського виробництва», як сукупної спроможності суспільства здійснювати довгострокові вкладення нагромадженого капіталу в розвиток сільського виробництва країни. Представлено концептуальний підхід до функціонування механізму впливу інвестиційного потенціалу України на сільськогосподарське виробництво, який передбачає рівне задоволення інтересів суспільства, учасників всіх рівнів національної економіки (мікро-, мезо- та макрорівня) та інвесторів у досягненні економічного, фінансового, соціального й інших видів ефектів для національної економіки та суспільства. До основних завдань механізму відносяться: загальні (формування сприятливого податкового регулювання для учасників фондового ринку); специфічні (регулювання діяльності емітентів цінних паперів; регулювання та контроль за професійною діяльністю на фондовому ринку; комплексні завдання перерозподілу інвестиційного капіталу з сировинних та видобувних галузей у високо- та середньо високі за рівнем технології галузі, що мають високу додану вартість; зростання державних витрат на наукову діяльність, фундаментальні та прикладні дослідження і розробки; зміцнення фінансово-інвестиційної безпеки суб’єктів господарювання; інвестиційна підтримка процесів структурних реформ та інституціональних змін; фінансування процесів розширеного відтворення та модернізації матеріально-технічної і техніко-технологічної бази реального сектору економіки). Проаналізовано складові інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва, його сильні та слабкі сторони (природно-ресурсний потенціал, виробничий, потенціал інфраструктури, стан навколишнього природного середовища, трудовий та рекреаційний потенціал). Обґрунтовано, що для забезпечення розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва в Україні доцільно перейняти світовий досвід у частині залучення інвестицій в сільськогосподарське виробництво. До основних засобів, які здатні забезпечити максимальний ефект належать: ресурсний компонент (залучення інвестицій на його розробку); податкова політика, що зменшить рівень тіньової економіки (зменшення кількості податків та ставок оподаткування); розширення повноважень органів місцевої влади та самоврядування щодо залучення інвестицій. Додаткові засоби (не забезпечують максимальний ефект через відсутність необхідних для цього умов) передбачають: внутрішнє інвестування за рахунок запозичених коштів до місцевих бюджетів через випуск облігацій; державне інвестування; амортизаційна політика, методи прискореної амортизації. Представлено адаптивний механізм інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва для України на основі зарубіжного досвіду, який передбачає реалізацію трьох комплексних взаємопов’язаних етапів: формування цілей адаптації; реалізацію механізму державного регулювання та підтримки для аграрної галузі України; створення сприятливого інвестиційного середовища. Доведено, що Україна має величезний потенціал для розвитку сільського господарства, яке виступає головним кластером у напрямі розвитку будь-якої країни та є основною рушійною силою для розвитку економіки країни і забезпечення добробуту населення. У першу чергу, це обумовлено сприятливими природними умовами: сприятливий клімат на більшій частині території країни та родючий ґрунт. На світових ринках сільськогосподарське виробництво є перспективною галуззю та одним із лідерів експорту продукції рослинництва та тваринництва. Ієрархічна система методів і інструментів регулюючої дії включає підсистеми, які відбивають основні форми регулювання інвестиційної діяльності: ринкове регулювання (ринковий механізм є автоматичним регулятором інвестиційної діяльності); пряме регулювання (пряма участь органів влади в інвестиційній діяльності); непряме регулювання (стимулювання інвестиційної діяльності, створення сприятливого інвестиційного клімату); інфраструктура регулювання. Аналіз стану основних показників функціонування сільськогосподарського виробництва та його інвестиційного потенціалу дав можливість зробити такі висновки: значне зростання абсолютної вартості виробленої сільськогосподарської продукції; індекс цін реалізації продукції сільськогосподарськими виробниками характеризувався як такий, що покриває виробничо-господарські витрати із набуттям додаткової вартості; значне покращення соціально-економічного становища в сільському господарстві дозволило підвищити рівень зайнятості; позитивна динаміка експортованої сільськогосподарської продукції. Проте, нестабільність соціально-економічної ситуації, зниження рівня концентрації капіталу в сільському господарстві, диспаритет цін між відповідною сільськогосподарською продукцією та продукцією промисловості і його результати зумовили ряд проблем, які стримують розвиток інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва: обмеженість матеріальних та фінансових ресурсів, неефективність їх використання; низька рентабельність сільськогосподарської продукції, впливаючи цим самим на рентабельність окупності інвестицій, тривалість кругообігу капіталу, сезонність виробництва; нерозвинена система логістики в сільськогосподарському виробництві; відставання якості значної кількості сільськогосподарської продукції від європейських стандартів та ін. Тобто вітчизняне сільськогосподарське виробництво, за відсутності дієвого механізму державного регулювання, зазвичай функціонує за рахунок існуючих природних переваг України. Оцінено концептуальні засади щодо моделювання розвитку складових інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва, які дають змогу комплексно оцінити відповідні показники з метою своєчасного визначення для суб’єктів сільського господарства пріоритетних інвестиційно привабливих інноваційних проєктів перспективного розвитку виробничої сфери. Удосконалено науковий підхід до оцінювання ефективності державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва, що базується на поєднанні дедуктивного й індуктивного підходів, які відображають аналітичні та синтетичні аспекти аналізу, і забезпечують охоплення всіх аспектів інвестиційної діяльності суб’єктів сільського господарства: від постановки проєктного завдання – до реалізації інвестиційного проєкту. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінки рівня розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва через показники, які відображають поточний стан інвестиційного потенціалу сільського господарства України. Обґрунтована доцільність використання сучасного інструментарію прогнозування з метою вибору дієвої моделі експоненційного згладжування. Результати проведених розрахунків дозволили зробити висновки, що на рівень розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва впливають два ключові показники: рентабельність виробництва та державна підтримка сільськогосподарського виробництва. Результати прогнозів експоненційного згладжування засвідчили про позитивні зрушення у розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва України. З метою подальшого удосконалення державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва запропоновано пропозиції щодо реалізації механізмів державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва, основними завданнями яких є: організаційно-фінансове й нормативно-правове забезпечення формування і реалізації інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва; комплексні маркетингові дослідження основних ринків; диверсифіковані проєкти в науковій сфері для підтримки інвестиційної діяльності; комплексні науково-технічні, венчурні й інвестиційні проєкти в аграрній та соціальній сферах; інфраструктурні проєкти і заходи щодо розвитку середовища інвестиційної діяльності. Для сприяння результативності державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва України запропоновано відповідну функціональну модель. Обґрунтовано концептуальний підхід до удосконалення інструментарію активізації інвестиційних процесів у сільськогосподарському виробництві, які сприяють реалізації заходів стратегії розвитку інвестиційного потенціалу та передбачають: стимулювання імпорту інвестиційного устаткування за допомогою державного кредитування або страхування; державне кредитування виробництва експортоорієнтованої вітчизняної продукції з високою доданою вартістю; часткове фінансування із приватним капіталом державних інвестиційних проєктів. Удосконалено пропозиції зі створення єдиної інформаційної бази учасників інвестиційних процесів у сільськогосподарському виробництві, що дозволить знизити асиметричність інформації в інвестиційній сфері, скоротити трансакційні витрати (витрати пошуку інформації, витрати оцінки інформації, витрати укладання контрактів) і об'єднати зусилля всіх учасників інвестиційних процесів при реалізації інвестиційної політики та розвитку інвестиційного потенціалу сільського господарства. Визначені стратегічні орієнтири використання комплексного механізму державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва: розробка стратегії розвитку інвестиційного потенціалу на засадах ефективності використання існуючого; модернізація сировинної складової; впровадження органічного виробництва; використання сукупності інвестиційних стимулів для всебічної підтримки інноваційно-інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва; використання інструментів державно-приватного партнерства у контексті забезпечення розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва.
The thesis is devoted to the substantiation of theoretical and methodical bases and development of practical recommendations on improvement of the state regulation of development of investment potential of agricultural production of Ukraine. Based on a critical analysis of approaches to the interpretation of the concept of «investment potential» it has been established that this concept is closely related to related categories (investment policy, investment climate, investment activity, investment attractiveness) and its role in ensuring effective socio and economic development of the country, which allows to consider the investment potential as a qualitative characteristic of the national economy, which determines the specifics of the re-establishment of reproduction processes at the micro, meso and macro levels. The concept of «investment potential of agricultural production» as the total capacity of society to make long-term investments of accumulated capital in the development of rural production has been expounded. The conceptual approach to the functioning of the mechanism of influence of investment potential of Ukraine on agricultural production, which provides equal satisfaction of interests of society, participants of all levels of national economy (micro-, meso- and macro-level) and investors in achievement of economic, financial, social and other types of effects for national economy and society has been provided. The main tasks of the mechanism include: general (formation of favorable tax regulation for the stock market participants); specific (regulation of securities issuers; regulation and control over professional activities in the stock market; complex tasks of redistribution of investment capital from raw materials industries and extractive industries to high- and medium-high industries according to technology level of industries, with high added value; growth of government spending on research activities, basic and applied research and development, strengthening the financial and investment security of economic entities, investment support for structural reforms and institutional changes, financing the processes of expanded reproduction and modernization of logistics and technological base of the real sector of the economy). The components of the investment potential of agricultural production, its strengths and weaknesses (natural resource potential, production, infrastructure potential, the state of the environment, labor and recreational potential) have been analyzed. It has been substantiated that in order to ensure the development of the investment potential of agricultural production in Ukraine, it is expedient to adopt the world experience in attracting investments into agricultural production. The main means that can provide the maximum effect include: resource component (attracting investment for its development); tax policy that will reduce the level of the shadow economy (reducing the number of taxes and tax rates); expanding the powers of local authorities and self-government to attract investment. Additional funds (do not provide the maximum effect due to the lack of necessary conditions) include: domestic investment by means of borrowed funds to local budgets through the issuance of bonds; public investment; depreciation policy, methods of accelerated depreciation. The adaptive mechanism of investment potential of agricultural production for Ukraine on the basis of foreign experience has been provided, which incorporates the implementation of three complex interrelated stages: formation of adaptation goals; implementation of the of state regulation and support mechanism for the agricultural sector of Ukraine; creating a favorable investment environment. It has been proved that Ukraine has a huge potential for the development of agriculture, which is the main cluster in the direction of development of any country and is the main driving force for the development of the country's economy and welfare. First of all, this is due to its favorable natural conditions: a favorable climate in most parts of the country and fertile soil. In the world markets, agricultural production is a promising industry and one of the leaders in the export of crops and livestock products. The hierarchical system of methods and tools of regulatory action includes subsystems that reflect the main forms of regulation of investment activity: market regulation (market mechanism is an automatic regulator of investment activity); direct regulation (direct participation of authorities in investment activities); indirect regulation (stimulation of investment activity, creation of a favorable investment climate); regulatory infrastructure. The analysis of the state of the main indicators of the functioning of agricultural production and its investment potential has made it possible to draw the following conclusions: a significant increase in the absolute value of agricultural products; the index of sales prices of agricultural producers was characterized as one that covers production and economic costs with the acquisition of additional value; significant improvement of the socio-economic situation in agriculture has allowed to increase employment; positive dynamics of exported agricultural products. However, the instability of the socio-economic situation, declining concentration of capital in agriculture, price disparities between agricultural and industrial products and its results have led to a number of problems which hinderer the development of investment potential of agricultural production: limited material and financial resources, inefficient use; low profitability of agricultural products, thereby affecting the return on investment, the duration of the capital cycle, the seasonality of production; underdeveloped logistics system in agricultural production; lagging behind the quality of a significant number of agricultural products from European standards, etc. That is, domestic agricultural production, in the absence of an effective mechanism of state regulation, usually operates at the expense of the existing natural advantages of Ukraine. The conceptual regarding modeling the development of the components of the investment potential of agricultural production have been evaluated, which allow to assess the relevant indicators comprehensively in order to determine priority investment-attractive innovation projects for long-term development of the production sector for agricultural entities timely. The scientific approach as for assessing the effectiveness of state regulation of investment potential of agricultural production, based on a combination of deductive and inductive approaches that reflect the analytical and synthetic aspects of analysis, and provide inclusion of all aspects of investment activities of agricultural entities: from projecting to implementation of the investment project has been improved. A scientific and methodological approach to assessing the level of development of the investment potential of agricultural production through indicators that reflect the current state of the investment potential of agriculture in Ukraine has been proposed. The feasibility of using modern forecasting tools to select an effective model of exponential smoothing has been substantiated. The results of the calculations has allowed to conclude that the level of development of the investment potential of agricultural production is influenced by two key indicators: the profitability of industry and state support for agricultural production. The results of exponential smoothing forecasts testified to positive changes in the development of the investment potential of agricultural industry in Ukraine. In order to further improve the state regulation of the development of investment potential of agricultural production, proposals have been made concerning the implementation of mechanisms of state regulation of the development of investment potential of agricultural production, the main tasks of which are: organizational, financial and regulatory support for the formation and implementation of investment potential of agricultural production; comprehensive marketing research of major markets; diversified projects in the scientific field to support investment activities; complex scientific and technical, venture and investment projects in the agricultural and social spheres; infrastructure projects and measures for the development of the investment environment. An appropriate functional model has been proposed to promote the effectiveness of state regulation of the development of the investment potential of agricultural production of Ukraine. The conceptual approach has been substantiated concerning tools of activization of investment processes in agricultural production which promote realization of measures of development strategy of investment potential and provide: stimulation of import of the investment equipment by means of the state crediting or insurance; state lending for the production of export-oriented domestic products with high added value; partial financing with private capital of state investment projects. Proposals regarding the creation of a single information base of participants in investment processes in agricultural production, which make it possible to reduce the asymmetry of information in the investment sphere, cut transaction costs (search costs, information evaluation costs, contract costs) and intergrade efforts of all participants to investment processes in implementing investment policy and development of investment potential of agriculture have been improved. The strategic orientations of use of the complex mechanism of the state regulation of the development of investment potential of agricultural production have been defined: the strategy for development of investment potential on the basis of efficiency of use of the existing one; modernization of the raw material component; the introduction of organic production; the use of a set of investment incentives to fully support of the innovation and investment potential of agricultural industry; the use of public-private partnership instruments in the context of ensuring the development of investment potential of agricultural production.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
У роботі розглядаються теоретико-методичні основи дослідження експортного потенціалу підприємств сільськогосподарського виробництва. Досліджено фактори розвитку експортного потенціалу підприємств сільськогосподарського виробництва та визначено методи оцінки експортного потенціалу підприємства. Проаналізовано показники сучасного стану та динаміки розвитку експортного потенціалу ТОВ СПГ «Надія». Проаналізовані чинники впливу на експортний потенціал досліджуваного підприємства. Зроблений аналіз господарської та фінансової діяльності ТОВ СПГ «Надія». Визначені шляхи вдосконалення експортного потенціалу ТОВ СПГ «Надія» за рахунок пошуку нових ринків збуту, зокрема Румунії, а також впровадження у діяльність підприємства нового обладнання, а саме установки установки ТЕК-1СМ.
The paper considers the theoretical and methodological foundations of the study of the export potential of agricultural enterprises. The factors of development of export potential of the enterprises of agricultural production are investigated and methods of an estimation of export potential of the enterprise are defined. Indicators of the current state and dynamics of development of export potential of LNG LLC "Nadiya" are analyzed. Factors influencing the export potential of the researched enterprise are analyzed. The analysis of economic and financial activity of LNG LLC "Nadiya" is made. Ways to improve the export potential of LNG LLC "Nadiya" by finding new markets, including Romania, as well as the introduction of new equipment in the enterprise, namely the installation of TEK-1SM.

Зазначимо, що система 5 С – це система раціоналізації робочого місця, яка включає такі процеси: сортування, дотримання порядку, утримання в чистоті, стандартизація, вдосконалення. Була розроблена в післявоєнній Японії в компанії Toyota. По кожному з бізнес-процесів, зображених у табл. 1, був встановлений результат радикального перепроектування бізнес-процесів БП. Він полягає, зокрема у розробці плану-графіку виготовлення промислової продукції, скороченні часових втрат при оформленні документів та отриманні матеріалів на виробничу ділянку, оптимізації робочого місця під технологічні потреби та впровадженні системи контролю за виконанням виробничого завдання, застосуванні механізму документування бізнес-процесів як елементу моніторингу процесно-орієнтованої діяльності.

У роботі зазнчено те, що структура системної оцінки просторово-територіального екологічно чистого природогосподарювання, а саме горизонтальний її зріз, безумовно, передбачає економічну, соціальну та екологічну оцінки та різні їх сполучення, так звані сукупні оцінки.В роботі зроблено акцент на тому, що економічний аспект для стейкхолдерів є найбільш важливою, інтегрованою складовою всієї системи оцінки чистого виробництва. Від результатів економічної оцінки значною мірою залежать подальші дії особи, що приймає рішення відносно стратегії, наприклад, капіталізації природоресурсного потенціалу.
В работе отмечается то, что структура системной оценки пространственно-территориального экологически чистого природогосподарювання, а именно горизонтальный ее срез, безусловно, предполагает экономическую, социальную и экологическую оценки и различные их сочетания, так называемые совокупные оцинки.В работе сделан акцент на том, что экономический аспект для стейкхолдеров является наиболее важной, интегрированной составляющей всей системы оценки чистого производства. От результатов экономической оценки в значительной степени зависят дальнейшие действия субьекта, принимающего решения относительно стратегии, например, капитализации природно-ресурсного потенциала.
The paper notes that the structure of the system assessment of spatial and territorial ecologically clean nature management, namely its horizontal section, of course, involves economic, social and environmental assessments and their various combinations, the so-called cumulative assessments. aspect for stakeholders is the most important, integrated component of the entire net production valuation system. The results of the economic assessment largely depend on the further actions of the decision-maker regarding the strategy, for example, the capitalization of natural resource potential.

Основними напрямками енергозбереження машинобудівної галузі є впровадження нових та вдосконалення існуючих технологій та обладнання, скорочення втрат енергоресурсів, підвищення якості продукції, вдосконалення та скорочення втрат сировини та матеріалів, заміщення і вибір найбільш ефективних енергоносіїв тощо. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12773

Доведено, що удосконалення відповідності дій туристичної фірми та її працівників правовим нормам в сучасних умовах має великий вплив на розвиток туристичного підприємств і його систем, в результаті чого формується позитивний імідж фірми, якісно виконуються інноваційні проекти, головною метою яких є підвищення ефективності функціонування туристичного підприємства в цілому.

У першому розділі роботи «Теоретико – методичні основи використання земельних ресурсів» аналізуються економічна сутність земельних ресурсів, склад, структура та правові аспекти управління земельними ресурсами У другому розділі роботи «Економічна та екологічна ефективність сільськогосподарського землекористування в Україні» розглядаються форми та , завдання, методи та принципи управління земельними ресурсами. У третьому розділі роботи «Удосконалення системи управління економічним потенціалом сільськогосподарського підприємства» проводиться ґрунтовний аналіз стану розвитку підприємства.

Кровіцький С.С. Удосконалення системи управління потенціалом інноваційного розвитку виробничого підприємства (на прикладі ТОВ «Дюна-Вест»). Магістерська робота (136 с., 11 рис., 10 табл., 62 літ. джерел) на здобуття освітнього рівня «магістр» за спеціальністю 8.03060102 «Менеджмент інноваційної діяльності». – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, факультет економіки та менеджменту. – Тернопіль, 2017. Магістерська робота присвячена питанням удосконалення системи управління потенціалом інноваційного розвитку виробничого підприємства. У роботі: досліджено поняття інновацій та інноваційного розвитку; описано передумови інноваційного розвитку підприємства; висвітлено сутність і складові потенціалу інноваційного розвитку виробничого підприємства; охарактеризовано принципи та закономірності управління потенціалом інноваційного розвитку підприємства; висвітлено загальну характеристику ТОВ «Дюна-Вест»; досліджено методичні підходи до оцінювання економічної ефективності інноваційних процесів з метою виявлення можливостей інноваційного розвитку виробничого підприємства; здійснено оцінювання потенціалу інноваційного розвитку виробничого підприємства; сформовано концептуальні засади управління потенціалом інноваційного розвитку підприємства; обґрунтовано можливість розвитку інноваційного потенціалу підприємства на основі комерціалізації продуктових інновацій та сформовано механізм управління потенціалом інноваційного розвитку підприємства. Ключові слова: потенціал, розвиток, інновації, механізм, прибуток, рентабельність, управління, виробництво.

Мета і завдання кваліфікаційної роботи. Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретичних засад податків від зовнішньоекономічної діяльності та надання практичних рекомендацій щодо вдосконалення їх основних елементів в напрямках посилення фіскальної ефективності та регулюючого потенціалу.
The purpose and objectives of the qualification work. The purpose of the qualification work is to summarize the theoretical foundations of taxes on foreign economic activity and to provide practical recommendations on improving their basic elements in the areas of improving fiscal efficiency and regulatory capacity.

Ляшенко Б. В. Управління виробничим потенціалом на засадах системного підходу : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» / наук. керівник В. Л. Стоєв. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 122 с.
UA : Розглянуто сутність виробничого потенціалу та його основні складові. Проаналізовано методичні підходи управління ефективністю використання виробничого потенціалу підприємства. Проведено аналіз виробничого потенціалу підприємства ПрАТ «Прогрес». Визначено заходи щодо підвищення ефективності управління виробничим потенціалом підприємства.
EN : The essence of production potential and its main components are considered. Methodical approaches of management of efficiency of use of production potential of the enterprise are analyzed. The analysis of the production potential of the enterprise PJSC «Progress» is carried out. Measures to improve the efficiency of management of production potential of the enterprise are identified.

Карюк А. Ю. Використання технології вторинного електротермічного легування та рафінування в киснево-конверторному виробництві : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 136 "Металургія" / наук. керівник О. В. Харченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 77 с.
UA : Виконано дослідження по інтенсифікації киснево-конвертерної плавки шляхом надання шлаковому розплаву конвертерної ванни негативного потенціалу. Проведено аналіз впливу низьковольтного електричного потенціалу шлаку з негативним зарядом на процеси, що протікають при окислювальному рафінуванні залізовуглецевого розплаву. Зокрема, показана можливість зменшення частки рідкого чавуну в шихті плавки і зменшення обсягу кисневого дуття при виплавці напівпродукту в конвертерній ванні.
EN : Studies have been carried out on the intensification of oxygen-converter smelting by imparting a negative potential to the slag melt of the converter bath. The influence of the low-voltage electric potential of slag with a negative charge on the processes occurring during the oxidative refining of an iron-carbon melt is analyzed. In particular, it has been shown that it is possible to reduce the proportion of molten iron in the smelting mixture and to reduce the volume of oxygen blast during smelting of the intermediate in the converter bath.

Методологічний підхід до визначення холодопродуктивності систем кондиціювання повітря = A methodological approach to defining the refrigeration capacity of air conditioning systems / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, А. А. Зубарєв, А. В. Грич, В. С. Ткаченко, Я. Зонмін // Матеріали X міжнар. наук.-техн. конф. "Інновації в суднобудуванні та океанотехніці". В 2 т. – Миколаїв : НУК, 2019. – Т. 1. – С. 592–596.
Анотація. Ефективність застосування установок кондиціювання повітря комфортного й енергетичного призначення упродовж певного періоду, як і будь-якої енергоустановки, визначається отримуваним при цьому ефектом, передусім у вигляді зменшення споживання палива за рік або збільшення виробництва електричної (механічної) енергії у разі кондиціювання повітря на вході теплового двигуна та річного виробництва холоду як показника ефективності використання холодильної потужності установок комфортного кондиціювання повітря. Оскільки в обох випадках ефект залежить від тривалості та глибини охолодження, то цілком правомірною є його оцінка у першому наближенні термочасовим потенціалом, який представляє собою добуток зниження температури повітря та тривалості експлуатації при зниженій температурі і, таким чином, враховує поточні кліматичні умови. Вочевидь, що реалізація потенціалу охолодження (кондиціювання) зовнішнього повітря залежить від встановленої (проектної) холодопродуктивності установок кондиціювання, яка, в свою чергу, повинна враховувати коливання теплових навантажень відповідно до поточних змінних тепловологісних параметрів зовнішнього повітря. Виходячи з різного темпу прирощення річного термочасового потенціалу охолодження зі збільшенням встановленої холодопродуктивності установки кондиціювання повітря, обумовленого зміною теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов упродовж року, необхідно вибирати таке проектне теплове навантаження на установку кондиціювання повітря (його встановлену холодопродуктивність), яке забезпечує досягнення максимального або близького до нього річного термочасового потенціалу охолодження при відносно високих темпах його прирощення, відповідно й ефекту від охолодження у вигляді зменшення витрати палива за рік у разі кондиціювання повітря на вході теплового двигуна та річного виробництва холоду установками комфортного кондиціювання повітря. Показано, що при однакових кліматичних умовах упродовж року та глибині охолодження зовнішнього повітря раціональні значення проектної холодопродуктивності установок кондиціювання комфортного й енергетичного призначення співпадають.
Abstract. The efficiency of using air conditioning units for comfort and energetics for a certain period, as well as any power plant, is determined by the effect obtained, primarily in the form of reducing fuel consumption over the year or increasing the production of electrical (mechanical) energy in the case of air conditioning at the heat engine inlet and by annual cold production as an indicator of the efficiency of using the cooling capacity of comfort air-conditioning plants. Since in both cases the effect depends on the duration and depth of cooling, it is quite justified to estimate it in the first approximation by the thermal hourly potential, which is the result of summation hour by hour of air temperature drops multiplied by duration of operation at a lowered temperature and, thus, takes into account current climatic conditions. Obviously, the realization of the cooling potential (air conditioning) of the ambient air depends on the installed (design) cooling capacity of the air conditioning units, which, in turn, must take into account the fluctuations in thermal loads in accordance with the current variable thermal and humidity parameters of the ambient air. Based on the different rates of the increment of the annual thermal hourly cooling potential with an increase in the installed cooling capacity of the air conditioning unit due to a change in the heat load in accordance with current climatic conditions during the year, it is necessary to choose such a design thermal load on the air conditioning unit (its installed cooling capacity) that ensures maximum or close to it the annual thermo-hour cooling potential at a relatively high rate of its increment, respectively, and the effect of cooling in the form of a decrease in fuel consumption per year in the case of air conditioning at the inlet of heat engine and annual cold production of comfort air conditioning units. It is shown that under the same climatic conditions during the year and the depth of ambient air cooling, the rational values of the design cooling capacity of air conditioning units for comfort and energy purposes are the same.
Аннотация. Эффективность применения установок кондиционирования воздуха комфортного и энергетического назначения в течение определенного периода, как и любой энергоустановки, определяется получаемым при этом эффектом, прежде всего в виде уменьшения потребления топлива за год или увеличения производства электрической (механической) энергии в случае кондиционирования воздуха на входе теплового двигателя и годового производства холода как показателя эффективности использования холодильной мощности установок комфортного кондиционирования воздуха. Поскольку в обоих случаях эффект зависит от продолжительности и глубины охлаждения, то вполне правомерной является его оценка в первом приближении термочасовым потенциалом, который представляет собой произведение снижение температуры воздуха и продолжительности эксплуатации при пониженной температуре и, таким образом, учитывает текущие климатические условия. Очевидно, что реализация потенциала охлаждения (кондиционирования) наружного воздуха зависит от установленной (проектной) холодопроизводительности установок кондиционирования, которая, в свою очередь, должна учитывать колебания тепловых нагрузок в соответствии с текущими переменными тепловлажностными параметрами наружного воздуха. Показано, что при одинаковых климатических условиях в течение года и глубине охлаждения наружного воздуха рациональные значения проектной холодопроизводительности установок кондиционирования комфортного и энергетического назначения совпадают.